Взаємозв’язки компетенції вчителя образотворчого мистецтва і дизайнера

Характеристика та сутність риторики, її значення в професійній діяльності вчителя. Аналіз компетенції дизайнера: структура, ключові компетенції. Основні особливості встановлення взаємозв’язків компетенції дизайнера та вчителя образотворчого мистецтва.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 13.01.2012
Размер файла 33,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

"Взаємозв'язки компетенції вчителя образотворчого мистецтва

і дизайнера"

Вступ

На даному етапі не існує точного визначення понять «компетенція» і «компетентність». Різні вчені пропонують свої гіпотези стосовно цього питання. Найбільш відомий вчений що займався цим питанням є професор Едінбурзького університету доктор Джон Равен. Він сформулював визначення компетентності як специфічної здібності, яка необхідна для виконання конкретної дії в конкретній предметній області, що включає в себе вузькоспеціалізовані, свого роду предметні навички, способи мислення а також усвідомлення відповідальності за свої дії.

Компетенція являється однією зі ступенів професіоналізму. Це поняття яке стосується професії, розкриває сферу професійної діяльності, в якій людина є компетентною і показує його статус в організації, повноваження, область його відповідальності. Компетенція встановлює соціально-економічні умови професійної діяльності та інфраструктуру робочого місця. Тобто компетенція це те, що робітники, які займають певні посади, мають вміти у відповідності зі встановленими стандартами.

В інших джерелах компетенція - це узагальнюючий термін, який використовується для визначення сукупності результатів навчання, елементів знань, умінь, навичок і досвіду. Це зовнішні соціальні вимоги до освітньої підготовки людини, необхідні для її успішної продуктивної діяльності в певній сфері.

Метою даної роботи є аналіз професійної компетенції та встановлення взаємозв'язків компетенції вчителя образотворчого мистецтва та дизайнера.

Компетенція вчителя

На думку професора Т. М. Сорокіної , під професіональною компетенцією учителя треба розуміти єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення огічної діяльності. Компетентність розглядають як одну зі ступенів професіоналізму. Компетенція вчителя як основа педагогічної діяльності трактується як здатність особистості на різному рівні вирішувати різні види педагогічних задач. А професійна компетенція вчителя трактується як динамічна, процесуальна сторона його професійної підготовки, характеристика професійного росту, професійних змін як мотиваційних так і дійових.

Зміст освіти повинен забезпечити можливість розвитку професійних здібностей педагога, саме тих які необхідні для осмислення і адекватної реалізації новацій, які можуть створювати перспективу подальшого руху. Ситуація в освіті така, що від нас вимагається здатність працювати в змінних умовах освітньої системи держави, зважаючи при цьому на різноманіття особливостей регіональної системи освіти, розробляти інноваційні проекти і програми розвитку освіти, прогнозувати і створювати індивідуальні освітні моделі, вести самостійне дослідження.

Дуже важливою на сьогоднішній день є мовна компетентність, оскільки це необхідний компонент професійної культури викладача.

Важко переоцінити роль риторики як складової мовної компетенції в професійній діяльності вчителя, головним інструментом якого є мова. Вчитель має бути грамотним оратором, що означає вміння говорити відповідно до таких основних цілей:

ефективно доносити інформацію до слухачів (учнів, колег, батьків, адміністрації );

переконливо доводити свою думку про проблемну тему;

в певній ситуації проголошувати надихаючу та емоційну промову;

Мова вчителя має вирізнятися:

зрозумілістю стиля;

грамотністю;

дохідливістю;

виразністю;

Вчитель має бути позитивно налаштованим на спілкування з учнями, він має проявляти себе як людина щира, зацікавлена, поважати своїх слухачів.

Найпотрібнішим типом мови у вчителя є мова інформаційна (лекції, повідомлення, пояснення, консультації, виступи на батьківських зборах і т.п.), вчитель це не тільки носій нової інформації - він не лише навчає, а й виховує, а значіть має систему переконань і цінностей.

Вчителю важливо володіти діалогом (вмінням ставити питання і відповідати на них).

І, звичайно, мова вчителя залежить від властивостей пам'яті, рівня розвитку мовних навичок, словникового запасу, типу нервової організації.

Особливу увагу в педагогіці приділяють професійним компетеціям вчителя які засновані на діяльності і особистості педагога: знати, бути, робити.

Вчений П. Ф. Каптерев зробив великий внесок в розробку компетентного підходу до професійної підготовки вчителя. Він поділяє всі якості особистості вчителя на об'єктивні (ступінь знання вчителем свого предмету, глибина його наукових знань, володіння загальними методичними і дидактичними принципами, здатність проникнути і комплексно сприймати особливості дитячої психології ) і суб'єктивні (викладацьке мистецтво, педагогічний талант, творчість, саморозвиток і т.п. )

Вчений А. К. Макарова встановила, що професійна компетентність вчителя - «це така робота вчителя в якій на достатньо високому рівні здійснюється професійна діяльність, педагогічне спілкування, реалізується особистість вчителя, це та праця в якій досягають гарних результатів в навчанні і вихованні учнів».

