Технологічний процес перевезення вантажів

обслуговують вони прямокутну площу прольоту. В залежності від конструкції прольотні крани діляться на мостові, козлові і мостокабельні.

При обладнанні відкритих складів двоконсольними козловими кранами, подані вагони під вантажні операції, можуть бути розташовані під одною з консолей крана, а автомобілі - під іншою. При такому плануванні вся територія, яка обмежена прольотом крану, може бути використана для складування контейнерів. Для раціонального складування контейнерів, застосовують формули для знаходження параметрів складу (рис. 2.1).

Рис. 4.1. Відкритий склад, обладнаний двоконсольним краном для переробки штучних та насипних вантажів

1 - залізнична колія; 2 - рухомий склад; 3 - візок крану з механізмами переміщення і підйому вантажу; 4 - вантажозахватне пристосування; 5 - монорейка для переміщення крану; 6 - робоча площа відкритого складу; 7 - штабель насипного вантажу; 8 - штабель штучного вантажу; 9 - автотранспорт; 10 - консоль крана; В_с - ширина складу; L_с - довжина складу; H - висота підйому вантажу.

4.4 Склади тарно-штучних і штучних вантажів

До тарно-штучних відносяться вантажі, що перевозяться в ящиках, мішках, тюках, кіпах, бочках, барабанах і в іншій стандартній або уніфікованій тарі, параметри якої регламентовані державними стандартами. Багато тарно-штучних вантажі, які перевозиться у транспортних засобах поштучно або зв'язками. Найбільш ефективний спосіб їх доставки пакетний.

Пакетом називається збільшене вантажне місце, сформоване з більш дрібних вантажів у транспортній тарі або без тари, на піддонах або без них. Пакети повинні забезпечувати можливість механізованого перевантаження і збереження вантажу в транспортних засобах при високому використанні місткості і вантажопідйомності.

Впровадження пакетних перевезень дозволяє збільшити продуктивність праці на вантажно-розвантажувальних і складських роботах в 3-5 разів і більше.

Для пакетування тарно-штучних вантажів використовують плоскі, ящикові або стоякові, піддони стелажі. Стоякові і ящикові піддони забезпечують стабільну форму пакетів. Для пакетів на плоских піддонах потрібно додаткове кріплення.

Піддони плоскі можуть бути одно- і двохнастільними, двох- і чотирьохзахідними. По конструкції ящикові піддони можуть бути жорсткими нерозбірними, доладними, збірно-розбірними (з кришкою і без неї, з суцільними або ґратчастими стінками. Засоби пакетування можуть бути багатооборотними і одноразового користування, універсальними і спеціалізованими.

Піддон-резервуар (з чотирма неробочими стінками і дахом, з запірним пристроєм) використовується для перевезення рідких та газоподібних вантажів.

Ящиковий піддон-резервуар внутрішнім об'ємом до 1 м³ виконаний у формі резервуара з пристроєм для завантаження-вивантаження сипких, порошкоподібних, рідких та газоподібних вантажів.

Піддони розраховуються на чотириярусні штабелювання з максимальним завантаженням.

Для забезпечення стійкості пакетів і повного збереження вантажу на всьому шляху його проходження від постачальника до споживача потрібне надійне кріплення вантажів у пакеті. Для кріплення вантажів на плоских піддонах застосовують сталеві, тканинні, пластмасові стрічки, м'який сталевий дріт, сітки, усадкові і розтягуючі плівки та інші матеріали і пристосування, що забезпечують стійкість пакетів і збереження вантажів.

На рис. 2.4.1 наведені схеми укладання в пакети і способи кріплення деяких вантажів на дерев'яних піддонах. На рис. 2.4.1, а показане блокове укладання вантажів з перев'язкою швів між окремими вантажами без кріплення. Однак під впливом динамічних зусиль під час перевантаження і транспортування стійкість вантажу в пакеті порушується, особливо в пакетах, сформованих з мішків або картонних ящиків.

Рис. 4.3. Схеми укладання вантажів на піддони і способи кріплення

На рис. 4.3, б, в, г показані способи блокового укладання вантажів без перев'язки швів, але з перев'язкою сталевими стрічками з натяжними замками; із застосуванням металевих кутів і сталевих стрічок або із застосуванням металевих куточків і сталевих стрічок або із застосуванням поясів з міцної тканини. На рис. 4.3, д, е, ж показане блокове укладання циліндричних вантажів із застосуванням сталевих стрічок або дерев'яних рам, що надягають на пакет рулонів паперу, бочок, толю, пергаменту. При формуванні блокового укладання циліндричних вантажів застосовують дерев'яні прокладки (рис. 4.3, ж). Для вантажів, які не піддаються пакетуванню на плоских або стоякових піддонах, а також для перевезення цінних вантажів застосовують ящикові піддони: розбірні (рис. 4.3, з), з чотирма жорстко закріпленими стінками (з кришкою або без кришки), з трьома жорстко закріпленими стінками і з однією стінкою або двостулковою.

