Демократизація суспільних процесів, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей, дотримання конституційних прав громадян приводять нас до розуміння того, що на перше місце необхідно, передусім, ставити інтереси людини. В нашому контексті це означає надання громадянам та юридичним особам інформаційних та інших послуг шляхом використання інформаційної системи „Електронний уряд”.

Для надання інформаційних послуг через офіційний Веб-портал Київської міської влади, в лівій зоні навігації офіційного Веб-порталу, створено розділ Каталог послуг, який містить повний їх перелік. Вони систематизовані в свою чергу за категоріями отримувачів:

Громадянам України;

Юридичним особам України;

Державним службовцям України;

Міжнародній спільноті.

Перелік інформаційних та інших послуг електронної інформаційної системи «Електронний Уряд» структурований по наступним галузям. Зокрема, для Громадян України передбачено 20 галузевих розділів, які вміщують по-декілька інформаційних підрозділів для надання різних послуг. Це послуги в соціальній та правовій галузі, в галузі освіти, здоров'я, культури, екології, спорту, зв'язку та інших. Для юридичних осіб передбачено висвітлення діяльності у 8 галузевих напрямках. Це надання послуг з утворення підприємств, сертифікації і ліцензування, питань зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності, регуляторної політики тощо. Державні службовці зможуть отримувати інформацію стосовно кадрових питань, питань діловодства, інформатизації органів державної влади та іншу по створеним для цього чотирьом тематичним розділам.

Важливо усвідомити що, електронний уряд -- це не модна іграшка, а важливий, реальний інструмент демократизації нашого суспільства, який може допомогти вирішити безліч штучних проблем. У багатьох з нас іноді виникає дратуюче невдоволення від безрезультатних відвідувань різних установ, органів та структур. Ця система створює умови реального доступу до сучасних інформаційних ресурсів, для чого достатньо володіння тривіальними навиками й знаннями комп'ютеру.

Рис.2..1. Структурні ланки офіційного порталу Київської міської влади

Згідно п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.08.2007 № 653-р (далі - Розпорядження) міністерства, інші центральні органи виконавчої влади (далі - ЦОВВ), Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (далі - ОДА) повинні подавати щороку до 10 січня, що настає за звітним періодом, інформацію про хід виконання заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки".

Планом Заходів передбачено 15 заходів, виконання яких мало бути завершено у 2009 році. Кількість заходів, виконання яких має здійснюватись постійно або протягом усього терміну, на який складено План Заходів, загалом становить також 15. Розподіл зазначених заходів між головними виконавцями - органами виконавчої влади наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Розподіл заходів між відповідальними органами виконавчої влади за заходи

№	Орган виконавчої влади, який призначено відповідальним, згідно Плану Заходів	Кількість закріплених заходів
		завершення виконання яких передбачено у 2008 році	таких, які мають виконуватись постійно	виконання яких має здійснюватись протягом усього періоду, на який розраховано План Заходів	разом
1	Держкомінформатизації** тут та надалі - з урахуванням розробленого Держкомінформатизації та погодженого із заінтересованими органами (в т.ч. Мінтрансзв'язку) проекту розпорядження КМУ "Про внесення змін до плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"	6	2	2	10
2	Держкомтелерадіо	3	2	1	6
3	Міносвіти	3	-	1	4
4	Мінтрансзв'язку*	1	1	1	3
5	Центральні та місцеві органи виконавчої влади	1	2	-	3
6	Мінекономіки	1	-	1	2
7	Держспецзв'язку	-	-	2	2
	Разом	15	7	8	30

З метою більш якісного та своєчасного виконання зазначеного пункту Розпорядження 10 грудня 2008 р. Держкомінформатизації було додатково надіслано органам виконавчої влади листи із переліком пунктів Плану Заходів, про виконання яких необхідно звітувати у 2008 році.

Не зважаючи на це, від деяких з органів виконавчої влади відповідної інформації Держкомінформатизації не отримав. Зокрема відсутня інформація про виконання Плану Заходів від таких органів виконавчої влади:

- Міністерства:

· Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;

- Інші центральні органи виконавчої влади:

· Державна служба автомобільних доріг України;

· Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду;

· Національне агентство екологічних інвестицій України;

· Український інститут національної пам'яті.

- Місцеві органи виконавчої влади:

· Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

· Миколаївська обласна державна адміністрація.

Таким чином, загальний відсоток реагування органів виконавчої влади на п. 2 Розпорядження становить 90,9%, або 91,8 % по центральним органам та 88,9 % по місцевим.

Оцінюючи зміст 80 надісланих звітів, їх можна умовно розподілити на групи за відповідними кількісним та якісним критеріями. За кількісним критерієм (кількість заходів, про які надано інформацію, з тих, про які потрібно було звітувати): повні; неповні; фрагментарні. За якісним критерієм (змістовність розкриття питань, яких стосується звіт): змістовні; поверхневі; формальні. Розподіл звітів органів влади по цих групах ілюструють діаграми, наведені на Рис. 2.1 та 2.2.

Рис. 2.1. Розподіл звітів органів виконавчої влади за кількісним критерієм



Рис.2.2. Розподіл звітів органів виконавчої влади за якісним критерієм[73]

Як видно з наведених діаграм, звіти близька 8% органів виконавчої влади, які було надіслано, мають фрагментарний характер. Деякі з таких звітів містять інформацію лише про 1-2 заходи (хоча інколи ця інформація є досить змістовною за якісним критерієм). 9% звітів є суто формальними і майже не містять інформації по суті питань, які потрібно висвітлити. Серед органів, які надіслали такі звіти:

- Міністерство регіонального розвитку та будівництва України;

- Державна служба експортного контролю України;

- Державний департамент України з питань виконання покарань;

- Державний комітет архівів України;

- Державний комітет ветеринарної медицини України.

Найменш інформативне повідомлення надійшло від Служби безпеки України, яка повідомила про те, що виконання заходів, передбачених пунктами, по яких органи виконавчої влади мають звітувати, не вимагає участі органів СБУ та не відноситься до її компетенції.

