5363,8/10,35 = 518,24

5.7.3 Коефіцієнти ходового часу і стоянки

Розрахунок Коефіцієнтів ходового та часу стоянок надаємо у таблиці 5.27.

Таблиця 5.27 - Розрахунок Коефіцієнтів ходового і стоянки часу

Найменування величин	Формула	Значення величин
Коефіцієнт ходового часу	х= tx /tp	0,701
Коефіцієнт часу стоянки	ст= tст /tp	0,299

5.7.4 Середня ефективність вантажної обробки в портах

Розрахунок середньої ефективності вантажної обробки в портах надаємо в таблиці 5.28.

Таблиця 5.28 - Розрахунок середньої ефективності вантажної обробки в портах

Найменування величини	Формула	Значення величини
Середня ефективність вантажної обробки в портах, тонн/доба	М* =Q/ (tзавст + tвивст)	44126.30/4,41 = 10005,9

5.7.5 Середня валова норма вантажних робіт

Розрахунок середньої валової норми вантажних робіт надаємо в таблиці 5.29.

Таблиця 5.29 - Розрахунок середньої валової норми вантажних робіт

Найменування величини	Формула	Значення величини
Середня валова норма вантажних робіт, тонн/добу	М*в = Q/ tст	44126.30/4,41 = 10005,9

5.7.6 Коефіцієнт резерву норм

Розрахунок Коефіцієнта резерву норм надаємо у таблиці 5.30.

Таблиця 5.30 - Розрахунок Коефіцієнта резерву норм

Найменування величини	Формула	Значення величини
Коефіцієнт резерву норм	Кр = М*в / М*	10005,9/10005,9= 1

5.7.7 Продуктивність однієї тонни вантажопідйомності в добу експлуатації

Розрахунок продуктивності однієї тонни вантажопідйомності на добу експлуатації визначаємо добутком трьох розглянутих вище показників, надаємо в таблиці 5.31.

Таблиця 5.31 - Продуктивність однієї тонни вантажопідйомності на добу експлуатації

Найменування величини	Формула	Значення величини
Продуктивність однієї тони вантажопідйомності в добу експлуатації, тони	м=г* Vc * х	0,348*518,24*0,701= 126,42

5.7.8 Середня прибуткова ставка за одну тонну вантажу і тонно-милі

Розрахунок середньої прибуткової ставки за одну тонну вантажу надаємо у таблиці 5.32.

Таблиця 5.32 - Розрахунок середньої прибуткової ставки за одну тонну вантажу

Найменування величини	Формула	Значення величини
Середня прибуткова ставка за одну тонну вантажу, $/тонна	fт = Fінв / Q	442800/44126,30 = 10,03

5.7.9 Валова прибутковість одних судно-діб

Валова прибутковість одних судно-діб - показник, що характеризує результати використовування флоту і роботи суднових екіпажів по виконанню рейсових завдань.

Розрахунок валової прибутковості одних судно-діб надаємо у таблиці 5.33.

Таблиця 5.33 - Розрахунок валової прибутковості одних судно-діб

Найменування величини	Формула	Значення величин
Валова прибутковість одних судно-діб, $	мв= Fінв / tp	442800/14,76 = 30000

5.7.10 Рівень прибутковості

Рівень прибутковості є відношенням доходів до витрат. Розрахунок рівня прибутковості надаємо у таблиці 5.34.

Таблиця 5.34 - Розрахунок рівня прибутковості

Найменування величини	Формула	Значення величин
Рівень прибутковості	РП= Fінв/Врекс.	442800/276979,1= 1,6

Оскільки при РП 1 - рейс прибутковий, а при РП 1 збитковий, то в нашому випадку рейс буде прибутковим.

5.8 Аналіз економічної ефективності

5.8.1 Собівартість перевезення 1 тонни вантажу

Розрахунок собівартості однієї тонни вантажу надаємо у таблиці 5.35.

Таблиця 5.35 - Розрахунок собівартості однієї тонни вантажу

Найменування величини	Формула	Значення величин
Собівартість однієї тонни вантажу, $/тонна	Sм =Врекс. /Q	276979,1/ 44126,30 = 6,28

5.8.2 Витрати собівартості 1 тонно-милі

Розрахунок витрат собівартості 1 тонно-милі надаємо у таблиці 5.36.

Таблиця 5.36 - Розрахунок витрат собівартості 1 тонно-милі

Найменування величини	Формула	Значення величин
Собівартість однієї т-милі	Sтм = Sм/L	7,8 / 5363,8 = 0,00145

5.8.3 Собівартість утримання судна в добу експлуатації

Розрахунок собівартості утримання судна в добу експлуатації надаємо у таблиці 5.37.

Таблиця 5.37 - Розрахунок собівартості утримання судна в добу експлуатації

Найменування величини	Формула	Значення величин
Собівартість утримання судна в добу експлуатації, $/доба	Sсудна =Врекс./ tр	276979,1/14,76=18765,5

5.8.4 Рентабельність судна в % за рейс

Загальну рентабельність судна в % за рейс розраховуємо відношенням балансового прибутку з загальними експлуатаційними витратами судна за рейс.

Розрахунок загальної рентабельності судна, в %, за рейс надаємо у таблиці 5.38.

Таблиця 5.38 - Розрахунок загальної рентабельності судна, в %, за рейс

Найменування величини	Формула	Значення величин
Загальна рентабельність судна за рейс, %	Рент=	165820,9/ 276979,1*100 = 59,9

5.8.5 Окупність капітальних витрат

Розрахунок окупності капітальних витрат надаємо у таблиці 5.40.

Таблиця 5.40 - Розрахунок окупності капітальних витрат

Найменування величини	Формула	Значення величин
Окупність капітальних витрат, роках	Ток = К/Пч	40000000 /3059395,6= 13,1
Окупність капітальних витрат, місяцях	Тмесяц ок = Ток *12	13,1*12 = 157,2
Окупність капітальних витрат, рейсах	Трейсок=Тмесяцок*30/ tр	319,5
Капітальні витрати, тис. $	К = Цс	40000
Чистий прибуток за рік, тис. $	Пч = Пб - Пб *0,25 = 0,75 Пб*24,6	0,75*165820,9*24,6 = 3059395,6

Всі дані і розрахункові показники роботи судна за рейс зводи,мо в таблицю 5.41 [5, c.26 - 64].

Таблиця 5.41 Техніко-економічні показники роботи судна (ТЕП)

Найменування показників	Умовні позначення	Одиниця вимірювання	Значення
Дедвейт	DW	т	80059
Запаси на початок рейсу	Gзап	т	5186,7
Чиста вантажопідйомність судна	Dч	т	74872.3
Дохід за рейс	Fінв	тис. $	442,8
Експлуатаційні витрати за рейс	Врекс	тис. $	276,9
Прибуток за рейс	Fрінв	тис. $	165,8
Ціна судна (капітальні витрати)	Цс	тис. $	40000
Коефіцієнт використовування вантажопідйомності	г	---	0,348
Рівень прибутковості	РП	---	1,6
Собівартість перевезення 1 т вантажу	Sт	$/т	6,28
Собівартість утримування судна на добу	Sсудна	$/доба	18765,5
Чистий прибуток	Пч	$	124365,7
Рентабельність роботи судна	Рзаг	%	59,9
Окупність капітальних витрат	Ток	років	13,1

Висновок до розділу

Експлуатація даного судна на лінії Пусан Н'ю Порт (Південна Корея) - Лонг Біч (США) за даними розрахунків є прибутковою і рентабельність роботи судна складає 59,9 %. Але слід зазначити, що даний перехід був вилучений із загальної лінії обертання судна, та із загальних витрат на утримання судна, також дані розрахунків були дуже узагальнені, що дає можливість припустити, що похибка розрахунків економічних показників є дуже великою. За умовами чартеру судно будувалося із метою працювати на лінії протягом наступних 10 років, що може означати реальний час його рентабельної праці.