Особливо А. К. Макарова виокремлює домінуючий блок професійної компетентності вчителя , як його особистість, в структурі якої, відкидає мотивацію особистості, її властивості та інтегральні характеристики.

Склад професійно-особистісних компетенцій вчителя в XXI сторіччі докладно і аргументовано розкрито Т. Е. Ісаєвой, яка виділяє:

адаптативно - цивілізаційні компетенції;

соціальні компетенції;

соціально-організаційні компетенції;

професійні (предметні/методичні ) - сукупність знань, умінь, методів навчання, способів трансляції професійно - корпоративного досвіду обумовлених специфікою дисципліни яка ним викладається;

цілісно-смислові - забезпечують людині збереження свого «я» у будь-яких умовах;

компетенція самовдосконалення - орієнтація на результат (співробітник, що має таку компетенцію, постійно знаходить методи виконання поставлених перед ним задач, безперервно підвищує продуктивність своєї роботи, займається самоосвітою );

Взагалі фахівці нараховують більше 112 якостей які можуть бути розглянуті як складові системи компетенції. Ось одні з найважливіших складових професійної успішності вчителя:

творче мислення (покращення якості своєї роботи за рахунок нових ідей і ініціатив )

взаєморозуміння з колегами ;

здатність працювати в команді;

здатність до аналізу і навчання;

Вчитель образотворчого мистецтва - не лише професія, а і стан душі, постійне занурення в нюанси обраної сфери діяльності, причетність до світу мистецтва, вічних цінностей цивілізації.

Художник-педагог повинен не лише сам володіти достатньо високим рівнем умінь, навичок реалістичного малюнку, живопису, композиції, глибоко розуміти сутність творчості, ясно розуміти процес формування художнього образу, але також вміти донести до учнів своє бачення, розуміння, передати навички. Він розвиває в дітях образне і технічне мислення, просторове бачення.

Вчитель повинен бути чуйним до дітей і артистичним, вміти роздивитися в кожній людині талант, навчити його бачити світ через призму прекрасного.

Компетенція дизайнера

Споживча цінність будь-якого виробу значною мірою створюється дизайнером. Крім естетичних функцій, що привертають увагу покупців, дизайнерська обробка здатна вирішувати задачі зі збільшення рівня ергономічності та екологічності виробів, що в свою чергу збільшує їх конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому ринках.

В процесі експериментальної роботи були конкретизовані ознаки ключових компетенцій на основі використання цільових результатів освіти: знає, уміє, володіє. Трактуємо ці поняття відповідно до класифікації Б.Блума: «знає» - може відтворити і самостійно інтерпретувати ; «уміє» - здатен діяти на основі знань, вирішувати практичні задачі; «володіє» - вільно володіє, може вирішувати будь-які практичні задачі.

Ми виділяємо в структурі компетенції дизайнера наступні елементи знань, вмінь, навичок:

професіональні дизайнерські знання і вміння;

професійні культурні позиції і установки дизайнера, які потребує від нього професія;

особистісні психоемоційні особливості, які забезпечують опанування дизайнером професійних знань і умінь.

На основі цих елементів були сформульовані ключові компетенції дизайнера.

Ключовими називають компетенції, які є універсальними, що застосовуються в різних життєвих ситуаціях. Вони визначають ступінь володіння спеціалістом своїми професійними компетенціями, які дають йому можливість бути конткурентноспроможним на ринку труда.

Враховуючи специфіку професії дизайнера, ми трактуємо зміст ключових компетенцій наступним чином.

Інформаційна компетенція:

здатність орієнтуватися в інформаційній просторі;

раціонально використовувати способи отримання, перетворення, систематизації і зберігання інформації;

здатність актуалізувати її в необхідних ситуаціях інтелектуально-пізнавальної діяльності;

здатність критично оцінювати отриману інформацію;

комп'ютерна грамотність, володіння новими інформаційними і мультимедійними технологіями (електронні освітні ресурси );

вміння застосовувати раціональні прийоми пошуку, відбору, систематизації і використання інформації, використовувати методичну і наукову літературу відповідно до профілю підготовки.

Комунікативна компетенція:

вміння спілкуватися;

розуміння цінності співпраці, дружби, довірчих відносин між людьми;

вміння слухати і чути іншого, співпереживати;

ведення переговорів, робота в команді.

Соціально-правова компетенція:

знання прав і свобод людини і громадянина;

наявність певної життєвої позиції і внутрішньої готовності до її реалізації;

досвід суспільно-корисної громадської діяльності;

вміння співвідносити свої інтереси з інтересами суспільства;

здатність брати на себе відповідальність, толерантність.

Компетенція самовдосконалення - одна з ключових компетенцій, сформульованих Радою Європи в 1996 році в Берні, - визначається як «здатність вчитися протягом всього життя на основі безрервного особистого, професійного і соціального навчання». Визначимо зміст компетенції самовдосконалення наступним чином:

потреба в саморозвитку;

уміння будувати персональну життєву позицію;

здатність впоратися з протиріччями і невизначеностями свого життєвого досвіду;

здатність самостійно контролювати хід свого інтелектуального розвитку добиватися висот професійної майстерності;

адекватна оцінка досягнутих в саморозвитку результатів і постановка нових перспективних задач; професійна майстерність з теоретичним осмисленням, творчим пошуком.

Базовою для всіх ключових компетенцій є діяльна компетенція, так як містить в собі досвід пізнавальної, навчальної, дослідної та інших видів діяльності; вміння бачити і формулювати проблему, знайти вирішення та вибрати найбільш ефективне з них; готовність нести відповідальність за свій вибір; вміння давати аргументовану оцінку різних поглядів і позицій, реалістично оцінювати свої можливості.

Історико-культурна та культурно-просвітницька компетенції є внутрішньою основою для вирішення творчих, дослідницьких, організаційно-методичних та інших задач. Сюди також відносяться компетенції в області естетики, художньої творчості і художньої культури, компетенції історико-культурного циклу ( історія мистецтв, історія матеріальної культури, історія архітектури, а також історія окремих видів мистецтва по спеціалізаціям), знання соціологічного і соціально-психологічного характеру, які дозволяють справляти художній вплив на формування естетичного оточення і художньої культури населення.

Художні компетенції - компетенції в академічному малюнку та живопису, компетенції в конструкційно-художньому циклу, компетенції специфіки суміжних мистецтв ( живопису та графіки, архітектури та скульптури) та в проблемах художнього синтезу.

Графічна компетенція - компетенція в технічній графіці, нарисовій геометрії, теорії побудови перспективи, проекцій, в дійсних стандартах та технічних умовах на виробничу продукцію.

Технологічна і проектно-технічна компетенції - компетенція в матеріалознавстві, технології промислових матеріалів, принципах будівельного і технічного конструювання, технологічних процесах виготовлення та серійного виробництва, обладнання та інструментарію, техніка виготовлення, моделювання, макетування.

Економічна компетенція - компетенція в організації та управління проектним циклом, економічних аспектах, менеджменті та маркетингу промислових підприємствах художнього виробництва, проектно-конструкторських організацій, питаннях охорони праці, техніці безпеки, технічної естетики.

Таким чином, ми виділили та сформулювали основні ознаки, зміст і структуру ключових компетенцій як основу створення моделі спеціаліста в області дизайну.

Нижче наведена таблиця у якій узагальнюються спільні риси компетенції дизайнера та вчителя образотворчого мистецтва.

Взаємозв'язок компетенції дизайнера та вчителя образотворчого мистецтва

риторика дизайнер компетенція вчитель

Таблица

Компетенції вчителя

Взаємозв'язки

Компетенції дизайнера

Мовна

Вміння правильно говорити у відповідності до поставлених цілей

Комунікативна

Соціальна, Адаптативно-цивілізаційна

Використання в роботі спеціалізованих знань соціальних процесів та явищ

Історико-культурна, Діяльна

Компетенція самовдосконалення

Вміння знаходити нові оригінальні рішення поставлених задач. Самоосвіта

Компетенція самовдосконалення

Предметно-методична

Правильне та доцільне використання інформації та технічних засобів у роботі

Технологічна, Інформаційна

Висновки

Отже, виконавши дану роботу - розглянувши основні компетенції вчителя образотворчого мистецтва та дизайнера, та маючи на меті виявити їх взаємозв'язки, порівняли їх - тому можемо зробити висновки, що професії вчителя образотворчого мистецтва та дизайнера тісно пов'язані. Пов'язані не тільки своїми компетенціями, що мають спільні методи та області застосування, а й тим що це не лише професії, а й стан душі, причетність до світу мистецтва. Єдина між ними відмінність полягає в тому, що дизайнер розробляє свої проректи спираючись не тільки на власне бачення, а й зважаючи на висновки маркетологів( стан ринку, попит на товар), історичні умови, область застосування товару та багато інших факторів. А вчитель образотворчого мистецтва передаючи свої знання навики учням може використовувати власне бачення, та власні принципи, не відступаючи при цьому від класичних положень образотворчого мистецтва та педагогічної майстерності.

Використана література

1. Арсеньєв Д.Г “Сучасні підходи та реалізації освітніх програм у ВУЗах” / Д.Г Арсеньєв/ А.І. Суригін /Є.В. Шевченко СПБ видавництво Політехнічний Університет 2009р.

2. Бердячева Т.В Сурыгин А.І. “Профессионально важные свойства личности специалиста. Подход, методы формирования. Методы оценивания”

СП(б) НЕСТОР 2005г.

3. Шадринов В.Д “ Новая модель специалиста. Инновационная подготовка. Компетентный подход” журнал “Высшее образование сегодня” 2004 №8.

4. Бормот В.В. стаття ”Професійна компетентність та професійні компетенції вчителя образотворчого мистецтва” Щомісячник “Позакласний Час” 2001 №9.

5. Бібік Н.М, Ващенко М.С, Локшина О.І, Овчарук О.В “Компетентністний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи ” Колективна монографія “К.І.С” Київ 04080.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.