Реакції на мовленнєвий акт ассертив у німецькомовному діалогічному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Реакції на мовленнєвий акт ассертив у німецькомовному діалогічному дискурсі

Сидорова М.О.

Анотація

Стаття присвячена встановленню типів реакцій на мовленнєвий акт ассертив у німецькомовному діалогічному дискурсі. Вивчення емпіричного матеріалу дослідження дозволило встановити, що як реактивне висловлення на мовленнєвий акт ассертив може виступати як підтвердження, так і заперечення висловленого в ініціальному ході стану справ. Реактивний мовленнєвий акт підтвердження певного стану справ може набувати форми імпліцитного ассертиву або директиву. Заперечення, в свою чергу, можна розподілити на два типи - емоційне та раціональне. В обох випадках мають місце актуалізовані в дискурсі імплікатури.

Ключові слова: ассертив, діалогічний дискурс, директив, імплікатура, мовленнєвий акт.

мовленнєвий акт ассертив висловлення

Постановка проблеми. Антропоцентрична направленість лінгвістичного пошуку на сучасному етапі розвитку науки все більше обумовлює звертання до імпліцитних смислів, а саме, до їхнього прагмасемантичного значення та положення висловлень з імплікатурами, насамперед у діалозі. Увагу вчених привертає встановлення іллокутивного потенціалу висловлень з імплікатурами у діалогічному дискурсі. Зокрема, висловлення з імплікатурами у діалогічному дискурсі зазнають наукової рефлексії з точки зору можливостей їхнього іллокутивного вираження та встановлення їхньої належності до певного мовленнєвого акту (далі -- МА).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення проблем імпліцитності пройшло закономірний шлях розвитку від її структурно-семантичних аспектів [5; 8; 9] до когнітивно-прагматичних та дискурсивних властивостей імпліцитних смислів, що актуалізуються в різноманітних типах дискурсу -- політичному [6], розмовному [2; 3], рекламному [1] та навіть в аспекті перекладу [10]. Найсуттєвішим при цьому є той напрям аналізу імплікатур, що тісно пов'язаний з проблемою типології імплікатур [12; 14], відмінностями імплікатури від інших видів імпліцитної інформації [18; 19], когнітивно-семантичними механізмами актуалізації імплікатур у дискурсі [13; 15], тощо.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Попри значну кількість досліджень на сьогодні невирішеною залишається проблема функціонування окремих мовленнєвих актів та властивостей висловлень, що належать до певного мовленнєвого акту -- за наявності великої кількості робіт, присвячених діалогу загалом та функціонуванню окремих мовленнєвих актів, майже невирішеною залишається проблема існування в діалозі мовленнєвого акту ассертив та висловлень з імплікатурами як реакцій на нього.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є аналіз висловлень у реактивних ходах німецькомовного діалогічного дискурсу, які є реакціями на мовленнєвий акт ассертив та носіями актуалізованих імплікатур, і встановлення їхніх особливостей.

Виклад основного матеріалу. Під асертивом у даному дослідженні розуміється такий тип МА, який відображає певну відому або невідомуадресату інформацію, що виражена в пропозиції. При цьому він не належить до інституційних актів (до таких актів, насамперед у західній прагмалінгвістиці, прийнято відносити такі МА, що слугують для дефініцій, призначень, затвердження порядку денного тощо) та не виражає психологічних станів [25, с. 282]. Керуючий мотив мовця ассертиву -- «бажання змінити тезаурус слухача по відношенню до його енциклопедичних або ситуативних знань» [4, с. 15].

Під час реалізації МА асертивного типу інтенцію адресата складають ілокутивна мета показати певне положення речей як істинне та перлокутивна мета побудити адресата повірити в цю істинність [3, с. 209-210].

У випадку МА, що є реакціями на ассертиви, спостерігається підтвердження слухачем положення справ, вираженого у МА мовця, або заперечення, що припускає іншу точку зору адресата. Заперечення адресата часто містить аргументи, що спростовують положення справ, яке стверджується мовцем та є проявом причинно-наслідкових зв'язків у мовноактовій семантиці.

Під МА підтвердження розуміється такий МА, що є реакцією на МА ассертив та підтверджує його пропозицію. Мовець поділяє епістемічну (знання) та докзастичну (віра) пропозиційну установку співбесідника стосовно стану справ, яке виражене у пропозиції ініціального МА. Як зазначає Л. М. Міхайлов, призначення реактивного висловлення у МА реактивного типу зводиться до того, що воно має характер додаткового повідомлення, уточнення, пояснення та розвитку змісту [6, с. 62-63].

Підтверджуючи істинність ініціального МА, мовець реалізує підтримуючий реактивний МА, оскільки співбесідник висловлює віру у той стан справ, що передається. Під час аналізу емпіричного матеріалу було зафіксовано два різновиди імплікатури підтвердження: імпліцитні ассертив та директив.

У випадку імпліцитного ассертиву мовець намагається вкласти у своє повідомлення новий для співбесідника стан справ, передаючи своє повідомлення імпліцитно, в імплікатурі. Наприклад, реагуючи на констатацію факту про те, що звільнена співробітниця фабрики Джин більш ніколи не прийде на фабрику та не притулиться до цього підвіконня, мовець (Енн) вкладає в імплікатуруінформацію про те, що Джин померла (наклала на себе руки), й експлуатує для цього семантику частки auch та заперечного займенника keinem:

(1)[Енн дізналася, що Джин покінчила життя самогубством, тому що її звільнили з фабрики]

Rosie: Natьrlich._wird_Jean_nie_ mehr an diesem Fenster lehnen._Weil _sie nicht_mehr_kommt.

Ann: Jean wird auch sonst an keinem Fenster lehnen. (+» Sie ist tot)

Rosie: Weshalb nicht?

Ann: Weil sie nicht mehr da ist.

Rosie: Nicht mehr da!

Ann: Nein, nicht mehr da, nicht hier und auch nicht unter auf der StraЯe. (Aichinger, „Knцpfe”, S. 52)

ІХ: A(p)

РХ: A(q) +>> A(r)

У подальшій розмові Енн використовує повідомлення співбесідника про те, що він дуже хотів побачити Джин, для того, щоб передати в імп- лікатурі власне повідомлення про запуск у виробництво нового ґудзика, який був для покійної дуже важливим:

(2)[На фабриці співробітниці обговорюють самогубство Джин]

Ann dringend: Und weil Jean nicht mehr kam. John: Lass es genug sein. Ich weiЯ nicht, weshalb es mir_vor_ drei Tagen noch so_wichtig_ schien, sie zu_sehen._

Ann: Vielleicht, weil heute der Knopf schon da ist. Tomatenfarbig. ( +> Heute ist der neue Knopf da) John: Tomatenfarbig? (Aichinger, „Knцpfe”, S. 47) ИХ: A(p)

РХ: A(q) +> A(q')

У випадку імпліцитного директиву мовець констатує факт, з якого випливає спонукання слухача до дії, яку мовець вважає доцільною у зв'язку з пропозицією ініціального МА, наприклад:

(3)paul: ich habe hunger.

maria: die wьrstchenbude ist nicht weit. (+> Geh und kauf dir was!)

paul: bloss nicht. (Harbecke, „der himmel ist weiss“, S. 160)

ИХ: A(p)

РХ: A(q) +> D(r)

Під МА заперечення розуміється такий МА, що заперечує пропозицію МА ассертиву. Аналіз емпіричного матеріалу дозволив виділити два типи заперечення -- емоційне та раціональне.

Емоційне заперечення є емоційним вираженням невіри станом справ, що виражений пропозицією ініціального ходу МА ассертиву -- повідомлення, ставлення та констатація.

(4)[Друзі обговорюють подію, яка нещодавно відбулася в лагері]

„Olof hat ein neues Lieblingsspiel: Kьrbisjagd“. „So neu ist das nun auch nicht“.

„Verrьckt ist nur, Knud_will plцtzlich _mitma- chen“.

„Knud und Olof wollen Zusammenarbeiten? Glaubst du an den Weihnachtsmann?“ (+>> Du glaubst an den Weihnachtsmann nicht +> In der Tat will Knud nicht mitmachen +>Er lьgt) (Reich, „Sinobara“, S. 83)

ІХ: A(p)

РХ: Q(q) +>> A(~q) +> A(r) +> A(s)

(5)[Розмова про годинник, що зупинився]

Eduard: Und_ fьr Mutter _ist_es eben ein_Stьck Erinnerung, das lebt -- _und_ an_die_Zeit wahrschein- Uch_ als_sie glьcklich war.

Ilse: War sie jemals glьcklich? (+>> Sie war nie glьcklich)

Eduard: Ilse -

Ilse: Das mцchte ich bezweifeln.

Eduard: Wieso?

Ilse: So glьcklich wie ich vielleicht. (+> Ich war nie glьcklich) (Michelsen, „Feierabend 2“, S. 195) ІХ: A(p)

РХ: Q(q) +>> A(~q)

(6)[У суді. Стрілочник Гудець звинувачується в халатності, через яку сталася аварія потягу]

Hudetz: Ich bin _nicht_schuld,

Staatsanwalt ironisch: Sondern?

Hudetz: Ich nicht.

Staatsanwalt wie zuvor: Vielleicht der groЯe Unbekannte? (+>> Das ist nicht der groЯe Unbekannte & Ich glaube Ihnen nicht & Sie sind schuld) Hudetz: Vielleicht. (Horvath, „Der jьngste Tag“, S. 547)

ІХ: A(p)

РХ: Q(q) +>> E(~q) +> A(r) +> E(s)

В усіх наведених дискурсивних фрагментах індикатором імплікатури є емотивне риторичне питання, завдяки переосмисленню якого відбувається виведення імплікатури, яка заперечує істинність ініціального МА (5), або така, що ставить під сумнів чесність мовця (6) або третьої особи (4).

Раціональне заперечення припускає експлікацію причини, логічного аргументу, що нівелює положення справ в ініціальному МА -- констатації (7), припущення (8), думки (9) або брехні (10).

(7)[Комп'ютер Еви ломається, та ні вона, ні її донька не можуть його полагодити]

„Papa_kann_das_ bestimmt reparieren“.

„Wenn Papa nicht in Hamburg wдre!“ (+>> Papa ist jetzt in Hamburg +> Deshalb stimmt das nicht, er kann das nicht reparieren) (Lind „Die Champagner-Diдt“, S. 233)

ІХ: A(p)

РХ: A(q) +>> A(~p)

(8)[Триває розслідування у справі сильного вибуху в центрі міста]

- Das_war eine Granate.

- Dafьr war die Explosion zu stark. (+> Deshalb stimmt das nicht, das war keine Granate) („Whitchblade“)

ІХ: A(p)

РХ: A(q) +> A(~p)

(9)[Нічного портьє звільняють з роботи, оскільки він не виконує своїх обов'язків -- спить на робочому місці та вживає багато алгокольних напоїв]

„Klar.. „ Wir versuchen es_ weiter zusammen“ ist ein Versprechen._Das klingt_ auch_ mehr nach Barbara Peters. Sie ist_ nдmlich_nett“.

„Nett? Dazu ist sie zu schцn“. (+> Deshalb stimmt das nicht, sie ist nicht nett) (Suter, „Der Teufel von Mailand“, S. 102)

ІХ: A(p)

РХ: A(q) +> A(~p)

(10)[Соня підозрює Боба у зраді]

„Woher hast du die Kratzer?“

„Welche Kratzer?“

„Auf dem Rьcken“.

„Die mьssenjvon dir_ sein".

„Ach, Bob. Masseurinnen tragen ihre Nagel kurz“. (+> Ich trage meine Nдgel kurz +> Deshalb stimmt das nicht, die Kratzer kцnnen nicht von mir sein +> Du lьgst) (Suter, „Der Teufel von Mailand“, S. 253)

ІХ: A(p)

РХ: A(q) +> A(~p) & E(r)

У наведених дискурсивних фрагментах експлікацію другої імплікатури можна розпочати зі слів Deshalb stimmt das nicht - адресат таким чином висловлює свою незгоду зі станом справ, який має місце у ініціальному МА. У прикладі (10), окрім заперечення, один з комунікантів звинувачує іншого в брехні, спираючись на логічний умовивід, наявний у ініціальному ході. При цьому реалізується імпліцитний МА експрессив.

Висновки і пропозиції

Спираючись на вищезазначене, можна зробити висновок про те, що,реагуючи на мовленнєвий акт ассертив, мовець може імпліцитно погоджуватись або заперечувати виражений в ініціальному висловленні стан справ. При цьому імпліцитне підтвердження як реакція на мовленнєвий акт ассертив може набувати форми імпліцитного ассертиву або директиву. Реактивний МА заперечення також має два різновиди -- це емоційне заперечення, що має під собою вираження невіри у ініціальне висловлення станом справ, та раціональне заперечення, що припускає наявність логічного аргументу, який нівелює висловлений у ініціальному ході стан справ.

Перспективи дослідження вбачаються у подальшому поглибленому вивченні висловлень як реакцій на мовленнєвий акт ассертив не тільки у діалогічному дискурсі, а і в інших типах дискурсів.

Список літератури

1.Аникин Е.Е. Тактика имплицитного сопоставления в рекламном дискурсе США / Е.Е. Аникин // Полит. лингвистика. - Екатеринбург. - 2006. - № 20. - С. 175-179.

2.Артеменко Ю.О. Дієслівні індикатори імплікатур в англомовному дискурсі: структурно-семантичний та лінг- вопрагматичний аспекти : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Ю.О. Артеменко. - Харків, 2015. - 20 с.

3.Безугла Л.Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі / Л.Р. Безугла. - Харків : Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2007. - 332 с.

4.Ейгер Г.В. Мотивационный потенциал речевых актов / Г.В. Ейгер, И.С. Шевченко // Вісн. Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. - 2000. - № 500. - С. 10-17.

5.Зализняк А.А. О понятии импликативного типа (для глаголов с пропозициональным актантом) / А.А. Зализняк // Логический анализ языка: Знание и мнение. - М. : Наука, 1988. - С. 107-120.

6.Иванова Ю. М. Эвфемизация и дисфемизация как стратегии манипуляции в политическом дискурсе / Ю.М. Иванова // Языковая личность: проблемы когниции и коммуникации. - Волгоград : Колледж, 2001. - С. 230-235.

7.Михайлов Л.М. Грамматика немецкой диалогической речи / Л.М. Михайлов. - М. : Высш. шк., 1986. - 110 с.

8.Никитин М.В. Имплицитное значение в структуре вербальной коммуникации / М.В. Никитин // Коммуникативные единицы языка: : Тез. докл. всесоюз. науч. конф., 1984 г. - М. : Моск. гор. инст. ин. яз. им. Мориса Тореза, 1984. - С. 87-90.

9.Панина Н.А. Имплицитность языкового выражения и ее типы / Н.А. Панина // Значение и смысл речевых образований. - Калинин : Изд-во Калинин. гос. ун-та, 1979. - С. 48-59.

10.Пірог І.І. Переклад непрямих мовленнєвих актів з німецької мови на українську / І.І. Пірог, О.Д. Сапко // Studia Linguistica. - Вип. 5. - Ч. 1. - К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. - С. 470-475.

11.Aichinger I. Knцpfe / Ilse Aichinger // ders. Auckland. Hцrspiele. - Fr./M. : Fischer, 1992. - S. 12-73.

12.Bach K. The Myth of conventional implicature / K. Bach // Linguistics and Philosophy. - 1999. - No. 22. - P. 327-366.

13.Bartelborth Th. Abduktion, Verstehen, Implikaturen / Th. Bartelborth // Siebel M. (Hg.) Kommunikatives Verstehen. - Leipzig : Leipziger Univer. Verl., 2002. - S. 183-197.

14.Chierchia G. Scalar implicatures, polarity phenomena, and the syntax / pragmatics interface / G. Chierchia // Pragmatics II, 2012. - Vol. IV. - P. 335-416.

15. Freienstein J.C. [u.a.] ДuЯern und Bedeuten. Festschrift fьr Eckard Rolf / J.C. Freienstein, J. Hagemann, S. Staffeldt (Hrsg.). - Tьbingen : Stauffenburg, 2011. - 323 s.

16.Harbeke S. der himmel ist weiss / Sabine Harbeke // Roter Reis: Vier Theatertexte aus der Schweiz. - B., 2003. - S. 44-103.

17. Horvath Ц. v. Der jьngste Tag / Цdon von Horvath // ders. Gesammelte Werke. Bd. 2 : Schauspiele. - Fr./M. : Suhrkamp, 1978. - S. 529-588.

18.Huang Y. Types of inference: entailment, presupposition, and implicature / Y. Huang // Foundationas of Pragmatics. - B., Boston : de Gruyter, Mouton, 2011. - P. 397-424.

19.Kripke S. Presupposition and Anaphora: Remarks on the Formulation of the Projection Problem / Saul Kripke // Pragmatics II: Critical Concepts in Linguistics, 2012. - Vol. II. - P. 143-168.

20. Lind H. Die Champagner-Diдt / Hera Lind. - Mьnchen : Diana, 2007. - 367 s.

21. Michelsen H.G. Feierabend 1 und 2 / Hans Gьnter Michelsen. - Lьbeck : Suhrkamp, 1963. - 33 s.

22.Reich Th. K. Sinobara / Thomas K. Reich. - B. : Das neue Berlin, 1986. - 182 s.

23.Suter M. Der Teufel von Mailand / Martin Suter. - Zьrich : Diogenes, 2007. - 298 s.

24.Witchblade [Электронный ресурс] - Режим доступа : http://vk.com/videos-27211409?section=album_44393663

25.Wunderlich D. Was ist das fьr ein Sprechakt? / Dieter Wunderlich // Sprechakttheorie und Semantik. - Fr./M. : Suhrkamp, 1979. - S. 275-324.

Размещено на Allbest.ru