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

6.1 Охорона праці

6.1.1 Нормативно-правова та законодавча база охорони праці на суднах

Охорона праці - це система законодавчих актів і відповідних їм соціально-економічних, технічних і організаційних заходів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я й працездатності людини в процесі праці. По суті всі норми трудового законодавства забезпечують охорону праці робітників та службовців, тому що в цілому вони спрямовані на захист їхніх інтересів і збереження здоров'я. У практичній роботі до охорони праці прийнято відносити тільки ті норми трудового законодавства, які безпосередньо забезпечують здорові й безпечні умови роботи. Безпека праці - це стан умов праці, при яких відсутня виробнича небезпека [11, c. 12].

У поняття охорони праці входять:

- трудове законодавство, що регулює трудові відносини всіх без винятку робітників та службовців. Діють спеціальні правові акти й норми, що враховують особливі умови праці, властиві даної професії або роботі. Такими спеціальними правовими нормами регулюється, наприклад, праця працівників морського транспорту;

- техніка безпеки - система організаційних і технічних заходів і засобів, що запобігають впливу на працюючих небезпечних виробничих факторів. Техніка безпеки охоплює велике коло питань, спрямованих на створення безпечних умов праці, захист працюючих від шкідливих впливів, які викликані умовами роботи. Техніка безпеки опирається на спостереження, розрахунки, конструювання, вивчення технологічних процесів з погляду їхньої безпеки; намічає шляхи усунення факторів, які можуть викликати нещасні випадки, схованих як в умовах виробництва, так і в діях працюючих людей. Розробляє заходу, спрямовані на поліпшення й полегшення умов праці при одночасному збільшенні його продуктивності;

? виробнича санітарія- система, організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів і засобів, що запобігають вплив на працюючих шкідливих виробничих факторів. Вона розробляє заходи, спрямовані на забезпечення здорових гігієнічних умов праці, попередження професійних захворювань, а також шкідливого впливу окремих технологічних процесів на організм працівників.

Законодавчі і нормативні документи, що регламентують необхідність виконання вимог з охорони праці в установах, організаціях і на виробництві:

1 SOLAS 74.

2 МКУБ.

3 Закон Украины «Об охране труда».- К.: 1993.-40 с.

4 Закон Украины «Про пожежну безпеку».- К.: 1994.-56 с.

5 ГОСТы ССБТ. Система стандартов в области охрани и безопасности труда.

6 Правила пожежної безпеки в Україні. - К.: Укрархбудінформ, 1996.

Загальні положення і вимоги, які регламентують умови праці на підприємствах та організаціях, визначені законодавством про працю. Згідно з цими положеннями і вимогами розробляються й періодично переглядаються спеціальні правила, норми та інструкції з охорони праці і виробничої санітарії. Більшість нормативів і рекомендацій з умов праці встановлюються на рівні державних стандартів (Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку -- ДСН 2.3.6 037-99, Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації -- ДСН 3.3.6 039-99, Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень -- ДСН 3.3.6 042-99 тощо). Санітарні норми, встановлені для підприємств, визначають правила, вимоги, положення, які регламентують умови праці. Вони представлені у вигляді різних документів: довідників, збірників норм та правил, інструкцій, постанов, законодавчих актів.

6.1.2 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів на суднах

Залежно від характеру походження виробничі шкідливі умови праці поділяються на три групи:

1 шкідливі умови праці, пов'язані з трудовим процесом. Вони зумовлені нераціональною організацією праці (надмірним напруженням нервової системи, напругою органів зору, слуху, великою інтенсивністю праці тощо);

2 шкідливі умови праці, пов'язані з виробничим процесом. Вони створюються за рахунок технічних недоліків виробничого устаткування (промислового пилу, шуму, вібрації, шкідливих хімічних речовин, випромінювання). Майже всі вони нормуються шляхом установлення стандартів, санітарних норм і кількісно оцінюються;

3 шкідливі умови праці, пов'язані із зовнішніми обставинами праці і виробництва. Вони зумовлені недоліками загальносанітарних умов на робочому місці.

Нижче наведена таблиця 6.1 із зазначенням потенційно-шкідливих факторів на навігаційному містку. У таблиці приведений перелік підгруп кожної групи, що забезпечує єдиний підхід до викладу вимог і норм по окремих видах небезпечних і шкідливих виробничих факторів [35].

Таблиця 6.1 Потенційні небезпечні і шкідливі фактори на містку

Види потенційно можливих небезпечних і шкідливих Виробничих факторів	Наявність факторів
1 Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: - шум, - вібрація, - підвищене виділення тепла, - підвищена вологість, - наявність електромагнітних полів, - наявність електростатичних полів, - небезпека вибуху, - небезпека виникнення пожежі, - небезпека ураження електрострумом, - підвищена загазованість, - відкрито рухаються й обертаються частини машин.	+ + + + + + - + + - -
2 Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: - токсичні речовини: пари ртуті, пари свинцю і його сполук та ін., - подразнюючі речовини: пральні засоби, кислоти, луги, розчинники, кислі гази. - Канцерогенні речовини: сполуки алюмінію, бензин, гас, 3,4-бензапирен (міститься у вихлопних газах двигунів).	- - -
3 Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: - мікроби, віруси, бактерії, - комахи, - гриби, найпростіші, - інші мікроорганізми.	- - - -
4 Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: - малорухомість роботи, - фізична утома, - нервова напруга, - напруга аналізаторів - зорового, слухового, тактильного, - напруга рук, ніг, спини.	+ + + + +

Наслідком дії виробничих шкідливостей можуть бути:

1 професійні захворювання;

2 посилення захворювання, яке вже має працівник та зниження опірності його організму;

3 зниження працездатності та продуктивності праці.

6.1.3 Заходи з забезпечення безпечних та не шкідливих умов праці на суднах

З метою запобігання або зменшення впливу на працівників шкідливих і небезпечних виробничих чинників, забезпечення безпеки праці застосовують засоби захисту, які за характером їх призначення поділяються на дві категорії:

1 засоби колективного захисту;

2 засоби індивідуального захисту.

Класифікація засобів колективного захисту наведена в ГОСТ 12.4.125-83 «ССБТ. Средства коллективной защиты работающих от воздействия механических факторов. Классификация».

За принципом дії засоби колективного захисту поділяються на огороджувальні, запобіжні пристрої, блокування, сигналізаційне обладнання, профілактичні випробування. Огороджувальні пристрої (кожухи, щити, екрани, бар'єри тощо) застосовуються для ізоляції зон з безпекою механічних дій, для огорожі зон випромінювань і зон з хімічними речовинами, а також робочих майданчиків, розташованих на висоті. Вони поділяються на стаціонарні, які демонтуються для виконання допоміжних операцій (заміна інструмента, змазка обладнання тощо), та переносні, що використовуються для огорожі нестаціонарних робочих місць (зварювальні пости), а також при виконанні ремонтних чи налагоджувальних робіт [24, c. 122].

В Україні діє ГОСТ 12.4.011-89 «Система стандартів безпеки праці. Засоби захисту працівників. Загальні вимоги та класифікація», який передбачає такі засоби індивідуального захисту:

1 ізолюючі костюми (пневмокостюми, гідроізолюючі костюми, скафандри);

2 засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори, пневмошоломи, пневмомаски);

3 спеціальний одяг (комбінезони, напівкомбінезони, куртки, брюки, костюми, халати, кожухи);

4 спеціальне взуття (чоботи, ботфорти, напівчоботи, боти, бахіли);

5 засоби захисту рук (рукавиці, рукавички);

6 засоби захисту голови (каски, шоломи, шляпи);

7 засоби захисту обличчя (захисні маски, захисні щитки);

8 засоби захисту органа слуху (протишумові шоломи, протишумові навушники, протишумові вкладиші);

9 засоби захисту очей (захисні окуляри);

10 запобіжні пристрої (запобіжні пояси, надплечники, маніпулятори);

11 захисні дерматологічні засоби (миючі засоби, пасти, креми, мазі).

