Організація дитячо-юнацького туризму
Розвиток дитячо-юнацького туризму в Україні. Соціально-економічні рекреаційні ресурси. Специфіка діяльності Харківської обласної станції юних туристів на ринку дитячо-юнацького туризму. Проект програми української школи: навчання туризму й рекреації.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.11.2011 |
| Размер файла | 232,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Історія Святогор`я як курорту почалася в 70-х рр. XVIII ст., коли за указом імператриці Катерини II ці землі були подаровані Григорію Потьомкіну, хоча про цілющі сили Придонцов`я було відомо й раніше. Придонцов`я спочатку використовувалося для відновлення здоров'я тільки з кінця XIX в., коли були науково доведені лікувальні властивості слов'янських соляних озер. Багатства Святогор`я стали служити людині з початку 90-х рр. XX ст. після їхньої націоналізації. Поруч із храмами з 1927 року відносно мирно розташувався пам'ятник революційному функціонерові Артемові. Це характерний зразок кубізму в скульптурі й архітектурі. Автор пам'ятника - Георгій Кавалеридзе.
Як місто Слов'янськ відомий з 1676 року. Тоді в районі соляних озер для захисту російських земель від набігів кочових племен була споруджена фортеця, яку назвали Тор (Соляна). Торські озера дали назву й сучасному місту - з них випарювали сіль, тому місто й називали Солеварськ - Солеванськ - Слов'янськ. З маленької козачої фортеці Тор, що зіграла свою роль у захисті границь Російської держави від набігів кочівників, він перетворився до кінця ХVІІІ сторіччя в міцне повітове місто Єкатеринославського намісництва. Колишні козаки й міщани стали ремісниками й торговцями, хліборобами або скотарями. Центральна площа міста, Соборна, тричі на рік ставала місцем ярмарків, куди з'їжджалися купці із всієї Слобідської України, щоб потягатися товаром з тим, що запропонує слов'янське купецтво. А воно було дуже представницьким - тільки купців першої гільдії було в Слов'янську більше 100.
Як курорт Слов'янськ відомий ще з 1832 року, коли штабний лікар Чугуєвского військового госпіталю А.К. Яковлев почав лікувати пацієнтів солоною водою й цілющими грязями Ріпного озера. До свого 175-річчя в жовтні 2002 року Слов'янський курорт підійшов з розвинутою лікувально-діагностичною й матеріальною базою, готовим до нових кроків в удосконаленні методів і форм лікування, розширенні сфери послуг.
3.3 Безпека юного туристу
Широкий розвиток останнім часом в'їзного й виїзного туризму, а також ріст подорожей у межах України вимагає чіткої організації й взаємозв'язку серед об'єктів туристської індустрії, що включають готелі, транспорт, місця громадського харчування й розваги (оздоровчого, спортивного, пізнавального й іншого призначення), з організаціями, що здійснюють туроператорську й турагентську діяльність, і з організаціями, що надають різні послуги (екскурсійних, туристські, гідів-перекладачів і інші види послуг, надавані залежно від цілей подорожі). При реалізації послуг повинна забезпечуватися безпека життя, здоров'я туристів і екскурсантів (особливо, якщо це діти та підлітки), схоронність їхнього майна й повинні бути розроблені методи контролю за виконанням вимог безпеки. При здійсненні подорожей і при ознайомленні із природними, історичними, соціально-культурними або іншими об'єктами, здатними задовольнити духовні потреби юних туристів, а також сприяти відновленню й розвитку їхніх фізичних сил і включеними в сферу туристського показу, одним з вимог безпеки є збереження екологічної рівноваги в навколишнім середовищі.
У подорожах кількість небезпек існує велика: падіння з коня; вело - або автоаварія; пропажа багажу або документів в аеропорті або на вокзалі; переохолодження або перегрів організму; неоптимальні мікрокліматичні параметри; дощова погода; недостовірна інформація; проблеми із засобами зв'язку; втрата особистих речей або частини спорядження на перекатах гірських рік або при спуску на лижах з гори; одержання травм, переломів; обман, злодійство, рекет і т.д. У той же час варто пам'ятати, що людина сама є носієм потенційних небезпек, наприклад, вона може бути причиною різного роду небажаних подій внаслідок помилкових дій або захворювання (запізнення на посадку в літак або автобус; погіршення настрою внаслідок відсутності гарячої води в готелі й т.д.). Для туристів з неврівноваженою психікою перебування за межами рідного міста як правило, є дискомфортним й приводить до нервових розладів, внаслідок підвищеної, як їм здається, уваги навколишніх до їхньої мови, манери поводження, зовнішнього вигляду. Для таких мандрівників проблема безпеки має, в основному, психологічний характер.
