Главная База знаний "Allbest" Транспорт Вдосконалення автомобільних перевезень

Вдосконалення автомобільних перевезень

Характеристика автомобільного транспорту. Стан вантажних перевезень в Україні. Контроль правильності оформлення транспортної документації. Характеристика маршруту перевезень. Факторне дослідження продуктивності автомобілів та собівартості перевезень.

Рубрика Транспорт
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.10.2013
Размер файла 1,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Загальний розділ

1.1 Характеристика автомобільного транспорту

Автомобільний транспорт являє собою сукупність шляхів сполучень, засобів перевезення та технічних пристроїв, механізмів і засобів управління.

Виробничий процес на автомобільному транспорті, який полягає в переміщенні вантажів і пасажирів рухомим складом називається автомобільними перевезеннями. Є два види автомобільних перевезень вантажні і пасажирські. Вантажні перевезення розрізняють по слідуючи ознаках:

по галузевому принципу перевезення вантажів промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі і громадського харчування. поштового перевезення, перевезення вантажів населення і комунального господарства;

по територіальній ознаці:

а) технологічні - перевезення по території будівельних майданчиків чи по території підприємства;

б) міські - перевезення на невеликі віддалі з різною структурою перевезення;

в) здійснюються за межами міста на віддалі до 50 км включно;

г) міжміські - перевезення, які здійснюються на відстані більше 50 км між різними містами, областями і економічними районами на дорогах великої протяжності, віддаль може бути більше 1000 км;

д) міжнародні - перевезення за межі країни.

По способу виконання:

а) місцевими називаються всі перевезення незалежно від їх віддалі, які проводяться одним автотранспортним підприємством;

б) при перевезеннях прямого сполучення в роботі по переміщенню вантажів приймають участь декілька автотранспортних підприємств;

в) перевезення змішаного сполучення виконуються двома або більше видами транспорту. Вони можуть бути: автомобільно-залізничними, автомобільно-водними, автомобільно-залізнично-водними і т.д.

По часу виконання:

а) постійні - перевезення на протязі цілого року;

б) сезонні - періодично повторюються в потрібний час року.

По організаційному принципу - централізовані і децентралізовані.

Україна розташована в центрі Європи, на перетині важливих торгівельних шляхів і тому особливу увагу слід приділяти розвитку транспорту, щоб не лишень забезпечувати власні потреби, але й виводити цю галузь господарства на міжнародний рівень.

Застарілі методи господарювання стають не практичними в сучасних ринкових умовах, тому гостро постає проблема забезпечення ефективної діяльності підприємств і галузей народного господарства, зокрема в галузі транспорту. Водночас транспорт, а автомобільний особливо, залишається однією з найпривабливіших галузей народного господарства для ділків тіньової економіки. У зв'язку з особливостями виробничої діяльності значна частина доходів залишається в тіні, що призводить до недотримання коштів у казну держави.

Вибір правильної стратегії діяльності з метою забезпечення оптимальної діяльності за умов різкого виникнення великої кількості конкурентів є одним з головних завдань оперативного планування діяльності автотранспортного підприємства. Саме на цій проблемі зосереджена увага даного дипломного проекту.

1.2 Стан вантажних перевезень

Автомобільний транспорт в Україні набуває дедалі більшого значення. Особливо він зручний при перевезенні вантажів на короткі відстані, при доставці їх до залізничних станцій, пристаней і портів, в обслуговуванні місцевого і сільськогосподарського вантажообороту. За обсягом вантажообороту автотранспорт не поступається залізничному й морському.

Серед перевезення вантажів найбільша частка відправлень припадає на автомобільний транспорт (73,8%), на другому місці - залізничний (15,5%), на третьому - трубопровідний (9,1%).

Рис. 1.1. Відправлення вантажів

В останні роки державний кордон України перетинає 12 млн. 30 тис автомобілів, з них 88% легкових, 4% автобусів, 8% вантажних автомобілів. Переважна більшість легкових автомобілів переходить кордон України на таких прикордонних контрольно-пропускних пунктах (ПКПП), як Чоп, Ужгород, Гоптівка, Новоазовськ, Ягодин, Виступовичі та Могилів - Подільський. Більшість вантажних автотранспортних засобів перетинає кордон у ПКПП Ужгород, Чоп, Порубне, Шегені і дещо менше - на пунктах Ягодин, Дякове, Доманове, Виступовичі та Бачівськ.

Україна сполучена добрими автомобільними шляхами з Центральним, Північно-Кавказьким і Поволзьким економічними районами Росії, з Молдовою та Білоруссю.

Найважливіші автомагістралі - Київ - Брест, Москва - Харків, Дніпропетровськ - Запоріжжя - Сімферополь, Дніпропетровськ - Нікополь, Львів - Київ, Харків - Ростов-на-Дону.

Вантажами, які перевозять автотранспортом, в основному є продукція сільського господарства, харчової і легкої промисловості, будівельні матеріали, а також цінні, дрібнооптові вантажі та такі, які швидко псуються (продукти харчування, одяг, взуття, меблі, фармацевтична продукція, товари народного споживання). В районах Донбасу і Придніпров'я велике значення має також транспортування продукції вугільної промисловості.

Переважна сфера використання автотранспорту - перевезення всередині підприємства (технологічні), в межах міста, між населеними пунктами області. Частково автотранспорт використовується в міжреспубліканських і міжнародних перевезеннях.

Автомобільно-транспортний комплекс потребує значного поновлення, розвитку, оптимізації структури парку за вантажопідйомністю, типами кузова та двигуна.

Нормативне функціонування автомобільного транспорту можливе лише за умови відповідного розвитку мережі автошляхів. Щоб досягти забезпечення автошляхами європейського рівня, необхідно побудувати майже 200 тис. км шляхів, у тому числі 60% у сільській місцевості.

Мережі автомобільних шляхів загального користування - 169,7 тис. км (з них з твердим покриттям - 164,2 тис. км), у тому числі - 14,1 тис. км шляхів державного і 155,6 тис. км місцевого значення. Слід підкреслити, що забезпеченість держави позаміськими шляхами є значно меншою, ніж у більшості європейських країн.

Структура мережі автошляхів загального користування не відповідає повною мірою сучасним вимогам. Так протяжність автомобільних шляхів I категорії становить близько 2,2 тис. км, або лише 1,3% від протяжності шляхів з твердим покриттям, що дорівнює 20% від потреби.

Протяжність автомобільних доріг загального користування, які є складовою єдиної транспортної системи України, досягла 8,5 тис. км, з них 97,4% з твердим покриттям. 3,6 тис. господарств області мають на своєму балансі 26,5 тис. одиниць автотранспорту, при цьому лише 13 господарств мають більше 100 автомобілів, 32 господарства - від 55 до 99 автомобілів, 1658 господарств - від 2 до 9 автомобілів. Із загальної кількості автотранспорту 20,1 тис. автомобілів експлуатуються більше 10 років і лише кожний десятий автомобіль перебуває в експлуатації до 3 років.

На автомобільному транспорті (з урахуванням перевезень фізичними особами - підприємцями) у січні - жовтні спостерігалося найбільше у порівнянні з іншими видами транспорту зростання. Так, обсяг перевезень вантажів зріс на 14,2%, вантажообороту - на 18,0%. Це зумовлено зростанням промислового виробництва та активним залученням даного виду транспорту до перевезень вантажів як великими промисловими, так і малими приватними підприємствами за рахунок його більшої відповідності вимогам замовників та вищої мобільності порівняно з іншими видами транспорту.

Розвиток галузі автомобільного транспорту останніми роками відбувався стабільно. У 2012 році у порівнянні з 2011 роком на 11% зріс обсяг перевезень вантажів.

Слід зазначити, що ситуація з вантажними автомобілями являється не найкращою, при чому на внутрішньому транспорті гірша, ніж на міжнародному. Загальна кількість транспортних засобів для міжнародних перевезень становила 35 тисяч одиниць. Структура парку вантажних автомобілів за екологічним рівнем теж не відповідає сучасним вимогам: Євро - 3, Євро - 4 і Євро - 5 разом усього 37,5%, а Євро - 4 і Євро - 5 - 6,5% викликає стурбованість те, що переважна більшість автомобілів належить до екологічного класу нижче ніж Євро - 3, що створює перешкоди для їхнього застосування у ЄС через обмежені квоти для таких автомобілів.

Рис. 1.2. Структура парку вантажних автомобілів за екологічним рівнем

1.3 Товаротранспортна документація

Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля.

Для первинного обліку обсягів перевезених вантажів i транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно - матеріальних цінностей у вантажовідправника i оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків мiж перевізниками i замовниками автомобільного транспорту Iнструкцiєю застосовуються такi типовi форми єдиної первинної транспортної документацiї:

- подорожнiй лист вантажного автомобiля у мiжнародному сполученнi - типова форма №1 (мiжнародна);

- подорожнiй лист вантажного автомобiля - типова форма №2 (що дiє у межах України);

- товарно-транспортна накладна - типова форма №1-ТН;

- талон замовника - типова форма №1-ТЗ (при роботi автомобiля за погодинною формою оплати транспортних послуг).

Типовi форми єдиної первинної транспортної документацiї, затвердженi спiльним наказом Мiнiстерства транспорту України i Мiнiстерства статистики України №488/346 вiд 29 грудня 1995 р. i введенi в дiю з 1 сiчня 1996 року. Вони є документами суворої звiтностi, що вимагає:

- їх виготовлення з друкарською нумерацiєю вiдповiдно до Правил виготовлення бланкiв цiнних паперiв i документiв суворого облiку, затверджених наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 25 листопада 1993 р. №98, Служби безпеки України вiд 15 листопада 1993 р. №118, Мiнiстерства внутрiшнiх справ України вiд 24 листопада 1993 р. №740 та зареєстрованих Мiнiстерством юстицiї України 14 сiчня 1994 р. №8/217; бланки єдиної первинної транспортної документацiї, виготовленi вiдповiдно до вимог, викладених вище, обов'язковi до застосування, починаючи з 1 жовтня 1997 р.;

- облiку їх одержання, зберiгання та використання як бланкiв суворої звiтностi;

пронумерування, прошнурування, скрiплення печаткою та пiдписами керiвника i головного бухгалтера пiдприємства, органiзацiї журналу реєстрацiї виданих бланкiв подорожнiх листiв, товарно-транспортних накладних;

- видачi бланкiв i журналiв особi, на яку покладенi обов'язки з реєстрацiї виданих i повернутих подорожнiх листiв, товарно - транспортних накладних за видатковою накладною;

- списання використаних бланкiв подорожнiх листiв, товарно-транспортних накладних за актом.

Бланки подорожнiх листiв, товарно-транспортних накладних, що зберiгаються на пiдприємствi, органiзацiї, вiдображаються на пiдставi платiжно-прибуткових документiв за вартiстю, що складається з витрат на їх виготовлення (придбання) та доставку. Одночасно на позабалансовий рахунок 004 «Бланки суворої звiтностi» зараховується вартiсть вказаних бланкiв, виходячи з цiни за 1 бланк подорожнього листа, за 1 комплект товарно-транспортних накладних не менше 0,1 мiнiмального розмiру заробiтної плати. В аналiтичному облiку наводяться данi про мiсце зберiгання, нумерацiю, кiлькiсть i вартiсть таких бланкiв.

Перевезення вантажiв автомобiльним транспортом як на комерцiйнiй основi, так i для власних потреб, здiйснюються тiльки при наявностi, належним чином оформлених товарно-транспортних накладних типових форм, що додаються до подорожнього листа. Ця вимога розповсюджується на всi види перевезень вантажiв автомобiльним транспортом, незалежно вiд умов оплати за його роботу (вiдрядна, погодинна, покiлометрова, iнша) та видiв перевезення (внутрiшньомiське, примiське, мiжмiське, мiжнародне).

Товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН - це єдиний первинний документ, який є пiдставою для списування товарно - матерiальних цiнностей у вантажовiдправника i оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезеннi вантажiв у межах України, а також для їх складського, оперативного i бухгалтерського облiку; вона оформлюється вантажовiдправником на кожну їздку автомобiля i для кожного вантажоодержувача окремо.

1.4 Контроль правильності оформлення транспортної документації

Облiк обсягiв вантажних перевезень у тоннах i тонно-кiлометрах ведеться в подорожнiх листах на пiдставi товарно-транспортних накладних типових форм незалежно вiд форми оплати транспортних послуг (вiдрядної, погодинної, покiлометрової, iншої) та видiв перевезення (внутрiшньомiське, примiське, мiжмiське, мiжнародне).

Не дозволяється включати в подорожнi листи обсяги вантажних перевезень (в тоннах i тонно-кiлометрах), що не пiдтвердженi товарно - транспортними накладними.

При умовi використання автомобiля за погодинною формою оплати послуг до подорожнього листа вантажного автомобiля типової форми №2 додається товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН i талон замовника типової форми №1-ТЗ. При цьому товарно - транспортна накладна є пiдставою для визначення обсягiв вантажних перевезень (у тоннах i тонно-кiлометрах) i включення їх у подорожнiй лист, талон замовника - для розрахункiв перевiзника iз замовником автомобiльного транспорту за виконанi транспортнi послуги.

За всi наслiдки недостовiрностi, неточностi вiдомостей, вказаних вiдповiдальними особами у первиннiй транспортнiй документацiї, призначенiй для оформлення перевезення вантажiв автомобiльним транспортом i проведення розрахункiв за транспортну роботу несуть перевiзник, вантажовiдправник i вантажоодержувач.

2. Організаційний розділ

2.1 Характеристика ПАТ «УкрГазБуд»

Публічне акціонерне товариство «Укргазбуд» - одне з провідних підприємств індустрії капітального будівництва в паливно-енергетичному комплексі України.

Успішний багаторічний досвід, професіоналізм, сучасні технології та грамотне управління системними бізнес-процесами - ось запорука подальшого прогресу компанії. Йдучи в ногу з часом, компанія активно нарощує використання потужних ресурсів компанії, розширює партнерську базу і географію своєї діяльності.

Тому зараз у фірмі функціонує відділ вантажних перевезень, який виконує перевезення вантажів по Києву та Україні в цілому.

Компанія «Укргазбуд» гарантує якісне виконання «під ключ проекту будь-якого рівня складності, а більш ніж піввіковий авторитет компанії свідчить про це.

Укргазбуд» розпочала діяльність у 1946 році і носила ім'я Трест «Укртрубопроводстрой»; 1991 році компанія була перейменована в «Украгазстрой»; з 1994 року стала акціонерним товариством, виконувала роботи з облаштування Вань-Еганского, Повховского, Дружбинського нафтових родовищ в Ямало-Ненецькому окрузі, з будівництва нафто-і газопроводів у Печорському регіоні, Північному Уралі проклала понад 50 тисяч кілометрів сталевих трубопроводів виконувала будівництво на території України, так і в Росії, Білорусії, країнах Західної Європи, Близького Сходу та Африки облаштувала газові та нафтові родовища, спорудила підземні сховища газу, насосні й компресорні станцій отримала статус світового лідера нафтогазохімічного будівництва в 80-х роках потужне професійне об'єднання, не тільки володіє достатніми ресурсами для реалізації робіт будь-якої складності, а й активно освоює ці ресурси в нових ринкових умовах.

Підструктура «УкрГазБуду» надає послуги по перевезенні вантажів вже чотири роки поспіль.

Також надаються послуги по експедитируванню вантажів. Є можливість віддати вантажі на коротко- і довгострокове зберігання на складі.

2.2 Характеристика вантажу

Відомо всім, що найтеплішими, екологічно комфортними, надійними і довговічними будинками вважаються цегляні будинки. Правда є шанувальники дерев'яних будівель, проте дерево, хоч і може конкурувати з цеглою з екологічної чистоти, звичайно, поступається йому в довговічності і надійності. Приклад тому старі вулиці міст. Цегляні будинки так і стоять віками, а зразки дерев'яного зодчества, в основному, зберігають у вигляді музейних експонатів. Можливо, сучасний цегла не володіє міцністю древнього попередника, але все одно вважається одним з кращих будівельних матеріалів.

Рис. 2.1. Будівельна цегла

Будівельний цегла відрізняється за якістю і розмірами, буває повнотілою і порожнистою. При цьому спосіб виробництва керамічної цегли (у головному) не змінюється тисячоліттями. Глинисту масу спочатку замішують, потім формують цеглини, потім заготовки сушать і обпалюють в печах. Зрозуміло, що якість і міцність цегли залежить від тонкощів технології та точності її дотримання. А також від складу глинистої маси, яку нерідко виготовляють з залягають по близькості глинистих пластів.

Повнотіла цегла (технологічних порожнечі складають від 0 до 13 відсотків) важча пустотілого, зате має більш високу міцність. Її використовують для фундаменту, цокольного поверху і несучих конструкцій з високим ступенем навантаження. Крім того, повнотіла цегла рекомендований до застосування у випадку впливу на будівлю агресивних середовищ, зокрема, грунтових вод.

Очевидна перевага порожнистої цегли - її більш високі теплоізоляційні властивості. Стандартна довжина цегли - 250 мм, ширина - 120 мм. Висота одинарної цегли - 65 мм, полуторної - 88 мм, подвійної - 138 мм.

Силікатну цеглу виготовляють із вапна та кварцового піску, під тиском, при високій температурі. Сировина у виробничому процесі піддається обробці парою. У результаті виходить важкий будівельний матеріал, що володіє низькою водостійкістю і поганими теплоізоляційними властивостями. Головна перевага силікатної цегли - його дешевизна. Теплопровідність має велике значення для житлових приміщень, а для підсобних будівель або гаража вона не настільки важлива. Також силікатна цегла широко використовують для будівництва промислових споруд.

Проте, багато експертів вважають, що не можна однозначно відкидати силікатну цегла для будівництва житлових будинків. Її можна використовувати при дотриманні певних правил. Оскільки водостійкість силікатної цегли низька, необхідна надійна гідроізоляція будови від землі. Стіни з силікатної цегли потребують додаткової теплоізоляції, інакше влітку буде в приміщенні дуже жарко, а взимку - холодно.

Правила перевезень глиняної та силікатної цегли

Перевезення цегли доцільно здійснювати пакетним способом: на піддонах чи без піддонів із захисними пристроями.

Вантажовідправник повинен надавати для перевезення цегли піддони і бруски, стрічкові огорожі і приладдя для кріплення і роз'єднання пакетів.

За Договором Перевізник може взяти на себе виготовлення й установлення такого приладдя на рухомий склад.

Повернення піддонів і брусків вантажовідправнику здійснюється Перевізником або Замовником за домовленістю.

При перевезенні цегли на піддонах вантажовідправник зобов'язаний до прибуття рухомого складу для завантаження забезпечити складання вантажу на піддони. Типи і параметри піддонів повинні відповідати державному стандарту. Не допускається вантаження пакета, якщо з його нижнього ряду, кутів і торцевих сторін випали цеглини.

Приймання для перевезення від вантажовідправника та здача вантажоодержувачу цегли здійснюються Перевізником за кількістю стандартно заповнених пакетів. Вантажовідправник у товарно-транспортній накладній зобов'язаний зазначити масу і кількість пакетів.

Вантаження цегли, а також кріплення пакетів здійснюються вантажовідправником, знімання кріплень і вивантаження цегли - вантажоодержувачем.