Також формально з наданням мінімуму інформації про хід виконання Плану Заходів підійшла Київська міська державна адміністрація (КМДА), яка двома листами по суті поінформувала Держкомінформатизації лише про процес формування складу Громадської ради при КМДА та про те, що розвиток регіональних інформаційних систем, мереж та електронних ресурсів інформаційно-аналітичних систем здійснювався у рамках Переліку завдань (проектів) інформатизації м. Києва на 2008 рік. Жодної конкретики про те, як виконується План Заходів КМДА, які заходи вживаються цим органом виконавчої влади у м. Києві, яке, виходячи зі значень статистичних ІТ-показників, є лідером за темпами розвитку інформаційних технологій та за обсягами коштів, витрачених на цей розвиток, надано не було[72].

Зазначені вище приклади, безумовно, є негативними. Адже неповнота інформації значно ускладнює процес її узагальнення та аналізу. Проте, як видно з Рис. 2.2. та 2.3, більшість органів виконавчої влади подали у межах компетенції, розгорнуту та детальну інформацію по суті питань. Серед тих, які найбільш змістовно звітували про виконання ними Плану Заходів:

- Міністерство економіки України;

- Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України

- Державна податкова адміністрація України;

- Державний комітет статистики України;

- Державний комітет України по водному господарству;

- Дніпропетровська обласна державна адміністрація;

- Одеська обласна державна адміністрація;

- Черкаська обласна державна адміністрація.

Ураховуючи те, що Мінекономіки та Держспецзв'язку є головними виконавцями по окремих заходах (табл. 2.1), їх детальне звітування набуває додаткової важливості.

У таблицях 2.1. і Додатку Б наведена детальна інформація, надана органами виконавчої влади про виконання Плану Заходів. Якщо порівняти її з аналогічною інформацією за минулий рік (лист Міністерства транспорту та зв'язку України від 09.02.2008 №949/23/10-08), то можна зробити висновок про значне покращання як самої звітної інформації, так і кількості та якості виконаних заходів. До найбільш значущих з виконаних у 2008 році заходів можна віднести наступні.

Сприяння реалізації пілотного проекту з надання юридичним та фізичним особам адміністративних послуг на основі електронної інформаційної системи "Електронний регіон" в Київській області. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 12.07.2008р. № 423/А-2008 утворено робочу групу зі сприяння впровадженню пілотного проекту. Робоча група 30.07.2008р. прийняла комплексний план впровадження пілотного проекту та визначила адміністративний район проведення пілотного проекту та перелік електронних адміністративних послуг (подання звітності), що буде реалізований. У ході реалізації зазначеного пілотного проекту в обласній держаній адміністрації утворено регіональну систему захищеної електронної пошти органів виконавчої влади, яка є транспортною мережею проекту.

Створення веб-порталу електронних каталогів періодичних друкованих видань України та зарубіжних країн. Державним підприємством "Преса" впроваджено послугу "Передплата on-line" (приймання передплати через мережу Інтернет) на вітчизняні періодичні видання для передплатників України та на українські видання для передплатників СНД та далекого зарубіжжя. Розроблена та впроваджується дослідна експлуатація системи "Передплата on-line" на зарубіжні періодичні видання для передплатників України[70].

Здійснення заходів щодо подальшої розбудови національної науково-освітньої телекомунікаційної мережі та її інтеграції до Транс'європейської електронної науково-освітньої мережі GEANT. Організація каналу передачі даних Київ-Варшава-Познань забезпечила доступ України до пан-Європейської науково-освітньої мережі GEANT на швидкості до 155 мб/с.

У 2009 році Планом Заходів передбачено завершення 16 заходів, що, з урахуванням економічної кризи, яка триває у державі, потребує докладання з боку, в першу чергу, головних виконавців більш значних зусиль та відповідального підходу до їх реалізації.

Завдання, які виконані у м.Київі у 2008 році :

- Створення сучасної телекомунікаційної інфраструктури міста Києва та забезпечення її розвитку: Створення системи мережевих вузлів першого та другого рівнів доступу з підключенням кабельними з'єднаннями першої черги структурних підрозділів КМДА, РДА та підлеглих структур до сучасної телекомунікаційної інфраструктури міста Києва. Розробка програмного комплексу для інформаційного забезпечення ефективного супроводу, технічного обслуговування та розвитку телекомунікаційної інфраструктури міста Києва.

- Впровадження та модернізація комплексної інтегрованої інформаційно-аналітичної системи «Економіка та інвестиції м. Києва»: Впровадження другої черги багатофункціональної системи інформаційної та експертно-аналітичної підтримки прийняття рішень у галузі економіки інвестицій. Моніторинг внутрішніх і зовнішніх ситуаційних чинників, що визначають поточний стан досліджуваних об'єктів та галузі в цілому. Реалізація алгоритмів аналізу даних системи (моделювання процесів) з метою усунення невизначеностей щодо прогнозування інвестиційних перспектив, обґрунтування механізмів розвитку досліджуваних об'єктів із залученням інвестицій, а також з метою розробки дієвих рекомендацій щодо підвищення рівня інвестиційної привабливості проблемних об'єктів міста, що включені у сферу забезпечення життєдіяльності населення. Створення програмно-технічних засобів для забезпечення аналітичної підтримки управління бюджетним процесом[73]

- Дослідна експлуатація мультисервісної корпоративної мережі КМДА, її системно-технологічне супроводження та вдосконалення телекомунікаційних сервісів: Надання послуг з передачі між структурними підрозділами КМДА, РДА та комунальними підприємствами, які підключені до мультисервісної корпоративної мережі. Модернізація єдиної доменної системи обміну файлами уніфікованої структури, а також системи розміщення веб-ресурсів і баз даних загального користування. Забезпечення стабільності, якості та захищеності інформації, що передається засобами мультисервісної корпоративної мережі. Забезпечення користувачів якісним та швидкісним доступом до ресурсів всесвітньої мережі Інтернет, впровадження нових Інтернет-сервісів. Впровадження новітніх технологій зв'язку

Інтерактивна інформаційно-аналітична система уряду України "Громадянське суспільство і влада" Кабінетом Міністрів України створено ще один комунікативний майданчик для забезпечення взаємодії з громадськістю.