Небезпеки, що підстерігають туристів, по своїй природі випадкові, тобто підкоряються законам теорії імовірності (спалаху небезпечних інфекційних захворювань; урагани, крадіжки й т.д.); потенційні, тобто носять прихований характер, вони невизначені в часі й у просторі (виверження вулканів; повені, землетруси й т.д.); перманентні, тобто існують постійно, діють безупинно (висока вологість; загазованість атмосфери міста й т.д.); тотальні, тобто вони загальні, від них не зникнути, вони проявляються скрізь і завжди. Тому кожному туристові (самодіяльному або подорожуючому усередині або за межами країни) загрожує небезпека. Якщо небезпека реалізується, то вона заподіює шкоду здоров'ю, що проявляється в травмах, хворобах, нервових потрясіннях, інвалідних і летальних випадках. Однак частина людей не надає пріоритетного значення, не вірить або недооцінює, у силу свого характеру й психічного стану, інформацію, що носить імовірнісний або попереджуючий характер. У цих людей не вироблена ідеологія безпеки, не сформовані безпечне мислення й поводження і з такими людьми найбільше часто відбуваються, особливо в туризмі, незавидні ситуації (травмування, втрата або пропажа особистих речей, штрафування за недотримання встановлених правил і мер; відставання від групи під час екскурсії; захворювання інфекційними хворобами й т.д.).
Необхідно підкреслити, що абсолютної безпеки в туризмі не буває; завжди існує деякий залишковий ризик. Отже, безпека - це такий рівень небезпеки, з яким на даному етапі економічного й туристського розвитку можна упокоритися. Безпека подорожі - це припустимий ризик. В екстремальних видах туризму дозований ризик - це та "ізюминка", що залучає мандрівників через гостроту відчуття.
Особиста безпека - це насамперед об'єктивна оцінка реальності загрози (при відвідуванні нічного клубу, казино або просто на прогулянці можна замовити охорону, гіда або перекладача). Необхідно оцінювати свою діяльність і вчинки з погляду можливого негативного впливу (на прогулянки брати із собою невелику суму грошей; мати при собі посвідчення особи або паспорт). Краще уникати небезпечних ситуацій, чим стати їхньою жертвою (не гуляти по темних вулицях, алеям; пустельним дворам і підземним переходам).
Неправильне або неадекватне поводження може збільшити можливий негативний вплив і поставити під погрозу життя й здоров'я (при нападі з погрозами й вимогою грошей, розстатися з ними без жалю, тому що життя й здоров'я важливіше). У ситуаціях підвищеного ризику варто прогнозувати розвиток подій хоча б на найближчі кілька хвилин, дотримуватись спокою й реально оцінювати обстановку (при виявленні жертв злочину, не кричати й не втручатися, а якнайшвидше повідомити в міліцію).
Відомо, що в основі травматизму й виникненні надзвичайних ситуацій в туризмі часто лежать організаційно-психологічні причини: низький рівень професійної підготовки; недостатнє виховання; неуважність і безпам'ятність; слабка установка інструктора на дотримання безпеки; допуск до екстремальних видів туризму осіб з підвищеним ризиком травматизму; перебування людей у стані стомлення або інших психічних станів (істеричного, панічному, страху, переляку й т. ін.). Отже, людина живе, творить і подорожує в умовах, які постійно змінюються, що збільшує небезпеку. Тому що діяльність людини потенційно небезпечна, то безпека буде полягати у визначенні небезпек, що загрожують кожному туристові, і розробці відповідних способів захисту від них у будь-яких умовах подорожі.
При наданні туристських послуг дитині чи підлітку повинен бути забезпечений прийнятний рівень ризику для життя й здоров'я юних туристів, як у звичайних умовах, так і в надзвичайних ситуаціях (стихійних лихах, пожежах і т.п.), що виникають у місці подорожей.
Ризик для життя й здоров'я дитини в туристсько-екскурсійному обслуговуванні виникає в умовах:
існування джерел ризику;
прояву даного джерела на небезпечному для дитини рівні;
схильності дитини до впливу джерел небезпеки.
Шкідливі фактори (фактори ризику) у туризмі можуть бути класифіковані в такий спосіб:
травмонебезпечність;
вплив навколишнього середовища;
пожежонебезпека;
біологічні впливи;
психофізіологічні навантаження;
небезпека випромінювань;
хімічні впливи;
підвищена запиленість і загазованість;
інші фактори;
специфічні фактори ризику.
