Размещено на http://www.allbest.ru/

Проведення змагань з лижного спорту



ЗМІСТ

ЗМІСТ

ВСТУП

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ЛИЖНОГО СПОРТУ, ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ

1.1 Історія лижного спорту

1.2 Теоретичні основи організації проведення змагань з лижного спорту

1.3 Календар FIS

РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПРОГРАМА ЗМАГАНЬ, ВИМОГИ ДО ЇХ УЧАСНИКІВ ТА ЖУРІ, МЕДИЧНИЙ КОНТРОЛЬ, ОБСТЕЖЕННЯ ТА ДОПІНГ, МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ

2.1 Класифікація змагань

2.2 Програма змагань

2.3 Медичний контроль, обстеження та допінг, медичні послуги

2.4 Особливості функціонування журі

РОЗДІЛ 3. АКРЕДИТАЦІЇ, ЕКІПІРОВКА УЧАСНИКІВ, ОФІЦІЙНІ РЕЗУЛЬТАТИ

3.1 Акредитації: права та обов'язки офіційних осіб команд

3.2 Екіпіровка учасників

3.3 Офіційні результати

РОЗДІЛ 4. ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВИЛ ЗМАГАНЬ ІЗ ЛИЖНОГО СПОРТУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Актуальність теми. Заняття лижами - один із найдоступніших і масових видів фізичної культури. Ходьба на лижах доступна в будь-якому віці - для юних і людей похилого віку, оскільки фізичне навантаження можна легко дозувати в широкому діапазоні як за тривалість та характером впливу , так і за інтенсивністю, залежно від статі, віку, стану здоров'я та підготовленості тих, хто займається лижним спортом..

Лижний спорт чинить різнобічний вплив на організм тих, хто ним займається. Пересування на лижах по рівній або пересіченій місцевості з подоланням підйомів і схилів різної крутизни і рельєфу залучає до роботи великі групи м'язів і позитивно впливає на розвиток і зміцнення основних функціональних систем організму, в першу чергу на серцево-судинну і нервову системи. Різноманітні умови занять на лижах сприяють всебічному фізичному розвиткові, особливо таких рухомих якостей, як витривалість, сила, спритність та ін.

Велике виховне значення лижного спорту. Під час навчально-тренувальних занять, прогулянок на лижах, походів і змагань у лижників виховуються і удосконалюються життєво необхідні навички та вміння, фізичні й морально-вольові якості - дисциплінованість, сміливість, наполегливість, здатність до подолання зусиль будь-якого характеру, працелюбство, почуття колективізму.

Особливо велике оздоровче значення занять на лижах. Тривале переміщення на лижах на чистому морозному повітрі, виконання м'язової роботи у сприятливих гігієнічних умовах значно підвищує загальну працездатність організму, його опір до різних захворювань.

У різному віці пересування на лижах широко використовується як спосіб активного відпочинку. Прогулянки та походи на лижах в красивій лісовій і різноманітній за рельєфом місцевості дають величезне задоволення, естетичну насолоду, справляє позитивний вплив на нервову систему, покращують загальний стан організму, забезпечуючи високу розумову й фізичну працездатність.

Лижний спорт має і освітнє значення. У процесі занять лижники набувають нові знання, уміння і навички, пов'язані з лижним спортом (загальнорозвиваючі, спеціальні й основні вправи), вивчають теорію лижного спорту, закономірності підготовки в обраному виді, гігієну занять фізичними вправами і т.д.

Особливу актуальність набувають дослідження з приводу організації проведення змагань з лижномго спорту.

Метою даної роботи є дослідження сутності та особливостей проведення змагань з лижномго спорту.

Об'єктом даної роботи є змагання з лижномго спорту.

Предметом даної роботи є особливостей проведення змагань з лижномго спорту.

Методологічна база дослідження. В даній роботі будуть використовуватися методи формальної логіки (індукція і дедукція), системні методи, аналітичні та логічні; структурно-функціональні, спостереження та порівняння -- для визначення основних напрямів розвитку; економіко-математичні -- для оцінки показників і процесів, що аналізуються.

Практичне значення отриманих результатів роботи полягає у тому, що в ній сформульований ряд конкретних пропозицій щодо вдосконалення процесу регулювання досліджуваної проблематики, котрі можуть бути використані на практиці.

Написання даної роботи передбачає виконання наступних завдань:

· дослідження історії лижного спорту, теоретичних основ організації проведення лижних змагань;

· аналіз класифікації та програми змагань;

· вивчення вимог до учасників змагань та журі;

· визначення особливостей медичного контролю та обстеження, медичного обслуговування;

· дослідження вимог перевірки на допінг;

· аналіз особливостей акредитації;

· вивчення основ екіпіровки учасників;

· аналіз особливостей оголошення основних результатів;

· пошук шляхів вдосконалення правил змагань із лижного спорту.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох основних розділів із підрозділами, висновків, списку використаних джерел та додатків.



ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

НЛФ - національна лижна федерація.

ТД - Technical Delegate / технічний делегат FIS.

FIS / Міжнародна федерація лижного спорту.

См. - сантиметр.

Км. - кілометр.



РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ЛИЖНОГО СПОРТУ, ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ

1.1 Історія лижного спорту

У літописах гірські лижі вперше згадуються у ісландському стародавньому епосі Едда. Одна із саг епосу розповідає про життя норвезького короля Гаральда III Гардраде (Harald Hardrade, 1015-1066) -- великого воїна і жорстокого правителя.

Підлітком Гаральд, тоді ще на прізвище Сігурдсон, утік на Русь, де служив охоронцем у князя Ярослава Мудрого. Через три роки юнак перейшов у варязьку гвардію візантійського імператора і незабаром відзначився у багатьох боях та пограбуваннях. Повернувшись на Русь із чималими грошовими здобутками, Гаральд оженився на доньці князя Єлизаветі, а після смерті брата Магнуса став королем Норвегії.

Тоді вміння спускатися з гір на лижах було ознакою шляхетного походження. Проводилися змагання, суперники билися об заклад. Найкращим лижником, звичайно, був сам король. За однією з багатьох легенд, тим, хто мав необережність перемогти Гаральда у змаганнях, правитель пропонував подолати іншу, дещо складнішу трасу. Гість повинен був проїхати невідомим для нього шляхом, і після одного з поворотів неодмінно падав у жахливу прірву. Таким чином, підступний тиран тримав «чемпіонське» звання багато років. В історії Гаральд Сігурдсон залишився під прізвиськом Гардраде -- жорстокий, безжалісний. Загинув він у бою з британцями.

Давні лижники їздили з однією палицею, тримаючи її, як баба Яга свою мітлу. У дев'ятнадцятому сторіччі датський мандрівник Кнут Леем у своєму путівнику писав про надзвичайні здібності норвезьких дітей у катанні з гір. За його спостереженнями, деякі з них вміли на шаленій швидкості спіймати шапку, яку кинули з гори.