На сайті “Громадянське суспільство і влада” ви зможете дізнатися про державні механізми сприяння інститутам громадянського суспільства, що вже діють в Україні, надати свої пропозиції, відчути власну причетність до підготовки важливих урядових рішень, необхідних суспільству.

“ Громадянське суспільство і влада ” повинно стати містком для міцного діалогу між Урядом України та громадськістю.

Станом на 27 березня 2009 року до Державного комітету інформатизації України надійшло 85 звітів органів виконавчої влади про надання ними інформаційних та інших послуг шляхом використання електронної інформаційної системи "Електронний Уряд", тобто звітували 96,6% від загальної кількості органів виконавчої влади. У розрізі центральних та місцевих органів державної влади: надали звіти 100% обласних державних адміністрацій (далі - ОДА) та 95,1% центральних органів виконавчої влади (далі - ЦОВВ). Не отримано зазначені звіти від таких органів виконавчої влади:

Міністерство з питань житлово-комунального господарства України;

Міністерство юстиції України;

Пенсійний фонд України.

Кожен ЦОВВ з наведеного переліку, за даними моніторингу Держкомінформатизації, також має свій офіційний сайт. Тому можна стверджувати, що станом на 27 березня 2009 року всі ЦОВВ та ОДА представлені в мережі Інтернет.

Значним є представлення у Інтернет районних державних адміністрацій. Це 433 веб-сторінки районних адміністрацій, розміщених на сайтах відповідних обласних (міських) державних адміністрації або Ради Міністрів АР Крим, та 302 окремих сайти або веб-сторінки. Ураховуючи те, що минулого року у мережі Інтернет було представлено лише 265 райдержадміністрацій, можна стверджувати про позитивну динаміку представлення органів виконавчої влади у мережі Інтернет.

Згідно з Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 15.08.2003 № 149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 19.11.2003 за № 1066/8387, розрізняються чотири види електронного подання інформаційних та інших послуг з використанням електронної інформаційної системи "Електронний Уряд", а саме:

інформування, тобто на веб-сторінці розміщується повна інформація про послугу: найменування послуги; адміністративний орган, що надає послугу; нормативні документи, що регулюють надання послуги; консультаційні матеріали;

одностороння взаємодія - на веб-сторінці розміщуються електронні форми документів, які необхідні для отримання відповідної послуги, та забезпечується можливість користувачам послуг отримати та надрукувати ці форми документів, надаються інструктивні матеріали щодо їх заповнення;

двостороння взаємодія - забезпечується приймання органом виконавчої влади заповнених форм документів в електронному вигляді для надання відповідних послуг;

проведення трансакцій - надання органами виконавчої влади інформаційних послуг, які згідно з Законом України "Про електронний цифровий підпис" потребують ідентифікації суб'єктів правових відносин.

За даними моніторингу, здійсненого Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, на всіх веб-сайтах органів виконавчої влади застосовані режими рівня інформування, режим односторонньої взаємодії застосовано на 77,8% сайтів ЦОВВ та 85,2% ОДА[70].

Про наявність на власних сайтах режиму двосторонньої взаємодії Держкомінформатизації повідомили 42,6% ЦОВВ та 40,7% ОДА.

Для надання послуг через власний веб-сайт, органи виконавчої влади розміщують на своїх веб-сайтах розділ "Каталог послуг", який містить повний перелік державних (адміністративних) послуг, що надає орган виконавчої влади і які систематизовані за сферами їх надання - громадянам України, юридичним особам України, державним службовцям України, міжнародній спільноті. На звітну дату повідомили про наявність зазначеного розділу на своєму сайті 60,7% ЦОВВ та 96,3% ОДА.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.01.2002 № 3 "Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади", на веб-сайтах органів виконавчої влади розміщується інформація, яка для міністерств та інших центральних органів виконавчої влади містить 20 інформаційних послуг, а для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міської держадміністрації - 26.

Найбільший показник серед ЦОВВ, за їх звітами, а саме 100 % представлення зазначених послуг, у Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету України по водному господарству і у Національного космічного агентства України. Найнижчі показники у Вищої атестаційної комісії України та Державного комітету України у справах ветеранів - 35 % та 55 % відповідно. Проте, говорячи про низькі значення представлення інформаційних послуг цими органами влади, необхідно брати до уваги специфіку їхньої діяльності, відповідно до якої деякі з послуг, надання яких аналізувалось, ці органи влади не повинні надавати взагалі, а отже й не розміщують про них інформацію.

Серед ОДА, відповідно до їх звітів, найбільший показник представлення зазначених послуг, а саме 100 %, у Дніпропетровської, Донецької, Львівської, Миколаївської, Рівненської, Харківської, Хмельницької, Чернігівської ОДА. Найнижчі показники у Одеської та Чернівецької ОДА - відповідно 62% та 65 %. Окремо варто зазначити, що Львівська ОДА, сайт якої був одним з найменш змістовним у контексті надання інформаційних послуг, на цей раз звітувала про розміщення 100% необхідної інформації на своєму веб-порталі. Інша ж ОДА, сайт якої надавав найменше інформаційних послуг з зазначеного переліку, - Чернівецька - майже не покращила власний веб-ресурс[69].

Відповідно до пункту 18 Плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" (далі - План заходів), затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.08.2007 № 653-р, органи виконавчої влади мають постійно забезпечувати обов'язкове висвітлення на веб-сайтах органів виконавчої влади інформації про інвестиційні об'єкти, їх характеристики, механізми залучення коштів для інноваційного інвестування підприємств. У 2008 році зазначена інформаційна послуга надавалась на сайтах 31,1% ЦОВВ та 77,8% ОДА. 19,7% ЦОВВ повідомили про те, що виконання заходу знаходиться поза межами їх компетенції. 14,8% ЦОВВ, відповідно до їх звітів, не мають інвестиційних об'єктів для висвітлення.

67,2% ЦОВВ та 70,4% ОДА протягом 2008 року через власні веб-сайти надавали інформаційні послуги на виконання пункту 47 Плану заходів, яким передбачено постійно забезпечувати розміщення на веб-сайтах органів виконавчої влади інформації про перелік, умови та порядок надання адміністративних послуг. 14,8% ЦОВВ повідомили про те, що надання адміністративних послуг знаходиться поза межами їх компетенції.

Інформаційні послуги загального призначення надаються органами виконавчої влади громадянам та юридичним особам з власних веб-сайтів та за допомогою Єдиного веб-порталу.

Стан надання послуг юридичним та фізичним особам на основі використання електронної інформаційної системи "Електронний Уряд" відображено в Таблиці 2.2 (для порівняння також надані показники на 30.03.2008[73]).

Таблиця 2.2.

Відсоток органів виконавчої влади, які надають інформаційні послуги загального призначення

Інтернет-приймальня Зразки документів Вакансії на 27.03.2009 на 30.03.2008 на 27.03.2009 на 30.03.2008 на 27.03.2009 на 30.03.2008 Центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ), % 59 76 69 90 82 96 Місцеві органи виконавчої влади (ОДА), % 89 93 89 88 100 96

З наведених даних випливає, що майже усі показники, відображені у таблиці, зменшились. Найбільш імовірно, такі значення пояснюються не стільки зниженням уваги органів виконавчої влади до своїх сайтів, скільки зниженням якості оформлення звітів. Також такий стан звітування може бути наслідком можливих змін виконавців звітів у ЦОВВ, адже, попри те, що моніторинг надання органами виконавчої влади інформаційних та інших послуг шляхом використання електронної інформаційної системи "Електронний Уряд" здійснюється з 2003 року, чимало виконавців звертались до Держкомінформатизації із запитаннями про інформаційні послуги, види взаємодії, а також про те, що таке взагалі "Електронний Уряд" і як сайти повинні бути інтегровані до цієї системи.

Одним з важливих напрямів розвитку веб-сайтів органів виконавчої влади є інтеграція до Єдиного веб-порталу на базі єдиної програмно-технічної платформи, яка дає можливість забезпечити відповідність усім вимогам політики у сфері електронного урядування та захисту інформації, а також здійснювати дистанційне інформаційне наповнення веб-сайтів через захищені канали з використанням Національної системи конфіденційного зв'язку. За результатами аналізу звітів органів виконавчої влади, на даний час до Єдиного веб-порталу інтегровано веб-сайти 36 ЦОВВ та 10 ОДА.

2.2 Аналіз Internet користувачів м.Київа у контексті розвитку інформаційного суспільства

Компанія InMind провела дослідження аудиторії українського Інтернету. За даними дослідження, в Україні 8 млн. регулярних користувачів Інтернет. Найбільш активними є жителі крупних міст, молодь, люди з високим доходом. В результаті дослідження був отриманий профіль інтернет-користувачів, дані про їх частку серед різних груп населення України, а також були визначені найбільш впізнанні і відвідувані інтернет-ресурси.

Кожен п'ятий житель України у віці 18 років і старше є користувачем Інтернету. Тобто, основна частина інтернет-аудиторія - молоде покоління у віці 22-45 років - найбільш соціально активна і відкрита до інновацій. Більше половини (52%) таких людей має вищу або неповну вищу освіту. 57% - дохід середній і вище середнього.

Для порівняння, серед всього населення України у віці 18 років і старше ця група складає 35%.

Серед інтернет-ресурсів, найбільш відомих українським інтернет-користувачам, - зарубіжний пошукач Google, які знає 62% українських інтернет-користувачів, російський пошукач Яндекс (59%) і українських портал UKR.NET (57%). Якщо говорити про відвідуваність українських інтернет-ресурсів, то 35% українських користувачів за квітень 2009р. побували хоч би раз на порталі UKR.NET, 24% - на bigmir.net, 16% - на meta.ua. При цьому кожен п'ятий українських користувач Мережі відвідує портал UKR.NET частіше за інші ресурси.

Нами була проведена оцінка Internet користувачів м.Київа у контексті розвитку інформаційного суспільства[68].

Метою дослідження було вивчення доступності та впливу Інтернету, як джерела інформації для активних споживачів послуг, оцінка теперішнього стану та перспектив впливу глобальної комп'ютерної мережі на взаємовідносини в системі "влада-населення". У роботі проаналізовано результати письмового анкетування 400 осіб різної соціальних сходинок в місті Києві. Встановлено, що 39,2 % респондентів використовували Інтернет для пошуку інформації насамперед з метою самоосвіти, саморозвитку та перевірки наданої інформації. Серед опитаних у віковій групі від 20 до 40 років частота використання Інтернету для особистих потреб перевищувала 50 %. Визначено завдання подальших досліджень впливу глобальної комп'ютерної мережі на систему взаємовідносин "влада-населення".

Початок третього тисячоліття, серед іншого, характеризується стрімким розвитком нових комунікаційних технологій, що впливає на діяльність всіх соціальних систем, включаючи систему влади. Наприкінці 2008 року кількість користувачів Інтернету у світі перевищила один мільярд осіб. Інтернет став важливим джерелом різноманітної, у тому числі й інформації щодо діяльності органів виконавчої влади, його користувачами дедалі частіше стають не лише працівники галузі, а й громадяни [11].

За інформацією міністерства транспорту та зв'язку, оприлюдненою у Верховній Раді України у вересні 2008 року, кількість користувачів мережі Інтернет за останні шість років зросла в Україні з 0,2 % до 7 %. Сьогодні послугами мережі користується близько 8 мільйонів громадян України. Високими темпами зростає обсяг інформаційних ресурсів, створених в Україні, зокрема, щоденно з'являється близько 50 нових веб-сайтів. У глобальній мережі стрімко збільшується кількість інформації різної якості. Електронна пошта стає одним із важливих каналів спілкування між населенням Київа, між населенням і представниками виконавчої влади.

У більшості випадків саме кияни є ініціаторами більш швидкої і легкої комунікації з працівниками відвивідної ланки виконавчої влади [5].

Вплив глобальної мережі на систему виконавчої влади, у нашому випадку КМДА, до цього часу залишається невивченим. Теоретично, зростання й оновлення масиву інформації має підвищити інформованість населення, сприяти кращому співробітництву, посилити взаємодію влади та населення.

Internet - користувачі м.Київа наразі об'єднуються у віртуальні клуби, активно обговорюють на Інтернет-форумах свій досвід взаємодії з системою органів влади.

Опитування респондентів традиційно використовується для вивчення розповсюдженості факторів взаємодії і результатів взаємодії влади з населенням, рівня задоволення та якістю діяльності органів виконавчої влади [133]. Результати вітчизняних досліджень, які б аналізували використання Інтернету для визначення значення інформаційного суспільства у м.Київі нам невідомі.

Мета дослідження - вивчення доступності, впливу Інтернету, як джерела інформації, для активних споживачів послуг, оцінка теперішнього стану й перспектив впливу цього джерела інформації на взаємовідносини в системі населення - влада та структури користувачів.

Матеріали і методи. У м.Київі 400 респондентам було запропоновано відповісти на запитання спеціально розробленої анкети. Опитування проведено методом стихійної вибірки. Місто Київ розбили на 6 типологічних районів. У кожному районі опитали по 66 респондентів. Для збору інформації застосовувалось стандартизоване інтерв'ю “обличчям до обличчя” на вулиці. Опитування проводилось протягом листопада 2008 - травня 2009 року в 7 установах різного підпорядкування в місті Києві. Анкета складалася з 9 запитань(Додаток В). Відкриті та закриті запитання були спрямовані на вивчення соціально-демографічної характеристики респондентів, їх можливості в користуванні Інтернетом та причини використання комп'ютерної мережі для особових потреб. Результати анкетування статистично обраховані з використанням програми Microsoft Excel.

Результати та їх обговорення. Дали згоду відповісти на запитання анкети 378 осіб (94,5 % від запропонованих). Серед опитаних 57,9 % складали особи, що часто безпоседньо у процесі роботи стикаються з органами виконавчої влади, 42,1 % рідко стикаються з органами виконавчої влади . Розподіл за статтю був нерівномірним: жінки склали 62,4 %, чоловіки 37,6 %. Середній вік опитаних 38 років. Вікова структура опитаних відображена в табл. 2.3.

Таблиця 2.3.

Вікова група	Жінки	Чоловіки	Всього
18-20 років	34	7	41
20-29 років	79	22	101
30-39 років	57	37	94
40-49 років	29	18	47
50-59 років	23	23	46
60 і більше років	14	35	49
Всього	236	142	378

Рівень комп'ютерної грамотності сучасного київського респондента порівняно високий: 60,6 % опитаних особисто працюють на комп'ютері, у тому числі з використанням Інтернету.

Нами виявлена залежність частоти використання Інтернету для особостих потреб від віку респондентів (табл. 2.2). Серед осіб у групах від 20 до 40 років частота використання Інтернету для роботи перевищувала 50 % опитаних. Визнаний недолік сучасних електронних технологій - соціальна нерівність, про що свідчить використання мережі насамперед молодими людьми середнього класу з вищим рівнем доходів [9].

На запитання "Чи використовували Ви інформацію з Інтернету (сайту КМДА) для прийняття рішень?", позитивно відповіли 68,8% респондентів, які знайшли необхідну інформацію в мережі.

Питання можливих негативних наслідків при використанні інформації з Інтернету продовжує обговорюватись [2;7;12], проте в науковій літературі опубліковані лише поодинокі такі випадки [6].

Потреби в пошуку мережевої інформації дещо відрізняються в різних групах респондентів.

Респонденти потребують інформації щодо прийняття або виконання того чи іншого законодавчого акту, шукають віртуальну групу підтримки.

Респондентів найчастіше цікавили загальна інформація про діяльність КМДА, відомості про Правові засади діяльності КМДА, про ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ КИЯНАМ, ЯКІ ОПИНИЛИСЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ [10]. У кожному четвертому випадку предметом пошуку Спеціалізований веб-ресурс КМДА «Закупівлі міста Києва», у 34 % випадків РИНОК ПРАЦІ КИЄВА [13].

При аналізі тематики пошуку інформації нами встановлено, що найчастіше опитані респонденти цікавились питаннями Спеціалізований веб-ресурс КМДА «Закупівлі міста Києва». Майже вдвічі менше респонденти цікавились веб-ресурсом ДОЗВІЛЬНА СИСТЕМА. Найчастішою метою пошуку інформації в Інтернеті була самоосвіта - 85,6 % опитаних респондентів. Використовували отримані дані для діяльності. Перевіряли мережевою інформацією поради друзів, знайомих 20 % опитаних нами. Пошук інформації для підготовки юридичного позову був метою пошуку у 8 з 229 респондентів [49].

З появою мобільного зв'язку та глобальної комп'ютерної мережі форми спілкування між владою і населенням змінюються. В закордонних публікаціях обговорюються можливості дистанційних консультацій електронною поштою[55]. Як і інші форми письмового спілкування (звичайне листування, факсимільні повідомлення) електронне листування значно втрачає в оцінці стану проблеми, які віртуальний консультант оцінює при особистому спілкуванні. Поки що незначна частина населення опікується якістю дистанційних консультацій, відповідальністю за достовірність наданої інформації [5].

На нашу думку, основним недоліком сучасних дистанційних консультацій порівняно з традиційними, є дуже високий ризик комунікаційних та діагностичних помилок. Крім того вважаємо важливим неможливість гарантування прав людини на повну конфіденційність інформації. Для обгрунтованих рекомендацій необхідні контрольовані клінічні дослідження.

Інтернет принципово змінює можливості респондентів у доступі до законодавчої інформації, що не може не позначитись на взаємодії з системою органів влади. Загальною тенденцією, хоча, поки що лише у Київі, є поява нової категорії - добре поінформованих споживачів. На нашу думку, це явище буде активно сприяти покращенню якості діяльності влади.

Таблиця 2.4

Частота використання Інтернету для потреб в різних вікових групах

Вікова група	Користувачі Інтернету	Особи, що шукали особисту інформацію на сайті КМДА	Частота використання для особистий потреб в % від загальної чисельності групи
18-20 років	31	15	36,6
20-29 років	87	55	54,4
30-39 років	69	47	50,0
40-49 років	28	21	44,7
50-59 років	10	7	15,2
60 і більше років	4	3	8,1
Всього	229	148	39,2

Результати нашого дослідження вказують лише на окремі актуальні тенденції використання Інтернету в м. Києві, де проживає 18 % всіх користувачів Інтернету в Україні.

Таблиця 2.5

Частота використання веб-ресурсу Київської міської влади для 2008р.

Вікова група	Користувачі , тис.осіб
18-20 років	25643
20-29 років	31654
30-39 років	12654
40-49 років	8654
50-59 років	2012
60 і більше років	542
Всього	81159

2.3 Інформаційні технології в забезпеченні соціально-економічного розвитку м.Київа

Питання інформаційної відкритості органів державної влади регулюється значною кількістю законодавчих актів високого рівня, а саме Конституцією України, законами України, міжнародними конвенціями, деклараціями, актами тощо. Однак органи державної влади керуються в своїй діяльності в першу чергу указами Президента, постановами та розпорядженнями КМУ, власними нормативними актами. Тому дуже важливо, щоб у підзаконних актах були чітко прописані механізми інформаційної відкритості, технологічні процедури оприлюднення інформації та проведення консультацій тощо.

Наразі можна виділити комплекс основоположних документів, що регламентують діяльність органів влади в сфері забезпечення інформаційної відкритості та прозорості:

1. Указ Президента України № 587/2002 "Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади" від 27 червня 2002 року.

2. Указ Президента України № 683/2002 "Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади" від 1 серпня 2002 року.

3. Указ Президента України № 854/2004 "Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" від 31 липня 2004 року.

4. Постанова Кабінету Міністрів України № 1302 "Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади" від 29 серпня 2002 року.

5. Постанова Кабінету Міністрів України № 3 "Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади" від 4 січня 2002 року.

6. Постанова Кабінету Міністрів України № 1550 "Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади та його структурних підрозділів" від 15 жовтня 2002 року.

7. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 759-р "Про роботу центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення відкритості у своїй діяльності, зв'язків з громадськістю та взаємодії із засобами масової інформації" від 18 жовтня 2004 року.

8. Постанова Кабінету Міністрів України № 1378 "Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" від 15 жовтня 2004 року.

9. Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1378 від 15 жовтня 2004 року.

10. Положення про Громадську раду при Кабінеті Міністрів України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 1378 від 15 жовтня 2004 року.

11. Типове положення про громадську раду при центральному, місцевому органі виконавчої влади, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 1378 від 15 жовтня 2004 року.

Інформаційні технології соціально-економічного розвитку м.Київа, яке розкривається автором як сукупність засобів і методів одержання, обробки, аналізу, збереження інформації про стан соціально-економічного розвитку м.Київа, передача цієї інформації на національний та локальний рівні з використанням технічних і програмних засобів, а також прогноз розвитку регіональної системи на основі зібраної інформаційної бази в контексті ефективної регіональної політики в умовах розвитку інформаційного суспільства та інтенсифікації інформатизації. Окреслена роль регіональних інформаційних систем у дослідженні соціально-економічного розвитку м.Київа, а також висвітлені особливості розвитку українського сегменту Інтернет як фактору розвитку інформаційних технологій регіонального розвитку.

З одного боку, інформаційні технології - це органічна складова територіальної суспільної системи “регіон”, а, з другого боку, саме завдяки інформаційним технологіям в наш час можна забезпечувати поглиблене вивчення цілісності та структури цієї системи, організовувати її простір. Оскільки, людина здавна намагалася жити в організованому світі, то актуальність розв'язання такого завдання не знижується донині.

Витоки створення, формування і розвитку інформаційних технологій регіонального розвитку можна знайти в працях В.М.Глушкова, який зробив великий внесок у таких напрямках, як теорія проектування електронних обчислювальних машин; створення засобів обчислювальної техніки, зокрема нові архітектури обчислювальних машин і систем, що управляють обчислювальними машинами широкого призначення; кібернетика як наука про загальні закономірності, принципи й методи обробки інформації й керування в складних системах; створення автоматизованих систем керування технологічними процесами й промисловими підприємствами; розробка основ побудови загальнодержавної автоматизованої системи керування народним господарством; основи безпаперової інформатики.