Травмонебезпечність може виникнути в результаті переміщення механізмів, предметів і тіл; внаслідок складного рельєфу місцевості; пересування гірських порід (каменепадів, селів, лавин); несприятливих ергономічних характеристик використовуваного туристського спорядження й інвентарю, що тягнуть травми (тісне спортивне взуття, невдала конструкція кріплення гірських лиж, вузькі лямки рюкзаків і. т.п.); небезпечних атмосферних явищ (статична електрика, блискавки, град і т.п.).
Зниження травмонебезпеки забезпечується:
захисними пристроями й огородженнями при використанні рухливих механізмів, предметів, небезпечних ділянок території (підйомників, канатних доріг, ділянок осипів у горах, у водойм, гірськолижних трас і т.д.);
використанням засобів індивідуального захисту (страхувальних мотузок, обов`язок при перетинанні складних ділянок туристського маршруту, головних шоломів, кригорубів, гаків і іншого страхувального спорядження);
дотриманням ергономічних вимог до туристського спорядження й інвентарю;
дотриманням вимог будівельних норм і правил до житлових і суспільних будинків і вимог відповідних нормативних документів до технічного стану транспортних засобів, використовуваних для перевезень туристів (екскурсійних автобусів, плавзасобів, пасажирських поїздів і т.д.);
дотриманням правил експлуатації використовуваного інвентарю й устаткування (ліфтів, підйомників, візків і іншого), забезпечуючи його безпечну роботу;
інформуванням, що попереджає, юних туристів про фактори ризику; запобіжних заходах щодо травм і про вживання екстрених заходів у випадку одержання травми.
Вплив навколишнього середовища обумовлено підвищеними або зниженими температурами навколишнього середовища, вологістю й рухливістю повітря в зоні обслуговування туристів, різкими перепадами барометричного тиску. До інших факторів ризику відносяться небезпеки, пов'язані з відсутністю необхідної інформації про послугу і її номінальних (запроектованих) характеристиках.
Необхідно передбачати:
надання туристам достатньої інформації про реалізовані туристські послуги відповідно до вимог, установленими діючою нормативною документацією (вимогами до змісту Інформаційного листка до туристської путівки, Технологічної карти подорожі, Технологічної карти екскурсії; а також відомостями про основні характеристики цих послуг; умовах обслуговування);
проведення для туристів необхідних інструктажів з безпеки, що враховують специфіку виду туристського маршруту.
Специфічні фактори ризику в туризмі обумовлені:
можливістю виникнення природних і техногенних катастроф у зоні розміщення туристського підприємства або маршруту, а також інших надзвичайних ситуацій (у тому числі пов'язаних зі станом громадського порядку в районі обслуговування туристів);
технічним станом використовуваних об'єктів (туристських готелів, баз, кемпінгів, канатних доріг і підйомників, туристських трас, у тому числі, гірничо-пішохідних, лижних, гірськолижних, водних, верхівкових і в'ючних тварин, різноманітних транспортних засобів, у тому числі велосипедів, маломірних і гребних судів);
складним рельєфом місцевості (річковими порогами, гірськими схилами, моренними, скельними, льодовими ділянками туристських трас і т.п.);
рівнем професійної підготовленості обслуговуючого персоналу (інструкторів, екскурсоводів, гідів і ін.);
підготовкою туристів до пересування по маршруті певного виду й категорії складності (інструктаж, екіпірування й т.п.);
інформаційним забезпеченням (гідрометеорологічні прогнози; маркування трас туристських маршрутів; вогнища виникаючих стихійних лих; зміна ентомологічної, орнітологічної й іншої ситуацій).
Туристське підприємство повинне мати комплект діючих нормативних документів по забезпеченню безпеки туристів і керуватися ними у своїй діяльності. Турфірми, що піклуються про безпеку своїх клієнтів, можуть розраховувати на послуги професійних охоронців.
Туристське спорядження й інвентар, застосовувані при обслуговуванні туристів, повинні відповідати вимогам, установленим діючою нормативною документацією на ці види спорядження.
У кожному туристському підприємстві повинні бути розроблені й затверджені плани дій персоналу в надзвичайних ситуаціях (стихійних лихах, пожежах і інших), що включають взаємодію з місцевими органами керування, що беруть участь у рятувальних роботах.
Керівник туристського підприємства відповідає за підготовленість персоналу до дій у надзвичайних ситуаціях (стихійні лиха, захоплення заручників і т.д.). Гіди груп повинні бути навчені й фізично підготовлені до ролі охоронця (знешкодження кишенькових злодіїв, розв`язання конфліктів у барі або ресторані, захист тургрупи від здирників і жебраків і т.д.).
