Удосконалення процесу перевезень пасажирів у міжміському сполученні

- покращення стану охорони праці в АТП, зниження та повне усунення випадків виробничого травматизму, аварій та інших виробничих негараздів;

- виховання в трудових колективах активності в питаннях охорони праці, відчуття відповідальності за виконання кожним робітником своїх обов'язків;

- виявлення кращих колективів та окремих робітників в забезпеченні охорони праці;

- обґрунтоване прогнозування очікуваного рівня охорони праці та своєчасне виконання потрібних дій.

6.2 Прогнозування рівня безпеки виробництва робіт

Ціллю прогнозування є підвищення обґрунтованості та об'єктивності функціонування підсистеми планування на основі ймовірностей оцінки рівня безпечності виробництва та тенденцій його змінення на тому відрізку часу, для якого складається план [5].

Задачі прогнозування:

- ймовірносна оцінка тенденцій динаміки травматизму, профзахворюванності та умов праці в зв'язку з технічним переозброєнням, та модернізацією виробництва, застосуванням нових матеріалів, речовин і процесів із маловивченими властивостями;

- оцінка існуючих технологій, обладнання, умов праці з точки зору його безпеки у зв'язку з інтенсифікацією виробництва та ростом продуктивності праці;

- виявлення необхідності у засобах забезпечення безпеки праці та санітарно-побутових умов;

- оцінка матеріальних витрат на забезпечення праці в об'єднанні.

Види прогнозування по функціональній направленості:

- дослідницьке - направлене на виявлення тенденцій динаміки небезпечних та шкідливих виробничих факторів, пов'язаних з розвитком виробництва;

- перспективне - направлене на орієнтировку діяльності по досягненню вимог нормативів, стандартів та інших нормативних та директивних документів.

Прогнозування здійснюється на основі:

- матеріалів всіх видів контролю об'єктивних факторів безпеки праці;

- статистичних даних про захворюваність робітників;

-матеріалів розслідування нещасних випадків та професійних захворювань;

- експертних оцінок рівня безпеки праці;

- матеріалів систематичної паспортизації виробничих приміщень.

6.3 Заходи по захисту від небезпечних факторів водіїв автобусів та мікроавтобусів

Таблиця 6.1 - Основні заходи з техніки безпеки

Таблиця 6.2 - Основні заходи з промислової санітарії

Таблиця 6.3 - Основні заходи з пожежної профілактики

6.4 Охорона навколишнього середовища

З точки зору оцінки видів та джерел забруднення навколишнього середовища транспортом можуть розглядатися два підходи: традиційний, який охоплює тільки транспортні технологічні процеси, та комплексний, який включає весе можливе коло факторів, пов'язаних з транспортом. [16]

При традиційному підході ураховується потепління забрудників до біосфери у результаті функціонування рухомого складу. Комплексний підхід відрізняється від традиційного тим, що додатково ураховується забруднення або зміна у результаті транспортного будівництва та експлуатації транспортних підприємств, до котрих відносяться ремонтні заводи, депо та інші. [16]

Основними штучними джерелами забруднення довкілля, що виникають в результаті діяльності людини, є об'єкти транспорту, промисловості, енергетики, сільського та комунального господарств. Переважаючим серед цих джерел є саме транспорт. Вплив транспорту на екосистеми полягає у: забрудненні атмосфери, водних об'єктів і земель, зміні хімічного складу ґрунтів і мікрофлори; споживанні природних ресурсів; виділенні теплоти в довкілля під час роботи ДВЗ і установок, в яких спалюють паливо в транспортних виробництвах; створенні високих рівнів шуму та вібрації; можливості активації несприятливих природних процесів таких як водна ерозія, заболочення місцевості; травмування та загибелі людей, тварин, нанесення великих матеріальних збитків; порушенні грунтово-рослинного покрову і зменшенні врожайності.

Найбільш енергоємним видом транспорту є автомобільний транспорт, який споживає близько 83% загальної кількості моторного мастила розрахунки шкідливих викидів різними галузями транспорту України показують, що автомобільний транспорт є основним з огляду забруднення навколишнього середовища і набагато перевищує викиди інших видів транспорту. Основні види шкідливих речовин, це - CO, CmHn, NOx

Якщо оцінювати внесок автомобільного транспорту в загальне забруднення атмосферного повітря в Україні, то його частка за оксидам вуглецю становитиме 49%, за вуглеводнями-32%, за оксидами азоту 20%. Разом з тим в багатьох містах України викиди автотранспорту становлять від 60 до 90% загальної кількості викидів.

Шкідливий вплив автомобільного транспорту на навколишнє середовище має багатосторонній характер. Цей вплив проявляється під час руху автомобілів, їх технічного обслуговування, а також в зв'язку з існуванням інфраструктури, що забезпечує функціонування автотранспорту. Найбільш шкідливими є фактори першої групи, а серед них - викиди шкідливих речовин автомобільними двигунами. За розрахунками вчених за всю свою історію автотранспорт спожив 170 млрд.м³ кисню і викинув в атмосферу 250 млрд.м³ CO₂., що складає 60…70% від діяльності людини за остання 100 років. Викиди автотранспортних засобів складають біля 40% всіх шкідливих речовин, що потрапляють в атмосферу. Для ряду міст України ця величина перевищує 70% Незважаючи на значне зменшення шкідливих викидів, їх величина залишається значною і складає близько 40кг на кожного жителя України.

Під час роботи автомобільних двигунів внутрішнього згоряння джерелами викидів шкідливих речовин є: відпрацьовані гази, картерні гази, випаровування з системи живлення. Серед цих джерел основним є відпрацьовані гази, які мають складний хімічний склад. У відпрацьовані гази входять: оксид вуглецю, вуглеводні, оксид азоту, альдегіди, сполуки сірки, тверді частинки, канцерогенні речовини, сполуки свинцю.

Відомо, що ступінь забруднення повітря шкідливими речовинами коливається в часі і просторі. Варіабельність концентрації в часі обумовлена, насамперед, зміною обсягів викидів протягом доби, метеорологічними чинниками (напрямок і швидкість вітру, температурна стратифікація атмосфери, вологість повітря), висотою розташування джерела викидів від поверхні і поруч інших чинників. Зазначені чинники на конкретної території змінюються протягом доби і по сезонах року. Найбільше високі концентрації шкідливих речовин спостерігаються при низьких температурах у період зимових інверсій при високій вологості повітря. Таким чином, рівень приземної концентрації шкідливих речовин від рухомих об'єктів автотранспортного комплексу при тому самому масовому викиді може істотно змінюватися в реальній атмосфері в залежності від метеорологічних умов. Урахування метеорологічних умов при визначення концентрації шкідливих речовин на території всього міста веде до значного ускладнення задачі визначення рівня концентрації шкідливих речовин (ШР).

Оцінка ступеня впливу обсягів викидів шкідливих речовин, що виділяються автобусами на маршруті, значно ускладнюється тим, що інтенсивність руху автотранспортних засобів (АТЗ) на різноманітних ділянках маршруту може значно відрізнятися.

Велике значення для зменшення забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами має повсякденний контроль стану автомобілю. Усі автогосподарства повинні слідкувати за справністю випуску на лінію машин. Низькій рівень технічного обслуговування та повна відсутність контролю за станом транспорту призводе к розладу вузлів та систем автомобілю. В результаті викидання шкідливих речовин збільшується. Невдала поведінка водія за кермом, а також самостійне регулювання та порушення інструкцій по експлуатації автомобіля часто призводе до збільшення забруднення навколишнього середовища [15].

Також всесвітня дизелизація - важний магістральний напрямок автомобільного будівництва, впливає на зниження забруднення НС. У паливі для дизелів немає свинцевих присадок, а викид таких шкідливих речовин як окису вуглецю та вуглеводу на 50 - 90 % нижче. Дизель економне карбюраторного двигуну на 20 - 30 % . Більш того, для виробництва дизельного пального потрібно у 2,5 рази менше енергії, чим для виробництва бензину. При згорянні у процесі роботи дизельного двигуну 1т палива до атмосфери потрапляє у середньому 16 - 18 кг сажі. Завдяки удосконаленню конструкції автомобілю у цілому, його окремих вузлів та агрегатів, широкому використанні електроніки та мікропроцесорної техніки для контролю за роботою двигунів внутрішнього згоряння, застосуванню систем рециркуляції та каталітичної нейтралізації відпрацьованих газів токсичність сучасного автомобілю значно знижена [15].

Застосування малотоксичних присадок теж має велике значення у зменшенні атмосфери. На зорі автомобільного будівництва конструктори наміркувались о том, щоб зробити двигун могутніше, зменшив при цьому витрати бензину. Була збільшена ступінь зжаття у циліндрах, але з'явилась детонація, яка визиває швидкий розлад деталей двигуна. Та лише спеціальні присадки до палива допомогли побороти «недуг».

В останній час на нафтопереробляємих заводах вщедряють нові установи покращення низько октанових бензинів. У результаті можно випускати не етиловані малотоксичні бензини, котрі можно вважати відносно чистими.

Ефективна праця по попередню забруднення повітря токсичними речами від двигунів веде Київгрузавтотранспорт Міністерства АТ. Зменшенню кількості шкідливих речей, яку викидаються автотранспортом, способствує виконання автотранспортними підприємствами запланованих об'ємів перевезень меншим числом автомобілів, зниження розходу палива на одиницю транспортної роботи.

Значно зменшується викидання шкідників у повітря переводом автомобіля на природній газ. Це дозволяє підвисити чистоту повітряного басейну у містах та районах, де працюють автомобілі. Природний газ - гарне паливо для машин. Він дешевше та гарно змішується з повітрям, тому повно згоряє у двигуну, це свідчить о зменшенні викидів відпрацьованих газів. Також ще використовується ще знижений газ. Процес зжиження природного газу не словен - це можливо завдяки різкого зниження давлення газу, який виходе із магістрального газопроводу [15].

Висновки по розділу

Заходи, пов'язані з забезпеченням робітників, службовців спецодягом, спецвзуттям і іншими засобами індивідуального захисту, наданням робітникам, що служать, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичного харчування і молока, навчанням працюючих охороні праці, фінансуються і здійснюються відповідно до законодавства й у порядку, установленому міністерствами і відомствами.

Заходи щодо охорони праці повинні бути забезпечені проектно-кошторисною і проектно-конструкторською й іншою технічною документацією, фінансуванням і матеріальними ресурсами.

Дотримання правил щодо охорони праці на підприємстві тісно пов'язані з охороною навколишнього середовища. На персонал впливає велика кількість шкідливих речей, котрі утворюються при роботі транспортних засобів. Інструктаж персоналу щодо виконання правил при роботі з автомашинами знижує тяжкість нещасних випадків, котрі можуть стоїти їм життя.

На заходи щодо охорони праці в масштабі галузі, включаючи науково-дослідні і проектно-конструкторські роботи, підприємства, організації щорічно відчисляють у фонд міністерства не менш 5% від вартості заходів щодо охорони праці, фінансуємих за рахунок експлуатаційних витрат. Міністерство витрачає ці засоби за узгодженням із профспілки.

7. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ

7.1 Розрахунок чистого приведеного прибутку

Чистий приведений прибуток є основним оцінним показником інвестиційного проекту і являє собою загальний результат його реалізації. Він визначається як різниця між приведеним до поточної вартості грошовим потоком і приведеними витратам на реалізацію проекту

ЧПД = ГПt - ІСt , (7.1)

де ЧПД - чистий приведень прибуток інвестиційного проекту, грн.;

ГПt - сума приведеного до поточної вартості обсягу майбутніх надходжень (грошового потоку);

Сt - сума приведених до поточної вартості інвестиційних засобів.

Чистий приведений прибуток по інвестиційному проекту дорівнює

ЧПД = 563438,3 - 82215,7=481226,6

Приведений грошовий потік , грн. дорівнює

, (7.2)

де - приведень грошовий потік у період t.

Для першого кварталу приведений грошовий потік дорівнює

= -82215,7

, (7.3)

де - ставка дисконту в період t, у десятковому численні.

Для другого кварталу приведений грошовий потік дорівнює

Розмір приведених інвестиційних засобів , грн.

, (7.4)

де - приведені інвестиційні засоби в період t грн.

, (7.5)

Для першого кварталу базового року приведені інвестиційні засоби відповідно дорівнюють

= 82215,7

Значення і зводяться в таблицю 3.6. При їхньому розрахунку варто враховувати, що показник ступеню у базовий рік експлуатації проекту дорівнює нулю і для всіх його кварталів приведені значення потоків рівні їхнім номінальним значенням. При розрахунку приведених потоків для кварталів першого і другого років використовуються квартальні ставки дисконту і показник ступеню у знаменнику визначається по правилах, що приведені в лівій частині. Для третього і четвертого років використовуються річні ставки дисконту і показник ступеню дорівнює номеру року.

7.2 Розрахунок періоду окупності

Період окупності ПО, років, характеризує використання інвестиційних коштів у часі. Він показує, через який термін інвестор поверне вкладені кошти, з урахуванням зміни вартості коштів у часі.

Період окупності визначається таким чином:

1. Підводяться підсумки значень приведеного інвестиційного потоку за роками із початку інвестування (негативний потік) до одержання першого позитивного значення. Для цього в 7.6 використовується границя підсумковості і, що змінює значення від 0 до Трп-1. Для року, що передує отриманому періоду, фіксується значення в змінній і

Si+1= (7.6)

Si=

2. При виконанні рівності Si = 0, ПО = і+2.

, (7.7)

де: ІПi+1 - чистий прибуток підприємства після виплати позику;

і - номер року, в якому СtУ дорівнює сумі позику;

Показники, які розрахували в даному підрозділі зводимо у таблиці 7.1, 7.2.

Таблиця 7.1 - Показники ефективності на маршруті

ВИСНОВКИ

В даному дипломному проекті проведено удосконалення процесу перевезень пасажирів у міжміському сполученні на підприємстві ВАТ «ХПАС».Для отримання даних щодо зміни рухомого складу, щодо зміни розкладу проведено опитування пасажирів методом анкетування, котрі користуються маршрутами.

ВАТ «ХПАС» не має конкурентів. Це монопольне підприємство, тому у проекті не розрахована конкурентноздатність його.

Також розглянуті сучасні методі перевезень пасажирів, характеристика об'єкту дослідження, котрим є маршрут Харків - Красноармійськ. В розробці транспортної системи перевезень визначили пункти зупинок, обрали тип та марку рухомого складу, склали новий розклад руху. На маршруті Харків - Красноармійськ визначили найнебезпечнішу ділянку, яка призводила до ДТП та розробили заходи зниження щодо аварійності.

Розрахували інвестиційний проект щодо придбання нового рухомого складу. Економічна ефективність прийнятих рішень показує, що при впровадженні запропонованих заходів чистий приведений доход підприємства становить 4811226 грн. Період окупності нового складу складає менше базового року.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Варелопуло Г.А. Организация движения и перевозок на городском пассажирском транспорте.- М.: Транспорт, 1990.- 208с

2. Гудков В.А., Миротин Л.Б. Технология, организация и управление пассажирскими и автомобильными перевозками: Учеб. для вузов/ Под ред. Л.Б. Миротина.-М.: Транспорт, 1997.- 254с.

3. Методы организации перевозок пассажиров в городах / В.К.Доля. - Х.: Изд-во «Основа» при Харьк. ун-те, 1992.-144с.

4. Коноплянко В.И. Организация и безопасность дорожного движения: Учеб. для вузов. - М.: Транспорт, 1991, 183с.; ил.

5. Салов А.И. Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта: Учебник для студентов автомоб.-дор. вузов. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1985.- 351с., ил., табл.,

6. Игнатенко А.С. Управление качеством таксомоторных пассажирских перевозок.- М .:Высш. шк., 1980.-535с.

7. Володин Е.П., Громов Н.Н. Организация и планирование перевозок пассажиров автомобильным транспортом. - М.: транспорт, 1982. - 224с.

8. Междугородные и международные автомобильные перевозки. Артемьев С.П. Изд-во «Транспорт», 1968г., стр. 1-164.

9. Дмитриев О.А. Междугородные перевозки. - М.: Транспорт, 1982. - 216с.

10. Блатнов М.Д. Пассажирские автомобильные перевозки. - М.: Транспорт, 1981. - 222с.

11. Краткий автомобильный справочник НИИАТ. - М.: Транспорт, 1983г,- 224с.

12. Островский Н.Б. Пассажирские автомобильные перевозки. - М.: Транспорт, 1986. - 224с.

13. Антошвили М.Е., Либерман С.Ю., Спирин И.В. Оптимизация городских автобусных перевозок.- М.: Транспорт, 1985.-102с.

14. Зозулев А.В. Сегментирование рынка: Учеб. пособие. - Х.:Студцентр, 2003.-232с. Ил. 79. Табл.51.Библиогр.: назв.76.

15. Голубев И.Р., Новиков Ю.В. Окружающая среда и транспорт.- М.: Транспорт, 1987.- 207 с.: ил., табл.- Библиогр.: с. 205

16. Аксенов И.Я., .Аксенов В.И. Транспорт и охрана окружающей среды.- М.: Транспорт, 1986.- 176 с.; ил., табл.- Библиогр.: с. 173-174.

Размещено на Allbest.ru