Методичний підхід до оцінки ризиків адміністрування податку на додану вартість
Розрахунок потенційно можливого теоретичного обсягу сплати податків залежно від рівня економічної активності. Кількісне вимірювання обсягу недотримання податкового законодавства внаслідок ухилення усіх видів - завдання валового податкового розриву.
Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 31.08.2017 |
Размер файла | 12,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Протягом останніх років податкова політика України носить антикризовий характер, але супроводжується посиленням податкового тиску на більшість вітчизняних суб'єктів господарювання та громадян. Це виявляється у розширенні об'єктів оподаткування ПДВ, збільшенні ставок акцизного податку, впровадженні військового збору, скасуванні великої кількості податкових пільг за видами діяльності, а також пільгових умов оподаткування дивідендів та інших пасивних доходів. Військово-політична криза зумовила актуальність стимулювання за допомогою застосування інструментів податкової політики оборонної промисловості.
Актуальність удосконалення форм і методів адміністрування податку на додану вартість (ПДВ) привертає увагу багатьох учених. Гринчук Ю., Гринчук В. розглядають податкові платежі, що включаються до ціни товару (ПДВ, акцизний збір) у координатах податкового планування. Погоджуємося з Буряковським В., що при дослідженні механізму адміністрування ПДВ необхідно враховувати історичні особливості розвитку конкретної країни. У разі, коли у структурі ВВП переважають особисті доходи, тобто доходи корпорацій і населення (такі тенденції спостерігаються у США, Канаді й Великобританії), найвагомішу роль у формуванні податкових надходжень відіграють прямі податки -- корпоративний та податок на доходи громадян. У країнах зі слаборозвиненими економіками або економіками, що розвиваються, через недостатність доходів платників основна роль у структурі бюджетних надходжень відводиться непрямим податкам (податок на додану вартість, акцизи, ввізне й вивізне мито).
Кузьменко Г.І., Струтинська О.М. справедливо зауважують, що механізми оподаткування доданої вартості мають суттєвий вплив на податковий потенціал суб'єкта господарювання. Класик податкової теорії Лафер А. наголошував, що вилучення у виробників близько 35-40% доданої вартості робить економічно нецікавим і недоцільним процес розширеного відтворення, провокує підприємства до скорочення виробництва, приховування бази оподаткування тощо.
Високо оцінюючи науковий доробок указаних авторів, слід указати на те, що їх праці не враховують існування податкових ризиків (tax gap), які визначаються як різниця між сумою податків, які теоретично повинні бути сплачені, та сумою податків, що є фактично сплаченим. Основною метою застосування концепції податкових розривів є оцінювання загроз для податкової бази. Потенційно можливий теоретичний обсяг сплати податків розраховується, виходячи з рівня економічної активності, та містить припущення, що всі платники виконують свої зобов'язання у відповідності до букви та духу закону. Враховуючи значущість ПДВ, який є одним із основних бюджетоутворюючих податків нашої країни, важливою є оцінка його податкового розриву.
Валовий податковий розрив (gross tax gap) дозволяє кількісно виміряти обсяг недотримання податкового законодавства внаслідок ухилення усіх видів -- це загальне недотримання податкового законодавства: (відсутність податкового повідомлення, шахрайство, халатність, помилка, неплатежі, несвоєчасні сплати), а також ухилення від сплати податків. Чистий податковий розрив (net tax gap) -- це сума валового податкового розриву за мінусом сум, стягнутих за результатами контрольно-наглядової діяльності відповідних органів.
На сьогодні виділяють три основних техніки вимірювання податкових розривів, які використовуються для різних видів податків: метод «зверху вниз» («top down approach») -- для непрямих податків; метод «знизу вверх» («bottom up approach») -- для прямих податків; експертні оцінки.
З метою поліпшення організації роботи фіскальних органів щодо відпрацювання підприємств вони поділені на такі категорії: I -- ймовірні «вигодонабувачі» (реальний сектор економіки); II -- підприємства -- «транзитери», задіяні у схемах руху ПДВ, III -- підприємства -- ймовірні «податкові ями», задіяні у схемах руху ПДВ.
