Інтродукція парків м. Миколаєва

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Постановка проблеми

Вступ

1. Історико-географічне положення м. Миколаева

2. Постановка завдання

3. Матеріали і методика досліджень

4. Дослідження та їх обговореня

Висновки та перспективи подальших досліджень

Список використаних джерел

Постановка проблеми

Відбір та введення в культуру нових видів рослин - важливе завдання сучасної ботанічної науки, яке може бути розв'язане за допомогою інтродукції. Це дозволяє збагатити рослинні ресурси, поліпшити асортимент декоративних рослин, що використовуються в зеленому будівництві. Успішне введення в культуру перспективних видів рослин можливе за умов глибокого пізнання біології їх розвитку, розмноження, а також дослідження особливостей їх вирощування та використання. У наш час інтродукція рослин є майже безперервним процесом перенесення широкого асортименту рослин до нових умов місцезростання. Цей масовий експеримент розширення ареалів видів здійснюється шляхом реалізації їх генетичного різноманіття та нерозривно пов'язаний з глобальною проблемою вивчення і збереження біорізноманітності рослин

Вступ

Інтродукція рослин (лат. іntroductio -- уведення) -- розділ ботаніки, що вивчає закономірності переселення окремих видів, ценозів і видопопуляцій за межі природного чи культурного ареалу. за різними джерелами визначення і тлумачення. І.р. відрізняються, напр., переселення, перенесення окремих видів, сортів (порід) рослин в нові умови з метою їх вирощування, використання чи охорони; навмисне чи випадкове розселення особин будь-якого виду рослин за межі природного ареалу, де вони раніше не жили; збагачення полів, городів, ботанічних садів і парків цінними видами рослин; занесення на певну територію організмів, які служать для біологічної боротьби зі шкідниками.

І.р. може бути цілеспрямованою і стихійною. Цілеспрямована І.р. здійснюється людиною з метою збагачення культурної флори певного природно-історичного району, ботаніко-географічної області новими, більш продуктивними видами, сортами, формами або для використання їх в селекційній справі, або для збереження для майбутніх поколінь. Способи інтродукційної роботи і засоби, якими вона виконується, залежать від екології рослин, умов району інтродукції, методів, рівня технічних засобів тощо.

Стихійна, або спонтанна І.р. здійснюється людиною без достатнього наукового обґрунтування, нерідко призводить до ненавмисного заносу чужоземних рослин, які часто стають злісними бур'янами. У природних екосистемах І.р. сприяє відновленню складу і функції порушених фітоценозів, зменшує ризик вимирання видів. Ті види природної флори, які з'явилися і самостійно розповсюдились в певній флорі під час цілеспрямованої або випадкової діяльності людини (антропохори -- аnthropochor), називають адвентивними (від лат. adventhcius -- зайшлий, випадковий). До них належать інтродуковані види, що культивуються (kultivar), види-пришельці природним шляхом, а також апофіти (apophyton) -- види природної флори, які залишають свої природні місця зростання, переходять на створені культурні чи рудеральні території і зростають завдяки своєму пристосуванню та поширенню без допомоги людини.

У флорі України нараховується близько 50 адвентивних видів декоративних, лікарських, технічних рослин та бур'янів (напр. Cаlendula officinalis L, Dianthus barbatus L, Silene pendula L, Chenopodium ambrosioides L, Mentha spicata L, Dracocephalum moldavicum L. та ін.). Із самого початку землеробства І.р. мала прикладний і емпіричний характер. вперше І.р. була обґрунтована в 1855 р. А. Декандолем, а потім розвинена і поглиблена Н.І. Вавіловим на основі створеної ним теорії первинних і вторинних центрів походження культурних рослин. Джерелами матеріалу для І.р. можуть бути, по-перше, генцентри, з яких можна брати важливі домінантні гени, що визначають стійкість до хвороб і шкідників, високу якість продукції тощо; по-друге, околиці ареалів розвинутого землеробства, де внаслідок мутацій і гібридизації зосереджені носії рецесивних генів, що визначають врожайність, високу якість, швидку стиглість тощо. ареали найважливіших культур постійно розширюються, зв'язки з первинними центрами нерідко втрачаються (так, основне виробництво арахісу, батьківщиною якого є Північна Аргентина, зосереджено нині в Екваторіальній Африці). Вважається, що рослинність значної частини нашої планети синантропна, бо протягом тривалого історичного часу формувалась і тепер формується людиною.