Сучасна історія гірських лиж починається з містечка Телемарк (80 км від Осло) та його мешканця Сондре Норхайма (Sondre Norheim). Цей чоловік мав розумну голову і «золоті» руки: виготовляв та ремонтував знаряддя для всієї округи. Він придумав нові кріплення, в яких п'ятка була добре з'єднана з носком берестяним ремінцем. Завдяки цьому винаходу, норвезький фермер міг не тільки впевнено керувати лижами на спуску, а й спокійно стрибати з різних природних трамплінів, не боячись загубити лижу.

У 1868 році на столичних змаганнях Сондре Норхайм разом із двома друзями вразив публіку шаленою швидкістю спуску та новою вишуканою технікою. Місцева преса декілька днів захоплено описувала переваги нововведень, які продемонстрували спортсмени з Телемарка. З того моменту почався справжній розвиток гірськолижного спорту.

...Чи каталися з гір корінні мешканці Карпат, історія мовчить. Що ходили наші пращури на своїх лижах-снігоступах -- не підлягає сумніву. Офіційні згадки про катання на лижах у Карпатах датуються часами існування Карпатського лещатарського клубу (КЛК). Він був створений у 1924 році та об'єднував спортсменів-аматорів: бойків, лемків, гуцулів. Проводилися змагання у Ворохті, Косові, Космачі, Славському. Літом учасники клубу займалися туризмом, легкою атлетикою, плаванням.. З приходом радянських військ у Західну Україну КЛК згорнув свою діяльність.

Перший чемпіонат світу з гірськолижного спорту відбувся в 1931 році в Мюрене (Швейцарія). Спортсмени змагалися у слаломі та швидкісному спуску. Через шість років гірські лижі включили в програму зимових Олімпіад. А із введенням у 1966 році правил Кубка світу і залученням великої реклами та чималих фінансових вкладень гірськолижний спорт увійшов в епоху свого розквіту.

Сьогодні -- це величезна індустрія, яка визначає економіку областей, регіонів та цілих країн. Понад сорок мільйонів шанувальників гірських лиж щорічно відпочивають на тисячах курортів від Чилі до Аляски Павлюк С. Забава королів -- захоплення мільйонів// Всеукраїнський туристичний журнал Карпати. - № 1, 2015. - С. 9-10..

1.2 Теоретичні основи організації проведення змагань з лижного спорту

змагання лижний спорт жюрі

Змагання з лижного спортивного туризму - комплексний вид спорту (багатоборствам). Особливістю змагальної діяльності в таких видах спорту є можливість компенсаторної взаємодії та впливу на кінцевий спортивний результат включених у комплекс окремих спортивних дисциплін. Останнє найбільш притаманне для олімпійських видів багатоборств і змагань із подорожей (Аdventure, Raid championship). Змаганням із техніки лижного туризму, як і з інших видів лижного спорту, притаманна мінливість профілю трас і умов, що висуває своєрідні вимоги до змагальної діяльності та, відповідно, до рівня підготовленості спортсменів Михалевський В. До питання вдосконалення правил змагань із лижного спортивного туризму//Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві : збірник наукових праць. - №. 4 (16), 2011. - С. 98-100..

Правила спортивних змагань з лижних гонок розроблені на основі діючих міжнародних правил Міжнародної лижної федерації (далі - FIS). Всі спортивні змагання з лижних гонок, що проходять в Україні, в тому числі і відкриті, з участю зарубіжних спортсменів, проводяться відповідно до цих правил та положення, затвердженого організацією, що проводить змагання.

Лижні перегони входять до числа видів спорту, якими опікується Міжнародна федерація лижного спорту (FIS).

Найважливіші змагання -- олімпійський турнір, відбуваються кожні 4 роки в рамках Зимових олімпіад. Лижні перегони входили до програми усіх Зимових Олімпійських ігор. На сьогодні на Олімпійських іграх розігрується 12 комплектів нагород.

Лижні перегони -- зимовий олімпійський вид спорту, змагання на подолання певної дистанції на швидкість, рухаючись на лижах і відштовхуючись лижними палицями. В лижних перегонах використовуються лижі з кріпленням, що залишає п'ятку лижника вільною.

Лижні перегони є також складовою частиною інших зимових видів спорту: лижного двоборства та біатлону. Цей вид спорту популярний у всіх країнах, де є досить снігу: в скандинавських країнах, Фінляндії, Росії, країнах Центральної та Східної Європи, включно з Україною, Канаді, США та в країнах Азії: Казахстані,Китаї, Кореї та Японії.

Лижний крос і прогулянки на лижах є також популярним видом активного відпочинку.

В останні десятиліття в лижних перегонах відбулися зміни, що призвели до виникнення двох різних стилів лижного бігу: класичного та ковзанярського, кожен з яких вимагає підготовки різного типу траси.

При класичному стилі на трасі попередньо прокладаються глибокі паралельні борозни - лижня. Зазвичай кожна ділянка траси має дві-три, іноді більше, паралельних лижень. Історично класичний стиль був єдиним стилем лижних перегонів, однак згодом спортсмени помітили, що можуть отримати виграш у швидкості, пересуваючись на певних ділянках траси способом, що нагадує рухи ковзаняра. Це викликало протести інших лижників, які справедливо зазначали, що такий спосіб пересування псує лижню. В результаті було прийнято рішення розділити лижні перегони на два окремих стилі. При перегонах класичним стилем ковзанярський хід заборонений, а при перегонах вільним стилем замість лижні траса прокладається у вигляді широкої смуги трамбованого снігу, на якій зручний ковзанярський хід.

На великих міжнародних змаганнях стилі чергуються. Кожне змагання включає в себе дистанції класичного та вільного стилю, і, якщо на попередньому турнірі, перегони на дистанції 15км, наприклад, проводилися класичним стилем, то на наступному вони проводяться вільним стилем.

В інших видах спорту, елементом яких є лижні перегони: лижному двоборстві та біатлоні, використовується вільний стиль Класифікація ігрових видів рекреації за сезоном// http://intranet.tdmu.edu.ua.

1.3 Календар FIS

Кожна НЛФ має право представити свою кандидатуру на посаду організатора чемпіонату світу FIS згідно з «Правилами організації чемпіонатів світу чемпіонаті світу FIS».

Для усіх інших змагань заяви на включення до міжнародного лижного календаря FIS подаються до FIS відповідною НЛФ згідно з правилами Календарної Конференції FIS.

Заяви НЛФ мають бути надіслані до FIS з використанням програми FIS Calendar до 31 серпня (31 травня для Південної півкулі) поточного року.