Керівник підприємства (власник) зобов'язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці. Видача спецодягу й інших засобів індивідуального захисту здійснюється згідно з Типовими галузевими нормами безплатної видачі робочим і службовцям спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

6.1.4 Розрахунок приточно-витяжної вентиляції в машинно-котельному відділенні

Мета: ознайомитись з методом вибору оптимальних мікрокліматичних умов у робочій зоні виробничих приміщень відповідно до ДСТ 12.1.005-88, ознайомитись із пристроєм приладів і технікою виміру температури, відносної вологості, тиски й швидкості руху повітря, ознайомитись з методами нормалізації параметрів метеовимог у робочій зоні, навчитись робити розрахунок необхідної кількості повітря, що подається в приміщення з метою видалення надлишкового тепла для оптимізації мікрокліматичних умов у робочій зоні виробничих приміщень.

Техніка безпеки при проведенні практичних розрахунків. Взагалі немає специфічних потенційних небезпек і тому варто дотримуватись лише загальних вимог по техніці безпеки при роботі в навчальній лабораторії. Варто лише більш уважно ставитися до включення електроприладів (кондиціонера й нагрівальної плитки). Перед включенням цих приладів варто перевірити справність електричних розеток і електрошнурів і перевіряти заземлення. Робота з несправними шнурами й розетками не допускається.

Основною потенційною небезпекою при проведенні роботи є електричний струм. Тому при проведенні даної роботи необхідно особливу увагу приділяти питанням електробезпечності. Перед початком роботи необхідно:

- перевірити справність розеток і шнурів для підключення електромоторів;

- перевірити підключення заземлення;

- під час роботи установки не торкатися руками до струмоведучих частин установки.

Суть процесу вентиляції грунтується на тому, що із виробничого приміщення безперервно виводиться забруднене повітря і одночасно подається свіже повітря в таких кількостях, щоб концентрація шкідливих речовин в повітрі була нижчою за гранично допустимі концентрації, а температура, вологість і рухомість повітря відповідали санітарним нормам.

Під вентиляцією взагалі розуміють сукупність агрегатів, які призначені для організованого повітрообміну.

Вентиляція може подавати (приточна) і видаляти (витяжна) повітря із приміщень чи виконувати і те і друге одночасно. В відповідності з цим її називають приточною, витяжною чи приточно-витяжною.

За місцем дії вентиляція буває загальнообмінною і місцевою. Загальнообмінна вентиляція здійснює повітрообмін у всьому приміщенні, а місцева - лише у визначених робочих місцях.

Приміщення машинних залів газових турбін, насосних станцій, котельних, наприклад, провітрюються тільки по приточній схемі (Vпод >Vвив) і не менше ніж при 20-кратній заміні повітря за годину. Напір повітря, який створюється при цьому (тиск в приміщенні вище атмосферного) виключає можливість проникнення в приміщення шкідливих і вибухонебезпечних речовин. Витяжка в даному випадку взагалі недопустима. В той же час аварійну вентиляцію проектують тільки на від'ємний баланс повітряного середовища Lпод<Lвид, який прискорює розсіювання шкідливих речовин.

Ефективність вентиляції залежить не тільки від потужності вентиляційних влаштувань, але й від дотримання певних правил організації повітрообміну. Потік приточного повітря не повинен проходити через зони з більшим забрудненням. Приточне повітря направляють безпосередньо на робочу зону чи зону, яка обслуговується так, щоб він не порушував роботу місцевих відсмоктувачів.

До метеорологічних параметрів в умовах замкнутого простору робочого приміщення відносять - температуру, відносну вологість, швидкість руху повітряних мас.

Для конкретних умов роботи розроблені оптимальні метеорологічні параметри з відхиленнями від оптимальних у припустимих межах

Дотримання норм по параметрах метеовимог у робочих приміщеннях потрібно для підтримки необхідної працездатності, життєдіяльності й комфортності праці.

У процесі виробництва практичного заняття студенти ознайомляться з основними принципами нормування параметрів метеовимог.

Кліматичні умови є найважливішими санітарно-гігієнічними параметрами умов праці. Вони характеризуються температурою, вологістю, тиском і швидкістю руху повітря на робітничих місцях, а також тепловим випромінюванням від нагрівальних поверхонь технологічного устаткування й конструкцій, що обгороджують. Ці фактори можуть вплинути на самопочуття й працездатність людини, продуктивність і безпеку його праці. Тому створення нормальних кліматичних умов є однієї з найважливіших першочергових завдань на виробництві.

При визначенні впливів кліматичних умов на організм людини виходять із так званої терморегуляції організму, під якою розуміють сукупність всіх фізіологічних факторів, що забезпечують процес теплообміну між організмом і зовнішнім середовищем і збереженням температури тіла на постійному рівні (36,6 ° С), незалежно від зовнішньої температури.

Людина в нормальних умовах безупинно віддає теплоту в навколишнє середовище.

Із загальної кількості теплової енергії при 18-20 ° С доводиться:

- на випромінювання (радіацію) - 45 %:

- на випар (пітовідділення) - 25%;

- на конвекцію - 30 %;

Такий розподіл теплоти, що втрачається людиною, вважається найбільш оптимальним.

При зміні параметрів навколишнього середовища: температури, тиску, вологості й швидкості повітря - ці співвідношення для людини істотно міняються. Так, наприклад, при температурі 30° С віддача теплоти людським організмом випаром зростає до 50 % і стає рівної сумарній витраті теплоти випромінюванням і конвекцією. При подальшому підвищенні температури віддача теплоти відбувається вже майже повністю за рахунок випару. Ця здатність людського тіла до пітовідділення є захисною реакцією організму проти перегріву.

На стан організму в умовах підвищених температур великий вплив має вологість повітря. При температурі 16-20° С оптимальною є вологість повітря 40-45%. Підвищення вологості до 80% викликає неприємні відчуття, а вологість вище 85 % приводить до порушення терморегуляції організму. Несприятливий вплив на організм людини робить і знижена вологість (нижче 30%).

На терморегуляцію організму великий вплив має швидкість руху повітря. Оптимальні метеорологічні параметри в робочій зоні виробничих приміщень, при яких досягаються найбільш сприятливі умови для роботи, визначає ДСТ 12.1. 005-88. Вони вибираються залежно від категорії роботи (легка, середньої ваги, важка) і надлишку явного тепла. При цьому розрізняють приміщення з незначним, менш 20 ккал/м3*година (23Дж/м3*годину), і зі значним, більше 20 ккал/м3*годину, надлишку явного тепла. Приміщення, цехи й ділянки зі значними надлишками явного тепла ставляться до категорії «гарячих цехів».

Температура, відносна вологість і швидкість руху повітря відповідно до ДСТ 12.1. 005-88 установлюється залежно від умов роботи для теплого й холодного періодів.

Основні шляхи забезпечення оптимальних метеорологічних (мікрокліматичних) умов праці. На виробництві оптимальні метеорологічні умови забезпечують наступними заходами:

- при виборі технологічних процесів повинна віддаватися перевага тим, які характеризуються найменшою виразністю шкідливих виробничих факторів за ДСТ 12.3. 002-75;

- при неможливості повного усунення шкідливих виділень у повітря робочих приміщень треба, шляхом використання раціональних об'ємно-планувальних рішень, максимально обмежити їхнє поширення в робочій зоні приміщень. Апарати з великими тепловиділеннями (печі, сушарки, теплообмінники, казани) розміщують по можливості на відкритих площадках або в окремих ізольованих приміщеннях;

- теплоізоляцією апаратів, устаткування й трубопроводів, що є джерелами тепловиділення;

- застосуванням приточно-витяжної вентиляції й кондиціюванням повітря;

- при локальному виділенні тепла використовуються повітряне й рідше - водяне охолодження.

Розрахунок. На підставі ДСТ 12.1. 005-88 вибраємо оптимальну температуру, вологість і швидкість повітря у виробничому приміщенні для справжнього періоду часу, з обліком, що в приміщенні виконується робота холодний період року середньої ваги ІІ-а й що є надлишок явного тепла 25ккал/м3*година (104.5 кДж/м3*годину), обрані параметри заносимо в таблицю 6.2. Таблиця ДСТ 12.1. 005-88 надана у додатку П.

Робимо вимір метеорологічних умов, результати вимірів заносимо в таблицю 6.2.

Таблиця 6.2 Оптимальні й фактичні параметри метеовимог

Параметри	Оптимальні значення ДСТ 12.1. 005-88	Фактичні значення по приладах
		Без кондиціонера	З кондиціонером
1	2	3	4
1. Температура, t0, °С	18-20	16	18
2. Відносна вологість, %	40-60	75	60
3. Швидкість руху повітря, V, м/с	0,2	0,3	0,2

За результатами вимірів з оптимальними метеорологічними умовами та обраними відповідно до ДСТ 12.1. 005-88 виявлено розбіжності цих даних, тому включаємо кондиціонер і домогаємося того, щоб фактичні дані по температурі й вологості відповідали оптимальним умовам. Результати вимірів заносимо в таблицю 6.2.

Робимо розрахунок необхідної кількості зовнішнього повітря, що подається в приміщення системою загально-обмінної вентиляції для підтримки метеорологічних умов на оптимальному рівні, припускаючи, що у виробничому приміщенні є надлишок явного тепла. Користуємося наступною формулою:

де VT - об'єм зовнішнього повітря, що подається в приміщення при розрахунку по надлишку явного тепла, м3/годину;

V0 - об'єм повітря, що видаляється з робочої зони приміщення місцевими повітродувками на технологічні потреби, м3/годину, за завданням 160 102;

Qя - надлишок явного тепла, ккал/м3*годину, за завданням 0,6 106;

t0 - температура повітря, що видаляється з робочої зони приміщення, °С (t0=tнорм), за завданням 18;

t - температура зовнішнього повітря, що подається в приміщення, °С, за завданням 13;

tух - температура повітря, що видаляється із приміщення за межами робочої зони,°С, за завданням 18.

Виконуємо розрахунок:

VT = 160 102 + 0,6 106 - 0,29*160 102*(18-13) = 0,413;

0,29*(18-13)

0,413 106 м3/годину - це необхідна кількість зовнішнього повітря, що має подаватися в приміщення системою загально-обмінної вентиляції для підтримки метеорологічних умов на оптимальному рівні.

Вираховуємо коефіцієнт кратності циркуляції повітря, який за вимогами повинен бути у межах Кц = 4 - 6 год -1.

Кц = Vт / Vмв = 0,413*106 / 0,082600*106 = 5-1,

що відповідає вимогам.

6.2 Охорона навколишнього середовища

6.2.1 Нормативно-правова та законодавча база охорони навколишнього, морського середовища

Морський транспорт одним з перших зіштовхнувся з проблемою збереження чистоти Світового океану.

Сучасні морські судна являють собою складні плавучі спорудження з могутніми енергетичними установками і системами, що у процесі роботи приводять до утворення різноманітних видів відходів.

Використання нафтопродуктів, як паливо, і мастильних матеріалів супроводжується втратами у вигляді витоків з паливних і масляних систем, дрібних розливів при ремонтних роботах, випадкових розливах при заміні змащення, очищенню фільтрів. Нафтові відходи звичайно накопичуються в льялах МКВ, де перемішуються з водою, що також попадає в льяла в зв'язку з витоками з водяних систем і відпріванням. Льяльні води періодично видаляють із суден. Неочищені льяльні води є одним із джерел забруднення моря. Морську воду використовують на суднах для мийки вантажних і виробничих приміщень, механізмів і пристроїв. У цьому випадку також можливе забруднення моря, тому що води чи водяні розчини препаратів, використовувані для мийки, при скиданні в море можуть містити найрізноманітніші забруднюючі речовини в різних концентраціях і сполученнях.

Води, використані і забруднені під час мийки, називаються промивними.

Забортна вода необхідна судну і для використання, як перемінний баласт, і з метою забезпечення необхідних умов мореплавності.

Використання морської води для цілей баластування і мийки вантажних ємностей викликає найбільше значне забруднення моря при існуючих методах експлуатації транспортних суден.

І, нарешті, морську воду використовують на суднах для побутових і санітарно-гігієнічних нестатків екіпажу і пасажирів. У даному випадку забруднення морського середовища відбувається внаслідок скидання із суден побутових відходів, зайва присутність яких порушує кисневий баланс у морській воді. Ці відходи можуть містити різні хвороботворні мікроорганізми, хімічні миючі речовини й інші забруднювачі, небезпечні як для людини, так і для мешканців морського середовища.

Крім морської води самохідне судно забруднює також атмосферне повітря. У цьому випадку відбувається теплове забруднення атмосфери, обумовлене викидом гарячих і димових газів із суднових двигунів і котлів, а також забруднення у вигляді викиду незгорілих часток палива і продуктів його згоряння, що несуть із собою різні шкідливі хімічні сполуки (окису сірки, азоту, вуглецю, важких металів).

Зазначені викиди розсіюються в атмосфері, осаджуються на поверхні води чи розчиняються в ній.

Основним правовим документом, що регламентує забруднення довкілля суднами є міжнародна конвенція MARPOL 73/78.

Міжнародна Конвенція по запобіганню забруднення моря із суден, в 1973р. була прийнята Міжнародною Конференцією по запобігання забруднення морського середовища, скликаної IMO. Ця Конвенція була пізніше виправлена Протоколом 1978 року, що доповнює Конвенцію, що був прийнятий Міжнародною Конференцією по безпеці танкерів і запобіганню забруднення (Конференція БТЗЗ), скликаної IMO. Конвенція, виправлена Протоколом, відома як Міжнародна Конвенція по запобіганню забруднення моря із суден 1973 року, виправлена Протоколом 1978 року, що доповнює Конвенцію, або скорочено МАРПОЛ 73/78.

Інструкції відносно різних типів суден, що викликають забруднення моря викладенні в п'ятьох Додатках до Конвенції:

MARPOL 73/78 Додаток I: Запобігання забруднення нафтою.

MARPOL 73/78 Додаток II: Контроль забруднення отруйними рідкими речовинами.

MARPOL 73/78 Додаток III: Запобігання забруднення шкідливими речовинами в упакованій формі.

MARPOL 73/78 Додаток IV: Запобігання забруднення льяльними водами із судів.

MARPOL 73/78 Додаток V: Запобігання забруднення сміттям із судів.

MARPOL 73/78 Додаток VІ: Запобігання забруднення повітря суднами.

6.2.2 Вплив судна на навколишнє, морське середовище

В результаті узагальнення досліджень, що проводилися різними країнами, під керівництвом ІМО прийнято, що до основних видів забруднюючих речовин, що попадають у морське середовище з транспортних суден, варто відносити: нафту і нафтопродукти; шкідливі, що не є нафтою, рідкі речовини, перевезені на судах наливом; шкідливі речовини, перевезені на судах в упакуванні, вантажних контейнерах, знімних танках, в авто чи залізничних цистернах; стічні води; сміття.

Основні вимоги конвенції MARPOL 73/78 наступні:

- вимоги конвенції мають суворо виконуватись на борту всіх морських суден без виключення;

- сміття на борту судна має сепаруватись. Для цього повинно бути не меньше чотирьох контейнерів для сміття:

- сухого;

- сміття, що не розкладається;

- харчових відходів;

- пластик;

- викид всякого сміття заборонений у внутрішніх водах, прибережній трьохмильній зоні, в радіусі 500 метрів навкруг морських платформ і в спеціальних зонах: Чорному морі, Балтійському морі, Середземному морі, Північному морі, Карибському морі, в Персидській і Мексиканській затоках.

- в зоні 3 - 12 миль дозволяється викидати харчові відходи і тверде сміття, подрібнене до 25 мм, яке тоне;

- в зоні 12 - 25 миль дозволяється викидати тверде сміття;

- поза зоною 25 миль дозволяється викидати упаковочні матеріали, що плавають;

- суворо забороняється викидати пластик;

- кожен викид сміття має бути відмічений в книзі Garbage Record Book.

В особливих районах забороняється всяке скидання в море нафти або нафтаводяної суміші з будь-якого нафтового танкера й будь-якого судна валовою місткістю 400 pт і більше. Вони зберігають на борті всі нафтові залишки, брудний баласт і промивні води, а потім здають їх тільки в прийомні спорудження [13, c. 66-68 ].

Суміш, що скидається в море, не повинна містити хімічних або інших речовин, кількість або концентрація яких є небезпечними для морського середовища. Скидання чистого й ізольованого баласту дозволяється провадити у всіх районах Світового океану.

Судно може бути піддано інспектуванню в будь-якому порту, якщо в його влади є підстави думати, що воно зробило скидання шкідливих речовин.

Невиконання положень MARPOL 73/78 веде до кримінальної відповідальності.

6.2.3 Розробка заходів зі зниження соціально-економічного та екологічного збитку навколишньому, морському середовищу

В умовах ринкової економіки еколого-економічний підхід стає ефективним засобом вирішення проблем схорони навколишнього середовища.

Природоохоронні заходи мають на меті поліпшення стану навколишнього природного середовища або створення умов для цього. Ознаками природоохоронних заходів є:

-- підвищення екологічності продукції, що випускається;

-- скорочення споживання природних ресурсів на одиницю продукції, що випускається та здійснення господарської діяльності;

-- зниження забруднення природних комплексів викидами, стоками, відходами, фізичними випромінюваннями;

-- зниження концентрації шкідливих речовин у викидах, стоках, відходах;

-- поліпшення стану середовища існування людей.

Заходами з охорони атмосферного повітря є створення газоуловлювальних установок та пристроїв для технологічних систем та вентиляції; розробка пристроїв для нейтралізації вихлопів двигунів внутрішнього згоряння; створення приладів та пристроїв для контролю забруднення атмосферного повітря; впровадження пристроїв для допалювання та очищення газів від котелень та інших нагрівальних печей; створення пристроїв для утилізації речовин з газів, що викидаються; переведення нагрівальних печей та пристроїв на паливо з меншою кількістю шкідливих речовин тощо [13, c.69].

Обґрунтування та оцінка природоохоронних заходів є основою економічного методу управління охороною навколишнього природного середовища. Оцінка ефективності природоохоронних заходів здійснюється за соціальними, екологічними,, економічними, соціально-економічними, еколого-економічними результатами.

Соціальними результатами природоохоронних заходів є скорочення захворюваності людей, зростання тривалості їхнього життя, умови життєдіяльності нинішнього та майбутніх поколінь, збереження памґятників природи та історичних цінностей.

Економічні результати передбачають скорочення збитків, що завдаються природі, економію витрати природних ресурсів, зниження забруднення навколишнього середовища, зростання продуктивності фауни, підвищення працездатності людей.

Екологічні результати -- це зниження негативних впливів на природу, покращання стану флори та фауни, зменшення витрати природних ресурсів.

Соціально-економічні результати оцінюються за комплексними показниками покращання рівня життя людей, ефективності суспільного виробництва, зростання національного багатства країни.

Еколого-економічні результати -- це зниження витрачання природних ресурсів, зменшення збитків, що завдаються навколишньому середовищу забрудненнями.

Оцінка економічної ефективності природоохоронних заходів здійснюється за такими показниками:

1) загальна економічна ефективність витрат на природоохоронні заходи;

2) порівняльна економічна ефективність використовується при виборі оптимального технічного рішення. Порівняння здійснюється з витратами на будівництво та експлуатацію природоохоронних споруд;

3) чистий економічний ефект від природоохоронних заходів;

4) економічна ефективність капітальних вкладень;

5) показник зниження негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище;

6) показник покращення стану навколишнього середовища внаслідок проведення природоохоронних заходів [11, c. 32].

ВИСНОВКИ

Основним завданням дипломного проекту є комплексна проробка рейсу. Дипломний проект складається з комплексу дисциплін, таких як навігація, лоція, навігаційна гідрометеорологія, технологія морських перевезень, електрично навігаційні прилади, технічні засоби судноводіння.

У зв'язку з постійним розвитком і вдосконаленням технологій, об'єм вантажів, що перевозяться, і швидкість їх перевезення зростає. Тому, проробив даний проект, можна надалі використовувати придбані навики для забезпечення безпеки мореплавства та прискорення перевезення вантажів.

Безаварійне плавання судна залежить не тільки від досвіду судноводія, але і від його знань. Оскільки основна мета забезпечити безпеку, швидкість і правильність у вибраному шляху. Дипломний проект дозволяє ретельно проробити рейс і якщо не виключити, то зменшити помилки, що виникають протягом рейсу.

У цій роботі описані характеристики судна „Х'юндай Токіо” на якому виконується рейс. Його загальні відомості та головні виміри, судові пристрої, маневрені характеристики, рятувальні та протипожежні засоби захисту.

Встановлене на судні навігаційне обладнання (магнітний компас, гірокомпас, ехолот, гірокомпасний покажчик курсу, УКВ радіостанція) відповідає вимогам ІМО та забезпечує безпечне плавання судна і визначення місцеположення.

Дана оцінка планованого переходу. Всебічно вивчена вся інформація, що відноситься до передбачуваного рейсу. Зокрема зроблено підбір карт, керівництв та посібників, попередня прокладка та підйом карт у навігаційному відношенні, гідрометеорологічні та навігаційно - гідрографічні умови у даний період року.

Сплановані обсервації, оцінені точність плавання та навігаційна безпека. Обрані курси плавання на прибережних ділянках, а також плавання на ділянках лоцманської проводки.

Описані транспортні характеристики вантажу що перевозиться, його комерційні умови та порядок документування. Детально описана підготовка вантажних приміщень судна до прийому вантажу.

Проведено розрахунок кількості запасів, які необхідні на даний рейс, та чиста вантажопідйомність судна. Розроблено детальний план комплектації вантажу, його сепарація та кріплення на судні. Дана докладна характеристика експлуатаційних умов портів завантаження та вивантаження вантажу.

Виконані розрахунки показали що при прийнятому завантаженні судна його міцність і остійність задовольняють вимогам Регістра судноплавства України та ІМО.

Експлуатація даного судна на лінії Пусан Н'ю Порт (Південна Корея) - Лонг Біч (США) є ефективною, і рентабельність експлуатації на даній лінії складає 59,9 %. Доцільно використовувати дане судно на цій лінії, тому що немає обмежень по осадці у портах навантаження. Для постійного отримання прибутків необхідно завантажувати судно в обох напрямках, використання судна з баластними переходами може призвести до збитків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Аксютин Л.Р. Грузовой план судна. - Одесса, Латстор, 1976. - 264с.

2 Баранов Ю.К., Гаврюк М.И. и др. Навигация- 3-е изд. Учебник для ВУЗов, с.-п. Лань 1997. - 287 с.

3 Баскин А.С., Блинов И.А. и др. Навигационно-гидрографическое обеспечение мореплавания.- М.: Транспорт, 1980. - 189 с.

4 Бурханов М.В. Справочная книжка штурмана. -М.: Транспорт. 1986.-93 с.

5 Винников В.В. Экономические расчеты на морском транспорте. Учебное пособие в примерах и задачах. Одесса, РИЦ ХЭТК «Моряк», 1998. - 462 с.

6 ГОСТы ССБТ. Система стандартов в области охрани и безопасности труда. -М.: Транспорт. 1986. - 250 с.

7 Дёмин С.И., Жуков Е.И. и др. Управление судном. Учебник для вузов (Под общей редакцией В.И. Снопков.) -Москва.: Транспорт, 1991. -

296 с.

8 Евстафьев В.Н. Факторы судовой среды обитания и человек: о гигиенических слагаемых общего воздействия на моряка в период его работы на судне: /шумы; инфразвук, ультразвук/ //Бюл. ГФНУ. - 2000. - № 6.- с.118-128.

9 Ермолаев Г.Г. Морская лоция 4-е изд.- М.: Транспорт, 1982. - 231с.

10 Ермолаев Е.М. Справочник капитана дальнего плавания. Москва: 1989. - 187 с.

11 Закон Украины «Об охране труда».- К.: 1993.- 40 с.

12 Закон Украины «Про пожежну безпеку».- К.: 1994.- 56 с.

13 Иванов Б.Н. «Охрана труда на морском транспорте».-М.: «Транспорт» 1989. - 319 с.

14 Кайман Ф.М. Теория и устройство судов.- Ленинград: Судостроение, 1991. - 238 с.

15 Кондрашихин В.Т. «Определение места судна».-К.: Транспорт. 1995. -284 с.

16 Красавцев Б.И. Мореходная астрономия 3-е изд.- М.: Транспорт, 1986. -186 с.

17 Леонов В.Є., Шерстюк В.Г., Бень А.П. Монографія./За редакцією проф. Леонова В.Є. Херсон: П.П. Вишемирський В.С. 2008.- 152с.

18 Ляльков Э.П., Васин А.Г. «Навигация», 1986. - 384 с.

19 Мельник В.И., Сизов В.Г., Степанов В.В. Эксплутационные расчёты мореходных качеств судна. - Москва: Мортехинформреклама, 1987. - 312 с.

20 Морская навигационная техника. Е.Л. Смирнов.- С.Петербург: СПб «Елмор» 2002. - 224 с.

21 Новиков А.И. Оценка посадки, остойчивости и прочности судна в процессе эксплуатации. Севастополь, 2001. - 236 с.

22 Океанские пути мира. -Л.: ГУН и МО,1980. - 354 с.

23 Онопков В.И., Монопелько Г.И., Васильева В.В. Безопасность мореплавания. Учебник для ВУЗов. Под ред. Онопкова В.И.- М.: Транспорт. 1994. - 326 с.

24 Охорона праці. Під редакцією В.П.Кучерявого, - Львів: Оріяна - Нова, 2007. - 368 с.

25 Правила запобігання забрудненню з суден ВВШ України: наказ МТЗУ 13.08.07., №694. - Бл. ГФИУ. - 2007.- № 5/6.- с. 52-56.

26 Рекомендации: по организации штурманской службы на морских судах Украины (РШСУ-98). Одесса: Юж. НИИМФ,1990. - 111 с.

27 Розклад факсимільних карт, гідрометеорологічні передачі,1998. -284 с.

28 Рылов С.И., Горшков Я.А. Фрахтование морских судов: учебное пособие. Одесса, ОГМУ, 1999. - 298 с.

29 Сднова документація. Інформація про остійність судна. Затверджена L. - 196 c.

30 Снопков В.И. Технология перевозки грузов морем. - Санкт-Петербург, 2001. - 542с.

31 Снопков В.И. Технология перевозки грузов морем: Учебник для вузов.3-е изд., перераб. и доп. - С.Петербург: АНО НПО «Мир и семья», 2001. - 560с.

32 Справочник судоводителя по навигационной безопасности мореплавания (В.Т. Кондрашихин, Б.В. Берлинских и др.) Одесса.: Маяк. 1990. - 456с.

33 Справочник судоводителя по электронавигационным приборам Лудченко Е.Ф.. Кондрашихин Р.Т. - Одесса: Маяк, 1983. - 426 с.

34 Справочник капитана дальнего плаваний. Аксютин Л.Р., Бондарь В.М. и др. Под ред. Ермолаева Г.Г. М.: Транспорт. 1988. - 254 с.

35 Судноводіння. Дипломне проектування. Методичні вказівки., - Міністерство освіти науки України ХДМІ, 2007.

36 Формирование доказательств судоводителем. Г.М. Железный.- Одесса. Гортипография, 1997.- 136с.

37 Черкесов-Цыбизов А.А., Чекаловец В.И., Примачев Н.Т. и др. „Экономика морского транспорта: Учебное пособие для вузов морского транспорта”.- М.: Транспорт, 1987. - 436 с.

38 NP 8 Pacific Coasts of Central America and United States Pilot, 11th Edition. - UKHO, 2007. - 496 p.

39 NP 23 Bering Sea and Strait Pilot, 7th Edition. - UKHO, 2009. - 320 p.

40 NP 41 Japan Pilot, Vol.I, 9th Edition. - UKHO, 2009. - 296 p.

41 NP 43 S and E coast of Korea, E coast of Siberia and Sea of Okhotsk Pilot, 8th Edition. - UKHO, 2008. - 385 p.

42 NP 62 Pacific Islands Pilot, Vol.III, 11th Edition. -UKHO, 2006.-181p.

43 NP 80 Western side of South Atlantic Ocean and East Pacific Ocean from Cabo Orange to Point Barrow, and Hawaiian Islands. - UKHO, 2010.-267 p.

44 NP 85 Western side of North Pacific Ocean, excluding Western parts of Phillippine, East China and Yellow Seas. - UKHO, 2010. - 290 p .

45 NP 100 The Mariner's Handbook, 9th Edition. - UKHO, 2009. - 300 p.

46 NP 131 Catalogue of Admiralty Charts and Publication. - UKHO, 2010. - 150 p.

47 NP 136 Ocean Passages for the World, 5th Edition. - UKHO, 2004. -

48 NP 204 Vol. 4 Pacific Ocean (including Tidal Stream Tables). - UKHO, 2010. - 460 p.

49 NP 281(2) Part 2, Maritime Radio Stations: The Americas, Far East and Oceania. - UKHO, 2010. - 286 p.

50 NP 282 Radio Aids to Navigation, Satellite Navigation Systems, Lagal Time, Radio Time Signals and Electronic Position Fixing System. - UKHO, 2010. - 294 p.

51 NP 283(2) Part 2, Maritime Safety Information Services: The Americas, Far East and Oceania. - UKHO, 2010. - 366 p.

52 NP 284 Meteorological Observation Stations. - UKHO, 2010. - 184 p.

53 NP 285 Global Maritime Distress and Safety System (GMDSS). - UKHO, 2010. - 386 p.

54 NP 286(5) Part 5, Pilot Services, Vessel Traffic Services and Port Operations: North America, Canada and Greenland. - UKHO, 2010. - 346 p.

55 NP 286(6) Part 6, Pilot Services, Vessel Traffic Services and Port Operations: North East Asia. - UKHO, 2010. - 324 p.

56 NP 735 Maritime Buoyage System 6th Edition. - UKHO, 2006. - 16 p.

57 Ship's final drawings boxes 1 - 32 (Deck Part)- Korea.: HMM, 2006.

58 Ship's statutory certificates.

59 Stability booklet. - Korea.: HMM, 2006. - 360 p.

Додаток А

Характеристики вантажних приміщень

Таблиця А.1 - Характеристики вантажних приміщень

Найменування вантажного приміщення	Місткість контейнерів (20 футів)	Відстань ц.т.	Всього
	Палуба	Трюм	X, м Палуба	X, м Трюм
Бей №1	68	14	127,73	127,39	82
Бей №2 для 40 футів	-	-	124,33	124,32	-
Бей №3	68	20	120,93	121,25	88
Бей №5	80	36	113,53	113,19	116
Бей №6 для 40 футів	-	-	110,13	110,12	-
Бей №7	94	36	106,73	107,05	130
Бей №9	96	82	98,95	98,61	178
Бей №10 для 40 футів	-	-	95,55	95,54	-
Бей №11	96	82	92,15	92,47	178
Бей №13	96	82	84,37	84,03	178
Бей №14 для 40 футів	-	-	80,97	80,96	-
Бей №15	96	88	77,57	77,89	184
Бей №17	96	120	69,79	69,45	216
Бей №18 для 40 футів	-	-	66,39	66,38	-
Бей №19	96	120	62,99	63,31	216
Бей №21	96	120	55,21	54,87	216
Бей №22 для 40 футів	-	-	51,81	51,80	-
Бей №23	96	120	48,41	48,73	216
Бей №25	96	120	40,63	40,29	216
Бей №26 для 40 футів	-	-	38,58	38,76	-
Бей №27	96	120	37,23	37,22	216
Бей №29	110	124	33,83	34,15	234
Бей №30 для 40 футів	-	-	26,05	25,71	-
Бей №31	110	124	22,65	22,64	234
Бей №33	110	124	19,25	19,57	234
Бей №34 для 40 футів	-	-	11,47	11,13	-
Бей №35	110	124	8,07	8,06	234
Бей №37	110	124	4,67	4,99	234
Бей №38для 40 футів	-	-	-3,11	-3,45	-
Бей №39	110	124	-6,51	-6,52	234
Бей №41	110	124	-9,91	-9,59	234
Бей №42 для 40 футів	-	-	-17,69	-18,03	-
Бей №43	110	124	-21,09	-21,10	234
Бей №45	110	124	-24,49	-24,17	234
Бей №46для 40 футів	-	-	-27,42	-27,41	-
Бей №47	110	124	-32,27	-32,61	234
Бей №49	110	122	-35,67	-35,68	232
Бей №50 для 40 футів	-	-	-39,07	-38,75	-
Бей №51	110	120	-46,85	-47,19	230
Бей №53	110	118	-50,25	-50,26	228
Бей №54для 40 футів	-	-	-53,65	-53,33	-
Бей №55	110	112	-61,43	-61,77	222
Бей №57	110	55	-64,83	-64,84	165
Бей №58 для 40 футів	-	-	-68,23	-67,91	-
Бей №59	110	54	-95,95	-96,27	164
Бей №61	110	76	-99,35	-99,34	186
Бей №62 для 40 футів	-	-	-102,75	-102,41	-
Бей №63	110	72	-110,53	-110,85	182
Бей №65	110	62	-113,93	-113,92	172
Бей №66 для 40 футів	-	-	-117,33	-116,99	-
Бей №67	110	56	-125,11	-125,43	166
Бей №70 для 40 футів	110	-	-128,51	-	110
Сума	3580	3175	-	-	6755
Загальна сума	6755

Таблиця А.2 - Характеристики палевих, масляних и водяних цистерн

Найменування та призначення цистерн	Шпангоути	Об'єм, м3	Місткість, т	Відстань ц.т.	Ix,м4
				X, м	Z, м
Прісна вода (г=1,000 т/м3)
Танк прісної води л/б	52 - 68	201,9	201,9	-99,33	16,289	10
Танк питної води п/б	52 - 68	201,9	201,9	-99,33	16,289	10
Всього прісної води	-	403,8	403,8	-	-	-
Моторне паливо (г=0,960 т/м3)
№4 Танк двійного дну л/б	123-133	438,9	412,8	28,94	1.000	1101
№4 Танк двійного дну пр/б	123-133	438,9	412,8	28,94	1.000	1101
№5 Танк двійного дну л/б	113-123	709,6	667,4	-5,40	4.846	1101
№5 Танк двійного дну пр/б	113-123	709,6	667,4	-5,40	4.846	1101
№6 Танк двійного дну л/б	103-113	709,6	667,4	-34,56	4.846	1101
№6 Танк двійного дну пр/б	103-113	709,6	667,4	-34,56	4.846	1101
№6 Високий танк л/б	103-113	778,6	732,3	-29,38	13.678	23
№6 Високий танк пр/б	103-113	778,6	732,3	-29,38	13.678	23
№7 Танк двійного дну л/б	93-103	601,4	565,6	-62,23	3.915	1098
№7 Танк двійного дну пр/б	93-103	605,7	569,7	-62,23	3.910	1098
№7 Високий танк л/б	93-103	816,7	768,1	-59,06	13.433	125
№7 Високий танк пр/б	93-103	816,7	768,1	-59,06	13.433	125
Танк двійного дну МВ пр/б	49-93	258,6	243,2	-86,62	1.525	408
Сервісний танк л/б	89-93	309,9	291,5	-74,64	11.983	81
Танк відстою палива л/б	85-93	295,9	278,3	-75,66	13.280	51
Всього моторного палива	8978,3	8444,3	-	-	-
Дизельне паливо (г=0,900 т/м3)
Танк запасу л/б	71 - 85	119,5	102,1	-84,60	1,570	214
Сервісний танк л/б	81 - 93	154,6	132,2	-77,84	16,272	7
Танк відстою палива л/б	70 - 81	141,7	121,2	87,04	16,273	7
Всього дизельного палива	415,8	355,5	-	-	-
Мастила (г=0,900 т/м3)
Головний танк центр	48 - 84	107,2	91,7	-95,48	1,286	54
Головний танк запасу л/б	70 - 85	136,0	116,3	-85,05	15,963	9
Головний танк відстою л/б	70 - 84	124,3	106,2	-85,43	10,076	18
Танк мастила ДГ л/б	70 - 77	22,9	19,6	-89,54	18,219	3
Танк відстою мастила ДГ л/б	73 - 75	8,6	7,3	-88,24	18,723	1
Танк фільтр. мастила ДГ л/б	75 - 77	8,6	7,3	-86,64	18,723	1
№1 Танк запасу циліндр. маст пр/б	87 - 93	64,3	55,0	-75,46	9,817	8
№2 Танк запасу циліндр. маст пр/б	81 - 87	61,3	52,4	-80,25	9,834	8
Танк мастила рульової машини	33 - 37	6,5	5,6	-118,59	2,236	5
Всього мастил	539,7	461,4	-	-	-
Баласт (г=1,025т/м3)
№ 1 Баластний танк центр	153-161	908,9	931,6	112,27	3,914	1835
№ 2 Баластний танк л/б	143-153	2029,7	2080,4	86,19	9,832	738
№ 2 Баластний танк пр/б	143-153	2029,7	2080,4	86,19	9,832	738
№ 3 Баластний танк л/б перед	138-143	1042,1	1068,2	64,97	7,853	915
№ 3 Баластний танк пр/б перед	138-143	1042,1	1068,2	64,97	7,853	915
№ 3 Баластний танк л/б задн.	133-138	945,0	968,6	50,84	7,189	1943
№ 3 Баластний танк пр/б задн.	133-138	945,0	968,6	50,84	7,189	1943
№ 4 Баластний танк л/б верхн.	123-133	678,2	695,2	28,43	2,060	1697
№ 4 Баластний танк пр/б верхн.	123-133	678,2	695,2	28,43	2,060	1697
№ 4 Баластний танк л/б нижн.	123-133	945,1	968,8	29,11	12,249	139
№ 4 Баластний танк пр/б нижн.	123-133	945,1	968,8	29,11	12,249	139
№ 5 Баластний танк л/б крен.	113-123	824,1	844,7	-0,29	1,890	2826
№ 5 Баластний танк пр/б крен.	113-123	824,1	844,7	-0,29	1,890	2826
№ 5 Баластний танк л/б нижн.	113-123	930,9	954,2	-0,23	12,407	23
№ 5 Баластний танк пр/б нижн.	113-123	930,9	954,2	-0,23	12,407	23
№ 6 Баластний танк л/б	103-113	882,6	904,6	-51	2,597	2317
№ 6 Баластний танк пр/б	103-113	882,6	904,6	-51	2,597	2317
№ 7 Баластний танк л/б перед	98-103	410,2	420,5	-51	3,302	469
№ 7 Баластний танк пр/б перед	98-103	410,2	420,5	-51	3,302	469
№ 7 Баластний танк л/б задн.	93-98	413,8	424,2	-65	3,974	592
№ 7 Баластний танк пр/б задн.	93-98	413,8	424,2	-65	3,974	592
№ 8 Баластний танк л/б	33-68	1252,9	1284,3	-107	11,011	3390
№ 8 Баластний танк пр/б	33-68	1158,4	1187,3	-107	11,765	3700
Ахтерпік центр.	-5-18	940,5	964,0	-141	13,717	4767
Всього баласту	22464,1	23026,0	-	-	-

Додаток Б. Суднові пристрої, маневрові станції та технічні засоби навігації

Таблиця Б.1 - Технічні засоби навігації

Прилад, система	Тип, марка	Кількість	Рік випуску	Місце установки
Магнітний компас	SARACOM	2	2006	Верхній місток
Гірокомпас	TOKIMEC TG 8000	2	2006	Ходовий місток
Радіолокатор (ЗАРП)	JRC, JMA9933-SA, JMA9923	3	2006	Ходовий місток
Radio-Facsimile	JRC JAX-9A	1	2006	Ходовий місток
Ехолот	JRC JFE 582	1	2006	Ходовий місток
ПІ СНС	JRC, JLR-7700MKII	2	2006	Ходовий місток
АИС	JRC	1	2006	Ходовий місток
Електронні карти (ECDIS)	JRC	1	2006	Ходовий місток

Таблиця Б.2 - Характеристики точності технічних засобів навігації

Тип, марка ТСН	Умови	Вимірювальні навігаційні параметри	Середня квадратична погрішність одного вимірювання	Модуль градієнта параметра
ГК «Tokimec TG8000»	рухоме судно	Курс / пеленг	0,3є	1
РЛС «JRC JMA9933-SA/ JMA9923»	електронний візир	Пеленг	1,0є	57,3є/Д
	шкали до 3 миль	дистанція	1,25% від Д	1
	шкали більше 3		1,0% від Д	1
	миль		0,5% від Д	1
Ехолот «JRC JFE 582»	глибина до 2 м	глибина	0,05	1
	глибина 5 м	глибина	0,05	1
	глибина 5 - 20 м	глибина	0,08	1
	глибини більше 20 м	глибина	0,1	1
AIC “JRC” JHS 182	рухоме судно	Курс / пеленг дистанція	0,3є	1

Додаток В

Підбір книг та карт на перехід

Таблиця В.1 - Підбір книг на перехід

№ книги	Назва книги або допомоги
NP-8	Лоція тихоокеанського узбережжя Центральної Америки
NP-23	Лоція Берингова моря
NP-62	Лоція тихоокеанських островів. Том 3
NP-41	Лоція Японії. Том 3
NP-43	Лоція південного та східного узбережжя Кореї, східне узбережжя Сибіру та Охотське море
NP-80G	Лист вогнів та туманних сигналів Західної частини південно-атлантичного океану та Східна частина Тихого океану від Кабо Оранж до Поінт Барроу й Гавайських островів
NP-85M	Лист вогнів та туманних сигналів Західної частини північної частини Тихого океану, за виключенням Західної частини Філіппінських островів, Східнокитайського та Жовтого морів
NP-204	Таблиці приливів. Тихий океан(включаючи атлас приливних течій). Том 4
NP-281(2)	Морські радіостанції. Америка, Далекий Схід та Океанія
NP-282	Навігаційні радіо попередження, супутникові радіо системи, часові пояси
NP-283(2)	Служби інформації навігаційної безпеки. Америка, Далекий Схід та Океанія
NP-284	Метеорологічні станції
NP-285	Глобальні морські станції по пошуку та порятунку
NP-286(5)	Лоцманські служби, служби розподілення руху і портові служби. Америка та Антарктика
NP-286(6)

Подобные документы

• Перевірка остійності і міцності судна по критеріям Регістра судноплавства України

  Основні характеристики і розміри судна. Характеристика і умови перевезення вантажу. Розрахунок необхідних суднових запасів і маси вантажу. Завантаження судна. Розрахунок посадки та початкової остійності судна. Розрахунок площі та центра парусності.
  
  курсовая работа [809,3 K], добавлен 14.07.2008
  

• Обґрунтування оптимального типу судна під час перевезення певного роду вантажу на лінії при заданому обсязі перевезень

  Розрахунок тривалості кругового рейсу. Визначення потреби у флоті. Вибір судна для перевезення вантажу за критерієм максимального прибутку і рентабельності. Визначення експлуатаційних витрат по суднах. Оцінка економічної ефективності вантажної лінії.
  
  курсовая работа [138,1 K], добавлен 17.05.2012
  

• Організація перевезень вантажів у змішаному сполученні

  Характеристика технічних засобів, що використовуються під час доставки вантажу до місця призначення. Послідовність виконання операцій при здійсненні перевезень у змішаному сполученні. Розрахунок тривалості виконання рейсу судна і загального часу доставки.
  
  курсовая работа [71,2 K], добавлен 10.09.2012
  

• Подготовка судов к плаванию

  Прием судна после ремонта и зимнего отстоя. Подготовка к выходу в плавание, к очередному рейсу буксира-толкача и рейсу пассажирского судна. Суда озерного плавания и особенности подготовки к плаванию в ледовых условиях. Запрещение выхода в плавание.
  
  реферат [30,2 K], добавлен 09.12.2010
  

• Перевезення вантажів на палубі, буксировка суден морем, знімання судна із мілини

  Розрахунки кріплення палубного вантажу, розривної стійкості найтових та місцевої стійкості верхній палуби. Швидкість руху судна при буксируванні іншого судна і міцність буксирувальної лінії. Вибір способів та розрахунок сили для знімання судна з мілини.
  
  курсовая работа [121,8 K], добавлен 04.09.2009
  

• Визначення раціональних параметрів перевезення вантажів

  Визначення та аналіз пропускної здатності збирально-транспортного комплексу. Розрахунок потрібної кількості автомобілів для вивезення вантажів із пункту відправлення на протязі зміни. Розрахунок обсягу перевалки з залізничного транспорту на автомобільний.
  
  курсовая работа [313,2 K], добавлен 22.12.2014
  

• Вантажні перевезення. Управління вантажною та комерційною роботою на залізничному транспорті

  Розрахунок необхідної кількості вагонів для перевезення вантажів. План відправницької маршрутизації. Розподіл вагонів для використання їх під завантаження. Транспортно-складський комплекс вантажної станції. Розрахунок технічного обладнання фронтів ТСК.
  
  методичка [2,0 M], добавлен 14.02.2012
  

• Показники перевезення вантажів та пасажирів

  Система експлуатаційних показників, що призначена для планування, оцінки та обліку роботи транспортного флоту. Основні вихідні дані для розрахунку експлуатаційних показників: вантажообіг та показники витрат флоту. Показники навантаження та швидкості.
  
  курс лекций [725,1 K], добавлен 04.11.2008
  

• Конструктивные особенности лесосплавных судов

  Понятие об общем устройстве судна. Положения судна на волне. Сжатие корпуса от гидростатического давления. Поперечный изгиб корпуса судна. Увеличение поперечной прочности судна. Специальное крепление бортов. Обеспечение незаливаемости палубы в носу.
  
  контрольная работа [418,4 K], добавлен 21.10.2013
  

• Составление грузового плана судна т/х "Сейфула Кади", оценка остойчивости и прочности корпуса судна

  Переменные ходовые запасы теплохода "Сейфула Кади". Проверка прочности корпуса и составление грузового плана судна, выполнение его балластировки и оценка аварийной остойчивости. Расчет угла дифферента и крена при получении пробоины заданного типа.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 01.07.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам