Молода сім'я в Україні: соціологічний аналіз

Поняття молодої сім'ї в Україні. Дослідження проблем розвитку молодої сім'ї в Україні. Соціальний аналіз корелляцій функцій молодої сім'ї. Характеристика соціологічного дослідження "Мотивація вступу до шлюбу". Основи функціонування сучасної сім'ї.

Рубрика Социология и обществознание
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 08.05.2009
Размер файла 81,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Дослідження, проведені українськими соціологами, демографами, психологами, а також проведене нами, дозволяють оцінити сучасний стан функціонування сім ї як критичний. Показниками такого стану виступають: катастрофічні погіршення матеріального благополуччя сім'ї, відсутність нормальних умов для її життєдіяльності, зниження народжуваності, динаміка розлучень, дисфункційний розвиток сім'ї, які проявляються в підвищенні сімейної напруги, незадоволеності, подавленні почуттів, співзалежності.

Ситуація, яка склалася в сфері шлюбу і сім'ї вимагає невідкладного втручання зі програм суспільства, політиків, бізнесменів, вчених. Аналіз проблем, тенденцій, механізмів функціонування сім'ї дозволить розробити концепції і програми допомоги. Науковий підхід до вирішення завдань соціальної і демографічної політики заключається у врахуванні об'єктивних процесів розвитку сім'ї і соціально-демографічних тенденцій, які дають можливість прогнозувати майбутнє інституту сім'ї.

Результати наукових досліджень, досвід роботи в психологічній консультації з питань шлюбу і сім'ї м. Луцька, самостійні дослідження дозволили виділити і описати сучасні тенденції у функціонуванні української сім ї[2,44-46,7,45]:

- Все більшого розвитку набуває неповна і позашлюбна сім'я.

- Багато чоловіків і жінок свідомо не вступають у шлюб, а задоволення потреби в коханні пов язують із пошуком сексуального партнера, а не створенням сім ї.

- Дошлюбна поведінка молоді характеризується активними сексуальними пробами на фоні недостатньої психосексуальної обізнаності.

- Зростає кількість молодих сімей (до 39%), основним мотивом заключення шлюбів яких було “народження дитини”. За нашими даними значна доля таких сімей (до31%) розпадається протягом трьох років.

- Серед мотивів вступу в шлюб у молоді домінують раціональний і матеріальний розрахунок.

- В дошлюбній поведінці молодих людей спостерігається неадекватно-завищені вимоги до особистості партнера і до шлюбу в цілому (частіше у жінок), що веде до відмови від створення сім'ї і самоактуалізації особистості в професійній діяльності.

- В установках на лідерство і керівництво в сім ї значна частина чоловіків (72%) віддають перевагу чоловіку, більша частина жінок орієнтована на демократичну сім'ю. Але в сімейному житті багато молодих жінок виявляють тенденцію до домінування і маніпуляції партнером, дітьми.

- Сучасні сім'ї і вступаючі в шлюб стійко орієнтовані на малодітну сім'ю.

- Більшість пар (з різним сімейним стажем) не схильні до співробітництва, пошуку шляхів стабілізації відносин, у них не сформовані соціально-психологічні уміння вирішувати міжособистісні проблеми. Все це формує установку на розлучення як засіб вирішення конфліктів і напруги.

- Протилежність мотивів, цілей, функціонально-рольових позицій, особистісних характеристик молодого подружжя все більше ускладнює адаптації до шлюбу, зменшує гнучкість і толерантність партнерів, скорочує тривалість адаптивного періоду молодої сім'ї, наближає їх до розлучення.

- “Хвороба сім'ї” понижує її психотерапевтичну функцію і здатність самостійно долати труднощі і переборювати кризові періоди.

- Сучасна сім'я характеризується дезінтегрованістю і незахищеністю її членів перед зовнішніми факторами.

- Аналізуючи якісні показники сімей, відмічено, що середню сучасну сім'ю відрізняє: закритість, консервативність, дисгармонійність, корпоративність у відносинах.

- Прослідковується зростання кількості розлучень людей похилого віку.

- Збільшується кількість жінок незадоволених сексуальними відносинами з чоловіком.

- Збільшились скарги подружжя на сексуальні дисфункції, які детерміновані психологічними факторами.

- Погіршуються батьківсько-дитячі відносини. Відомий американський дослідник D. Bradshow вважає, що джерелом кризи сім'ї виступають батьківські норми, які, не дивлячись на розвиток суспільства, залишаються незмінними вже протягом 150 років.

- Нормам, які вкорінились, характерні авторитарна, домінантна поведінка батьків, подавлення дитячих потреб, заборона прояву емоцій і почуттів, використання дітей для задоволення своїх незадоволених потреб, що в комплексі формує співзалежну поведінку і веде до дисфункційного розвитку особистості.

- Значна частина молоді орієнтована на повторний шлюб і позашлюбні рязки (у випадку, якщо шлюб невдалий).

- До сімей, які включені в “групу ризику” можна віднести:

По стажу шлюбу - молоду, літню сім ю.

По віку подружжя - 17-20-річні, 38-42-річні, 50-64-річні.

Різниця в віці подружжя - 1-3 роки, 10-20 років.

Шлюби заключені по “вагітності нареченої”.

Сім ї військовослужбовців, бізнесменів, безробітних.

- На фоні описаних тенденцій відбувається зниження цінності сім'ї, її значення для особистості.

- В умовах економічної нестабільності, зниження матеріального достатку сім'ї, подружжя вимушене шукати інші форми заробітку (бізнес, інндивідуально-торгівельна діяльність), що вносять зміни в життєві плани сім'ї і її функціонально-рольову структуру.

- Неузгодженість функцій і ролей збільшує незадоволеність шлюбом.

Встановлено, що багато з молодого, середнього і літнього подружжя незадоволені життям (біля 63%). 48% опитаних мають позашлюбні зв'язки, які їх влаштовують.

Як показує аналіз[74,77-78], психологічні дослідження сім'ї ведуться у таких площинах:

1. Батьки - діти: різні аспекти сімейного виховання (зокрема сучасні тенденції у сімейному вихованні, позиції батьків, гендерні стереотипи у сімейному вихованні), взаємовплив між поколіннями. Доволі поширеними є дослідження, які розглядають вплив сім'ї на становлення тих чи тих особливостей, властивостей дитини. Так, окремі дослідження свідчать про те, що причини дитячої злочинності, девіантної або залежної поведінки, інших негараздів значною мірою зумовлені несприятливою сімейною ситуацією - асоціальним способом життя батьків, бездоглядністю дитини, наявністю конфліктів або сімейного насильства, емоційним неприйняттям дитини, фрустрацією її базових потреб.

2. Стосунки між шлюбними партнерами, їх розвиток на різних етапах подружнього життя та вплив на загальну сімейну динаміку: адаптація шлюбних партнерів у молодій сім'ї, подружні конфлікти, кризові періоди та ресурси сім'ї у їх подоланні, розвиток стосунків між членами подружжя, дослідження нетипових сімей (порівняння громадянського шлюбу з традиційним, різновікові шлюби, проблемні сім'ї тощо).