Призначення проведення змагань НЛФ відбувається шляхом електронних комунікацій між FIS та НЛФ. Календарі змагань Кубка світу FIS підлягає погодженню Ради FIS за поданням відповідних технічних комітетів.

Змагання, зазначені у календарі FIS, можуть проводитись лише на трасах та трамплінах, гомологованих FIS. Номер сертифікату гомологації має бути зазначено при поданні заявки на проведення змагань до календарю FIS.

Календар змагань публікується FIS на сайті www.fis-ski.com. Календар систематично оновлюється для відображення відмовлення, відкладення та інших змін у проведенні змагань по отриманні FIS відповідної інформації.

У випадку необхідності відкладення чи перенесення дати проведення змагань, зазначених у календарі FIS, про це потрібно негайно повідомити FIS та надіслати нове оголошення (запрошення) НЛФ. У противному випадку ці змагання не вважаються дійсними для нарахування FIS-пунктів.

У доповнення до щорічного внеску конгрес FIS визначає календарний внесок за кожні змагання, внесені до календаря FIS. Для додаткових змагань сплачується додатковий внесок у розмірі 50% звичайного регулярного внеску для заявок, наданих за 30 діб до дати змагань. Календарний внесок для перенесеного змагання залишається дійсним для сплати.

У змаганнях, де НЛФ призначає організатора змагань, як-то клуб-член федерації, використовується форма “Реєстраційна форма НЛФ і організатора” або подібна письмова угода. Подання НЛФ заявки до включення заходу до міжнародного лижного календаря означає, що таку письмову угоду щодо організації вже укладено Міжнародні правила FIS з гірськолижного спорту (International Competition Rules, видання 2010 затверджені 47 Міжнародним Лижним Конгресом 2010 р., Анталія (Туреччина))// http://www.sfu.org.ua/official_documents/ukrainian_rules/pravila-zmagan-z-grskolizhnogo-sportu-fis.



РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПРОГРАМА ЗМАГАНЬ, ВИМОГИ ДО ЇХ УЧАСНИКІВ ТА ЖУРІ, МЕДИЧНИЙ КОНТРОЛЬ, ОБСТЕЖЕННЯ ТА ДОПІНГ, МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ

2.1 Класифікація змагань

У лижних перегонах існує кілька різновидів замагань з різними правилами: гонки з роздільним стартом, гонки з масовим стартом, гонки переслідування, естафети, індивідуальний спринт і командний спринт. Багато з цих різновидів відносні нововведення, що мали на меті підвищення видовищності й глядацького інтересу.

Гонки з роздільним стартом:

У гонках з роздільним стартом лижники стартують один за одним з інтервалом у 30 с. Для кожного спортсмена час засікається індивідуально, а переможець визначаєть за часом проходження траси.

Лижник, що стартував пізніше має певну перевагу, оскільки йому повідомляють результати супротивників, однак пізній старт має свої недоліки, оскільки траса стає розбитою і не такою швидкою.

Гонки з масовим стартом. По командах одночасно на відкритій ділянці. Згодом лижня стає вужчою, тому такі гонки зазвичай починаються спуртом за право захопити кращу позицію. Для забезпечення приблизно однакових умов для всіх спортсменів масовий старт передбачає обмежене число учасників. Масовий старт дається, зокрема, в естафетах.

Гонки переслідування. Гонки переслідування проводяться у два етапи, здебільшого на кожному з них використовується інший стиль. На першому етапі проводиться роздільний старт, а на другому лижники стартують в залежності від часу проходження дистанції на першому етапі. Найшвидший на першому етапі спортсмен стартує першим, за ним через проміжок часу, рівний відставанню на першому етапі, стартує другий спортсмен, і так далі. Перемагає той, хто фінішує першим. Такий формат змагань викликає більший інтерес у глядачів, оскільки вони отримують нагоду бачити боротьбу між лижниками і фінішні спурти. Інший формат гонок переслідування, дуатлон, не передбачає перерви між двома етапами. При цьому форматі лижники розпочинають гонку із загального старту класичним стилем, а на середині дистанції отримують право йти вільним стилем. При цьому вони зазвичай змінюють лижі і лижні палиці.

Естафети. В естафетних гонках беруть участь команди з 4 лижників. Команди стартують одночасно, і далі, через певні проміжки, лижники передають естафету товаришам. На двох з чотирьох етапів може застосовуватися класичний стиль, на інших двох -вільний.

Індивідуальний спринт. Індивідуальний спринт - відносне нововведення. Змагання в ньому проводяться на відносно короткі дистанції, але вони проходять у кілька етапів. Спочатку проводиться кваліфікація - перегони з роздільним стартом, за результатами якої визначаються лижники, які потрапляють до етапу гонок із вибуванням. На етапі гонок із вибуванням кілька лижників, наприклад, шість, стартують одночасно, і перші кілька місць отримують право виходу до наступної стадії. Зазвичай, для зменшення фактора випадковості, число лижників, які отримують автоматичне право виступати на наступному етапі, доповнюється певною кількістю спортсменів, що показали найкращий час. Після кожного етапу число лижників зменшується, і, врешті-решт, у фіналі визначаються переможці й призери.

Командний спринт. В командному спринті беруть участь команди з двох лижників, які можуть змінюватися після кожного кола. При великому числі команд проводяться кілька кіл з вибуванням Класифікація ігрових видів рекреації за сезоном// http://intranet.tdmu.edu.ua.

В залежності від масштабу й значимості всі змагання діляться на 6 рангів.

I ранг - Олімпійські ігри, зимові Олімпійські ігри, Паралімпійські ігри, Дефлімпійські ігри, Всесвітні ігри;

II ранг - чемпіонати світу та Європи серед спортсменів усіх вікових груп, розіграші Кубків світу та Європи, Гран-Прі, Всесвітні шахові Олімпіади, Всесвітні Універсіади, інші міжнародні змагання, що включені до календарних планів міжнародних федерацій та федерацій інвалідів з відповідних нозологій;

III ранг - чемпіонати України, розіграші Кубків України, інші офіційні всеукраїнські змагання, що включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, крім молодших вікових груп;

IV ранг - чемпіонати України, інші офіційні всеукраїнські змагання серед спортсменів молодших вікових груп, що включені до календарного плану спортивних змагань України;

V ранг - чемпіонати АР Крим, областей, міст Києва, Севастополя, ФСТ і відомств, крім молодших вікових груп, зональні змагання, що включені до календарного плану спортивних змагань;

VI ранг - Чемпіонати областей, ФСТ і відомств серед спортсменів молодших вікових груп, чемпіонати міст, районів, спортивних клубів, спортивних шкіл усіх типів, спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю тощо Правила змагань з лижних гонок// http://www.sfu.org.ua/official_documents/ukrainian_rules/ukr_rules_cross-country.

Змагання з особливими правилами та/або обмеженою участю. НЛФ, що визнані FIS, або клуби, які належать до цих НЛФ та з їх дозволу, можуть запрошувати до участі у змаганнях команди сусідніх НЛФ та їх клубів. Однак, такі змагання не можуть бути оголошеними міжнародними та у запрошенні повинні бути чітко визначені обмеження.

201.1.1 Змагання за особливими правилами та/або обмеженою участю чи участю не-членів можуть проводитись за особливими правилами, які погоджено FIS Радою. Будь-які такі правила мають бути надруковані в оголошенні.

Рада FIS може авторизувати НЛФ - членів FIS, запрошувати організації, що не є членами FIS (військові організації, ін.), для участі у змаганнях, а також приймати аналогічні запрошення.

Класифікація змагань:

· Зимові Олімпійські ігри (ЗОІ), чемпіонати світу FIS (ЧС), чемпіонати світу FIS серед юніорів (ЧСю)

· Кубок світу FIS (КС)

· Континентальні Кубки FIS (КК)

· Міжнародні змагання FIS (FIS змагання)

· Змагання з обмеженою участю та/або кваліфікацією

· Змагання з не-членами FIS

Дисципліни FIS. Дисципліна є родовидом виду спорту та може включати один чи декілька видів змагань. Наприклад, лижні гонки є дисципліною FIS, а спринт у лижних гонках - вид змагань.

Змагання FIS. Вид змагань - це змагання у виді спорту або однієї з його дисциплін. За їх результатами визначається рейтинг та проводиться нагородження медалями та \ або дипломами.

Міжнародні змагання включають:

Нордичні змагання:

Лижні гонки, лижоролери, стрибки на лижах з трампліну, польоти на лижах, лижне двоборство, командні змагання з лижного двоборства, лижного двоборства з лижоролерами або роликовими ковзанами, командні змагання зі стрибків на лижах з трампліну, стрибки на лижах з трампліна на штучному покритті, масові лижні гонки.

Гірськолижні змагання:

Швидкісний спуск, слалом, слалом-гігант, супер-гігант, паралельні змагання, комбінація, змагання за системою “КО” - “нок-аут”, командні змагання.

Змагання з фрістайлу:

Могул, паралельний могул, лижна акробатика, скі-крос, хіф-пайп, командні змагання.

Змагання зі сноубордингу:

Слалом, паралельний слалом, слалом-гігант, паралельний слалом-гігант, супер-гігант, хаф-пайп, сноуборд крос, біг-ейр, спеціальні змагання, слоуп-стайл.

Телемарк

Фрірайд

Спуски на швидкість

Грасс-скі (змагання на траві)

Комбіновані змагання з іншими видами спорту

Змагання для юнаків, ветеранів, інвалідів, та ін Міжнародні правила FIS з гірськолижного спорту (International Competition Rules, видання 2010 затверджені 47 Міжнародним Лижним Конгресом 2010 р., Анталія (Туреччина))// http://www.sfu.org.ua/official_documents/ukrainian_rules/pravila-zmagan-z-grskolizhnogo-sportu-fis.

2.2 Кваліфікація учасників змагань, їх права та обов'язки, вікові обмеження та умови дискваліфікації

НЛФ не має права підтримувати чи визнавати у своїй структурі, а також видавати ліцензії для участі у змаганнях FIS будь-яким спортсменам, які:

· показали неподібну або неспортивну поведінку, або ж не дотримувались медичного кодексу FIS чи антидопінгових правил;

· приймають або приймали посередньо чи безпосередньо грошові платежі за участь у змаганнях;

· приймають або приймали призи більшої вартості, чим це записано в правилах;

· дозволяли або дозволяють використовувати своє ім'я, титул або особистий символ для реклами, за виключенням випадків, що торкаються НЛФ та лижних команд, що є частинами контрактів про спонсорство, спорядженні та рекламі;

· змагалися або змагаються із спортсменами, статус яких не відповідає правилам FIS, за виключенням випадків, коли:

· ці змагання затверджено на Раді FIS, напряму контролюються FIS або НЛФ та змагання визначено як «відкрите»;

· не підписав Декларацію спортсмена;

· знаходиться під дією штрафних заходів.

Виданням ліцензії та допуском спортсмена до участі у змаганнях НЛФ підтверджує наявність у цього спортсмена відповідного та діючого сертифікату страхування і бере на себе відповідальність за нього.

Обов'язки і права учасників змагань. Учасники змагань зобов'язані ознайомитись з відповідними правилами FIS та повинні виконувати додаткові вказівки Журі. Учасникам змагань забороняється приймати участь у змаганнях, знаходячись під впливом допінгу. Учасники змагань повинні слідувати правилам FIS і вказівкам та інструкціям Журі. Учасники змагань, які не з'являються на церемонію нагородження без поважної причини, втрачають право на усі призи, включаючи грошові винагороди. У виключних обставинах учасника може представляти інший член його команди, але ця особа не має права підійматись на подіум. Учасники змагань повинні поводитись коректно та спортивно по відношенню до членів організаційного комітету (ОК), офіційних осіб та публіки.

Вікові обмеження. Змагальний сезон починається з 1 липня поточного року та закінчується 31 червня наступного року. Для участі у міжнародних змаганнях (окрім дитячих змагань) спортсмен має досягти 15ліття до закінчення відповідного календарного року. Спортсмен може приймати участь у змаганнях із початку відповідного календарного року (1 липня), навіть якщо він не досяг 15ліття на цей момент. Для міжнародних змагань серед юніорів участь обмежується для спортсменів, чий 20й рік народження відбувається у поточний або наступний календарний сезон.



Таблиця 2.1.

Класифікація за віком на міжнародних змаганнях

	10/11	11/12	12/13	13/14
Діти І - К 1	1998-99	1999-00	2000-01	2001-02
Діти ІІ - К 2	1996-97	1997-98	1998-99	2099-00
Юніори І (1)	1994-95	1995-96	1996-97	1997-98
Юніори ІІ	1992-93	1993-94	1994-95	1995-96
FIS-змагання	1995 і старші	1996 і старші	1997 і старші	1998 і старші
Ветерани А (чол.)	1956-80	1957-81	1958-82	1959-83
Ветерани В (чол.)	р.н. до 1955	р.н. до 1956	р.н. до 1957	р.н. до 1958
Ветерани С (жін.)	р.н. до 1980	р.н. до 1981	р.н. до 1982	р.н. до 1983

Протягом першого року юніори І можуть приймати участь лише у 25 змаганнях, де зараховуються FIS-пункти. Усі результати (FIS-пункти), набрані після 25го старту, не зараховуються. Для участі у швидкісних дисциплінах обмежень немає.

Підкомітет з класифікації повідомляє Раду FIS про порушення цього правила Міжнародні правила FIS з гірськолижного спорту (International Competition Rules, видання 2010 затверджені 47 Міжнародним Лижним Конгресом 2010 р., Анталія (Туреччина))// http://www.sfu.org.ua/official_documents/ukrainian_rules/pravila-zmagan-z-grskolizhnogo-sportu-fis.

Журі може вжити дисциплінарні заходи щодо учасника, якщо:

· Він порушує правила і нормативи, що стосуються комерційного маркування та реклами на спорядженні.

· Змінює стартовий номер у недозволений спосіб.

· Не одягає чи не носить офіційний стартовий номер згідно з правилами.

· Проходить ворота траси змагань чи виконує паралельні трасі вільні повороти або іншим чином порушує правила перегляду траси учасниками.

· Не готовий до старту вчасно чи здійснює фальстарт.

· Порушує правила старту чи стартує відмінним від оговореного правилами чином.

· Просить надання повторного старту, для якого немає підстави.

· Продовжує проходження траси після неправильного проходження воріт.

· Не проходить фінішну лінію згідно з правилами.

· Знімає лижі до перетину червоної лінії фінішу.

· Не виходить з зони фінішу з усім спорядженням.

· Виносить лижі на офіційні церемонії.

· Отримує сторонню допомогу під час проходження траси змагань.

· Стартував у змаганнях, коли пізніше Журі було виявлено порушення ним положень правил.

Учасника дискваліфікують, якщо він:

· Приймає участь у змаганнях за фальшивими документами.

· Своїми діями створює загрозу безпеці інших учасників або спричиняє травму чи шкоду.

· Не проходить ворота належним чином (п.661.4.) або не стартує у часові проміжки, визначені правилами Міжнародні правила FIS з гірськолижного спорту (International Competition Rules, видання 2010 затверджені 47 Міжнародним Лижним Конгресом 2010 р., Анталія (Туреччина))// http://www.sfu.org.ua/official_documents/ukrainian_rules/pravila-zmagan-z-grskolizhnogo-sportu-fis.

2.2 Програма змагань

змагання лижний спорт жюрі

Для кожних змагань у календарі FIS організатори публікують програму, яка має включати:

· дату і місце змагань поряд з інформацією про регіон та зручних шляхах під'їзду;

· технічні дані про кожні змагання та умови участі;

· прізвища головних організаторів;

· час і місце першої наради капітанів команд й жеребкування;

· розклад початку офіційних тренувань та початку старту;

· місце знаходження офіційної дошки оголошень;

· час і місце вручення призів;

· останню дата подання заявок, номери телефону, факсу, а також адресу електронної пошти.

Організатор змагань повинен опублікувати оголошення про змагання, яке має містити інформацію, зазначену у правилах.

При визначенні обмежень щодо кількості заявок, організатори мають керуватись правилами та рішеннями FIS. Подальше зменшення кількості заявок можливе за умовами правил, якщо це чітко визначено в оголошенні.

Відкладання, перенесення дати або відміна змагань та зміни в їх програмі повинні бути одразу передані телефонним, факсовим або повідомленням електронної пошти до FIS, усіх запрошених НЛФ та призначеного ТД. Перенесення змагань на більш ранню дату має бути узгодженим із FIS.

Усі заявки для участі у змаганнях мають бути послані так, щоб оргкомітет отримав їх до закінчення терміну подання заявок. Організатори повинні мати кінцевий список не пізніше 24 годин до початку жеребкування.

НЛФ не можуть заявляти спортсменів на участь водночас у двох змаганнях в один день.

Лише НЛФ можуть подавати заявки на міжнародні змагання. Кожна заявка повинна включати:

· номер коду, прізвище та ім'я, рік народження і назву НЛФ;

· точна назва дисципліни, на яку подається заявка.

Заявою спортсмена до участі у змаганнях НЛФ укладає контракт виключно між спортсменом і організатором, що регулюється декларацією спортсмена Міжнародні правила FIS з гірськолижного спорту (International Competition Rules, видання 2010 затверджені 47 Міжнародним Лижним Конгресом 2010 р., Анталія (Туреччина))// http://www.sfu.org.ua/official_documents/ukrainian_rules/pravila-zmagan-z-grskolizhnogo-sportu-fis.

2.3 Медичний контроль, обстеження та допінг, медичні послуги

НЛФ несуть відповідальність за підготовленість своїх спортсменів до участі у змаганнях. Усі спортсмени, жінки і чоловіки, повинні пройти ретельно медичне обстеження фізичного стану. Таке обстеження проводиться у власній країні.

За вимогою Медичного комітету FIS або його представників спортсмен зобов'язаний пройти медичне обстеження до чи після змагань.

Вживання допінгу заборонене. Будь-яке порушення Антидопінгових правил FIS буде покаране згідно з цими правилами.

Допінг-контроль може бути проведено під час будь-яких змагань (а також у поза змагальний період). Правила та опис процедур викладено у Антидопінгових правилах FIS та Процедурних вказівках FIS.

Здоров'я та безпека усіх учасників змагань FIS є першочерговим завданням Організаторів усіх змагань. Це включає спортсменів, волонтерів, робочих на трасі, глядачів тощо.

Склад системи медичного забезпечення залежить від декількох факторів:

- масштаб та рівень змагань (чемпіонат світу, кубок світу, континентальний кубок, FIS, ін..);

- очікувана кількість спортсменів, персоналу та глядачів;

- визначення меж відповідальності Медичної служби змагань (спортсмени, персонал, глядачі).

2.4 Особливості функціонування журі

Члени Журі, що є членами ОК, які відповідають за технічні питання у межах закритих територій змагань (опис посадових інструкцій для Директора змагань та ТД для ЗОІ, ЧС FIS та КС FIS див. „Правила проведення змагань Кубка світу”):

- ТД;

- рефері;

- директор змагань;

- асистент рефері для швидкісного спуску та супер-гіганту;

- рефері на старті (ЗОІ та ЧС);

- рефері на фініші (ЗОІ та ЧС).

Призначення Журі для ЗОІ та ЧС. Рада FIS призначає:

- ТД;

- рефері;

- асистента рефері для швидкісного спуску та супер-гіганту;

- рефері на старті;

- рефері на фініші.

Підкомітет FIS технічних делегатів з гірськолижного спорту надає пропозиції до Комітету з гірськолижного спорту щодо кандидатури кваліфікованого ТД для участі у Журі. У свою чергу, Комітет представляє запропоновані імена до Ради FIS для погодження.

Для проходження кваліфікації кандидат повинен мати діючу ліцензію ТД FIS.

НЛФ країни-організатора змагань подає пропозиції щодо кандидатури Директора змагань.

Журі змагань серед жінок має включати у складі хоча б одну жінку.

Усі члени Журі мають розуміти один одного на одній з офіційних мов FIS.

Особи, які працюють у НЛФ та відповідають за команду, не можуть бути членами Журі.

На ЧС та ЗОІ інша нація може бути представлена у Журі лише одним членом Ради FIS (окрім ТД).

Підкомітет ТД з гірськолижного спорту призначає ТД.

ТД призначає:

- рефері, для швидкісного спуску та супер-гіганту асистента рефері;

- заступників членів Журі у випадку форс-мажорних обставин.

Для міжнародних змагань серед жінок до складу Журі за можливістю мають бути включені жінки.

Директор змагань має належати до НЛФ країни-організатора.

Учасник змагань не може бути членом Журі.

Перші збори призначених членів Журі відбувається до старту офіційного тренування.

Виконання обов'язків Журі починається з моменту першого збору та закінчується, якщо немає представлених до розгляду протестів, в момент закінчення терміну подання протестів. В іншому випадку, після розгляду та вирішення усіх поданих протестів.

ТД є Головою Журі. Він веде засідання. Право голосу у складі Журі мають:

· на ЗОІ та ЧС: усі члени Журі;

· на міжнародних змаганнях: ТД, директор змагань, рефері та, для швидкісного спуску та супер-гіганту, асистент рефері.

· Рішення приймається більшістю голосів присутніх членів Журі, що мають право голосу.

У випадку рівності голосів ТД має право вирішального голосу.

Усі засідання та рішення Журі мають бути занесені до протоколу, який підписують усі члени Журі, що брали участь у голосуванні.

Протокол ведеться на одній з мов FIS (англійська, німецька, французька).

У разі необхідності негайного прийняття рішення та коли неможливо зібрати повний Журі у повному складі, кожен член Журі має право, до або під час змагань, приймати рішення згідно з правилами від імені Журі. Таке рішення є лише попереднім та має бути підтвердженим Журі якнайскоріше.

Обов'язки Журі. Журі доглядає за дотриманням правил протягом тривалості змагань, включаючи офіційні тренування.

З технічного боку:

· перевірка змагальної траси та її постановки;

· перевірка снігових умов;

· перевірка підготовки трас;

· погодження використання для підготовки траси ущільнювачів та інших хімікатів;

· перевірка систем контролю стовпотворіння;

· перевірка зон старту, фінішу та виходу з фінішу;

· перевірка негайної медичної допомоги;

· призначення постановників траси;

· зазначення часу постановки траси;

· доглядання роботи постановників;

· перевірка прапорів на ворітах;

· відкриття та закриття змагальних трас, враховуючи стан її технічної підготовки та погодні умови;

· визначення способу перегляду траси учасниками;

· перегляд траси Журі перед началом змагань;

· визначення кількості відкриваючих для кожної спроби та порядку їх, старту;

· зменшення кількості відкриваючих за необхідністю;

· зміна порядку старту з міркувань стану траси та в екстрених ситуаціях;

· зміна інтервалів старту;

· надання інструкцій та отримання інформації від суддів-контролерів.

Для швидкісного спуску:

· призначення додаткового перегляду траси учасниками у незвичних погодних умовах;

· скорочення періоду офіційного тренування;

· розміщення жовтих зон;

· перевірка установлення воріт;

· зміна місця та відстані між воротами чи установлення додаткових воріт, виходячи з власного досвіду попередніх тренувань. При значних змінах учасникам надається хоча б одне додаткове тренування.

З організаційного боку:

· визначення рейтингу спортсменів для жеребкування;

· розділення спортсменів без FIS-пунктів на групи згідно встановлених правил;

· надання повторного старту;

· відміна змагань (заздалегідь) у випадку:

1. незадовільних снігових умов;

2. якщо рекомендації рапорту Технічного Консультанта не були виконані;

3. відсутності чи неналежного забезпечення медичного персоналу та негайної допомоги;

4. недостатності контролю стовпотворіння.

· скорочення траси, якщо цього вимагають снігові або погодні умови;

· припинення змагань в умовах, зазначених у правилах;

· закінчення змагань в умовах, зазначених у правилах.

З боку підтримання порядку:

· прийняття рішення на основі пропозиції ТД щодо виключення учасника через недостатність фізичної чи технічної підготовки;

· проведення перевірки відповідності правилам використання реклами на спорядженні та одягу на території проведення змагань;

· обмеження квот для допуску на трасу змагань для офіційних осіб, технічного і медичного персоналу;

· оголошення санкцій (директив, вказівок);

· вирішення протестів;

· оголошення особливих директив протягом усього заходу.

На усіх заходах, що включені до календаря FIS, члени Журі, а також рефері на старті і фініші повинні мати рації. Рації мають функціонувати на одній зарезервованій частоті, вільній від перешкод Міжнародні правила FIS з гірськолижного спорту (International Competition Rules, видання 2010 затверджені 47 Міжнародним Лижним Конгресом 2010 р., Анталія (Туреччина))// http://www.sfu.org.ua/official_documents/ukrainian_rules/pravila-zmagan-z-grskolizhnogo-sportu-fis.



РОЗДІЛ 3. АКРЕДИТАЦІЇ, ЕКІПІРОВКА УЧАСНИКІВ, ОФІЦІЙНІ РЕЗУЛЬТАТИ

3.1 Акредитації: права та обов'язки офіційних осіб команд

Офіційні особи, медичний та технічний персонал. Квоти на право перепустки до закритої траси:

До 3 учасників: 3 тренери, 2 лікаря, 2 сервісмени.

4-5 учасників: 4 тренери, 2 лікаря, 3 сервісмени.

6-10 учасників: 5 тренери, 2 лікаря, 2 сервісмени,

а також представники FIS за офіційною квотою.

Ці квоти включають також національних представників (капітанів команд тощо).

Зазначені особи мають бути ідентифіковані нарукавною пов'язкою. За необхідністю Журі може зменшити ці квоти. Кубкові правила можуть визначати особливі квоти.

Особи, що акредитовані, а також офіційний технічний і медичний персонал, повинні виконувати вказівки офіційних осіб, які призначені організатором та відповідають за загальну безпеку (наприклад, поліція, керівники тощо).

В усіх випадках, що стосуються акредитованих журналістів, капітанів команд та тренерів, вказівки та інструкції Журі є першочерговими.

Капітани команд та тренери. Капітани команд і тренери отримають акредитацію від організатора згідно зазначених квот. Акредитація надає такі права та обов'язки:

- бути членом Журі;

- бути призначеним офіційною особою на змаганнях, у випадку відсутності останньої, або якщо на це місце не було призначено;

- отримати перепустку чи нарукавну пов'язку на час тренувань та змагань (або відшкодування витрат на підйомник, якщо перепустку на нього не було забезпечено);

- отримати перепустку чи нарукавну пов'язку, яка зазначає функції або маркіровану трасу. Капітани команд і тренери повинні дотримуватись цих правил та рішень Журі і показувати відповідну та спортивну поведінку.