4.5 Принцип дії роботи складу по маршрутам: А-В; А-Д

При виконанні операції в переміщення вантажу з вагонів до контейнерної площадки або вантажного автомобіля, використовують двоконсольний козловий кран КСК-32.

Порядок виконання операції з пункту А в пункт D наступний: вантажозахватний пристрій опускається до вагону з вантажем, захоплює вантаж, в даній роботі контейнер, автоматичними гаками (рис. 4.4), піднімає його на висоту (h=12 м), вказану в паспортних даних крана, тоді переміщає його за допомогою візка, що пересувається по фермі крана, до вантажного автомобіля. Далі вантажозахватне пристосування з вантажем опускається на причіп, або напівпричіп автомобіля, тоді звільняємо вантаж від вантажозахватного механізму. Наступна дія: підйом вантажного обладнання без вантажу на висоту і повернення його у початкове положення для захвату нового вантажу.

Якщо ж вантаж потрібно залишити на контейнерній площадці, то виконується наступний вид операції з пункту А в пункт В: вантажозахватне пристосування опускається до вагону з вантажем, захоплює вантаж автоматичними гаками (рис. 4.4), піднімає його на висоту (h=12 м), вказану в паспортних даних крана, тоді переміщає його за допомогою візка, що пересувається по фермі крана, до середини осі крана, щоб перемістити його на контейнерну площадку за допомогою підкранових рейок, зупинившись на вказаному місці, вантажозахватний пристрій опускається з вантажем, поклавши на контейнерну підлогу, відпускає вантаж, і тоді вантажопідйомний механізм повертається в своє початкове положення для нового захвату.

Рис. 4.4. Захват контейнеру автоматичними гаками

1 - захватні гаки; 2 - обойма; 3 - каретка; 4 - рама; 5 - козирки

4.6 Основні параметри системи реалізації КМА НТРС - робіт

Основні вузли. Незалежно від конструкції козловий кран (рис. 1) складається з моста у вигляді ферми 1, що спирається через опори 2 з візками 3 на підкранові колії.

Міст (ферма) козлового крана може мати одну або дві консолі, але може бути і без них. У зв'язку з цим крани поділяються на консольні і безконсольні. Кабіна управління краном розміщується на опорах або фермі, що забезпечує кранівнику хороший огляд.

Рис. 4.4 Схема козлового крана

Ферма в будівельній механіці стрижнева система, що залишається незмінною геометрично після заміни її жорстких вузлів шарнірними. В елементах ферми, при відсутності розцентровки стрижнів і не вузлового навантаження, виникають тільки зусилля розтягування-стискування. Ферми утворюються з прямолінійних стержнів, з'єднаних у вузлах. На мосту козлового крана встановлено і може переміщатися по ньому крановий візок 4 або тельфер, оснащені вантажопідйомним механізмом, до якого підвішується вантаж 5. Крановий візок являє собою встановлену на колеса клепану або частіше зварену раму, на якій монтуються робочі механізми. Обидва механізми обладнані крюковими обоймами: крюкова обойма головного підйому і крюкова обойма допоміжного підйому.

Механізм підйому вантажу складається з канатної лебідки, поліспаста та вантажозахватного органу. Лебідка містить приводний електродвигун, через з'єднувальну муфту пов'язаний з вхідним валом циліндричного зубчастого редуктора. Останній обертає барабан, на який навивається одна або дві гілки каната підйомного поліспаста. Гальмівний шків встановлений на вхідному валу редуктора. У механізмах підйому вантажу використані одинарні або здвоєні канатні поліспасти.

Довжину канатів і розміри канатних барабанів відбирають таким чином, щоб при можливо нижчому положенні вантажозахватного органу на барабані залишалося не менше 1,5 витка кожного з кінців канатів. Якщо лебідку монтують на мосту крана, до складу механізму підйому входить система відвідних блоків вантажного каната.

Лебідка канатного механізму пересування по схемі аналогічна підйомної лебідки, на барабан якої в протилежних напрямках запасовані тягові канати, прикріплені іншими своїми кінцями до вантажного візку. Для вибірки слабини і створення необхідного попереднього натягу каната в одного з його кінців передбачено натяжний гвинтовий пристрій, у вигляді ручної черв'ячної лебідки.

На кранах для підйому вантажу або для допоміжних цілей застосовують електричні талі, які представляють собою компактний вантажопідіймальний механізм. Механізм підвішений до двох - або чотириколісним візкам, переміщається по підвісним монорейковим шляхам.

5. Технологічний процес перевезення вантажів автомобільним транспортом

Для перевезень торговельних вантажів на короткі відстані найчастіше використовується вантажний автомобільний транспорт, який забезпечує перевезення товарів від станцій залізниць, зі складів виробничих і сільськогосподарських підприємств на склади оптових підприємств і з цих складів в об'єкти роздрібної та дрібно-роздрібної торговельної мережі, для переміщення товарів між магазинами і для виїзної торгівлі.

