Італія

Міжнародний туризм: соціально-економічні основи, поняття та суть, фактори та тенденції розвитку. Економічна роль, структура міжнародного туризму. Місце Італії в Європейському туристичному регіоні. Туристичний потенціал Італії, інфраструктура туризму.

Рубрика Спорт и туризм
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.10.2011
Размер файла 408,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність теми. Туризм є однією з найбільших і динамічних галузей світової економіки. Високі темпи його розвитку, великі обсяги валютних надходжень активно впливають на різні сектори економіки, що сприяє формуванню власної туристичної індустрії. На сферу туризму припадає близько 6% світового валового національного продукту, 7% світових інвестицій, кожне 16-е робоче місце, 11% світових споживчих витрат.

Таким чином, в наші дні не можна не помітити того величезного впливу, який справляє індустрія туризму на світову економіку.

Італія посідає помітне місце у світовому ринку туристичних послуг що має потужну власну туристичну індустрію.

Вона являє одну з найдавніших історій і в той же час це порівняно молода держава, що з'явилася на політичній карті лише трохи більше ста років тому після остаточного об'єднання у 1871 р. з існуючих раніше на її території окремих герцогств і королівств. Нині це високорозвинена держава, яка входить до «Великої сімки». Образ Італії сильно змінилося за останнє сторіччя. Тепер Італія має першокласну туристичну інфраструктуру і стабільну клієнтуру - жителів Північно-Західної Європи.

Славу сучасної Італії створюють не тільки прекрасні середземноморські пейзажі, білосніжні вершини Альп, апельсинові сади Сицилії, виноградники Тоскани й Лаціо, не тільки золоті розсипи незліченних пам'ятників багатовікової італійської культури, а й чудова туристична інфраструктура й традиції гостинності.

Тому, метою цієї роботи є дослідження особливостей іноземного туризму в структурі господарства Італії.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

Простежити історію становлення туризму в Італії;

Висвітлити різні аспекти туристичної пропозиції в Італії;

Розкрити значення туризму для господарства Італії.

Вивчення туристичних центрів та їх характеристика.

Об'єкт дослідження: Італія як країна - лідер Середземноморського регіону у розвитку міжнародного туризму.

Предмет дослідження: туристичний потенціал Італії.

Завдання дослідження: вивчення міжнародного туристичного центру Італії.

Соціальні та економічні основи міжнародного туризму

Міжнародний туризм є відносно молодою галуззю в світі, хоча свої корені бере з давніх часів. Сучасного вигляду туристична галузь набуває в 1937 р., коли цим питанням почали цікавитись міжнародні організації.

Значення туристичного бізнесу постійно зростає. Це пов'язано з тим, що туризм набирає все більшого значення для міжнародних зв'язків, є стимулом для пожвавлення економічного стану країн і окремих регіонів. Міжнародний туризм є постійним джерелом для поповнення валютних надходжень и державного бюджету. Туризм виступає стабілізатором налагодження та укріплення стосунків між країнами, дійовим фактором підвищення престижу країни в міжнародному співтоваристві, ділових колах.

Надання туристичних послуг є вигідним для держави з точки зору використання рекреаційних ресурсів. Таким чином, іноземний турист платить за туристичні послуги, при цьому не вивозячи рекреаційні ресурси за межі країни. Країна отримую прибутки зберігаючи свої природні та культурно-історичні цінності.

Значення туризму у світі постійно зростає, що пов'язано зі зрослим впливом туризму на економіку окремої країни. В економіці окремої країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій:

Міжнародний туризм - джерело валютних надходжень для країни і засіб для забезпечення зайнятості.

Міжнародний туризм розширює внески в платіжний баланс і ВНП країни.

Міжнародний туризм сприяє диверсифікованості економіки, створюючи галузі, що обслуговують сфери туризму.

З ростом зайнятості в сфері туризму ростуть доходи населення і підвищується рівень добробуту нації.

Розвиток міжнародного туризму приводить до розвитку економічної інфраструктури країни і мирних процесів. У такий спосіб міжнародний туризм варто розглядати, співвідносячи з економічними відносинами окремих країн.

Міжнародний туризм входить у число трьох найбільших галузей , уступаючи нафтовидобувній промисловості й автомобілебудуванню, питома вага яких у світовому експорті 11% і 8,6% відповідно. У 1991 році сумарний доход країн світу від міжнародного туризму складав 7% від загального обсягу світового експорту і 3% від світового експорту послуг.

Значення туризму як джерела валютних надходжень, забезпечення зайнятості населення, розширення міжособистісних контактів зростає.

Міжнародний туризм у світі вкрай не рівномірний, що порозумівається в першу чергу різними рівнями соціально-економічного розвитку окремих країн і регіонів.

Найбільший розвиток міжнародний туризм одержав у західноєвропейських країнах. На долю цього регіону приходиться понад 70% світового туристичного ринку і близько 60% валютних надходжень. Приблизно 20% приходиться на Америку, менш 10% - на Азію, Африку й Австралію разом узяті.

Всесвітня організація по туризму у своїй класифікації виділяє країни, що є переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина, Голландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Англія) і країни що є, в основному, приймаючих туристів (Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія).

Подібний розвиток міжнародних туристичних зв'язків спричинило за собою створення численних міжнародних організацій, що сприяють поліпшенню роботи цієї сфери світової торгівлі. У їхнє число входять: спеціалізовані установи системи Організації Об'єднаних Націй (ООН), організації, де питання розвитку міжнародного туризму обговорюються епізодично і не є головними в сфері діяльності; неурядові спеціалізовані, міжнародні комерційні, національні і регіональні організації по туризму.

Відповідно до Статуту ОТ, цілями її діяльності є заохочення туризму як засобу економічного розвитку і міжнародного взаєморозуміння для забезпечення світу, добробуту, поваги і дотримання прав людини поза залежністю від раси, підлоги, мови і релігії, а також дотримання інтересів країн, що розвиваються, в області туризму.

СОТ прийняла ряд декларацій в області міжнародного туризму, серед яких:

- Манільська декларація про туризм у світі (1980);

- Документ Акапулько (1982);

- Хартія по туризму і Кодекс поводження туриста (Софія, 1985);

- Гаазька декларація по туризму (1989).

До числа організацій ООН, що займаються питаннями розвитку міжнародного туризму епізодично, відносяться Конференція ООН по туризму і подорожам, економічний і соціальна Рада (ЕКОСОС). Організація Об'єднаних Націй з питань утворення, науки і культури (ЮНЕСКО), Міжнародна організація праці (МАРНОТРАТ), Міжнародна асоціація транспортної авіації (ІАТА).

Поняття та суть міжнародного туризму

Туризм заснований на цільовому та розумному використанні туристичних ресурсів. Туристичні ресурси - специфічні властивості природного середовища, а також їх поєднання, прояви людської діяльності, природні, історичні, соціально-культурні об'єкти, які є предметами зацікавлення туристів, стимулюють їх до подорожі, здатні задовольнити їхні потреби у відновленні та розвитку фізичних, емоційних та інтелектуальних сил. Ресурсом є не лише пейзаж чи історична пам'ятка, а й тиша, чисте повітря, гостинність жителів, доступність розваг тощо. Там, де немає туристичних ресурсів, туризм розвиватись не може.

З точки зору рекреаційної географії до туристичних ресурсів відносять природні та антропогенні геосистеми, тіла й явища природи, артефакти (з лат. arte - штучно + factus - зроблений), що володіють комфортними властивостями і споживчою вартістю для рекреаційної діяльності, можуть бути використані для організації відпочинку й оздоровлення визначеного контингенту людей у певний час за допомогою конкретної технології і за певних матеріальних можливостей.

Сутність туристичних ресурсів полягає в тому, що вони слугують основою для формування туристичного продукту та його пропозиції. Загалом туристичними ресурсами вважається все, що можна використовувати в конкретному районі для організації туристичної діяльності та залучення туристів.

Якщо розглядати туризм як вид рекреації, а туристичні ресурси оцінювати з позиції рекреаційної діяльності, то поняття "туристичний ресурс" ототожнюється з поняттям "рекреаційний ресурс". Деякі автори визначають рекреаційний ресурс як поєднання компонентів природи, соціально-економічних умов і культурних цінностей, що виступають як умова задоволення рекреаційних потреб людини.

Основою використання туристичних ресурсів і туристичних об'єктів для цілей туризму є туристський інтерес і туристські враження.

Туристський інтерес - перспектива одержання туристом об'єктивної інформації, позитивних емоцій або потенційна можливість задовольнити заплановану потребу туриста в конкретній, на початку частково відомій, туристичній послузі, туристичному товарі й туристичному продукті, заснованих на певному комплексі туристичних ресурсів, що є об'єктами туристського інтересу.

Об'єкти туристського інтересу - визначні пам'ятки, природні об'єкти і природнокліматичні зони, соціально-культурні об'єкти показу тощо, спроможні задовольнити потреби туриста під час туристичної поїздки або подорожі й споживанні туристичних послуг або туристичного продукту. Втім, щоб ці об'єкти можна було ефективно використати для туризму, потрібна певна інфраструктура й індустрія туризму, які забезпечать:

- надання туристові інформації про конкретний туристичний об'єкт, необхідної й достатньої для переконливої мотивації вибору подорожі саме у цю місцевість і до цього об'єкта;

- достатньо комфортне і безпечне переміщення туриста до цієї місцевості;

- розміщення;

- харчування;

- розваги.

Турист за своєю природою є допитливим. Він хоче пізнати (побачити, почути, доторкнутися, спробувати тощо) щось нове, невідоме або ж особисто переконатися в тих властивостях певного об'єкта, про які він прямо або опосередковано довідався з різноманітних джерел (книги, кіно, відео, розповіді). Не всі об'єкти або події впливають на людей позитивно, деякі генерують гострі, іноді різко і болісно неприємні відчуття, криють у собі реальну небезпеку (пригодницький або екстремальний туризм). Однак навіть розуміючи це, турист цікавиться об'єктом і впевнений у позитивному завершенні подорожі.

Туристське враження - комплекс емоцій, здебільшого позитивних, духовний і фізичний стан туриста, що сформувалися під впливом споживання туристичних послуг, придбання туристичних товарів, споживання туристичного продукту.

Туристське враження виникає під час екскурсій, споглядання мальовничих природних ландшафтів, відвідування атракціонів, ресторанів, проживання у готелі тощо. Враження про туристичні ресурси і тур загалом складається з багатьох компонентів. Оскільки основним завданням туризму є задоволення потреб у відпочинку і розвагах, то людина, купуючи туристичні послуги, природно планує одержати позитивні емоції у процесі пізнання, оздоровлення тощо. Варто нагадати, що деякі види туризму, наприклад, діловий туризм, можуть не мати розважальної мети.

Фактори та тенденції розвитку міжнародного туризму

Фактори:

Міжнародний туризм став феноменом XX ст. Він перетворився на масове захоплення мільйонів людей завдяки тому, що бажання подорожувати поєдналося з доступністю туристичних регіонів і збільшеними матеріальними можливостями.

Безліч туристичних регіонів наблизились до нас і стали доступними завдяки розвиткові пасажирського транспорту, особливо авіаційного, створенню надійних і комфортабельних реактивних повітряних лайнерів, які можуть переміщувати великі групи людей на далекі відстані.

У XXI ст. міжнародний туризм розвивається під впливом факторів, властивих саме індустрії гостинності та туризму, а також таких факторів зовнішнього середовища, як політика і право, економіка і фінанси, культура, соціодемографічні зміни, розвиток торгівлі, транспорту, інфраструктури та науково-технічного прогресу.

Політика і право.

Залежно від політики держави, її ставлення до туризму загалом туристичні ресурси використовуються з різним ступенем інтенсивності. Коли держава зацікавлена в розвитку туристичної галузі, це виявляється в загальній концепції пріоритетного розвитку туризму, в законодавчих і нормативних актах, які стимулюють і регулюють розвиток туризму, а також у фінансово-економічній підтримці розвитку туристичної інфраструктури, будівництві готелів і розвитку індустрії гостинності.

Безпека подорожі

Зі зростанням обсягів туризму дедалі більшої актуальності набувають питання безпеки. Туристи очікують від керівництва країн, які зацікавлені в прийомі іноземних гостей, здійснення відповідних заходів для гарантування безпеки їхнього життя та здоров'я в місцях відпочинку, засобах розміщення та під час транспортних перевезень.

Міжнародні конфлікти чи військові дії, спалахи міжнародної злочинності та тероризму становлять серйозну загрозу розвитку туризму. Непокоїть гостей також санітарно-гігієнічний стан засобів розміщення та підприємств громадського харчування у країнах, до яких вони прямують.

Протягом усієї історії розвитку туризму питання безпеки завжди хвилювали тих, хто подорожує. Понад 60 % з них вважають, що криміногенна ситуація є для них найголовнішим негативним фактором при ухваленні рішення щодо вибору напрямку подорожі та місця відпочинку.

Економіка та фінанси

На розвиток туризму впливають як макроекономічні, так і мікроекономічні фактори. Макроекономічна нестабільність, зростання безробіття та інфляції непокоять суспільство та часто призводять до того, що населення надає перевагу домашньому відпочинку.

Коли економіка знаходиться на підйомі, збільшуються обсяги валових інвестицій. У країнах, в яких доходи від туризму становлять значну частку ВВП, інвестиції спрямовують на будівництво нових готелів і поліпшення інфраструктури туризму. Водночас зростання національного доходу стимулює активність людей до подорожей.