Туристські підприємства зобов'язані ознайомити туристів з елементами ризику кожної конкретної туристської послуги й заходами для його запобігання. Інформація, необхідна для туристів з метою охорони їхнього життя й здоров'я, надається завчасно, до початку відпочинку й у процесі обслуговування. Інформація, що забезпечує безпека життя й здоров'я туристів у процесі обслуговування, надається в порядку, установленому діючою нормативною документацією.
Психологія безпечного туризму становить важливу ланку в структурі заходів щодо забезпечення безпеки подорожей. Проблеми надзвичайних ситуацій і травматизму при сучасному розвитку туризму неможливо вирішувати тільки адміністративними й інженерними-технічними методами.
Під психологією безпеки розуміється застосування психологічних знань для забезпечення безпеки подорожей і розгляд психічних процесів, психічних властивостей і аналіз різних форм психічних станів туристів, які характерні для різних видів туризму й найбільше часто проявляються на об'єктах туристської індустрії.
Висновки до розділу 3
Таким чином, на основі викладеного в третьому розділі можна зробити висновок, що в сфері туризму, рекреації й активного відпочинку дитячо-юнацький туризм буде підготовкою молодих людей до свідомого вибору й конструктивної участі в різних формах активності, насамперед, на свіжому повітрі. Це варто трактувати як певного типу інвестицію в майбутнє. У такому розумінні вона буде супроводжувати людину протягом всього життя.
Розроблено програму шестиденного велосипедного туру для старших школярів по найцікавішим і мальовничим місцям Харківської області з відвідуванням унікальних історичних пам'ятників, що представляють інтерес для юних екскурсантів, а також пам'ятку юного туриста, що може стати непорушними правилами поведінки в туристичних заходах протягом всього життя, якщо дитина в ранньому віці буде зацікавлена у такому виді рекреації.
Висновки
Таким чином, на основі дослідження, проведеного в дипломній роботі ми доходимо таких висновків.
Необхідною умовою розвитку рекреації взагалі й туризму, зокрема, є наявність рекреаційного потенціалу певної території. Для системи дитячо-юнацького туризму ресурсно-туристський потенціал - це сукупність природних, природно-антропогенних, культурно-історичних факторів і соціально-економічних передумов, необхідних і придатних для організації рекреаційно-туристської діяльності дітей і юнацтва.
Україна має достатні для розвитку дитячо-юнацького туризму природні рекреаційно-туристські ресурси - кліматичні, які можна оцінити як надзвичайно сприятливі; орографічні, серед яких провідне місце займають гірські ресурси Українських Карпат і Гірського Криму; спелеологічні ресурси Поділля й Криму, які можна оцінити як унікальні; водні, серед яких дуже важливими є ресурси морських узбереж Чорного й Азовського морів, річкові ресурси та інші. Надзвичайно важливими рекреаційно-туристськими ресурсами є території й об'єкти природно-заповідного фонду нашої країни.
Проте, кліматичні ресурси України в контексті вимог дитячо-юнацького туризму мають і ряд обмежувальних факторів. Це пов'язане з канікулярними періодами відпочинку й оздоровлення учнівської молоді. І якщо літні канікули переважно мають сприятливі й комфортні умови, то інші канікулярні періоди (зимові, весняні й осінні) не завжди характеризуються сприятливою погодою для організації відпочинку, туристсько-спортивних та краєзнавчих заходів. Орографічні й спелеологічні ресурси також мають ряд факторів, що лімітують, при використанні їх для потреб дитячо-юнацького туризму - обмежений доступ на певні гірські масиви (печери), які мають значну технічну складність і є доступними лише для спеціально підготовлених туристських груп.
Важливе значення для функціонування територіально-рекреаційних систем, у тому числі й системи дитячо-юнацького туризму в Україні, мають соціально-економічні рекреаційні фактори, які умовно можна поділити на дві групи: ті, які породжують з потребою в організації рекреаційної діяльності, і ті, які забезпечують можливість організації відпочинку. Потреба в рекреаційно-туристських заходах для молоді нашої країни є життєво необхідною. Поліпшення здоров'я дітей і юнацтва є найважливішою соціальною проблемою, що повинна вирішити наша держава найближчим часом. Значення соціально-економічних факторів, які породжують потребу в рекреаційно-туристських послугах, є визначальною дією організації рекреаційної діяльності на великих територіях, якою є територія України. Для системи дитячо-юнацького туризму в Україні визначальне місце приділяється матеріально-технічній базі й інфраструктурі цього сегмента рекреаційно-туристської галузі.
Культурно-історичні рекреаційно-туристські ресурси відіграють надзвичайно важливу роль для задоволення пізнавальних потреб юних туристів. Україна має значну кількість культурно-історичних пам'яток різних епох, які охоплюють період від палеоліту до наших днів. Ці пам'ятки територіально розосереджені, але є й місця з високою концентрацією пам'яток історії й культури - міста Київ, Львів, Кам'янець - Подільський, Чернігів і т.п. Роль пам'яток історії й культури в дитячо-юнацькому туризмі зводиться до виконання таких основних функцій: виховної - виховання в підростаючому поколінні патріотичних почуттів, любові до рідного краю, його історії й культурі; просвітительської - поширення відомостей і знань із галузей науки, культури, мистецтва; гедонічної (емоційно-естетичної) - дати юної особистості матеріал для естетичних переживань, викликати почуття задоволення, насолоди прекрасним і т.п.
Для розвитку дитячо-юнацького туризму в нашій країні велике значення мають спортивні рекреаційно-туристські ресурси. В Україні дитячо-юнацькі туристсько-спортивні групи можуть здійснювати спортивні походи по таких видах туризму - пішохідного (до III категорії складності), гірського (до II категорії складності), лижного (до IV категорії складності), водного (до III категорії складності), велосипедного (до V категорії складності) і печерного туризму (до IV категорії складності).
Територія України має достатній ресурсно-туристський потенціал, а деякі групи ресурсів взагалі є унікальними по впливі на розвиток дитячо-юнацького туризму в нашій країні. Більшість регіонів України мають достатні для розвитку дитячо-юнацького туризму рекреаційно-туристські ресурси, які надають можливість рекреаційно-туристського забезпечення не тільки учнівської молоді свого регіону, а й виходу на туристський ринок всієї країни й зарубіжжя.
На основі аналізу ринку дитячо-юнацького туризму в Україні можна зробити висновок, що, незважаючи на існуючі проблеми, на сьогоднішній день дитячий відпочинок є одним з найбільш затребуваних видів туризму, оскільки має безпосереднє відношення до соціальної сфери. Стійка потреба і все зростаючий попит на дитячий відпочинок пояснюються ростом добробуту населення, з одного боку, і можливістю фінансування дитячого відпочинку за рахунок Фонду соціального страхування - з іншої.
Проаналізовано діяльність туристичного оператора, основним напрямком діяльності якого є дитячо-юнацький туризм і рекреація: Харківська обласна станція юних туристів. Незважаючи на соціальну спрямованість даного виду діяльності, підприємство демонструє успішні результати діяльності.
Розроблений проект доповнення туристично-рекреаційної освіти в шкільну програму буде підготовкою молодих людей до свідомого вибору й конструктивної участі в різних формах активності, насамперед, на свіжому повітрі. Це варто трактувати як певного типу інвестицію в майбутнє. У такому розумінні вона буде супроводжувати людину протягом всього життя.
Розроблено програму шестиденної велосипедної екскурсії для старших школярів по найцікавішим і мальовничим місцям Харківської області з відвідуванням унікальних історичних пам'ятників, що представляють інтерес для екскурсантів, а також пам'ятку юного туриста, що може стати непорушними правилами поведінки в туристичних заходах протягом всього життя, якщо дитина в ранньому віці буде зацікавлений у такому виді рекреації.
Список використаної літератури
1. Закон України "Про туризм": за станом на 10 травня 2005 р.
2. Агафонова Л.Г. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навч. посібник /Л.Г. Агафонова, О. Є. Агафонова; Київ. ун-т туризму, ек. і права. - К.: Знання України, 2002. - 358 с.
3. Алейникова Г.М. Организация и управление турбизнесом: Учеб. пособие /Г.М. Алейникова; Донец. ин-т турист. бизнеса. - Донецк: ДИТБ, 2009. - 183 с.
4. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебное пособие /А.Ю. Александрова. - М.: АСПЕКТ - ПРЕСС, 2009. - 464 с.
5. Балабанов И.Т. Экономика туризма: Учебное пособие /И.Т. Балабанов, А.И. Балабанов. - М.: Финансы и статистика, 2010. - 174 с.
6. Биржаков М.Б. Введение в туризм: Учебник для студентов высших учебных заведений /М.Б. Биржаков; Нац. акад. туризма. Балт. междунар. ин-т туризма. - 6-е изд., перераб. и доп. - СПб.: Изд. Дом Герда, 2004. - 448 с.
7. Бурганова Г.Н. Гостиничный и туристический бизнес: Особенности бухгалтерского учета и налогообложения: Учебное пособие /Г.Н. Бурганова, Н.А. Каморджанова. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 352 с.
8. Волков Ю.Ф. Введение в гостиничный и туристический бизнес /Ю.Ф. Волков. - Ростов н/Д.: Феникс, 2003. - 352 с.
9. Воронкова Л.П. История туризма и гостеприимства: Учебное пособие /Л.П. Воронкова. - М.: Фаир - Пресс, 2004. - 303 с.
10. Герасименко В.Т. Основы туристского бизнеса. - Одесса. - 2008.
11. Гостиничный и туристический бизнес: Уч. /Под ред.А.Д. Чудновского. - М.: Ассоц. авт. и изд. "Тандем": ЭКМОС, 2000. - 352 с.
12. Гуляев В.Г. Туризм: экономика и социальное развитие /В.Г. Гуляев. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 304 с.
13. Гуляев В.Г. Формуляры, контракты, соглашения в туристской деятельности: Учеб. - практ. пособие. - М.: Приор, 2008. - 336 с.
14. Демьяненко С.Р. Основы бизнес - планирования туристской фирмы /С.Р. Демьяненко. - М.: Совет. спорт, 2005. - 304 с.
15. Дехтярь Г.М. Лицензирование и сертификация в туризме: Учеб. Пособие /Г.М. Дехтярь. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 256 с.
16. Дмитриевский Ю.Д. "Туристские районы мира: учебное пособие. - Смоленск: СГУ, 2006
17. Долматов Г.М. Международный туристский бизнес: история, реальность, перспективы /Г.М. Долматов. - Ростов н/Д.: Феникс, 2001. - 320 с.
18. Дурович А.П. Маркетинг в туризме: Учебное пособие /А.П. Дурович. - 2-е изд., перераб. и доп. - Минск: Новое знание, 2001. - 495 с.
19. Дурович А.П. Маркетинг в туризме /А.П. Дурович, А.С. Копанев /Под ред.З.М. Горбылевой. - Минск: Экономпресс, 1998. - 400 с.
20. Дурович А.П. Реклама в туризме: Учебное пособие /А.П. Дурович. - Минск: БГЭУ, 2001. - 192 с.
21. Енджечик И. Современный туристический бизнес: Экостратегии в управлении фирмой /И. Енджечик. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 319 с.
22. Ефремова М.В. Основы технологии туристического бизнеса: Учебное пособие /М.В. Ефремова. - М.: ОСЬ - 89, 2001. - 192 с.
23. Жукова М.А. Индустрия туризма: менеджмент организации /М.А. Жукова. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 200 с.
24. Запесоцкий А.С. Стратегический маркетинг в туризме: теория и практика /А.С. Запесоцкий; С. - петерб. гуманит. ун-т профсоюзов. - СПб.: СПбГУП, 2003. - 351 с.
25. Здоров А.Б. Экономика туризма: Учебник /А.Б. Здоров; Рос. междунар. акад. туризма. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 267 с.
26. Зорин И.В. Энциклопедия туризма: Справочник /И.В. Зорин, В.А. Квартальнов; Рос. междунар. акад. туризма. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 368 с.
27. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учебное пособие /Н.И. Кабушкин. - 2-е изд., перераб. - Минск: Новое знание, 2001. - 432 с.
28. Карпова Г.А. Экономика современного туризма. - Москва. - 1998
29. Каурова А.Д. Организация сферы туризма: Учебное пособие /А.Д. Каурова. - М.; СПб.: Изд. Дом Герда, 2004. - 317 с.
30. Квартальнов В.А. Стратегический менеджмент в туризме: Современный опыт управления /В.А. Квартальнов: Рос. междунар. акад. туризма. - М.: Финансы и статистика, 2008. - 498 с.
31. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник /В.А. Квартальнов; Рос. междунар. акад. туризма. - М.: Финансы и статистика, 2009. - 320 с.
32. Кириллов А.Т. Реклама в туризме: Учебно - методическое пособие /А.Т. Кириллов, Е.В. Маслова: С - петерб. гос. ун-т; Акад. туризма. - СПб.: Лекс Стар, 2002. - 110 с.
33. Ковалев В.В. Управление финансами: Учебное пособие. - М., 2001. - 218 с.
34. Козырев В.М. Туристская рента: Учебное пособие /В.М. Козырев; Рос. междунар. акад. туризма. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 110 с
35. Козырева Т.В. Учет издержек в туризме: Учебное пособие /Т.В. Козырева. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 224 с.
36. Котлер Ф. Маркетинг. Гостеприимство. Туризм: Учеб. /Ф. Котлер, Дж. Боуэн, Дж. Мейкенз. - 2-е изд. Перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ, 2002. - 1063 с.
37. Крейнина М.Н. Финансовый менеджмент: Учебное пособие. - М.: Дело и Сервис, 2007. - 406 с.
38. Левицкая Э.В. Организация предпринимательства в туризме: Учеб. пособие /Э.В. Левицкая; Донец. ин-т турист. бизнеса. - Донецк: ДИТБ, 2000. - 306 с.
39. Любицева О.О. География туризма в Украине // География и основы экономики в школе. - Киев. - 1997
40. Любіцева О.О. Методика розробки турів: Навч. посібник /О.О. Любіцева; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. - К.: Альтерпрес, 2003. - 104 с.
41. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг: (геопросторові аспекти): Навчальний посібник /О.О. Любіцева. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Альтерпрес, 2009. - 436 с.
42. Мальська М.П. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник /М.П. Мальська, В. Худо, В. Цибух; Львів. нац. ун-т ім.І. Франка. - К.: Центр навч. літ-ри, 2004. - 271 с.
43. Маринин М.М. Туристские формальности и безопасность в туризме /М.М. Маринин. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 144 с.
44. Маслова Е.В. Управление туристской фирмой: Учебное пособие /Е.В., Г.В. Широкова; С - петерб. гос. ун-т. - СПб., 2008. - 150 с.
45. Менеждмент туризма: Туризм и отраслевые системы: Учебник. - М. Финансы и статистика, 2001. - 272 с.
46. Менеджмент туризма: Экономика туризма: Учебник. - М. Финансы и статистика, 2001. - 320 с.
47. Михайличенко Г.І. Практика організації туристичних подорожей: Навч. посібник /Г.І. Михайличенко // Київ. нац. торг. - економ. ун-т. - К.: КНТЕУ, 2003. - 155 с.
48. Моисеева Н.К. Стратегическое управление туристической фирмой: Учебник /Н.К. Моисеева; Рос. междунар. акад. туризма. - М.: Финансы и статистика, 2005. - 208 с.
49. Морган Н. Реклама в туризме и отдыхе: Учеб. Пособие /Н. Морган, А. Причард. - М.: ЮНИТИ, 2007. - 495 с.
50. Морозов М.А. Информационные технологии в социально - культурном сервисе и туризме. Оргтехника: Учебник /М.А. Морозов, Н.С. Морозова. - 2-е изд., стер. - М.: ACADEMIA, 2008. - 239 с.
51. Организация туризма: Учебное пособие /Под ред.Н.И. Кабушкина, А.П. Дуровича. - Минск: Новое знание, 2003. - 632 с.
52. Основы туристской деятельности: Учебник /Г.И. Зорина, Е.Н. Ильина, Е.В. Мошняга и др.; Сост.е.И. Ильина; Рос. междунар. академ. Туризма. - М.: Совет. спорт., 2000. - 200 с.
53. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: Экономика туризма /Г.А. Папирян. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 208 с.
54. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства. - М. Экономика 2009. - 207 с.
55. Пирожник И.И., "Международный туризм в мировом хозяйстве", Мн., 1996г.
56. Пузакова Е.П. Международный туристский бизнес: Учебно - практическое пособие /Е.П. Пузакова. - М.: ПРИОР, 2008. - 240 с.
57. Романов А.А. География туризма /А.А. Романов, Р.Г. Саакянц. - 3-е изд. - М.: Совет. спорт, 2004. - 463 с.
58. Романов А.А. Зарубежное туристское страноведение: учебное пособие - М.: Советский спорт, 2001
59. Рутинський М. Географія туризму України: Навч. - метод. Посібник /М.Р. Русинський; Львів. нац. ун-т ім.І. Франка. - К.: Центр навч. л-ри, 2009. - 159 с.
60. Сапрунова В.Б. Туризм: эволюция, структура, маркетинг. - М.: Ось - 89, 1998. - 160 с.
61. Сенин В.С. Организация международного туризма: Учебник /В.С. Сенин. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 400 с.
62. Скопень М.М. Комп'ютерні інформаційні технології в туризмі: Навчальний посібник /М.М. Скопень; Київ. ун-т туризму, економіки і права. - К.: Кондор, 2005. - 301 с.
63. Тимохина Т.Л. Организация приема и обслуживания туристов: Учеб. Пособие /Т.Л. Тимохина; Моск. акад. турист. и гостинично - ресторан. бизнеса. - М.: Книгодел: МАТГР, 2004. - 287 с.
64. Туризм - дело государства // Международный туризм. - 2000. - №5
65. Туризм и гостиничное хозяйство: Учеб. /Под ред.А.Д. Чудновского. - М.: Тандем: ЭКМОС, 2009. - 400 с.
66. Туризм и гостиничное хозяйство: Учеб. Пособие /Под ред.Л.М. Шматько. - М.: Издат. центр "МарТ", 2004. - 352 с.
67. Туризм как объект управления: Учеб. /Н.И. Волошин, Н.В. Исаева, Е.Н. Ильина и др. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 301 с.
68. Туристский терминологический словарь / Авт. - сост. И.В. Зорин, - М.: Советский спорт, 1999.
69. Уокер Дж.Р. Введение в гостеприимство: Учеб. /Дж.Р. Уокер: Пер. с англ.Н. Н. Михайлова. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 463 с.
70. Чудновский А.Д. Гостиничный и туристический бизнес. - Москва. - 1998.
71. Экономика туризма: Учебник /Рос. междунар. акад. туризма; /Авт.: В.М. Козырев и др.; Ред. кол. В.А. Квартальнов (гл. ред. ) и др. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 313 с.
72. Яковлев Г.А. Экономика и статистика туризма: Учеб. Пособие /Г.А. Яковлев. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: РДЛ, 2004. - 376 с.
73. http://www.az.ru
74. http://www.ccssu. crimea.ua
75. http://www.dovkil-e. expo2000.com.ua
76. http://www.rbc.ru/reviews/tourism
77. http://www.svastour.ru
78. http://www.tourism. crimea.ua
79. http://www.traveller.com.ua
80. http://www.vvv.ru
81. http://www.x-team.ru
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Організація молодіжного туризму в контексті розвитку туризму України в цілому та шляхи їх удосконалення. Висвітлення сучасного стану дитячо-юнацького туризму. Поняття туристської анімації, її спрямованність на задоволення специфічних туристських потреб.
дипломная работа [2,9 M], добавлен 14.12.2010Розвиток міжнародного туризму на сучасному етапі. Загальні відомості про Португалію, її природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси. Соціально-економічні умови країни. Туристичне районування її території. Характеристика екскурсійних об’єктів.
курсовая работа [201,2 K], добавлен 12.01.2011Дослідження військового туризму, його сутності та видів. Надання специфічних туристських послуг в Україні при організації турів мілітаристичної тематики. Рекреаційні ресурси туристичної діяльності військового спрямування та перспективи їх розвитку.
дипломная работа [14,6 M], добавлен 24.03.2020Дослідження соціальних, економічних передумов і особливостей розвитку туризму у Франції у сфері державної політики туризму. Географія туризму Франції і характеристика її культурного і історичного потенціалу. Аналіз французької моделі розвитку туризму.
реферат [17,3 K], добавлен 09.10.2010Теорія та сутність іноземного туризму та його забезпечення. Основні світові тенденції розвитку міжнародного туризму. Аналіз розвитку іноземного туризму в Україні, особливості розвитку туристичного ринку в нашій країні. Інвестиційна політика в цій галузі.
реферат [29,3 K], добавлен 27.03.2012Туризм в Україні, його роль у стабілізації української економіки. Підговка кадрів для туризму і готельного господарства в Україні. Упорядкування діяльності в сфері організації туризму, посилення позицій України на міжнародному туристському ринку.
реферат [28,8 K], добавлен 22.11.2010Сутність міжнародного туризму та його особливості. Види міжнародного туризму в Україні. Основні чинники, що впливають на формування і функціонування туристичного ринку. Дослідження організації туризму провідними міжнародними туристичними фірмами України.
дипломная работа [518,2 K], добавлен 27.03.2013Аналіз стану розвитку замкового туризму, його ролі та значення для розвитку туризму в Україні. Європейський досвід організації замкового туризму, основні напрями його розвитку в Україні. Головні об'єкти замкового туризму та особливості їх збереження.
статья [22,0 K], добавлен 06.09.2017Необхідність санаторно-курортного лікування. Технологічні основи дослідження оздоровчо-рекреаційної діяльності в Україні. Розвиток лікувально-оздоровчого туризму. Аналіз організації оздоровчого та лікувального туризму на підприємстві "Чорне море".
курсовая работа [53,8 K], добавлен 02.10.2014Передумови та напрями туризму в Україні. Перспективи туризму як засобу розвитку здоров'я та безпеки суспільства, сучасні підходи до нього. Стан та перспективи ділового та яхтового туризму. Сільський туризм як перспективний напрямок розвитку індустрії.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 10.04.2011