Таблиця 1. Критерії відбору та класифікації суб'єктів господарювання за категоріями «вигодонабувач», «транзитер» та «податкова яма»
№ критерію |
Вигодонабувачі |
Податкові ями |
Транзитери |
|
Основні |
||||
1 |
Формування податкового кредиту за рахунок підприємств - «транзитерів» та підприємств - «податкових ям» |
Перша ознака для визнання «податкової ями» - не здано декларацію (не прийнято) |
Податковий кредит дорівнює податковим зобов'язанням або відрізняється на 2% |
|
2 |
Наявність розбіжностей між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями більш ніж на 1 млн. грн. |
Обсяг оподатковуваних операцій (ряд. 1А декларації з ПДВ), включаючи суму ПДВ, за останній звітний місяць більше 1 млн. грн. або різке збільшення податкового кредиту більш ніж на 1 млн. грн. (наказ ДПАУ від 25.01.2010 р. N 34) |
||
3 |
Кількість працюючих менше 5 осіб |
Кількість працюючих менше 10 осіб |
||
4 |
Велика кількість податкових накладних на одну товарну позицію |
|||
Додаткові |
||||
одночасно не менше 3-х податкових критеріїв |
не менше двох критеріїв одночасно |
будь-який критерій |
||
1 |
Кількість працюючих більше 20 осіб (форма N 1ДФ) |
Статутний фонд менше 200 тис. грн. |
Статутний фонд менше 200 тис. грн. |
|
2 |
Статутний фонд більше 100 тис. грн. (реєстраційні документи) |
Балансова вартість основних засобів менше 10 тис. грн. |
Директор та бухгалтер - одна особа |
|
3 |
Балансова вартість основних засобів більше 1 млн. грн. (звітність з податку на прибуток) |
Директор та бухгалтер - одна особа |
Стан платника є іншим, ніж основний (4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 16, 18, 19, 21, 22, 23, 32) |
|
4 |
Великі платники податків, підприємства-банки, підприємства страховики, підприємства-монополісти |
Середньомісячний обсяг операцій більше 1 млн. грн. |
||
5 |
Підприємства, які декларують середньомісячний обсяг операцій, включаючи суму ПДВ, за останній календарний рік більше 5 млн. грн. |
Різке збільшення податкового кредиту (більш ніж на 1 млн. грн.) порівняно з попереднім місяцем згідно з останньою декларацією з ПДВ |
||
6 |
Стан платника є іншим, ніж основний (4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 16, 18, 19, 21, 22, 23, 31, 32) |
|||
7 |
Формування податкового кредиту за рахунок власного індивідуального податкового номера |
податковий економічний валовий
Критерії відбору та класифікації суб'єктів господарювання за категоріями «вигодонабувач», «транзитер» та «податкова яма» наведено у табл. 1. Вартість податкового розриву з ПДВ розподіляється за такими пропорціями у розрізі окремих суб'єктів: податкові ями (22,7%), транзитери (27,9%), вигодонабувачі (49,4%).
За місяцями року найбільша їх вартість припадає на серпень, найменша -- на листопад. У розрізі груп платників податків за розміром підприємства, ознакою проведення господарської діяльності і звітування найбільші податкові розриви припадають на великі підприємства, а також середні та малі підприємства, що здійснюють системну діяльність. У розрізі платників податків, які відповідають загальним і специфічним критеріям, найбільші податкові розриви припадають на загальні критерії, імпортерів, сільськогосподарські підприємства.
Значний внесок у зниження податкових ризиків має система електронного адміністрування ПДВ, яка складається з трьох елементів: єдиний електронний реєстр податкових накладних (ЕЄРПН); спеціальні рахунки в казначействі, дані по експортно-імпортним операціям. Кожен платник ПДВ має свій персональний рахунок в казначействі. Державна Фіскальна служба направляє самостійно в Казначейство дані про підприємства -- платники ПДВ в Україні. Казначейство, в свою чергу, автоматично і безкоштовно, без будь-якої взаємодії з платниками податків, відкриває рахунки всім платникам ПДВ і передає інформацію про відкриті рахунки державній фіскальній службі. Фіскальна служба зобов'язана передати всім платникам податків реквізити відкритих в Казначействі рахунків підприємства.
Податок на додану вартість -- один із найбільш проблемних податків у податковій системі Україні . Це пов'язано, перш за все, із методикою його нарахування і сплати, яка дозволяє державі з одного боку наповнювати дохідну частину свого бюджету, але водночас мати корупційну складову в частині бюджетної заборгованості перед платниками податку, ухилення останніх від сплати у тому числі за рахунок неузгодженості нормативно-правових актів, роз'яснень контролюючих та судових органів, численних змін та непослідовної податкової політики держави в частині адміністрування ПДВ і недосконалого податкового обліку платників податку.
