Удосконалення інструкції щодо організації ремонту речового майна у військовій частині внутрішніх військ МВС України

Дрібні несправності предметів обмундирування і взуття, що виникають у процесі їх експлуатації, повинні негайно усуватися самими військовослужбовцями. У підрозділах (ротах) проводиться тільки поточний (дрібний) ремонт. Поточний ремонт в иконується самими військовослужбовцями або позаштатними шевцями підрозділів.

До поточного ремонту взуття відноситься прикріплення металевих косяків, рубчиків на каблуки і підметки, що зносилися, зашиття швів, що розпоролися, прибивання відсталих місць підошов і підметок,пришиття латок. Для виконання цих операцій потрібні певні навички, тому поточний ремонт взуття виконується позаштатними ротними шевцями. Для цього в кімнаті побутового обслуговування встановлюється стіл-верстак з набором шевського інструменту і ремонтних матеріалів.

Потреба в ремонті речового майна визначається щодня на ранкових оглядах. Заступники командирів взводів по команді чергового по роті для ранкового огляду шикують особовий склад у призначеному місці, роблять огляд речового майна і про результати доповідають старшині роти [5].

Об'єктом дрібного ремонту в підрозділах будуть являтися в основному предмети, що відносяться до повсякденної форми одягу солдат і сержантів. До них відносяться: костюми зі змішаної тканини, кітеля і брюки повсякденні, берети, шапки вушанки зимові черевики з високими. берцями та туфлі. В окремих випадках, при наявності часу і можливостей, в підрозділах можуть ремонтуватися і інші предмети. Але основна увага повинна бути направлено на ремонт верхнього одягу та взуття.

Організацію ремонту речового майна в підрозділах виконує начальник речової служби частини[39].

Він забезпечує підрозділи необхідним інвентарем, інструментом, ремонтними матеріалами; організовує підбір, навчання і розподіл між підрозділами нештатних чоботарів; не менше одного разу в два місяці особисто перевіряє стан одягу і взуття на особовому складі, а так же контролює якість виконаного ремонту.

Безпосередніми організаторами ремонту майна в підрозділах являються командир і старшина роти. Саме вони відповідають за створення в підрозділах умов, виконуючих правильну експлуатацію, своєчасний ремонт і постійне утримання речового майна в справному стані.

Командир і старшина підрозділу також визначають місце і час виконання ремонту, приймають необхідні міри для витребування і отримання с речового складу частини інструмента, інвентарю і ремонтних матеріалів для устаткуванняі забезпеченняробочих місцьдляремонту речового майна.

В підрозділах ремонт одягу виконується силами військовослужбовців, в користуванні яких знаходяться речі.

Ранковий огляд рекомендується проводити з визначеною задачею з таким розрахунком, щоб протягом тижня охопити перевіркою всі предмети обмундирування і взуття.

При перевірці зовнішнього вигляду військовослужбовців необхідно звернути увагу на дотримання ними встановлених правил носіння військової форми одягу. При огляді стану кітелів, курток перевіряється наявність, справність і правильність прикріплення знаків відрізнення, а також ґудзиків, гачків, петель, вішалок. Перевіряється наявність розривів швів, розривів тканини підкладки і кишень, потертостей, відсутність ґудзиків.

Ремонт взуття, як правило, виконується нештатними чоботарями підрозділів. В необхідних випадках розпорядженням командирів підрозділів к виконанню ремонту взуття можуть застосовуватися військовослужбовці, які не й нештатними чоботарями але мають певний досвід і навички роботи по ремонту взуття.

Ремонт майна найкраще виконувати в той день, коли виявлені недоліки в виробах, чоботар виконує для цього часу, вільне від виконання підрозділами поставлених службово-бойових задач.

При огляді брюк перевіряється справність передніх половинок і пояса, відсутність потертостей у місцях входу в брючні кишені, наявність шлейок, штрипок, ґудзиків, справність бічних і крокових швів, наявність брючного ременя. При перевірці головних уборів звертається увага на наявність і міцність зав'язочної тасьми шапок-вушанок, а також наявність голок з нитками: у кожного військовослужбовця постійно повинні бути три голки - одна з захисною ниткою, друга - білою, третя з чорною.

Голки з нитками зберігаються: у шапці-вушанці на ковпаку під козирком, у кашкеті - на правій стороні ковпака під бортиком.

Стан взуття перевіряється в двох положеннях. Халяви, переди оглядаються при виставленні військовослужбовцем правої ноги вперед. Потім у положенні зігнутої в коліні піднятої ноги перевіряється підошва, каблук, задник і справність заднього зовнішнього ременя.

Виявлені в ході ранкового огляду недоліки повинні бути негайно усунуті.

Для догляду за майном, зберіганням, і поточним ремонтом а також для побутового обслуговування особового складу в підрозділах обладнується кімната побутового обслуговування .

В ній обладнуються такі місця:

для ремонту та прасування обмундирування, для гоління, перукаря та шевця.

На стінах вивішуються наочні посібники (плакати), які мають бути в рамках під склом. Ширина рамки 5 см, розмір плакатів 84Ч61 см.

Порядок роботи кімнати побутового обслуговування визначає командир підрозділу.

В кожній роті призначають нештатного перукаря та шевця, які у вільний від занять час повинні займатись покладеними на них завданнями.

Поточний ремонт обмундирування, а також постійне чищення і просушування одягу проводять самі солдати і сержанти.

Старшина роти зобов'язаний стежити за своєчасним проведенням поточного ремонту речового майна особового складу підрозділу і дбати про наявність ремонтного матеріалу.

Таблиця 2.1Перелік матеріалів, обладнання та майна кімнати побутового обслуговування

Найменування	Кількість
Обладнання
Стіл для гоління на три та більше місць	1 шт.
Дзеркала (по кількості місць для гоління)	2-4
Електролампи настінні	3-5 шт.
Тумбочка для зберігання електрочайників	1 шт.
Столи для прасування	2-3 шт.
Колодки для правки головних уборів	1 комплект
Стіл для ремонту обмундирування	1 шт.
Табуретки	3-5 шт.
Шафа для зберігання предметів господарського вжитку, ремонтних матеріалів та фурнітури	1 шт.
Стіл складаний для шевців з ящиком для інструментів	1 шт.
Сидіння для шевця	1 шт.
Предмети господарського вжитку
Праски електричні з підставками	2-3 шт.
Машинки для підстригання волосся	1-2 шт.
Станок для гоління	1-2 шт.
Електрочайник	1 шт.
Щітки для одягу	2 шт.
Ножиці кравецькі	1 шт.
Серветки для гоління	3-10 шт.
Пеньюари для підстригання	2-3 шт.
Фартухи для шевців	1-2 шт.
Куски тканини для прасування	3-5 шт.
Матеріали, інструменти та фурнітура
Нитки бавовняні захисні, чорні або кольору полину	2 котушки
Нитки капронові	100 г
Ганчір'я суконне, бавовняне, білизняне та інше	по 500 г
Косяки металеві	50 пар
Шурупи до косяків	300 г
Вішалка з тасьми	50 шт.
Тасьма біла, захисна, чорна	по 3 м
Цвяхи каблучні та підошовні	по 200 г
Молоток шевський	1 шт.
Лапа шевська	1 шт.
Кліщі - кусачки	1 шт.
Ножі шевські	2 шт.
Рашпіль шевський кривий	1 шт.
Рашпіль шевський прямий	1 шт.
Брусок точильний	1 шт.
Викрутка	1 шт.
Шила прямі	3 шт.
Шила криві	3 шт.
Ручка гвинтова для шила	1 шт.
Напилок тригранний	1 шт.
Вар взуттєвий	100 г
Голки ручні	25 шт.
Ґудзики формені , брючні , білизняні	По 50 шт.
Крючки і петлі котельні та брючні	25-50 пар
Наочні посібники (плакати)
“Збереження речового майна в підрозділах ЗС України”	1 шт.
“Догляд і ремонт обмундирування та взуття”	1 шт.
“Ранковий огляд ”	1 шт.
“Правила підбору і припасування військового одягу та взуття”	1 шт.
Норми забезпечення військовослужбовців строкової служби Правила носіння військової форми одягу	1 шт. 1 шт.

