Організація та технічне забезпечення винного туру на території Закарпаття

> 1

0,98

1,14

0,16

3

Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття)

Оборотний капітал / Поточні зобов'язання р.260 / р.620 (Ф. №1)

2

1,48

1,27

-0,21

Показники фінансової стійкості

1

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)

Джерела власних і прирівняних до них коштів / Валюта балансу р.380 / р.280 (Ф. №1)

> 0,5

0,63

0,69

0,06

2

Коефіцієнт фінансової залежності

Залучений капітал / Власність майна підприємства (р.480 - р.620) / р.280 (Ф. №1)

< 0,5

0,31

0,29

-0,02

3

Коефіцієнт фінансової стабільності

Власний кап./ Позичений кап. (р.380 + р.430 + р.630) / (р.480 + р.620) (Ф. №1)

2,7

3,12

0,42

4

Коефіцієнт фінансового ризику

Позичений капітал / Власний капітал(р.480 + р.620) / (р.380 + р.430 + р.630) (Ф. №1)

0,52

0,34

-0,18

5

Коефіцієнт загальної заборго-ваності

(Загальний капітал - Власний капітал) / Загальний капітал(р.640 - (р.380 + р.430 + р.630)) / р.640 (Ф. №1)

0,36

0,273

-0,087

6

Коеф. мобільн. (маневрування) оборотного капіталу

Власний оборотний капітал / Власний капітал (р.380 + р.480 - р.80) / (р.380 + р.430 + р.630) (Ф. №1)

0,5

0,054

0,13

0,076

7

Частка основного капіталу у власному

Основний капітал / Власний капітал р.80 / (р.380 + р.430 + р.630) (Ф. №1)

0,89

0,87

-0,02

8

Коефіцієнт концентрації власного капіталу

Власний капітал / Загальний капітал (р.380 + р.430 + р.630) / р.640 (Ф. №1)

maх

0,74

0,78

0,04

9

Коефіцієнт концентрації позиченого капіталу

Позичений капітал / Загальний капітал (р.480 + р.620) / р.640 (Ф.1)

mіn

0,31

0,22

-0,09

10

Коефіцієнт співвіднош. позиченого і власного кап

Позичений капітал / Власний капітал(р.480 + р.620) / (р.380 + р.430 + р.630) (Ф.1)

mіn

0,38

0,34

-0,04

З аналізу поданого у табл. 7, бачимо, що значення загальної ліквідності 2011р. зменшилося порівняно з 2010 р.

Таблиця 8. - Структура та динаміка основних засобів

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Будинки та споруди	9869,4	90,7	10312,2	90,9	442,8	0,3
Транспортні засоби	713,6	6,6	719,7	6,3	6,1	-0,2
Інструменти, прилади, інвентар, (меблі)	121,3	1,1	123,2	1,09	1,9	-0,03
Інші основні засоби	34,8	0,3	35,4	0,3	0,6	-0,01
Малоцінні необоротні матеріальні активи	147	1,3	149,1	1,31	2,1	-0,04
Разом:	10886,1	100	11339,58	100	453,48	4,17

Як видно з табл. 8, вартість основних засобів ПП “Елліс” зросла на 453,48 тис. грн. (або на 4,17 %), при чому частка нерухомості в загальній вартості зросла на 0,28%, на відміну від решти показників (які, в свою чергу, зменшилися, хоча і незначно).

Аналіз персоналу підприємства

Згідно з характером функцій, що виконуються, персонал підприємства поділяється на чотири категорії:

1. Керівники - до них належать директор, менеджери, головний бухгалтер, а також їхні заступники.

2. Спеціалісти - ними вважаються працівники, що виконують спеціальні туристичні, інженерно-технічні, економічні та інші роботи;

Службовці - працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування тощо;

Робітники - персонал, безпосередньо причетний до створення та надання послуг, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів тощо;

З огляду на те, що робота туристичного агентства - сезонна, і поза основною діяльністю підприємство виконує функції, які не відповідають головному його призначенню, усі працівників поділяються на дві групи:

- персонал основної діяльності

- персонал неосновної діяльності.

У всіх працівників підприємства є певні посадові інструкції, які затверджені генеральним директором.

Для аналізу трудових ресурсів підприємства було використано дані з наступних джерел за досліджуваний період:

1) форма № 1-ПВ “Звіт з праці”;

2) форма № 6-ПВ “Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад і професійне навчання”.

Як бачимо, кількість робітників у 2011 р. зменшилась на 14% порівняно з минулим періодом, а кількість службовців, навпаки, зросла на 60%. Загалом, дані свідчать про незначну плинність кадрів на підприємстві протягом досліджуваного періоду.

Аналіз структури кадрового складу (див. рисунок 2.3.) показав, що основну частину персоналу підприємства (41,4%) складають спеціалісти. Керівний склад підприємства становить 10% від загальної кількості працюючих.

Середній вік працюючих на підприємстві складає 32,5 роки, а частка осіб пенсійного та перед пенсійного віку - 6,8% від загальної кількості персоналу (8 осіб).

Рисунок 2.3. Структура кадрового складу підприємства (станом на 1.01.2012 р.)

Додаткова потреба у фахівцях і службовцях станом на 01.01.2012 р. становить 2 особи. Таким чином, загальна потреба підприємства в кадрах становить (29+2) 31 особу.

Аналіз показників показав, що на підприємстві “Елліс” спостерігається позитивна тенденція зменшення плинності кадрів за період з 2009 р. по 2011 р. на 24% (у 2011 р. вона склала 3,7%). Зменшення коефіцієнту плинності викликано у першу чергу тим, що частка звільнених в порівнянні з чисельністю працівників зменшується. Також це пов'язано з тим, що покращилися показники рівня виробничої дисципліни через впровадження звільнення за порушення виробничої дисципліни.

3.2 Система маркетингових комунікацій для позиціонування та просування нового туру

При плануванні стратегії просування багато працівників індустрії туризму сприймають просування як певна доповнення до реклами. У дуже рідкісних випадках застосовуються ті чи інші комунікаційні інструменти окремо від маркетингового плану (кожен з них має своє місце у плані), навіть якщо вони і переслідують різні цілі. Часто реклама сприймається як основний засіб для досягнення мети в довгостроковому плані, а також для створення іміджу організації та її продукту, тоді як просування використовується для виконання короткострокових завдань, наприклад, для позбавлення від поточних запасів.

Хоча таке ставлення до місця просування в маркетинговому плані виходить з надмірно активного використання реклами у минулому як засобу комунікації, зараз вирішальним фактором стає вища конкуренція в індустрії туризму, яка змушує менеджерів з маркетингу точніше визначатися у використанні всіх доступних їм комунікаційних методів.

Існують сотні видів коштів просування, які можуть бути класифіковані як інструменти, націлені на:

Персонал компаній (на торгових представників) за допомогою різних заохочень (фінансових, інсентив-подорожей і ін); бонусів; змагань і конкуренції;

Дилерів та роздрібних торговців (турагентів) через:

Випуск сувенірів з символікою компанії (календарі, записні книжки, ручки, попільниці);

Торгові виставки;

Презентації продуктів (ділові обіди, вечері та ін);

Листування (листи, циркуляри та ін);

Спільні схеми просування (організаційна або фінансова допомога);

Клієнтів (безпосередньо або за допомогою роздрібного торговця) через:

Дисплей комп'ютера, Інтернет, настінні екрани, плакати, брошури та ін;

Сувеніри (сумочки з назвою фірми, обкладинки для зберігання квитків тощо);

Надання в готелях мила, шампунів, спеціальних шапочок для душа, а "потрібним" клієнтам - квітів і фруктів;

Листування;

Фінансування з помірним відсотком;

Надання безкоштовних ваучерів;

Організацію спільних заходів просування з компаніями інших сфер бізнесу (інсентив-подорожі для співробітників компаній, подорожі, що супроводжуються пільговими покупками товарів і послуг).

Ці засоби просування в основному призначені для створення доброго ставлення клієнтів до фірми і запропонованого туристському продукту, а також його запам'ятовування, що може підвищити цінність продукту.

При продажу продукту роздрібним торговцям менеджери компанії з маркетингу можуть застосувати одне з двох дій. Перше називається стратегією підтягування і націлює просування продукту безпосередньо до споживача, створюючи попит за допомогою широкого ознайомлення з торговою маркою компанії, таким чином примушуючи клієнта купувати продукт у роздрібних торговців. У цьому випадку клієнт попередньо може приймати рішення про покупку, а торговці повинні мати стільки продуктів, скільки потрібно для задоволення попиту. Друга дія називається стратегією поштовху і призначено для активізації купівельної спроможності населення. За допомогою цієї стратегії роздрібних торговців переконують складувати певну кількість продуктів і допомагають їм у збуті.

Наприклад, нові туристські компанії (туроператори) під час створення свого ринку, з одного боку, можуть застосовувати першу стратегію при підтримці реклами, а з іншого боку, можуть використовувати і другу стратегію, відбираючи ключових роздрібних торговців і допомагаючи їм під час продажу продукту своїм клієнтам, при цьому витрати на просування діляться порівну.

Багато дій по просуванню продукту спрямовані на концентрування уваги до ціни. Наприклад, відома фірма "Томас Кук" пропонує три виду просування, засновані на ціні, і один новий прийом.

1. Обіцянка ціни. Компанія погоджується з тим, що багато з проданих турів могли бути куплені в іншому місці за більш низькою ціною.

2. Торгова привілей, тобто гарантія повернення грошей своїм клієнтам, якщо вони купили продукт у збанкрутілого туроператора.

3. Формальна гарантія, що враховує потреби клієнтів в особливих видах відпочинку.

4. Запрошення в ділові подорожі. Пропозиція різним компаніям надавати на розгляд фірми "Томас Кук" витрати, пов'язані з відправкою своїх співробітників у ділові подорожі цими компаніями (за період більше трьох місяців), і оцінка цієї фірмою економії, яка могла б бути, якби компанії працювали спільно.

Як і інші елементи маркетингового комплеку, рекласна кампанія просування продукту вимагає попереднього планування. Спочатку треба визначити цілі (необхідно завойовувати нових клієнтів чи збільшувати обсяг продажів уже існуючим споживачам), а потім вибрати відповідну програму просування. В якості цільового ринку може виступати власне компанія, роздрібні торговці (турагенти) чи клієнти в залежності від обраної стратегії (підтягування чи поштовху). У план просування допускається звернення відразу до декількох ринків.

Перш ніж визначити метод впливу на ринок, компанія повинна вивчити різні чинники, які можуть вплинути на прийняте рішення (наприклад, природу і якість продукту, етапи його життєвого циклу). На початковому етапі життя продукту повинні вживатися особливих зусиль для ознайомлення з новим продуктом (використання реклами чи паблік рілейшнз супроводжується відносно невеликими витратами на просування) - прямий маркетинг або заохочення агентів. Дії по просуванню продукту, що перебуває на більш пізніх стадіях свого життєвого циклу, можуть бути посилені для залучення повторних клієнтів, аж до оновлення продукту.

Якщо просування туристського продукту проводиться одночасно з рекламною кампанією щодо впровадження добре відомого продукту (наприклад, елітного автомобіля чи популярного напою), то це тільки підвищує авторитет компанії.

У стратегічному плані багато компаній розробки своїх планів також беруть до уваги методи і прийоми, які використовують їх конкуренти. При необхідності можна змагатися з конкурентом чи застосовувати інші методи просування.

При здійсненні тієї чи іншої програми просування продукту треба визначити точний час початку її реалізації і тривалість. Якщо програма нетривала, то досягти ефективності дуже складно, і, навпаки, якщо програма розрахована на надмірно тривалий період часу, то ступінь впливу її буде поступово зменшуватися, і це може завдати шкоди іміджу компанії.

Як правило, програми просування розробляються в контексті з усім комплексом заходів просування і спільно з іншими комунікаційними засобами. Основна кампанія щодо просування може включати рекламну підтримку, запрошення торгових представників, паблісіті (через спеціалізовану і місцеву пресу).

Якщо ця кампанія проводиться у великих масштабах і на її реалізацію виділяються значні кошти, то доречно в міру можливості перевіряти її ефективність. Для визначення ефективності просування існують різні шляхи, проте ця ефективність ні в якому разі не повинна оцінюватися за обсягами продажів, здійсненим за відносно короткий проміжок часу.

Успіх у досягненні інших цілей повинен вимірюватися обов'язково. Наприклад, якщо монітор агентства подорожей створений для залучення людей і продажів їм турів, то на ньому можна відображати відносно простий підсумок вимог і продажів. Проте його можна використовувати і для залучення випадкових перехожих та ознайомлення їх з продуктами, які продає агентство. Таким чином, за допомогою монітора можна визначити поведінку випадкових перехожих: скільки людина затримають свою увагу на моніторі, скільки зупинилося і задовольнило свою цікавість, що вони шукають - успішну покупку або інформацію про тривалий подорожі.

Дослідження з метою оцінки підвищення популярності компанії або зміни її іміджу зазвичай проводяться до і після здійснення програми просування. Часто гості в тих чи інших туристських центрах піддаються опитуванням з метою з'ясування їх ставлення до заходів з просування туристичного продукту. На жаль, не всі програми просування піддаються такому дослідженню. Наприклад, вплив тривалої програми по створенню доброзичливою атмосфери з дилерами і клієнтами компанії важко оцінити.

Одним з важливих методів є організація виставок, які дозволяють продавцям і покупцям туристського продукту зустрітися на загальній території і укласти угоди. Найбільшими і популярними є виставки, що проводяться в Лондоні та Берліні. Як правило, виставки поділяються на три види і націлені: на суспільство в цілому, туристські компанії і учасників за спеціальними запрошеннями.

Заходи (наприклад, проводять у Лондоні Світовий ринок подорожей) відкриті тільки для туристських компаній і виконують більше соціальні функції, ніж комерційні. Мало хто з основних компаній не беруть участь у таких виставках, де представлені всі види туризму (внутрішній, в'їзний і виїзний). На цих виставках агентствам подорожей надається можливість підвищувати свої знання про туристських продуктах, які пропонуються національними та місцевими туристськими організаціями, і одночасно представляти свій власний продукт, а також свою країну або регіон, демонструючи фільми та національні костюми, залучаючи фольклорні ансамблі, проводячи дегустацію вин і т. д. Інтерес до виставки підвищується завдяки зусиллям у ній преси. У рамках виставки також організовуються симпозіуми та зустрічі із різних актуальних для туристської індустрії темам.

Однак, незважаючи на всі переваги, участь у таких виставках дорого обходиться її учасникам, яким доводиться платити орендну плату за займані площі, оформлення стенду, обладнання, відповідну літературу та ін Заради престижу великі компанії намагаються займати великі площі в хороших місцях.Відповідний персонал компаній - учасників виставки встановлює контакти з організаторами виставок задовго до її початку (часто на підготовку таких виставок іде майже рік).

У деяких випадках, всупереч очікуванням, відвідуваність виставки може виявитися низькою. Однак і висока відвідуваність не завжди виправдовує великі витрати на участь у виставці. З цієї причини багатьох учасників виставка повинна задовольняти насамперед як рекламний захід, а не як просування свого продукту.

Метою маркетингу організаторів виставок є скорочення витрат на їх проведення. Учасники повинні усвідомлювати, що для досягнення більшого успіху вони повинні проводити аналіз відвідуваності в попередні роки. Організатори зі свого боку зобов'язані забезпечувати учасників інформацією про очікувану кількості відвідувачів і одночасно проводити оцінку пропорцій учасників, які хочуть відвідати той чи інший стенд.

Підраховано, що кожен продавець у середньому може обслуговувати 12-15 запитів і йому необхідно для прийому відвідувачів близько 5 м2 площі. Далі оцінюються розміри стенда виходячи з кількості обслуговуючого стенд персоналові та площі для розміщення матеріалів (треба враховувати і площу для ведення переговорів і прийому важливих гостей).

Для роботи на стендах фірми зазвичай вибирають персонал, який добре знайомий з їхньою продукцією, і добре знає прийоми продажів. Фірма запрошує своїх постійних клієнтів, попередньо відправляючи їм спеціальні запрошення з докладним описом місцезнаходження свого стенда. Фірми виставляють на стенді необхідну кількість літератури та стежать потім, щоб відвідувачі брали її за потребою, а не просто так, для колекції. Разом з тим слід проявляти належну увагу до всіх гостей і виявляти коло їх інтересів, реєструвати всі потенційні купівлі у відповідному журналі і не забувати, що головне завдання участі у будь-який виставці - це продаж подорожей.

Іншим важливим методом просування в індустрії туризму є презентація, яка визначається як дія, націлене на заяву про себе або на завоювання популярності.Презентації дуже часто використовують туристські компанії для представлення своїх програм чи продуктів турагентствам. Іноді ці заходи проводяться у вигляді формальних розмов старших менеджерів з продажу з відповідним персоналом турагентств про нові програми та продукти. Такі зустрічі корисні для компанії не тільки як засіб просування свого продукту, але і для отримання інформації про ринок з перших рук. Формальні розмови під час презентацій супроводжуються також демонстрацією відеоматеріалів.

Якщо презентація проводиться для потенційних клієнтів і націлена на укладення угод, а також на створення гарного враження про себе, то для отримання певного успіху від проведення презентацій треба ретельно їх планувати. У першу чергу необхідно точно визначити дату і місце її проведення.

Гарне приміщення, вибраного в найкращому готелі або конгрессно центрі, а також відповідне оформлення та обладнання можуть у певній мірі підвищити імідж компанії. Для більшої відвідуваності доцільно проводити презентації у вечірні години, особливо коли вони націлені на широке коло споживачів. Оскільки багато туристські продукти пов'язані з проведенням канікул, їх доцільно приурочувати до національних чи місцевим святам.

З метою економії невеликі компанії, особливо агентства подорожей, як правило, об'єднуються з іншими організаціями для спільного проведення презентації. Наприклад, туроператори при спільних презентаціях можуть брати на себе половину витрат, якщо вони очікують певну віддачу від проведеного заходу. При просуванні тієї чи іншої туристського центру агентства зазвичай об'єднуються з національними туристичними організаціями.

Таблиця 9. Результати проведеного опитування за напрямом «Винний туризм для молоді»

Аналізовані показники	Респонденти за віковою градацією	співвідношення, %
	Разом	17-24	25-35	36-49	50-65	старші 65
Ваша стать
Чоловіча	4	2	1	1	-	-
Жіноча	7	4	2	1	-	-
Ваш рід діяльності
Студент	6	6
Службовець	1		1
Спеціаліст	3		2	1
Керівник	1			1
Пенсіонер
Не працюю
Рівень Ваших доходів складає (грн.)
900-1500	2	2
1500-3000	4	4
3000-5000	2		2
5000 і більше	3		1	2
Як часто Ви проводите відпустку за кордоном (у рік)
1 раз		1	3	2
2 рази
3 та більше
ніколи		5
Якому виду туризму Ви віддаєте перевагу
Релігійний	1			1
Лікувально-оздоровчий	1			1
Гірськолижний	3		3
Гастрономічнй	4	4
Екстремальний	2	2
ЧИ поїхали б ви у винний тур, якщо була б у вас така можливість?
Так	9	4	3	2
Ні	2	2
Яка вартість туристичної подорожі у середньому є для вас прийнятною (грн, дол,євро)
Не більш 300	8	6	2
300-600	2		1	1
600-1000	1			1
Більше 1000
На скільки Ви знайомі з культурою та історією напряму « Сиро-винний тур по Закарпаттю» »
Відмінно
Добре	3		1	2
Не дуже	8	6	2
Нічого не знаю
Яка мета Ваших подорожей є переважаючою
Лікування	1			1
Освіта
Екстрим	1		1
Нові враження	9	6	2	1
З яких джерел Ви найчастіше отримуєте рекламну інформацію про туристичні подорожі
Радіо
Журнали та газети	1			1
Інтернет	9	6	2	1
Вулична (щитова реклама)	1		1

3.3 Розрахунок доходності туру

Проживання ( 4 ночі) = ((248/2)+((350*2)/2)+(200/2))*4*16=36736 (грн)

Харчування: (60грн*16 осіб *3 днів) + (70грн *16 осіб*5 днів) =8480 (грн)

Вартість оренди автобуса: 1962 км* 7,5 грн (тариф)=14715 (грн)

Вартість переїзду: 433 грн *16 осіб=6928 (грн)

Екскурсійні послуги: 2000(керівник)+190=2100 (грн)

Страхування 3000 (грн)

Собівартість: 36736+8480+14715+6928+2190+3000=72049 (грн)

Прибуток: 72049*30%= 21614(грн)

Загальні витрати на групу: 72049+21614=93663 (грн)

Загальні витрати на одну особу: 93663грн/15осіб=6244 (грн)

Отже, розрахувавши усі показники даного туру, можна зробити висновок, що витрати на одну особу є вище середнього, так як дороге проживання(були обрані готелі з найдешевшим проживанням+ресторан), тому створений тур є більше для молоді 25-35 років.

Таблиця 10. Оформлення розрахунку вартості туру «Сиро-винний тур по закарпаттю»

№ з/п	Назва статті	Вартість за одиницю (у.о./грн.)	Кіл-ть (од./ діб)	Загальна вартість (грн.)
1.	Вартість проживання (за умовами розміщення): - двох -місний номер:	574	4	36736
2.	Вартість харчування: - сніданок:	(сніданок включений)		8480
	- обід:	60	3
	- вечеря:	70	5
3.	Вартість проїзду:	212 (Київ-Ужгород) 221 (Ужгород-Київ)	6928
4.	Собівартість автотранспортного маршруту:	14715
5.	Екскурсійна програма:	190
5.1	Ужгородський замок	10
5.2	Музей архітектури і побуту під відкритим небом	10
5.3	Кафедрального собор	10
5.4	Дегустаційний зал «Шардоне»	30
5.5	Замок «Паланок»	10
5.6	Костел Св. Йосифа (XIV ст.)	10
5.7	Білий палац князів Ракоці (XVI - XVII ст.)	10
5.8	Дегустаційні зали «Закарпатські вина»	30
5.9	Термальний басейн	40
5.10	Винний зал «Старий підвал»	30
6.	Страхування	3000
7.	Послуги гіда-перекладача (керівника групи)	2000
8.	Інші види затрат:
Загальна собівартість туру: за умов різних варіантів розміщення	72049
Прибуток	21614
Загальна вартість туру (на групу)	93663
Загальна вартість туру (на особу)	6244

Оренда транспорту:1962 км* 7,5 грн (тариф)=14715 (грн.)

Собівартість: 36736+8480+14715+6928+2190+3000=72049 (грн)

Прибуток: 72049*30%= 21614(грн)

Загальна вартість туру на групу: 72049+21614=93663 (грн)

Загальна вартість туру на одну особу: 93663грн/15осіб=6244 (грн)

Висновки

З кожним роком винний туризм стає більш актуальним. По-перше це прекрасний привід продовжити курортний сезон. Причому, сезон «без моря». Досвід європейських країн показує, що пік відвідувань винних маршрутів припадає на осінь. Тому є об'єктивні причини: час збирання винограду і свята, присвячені новому виноробного сезону. По-друге, винний туризм, «розкручений» туристичний тренд (завдяки не тільки виробникам вина, але і виробникам турпродукту). І по-третє, винний туризм набуває особливої актуальності в світлі останніх прогнозів, згідно з якими час, який люди виділяють на свій відпочинок, буде скорочуватися, тому туристи будуть шукати туристський продукт, який дає максимум вражень у мінімальний відрізок часу.

У силу цілого ряду обставин - і побутових, і економічних - скорочується загальне споживання вина, низькосортних видів, про які французи кажуть, що вони "залишають плями на скатертині і дірки в шлунку». Якісних же сортів виробляють і споживають усе більше. На сьогоднішній день найпопулярнішою країною з точки зору «винного» туризму є Франція: кращі туристичні компанії пропонують «винні» тури з проживанням в замках Бордо, Шампані, Бургундії та Луарської долини.

Справжній винний туризм розрахований на тих, кого цікавить не стільки кінцевий продукт, скільки таємниця його походження і технологічний ланцюжок виготовлення. Справжні поціновувачі вин сприймають винні тури як можливість доторкнутися до древніх традицій і зануритися в особливу атмосферу спілкування. Найбільший інтерес у професіоналів і любителів викликають винні тури до Італії та Франції, після відвідування яких кожен новий учасник туру переглядає своє ставлення не тільки до улюбленого напою, але і до культури його споживання.

Список використаних джерел

Законодавчо-нормативна

1. Конституція України (офіц. текст за станом на 1 січня 2006 р.) / Верховна Рада України. - К.: Мін-во Юстиції України, 2006. - 124 с.

2. Господарський кодекс України (офіц.текст: за станом на 20 січня 2007 р.) / Верховна Рада України. - Х.: Одіссей, 2007. - 240с.

3. Дані Головного управління статистики у Львівській області. - Львів, 2009.

4. Дані Головного управління статистики у Львівській області за 2000-2007р.

5. Статистичний щорічник України за 2008 рік. Державний комітет статистики України. - К.: Техніка, 2008Закон України «Про туризм»: (офіц. текст: за станом на 06 жовтня 2011 р.) / Верховна Рада України. - К.: Парламентське вид-во, 2011. - 32 с.

6. Закон України “Про курорти”: (офіц. текст: за станом на 15 вересня 2006 р.) / Верховна Рада України. - К.: Парламентське вид-во, 2006. - 18 с.

7. Про Закон України «Про стандартизацію»: (офіц. текст: за станом на 17 травня 2001 р.) / Верховна Рада України. - К.: Держстандарт України, 2001. - 27 с.

8. Закон України «Про страхування»: (офіц. текст: за станом на 10 березня 2005 р.) / Верховна Рада України. - К.: Парламентське вид-во, 2005. - 42 с.

9. Про затвердження Порядку встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання): [постанова КМУ від 29 липня 2009 року № 803] // Новости турбизнеса. - 2009. - № 15. - С. 8.

10. Про затвердження Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання): [постанова КМУ від 15 березня 2006 року № 297] // Офіційний вісник України. - 2006. - № 11. С. 170.

Базова

11. Бабарицька В.К., Менеджмент туризму. Туроперейтинг : навч.посіб. / В.К. Бабарицька, О.Ю. Малиновська - К.: Альтерпрес, 2007. - 228 с.

12. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні : навч.пос. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2003. - 300 с.

13. Любіцева О.О. Методика розробки турів: навч.пос. - К.: Альтерпрес, 2003. - 104 с.

14. Михайліченко Г.І. Практика організації туристичних подорожей: навч.посіб. - К.:КНТЕУ, 2003. - 156 с.

15. Правова база України з питань в'їзду та виїзду громадян // Зб.законодавчих та нормативних актів / Упоряд. М. І. Камлик. - К.: Атіка, 2003. - 224 с.

16. Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності: підручник. - К.: Грамота, 2006. - 264 с.

Допоміжна

17. Стойко С.М. Карпатам зеленіти вічно. - Ужгород: Видавництво "Карпати", 1977. - с. 25-27.

18. Туризм в Україні: Статистичний бюлетень за 2008 рік. - К.: Державна туристична адміністрація України, 2009.

19. Туризм Львівщини: проблеми та перспективи розвитку. //Урядовий кур'єр. - 2005

20. Факти Львова //"Львівська газета", 14 квітня 2009 р.

21. Мельник Б.В. «Вулицями старовинного Львова» -- Львів, «Світ», 2002

22. «Таємниці міста Лева: книга для читання», укладачі: Волосевич, Даниленко, Львів, «Аверс», 2004

23. Вісник ЛЬВІВ. УН-ТУ, Серія географічна. 2007. Вип. 34. С. 52-55

24. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навч. посібн.- Одеса: Астропринт, 2005. - 632 с.

25. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. - Львів: ВЦ Львів. ун-ту ім. І. Франка, 2003. - 444 с.

26. Бутусов Г. Аналіз туристичного ринку України // Галицькі контракти. - 2006. - № 5. - С. 8-10.

27. Гаспарян А.А. Розвиток гірського туризму в Україні //Бізнес. - 2006. - №5.

28. Львівська газета , четвер, 10 листопада, 2005 року, № 205

29. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторовий аспект). - К.: "Альтерпрес", Бородина, В.В. Ресторанно-гостиничный бизнес / В.В. Бородина. - М.: Кн. мир, 2003. - 267 с.

30. Волков Ю.Ф. Технология гостиничного обслуживания / Ю.Ф. Волков. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2005 - 221с.

31. Туризм и гостиничное хазяйство / под ред. Л.П. Шматько. - Ростов-на-Дону: МарТ, 2005. - 352 с.

32. Туризм і готельне господарство: підруч. / за ред. О.А. Агєєва, Д.Н. Акуленок, Н.М. Васильєв, Ю.Л. Васянін, М.А. Жукова. - М.: Екмос, 2004. - 400 с.

Інформаційні ресурси

33. Державна служба туризму і курортів.

34. Міністерство економіки України

35. Міністерство культури і туризму України

36. Українська готельна мережа «Рremier Ноtels».

37. Державний комітет статистики України.

38. Нормативні акти України.

39. Верховна Рада України .

Размещено на Allbest.ru