Сплановані обсервації на переході між портами Пусан Н'ю Порт - Лонг Біч, оцінені точність плавання та навігаційна безпека. Обрані курси плавання на прибережних ділянках, а також плавання на ділянках лоцманської проводки. Зроблені розрахунки точності визначення положення судна при підході до порту Лонг Біч.

РОЗДІЛ 3. ОБРОБКА І ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАНТАЖІВ

3.1 Транспортні характеристики вантажів

У практиці перевезень прийнято розрізняти контейнери по довжині у футах. Основні відомості про контейнери, перевезених морем і спеціально для цього призначених, наведені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Характеристики морських контейнерів

Позначення	Довжина, мм ( фути)	Маса брутто, т
1А	12192(40)	30,48
1С	6058 (20)	20,32

Відповідно до стандарту контейнери повинні витримувати навантаження при складанні їх у шість ярусів.

Важливою характеристикою контейнерів є коефіцієнт тари, тобто носіння маси контейнера до маси вантажу нетто. Чим нижче коефіцієнт тари тим краще. Для орієнтовних розрахунків маси порожнього контейнера можливо користуватися наступною емпіричною формулою:

MТ = 140 + 85 Vк, де - Vк - обсяг контейнера, м3.

Складання вантажного плану для спеціалізованих контейнеровозів здійснюється у відповідності зі спеціальною інструкцією із завантаження.

Вантажний план контейнеровоза являє собою аркуш або набір аркушів із зображенням осередків секцій судна, у яких записуються номери контейнерів і їхня маса .

Залежно від маси контейнери розділяють по групах:

I група - контейнери до 4 т; II група - від 4 до 7 т; III група - контейнери від 7 до 10 т; IV група - від 10 до 15 т; V група - понад 15т.

Розміщення контейнерів на судні відбувається згідно з вантажним планом судна , при цьому дуже важливе значення призначається показнику дозволеного навантаження на палубу та кришки трюмів при завантаженні 20 або 40 футових контейнерів . Ці показники завжди вказані в інформації до остійності судна та інструкції про розміщення та кріплення контейнерів.

По статистиці в 80% контейнерів центр ваги розташовується на 0,4 своєї висоти. Для розрахунків у закордонній практиці звичайно центр ваги контейнера приймається на 0,45 його висоти.

Дуже часто фактична маса контейнера не відповідає зазначеної в документах (розбіжність може досягати 30%). Тому при будь-якій можливості треба робити вимір фактичної метацентричної висоти (наприклад кренуванням) [30, c.124].

Маркування вантажу. Існує кілька систем нумерації контейнерів. Для великих контейнеровозів застосовується шестизначна система. Вона заснована на використанні для кожної координати пари цифр. Перша пара позначає поперечний ряд (секцію) по довжині судна, починаючи з носа. Непарні цифри позначають осередки для 20 - футових, а парні - для

40 - футових контейнерів. Друга пара - ряд контейнерів по ширині судна, починаючи від діаметральної площини судна, осередку правого борта - непарні номери, лівого борта - парні. Третя пара - номер ярусу по висоті, при цьому номера трюмних осередків починаються з нуля, а з одиниці.

В останні роки одержала поширення перевезення сипучих вантажів у м'яких контейнерах.

Існують різні типи спеціалізованих контейнерів.

Банк-контейнер. Призначений для перевезення насипних вантажів у вигляді порошку, зерен або гранул. Має для завантаження до 5-ти люків у кришці. Вивантажується шляхом нахилу. Випускається в 20, 30 і 40-футовому виконанні. Вантажопідйомність до 55 т. Розрахований на штабелювання до 3-х ярусів. Є кутові фітинги для сполучення з контейнерами інших типів.

Рефрижераторний контейнер. Використовуються для перевезення швидкопсувних вантажів в охолодженому або замороженому виді з температурою від -5°С до -25°С. Холодоагентом є рідкий азот. Його витік не представляє небезпеки для перевезеного продукту й обслуговуючого персоналу.

Вентильований контейнер. Використовується для перевезення деяких видів сільськогосподарської продукції з регіонів із тропічним кліматом до країн з помірним кліматом, насамперед гігроскопічних вантажів (кава у зернах, какао-боби, чай та т.п.). При переході з атмосфери вологого та теплого повітря в сухий та прохолодний у звичайних контейнерах випадає конденсат, що псує вантаж. Наявність вентиляційних пристроїв не зменшує корисний обсяг контейнера, але зводить утворення конденсату до мінімуму у випадку його появи забезпечує захист продукту від стикання з конденсатом.

Контейнер-цистерна. Призначена для наливних вантажів. Дозволяє відмовитися від перевезень рідин у бочках, барабанах, суліях та бідонах.

Скорочується ручна праця. Заповнення та спорожнювання 20-тонного контейнера цистерни відбувається менш чим за годину. Звичайно використається для перевезень масла, спиртних продуктів, соків, хімічних і небезпечних вантажів та т.п. Можливе також перевезення порошкових вантажів, наприклад, цементу.

Флет. Контейнер без кришки, бічних стінок і верхніх продольних балок. Використається для перевезення важкого й негабаритного вантажу. Випускаються флети декількох модифікацій:

- с жорстко-фіксованими торцевими стінками;

- зі складними торцевими стінками.

Розраховані на перевезення й кріплення на палубі до 4-х ярусів, в осередках під палубою - до 9-ти ярусів. Іноді мають брезентовий або нейлоновий дах або бічну стінку (опен-топ, опен-сайд).

Підлоги контейнер. Призначений для перевезення важких вантажів (прокат труби, бочки й т.п.). Напівконтейнер у два рази нижче 20-футових універсальних контейнерів. Розрахований на штабелювання в 9 ярусів [30, c.154].

Нормативні посилання. У цих Правилах використані посилання на наступні нормативні документи:

Кодекс безпечної практики розміщення і кріплення вантажу, ІМО (резолюція Асамблеї А.714 (17)).

Конвенція СОЛАС-74. Протокол-88 до цієї Конвенції (С.Петербург, ЦНИИМФ, 1993).

ГОСТ 14192-77 Маркування вантажів.

ГОСТ 26653-90 Підготовка генеральних вантажів до транспортування. Загальні вимоги.

3.2 Комерційні умови та порядок документування перевезення вантажів

Прийом вантажу на судно проводиться по документу, аналогічному дорученню, який зазвичай називають «Ship cargo plan (BAY PLAN)». Старший помічник капітана розробляє попередній вантажний план, який затверджується капітаном. Вантаження відбувається під контролем вантажного (або вахтового) помічника капітана і, у разі потреби, супроводжується тальманським рахунком. Після вантаження всієї партії вантажу вантажний помічник підписує «штурманську розписку» (Mate's recept) формою, прийнятою в даному порту, в яку переносяться всі зауваження по вантажу з тальманських листів.

Люкові записки складаються роздільно по кожному трюму і містять перелік всіх коносаментних партій, розміщених в даному відсіку в порядку черговості їх вивантаження. Їх виписує вантажний помічник капітана на основі виконавчого вантажного плану і коносаментів.

На підставі штурманської розписки капітан підписує підготовлений агентом коносамент у необхідній кількості оригіналів. Коносамент повинен повністю відповідати штурманській розписці. Список всіх коносаментних партій, прийнятих на судно, оформляється «маніфестом».

Маніфест -- список вантажів, прийнятих на судно, який складають роздільно для кожного порту призначення на основі відомостей, вказаних в коносаментах. Він оформляється для митниці. По кожній партії вантажу в маніфесті приводять наступні дані; номер коносамента» маркування та кількість вантажних місць, рід вантажу, його масу і об'єм, найменування відправника і одержувача, загальну суму нарахованого фрахту і фрахт, сплачений відправником.

При перевезенні вантажу по коносаменту не вимагається додаткових письмових свідоцтв належної здачі вантажу. Згідно Ст. 3 п. 6 Брюссельській конвенції про коносаменти 1924 р. і відповідно Ст. 162 п. 1 КТМ РФ після видачі вантажу проти оригіналу коносамента «...рахувати, що вантаж отриманий відповідно до умов коносамента за відсутності доказів про інше».

Всі вантажі приймають до перевезення по масі або по рахунку місць. Штучні вантажі приймають рахунком місць з вказівкою їх маси. При здачі вантажу одержувачеві судно не несе відповідальності за його масу, якщо число місць відповідає числу, вказаному в документах, а тара і упаковка знаходяться у хорошому стані.

Прийом і здачу вантажів зазвичай проводять на судні. Якщо правила техніки безпеки не дозволяють тальманам знаходитися в трюмі, то вантаж рахують на березі, в межах вильоту вантажних стріл [31, c.254].

3.3 Підготовка вантажних приміщень до прийому вантажу

Приведення трюмів у відповідний для стан починається з прибирання сміття та перевірки наявності води у льялах. Далі підготовка ведеться залежно від особливостей вантажу, що пред'являється до перевезення.

Льяла і збірні колодязі. Залежно від конструкції трюму суду обладнали системою льял, розташованих уздовж борту, або збірними колодязями. Збірні колодязі покривають перфорованим листом. Отвори в листі періодично чистять, оскільки закупорка їх перешкоджає стоку води. Льяла закривають кришками, які можна відкрити і перевірити чистоту льял. Трюмні льяла необхідно розкривати і очищати якщо є така можливість (контейнеровози мають дуже інтенсивний графік навантаження та вивантаження у портах, тому не завжди трапляється можливість виконання зачистки льял).

Осушна система судна підлягає перевірці перед кожним вантаженням вантажу. У твіндеках перевіряють стічні шпигати, що йдуть вниз до стічних колодязів, для чого з відра або шланга ллють воду і одночасно спостерігають за стоком. Якщо труби забиті, то вони повинні бути очищені або замінені до початку вантаження. Труби водостоку, що йдуть з верхніх палуб до збірних колодязів, розмішаються в кормовій частині кожного трюму, що необхідно враховувати при укладанні вантажу.

Особлива увага при підготовці до прийому будь-якого роду вантажу необхідно приділяти надійності водовідливної і протипожежної систем, які слід перевіряти у дії.

Перед початком вантажних операцій верхня палуба повинна бути звільнена від всяких сторонніх предметів, що перешкоджають вантажним роботам або розміщенню вантажу на палубі. Стріли, крани, лебідки повинні бути перевірені і приведені в робочий стан; вантажні люки відкривають, якщо немає атмосферних опадів; верхня палуба, трюми і місця вантажних робіт повинні бути добре освітлені палубними і переносними вогнями (люстрами). Готовність судна до прийому вантажу перевіряють відповідні організації, а частіше за все перевіряючи найняті вантажовідправником [28, c.164].

3.4 Сепарація та кріплення вантажів на судні

Кріплення контейнерів на судах - контейнеровозах здійснюється згідно з інструкцією розташування та кріплення контейнерів “Cargo Securing Manual” яка розраховується для кожного судна окремо при будівництві судна та затверджується Регістром під яким судно спускають на воду. Схема кріплення контейнерів та пристрої за допомогою яких відбувається закріплення контейнерів залежать від місця розташування контейнерів (трюм, палуба, морська сторона), кількості ярусів, якими пристроями відбувається кріплення.

На контейнеровозах закріплення контейнерів на палубі здійснюється з використанням твістлоків (автоматичних або ручних), кріпильних штанг (коротких та довгих), талрепів (закритих, відкритих, одногачкових або двогачкових ), бріджфітенгів, у деяких випадках використовуються крепіжні ланцюги з важілями різних конструкцій. У трюмах як правило кріплення здійснюється за допомогою палубних конів.

Типова схема кріплення контейнерів та кріпильний матеріал наведені на рисунку у додатку К.3 [57, c.164].

3.5 Розрахунок кількості запасів і чистої вантажопідйомності судна

Правила Регістра судноплавства про вантажну марку встановлюють для морських транспортних судів мінімальну висоту надводного борту залежно від району і (або) часу плавання. Встановлена мінімальна висота надводного борту судна указується в спеціальному сертифікаті про вантажну марку, відповідно до Міжнародної Конвенції про вантажну марку і визначає положення вантажних марок що наносяться на бортах судна. Перевищувати завантаження судна, тобто «топити» вантажну марку категорично забороняється і відповідальність за це несе капітан.

Максимальна кількість вантажу, яка може бути занурене на судно в даному рейсі визначається його чистою вантажопідйомністю. Для визначення чистої вантажопідйомності необхідно виконати наступне дії.

Визначити ліміт вантажної марки судна з діючих вантажних марок в портах вантаження, вивантаження і на трасі переходу. Слід приймати до уваги щільність забортної води в порту вивантаження, яке може опинитися менш щільність води в порту вантаження. У якості ліміту величини може виступати не вантажна марка, а осідання судка, якщо є обмеження глибин в портах вантаження, вивантаження або на переході.

По ліміту вантажній марці або осіданню і щільності води знаходимо повну водотоннажність судна. У разі потреби лімітуючи осідання (повна водотоннажність) визначають на порт вантаження, порт вивантаження і у разі будь-яких сумнівів щодо забезпечення прохідного осідання. Ідея полягає в тому, що повна водотоннажність судна змінюється в процесі рейсу за рахунок витрати палива і інших запасів, а осідання залежить від щільності забортної води.

Звичайна повна водотоннажність для заданого осідання (розрахункова водотоннажність - Cр) визначають за вантажною шкалою.

Знаючи розрахункову водотоннажність судна на момент вантаження, визначимо повну вантажопідйомність (дедвейт) судна

?W = ?p - ?o (3.1)

де ?o - водотоннажність судна порожньому.

Далі для визначення чистої вантажопідйомності судна треба з повної вантажопідйомності відняти всі запаси, потрібні для забезпечення переходу і стоянки судна під час вантаження і вивантаження вантажів

?Ч = ?W - Рзап - const (3.2)

де Рзап - загальна кількість запасів, const - константа, яка включає всі невраховані в розрахунках вагові навантаження. Зазвичай const визначається досвідчено-розрахунковим шляхом по осіданнях для стану судна порожньому і всім відомим навантаженням.

Загальна кількість запасів визначається із співвідношення

Рзап = Рхзап + Рст зап (3.3)

де Рхзап - ходові запаси, Рст зап - запаси стоянок.

Кількість ходових запасів визначають як суму

Рхзап = Рхт + Рхв + Рхсм (3.4)

де Рхт Рхв Рхсм - відповідно кількість палива, води і змащувального масла, необхідне на перехід з порту вантаження до порту вивантаження з урахуванням коефіцієнта штормового запасу kшт = 10%

Детальніше

Рхт = qхт*tx(1+kшт)

Рхп = 140*10,35(1+0,1)= 1593,9 т (3.5)

Рхв = qхт tx(1+ kшт) (3.6)

Рхв = 10*10,35(1+0,1)= 113,85 т (3.7)

Рхзм = 0,05 Рхт = 0,05*1593,9 = 79,69 т (3.8)

де qхт - добова норма витрати палива на ходу (т/добу), qхв - добова норма витрати води на ходу (т/добу).

Коефіцієнт штормового запасу (kшт) зазвичай визначається у відсотках від розрахункової кількості палива на рейс.

Запаси стоянок визначаємо з розрахунку тривалості стоянки в порту вантаження і порту вивантаження і норм витрати дизельного палива і води на стоянці, час використаний для вантажних операцій в портах завантаження та вивантаження розраховано з врахування норми на завантаження/вивантаження 1 одиниці контейнера приблизно 1 хвилина/один кран (tст= tзавст + tвивст = 3131*1/(60*24) + 3131*1/(60*24) = 2,17*2 = 4,3 доби = 104,4 годин.

Рстзап = qстт tст + qств tст (3.9)

Рстзап = 12,6*4,3 + 10*4,3 = 54,18 + 43 = 97,18 тонн в порту навантаження та вивантаження.