У 2015 р. було запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ, яка на думку платників податку, не тільки ускладнила роботу бухгалтерів, а й дозволила вивести значну кількість обігових коштів з обороту підприємства, наповнивши таким чином дохідну частину державного бюджету. Що стосується «податкових ям» та «площадок» то вони не були ліквідовані таким нововведенням. Прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 р. № 909-УШ внесло безліч цікавих та спірних питань для платників податку в нарахування, сплати, обліку та звітності з ПДВ.
Новації податкового законодавства щодо податку на додану вартість зводяться до такого: повернення поняття «звичайна ціна» у базу оподаткування ПДВ; зміна підстав для анулювання реєстрації платників ПДВ; введення штрафних санкцій щодо неправильності заповнення реквізитів податкової накладної; повернення переплати ПДВ тільки на електронний ПДВ-рахунок; зміна бюджетного відшкодування податку; розрахунок реєстраційного ліміту з урахуванням суми овердрафту; вилучення та доповнення окремих господарських операцій до складу пільгових постачань; запровадження пропорційного розподілу ПДВ між бюджетом та спеціальним рахунком для сільгоспвиробників.
Сутність методичного підходу до оцінки ризиків адміністрування податку на додану вартість зводиться до зміщення акцентів системи цілей із забезпечення виконання планових показників податкових надходжень до бюджету на мінімізацію чистого податкового розриву з ПДВ із врахуванням специфіки поведінки окремих категорій платників податків: податкові ями, транзитери, вигодонабувачі.
Перспективами подальших досліджень є визначення впливу квазіфіскальних операцій на розвиток податкової системи.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Визначення за даними господарських операцій складу валових витрат підприємства та валових доходів, суми податку на прибуток до сплати. Знаходження податкового кредиту та податкового зобов’язання, суми сплати до бюджету податку на додану вартість.
задача [18,6 K], добавлен 02.02.2010Камеральна перевірка декларацій з податку на додану вартість. Документальна перевірка ПДВ; реєстр обліку придбання та продажу товарів. Обґрунтованість застосування пільг при наданні податкового кредиту. Контроль нарахування та сплати податку на прибуток.
контрольная работа [54,5 K], добавлен 29.12.2012Юридична відповідальність за несплату податків, зборів і інших обов'язкових платежів. Адміністративні та кримінально-правові засоби попередження ухилення від оподаткування. Опис санкцій фінансово-правових норм при порушенні податкового законодавства.
реферат [25,6 K], добавлен 26.10.2010Історія становлення та теоретичні засади податку на додану вартість. Обчислення податку на додану вартість при переміщенні товарів через митний кордон України. Платники та об’єкти податку на додану вартість. Дата виникнення податкового зобов’язання.
курсовая работа [54,2 K], добавлен 27.03.2012Способи здійснення податкового контролю. Камеральна перевірка, її цілі та функції. Податковий кредит та податкове зобов’язання з ПДВ. Приклад розрахунку податку на додану вартість. Суть фінансової відповідальності платника податків за порушення закону.
контрольная работа [50,7 K], добавлен 15.02.2014Організаційно-правові засади реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності як платника податку на додану вартість, порядок його обчислення и сплати. Вимоги, щодо реєстрації платників податку та її анулювання. Правила оформлення податкової накладної.
курсовая работа [48,7 K], добавлен 17.11.2014Причини виникнення податкових ризиків як дуалістичної категорії з боку держави та платників податків. Характеристика етапів ризик-орієнтованого податкового адміністрування в бюджетному процесі. Пропозиції із підвищення транспарентності бюджетного процесу.
статья [20,2 K], добавлен 27.08.2017Економічна сутність податку на додану вартість. ПДВ як основний фіскальний інструмент наповнення бюджету України. Удосконалення і шляхи реформування механізму сплати і відшкодування ПДВ. Податкове адміністрування та ефективність податкової системи.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 21.07.2016Нормативно-правові засади застосування спеціальних податкових режимів: новації сучасного Податкового кодексу. Особливий порядок визначення елементів податку і збору. Звільнення від сплати окремих податкових платежів. Ухилення від сплати податків.
контрольная работа [38,8 K], добавлен 06.03.2014Сукупність податків і зборів до бюджету та внесків до державних цільових фондів. Методика заповнення декларації з податку на додану вартість юридичними особами. Розрахунок податків відповідно до отриманої декларації. Елементи системи оподаткування.
курсовая работа [54,3 K], добавлен 11.09.2014