Перевізник може за Договором провадити встановлення і знімання кріплень. Після закінчення вивантаження вантажоодержувач зобов'язаний очистити підлогу кузова від цегляних крихт.

При перевезенні глиняної цегли на піддонах з укладкою «в ялинку» у випадках, коли вантажність рухомого складу не перевищує 7 т, пакети встановлюються вантажовідправником уздовж осі кузова, а при вантажності рухомого складу понад 7 т - перпендикулярно осі кузова в шаховому порядку впритул до одного із бокових бортів автомобіля. Під час розміщення пакетів поперек кузова вантажовідправник повинен підкладати бруски перерізом 50 х 50 мм і довжиною 1 м під піддони крайніх пакетів, що не примикають до бокового борта.

Під час вантаження і вивантаження цегли водій зобов'язаний вийти із кабіни автомобіля і знаходитись поза зоною дії стріли навантажувального механізму.

Під час вантаження і вивантаження пакетів цегли на піддонах із застосуванням траверс і захватів без бокових огороджень піднімання пакетів слід здійснювати на висоту не менш як 0,5 м і не більше ніж 1,0 м над бортом автомобіля чи над раніше встановленим пакетом.

Водій зобов'язаний перевірити відповідність укладки та кріплення пакетів цегли на рухомому складі вимогам безпеки руху і забезпечення цілості рухомого складу. Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути виявлені неправильності в укладці та кріпленні вантажу.

Закріплення пакетів, а також перевірка правильності їх кріплення виконуються тільки після відведення навантажувальних механізмів від автомобіля.

2.3 Характеристика маршруту перевезень

Перевезення вантажів автомобільним транспортом здійснюється за заздалегідь розробленими маршрутами. Маршрутом перевезень вантажів називається ціле направлено вибраний шлях руху автомобіля від початкового пункту навантаження до повернення в нього чи до кінцевого пункту розвантаження (у випадку розімкнутого шляху), який позначений послідовністю пунктів завозу і вивозу вантажів.

Перевезення вантажів здійснюється на різноманітних маршрутах, які вибираються в залежності від розміщення пунктів виробництва і споживання, розмірів партій вантажів, умов і вимог на поставки, вантажності транспортних засобів та дислокації автотранспортних підприємств. Розрізняють такі маршрути:

- Маятникові.

- Кільцеві з послідовною подачею порожніх автомобілів у чергові пункти навантаження.

- Розвізні.

- Збірні.

- Розвізно-збірні чи збірно-розвізні.

Найбільш широко використовуються маятникові маршрути, на яких рух автомобіля проходить між двома пунктами:

- в прямому напрямку із вантажем та в зворотному - без вантажу;

- із вантажем в обох напрямках;

- із вантажем в прямому напрямку та на частині пробігу - у зворотному.

На кільцевому маршруті з послідовною подачею порожніх автомобілів у чергові пункти навантаження автомобіль рухається по замкнутому контуру, і може «розірватися» при подачі автомобіля на новий маршрут чи при поверненні його в АТП. Їх організовують з метою скорочення порожніх пробігів автомобілів.

Якщо навантаження чи розвантаження автомобіля потребує великих затрат часу, то доцільно організувати перевезення із змінними напівпричепами (причепами). Цей принцип організації руху називають човниковим, а якщо причепи міняються лише в одному пункті - напівчовниковий. На маятникових маршрутах найбільш ефективне перевезення з використанням попередньо завантажених причепів (напівпричепів) у прямому і зворотному напрямках.

Якщо кількість вантажу, навантаженого у кожному наступному пункті маршруту поступово збільшується, то маршрут називають збірним., а при одночасному розвозі та зборі вантажів - розвізно-збірним або збірно-розвізним.

Рис. 2.2. Дислокація вантажоотримувачів

Таблиця 2.1. Список вантажоотримувачів

Вантажоодержувач

Відстань від ВВ (км)

Розмір партії, т

Житомир

198

4,4

Вінниця

266

4,6

Хмельницький

323

5,1

Біла Церква

103

4,9

Черкаси

216

4,6

Полтава

368

4,5

Чернігів

158

5,2

Конотоп

273

5,5

Кременчук

318

4,5

Ніжин

277

3,8

Переяслав Хмельницький

144

3,7

Лубни

199

4,2

Враховуючи наші данні (є пункт відправлення, звідки треба забрати вантаж і пункт призначення, куди треба даний вантаж доставити, проміжних пунктів немає) ми можемо з впевненістю сказати, що у нас буде маятниковий маршрут типу «в прямому напрямку транспортний засіб рухається з вантажем, а у зворотному відбувається порожній пробіг».

Мережа автомобільних шляхів загального користування включає 172,4 тис. км доріг, з них з твердим покриттям - 164,1 тис. км (без урахування муніципальних, відомчих, внутрішньо господарських). Майже всі автомобільні шляхи України проходять через населені пункти, що не відповідає вимогам до міжнародних транспортних коридорів, адже призводить до обмеження швидкості руху автомобільного транспорту.

2.4 Факторне дослідження продуктивності автомобілів та собівартості перевезень

Для визначення методів підвищення ефективності використання транспортних засобів потрібно встановити характер та ступінь впливу окремих експлуатаційних факторів на результативні показники - годинну продуктивність автомобіля і собівартість перевезень для простого циклу за формулами:

(2.1)

Де q=5,95т - середня вантажопідйомність автомобіля, т;

lвї =50,4 км - середня відстань пробігу автомобіля з вантажем за їздку, км;

Vm= 30,5 км/год - середня технічна швидкість автомобіля, км/год;

В=0,657 - середне значення коефіцієнта використання пробігу;

tнр=0,5 год - середній час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням за їздку, год;

гст=0,957 середнє значення коефіцієнта статичного використання вантажопідйомності.

(2.2)

де Сзм=0,1935 грн/км - середнє значення змінних витрат автомобіля вантажопідйомності q в базовому періоді, грн./км;

Спос=2,227 грн/год - середнє значення постійних витрат автомобіля вантажопідйомності q в базовому періоді, грн./год.

Визначення показників:

т/год

, (2.2)

Сзм - середнє значення змінних витрат автомобіля в базовому періоді, коп../км

Спос - середнє значення постійних витрат в базовому періоді, коп./год

Скм - витрати на 1 км пробігу

Визначимо зміну продуктивності і собівартості перевезень при зміні техніко експлуатаційних показників

Де , - коефіцієнти, що враховують індексацію цін

За даними залежностями Pг=f() та Sг=f() побудуємо графіки

Таблиця 2.2. Зміна Ргод

3.7

4.7

5.7

6.7

7.7

1.23

1.56

1.89

2.22

2.55

Таблиця 2.3. Зміна Ргод =f()

0.757

0.857

0.957

1

1

1.49

1.69

1.89

1.97

1.97

Таблиця 2.4. Ргод= )

20,5

25,5

30,5

35,5

40,5

Рг

1,34

1,62

1,89

2,14

2,38

Таблиця 2.5. Ргод=

0,457

0,557

0,657

0,757

0,857

Рг

1,31

1,6

1,89

2,18

2,46

Таблиця 2.6. Ргод=

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

Ргод

2,02

1,95

1,89

1,83

1,77

Таблиця 2.7. Ргод=

30,4

40,4

50,4

60,4

70,4

Ргод

2,82

2,26

1,89

1,62

1,42

Рис. 2.3. Графік залежності Рг=f (qг, Vт, г, в, t, L)

Таблиця 2.8. S т=

3,7

4,7

5,7

6,7

7,7

S т

163,1

128,4

105,87

90,07

78,37

Таблиця 2.9. Зміна Sт =f()

0.757

0.857

0.957

1

1

Sт

133.98

118.35

105.98

101.42

101.42

Таблиця 2.10. S т=

20,5

25,5

30,5

35,5

40,5

Sт

111,98

108,39

105,98

104,25

102,94

Таблиця 2.11. S т=

0,457

0,557

0,657

0,757

0,857

Sт

151,9

124,57

105,98

92,3

81,82

Таблиця 2.12. S т=

0,05

0,1

0,5

1

2

S т

103,78

104,02

105,98

108,42

113,31

Таблиця 2.13. S т=

40,4

45,4

50,4

55,4

60,4

S т

85,44

95,71

105,98

116,25

126,52

Рис. 2.4. Графік залежності Sт=f (qг, Vт, г, в, t, L)

3. Розрахунково-технологічний розділ

3.1 Технічна характеристика рухомого складу

ПАТ «УкрГазБуд» закупило нову одиницю рухомого складу - сідельний тягач КамАЗ-54115 та напівпричеп вантажопідйомністю 20 тонн до нього.

Рис. 3.1. Сідельний тягач КамАЗ 54115

Рис. 3.2. Габаритні розміри КамАЗ-54115

Сідельний тягач КАМАЗ-54115 широко використовується для перевезення будь-яких вантажів на всіх широтах. Крім цього КАМАЗ-54115 є ідеальним базовим тягачем для великої кількості напівпричепів від бортового до напівпричепа-цистерни. Базовим напівпричепом для тягача КАМАЗ-54115 є НЕФАЗ 9434-10-01 (12 метрів, 19 тонн) - бортовий автопоїзд КАМАЗ 54115;

Здатність автомобіля КАМАЗ 54115 в якості базового тягача автопоїзда перевозити вантажі на будь-які відстані, оптимальне поєднання потужності двигуна, швидкості і вантажопідйомності дозволяють вважати КАМАЗ-54115 незамінним для народного господарства.

Однією з переваг КАМАЗ-54115 є економна витрата палива, який досягається зменшенням ваги автомобіля за рахунок використання сучасних матеріалів при виготовленні. Підвищена маневреність сідельного тягача, легкість в управлінні та надійність давно здобула визнання досвідчених водіїв, що є заслугою досвіду і професіоналізму його творців - колективу конструкторської служби.

Таблиця 3.1. Технічна характеристика КамАЗ-54115

Вантажопідйомність

20 тонн

Тип двигуна

Дизель з турбонаддувом

Витрата палива

38 л/100 км

Колісна формула

6х4

Номінальна потужність кВТ (к.с)

265 (360)

Об'єм паливного бака

350 л

Коробка передач

механічна, десятиступінчата

Максимальна швидкість

90 км/год

Максимальний кут підйому

18%

Напівпричепи автомобільні НЕФАЗ-9334-0000020 призначені для перевезення різних вантажів по загальній мережі доріг, які допускають осьове навантаження до 8 т. Платформа металева, зварна, прямокутної форми з відкидними боковими та заднім бортами і висувними стійками. Опорний пристрій - два гвинтових домкрата, служить передньою опорою напівпричепу після відчеплення з тягачем. Гальмові системи: робоча - двухконтурна з пневматичним приводом, гальмівні механізми всіх коліс барабанного типу з АБС; стоянкова - з ручним механічним гвинтовим приводом або з приводом від пружинних енергоакумуляторів на гальмівні механізми всіх коліс.

Таблиця 3.2. Основні технічні характеристики напівпричепу НЕФАЗ-9334-0000020

Маса вантажу, що перевозиться

20000 кг

Споряджена маса

5800 кг

Повна маса

25800 кг

Розподіл навантаження від напівпричепа повною масою, кг:

на сідельний пристрій тягача 11100 кг

на дорогу через задній візок 14700 кг

Внутрішні розміри платформи, мм:

довжина 10164 мм

ширина 2470 мм

висота 730 мм

Навантажувальна висота

1470 мм

Максимальна швидкість транспортування причепа

80 км / год

3.2 Побудова маршрутів руху за методом Кларка-Райта

Алгоритм Кларка-Райта передбачає комплексне вирішення задачі маршрутизації перевезень, що виконуються парком автомобілів різної вантажопідйомності, при виконанні таких перевезень на розвізних маршрутах. Використання цього методу для маршрутизації дозволяє одночасно визначати раціональні маршрути перевезення вантажів, ефективний рухомий склад для їх виконання та його кількість.

Для кожного маршруту, який спочатку передбачається як маятниковий, призначається автомобіль можливої мінімальної вантажопідйомності (вважається, що існуючий парк рухомого складу надає таку можливість) з урахуванням коефіцієнту використання вантажопідйомності. Автомобіль максимальної вантажопідйомності визначається з урахуванням умови, що кожний розвізний маршрут, який буде сформований в результаті здійснення маршрутизації методом Кларка-Райта, повинен включати 4 - 5 пунктів завозу вантажу. Автомобілі вибираються за допомогою довідника автомобільного транспорту.

Побудова початкового плану проїзду автомобілів між пунктами завозу вантажу та виграшів від об'єднання маятникових маршрутів у розвізні маршрути, за умови що такий план складається із маятникових маршрутів, на кожному із яких передбачається обслуговування одного споживача. Відстань між пунктами завозу проставляється у правій колонці кожного рядка, що відповідає певному пункту завозу вантажу. Виграші від об'єднання двох маятникових маршрутів в один розвізний маршрут проставляються у лівій колонці кожного рядка, що відповідає певному пункту завозу вантажу. Вони визначаються як різниця між сумою відстані завозу в кожний пункт двох маятникових маршрутів, які об'єднуються в один розвізний маршрут, та відстані завозу, на яку скоротиться очікуваний розвізний маршрут.

Після виконаних розрахунків та побудови початкового плану проїзду та виграшів цей план переписується з внесенням тільки величин виграшів. Окрім цього, в плані визначається індекс маршруту, який може приймати одне із можливих значень: індекс = 2 - відповідність маятниковому маршрутові; індекс = 1 - відповідність наявності першого або останнього пункту на розвізному маршруті; індекс = 0 - відповідність наявності пункту всередині розвізного маршруту.

Два маятникових маршрути за найбільшим виграшем об'єднуються в один розвізний маршрут. Об'єднання таких двох маршрутів в один можливе, якщо загальний обсяг вантажу, що буде перевозитися на такому маршруті, не перевищує існуючої вантажопідйомності автомобіля. Обсяг перевезень на маршруті не повинен перевищувати вантажопідйомність автомобіля з урахуванням його можливого завантаження. При цьому змінюється індекс маршрутів. Рядок, для якого індекс визначений як 0, більше не розглядається.

Процес закінчується, коли не залишається жодної пари маршрутів, які доцільно об'єднати в один (по причині відсутності автомобіля необхідної вантажопідйомності, будь-які інші причини).

Одним із методів, що дозволяє визначити порядок об'їзду пунктів, завозу вантажу на розробленому розвізному маршруті, є метод підсумовування по стовпчиках. Він дозволяє виконати уточнення послідовності об'їзду пунктів на кожному маршруті.

Починати уточнення маршруту необхідно із наведення матриці відстаней для кожного конкретного маршруту з розрахунком суми відстаней по стовпчиках (табл. 3.6). Після виконання цієї операції вибирають три пункти, яким відповідають більші значення сум відстаней (у порядку їх спадання). Ці три пункти утворюють вихідний маршрут, в який послідовно повинні бути включені інші пункти маршруту у порядку зменшення суми відстаней по стовпчику. Першим у вихідний маршрут включається пункт, якому відповідає більша сума по стовпчику в матриці відстаней.

Щоб знайти місце для включення чергового пункту в вихідний (або перший уточнений) маршрут, необхідно послідовно включати цей пункт між кожною парою сусідніх пунктів завозу вантажу вихідного маршруту. Пункт має бути розташований на маршруті після розрахунку для кожної пари пунктів величини приросту довжини маршруту для кожного із можливих варіантів розташування пункту, який включається. Величина приросту довжини маршруту розраховується за формулою:

Дlij = lik + lkj - lij, (3.1)

де, l - відстань, км;

k - iндекс пункту, який включається до маршруту;

i, j - індекси першого та другого пунктів із пари, яка розглядається.

Визначені величини приросту довжини маршруту показують, наскільки збільшиться довжина маршруту, який включатиме на один пункт більше, ніж вихідний маршрут. Очевидно, що мінімальна величина приросту довжини маршруту відповідає варіанту включення цього пункту між тими двома пунктами, для яких це збільшення є найменшим.

Процес повторюється до тих пір, поки у маршрут не будуть включені усі пункти у необхідній послідовності.

Процес проходитиме так:

1) В0-В6-В0 В0-В6-В9-В0 = 2.8+3.5=6.3т

В0-В9-В0

2) В0-В2-В0 В0-В2-В3-В0=2,8+2,9=5,7+т

В0-В3-В0

3) В0-В6-В9-В0 В0-В6-В9-В5-В0=6,3+3,5=9,8т

В0-В5-В0

4) В0-В6-В9-В5-В0 В0-В12-В6-В9-В5-В0=9,8+3=12,8 т

В0-В12-В0

5) В0-В2-В3-В0 В0-В2-В3-В1-В0=5,7+2,7=8,4 т

В0-В1-В0

6) В0-В5-В0 В0-В5-В8-В0=3,5+2,2=5,7 т

В0-В8-В0

7) В0-В5-В8-В0 В0-В5-В8-В10-В0=5,7+3,4=9,1 т

В0-В10-В0

8) В0-В2-В3 - В1 - -В0 В0-В1-В3 - В2 - В4-В0=8,4+3,2=11,6 т

В0-В4-В0

9) В0-В5-В8 - В10-В0 В0-В5-В8-В10 - В11-В0=9,1+2,9=12т

В0-В11-В0

Отже, отримано 3 розвізні маршрути для яких можна використовувати автомобіль КамАЗ-54115 вантажопідйомністю 20 т,

Для отриманих маршрутів розрахуємо певні показники, а саме:

Кількість пунктів завозу nз;

Сумарний обсяг завозу вантажу , т;

Середній розмір партії вантажу, що завозиться , т;

Середня відстань доставки вантажу

Результат заносимо в табл. 3.3

Таблиця. 3.3. Результати розрахунків розвізних маршрутів

Маршрут

lM, км

n3

,

т

, т

,

т

k3

, км

В0-В12-В6-

В9-В5-В0

828

4

19

0,95

4,75

3,04

0,16

207

В0-В1-В3-

В2 - В4-В0

706

4

18,2

0,91

4,55

2,912

0,16

176,5

В0-В7-В8-

В10-В11-В0

763

4

17,8

0,89

4,45

2,848

0,16

190,75

3.3 Експлуатаційні показники використання рухомого складу

Для дрібнопартіонних перевезень значення експлуатаційних показників по кожному маршруту і в цілому по проекту визначають у такій послідовності.

На маршруті:

Час однієї їздки автомобіля

, год (3.2)

Кількість їздок на добу

; (3.3)

Тривалість роботи автомобіля

, год (3.4)

Добова продуктивність автомобіля

, т.;

, ткм; (3.5)

На маршруті працює 1 автомобіль

Ае=1; (3.6)

Автомобіле-години в експлуатації

; (3.7)

Загальний пробіг автомобіля

, км; (3.8)

Фактичний обсяг перевезень

Вантажу , т; (3.9)

Тари , т; (3.10)

9) Фактичний вантажообіг

Вантажу , ткм; (3.11)

Тари , ткм. (3.12)

Перший маршрут В0-В12-В6-В9-В5-В0

1) Час однієї їздки автомобіля

год

2) кількість їздок за добу

шт.

3) тривалість роботи автомобіля

год

4) добова продуктивність автомобіля

т/добу

т*км/добу

5) на маршруті працює один автомобіль

6) автомобіле-години в експлуатації

7) загальний пробіг автомобіля

км

8) фактичний обсяг перевезень:

а) вантажу

т

б) тари

т

9) фактичний вантажообіг:

а) вантажу

т*км

б) тари

т*км

Другий маршрут В0-В1-В3 - В2 - В4-В0

1) Час однієї їздки автомобіля

год

2) кількість їздок за добу

шт.

3) тривалість роботи автомобіля

год

4) добова продуктивність автомобіля

т/добу

т*км/добу

5) на маршруті працює один автомобіль

6) автомобіле-години в експлуатації

7) загальний пробіг автомобіля

км

8) фактичний обсяг перевезень:

а) вантажу

т

б) тари

т

9) фактичний вантажообіг:

а) вантажу

т*км/добу

б) тари

т*км/добу

Третій маршрут В0-В7-В8-В10-В11-В0

1) Час однієї їздки автомобіля

год

2) кількість їздок за добу

шт.

3) тривалість роботи автомобіля

год

4) добова продуктивність автомобіля

т/добу

т*км/добу

5) на маршруті працює один автомобіль

6) автомобіле-години в експлуатації

7) загальний пробіг автомобіля

км

8) фактичний обсяг перевезень:

а) вантажу

т

б) тари

т

9) фактичний вантажообіг:

а) вантажу

т*км/добу

б) тари

т*км/добу

За проектом:

1) показники: кількість їздок , кількість автомобілів на маршрутах Ае, автомобіле-години в експлуатації АГе, загальний пробіг автомобілів Lзаг, фактичний обсяг перевезень РфВ, РфТ, фактичний вантажообіг WфВ, WфТ визначаються як сума цих показників по кожному маршруту;

шт.

шт.

люд-год

км

т

т

т*км

т*км

2) тривалість роботи автомобіля

год (3.14)

3) середня довжина маршрута

км (3.15)

4) середнє значення коефіцієнта використання вантажопідйомності

(3.16)

5) середній розмір партії вантажу, що завозиться

т (3.17)

6) середній час однієї їздки автомобіля:

tї=(8,34*0,215+8,34*0,243+8,34*0,232)/0,691=6,63 год; (3.18)

7) середньодобові продуктивності автомобіля:

в тонах:

т (3.19)

в тонно-кілометрах:

ткм (3.20)

Таблиця 3.4. Експлуатаційні показники використання рухомого складу.

Показники

Умовні позначення

Маршрут

За проектом

1

2

3

Час однієї їздки автомобіля

38,77

34,3

35,94

36,24

Кількість їздок за добу

0,215

0,243

0,232

0,23

Тривалість роботи автомобіля

9

9

9

Добова продуктивність автомобіля

4,74

981,98

5,14

906,41

4,79

914,42

4,89

934,27

Кількість автомобілів на маршруті

1

1

1

3

Автомобіле-години в експлуатації

9

9

9

27

Загальний пробіг автомобіля за добу

198,22

191,73

197,15

587,1

Фактичний обсяг перевезень:

а) вантажу

б) тари

4,09

0,654

4,43

0,708

4,13

0,661

12,65

2,024

Фактичний вантажообіг:

вантажу

тари

846,53

135,45

781,39

125,02

788,3

126,13

2416,21

386,6

Середня довжина маршрута

828

706

763

765,67

Середнє значення коефіцієнта використання вантажопідйомності

0,95

0,91

0,89

0,916

Середній розмір партії вантажу, що завозиться

4,75

4,55

4,45

4,58

4. Охорона праці

4.1 Заходи з охорони праці водіїв під час вантажних перевезень

При організації вантажних перевезень велику увагу звертають на такий аспект на підприємстві як охорона праці водія. Це питання вже частково розкривалося в третьому розділі, але в цьому розділі більш детально розберемо основні правила та інструкції щодо охорони праці. Основні права та обов'язки водія щодо охорони праці повинні бути прописані в інструкціях. Для організації роботи, спрямованої на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах з кількістю працюючих 50 чоловік і більше, повинна бути створена служба охорони праці.

На підприємствах з кількістю працюючих менше 50 чоловік функції цієї служби можуть виконувати особи з відповідною професійною підготовкою за сумісництвом.

На підприємствах загальна чисельність фахівців служби охорони праці встановлюється в залежності від загального числа працюючих, небезпечності та шкідливості виробничих процесів, кількості окремо розташованих від основної бази автоколон.

Служба охорони праці підприємства підпорядковується безпосередньо його керівникові і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

Далі розглянемо основні дії перед завантаженням та виходом на лінію водія.

Перед завантаженням вантажу водій зобов'язаний:

- з'ясувати у відправника характер вантажу, тару і вид вантажу;

- особисто підготувати напівпричіп до завантаження, провести інструктаж відправнику і прийняти міри по правильному розподіленні та закріпленні вантажу ременями безпеки для його подальшого безпечного транспортування;

- проконтролювати процес завантаження;

- водій повинен перевірити відповідність укладання піддонів та надійність кріплення вантажу на автомобілі і помітивши будь-яку невідповідність нормам вимагати її усунення.

Для того, щоб водій міг виїхати на лінію він проходить медичний контроль, де йому міряють тиск, перевіряють роботу сердця та інше.

При наявності будь-якої хвороби водія не допускають до роботи і на даний маршрут дають підмінного водія, який пройшовши медичний контроль може виїхати на лінію.

Всі водії в обов'язковому порядку проходять такі інструктажі:

- ввідний - проводиться з водіями при прийомі на роботу;

- первинний - проводиться з водіями безпосередньо на робочому місці;

- повторний - проводиться безпосередньо на робочому місці один раз на шість місяців;

- позаплановий - проводиться при введенні в роботу нового обладнання та у разі порушення правил безпеки та скоєння дорожньо - транспортної пригоди;

Також одним з обов'язкових є передрейсовий інструктаж, який проводиться з водіями, що виходять в рейс. Всі інструктажі проводить інженер по безпеці руху та охороні праці і вони обов'язково реєструються в журналі інструктажів.

Під час керування водій несе відповідальність за транспортний засіб і вантаж, тому повинен:

- слідкувати за збереженням вантажу з моменту його прийняття до перевезень і до моменту здачі його вантажоодержувачу;

- вчасно доставити вантаж вантажоодержувачеві у встановлені строки;

- суворо дотримуватися маршруту руху, вказаного у подорожньому листі;

- чітко виконувати всі вказівки та доручення своїх диспетчерів та негайно доповідати про їх виконання. У випадку неможливості їх виконання негайно повідомити про це диспетчерську службу.

В цілях виконання умов безпеки праці водії мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту, норми забезпечення якими передбачені Типовими нормами безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам автомобільного транспорту.

До робочого місця водія пред'являють такі вимоги:

- Переднє та бокове скло не повинні мати тріщин і затемнень, не допускається використання додаткових предметів чи нанесення покриття, що буде обмежувати видимість з місця роботи водія чи погіршувати прозорість скла.

- Бокове скло має плавно, без затримок і особливих зусиль підійматися і опускатися.

- На сидінні та спинці сидінні не допускаються провали, рвані місця, виступаючи пружини та гострі кути; сидіння та спинка повинні мати справне регулювання, що забезпечує зручну посадку водія.

- Всі механізми в кабіні (сигналізація, замки дверей та ін.) повинні бути справні.

- Підлога в кабіні має бути застелена доріжкою, яка не має випадкових дірок та інших пошкоджень.

- Рівень звуку в кабіні не має перевищувати допустимих норм, так як і вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони водія.

- Санітарно-технічні засоби (вентиляція, опалення, теплоізоляція та ін.) мають бути в робочому стані і забезпечувати підтримання в кабіні (салоні) мікроклімату в установлених нормах.

Основними заходами по безпеці руху в даному проекті на маршрутах передбачається:

- регламентування швидкості руху, згідно до категорій, умов експлуатації та дотримання «Правил безпеки дорожнього руху»;

- розробка раціональних маршрутів руху, які передбачають урахування дорожніх умов з видом рухомого складу та під'їздів до пунктів відправлення та призначення;

- проведення інструктажу з водіями при зміні погодних умов та дорожньої обстановки з відміткою у подорожньому листі.

4.2 Безпека руху

Основними заходами по безпеці руху в даному проекті на маршрутах передбачається:

- регламентування швидкості руху згідно до категорій, умов експлуатації та дотримання «Правил безпеки руху»;

- розробці раціональних маршрутів руху, які передбачають урахування дорожніх умов з видом рухомого складу та під'їзду до пунктів відправлення та призначення;

- вказування основних знаків дорожньої безпеки на маршрутах;

- проведення інструктажу з водіями при зміні погодних умов та дорожньої обстановки з відміткою у подорожньому листі.

Заходи по охороні праці і техніці безпеки забезпечують безпеку роботи водія на маршруті, під час роботи та проведенні вантажно-розвантажувальних робіт.

Водій в обов'язковому порядку проходить перед рейсовий медичний контроль в спец медслужбі підприємства з відміткою в подорожньому листі про допуск до роботи. Автомобіль при виїзді з АТП повинен пройти технічний огляд механіком по випуску (перевірку вузлів і агрегатів, які впливають на безпеку руху, його укомплектованість), що дає змогу під час його експлуатації безвідмовну роботу всіх систем і приладів забезпечуючи безаварійну роботу. Перед одержанням подорожнього листа водій проходить інструктаж про особливості перевезеного вантажу, стан дорожньо-кліматичних умов на маршруті, дотримання швидкості руху, дистанції, інтервалу, вплив цих факторів на динамічні та стабілізуючі характеристики транспортного засобу і керування ним.

Автомобіль повинен бути оснащений засобами пожежогасіння та надання першої медичної допомоги.

Про всі порушення в процесі експлуатації рухомого складу на лінії зазначаються в подорожньому листі в графік «Особливі відмітки».

Технічні вимоги щодо безпеки перевезень.

Автомобілі а також напівпричепи повинні мати шини з глибиною протектора не менше 1.6 мм., обов'язково повинен бути задній протиударний пристрій (у відповідності до положення ЕСЕ №58/01 або Директиви 70/221/ЄЕК з урахуванням останніх змін, що присутні в Директиві 81/333/ЄЕК), а також бокові захисні направляючі (у відповідності до положення ЄЕС №73/00 або Директиви 89/297/ЄС).

Автомобілі повинні бути обладнані попереджувальним сигналом про небезпеку (у відповідності до положення ЄЕС №6/01 Директиви 76/759/ЄЕС) і червоним попереджуючим трикутником (у відповідності до положення ЄЕК №27/03); повинні використовувати тахограф (у відповідності до положення ЄЕК №3821/85, що доповнене положенням ЄЕС №3688/92).

Автомобілі повинні обладнуватися анти блокувальними гальмами, підсилювачем рульового управління та повинні відповідати вимогам стосовно випробувань на автошляхах, також повинні мати два противідкатні упори, буксир.

4.3 Охорона навколишнього середовища

Охорона навколишнього середовища набуло гострого значення, особливо тепер у вік бурного розвитку промисловості, транспорту, будівництва доріг і промислових споруд. Враховуючи, що одним з основних недоліків автомобільного транспорту є забруднення атмосфери, необхідно рішенню цієї проблеми приділяти постійну і особливу увагу.

Експлуатаційні переваги автомобільного транспорту роблять його привабливим для пасажирів та вантажовідправників. Але при цьому необхідно враховувати його згубний вплив на оточуюче середовище. Транспорт значно впливає зміну клімату та забруднення повітря. На долю автомобільного транспорту при його експлуатації приходиться більше 15% загального викиду забруднюючих речовин в атмосферу, а в великих містах промислових центрів - до 80% забруднення. В загальному обсязі забруднення атмосфери автомобільним транспортом залишається основним джерелом і становить більше 65%, а по токсичності 45%.

В склад відпрацьованих газів автомобіля входять такі шкідливі речовини (окис вуглецю, азоту, різні вуглеводні, сірчаний газ, з'єднання свинцю, сажа), які шкідливо впливають на здоров'я людини, послаблюючи здатність крові постачати організму кисень, що впливає на сприйняття навколишнього світу, реакцію, викликає млявість. У результаті неповного згоряння палива виникають частки сажі, які при вдиханні з повітрям глибоко проникають у легені і провокують респіраторні захворювання, бронхіт та астму. Транспортний шум являє собою також серйозну небезпеку для людей, особливо якщо вони живуть біля автомагістралей. Він призводить до стресів і безсоння.

Тільки один справний вантажний автомобіль на протязі року викидає в атмосферу 8-10 тон окису вуглецю. Транспортні засоби являються джерелом підвищеного шуму та електромагнітних випромінювань. В зв'язку з цим розроблюється ряд заходів по недопущенню дальшого забруднення навколишнього середовища. Якщо проектна документація не пройшла екологічної експертизи, не розпочинається будівництво ні одного промислового об'єкта. Перед світовою автомобілебудівною промисловістю настало завдання, розробки та налагодження випуску нових екологічно вигідних, екологічно чистих автомобілів.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены