Технологічний процес поточного ремонту двигуна МеМЗ-3011 та відновлення працездатності рульового механізму

0,08

3.Зняти корпуси підшипників розподільчого вала.

1

/5/, с. 27, поз.10060

0,07

4. Розшплінтувати , відкріпити, зняти кришки і вкладиші корінних підшипників.

1

/6/, с. 65, поз.37

0,14

020

5. Розшплінтувати, відкріпити, зняти кришки шатунів і вкладишів, вийняти поршні з шатунами, з'єднати кришки з шатунами і закріпити.

4 поршні

4 шатуни

/5/, с. 26, поз.10038

0,30

Всього

0,67

025

Дефектування деталей двигуна

1. Дефектування головки циліндрів.

Комплект

/5/, с. 25, поз.10025

0,35

2. Дефектування розподільчого вала.

1

/5/, с. 28, поз.10065

0,10

3. Дефектування колінчастого вала.

1

/5/, с. 26, поз.10042

0,15

4. Дефектування циліндро - поршневої групи.

Комплект

/5/, с. 26, поз.10038

0,45

Всього

1,05

030

Складальна

1. Установити блок циліндрів на стенд за допомогою підіймального механізму.

1

/5/, с. 1, поз.00003

0,05

2. Підібрати і установити вкладиші корінних підшипників, закріпити і відрегулювати затяжку корінних підшипників і зашплінтувати

Комплект

/5/, с. 26, поз.10041

0,50

030

3. Зібрати і встановити поршні з шатунами

в циліндри,вкладиші і шатунні підшипники закріпити.

4 поршні

4 шатуни

/6/, с. 70, поз.78

0,70

4. Вкласти в корінні підшипники колінчастий вал і вставити два упорні півкільця в гнізда середньої опори.

Комплект

/6/, с.69, поз.77

0,49

5. Напресувати шків і шпонку колінчастого вала.

2

/6/, с. 71, поз. 83

0,045

6. Установити передню кришку картера зчеплення.

1

/6/, с. 69, поз. 77

0,1

7. Установити на фланець колінчастого вала маховик.

1

/5/, с. 26, поз.10041

0,12

8. Установити масляний насос.

1

/5/, с. 22, поз.10003

0,05

9. Установити прокладку головки і головку циліндрів.

2

/5/, с. 24, поз.10021

0,35

10. Установити і закріпити кришку головки циліндрів з прокладкою . Затягнути болти кріплення.

2

/5/, с. 26, поз.10029

0,07

11. Запресувати сальник колінчастого вала.

2

/5/, с. 27, поз.10058

0,1

030

12. Установити розподільчий вал в корпус підшипників і закріпити упорний фланець.

Комплект

/5/, с.28, поз.10068

0,15

13. Установити ремінь приводу ГРМ.

1

/5/, с.22, поз.10003

0,05

14. Установити водяний насос з прокладкою.

1

/5/, с.39, поз.13015

0,06

15. Установити масляний картер з прокладкою.

1

/5/, с.10, поз.10007

0,15

16. Установити датчик рівня мастила

1

/5/, с.70, поз.38015

0,1

17. Установити датчик температури охолоджуючої рідини і термостат.

1

/5/, с.70, поз.38023

0,15

18. Установити генератор і установочну планку генератора.

2

/5/, с.60, поз.37001

0,11

19. Установити ремінь привода генератора.

1

/5/, с.60, поз.37012

0,07

20. Установити паливний насос з проставкою , штовхачем і прокладками.

1

/5/, с.34, поз.11027

0,15

21. Установити і закріпити на корпусі допоміжних агрегатів датчик-розподільник.

1

/5/, с.61,

поз.37021

0,05

Всього

3,565

035

Випробувальна

1. Установити двигун на випробувальний стенд за допомогою підіймального механізму, заправити двигун водою, маслом і провести холодну обкатку.

Комплект

/5/, с.11, поз.00305

0,45

Всього

0,95

040

Контрольний огляд

1. Перевірити оглядом вузли і агрегати на відсутність підтікання мастила і охолоджувальної рідини

-

/5 /, с.11, поз.00301

0,15

2. Замір компресії

4 циліндра

/5 /, с.11, поз.00303

0,40

3. Перевірити стан і натяг ременя ГРМ.

1

/5 /, с.12, поз.00307

0,14

4. Перевірити роботу системи холостого ходу, електроклапана, привода заслінок, економайзера

5

/5 /, с.12, поз.00309

0,20

5. Перевірити робото-здатність термостата прогрівом двигуна.

1

/5 /, с.11, поз.00305

0,40

040

6. Перевірити роботу генератора на стенді з виміром сили струму віддачі і контролем роботи вбудованого регулятора напруги.

1

/5 /, с.14, поз.00345

0,25

7.Перевірити на стенді розподільник запалювання і стартер

2

/5 /, с.15,поз.00350

0,40

Всього

1,94

Всього по операціям

10,4

Норма часу на ремонт автомобілів встановлюються по формулі

(4.3)

де Нвр - норма часу на операцію, нормо-год;

Топ - оперативний час на дану операцію, хв.;

К - сума часу на обслуговування робочого місця (Тобс), підготовчо-заключну роботу (Тпз), на відпочинок і особисті потреби (Твід з врахуванням одної фізичної паузи), від оперативного часу.

Тп.з. = 3,5% /2/, с.4;

Тоб = 2,5% /2/, с.4;

Твід = 6% /2/, с.4;

005 Мийна

Нвр= нормо-год

010 Часткове розбирання двигуна

Нвр= нормо-год

015 Мийна

Нвр = нормо-год

020 Повне розбирання двигуна

Нвр = нормо-год

025 Дефектування

Нвр = нормо-год

030 Складальна

Нвр = нормо-год

035 Випробувальна

Нвр = нормо-год

040 Контрольний огляд

Нвр = нормо-год

Загальний штучний час складає

? Нвр = 0,28+1,93+0,28+0,75+1,18+4,27+1,06+2,17=11,92

По результатам розрахунків складаємо таблицю

4.9 - Трудомісткість операцій

Операція	Найменування операції	Розряд роботи	Трудомісткість, нормо-год
005	Мийна	3	0,28
010	Часткове розбирання двигуна	4	1,93
015	Мийна	3	0,28
020	Повне розбирання двигуна	4	0,75
025	Дефектування	4	1,18
030	Складальна	4	4,27
035	Випробувальна	5	1,06
040	Контрольний огляд	4	2,17
Всього	----	----	11,92

4.4 Технологія відновлення рульового механізму

4.4.1 Характеристика складальної одиниці

На автомобілі ЗАЗ-1105 встановлено рульовий механізм типу рейка-шестерня з протиугінним пристроєм.

Механізм закріплений в моторному відсіку на щиті передка чотирма болтами 13 за проушини алюмінієвого картера 4.

В картері встановленні шестерня 1 на двох кулькових підшипниках 3 і рейка 2, яка циліндричним хвостовиком спирається у втулці 14, а зубчастої частиною на шестерню.

До шестерні рейка піджата в беззазорному зачепленні пружиною 9, розташованої в порожнині пробки 10 через підп'ятник 8 і напівциліндричні упори 7.

Механізм ущільнюється в картері гофрованим чохлом 12, гладким чохлом 6 і ущільнювачем 19, встановленим в кришці картера.

Для стравлювання і засмоктування повітря в верхній точці картера встановлений сапун 15.