3. Сім'я як цілісна система: порушення поведінки, нахилів дітей, психологічні, психосоматичні проблеми когось із членів сім'ї як функція внутрішньосімейної взаємодії. В межах цього напрямку активно розробляється методологія практичної допомоги сім'ї, досліджується ефективність різних підходів, технік психокорекційної роботи.

4. Сім'я як соціальний інститут: функції ретрансляції соціальних цінностей, настанов, передача соціокультурного досвіду, етнопсихологічні особливості сімей. Цей напрямок охоплює більшою мірою філософські, культурологічні, соціально-психологічні аспекти.

5. Сучасні трансформації інституту сім'ї: статеворольова демократизація (в основному, за рахунок розширення статеворольового репертуару жінок), поступовий перехід від патріархату до біархату, зміна домінуючих функцій сім'ї. Менше представлені дослідження сімей у контексті соціального розшарування суспільства та його впливу на структуру сім'ї, її функції.

Отже, трансформації інституту сім'ї є ознакою сучасного етапу суспільного розвитку[4,56]. За даними Т. В. Буленко, найпоширенішими тенденціями розвитку сучасної сім'ї в Україні є наступні:- порушення механізму адаптації сім'ї до динамічних процесів у суспільстві;- послаблення захисної функції сім'ї (як матеріальної, так і психологічної);- структурно-функціональна трансформація сім'ї за невизначеності.

4. Сім'я як соціальний інститут: функції ретрансляції соціальних цінностей, настанов, передача соціокультурного досвіду, етнопсихологічні особливості сімей. Цей напрямок охоплює більшою мірою філософські, культурологічні, соціально-психологічні аспекти.

5. Сучасні трансформації інституту сім'ї: статеворольова демократизація (в основному, за рахунок розширення статеворольового репертуару жінок), поступовий перехід від патріархату до біархату, зміна домінуючих функцій сім'ї. Менше представлені дослідження сімей у контексті соціального розшарування суспільства та його впливу на структуру сім'ї, її функції.

Отже, трансформації інституту сім'ї є ознакою сучасного етапу суспільного розвитку. За даними Т. В. Буленко, найпоширенішими тенденціями розвитку сучасної сім'ї в Україні є наступні:

- порушення механізму адаптації сім'ї до динамічних процесів у суспільстві;

- послаблення захисної функції сім'ї (як матеріальної, так і психологічної);

- структурно-функціональна трансформація сім'ї за невизначеності або дошлюбних очікувань, завищених вимог до партнера;

- нестабільність життєвих планів в умовах економічної нестабільності [18,99].

Отже, сучасна сім'я характеризується значними структурними та змістовими трансформаціями, що спричиняють зміну її функціонування як системи. Глибоке вивчення цих трансформацій та їх наслідків є одним із перспективних, малорозроблених напрямків психологічних досліджень сім'ї. Важливими характеристиками сім'ї є її функції, структура та динаміка. Життєдіяльність сім'ї безпосередньо пов'язана із задоволенням певних потреб її членів, які й зумовлюють різні функції сім'ї.

Виховна функція сім'ї полягає в тому, що задовольняються індивідуальні потреби в батьківстві та материнстві. Господарчо-побутова функція сім'ї полягає в задоволенні матеріальних потреб членів сім'ї, сприяє збереженню їх здоров'я.

Емоційна функція припускає задоволеність потреби в симпатії, визнанні, повазі, емоційній підтримці, психологічному захисті. Функція духовного (культурного) спілкування - задоволення потреб у спільному проведенні вільного часу, взаємному духовному збагаченні. Функція первинного соціального контролю -забезпечення виконання соціальних норм членами сім'ї, особливо тих, хто внаслідок різних обставин (вік, хвороба) не володіє достатньою здатністю самостійно визначати власну поведінку в повній відповідності до соціальних норм. Сексуально-еротична функція - задоволення сексуально-еротичних потреб подружжя.

З плином часу відбуваються зміни у функціях сім'ї: одні втрачаються, інші з'являються відповідно до нових соціальних умов та правил. У сучасній сім'ї порівняно з попередніми поколіннями якісно змінилася функція первинного соціального контролю. Підвищився рівень терпимості до порушення норм поведінки в межах шлюбно-сімейних відносин (до подружніх зрад, народження позашлюбних дітей тощо). Розлучення перестає розглядатись як аномалія подружніх взаємин. Якісних змін зазнали й інші функції сім'ї - виховна, емоційна, що потребує окремих досліджень.

Структура сім'ї - це склад сім'ї та сукупність взаємин. З точки зору структури, можна виокремити сім'ї, де керівництво зосереджено в руках одного її члена, та сім'ї, де помітна участь всіх членів сім'ї в управлінні. У першому випадку говорять про авторитарну систему взаємин, в другому - про демократичну. Яким чином той чи інший характер взаємин впливає на функціонування всієї системи, на задоволення потреб кожного її члена? Який вплив різні системи мають на становлення особистості дитини? Постановка цих питань у психологічних дослідженнях може дати цікавий матеріал для розв'язання проблем сімейних конфліктів, проблем спілкування з дитиною.

Також цікавим і перспективним, на нашу думку, є напрямок досліджень етнокультурних та етнопсихологічних особливостей української родини, простеження етногенези цих особливостей. Так, серед особливостей східнослов'янської родини, багато з яких є типовими і для українських сімей, дослідники виокремлюють зокрема наступні:

- родина, як правило, є не нуклеарною, а трьохпоколінною;

- матеріальна і моральна залежність членів родини одне від одного дуже велика;

- межі сімейної системи мають деякі особливості; як правило, вони неадекватні вимогам оптимальної організації;

- часто усе вказане вище призводить до явища злитості, сплутаності сімейних ролей, невиразного поділу функцій, необхідності увесь час домовлятися і неможливості домовитися надовго, заміщення, коли кожний у родині може функціонально бути кожним і одночасно ніким.

Задоволеність чи незадоволеність шлюбом залежить від багатьох складових, в яких людині іноді дуже важко розібратись. Найбільш складна сторона задоволеності сімейним життям заключається в тому, що людина може бути глибоко незадоволена сама собою. Ця прихована незадоволеність може переноситись на членів сім'ї (дружину, чоловіка, дітей). Роздратування, злість, викликані власними лінощами, слабкістю волі, неорганізованістю, невихованістю, можуть відбитись на взаєминах з оточуючим людьми. В таких випадках людина хворобливо реагує на критику власних недоліків. В практиці психологічного консультування шлюбнорозлучних сімей постає необхідність звертатись до діагностики задоволеності шлюбом.

Виходячи із теоретичних і експериментальних даних, нами були виділені критерії, за допомогою яких ми визначали задоволеність шлюбом:

а) якість подружніх відносин (рівень емоційних відносин в сім'ї, інтенсивність і зміст спілкування в шлюбі, відпочинок сім ї);

б) орієнтація на спільну діяльність в сім'ї. Участь подружжя в домашніх справах; в) відношення до грошей, матеріальне забезпечення сім ї;

г) значимість дітей в житті людини, дітність сім'ї, ступінь участі у вихованні дітей;

д) значимість сексуальних відносин;

е) рівень бар'єру перед руйнуванням шлюбу, лояльність по відношенню до розлучення;

ж) наявність чи відсутність альтернативи шлюбу.

2.4 Індикатори кризового стану молодої сім'ї

Причини конфліктів у сім'ях описані багатьма авторами і є дуже різноманітними. Спробуємо систематизувати їх, спираючись на працю В. А. Семиченко[45,97-99], яка виокремлює такі головні причини сімейних конфліктів:

одностороннє або взаємне розчарування подружжя одне в одному, взаємне охолодження і відчуження, негативне сприйняття дій партнера;

маніпулювання з метою домогтися однозначного домінування, підкорити собі партнера, перехопити ініціативу у змаганні за лідерство;

перенесення на партнера роздратування, нагромадженого в іншій сфері життя;

відмінності в системі домінуючих (життєво важливих) потреб подружжя .

В. А. Сисенко, вивчаючи конфлікти в сім'ях, дійшов висновку, що вони базуються на[43,55]:

незадоволенні сексуальних потреб;

незадоволенні потреби у цінності та значущості власного “Я” (неповага почуття власної гідності партнера, образи, постійна критика);

незадоволеності потреби одного чи обох членів подружжя у позитивних емоціях;

пристрасті одного з подружжя до алкогольних напоїв, азартних ігор, які призводять до великих витрат грошей;

фінансових розбіжностях членів подружжя; незадоволеності потреби у взаємодопомозі, взаємопідтримці.

С. В. Ковальов, вивчаючи подружні взаємини у молодих сім'ях, як одну з головних причини подружніх конфліктів виокремив невідповідність реальних та ідеальних уявлень про свого партнера. Ю. Є. Альошина та І. Ю. Борисов послуговуються у своєму дослідженні таким поняттям, як “статево-рольова диференціація”, що є комплексним показником, який враховує як реальний розподіл ролей у сім'ї, так і ставлення до нього кожного з подружжя.

Висновки до другого розділу

Отже, процес формування, становлення і розвитку сучасної сім'ї проходить у складних і суперечливих умовах. Вони характеризуються досить різкою зміною суспільних відносин, економічної функції сім'ї, її відношенням до засобів виробництва.

Ми розглянули основні форми життєдіяльності сім'ї - її функції. Як видно із зробленого аналізу, всі функції між собою тісно пов'язані.

Неможливість виконання сім'єю однієї функції веде за собою прорахунки у виконанні іншої функції. Тому для підтримки та розвитку нормальної життєдіяльності сім'ї необхідна державна політика, яка має бути спрямована на постійне удосконалення умов для реалізації економічного та духовного потенціалу сім'ї.

Підбиваючи підсумки цього невеликого огляду, можемо зазначити, що сучасна сім'я, її особливості, структура, функції, її вплив на формування особистості надають дуже багатий матеріал для соціологічних досліджень.

РОЗДІЛ 3 ДИНАМІКА СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

3.1 Характеристика соціологічного дослідження «Мотивація вступу до шлюбу»

Ми проводили експертне опитування серед 20 студентів четвертого курсу НПУ ім. М. П. Драгоманова інституту соціології, психології та управління. Завдяки відбірковому анкетуванню, основному інструментарію збору вихідного матеріалу у вузькому соціологічному опитуванні, ми провели дослідження мотивів вступу до шлюбу (Додаток А). Наша анкета вважається стандартизованою, вона відповідає таким вимогам: кожне із запитань анкети ставиться вибірковим респондентам в одному і тому ж самому формулюванні; визначено суровий порядок постановки запитань, кожне з них має свій зафіксований номер; до кожного із змістовних питань додається перелік фіксованих відповідей.

Запитаннями анкети - соціального індикатору, за показниками якого фіксувалися погляди респондента на сучасну молоду сім'ю та його орієнтація. Також наші запитання несли в собі закритий тип характеру - передбачали наявність заздалегідь закодованого переліку можливих варіантів відповідей.

Отже, ми провели соціологічне опитування з метою вивчення проблем молодих сімей, точніше погляд студентів на створення сім'ї в сучасному світі. Проаналізувавши первинне дослідження на основі анкетного опитування, ми дійшли до висновку, що в основному студенти бажають укріплювати свої відносини офіційно, тільки після того, якщо є задовільний матеріальний стан. Ще одним цікавим поясненням офіційного шлюбу є дотримання традицій та підтримання соціального статусу в суспільстві. Взагалі на першому місці стоїть саме важливість у офіційному батькові чи матері для дитини. На цю пропозицію відповіла половина із опитаних. Після цього йде впевненість у майбутньому. Згадуючи питання проти реєстрації офіційного шлюбу, тільки один із двадцяти опитаних відповіли, що вони згідні із цим питанням. Що ж до п'ятого питання, то дев'ять із двадцяти позитивно ставляться до сумісного проживання за умови, щоб це не затягнулось більше , ніж на рік, так як можуть появитись діти і весілля може стати вже як не потрібною річчю. Ще було такек зауваження на рахунок негативного ставлення до сумісного проживання, що потрібно притиратися та вживатися до весілля.

Найважливішими в обговоренні при створенні сім'ї , студенти відмітили першочерговість місця життя, де саме будуть проживати молоді. На це питання відповіло 18 респондентів. На другому місці стоїть саме забеспеченість та розпорядженість грошима Вашої сім'ї. Тут 5-ки поставило 9 опитаних. Наступним важливим моментом є народження та кількість дітей та саме сексуальні стосунки, через які існує дуже багато розлучень[59,73-78]. Найменше чим будуть перейматися молоді, так це взаємовідносинами з батьківськими сім'ями та додержання релігійних та національних традицій.

Таким чином завдяки соціологічному дослідженню, ми розглянули суть предмета та його взаємозв'язки з іншими елементами. Також, ми пропонуємо розглянути вторинний аналіз соціологічного дослідження у таблицях від Державного інституту сім'ї та молоді.

Розподіл відповідей респондентів щодо того, чому саме вони не зареєстрували шлюб зі своєю/своїм дружиною/чоловіком, % [51,66].

Жінка або чоловік з неповної сім'ї

Подружжя повних сімей

Чоловік/дружина не хотів/ла

24

4

Не вважаю це за потрібне

13

24

Матеріальне становище

8

18

Штамп у паспорті нічого не вирішує

8

11

Батьки не хочуть

8

2

Нам і так добре

5

9

Треба поближче взнати один одного

5

3

Відклали до отримання освіти

3

10

Реєстрація закоханим не потрібна

3

5

Немає власного житла

3

4

Час покаже, нема часу, ще встигнемо

3

3

Інше

37

14

Із таблиці видно, що п'ята частина респондентів вважає цю традицію не актуальною чи просто примхи одного із подружь, ставлення до цього, як до чогось непотрібного, на яке не вистачає ні грошей, ні житла, ні бажання батьків та відсутність часу.

Розподіл відповідей респондентів щодо важливості причини вступу людини в шлюб, %.[42,18].

Представники неповних повних сімей сімей

Можливість жити разом з коханою людиною

79

78

Народження дітей

61

64

Можливість жити з людиною, яка поділяє погляди, смаки, життєві цінності

55

47

Можливість присв'ятити себе іншій людині, зробити її щасливою

36

40

Можливість реалізувати себе в сім'ї

32

29

Можливість фінансового забеспечення з боку подружжя

23

9

Отримання незалежності від батьків і батьківської сім'ї

19

21

Отримання соціального статусу одруженої особи

18

15

Легалізація сексуальних стосунків

10

16

Можливість вирішення житлового питання

7

7

Отримання допомоги у веденні домашнього господарства

4

6

Виходячи з наведених даних у таблиці, яка показує важливість причин вступу до шлюбу, можна зробити висновки, що зовсім не на першому місці можливість вирішення житлового питання та не надія на допомогу у госполарстві, а навпаки присв'ятити себе іншій людині, народити дитину чи просто жити з людиною, в якої такі ж уподобання як і в тебе.

Таким чином, з вище зазначеного, на нашу думку більше опитаних мають бажання вступити в офіційний шлюб і запропонували наступні побажання, тим хто планує створити сім'ю: не ображати один одного, поважати, завжди намагатись зрозуміти і увійти в положення своєї другої половинки, свідомо ставитись до вибору партнера, йти на компроміси, цінувати, підтримувати, поступливості у стосунках, і звичайно саме головне це взаємного кохання та терпіння., бо як написано в Біблії: «Любов і лагідна і покірна, не чваниться, не надимається...; прощайте в любові і все робіть в любові».

3.2 Розв'язання сімейної кризи по сприянню соціальних працівників

На сьогодні дослідження сім'ї в Україні, практична робота з сім'єю є доволі популярним напрямком психологічної науки і практики, особливо порівняно з попередніми роками, коли ця проблема знаходилася на периферії наукової думки. Так, зростають - як кількісно, так і якісно - установи та організації, що займаються проблемами сім'ї на державному рівні. Це насамперед установи, які реалізують державну політику допомоги сім'ї (Центри соціальних служб для молоді, відділи сім'ї та молоді, Служба у справах неповнолітніх). Діяльність недержавних фондів, організацій (Спілка захисту сім'ї та особистості, Центр екології сім'ї та ін.) також робить вагомий внесок у сферу практичної допомоги сім'ї та наукових досліджень. Ґрунтовними психологічними та соціально-психологічними дослідженнями проблем сім'ї займаються такі провідні наукові установи, як Державний інститут проблем сім'ї та молоді, Інститут психології АПН України, Інститут соціальної і політичної психології АПН України, Інститут проблем виховання АПН України. Одним з основних об'єктів соціальної роботи виступають молодіа сім'я та сім'ї, які мають проблеми у сімейному вихованні, сім'ї, які за особливостями своєї життєдіяльності потребують соціальної підтримки, допомоги, реабілітації. Це неблагополучні, багатодітні, студентські сім'ї, сім'ї мігрантів та біженців, сім'ї з дітьми і батьками-інвалідами, сім'ї з нестандартною дитиною, бідні й малозабезпечені сім'ї, сім'ї одиноких та неповнолітніх матерів та ін. Соціальна робота з молодими сім'ями полягає у забезпеченні соціальної профілактики сімейного неблагополуччя; здійсненні системи заходів, спрямованих на запобігання аморальній, протиправній поведінці дітей та молоді; наданні соціальної допомоги та послуг з метою реалізації програми роботи з молодою сім'єю; наданні допомоги батькам у розв'язанні складних питань сімейного виховання; здійсненні соціальних послуг, здійсненні соціальної реабілітації.

Мета соціальної роботи з сім'єю - це соціальна профілактика, соціальна допомога, соціальний патронаж, соціальна реабілітація, надання їй соціально-психологічної, психолого-педагогічної, соціально-медичної, юридичної, інформативно-консультативної, психотерапевтичної допомоги та підтримки з метою вдосконалення її життєдіяльності. Соціальна робота з сім'єю - це система взаємодії соціальних органів держави і суспільства та сім'ї, спрямована на поліпшення матеріально - побутових умов життєдіяльності сім'ї, розширення її можливостей у здійсненні прав і свобод, визначених міжнародними та державними документами, забезпечення повноцінного фізичного, морального й духовного розвитку усіх її членів, залучення до трудового, суспільно-творчого процесу. Завдання соціальних служб для молоді у роботі з сім'єю - надання конкретної індивідуальної допомоги сім'ї й молоді, яка збирається укласти шлюб, з метою раціональної організації спілкування, планування сім'ї, житєдіяльності та відпочинку, спілкування сім'ї з оточуючим середовищем, навчання раціонального розв'язання та подолання складних сімейних колізій, виховання дітей, а також профілактична робота з запобігання розлучень та ін.

Одним з важливих принципів роботи з сім'єю є принцип самозабезпечення сім'ї, тобто надання Їй соціальної допомоги з метою пошуку і стимуляції її внутрішніх резервів, які допоможуть сім'ї вирішити власні проблеми.

Соціальна робота з сім'єю спрямовується на всю сім'ю в цілому, а також на окремих її членів (дітей, батьків, подружню пару, інших членів родини). У процесі такої роботи вирішується питання раціональної організації внутрісімейного спілкування, нормалізації життєдіяльності і відпочинку сім'ї та окремих її членів, спілкування з оточуючим середовищем, допомога надається у раціональному розв'язанні складних сімейних колізій, конфліктів, знімаються стреси.

Соціальна профілактична робота з сім'єю полягає у реалізації системи соціально-психологічних, медико-соціальних і правових заходів, спрямованих на усунення умов та причин виникнення проблем, а також системи заходів з профілактики сімейного неблагополуччя, конфліктів, розлучень, стресових станів; у формуванні відповідального батьківства, збереженні репродуктивного здоров'я молоді; в організації роботи щодо запобігання помилок, розрахунків у системі сімейного виховання.

Соціальна допомога має на меті надання різноманітних соціальних послуг сім'ї в умовах конкретного суспільства, конкретної ситуації. Ці послуги сприятимуть формуванню у сім'ї нормальної життєдіяльності. Соціальні послуги можуть мати інформаційний, консультативний характер, метою їх є надання психолого-педагогічної, правової, соціально-медичної, матеріальної підтримки сім'ям. Завданя полягає у тому, щоб допомогти сім'ї в цілому і кожному з її членів справитися з повсякденними життєвими труднощами проблемами. Тобто кожна людина і сім'я в цілому мусить продіагностувати проблеми, які з'явилися, і самостійно вирішити їх. У разі потреби здійснюється їх корекція.

Соціальний працівник виступає посередником між сім'єю, державою, громадськими організаціями та законодавчими органами. Соціальні послуги спрямовані на допомогу у створенні й поліпшенні умов життєдіяльності сім'ї, можливостей її самореалізації, на захист її прав та інтересів. Це, насамперед, роз'яснення про пільги, що надаються молодим сім'ям, жінкам, одиноким, неповнолітнім матерям, дітям з неблагополучних сімей і сімей групи ризику, їх батькам, формування їхньої правосвідомості, відповідального ставлення батьків до батьківських обов'язків, надання різних видів соціальних послуг дітям і сім'ям - жертвам екологічних, технологічних, політичних катастроф, які опинилися в екстремальній ситуації, а також молоді, яка збирається взяти шлюб. Молодій сім'ї, неповнолітнім та молоді має бути гарантованим надання різного роду інформативних консультацій.

Соціальної допомоги потребують також сім'ї, які мають проблеми у вихованнні дитини з будь-яких причин, проблеми у внутрісімейних взаємовідносинах або у стосунках із суспільством, в організації життєдіяльності сім'ї, а також сім'ї соціального ризику з несприятливими умовами існування. Такі сім'ї потребують різних видів допомоги: з питань планування сім'ї, виховання та догляду за дітьми, адаптації до зміни зовнішніх умов, розробки індивідуальних сімейних стратегій, підготовки молоді до вступу в шлюб, організації вільного часу молодої сім'ї, налагодження сімейного побуту й господарства, удосконалення взаємостосунків у сім'ї тощо.

Соціальний патронаж - один з напрямів соціальної роботи, спрямований не постійне супроводження сімей, які потребують систематичної підтримки умов, достатніх для забезпечення життєдіяльності соціальне незахищених сімей (малозабезпечених, багатодітних, з дітьми-інвалідами та ін.).

Соціальна реабілітація спрямована на надання допомоги молодій сім'ї з метою подолання сімейних конфліктів, кризових станів, дисгармонії у взаємостосунках, тимчасових або постійних труднощів у життєдіяльності сім'ї, які з'являються внаслідок тяжких захворювань, майнових витрат, конфліктних взаємостосунків, нервово-психічних захворювань, а також допомоги про, хто опинився у стані безвихідності, безпорадності чи самотності. Крім того, соціальна реабілітація передбачає надання допомоги сім'ям, члени яких мають стійку алкогольну чи наркотичну залежність, повернулися з місць позбавлення волі тощо.

Робота з соціальної реабілітації проводиться як з кожним членом сім'ї індивідуально, так і з усією сім'єю та її родичами. Основна мета такої роботи - виведення членів сім'ї з програми стану, надання соціально-медичної, соціально-правової допомоги, відновлення честі, гідності, права і свободи членів сім'ї.

Так наприклад, Українським державним центром соціальних служб для молоді розроблена і впроваджена програма молодою сім'єю. Завдання цієї програми - програма розв'язання птань стабілізації молодої сім'ї, підготовка молоді до шлюбу, профілактика сімейної дисгармонії, сімейного неблагополуччя, підготовка молодих батьків до виконання батьківських обов'язків і реалізація рекреативних потреб сучасної молодої сім'ї. Мається на увазі надання конкретної індивідуальної методичної допомоги різним типам молодих сімей і про людям, хто збирається одружуватись або щойно одружився; про, хто тривалий час одружені й мають проблеми у взаємостосунках; молодим батькам, які збираються мати дитину або вже мають новонароджену дитину; батькам у вихованні дітей різних вікових груп та ін.

Ця программа пропонує систему роботи соціальних служб для молоді з молодою сім'єю:

1) підготовку молоді до сімейного життя;

2) роботу з молодими сім'ями у плані стабілізації сімейних стосунків;

3) допомогу батькам щодо розв'язання різноманітних проблем сімейного виховання;

4) соціальну реабілітацію у роботі з сім'єю. Розроблена система програм молодою сім'єю має на меті сприяти удосконаленню соціальної роботи за цими напрямами.

Підготовка молоді до сімейного життя передбачає формування навичок здорового способу життя, психолого-педагогічних, юридичних, економічних, медичних знань з питань становлення особистості, формування статево- рольової ідентифікації, розвитку комунікативних навичок, корекції особистих проблем, духовного виховання, створення власного іміджу, оволодіння знаннями медико-соціальних проблем алкоголізму, наркоманії, профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я молоді, профілактики вагітності, народження здорових дітей, розвитку сімейних традицій тощо.

Ця робота проводиться серед учнів шкіл, шкіл-інтернатів, ПТУ, ліцеїв, коледжів, вузів, у робітничих та студентських гуртожитках, а також з молодими парами, які подали заяву до ЗАГСу. До роботи залучаються спеціалісти: соціальні педагоги, психологи, юристи, економісти, наркологи, гінекологи, програм, венерологи, сексологи, психотерапевти, спеціалісти з планування сім'ї тощо.

Форми та структури організації роботи: мобільні курси, навчально - консультативні пункти (у тому числі виїзні у сільські місцевості), вечірні жіночі та юнацькі гімназії, клуби для дівчат, кабінети довіри; лекторії, дискусійні клуби, діяльність спеціалізованих служб (служба знайомств, пошта довіри, школа молодого подружжя, телефон довіри) тощо. Для досягнення поставленої мети застосовуються такі форми роботи, як різноманітні комунікативні тренінги, тестування, індивідуально-групові психологічні консультатції, психологічний театр мініатюр, лекції та семінари, проектні методики, щоу-програми, тематичні КВК тощо. З метою створення поширення інноваційних соціальних технологій організовуються експериментальні майданчики.

Робота з молодими сім'ями по стабілізації сімейних стосунків - це, насамперед, діяльність центрів ССМ по удосконаленню взаємостосунків у сім'ї, профілактиці дисгармонії сімейних відносин, подружніх конфліктів, реалізація програми планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я членів сім'ї, формування здорового способу життя сім'ї, організація її вільного часу, допомога в організації сімейного господарювання та побуту, створення іміджу кожної сім'ї, ознайомлення з юридично-правовим аспектами шлюбно-сімейних стосунків, надання соціальної допомоги, організація соціального патронажу різних за типами неблагополучних сімей, проведення благодійних акцій та допомога малозабезпеченим, багатодітним сім'ям тощо.

Основні шляхи вирішення проблем у цьому напрямі: створення консультативних пунктів, кабінетів, консультативних служб, у тому числі виїзних для роботи з сільською сім'єю, діяльність центрів “Родинний дім” тощо. Але найбільш поширеною і ефективною стала робота клубів молодої сім'ї, які приваблюють молодих людей своєю демократичністю, доброзичливими взаємостосунками з клієнтами, розвитком ініціативи членів клубу, їх творчого підходу до программ різними категоріями сімей. При центрах ССМ України працює понад 250 таких клубів.

Однією з ефективних форм робот з молодими сім'ями стали культурно-масові розважальні, конкурсні форми роботи. Це не лише найбільш раціональна на даному етапі форма організації дозвілля молодих сімей, а й пропаганда кращих сімейних традицій українського народу, звичаїв, обрядів, пошук сімейних талантів, розвиток пізнавальних інтересів членів сім'ї, творчої ініціативи, обмін досвідом у сімейному вихованні, зміцнення взаємостосунків у сім'ї, відродження родинно-побутової культури українського народу тощо.

Масово-розважальні заходи, сімейні свята найчастіше провадяться за такими формами: Тиждень планування сім'ї, День матері, календарні, православні, релігійні свята, обряди. Вони відзначаються як щорічні обласні конкурси молодих сімей, конкурси, вечори студентських сімей, свята молодих сімей, конкурси сімейних ерудитів, на краще сімейне подвір'я, виставки дитячих творів, малюнків про сім'ю, фестиваль сімейних творчих колективів, сімейні спортивні свята, сімейні ігри, фотовиставки, спортивні змагання «Я і моя сім'я» та н.

Допомога батькам у розв'язанні різноманітних проблем сімейного виховання полягає у наданні їм допомоги у вирішенні складних питань родинної педагогіки: підготовка молодих батьків до народження дитини, соціально-психологічна, психолого-педагогічна допомога батькам у вихованні дітей різних вікових груп з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей кожної дитини, підготовка дитини до школи, застосування різних форм і методів сімейного виховання, вирішення складних проблем у взаємостосунках батьків та дітей, вирішення юридичних проблем цих взаємостосунків.

Соціальної допомоги потребують також неповнолітні та одинокі матері, благополучні сім'ї, сім'ї з дітьми-інвалідами, прийомними, усиновленими дітьми, вихователі дитячих будинків сімейного типу; сім'ї, в яких виховуються проблемні діти, а також обдаровані; сім'ї з нестандартними дітьми, де дитина зазнала різного виду насильства (фізичного, психічного, сексуального) та ін.

В процесі такої роботи надається також соціальна, психолого-педагогічна допомога вчителям, шкільним психологам, класним керівникам з питань організації їх взаємостосунків з батьками, класним колективом, вивчення особливостей окремих класних колективів та дітей, робота з окремими категоріями сімей та дітьми з таких сімей.

Реалізація центрами соціальних служб для молоді цих проблем здійснюється завдяки створенню школи молодої матері, школи батьківської підтримки, телефону довіри, консультативних пунктів при школах, ПТУ, соціальних служб для батьків,соціально-медичних курсів для молодих жінок, клубів молодих батьків та ін. Основні форми роботи: семінари, конференції, “круглі столи”, індивідуальні консультації, тренінги, вивчення педагогічних ситуацій, педагогічні бліц-турніри, сімейні посилки, психодрама, трантактний аналіз, кінолекторії тощо.

Питання сімейної психотерапії є найбільш складним у реалізації в діяльності соціальних педагогів. Робота у цьому напрямі передбачає соціальну реабілітацію - сімей з дисгармонією у сімейних взаємостосунках, наявністю конфліктних ситуацій, де члени сім'ї зловживають алкоголем, наркотичними речовинами, мають різні види нервових захворювань, що створює загрозу для стабільності сім'ї. Існують сім'ї, які потребують соціально - психологічної допомоги внаслідок тимчасових або затяжних труднощів (серйозні тривалі захворювання членів сім'ї, майнові втрати, нервово- психічні захворювання, різні акцентуації в характерах подружньої пари та ін.). Подружня психотерапія має в основному індивідуальний характер і зорієнтована лише на одну подружню пару та її проблеми, допомагає досягти гармонії у взаємостосунках та врегулюванні подружніх взаємин даної сім'ї.

Висновки до третього розділу

Отже, основні структури, що застосовуються соціальними працівниками - це консультпункти, кабінети екстреної психологічної допомоги, телефон довіри, тренінгові центри. І саме завдяки їх функціонуванню проводяться тестування, анкетування, психоемоційні тренінги, бесіди-консультації та ін.

Така робота передбачає допомогти людям знайти душевну рівновагу, почуття безпеки, навчити їх долати стресові ситуації, труднощі, поважати і розуміти себе та близьких людей.

Чималу допомогу у цьому плані молодій сім'ї надається завдяки друку матеріалів у місцевій пресі, рекламуванню роботи, тематичних передач по телебаченню. Отже, діяльність соціальних педагогів щодо надання допомоги молоді та реалізація такого напряму роботи, як соціальна підтримка молодої сім'ї, спирається на розроблену програма, в якій закладено основний зміст, форми і методи роботи. Звичайно, програма є досить динамічною, постійно удосконалюється, враховуючи інноваційні технології, які виробляються у процесі її реалізцаії.

Завдяки експертному дослідженню, ми дійшли до висновку, що сьогодні офіційно реєструвати шлюб досить таки є актуально серед молоді, навіть не зважаючи на складені обставини того, що велика кількість людей проживають сумісно. Головне, щоб це не затягнулось назавжди.

ВИСНОВКИ

Метою даної дипломної роботи було дослідили мотиви до створення сім'ї та визначили ті причини, які впливають на їх розпад та не бажання створювати офіційний шлюб. Отже, саме на співжиття впливають такі чинники: відсутність часу, відсутність достатньої матеріальної бази, неадекватне ставлення батьків, непотрібність штампу в паспорті, перешкода від навчання.

Що ж до розпад шлюбу, то основними критеріями є алкоголь, не розуміння одного з подружжя іншого, захворювання та ін.

Досліджуючи мотиви вступу до шлюбу, ми виділяємо такі: можливість вирішення житлового питання та не надія на допомогу у госполарстві, а навпаки присв'ятити себе іншій людині, народити дитину чи просто жити з людиною, в якої такі ж уподобання.

Таким чином, на нашу думку вступ до шлюбу можливо і не настільки актуальний, як співжиття, але саме реєстрування шлюбу офіційно є досить відмінним прогресом в житті суспільства.

Основні сучасні тенденції розвитку сім'ї, що зумовлені станом українського суспільства, можуть бути зведені до таких:

- по-перше, шлюб, що лежить в основі сім'ї, стає рівноправним, добровільним, вільним від примусу, корисливості, втручання чи тиску третіх осіб;

- по-друге, дотримується принцип егалітарності, не обмежуються права й не принижується гідність жінок і чоловіків, що забезпечує кожному з них рівні можливості професійного та духовного зростання;

- по-третє, в сучасній сім'ї долається відчуження подружнього життя; системою обов'язків та права створюються реальні передумови для усунення суперечності між любов'ю та обов'язком;

- по-четверте, суспільство зацікавлене у зміцненні шлюбно-сімейних стосунків не шляхом зовнішнього тиску на сім'ю, правових та інших заборон, а за рахунок зростання її внутрішньої згуртованості, посилення подружньої і батьківської відповідальності.

Ми виконали всі завдання, які були перед нами поставлені, тобто визначили поняття молодої сім'ї - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей. Також роглянули підходи до виникнення молодої сім?ї в Україні та назвали тих науковців, які цим займаються.

Наступним кроком ми охарактеризували категоріальний апарат та методи написання дипломної роботи та зазначили як саме ми їх застосували. Ми детально розкрили функції сім'ї та виділили типологію сімей, які активно між собою перегукуються та мають взаємозв'язок. Після цього ми описали соціальні проблеми становлення та розвитку молодої сім'ї. Тут ми розглянули, що умови, в яких перебуває сучасна українська сім'я, характе-ризуються найперше різкою зміною соціально-економічних відносин у суспільстві, за яких пріоритети мають надаватися осо-бистості людини, її практичній діяльності у всіх напрямах госпо-дарювання та духовної культури. Разом з тим, сім'я як явище еконо-мічне і соціокультурне зазнає в сучасних умовах впливу різних факторів.

Наступним що ми зробили, так це виділили індикатори кризового стану сімей, які полягають в негативному сприйнятті дій партнера, розчаруванні подружжя одне в одному, скептичне домінування, незадоволення сексуальних потреб, зловживання алкогольних напоїв, азартних ігор, перенесення на партнера роздратування, нагромадженого в іншій сфері життя, незадоволеність потреби у взаємодопомозі.

Також ми проаналізували чим саме займаються соціальні працівники. Цим є: підготовка молоді до сімейного життя; робота з молодих сімей у плані стабілізації сімейних стосунків; допомога батькам щодо розв'язання різноманітних проблем сімейного виховання; соціальна реабілітація у роботі з сім'єю.

Форми та структури організації роботи цих працівників полягають у: мобільні курси, навчально - консультативні пункти (у тому числі виїзні у сільські місцевості), вечірні жіночі та юнацькі гімназії, клуби для дівчат, кабінети довіри; лекторії, дискусійні клуби, діяльність спеціалізованих служб (служба знайомств, пошта довіри, школа молодого подружжя, телефон довіри) тощо. Для досягнення поставленої мети застосовуються такі форми роботи, як різноманітні комунікативні тренінги, тестування, індивідуально-групові психологічні консультатції, психологічний театр мініатюр, лекції та семінари, проектні методики, щоу-програми, тематичні КВК тощо. З метою створення поширення інноваційних соціальних технологій організовуються експериментальні майданчики.

Очевидно, мета підготовки до шлюбу повинна полягати у формуванні в людини потреби в сім'ї, що проявлялася б як бажання мати повноцінну сім'ю, жити в ній і відповідати за неї. Адже потреба молодої людини мати власну сім'ю - це потреба в традиційній, суспільно значимій формі реалізації і організації особистого життя, яка відповідає соціальній сутності людини та її об'єктивному призначенню. Це потреба поєднати своє особисте життя з життям особи протилежної статі через інтимно особистісне ставлення до неї, поєднати з метою досягнення традиційних «вічних» цілей людського існування (це - кохання, діти, сімейний затишок і щастя, спільна праця, підтримка здоров'я, спілкування з близькими і рідними людьми). Здійснення загальних цілей має означати для молодої людини досягнення життєвого успіху, одним із складників якого є сім'я. Справжній життєвий успіх ґрунтується на поєднанні особистого і суспільного інтересів у життєдіяльності людини. Він приходить до того, хто прагне максимально проявити себе - і на ниві праці, суспільної діяльності і на ниві сім'ї, особистого життя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агильдиева Е. Ф. Городская многодетная семья // Социологические исслед.-1990.-№9.

2. Антонов А. И. Кризис семьи и пути его преодоления. - М.: Наука, 2002.

3. Антонов А. И., Борисов В. А. Социология семьи. - М.: Наука, 2003.

4. Алєксєєнко Т. Ф. Виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах // Український соціум. К.:2002, 143с.

5. Антонов А. І. Мікросоціологія сімї // Соціологія і сучасність. М.: Наука, М., 2005, 368с.

6. Антонов А. І. Сучасна сім'я // Соціологія сімї. М.: 2005, 640 с.

7. Алєксєєнко Т. Ф., Бойко В.П. Соціально-економічні причини насильства в сім'ї в Україні: аналіз проблем та шляхи запобігання // Соціологія сім'ї. К., 2004,139 с.

8. Балакірєва М. О. Громадська думка: дослідження, аналіз, висновки (збірка). К.: 2003.

9. Балакірева М. О. Довідкові матеріали про становище молоді та хід реалізації державної молодіжної політики в Україні. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2002, 213 с.

10. Балакірева М. О. Здоров'я та поведінкові орієнтації молоді: соціальний вимір(опитування 10-22 роки) Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2005, 255с.

11. Балакірева М. О. Молоде покоління нової України: ескіз соціального портрету. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.:АЛД 1995, 89с.

12. Балакірева М. О. Про становище сімей в Україні: доповідь за підсумками. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2000, 211с.

13. Балакірева М. О. Про становище молоді в Україні. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2000, 158с.

14. Балакірева М. О. Результати мониторингового опитування населення України стосовно соціального становлення молоді. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2000., 211с.

15. Балакірева М. О. Сільська молодь України: стан, проблеми та шляхи їх вирішення. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.:2004,269с.

16. Балакірева М. О. Формування сексуальної культури молоді. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.:2004,128с.

17. Бєсєсдін А. А. Дисфункціональна сім'я як чинник девіантної поведінки неповнолітніх. Х.: 2002, 19 с.

18. Бойко В. В. Малодетная семья: социологический и демографический аспекты. - М.: Наука, 1999, 88 с.

19. Борщ К. Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи. Соц. захист молодої сім'ї.Навч. посібник.: Ужгород 1991, 41с.

20. Голєусова О. О. Про сімейне становище в Україні. Навч. посібник.: К., Знання-Прес, 2002,191с.

21. Вісник соц.-екон. досліджень,Одеса 2005. Вип.20,130-134 // Актуальні проблеми соціального захисту молодої сім'ї в Україні.

22. Глазунов С. В. Шлюбно-сімейні цінності сучасної учнівської молоді(соціологічний аналіз) // «Соціально-педагогічні проблеми виховання дітей та молоді в національній системі освіти та шляхи її вирішення». Дніпропетровськ.:1997, 22-23.01, 32-37 с.

23. Головаха, Горбачик, Паніна // Україна та Європа: результати міжнарлдного порівняльного соціального дослідження. К.: НАН України. 2006,141с.

24. Демиченко, Іваченко, Костенко. Аналітичний звіт: Моніторинг соціального супроводу сімей,які опинились в складних життєвих ситуаціях. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.:2006,135с.

25. Державний інститут проблем сімї та молоді. Становище сімей в умовах малих міст України. Державна доповідь про становлення сімей. Навч. посібник.: К.:Знання-Прес, 2005,225.

26. Добровський А., Корнат А. Інформаційний вісник №4. Управління у справаз сімї та молоді. Навч. посібник.: Львів 2007, 97ст.

27. Добровський А., Корнат А. Моніторинг державної молодіжної політики стосовно сімї, дітей та молоді. Навч. посібник.: Львів, 2006, 178ст.

28. Долинська Л. Підготовка молоді до сімейного життя. Навч. посібник.: К.,Знання-Прес, 2002,73ст.

29. Енциклопедія молодої сім'ї. Минск.:1991,697ст.

30. Зайцева З. Г. Соціальна підтримка молодлї сімї.: Збірник інформації, теорії, та методики. К., 1994,141ст.

31. Зайцева З. Г. Діяльність центрів соціальних служб для молоді щодо здійснення соціальних робіт з молодою сімєю в Україні // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи.-2006.- 256с.

32. Зацепін В. І. Молода сімя: соц.-економ., правові, морально-псизол. проблеми. К.: Наука, 1991,313ст.

33. Збірник матеріалів на допомогу спеціальних центрів ССМ. Соціально-психологічна робота з жінками та молодими сімями., Полтава, 1997, 24ст.

34. Зверева Соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях. Навч. посібник.: К.: Знання-Прес., 2006,103ст

35. Зінченко Л. Про становище молоді в Україні: щорічна доповідь. К.:2006, 359ст.

36. Карасевич А. П. Соц. проблеми становлення та розвитку молодої сім'ї//Всебічний розвиток особистості студента. Ірпінь,2001,101-107ст.

37. Костів В. І. . Сім'я з порушеною структурою як обєкт соціальної політики держави // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи. Ужгород 1991

38. Листопад О. А. Соц. аналіз проблем сучасної студентської сім'ї // Південноукр. днрж. пед. ін-т ім. Ушинського. Наук. вісник.:1999. Вип.8-9, 125-128ст.

39. Мамчин Т. І.. Кількісні методи в соц. дослідженнях. Ужгород // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи:1999, 56ст.

40. Макалуга С.В. Світ молоді // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Молодь, освіта, наука, культура, національна самосвідомість. Європейський університет. К.:2003, Т4.

41. Мацковский М. С. Социология семьи: проблемы теории, методологии и методики. - М.: Наука, 1989.

42. Мауковський М. С. Методичні програми і методики дослідження шлюбу та сімї. М.: Наука, 1986,57ст.

43. Молода сім'я в Україні: проблеми становлення та розвитку: Тематична Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2002 року. -К.:Державний ін-т проблем сім'ї та молоді,2003.-140 с.

44. Мольпан Т. А. Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення. Навч. посібник.: К.:Знання-Прес, 1998 Багатодітні сімї і особливості соціального самопочуття та адаптації до сучасних соціоекономічних умов., 135с.

45. Паніна // Життя, наукова діяльність, шлях у майбутнє(НАН України)К.: Факт 2007,180с.

46. Паніна // Українське суспільство1994 - 2005: соціальний моніторинг. К.: 2005, 157с.

47. Пилипенко В.Є., Попова І.М. та ін. Спеціальні та галузеві соціології: Навч.Посіб.-2-ге вид.-К.:ПУ «Фоліант»,2007.-451 с.

48. Полякова Г. С. Складності взаєморозуміння в сімї: методичні рекомендації. Т-во Знання УРСР 1990, 13с.

49. Постовий В. Г. Консультування сімї., Навч. посібник.: К.,Знання-Прес, 2003.


Подобные документы

  • Сім'я в умовах встановлення незалежної України. Реалізація державної сімейної політики за роки незалежності. Виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах. Соціальні показники розвитку молодої сім'ї в Україні, проблеми її становлення та функціонування.

    курсовая работа [82,7 K], добавлен 16.03.2014

  • Методологічні підходи до вивчення молодої сім’ї в Україні, соціальні показники, основи функціонування та індикатори її трансформації. Динаміка сімейних відносин в українському суспільстві. Розв’язання сімейної кризи при сприянні соціальних працівників.

    дипломная работа [101,4 K], добавлен 06.05.2009

  • Виявлення основних проблем матеріальної забезпеченості молодої сім'ї. Відсутність власного житла, професійного працевлаштування молодих людей. Проблема алкоголізму, адаптації молодих чоловіка і дружини один до одного. Анкета соціологічного опитування.

    контрольная работа [54,2 K], добавлен 22.04.2014

  • Теоретичні основи проблеми міграції. Визначення соціологічного об’єкту та предмету соціологічного дослідження. Мета та завдання соціологічного дослідження. Операціоналізація понять та попередній системний аналіз об’єкту соціологічного дослідження.

    курсовая работа [28,0 K], добавлен 12.06.2010

  • Методологія дослідження ставлення студентів до проблеми безробіття. Програма соціологічного дослідження по темі "Молодь і безробіття в Україні". Аналіз відношення молоді до безробітних, думка щодо причин безробіття. Бачення шляхів подолання цієї ситуації.

    контрольная работа [302,0 K], добавлен 09.03.2016

  • Розробка методологічного розділу програми соціологічного дослідження, визначення основних понять програми. Розробка, логічний аналіз анкети. Організація і методика проведення опитування респондентів. Обробка, аналіз результатів соціологічного дослідження.

    отчет по практике [687,2 K], добавлен 15.05.2010

  • Розробка методологічного розділу програми соціологічного дослідження на тему "Патріотизм у розумінні сучасної молоді", визначення понять, вибірка, розробка і логічний аналіз анкети, організація та методика опитування респондентів, аналіз результатів.

    курсовая работа [149,5 K], добавлен 19.01.2010

  • Місце соціології молоді у системі соціологічного знання та у державній молодіжній політиці. Основні поняття і категорії соціології молоді. Проведення пошукового дослідження молодіжних проблем та необхідність розвитку соціології молоді в Україні.

    реферат [22,6 K], добавлен 24.01.2008

  • Зміст, форми і методи соціально-педагогічної роботи з молодими сім’ями. Дослідження та вивчення проблем молодої сім’ї, що є актуальними в умовах кризи інституту сім’ї в цілому. Робота з соціальної реабілітації. Питання та цілі сімейної психотерапії.

    контрольная работа [44,2 K], добавлен 12.11.2014

  • Зміст емпіричного соціологічного дослідження і визначення місця в соціологічному аналізі. Опитування, спостереження, соціальний експеримент і аналіз документів як методи соціологічного дослідження. Технології і структура програм соціологічних дослідження.

    реферат [253,3 K], добавлен 17.02.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.