Наукова колекція А. Рошки, її значення для дослідження біорізноманіття павуків Буковини

Наукові колекції, їх створення, зберігання і значення для дослідження біорізноманіття. Колекція павуків А. Рошки: історія, стан дослідженості, необхідність подальших досліджень. Результати реідентифікації Thomisidae та Philodromidae із колекції А. Рошки.

Рубрика Биология и естествознание
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 21.04.2015
Размер файла 639,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Наукові колекції, їх створення, зберігання і значення для дослідження біорізноманіття

1.2 Внесок Александру Рошки у вивчення павуків Буковини

1.3 Колекція павуків Александру Рошки: історія, стан дослідженості, необхідність подальших досліджень

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Об'єкт, матеріали та методи дослідження

2.2 Техніка безпеки

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

3.1 Результати реідентифікації Thomisidae із колекції А. Рошки

3.2 Результати реідентифікації Philodromidae із колекції А. Рошки

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми. З диференціацією наук в XIX ст. почали створюватися спеціалізовані колекції однорідних предметів, об'єднаних загальною пізнавальною метою. Великий вплив на колекціонування природничо-наукових об'єктів мала розробка основ наукової систематизації [1].

Першим етапом зоологічного дослідження завжди є інвентаризація фауни, визначення видів, неможливе без збору тваринного матеріалу та створення колекцій у тому чи іншому вигляді [3]. У формуванні наукового колекціонування провідна роль належала музеям , у яких нині зберігаються зокрема й зоологічні колекції зібрані науковцями різних країн, протягом останніх століть. Такі колекції є надійною основою для вивчення біорізноманіття, з`ясування трансформації фауни певних територій у різні історичні періоди та за умов посилення антропогенного пресингу.

Мета і завдання. Мета роботи - систематизація даних отриманих в результаті дослідження колекції павуків Александру Рошки та реідентифікації родини Xysticidae.

Завдання:

1) зібрати відомості про колекцію павуків Александру Рошки, проаналізувати стан її дослідженості;

2) систематизувати результати реідентифікації Thomisidae із колекції А. Рошки;

3) систематизувати результати реідентифікації Philodromidae із колекції А. Рошки.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Наукові колекції, їх створення, зберігання і значення для дослідження біорізноманіття

Колекціонування - цілеспрямований збір, як правило, однорідних предметів, що зазвичай мають наукову, історичну або художню цінність. У основі колекціонування лежить пізнання, задоволення певних інтересів. Предметом колекціонування можуть бути пам'ятники матеріальної і духовної культури (рукописи, книги, монети, поштові марки, витвори образотворчого мистецтва та ін.), об'єкти природи (мінерали, рослини, комахи тощо). Колекціонування припускає виявлення, збір, вивчення, систематизацію матеріалів, чим воно принципово відрізняється від простого збирання [5].

З диференціацією наук в XIX ст. почали створюватися спеціалізовані колекції однорідних предметів, об'єднаних загальною пізнавальною метою. Великий вплив на колекціонування природничо-наукових об'єктів зробила розробка основ наукової систематизації [1].

В процесі розвитку колекціонування зміцнювалися його зв'язки як з природними науками, так і допоміжними історичними дисциплінами. Колекціонування сприяло розвитку нумізматики, геральдики, а також археології, етнографії тощо. Оформилися самостійні напрями колекціонування: наукове, навчальне, аматорське (непрофесійне). У формуванні наукового колекціонування провідна роль належала музеям [5].

Процес створення зібрань яких-небудь об'єктів, організовується на основі структурних або системних принципів. Колекціонування зв'язане з пошуком відповідних об'єктів, їх систематизацією, зберіганням і експонуванням. Колекціонування вважається яскравою і глибоко своєрідною областю творчості, а будь-яка колекція за своїм складом, величиною і структурою є результатом цієї творчої діяльності.

Створення, систематизація та підтримання в належному стані колекцій живих культур різних організмів є актуальним завданням. Консервація біорізноманітності у колекціях є одним із сучасних методів збереження як рідкісних так і технологічно перспективних видів, засобом забезпечення науковців різного профілю первинним експериментальним матеріалом для досліджень біологічних інвазій, моніторингу навколишнього середовища, включаючи питання оцінки ступеню забрудненості ґрунтів і вод, для здійснення таксономічної ревізії з використанням найсучасніших молекулярно-генетичних методів, а також джерелом учбового матеріалу. Загроза знищення окремих популяцій або суттєвого зниження їх чисельності стає реальністю для дедалі більшої кількості видів - рідкісних, зникаючих і, особливо, ендемічних, що мають обмежений ареал і можуть зникнути назавжди. Одним із важливих ресурсів для інвентаризації раритетної різноманітності флор є наукові колекції, на які покладено функції збереження, поповнення та наукового опрацювання зразків [1].

Колекції культур є банком генетичного різноманіття організмів та способом його збереження в умовах збільшення антропогенного впливу на оточуюче середовище.

Зоологічні препарати займають важливе місце як в навчальному процесі, так і в науковій роботі. І шкільний курс зоології і, тим більше, університетський неможливо уявити без наочних матеріалів, основу яких складають зафіксовані різними способами та відпрепаровані у відповідності до навчальної мети зоологічні об'єкти. Тому кожний студент-біолог повинен оволодіти навичками препарування тварин та виготовлення натуральних наочних посібників: вологих та сухих тотальних препаратів та окремих систем органів, парафінованих, просвітлених, корозійних, мікропрепаратів, колекцій тощо. Існує два основних підходи до вивчення тварин: безпосереднє спостереження за їх життєдіяльністю в природних умовах та збір матеріалу з його наступним вивченням у лабораторії у живому та фіксованому стані. Першим етапом зоологічного дослідження завжди є інвентаризація фауни, визначення видів, неможливе без збору тваринного матеріалу та створення колекцій у тому чи іншому вигляді [3].

Репрезентативність та наочність експозицій природничих відділі краєзнавчих музеїв, колекцій зоологічних музеїв вищих навчальних закладів та біологічних кабінетів шкіл значною мірою залежить від фахового рівня збору та обробки тварин для колекційного зберігання. Від вміння збирати та кваліфіковано колекціонувати матеріал залежить також наступна доля експонатів та великих колекцій, їх призначення та збереженість. Вміло виготовлені експонати не лише збагачують експозиції та фонди музеїв різного рівня, але й поможуть широкому загалу краще пізнати та полюбити живий світ рідного краю, а натуралістам-аматорам оволодіти професійними навичками колекторів та таксидермістів [10].

За способом консервації розрізняють мокрі (вологі) та сухі зоологічні препарати. Мокрі препарати зберігають у спеціальних консервантах (спирт, формалін тощо).

Найкраща рідина для фіксації тваринних матеріалів це спирт - ректифікат. Зоологічні об'єкти, які вміщені у спирт, довгий час зберігають гнучкість і еластичність, що важливо для їх монтування. Основний недолік такої консервації - зміна забарвлення багатьох об'єктів за тривалого зберігання. У деяких випадках цього можна уникнути, попередньо фіксуючи об'єкти у 2-4 % розчині формаліну з наступним промиванням.

Найчастіше застосовують 70 % спирт. У ньому консервують прісноводних губок, кишковопорожнинних, кільчастих червів, дрібних ракоподібних, комах, риб, земноводних, пташенят, дрібних ссавців, ембріони хребетних тварин. У 75 - 80 % спирті добре зберігаються війчасті черви, молюски, моховатки, великі форми ракоподібних, павукоподібні, багатоніжки та плазуни [17].

