Один з важливих напрямків - робота шкільних музеїв. У Харківській області працює 217 музеїв при закладах освіти. Одні з них працюють уже багато років, інші - тільки створюються. Харківська обласна станція юних туристів займається реєстрацією, перереєстрацією шкільних музеїв, висвітлює роботу кращих шкільних музеїв.

Методичне забезпечення краєзнавчої роботи:

розробка положень і умов проведення обласних масових заходів;

методичні виїзди співробітників відділу в школи й позашкільні установи області;

вивчення стану краєзнавчої роботи учнівської молоді в районах міста й області;

розвиток контактів з базовими науковими й вищими навчальними закладами.

Щорічно Харківська облсютур проводить обласні семінари для педагогів і керівників кружків:

виїзний семінар учителів географії, керівників геологічних кружків;

виїзний семінар керівників шкільних музеїв;

виїзний екологічний семінар;

виїзний семінар керівників народознавчих кружків;

обласний семінар з питань підготовки обласного зльоту юних краєзнавців.

Під час проведення таких семінарів вивчається досвід роботи кращих краєзнавчих колективів області: нестандартний підхід, педагогічні знахідки, новаторські ідеї.

Знання, отримані на заняттях у краєзнавчому кружку, учні закріплюють під час проведення літніх експедицій і профільних таборів, які організують співробітники відділу. Традиційно проводяться профільні табори:

"Еколог" - Зміївський район

"Краєзнавець" - Мохначський ліс Зміївський район

"Гідролог" - Зміївський - Балаклейський райони

"Керч" - м. Керч АР Крим

" Аю-Даг" - п. Партеніт АР Крим

Працюють літні експедиції юних геологів і археологів. Матеріали, зібрані під час проведення експедицій, стають основою для написання шкільних науково-дослідних робіт і згодом висуваються для участі в обласному конкурсі МАН, геологічній олімпіаді й інших конкурсах.

Основні напрямки еколого-краєзнавчої роботи.

Харківської облсютур накопичений певний досвід еколого-краєзнавчої роботи, що ведеться по декількох напрямках, взаємозалежним між собою:

Методична робота включає проведення семінарів по екологічній освіті й вихованню. Тематика семінарів щорічно міняється. Наприклад, в 2004 р. організатори еколого-краєзнавчої роботи з дітьми обговорювали проблеми по темі "Інноваційні форми й методи роботи з учнівською молоддю в екологічній освіті й вихованні", в 2005 р. - "Екологічне виховання й інтерактивні технології".

На семінари запрошуються представники різних екологічних організацій, а також методисти, учителі, керівники екологічних кружків.

Щорічно проводяться конкурси методичних розробок. В 2005/06 навчальному році оголошений конкурс для педагогічних працівників на кращий методичний матеріал еколого-краєзнавчої тематики.

Конкурс складається з 4-х номінацій (на кращий звіт про екологічну роботу з дітьми; на кращий методичний матеріал, що висвітлює досвід роботи; на кращу розробку екологічного заходу; розробку екологічної екскурсії).

Організаційно-масова робота містить у собі проведення конкурсів, експедицій (очних і заочних). Щорічно облсютур проводить обласні етапи Всеукраїнських експедицій "Краса й біль України" і "Сто чудес України". Цього року оголошений новий обласний конкурс "Екологія" для дітей і педагогічних працівників. На конкурс приймаються матеріали про участь кружків, дитячих об'єднань в екологічних акціях.

Еколого-оздоровча робота. Одним з головних напрямків залучення області, що вчиться, до вивчення рідного краю є профільні табори. Щорічно в Харківській області працює профільний табір облсютур "Еколог", в одному з мальовничих куточків області - Зміївскому районі.

Проводяться походи, екологічні експедиції, екскурсії по рідному краї, результатом цієї роботи найчастіше є роботи на Малу академію наук, Всеукраїнські туристсько-краєзнавчі експедиції. Великою популярністю серед краєзнавців користується обласний зліт юних туристів-краєзнавців, у програму якого включені екологічні станції, польові дослідження з геології, географії, ґрунтознавству, етнографії, археології.

Агітаційно-пропагандистська робота. За активну еколого-краєзнавчу діяльність Програма Європейського Союзу Тасis "Підвищення інформованості населення про проблеми навколишнього середовища" нагородила Харківську обласну станцію юних туристів - екологічною відеотекою, що нараховує близько 60 відеофільмів різноманітної екологічної тематики. Відеотекою "Екологія - 21 сторіччя" користуються всі навчальні установи області.

Агітаційно-пропагандистська робота містить у собі поширення кращого досвіду екологічної роботи серед педагогічних кадрів області через засоби масової інформації. Заслуговує на увагу досвід роботи Шаровської школи Валківського району, шкіл №57, № 129, ХДУ "НУА" м. Харкова й багатьох інших.

Еколого-краєзнавча робота спрямована на вивчення рідного краю, виховання екологічної культури й грамотності серед учнівської молоді Харківської області.

Важливим напрямком роботи краєзнавчого відділу є організація діяльності музеїв при установах освіти м. Харкова й області.

Методисти відділу проводять як теоретичні, так і практичні семінари для керівників шкільних музеїв, всіляко сприяють їм при реєстрації нових і перереєстрації вже існуючих музеїв, а також в оформленні документів на одержання кращими з них звання "Зразкового музею".

Згідно наказу Головного управління освіти й науки Харківської облдержадміністрації № 135 від 22.03.2004 р. з 1 квітня по 20 листопада 2004 р. був проведений обласний етап Всеукраїнського огляду, реєстрації й перереєстрації музеїв при навчальних закладах системи Міністерства освіти і науки України.

На огляд, реєстрацію й перереєстрацію були передані документи на 217 музеїв. Аналіз музейної мережі при установах освіти показав, що на їхній основі діють музеї широкого історичного профілю - 50; воєнно-історичного профілю - 73; краєзнавчі - 55; природознавчі - 4; літературні - 5; етнографічні - 20; авіації - 1; космонавтики - 1; хліба - 6; освіти - 2.

Вищевказаний огляд показав, що в навчальних установах Харківщини накопичений певний досвід роботи музеїв різних профілів. Значно зріс інтерес учнів до вивчення окремих сторінок життя й діяльності видатних земляків: героїв національно-визвольних війн, письменників, діячів науки й культури.

Змінилася й розширилася тематика музейних експозицій, що поступово звільняється від формалізму й наповнюється конкретними краєзнавчими матеріалам, знайденими в архівах або пошукових експедиціях.

У тісному контакті з установами науки й культури, громадськими організаціями, музеї при навчальних закладах продовжують роботу з поліпшення експозиції на основі об'єктивності й історичної правди.

Науково-дослідна робота з учнями. З 1994 року на базі Харківської обласної станції юних туристів працює історико-географічне відділення Малої академії наук України. Основою для його створення стала робота обласного наукового суспільства юних краєзнавців "Слідопит", що було відкрито на станції в 1976 році.

Метою такого заходу була організація системи пошуку, розвитку й підтримки юних талантів. Реалізації творчих задумів і прагнень юних дарувань сприяє Мала академія наук, що об`єднує талановиту учнівську молодь, залучає її до дослідницької, пошукової й практичної роботи в різних галузях науки.

Історико-географічне відділення нараховує 9 секцій:

історія України (працює з 1998 р.)

історичне краєзнавство (з 1995 р.)

археологія (з 1995 р.)

етнографія (з 1995 р.)

географічне краєзнавство (з 1995 р.)

геологія (з 1995 р.)

основи правознавства (з 1997 р.)

філософія (з 2003 р.)

соціологія (з 2004 р.)

Природознавча, історична, краєзнавча, суспільно-політична тематика викликають великий інтерес у юних дослідників. Збір польових матеріалів в експедиціях, робота в архівах, бібліотеках, анкетування, участь в олімпіадах і конкурсах облсютур допомагають учням у написанні дійсно цікавих дослідницьких робіт.

Багато років облсютур плідно співробітничає із ученими геолого-географічного, історичного, філософського, соціологічного факультетів ХНУ ім.В.Н. Каразіна, які є кураторами секцій МАН і допомагають учням не тільки в науковій діяльності, а й вигострюють практичні звички в дослідницькій роботі, на обласних туристсько-краєзнавчих зльотах і практикумах. За роки спільного співробітництва створена система безперервної географічної й історичної освіти: школа - позашкільна установа - вищий навчальний заклад. Активно діють обласні школи юних географів і істориків, як школи підготовки мановців по базових предметах і профорієнтаційної роботи.

За десять років близько 2000 учнів брали участь у роботі історико-географічного напрямку Харківського територіального відділення Малої академії наук України, 468 з них стали переможцями обласного конкурсу-захисту науково-дослідних робіт.

Плідна робота юних дослідників і їхніх керівників принесла вагомі результати: третій рік підряд юні краєзнавці Харківського територіального відділення МАН - кращі на Україні.

Військово-патріотична робота з учнями. Важливу роль у патріотичному вихованні грають масові заходи, робота кружків юних істориків-краєзнавців. Харківська облсютур щорічно проводить історико-патріотичні, військово-патріотичні конференції "Пам'ять", "Військова історія Слобожанщини", у яких беруть участь пошукові загони всіх районів м. Харкова й області.

Так, в 2005 році у зв'язку зі святкуванням 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні Харківська облсютур разом з Головним управлінням освіти й науки організували:

участь учнівських колективів у ІІ етапі Всеукраїнської історико-краєзнавчої акції "Збережемо пам'ять про подвиг" з метою вивчення сторінок історії Великої Вітчизняної війни на Слобожанщині. У рамках акції школярі збирали краєзнавчий матеріал по наступних напрямках:

"Доля моєї родини в історії Великої Вітчизняної війни";

"Бойові ордена й медалі моєї родини";

"Фронтова реліквія моєї родини" і т.д.;

у кожному районі відбулися Вахти пам'яті разом з районними комітетами ветеранів війни, де ті, що зібралися ушанували пам'ять учасників Великої Вітчизняної війни й працівників тилу;

проведені краєзнавчі походи, екскурсії, експедиції по місцях бойової слави.

Великий інтерес в учнів викликають учбово-тематичні автобусні екскурсії, проведені Харківської облсютур по таких маршрутах:

"Трагедія Дробицького яру";

"Меморіали м. Харкова";

"Висота маршала И.С. Конєва";

"Подвиг гвардійців-широнинців";

"Харків у роки Великої Вітчизняної війни".

11 травня 2005 р. на території меморіального комплексу "Висота маршала Конєва" відбувся врочистий збір юних істориків-краєзнавців, активістів пошукових загонів "Слобожанські дзвони Перемоги". В урочистому зборі брали участь представники Дергачівської райдержадміністрації, лідери громадських організацій, ветерани Великої Вітчизняної війни. Учасники збору передали від імені шкільних музеїв музейні експонати, що відносяться до періоду другої світової війни в дарунок новоствореному музею "Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р. р.", що є частиною архітектурного комплексу "Висота маршала И.С. Конєва". На врочистому зборі ушанували пам'ять загиблих героїв Великої Вітчизняної війни хвилиною мовчання, вихованці обласного військового ліцею поклали гірлянду до меморіалу.

Харківська обласна станція юних туристів має великий досвід в організації екскурсій для школярів Харківщини.

Один з напрямків діяльності облсютур - це організація автобусних екскурсій.

Автобусні екскурсії - це можливість за короткий час дати максимум інформації про рідний край, познайомити із цікавими куточками Харківщини, відкрити невідомі сторінки історії, культури, географії, побувати в місцях, пов'язаних з життям і творчістю багатьох знаменитих людей.

Харківська обласна станція юних туристів організує екскурсії по 25 маршрутам, тематика яких розроблена співробітниками облсютур і пропонуються школярам з урахуванням шкільних навчальних програм.

Великою популярністю користуються екскурсії по маршрутах "Харків від фортеці до столиці", "Храми Харкова", "Меморіали Харкова", "Полтава", "Святогорськ".

Харківська обласна станція юних туристів організує тематичні екскурсії для школярів Харківщини в різні регіони України (Львів, Севастополь, Одеса, Карпати, Крим).

Знайомство школярів з неповторною красою й складною історією, етнографією, культурою України починається з м. Києва - столиці, одного із древніх міст Київської Русі. Це маршрут, що користується найбільшим попитом.

При станції працює дитяча турбаза на 60 місць, що здійснює прийом школярів з різних областей України, ближнього зарубіжжя. Цікава й різноманітна програма очікує юних туристів у Харкові - першій столиці України.