Таким чином, сучасні інформаційні технології та теорії, названі вище, підходи до їх використання в економічних дослідженнях можуть бути застосовані для поглиблення і подальшого розвитку здобутків української школи реґіоналістики, яка збагатила світову науку теорією зайнятості в перехідній економіці (М.І.Долішній), екогомологічними та системологічними основами регіонального розвитку (С.М.Злупко), теорією промислових комплексів в постсоціалістичному суспільстві (С.І.Іщук), теорією територіальних суспільних систем (М.М.Паламарчук, О.М.Паламарчук), теорією систем розселення (Є.І.Пітюренко) тощо. Саме за допомогою інформаційних технологій можна подолати ілюзію “розмитості регіонів” та втрати ними економічних границь в результаті інтенсифікації розвитку глобалізаційних процесів і розробити теорію новітньої регіональної економіки, яка б методологічно обґрунтувала економічну цілісність регіону. Перші спроби розв'язати це завдання були зроблені такими відомими вченими, як В.Барнз і Л.Ледебур. Вони, намагаючись показати, як співвідносяться між собою реґіональна, національна та глобальна економіки, побудували доктрину нових регіональних економік, обґрунтовуючи їх цілісність ієрархічною системою взаємозв'язків, що замикаються на регіоні. Але, з іншого боку, саме зв'язки (рух сировини, товарів, робочої сили в глобальних масштабах) “розмивають” регіон, перетворюючи його в “тканину” світової економіки. Сказане засвідчує, що пошук теорії новітньої реґіональної економіки повинен продовжуватися більш активно. На нашу думку, ці пошуки повинні враховувати такі важливі фактори, як інтенсифікація розвитку інформаційних технологій, інформаційної економіки та інформаційного суспільства. Саме вони зумовили те, що кожний регіон можна представити у вигляді інформаційної матриці, компонентно і структурно адекватної складній соціально-економічній системі, що формується на цілісній території. Така інформаційна матриця регіону представляє собою безконечну множину даних, з яких доступними на сьогоднішній день є лише окремі пласти. Але, і вони можуть бути оцінені, проаналізовані, систематизовані тільки завдяки сучасним інформаційним технологіям, які в процесі застосування щоразу дозволяють отримувати нові знання про регіон, поліпшувати управління його розвитком і ставити питання про збереження його цілісності як системної одиниці національної економіки[65].

Розглянемо класифікацію інформаційних технологій забезпечення соціально-економічного розвитку м.Київа:

За відтворенням:

1. Технології накопичення інформації про м. Київ: - апаратне забезпечення, hardware (сховища даних, магнітні та оптичні носії); - регіональні бази даних; - візуальна інформація про регіон (аеро- та космічна фотозйомка);

2. Технології обробки інформації в м.Київі: - локалізоване програмне забезпечення (текстові процесори, електронні таблиці, СКБД) ; - пакети аналізу (GIS);

3. Технології поширення та обміну інформації в м.Київі: - регіональні локальні мережі (LAN); - розподілені обчислення, кластери; - глобальні мережі (Internet); - інші засоби зв'язку;

4. Технології впровадження та апробації результатів дослідження на регіональному рівні.

За використанням:

1. Технології прийняття рішень: мови програмування (asm, c, java, basic); середовища програмування (Borland Delphi, MS Visual C++, Borland C Builder); платформи розробки (java, .NET); системи штучного інтелекту.

2. Технології регіонального управління: спеціалізоване програмне забезпечення та алгоритми місцевого самоврядування та управління; електронний уряд; засоби мережевого волевиявлення.

3. Технології автоматизації виробництва та ведення господарської діяльності: програмне забезпечення управління реального часу; робототехніка, засоби електронного документообігу та ін.

За формами виникнення:

1. Нові інноваційно-інформаційні розробки тендерів, конкурсів, програм.

2. Результат наукових досліджень та експериментів.

3. Зарубіжний та вітчизняний досвід інших регіонів впровадження інформаційних технологій.

Зазначимо, що відношення до інформаційних технологій регіонального розвитку як до органічної складової територіальної суспільної системи “регіон” передбачає їх розгляд у єдності з персоналом, який продукує та застосовує ці технології. Для обробки інформації в автоматичному режимі необхідний високотехнологічний штат проектувальників та допоміжного персоналу. Вузи України готують високопрофесійних фахівців, готових до праці в інформаційній сфері. Дуже важливо реалізувати комплекс заходів, спрямованих на заохочення їх до праці в регіональних інформаційних системах (встановлення рівня зарплати, який відповідає кваліфікації і знанням таких спеціалістів та забезпечує достойний рівень життя в Україні, допомога в одержанні довгострокових безвідсоткових кредитів на купівлю житла тощо).

Інститут проводить науково-методичні та прикладні дослідження в галузі інформатизації управлінської діяльності окремих служб Київради та практично всіх підрозділів її виконавчого органу - Київської міської державної адміністрації. Щорічно виконується комплекс робіт з інформаційної підтримки річних програм соціально-економічного розвитку м. Києва на наступний рік. Інститут є одним з основних виконавців міської Програми інформатизації міста Києва. В межах цієї Програми розробляються і актуалізуються інформаційно-комп'ютерні системи та технології сприяння управлінській діяльності на рівні міста та його районів[70].

У даний час розроблено програмне забезпечення та впроваджу.ться інформаційні системи за такими напрямами:

- інформатизація в сфері управління об'єктами комунальної власності міста Києва;

- інформатизація соціально-економічного розвитку Києва;

- інформатизація розвитку підприємництва у Києві;

- інформатизація діяльності апарату Київської міської державної адміністрації;

- автоматизація типових управлінських функцій.

Розроблені Інститутом інформаційні технологій впроваджені у більшості головних управлінь міської держадміністрації, Київраді та районних у м. Києві державних адміністраціях.

Далі наведено перелік інформаційних систем і баз даних розроблених та впроваджених Інститутом.

Інформатизація в сфері управління об'єктами комунальної власності міста Києва

Інформаційно-комп'ютерна система відслідковування виконання рішень міської влади щодо змін статусу об'єктів нерухомого майна.
Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

Автоматизована система з оформлення та обліку права власності на об'єкти нерухомості.

Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

База даних «Нежилий фонд міста Києва».

Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

Автоматизована система надання в оренду нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади м. Києва.
Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

Інформаційно-комп'ютерна система аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

Автоматизована система аналізу виконання рішень органів міської влади із приватизації майна комунальної власності.

Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

Інформаційно-аналітична система з управління корпоративними правами, які належать територіальній громаді м. Києва.

Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

База даних об'єктів незавершеного будівництва.

Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

База даних об'єктів нерухомого майна, що включені в програму реконструкції.

Впровадження: Головне управління комунальної власності м. Києва

Інформатизація соціально-економічного розвитку Києва

Інформаційно-аналітична система «Іноземні інвестиції».
Впровадження: Головне управління економіки та інвестицій

Інформаційно-комп'ютерна технологія та база даних «Показники міста».

Впровадження: Головне управління економіки та інвестицій

Інформаційно-комп'ютерна технологія формування програм капітальних вкладень м. Києва та їх виконання; база даних цих програм (інформаційна система «Будівельний комплекс»).

Впровадження: Головне управління економіки та інвестицій

База даних доручень виборців депутатам Київради та результатів виконання (система «Доручення виборців»).

Впровадження: Головне управління економіки та інвестицій

Інформатизація розвитку підприємництва у Києві

Інформаційно-аналітична система розвитку підприємництва у м.Києві
Впровадження: Головне управління економіки та інвестицій

Районні інформаційно-аналітичні системи суб'єктів підприємницької діяльності (в 10 районних у м. Києві державних адміністраціях).
Впровадження: 10 районних у м. Києві державних адміністрацій

Інформатизація діяльності апарату Київської міської державної адміністрації

Система єдиного електронного документообігу Київської міської державної адміністрації (ІС «Електронний документообіг Київської міської державної адміністрації»).

Впровадження: структурні підрозділи апарату виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та майже 70 установ і організацій міста, в тому числі:

Головне управління комунальної власності м. Києва;

Головне управління житлового господарства;

Головне фінансове управління;

Головне управління економіки та інвестицій;

Головне управління транспорту та зв'язку;

Головне управління земельних ресурсів.

Інформаційна система реєстрації та контролю за виконанням звернень громадян.

Впровадження: структурні підрозділи апарату виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації); 10 районних у м. Києві державних адміністрацій; Київська міська рада; САLL-центр (Інформаційно-довідкова служба київської міської влади).

Автоматизована система обліку, зберігання та контролю за виконанням розпорядчих документів Київської міської державної адміністрації та Київради.

Впровадження: структурні підрозділи апарату виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).Інформаційна система «Нагороди».

Впровадження: структурні підрозділи апарату виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Програмне забезпечення та база даних Інтегрованого банку даних «Житлофонд міста Києва».

Впровадження: Головне управління житлового господарства;
структурні підрозділи апарату виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Автоматизована системи аналізу фінансово-господарської діяльності апарату Київської міської державної адміністрації.

Впровадження: структурні підрозділи апарату виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Автоматизована система аналізу фінансово-господарської діяльності бюджетної організації.

Впровадження: Київрада; апарат виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації);

Головне фінансове управління;

Головне управління з питань регуляторної політики та підприємництва;
Головне управління економіки та інвестицій;

Головне управління комунальної власності м.Києва;

Головне управління ритуальних послуг;

Головне управління у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС.

Інформаційна технологія обліку засобів обчислювальної техніки та комп'ютерних програм.

Впровадження: Головне фінансове управління.

Висновки до 2 розділу

Аналізуючи результати моніторингу загалом, можна зробити висновок про певні досягнення та проблеми. Серед позитивних змін слід зазначити те, що протягом 2008 року спостерігалось зростання кількості веб-сайтів районних державних адміністрацій та послуг рівня односторонньої взаємодії веб-сайтів органів виконавчої влади.

Покращився стан висвітлення інформації на вимогу постанови Кабінету Міністрів України від 04.01.2002 № 3 "Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади".

На сайтах багатьох органів виконавчої влади діють розділи, призначені для надання інформації про адміністративні послуги, інвестиційні об'єкти, їх характеристики, механізми залучення коштів для інноваційного інвестування підприємств.

До проблемних моментів можна віднести, передусім, недостатню поінформованість виконавців звітів у деяких органах виконавчої влади, через які неможливо зробити однозначні висновки про надання послуг юридичним та фізичним особам на основі використання електронної інформаційної системи "Електронний Уряд".

Шляхом вирішення зазначених проблемних моментів є підвищення обізнаності працівників підрозділів, відповідальних за роботу веб-сайтів, органів виконавчої влади, у питаннях, пов'язаних із системою "Електронний Уряд", посилення уваги до виконання звітів.

РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

3.1 Теоретичне обґрунтування оптимізації становлення і розвитку інформаційного суспільства в Україні

На шляху побудови інформаційного суспільства Україна може ефективно скористатися передовим світовим досвідом, зокрема країн Європейського Союзу та Китаю. Екстраполюючи ці моделі на наше суспільство, потрібно надати їм національного характеру, підрахувати, зважаючи на менталітет українського народу, сучасне становище народного господарства, можливі помилки та позбавитися від негативу.

Розглянемо основні напрямки оптимізації, становлення і розвитку інформаційного суспільства в Україні і у Київі. Прискорення цього процесу може відбуватися за умови реалізації таких заходів.

Перш за все, необхідна розробка та реалізація комплексної державної стратегії інформаційного суспільства, яка передбачала б реалізацію заходів, спрямованих на розвиток інформаційного суспільства в політико-правовій, економічній, соціальній, культурній, технологічній галузях. Одним з найважливіших шляхів оптимізації розвитку інформаційного суспільства в Україні виступає удосконалення інформаційного законодавства України. Дійсно, за роки незалежності в Україні на шляху розбудови інформаційного суспільства певні позитивні зрушення сталися перш за все у сфері інформаційного законодавства. Так, були прийняті Закони України “Про Концепцію Національної програми інформатизації” та “Про Національну програму інформатизації”, “Про телекомунікації”, “Про електронний документ і електронний документообіг”; Указ Президента України “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та широкого доступу до цієї мережі в Україні”. Розроблено проекти “Інформаційного кодексу України” і програми “Електронна Україна” та ін. Загалом процес інформатизації в Україні регулюється майже 150 законодавчими актами [41, с. 75-76].