Інша консервуюча рідина - формалін (40 % розчин формальдегіду). Ця фіксуюча рідина також має низку недоліків: у формаліні тканини швидко стають твердими, а кістки розм'якшуються. У ньому не можна зберігати молюсків, які мають черепашки, і тварин з вапняковими утвореннями, оскільки вони у формаліні розчиняються. У порівнянні зі спиртом, перевага формаліну полягає у тривалому зберіганні забарвлення тварин і гарантії від загнивання.

У 2 - 3 % формаліні добре зберігаються яйця, личинки і лялечки комах, личинкові стадії амфібій, у 4 % - найпростіші, коловертки, дрібні ракоподібні, в 5 % - пташенята, дрібні ссавці, ембріони та внутрішні органи хребетних. Стьожкових червів консервують у рідині Барбагала: формалін - 30 г, кухонна сіль - 75 г, дистильована вода - 1 л [19].

Необхідно слідкувати як за станом законсервованих об'єктів, так і консерванту. Слабкий спирт (унаслідок зневоднення тканин) або зіпсований екстрагованими з тканин тварин різними речовинами (жовтуватого кольору) підлягає заміні.

Спиртові, формалінові та інші препарати періодично потрібно доливати. Цього можна уникнути, використовуючи для закупорки скляної тари кремнійорганічні клеї, які гарантують повну герметичність і зберігають свою еластичність. Вологі препарати чутливі до світла, тому їх треба зберігати в темних шафах або на стелажах, завішаних шторами.

Крихкі об'єкти дрібних і середніх розмірів (крім комах), а також черепи дрібних тварин, яйця птахів, черепашки молюсків, великих ракоподібних, скорпіонів, фаланги і т. ін. розмішують на шарі вати в коробках, пробірках та іншій відповідній тарі [3].

Змонтованих комах зберігають наколотими на ентомологічні шпильки у спеціальних коробках, дно яких вкрите шаром сухого торфу й обклеєне папером. Не змонтованих комах зберігають на ватних матрасиках з відповідними етикетками. Коробки з комахами зберігають у горизонтальному положенні. Ентомологічні колекції ретельно оберігають від підвищеної вологості, прямого сонячного світла та від механічних пошкоджень.

Збір зоологічного матеріалу з метою колекціонування найчастіше проводять протягом весняно-літнього періоду. Відповідно до мети визначають, яких тварин і в якій кількості потрібно зібрати. Наприклад, для створення навчальних колекцій потрібно мати тварин різних видів, родин, класів, але в невеликій кількості, тоді як для наукового дослідження зазвичай обирають окрему групу тварин і роблять масові збори. Для кожної групи тварин існують свої методики відлову [1].

Організація системи зберігання фондів - одна з найскладніших задач музейної справи. Правильна організація зберігання музейних фондів обов'язкова для кожного музею. Система зберігання повинна відповідати трьом завданням: гарантувати фізичне збереження всіх матеріалів, забезпечити можливість використання кожного з них для наукової роботи, запобігти можливим крадіжкам. Система зберігання природничих музейних матеріалів передбачає комплекс заходів із забезпечення функцій зберігання, а також певний порядок розміщення музейних предметів у фондосховищах і експозиції. Основні напрямки робіт включають створення та підтримку науково обґрунтованих режимів зберігання фондів, проведення профілактичних і захисних процедур [5].

1.2 Внесок Александру Рошки у вивчення павуків Буковини

Александру Рошка майже 40 років займався вивченням павуків територій, які нині належать до складу Румунії, України, Болгарії. Згідно з даними реєстру колекції А. Рошки, його перші збори датуються травнем 1928 року і відбувалися на Буковині: Сучава, Вама, Чернівці, Брашка (Suceava, Vama, Cernauюi, Braєca); останні відбувалися в травні 1966 під час поїздки Репедя-Ясси (Repedea-Iaєi) [8].

А. Рошка є автором 19 одноосібних публікацій, написаних переважно румунською (14 праць), а також німецькою (чотири праці) та французькою (одна праця) мовами. У різні періоди А. Рошка вивчав павуків майже всієї Румунії, відповідно тих провінцій, які на час досліджень входили до її складу : Буковини, Бессарабії, Молдови, Добруджі, Валахії, Трансильванії (Bucovina, Basarabia, Moldova, Dobrogea, Valahia, Transilvania). У зв'язку з репресіями і вимушеним усуненням від викладання в університеті, А. Рошці не вдалося втілити у життя задум щодо публікації каталогу павуків Румунії, над складанням якого він працював тривалий час [6].

Ґрунтовні дослідження А. Рошки присвячені павукам Буковини, за результатами яких опубліковано шість праць, у тому числі й дисертаційна робота на тему «Фауна павуків Буковини (систематика, екологія та географічне поширення)» (Fauna Araneelor din Bucovina (sistematica, ecologia si rгspвndirea geographica)). Дисертація А.Рошки вийшла друком у Науковому віснику Чернівецького університету, викладена на 93 сторінках, містить 14 рисунків (Buletinul facultгюii de єtiinюe Cernгuюi, vol. Х, Fasc. 1 єi 2, p. 123-216 (cu 14 figuri оn text). Автор аналізує видовий склад; фактори, які визначають географічне поширення павуків; деякі етологічні особливості (зокрема, шлюбну поведінку); статевий диморфізм павуків Буковини та ін. Виділяє групи павуків за способом життя та місцем існування: наземні форми; рослинні форми, підстилкові форми, нідікольні форми, гідрофільні форми. Цікаво зазначити, що до нідікольних форм А. Рошка відносить павуків мурашників і приміщень [8].

Нами встановлено, що на території Буковини А. Рошка збирав матеріал протягом 1928-1937 рр. у межах 70 локалітетів. Ми підібрали сучасні назви і з'ясували географічні координати цих локалітетів, що дозволило представити їх на карті, встановити межі територій, охоплених дослідженнями.

Відомості А. Рошки щодо аранеокомплексів, які у тридцятих-сорокових роках ХХ століття населяли території власне Чернівців, а також Цецино, Гарячого Урбану, Клокучки, Роші і Жучки, що нині належать до адміністративних меж м. Чернівці, лягли в основу проведення ретроспективного аналізу. Співставлення видового складу павуків згаданих територій першої половини ХХ століття і початку ХІ століття (власні дослідження) дозволило виявити зміни структури аранеокомплексів.

А. Рошка наводить відомості (Roєca, 1930-1938) про виявлення 159 видів павуків із територій, що нині належать до адміністративних меж Чернівців. У період 2002-2011 у різних біотопах Чернівців нами зареєстровано 212.

А. Рошка (1936) виокремив синантропні види («domicole») як окрему екологічну групу павуків. До синантропних павуків території сучасних Чернівців він відніс сім видів. З них, слідуючи термінології, яку використав А. Рошка, чотири види траплялися «дуже часто»: Pholcus opilionoides, Ph. phalangioides, Steatoda bipunctata і S. castanea; три види траплялися «часто»: Tegenaria atrica, T. domestica і Steatoda grossa. Всі ці види були виявлені нами у приміщеннях Чернівців.

У інших місцеіснуваннях (за винятком приміщень) на територіях, що нині належать до адміністративних меж м. Чернівці А. Рошкою виявлено 152 види. Серед них 22 види траплялися «дуже часто», 112 - «часто», 12 - «не часто», 2 - «рідко»; для чотирьох видів інформація щодо частоти трапляння не наведена. Ми виявили у різних місцеіснуваннях (крім приміщень) Чернівців 183 види. Слід зазначити, що з поміж видів, віднесених за частотою трапляння А. Рошкою до категорій «дуже часто» і «часто», нам не вдалося виявити 15 видів: Coelotes atropos, Clubiona caerulescens, Centromerus ludovici, Hypomma bituberculatum, Erigone atra, Mansuphantes mansuetus, Frontinellina frutetorum, Neriene peltata, Alopecosa trabalis, Pirata piraticus, Thanatus arenarius, Evarcha laetabunda, Zora pardalis, Xysticus luctuosus і Xysticus lanio.

У той же час 11 видів, які за нашими даними нині є масовими у різних біотопах Чернівців, у працях А. Рошки для згаданої території не наводяться: Inermocoelotes falciger, Micaria subopaca, Diplocephalus picinus, Megalepthyphantes nebulosus, Pardosa alacris, Xerolycosa miniata, Pholcus alticeps, Pholcus ponticus, Spermophora senoculata, Parasteatoda tabulata, Steatoda triangulosa.

1.3 Колекція павуків Александру Рошки: історія, стан дослідженості, необхідність подальших досліджень

У 1972 році Олівія-Ніколета Тодераш (дочка А. Рошки) продала батькову колекцію павуків Національному природничому музеєві імені Грігоре Антіпи (Бухарест) (Museul National de Istorie Naturalг “Grigore Antipa” (Bucureєti), про що свідчить подана нижче довідка - сертифікат № 1582 від 26 липня 1972 р. (рис. 1.1.).

Рис. 1.1 Сертифікат про передачу колекції павуків (596 видів, 1526 екз.) Національному природничому музеєві імені Грігоре Антіпи (Бухарест)

Колекція надійшла у картонних коробках, що містять скляні баночки з гумовими кришками (рис. 1.2). На кожній баночці наклеєно етикетку із написаними тушшю відомостями щодо видової назви, місця і дати збору. Колекція супроводжувалася реєстром, що засвідчував наявність 596 видів павуків, представлених 1526 екземплярами. Реєстр включав наступну інформацію: назва виду, кількість екземплярів, місце збору (в основному назви населених пунктів) і дату збору. Матеріал був зібраний доктором А. Рошкою в період 1925-1964 на територіях, що нині належать Румунії, Україні, Молдові та Болгарії [5].

Рис.1.2 Фото частини колекції павуків Александру Рошки, що зберігається в Національному природничому музеї імені Грігоре Антіпи (Бухарест)

Пізніше деякі зразки з колекції Александру Рошки були перевірені і використовувалися як матеріал для порівняння німецькими і румунськими арахнологами (Braun, 1982; Sterghiu, 1985; Urak, Weiss, 1997; Petrisor, 1999) і частина колекції була реорганізована в скляні трубки, розміщені в пластикових банках з 70 ° спиртом (Petriєor, 1999). Інша частина колекції знаходиться в тому ж стані, в якому вона надійшла до музею, і потребує реорганізації та перевірки. Гумові кришечки на окремих банках ушкоджені, що спричиняє висихання матеріалум (рис. 1.3) [15].

Рис. 1.3 Баночка з колекції павуків Александру Рошки і матеріал, що висох (фото: М.М. Федоряк)

Щоб запобігти висиханню матеріалу, для тривалого зберігання пробірки ставлять вверх дном. Тоді при частковому висиханні спирту, в пробірках спирт все ж залишається. Інший спосіб запобігти втраті матеріалу при висиханні спирту - це додавання в спирт гліцерину (1/10 - 1/9). При висиханні спирту, гліцерин залишається. Якщо в колекції знайдений такий підсохлий матеріал, достатньо просто долити новий розчин. Якщо ж спирт висох повністю (не був доданий гліцерин), то павуків приходиться спочатку декілька днів розмочувати в молочній кислоті. Лише після цього їх можна перенести в свіжий розчин спирту або спирту - гліцерину. Зберігати матеріал потрібно в місцях, де немає прямого сонячного світла [4].

У 1999 році Анжела Петрішор здійснила реідентифікацію 200 екз. павуків із колекції Александру Рошки з наступних родин: Agelenidae, Amaurobiidae, Cybeidae, Dysderidae, Lycosidae, Pisauridae, Scytodidae, Segestriidae, Tetragnathidae [4]. Автором встановлено, що 11 видів визначено помилково.

У 2012 Марія Федоряк і Лівіу Москалюк перевірили 133 екземплярів павуків із колекції Александру Рошки, які були згадані у реєстрі як такі, що належать до Mimetidae (2), Oxyopidae (12), Pholcidae (15) і Theridionidae (104); Автори також перевірили 12 екземплрів Pisauridae, які були згадані в колекції, як такі, що належить Lycosidae.

Встановлено, що кількість екземплярів у перевіреній частині колекції відповідає кількості, зазначеній у реєстрі. Один екземпляр Dictyna latens (Fabricius, 1775) згадується як Dipoena prona (Menge, 1868) і віднесенй автором до Theridionidae. Авторами встановлено, що 30 видів визначено помилково.

Узагальнюючи відомості, щодо стану дослідженості колекції павуків Александру Рошки варто зазначити, що на сьогоднішній день здійснено реідентифікацію тринадцяти родин, у той же час інша частина колекції потребує реідентифікації [9].

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Об'єкт, матеріали та методи дослідження

Відомості щодо складу колекції павуків Александру Рошки та її стану отримано науковим керівником - професором кафедри екології та біомоніторингу Федоряк М.М. - під час роботи в Національному природничому музеєві імені Грігоре Антіпи (Бухарест) (Museul National de Istorie Naturalг “Grigore Antipa” (Bucureєti)

Із фондів музею нами отримано ксерокопію реєстру колекції павуків Александру Рошки і відтворено згаданий реєстр у електронному вигляді. Витяг із реєстру із наведенням даних щодо опрацьованих у нашій курсовій роботі Xysticidae подано у Додатоку А.

У грудні 2013 року Федоряк М.М. у межах мобільності, наданої грантом програми EMERGE, здійснила реідентифікацію Xysticidae із колекції павуків Александру Рошки. На основі отриманих даних нами уточнено кількість екземплярів, їх статево-вікову приналежність, видову приналежність і сучасне систематичне положення.

Притримувалися систематичних назв і номенклатури згідно з Каталогом павуків світу The world spider catalog, version 13.5. [Electronic recource] Platnick N. I. [24].

2.2 Техніка безпеки

Техніка безпеки у польових умовах

Працюючи в польових умовах кожен студент повинен дотримуватись певних правил техніки безпеки:

1. Перед виїздом в експедиції всіх співробітників навчають надавати першу невідкладну медичну допомогу при переломах, травмах, отруєннях, опіках, пораненнях, розтягненнях і вивихах, втраті свідомості.

2. Роботи в польових умовах проводять тільки в світлий період доби.

3. Забороняється виїзд на маршрут без спорядження, необхідного для даних умов.

4. Кожен співробітник повинен мати особистий пакет першої медичної допомоги.

5. При проведенні польових робіт, при переміщенні і виборі місця для стоянок слід постійно забезпечувати повну безпеку життя, збереженість польової документації.

6. Враховуючи природні умови місцевості, необхідно пам'ятати про можливість появи природних стихій. При їх наближенні всі роботи слід припинити і всю увагу скерувати на забезпечення повної безпеки людей .

7. Польове обладнання з гострими і ріжучуми частинами повинно переноситись в захисних чохлах або сумках.

8. Робочий інвентар потрібно утримувати в справному стані.

9. Забороняється пити сиру воду з місцевих джерел.

10. При сильних громових розрядах не можна перебувати біля поодиноких дерев, поблизу металевих предметів, у водоймах, швидко рухатись.

11. Необхідно дотримуватись правил протипожежної безпеки, розпалювати вогнище лише у відведених для цього місцях.

Техніка безпеки при роботі в лабораторії

1. Всі працюючі в лабораторії зобов'язані:

· Чітко знати і виконувати встановлені правила пожежної безпеки, не допускати дій які можуть призвести до пожежі чи загоряння.

· Знати пожежну небезпеку хімічних речовин та матеріалів, які використовуються і дотримуватись правил безпеки при роботі з ними.

2. Всі роботи в лабораторії, які пов'язані з можливістю виділення пожежо - та вибухонебезпечних парів та газів, повинні проводитися лише у витяжних шафах.

3. Покидати робоче місце і залишати без нагляду запалені горілки та інші нагрівальні прилади забороняється.

4. По закінченню роботи кожен працюючий в лабораторії зобов'язаний привести в порядок робоче місце, прилади і апарати, а той хто їде останнім повинен вимкнути загальний газовий кран та електрорубильник, вентиляцію та світло, а також перевірити, чи винесені із приміщення лабораторії залишки горючих і легкозаймистих речовин, перероблених рідин, сміття і промаслені ганчірки, перевірити чи весь посуд з реактивами та іншими речовинами закритий і поставлений в спеціально відведені місця.

В приміщеннях лабораторії забороняється:

· Палити;

· Захаращувати коридори, проходи і підходи до засобів пожежогасіння;

· Сушити будь-які предмети на опалювальних приладах.

науковий колекція павук біорізноманіття

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Основою для написання цього розділу слугували результати реідентифікації Xysticidae із колекції павуків Александру Рошки, проведеної в грудні 2013 року Федоряк М.М. у межах мобільності, наданої грантом програми EMERGE. На основі отриманих даних нами уточнено кількість екземплярів, їх статево-вікову приналежність, видову приналежність і сучасне систематичне положення.

3.1 Результати реідентифікації Thomisidae із колекції А. Рошки

Ми перевірили 82 екземпляри павуків із колекції Александру Рошки, які були згадані у реєстрі як такі, що належать до Xysticidae, а нині належать до родини Thomisidae. Встановлено наявність 13 видів, що належать до роду Xysticus. Перелік виявлених видів із вказанням авторського визначення, інвентаризаційних номерів, кількості екземплярів, їх статево-вікової приналежності, а також часу і місця збору матеріалу наводимо нижче у систематичному порядку.

Перелік опрацьованого нами матеріалу:

Родина Thomisidae

Xysticus lanio C. L. Koch, 1835

Recorded in collection as: a - Xysticus viduus Kulczynski, 1898; b - Xysticus lateralis Hahn, 1831

Inv.no/Spec.no: a - 40270/1 (1 +); b - 40283/5 (5 ++)

Coll.place/date: a - Suceava, 20.05.1960; b - Medgidia, 25.05.1938

Xysticus cristatus (Clerck, 1757)

Recorded in collection as: a - Xysticus viaticus Linnaeus, 1758; b - Xysticus kochi Thorell, 1872

Inv.no/Spec.no: a - 40271/12 (1 >, 11 ++); b - 40284/2 (2 >>)

Coll.place/date: a - Valul lui Traian, 20.05.1938; b - Tecuci, 10.04.1937

Xysticus ulmi (Hahn, 1831)

Recorded in collection as: Xysticus ulmi Hahn, 1831

Inv.no/Spec.no: 40272/4 (4 ++)

Coll.place/date: Balcic, 17.05.1938

Xysticus striatipes L. Koch, 1870

Recorded in collection as: Xysticus striatipes L. Koch, 1870

Inv.no/Spec.no: 40273/6 (2 ++, 4 >>)

Coll.place/date: Iaєi, 10.07.1945

Xysticus kochi Thorell, 1872

Recorded in collection as: a - Xysticus kochi Thorell, 1872; b - Xysticus semicarinatus Simon, 1832; c - Xysticus luctator L. Koch, 1870; d - Xysticus gallicus Simon, 1875

Inv.no/Spec.no: a - 40284/20 (11 >>, 9 ++); b - 40274/6 (6 ++); c - 40281/2 (1 +); d - 40287/2 (2 >>)

Coll.place/date: a - Tecuci, 10.04.1937; b - Vama, 27.05.1965; c - Chiєinгu, 18.08.1937; d - Valul lui Traian, 20.05.1938

Xysticus audax (Schrank, 1803)

Recorded in collection as: a - Xysticus pini Hahn, 1831; b - Xysticus gallicus Simon, 1875

Inv.no/Spec.no: a - 40277/8 (1 >, 5 ++); b - 40287/1 (1 +)

Coll.place/date: a - Chiєinгu, 18.08.1937; b - Valul lui Traian, 20.05.1938

Xysticus tortuosus Simon, 1932

Recorded in collection as: Xysticus pini Hahn, 1831

Inv.no/Spec.no: 40277/2 (2 ++)

Coll.place/date: Chiєinгu, 18.08.1937

Xysticus parallelus Simon, 1873

Recorded in collection as: Xysticus parallelus Simon, 1873

Inv.no/Spec.no: 40278/1 (1 +)

Coll.place/date: Paєcani, 10.06.1961

Xysticus viduus Kulczyсski, 1898

Recorded in collection as: a - Xysticus ovatus Simon, 1876; b - Xysticus lineatus Westring, 1851

Inv.no/Spec.no: a - 40279/1 (1 +); b - 40282/1 (1 >)

Coll.place/date: a - Iaєi, 14.06.1948; b - Medgidia, 25.05.1938

Xysticus luctator L. Koch, 1870

Recorded in collection as: a - Xysticus luctator L. Koch, 1870; b - Xysticus sabulosus Hahn, 1831

Inv.no/Spec.no: a - 40281/1 (1 +); b - 40275/1 (1 >)

Coll.place/date: a - Chiєinгu, 18.08.1937; b - Chiєinгu, 18.08.1937

Xysticus bifasciatus C. L. Koch, 1837

Recorded in collection as: Xysticus kempeleni Thorell, 1872

Inv.no/Spec.no: 40285/1 (1 +)

Coll.place/date: Suceava, 18.05.1935

Xysticus xerodermus Strand, 1913

Recorded in collection as: Xysticus kempeleni Thorell, 1872

Inv.no/Spec.no: 40285/3 (3 ++)

Coll.place/date: Suceava, 18.05.1935

Xysticus kempeleni Thorell, 1872

Recorded in collection as: Xysticus kempeleni Thorell, 1872

Inv.no/Spec.no: 40285/2 (2 ++)

Coll.place/date: Suceava, 18.05.1935

У проаналізованому матеріалі виявлено і виправлено 15 помилкових визначень.

3.2 Результати реідентифікації Philodromidae із колекції А. Рошки

Ми перевірили 42 екземпляри павуків із колекції Александру Рошки, які були згадані у реєстрі як такі, що належать до Xysticidae, а нині належать до родини Philodromidae. Встановлено наявність 13 видів, що належать до 4 родів: Philodromus, Thanatus, Tibellus, Runcinia. Перелік виявлених видів із вказанням авторського визначення, інвентаризаційних номерів, кількості екземплярів, їх статево-вікової приналежності, а також часу і місця збору матеріалу, наводимо нижче у систематичному порядку.

Перелік опрацьованого нами матеріалу:

Родина Philodromidae

Philodromus cespitum (Walckenaer, 1802)

Recorded in collection as: a - Philodromus aureolus rufolimbatus Chyzer u Kulczynski, 1892; b - Philodromus aureolus similis Chyzynski u Kulczynski, 1892; c - Philodromus fuscomarginatus De Geer, 1778; d - Philodromus glaucinus Simon, 1870

Inv.no/Spec.no: a - 40318/2 (1 +, 1 juv.); b - 40319/2 (2 ++); c - 40327/1 (1 >); d - 40328/1 (1 >)

Coll.place/date: a - Sibiu, 10.05.1944; b - Bоrnova, 14.06.1960; c - Suceava, 20.04.1958; d - Grajduri, 14.03.1959

Philodromus longipalpis Simon, 1870

Recorded in collection as: a - Philodromus collinus C. L. Koch, 1835; b - Philodromus elegans Blackwall, 1859

Inv.no/Spec.no: a - 40321/4 (4 ++); b - 40324/1 (1 +)

Coll.place/date: a - Mangalia, 15.05.1938; b - Suceava, 14.05.1958

Philodromus buxi constellatus Simon, 1875

Recorded in collection as: Philodromus constellatus Simon, 1875

Inv.no/Spec.no: 40322/1 (1 Dry)

Coll.place/date: Eforie, 16.05.1938

Philodromus dispar Walckenaer, 1826

Recorded in collection as: Philodromus dispar Walckenaer, 1825

Inv.no/Spec.no: 40323/4 (1 >, 3 ++)

Coll.place/date: Dumbrava- Sibiu, 20.06.1944

Philodromus sp.

Recorded in collection as: a - Philodromus laevipes L., 1758; b - Philodromus legridus Blackwall, 1870

Inv.no/Spec.no: a - 40330/1 (1 juv.); b - 40331/1 (1 juv.)

Coll.place/date: a - Suceava, 20.06.1958; b - Mangalia, 15.05.1938

Philodromus parietalis Simon, 1875

Recorded in collection as: Philodromus parietalis Simon, 1875

Inv.no/Spec.no: 40332/1 (1 Dry)

Coll.place/date: Bоrnova, 10.07.1961

Philodromus poecilus (Thorell, 1872)

Recorded in collection as: Philodromus poecilus Thorell, 1872

Inv.no/Spec.no: 40333/2 (1 >, 1 juv.)

Coll.place/date: Sibiu, 20.06.1944

Thanatus arenarius L. Koch, 1872

Recorded in collection as: a - Thanatus arenarius Thorell, 1872; b - Thanatus striatus C. L. Koch 1,845; c - Thanatus royi Simon, 1875

Inv.no/Spec.no: a - 40337/1 (1 >); b - 40342/1 (1 +); c - 40344/1 (1 +)

Coll.place/date: a - Medgidia, 25.05.1938; b - Cernavoda, 28.05.1938; c - Paєcani, 8.06.1948

Philodromus emarginatus (Schrank, 1803)

Recorded in collection as: Thanatus formicinus Clerck, 1757

Inv.no/Spec.no: 40338/1 (1 +)

Coll.place/date: Dumbrava-Sibiu, 15.06.1945

Philodromus longipalpis Simon, 1870

Recorded in collection as: a - Thanatus formicinus Clerck, 1757; b - Thanatus jugarum Simon, 1916; c - Thanatus pictus L. Koch, 1881

Inv.no/Spec.no: a - 40338/1 (1 +); b - 40340/1 (1 +); c - 40343/1 (1 +)

Coll.place/date: a - Dumbrava-Sibiu, 15.06.1945; b - Bоrnova, 10.06.1959; c - Medgidia, 25.05.1938

Thanatus alpinus Kulczyсski, 1887

Recorded in collection as: Thanatus alpinus Kulczynski, 1887

Inv.no/Spec.no: 40341/1 (1 +)

Coll.place/date: Rarгu, 03.06.1960

Tibellus oblongus (Walckenaer, 1802)

Recorded in collection as: a - Tibellus oblongus Walckenaer, 1802; b - Tibellus maritimus Menge, 1874; c - Tibellus parallelus C. L. Koch, 1845

Inv.no/Spec.no: a - 40345/9 (8 ++, 1 juv.); b - 40346/1 (1 +); c - 40347/3 (3 ++)

Coll.place/date: a - Chiєinгu, 18.08.1937; b - Mangalia, 15.05.1937; c - Medgidia, 25.05.1938

Runcinia grammica (C. L. Koch, 1837)

Recorded in collection as: Runcinia lateralis C. L. Koch, 1838

Inv.no/Spec.no: 40348/1 (1 juv.)

Coll.place/date: Mangalia, 14.05.1938

У проаналізованому матеріалі виявлено і виправлено 18 помилкових визначень.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу стану дослідженості колекції павуків Александру Рошки варто зазначити, що на сьогоднішній день здійснено реідентифікацію тринадцяти родин, у той же час інша частина колекції потребує реідентифікації.

2. На основі реідентифікації матеріалу що зберігається у колекції Національного природничого музею імені Грігоре Антіпи під назвою Xystisidae, встановлено наявність 13 видів, що належать до роду Xysticus родини Thomisidae і 13 видів, що належать до 4 родів: Philodromus, Thanatus, Tibellus, Runcinia родини Philodromidae.

3. У роботі наведено перелік виявлених видів із вказанням авторського визначення, інвентаризаційних номерів, кількості екземплярів, їх статево-вікової приналежності і сучасної видової приналежності.

ДОДАТКИ

Додаток А

Витяг із реєстру колекції павуків Алексанедру Рошки (перелік родин і види Xysticidae)

INVENTARUL COLEC?IEI

Prof. Al. Ro?ca

Nr. crt.

Numele familiei

Nr. de specii

Numar de exemplare

Pagina

1

Fam. Araneidae

50

183

2

2

Fam. Gnaphosidae

39

71

3

3

Fam. Xysticidae

82

296

5

4

Fam. Theridionidae

40

104

7

5

Fam. Hahniidae

2

3

9

6

Fam. Lycosidae

61

165

9

7

Fam. Argyronetidae

1

2

11

8

Fam. Sicariidae

1

4

11

9

Fam. Zoridae

2

11

11

10

Fam. Dysderidae

8

10

11

11

Fam. Linyphiidae

43

105

11

12

Fam. Micryphantidae

96

149

13

13

Fam. Clubionidae

56

124

16

14

Fam. Salticidae

49

138

18

15

Fam. Dictynidae

27

73

20

16

Fam. Pholcidae

2

15

21

17

Fam. Mimetidae

2

2

21

18

Fam. Eresidae

1

1

21

19

Fam. Oxyopidae

2

12

21

20

Fam. Agelenidae

23

34

21

21

Fam. Tetragnathidae

9

24

22

Total

596

1526

Nr.

Specia

Nr. ex.

Localitatea ?i data

Familia Xysticidae

1

Philodromus aureolus Oliv. 1879

5

Pojorоta, 14.VI.1935

2

Philodromus albicans Bцsenb. 1902

1

Suceava, 18.V.1935 mentioned by Braun R. (1981) to be Philodromus cespitum? ssp.

3

Philodromus albomaculatus Bцsenb. 1902

1

Valul lui Traian, 20.V.1938 mentioned by Braun R. (1981) to be Philodromus b. (?)buxi.

4

Xysticus viduus Kulcz. 1898

1

Suceava, 20.V.1960

5

Xysticus viaticus L. 1758

1

Valul lui Traian, 20.V.1938

6

Xysticus ulmi Hahn 1831

11

Balcic, 17.V.1938

7

Xysticus striatipes L. Koch 1870

7

Iaєi, 10.VII.1945

8

Xysticus semicarianus Sim. 1832

6

Vama, 27.V.1965

9

Xysticus sabulosus Hahn 1831

1

Chiєinгu, 18.VIII.1937

10

Xysticus robustus Hahn 1831

2

Pojorоta, 14.VIII.1935

11

Xysticus pini Hahn 1831

8

Chiєinгu, 18.VIII.1937

12

Xysticus parallelus Sim. 1873

1

Paєcani, 10.VI.1961

13

Xysticus ovatus Sim. 1876

1

Iaєi, 14.VI.1948

14

Xysticus luctuosus Blackw. 1836

4

Valul lui Traian, 20.V.1938

15

Xysticus luctator L. Koch 1870

2

Chiєinгu, 18.VIII.1937

16

Xysticus lineatus Westr. 1851

1

Medgidia, 25.V.1938

17

Xysticus lateralis Hahn 1831

8

Medgidia, 25.V.1938

18

Xysticus kochi Thor. 1872

22

Tecuci, 10.VI.1937

19

Xysticus kempleni Thor. 1872

6

Suceava, 18.V.1935

20

Xysticus glacialis L. Koch 1876

1

Suceava, 18.V.1935

21

Xysticus gallicus Sim. 1875

4

Valul lui Traian, 20.V.1938

22

Xysticus frater O.Herm. 1879

6

Iaєi, 10.VII.1948

23

Xysticus ferugineus Menge 1875

4

Tighina, 20.VIII.1937

24

Xysticus erraticus Blackw. 1834

2

Valul lui Traian, 18.V.1938

25

Xysticus desidiosus Sim. 1875

2

Pojorоta, 14.VI.1935

26

Xysticus dentifer Sim. 1878

1

Suceava, 18.V.1935

27

Xysticus cor Canestr. 1873

2

Pojorоta, 10.VII.1960

28

Xysticus bifasciatus C. L. Koch 1837

1

Sгcel, 28.VI.1945

29

Xysticus albomaculatus Chyz. u. Kulcz. 1892

1

Hоrlгu, 14.VI.1958

30

Xysticus acerbus Thor. 1872

4

Capul Caliacra, 15.V.1938

31

Oxyptilia albimona Sim. 1870

1

Valea lui david, 10.VI.1960

32

Oxyptilia trux Blackw. 1846

1

Cavarna, 18.V.1938

33

Oxyptilia rauda Sim. 1875

2

Iaєi, 14.VIII.1948

34

Oxyptilia kotulai Kulcz. 1898

1

Repedea-Iaєi, 8.V.1966

35

Oxyptilia horticola C. L. Koch 1837

1

Mangalia, 15.V.1938

36

Oxyptilia brevipes Hahn 1826

8

Iaєi, 10.VII.1945

37

Oxyptilia blackwalli Sim. 1875

1

Iaєi, 10.VII.1945

38

Oxyptilia bicuspis Sim. 1875

1

Suceava, 14.VII.1956

39

Oxyptilia atomaria Pany. 1801

1

Iaєi, 18.VI.1948

40

Tmarus stellio Sim. 1875

1

Dumbrava-Sibiu, 16.VI.1944

41

Tmarus piger Walck. 1802

13

Dumbrava-Sibiu, 16.VI.1944

42

Synema globosum Fabr. 1775

13

Tiliєca, 14.VI.1945

43

Heriaecus savignyi Sim. 1875

2

Tighina, 20.VII.1937

44

Heriaecus hirsutus Walck. 1875

8

Tiliєca, 14.VI.1945

45

Diaea dorsata Fabr. 1777

3

Sibiu, 20.V.1944

46

Misumena tricuspidata Fabr. 1775

16

Braєca (Iliєeєti), 18.VI.1929

47

Misumena calicina L. 1758

13

Valul lui Traian, 20.V.1938

48

Pistius truncatus Pallas 1792

5

Rarгu, 14.VI.1929

49

Thomisus hilarulus Sim. 1875

5

Suceava, 18.VI.1935

50

Thomisus albus Gmelin 1788

12

Dumbrava-Sibiu, 16.V.1944

51

Philodromus aureolus caspiticola Walck. 1805

2

Sibiu, 17.VII.1944

52

Philodromus aureolus rufolimbatus Chyz. u. Kulcz.

3

Sibiu, 10.V.1944

53

Philodromus aureolus similis Chyz. u. Kulcz. 1892

1

Bоrnova, 14.VI.1960

54

Philodromus buxi Sim. 1884

1

Medgidia, 25.V.1938

55

Philodromus collinus . L. Koch 1835

6

Mangalia, 15.V.1938

56

Philodromus constellatus Sim. 1875

1

Eforie, 16.V.1938

57

Philodromus dispar Walck. 1825

4

Dumbrava-Sibiu, 20.VI.1944

58

Philodromus elegans C. L. Koch 1837

1

Suceava, 14.V.1958

59

Philodromus emarginatus Schrank 1803

1

Dumbrava-Sibiu, 20.VI.1944

60

Philodromus falax Sund. 1833

1

Cernavoda, 28.V.1938

61

Philodromus fuscomarginatus Deg. 1778

1

Suceava, 20.VI.1958

62

Philodromus glaucinus Sim. 1870

1

Grajduri, 14.III.1959

63

Philodromus histrio Latr. 1819

3

Cernavoda, 28.V.1938

64

Philodromus laevipes L. 1758

1

Suceava, 20.VI.1958

65

Philodromus legridus Blackw. 1870

1

Mangalia, 15.V.1938

66

Philodromus parietalis Sim. 1875

1

Bоrnova, 10.VII.1961

67

Philodromus poecilus Thor. 1872

2

Sibiu, 20.VI.1944

68

Philodromus reussii Bцsenb.1902

4

Sibiu, 20.VI.1944 mentioned by Braun R. (1981) to be Philodromus c. cespitum

69

Philodromus rufus Walck. 1825

6

Sibiu, 15.VI.1944

70

Philodromus vagulus Sim. 1875

1

Grajduri, 14.VI.1961

71

Thanatus arenarius Thor. 1872

1

Medgidia, 25.V.1938

72

Thanatus formicinus Clerck 1757

2

Dumbrava-Sibiu, 15.VI.1945

73

Thanatus lineatipes Sim. 1870

1

Sibiu, 20.VIII.1944

74

Thanatus jugarum Sim. 1916

1

Bоrnova, 10.VI.1959

75

Thanatus alpinus Kulcz. 1887

1

Rarгu, 3.VI.1960

76

Thanatus striatus C. L. Koch 1845

1

Cernavoda, 28.V.1938

77

Thanatus picticus L. Koch 1881

1

Medgidia, 25.V.1938

78

Thanatus royi Sim. 1875

1

Paєcani, 8.VI.1948

79

Tibellus oblongus Walck. 1802

14

Chiєinгu, 18.VIII.1937

80

Tibellus maritimus Menge 1874

2

Mangalia, 15.V.1937

81

Tibellus parallelus C. L. Koch 1845

3

Medgidia, 25.V.1938

82

Runcinia lateralis C. L. Koch 1838

1

Mangalia, 14.V.1938

Total 296 exemplare

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Значення колекцій у збереженні біорізноманіття у сучасній науковай діяльності / [К. Баглай, Т. Коломієць, І. Іванова та ін] ; Укр.,2012. -- 44 с.

2. Голиш Г.М. Основи нумізматики: навчальний посібник / 2-е вид., доп. і випр. - Черкаси: Черкаський ЦНТЕІ, 2006. - 314 с.

3. Мелещук Л.І. Лабораторні спеціалізації: Навчально - методичний посібник / Мелещук Л.І., Ракочий В.К., Хлус Л.М. - Чернівці: ЧНУ, 2009. - 92 с.

4. Марусик Ю.М. Пауки (Arachnida, Aranei) Сибири и Дальнего Востока России / Ю.М. Марусик, Н.М. Ковблюк. - Москва: Товарищество научных изданий КМК, 2011. - 344 с.

5. Пахомов О.Є. Виготовлення зоологічних наочних посібників та наукових колекцій / О.Є. Пахомов, Ю.Л.Кульбачко. - Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2006. - 312с.

6. Хлус Л.М. Популяційна екологія тварин / Л.М. Хлус, М. І.Черидарик. - Чернівці: Рута, 2000. - 96 с.e

7. Щелоков А.А. Увлекательная нумизматика. Факты, легенды, открытия в мире монет. - Москва, «ЭКСМО», 2006. - 384 с.

8. Bejinariu P. Biologi de seamг din Bucovina II / P. Bejinariu, G. Istrate. - Iaєi : Editura Bucovina, 1998. - P. 31-35.

9. Bejinariu P. Eugen Botezat єi єcoala de biologie de la Cernгuюi / P. Bejinariu. - Rгdгuюi : Editura Septentrion, 2005. - P. 1-150.

10. Bonnet P. Bibliographia araneorum / P. Bonnet. - Toulouse, 1945. - Vol. 1. - P. 1-832 (70-71).

11. Braun R. Deutung der angeblich neuen 'Deutschland'-Arten Bцsenbergs und ihrer balkanischen 'Wiederfunde' (Arachnida: Araneida) / R. Braun // Senckenbergiana biologica. - 1982. - Vol. 62. - S. 355-384.

12. Drensky P. Ьber die Identifizierung einiger Spinnenarten, die von Dr. Al. Roєca (1935 u. 1936) als neu fьr die Bukowina (Rumдnien) beschrieben wurden / P. Drensky // Izwestia na Beulgarskoto Entomologitschesko Droujestwo. - Sofia, 1939. - Vol. 10. - S. 85-87.

13. Effects of urbanization on ground-dwelling spiders along a rural-suburban-urban lowland forest gradient in Hungary / R. Horvath, C. Szinetar, T. Magura, B. Tothmeresz // 18-th International Congress of Arachnology : Book of Abstracts. - Poland, Siedlce, 2010. - P. 193.

14. Fedoriak M. M. Communities of spiders (Aranei) of Chernivtsi city horse chestnuts / M. M. Fedoriak, S. S. Rudenko // Mlodzi naukowcy - praktyce rolniczej : materialy III Ogolnopolskiej Mlodziezowej Konferencij Naukowej, 24-26 kwiecien 2007 / Uniwersytet Rzeszowski. - Rzeszow : Uniwersytet Rzeszowski, 2007. - P. 119-123.

15. Fedoriak M. Spiders of Chernivtsi city (Ukraine): a comparison actual species composition and species recorded by A. Roєca (1930-1938) / M. Fedoriak, E. Zhukovets // Biodiversitatea єimanagementul insectelor din Romвnia : volumul de lucrгri al simpozionului. - Suceava, 2011. - P. 157-169.

16. Fedoriak M. The catalogue of “Alexandru Roєca” spider collection from the “Grigore Antipa” National Museum of Natural History (Bucharest) II. Mimetidae, Oxyopidae, Pholcidae, Pisauridae, Theridiidae / M. Fedoriak, L. A. Moscaliuc // Travaux du Musйum National d'Histoire Naturelle “Grigore Antipa”. - 2013. - Vol. 56, № 2. - P. 143-156. - doi: 10.2478/travmu-2013-0011.

17. Fedoriak М.М. First records of Tibellus utotchkini (Araneae: Philodromidae) from Romania and Moldova / М. М. Fedoriak, L. A. Moscaliuc // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень : матеріали Першої міжнародної науково-практичної конференції, м. Хотин, 10-12 квітня 2014 р. / відп. ред. І.В. Скільський ; М-во екології та природн. ресурсів України, Нац. природн. парк «Хотинський» та ін. - Чернівці : Друк Арт, 2014. - С. 187.

18. Fuhn I. Lycosidae, Arachnida / I. Fuhn, F. Niculescu-Burlacu // Fauna Republicii Socialiste Romвnia. - 1971. - Vol. 5, № 3. - P. 1-253.

19. Helsdingen, P. J. van Fauna Europaea: Araneae [Electronic recource] / Fauna Europaea. Version 2011.2. - 2011. - Online at : http://www.faunaeur.org/ [accessed on 23.01.2012].

20. Iftimovici R. Creaюie romвneascг оn biologia universalг / R. Iftimovici. -Bucureєti : Editura Albatros, 1977. - P. 63.

21. Integrated approaches to long-term studies of urban ecological systems / N. B. Grimm, M. Grove, S. T. A. Pickett, C. Redman // BioScience. - 2000. - Vol. 50. - P. 571-584.

22. Klausnitzer B. Цkologie der GroЯstadt Fauna / B. Klausnitzer. - Stuttgart, New York : Gustav Fischer Verlag, 1987. - 225 s.

23. Petrisor A. The catalogue of "Alexandru Roєca" collection of Araneae (Arachnida) from "Grigore Antipa" National Museum of Natural History (Bucharest). I. / A. Petrisor // Travaux du Musйum national d'histoire naturelle "Grigore Antipa". - 1999. - Vol. XLI. - P. 65-78.

24. Platnick N. I. The world spider catalog, version 13.5. [Electronic recource] / N. I. Platnick. - American Museum of Natural History, 2013. - Online at : http://research.amnh.org/iz/spiders/catalog/INTRO3.html [accessed 22.II.2013]. - doi: 10.5531/db.iz.0001.

25. Roєca A. Contributiuni la cunoaєterea Arachnoidelor din Bucovina / Aleksandru Roєca // Extras din «Bul. Fac. Єti. Cernauti». - 1930. - Vol. IV, fasc. 2. - P. 201-219.

26. Roєca A. Contribuюiuni la cunoaєterea Arachnoidelor din Bucegi / Aleksandru Roєca // Bul. Fac. Єti. Cernгuюi. - 1932.- Vol. V, Fasc. 2. - P. 220-225.

27. Roєca A. [Roschka A. in original] Neue Spinnenarten aus der Bukowina (Rumдnien) / Aleksandru Roєca [Aleksander Roschka] // Zoologischer Anzeiger. - 1935. - Bd. 111, Hef. 9/10. - S. 241-254.

28. Roєca A. [Roschka A. in original] Eine neue Spinnenart der Gattung Tarentula Sund. 1833 aus der Bukovina (Rumдnien) / Aleksandru Roєca [Aleksander Roschka] // Festschrift fьr Prof. Dr. Embrik Strand. - 1936a. - Vol. 1. - S. 261-263.

29. Roєca A. Fauna Araneelor din Bucovina (sistematica, ecologia si rгspвndirea geographica) / Aleksandru Roєca // Bul. Fac. Єti. Cernгuюi. 1936b. - Vol. 10. - P. 123-216.

30. Roєca A. [Roska A. in original] Contributions a la connaissance de la faune des Araignees de Moldavie / A. Roєca [A. Roska] // Annales scientifiques de l'Universite de Jassy. Seconde partie. - Iaєi : «Presa bunг», 1937a. - T. XXIV, fasc. 2. - P. 11-14.

31. Roєca A. [Roschka A. in original] Eine weitere neue Spinnenart der Gattung Tarentula Sund. 1833 aus der Bukowina (Rumдnien) / Aleksandru Roєca [Aleksander Roschka] // Zoologischer Anzeiger. - 1937b. - Bd. 117, Heft 11/12. - S. 329-331.

32. Roєca A. Suplement la fauna Araneelor din Bucovina / Aleksandru Roєca // Extras din «Bul. Fac. Єti. Cernгuюi». - 1937 (1938). - Vol. XI. - P. 225-236.

33. Roєca A. [Roska A. in original] Araignees de Dobroudja / A. Roєca [A. Roska] // Extras din «Bul. Fac. Єti. Cernгuюi». - 1938a. - Vol. XII. - P. 246-327.

34. Roєca A. [Roska A. in original] Contributions a la connaissance de la faune des Araignees de Moldavie (environs de la ville de Tecuci) / A. Roєca [A. Roska] // Ac. Roum. Bull. de la sect. sci. - 1938b. - T. 20, N. 1-3. - P. 1-9.

35. Roєca A. [Roschka A. in original] Neue Spinnenarten aus der Dobrogea (Rumдnien) / Aleksandru Roєca [Aleksander Roschka] // Zool. Anz. - 1939. - T. 125, N. 3-4. - S. 91-96.

36. Roєca A. [Roska A. in original] Araignees de Bessarabie / A. Roєca [A. Roska] // Anal. Acad. Romana. Mem. Secю. єtiinю. - 1940. - Ser. III, Vol. 15, Mem. 15. - P. 389-406.

37. Roєca A. Notiunea de biotop / Aleksandru Roєca // Revista Єtiinюficг «Vol. Adamachi». - 1943. - Vol. XXIX, № 2. - P. 206-208.

38. Roєca A. Alte specii de Aranee colectate in imprejurimele Iaєului / Aleksandru Roєca // Extras din revista Єtiinюficг «Vol. Adamachi». - Iaєi : Lupta Moldovei, 1946a. - Vol. XXXII, № 2-3. - P. 1-4.

39. Roєca A. Contribuюiuni la cunoaєterea faunei Araneelor din Moldova (Iaєi) / Aleksandru Roєca // Extras din revista Єtiinюficг «Vol. Adamachi». - Iaєi : Lupta Moldovei, 1946b. - Vol. XXXII, № 1. - P. 1-4.

40. Roєca A. O alta interpretare a unui fel de aplicare a firului de matasa la Hogna vultosa C. L. K. / Aleksandru Roєca // Revista Stiintifica «Vol. Adamachi». - 1947. - Vol. XXXIII, № 2-3. - P. 156.

41. Roєca A. Contribuюii la cunoaєterea Araneelor din R. P. R. (Transilvania) / Aleksandru Roєca // Ac. R. P. R. Filiala Iaєi, St. єi Cerc. Єt. Biol. єi St. agr. - 1958. - Anul IX, fasc. 2. - P. 305-320.

42. Roєca A. Contribuюii la cunoaєterea Araneelor din R. P. R. (Transilvania) / Aleksandru Roєca // Ac. R. P. R. Filiala Iaєi, St. єi Cerc. Єt. Biol. єi St. agr. - 1959. - Anul X, fasc. 1. - P. 43-57.

43. Roєca A. Cercetгri asupra faunei de Aranee din оmprejurimile Iaєilor / Aleksandru Roєca // St. єi cerc. de biol., ser. zool. - 1968. - T. 20, № 2. - P. 79-87.

44. Satco E. Enciclopedia Bucovinei / E. Satco. - Iaєi : Princeps Edit, 2004. - Vol. II. - S. 318.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дослідження класифікації і розвитку павуків у ході еволюції. Аналіз особливостей зовнішньої та внутрішньої будови, органів чуттів. Характеристика механізму харчування і розмноження. Способи життя і значення павуків, застосування павутини в промисловості.

    курсовая работа [6,8 M], добавлен 16.01.2013

  • Основні види павуків та павукоподібних. Зовнішня будова павука. Нервова, травна, видільна, кровоносна, дихальна та статева системи павуків. Протоки павутинних залоз. Живлення напіврідкою їжею. Виготовлення різноманітних ліків з отрути павуків.

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 22.01.2015

  • Класифікація і розвиток павуків у ході еволюції. Дослідження особливостей зовнішньої та внутрішньої будови, функцій і механізму роботи павутинних залоз, органів чуття. Опис механізму харчування і розмноження павуків. Застосування павутини в промисловості.

    курсовая работа [369,9 K], добавлен 06.12.2010

  • Історія гербарної справи та флористичних досліджень в Україні. Вивчення таксономічного складу синантропної флори на основі рослинних зразків Й.К. Пачоського. Гербарні колекції в природничих музеях, їх значення для науково-просвітницької діяльності.

    статья [25,7 K], добавлен 07.08.2017

  • Різноманітність життя у всіх її проявах. Теоретично можливі механізми виникнення генетичного різноманіття. Нейтральна теорія еволюції. Загальна кількість видів у трофічній групі. Типи природоохоронних територій, пам'ятки природи, заказники України.

    презентация [13,9 M], добавлен 25.04.2013

  • Географічне положення та історико-культурний потенціал м. Миколаєва. Дослідження видового біорізноманіття та ареалів походження деревних листяних інтродуцентів парків і скверів міста. Оцінка рясності насаджень, успішності та перспективності інтродукції.

    курсовая работа [156,7 K], добавлен 19.04.2015

  • Сучасний екологічний стан і перспективи озеленення м. Харкова, історія спорудження міського саду імені Шевченка. Фізико-географічний опис району, його еколого-біологічні особливості, динаміка озеленення території, ліхеноіндікаційні дослідження.

    дипломная работа [743,7 K], добавлен 30.09.2012

  • Стан забруднення атмосферного повітря у Рівненський області. Оцінка екологічного стану озера Басів Кут. Вимоги до якості води і методи гідрохімічних досліджень визначення органолептичних властивостей води. Дослідження якості поверхневих вод озера.

    учебное пособие [739,8 K], добавлен 24.10.2011

  • Системні аспекти проведення біологічних досліджень. Біологічні системи як об'єкти дослідження. Характеристика приладів та апаратів для біологічних досліджень. Оптичний та електронний мікроскопи. Термостат, калориметр, центрифуга, автоклав, біореактор.

    реферат [2,4 M], добавлен 30.11.2014

  • Історія вивчення напівтвердокрилих. Особливості життєвого циклу. Основні еколого-біологічні групи клопів. Еколого-фауністична характеристика клопів основних біогеоценозів ландшафтного заказника Цецино та найближчих околиць. Виготовлення колекції комах.

    курсовая работа [215,8 K], добавлен 11.05.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.