Капітан команди чи тренер повинен виконувати обов'язки, які він прийняв як член Журі або постановник траси.

Засідання капітанів команд та жеребкування. Місце та розташування першого засідання капітанів команд та жеребкування має бути зазначене у програмі змагань. Такі засідання за присутністю особисто капітанів команд, член ів Журі та офіційними особами змагань є невід'ємною частиною змагань та має важливе значення для оголошення інструкцій Журі, підтримки ОК, інформування щодо запитів ОК, а також є критичним фактором ризик-менеджменту та питань, пов'язаних з відповідальністю Міжнародні правила FIS з гірськолижного спорту (International Competition Rules, видання 2010 затверджені 47 Міжнародним Лижним Конгресом 2010 р., Анталія (Туреччина))// http://www.sfu.org.ua/official_documents/ukrainian_rules/pravila-zmagan-z-grskolizhnogo-sportu-fis.

3.2 Екіпіровка учасників

Стартові номери. Форму, розмір, напис та спосіб прикріплення стартових номерів не може бути змінено. Цифри номеру мають бути якнайменше висотою 8 см, чіткими та виразними.

На стартових номерах можна розміщувати назву або торгову марку, якщо усі номери мають однакове маркування. Окремі букви чи цифри не повинні перевищувати 10 см у висоту.

Не дозволяється розміщувати на номерах назви або марки спорядження (лиж, черевиків, кріплень, палиць, шоломів та ін.).

Змагальні комбінезони. Для виступів у швидкісному спуску, супер-гіганті, слаломі-гіганті на змаганнях ЗОІ, ЧС, КС, КК, ЧСю учасники повинні використовувати комбінезони з пломбою.

Якщо, за деяких причин, на комбінезоні, що вже було перевірено, немає пломби, учасникові може бути дозволено умовний старт.

Якщо існує сумнів у наступній зміні стартового комбінезону або було подано протест, застосовується наступна процедура: при умові вищенаведених обставин комбінезон має бути негайно опломбовано. По закінченні змагань ТД конфісковує зазначений комбінезон та відсилає до FIS для контрольної перевірки.

Присутні на змаганнях офіційні особи, призначені для перевірки комбінезонів Комітетом зі змагального спорядження, мають право проводити повторні перевірки на місці змагань.

Скі-стопи. На змаганнях та офіційних тренуваннях можна використовувати лише лижі зі скі-стопами. Спортсмени, що їх не мають, до старту не допускаються.

Шоломи. На усіх змаганнях FIS усі учасники та відкриваючі зобов'язані одягнути захисні шоломи, що відповідають нормативам Специфікацій щодо змагального спорядження.

Рекламні позначення на екіпіровці та спорядженні, що використовується на змаганнях та тренуваннях, має відповідати нормативам Специфікацій FIS щодо змагального спорядження та комерційних позначок Міжнародні правила FIS з гірськолижного спорту (International Competition Rules, видання 2010 затверджені 47 Міжнародним Лижним Конгресом 2010 р., Анталія (Туреччина))// http://www.sfu.org.ua/official_documents/ukrainian_rules/pravila-zmagan-z-grskolizhnogo-sportu-fis.

3.3 Офіційні результати

Результати визначаються за офіційними часовими результатами учасників, що не були дискваліфіковані.

Результати змагань комбінації розраховуються шляхом сумування часів проходження траси у кожному змаганні комбінації (або змагальних очок).

Якщо два чи більше учасників мають однаковий час або однакову кількість очок, учасник з вищим стартовим номером реєструється першим в офіційному протоколі результатів змагань.

Офіційний протокол містить наступні дані:

- назву клуба або асоціації - організатора змагань;

- назву змагань, місця проведення, дисципліну та категорію (жінки \ чоловіки);

- дату проведення змагань;

- усі технічні дані, як назва траси, висота старту та фінішу, перепад висот, гомологаційний номер FIS, а також, для швидкісного спуску та супер-гіганту, довжину траси;

- прізвища та національності членів Журі;

- для кожної спроби прізвища та країни постановників траси, відкриваючих, кількість воріт (слалом, слалом-гігант та супер-гігант - у дужках - кількість змін напрямку руху) та час старту;

- погодні та снігові умови на трасі, температуру повітря на старті та фініші;

- усю інформацію стосовно учасників, порядок фінішу, стартові номери, FIS-коди, прізвища, імена, країни (за можливістю клуби), результат часу та змагальні очки;

- стартові номери, FIS-коди, прізвища, імена, країни учасників, що не стартували, не фінішували або були дискваліфіковані у кожній спробі;

- назви офіційних компаній сервісу: хронометражу, комп'ютерного забезпечення та ін.;

- кодекс та значення F;

- аркуш із розрахунками константи;

- підпис ТД.

Національна належність позначається згідно FIS-коду учасника трьома великими латинськими літерами (див. FIS бюлетень або веб-сайт FIS) Міжнародні правила FIS з гірськолижного спорту (International Competition Rules, видання 2010 затверджені 47 Міжнародним Лижним Конгресом 2010 р., Анталія (Туреччина))// http://www.sfu.org.ua/official_documents/ukrainian_rules/pravila-zmagan-z-grskolizhnogo-sportu-fis.



РОЗДІЛ 4. ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВИЛ ЗМАГАНЬ ІЗ ЛИЖНОГО СПОРТУ

Лижне туристське багатоборство - прикладний вид спорту, що включає в змагальну діяльність спортсменів комплекс спеціальних знань, умінь і навичок, потрібних для роботи в похідно-експедиційних та екстремальних умовах. Учасникам змагань надається можливість вибору тактики, а у зв'язку з цим використовується досить складна й варіативна техніка подолання природних перешкод на дистанції, у більшості випадків із самостійною організацією безпеки та перенесенням по всій дистанції необхідного для цієї мети спеціального спорядження. При цьому суддівство правильності дій спортсменів на окремих етапах дистанції здійснюється методом експертних оцінок (система штрафів), що істотно залежить від кваліфікації спортивних суддів і не виключає суб'єктивізму. Опитування тренерів та висококваліфікованих спортсменів показало, що нині чинні правила змагань із техніки лижного туризму їх не влаштовують; тієї ж думки дотримуються організатори й судді змагань. Сьогодні правила змагань із техніки лижного туризму, затверджені Федерацією спортивного туризму України, недостатньо чітко регламентують діяльність змагання спортсменів. Їх зайва стислість - причина смислового різночитання. Тільки внаслідок відсутності в правилах змагань трактування терміна “лижня” під час проведення змагань часто виникають дискусії та протести, які ускладнюють їх проведення. Слід також відзначити, що штрафувати учасника змагань за падіння на етапі “спуск із гальмуванням” не завжди правильно, оскільки існує спосіб гальмування на лижах “падінням”. Укладачами правил передбачено, що така регламентація діяльності змагання детально висловлюватиметься в “Умовах проведення” кожних конкретних змагань. Але в такому разі “Умови проведення” змагань із техніки лижного туризму стають громіздкими, мають між собою істотні відмінності й містять матеріал, якого немає в Правилах. При цьому дуже складно уникати суперечностей між змістом “Правил змагань” (головним документом) і змістом “Положення про змагання” з умовами їх проведення (уточнювальний документ). Із цього очевидно, що розвиток лижного туристсько-прикладного багатоборства (на наш погляд, саме так слід називати змагання з техніки туризму) гальмується на стадії уніфікації складу дій, за допомогою яких ведеться змагання, умов їх виконання й способів оцінки досягнень, що зазвичай закріплюється офіційними правилами як загальні норми змагання та набуває в перспективі міжнародного характеру. Ми проаналізували правила змагань із техніки лижного туризму, розроблені в різний час у СРСР, правила змагань, що використовуються нині в Російській Федерації й Республіці Білорусь, а також різні методичні рекомендації з питань організації та проведення цих змагань Временные правила соревнований по технике и тактике лыжного туризма. - М. : Турист, 1978.. Більшість цих документів має деяку тенденційну некоректність, що виникла внаслідок тривалого сумісного співіснування двох видів туризму - пішохідного й лижного (у складі комісій туристських організацій). Це виражається в перевантаженості “Правил змагань” із техніки лижного туризму описами дій із мотузками, карабінами та іншими атрибутами гірсько-пішохідного туризму; при цьому лижна техніка туриста, зазвичай, не обговорюється. Особливо мало інформації в Правилах змагань про лижну складову цього багатоборства: лижного інвентарю й спорядження, вимог до трас та етапів, способів подолання дистанцій учасниками змагань. Опис лижної техніки часто відсутній або некоректний щодо термінології лижного спорту (“слалом”, “швидкісний спуск”, тощо) Спортивний туризм. Правила змагань. - Киев, 2008. - С. 38-42.. Цей же недолік притаманний організаційно-методичному документу “Руководство для судей и участников соревнований по технике пешеходного и лыжного туризма” Руководство для судей и участников соревнований по технике пешеходного и лыжного туризма Глав- ная страница Коллегия судей ЮЗАО г. Москвы // Информационый вестник “Путник”. - № 4. - 1996., у якому лижній техніці туризму приділено 23 рядки з 15 сторінок тексту (2,4 %). Винятком є “Тимчасові правила змагань з техніки і тактики лижного туризму” (1978), зміст яких відповідає цьому виду туристсько-прикладного багатоборства, проте на сьогодні окремі їх положення істотно застаріли Временные правила соревнований по технике и тактике лыжного туризма. - М. : Турист, 1978..

Чітку регламентацію змагальної діяльності спортсменів (дії учасників змагань при проходженні дистанції, підготовка траси, організація етапів та їх суддівство, вимоги до спорядження й лижного інвентарю) слід викласти в Правилах змагань. Усі особливості проведення кожних конкретних змагань, якщо вони не суперечать правилам, зазначаються в Положенні про змагання. Положення про змагання й умови їх проведення повинні детально інформувати про особливості рельєфу та снігового покриву, організацію технічних етапів й інші чинники, але при цьому лише уточнюючи й конкретизуючи те, що потрібно повно та чітко викласти в Правилах змагань. При складанні нових правил змагань потрібно взяти до уваги зміст “Тимчасових правил змагань з техніки і тактики лижного туризму”, де опис і регламентацію змагальної діяльності спортсменів викладено найбільш логічно й зрозуміло. Для короткого опису лижної техніки слід використовувати термінологію, прийняту в лижному спорті для класифікації способів пересування на лижах (способи лижних ходів, способи підйомів, спусків і гальмувань, способи подолання перешкод, способи поворотів на лижах). При цьому визнчення загальних понять і спеціальних туристських термінів, що застосовуються у всіх видах спортивного туризму, у правилах змагань повинні бути загальноприйнятними. У правилах змагань не слід зазначати тип лиж учасників змагань і тим більше їх виготівника. Учасники змагань повинні мати право вибору лижного інвентарю, що дає змогу показати кращий спортивний результат. Проте доцільно зазначити, що довжина лиж має бути не меншою, а довжина лижних палиць - не більшою за висоту зросту спортсмена Михалевський В. До питання вдосконалення правил змагань із лижного спортивного туризму//Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві : збірник наукових праць. - №. 4 (16), 2011. - С. 100..

Багато для удосконалення організації проведення лижних змагань можуть дати самі учасники. В даному випадку допомагає анкетування. Приклади анкет наведено в додатках 1, 2.



ВИСНОВКИ

Лижний спорт -- загальний термін для позначення видів спорту, в яких використовуються лижі або сноуборд. До лижних видів спорту належать лижні перегони, гірськолижний спорт, стрибки з трампліна, лижне двоборство, фрістайл, скікрос, сноубординг, а також інші види спорту - такі, як лижний туризм, лижний альпінізм, лижний екстрім тощо.

Розвитком більшості дисциплін лижного спорту опікується Міжнародна лижна федерація (FIS - Fйdйration Internationale de Ski), однак деякі дисципліни мають свої окремі федерації. В Україні питаннями лижного спорту опікується Федерація лижного спорту України.

На розвиток спортивного туризму як виду спорту, що вийшов на міжнародну арену, на наш погляд, разом з іншими чинниками має вплив і деяке раціональне спрощення правил змагань, що сприятиме вдосконаленню техніки, тактики й методики підготовки спортсменів.

На нашу думку, потрібно ширше застосовувати машинні способи підготовки лижних трас та окремих етапів, що дасть змогу створити одинакові умови для змагальної боротьби всім учасникам змагань незалежно від порядкового номера на старті. А в разі підготовки трас групою лижників “лижнею” в правилах змагань повинен називатися слід після проходження не менше десяти лижни- ків. Усі “лижні” етапи потрібно готувати не менше як за одну добу до початку змагань, оскільки важливо, щоб ущільнюваний сніг за ніч промерз і затвердів. Погано підготовлена траса на змаганнях із техніки лижного туризму зовсім не моделює “похідні” умови, а лише не дає змоги спортсменам демонструвати на належному рівні техніку й повною мірою реалізувати свій функціональний потенціал, що загалом знижує організаційний рівень і видовищність змагань.