В кімнаті побутового обслуговування обов'язково повина бути сумка з інструментом для ремонту взуття для позаштатних чоботарів( рисунок 2.2)

речовий майно ремонтний військовий

Рисунок 2.2 Інструмент чоботаря в сумці

В сумці обов'язково повино бути:

1-молоток чоботарний; 2-рашпіль чоботарний; 3-вишкрібка з ручкою; 4-кліщі чоботарні затяжні; 5-брусок; 6-ніж чоботарний; 7-лапа чоботарська в збірі; 8, 9, 10-шила пряміі криві; 11, 12-викрутки; 13-сумка чоботаря.

Місце для роботи позаштатних шевців в підрозділах, повино бути чистим, добре освітленим, мати місце для збереження приладдя для поточного ремонту та матеріали ( нитки, голки, частини тканин).

Приблизні норми виробітки при ремонті основних предметів речового майна можна побачити на (Таблиці 2.2)

Таблиця 2.2 Приблизні норми виробітки при ремонті основних предметів речового майна

№ п/п	Найменування предметів	Поточний ремонт	Середній ремонт
		Норма часу на одиницю (хвилин)	Норми виробітки за 8 годин на 1 чол. (шт., пара)	Норма часу на одиницю (хвилин)	Норми виробітки за 8 годин на 1 чол. (шт., пара)
1	Кожухи з натуральної овчини	48	10	160	3
2	Куртки утеплена	24	20	96	5
3	Брюки утеплені	24	20	96	5
4	Кітеля, брюки	18	27	70	7
5	Сорочки, кальсони	12	40	34	14
6	Кашкет літній	9	53	30	16
7	Наволочки	9	53	24	20
8	Простирадла	14	34	32	15
9	Намети табірні солдатські	60	8	240	2
10	Черевики з високими берцями	40	12	96	5
11	Валянки	-	-	80	6

Середній ремонт військового одягу і взуття виконується, як правило, в військових ремонтних майстернях, які входять в состав військової частини і з'єднань. В необхідних випадках середній ремонт може виконуватися силами і засобами державних підприємств. Склад ремонтних майстерень залежить від чисельності частин і з'єднань і визначаються їх штатами [33].

Свою роботу майстерні організовують під керівництвом начальника речової служби військової частини (з'єднання).Він уточнює об'єм ремонту в плані роботи майстерні на певний період, оцінює можливості майстерень і в необхідних випадках приймає мері по зміцненню їх состава.

Крім цього ремонту речового майна військові ремонтні майстерні виконують допомогу підрозділам в пригонці обмундирування при видачі його в носку військовослужбовцям.

Майстерні з'єднань обслуговують військові частини і підрозділи, які не мають своїх майстерень, а так же при необхідності дають допомогу майстерням військових частин, котрі не можуть самостійно виконати ремонт своїми силами.

Начальник речової служби відповідає за своєчасне забезпечення майстерень устаткуванням інструментом і ремонтними матеріалами. НРС. виконує повсякденний контроль за ходом виконання ремонту і якості ремонту речового майна.

Комплектування майстерень особовим складом виконується в загалі за рахунок військовослужбовців, які закінчили спеціальні курси молодших спеціалістів або навчених безпосередньо в частинах.

Він уточнює об'єм ремонту в плані роботи майстерні на певний період, оцінює можливості майстерень і в необхідних випадках приймає мері по зміцненню їх состава.

При цьому особливу увагу приділяють на значенню начальника ремонтної майстерні, який повинен володітипрофесійною підготовкою та навичками в навчанні і виховані підлеглих. Військові ремонтні майстерні виконують роботи по середньому ремонту обмундирування, палаток, шкіряного взуття і валянок. Для цього в ремонтній майстерні повині бути відповідний інструмент та матеріали.

2.2 Порядок забезпечення ремонтними матеріалами та інструментом

Матеріалами для ремонту речового майна, обладнанням та інструментами військові частини забезпечуються за встановленими нормами забезпечення.

Згідно Постанови КМУ. від 28 жовтня 2004 р. № 1444[4].

– “Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військовихформувань у мирний час”Кімната побутового обслуговування повина бути забезпечина згідно норми № 67.(Таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 норма № 67

Забезпечення обладнанням, інструментами та матеріалами для поточного ремонту предметів обмундирування та взуття військовослужбовців строкової служби Збройних Сил та інших військових формувань

№ п/п	Найменування предмета	Кількість	– Строк експлуатації, років	Номер примітки, що застосовується при видачі
– Для ремонту та догляду за обмундируванням і взуттям – (на одну кімнату побутового обслуговування)
1	Праска електрична	2 штуки	3
2	Машинка для підстригання	1 штука	3
3	Щітка для одягу	2 штуки	2
4	Ножиці кравецькі	1 штука	3
5	Електроформа для правки головних уборів	1 штука	10
6	– Інструмент шевський в сумці (неповний) N 3	1 комплект	5
– Для ремонту обмундирування (на одну людину)
7	– Куски тканини бавовняної	30 грамів	1
8	– Нитки бавовняні армовані	400 метрів	1	1
9	– Гудзики амінопластові (різні)	8 штук	1
10	– Гудзики формені (металеві)	2 штуки	1	2
11	– Голки швацькі ручні	2 штуки	1
– Для ремонту взуття та догляду за ним (на одну людину)
12	– Підбори формовані гумові	1 пара	1	3
13	– Цвяхи підборові	35 грамів	1
14	– Цвяхи підошовні	10 грамів	1
15	– Косяки металеві	1 пара	1
16	– Шурупи до косяків	6 грамів	1
17	– Крем для взуття чорного кольору	900 грамів	1
18	– Шнурки для взуття	1 пара	1	4
19	– Нитки бавовняні N 0	20 метрів	1

Для ремонту майна використовуються в першу чергу матеріали та фурнітура, отримані від розпорювання речей, не придатних для використання за прямим призначенням.

Примітки:

1. Нитки бавовняні видаються по 200 метрів кожногокольору.

2.Гудзики формені металеві видаються тількивійськовослужбовцям Військово-Морських Сил.

3. Підбори гумові видаються для ремонту взуття іззнімними підборами.

4. Шнурки для взуття видаються для черевиків з високимиберцями.

Витребування та відпуск ремонтних матеріалів, обладнання та інструментів виробляються на підставі періодичних донесень про хід ремонту речового майна.

Військовим частинам і з'єднанням ВВ. Ремонтні матеріали відпускаються згідно з нормами постачання на списочну чисельність військовослужбовців строкової служби за постановою від 28 жовтня 2004 р. № 1444 [4].

– “Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військовихформувань у мирний час”(Таблиця 2.4)

Таблиця 2.4 норма № 68

Забезпечення матеріалами для середнього ремонту предметів обмундирування, спеціального одягу та взуття військовослужбовців строкової служби Збройних Сил та інших військових формувань

№ п/п	Найменування предмета	Кількість на один предмет (пару, комплект)	Номер примітки що застосовується при видачі
– Для ремонту обмундирування та спеціального одягу
1	Куски тканини шерстяної, бавовняної	по 30 грамів
2	Нитки бавовняні армовані	– 0,2 котушки
3	Гачки та петлі брючні	0,3 пари
4	Ґудзики амінопластові	8 штуки
5	Ґудзики формені (металеві)	– 2 штуки	1
6	Тасьма 14-міліметрова	0,6 метра
7	Голки ручні	3 штуки	На одного кравця на рік
– Для ремонту білизни натільної
8	Нитки бавовняні армовані	0,2 котушки
9	Стрічка еластична	0,3 метра
– Для ремонту постільних речей – (у комплекті наволочка, простирадло, ковдра та рушник)
10	Куски тканини бавовняної	– 20 грамів
11	Нитки бавовняні армовані	– 1 котушка
– Для ремонту плащ-наметів
12	Нитки бавовняні N 10 або армовані	0,02 котушки
– Для ремонту взуття
13	Пластина гумова для підметок	1 пара	2
14	Пластина з гуми пористої на набійки	1 пара	3
15	Підбори формовані гумові	1 пара	2
16	Клей синтетичний	15 грамів
17	Цвяхи підборові	35 грамів
18	Цвяхи підошовні	20 грамів
19	Нитки бавовняні N 0	0,3 котушки
20	Косяки металеві	1 пара
21	Шурупи до косяків	6 грамів
22	Полотно наждачне	0,01 погоно
23	Крем для взуття чорного кольору	20 грамів

– Для ремонту майна використовуються в першу чергу матеріали та фурнітура, отримані від розпорювання речей, не придатних для використання за прямим призначенням. У військових частинах утримується запас ремонтних матеріалів у розмірі тримісячної потреби від запланованого річного обсягу ремонту речового майна.

– Примітки:

– 1. Гудзики формені металеві видаються тільки

– військовослужбовцям Військово-Морських Сил.

– 2. Пластини гумові та підбори гумові видаються для

– ремонту взуття на гумовій підошві.

– 3. Пластини на набійки з гуми пористої видаються для

– ремонту взуття на підошві з гуми пористої.

Також одним із регламентуючіх наказів КВВ. Про порядок забезпечення ремонтними матеріалами і інструментом визначені в Наказі КВВ МВС України №158-1992 року.(Таблиця 2.5)

Таблиця 2.5 норма № 12. Постачання обладнанням, господарським майном та інвентарем військових частин та навчальних закладів МВС України.

№ пп.	Найменування майна	Одиниця виміру	Кількість предметів	Термін експлуатації (роки).	Примітка
1. Обладнання, інвентар та майно для хімічної чистки обмундирування та лазнево-пральних потреб.
1	Машина для хімчистки обмундирування (стаціонарна)	шт.	Передбачається табелем	10	1
2	Машина рухома для хімчистки обмундирування (ПМХО)	шт.	Передбачається табелем	10	1
3	Машина пральна промислова	шт.	Передбачається табелем	10	1,2
4	Центрифуга	шт.	Передбачається табелем	10	1,2
5	Сушильний барабан	шт.	Передбачається табелем	10	1,2
6	Машина прасувальна	шт.	Передбачається табелем	10	1,2
7	Машина пральна побутова	шт.	1	5	3
8	Праска електрична	шт.	3	3	2
9	Банний пояс (мочалка)	шт.	1	1	4,6
10	Мотузка білизняна	метр.	200	1	2,5,6
11	Відро оцинковане	шт.	3	2	5,6
12	Таз оцинкований	шт.	3	2	5,6
13	Дошка пральна	шт.	3	5	5,6
14	Прищіпки білизняні	шт.	150	1	5,6
2. Обладнання і інвентар для кравецьких майстерень.
15	Машина швейна	шт.	1	10
16	Ножиці закрійні	шт.	1	5
17	Ножиці кравецькі	шт.	1	5
18	Праска електрична	шт.	1	3
19	Стрічка вимірювальна (сантиметр)	шт.	1	2	6
20	Наперсток кравецький	шт.	1	2	6
21	Голки ручні різних розмірів	шт.	10	1	6
22	Голки машинні різних розмірів	шт.	20	1
23	Щітка для одягу	шт.	1	2
24	Стіл для прасування	шт.	1	10	6
25	Електроформа для редагування головних уборів	шт.	1	10
3. Обладнання і інвентар для шевської майстерні.
26	Машина шевська швейна	шт.	1	10
27	Прес шевський	шт.	1	10
28	Шила прямі різних розмірів	шт.	5	2	6
29	Шила криві різних розмірів	шт.	5	2	6
30	Молоток шевський	шт.	1	10
31	Кліщі затяжні	шт.	1	5
32	Кліщі-кусачки	шт.	1	5	6
33	Рашпілі шевські прямі	шт.	1	2
34	Рашпілі шевські криві	шт.	1	2
35	Щітка шевська	шт.	1	2
36	Ніж шевський	шт.	1	2	6
37	Викрутка	шт.	1	2	6
38	Лапа шевська	шт.	1	10
39	Брусок точильний	шт.	1	1	6
40	Напилок тригранний	шт.	1	1	6
41	Напилок плоский	шт.	1	2	6
42	Сталька для редагування ножів	шт.	1	5	6
43	Ручка гвинтова для шил	шт.	10	1	6
44	Тексодер	шт.	1	2
45	Стрічка вимірювальна (сантиметр)	шт.	1	2	6
4. Обладнання і інвентар для кімнат побутового обслуговування.
46	Праска електрична	шт.	1	2	8
47	Машинка для стрижки волосся електрична	шт.	2	3
48	Машинка для стрижки волосся механічна	шт.	2	3
49	Ножиці перукарські	шт.	2	5
50	Ножиці для стрижки нігтів	шт.	2	5
51	Щітка шевська	шт.	1 на 3 особи	1	9
52	Щітка для одягу	шт.	1 на 6 осіб	2	9
53	Нитки котушкові (200 м та намотування)	котушка	10	1
54	Голки ручні різних розмірів	шт.	10	1
5. Господарські матеріали і інвентар для речового складу.
55	Тканина пакувальна	метр	200	1	10
56	Мішки господарські	шт.	50	1	6,10
57	Мотузка господарська	кг.	25	1	6,10
58	Шпагат	грам	100 на 1 особу	1	6,9
59	Нафталін	грам	50 на 1 особу	1	8,11
60	Метр металевий і дерев'яний	шт.	1	10	6,10,12
61	Ножиці	шт.	1	10	6,10,12
62	Ростомір	шт.	1	10	6,10
63	Ступнемір	шт.	1	10	6,10
64	Кільцемір (для визначення розмірів головних уборів)	шт.	1	10	6,10,13

Примітки:

1. Табелі належності затверджуються командиром з'єднання, окремої військової частини, начальником навчального закладу МВС СРСР [8].

2. Відпускаються військовим частинам та навчальним закладам, які мають стаціонарні пральні або комбінати побутового обслуговування.

3. Відпускаються по 1 штуці на роту, окремий взвод і по 2 штуки на курс, батальйон, дивізіон, не мають ротного поділу.

4. Відпускається по одою штуці на 100% штатної чисельності солдатів і сержантів строкової служби, курсантів училищ і шкіл (за винятком шкіл підготовки начальницького складу та навчальних пунктів).

5. Відпускається (при необхідності) на кожну роту, окремий взвод. На курс, батальйон (дивізіон), не мають ротного поділу, відпускається по 2 комплекти.

6. Заготовлюється на місці за рахунок грошових коштів, що виділяються на ці цілі.

7. Кравецькі і шевський інструмент відпускаються за кількістю штатних кравців і шевців. Підрозділам, в яких кравці та шевці штатами не передбачені, а ремонт здійснюється позаштатними спеціалістами, кравецькі і шевський інструмент відпускається по одному комплекту на підрозділ.

8. Відпускається на кожен взвод.

9. Відпускається на штатну чисельність солдатів і сержантів строкової служби, курсантів навчальних закладів військ та органів МВС СРСР.

10. Відпускаються на кожен речовий склад.

11. Центральної об'єднаної військовій базі МВС СРСР відпускається 2000 кг на рік, військових складів МВС СРСР по 500 кг на рік.

12. Відпускається на кожен речовий склад.

13. Відпускається по 2 штуки на кожну комору головних уборів ЦОВБ і військових складів МВС СРСР.

14. Обладнання та інвентар, не передбачені даною нормою, але необхідні для комбінатів побутового обслуговування, дозволяється купувати на місці, в порядку децентралізованої закупівлі, за рахунок коштів, що виділяються на ці цілі.

15. Спеціальні моторизовані частини міліції, школи підготовки начальницького складу та навчальні пункти МВС СРСР пральним обладнанням, інвентарем та господарським майном забезпечуються за цією нормою.

Постачання господарським майном та інвентарем органів внутрішніх справ та установ визначено в (Таблиці 2.6)

Таблиця 2.6 норма № 13. Постачання господарським майном та інвентарем органів внутрішніх справ та установ МВС СРСР.

№ пп.	Найменування майна	Одиниця виміру	Термін експлуатації (роки).	Кількість предметів	Примітка
1. Обладнання і інвентар для кімнат побутового обслуговування або господарських куточків.
1	Праска електрична	шт.	3	1	1
2	Щітка для одягу	шт.	2	1	2
3	Щітка шевська	шт.	1	1	3
4	Ножиці господарські	шт.	5	1	1
5	Нитки котушкові (200 метрів намотування)	котушка	1	10	1
6	Голки ручні різних розмірів	шт.	1	10	1
7	Ґудзики різні	шт.	1	3	4
8	Крем для взуття	грам	1	50	4
2. Господарські матеріали і інвентар.
9	Тканина пакувальна	метр	1	200	5
10	Мішки господарські	шт.	1	50	5,6
11	Мотузка господарська	кг.	1	25	5,6
12	Шпагат	грам	100 на 1 особу	1	6,7
13	Нафталін	грам	50 на 1 особу	1	7
14	Метр металевий і дерев'яний	шт.	10	Відпускається по 1 екземпляру на речовий склад	6
15	Ножиці	шт.	10	Відпускається по 1 екземпляру на речовий склад	6
16	Ростомір	шт.	10	Відпускається по 1 екземпляру на речовий склад	6
17	Ступнемір	шт.	10	Відпускається по 1 екземпляру на речовий склад	6
18	Кільцемір (для визначення розмірів головних уборів)	шт.	10	Відпускається по 1 екземпляру на речовий склад	6

Примітки:

1. Відпускається на кожну кімнату побутового обслуговування або господарський куточок.

2. Відпускаються на кожні 20 осіб штатної чисельності особового складу.

3. Відпускається на кожні 10 осіб штатної чисельності особового складу.

4. Відпускається на 1 людину на штатну чисельність молодшого начальницького і рядового складу.

5. Відпускається на кожен речовий склад.

6. Купується на місці за рахунок грошових коштів, що виділяються на ці цілі.

7. Відпускається на штатну чисельність особового складу, що складається на забезпеченні.

Постачання швейними машинами, кравецьким інструментом і господарським майном санаторіїв, будинків відпочинку та туристичних баз МВС визначено в (Таблиці 2.7)

Таблиця 2.7 норма № 14. Постачання швейними машинами, кравецьким інструментом і господарським майном санаторіїв, будинків відпочинку та туристичних баз МВС СРСР.

№ пп.	Найменування майна	Одиниця виміру	Термін експлуатації (роки).	Кількість предметів	Примітка
1	Машина швейна	шт.	12	1	1
2	Голки для швейної машини різних номерів	шт.	1	30	1
3	Голки ручні	шт.	1	15	1
4	Наперстки кравецькі	шт.	1	1	1
5	Ножиці кравецькі	шт.	5	1	1
6	Праска електрична	шт.	3	1	2
7	Щітка для одягу	шт.	2	1	3
8	Щітка шевська	шт.	2	2	3

Примітки:

1. Відпускаються на кожного штатного кравця.

2. Відпускаються по 1 одиниці на 40 штатних ліжок.

3. Відпускаються по 1 одиниці на 1 палату.

Матеріали, що заготовлюються централізовано, відпускаються військовим частинам безкоштовно. Допоміжні ремонтні матеріали (шпильки, цвяхи,підбори формовані гумові, фарби, гачки та інше.), а також інструмент для кімнат побутового обслуговування можуть заготовлятися безпосередньо військовими частинами за рахунок спеціального фонду, що виділяються на господарчі витрати.

Відновлення (поповнення) інструмента проводиться за рахунок коштів, що відпускаються на господарські витрати.

Швейне та інше обладнання, призначені за нормами, заміняються за розпорядженням старшого постачального органу.

Інструмент і обладнання з закінченими термінами експлуатації, але придані до подальшого використання, з урахування військової частини не списується і перебуває в експлуатації до повного їх зносу.

Для безперебійного забезпечення ремонтних майстернь ремонтними матеріалами у військових частинах міститься незнижуємий запас ремонтних матеріалів у розмірі місячної потреби.

К інструментам, застосованим при ремонті швацьких виробів, відносять ігли, наперстки, ножиці, сантиметрові стрічки, лінійки, електропраски, різних видів колодки.

Ігли швацькі ручні. Номери ігл вказують товщенну (діаметр), розмір по довженні і величенні вушка. Необхідні для роботи номера ігл визначають по номеру ниток, підібраних по товщинні основної тканини ремонтуємого виробу[24].

Співвідношення номерів ігл, ниток і пошиваємих тканин можна провести в таблиці.(Таблиця 2.8)

Таблиця 2.8 Співвідношення номерів ігл, ниток і пошиваємих тканин

Номер ігли	Діаметр ігли, мм	Довженна ігли, мм	Номер ниток, співпадаючих номеру ігли	Для яких тканин використовується
3 4 6 8 10	0,7 0,8 0,9 1,0 1,2	40 35 40 40 50	60-50 40 30 20 10	Легких змішаних тканин( синього, чорного) кольору. Середніх змішаних тканин (куртки зимові) хлопчатобумажних і шерстяних тканин ( кітель парадно вихідний) Для товстих тканин (кожухи з натуральної овчини )

Наперстки, які використовують для ремонту одягу, мають конусну форму і можуть бути с донцем і без нього.

Ножиці застосовують трьох видів:

- швацькі невеликих розмірів, с довженною леза от осі до кінця 8-10 см;

- швацькі середніх розмірів, с довженною леза от осі до кінця 10-16,5 см;

- закрійні великих розмірів, довженною 38-42 см; для розкрою і підрізання тканин, які використовуються для кожухів з натуральної овчини.

Стрічки сантиметрові мають сантиметрове ділення.

Лінійки використовують для всіх викроювання лекал при середньому і капітальному ремонті.

Електричні праски застосовують при всих видах ремонту особливо в стаціонарних умовах.

Для ремонту обмундирування застосовують лоскут хлопчатобумажний та шерстяний, різні нитки та фурнітуру, в першу чергу ремонтні матеріалі отримані від розпорення вибрукованого майна. Шматки ганчір'я, матеріали, окремі деталі, фурнітура отримані від розпорення предметів речового майна після списання речового майна можуть використовуватися не тільки для ремонту а й на господарчі потреби або здаються в пункти вторинної сировини.

Лоскут хлопчатобумажний та шерстяний застосовується для наложення мілких заплат на предмети обмундирування, спецодягу і натільної білизни.

Перелік використаний при дрібному ремонті фурнітури і його призначення приведені в (Таблиці 2.9)

Таблилиця 2.9 Фурнітура для дрібного ремонту одягу

Фурнітура	Призначення
Ґудзики формені амінопластові діаметром аметром 22 мм Ґудзики формені амінопластові діаметром 14 мм Пувиці білизняні білого кольору амінопластмасові, великі діаметром 17 мм, малі діаметром 11 мм	Для ремонту кітелів та брюк парадно вихідних, кітелів та брюк повсякденних, курток зимових. Для ремонту кітелів та брюк парадно вихідних, кітелів та брюк повсякденних, курток зимових, костюмів зі змішаної тканини та полушубків. Великі-при ремонті білизни натільної. Малі-при ремонті білизни натільної та сорочок ппарадно вихідних.

2.3 Сучасний стан ремонту речового майна - проблеми та перспективи

Аналіз роботи майстерень, який ми проналізували у військових частинах 3011та АВВ МВС України показує, що ремонт дозволяє накопичувати запаси постільної та натільної білизни, робочого одягу, створити підмінний фонд, а повертаючи на постачання після ремонту інвентарні предмети, що вислужили встановлені терміни носіння заощаджувати державні кошти на заготівлю нових предметів. В періуд з 10.01.2011 року по 10.01.2012 в речових майстернях Академії внутрішніх військ МВС України виготовлено: (Таблиця 2.10)

Таблиця 2.10 Дані про виконання плану ремонту речового майна в майстернях Академії внутрішніх військ МВС України станом на 10.01.2012

№ з/п	Найменування виробів	План ремонту на рік	Відремонтовано (виготовлено)	Примітка
			За 4 квартал	З накопиченням з початку року
1	Простилка під матрац	900	70	224	Пошив
2	Простирадло бавовняне	4000	840	2260	Пошив
3	Рушник вафельний	3000	730	2080	Пошив
4	Рушник ніжний	4000	210	1210	Пошив
5	Ковдра н/вовняна	300	130	478	Пошив
6	Костюм польовий	1000	470	1460	Пошив
7	Костюм шпит. теплий	50	10	35	Пошив
8	Черевики з вис. берц.	1000	320	1225	Пошив
9	Намети табірні	15	4	17	Пошив
10	Валянки	50	15	46	Пошив
11	Наволочка бав.	1000	440	1218	Пошив
12	Куртка утеплена	1000	380	888	Пошив
13	Білизна натільна	2000		300	Пошив
14	Білизна тепла	2000	180	580	Пошив
15	Плащ-намет р/с	500	210	610	Пошив

За 2011 рік речовою майстернею військової частини 3011 відремонтовано і виготовлено: (Таблиця 2.11)

Таблиця 2.11 Дані про виконання плану ремонту речового майна в майстерні військової частини 3011

№ з/п	Найменування виробів	План ремонту на 4 квартал 2011 року	Відремонтовано (виготовлено)	Примітка
			За 4 квартал	З накопиченням з початку року
1	Простирадло	200	220	840	Ремонт
2	Наволочка	200	210	830	Ремонт
3	Рушник	150	160	640	Ремонт
4	Костюм б/в зі зм.ткан.	80	90	360	Ремонт
5	Килим при ліжковий	40	40	120	Пошив
6	Підматрасник	30	30	120	Ремонт
7	Костюм шпитальний	0	0	35	Пошив
8	Рушник для ніг	30	40	130	Пошив
9	Білизна натільна	100	100	240	Ремонт
10	Білизна тепла	70	80	204	Ремонт
11	Ковдра н/в	48	50	186	Ремонт
12	Куртка зимова	35	35	118	Ремонт
13	Черевики з високими берцями	60	60	240	Ремонт
14	Фартух кухарський	0	0	3	Пошив
15	Матрац ватяний	48	50	200	Ремонт
16	Подушка	45	45	190	Ремонт
17	Гардини	0	0	16	Пошив
18	Майки	100	110	440	ремонт
19	Труси	100	110	440	ремонт
20	Пальто шубне	15	15	45	Ремонт

Однією з головних проблем сучасного ремонту речового майна є не до фінансування речових служб, що не дає змогу закупляти нове більш сучасніше технічне обладнання, інвентар та інструмент, який позволить виконувати вчасний ремонт речового майна та обладнання речових майстерень. Фінансування попередніх років все погіршується це можна побачити на (Таблиці 2.11 )

Таблиця 2.11 Аналіз фінансування закупівель речового майна для потреб внутрішніх військ МВС України

№	РІК	ПОТРЕБА млн. грн.	ПРОФІНАНСОВАНО
			млн. грн.	%
1	2003	57,3	23,0	40,0
2	2004	52,3	17,0	32,5
3	2005	45,3	19,79	43,7
4	2006	42,2	19,99	47,4
5	2007	46,8	20,0	42,7
6	2008	54,4	24,4	44,85
7	2009	168,57	19,5	11,57
8	2010	230,05	27,6	12,0
9	2011	333,3	30,0	9

Преспективою для ремонту речового майна є поява нового технічного обладненя в речовій ремонтній майстерні як оверлок впровадження нових більш доповнених занять з молодшими фахівцями речової служби зі спеціальної підготовки. Розробитипрограму підготовки молодших фахівців речової служби (швець, кравець) та опорне навчально-методичне забезпечення.

ВИСНОВОК

Як видно приведений нами вище аналіз показує, що робота майстерень по ремонту речового майна дає вагомий економічний ефект, що підтверджує доцільність їх функціонування у військових частинах, тому в перспективі удосконалення інструкції по ремонту речового майна дозволить не тільки спростити роботу посадових осіб речової служби, а й зекономити державні кошти та час, який необхідний для виконання поставлених службово бойових завдань, які покладені на внутрішні війська. З цього слід сказати аналізуючи досвід роботи майстерні, умови експлуатації майна, наявність обладнання, ступінь кваліфікації майстрів та інші причини, що впливають на продуктивність праці, норми витрат часу на одиницю виробу можуть бути змінені в бік зменшення і надання більшого економічного ефекту.

РОЗДІЛ 3 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РЕМОНТУ РЕЧОВОГО МАЙНА У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ

3.1 Організація ремонту речового майна у військових частинах внутрішніх військ

Удосконаленна Інструкція про порядок організації та проведення ремонту речового майна у Збройних Силах України визначає порядок організації та проведення поточного та середнього ремонту предметів військових форми одягу та взуття у військових частинах.

Організація та проведення ремонту речового майна покладаються на посадових осіб та фахівців речової служби, метою їх є підтримання та відновлення (справність) речового майна шляхом своєчасної заміни або ремонту зношених (пошкоджених) деталей предметів одягу і взуття. В РРМ проводиться середній та поточний ремонт верхнього одягу, теплих речей (частково), постільних речей, білизни, наметів і взуття. Ремонт білизни може виконуватися в пральні[9].

Роботу в РРМ організовує начальник речової служби військової частини. Він складає план середнього ремонту речового майна, забезпечує РРМ ремонтними матеріалами та інструментом, контролює правильність витрат ремонтних матеріалів і своєчасність виконання нарядів, а також якість ремонту.

Начальник РРМ (старший кравець) відповідає за:

організацію роботи в РРМ;

виконання плану середнього ремонту речового майна та якість його ремонту;

збереження обладнання, інструменту (інвентарю), ремонтних матеріалів і правильний витрата ремонтних матеріалів;

ведення графіка ремонту і виконання норм виробітку, встановлених для кравців і шевців;

збереження прийнятого в ремонт речового майна.

Для розміщення РРМ командир військової частини виділяє обладнане приміщення площею з розрахунку 7 кв.м на кожного молодшого фахівця речової служби. В РРМ обладнуються окремі кімнати (місця) для кравців та шевців.

3.2 Порядок здачі речового майна в ремонт

Речве майно, яке потребує середнього ремонту, здається в РРМ. Дане майно з обліку підрозділів не списується і після ремонту повертається до відповідних підрозділів для видачі військовослужбовцям по приналежності. До всіх здаються в ремонт предметів речового майна прикріплюються бірки, на яких вказуються номера і найменування підрозділів, а також прізвища відповідальних кто здав майно в ремонт.

Поточний і середній ремонт речового майна, що зберігається на речовому складі військової частини, проводиться в РРМ за розпорядженням начальника речової служби військової частини.

Речове майно, що здається в РРМ, повинно бути очищено від бруду і пилу, просушено, а при необхідності випрана та вичищено. Взуття, крім того, повиннобути повязане попарно.

Підготовлені до ремонту предмети речового майна здаються в РРМ за розпорядженням заступника командира військової частини з тилу або начальника речової служби військової частини.

Начальник РРМ розписується за прийняте в ремонт речове майно в книзі обліку ремонту (обслуговування, обробки) озброєння, техніки та інших матеріальних засобів і книзі обліку матеріальних засобів, виданих у тимчасове користування підрозділи або речового складу військової частини, з яких надійшло у ремонт речове майно.

В РРМ облік обладнання, інструменту і ремонтних матеріалів ведеться в книзі обліку наявності та руху матеріальних засобів у підрозділі. Підставою для записів в дану книгу є накладні на що надійшли в РРМ матеріальні засоби та донесення про наявність та рух матеріальних засобів.

3.3 Організація і порядок розпорення речового майна

Списання речового майна організується у військовій частині згідно Положення про забезпечення речовим майном у системі МВС України та Постанови Кабінету Міністрів України щодо порядку обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах та інших збройних формуваннях України”.

Вибракування та списання речового майна здійснюється з метою вилучення з обліку речей, термін носіння яких вже вичерпано та непридатних до подальшого використання.

Вибракування - це огляд, сортування речового майна з метою визначення його якісного стану та можливості списання за терміном носіння.

Списання - це більш змістовний термін, який єднає в собі вибракування, а також утилізацію майна, висновок про його подальше використання, і оформлення необхідних документів з метою виключення списаних речей з обліку та оприбуткування отриманого утилю у вигляді ганчір'я, фурнітури і ремонтних матеріалів.

Списання речового майна здійснюється за мірою необхідності, однак не менш ніж два рази на рік (після забезпечення особового складу частини за літнім та зимовим планами забезпечення). Це можливо пояснити тим, що після видачі підрозділам нових речей, старі речі, більша частина яких взагалі непридатна до подальшого використання і має вичерпаний термін носіння, тільки загромаджують приміщення сховища, створюючи безлад, що в свою чергу є порушенням заходів протипожежної безпеки.

З досвіду роботи фахівців речової служби у військах, як правило, виникає потреба у списанні речового майна ще на передодні складання звітності по речовому забезпеченню, з метою більш достовірного відображення забезпеченості та потреби військової частини у речовому майні.

Все речове майно, строки носіння якого вичерпані і непридатне до подальшого використання, вилучається із підрозділів та зосереджується на складі частини. На майно, яке здається підрозділами для списання, у речової службі виписується накладна-вимога форми з-3у 3-х примірниках (1-й примірник надається у фінансову службу, 2-й залишається у речовій, а 3-й забирає матеріально відповідальна особа підрозділу-здавача майна). Накладна-вимога є підставою для списання речового майна з обліку підрозділу та оприбуткування його по обліку складу.

Предмети речового майна, вибракувані у військовій частині для списання, розпорюють в присутності членів комісії, які проводили вибракування речового майна не пізніше 10 днів після затвердження акта зміни якісного стану (вибракування).

Розпірка речового майна оформляється актом зміни якісного стану (розпірки), в якому робиться посилання на акт вибракування і вказуються найменування, кількість розпоротих предметів, отриманого вторинної сировини (дрантя, брухту) і матеріалів (фурнітури). Комісія, яка призначена для вибракування та списання речового майна, зобов'язана:

піддати предмети речового майна всебічному огляду;

установити термін фактичного знаходження майна в носінні (експлуатації) та визначити ступінь придатності речей для подальшого використання за призначенням. Час фактичного перебування речового майна в користуванні визначається по клеймам та даним обліку служби.

скласти акт на списання речового майна;

сформулювати висновок в акті про найбільш доцільне використання майна після списання;

забезпечити повне розпорювання (деформування) речового майна, яке списано по сортувальному акту та здійснити таврування отриманих деталей і ганчір'я клеймом № 4 “утиль”.

Не підлягають розпорюванню хутряні вироби, подальше використання яких визначає довольчий орган.

Для визначення якісного стану речового майна комісія повинна користуватись:

1 стандартами, технічними умовами, паспортами та іншими документами, які визначають технічні, санітарні та інші вимоги до предметів речового майна та обладнання;

2 строками носіння (експлуатації) і технічними показниками категорії якісного стану виробів.

Вибракування і списання речового майна, термін носіння (експлуатації) якого не вичерпано, категорично забороняється.

Списання у військовій частині внутрішніх військ хутряних виробів, постільних речей, наметів, постового одягу, плащ-наметів, брезентів, швейного та побутового обладнання, рушників, костюмів польових зимових здійснюється з дозволу начальника Головного управління внутрішніх військ МВС України в присутності компетентного представника Головного управління внутрішніх військ МВС України, який засвідчує сортувальний акт.

Шматки ганчір'я, матеріали, окремі деталі, фурнітура отримані від розпорення предметів речового майна після списання речового майна використовуються для ремонту предметів речового майна, на господарчі потреби або здаються в пункти вторинної сировини.

Деякі види майна та експлуатаційні матеріали підлягають списанню з обліку служби в межах норм відпустки прямою витратою без включення їх до акту списання форма № 3-2 (сортувального акту форма № 8) по закінченню встановленого терміну носіння. До таких речей відносяться: хусточки, шкарпетки, рукавиці брезентові та робочі, кирзові, бавовняні, калоші гумові списуються з облеку після закінчення строків носіння без включення їх до сортувального акта[12].

Розпорення речевого майна проводиться так, щоб вийшло максимальна кількість клаптя, придатних деталей і фурнітури для подальшого використання їх при ремонті речового майна.

За результатами розпорення голова комісії складає акт із зазначенням найменування та кількості розпоротих предметів речового майна, найменування та кількості клаптя, матеріалів та фурнітури, відібраних для використання в якості ремонтних матеріалів, а також кількості дрантя та брухту. На підставі акта розпірки (розбирання), який стверджує заступник командира військової частини з тилу, здійснюється списання розпоротих предметів зі штучного обліку та прибуткування отриманих від розпірки матеріалів, фурнітури, дрантя та брухту (вагою і поштучно). Розпірка швейних виробів проводиться в порядку, зворотному їх пошиву, що зменшує витрату часу на її виконання [21 ].

Спочатку відпорюється фурнітура (ґудзики, гачки і петлі брючні, пряжки і так далі), вона очищається і розсортовує за найменуваннями.

Окремі деталі швейних виробів, що зберегли достатню міцність, розпорюють по шву з використанням ножа.

У разі зносу деталей швейних виробів по лініях шва вони вирізуються ножицями.

Для розпірки куртки зі змішаної тканини повсякденої необхідно:

відпороти всі ґудзики;

відпороти рукава, розпороти шви донизу;

відпороти комір;

розпороти бокові і плечові шви;

відпороти підкладку і подборт;

відпороти кишені.

Розпорення шкіряного взуття виробляється в такій послідовності:

1) взуття замочувати в теплій (до 30 ° С) або холодній воді протягом 1-2 годин;

2) пров'ялюють взуття на дерев'яній решітці протягом 1-2 годин;

3) розпороти низ взуття:

- Відокремити підошву разом з каблуком (можливо зробити на спеціальному пристосуванні, або вручну за допомогою викрутки, молотка і кліщів);

- Видалити постилку;

- Видалити устілку, попередньо відокремивши від неї затяжну крайку за допомогою кліщів;

- Звільнити від цвяхів придатні до використання жорсткі шкіряні та гумові деталі низу (підметку, підошви, устілки);

4) розпороти деталі верха пошкодженої шкіри : черевики з високим берцем та черевики шкіряні перед частини взуття та задник. 5) очистити придатні до використання деталі верху від ниток, а також від текса та інших цвяхів за допомогою ножа, шила і кліщів.

Розкрійвалянок

Валянки розкроюються на окремі деталі двома способами.

Первинний спосіб застосовується для валянок з достатньо міцними задниками (п'ятками). (рисунок 3.1).

Рисунок. 3.1 Розкрій валянок (первинний спосіб)

Розкрій виконується шляхом розрізу валянка ножем по передньому вигину халявки через верхній гребень головки і підошвину частину (рисунок. 3.1). Другий спосіб застосовується при розкрої валянок з ізношиними задниками (п'ятами). Валянок розрізають ножем по передньому вигину халявки до верхньої точки підйому, від цієї точки по переду під прямим кутом до лінії переднього вигину (лінії, реза) до сліду підошви і через подошвенну частину (рисунок. 3.2). З повстяної порожнини, отриманої після розкрою валянок, викроюються вручну деталі (підошви, на бойків, вкладишів).

Рисунок. 3.2 Розкрій валянок (другий спосіб)

3.4 Пропозиції щодо удосконалення організації ремонту речового майна у військовій частині внутрішніх військ МВС України

Проаналізувавши стан організації ремонту речового майна у військових частинах внутрішніх військ МВС України та на підставі отриманих статистичних , практичних даних ми пропонуємо удосконалити інструкцію по ремонту речового майна за допомогою ведення нових технічних засобів для ремонту речового майна,що дасть змогу:

- замінити устаткування речової служби на більш сучасні зразки, для виконання більш складних операцій стосовно всіх видів ремонту речового майна так і виготовлення нового речового майна для потреб внутрішніх військ МВС України.

- автоматизувати систему ремонту речового майна у військових частинах з використанням персональних программ, які встановлені на новому технічному обладнані для ремонту речового майна.

- зробити підгонку обмундирування для військовослужбовців більш коректною згідно встановлених розмірів за менший час чим це було раніше.

- поліпшити роботу молодшим фахівцям речової служби в роботі з речовим майном і повисить бойову готовність і авторетет військових частин внутрішніх військ.

- проведення більш повних і обґрунтованих нових занять з молодшими фахівцями речової служби зі спеціальної підготовки з залученням новітньої обчислювальної техніки.

3.4.1 Нове технологічне обладнання та змінені норми для речової ремонтної майстерні

Саме для цього ми пропонуємо увести в роботу речової ремонтної майстерні, речове технічне обладнання, як оверлок.

Оверлок - це технічний пристрій для обрізки та обробки країв деталей швейних виробів, що робить еластичні, розтягуються шви. Служить для обметування країв одягу, обробки трикотажу і еластичних тканин, створення декоративних строчок.

Слід зазначити, що існують такі оверлоки, які виконують плоскі шви, ланцюгові строчки і декоративні шви. Вони використовуються також для того, щоб виконувати розпошивальні та інші шви.

Оверлоки розрізняються за кількістю робочих ниток (від 2 до 10) [36].

Для найпростіших швів достатньо 2-х-3-х ниткового оверлока. Для більш складних швейних виробів потрібні дорогі моделі з удосконаленими типами швів на чотирьох і більше робочихниток.

Робота даної машинки в тому, що кілька ниток міцно охоплюють зріз матеріалу і, утворюють край обметочних швів, що перешкоджають розпуску матеріалу. Оверлок за один прохід обрізає надлишок тканини, сточує деталі і обметує зріз любих тканин. Крім того, деякі оверлоки виконують плоскі шви і ланцюгові рядки, декоративні шви, і використовуються для виконання распошивальних швів і багатьох інших операцій.

Оверлок не замінює швейну машину, а служить її доповненням, дозволяючи робити ті операції, з якими швейна машина в силу своїх конструктивних особливостей впоратися не в змозі. Особливістю оверлочних рядків є їх еластичність, що робить оверлок незамінним при шитті виробів з трикотажу і товстих тканин[35].

Основною відмінністю оверлока від швейної машини є те, що петлювання ниток здійснює не човниковий пристрій, а петлітелі. В петлі утворюють і беруть участь два петельники - верхній і нижній. Основний вид шва оверлока отримується за допомогою роботи тільки верхнього і нижнього петельник - тринитковий обметочний шов.

Наявність спеціального конвертера на верхньому петлітелей оверлока дає можливість виконувати шви двониткового плетіння. Комплектація оверлока нижнім ланцюговим петлітелей дає можливість виконувати ланцюгові шви.

Оверлок оснащений діфферінціальном транспортером тканини. Регулюючи транспортер оверлока, можна добитися красивого хвилястого ефекту, або навпаки припосаживання тканини[27].

Нитки можна використовувати як дорогі імпортні, так і вітчизняного виробництва. Використовуючи нитки кольорові, шовкові, текстуровані,можна за допомогою оверлока зробити ремонт речового майна або виготовлення нового майна індивідуальним і неповторним.

Ми вважаємо, що саме оверлок буде добре застосовуватися в ремонті і виготовлені: лицевих і ножних полотенець, підматрасників, приліжкових ковриків та підгонку обмундирування для особового складу.

В першу чергу оверлок менш вібраційний в роботі та шумоізоляційний,ніж швейна машинка, що буде краще впливати на роботу та емоційний стан шевця. Оверлоки краше встановлювати для більш економічної роботи в полках та бригадах військових частин внутрішніх військ. Ми пропонуємо увести вроботу марку такого оверлоку як: Family 645D 4-x (3, 2-x) - нитковий оверлок здиференціальною подачею тканини (рисунок3.3).

Рисунок 3.3 Family 645D 4-x (3, 2-x) - нитковий оверлок

Характеристика данного оверлока:

1) Кількість швів 13

2) Регулятор тиску лапки є

3) Споживана потужність (загальна / лампи) 130/15Вт

4) Стандарт голок HAx1SP

5) Диференціальний транспортер тканини є

6) Полегшена заправка петлітелей є

7) Контейнер для збору обрізків тканини є

8) Маса 7 кг

9) Країна виробник Тайвань

10) Гарантія 3 роки

Оверлок Family MyLock 645D - простий і зручний в роботі. Легке і швидке перемикання з режиму оверлочного шва в режим рольового шва. Наявність диференціальної подачі тканини дає можливість обробляти еластичні тканини.

Проаналізувавши даний оверлок ми виявили основні його властивості до них відносяться:

1) Всі основні органи управління, такі як регулятори довжини стібка або диференціальної подачі, зручно розташовані і легко доступні.(рисунок 3.4)

Рисунок 3.4 Регулятори довжини стібка

2)Легка заправка нитки: нітенаправники марковані різними кольорами. З унікальною системою полегшеної заправки лівий петельник можна заправити ниткою швидко і легко. (рисунок 3.5)

Рисунок 3.5 Система заправки ниток

3)Легке і швидке перемикання з режиму оверлочного шва в режим рольового шва. Прицьому можливо виконувати рольову підрубку без заміни лапки або голкової пластини (рисунок 3.6)

Рисунок 3.6 Голкова пластина і лапки

4)Матеріал не розтягується, складки не утворюються на тонких тканинах,рядки виходять ідеальними завдяки диференціальної подачі. (рисунок 3.7)

Рисунок 3.7 Система диференціальної подачі

5)Регульований тиск лапки. Для будь-якої тканини, від джинсової, брезентової до шовкової, змінюючи тиск лапки, можна отримати прекрасні шви.

6)Зручне відключення ножа.(рисунок 3.8)



Рисунок 3.8 Система відключення ножа

7)Великий контейнер для обрізок тканини.(рисунок 3.9)

Рисунок 3.9 Контейнер для обрізки тканини

8)Наявність важеля додаткового натягу нитки на нижній петельник при виконанні рольового шва.(рисунок 3.10)

Рисунок 3.11 Важель додаткового натягу нитки

9)Заміна лапки відбувається легким замиканням. (рисунок 3.12)

Рисунок 3.12 Лапки оверлока при замиканні

10)Створення декоративних елементів: наприклад, прекрасний 2-нитковий плоский шов можна виконати за допомогою конвертера.

11)Інструмент і запасне обладнання знаходяться в зручній коробці. (рисунок 3.13). Пінцет, конвертер для роботи з двома нитками, голковий нитководій, запасний ніж і інші аксесуари входять в комплект до машини

Рисунок 3.13 Коробка для інструмента

12) До оверлоку додається детальна інструкція з безліччю ілюстрацій, що допоможе шевцю швидше розібратись в роботі даного технічного обладнення.

13)Чохол захищає оверлок від пилуі гумові ніжки забезпечують стійкість машини та безпечність при роботі шевцю.

14)Для отримання більш неймовірних ефекту у професійній роботі можливо використовувати додаткові лапки.

Даний оверлок виконує такі види швів:

4-нитковий обметочний шов.(рисунок 3.14) 3-нитковий обметочний широкий шов. (рисунок 3.15) 3-нитковий обметочний вузький шов.(Рисунок 3.16)

3-нитковий широкий шов Flatlock.(рисунок 3.17) 3-нитковий вузький шов Flatlock. (рисунок 3.18) 3-нитковий рольовий підрубувальний шов. (рисунок 3.19) 3-ниткова облямівка. (рисунок 3.20) 2-нитковий обметочний вузький шов. (рисунок 3.21) 2-нитковий широкий шов Flatlock. (рисунок 3.22) 2-нитковий вузький шов Flatlock. (рисунок 3.23) 2-нитковий рольовий підрубувальний шов. (рисунок 3.24) 2-ниткова облямівка. (рисунок 3.25) 2-голковий тринитковий обметочний шов. (рисунок 3.26)

Рисунок 3.14 4-нитковий обметочний Рисунок 3.15 3-нитковий шов. широкий обметочний шов.

Рисунок 3.16 3-нитковий обметочний Рисунок 3.17 3-нитковий широкий вузький шов. шов Flatlock.

Рисунок 3.18 3-нитковий вузький Рисунок 3.19 3-нитковий

шов Flatlock. рольовий підрубувальний шов



Рисунок 3.20 3-ниткова облямівка. Рисунок 3.21 2-нитковий

обмет очний вузький шов.

Рисунок 3.22 2-нитковий широкий шов Рисунок 3.23 2-нитковий шов

Рисунок 3.24 2-нитковий рольовий Рисунок 3.25 2-ниткова підрубувальний шов. облямівка.

Комплектація оверлока Family 645D:

1) Коробка для приладдя.

2) Лапка для оверлока стандартна.

3) Викрутки велика і мала.

4) Конвертор 2-ниткового шва.

5) Пінцет.

6) Набір голок.

7) Сітки на котушку.

8) Обмежувачі для котушок.

9) Щіточка для чищення.

10) Нитководій.

11) Масленка з маслом.

12) Гайковий ключ.

13) М'який чохол.