1 - шестерня рульового механізму; 2 - рейка; 3 - підшипник шестерні; 4 картер; 5 - хомут; 6 - лівий чохол рейки; 7- упор рейки; 8 - підп'ятник пружини; 9 - пружина; 10 - пробка картера; 11 - стопорна гайка; 12- правий чохол рейки; 13 - болт кріплення картера; 14 - втулка рейки; 15 - сапун; 16 - регулювальна прокладка; 17 - розпірна втулка; 18 - кришка; 19 - ущільнювач картера; 20 - болт кріплення кришки;

Рисунок 4.2 - Рульовий механізм ЗАЗ-1105

Таблиця 4.10 - Перелік деталей та складальних одиниць

Найменування	Основні розміри	Кількість	Матеріал
1- шестерня рульового механізму;	O=18,2	1	Сталь 40 ХН
2 - рейка;	O = 21 мм, L= 438 мм	1	Сталь 40 ХН
3 - підшипник шестерні;	внутрішній O=15 мм зовнішній O=32 мм	2	Сталь ШХ-15
4 - картер;	O = 38 мм L= 330,48 мм	1	АЛ-4
5 - хомут;	O = 20 - 40 мм	3	Сталь W1D оцинкована
6 - лівий чохол рейки;	L=97,20; O=29; O=38	1	Технічна гума
7- упор рейки;	h = 28 мм; ширина-20мм; ширина24-мм	2	Сталь 45
8 - підп'ятник пружини;	h = 11; L=29	1	Пластмаса
9 - пружина;	h = 22,40; O - 3 мм	1	Сталь вуглецева У65
10 - пробка картера;	М 21	1	Сталь 35
11 - стопорна гайка;	зовнішній O = 50 мм; внутрішній O = 30мм; товщина=6мм	1	Сталь 35
12- правий чохол рейки;	L=115мм; O = 38 мм; O = 21 мм	1	Технічна гума
13 - болт кріплення картера	М 14	4	Сталь 35
14 - втулка рейки;	L = 28мм; внутрішній O = 21мм; зовнішний O = 27мм	1	Пластмаса
15 - сапун;	М 10	1	Бронза БрОФ2-0.25
16 - регулювальна прокладка;	0,1; 0,5; 0,15 мм	2	Сталь 08кп
17 - розпірна втулка;	зовнішній O=31,8 мм; внутрішній O=28 мм	1	Сталь 20
18 - кришка;	L = 60 мм; товщина 6мм	1	Бронза БрА7Ж1.5С1.5
19 - ущільнювач картера;	внутрішній O=14,1мм; зовнішній O=22,15 мм h =5	1
20 - болт кріплення кришки;	М 10	2	Сталь 35

4.4.2 Технічні умови на ремонт, складання та випробування

Картер рульового механізму не повинен мати сколів тріщин.

Кулькові підшипники повинні легко обертатися та туго сидіти на посадочних місцях.

На робочій поверхні шестерні і рейки не повинно бути слідів зносу, сколів, задирів, іржі. Зазор між втулкою і рейкою не допускається.

Гумові чохли не повинні мати тріщин та розривів.

При завертанні болтів прокручуйте шестерню в обидві сторони та перевіряйте її осьове переміщення.

Якщо при завертанні болтів зусилля повороту шестерні збільшується, то необхідно добавити регулювальну прокладку між кришкою і картером. При наявності люфта шестерні товщину прокладок зменшити.

Болти кришки затягнути тільки після остаточного регулювання шестерні моментом 12-15 Н•м

Регулювальну пробку завернути настільки, щоб при прокручуванні шестерні і переміщення рейки з одного крайнього положення в інше не було заїдань.

Момент прокручування шестерні в зібраному і остаточно відрегульованому механізмі повинен бути від 0,392 до 1,176 Н•м.

4.4.3 Встановлення характеру і величин дефектів

Таблиця 4.11- Технічні умови на контроль, сортування рульового механізму

Можливі дефекти	Спосіб установлення дефектів	Розмір мм	Рекомендований спосіб усунення дефектів
		По робочому кресленню	Допустимо без ремонту
Картер
1Тріщини картера	Огляд	-	-	Заварити аргоном
2 Обломи та сколи картера	Огляд	-	-	Бракувати
3 Знос отворів під посадочні місця підшипників	Огляд Нутромір	O= 32	O= 32	Запресування втулки з подальшою обробкою (якщо це можливо)
Вал-шестерня
4 Знос зубів шестерні	Огляд	-	-	Бракувати, замінити на нову
5 Знос посадочних місць під підшипник	Огляд, мікрометр	O= 15	O= 15	проточування, хромування, шліфування
Рейка рульового механізму
6 Знос втулки рейки	Огляд	O=21	O=21	Бракувати замінити на нову
7 Прогин рейки	Огляд, індикатор	L=438 O=21	L=438 O=21	Правка
8 Обломи, знос зубів рейки	Огляд	---	--	Бракувати замінити на нову

4.4.4 Технологічний процес ремонту рульового механізму

Таблиця 4.12- Технологічний процес ремонту рульового механізму

Номер операції	Найменування і зміст операції	Устаткування
005	Мийна Промити і очистити рульовий механізм ззовні	Установка для мийки деталей М 312 М
010	Розбиральна Розбирання рульового механізму на деталі	Стендля складання 48-601 ключ торцевий вигнутий 10 мм, 48-216 ключ ріжково-накидний 21мм, 48-324 ключ ріжково-накидний 30 мм
015	Мийна Промити деталі рульового механізму	Ванна мийна
	Дефектувальна · Виявити: тріщини, сколи, обломими картера, знос отворів під посадочні місця підшипників, знос зубів шестерні, прогин рейки знос зубів рейки.	Нутромір НІ-6-10-1, Штангенциркуль ШЦ-1. Індикатор,мікрометр
020
025	Складальна Складання рульового механізму	Стенд для складання, оправка 67.7853.9574, 48-601 ключ торцевий вигнутий 10 мм, 48-216 ключ ріжково-накидний 21мм, 48-324 ключ ріжково-накидний 30 мм
030	Огляд контрольний	огляд

4.4.5 Розробка технологічного процесу складання рульового механізму

Таблиця 4.13 - Операційна карта на складання рульового механізму

№ Операції	№ Переходу	Назва операції, зміст роботи	Фактори, що впливають на продовження складання	Література, № карти, позиція /22/	Оперативний час, хв.
005		Встановлення підшипників
	1	Запресувати оправкою 67.7853.9574 внутрішній кульковий підшипник в картер	O=32 мм	/4/карта 48 поз.1	0,59
	2	Запресувати оправкою 67.7853.9574 зовнішній кульковий підшипник	O=32 мм	/4/карта 48 поз,1	0,56
Всього по операції			1,15
010		Встановлення рейки
	1	Вал рейки змасти мастилом	O = 21 мм, L= 438 мм	/4/карта 36,поз14	0,19
	2	Встановити рейку в картер	L= 438 мм	/4/карта 38,поз16	0,032
Всього по операції			0,222
015		Одягання Чохлів
	1	Одягти на картер чохли - гофрований; - гладкий.	O=38мм, O=21мм; O=38 мм	/4/карта 50,поз 2,4	0,080 0,028
	2	Закріпити чохли хомутами	O = 20 - 40 мм	/4/карта 58,поз 10	0,230*3=0,69
Всього по операції			0,798
020		Встановлення вала-шестерні
	1	Ввести в картер вал шестерні	O=18,2мм L=138 мм	/4/карта 38,поз 16	0,032
	2	Змастити зуби шестерні мастилом	O=18,2 мм	/4/карта 18, поз 34	0,060
	3	Змастити підшипник мастилом	O=32 мм	/4/карта 19, примітка 2	1,2
	4	Установити розпірну втулку	O=31,8 мм O=28 мм	/4/карта 40, поз 2	0,028
020	5	Установити регулювальні прокладки	0,1- 0,15 мм	/4/карта 46, поз 1	0,057
	6	Установити кришку картера	L=60мм O=12 мм	/4/карта 39, поз 16	0,020
	7	Завернути болти	М10	4/карта 54, поз 1	0,057*2=0,114
Всього по операції			1,511
025		Регулювальна
	1	Регулювання положення шестерні	O=18,2	4/карта 90, поз 1	0,48
025	2	Затягнути болти кришки	М10	4/карта 57, поз 3	0,29*2=0,58
Всього по операції			1,06
030		Встановлення регулювальної пробки
	1	Закласти мастило в порожнину картера і змастити упори рейки;	O=30	/4/карта 19, поз 1	0,206
	2	Встановити упор рейки	h = 28 мм; ширина-24мм	/4/карта 47, поз 1	0,064
030	3	Встановити підп?ятник	h = 11мм; L=29 мм	/4/карта 56, поз 28	0,20
	4	Встановити пружину	h = 22,40; O - 3 мм	/4/карта 38, поз 1	0,020
	5	Закрутити регулювальну пробку	O=35,6 мм; L=38,8мм	/4/карта 59, поз 8	0,11
	6	Затягнути стопорну гайку	O = 50мм; O =30мм	/4/карта 85, поз 3	0,26
Всього по операції	---	---	0,86
035		Встановити сапун
	1	Завернути сапун	М10	/4/карта 56, поз 28	0,11
Всього по операції	---	---	0,11

4.4.5 Розрахунок технічних норм часу

В слюсарних та слюсарно-складальних роботах чіткого розподілу основної та допоміжної роботи, пов'язаної з переходом, а відповідно, і розподіл нормування цієї роботи не завжди доречний або неможливий взагалі.

Тому в довідниках на вказані роботи приводиться оперативний час (без допоміжного часу на установку, зняття деталі та інше) на операцію в технологічній послідовності

Норма часу на ремонт автомобілів встановлюються по формулі

(4.4)

де Нвр - норма часу на операцію, нормо - год;

Топ - оперативний час на дану операцію, хв.;

К - сума часу на обслуговування робочого місця (Тобс), підготовчозаключну роботу (Тпз), на відпочинок і особисті потреби (Твід з врахуванням одної фізичної паузи), від оперативного часу.

Тп.з. = 3,5%;

Тоб = 2,5%;

Твід = 6%

005 Запресування підшипників в картер

010 Встановлення рейки в картер

015 Одягання чохлів на картер

020 Встановлення вала-шестерні в картер

025 Регулювальна

030 Встановлення регулювальної пробки

035 Встановити сапун

Загальний штучний час складає

? Нвр=1,288+0,25 +0,9+ 1,7+1,18 +0,96+ 0,13=6,4 нормо - год

4.14 - Трудомісткість операцій

Операція	Найменування операції	Трудомісткість,нормо-год
005	Запресування підшипників в картер	1,288
010	Встановлення рейки в картер	0,25
015	Одягання чохлів на картер	0,9
020	Встановлення вала шестерні в картер	1,7
025	Регулювання положення шестерні	1,18
030	Встановлення регулювальної пробки	0,96
035	Встановити сапун	0,13
Всього	----	6,4

5. Організаційний розділ

5.1 Організаційно виробнича структура інженерно-технічної служби АТП

Технічна служба - один з головних функціональних підрозділів організаційної структури управління ВАТ АТП.

Технічна служба систематично аналізує стан автомобільної техніки, веде облік відмов несправностей, виявляє конструктивно - технологічні недоліки і своєчасно інформує про них автомобільні заводи усуває виявленні недоробки. Це сприяє підвищенню надійності, поліпшенню експлуатаційної технологічності, подальшому вдосконаленню рухомого складу.

Типова форма організації ремонтно - обслуговуючого виробництва найбільш характерна для ВАТ АТП. За цієї форми організації виробництва управління технічною службою здійснюється централізовано. Така система управління чітко розмежовує адміністративні й оперативні функції керівного персоналу і зосереджує всю оперативну роботу в центрі керування виробництвом (ЦУВ) або у відділі управління виробництвом (ВУВ). В основу організації ТО і ремонту покладено технологічний принцип формування виробничих підрозділів, при якому кожен вид технічної дії виконується спеціалізованим підрозділом

Організаційну структуру технічної служби ВАТ АТП вдосконалюють у такому комплексі: з раціоналізацією інших елементів системи управління, техніки і технології; з уточненням змісту функцій; упорядкування процесів управління, організацією управлінської праці і вдосконалюванням методів управління. Створення найбільш раціональної структури апарату управління ВАТ АТП залежить від планомірного й послідовного вирішення всіх суміжних питань.

5.2 Організація технічного контролю на дільниці

Якість ТО і ремонту автомобілів - сукупність властивостей обслугованих чи відновлених автомобілів, що обумовлюють їхню придатність задовольняти потреби відповідно до призначення.

Засобами керування якістю ТО і ремонту автомобілів є системи нормативно-технічної документації, технічні засоби керування і засоби технічного забезпечення іспитів і контролю якості обслугованих і відремонтованих автомобілів. Стандартизація виступає як організаційний засіб керування.

Керування якістю ТО і ремонту автомобілів здійснюється в трьох підсистемах керування - параметричній, функціональній і організаційно-трудовій.

Параметрична підсистема установлює вимоги до якості ТО і ремонту автомобілів по сукупності показників цільового призначення, надійності, технологічності, економічності, регламентує методи визначення складу нормованих властивостей, методи нормування показників і параметрів ТО і ремонту автомобілів.

Функціональна підсистема регламентує процедури реалізації функцій керування.

Організаційно-трудова підсистема спрямована на забезпечення наукової організації праці, оцінку якості праці, організацію й обслуговування робочих місць і вирішує інші питання в цій області.

Керування якістю ТО і ремонту автомобілів - це встановлення, забезпечення і підтримка необхідного рівня його якості при обґрунтуванні, розробці й організації виконання, здійснювані шляхом систематичного контролю якості і цілеспрямованого впливу на умови, що впливають, і фактори.

Контроль та регулювання якості профілактичних і ремонтних робіт являється складальною частиною підприємницького процесу технічної підготовки автомобілів. Технічний контроль здійснюється до постановки автомобілів на ТО і ремонт, під час виконання цих робіт та після їх закінчення. При цьому застосовують методи контролю, що поділяться на два типи: суб'єктивні та об'єктивні.

Суб'єктивний метод контролю застосовується в тих випадках,коли відсутній об'єктивний метод контролю. Контрольні операції здійснюють шляхом зовнішнього огляду та прослуховування на місці або у момент руху. Якість оцінки повністю залежить від досвіду роботи майстра. Тому застосування цього методу обмежено.

За останні роки більше застосовується об'єктивний метод контролю. Він полягає у виконанні контрольних операцій за допомогою контрольно-діагностичного обладнання. Методологія контролю проводиться у відповідних технологічних картах і технічних умовах на виконання ТО та ремонту автомобільної техніки.

Технічний контроль поділяють на 3 види:

· вхідний

· операційний

· приймальний

Головна мета вхідного контролю - визначення необхідного переліку і послідовності виконання робіт по ТО і ремонту автомобілів. Вхідний контроль виконується майстром-контролером на постах прийому автомобілів. На АТП ці операції виконуються механіком, майстром, інженером ОТК чи контрольно - пропускного пункту.

Головна функція операційного контролю - перевірка якості виконання попередніх операцій та визначення можливості передачі автомобіля на виконання наступних операцій. Мета такого контролю - попередити можливість виявлення браку, який так чи інакше буває присутній, і уникнення втрат робочого часу виконавців у подальшій роботі. Наприклад, контроль підготовчих робіт при фарбуванні автомобіля, якості розточки циліндрів перед зборкою двигуна, герметичність амортизатора перед установкою його на автомобіль та інше.

На великих обслуговуючих підприємствах операційний контроль організовують на виробничих ділянках і у цехах за допомогою майстрів ОТК; на середніх та малих (де відсутня ОТК) - старших майстрів, бригадирів. На АТП операційний контроль здійснюють керівники функціональних підрозділів, де здійснюється ТО чи ремонт (майстри, механіки, бригадири)

Основна функція прийомного контролю - з'ясування якості і об'єму виконаних робіт. На авто-обслуговуючих підприємствах контроль проводиться на постах видачі. Одночасно з вказаними операціями при прийомному контролі перевіряють відповідність фактично виконаних робіт переліку у замовленні-наряді; технічний стан всіх елементів автомобіля, особливо тих, які впливають на безпеку руху; комплектність автомобіля; правильність оплати і строк гарантії на різні види робіт.

На АТП прийомний контроль також організовують на виробничих ділянках (відділеннях, зонах, цехах) за допомогою керівництва цих функціональних підрозділів, а якість всіх робіт контролюють майстрами, механіками, інженерами ОТК.

5.3 Організація робочого місця слюсаря - авторемонтника

Робоче місце - зона трудової діяльності виконавця, устаткована предметами і знаряддями праці, а також засобами, потрібними для виконання конкретного виробничого завдання.

На ВАТ АТП робоче місце слюсаря - авторемонтника забезпечується нормативно-технічною документацією. Складають постові технологічні карти і карти для робочого місця для кожного виконання технологічного процесу. Через великий обсяг документації, нестабільність ВАТ АТП на багатьох із них технологічних карт не складають, особливо в тих випадках, коли змінюється програма і чисельність робітників і виникає потреба переробляти технологічні карти. Для усунення цих недоліків застосовують системи піктограм (символи легко читаються і запам'ятовуються. Обранні знаки зображують інструмент або стереотип елемента об'єкта.

Робоче місце необхідно обладнувати інструментами (наборами ключів, викруток), вимірювальними приладами та електрифікованим обладнанням вантажопідйомністю від 0,5…1 тонна.

· Температура повітря в зоні робочого місця забезпечується не нижче 16С.

· Вологість повітря не повинна бути більше 75%.

В приміщенні повинна застосовуватись природна або штучна вентиляція.

Освітлення в зоні робочого місця, працюючих при загальному освітленні, знаходиться в межах 200…300 Лк.

При плануванні робочого місця необхідно враховувати: можливість вільного доступу робочого до любої частини вузла складання повинно становити 0,7-1,5 м.

5.4 Опис транспортних та підйомно - транспортних засобів. Автоматизація та механізація на дільниці

Підйомники служать для підйому автомобіля над поверхнею пола на потрібну для зручності обслуговування (ремонту) висоту. Вони класифікуються по способу установки на стаціонарні, пересувні і переносні. По типу механізму підрозділяються на механічні і гідравлічні.

Типи підйомників стаціонарні електрогідравлічні вантажопідйомністю від 1,5 до 6 т, багатоплунжерні, багатостоякові. Вони дають змогу піднімати автомобіль на висоту1,5..1,8 м за 1..2 хв.

Канавні підйомники використовують для вивішування заднього та переднього моста, при роботах по обслуговуванню чи ремонту автомобілів у канавах. Вони можуть бути гідравлічні та електромеханічні.

Оглядові канави являються найбільш розповсюдженими універсальними оглядовими пристроями, що забезпечують одночасний фронт роботи знизу, збоку та зверху. Канавами обладнуються тупикові і прямоточні пости і потокові лінії.

Основними перевагами канав являються їх універсальність,можливість одночасного виконання робіт знизу, збоку і зверху. До недоліків можна віднести недостатньо „природне” освітлення автомобіля знизу, незручність робіт з деякими агрегатами та механізмами автомобіля.

Підйомно-транспортне обладнання застосовують при ТО та ПР автомобіля для можливості підвищення продуктивності праці шляхом одночасного виконання робіт зверху. Конвеєри застосовують для пересування автомобілів при організації ТО поточним методом.

Види конвеєрів:

* Тягнучі - мають тяговий безкінечний ланцюг, розташований у здовж потокової лінії знизу або зверху (під або над автомобілем).

* Несучі - це транспортуюча безкінечна ланцюгова стрічка, що рухається по напрямних коліях за допомогою приводної станції.

? Штовхальні - переміщують автомобілі за допомогою штовхального важеля (штовхача) або несучого візка.

6. Економічний розділ

6.1 Розрахунок фонду заробітної плати

6.1.1 Розрахунок фонду оплати праці основних робітників

Фонд оплати праці основних робітників складається з тарифної заробітної плати, премії та додаткової заробітної плати

Тарифний фонд заробітної плати ремонтників обчислюємо за формулою по кожному виду робіт ТО1, ТО2, Д1, Д2, СО, ПР

Фтар= Нто * Р (6.1)

де Нто - кількість видів робіт; нормо-год;

Р - відрядна розцінка, грн;

Відрядні розцінки розраховуємо за дільницями ТО1, ТО2, Д1, Д2, СО, ПР.

(6.2)

де Тто - трудомісткість видів робіт, нормо-год ;

Нто - кількість видів робіт за рік;

Сгод.сер - середня година ставка робітника, грн.

= 26,03 грн.

грн.

грн.

18,58 грн.

грн.

грн.

За формулою 6.1 тарифний фонд заробітної плати ремонтників по кожному виду робіт складає

ФтарТО1=711*26,03=18507,33грн.

ФтарТО2=225*104,14 = 23432,4 грн.

ФтарД1=711*4,57=3249,27 грн.

ФтарД2= 225*18,58=4180,5 грн.

ФтарСО=220*20,82=4580,4 грн.

ФтарПР=4862*25,83=125585,46 грн.

Тарифна заробітна плата основних робітників дільниці складає

Фтар осн=18507,33+23432,4+3249,27+4180,5+4580,4+125585,46=179535,36 грн.

Премії основних робітників визначаються за «Преміальним положенням», рівень премії складає 30% від тарифної заробітної плати

П= (6.3)

П= 53860,6 грн.

Основний фонд заробітної плати визначається за формулою

Фосн= Фтар + П (6.4)

де Фосн - основний фонд заробітної плати, грн;

Фтар - тарифний фонд заробітної плати основних робітників, грн;

П - премії, %.

Фосн =179535,36+53860,6=233395,96 грн.

Фонд додаткової заробітної плати розраховується за формулою

Фд = (6.5)

Фд== 46679,19 грн.

Обчислюємо загальний фонд оплати праці основних робітників за формулою

Фзаг = Фосн + Фд (6.6)

Фзаг =233395,96+46679,19=280075,15 грн.

Обчислюємо середню заробітну плату основних робітників за формулою

ЗПс.р. = (6.7)

де Росн - чисельність основних виробничих робітників

ЗПс.р.= 2593,28 грн.

Єдиний соціальний внесок

Зєсв = (6.8)

де б% - відсоток єдиного соціального внеску.

ЄСВ= грн.

Таблиця 6.1 - Розрахунок фонду заробітної плати основних робітників

Найменування елементів фонду оплати праці	Сума грн.
Тарифна заробітна плата	179535,36
Премія	53860,608
Додаткова заробітна плата	46679,19
Всього фонд заробітної плати основних робітників	280075,15
Єдиний соціальний внесок	104159,9
Середня заробітна плата основних робітників	2593,28

6.1.2 Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників

Для оплати праці допоміжних робітників використовуємо погодинно преміальну систему заробітної плати

Тарифний фонд заробітної плати допоміжних робітників окремої професії

(6.9)

де Рдоп - сумарна кількість допоміжних робітників окремої професії;

Фр - ефективний річний фонд часу робітника;

Сч - годинна тарифна ставка робітника окремої професії, грн.

Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників виконуємо аналогічно розрахунку фонду ЗП основних виробничих робітників. Заповнюючи таблиці 6.2 та 6.3

Таблиця 6.2 - Розрахунок фонду заробітної плати допоміжних робітників

Професія	Кількість осіб	Розряд	Счтарифна ставка	Робочий час	Заробіток по тарифу	Премія	Основна ЗП допом. робітників Фосн
				Одного	Всіх		%	Сума)
слюсарремонтник	1	5	11,79	1840	1840	21693	15	3254	24947
електрик	1	4	10,45	1840	1840	19228	15	2884	22112
контролер	1	3	9,43	1840	1840	17351	15	2602	19953
Всього	3	---	---	---	---	58272	---	8740	67013

Фонд додаткової заробітної плати розраховується за формулою

Фд = (6.10)

Фд ==13402 грн.

Обчислюємо загальний фонд оплати праці допоміжних робітників за формулою

Фзаг = Фтар +П+ Фд (6.11)

Фзаг =58272+8740+13402=80414 грн.

Обчислюємо середню заробітну плату допоміжних робітників за формулою

ЗПс.р. = (6.12)

де Рдоп - чисельність допоміжних робітників.

ЗПс.р. ==2233,7 грн.

Єдиний соціальний внесок

ЄСВ = (6.13)

де б% - відсоток єдиного соціального внеску.

ЄСВ==29905 грн.

Таблиця 6.3 - Розрахунок фонду заробітної плати допоміжних робітників

Найменування елементів фонду оплати праці	Сума,грн.
Тарифна заробітна плата	58272
Премія	8740
Додаткова заробітна плата	13402
Всього фонд заробітної плати допоміжних робітників	80414
Єдиний соціальний внесок	29905
Середня заробітна плата допоміжних робітників	2233

6.1.3 Розрахунок фонду оплати праці керівників спеціалістів та некваліфікованих робітників

Формою оплати праці для керівників є місячні оклади. Фонд заробітної плати спеціалістів та некваліфікованих робітників не має додаткового фонду, так як їхня праця оплачується за твердо встановленими окладами згідно штатного розкладу.

Заробітна плата керівного інженерно - технічного складу обчислюється за формулою

ЗПКС = Мок * Ркіс * 12 (6.14)

де Мок - місячний оклад інженерно - технічного працівника; грн.;

Ркс - кількість керівників спеціалістів;

12 - місяців у році.

Розрахунок фонду оплати праці керівників, спеціалістів та службовців виконується в таблиці 6.4

Фоснс.майстер =4000*1*12=48000 грн.

Фоснзмін.майстер =3500*1*12=42000 грн.

Фосннекв=1100*1*12=13200 грн.

Таблиця 6.4 - Розрахунок фонду оплати праці керівників, спеціалістів та некваліфікованих робітників

Найменування посади	Кількість чоловіків	Місячний оклад грн.	Основний річний фонд ЗП грн Фон
Керівники, спеціалісти
Старший інженер	1	4000	48000
Старший майстер	1	3500	42000
Всього	2	---	90000
Некваліфіковані робітники
Прибиральник	1	1100	13200
Всього	1	---	13200

Обчислюємо фонд заробітної плати керівників, спеціалістів.

Обчислюємо премію із фонду матеріального заохочення ФМЗ для керівників, спеціалістів

фмз = (6.15)

де Фосн - основний річний фонд оплати праці керівників, спеціалістів

фмз ==36000грн.

Загальний фонд оплати праці керівників, спеціалістів обчислюється за формулою

Фзаг = Ф осн + Фмз (6.16)

Фзаг =90000+36000=126000 грн.

Обчислюємо середню заробітну плату керівників, спеціалістів за формулою

ЗПс.р. = (6.17)

де Ркс- чисельність керівників, спеціалістів

ЗПс.р. = =5250 грн.

Єдиний соціальний внесок

ЄСВ = (6.18)

де б% - відсоток єдиного соціального внеску.

ЄСВ==46859,4 грн.

Обчислюємо фонд заробітної плати некваліфікованих робітників.

Обчислюємо премію із фонда матеріального заохочення ФМЗ для некваліфікованих робітників

Фмз = (6.19)

де Фосн - основний річний фонд некваліфікованих робітників

Фмз =грн.

Загальний фонд оплати некваліфікованих робітників обчислюється за формулою

Фзаг = Ф осн + Фмз (6.20)

Фзаг =13200+2640=15840 грн.

Обчислюємо середню заробітну плату некваліфікованих робітників за формулою

ЗПс.р. = (6.21)

де Рнк- чисельність некваліфікованих робітників

ЗПс.р. ==1320 грн.

Єдиний соціальний внесок

ЄСВ = (6.22)

де б% - відсоток єдиного соціального внеску.

ЄСВ ==5890,8 грн.

Усі розрахунки по фонду заробітної плати всіх працюючих зводимо в таблицю 6.5

Таблиця 6.5 - Зведений розрахунок ФОП всіх категорій працівників по підприємству

Категорія	Кількість осіб	Тарифний фонд, грн. фТАР	Премія	Додаткова ЗП	Премія із Фмз,грн..	Загальний Фонд ЗП	Єдиний соціальний внесок	Середня ЗП
Основні робітники	9	179535,36	53860,6	46679,19	-	280075,15	104159,9	2593,28
Допоміжні робітники	3	58272	8740	13402	-	80414	29905	2233
Керівники, спеціалісти	2	90000	---	---	36000	126000	46859,4	5250
Некваліфіковані робітники	1	13200	-	-	2640	15840	5890,8	1320
Всього	15	341007,35	62600,52	60081,19	38640	502329,15	186815,1	2849,07

6.2 Розрахунок калькуляційної собівартості та планової ціни виробника по видам робіт - ТО1, ТО2, ПР, СО, Д1, Д2

Калькуляція на собівартість та планова ціна виробника по видам робіт визначається за наступною методикою в таблиці 6.6

Таблиця 6.6 - Методика розрахунку калькуляційної собівартості та ринкової ціни виробника по видах робіт - ТО1, ТО2, СО, ПР, Д1, Д2

Статті калькуляції	Одиниці виміру	Розрахункова формула на програму	Розрахункова формула на одиницю складання
1. Основна заробітна плата виробничих робітників (Фосн)	грн.	Фосн = Фтар +П Фтар - фонд тарифної ЗП П - Премія П = Фтар	Зосн= Р * Кпр , де Кпр =1,3 - коефіцієнт премії
		*%премій/100%
2. Додаткова заробітна плата (Фдод)	грн.	Фдод = Фосн	Зд = Зосн * де б дод% = 6- 20% - відсоток додаткової заробітної плати
3. Єдиний соціальний внесок (ЄСВ)	грн.	ЄСВ = (Фосн+Фд)*	, де = % - єдиний соціальний внесок
4. Витрати на сировину і матеріали (Вм)	грн.	Вм = Фосн * де б с/м % = 2 - 40% - відсоток сировини та матеріалів	Вм = Зосн * де б с/м % = 2 - 40% - відсоток сировини та матеріалів
5 Витрати на запасні частини (Вз/ч)	грн.	Вз/ч = Фосн * де б з/ч % = 20 - 50% - відсоток запасних частин	Вз/ч = Зосн * де б з/ч % = 20 - 50% - відсоток запасних частин
6. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання(ВЕУО)	грн.	, де =120% -200% - відсоток на утримання та	, де =120% -200% - відсоток на утримання та екс
		експлуатацію обладнання	плуатацію обладнання
7. Загально-виробничі витрати (Взвв)	грн.	, де =90% -150% - відсоток ЗВВ	, де =90% -150% - відсоток ЗВВ
8. Всього виробнича собів-артість (Свир)	грн.
9. Адміністративні витрати ( Вадм)	грн.	Вадм = Свир * де бадм% = 10 - 40% - відсоток адміністативних витрат	Вадм = Свир * де бадм% = 10 - 40% - відсоток адміністативних витрат
10. Витрати на збут (Взб)	грн.	Взб = Свир * де бзб % = 1 - 5% - відсоток збутових витрат	Взб = Свир * де бзб % = 1 - 5% - відсоток збутових витрат
11. Повна собів-артівсть (Спов)	грн.	Спов = Свир.+Вадм +Взб	Спов = Свир.+Вадм +Взб
12. Прибуток (П)	грн.	П= Спов * Де Р % - відсоток рентабельності Р - 18-30%- для ринкових структур	П= Спов * Де Р % - відсоток рентабельності Р - 18-30%- для ринкових структур
13Ціна виробника без ПДВ (Цв)	грн.	Цв= Спов +П Де Спов - повна собівартість П- прибуток	Цв= Спов +П Де Спов - повна собівартість П- прибуток
14.Податок на додану вартість (ПДВ)	грн.	ПДВ = Цв * Де ПДВ =20%- податок на додану вартість	ПДВ = Цв * Де ПДВ =20%- податок на додану вартість
15. Ціна виробника з ПДВ (ЦвзПДВ)	грн.	ЦвзПДВ= Цв+ПДВ	ЦвзПДВ= Цв+ПДВ

Таблиця 6.7 - Калькуляційна собівартість та ринкова ціна виробника -ТО1

Найменування статей витрат	Сума витрат на програму , грн.	Собівартість на одиницю виконаних робіт,грн.	Відсоток витрат ,%
1 Основна заробітна плата	24059,5	33,8	20,9
2 Додаткова ЗП	4811,8	6,7	4,1
3 Єдиний соціальний внесок	10737,2	15,1	9,4
4 Витрати на матеріали, сировину	7458,4	10,4	6,5
5 Витрати на запасні частини	8902	12,5	7,8
6 Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	36088,5	50,7	31,4
7 Загальновиробничі витрати	22850,8	32,1	19,9
8 Виробнича собівартість	114908,2	161,6	100%
9 Адміністративні витрати	22981,6	32,3	---
10 Витрати на збут	5745,4	8,08	---
11Повна собівартість	143635,2	202,01	---
12 Прибуток	28727,04	40,4	---
13 Ціна виробника без ПДВ	172362,2	242,4	---
14 Податок на додану вартість ПДВ	34472,4	48,4	---
15 Ціна виробника з ПДВ	206834,6	209,9	---

Таблиця 6.8 - Калькуляційна собівартість та ринкова ціна виробника - ТО2

Найменування статей витрат	Сума витрат на програму , грн.	Собівартість на одиницю виконаних робіт , грн.	Відсоток витрат ,%
1 Основна заробітна плата	30462,12	135,38	21
2 Додаткова ЗП	6092,4	27,07	4,18
3 Єдиний соціальний внесок	13594,62	60,42	9,34
4 Витрати на матеріали, сировину	9443,25	41,97	6,5
5 Витрати на запасні частини	11270,9	50,09	7,7
6 Витрати на утриману та експлуатацію обладнання	45693,18	203,08	31,4
7 Загальновиробничі витрати	28939,01	128,61	19,88
8 Виробнича собівартість	145495,48	646,64	100%
9 Адміністративні витрати	29099,096	129,32	---
10 Витрати на збут	1454,95	6,46	---
11 Повна собівартість	176049,52	782,44	---
12 Прибуток	35209,9	156,48	---
13 Ціна виробника без ПДВ	211259,42	938,93	---
14 Податок на додану вартість ПДВ	42251,88	187,78	---
15 Ціна виробника з ПДВ	253511,3	1126,71	---

Таблиця 6.9 - Калькуляційна собівартість та ринкова ціна виробника - ПР

Найменування статей витрат	Сума витрат на програму , грн.	Собівартість на одиницю виконаних робіт , грн.	Відсоток витрат ,%
1.Основна заробітна плата	163261,09	33,57	20,93
2. Додаткова ЗП	32652,2	6,71	4,18
3. Єдиний соціальний внесок	72860,15	14,98	9,34
4. Витрати на матеріали, сировину	50610,9	10,4	6,48
5. Витрати на запасні частини	60406,6	12,42	7,74
6. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	244891,6	50,36	31,4
7. Загальновиробничі витрати	155098,03	31,9	19,89
8 Виробнича собівартість	779780,57	160,38	100%
9. Адміністративні витрати	155956,11	32,07	----
10 Витрати на збут	38989,02	8,01	----
11Повна собівартість	974725,7	200,47	----
12 Прибуток	194945,14	40,09	----
13 Ціна виробника без ПДВ	1169670,84	240,57	----
14 .Податок на додану вартість ПДВ	233934,16	48,11	----
15 Ціна виробника з ПДВ	1403605	288,68	----

Таблиця 6.10 - Калькуляційна собівартість та ринкова ціна виробника СО

Найменування статей витрат	Сума втрат на програму , грн.	Собівартість на одиницю виконаних робіт , грн.	Відсоток витрат ,грн.
1.Основна заробітна плата	5954,52	27,06	20,93
2. Додаткова ЗП	1190,9	5,41	4,18
3. Єдиний соціальний внесок	2657,38	12,07	9,33
4. Витрати на матеріали, сировину	1845,9	8,39	6,49
5. Витрати на запасні частини	2203,17	10,01	7,74
6.Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	8931,78	40,59	31,39
7. Загальновиробничі витрати	5656,79	25,71	19,88
8 Виробнича собівартість	28440,44	129,27	100%
9. Адміністративні витрати	5688,08	25,85	----
10 Витрати на збут	1422,02	6,46	----
11Повна собівартість	35550,54	161,59	----
12 Прибуток	7110,1	32,31	----
13 Ціна виробника без ПДВ	42660,64	193,91	----
14 Податок на додану вартість ПДВ	8532,12	38,78	----
15 Ціна виробника з ПДВ	51192,76	232,69	----

Таблиця 6.11 - Калькуляційна собівартість та ринкова ціна виробника - Д 1

Найменування статей витрат	Сума витрат на програму , грн.	Собівартість на одиницю виконаних робіт, грн.	Відсоток витрат ,%
1.Основна заробітна плата	4224,05	5,94	24,4
2. Додаткова ЗП	844,81	1,18	4,9
3. Єдиний соціальний внесок	1885,1	2,65	10,9
4.Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	6336,07	8,91	36,62
5. Загальновиробничі витрати	4012,84	5,64	23,18
6. Виробнича собівартість	17302,87	24,33	100%
7. Адміністративні витрати	3460,57	4,86	---
8 Витрати на збут	865,14	1,21	---
9 Повна собівартість	21628,58	30,41	---
10 Прибуток	4325,71	6,08	---
11 Ціна виробника без ПДВ	25954,29	36,05	---
12.Податок на додану вартість ПДВ	5190,85	7,3	---
13 Ціна виробника з ПДВ	31145,14	43,8	---

Таблиця 6.12 - Калькуляційна собівартість та ринкова ціна виробника - Д2

Найменування статей витрат	Сума витрат на програму , грн.	Собівартість на одиницю виконаних робіт, грн.	Відсоток витрат ,%
1.Основна заробітна плата	5434,65	24,15	24,4
2. Додаткова ЗП	1086,93	4,83	4,9
3. Єдиний соціальний внесок	2425,37	10,77	10,9
4.Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	8151,97	36,23	36,6
5. Загальновиробничі витрати	5162,91	22,94	23,2
6. Виробнича собівартість	22261,83	98,94	100%
7. Адміністративні витрати	4452,36	19,78	---
8. Витрати на збут	1113,09	4,94	---
9. Повна собівартість	27827,28	123,67	---
10 Прибуток	5565,45	24,73	---
11 Ціна виробника без ПДВ	33392,73	148,41	---
12 Податок на додану вартість ПДВ	6678,54	29,68	---
13 Ціна виробника з ПДВ	40071,27	178,09	---

6.3 Техніко - економічні показники планування ділянки технічного обслуговування і ремонту автомобілів

Таблиця 6.13 Техніко - економічні показники ділянки технічного обслуговування і ремонту

Найменування показників	Одиниці виміру	Сума (кількість) показника
1 Трудомісткість видів робіт	---	---
1.1. ТО -1	нормо - год	711
1.2. ТО -2	нормо - год	225
1.3. ПР	нормо - год	4862
1.4. СО	нормо - год	220
1.5. Д - 1	нормо - год	711
1.6. Д - 2	нормо - год	225
2. Чисельність працюючих	чол.	15
2.1. Основні робітники	чол.	9
2.2. Допоміжні робітники	чол.	3
2.3. Керівники, спеціалісти	чол.	2
2.4.Некваліфіковані робітники	чол.	1
3. Загальна площа дільниці	м2	548,5
4. Загальний ФОП	грн.	502329,15
4.1ФОП основних робітників	грн.	280075,15
4.2 ФОП допоміжних робітників	грн.	80414
4.3 ФОП керівників, спеціалістів	грн.	126000
4.4 ФОП некваліфікованих робітників	грн.	15840
5 Середня ЗП працюючих	грн.
5.1 Основних робітників	грн.	2593,28
5.2 Допоміжних робітників	грн.	2233
5.3 Керівників, спеціалістів	грн.	5250
5.4 Некваліфікованих робітників	грн.	1320
6 Собівартість видів робіт	грн.
6.1 ТО -1	грн.	202,01
6.2 ТО -2	грн.	782,44
6.3 ПР	грн.	200,47
6.4 СО	грн.	161,59
6.5 Д - 1	грн.	34,46
6.6 Д - 2	грн.	139,59
7 Ринкова ціна видів робіт	грн.
7.1 ТО -1	грн.	209,9
7.2 ТО -2	грн.	1126,71
7.3 ПР	грн.	288,68
7.4 СО	грн.	232,69
7.5 Д - 1	грн.	43,8
7.6 Д - 2	грн.	178,09
8 Прибуток від виконаних робіт	грн.
8.1 ТО -1	грн.	28727,04
8.2 ТО -2	грн.	35209,9
8.3 ПР	грн.	194945,14
8.4 СО	грн.	7110,1
8.5 Д - 1	грн.	4325,71
8.6 Д - 2	грн.	5565,45

7. Організація охорони праці та захист навколишнього середовища

7.1 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів створених автомобілем

Боротьба з токсичністю реалізується у трьох напрямках: удосконалення робочого процесу двигунів; зниження концентрації шкідливих компонентів у відпрацьованих газах; розробка нових двигунів, працюючих на нових видах палива (природній газ, автомобільний бензин без свинцевих присадок і в суміші з воднем, синтетичні спирти, водень, використання акумуляторних батарей та інше). Вантажні, легкові та інші автомобілі з бензиновими двигунами перевіряють на фактичний вміст СО у відпрацьованих газах, які визначаються у випускній трубі автомобіля на відстані 300 мм від зрізу в режимі холостого ходу при двох частотах обертання колінчатого вала двигуна. На дизельних двигунах перевіряють в основному рівень димності. Рівень димності відпрацьованих газів у режимі вільного прискорення повинен бути не більше 60% і в режимі МАХ частоти обертання колінчастого вала холостого ходу не більше 15%.

7.2 Розрахунок природного та штучного освітлення

Розрахунок природного освітлення зводиться до визначення кількості вікон при боковому освітлені та фрамуг при верхньому освітлені.

Розрахунок проводиться по питомій потужності ламп. Розраховуємо потужність ламп на 1 м2 площі, Вт/м2

(7.1)

де Е = 200 лк норма освітлення для зони ТО і ПР, лк /21/с.180;

E1 = 44 лк - середня освітленість однієї лампи.

Розраховуємо загальну потужність ламп для освітлення зони ТО і ПР

W = W? • Ап, Вт

де Ап - 548,5 - площа підлоги м2 .

W =45,46* 548,5=24934,81Вт

Розрахуємо кількість ламп, шт.

(7.2)

де Р - потужність однієї лампи, приймаємо тип лампи 500 Вт

Приймаємо світильник типу ДРЛ-500, потужністю ламп 500 Вт в кількості 50 шт.

7.3 Розрахунок вентиляції

В усіх виробничих приміщеннях підприємства застосовується природна, а в деяких відділеннях також штучна вентиляція. Розрахунок природної вентиляції зводиться до визначення площі вікон та фрамуг. При розрахунку штучної вентиляції визначають вентилятор та електродвигун. В залежності від характеру виробничого процесу , вибирають вид вентиляції, яка може бути загальною або місцевою. Виходячи з об'єму приміщення та кратності обміну повітря - продуктивність вентилятора:

Р = Вр Кр , (7.3)

де Вр - об'єм приміщення , м3 ;

Кр - кратність обміну повітря, год-1. Для різних відділень кратність обміну може бути прийнята по /2/ табл.2, додат.3.

Р =548,5*4,2*4=9214,8 м3

Визначивши продуктивність, підбираємо тип вентилятора по /8/ таблиці 2.48.

ЦАГИ-5 з подачею 2500м3 /год - 3 шт, ЦАГИ - 4 з подачею 1800 м3

7.4 Заходи по зниженню шуму і вібрацій

Вказати основні джерела шуму і вібрацій автомобілів, основні характеристики, конструктивні заходи направлені на зниження шуму, експлуатаційні рівні звукового тиску і санітарні норми вібраційного навантаження.

На АТП при ТО і ремонті автомобілів працюючі не рідко піддаються впливу шуму, ультразвуку та вібрації.

Джерелами шуму та вібрацій є:

· рухомі автомобілі;

· робочі ДВЗ;

· компресори;

· вентиляційні системи;

· метало оброблювальні верстати;

· ручні, електричні та пневматичні інструменти;

· установки для очистки та мийки

Шум і вібрація погіршують умови праці, надають шкідливий вплив на організм людини, сприяють виникненню травматизму і призводять до зниження якості ремонту та обслуговування автомобілів. Шум діє на органи слуху і через волокна слухових нервів на центральну і вегетативну нервові системи, а через них і на внутрішні органи людини. Він викликає роздратування, послаблює увагу, заважає сприйняттю корисних сигналів.

При тривалому впливі шум призводить до стомлення, погіршує пам'ять, уповільнює психічні реакції, викликає головні болі і нестійкий емоційний стан, змінює ритм дихання і серцевої діяльності, артеріальний тиск, порушує секреторну і моторну функції шлунка, сприяє зниженню гостроти зору і розвитку глухоти. Шкідливий вплив вібрації проявляється свербінням, болями в суглобах, онімінням рук, виникненням нудоти. При тривалій дії вона може бути причиною функціональних розладів нервової і серцево-судинної системи, а також опорно-рухового апарату, розвитку «вібраційної хвороби».

Шумом називають всякий небажаний для людини звук або сукупність звуків. Звук являє собою хвильові коливання пружного середовища.

Органи слуху людини сприймають коливання з частотою приблизно 16 - 20000 Гц. Коливання з частотою нижче 16 Гц називають інфразвуком, вище 20 кГц - ультразвуком.

Шум характеризується фізичними (звуковий тиск, рівень звукового тиску, рівень звуку, частота коливань) і психофізіологічними (тривалість дії, висота, гучність звуку) параметрами. Допустимі рівні шуму на постійних робочих місцях і в робочих зонах виробничих приміщень встановлені стандартом. Граничні значення шумових характеристик ручних електричних машин регламентовані ГОСТ 12.2.030-2000.

Вібрацією називаються механічні коливання пружних тіл, які проявляються у переміщенні центру їх тяжкості або осі симетрії в просторі, а також в періодичному зміні ними форми, яку вони мали в статичному стані. Вібрація характеризується частотою, Гц, амплітудою віброшвидкості, мм / с. Передається людині або безпосередньо від джерел вібрації, або за елементами конструкції виробничих будівель, споруд, машин і механізмів. За способом передачі до людини вібрація підрозділяється на загальну, що передається через опорні поверхні на тіло сидить або стоїть людини (напр., через сідниці підошви ніг), і локальну (місцеву), що передається через руки. Гігієнічні норми для загальної та локальної вібрації про межах діючих стандартом.

Методи боротьби з шумом і вібрацією.

Для боротьби з шумом і вібрацією широко використовують різні засоби і методи колективного захисту, коли вони виявляються неефективними, застосовують засоби індивідуального захисту. В якості методів (засобів) колективного захисту від шуму використовують архітектурно-планувальні методи, до них відносяться: раціональне акустичне рішення планувань будівель і генпланів об'єктів; раціональне розміщення технологічного обладнання, машин і механізмів; раціональне розміщення робочих місць; акустичні кошти, до них відносяться: звукоізоляція; звукопоглинання; віброізоляція; демпфірування і глушники шуму; організаційно-технічні методи - це застосування малошумних технологічних процесів; оснащення шумних машин засобами дистанційного управління і автоматичного контролю; застосування малошумних машин; зміна конструктивних елементів машин; вдосконалення технології ремонту та обслуговування автомобілів; використання раціональних режимів праці та відпочинку працівників на галасливих ділянках; раціональне акустичне планування зон та режиму руху транспортних засобів, створення шумозахисних зон. Як засоби індивідуального захисту від шуму на АТП застосовують протишумові вкладиші й навушники. Вібрацію знижують впливом на джерело збудження, а також на шляхах її поширення. Із засобів індивідуального захисту застосування знаходять рукавиці з пружнодемпферуючими вкладишами, рукавиці та рукавички з м'якими надолонниками, спеціальне взуття на вібраційної підошві.

7.5 Техніка безпеки, виробнича санітарія та протипожежна безпека на дільниці.

Приміщення для ремонту автомобілів повинні забезпечувати нормальні санітарні умови праці.

У ремонтній зоні забороняється:

- користатися відкритим вогнем, переносними горнами,паяльними лампами і т.п. у тих приміщеннях, де застосовуються легкозаймисті і пальні рідини (бензин, гас, фарби, лаки різного роду й ін.), а також у приміщеннях з легкозаймистими матеріалами (деревообробних, шпалерних і інших цехах);

- мити деталі бензином і гасом (для цього повинне бути спеціально пристосоване приміщення);

- зберігати легкозаймисті і пальні рідини в кількостях, що перевищують змінну потребу;

- ставити автомобілі при наявності підтікання палива з бака (паливо необхідно зливати), а також заправляти автомобілі паливом;

- зберігати чисті обтиральні матеріали разом з використаними;

- користатися ломами при перекочуванні бочок з пальними рідинами;

- загороджувати проходи між стелажами і виходи з приміщень матеріалами, устаткуванням, тарою і т.п..

Зберігати в загальних складах і коморах фарби, лаки, кислоти, карбід кальцію (фарби і лаки повинні міститися окремо від кислот і карбіду кальцію) забороняється.

При роботі зі знімачем необхідно стежити за правильною установкою знімача на деталі. Захоплення повинні надійно і правильно тримати деталь. При застосуванні знімача не слід уживати ніяких додаткових важелів з метою подовження воротка знімача.

При розбиранні автомобіля на агрегати знімати, транспортувати і встановлювати двигун, коробку передач, задній міст, передній міст, кузов і раму необхідно за допомогою підйомно-транспортних механізмів, обладнаних пристосуваннями (захопленнями), що забезпечують повну безпеку робіт. Забороняється піднімати (навіть короткочасно) вантажі масою, більшої, ніж це зазначено для даного піднімального механізму. Забороняється знімати, встановлювати і транспортувати агрегати при зачепленні їх тросом і канатами без спеціальних захоплень. Візки для транспортування повинні мати стійки й упори, що охороняють агрегати від падіння і мимовільного переміщення по платформі. До зняття двигуна, коробки передач, заднього моста, радіатора й інших чи агрегатів деталей, зв'язаних із системами охолодження і змащення автомобіля, обов'язковий попередній злив оливи і води в спеціальну тару.

Вимоги до приміщень, що застосовують пожежно-небезпечні матеріали: склади для зберігання й використання легкозаймистих матеріалів повинні будуватися з вогнестійких матеріалів, при зберіганні на складах різних по ступеню безпеки матеріалів склад розділяють вогнестійкими стінами на самостійні приміщення. Приміщення для персоналу повинні бути побудовані окремо.

Для виключення пожарів на дільниці застосовують наступні міри: не допускається утворення горючої середи, застосування засобів пожежогасіння, на кожні 50м? площі необхідно встановлювати один вогнегасник, на кожні 50м? площі необхідно встановлювати один ящик з піском, на кожні 300-400м? площі необхідно встановлювати один пожежний щит.

Для евакуювання людей у випадку пожежі розробляється план евакуації, який розміщується на видному місці.

У відповідності до ГОСТ 12.1.004-85 “Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека” імовірність небезпечних факторів пожежі не повинна перевищувати нормативну, яка дорівнює 10-6 1/год на кожного працівника підприємства.

Висновки по проекту

В ході дипломного проекту було проведено розрахунок виробничої річної програми трудомісткості, для автомобіля ЗАЗ -1105,

ТО-1=1635,3 нормо-год, ТО-2=2070 нормо-год, СО=404,8 нормо-год, ПР=10015,72 нормо-год, Д-1=259,43 нормо-год, Д-2=259,43 нормо-год, визначено кількість машиномісць, розраховано загальну кількість робітників дільниці - 15 чол., враховуючи всі ці данні мною було визначено площу дільниці яка дорівнює 548,5 м2.

Технологічне обладнання дільниці технічного обслуговування та ремонту обирав згідно його призначення та технічних характеристик.

Описав технічну характеристику двигуна та рульового механізму, розробив технічні вимоги до них, маршрутну карту ремонту й провів розрахунок технічних норм часу на розбирання та складання двигуна, а також виявив можливі дефекти рульового механізму і способи їх усунення та розрахував норму часу на його складання.

Мною було визначено заробітну плату робітників: основних-2593,28 грн., допоміжних робітників - 2233 грн., керівників спеціалістів - 5250 грн., некваліфікованих - 1320 грн.

Виходячи з площі дільниці було проведено розрахунок штучного освітлення та вентиляції, при розрахунках визначив необхідну кількість світильників та вентиляторів.

Зазначив методи боротьби з шумом та вібрацією, склав інструкції з техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежної безпеки на дільниці.

Список використаних джерел

1. Лудченко О. А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і управління: Підручник. - К.: Знання, 2004. - 478с.