Основними нормативними документами, які регламентують перевезення вантажів автомобільним транспортом, є Статут автомобільного транспорту і Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.

В сучасних умовах багато підприємств торгівлі володіють власними засобами автомобільного транспорту і виконують ним перевезення торговельних вантажів. Разом - з тим часто для цих перевезень використовується транспорт спеціалізованих автотранспортних підприємств, які належать до категорії транспорту загального користування.

Підприємства торгівлі висувають до рухомого складу автомобільного транспорту специфічні експлуатаційні і технологічні вимоги. Зокрема, автотранспорт для перевезень товарів народного споживання повинен:

- бути спеціалізованим, тобто: а) відповідати оптимальним умовам перевезень конкретних груп та найменувань товарів; б) забезпечувати механізацію вантажно-розвантажувальних робіт при виконанні транспортно-експедиційних операцій;

- відповідати вимогам розвитку перспективних транспортних систем, зокрема контейнерної транспортної системи;

- бути високоманевровим, мати широкий діапазон вантажопідйомності;

- мати високу прохідність для доставки товарів в умовах торгівлі в сільській місцевості;

- передбачати можливість збільшення габаритів кузова та пристосованість їх для багатоярусного укладання товарів з метою ефективного використання вантажопідйомності транспортних засобів.

Ці підприємства виконують централізовані перевезення вантажів, забезпечують транспортно-експедиційне обслуговування вантажовідправників і вантажоодержувачів, здійснюють прямі, змішані залізнично-автомобільні та водно-автомобільні перевезення вантажів.

Для перевезень торговельних вантажів підприємствами транспорту загального користування необхідно додержувати заведеного порядку їх планування та організації, який базується на укладанні між перевізниками та замовниками (вантажовідправниками або вантажоодержувачами) договорів про перевезення вантажів автомобільним транспортом. Ці договори є основною формою організаційно-правових документів з планування та організації перевезень.

Автомобільним транспортом здійснюються перевезення, які класифікуються за: належністю транспорту (транспорт загального користування, відомчий транспорт, власний транспорт підприємницьких організацій та формувань); відстанню перевезень (приміські, міжміські, міжнародні); способами організації і виконання перевезень (централізовані, децентралізовані, прямі, змішані, комбіновані, контейнерні, пакетні); тривалістю перевезення (постійні, сезонні, тимчасові); видами вантажів (за видами продукції або видами тари); розмірами парти вантажів (масові, партійні, дрібно-партійні).

За умовами договору перевезення вантажів перевізник зобов'язується доставити наданий вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов'язується оплатити за перевезення вантажу встановлену плату. У договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення цілісності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і т. ін.), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов'язки сторін, відповідальність тощо.

Відповідно до договору перевізник і замовник у межах квартального плану за 10 днів до початку кожного місяця визначають місячні плани декадними плановими завданнями на перевезення вантажів. На перевезення вантажів автотранспортом замовник надає перевізнику за наявності договору заявку (на день, тиждень, декаду, місяць) встановленої форми. Заявка подається перевізнику в строк, визначений договором, телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим способом. У цьому разі в заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси завантаження та розвантаження, відстані перевезення та вид упаковки.

Перевезення торговельних вантажів можуть здійснюватися також за разовим договором.

Основними документами, які оформляються на перевезення вантажів автотранспортом, є товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Безпосередньо перевезення вантажу покладається на водія автомобіля, а його супровід та охорона вантажу в дорозі - на експедитора, з яким укладається договір про особисту матеріальну відповідальність. Проте досить часто в господарській практиці мають місце випадки, коли функції експедитора за додаткову оплату виконує водій автомобіля, а в деяких випадках експедирування вантажів можуть здійснювати інші посадові особи вантажовідправника або вантажоодержувача, наприклад товарознавці підприємств оптової або роздрібної торгівлі.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Вантажовідправник повинен виписати товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів у кількості, не меншій ніж 4 примірники, засвідчити їх підписом і за необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною експедитор (водій) підписує всі її примірники. Перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий - передається експедитором (водієм) вантажоодержувачу, третій і четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби - печаткою або штампом), передаються перевізнику.

У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перелічувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж. У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із замовником.

Основними етапами технологічного процесу перевезення вантажів автомобільним транспортом є: приймання вантажу до перевезення; маркування і пломбування вантажу;

* завантаження автомобіля; оформлення документації; здійснення процесу перевезення і доставки вантажу одержувачеві; розвантаження автомобіля; приймання вантажу одержувачем; проведення розрахунків за перевезення вантажу.

Для забезпечення збереження вантажу та раціонального використання вантажопідйомності транспортного засобу і об'єму його кузова вантажовідправник зобов'язаний до прибуття автомобіля під завантаження підготувати вантаж до перевезення. З цією метою вантажі укладаються в справну транспортну тару, визначену стандартами, ТУ, договором тощо, а на кожне вантажне місце наноситься маркування. У разі неправильного укладання та упакування товарів або ж при використанні тари, яка не відповідає фізико-хімічним властивостям товарів, майнова відповідальність за пошкодження чи втрату товару покладається на вантажовідправника. У разі, коли передбачається перевезення одним автомобілем товарів для кількох вантажоодержувачів, вантажі мають бути відповідно згруповані.

Час прибуття автомобіля під завантаження відраховується з моменту подання водієм подорожнього листа в пункті завантаження, а час прибуття автомобіля під розвантаження - з моменту подання ним же товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження. На виконання завантажувальних і розвантажувальних робіт виділяється час, який визначається за основними нормами часу простою автомобіля під завантаженням і розвантаженням, установленими залежно від маси вантажу і типу кузова автомобіля. При виконанні цих операцій традиційно додержуються практики, відповідно до якої завантаження вантажів у кузов автомобіля, їх закріплення, накривання та ув'язування виконуються вантажовідправником, а вивантаження вантажів з кузова автомобіля, знімання кріплень та покриттів - вантажоодержувачем; до обов'язків водія входить перевірка відповідності укладання і закріплення вантажу в кузові автомобіля вимогам безпеки руху і забезпечення збереження транспортного засобу. У разі виявлення недоліків щодо укладання чи закріплення вантажу, які загрожують збереженню вантажу, водій повинен повідомити вантажовідправника з метою ліквідації виявлених відхилень (порушень).

Завантаження автомобіля має здійснюватися до повного використання об'єму його кузова, але при цьому забороняється перевищувати вантажопідйомність автомобіля. У разі перевезень легковагових вантажів вантажовідправник може використовувати можливості для підвищення рівня використання автомобілі.

Важливою умовою підготовки вантажів до перевезення є визначення їх кількості, насамперед маси. Визначення маси вантажу проводиться засобами вантажовідправника спільно з представником автотранспортного підприємства. У разі перевезень вантажів у критих автомобілях і причепах, контейнерах, цистернах, опломбованих вантажовідправником, масу вантажу визначає він сам.

Завантаження вважається закінченим після вручення водієві оформлених товарно-транспортних накладних.

У пункті призначення вантажі повинні здаватися вантажоодержувачеві за масою і кількістю місць у тому самому порядку, в якому вони приймалися від вантажоодержувача. Вантаж у пункті призначення мас видаватися тільки тому представникові вантажоодержувача, який указаний у товарно-транспортній накладній. У разі прибуття вантажів у справних автомобілях, причепах, контейнерах, цистернах з непошкодженими пломбами відправника, вони видаються без перевірки маси, якісного стану вантажу і кількості вантажних місць. Також можуть здаватися без перевірки маси навальні або насипні вантажі, які прибули в пункт призначення без ознак нестачі, але це можливе лише в разі відсутності у вантажоодержувача автомобільної ваги. У разі перевезення тарно упакованих і поштучних вантажів їх видають на основі перевірки за участі представника автотранспортного підприємства маси і стану вантажу тільки кожного пошкодженого місця. Для цього пошкоджені місця розкривають і перевіряють вантаж за товарно-транспортними накладними.

Перевірку маси, кількості місць і якісного стану вантажу за участі представника автотранспортного підприємства обов'язково потрібно проводити в пункті призначення в разі:

- прибуття вантажу в несправному кузові транспортного засобу або в справному кузові, але з пошкодженими пломбами чи з пломбами іншої вантажної станції;

- прибуття вантажів з обмеженими термінами зберігання з порушенням термінів доставки цього вантажу або встановленого транспортного режиму під час транспортування;

- прибуття вантажу, який завантажувався автотранспортним підприємством;

- видавання вантажу зі складу транспортного підприємства.

За підсумками приймання вантажів у разі виявлення нестачі, псування або пошкодження вантажу оформляється відповідний акт, про що робиться запис у товарно-транспортній накладній. Якщо ж відхилень від товарно-супровідних документів не виявлено, то факт отримання вантажу підтверджується підписом матеріально відповідальної особи і печаткою вантажоодержувача в 3 примірниках товарно-транспортної накладної, два з яких повертаються водієві.

Розвантаження автомобіля, як правило, проводиться силами і засобами вантажоодержувача. Після вивантаження товару вантажоодержувач повинен очистити кузов автомобіля, а після перевезення вантажів з обмеженими термінами зберігання, сирих тваринних продуктів, тварин, птиці - промити кузов або ж оплатити ці роботи в разі здійснення їх підприємством транспорту.

При організації перевезень необхідно правильно визначати потрібну кількість автомобілів для доставки окремих вантажів з метою ефективного використання парку автомобілів.

Оплата перевезень вантажів автомобільним транспортом проводиться відповідно до укладеного договору на перевезення вантажів. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належно оформлених подорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними, а при користуванні автомобілями, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля у замовника - тільки подорожніх листів.

Для характеристики ефективності використання автотранспорту потрібно визначати:

- показники, які характеризують рівень використання рухомого складу вантажного автотранспорту (коефіцієнти технічної готовності, випуску і використання рухомого складу, коефіцієнти статичного і динамічного використання вантажопідйомності автомобіля, коефіцієнт використання пробігу, середня відстань поїздки з вантажем і середня відстань перевезення, час простою під завантаженням-розвантаженням, час у наряді, технічна та експлуатаційна швидкість);

- результативні показники роботи рухомого складу (кількість поїздок, загальна відстань перевезень і пробіг з вантажем, обсяг перевезень і транспортна робота).

6. Технологічний процес перевезення вантажів залізничним транспортом

Перевезення вантажів залізничним транспортом в Україні регулюються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів, Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів, іншими нормативними документами, а також договором, який укладається між транспортним підприємством і вантажовідправником, експедитором або іншим замовником. Робота з організації перевезень на залізниці покладена на спеціальні служби залізниці: товарні контори станцій, товарні каси, багажні (вантажні) двори. В їх обов'язки входить оформлення і перевірка складених вантажовідправниками документів на вантажні перевезення, а також забезпечення процесу доставки вантажів.

Перевезення торговельних вантажів залізницею здійснюються на договірних засадах на основі місячного планування перевезень. Основою місячного планування перевезень є поточні або довгострокові договори про організацію перевезення та замовлення відправників або експедиторів. Для цього в місцеве Управління залізниці замовник не пізніше ніж. за 14 днів до початку місяця, в якому планується перевезення, повинен подати заявку для отримання необхідної кількості вагонів або контейнерів. Така заявка подається у трьох примірниках, кожний з яких підписується керівником підприємства і його підпис затверджується печаткою, за формою розгорнутого плану перевезень вантажів за встановленою номенклатурою, з розподілом по видах вантажів, станціях відправлення і залізницях призначення, а по вантажах, що відвантажуватимуться у межах залізниці відправлення - з розподілом по станціях призначення. При цьому обсяги перевезень розраховуються в тоннах і вагонах або тільки у вагонах. Вантажовідправники подають окремий розгорнутий план по кожній станції відправлення на кожну номенклатурну групу вантажів.

Після розробки місцевою залізницею місячного плану перевезення вантажів та доведення його до відома вантажовідправника він повинен подати декадне замовлення на надання вагонів у розрізі днів декади і напрямків перевезення.

На основі отриманого повідомлення місцевої станції залізниці про кількість виділених вагонів у розрізі вантажів і залізниць або станцій призначення вантажовідправник повинен забезпечити підготовку вантажу до відправки, визначити спосіб його переміщення, оформити відповідні перевізні документи і передати вантажі транспортному підприємству.

Важливу роль в організації перевезення відіграє спосіб перевезення вантажів, який визначається низкою ознак, що базуються на класифікації залізничних перевезень за територіальною ознакою і видом сполучення, видом відправлення, швидкістю перевезення тощо. Швидкість перевезення вантажу вибирає і вказує в залізничній накладній вантажовідправник.

Основним перевізним документом при залізничному перевезенні є транспортна залізнична накладна, яка супроводжує вантаж до станції призначення і передається вантажоодержувачеві разом з вантажем. У накладній вказуються відомості про відправника і одержувача, швидкість перевезення, найменування вантажу, кількість місць і масу вантажу, оголошену цінність вантажу, час приймання його до перевезення та ін. Крім накладної заповнюються інші передбачені документи. У транспортній залізничній накладній залізниця зобов'язана проставити календарний штемпель, що підтверджує факт прийняття вантажу для перевезення. Квитанція про прийняття вантажу до перевезення видається вантажоодержувачеві під розписку у відповідній графі корінця дорожньої відомості.

Перевезення вантажів по залізниці за територіальною ознакою поділяють на внутрішні перевезення та міжнародні перевезення (в тому числі перевезення експортних та імпортних вантажів і транзитні перевезення); залежно від виду сполучення внутрішні перевезення вантажів залізницею поділяють на місцеві перевезення; перевезення в прямому внутрішньому сполученні; перевезення в змішаному сполученні, зокрема, перевезення в прямому змішаному сполученні.

За видами відправлення, тобто з урахуванням розміру партії, що відправляється по залізниці, виділяють перевезення:

- дрібними відправленнями - вони мають місце тоді, коли партія вантажів, пред'явлених до перевезення за одним перевізним документом, не потребує надання окремого вагона. Перевезення дрібними відправленнями здійснюють, як правило, у збірному універсальному вагоні. В такому вагоні дрібні партії вантажу, які належать різним вантажовідправникам, об'єднуються в одну вагонну партію з оформленням перевезення за окремими залізничними накладними;

- вагонні відправлення - вагонним відправленням вважається партія вантажу, пред'явлена за однією залізничною накладною, для перевезення якої надається окремий вагон;

- контейнерні відправлення - контейнерним відправленням вважається вантаж, який пред'явлений за одним перевізним документом для перевезення в контейнері, або контейнер в порожньому стані.

В практиці залізничних перевезень виділяють також перевезення групами вагонів і перевезення маршрутами.

Залежно від швидкості всі залізничні вантажні перевезення поділяються на:

- перевезення вантажною швидкістю (її забезпечують всі вантажні поїзди). При перевезеннях більшості звичайних вантажів в універсальних вагонах дрібними відправленнями її умовно приймають у розмірі 180 км за добу; вагонними відправленнями - 330 км за добу, маршрутними - 550 км за добу;

- перевезення великою швидкістю. Застосовується для перевезень вантажів з обмеженими термінами зберігання, для перевезень цінних вантажів, інших вантажів за бажанням вантажовідправника і за узгодженням залізницею. При таких перевезеннях норма пробігу вагона з вантажем становлять від 550 км за добу до 660 км за добу;

- перевезення багажною швидкістю. У цьому разі швидкість перевезення залежить від розкладу руху конкретного пасажирського поїзда.

Транспортна залізнична накладна і квитанція про прийняття вантажу, які видаються вантажовідправникові, підтверджують укладення договору перевезення вантажу, за яким залізниця зобов'язується вчасно і в цілісності доставити вантаж на залізничну станцію призначення з дотриманням умов його перевезення і видати вантаж вантажоодержувачеві, а вантажовідправник - оплатити це перевезення.

Технологічний процес перевезення вантажів залізницею включає такі технологічні операції: подача вагонів під завантаження; пред'явлення вантажу до відправки; завантажування вантажу у вагон; безпосередньо перевезення і супровід вантажу в дорозі; операції з прибуття вантажів.

Виконання цих операцій проводиться після того, як вантажовідправник підготує вантаж до відвантаження. Перед подачею вантажів до перевезення вантажовідправник зобов'язаний запакувати товари належної якості у стандартну транспортну тару. На тарні одиниці та поштучні вантажі обов'язково наноситься транспортне маркування і, якщо потрібно, спеціальні знаки та написи, які попереджують виконавців робіт з вантажами про способи поводження з ними. У транспортному маркуванні повинні бути зазначені найменування вантажовідправника і вантажоодержувача, станцій відправлення та призначення, порядкові номери вантажних місць, маса вантажу. Відповідальність за правильність підготовки вантажів до перевезення несе вантажовідправник; якщо вантажі запаковані з порушенням вимог стандартів, залізниця має право відмовитися від їх приймання до перевезення.

Підготовлені до перевезення вантажі завозяться на станцію залізниці або ж відправляються безпосередньо з під'їзних колій вантажовідправника. В останньому разі станція залізниці не пізніше ніж за 2 години до подачі порожніх вагонів під завантаження повинна повідомити вантажовідправника.

Під завантаження повинні подаватися справні, очищені всередині та назовні, за потреби - продезінфіковані, придатні для перевезення конкретних вантажів вагони. Перед завантаженням працівники відправника повинні перевірити справність поданого вагона, оскільки в разі пошкоджень чи псування вантажів, що перевозяться у несправному вагоні, відповідальність несе відправник. Особливу увагу потрібно звертати на вагони для перевезення вантажів з обмеженими термінами зберігання - ізотермічні вагони, вагони-рефрижератори, які повинні забезпечувати підтримання необхідного температурного режиму. Відправник має право відмовитися від несправного вагона і вимагати його заміни.

Завантаження вантажів у вагони, а також вивантажування з них може проводитися вантажовідправником або вантажоодержувачем, а в установлених Статутом залізниць України випадках - силами залізничної станції.

Під час завантаження вантажів у вагони і контейнери потрібно враховувати їх вантажопідйомність і не допускати її перевищення; завантажувати вагон необхідно до висоти його бортів. Укладаючи вантажі у вагони, потрібно враховувати технічні вимоги розміщування вантажів у вагонах і контейнерах, закріплювати вантажі для запобігання їх переміщенню під час транспортування. Для скорочення тривалості виконання навантажувальних операцій рекомендується широко застосовувати відповідні засоби механізації. Це тим більше важливо, що встановлено спеціальні терміни завантаження вагонів, за недодержання яких передбачені штрафні санкції.

Завантажені вагони повинні бути опломбовані залізницею або відправником. Як правило, вантажі відправляються: за пломбами відправника - коли вантаж завантажений і зважений засобами відправника; за пломбами залізниці - коли вагон завантажується і зважений її засобами.

Зміст відтисків пломб і їх кількість повинні вказуватись у супровідних документах і в накладній, котра залишається на станції. Порядок пломбування вагонів і контейнерів запірно-пломбувальними пристроями встановлюється правилами перевезення вантажів залізницею.

Як правило, на під'їзних коліях відправника вантажі завантажуються власними силами і засобами вантажовідправника; на станції залізниці завантаження вантажів здійснюється силами і засобами залізниці; завантаження вантажів у контейнери здійснюється силами і засобами відправника, а їх вивантаження з контейнерів - силами і засобами вантажоодержувача. Нормативними документами передбачено можливість виконання всіх вантажних робіт силами залізниці на оплатній основі відповідно до договору між вантажовідправником та залізницею.

Як правило, до моменту відвантаження вантажів вантажовідправник повинен внести оплату за перевезення вантажів та інші передбачені платежі, в іншому разі залізниця може затримати відправлення вантажу.

Оплата перевезень вантажів залізницями визначається за регульованими або договірними тарифами залежно від кількості вантажів, виду відправлення, відстані та швидкості перевезення, виду використовуваного вагона та його належності. Крім тарифних ставок застосовуються також тарифні збори.

На підтвердження факту прийняття вантажу до перевезення відправнику вручається вантажна квитанція, яка разом з рахунком на оплату товарів відправляється одержувачеві товару. Остаточний розрахунок за перевезення проводиться вантажоодержувачем після прибуття вантажу на станцію призначення до дати видачі вантажу.

Залізниця зобов'язана забезпечувати доставку вантажів за призначенням і в обумовлені терміни. Терміни перебування вантажу в дорозі розраховуються за нормами добового пробігу вантажів, які залежать від виду вагону, виду відправлення, характеру вантажу, швидкості доставки і відстані перевезення. Крім того, додатково виділяється час на виконання операцій, пов'язаних з відвантаженням та прибуттям вантажу і на виконання додаткових операцій над вантажами в процесі їх доставки.

Відрахунок терміну доставки вантажу проводиться з 24 год. дня приймання його до перевезення. Дата приймання вантажу до перевезення і дата завершення терміну доставки мають бути вказані у вантажній квитанції.

Вантажі вважаються доставленими вчасно, якщо на станції призначення вони вивантажені залізницею, про що повідомлено вантажоодержувача, або якщо вагони (контейнери) з вантажами подані для вивантаження вантажоодержувачем до закінчення встановленого терміну доставки. Статутом залізниць України передбачено матеріальну відповідальність залізниці за недотримання термінів доставки вантажів.

За несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам-суб'єктам підприємницької діяльності або орендованих ними, залізниця сплачує одержувачу штраф.

Операції з прибуття вантажу включають: повідомлення вантажоодержувача про прибуття вантажу на його адресу; оформлення документів на право одержання вантажів; приймання вантажу від транспортного підприємства.

Залізнична станція повинна повідомити вантажоодержувача про прибуття вантажу на Його адресу в той самий день, але не пізніше від 12 год. наступного дня. Повідомлення про час подачі вагонів (контейнерів) з вантажами до місця вивантажування їх вантажоодержувачем має бути зроблене станцією залізниці не пізніше ніж за 2 години до оголошеної подачі вагонів (контейнерів).

Видавання вантажів може здійснюватися не тільки способом видачі вагонів чи контейнерів з пристанційного складу або іншого вантажного сховища, але й через подачу вагонів на під'їзні шляхи вантажоодержувача.

Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ї години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ї години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. Одержувач зобов'язаний за цей час прийняти й вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифами.

Для отримання вантажу представник вантажоодержувача повинен звернутися в товарну контору станції і пред'явити відповідне доручення. У товарній конторі перевіряється правильність і повнота нарахування плати за перевезення, оплачуються додаткові операції з вантажем та ін. Після остаточного розрахунку представникові одержувача видається накладна, на зворотному боці якої календарним штемпелем засвідчується час оформлення видачі вантажу. Вантаж видається вагарем після надання йому оформленої накладної.

Приймання вантажів від станції залізниці може проводитися на складах станції або безпосередньо з вагонів, а також безпосередньо на складах вантажоодержувача, які мають під'їзні колії. Приймаючи вантаж, представник одержувача зобов'язаний перевірити, чи забезпечене його збереження під час перевезення. При цьому він перевіряє стан (справність) вагона, цілісність пломб і відтиски на них, справність тари й упаковки, відповідність даних у накладній та за маркуванням фактичній кількості місць, масі, якості товарів, проводить внутрішній огляд вагона та стану укладання в ньому вантажів тощо.

Участь залізниці в процесі приймання вантажу залежить від того, за чиїми пломбами прибув вагон. При прибутті вантажів у справних вагонах з непошкодженими пломбами вантажовідправника зважування вантажів не проводиться, що зазначається у транспортній залізничній накладній. Після цього представник вантажоодержувача розписується в дорожній відомості, отримує вагон (контейнер) та організовує дальші операції з вантажами відповідно до прийнятої транспортно-технологічної схеми.

Якщо вантажі прибули у вагоні за пломбами залізниці, вантажоодержувач зобов'язаний вимагати перевірки маси вантажів, кількості місць і якісного стану вантажу навіть у разі прибуття вантажу за цілими непошкодженими пломбами.

Також залізниця зобов'язана перевірити вантажі в разі: прибуття вантажів, які були завантажені силами й засобами вантажовідправника і за його пломбами, якщо на станції призначення виявлена несправність вагона або пошкодження пломб; прибуття вантажу з ознаками нестачі, псування або пошкодження під час перевезення у відкритому рухомому складі; прибуття вантажів з обмеженими термінами зберігання з порушеннями встановлених термінів доставки або з порушенням температурного режиму при перевезенні вантажу в рефрижераторному вагоні; видачі вантажу, який був вивантажений станцією залізниці в місцях загального користування.

Вантажі, які надійшли дрібними відправленнями, приймаються за масою, кількістю місць і їх станом з участю представника залізниці.

При виявленні порушень представник одержувача зобов'язаний вимагати оформлення і видання йому комерційного акта. Якщо залізниця відмовляється від складання комерційного акта, то вантажоодержувач протягом 24 годин повинен подати заяву-скаргу на ім'я начальника відділку або начальника Управління залізниці через начальника станції, а приймання вантажу проводити з участю представника незацікавленої організації, громадськості або транспортної міліції. При встановленні розбіжностей у кількості (якості) заповнюється відповідний акт про встановлення розбіжностей у кількості (якості) при прийманні товарів. Відповідь на заяву-скаргу про відмову у складанні комерційного акта начальник відділку залізниці зобов'язаний дати протягом 3 діб (по товарах з обмеженими термінами зберігання - протягом 24 годин).

Комерційні акти, оформлені на спеціальних бланках у 3 примірниках, підписуються начальником станції, завідувачем вантажного двору, особою, що проводила зважування вантажу, вантажоодержувачем. Перший примірник комерційного акта передається у відповідну службу залізниці, 2-й примірник, видається вантажоодержувачу, 3-й примірник зберігається у справах станції. Комерційний а кг основним документом, на підставі якого можуть пред'являтись претензії на в іди і кодування залізницею матеріальних збитків. В окремих випадках заповнюються також акт загальної форми і технічний акт.

Крім претензій за нестачу чи пошкодження вантажів при перевезенні замовники можуть пред'являти до залізниці претензії за прострочення терміну доставки вантажів, за неподання вагонів або контейнерів, за перебір проїзних платежів тощо. Розміри відповідних штрафів передбачені Статутом залізниць України.

Прийняті вантажі мають бути вчасно вивантажені з вагона. Операції розвантаження вагонів можуть здійснюватись силами і засобами як вантажоодержувача, так і залізниці. Терміни розвантаження встановлюються чинними нормативними документами і залежать від виду вантажу, способу розвантаження тощо. Тривалість простою вагона під розвантаженням визначається від моменту подачі вагона під розвантажування і закінчуючи моментом отримання станцією залізниці повідомлення вантажоодержувача про готовність вагонів до прибирання. Вантажоодержувачі зобов'язані забезпечувати цілодобове розвантажування вагонів для того, щоб не допускати понаднормативних простоїв транспортних засобів.

7. Правила перевезень вантажiв у контейнерах

Унiверсальнi автомобiльнi контейнери призначенi для перевезення дрiбних партiй вантажiв без тари, у первиннiй або у полегшенiй Tapi. В цих контейнерах перевозяться продовольчi i промисловi товари широкого споживання, продукцiя виробничо-технiчного призначення, с:iльськогосподарськi продукти i домашні речі громадян.

Забороняється перевозити в унiверсальних контейнерах вантажi, якi швидко псуються, сипучi вантажi без тари, вибуховi, займистi та отруйнi речовини, смердючi вантажi та тi, якi забруднюють стiни i пiдлогy контейнера, а також вантажi, якi не можуть бути завантаженi в контейнер або вивантаженi з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механiзмiв. Oкремі вантажнi мiсця, якi подаються для перевезення в контейнерi, мають бути вагою не бiльше 80 кг.

Спецiальнi контейнери належать вантажовiдправникам i вантажоодержувачам та призначаютъся для перевезення aвтомобiльним транспортом певних видiв вантажiв, якi потребують додержання особливих умов пiд час транспортування.

Унiверсальнi автомобiльнi контейнери, що належать перевiзникам, повиннi мати єдину нумерацiю, а також нанесене фарбою, що контрастно видiляється Biд кольору контейнера, таке маркування: розпiзнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажнiсть i маса тари контейнера, кг; внутрiшнiй об'єм контейнера, м³; мiсце, мiсяць i piк виготовлення контейнера; час останнього капiтального ремонту i наступного ремонту контейнера.

Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху i всерединi контейнера.