Одним із важливих факторів, який визначає вибір місця відпочинку, є рівень цін на продукти та товари туристичного попиту. Велике значення мають також валютний курс, простота та доступність валютного обміну. Запровадження з 1 січня 2002 р. євро значно спростило подорожі європейськими країнами, які тепер знаходяться в єдиній зоні євро, та скоротило фінансові витрати, пов'язані з обміном валюти.

Культура

Культурна спадщина, культурне середовище є магнітом, який притягує мандрівників. Туристи відвідують місця, багаті історико-культурними туристичними ресурсами, хочуть знати про життя і побут інших народів, тому для них будуть цікавими виступ місцевого хору, ансамблю, елементи народного фольклору, народних забав, ігор, розваг.

Тенденції розвитку сучасного туризму

Як уже зазначалося, однією з особливостей розвитку сучасного туризму є нерівномірний розподіл міжнародних туристичних потоків у різних регіонах і країнах. При цьому 20-30 % загальної кількості осіб, що подорожують за кордон, становлять масові, або групові, туристи, а решті 70-80 % - індивідуальні туристи, які подорожують переважно до ближніх країн.

Останніми роками спостерігаються зміни на користь масового туризму що є наслідком впливу таких факторів:

- збільшення вільного часу;

- зниження цін на авіаперевезення;

- збільшення кількості чартерних рейсів для зручності туристів, які подорожують групами;

- зростання зацікавленості туроператорів масовим туризмом як бізнесом, що дає значні прибутки;

- пошуку нових економічно вигідних напрямів;

- збільшення кількості робочих місць у масовому туризмі;

- збільшення кількості туристів, які подорожують автобусами завдяки низькій ціні турпакета.

У тенденціях розвитку масового туризму можна зазначити таке: індивідуальний туризм (туристи, які подорожують самостійно з туристичними цілями) зростає повільніше, ніж масовий туризм.

Хоча туристи, які планують свої відпустки індивідуально, мають деякі переваги, проте реалізувати такі подорожі на дальні відстані досить складно, високою є вартість індивідуальних програм.

Зростають обсяги подорожей із рекреаційною метою порівняно з обсягом ділового туризму. Наприклад, якщо в 70-ті роки XX ст. на ринку міжнародного туризму переважав діловий сегмент, то тепер співвідношення змінилося на користь рекреаційного туризму: 60 % туристів подорожують із метою відпочинку і лише 40 % - з діловою. Прогнозується, що туризм розвиватиметься за рахунок зростання кількості тих, хто подорожує з рекреаційною метою, хоча діловий туризм матиме важливе значення для світового туризму загалом.

У всіх економічно розвинених країнах працівники отримують оплачувані відпустки, подовжується також їх тривалість. Наприклад, в Японії працівники багатьох категорій мають 7 тижнів відпустки на рік, що дає можливість здійснювати тривалі подорожі.

Тривалість перебування також подовжується за рахунок туристів похилого віку, пенсіонерів, особливо з тих країн, в яких пенсії є достатніми для того, щоб здійснювати закордонні подорожі. Старша вікова група становить особливий інтерес для туроператорів, адже ці люди мають більше вільного часу, в них дорослі діти.

Водночас у світовому туризмі спостерігається зростання кількості короткотривалих поїздок на вихідні дні або на дві-три ночівлі. їм надають перевагу молоді туристи, які намагаються здійснити подорож на декілька днів, не допускаючи тривалих перерв у роботі.

Зростають також вимоги клієнтів до сервісу. Це виявляється у тому, що туристи все частіше подорожують, дізнаються про сучасний сервіс та потребують більшого комфорту.

Спостерігається підвищення мобільності населення. У багатьох є власні автомобілі, на яких вони спокійно вирушають у подорож. Збільшуються витрати туристів під час подорожей.

Нині користуються популярністю нетрадиційні засоби розміщення: гірські шале, мисливські будиночки, бунгало та ін.

Туроператори відчувають сильну конкуренцію з боку авіакомпаній, які почали продавати власні тури, комбінуючи авіабілет з послугами прямих постачальників турпослуг (готелів, екскурсійних бюро та ін.). Нижчі авіатарифи для власних турів дозволяють авіакомпаніям пропонувати тури за вигіднішими цінами. Це може дещо послабити позиції туроператорів на ринку та скоротити частку їхніх продажів. Позиція туроператорів також може послабитися в зв'язку з тим, що споживчі потреби змінюються у бік більшої незалежності та індивідуальних подорожей на відміну від групових масових турів.

Зросло значення психологічних факторів. Для успішної роботи в туристичному бізнесі необхідно навчитися досягати емоціонального контакту з клієнтами. В індустрії гостинності потребують доброзичливих працівників. Дружелюбність - основа професіоналізму в турбізнесі. Якщо людина боїться літати, то вона не зможе працювати в авіації. Якщо людина не наділена природною доброзичливістю, тоді їй не можна працювати в індустрії гостинності.

Туристичний продукт стає все вимогливішим. Створюються нові гастрономічні концепції. Багато уваги звертається на дрібниці та на те, що не має прямого відношення до засобів розміщення чи екскурсій.

Люди важко працюють цілий рік, тому під час відпустки не хочуть себе обмежувати. Змінюється архітектура готелів, покращується комфорт та сервіс. Створюються облаштовані паркові зони.

У кожної фірми, міста, місцевості та навіть країни є свій імідж, репутація. Наприклад, Італія - країна спагеті, Фінляндія - батьківщина Діда Мороза, Париж - місто кохання. Створення іміджу - це довгий послідовний процес. Хто купить готель із поганою репутацією? Для успішної роботи потрібний хороший імідж країни, міста, готелю та постійне робота для його підтримання.

Наприкінці XX ст. виникли суттєві зміни на ринку міжнародного туризму, з'явилися нові модні туристичні регіони й у зв'язку з цим посилилася конкуренція. До таких нових туристичних регіонів належать країні Південно-Східної Азії: В'єтнам, Камбоджа, Лаос, а також деякі колишні республіки Радянського Союзу; в Латинській Америці - Чилі; в Африці - ПАР. Популярним місцем відпочинку стає В'єтнам, де здійснюють ся серйозні інвестиції в сферу в'їзного туризму. Навіть Японія, яка колись вважалася країною, що генерує туристичні потоки, починає приваблювати до себе все більше уваги, і туристичний потік зараз спрямовується н тільки з Японії, але і в Японію.

Деякі туристичні регіони пропонують досить високий стандарт сервісу Керівництво багатьох країн приймає серйозну участь у програмах розвитку туризму; робляться серйозні капіталовкладення для створення паркі розваг, нових атракціонів та модних визначних місць.

На початку XXI ст. перед світовою туристичною індустрією гостро постала проблема збереження та розвитку рекреаційних ресурсів, які є безцінним даром природи, до яких потрібно дбайливо ставитись, щоб і в третьому тисячолітті людство могло насолоджуватися цим даром. Для максимального використання рекреаційних ресурсів необхідно досягати співвідношення між підвищеним попитом на ці ресурси та створенням найбільш сприятливих умов їх застосування.

Для людини привабливими є природний ландшафт, чиста річка чи водоймище, повітря, ліс. Тому в найпривабливіших місцях збільшується кількість готелів, будинків відпочинку та інших споруд, що певною мірою негативно впливає на природний ландшафт.

Всесвітня організація туризму та Комісія ООН з навколишнього середовища у спільній Декларації від 1 липня 1982 р. наголосили на потребі створення рівноваги між туризмом та можливостями навколишнього середовища.

Причиною руйнування навколишнього середовища бельгійського узбережжя Ла-Маншу поблизу Остенда стало будівництво великої кількості готелів уздовж берега протяжністю 62 км.

Одним із най популярніших місць відпочинку є Гавайські острови, які володіють унікальними природно-кліматичними ресурсами. Географічне положення групи Гаванських островів поблизу екватора в Тихому океані забезпечує теплу погоду цілорічно. Чудові пляжі, тропічна рослинність, культура та звичаї місцевого населення, традиційна гостинність сприяють постійному притоку іноземних туристів.

Для гавайського населення (близько 1 млн осіб) туризм - важливе джерело зайнятості та доходів. У1999 р. Гавайські острови відвідали 7 млн туристів. Туризм став джерелом третини всіх доходів місцевого бюджету та забезпечив 30 % зайнятості місцевого населення.

Проте, незважаючи на всі переваги, туризм створює чимало проблем для гавайців. У зв'язку з напливом туристів місцеві жителі відчувають гостру нестачу питної води. Розвиток екотуризму, відвідування туристами унікальних природних місць стало причиною вимирання рідкісних видів птахів та тварин.

У місцях масового скупчення туристів місцеві адміністрації повинні регулювати туристичні потоки. Прийом туристів характеризується їхньою концентрацію на 1000 жителів або на одиницю площі конкретної території. Якщо концентрація туризму перевищує допустимі норми, , тоді це згубно впливає на навколишнє середовище та виникає руйнування тієї недоторканої природи, заради якої туристи і приїжджають. Мешканець сучасного великого міста мріє про чисту річку, повітря, але чим більше людей приїжджає в ще збережені оазиси екологічної чистоти, тим більшою є небезпека руйнування для цієї місцевості, в якій природно-кліматичні ресурси є основою її економічного розвитку.

Процес глобалізації туристичних послуг призводить до серйозного збільшення обсягів інформації, яку необхідно збирати, поновлювати, структурувати та пересилати.

Використання всесвітньої комп'ютерної мережі Інтернет надає можливість мати глобальний доступ до турпродукту.

Всесвітньою організацією туризму розроблені принципи розвитку стійкого туризму (туризм розрахований на тривале використання), які повинні забезпечувати рівновагу між інтересами економіки та охороною навколишнього середовища, подальший розвиток туристичного обміну те міжнародної торгівлі, захист суспільних та культурних цінностей, пріоритетний розвиток енергозберігаючих технологій.

Соціально-економічна роль міжнародного туризму

Останні десятиліття XX - початок XXI ст. стали періодом якісних змін у структурі та джерелах економічного зростання у світі, зумовлених новими потребами та мотивами поведінки людини в інформаційному суспільстві, інтегрованістю міжнародного співтовариства з метою взаємо-пізнання та взаємозбагачення.

Особливого розвитку набула індустрія міжнародних туристичних послуг, стимульована зростанням чисельності та доходів населення в індустріальних країнах, збільшенням часу на відпочинок, значним поліпшенням транспортної інфраструктури.

Сучасний міжнародний туризм є одним із найважливіших чинників економічного та соціального розвитку суспільства. Він впливає на темпи економічного зростання, поліпшення показників торгового балансу, зменшення безробіття та стабільність валютного курсу в державі.

Міжнародний туризм розвивається всупереч таким негативним факторам, як політична та економічна нестабільність у багатьох частинах світу, посилення тероризму, коливання валютних курсів, нестабільні ціни на нафту тощо.

Середньорічні темпи зростання міжнародного туризму становлять 4- 5 %. Однак, у 1991 р. унаслідок воєнних дій у Перській затоці та значного зменшення потоку туристів у країни Перської затоки, східної частини Середземного моря та Північної Африки цей показник становив 1,5 %, а вже наступного 1992 р. зріс до 8 %.

Ще серйозніше, ніж війна у Перській затоці, на ситуацію в туристичному бізнесі вплинули терористичні акти в США 2001 р. Різко скоротився обсяг в'їзного туризму в США, зменшилась кількість поїздок у межах країни, багато туристичних фірм, готелів та авіакомпаній збанкрутували.

У 2001 р. кількість міжнародних поїздок порівняно з 2000 р. зменшилась на 1,3 % і становила 689 млн.

Багато країн світу щорічно приймають понад 1 млн іноземних туристів. За даними UNWTO, най привабливішою країною світу з позиції туризму є Франція. Друге місце за кількістю іноземних туристів посідає Іспанія, вона випереджує за цим показником навіть таку велику туристичну країну, як США.

Частка туризму перевищує 10 % світової торгівлі товарами й послугами, що дало йому змогу посісти третє місце після експорту нафти та автомобілів, а до 2020 р. туризм повинен вийти на перше місце.

У таких країнах, як Угорщина, Чехія, Австрія, Швейцарія, Італія, Франція, Іспанія, Португалія, туризм належить до пріоритетних галузей, внесок яких у валовий національний дохід становить 15-35 %.

За оцінками спеціалістів, нині в туріндустрії працює понад 100 млн осіб, кожне 16-те робоче місце у світі припадає на туризм, кожна 8-ма працездатна людина в світі зайнята в цьому секторі.

Переважна більшість робочих місць у туризмі належить малим і середнім підприємствам. Дослідження показують, що в туризмі нові робочі місця створюються в 1,5 рази швидше, ніж у будь-якій іншій галузі. При цьому нові робочі місця та туристичні підприємства з'являються здебільшого в найменш розвинених регіонах країни, що сприяє вирівнюванню економічної ситуації в країні, заохочує жителів не полишати сільські зони мешкання. Роботу отримують представники найрізноманітніших професій та рівня кваліфікації - від державних службовців та менеджерів вищого рангу до працівників турагентств і покоївок готелів. Туризм також сприяє розвитку малого та середнього бізнесу, що, своєю чергою, стабілізує економіку будь-якої країни, й особливо важливо для країн з високим рівнем безробіття.

Міжнародний туризм є активним джерелом надходжень іноземної валюти. Наприклад, значною є частка доходів від міжнародного туризму в загальній сумі надходжень від експорту товарів і послуг в Іспанії - 35 % Австралії та Греції - по 36 %, Швейцарії - 12 %, Італії - 11 %, Португалії - 21 % і на Кіпрі - 52 %. У більшості країн, що розвиваються на іноземний туризм припадає 10-15 % доходів від експорту товарі] і послуг. Проте в деяких країнах цей показник значно вищий, наприклад у Колумбії він становить 20 %, Ямайці - ЗО %, Панамі - 55 % і на Гаї ті - 73 %.

Туристичний бізнес стимулює розвиток інших галузей господарства будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництво товарів народного споживання.

Водночас розвиток туризму породжує цілу низку проблем. Перспектива отримати більш високооплачувану роботу в туристичному бізнесі може спричинити перехід працівників з інших галузей виробництва в галузі, пов'язані з туризмом. Наприклад, перехід працівників сільського господарства негативно впливає на виробництво сільськогосподарської продукції. Викликане можливістю працевлаштування масове переміщення людей з віддалених районів у міста з великою кількістю туристів може спричинити погіршення житлових умов, перевантаження систем забезпечення та обслуговування в цих містах. Постають проблеми культурного й екологічного характеру. Наприклад, в Індії під навалою відвідувачів поступово руйнується Тадж-Махал, в Єгипті від величезної кількості туристів страждають навіть піраміди. Через неконтрольований наплив туристів, які вештаються природними резерватами, хиріє або гине рослинність. Більш того, туристи часто забирають на згадку про подорож різні речі, скажімо, рідкісні морські мушлі чи корали, або ж купують їх як сувеніри у місцевих жителів.

Туристи забруднюють довкілля. За підрахунками Програми ООН з навколишнього середовища, щодня середньостатистичний турист залишає після себе один кілограм сміття. Туристи зазвичай використовують надто багато води, продуктів тощо. Від цього можуть страждати місцеві жителі.

Спілкування з іноземними гостями інколи згубно впливає на місцеву культуру та систему цінностей. Наплив туристів може призвести до втрати культурної самобутності та зруйнувати традиційний спосіб життя місцевого населення. Місцеві жителі часто спостерігають негативний бік туризму, оскільки туристи дозволяють собі робити те, чого вдома, серед родичів і друзів, ніколи б не зробили. Аморальна поведінка туристів породжує чималі проблеми.

Багаті туристи, які приїздять у країни, що розвиваються, прямо чи опосередковано спричиняють негативні зміни у житті місцевих громад. Нерідко задля власного комфорту туристи привозять зі собою різні цінні речі, про які місцеві мешканці можуть лише мріяти. Бажання мати такі речі змушує багатьох людей змінювати своє життя, інколи навіть штовхає до злочинів.

Місцеві жителі часто невдоволені присутністю туристів, особливо якщо тим створюються найсприятливіші умови за рахунок місцевого населення. Шум, перенаселеність, забруднення навколишнього середовища, втрата самобутності, пошкодження історичних, архітектурних і релігійних об'єктів - усе це є наслідками масового напливу туристів. Зазначені проблеми потрібно враховувати при плануванні розвитку туризму.

І все ж позитивних факторів від розвитку туризму більше, ніж проблем, які він породжує.

По-перше, завдяки туризму створюються нові робочі місця; праця, пов'язана з туризмом, часто високооплачувана, отже, надходження від оподаткування більших доходів людей також зростатимуть.

По-друге, держава за рахунок ввезення в країну товарів іноземного виробництва, необхідних для споживання туристами та подальшого розвитку туризму, може запровадити митний збір на імпортні товари.

По-третє, оподатковуються надані туристам послуги (проживання в готелях, харчування, продаж напоїв, транспорт).

По-четверте, податки з доходів сплачують як місцеві, так і іноземні фірми, які отримали право (ліцензію) на провадження туристичного бізнесу в країні.

З'являється можливість частину бюджетних надходжень від туризму спрямовувати на фінансування розвитку інфраструктури, реставрацію та відновлення пам'яток історії та культури, здійснення природоохоронних програм, програм соціального розвитку тощо.

Особливості і структура міжнародного туризму

Ринок туризму як система взаємозв'язків об'єднує велику кількість виробників турпродукції з наявними та потенційними покупцями, які можуть чи мають бажання купити туристичну продукцію.

Туристичний ринок - сукупність організаційно-економічних відносин з приводу організації та купівлі-продажу туристичних послуг. Цей ринок, як і будь-який інший, пов'язує разом покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників). Але від звичайних товарних ринків туристичний ринок відрізняється тим, що на ньому товар не просувається від продавців до покупців. Навпаки, покупці самі переміщуються до місця призначення, щоб отримати зарезервовані послуги.

Ринок - це сфера обміну. Предметом обміну на туристичному ринку є туристичні послуги, які надають різні підприємства туристичної індустрії (готелі, ресторани, перевізники, заклади дозвілля, організатори подорожей та ін.).

Туристичний ринок характеризується багатоступеневістю відносин: між кінцевим споживачем і виробником туристичних послуг є посередники - туристичні агентства, туроператори, постачальники і виконавці послуг розміщення, перевезення, харчування.

Туристичні ринки можна класифікувати за такими ознаками:

- за географічною приналежністю - світовий, регіональний, ринок окремої країни, регіону всередині країни, міста тощо;

- за ознакою відношення до національної території - ринки міжнародного туризму (в'їзного, виїзного), внутрішнього туризму;

- за ознакою напрямку руху - ринки, що генерують туристичні потоки, і ринки, які приймають туристів;

Рис. 1

- за ступенем концентрації виробництва і збуту - монополістичний, олігополістичний і ринок вільної конкуренції;

- за співвідношенням між попитом і пропозицією - ринок продавця (характеризується високим попитом і обмеженістю пропозиції) і ринок покупця (характеризується перевищенням пропозиції над попитом).

У туристичній сфері використовують термін "регіон". Розрізняють регіони трьох типів:

1) географічні, наприклад, Західна Європа або Північна Африка;

2) адміністративні, наприклад, Закарпатська область;

3) природнокліматичні, наприклад, морські курорти, Тихоокеанський басейн.

Відповідно туристичні потоки розрізняють за спрямованістю: всередині регіонів - внутрішньо-регіональні й між регіонами - міжрегіональні.

Оскільки кількість людей, охоплених туристичними поїздками, постійно зростає, туризм дедалі більше впливає як на світову економіку, так і на соціально-економічний розвиток окремих країн.

Один із важливих напрямів вивчення впливу міжнародного туризму на світову економіку - визначення місткості ринку. Гіпотетичний туристичний ринок - це сукупність покупців, які володіють потенційною можливістю укласти угоду з продавцем туристичних послуг. Однак насправді прогноз туристичного попиту і фактичні результати не збігаються.

Серед найважливіших показників місткості ринку міжнародного туризму є "кількість прибуттів", що визначається чисельністю тих, хто здійснив протягом року подорож і зареєстрований як особа, що прибула в певну країну з метою туризму. Окрім кількості прибуттів іноземних відвідувачів, показником місткості туристичного ринку є грошові надходження від міжнародного туризму.

Кількість прибуттів іноземних гостей у різних країнах фіксується за єдиною методикою, розробленою UNWTO, що уможливлює статистичний облік за країнами і порівняння показників на міждержавному рівні.

За даними UNWTO, за 15 років (1975-1990) кількість міжнародних прибуттів подвоїлася: 1975 р. було зареєстровано 222 млн прибуттів, 1990 р. - 459 млн. Темпи розвитку міжнародного туризму дещо сповільнилися 1991 p., проте чергове підняття спостерігалося 1992 р. - 503 млн і 1993 р. - 518 млн прибуттів.

У 1999 р. кількість прибуттів у світовому міжнародному туризмі збільшилася на 3,2 % порівняно з 1998 р. і становила 657 млн.

Важким для світової індустрії туризму виявився 2001 р. Терористичні акти в США і кризова ситуація в багатьох галузях світової економіки негативно позначилися на розвитку міжнародного туристичного ринку - загалом кількість подорожуючих знизилася на 1,3 %. Міжнародні туристські прибуття 2004 р. перевищили всі попередні рекорди і досягли 763 млн, порівняно з попереднім роком турпотоки збільшилися на 11 % .

Для спрощення маркетингових досліджень туристичного ринку й оцінки внеску окремих країн у розвиток світового туризму міжнародний туристичний ринок прийнято поділяти на ринок виїзного туризму і ринок в'їзного туризму. Місткість ринку виїзного туризму визначається кількістю виїздів із країни, в'їзного - кількістю прибуттів. Загальна кількість виїздів /прибуттів розподіляється за країнами-реципієнтами і країнами генераторами міжнародного туризму. Генерування туристичних потоків є імпортом туристичних послуг, а прийом та обслуговування іноземних туристів у себе в країні - експортом міжнародних туристичних послуг.

На початку XXI ст. в експорті міжнародних туристичних послуг ви значилася перша десятка країн .

Крім показника кількості прибуттів, місткість ринку в'їзного міжнародного туризму визначається обсягом надходжень від міжнародного туризму, джерелом яких є витрати іноземних гостей на туристичні по слуги.

міжнародний туризм інфраструктура італія

Таблиця 1 - Перша десятка країн - експортерів туристичних послуг

Країна

Кількість туристичних прибуттів, млн

Франція

75,1

Іспанія

53,6

США

46,1

Китай

41,8

Італія

37,1

Велика Британія

27,8

Гонконг (Китай)

21,8

Мексика

20,6

Німеччина

20,1

Австрія

19,4

Місткість ринку виїзного міжнародного туризму визначається кількістю виїздів резидентів із країни в закордонні подорожі та сумою їхніх грошових витрат під час перебування за кордоном.

Міжнародні туристичні витрати визначаються як витрати відвідувачів, що виїжджають, в інших країнах, включаючи їхні платежі національним перевізникам за міжнародні перевезення. Відповідно до рекомендацій Міжнародного валютного фонду щодо платіжного балансу, витрати на міжнародні перевезення повинні бути зазначені окремим рядком.

Наведемо першу десятку країн за сумою доходів від іноземного туризму США - 74,5; Іспанія - 45,2; Франція - 40,8; Італія - 85,7;

Німеччина - 27,7; Велика Британія - 27,3 Китай - 25,7 та ін.

Для конкретного виробника туристичних послуг місткість цільового туристичного ринку визначається кількістю проданих послуг (турів).

Для формування стратегічних маркетингових рішень, вибору цільового сегмента, каналів збуту, розробки цінової політики і вирішення багатьох інших завдань необхідно постійно досліджувати ринок.

Дослідження туристичного ринку мають на меті:

- дати загальну характеристику і виявити тенденції змін;

- оцінити стан конкуренції;

- дати характеристику основних споживачів;

- визначити систему просування продукту і послуг;

- виявити тенденції розвитку зовнішнього середовища, що впливають на діяльність туристичної організації тощо.

На підставі результатів таких досліджень визначають кон'юнктуру ринку, тобто його стан у визначений момент (період) часу, зумовлений взаємодією економічних, соціально-економічних, соціально-політичних, природних та інших факторів. Кон'юнктуру туристичного ринку характеризують такі параметри, як співвідношення попиту та пропозиції туристичних послуг, рівень цін і доходів, ступінь державного регулювання, наявність сезонних коливань попиту.

Об'єктами кон'юнктурного аналізу ринку є:

- учасники ринку (партнери, постачальники, посередники, споживачі, конкуренти);

- обсяг, структура і динаміка виробництва та споживання окремих туристичних послуг (фірми-конкуренти, обсяг вироблених ними туристичних послуг, різновид пропонованих маршрутів і послуг, співвідношення попиту та пропозиції, неохоплені сегменти ринку);

- рівень резервів (можливості турфірми зі збільшення кола споживачів розширення географії маршрутів, номенклатури послуг, спеціалізації і диференціації обслуговування тощо);

- динаміка цін (у конкурентів, середньо-ринковий курс цін на аналогічні туристичні послуги);

- особливості виробничо-збутової, рекламної діяльності в структурі ринку.

Аналіз кон'юнктури ринку має важливе значення для вироблення маркетингової стратегії розвитку турфірми. Знання кон'юнктури і прогноз розвитку ринку дають змогу оцінити можливості й негативні впливи і на підставі цього виявити переваги і недоліки в діяльності організації - це так званий SWOT-аналіз. При проведенні SWOT-аналізу розглядають поточне становище турфірми з урахуванням взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів.

До зовнішніх факторів належать так звані STEP-фактори, що характеризують макрооточення ринку (STEP - абревіатура з англійських слів sociology, technology, economics and politics): науково-технічний прогрес, політичне середовище, демографія, культурне і природне середовище.

Економіка

Аналізуючи кон'юнктуру туристичного ринку, потрібно враховувати тенденції та стан економіки - динаміку ВВП, стан платіжного балансу, інфляційні процеси, рівень безробіття у регіонах, динаміку і рівень доходів. Економічні фактори впливають на купівельну спроможність, а як наслідок - і на попит. Загальна купівельна спроможність визначається поточними доходами, наявністю заощаджень, рівнем цін і розвитком кредитування.

Науково-технічний прогрес

Зміни в цій сфері важко піддаються прогнозуванню; можна спостерігати за тим, у розвиток яких галузей держава і великі корпорації насамперед вкладають кошти. Підприємцю, продукції якого можуть торкнутися технологічні зміни, для дотримання своїх інтересів необхідно стежити за появою технічних новинок.

Політичне середовище

Йдеться про питання політичної стабільності, законодавчі акти, діяльність урядових органів, які регулюють роботу організацій індустрії туризму, міждержавні відносини, вплив суспільних інститутів (наприклад, прав людини).

Демографія

Конкуренто-утворюючими факторами у цьому разі є демографічні тренди, динаміка чисельності населення працездатного віку, вікова структура населення, розподіл на групи за віком, статтю, національностями, родом занять, іншими статистичними ознаками.

Культурне середовище

Маються на увазі вплив на систему цінностей, підвищення освітнього рівня, зміна поведінкових принципів, наприклад, мода на все вітчизняне чи, навпаки, на імпортне, на здоровий спосіб життя, на раціональне харчування.

Природне середовище - це туристичні ресурси і стан екології. На початку XXI ст. людство занепокоєне станом природних ресурсів. Туризм значною мірою залежить від цього фактора. Без наявності туристичних ресурсів туризм розвиватися не може.

Місце Італії в Європейському туристичному регіоні

Італія - це країна, що розташована на півдні Європи, оточена морями басейну Середземного моря і займає:

весь Апеннінський півострів; великі острови Сицилія, Сардинія.

Географічно Італія лежить у помірній кліматичній зоні. Через достатньо високу протяжність Апеннінського півострова, клімат відмінний на півночі, що належить до європейського континенту, та півднем, що оточений Середземним морем. Альпи є частковий бар'єр проти західних і північних вітрів. Восени тяжкі, часом катастрофічні дощі.

За оцінками фахівців, Італія являє собою туристський продукт вищого ступеня досконалості: міжнародна статистика відводить їй почесне місце у п'ятірці найбільш розвинених з погляду туризму країн світу, оскільки на вказану країну припадає 6% усього туристичного «обігу» нашої планети. Всесвітньо відома історія Італії, краса її природи, твори мистецтва, культурні пам'ятники, релігійні свята, мода й італійський стиль життя, вино й гастрономія - ось ті ключові пункти, які зробили Італію важливим туристичним центром світового рівня. 12 італійського ВВП формує сектор туристичних послуг, який таким чином є однією з основних галузей національної індустрії. В Італії склалася добре організована система прийому туристів, здатна одночасно прийняти 3.623.891 гостей. Вона складається з 33.341 готелів на 1.807.275 місць, 2.355 кемпінгів і туристичних поселень - 1.317.153 місця, 24.250 приватних квартир, що здаються в оренду (на 251.997 місць), 5.965 агротуристських комплексів на 68.413 місць та інших 3.286 одиниць різних форм прийому гостей - 179.053 місця (апартаменти з декількома власниками, притулки, пансіони, релігійні установи й будинки для прочан, тощо). Інші туристські об'єкти - природні парки, центри проведення конгресів, транспорт, пляжі, фунікулери, авто- і залізниці, порти й аеропорти, ресторани, дискотеки, гірські траси, мінеральні джерела тощо) у загальної розгалуженій і розподіленій по всій території Італії мережі утворюють, разом з державною туристичною організацією (у національному масштабі, а також на обласному й місцевому рівнях) систему прийому та розміщення туристів у Італії. Італійські області мають у своєму розпорядженні незліченну кількість автономних спортивних споруджень і розважальних комплексів, стадіонів, гімнастичних залів, басейнів, ковзанок і велодоріжок, танцювальних залів й атракціонів, церков і монастирів, замків і фортець, цирків шапіто й цілодобових критих павільйонів, площ й обладнаних приміщень для проведення громадських видовищних заходів за всіх пір року, картами, маршрутами, прогнозами погоди, календарями виставок і подій, традицій, шопінгу, довідниками послуг.

В Італії загалом є 4 «перлини», побачити які необхідно:

1) Рим з його стародавніми руїнами й музеями Ватикану,

2) Флоренція, без якої неможливо уявити собі італійське Відродження,

3) Піза з її вічно падаючою вежею

4) Венеція - ірреальне місто мостів і каналів, яке мріють відвідати буквально всі. І без кожного із цих міст думка про Італію буде неповною. Отже, для першого знайомства цілком достатньо маршруту по чотирьох вищезгаданих пунктах, з невеликими зупинками, наприклад, в Ассізі або Феррарі. Заключним акордом може стати відпочинок на морі, наприклад на чудовому курорті Лі-до Ді Езоло поблизу Венеції або ще краще - на Лігурійському узбережжі.

Знайомство з Італією можна почати й з півдня. У цьому випадку класичний варіант маршруту: Сорренто - Неаполь - Рим з оглядом стародавніх Помпеї й поїздкою на Капрі. Італійське мистецтво й культура широко привертають увагу іноземців, розбурхують їхню уяву. У результаті Італію щорічно відвідують мільйони чоловік, які з наснагою знайомляться із шедеврами живопису, скульптури й архітектури в «містах-скарбницях мистецтв». Відвідування тільки цих міст покриває 50% загального потоку туристів, що прибувають в Італію, як індивідуально, так і в складі груп. Кажучи про тенденції розвитку туризму в Італії, необхідно відзначити основні мотиви прибуття в країну іноземних гостей: 45 % туристів привертають культурно-історичні визначні пам'ятки, 43 % - кліматичні особливості, 27 % - природа, 30 % - поєднання всіх відмічених чинників. Розпал туристського сезону припадає на літні місяці - липень і серпень, що створює певні проблеми як для міст, так і для прибережних курортів, а також для індустрії гостинності країни в цілому. За кількістю місць у готелях Італія займає одне з провідних місць у Європі. Крім того, в прибережних районах центральної частини країни поширені табірні містечка, а на півдні - приміщення, що здаються в оренду. Щорічно Італію відвідують близько 60 млн. іноземних туристів, переважно з ФРН, Франції, Австрії, Швейцарії і Іспанії. Туристи з Німеччини займають провідні позиції не тільки за кількістю, але і за тривалістю перебування. Типові терміни перебування за турзапрошенням - до 2 тижнів (термін виїзду протягом місяця), за приватним - до 1 місяця (термін виїзду протягом 2,5 місяців), за службовим - до 1 місяця (термін виїзду протягом 2,5 місяців). Економічне зростання і спрощення валютного контролю останніми роками сприяли розвитку виїзного туризму. Жителі Італії в основному подорожують в сусідні держави.

Ця галузь має надзвичайно велике значення в житті Італії. За масштабами туризму країна стоїть на першому місці в світі (понад 50 млн іноземних туристів протягом року). Туристів приваблюють і сонячні пляжі Середземномор'я, і краєвиди, і зимові види спорту в Альпах. Італійська Рив'єра в Лігурії є одним цілим з французькою, її доповнюють пляжі Сардинії та Адріатики.

Італійські міста мають світову славу центрів туризму. Багато з них існують з часів Стародавнього Риму, були столицями середньовічних князівств і зараз є скарбницями творів мистецтва, історичних і архітектурних пам'яток. Серед них Болонья, Падуя, Парма, Піза, Равенна і багато інших. Саме італійські міста стали центрами, де в XII-XIV ст. зародилось найбільше університетів у Європі.

Італія має першокласну туристичну інфраструктуру і стабільну клієнтуру - жителів Північно-Західної Європи. Порівняно з Францією іноземний туризм в Італії є більш молодим (за віком туристів), дешевим (за середніми їхніми витратами). Величезний наплив туристів має і негативні наслідки. Багато пляжів забруднено, виникла загроза збереженню творів мистецтва.

Туристичний потенціал Італії

Ця галузь має надзвичайно велике значення в житті Італії. За масштабами туризму країна стоїть на першому місці в світі (понад 50 млн. іноземних туристів протягом року). Туристів приваблюють і сонячні пляжі Середземномор'я, і краєвиди, і зимові види спорту в Альпах. Італійська Рив'єра в Лігурії є одним цілим з французькою, її доповнюють пляжі Сардинії та Адріатики.

Італійські міста мають світову славу центрів туризму. Багато з них існують з часів Стародавнього Риму, були столицями середньовічних князівств і зараз є скарбницями творів мистецтва, історичних і архітектурних пам'яток. Серед них Болонья, Падуя, Парма, Піза, Равенна і багато інших. Саме італійські міста стали центрами, де в XII-XIV ст. зародилось найбільше університетів у Європі.

Італія має першокласну туристичну інфраструктуру і стабільну клієнтуру - жителів Північно-Західної Європи. Порівняно з Францією іноземний туризм в Італії є більш молодим (за віком туристів), дешевим (за середніми їхніми витратами). Величезний наплив туристів має і негативні наслідки. Багато пляжів забруднено, виникла загроза збереженню творів мистецтва.

Визначні пам'ятки

На території Італії величезна кількість визначних пам'яток як природних, так і історико-архітектурних. У Римі це - храм Пантеон, Колізей, Форум, лазні Каракалла, Тріумфальна арка, собор Св. Павла, Капітолійський музей, Національний музей, галерея Боргезе і ін. У Мілане - знаменита опера «Ла Скала», церква Сан-Амброджо, монастир з фрескою «Таємна вечеря» Да Вінчі. У Пізі - «Падаюча вежа» (1174-1372), у Флоренції, символі епохи Відродження, - палац Строцці, його споруди і площі прикрашають творіння Мікеланджело, Джотто, Челліні. Унікальне місто-музей Венеція, історичний центр якого розташований на 118 островах з 400 мостами, в т.ч. Ріальто і Міст Зітхань.

Корисна інформація для туристів

У Італії існує державна монополія на продаж тютюнових виробів - придбати їх можна в кіосках із спеціальною емблемою. Забороняється палити в суспільному транспорті, у таксі, в більшості театрів і кінозалів, а також в деяких магазинах.

У Римі не вітається дуже фривольний одяг типу шортів і футболок. У такому вигляді можуть не пустити не тільки в музеї і собори, але і в магазини. У Ватикані і в соборі Святого Петра недопустимі шорти, дуже короткі спідниці у жінок. Плечі не мають бути відкритими.

Флоренція славиться виробами зі шкіри і золотом, Венеція - карнавальними масками і виробами зі знаменитого венеціанського скла, виготовленого на острові Мурано. Привезіть з Італії капелюх з італійської соломки, футболку одного з численних італійських футбольних клубів і пляшку відомого у всьому світі провина - Кьянті.


Подобные документы

  • Особливості іноземного туризму в структурі господарства Італії. Природоохоронні території країни. Історія становлення туризму в Італії. Характеристика рекреаційно-туристичної галузі. Соціально–економічні умови. Значення туризму для господарства Італії.

    курсовая работа [410,3 K], добавлен 07.10.2010

  • Історичні передумови та географічні особливості туризму в Італії, поняття та статистика туристських потоків. Особливості обслуговування туристів на підприємствах туризму, об'єми і характер операцій, спеціалізація діяльності та умови туристського ринку.

    курсовая работа [84,6 K], добавлен 06.09.2010

  • Поняття міжнародного туризму, його сутність, функції, динаміка, проблеми та перспективи розвитку, роль в світовій економіці. Аналіз діяльності туристичних агентств. Підвищення конкурентоспроможності України на сучасному світовому туристичному ринку.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 13.05.2014

  • Характеристика Бельгії: природно-ресурсний, соціально-економічний, рекреаційно-туристичний потенціал. Аналіз статистичних даних в галузі туризму. Види та типи туризму. Характеристика туристичних підприємств, що працюють на туристичному ринку Бельгії.

    курсовая работа [848,2 K], добавлен 27.04.2014

  • Теорія та сутність іноземного туризму та його забезпечення. Основні світові тенденції розвитку міжнародного туризму. Аналіз розвитку іноземного туризму в Україні, особливості розвитку туристичного ринку в нашій країні. Інвестиційна політика в цій галузі.

    реферат [29,3 K], добавлен 27.03.2012

  • Сутність міжнародного туризму та його особливості. Види міжнародного туризму в Україні. Основні чинники, що впливають на формування і функціонування туристичного ринку. Дослідження організації туризму провідними міжнародними туристичними фірмами України.

    дипломная работа [518,2 K], добавлен 27.03.2013

  • Поняття про гастрономічний туризм, методика його дослідження. Національна італійська кухня як ресурс розвитку гастрономічного туризму. Типи закладів ресторанного господарства та гастрономічні фестивалі Італії. Характеристика гастрономічних турів.

    курсовая работа [84,0 K], добавлен 24.11.2015

  • Міжнародний туризм: сутність, види, значення; основні чинники, що впливають на формування і функціонування туристичного ринку. Огляд сучасного стану міжнародного туризму в Україні: інфраструктура, матеріально-технічна база, інноваційні форми організації.

    дипломная работа [2,6 M], добавлен 26.01.2011

  • Розвиток туризму в Україні. Шляхи розвитку сільського екологічного туризму в Карпатському регіоні, активний і спортивний туризм. "Сколівські Бескиди" – гордість Сколівщини. Туристично-рекреаційний потенціал Івано-Франківщини. Проблеми ресторанних послуг.

    научная работа [182,6 K], добавлен 08.04.2010

  • Сутність поняття "спортивно-оздоровчий туризм", його специфічність та характерні ознаки, виховна роль. Місце кінного туризму в туристичному господарстві. Історія розвитку і особливості даного різновиду спортивного туризму. Організація туристичного походу.

    реферат [1,5 M], добавлен 23.04.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.