3.6 Розробка плану комплектації вантажів

Перевізник несе відповідальність за неправильне розміщення, кріплення і сепарацію вантажів на судні. Невірне або невдале розміщення вантажів, перевантаження окремих відсіків неминуче приводить до неприпустимої напруги на корпус судна, а в окремих випадках до пошкоджень і навіть аварії судна. Тому судно повинне бути завантажене так, щоб не з'явилося крену, були належний диферент (зазвичай на корму до 0,5 м) і достатня остійність, не були порушені умови місцевої і загальної (подовжньою) міцності. Це досягається відповідним розподілом вагового навантаження по вантажних приміщеннях судна.

При перевезенні різнорідних вантажів в практиці використовується принцип розподілу вагового навантаження по довжині судна пропорційно кубатурі вантажних приміщень за допомогою коефіцієнта порівняння вантажомісткості кожного вантажного приміщення

(3.10)

де Wi - вантажомісткість i-гo вантажного приміщення (м3), Wc - вантажомісткість судна (м1), n -- кількість вантажних приміщень.

Значення розподіленої маси для і-го вантажного приміщення (Q) визначається як твір коефіцієнта порівняння вантажомісткості і-го вантажного приміщення на розраховану загальну масу вантажів, що приймається на даний рейс (Qповн):

Qi = Ki Qповн (3.11)

Розрахунок розподіленої маси вантажних приміщень наведено у таблиці додатку К.1. [1, c.12 - 18].

Сумарна розподілена маса трюмів і палуби повинна відповідати завантаженню судна і є підставою для складання плану комплектації вантажів.

У зв'язку з відсутністю єдиної методики комплектації вантажів, складання вантажного плану є творчим процесом. Проте комплектація вантажів по вантажних приміщеннях повинна враховувати всі чинники раціонального завантаження, збереженню вантажу безпеки судна і т.д.

При комплектації вантажів слід виконувати наступні умови:

- в одному вантажному приміщенні розміщуються тільки сумісні вантажі, а також що вимагають однакових, або близьких режимів перевезення;

- в нижні частини вантажних приміщень укладаються важкі вантажі;

- відхилення завантаження вантажного приміщення від розподіленої маси не повинна перевищувати 10%;

- у великі відсіки рекомендується вантажити вантажі з високими нормами вантажних робіт; вантажі, що бояться нагріву, не слід поміщати поблизу перегородок, що нагріваються, палуб і бортів;

- бажано розташовувати вантажі строго по коносамент них партіях, уникаючи розриву партій, тобто укладання вантажу однієї партії в різних місцях вантажного приміщення або в різних вантажних приміщеннях;

- повинні бути забезпечені вимоги, що стосуються укладання і кріплення вантажів, використання сучасних засобів укрупнення вантажних місць і внутрішньо трюмної механізації.

За наслідками розподілу вантажів складемо таблицю, яка приведена у таблиці додатку К.2 з підсумковими результатами по кожному трюму, твіндеку, всьому судну в цілому і по кожному роду вантажу.

3.7 Характеристика експлуатаційних умов рейсу

Гідрометеорологічні умови плавання і характеристика портів заходу в частині вантажних операцій представлені у розділі 2.

Порт відходу: Пусан Н'ю Порт (щільність води 1,025 т/м3).

Порт приходу: Лонг Біч (щільність води 1,025 т/м3 ).

Відстань між портами: S = 5363,8 миль.

Час виконання рейсу: листопад.

Виконуваний рейс починається з порту Пусан Н'ю Порт і проходить через Японське море, Тихий Океан і закінчується в порту Лонг Біч.

У порту Пусан Н'ю Порт діє літня вантажна марка. У Тихому океані у цей період діє Зимова вантажна марка.

У порту Лонг Біч діє літня вантажна марка.

Параметри гідрометеорологічної обстановки в рейсі за маршрутом Пусан Н'ю Порт - Лонг Біч наведені у таблиці 3.2

Таблиця 3.2 - Параметри гідрометеорологічної обстановки в рейсі

Пункти рейсу	Температура повітря	Температура морської води	Відносна вологість повітря	Температура точки роси
Пусан Н'ю Порт	18	14	75	13.5
Тихий Океан	6	5	83	3.3
Лонг Біч	22	16	85	19.4

Температуру вантажу приймають рівною температурі повітря в порту завантаження.

Проаналізувавши гідрометеорологічні умови переходу робимо висновок, що вентиляція вантажних відсіків не потрібна. Інші непередбачувані гідрометеорологічні умови не очікуються.

Висновок до розділу

У даному розділі описані транспортні характеристики вантажу що перевозиться на судні «Х'юндай Токіо», його комерційні умови та порядок документування. Детально описана підготовка вантажних приміщень судна до прийому вантажу.

Також проведено розрахунок кількості запасів, які необхідні для вантажу у контейнерах між портами Пусан Н'ю Порт - Лонг Біч, та чистої та фактичної вантажопідйомності судна. Розроблено детальний план комплектації вантажу, його сепарація та кріплення на судні. Дана докладна характеристика експлуатаційних умов порту завантаження Пусан Н'ю Порт (Південна Корея) та вивантаження вантажу порт Лонг Біч (США). А також на основі проведених розрахунків температурних умов, зроблено висновок, що на дільниці даного рейсу примусова вентиляція вантажу не потрібна, тільки у випадку перевезення рефрижераторних контейнерів у трюмі необхідно в цілях безпеки періодично вентилювати приміщення трюмів.

РОЗДІЛ 4. КОНТРОЛЬ НАД ПОСАДКОЮ, ОСТІЙНІСТЮ ТА МІЦНІСТЮ КОРПУСА

4.1 Розподіл запасів та вантажів на судні

Загальний план судна та план розміщення контейнерів показаний на рисунках у додатках К.1, К.2.

Розрахунки запасів у порту навантаження і вивантаження наведені у таблицях додатків К.3, К.4, К5.

Розрахунки водотоннажності судна на відхід та прихід наведені у таблицях 4.1 та 4.2.

Таблиця 4.1 - Водотоннажність судна на відхід

Найменування статей нагрузки	На відхід
	Маса, т	Плечі, м	Моменти, м
		x	z	Mx	Mz
Вантаж	44126.30	5.99	19.99	264267.06	882097.03
Важке паливо	4395.20	-42.41	5.75	-186417.08	25273.04
Дизельне паливо	159.50	-80.37	13.76	-12818.74	2194.92
Баласт	6813.00	23.37	4.95	159221.23	33699.92
Мастила	182.20	-82.46	12.17	-15023.56	2217.57
Прісна вода	332.00	-99.33	15.72	-32976.21	5217.75
Другі танки	98.20	-117.07	3.00	-11496.16	294.51
Судно порожнем	27390.00	-23.14	15.21	-	-
Константа	344.50	-42.43	20.46	-14617.14	7048.47
РАЗОМ ВОДОТОННАЖНІСТЬ	83840.90	1.79	19.18	-	-
АРИФМЕТИЧНА СУМА МОМЕНТІВ Мх	150139.40	-

Таблиця 4.2 - Водотоннажність судна на прихід

Найменування статей нагрузки	На прихід
	Маса, т	Плечі, м	Моменти, м
		x	z	Mx	Mz
Вантаж	44126.30	5.99	19.99	264267.06	882097.03
Важке паливо	2780.10	-60.72	7.94	-168799.87	22067.89
Дизельне паливо	133.30	-80.14	15.10	-10682.43	2012.89
Баласт	7908.60	24.54	5.38	194048.20	42512.39
Мастила	178.80	-82.38	12.13	-14729.90	2168.21
Прісна вода	381.00	-99.33	15.64	-37842.93	5958.00
Другі танки	98.20	-117.07	3.00	-11496.16	294.51
Судно порожнем	27390.00	-23.14	15.21	-	-
Константа	344.50	-42.43	20.46	-14617.14	7048.47
РАЗОМ ВОДОТОННАЖНІСТЬ	83340.80	2.40	19.14	-	-
АРИФМЕТИЧНА СУМА МОМЕНТІВ Мх	200146.83	-

4.2 Контроль за посадкою та остійністю судна за матеріалами Інформації

4.2.1 Розрахунок посадки та початкової остійності

Посадку судна на початок та кінець рейсу визначено по діаграмі осадок носом та кормою. Діаграма виконана для осадок при щільності морської води с = 1,025 т/мі [21, c.154]

Посадки судна по діаграмі осадок носом та кормою наведені у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Посадки судна по діаграмі осадок носом та кормою

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
		відхід	прихід
Водотоннажність масова , т	D (з табл. 4.1,4.2)	83840.90	83340.80
Момент водотоннажності по довжині, тм	Мх (з табл. 4.1,4.2)	150139.40	200146.83
Щільність забортної води, т/мі	с (з даних рейсу)	1.025	1.025
Водотоннажність для діаграми, тм	D = D*сд/с	83840.90	83340.80
Момент для діаграми, тм	Мхд = Мх*сд/с	150139.40	200146.83
Осадка судна носом, м	Тн (по діаграмі)	11.29	11.39
Осадка судна кормою, м	Тк (по діаграмі)	11.86	11.68
Осадка судна середня, м	Тср= (Тн+Тк)/2	11.58	11.54
Диферент судна, м	d = Тн - Тк	-0.58	-0.29

Середня осадка на початок рейсу відповідає осадці по зимову вантажну марку при завантаженні в солоній воді.

Поправки на вплив вільної поверхні рідких вантажів на метацентричну висоту та плечі статичної остійності вибирані з таблиць даних судових цистерн і приведені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 - Поправки на вплив вільної поверхні рідких вантажів

Найменування цистерн	, тм	, тм
Бункер (моторне пальне)	6289	8105
Другі танки	280	280
Постачання	198,6	198,6
Баласт	4183	2685
Цистерни прісної води	24	20
СУМА У	10974,6	11288,6

Перевірка остійності по граничним моментам наведена в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 - Перевірка остійності по граничним моментам

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
		відхід	прихід
Водотоннажність масова , т	D (з табл. 4.1, 4.2)	83840.90	83340.80
Момент відносно основної площини, тм	Мz (з табл. 4.1, 4.2)	150139.40	200146.83
Поправка на вільні поверхні, тм	У (з табл. 4.7)	10974.6	11288.6
Виправлений момент, тм	Mzвипр= Мz + У	161114	211435.43
Граничний момент, тм	Mzгран (з Інформації)	300000	300000
Різниця, тм	?М = Mzвипр - Mzгран	-138886	-88564.6

Розрахунки параметрів початкової остійності наведені у таблиці 4.6.

Таблиця 4.6 - Розрахунки параметрів початкової остійності

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
		відхід	прихід
Водотоннажність масова , т	D (з табл. 4.4)	83840,90	83340,80
Апліката центра маси судна, м	zg (з табл. 4.4)	16,40	16,68
Апліката поперечного метацентра, м	zm (з Інформації)	19,18	19,14
Невиправлена метацентрична висота, м	ho = zm - zg	2,78	2,45
Поправка до метацентричної висоти, м	?h = У/D	0,129	0,130
Виправлена метацентрична висота, м	h = ho - ?h	2,651	2,32
Мінімальна метацентрична висота, м	з Інформації	0,80	0,80

4.2.2 Розрахунок плечей статичної остійності

Плечі статичної остійності обчислені з використанням таблиць плечей остійності форми з Інформації і наведені у таблицях 4.7 та 4.8. ДСО на відхід та підхід надані у рисунках у додатках Л.1, Л.2 [59, c.184].

Таблиця 4.7 - Розрахунок ДСО на відхід.

ДСО KGcorr = 16,53 м	Кути крену
	10є	20є	30є	40є	50є	60є	70є
KN - Ordinate KG*	0,17 3,321 2,810	0,34 6,609 5,620	0,5 9,866 8,265	0,64 12,681 10,579	0,77 14,816 12,728	0,87 15,833 14,381	0,94 16,090 15,538
	0,511	0,989	1,601	2,111	2,096	1,452	0,552

Диаграма ДСО на відхід надана у додатку Л.1.

Таблиця 4.8 - Розрахунок ДСО на прихід.

ДСО KGcorr = 16,81 м	Кути крену
	10є	20є	30є	40є	50є	60є	70є
KN - Ordinate KG*	0,17 3,235 2,858	0,34 6,625 5,715	0,5 9,830 8,405	0,64 12,631 10,758	0,77 14,578 12,944	0,87 15,841 14,625	0,94 15,941 15,801
	0,377	0,910	1,425	1,873	1,634	1,216	0,140

Диаграма ДСО на прихід надана у додатку Л.2.

Максимальне плече діаграми статичної остійності на відхід = 2,194 метра > [] = 0,20 метра при куті крену иm = 44,32є > [иm] = 30є.

Інтервал діаграми з додатковими плечима діаграми статичної остійності иv > 50є .

4.2.3 Перевірка задоволення вимог по остійності Регістра Судноплавства України та ІМО

Вимоги до остійності Регістра судноплавства України дублюють вимоги до остійності непошкоджених суден Міжнародної Морської Організації (ІМО), які викладені в Code on Intact Stability for All Tupes of Ships Covered by IMO Instruments (Resolution A.749(18) 1993)) року і визначають граничні значення наступних величин для суден всіх типів:

- критерій погоди;

- кут крену від дії постійного вітру;

- найбільше плече і кут максимуму діаграми статичної остійності;

- площі діаграми статичної остійності до кутів крену 30, 40 (або кута заливання, якщо він менше) і між 30 і 40 (або кутом заливання);

- виправлена початкова метацентрична висота.

Для перевірки остійності виконуються розрахунки критеріїв погоди на відхід і прихід по формі таблиці 4.9. Визначення критерію погоди показано на діаграмі остійності на відхід та прихід (у додатках К.1, К. 2).

Для визначення площ діаграми статичної остійності можна використовувати діаграму динамічної остійності, плечі d якої дорівнюють площам діаграми статичної остійності при нахиленні від прямого положення до відповідного кута.

Розраховуємо критерії погоди виходячи із завантаження судна контейнерами до 7 ярусів, дані заносимо у таблицю 4.9:

Таблиця 4.9 - Розрахунок критеріїв погоди

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
		відхід	прихід
Кренуючий момент від бокового вітру, кНм		7919,4	7992,239
Плече кренуючого моменту від бокового вітру, м		0,0096	0,0098
Кут крену від бокового вітру, є	(за діаграмою статичної стійності)	4,1	3,9
Кренуючий момент на циркуляції, кНм		51481,99	52627,09
Плече кренуючого моменту на циркуляції, м		0,0626	0,0643
Кут крену на циркуляції, є	(за діаграмою статичної стійності)	14,3	16,2
Площа парусності, м2	Аv (з Інформації)	7256,337	7355,3
Підвищення центру парусності над ватерлінією, м	Z (з Інформації)	21,233	21,140
Підвищення центру парусності над центром бокового підводного силуету, м	zv = z +T/2	27,023	26,91
Кренуюче плече постійного вітру, м	lw1=0,504 Аv Zv /(gD)	0,094	0,096
Кренуюче плече пориву вітру, м	lw2 =1,5 lw1	0,142	0,144
Інерційний коефіцієнт		0,412	0,322
Період хитавиці, с		16,052	17,174
Коефіцієнт	S (з таблиці Кодекса - Додаток З)	0,0441	0,0436
Коефіцієнт		0,979	0,997
Коефіцієнт	K (з таблиці Кодекса- Додаток З)	0,987	0,988
Безрозмірний множник	Х1 (з таблиці Кодекса - Додаток З)	0,815	0,813
Безрозмірний множник	Х2 (з таблиці Кодекса- Додаток З)	0,911	0,910
Амплітуда хитавиці,		16,597	16,611
Кут крену від постійного вітру,	0 (по діагр. стат.ост.)	2,051	2,281
Кут входу палуби в воду,		40,962	41,097
Крен при хитавиці назустріч вітру,		17,466	16,869
Плече динамічної ост. при 1, м рад	d1 (по діагр. динам. ост.)	0,91	0,675
Кут статич. крену при lw2 , м рад	2 (по діагр. стат. ост.)	2,21	1,95
Плече динам.ост. при 2, м рад	d2 (по діагр. динам. ост.)	0,15	0,16
Кут 2-ої точки перетину lw2 з ДСО,	w2 (по діагр. стат. ост.)	71,359	69,535
Границя площі ”b” діаграми справа,	b	40	41
Плече динамічної ост. при b, м рад	db (по діагр. динам. ост.)	2,100	1,875
Площа “а” діаграми, м рад		0,138	0,120
Площа “b” діаграми, м рад		0,658	0,598
Критерій погоди		4,77	4,98

Площа «b» діаграми визначається до меншого значення з трьох кутів: 50єС, кут заливання, кут, відповідний до другої від посадки прямо точці перетину кренувального плеча з діаграмою статичної остійності.

Згідно з « Інформацією про остійність » кренуючий момент при завантаженні контейнерів 7 ярусів:

Мх = Рх * Ах * Z (4.1)

де Рх = 0,0514 т/м2 (504 Па) - тиск вітру для суден необмеженого району плавання;

Z - відстань центра парусності м від площини діючої ватерлінії;

Ах - площа парусності.

Амплітуда хитавиці:

и = , град (4.2)

де k коефіцієнт з Регістру Судноплавства України;

Х1 = - множник згідно з таблицею 2.1.3.1-1 (Регістр Судноплавства України) при В/d;

Х2 = 1 - множник згідно з таблицею 2.1.3.1-2 (Регістр Судноплавства України) при коефіцієнті загальної повноти,

(4.3)

S - безрозмірний множник згідно з таблиці 2.1.3.1 - 3, (Регістр Судноплавства України) при періоді хитавиці

(4.4)

С = 0,373 + 0,023 * В/ d - 0,043 * L/100 (4.5)

згідно з пунктом 2.1.3.5 приймається амплітуда хитавиці

иІ = 16,611 град

Плече перекидного моменту згідно побудові на діаграмі динамічної остійності:

lпер = 0,15 м

Перекидний момент:

Мс = D * g * lпер = 83840,9 * 9,81 * 0,15 = 123371,9 кн·м (4.6)

> [k] ? 1,0, що задовольняє умові. (4.7)

Перевірка остійності за вимогами Регістра Судноплавства України та ІМО наведена у таблиці 4.10.

Диаграма кута входження палуби в воду із Інформації надана у додатку М.

Таблиця 4.10 - Перевірка остійності

Найменування величин	Позна-чення	Значення величин
		Норма-тивне	відхід	прихід
Загальні вимоги
Площа ДСО крену до 40є, м рад	А40	? 0,090	0,244	0,234
Критерій погоди	К	? 1	4,77	4,98
Максимальне плече статичної остійності, м	lmax	? 0,20	2,194	1,95
Кут крену, відповідний максимуму діаграми,є	иm	? 30	44є,32	43є,71
Кут заходу статичної остійності, є	иY	? 50	> 50є	> 50є
Виправлена метацентрична висота, м	h	? 0,150	2,65	2,32
Кут крену від постійного вітру, є	иo	? 11,1	4,9	3,9

4.2.4 Перевірка загальної поздовжньої міцності корпуса судна

Перевірка загальної повздовжньої міцності виконана по методиці, приведеній в додатку. Таблиці та графіки вигинаючих та скручуючих моментів надані у таблицях та рисунках додатків Л.3, Л.4, Л.5, Л.6.

Складова згинаючого моменту на міделі від ваги судна порожнем

Мп = Кп* Dо* L*g = 0,126*27390*303,83*9,81 = 10286372,3 кнм , (4.8)

де Кп - численний коефіцієнт для суден з силовою установкою у кормовій частині;

Dо - маса судна порожнем;

L - довжина судна.

Складова згинаючого моменту від вантажів, які входять в дедвейт

М dw = Ѕ * g * ?mi* |xi| = Ѕ * 9,81 *414406,46= 232663,7 кнм , (4.9)

де mi - маса вантажу, який входить в дедвейт,

|xi| - абсолютна величина абсциси центра маси вантажу,

?mi* |xi| - арифметична сума моментів від мас дедвейту обчислена і наведена у таблиці 4.11.

Таблиця 4.11 - Розрахунок арифметичної суми моментів від мас дедвейту

Найменування величин	Значення величин
	відхід	прихід
Арифметична сума mі вантажів, тм (з таблиці 4.3)	264267,06	264267,06
Арифметична сума mі запасів, постачання та екіпажу, тм (з таблиці 4.3, 4.4)	150139.40	200146.83
СУМА У/mі/	414406,46	464413,89

Розрахунки загальної подовжньої міцності корпуса наведені у таблиці 4.12.

Таблиця 4.12 - Перевірка загальної подовжньої міцності

Найменування величин	Позначення та формули	Значення величин
		відхід	прихід
Численний коефіцієнт для судна порожнем	kп	0,126
Момент вигину від ваги судна порожнем, кН·м	Мп = kп Do L g	10286372,3
Момент вигину від сил дедвейту, кН·м	MDW = Ѕ g У/mi/	10057246,7	9856112,7
Коефіцієнт загальної повноти	д (з таблиці 4.13)	0,581	0,579
Численний коефіцієнт для сил підтримання	kcп = 0,0895 д + 0,0315	0,0834	0,0833
Момент вигину від сил піддтримання, кНм	Мcп = kcп D L g	-20841148	-20691993
Момент вигину на тихій воді, кНм	Мвиг = Мп + МDW +Мсп	497529	549509
Найменування величин	Позначення та формули	Значення величин
		відхід	прихід
Вид деформації	(прогин / перегин)	перегин	перегин
Численний коефіцієнт	kо	0,0205	0,0205
Момент вигину що допускається на міделі, кНм	Мдоп =kо B L2.3 g	742581	742581
Момент вигину в %% від допускаю чого	100 Мвиг / Мдоп	67	74

Складова згинаючого моменту на міделі від сил підтримки

Мсп = - Ксп*D*L*g = - 0,0834 *83840,9 *303,8 * 9,81 = - 20841148 кн·м,

де Ксп - коефіцієнт згідно таблицею 4.12 при коефіцієнті повздовжньої повноти

(4.10)

- коефіцієнт загальної повноти,

в = 0,98 - коефіцієнт повноти мідель-шпангоуту.

Загальний згинаючий момент:

Мо = Мп + Мdw + Мсп = 549509 кн·м;

Допустимий прогинаючий момент:

[ Мдоп] = 742581 кн·м > [Мо] = 549509 кнм.

Висновок по розділу

Виконані розрахунки показали що при прийнятому завантаженні судна його міцність і остійність задовольняють вимогам Регістра судноплавства України та ІМО.

Поперечна метацентрична висота:

h = 2,65 м > [ h ] = 0,15 (0,81м - з «Інформації»);

Максимальне плече діаграми статичної остійності:

lmax = 2,194 м > [ lmax ] = 0,15 м;

Кут крену при максимальному плечі статичної остійності :

иm = 44,32є > [ иm] ? 30є;

Критерій погоди :

К = 4,9 > [ К ] = 1;

Згинаючий момент на тихій воді на міделі:

[ Мдоп] = 742581 кн·м > [Мо] = 549509 кнм.

РОЗДІЛ 5. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ СУДНА У РЕЙСІ

5.1 Вхідні дані для розрахунку техніко-економічних показників рейсу

Розрахунок економічної ефективності, запропонований в дипломній роботі, виконуємо відповідно до методичних вказівок, рейсового завдання і одержаних даних в попередніх розділах даної роботи і довідкових даних по експлуатації засобів.

При проведенні оцінки економічної доцільності використовування даного судна на лінії Пусан Н'ю Порт (Південна Корея) - Лонг Біч (США) при перевезенні контейнерів, розрахунки проводять одночасно як при максимально можливому завантаженні, так і фактичному (розрахунковому завантаженню), обумовленою можливістю проходу судна на даній лінії, а також досвіду попередньої експлуатації судна.

Важливо відмітити, що за умовами договіру чартеру укладеного між фрахтувальником HYUNDAI MERCHANT MARINE та власником й оператором судна, компанією ZODIAC MARITIME AGENCIES LTD. Фрахтувальник сплачує власнику судна вартість витраченого палива, та фрахтодавець не отримує ніякого доходу від фрахту контейнерів, що перевозитиме.

Сторінка договіру фрахту надана у додатку Н.

У даному розділі дипломної роботи виконуємо розрахунки, передбачені у нижче прикладеному завданні виконання економічних розрахунків. Рейсове завдання надаємо у таблиці 5.1 [5], [35].

При розрахунках економічних показників роботи судна не враховуємо баластний перехід судна в зворотному напрямку (може призвести до збитків), мається на увазі, що судно буде завантажуватися й в зворотному напрямку, але розрахунки часу баластного переходу розраховуємо за формулою, наданою в таблиці.

Таблиця 5.1 - Вхідні дані для розрахунку техніко-економічних показникив

Найменування показників	Позначення	Одиниця вимірювання	Значення величин
Дедвейт	DWT	т	80059
Запаси на початок рейсу	Gp	т	5186,7
Відстань між портами	Lп	миль	5363,8
Відстань каналів, вузькостей	Lк	миль	0
Загальна кількість вантажу	Q	т/конт	44126,30/3131
Фрахтова ставка за 1 добу	f1	$/доба	30000
Норма завантаження судна	Mп1	одиниць/хв	2,62
Норма вивантаження судна	Мв	одиниць/хв	0,62
Експлуатаційна швидкість з вантажем	Vэ	вузли	22,5
Швидкість у каналах, вузькостях	Vк	вузли	0
Добові витрати важкого палива на ходу/на стоянці	qств	т/добу	140,0/12,6
Дизельне паливо, витрачають на ходу та на стоянці тільки у 25 мильній зоні каліфорнійського узбережжя США	qстдиз	т/добу	140/12,6
Мастила на ходу/на стоянці	qстм	т/добу	0,200/0,100
Ціна 1 тонни:
Важке паливо (IFO 500)	Цв	$	450
Дизельне паливо	Цдиз	$	600
Масло	Цм	$	1500
Балансова вартість судна	C	тис.$	40000
Річна норма амортизації	На	%	6,0
Чисельність екіпажу	Чэк	чол.	25
Час затримки в дорозі	tз	доба	0,1
Додатковий час в портах стоянки	tдоп	година	2
Добові витрати на заробітну платню одного члена екіпажу		$ / добу	79,6
Добові витрати на харчування одного члена екіпажу		$ / добу	7
Витрати на технічне постачання 2% від вартості судна		$ / рік	800000
Добові навігаційні витрати (вода, буксири, дегазація, карти, книги, допомоги і ін.)		$ / добу	150
Збори у портах заходу судна (корабельний, доковий, санітарний, лоцманський, маяковий, за прохід каналів)		$	46061
Добові витрати з агентування судна		$/добу	290
Добові витрати на страхування судна		$/добу	250
Довжина судна найбільша	lсуд	м	303,83
Ширина судна найбільша	bсу д	м	40
Висота борту до головної палуби	hсуд	м	24,286

5.2 Розрахунок кількісних показників роботи судна

Для даного рейсу розраховуємо наступні якісні показники, які заносимо в таблицю 5.2. На лінії Пусан Н'ю Порт - Лонг Біч немає обмежень по осіданню судна.

Таблиця 5.2 - Кількісні показники роботи судна

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
1 Чиста вантажопідйомність за рейс, тонни	Dч =DWT - Gзап	80059-5186,7 = 74872.3
2 Провозоспроможність за рейс, тонно миль	Пр = Q * Lп	44126.30* 5363,8 = 236,685*106
3 Загальний час рейсу (складається з ходового часу та часу стоянки), діб:	tр = t х + tст	14,76
- ходовий час	t х	10,35
- час стоянки (час завантаження, час вивантаження, додатковий час стоянки)	tст (tзав + tвив + tдод)	4,41
4 Валові доходи в іноземній валюті за рейс, $	Fінв	442800
5 Загальні експлуатаційні витрати судна за рейс, $:		1062555,9
І Загальні постійні експлуатаційні витрати:		276979,1
1) сумарні постійні експлуатаційні витрати за рейс включають:		268911,7
- витрати на утримування екіпажу (витрати на харчування, зарплату, нарахування на зарплату)		42823,2
- витрати на амортизацію		97052,1
- витрати на ремонт		40438,4
- витрати на техпостачання		32350,7
- навігаційні витрати		2214
- збори в портах відходу і приходу		46061
- витрати по агентуванню судна		4282,32
- витрати на страхування судна		3690
2) непрямі витрати судна		8067,4
ІІ Змінні витрати судна за рейс - це витрати палива та масла за рейс, $:		785576,88
6 Балансовий прибуток за рейс, $:		165820,9

Нижче наведені розрахунки наданих у таблиці показників.

5.2.1 Експлуатаційний період роботи судна

Розрахунок експлуатаційного періоду роботи судна надаємо у таблиці 5.3

Таблиця 5.3 - Розрахунок експлуатаційного періоду роботи судна

Найменування величин	Формули і значення	Значення величини
Календарна судно-доба	Тк	365

5.2.2 Розрахунок часу рейсу

Розрахунок часу рейсу проводимо за фактичними затратами при роботі судна у минулому періоді з умовами фрахтування судна. Цей час було витрачено на перехід від порту вивантаження до нового порту завантаження без врахування баластного переходу і наведено у таблиці 5.5.

Таблиця 5.4 - Розрахунок часу рейсу

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Ходовий час рейсу , доба	tр = tх + tст	10,35 + 4,41 = 14,76
Ходовий час, доба	tх= tгх + tбх	10,35 + 0 = 10,35
Ходовий час у вантажу, доба	tгх =(Lп)/(Vэ*24) + tз	5363.8 / 21,8 * 24+0,1 = 10,35
Ходовий час у баласті, доба (не використовуємо у розрахунках, та як на лінії не буває баластних переходів, приймаємо за «0»)	tбх =(Lп)/(Vб*24) + tз	5363.8 / 19,5 * 24+0,1 = 11,56
Година стоянки, доба	tст= tзавст + tвивст+ tдод	0,83 + 3,5 +0,08 = 4,41
Час завантаження, доба	tзавст =Q /(Мп)	3131/2,62*60*24= 0,83
Час вивантаження, доба	tвивст= Q /(Мв)	3131/0,62*60*24= 3,5
Кількість вантажу, що приймається на рейс, т	Q	44126,30 (3131 контейнерів)
Додатковий час стоянки, добу	tдоп	0,08
Кількість можливих рейсів за експлуатаційний період	rp = Тэ / tр	363 / 14,76 = 24,6
Час затримки судна в дорозі приймаємо tз = 0,1 доба.

5.2.3 Валові доходи в іноземній валюті

Валові доходи в іноземній валюті надаємо у таблиці 5.5.

Таблиця 5.5 - Розрахунок валових доходів в іноземній валюті

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Валові доходи за рейс в іноземній валюті, $	Fінв= f*tp згідно умовам фрахту 30000/добу	30000*14,76 = 442800

5.3 Розрахунок експлуатаційних витрат за рейс судна

Залежно від відношення їх до елементів часу рейсу витрати розподіляються на постійні і змінні. До постійних експлуатаційних витрат судна відносять:

5.3.1 Витрати на утримування екіпажу (витрати на зарплату, нарахування на зарплату та харчування)

Розрахунки витрат на утримування екіпажу надаємо у таблиці 5.6.

Таблиця 5.6 - Розрахунок витрат на утримування екіпажу

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Сумарні витрати на утримування екіпажу за рейс, $	Врутр.ек = Врзп+ Врн.зп + Врхар	29372,4 + 10867,79 + 2583 = 42823,2
Витрати на зарплату за добу, $	Взп= * Чэк *30	1990
Витрати на зарплату екіпажу за рейс, $	Врзп =Взп* rp	1990*14,76 = 29372,4
Нарахування на зарплату, $	Врн.зп=0,37* Врзп	0,37*29372,4 = 10867,79
Витрати на харчування на добу, $	Вхар = * Чек	7*25 = 175
Витрати на харчування за рейс, $	Врхар = tр * Вхар	14,76*175 = 2583

5.3.2 Витрати на амортизацію

Амортизаційні відрахування (Rам) визначаємо у відсотках від вартості судна (Сб). Норматив амортизаційних відрахувань (На) для судів суховантажів (На= 6,0%).

Розрахунок витрат на амортизацію надаємо в таблиці 5.7.

Таблиця 5.7 - Розрахунок витрат на амортизацію

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Величина амортизаційних відрахувань за рік, $	Вам = (На*С)/100	0,06*40000000 = 2400000
Величина амортизаційних відрахувань за рейс, $	Врам= Врік ам *tр/ 365	2400000*14,76/365 = 97052,1

5.3.3 Витрати на ремонт судна

Витрати на ремонт судна визначаються залежно від призначення судна, а також від типу і потужності енергетичної установки або у відсотках від вартості судна 2 - 3%.

Розрахунок витрат на ремонт надаємо у таблиці 5.8.

Таблиця 5.8 - Розрахунок витрат на ремонт

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Витрати на ремонт судна за рік, $	Врікрем = 0,025*С	0,025*40000000 = 1000000
Витрати на ремонт судна за 1 рейс, $	Вррем=Врікрем *tр/ 365	1000000*14,76/365 = 40438,4

5.3.4 Витрати на технічне постачання судна

Норма Нс в % дорівнює 2% від балансової вартості судна.

Розрахунок витрат на постачання наведено у таблиці 5.9

Таблиця 5.9 - Розрахунок витрат на технічне постачання

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Витрати на тех. постачання за рік, $	Врікпост = 0,02*С	0,02*40000000 = 800000
Витрати на тех.постачання за рейс, $	Врпост = Врікпост *tр/ 365	800000*14,76/365 =32350,7

5.3.5 Навігаційні витрати

Навігаційні витрати включають витрати на карти, книги, буксири, дегазацію тощо.

Розрахунок навігаційних витрат надаємо у таблиці 5.10.

Таблиця 5.10 - Розрахунок навігаційних витрат

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Навігаційні витрати на рейс, $	Врнав= В добн.в* tр	150*14,76 = 2214

5.3.6 Портові збори

У портові збори входять корабельні, канальні, причальні, якірні, маякові, санітарні. Ці збори визначаємо по статтях відповідно до кубічного модуля судна.

Розрахунок кубічного модуля судна надаємо у таблиці 5.11

Таблиця 5.11 - Розрахунок кубічного модуля судна

Найменування величини	Формула	Значення величини
Кубічний модуль судна, м3	Мкуб=Lсуд*Bсуд*Hсуд	19814,4

Збори в портах відходу і приходу надаємо в таблиці 5.12

Таблиця 5.12 - Збори в портах відходу і приходу

Найменування величин	Позначення	Значення величин
		Відхід	Прихід
Корабельний збір, $	Вскс	4200	4700
Канальний збір, $	Вкан	6294	6650
Причальний збір, $	Впс	4332	4300
Якірний збір, $	Вяк	3000	3450
Маяковий збір, $	Вмс	2595	2950
Санітарний збір, $	Всс	2500	3050
Адміністративний збір, $	Вад	3140	3800
Портові збори за рейс, $	Впор	21861	24200

Розрахунок зборів в портах відходу і приходу за експлуатаційний період надаємо у таблиці 5.13.

Таблиця 5.13 - Збори в портах відходу і приходу за рейс

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Збір в портах за рейс, $	Врпор	46061

5.3.7 Витрати на агентування судна

Витрати з агентування судна включають: витрати на зв'язок, автотранспорт, медичні послуги, техогляд і ін. і складають 10% сумарних витрат на утримання екіпажа, досвідченим шляхом встановлені в межах від 150 до 350 $/доба. Розрахунок витрат з агентування судна за рейс надаємо у

таблиці 5.14

Таблиця 5.14 - Розрахунок витрат по агентству за рейс

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Витрати з агентування судна за рейс, $	Враг = 0,1 *Врутр.ек	0,1*42823,2= 4282,32

5.3.8 Витрати на страхування судна

Витрати на страхування обчислюють з балансу вартості судна, його віку і навігаційної практики і приймаються рівними від 200 до 250 доларів на добу. Розрахунок витрат на страхування за рейс надаємо у таблиці 5.15

Таблиця 5.15 - Розрахунок витрат на страхування за рейс

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Витрати на страхування за рейс, $	В рстр = В добстр * tр	250*14,76 = 3690

5.3.9 Постійні експлуатаційні витрати

Розрахунок постійних експлуатаційних витрат надаємо у таблиці 5.16.

Таблиця 5.16 - Розрахунок постійних експлуатаційних витрат за рейс

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Постійні експлуатаційні витрати за рейс, $	Врпост=В рутр.ек Вам+Вррем+Врпост+ Врнав+ Врпор+Враг+Врстр	42823,2+97052,1+ 40438,4+32350,7+2214 +46061++4282,32+3690 = 268911,7

5.3.10 Непрямі (адміністративно-управлінські) витрати судна

Непрямі (адміністративно-управлінські) витрати судна розраховуємо з урахуванням встановленого нормативу 3% від суми постійних експлуатаційних витрат судна.

Розрахунок непрямих витрат судна за рейс надаємо у таблиці 5.17.

Таблиця 5.17 - Розрахунок непрямих витрат судна за рейс

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Непрямі витрати судна за рейс, $	Врнепр=0,03*Врпост	0,03*268911,7= 8067,4

5.3.11 Загальні постійні експлуатаційні витрати

Розрахунок загальних постійних експлуатаційних витрат за рейс надаємо у таблиці 5.18.

Таблиця 5.18 - Загальні постійні експлуатаційні витрати за рейс

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Загальні експлуатаційні постійні витрати за рейс, $	Врекс=?Врнепр+ Врпос	8067,4+ 268911,7= 276979,1

5.4 Розрахунок змінних витрат судна

Змінні витрати судна включають витрати на паливо, змащувальні і обтиральні матеріали, бункерування та підключення шлангу судна.

Витрати на паливо залежить від нормативу витрати палива, його сорту і ціни. Коефіцієнт, що враховує витрату на бункерування судна беремо

рівним 1,1.

Розрахунок добової витрати важкого і дизельного палива, масла на ходу надаємо у таблиці 5.19.

Таблиця 5.19 - Розрахунок добової витрати важкого і дизельного палива, масла на ходу

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Добові витрати на важке паливо на ходу, $/добу	Входв=kсм*qв*Цв	1,1*140*450 = 69300
Добові витрати на дизельне паливо на ходу, $/добу	Входдиз=kсм * qдиз *Цд	не використовується
Добові витрати на масло на ходу, $/добу	Входм=kсм *qм *Цм	1,1*0,2*1500 = 330

Розрахунок добових витрат важкого і дизельного палива, масла на стоянці надаємо у таблиці 5.20.

Таблиця 5.20 - Розрахунок добових витрат важкого і дизельного палива, масла на стоянці

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Добові витрати на важке паливо на стоянці, $/добу	Вств=kсм*qств*Цт	1,1*12,6*450=6237
Добові витрати на дизельне паливо на стоянці, $/добу	Встдиз=kсм * qстдиз *Цд	1,1*12,6*600 = 8316
Добові витрати на масло на стоянці, $/добу	Встм=kсм *qстм *Цм	0,1*1,1*1500 = 165

Розрахунок витрати палива і масла за рейс надаємо у таблиці 5.21.

Таблиця 5.21 - Розрахунок витрати палива і масла за рейс

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Витрати палива та масла за рейс, $	Врт.м=(Входв+Входдиз +Входм)*tх +(Вств+Встдиз+Встм)*tст	(69300+0+330)*10,35 = 720670,5 + +(6237+8316)* 4,41 = 785576,88

5.5 Розрахунок рейсових експлуатаційних витрат судна

Розрахунок рейсових експлуатаційних витрат судна надаємо у таблиці 5.22.

Таблиця 5.22 - Розрахунок рейсових експлуатаційних витрат судна

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Експлуатаційні витрати судна за рейс, $	Врекс.вит=Врпос+ Вр зм	276979,1+785576,88 = = 1062555,9

5.6 Валовий прибуток (збиток) в інвалюті за рейс

5.6.1 Чистий прибуток (збиток) в інвалюті за рейс

Розрахунок балансового прибутку (збитку) в інвалюті за рейс надаємо у таблиці 5.23

Таблиця 5.23 - Розрахунок балансового прибутку в інвалюті за рейс

Найменування величин	Позначення і формули	Значення величин
Балансовий прибуток в інвалюті за рейс, $	Прбал =Fінв -Врекс	442800 - 276979,1= 165820,9

Як було зазначено вище, за умовами чартерного договіру судновинаймач компенсує судновласникові витрати на пальне у всіх портах лінії.

5.7 Визначення якісних показників судна

Якісні показники - це відносні величини, на основі яких виконується аналіз роботи судна й флоту. По своїй природі вони є середніми величинами, визначають продуктивність і якість використання судна.

Для комплексної оцінки ефективності експлуатації судна за рейс застосовуються наступні показники (таблиця 5.24).

Таблиця 5.24 - Якісні показники роботи судна

Найменування показника	Позначення	Значення показника
Коефіцієнт використання вантажопідйомності судна (це показник якості використання тоннажу)	в	0,348
Середня експлуатаційна швидкість, миль/добу	Vc	518,24
Коефіцієнти ходового і стояночного часу (основним показником використання суднового часу для транспортної роботи по переміщенню вантажів є питома вага ходового часу в загальному часу рейсу)	х , ст	0,701/0,299
Середня ефективність вантажної обробки в портах, тонн/добу	М*	10005,9
Середня валова норма вантажних робіт, тонн/добу	М*в	10005,9
Коефіцієнт резерву норм (показує частку загального часу стоянки, що витрачається судном на стоянці поза ванта-жними операціями)	Кр	1
Продуктивність однієї тонни вантажопідйомності (показує, яку транспортну продукцію в тонно-милях дає в середньому 1т вантажопідйомності за добу експлуатації, це комплексний показник якості використання палива), тонно-миль	м	126,42
Середня прибуткова ставка за одну тонну вантажу, $	fт	10,03
Валова прибутковість однієї судно-доби, $	мв	30000
Рівень дохідності	РП	1,21

Нижче приведені розрахункі наданих у таблиці показників.

5.7.1 Коефіцієнт використовування вантажопідйомності судна

Розрахунок коефіцієнта вантажопідйомності судна, який показує якість використання тоннажу, надаємо в таблиці 5.25

Таблиця 5.25 - Розрахунок коефіцієнта вантажопідйомності судна

Найменування величини	Формула	Значення величини
Коефіцієнт використовування вантажопідйомності судна	г=QLп/DWLп	149607645,98/429420464,2 = 0,348

5.7.2 Середня експлуатаційна швидкість

Розрахунок середньої експлуатаційної швидкості надаємо у таблиці 5.26

Таблиця 5.26 - Розрахунок середньої експлуатаційної швидкості

Найменування величин	Формула	Значення величини
Середня експлуатаційна швидкість, милі/доба	Vc = Lп/tx

Подобные документы

• Перевірка остійності і міцності судна по критеріям Регістра судноплавства України

  Основні характеристики і розміри судна. Характеристика і умови перевезення вантажу. Розрахунок необхідних суднових запасів і маси вантажу. Завантаження судна. Розрахунок посадки та початкової остійності судна. Розрахунок площі та центра парусності.
  
  курсовая работа [809,3 K], добавлен 14.07.2008
  

• Обґрунтування оптимального типу судна під час перевезення певного роду вантажу на лінії при заданому обсязі перевезень

  Розрахунок тривалості кругового рейсу. Визначення потреби у флоті. Вибір судна для перевезення вантажу за критерієм максимального прибутку і рентабельності. Визначення експлуатаційних витрат по суднах. Оцінка економічної ефективності вантажної лінії.
  
  курсовая работа [138,1 K], добавлен 17.05.2012
  

• Організація перевезень вантажів у змішаному сполученні

  Характеристика технічних засобів, що використовуються під час доставки вантажу до місця призначення. Послідовність виконання операцій при здійсненні перевезень у змішаному сполученні. Розрахунок тривалості виконання рейсу судна і загального часу доставки.
  
  курсовая работа [71,2 K], добавлен 10.09.2012
  

• Подготовка судов к плаванию

  Прием судна после ремонта и зимнего отстоя. Подготовка к выходу в плавание, к очередному рейсу буксира-толкача и рейсу пассажирского судна. Суда озерного плавания и особенности подготовки к плаванию в ледовых условиях. Запрещение выхода в плавание.
  
  реферат [30,2 K], добавлен 09.12.2010
  

• Перевезення вантажів на палубі, буксировка суден морем, знімання судна із мілини

  Розрахунки кріплення палубного вантажу, розривної стійкості найтових та місцевої стійкості верхній палуби. Швидкість руху судна при буксируванні іншого судна і міцність буксирувальної лінії. Вибір способів та розрахунок сили для знімання судна з мілини.
  
  курсовая работа [121,8 K], добавлен 04.09.2009
  

• Визначення раціональних параметрів перевезення вантажів

  Визначення та аналіз пропускної здатності збирально-транспортного комплексу. Розрахунок потрібної кількості автомобілів для вивезення вантажів із пункту відправлення на протязі зміни. Розрахунок обсягу перевалки з залізничного транспорту на автомобільний.
  
  курсовая работа [313,2 K], добавлен 22.12.2014
  

• Вантажні перевезення. Управління вантажною та комерційною роботою на залізничному транспорті

  Розрахунок необхідної кількості вагонів для перевезення вантажів. План відправницької маршрутизації. Розподіл вагонів для використання їх під завантаження. Транспортно-складський комплекс вантажної станції. Розрахунок технічного обладнання фронтів ТСК.
  
  методичка [2,0 M], добавлен 14.02.2012
  

• Показники перевезення вантажів та пасажирів

  Система експлуатаційних показників, що призначена для планування, оцінки та обліку роботи транспортного флоту. Основні вихідні дані для розрахунку експлуатаційних показників: вантажообіг та показники витрат флоту. Показники навантаження та швидкості.
  
  курс лекций [725,1 K], добавлен 04.11.2008
  

• Конструктивные особенности лесосплавных судов

  Понятие об общем устройстве судна. Положения судна на волне. Сжатие корпуса от гидростатического давления. Поперечный изгиб корпуса судна. Увеличение поперечной прочности судна. Специальное крепление бортов. Обеспечение незаливаемости палубы в носу.
  
  контрольная работа [418,4 K], добавлен 21.10.2013
  

• Составление грузового плана судна т/х "Сейфула Кади", оценка остойчивости и прочности корпуса судна

  Переменные ходовые запасы теплохода "Сейфула Кади". Проверка прочности корпуса и составление грузового плана судна, выполнение его балластировки и оценка аварийной остойчивости. Расчет угла дифферента и крена при получении пробоины заданного типа.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 01.07.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам