Гносеология как философское учение о возможностях и путях познания бытия человеком. Наука как деятельность человека по выработке, систематизации и проверке знаний. Проблема взаимоотношений знания и веры. Гносеология как философское учение о возможностях и

Общие модели развития науки. Кумулятивная модель, логический позитивизм, фальсификационизм, эпистемологический анархизм. Анализ взглядов Т. Куна на проблему революции в науке (теория парадигм). Методология исследовательских программ И. Лакатоса.

Характерные черты науки и основные отличия ее от других отраслей культуры. Наука, как предмет исследования не только философии, но и науковедения - науки о науке, которая возникла в связи с необходимостью управления развитием науки в современном обществе.

Наука как сфера человеческой деятельности. Этапы познания научной истины. Характеристика и причины расцвета лженауки. Причины и особенности возникновения и развития религии. Вопрос об отношении государства к церкви, история размежевания науки и религии.

Оценка культуры и искусства послевоенного времени, через которые была передана боль людей и их патриотический дух победы. Развитие отечественной науки в послевоенный период: достижение передовых рубежей. Интенсивное развитие документальной литературы.

Наука как объект изучения: экспериментальные средства изучения явлений объективного мира. Научная инициатива и научно-исследовательские работы, творческое становление личности в науке. Понятие "инновационная личность" и развитие творческих форм сознания.

Формирование системы образования в России с 1897 года и увеличение бюджета Министерства народного просвещения. Достижения науки и техники в государстве: произодство автомобиля "Руссо-Балт" в 1908 году, самолетов "Русский витязь" и "Илья Муромец".

Створення машин за допомогою машин як етап технічного прогресу та прикладне значення його досягнень. Необхідність розвитку природничо-математичних наук для розуміння законів механіки та властивостей матеріалів. Основні тенденції філософії та літератури.

Становление, основные функции и внутренние законы науки. Модели развития научного знания. Сохранение и развитие всех уровней образования в Приднестровской Молдавской Республике. Значение самообразования для перспективы развития личности и общества.

Наука - динамическая система знаний, раскрывающая тенденции, закономерности и новые явления в обществе и природе с целью применения в практической деятельности. Средства научных исследований. Этапы инновации. Структура предмета изучения. Сущность знания.

Взаимосвязь науки с мышлением и творчеством. Элементы мышления, виды и структура человеческой деятельности. Цели и развитие науки с Древних времен по настоящее. Стадии процесса творчества. Характеристика маркетингового и предпринимательского мышления.

Социокультурные особенности Древней Греции. Направления работы античных философов. Становление теоретической рациональности. Феномен натурфилософских догадок. Признаки эйдоса, теория познания Платона. Влияние Платона на астрономию, философия Аристотеля.

Строение и происхождение солнечной системы. Строение Земли, вещественный состав. Эндогенные геологические процессы. Основные закономерности развития земной коры. Распределение воды на земном шаре. Классификация подземных вод и условия их залегания.

Столкновение в области культурологии двух разных идеалов научного познания и типов научного объяснения - естественнонаучного и гуманитарного. Тип познания, соотнесенный с опытом и ценностями самого исследователя. Уровень эмпирического материала и фактов.

История зарождения и формирования гуманитарных наук. Особенности функционирования механической картины мира как общенаучного исследования. Принципы и методы "науки о духе". Описание философских взглядов на жизнь В. Дильтея, В. Виндельбанда и Г. Риккерта.

Начало процесса формирования социально-гуманитарных наук с начала XIX в. Геометрия Эвклида как образец теории. Этика Спинозы, "доказанная в геометрическом порядке". Натурализм в методологии обществознания. Культурцентристская парадигма как альтернатива.

Обзор концепции информации в пространстве научного знания. Информатика и формирование информационных наук. Информационный подход в исследованиях. Информационная глобалистика: пути развития. Освоение мира человеком: информационная концепция деятельности.

Современное состояние и тенденции в российском образовании, негативные факторы в данной отрасли и пути борьбы с ними. Принципы организации межинститутского постоянно действующего научного семинара, его деятельность и результаты, структура и состав.

Вклад І. Франка у висвітленні революційного руху у галицьких землях у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., активним учасником якого він був сам. Внесок наукових досліджень Каменяра у розвиток краєзнавства та українського національно-культурного руху.

Методика наукових досліджень студентів. Проблеми студентської науково-дослідної роботи в педагогічному університеті. Навчально-дослідницька робота. Система заохочень науково обдарованої студентської молоді. Особистісний характер наукової творчості.

Обґрунтування процесу трансформації народознавчих знань від перших відомих в історії зацікавлень до формування сучасної науки. Відтворення і філософське осмислення історичної пам’яті народу. "Національна ідея", як критерій, що виражає світосприймання.

Історія заснування Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка (НТШ). Особливості наукової діяльності НТШ в еміграції. Видавнича діяльність НТШ в Україні та за кордоном. Історично-філософська, філологічна та математично-природописно-лікарська секції.

Викладацька, політична та творча діяльність І.І. Огієнка, короткий біографічний нарис його життя та навчання. Просвітницька і редакторсько-видавнича діяльність у Варшаві, оцінка писемної спадщини. Канада як останній притулок митрополита Іларіона.

Загальна характеристика отряду Рукокрилі. Особливості зовнішньої і внутрішньої будови їх представників, екологічні особливості, поведінка тварин та спосіб існування в дикій природі та у неволі. Літальний апарат кажанів, специфіка полювання та розмноження.

Характеристика сутності наукової картини світу, ідеалів та норм наукового пізнання, ідеологічних підстав наук як головних компонент природознавства. Визначення проблем співвідношення теоретичних знань про закони природи та філософського світосприйняття.

Наукові колекції, їх створення, зберігання і значення для дослідження біорізноманіття. Колекція павуків А. Рошки: історія, стан дослідженості, необхідність подальших досліджень. Результати реідентифікації Thomisidae та Philodromidae із колекції А. Рошки.

Історико-філософський аналіз чинників наукової культури, що мали місце в теоретичних розвідках українських мислителів другої половини ХХ століття. Передумови їх позиціювання в працях І. Бичка, П. Копніна, С. Кримського, М. Поповича, В. Шинкарука.

Наукові основи організації виробництва соняшника. Організація та стан виробництва соняшника на підприємстві СТОВ "Петровський". Динаміка посівних площ, урожайності і валових зборів. Раціоналізація технології виробництва й основних виробничих процесів.

Розумова праця, її особливості та гігієна. Культура навчальної праці студента. Принципи організації праці у науковій діяльності. Раціональний режим роботи. Вдосконалення пам'яті та уваги. Організація робочого місця. Режим відпочинку і харчування.

Сутність та завдання наукової організації праці на сучасному етапі, напрямки: вдосконалення нормування праці, підготовка і підвищення кваліфікації кадрів. Розгляд принципів професійно-кваліфікаційного розподілу праці. Основні задачі соціального захисту.