Перелік екскурсійних маршрутів, які проводить Харківська обласна станція юних туристів, вартість на групу в гривнях

Мій Харків (оглядова) - 340

Харків літературний - 340

Харків оновлений - 340

Харків стародавній - 340

О.М. Бекетов і Харків - 340

Харків ботанічний - 340

Храми Харкова - 340

Харків спортивний - 340

Видатні харків'яни - 340

Харків у роки Великої Вітчизняної війни - 340

Камінь в оздобленні Харкова - 340

А.С. Макаренко й Харків - 340

Меморіали Харкова (Лісопарк - Дробицький яр - висота маршала Конєва) - 530

Чугуїв - Кочеток - 650

Сковородинівка - 550

Краснокутський дендропарк - 750

Краснокутськ-Пархомівка - 840

Святогірськ (національний парк “Святі гори”,

Свято-успенська лавра) - 1160

Полтава - 1125

Опішня - 1160

Соколово-таранівка - 565

Борисо-глєбський жіночий монастир (Зміївський район) - 535

Будянський фаянсовий завод - 610

Страусина ферма (смт. Зелений Гай) - 340 (без квитків)

Запоріжжя-Хортиця (2 дн.) - 3000

Склад групи: 37 учнів і 2 керівника

У вартості путівки: автобусне та екскурсійне обслуговування, вхідні квитки до музеїв.

Велика увага педагогічний колектив Харківської обласної станції юних туристів приділяє організації відпочинку й оздоровлення як кружковців станції, так і учнів закладів освіти Харківщини.

Щорічно по путівках у профільні табори облсютур направляється в середньому до 6 тисяч учнів. Основні райони дислокації таборів: Харківська область, Південний берег Криму, Азовське море.

Більше 10 років працює туристсько-оздоровчий табір "Демерджи" (м. Алушта), "Ассоль" (м. Феодосія). Більше 5 років функціонують туристсько-оздоровчі табори "Керч" (м. Керч), "Аю-Даг" (п. Партеніт), "Коктебель" (сел. Коктебель), "Кримське Примор'я" (сел. Курортне), "Азов" (с. Счастливцево Херсонська область). В 2005 році був відкритий ТОЛ "Черномор" (м. Євпаторія).

Табори організуються в орендованих приміщеннях на самооплатності.

Висновки до розділу 2

Таким чином, на основі аналізу, проведеного в розділі 2, зроблений висновок, що, незважаючи на існуючі проблеми, на сьогоднішній день дитячий відпочинок є одним з найбільш затребуваних видів туризму, оскільки має безпосереднє відношення до соціальної сфери. Стійка потреба й всі зростаючий попит на дитячий відпочинок пояснюються ростом добробуту населення, з одного боку, і можливістю фінансування дитячого відпочинку за рахунок Фонду соціального страхування - з іншої.

Нами досліджено різноманіття туристичних, екскурсійних, краєзнавчих, історичних, геологічних та ін. послуг, що надає Харківська станція юних туристів учнівській молоді.

Розділ 3. Рекомендації з розвитку дитячо-юнацького туризму в Україні

3.1 Проект програми української школи, що включає навчання туризму й рекреації

Сьогоднішня школа повинна відступити від обов'язкової донедавна дидактично - виховної моделі, що зводилася до формування інтелектуальної й фізичної старанності, намагатися досягти більш загальні, гуманістичні цілі. Крім відомостей і вмінь сьогодні потрібні цінності, які є визнаним показником успішності учня, що повинен мати більш суб'єктивний характер. Цей учень є найважливішою ланкою й це до нього повинний пристосуватися зміст програми. Рівною мірою якість, кількість як і ціла навчальна програма повинні бути так підібрані, щоб вони найкраще служили інтелектуальному розвитку, руховій активності, здоров'ю, щастю, що відповідає підготовці до життя підлітка.

Протягом останнього років, спостерігається ряд корисних змін не тільки в школі, але й в освіті цілого суспільства. Постійно зростаючі вимоги, пов'язані з інтеграційними прагненнями України до Європейського співтовариства, не дозволяють на цьому зупинитися, ставлять ряд і цивілізаційні вимоги, що надалі ускладнюються.

В галузі, що нас цікавить, ці вимоги відносяться, крім усього іншого, до проблеми загрози природного середовища й екологічної рівноваги; охорони здоров'я й подолання цивілізаційних хвороб і суспільних патологій; культурного діалогу й формування позицій людей до народного й міжнародного майбутнього.

Для цих цілей у шкільну програму варто внести ряд змін, пов'язаних з навчанням туристичної й рекреаційної діяльності. Пропонується проект навчання школярів цим дисциплінам, розділений на 4 етапи залежно від вікових можливостей дітей.

Етап 1. Початкове навчання (1-3 класи)

Основні цілі й виховні завдання полягають у наступному: виявлення пізнавальної зацікавленості учнів, розвиток естетичних смаків, руховий розвиток, забезпечення умов для гармонічного фізичного розвитку, забезпечення опіки й допомога дитині в розвитку в дружньому, безпечному й здоровому середовищі, вправи на повітрі, піші мандрівки, ігри й рухові забави.

Дитина, що починає навчання в першому класі основної школи зустрічається з активним впливом нового виховного середовища. Разом з батьками у виховному процесі бере участь школа. Для навчання, у тому числі туристичного і рекреаційного, цей період є особливо важливим. Діти дуже охоче й без упереджень беруть участь у різних формах рухової активності. Така спонтанна участь у масових рухових іграх, прихильне відчуття нового є неповторною можливістю (шансом) для вчителя. Використовуючи в дітей природні схильності до пригод і вражень, необхідно формувати в них відповідне відношення до руху й розвивати їхні пізнавальні інтереси.

У рамках навчальних програм 10 - літні діти беруть участь у різних організованих школою екскурсіях. Спочатку короткі, які ведуть до найближчої окраїни, повинні завжди враховувати період життя дитини, круг інтересів і рухові дії в природному середовищі.

Екскурсія повинна зацікавити дитину й викликати позитивні емоції при спогляданні краси й рідного пейзажу, повинна показати витоки існування людей і їхніх звичок, фольклор, історичні пам'ятки й т.д. Невід'ємними елементами кожної екскурсії повинні бути оздоровчі цілі, які стосуються загартування організму зміною температури, подолання труднощів при перебуванні на місцевості, вироблення звичок; перебування на свіжому повітрі без урахування пори року й кліматичних умов.

При такому різноманітному змісті програми екскурсія на кожному навчальному етапі стає важливим дидактично - виховним засобом.

Після закінчення першого навчального етапу дитина повинна уміти використовувати спорядження для рекреаційних ігор, ознайомитися з маршем і бігцем на місцевості, їздити на велосипеді, брати участь в екскурсіях до найближчої окраїни й вибрати відповідний вид спорту, яким би могла займатися в визначений час.

Етап 2. Інтегроване навчання (4-6 класи)

Завданням школи є створення умов для допомоги в гармонічному фізичному розвитку учнів; застосування основ гігієни роботи й відпочинку; розвиток і вдосконалення кондиційної й координаційної активності; пізнання основ техніки й основ різних дисциплін і спортивної конкуренції; організація простих форм діючого відпочинку й спортивних змагань; розвиток почуття відповідальності за життя й власне здоров'я й здоров'я інших людей; самостійної й колективної дії.

Учень повинен володіти знаннями про: вплив застосовуваних форм руху на розвиток активності; допомогу й самооборону при виконанні більш важких вправ; про правила й основи організації рухових занять із урахуванням турботи про здоров'я й безпеку; засоби контролю й оцінки розвитку активності функціонування організму й методи вдосконалення фізичної активності.

Виховні дії школи орієнтуються в напрямку пізнання основ спортивної реалізації; отримання вмінь співробітництва в групі; переконання в необхідності виконання правил і основ; підпорядкування власних інтересів колективу, групі й пропагування ідеї спорту; пропозиція варіантів проведення вільного часу; самостійної організації ігор, забав, спортивних змагань.

Школа створює умови для змагання наступних компетенцій: свідомої участі в іграх, забавах, конкурсах; елементарних оздоровчих дій; організації змагань по дотриманню техніки безпеки; відчувати залежності між індивідуальними діями й успіхами групи.

Для дітей 10 - І2 років новою, але дуже цікавою справою будуть цілоденні екскурсії; походи, загальна кількість яких повинна постійно зростати. Повинні проводитися зльоти, збори, табори, рейди, у яких діти крім активної участі можуть проявляти свою ініціативу й можливості. Ігри й рекреаційні заняття можуть бути розширеними заходами в області зимових видів спорту, маршів і кросом на місцевості з орієнтуванням. Спорт для загального розвитку повинні підготувати до, наприклад, самостійної ранкової зарядки або вдосконалювання фізичних умінь.

У цьому віці спостерігається як у дівчинок, так і в хлопчиків утворення різного типу неформальних груп. Досвід цього періоду часто характеризується рисою членів такої групи. Туризм і рекреація такої групи є тими сферами, які можуть результативно спрямувати інтереси членів цієї групи в напрямку різних форм життєвої активності. Крім того, що вони дають багато радості, задоволення, відпочинку й розвитку, можуть стати тривалим інтересом молодих людей.

Навчальний процес повинен додати ще й виховні ефекти у вигляді поводження на спортивних заходах. Пропозиція таких заходів повинна бути настільки значною і широкою, щоб дозволяти учням вибрати таку дисципліну (предмет дії), що застосовувалася б при рекреації, із задоволенням і користю для себе - або, яка б зацікавила учня як акт спортивного спектаклю. Учень повинен тоді вміти виявити поінформованість про основи добору спортивного видовища з обов'язковими правилами нормами поводження на заході.

Етап 3. Предметне навчання - основне (7-8 класи)

Завдання школи полягає в створенні умов для: формування й допомоги в розвитку кондиційної, координаційної активності й гнучкості; формування утилітарних умінь; оздоровчі дії й удосконалення фізичної постави; формування рекреаційно-спортивних умінь; організації заходів у групах відповідно до інтересів (факультативно - обов'язкові заняття, але з можливістю вибору учнями форми рухової активності зі сфери спорту протягом цілого життя); отримання відомостей, пов'язаних з функціонуванням організму й діями з метою збереження здоров'я й формування вмінь; формування позитивної установки щодо відповідальності за здоров'я й власну безпеку й інших людей: співробітництво в групі з метою формування спільної відповідальності, самоконтролю, самооцінки й самовдосконалення розвитку й фізичної активності.

На цьому навчальному етапі в змісті програм повинні бути: вправи, які формують і коректують поставу тіла, дихальні органи; вправи зі збільшенням навантаження на змінних дистанціях з використанням знарядь і пристроїв; кроси, підтягування, піднімання вантажу, гімнастичні стрибки, танці, спортивно - рекреаційні ігри, легка атлетика, плавання, ходьба на лижах; організація й суддівство змагань і спортивних п'ятихвилинок; знання про функціонування організму, регенерацію сил і відпочинок; організація і суддівство спортивних заходів, туристичних і рекреаційних.

Виховні дії школи повинні бути спрямовані на: формування мотивації до участі в різних формах спортивно - рекреаційної й туристичної активності; формування позицій щодо цивілізаційних погроз (наркоманія, алкоголізм) і стану природного середовища й власного здоров'я.

Школа створює умови для формування наступних компетенцій: самоконтролю й самооцінки власного соматичного розвитку; знання й уміння застосування основ загартовування організму, що формують і коректують поставу тіла; вибір вправ, пристроїв і знарядь, придатних для вдосконалення фізичної активності; проведення вправ (розминка, зарядка) зі збереженням основ комплексної напруги зусиль і зміни роботи м'язів; знання технічної постави, тактики й правил щонайменше двох спортивно - рекреаційних ігор; уміння самооборони при виконанні більш важких вправ; самоконтролю й самооцінки фізичної справності; оволодіння основними елементами обраних танців; плавання довільним стилем (якщо школа має можливість організовувати навчання з плавання); оволодіння основними технічними елементами одного з обраних зимових видів спорту; уміння виконання ролі ініціатора, організатора, учасника, судді, в обраній формі спортивної або рекреаційної активності.

Учні випускних класів загальноосвітньої школи, які систематично займаються на свіжому повітрі, повинні вже бути ознайомлені з усіма рекреаційними й туристичними формами. Ми вважаємо, що нова освітня програма дозволить значно розширити протягом навчального року обсяг цих занять, таких як одно - або дводенних екскурсій у рамках предмета. До вищезгаданих форм можуть додаватися суботньо-недільні походи, і, насамперед заходи в рамках кваліфікованого туризму.

Програма факультативних занять, як і програма з інших предметів, які є обов'язковими в основній школі не може виконуватися ізольовано від інших навчальних предметів. Тому вчитель факультативів, що оцінює гуманістичні позиції сучасної школи, зобов'язаний володіти необхідними туристичними знаннями (історичними, екологічними, природними). Це дозволить йому реалізувати представлений фрагмент програми щодо фізичного виховання в основній школі.

Включаючись до відомого й розповсюдженого гасла "глобальної освіти", вчитель факультативів приведе тим самим до розуміння молоддю основних цілей: розуміння різнотипних завдань, які коштують перед туризмом і рекреацією; володіння розвиненими інтересами й потребами займатися туризмом і рекреацією; оволодіння основ технічних знань у рамках кваліфікованого туризму; оволодіння основними знаннями в області краєзнавства й охорони природного середовища; оволодіння вмінням самодопомоги в стресових ситуаціях; формування позицій щодо здоров'я й особистої гігієни; засвоєння основ безпечного туризму й рекреаційних видів спорту.

Етап 4. Предметне навчання - розширене (випускні класи середньої школи)

Школа, у випадку фізичного виховання, створює умови для самостійних дій і турботу про гармонічний фізичний розвиток з особливим урахуванням індивідуальних морфологічно - функціональних властивостей молодих жінок і чоловіків; удосконалення вміння керування власним фізичним розвитком; турбота про тіло в здоров'ї й хворобі; удосконалення спортивно - рекреаційних умінь, в основному в галузі "спорту протягом всього життя", забезпечуючи участь у фізичній культурі як у молодості, так і в дорослому житті; поглиблення знань і твердження основ самостійного (індивідуальної й колективного) участі в обрані спортивно - рекреаційних сферах як одного з цінних способів самореалізації й раціонального використання вільного часу з користю для психічного й фізичного здоров'я; підготовки до ролі організатора (з можливістю одержання відповідних навичок, наприклад, суддівства, помічника інструктора й т.п.) і керівника спортивних видовищ; одержання знань по діях у спорті, як значній складовій частини загальнолюдської культури; розвиток емоційності й стан власного здоров'я й інших осіб, а особливо ближніх і майбутніх своїх дітей; організація факультативних занять із області "спорту протягом всього життя".

Змістом програм повинні бути: підвищення морфологічно - функціональної активності шляхом самостійного застосування вправ, які сприяють зміцненню мускулатури й стимулююче функціонування судинної й дихальної системи; підвищення кондиційної й координаційної справності шляхом самостійного підбору вправ з відповідним навантаженням, при застосуванні на дистанції з набором відповідних приладів і спорядження; удосконалювання вмінь: утилітарних, спортивно - рекреаційних, перешкоджаючих стомленню; організаційних: самостійної організації спортивних, рекреаційних і туристичних заходів; одержання навичок організатора, інструктори й судді в обраних видах спорту й рекреації; дії стосовно здоров'я й фізичної активності.

Знання про: функціонування організму, адаптації до перевантажень, поповнення сил і дії відпочинку; формування фізичної активності й оцінка рівня її розвитку або регресу, сьогодні й у майбутньому (залежно від віку); організацію й суддівство спортивних, рекреаційних, і туристичних заходів, історії спорту й олімпійського руху, способи запобігання стомлення й стресу, запобігання цивілізаційним хворобам і наркотичній залежності.

Виховні дії: твердження мотивації до свідомої участі в різних формах спортивно - рекреаційної й туристичної активності; формування вміння самоврядування фізичним розвитком і руховим самовдосконаленням; формування відповідальності за стан власного здоров'я й інших членів родини; твердження почуття спільної відповідальності за стан природного середовища й протидії цивілізаційним погрозам.

Школа створює умови для одержання наступних компетенцій: окреслення основних парадигм своєї можливості: ритму роботи серця й дихальних органів при різноманітних силових навантаженнях; умінь в оцінці розвитку фізичних вмінь, застосуванні вправ, які формують правильний силует, поставу, кондицію й координацію рухів; використання обраних індивідуальних і групових форм спортивних, рекреаційних і туристичних ресурсів з метою раціонального використання вільного часу для психічного й фізичного здоров'я (спорту протягом всього життя); застосування різноманітних форм активного відпочинку після розумової й фізичної роботи; знання про вплив фізичної активності на запобігання цивілізаційних хвороб і залежності.

Таким чином, отримані компетенції учнів будуть одночасно показником роботи вчителі. Немає сумніву, що його підготовка й участь у новій якості освітнього процесу будуть мати вирішальне значення. Свої обов'язки щодо цього вчитель повинен практикувати як реалізацію й визнання цивільних прав учня. У сфері туризму, рекреації й активного відпочинку це буде підготовкою молодих людей до свідомого вибору й конструктивної участі в різних формах активності, насамперед, на свіжому повітрі. Це варто трактувати як певного типу інвестицію в майбутнє. У такому розумінні активність буде супроводжувати людину протягом всього життя.

3.2 Шестиденний велосипедний тур для школярів по Харківській області

Термін: канікулярний період (літо).

Група: 18 учнів 10 класу й два керівники.

Нічліг: у таборі.

Харчування: обіди в гастрономічних пунктах, сніданок, вечеря й продукти на дорогу готуються самими учнями.

Цілі екскурсії:

враження від краси природи;

пізнання мистецтва й пам'яток;

зацікавлення кваліфікованим туризмом;

формування вміння пересуватися туристичними маршрутами;

ознайомлення із заповідниками природи;

формування шанобливого відношення до природи й охорони середовища, демонстрація негативного впливу людини на природу;

ознайомлення з місцями народної пам'яті;

формування дружби й самоврядування, дисципліни й норм поведінки в групі;

виховання самостійності.

Регламент подорожі:

1. Варто дотримуватися швидкості їзди, запропонованої керівником. Не обганяти інших учасників, і не "плестися у хвості".

2. Не віддалятися від траси й місця паркування групи без згоди керівника. Про своє повернення повідомляти.

3. Дотримуватися регламенту походу, а також регламент і норми, обов'язкові в місцях релігійного культу, музеях, турбазах, ресторанах і т.п.

4. Застерігати інших учасників про помічені небезпечні місця (ями, стекло).

5. Оберігати природу й пам'ятки.

6. Не шуміти, не лякати тварин і птахів.

7. Допомагати іншим при потребі, проявляти особисту культуру.

8. Дотримуватися правил дорожнього руху.

9. Виконувати правила туристів.

10. Піклуватися про гарну репутацію групи.

11. Виконувати розпорядження керівника.

12. Культурно поводитися під час розповіді екскурсовода.

13. Дотримуватися норм особистої гігієни.

14. Бути скромним, уважним під час непогоди.

Особисте спорядження:

- відповідний туристичний одяг (шкіряне взуття на твердій підошві, головний убір, спортивний костюм, сорочки, майки й носки на зміну, куртка з каптуром від дощу);

- правила їзди на велосипеді й учнівський квиток;

- ліхтар;

- туалетні приналежності;

- сонцезахисні окуляри;

- спальний мішок;

- продовольство на перший день подорожі.

Обов'язки організатора:

турбота про інших під час подорожі;

керування й курування на трасі;

мати комплект основних запасних частин для велосипеда;

забезпечити наявність краєзнавчого довідника;

підготовка інформації про обрані туристичні об'єкти з метою ознайомлення з ними учасниками на трасі;

бадьорий настрій, хоча б одна гітара, збірник пісень.

Спорядження велосипеда:

переднє й заднє освітлення, "рама безпеки" з відбивним світлом;

передній або задній багажник;

дзеркальце, насос і запасна камера;

закріплена багажна сумка

Підготовка групи:

усі повинні пройти інструктаж з дотримання норм пересування містом, а також їзди;

учасники повинні бути ознайомлені із правилами дорожнього руху й сигналізацією під час їзди;

визначити технічне забезпечення, необхідні запасні частини й інструмент для ремонту;

група "кореспондентів" і "журналістів" із числа школярів повинна бути забезпечена фотоапаратами, кінокамерою; касетами;

відповідальні за господарську частину повинні забезпечити мішки й список продуктів харчування на щодня походу.

Кошторис на одного учасника:

Вартість походу 180.00 грн. (для групи 18 осіб + 2 учителі безкоштовно)

У вартість входить:

харчування по програмі (гарячий обід у пункті громадського харчування, сніданок і вечеря сухим пайком);

проїзд (автобус);

прокат табірного спорядження;

відвідування історико-етнографічних об'єктів.

Кошти на екскурсію в цілому:

18 учасників х 180 грн. = 3 240 грн;

Заява батьків (законних опікунів учня)

Засвідчую, що даю згоду на участь мого сина (дочки) _____________ у шкільному поході в днях______________ на маршруті _______________. Одночасно зобов'язуюся оплатити вартість екскурсії й доводжу до відома, що син (дочка) є здоровим (ой) і не має ніяких лікарських протипоказань до участі в даному заході.

Розбірливий підпис батьків (опікунів).

Функції учасників походу:

1. Заступник керівника групи (наприклад, молодіжний організатор туризму).

2. Прибиральники або технічна група (2-3 особи).

3. Журналіст - веде щоденник, описує зустрічі, вечірниця, цікаві пригоди.

4. Скарбник - регулює відносини з керівником групи, стежить за бюджетом, витратами.

5. Кухарі - піклуються про харчування всієї групи.

6. Санітари - відають аптечкою й надають першу допомогу.

7. Метеоролог - збирає інформацію про прогноз погоди.

8. Фотограф, кінематограф - якщо є відеокамера (2-3 чоловік).

9. Культурно - освітня група, що готовить програму заходів, вогників, зустрічей, вечірниці й т.п.

10. Спортивні організатори: проведення спортивно - рекреаційних заходів.

Керівник групи повинен намагатися наділити кожного учасника походу (екскурсії): найбільш відповідними для нього функціями. Це дозволить учням активно включитися в роботу на підготовчому етапі, а потім і в ході реалізації подорожі. Таким чином, всі учасники зможуть задовольнити свої амбіції й принести користь.

Програма екскурсії

1-й день. Початок маршруту. Виїзд із м. Харкова автобусом. Приїзд у м. Ізюм. Огляд основних визначних пам'яток. Широка асфальтована дорога від центра Ізюму піднімається до гори Кременець (у південній частині міста, на виїзді з Ізюму на трасу Е-40 - Харків - Ростову-на-Дону). На ній перебуває меморіал воїнам Великої Вітчизняної Війни, там же перебуває й колекція половецьких кам'яних бабів. У підніжжя гори представлені зразки військової техніки, пам'ятник бракованим авіабомбам. З гори відкривається панорама всього міста, що дає можливість легко зорієнтуватися й побачити інші визначні пам'ятки: Спасо-Преображенський собор (1684), Миколаївську (Крестовоздвиженську) церкву (1809-1823), Вознесенський собор (1819-1826). Спасо-Преображенський собор перебуває недалеко від м. Кременець, між мостом через р. Сіверський Донець (правий берег) по дорозі до цієї гори. Миколаївська церква розташована біля р. Сіверський Донець (правий берег), північніше Свято-Преображенського собору. Свято-Вознесенський собор розташований на левом бережу р. Сіверський Донець у північній частині міста.

Після огляду всіх визначних пам'яток група дітей направляється в с. Капітолівка, що розташовано східніше м. Ізюму. Направлятися туди треба від Свято-Вознесенського собору (остання визначна пам'ятка) по асфальтованій дорозі (південний схід) через невеликий місток у двох кілометрах від собору до залізничного переїзду (промислова зона міста). Далі приблизно паралельно залізниці (південний схід) до розвилки, де одна дорога йде в ліс (північно-східний напрямок), а інша направляється в с. Капітолівка (східний напрямок). Приблизно через 1,5 км у селі буде поворот (південний схід) до Свято-Варваринськой церкви. Стоянка перебуває в сосновому лісі неподалік від села в 5 кварталі Артемівського лісництва.

2-й день. Т/с "Берези" - т/с "Оскол". Маршрут цього дня становить близько 7 км. Починається він з виїзду на дорогу, що з'єднує с. Капітолівку із с. Червоний Оскол. Перша частина дороги проходить сосновим лісом по обидва боки, далі ліс можна спостерігати тільки із правої сторони по ходу руху. Дійшовши дорогою до невеликого пам'ятника рекомендується звернути в ліс. Ліс є середньовіковим, густим сосновим. Місцевість малопересечена. Тип рельєфу рівнинний. По цьому напрямку необхідно проїхати 2,7 км до однієї з вулиць с. Червоний Оскол (південна частина села). Перебуваючи на цій вулиці можна спостерігати панораму р. Оскол і її заплавну частину. Далі варто взяти північно-східний напрямок, це одна з вулиць, і направлятися до шосейної дороги, потім повернути праворуч по ходу руху й дійти до мосту через р. Оскол. Проїхавши по мосту повернути ліворуч по ходу руху й пройти ще близько 200 м по шосейній дорозі до просіки. Ця просіка перебуває праворуч по ходу руху й, проходить повз цвинтар, веде до Червонооскольського лісництва. Туристична стоянка "Оскол" перебуває в 20 кварталі Червонооскольського лісництва, безпосередньо біля просіки.

3-й день. Т/с "Оскол" - с. Студенки - т/с "Соснова". Маршрут цього дня починається з повернення в село до квартального стовпа з номерами 16 і 17. Маршрут проходить спочатку лісом в 6, 17, 35, 55 кварталах Червонооскольського лісництва, а потім у заплавній частині р. Оскол. Рух здійснюється по стежці. Стежкою доїжджаємо до залізничного мосту через р. Оскол. Для продовження подальшого руху необхідно перейти залізничні шляхи й дійти до зупинного пункту 390 км. Потрібна дорога йде на південний схід в урочище Камишевате. Тропа, що проходить через це урочище, бере свій початок напроти зупинки 390 км, біля окремо стоячого будиночка й колодязя й проходить по 130, 131, 132, 136, 137, 138, 139, 140 і 141 кварталам Студенківського лісництва, перетинаючи просіки. Гарним орієнтиром служить границя між листяними (ясен) і хвойними (сосна) лісами, що проходить цією стежкою практично до окраїни с. Студенки. Дійшовши до окраїни с. Студенки можна набрати води з мінерального джерела, що перебуває неподалік (у двадцяти метрах праворуч від виходу з лісу). Далі необхідно їхати прямо на схід, північний схід до центра села, де розташовані магазини, меморіал воїнам ВВВ. Доїхавши до меморіалу, повертаємо ліворуч по ходу руху й виходимо до дороги, що веде до залізничної станції Святогорськ (на карті - Слав`яногорськ) (населений пункт Соснове). Ця дорога на карті позначена як ґрунтова, насправді ж вона є асфальтованою. Відстань від с. Студенки до залізничної станції Святогорськ становить 5 км. Доїхавши практично до станції, потрібно знайти просіку, що йде на південь до турбаз біля Святогорська. Проїхавши по цій просіці 400 м, можна побачити велику галявину з кострищем. Це і є туристична стоянка "Соснова".

4-й день. Т/с "Соснова" - Святогорськ - т/с "Гірська" (с. Сидорово). Довжина цього маршруту становить 12 км. Початок маршруту - просіка, що з'єднує населений пункт Соснове з туристичними базами м. Святогорська перетинаючи шосейну дорогу. Ця дорога веде до стели з написом "Святогорськ". Це і є початок м. Святогорська. Переїхавши дорогу повертаємо ліворуч і рухаємося по місту. Проїхавши 1,5 км приходимо до покажчиків, які показують напрямок до Святогорськой Свято-Успенської Лаври. Далі їдемо по покажчику, проїжджаючи міст через р. Сіверський донець. Екскурсійна програма по Лаврі займає близько 2,5 годин.

Після екскурсії знову виїжджаємо на шосейну дорогу, що проходить біля монастиря. Проїжджаємо 300 м до розвилки й починаємо підніматися нагору до окраїни с. Тетяновка (східний напрямок). Проїхавши небагато по вулиці (300 м) міняємо напрямок зі східного на південне, заїжджаємо в ліс і швидко набираємо висоту. Дійшовши до розвилки одна стежка веде до пам'ятника Артема, друга далі йде в ліс, ідемо вліво по ходу руху. Проїхавши по стежці ліс, виїжджаємо на перехрестя. Тут потрібно вибрати ту дорогу, що йде на південь. Це буде польова дорога, що проходить через скит. Скит перебуває в процесі будівництва. Проїхавши скит увесь час рухаємося на південь, поки не доїдемо до початку села Сидорово. Ночівля тут буде перебувати на горі в північній частині села, у сосновому лісі.

5-й день. Т/с "Гірська" - т/с "Макатиха". Довжина маршруту 12 км. Маршрут починається зі спуска з гори в село й виїзду з нього до покажчика "Сидорово" на шосейну дорогу. Проїхавши по шосейній дорозі 800 м, ідемо в ліс на стежку, що йде паралельно шосейній дорозі й направляється до першої просіки, що йде на південь. На карті ця просіка має південно-західний напрямок. По ній потрібно проїхати 5 км до траси Е-40 (Харків - Ростову-на-Дону). Далі переїжджаємо трасу й виїжджаємо в заданому раніше напрямку й проїжджаємо ще 1,5 км. Після цього виїжджаємо з лісу в поле. Для продовження подальшого шляху "притискаємося" до лісу й виїжджаємо на південь до окраїн села Глибока Макатиха. Стоянка розташована біля стежки в 300 м від невеликого ставка.

6-й день. Заключний. У цей день необхідно проїхати с. Глибока Макатиха до м. Слов'янська по шосейній дорозі. На цьому велосипедна частина маршруту закінчена. На шосейній дорозі дітей чекає автобус, що відвезе їх у м. Харків.

Організатори й керівники екскурсії повинні ознайомити школярів з історією тих місць, у яких вони побувають.

Ізюм - друге по величині й одне з найстарших міст Харківської області, що розкинулося в мальовничому закруті Сіверського Дінця, у підніжжя легендарної гори Кременець. Через місто йде дорога з Харкова на Ростові-на-Доні.

Історики й краєзнавці так і не знайшли загальної точки зору на походження назви міста "Ізюм". Одні затверджують, що місто одержало назву від річки Изюмець (приплив Дінця) і древнього Ізюмського броду, біля якого й виникло саме поселення.

Інші вважають, що Ізюм одержав свою назву від злегка зміненого татарського слова "гузун" - переправа. Дійсно, Ізюмський брід або переправа був відомий ще задовго дощенту міста. Третя версія полягає в тому, що Ізюм - це змінене татарське слово "узун", що означає довгий, витягнутий, як м. Кременець. Але як би там не було, назва міста Ізюм сьогодні викликає асоціації із самим солодким містом України.

Широка асфальтована дорога від центра Ізюму піднімається до гори Кременець. Гора - найвище місце Харківщини (218 м над рівнем моря), є геологічним пам'ятником природи, цікава оголеннями верхньомелових і юрських порід із численними останками органічного світу. Одночасно Кременець - найцікавіший пам'ятник історії.

Ізюмчане по праву можуть пишається трьома історико-архітектурними будовами: Крестовоздвиженським і Вознесенським храмами й Преображенським собором.

Вознесенська церква (1819-1826 р.) побудована в колишній слободі Піски, що злилася з м. Ізюмом, на місці дерев'яної в 1792 р. Спочатку хрестова в плані, в 1903 р. була розширена добудуванням бічних бокових вівтарів (напис на західній грані третього ярусу дзвіниці), на один ярус була збільшена дзвіниця. У стилі класицизму, цегельна, оштукатурена, прямокутна в плані, однокупольна, із дзвіницею над західним притвором.

Одним з перших споруджень ізюмської фортеці 1681 р. є Спасо - Преображенський собор (1684 р.). Подібність арки, текстурних деталей ізюмського й харківського соборів, незважаючи на принципове розходження об'ємно-просторового рішення, дає підставу вважати, що обидва пам'ятники будувалися одним майстром або народними зодчими під керівництвом одного майстра. Пам'ятник є самим раннім зі збережених пам'ятників архітектури м. Ізюму Харківської області, одним з добутків такого типу в стилі бароко на Україні.

Миколаївська церква (1809-1823 р.) виконана в стилі класицизму, цегельна, оштукатурена, хрестова в плані, з напівкруглою апсидою, однокупольна. У кожному боковому вівтарі - двоколонний портик тосканського ордера із західної сторони й квадратна в плані вівтарна частина - зі східної. В інтер'єрі пам'ятника купол з барабаном і ярусу покриті тематичним і орнаментальним розписом. Виконувалася в різні періоди XIX і XX ст. Від дзвіниці, що примикає із заходу, зберігся тільки нижній ярус.

На горі Кременець, поруч із монументом радянським воїнам, розташувалися ще одні захисники - кам'яні половецькі баби.

Святогорськ - місто-курорт на півночі Донецької області. Знаменитий насамперед своїм унікальним пам'ятником історії й культури - Святогорським печерним монастирем, нині Святогорською Свято-Успенською Лаврою. Статус Лаври монастир одержав навесні 2004 року, ставши при цьому третьою Лаврою на Україні. А освячення відбулося 25 вересня 2004 р.

До 1964 р. мав статус селища й називався Банне. З 1964 р. здобуває статус міста з назвою Славяногорськ.

Під час місцевого референдуму, що відбувся на початку 2001 р., більшість городян погодилися із пропозицією перейменувати Слав`яногорськ у Святогорськ. В 2003 р. Верховна Рада затвердила нову назву міста.

В 90-х рр. ХХ ст. на території міста створений національний парк Святі гори.

Символом міста Святогорська є державний історико-архітектурний заповідник, заснований в 1980 році постановою уряду України.

Основу комплексу пам'ятників заповідника становить архітектурний ансамбль XVII-XIX ст. Святогорської Свято-Успенська Лаври, що розташувалася на мальовничому березі Сіверського Дінця в місцевості з історичною назвою, Святі Гори.

До кінця 70-х рр. XVII ст. Святогорський монастир являв собою печерну фортецю. Потім з'явилися перші наземні будівлі. Обитель неодноразово піддавалася нападам ворогів, насамперед військ кримського хана. В 1624 р. цар подарував монастирю грамоту на право володіння землею. Із цього моменту монастир крім релігійного і оборонного отримує ще й економічне значення. З початку XVIII в. оборонна функція монастиря зменшується й припиняється зовсім після Кючук-Кайнарджийського миру 1774 р., що ознаменував перехід у підпорядкування Росії Кримського ханства й ліквідацію турецької загрози.

Розвиток монастирського комплексу на березі Дінця почалося на початку XVIII в. завдяки піклуванню відомого українського військового діяча, полковника Ізюмського Слобідського полку Ф. Шидловського. Успенський собор XVIII в. та інші будинки не збереглися після значної реконструкції Святогорського ансамблю в середині XIX ст. В 1850 р. по проекту архітектора Тона будується Покровська церква із дзвіницею, а в 1859-1868 рр. - найбільш монументальне спорудження - головний храм монастиря Успенський собор (автор проекту академік архітектури О. Горностаїв). Більша частина цих унікальних пам'ятників архітектури зараз реставрована й входить у національне культурне надбання України.

До початку 18 століття монастир не раз піддавався розгарбуванням від кримських татар, тому царськими указами в ньому пропонувалося постійно проживати загону воїнів. Крім того, Святогорський гарнізон, що розташовувався в крейдовій скелі, мав 4 пушки для оборони. У кінці 17 століття, зі зменшенням небезпеки від татар, ченці спустилися з печер для проживання до підніжжя скелі, де й були закладені перші наземні храми.

Однак, хоча життя в 18 столітті й стало спокійніше, обитель осягали нові лиха, у числі яких були й морові виразки, що унесли життя багатьох із братів. Але головне лихо сталося в 1787 р. По указі Катерини ІІ монастир був закритий, а все його майно відписане в скарбницю. В 1790 р. Святогорський маєток був подарований Імператрицею князеві Тавричеському Григорію Потьомкіну.

У скасованому стані обитель перебувала майже 57 років. Відновлення її, при діяльній участі князів Потьомкіних, відбулося в 1844 р. У цей період були побудовані нові настоятельський, братній, просфорний, економічний корпуса, готелі, трапезні, оновлені храми й печерні церкви. Крім того, побудована нова церква із дзвіницею й закладені Преображенська церква на вершині гори, Успенський собор і скитський храм Арсенія Великого.

З 1918 р. почалося розгарбування монастиря. Все майно було описано й вилучене, блюзнірства над священними предметами в обителі супроводжувалися побиттям і вбивством монастирських братій. В 1922 р. Святогорська обитель була закрита, а на її території організований Будинок відпочинку для робітників Донбасу.1 травня 1923 р. відбулося його врочисте відкриття й 100 робітників стали першими відпочиваючими. Згодом він став Всеукраїнським, йому привласнили ім'я Артема. У травні 1955 р. будинок відпочинку імені Артема був реорганізований у санаторій для лікування легеневих захворювань, а в 1957 - перепрофільований у кардіологічний. За ці роки, у тому числі обитель піддалася великому руйнуванню. В 1947р. підірвано цвинтарний Всіхсвятський храм, а в 1960-х роках знищені всі монастирські цвинтарі. Головна святиня обителі, Успенський соборний Храм, був перебудований під кінотеатр, а трапезна церква Різдва Богородиці - під їдальню санаторію Артема.

Однак пройшло 70 років розрухи, і в 1992р. здійснилися пророцтва багатьох Святогорських старців, які були свідками закриття обителі: монастир був відновлений. Намісник настоятеля монастиря, батько Серафім, разом із братіями почали реставраційне й духовне відродження обителі. З 1995 р., зі збільшенням числа братії, ці роботи активізувалися. На сьогоднішній день монастирю передані всі збережені храми, будуються нові на місці підірваних, реставруються постарілі будинки.