І.р. є одним з найважливіших видів людської діяльності і має надзвичайно важливе значення для науково-технічного прогресу людства. За своїм значенням для розвитку цивілізації і суспільних відносин уведення в культуру картоплі, кукурудзи, цукрового буряка, кави, тютюну, гевеї бразильської, бобових, плодово-ягідних культур та ін. рівноцінні найбільшим технічним винаходам. На сучасному етапі розвитку сільське і лісове господарство, зелене будівництво, фармацевтичну промисловість і цілу низку інших галузей народного господарства неможливо уявити без постійного впровадження нових видів, форм і сортів. Недаремно введення в культуру високоврожайних короткостеблових сортів пшениць у деяких країнах Центральної Америки, Індії і Ближнього Сходу назвали «зеленою революцією». Більшість сучасних культурних лікарських, харчових, волокнистих, плодових, технічних рослин -- інтродуценти, тобто рослини, штучно переміщені за межі свого ареалу і успішно упроваджені в нові регіони. Найдавнішими групами культурних рослин є хлібні злаки, бобові, олійні, овочеві рослини (VІІ-IV тисячоліття до н.е.), а також деякі ЛР (див. Лікарські рослини): обліпиха, лимонник, евкаліпти, нагідки, лимон, шавлія лікарська та мускатна, рута запашна, цикорій дикий, пижмо звичайне, мак снотворний, алтея лікарська, коріандр посівний, кріп запашний, види роду м'ята та ін. Завдяки і.р. розширюється асортимент культурних рослин, стає більш повноцінним і різноманітним харчування та лікування населення, змінюються на краще умови життя в промислових містах тощо. В процесі І.р. нерідко відбувається поліпшення життєздатності видів (сортів) та цінних ознак, заради яких здійснюється інтродукція (підвищення фітомаси, кількісного вмісту біологічно активних сполук, врожайності плодів чи насіння, стійкості до усіляких чинників середовища, хвороб, шкідників тощо). Разом з тим самовільне проведення інтродукції дикорослих рослин та їх акліматизації (див. Акліматизація рослин) забороняється, оскільки досліди з насінням, живцями чи саджанцями інтродуцентів можуть супроводжуватися перенесенням збудників хвороб, комах-шкідників, бур'янів, що викликає формування нових екологічних комплексів з різко збідненою флорою, підриває економіку сільського господарства і країни в цілому.

Інтродукція нових для флори України видів рослин здійснюється юридичними або фізичними персонами відповідно до статті 33 «Інтродукція та акліматизація рослин» Закону України «Про рослинний світ» (вiд 09.04.1999 р. №591-XIV) та положень, затверджених центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища за погодженням із НАН України та Головною державною інспекцією з карантину рослин України. І.р. користується досягненнями багатьох суміжних, а іноді й віддалених наук, має свою термінологію, теорію і методи. До основних методів і.р. належать: еколого-історичний, філогенетичний, флорогенетичний, кліматичних і агрокліматичних аналогів, перетворення біоморф, родових комплексів, геоботанічних домінантів, біотехнологічний тощо. Велике значення в і.р. відіграють експедиційні дослідження методів і каналів мобілізації вихідного інтродукційного матеріалу. щоб отримати обґрунтовані висновки, використовують вихідний матеріал із точною географією походження (країна, республіка, край, область, гірська система, висота над рівнем моря, експозиція, тип рослинності, рослинне угруповання, дата збору тощо). і.р. опікується охороною і збереженням генофонду природи, біорізноманіття рослинного світу в умовах культури (ех situ). Створюються живі генетичні банки рослин (іn vivo); гербарій -- колекція засушених рослин; еталонні колекції пилку, плодів, насіння, деревини тощо; комп'ютерні банки, фото- і слайдотеки; банки тривалого зберігання насіння, спор, проростків, органів та частин рослин у замкнутому середовищі, а також калусних культур на штучних поживних середовищах (іn vitro). Так, близько 5000 зразків плодів та насіння світової флори нараховує еталонна колекція інституту клітинної біології і генетичної інженерії НАН України (відділ генетичної інженерії). Колекційний фонд Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України налічує близько 11 180 таксонів, має 8 ботаніко-географічних комплексів рідкісних та зникаючих видів рослин, експозицію «Система вищих рослин».

Наукову роботу з обґрунтування основ І.р., розробки напрямів селекції, пов'язаних з підвищенням вмісту первинних метаболітів, БАР і антиоксидантів у рослинах, а також повсякденну інтродукцію дикорослих видів з подальшою їх акліматизацією (див. Акліматизація рослин) проводять ботанічні сади, сільськогосподарські науково-дослідні і навчальні заклади, дослідні і селекційні станції, виробничі та фермерські господарства, розплідники інтродуцентів та ін.

У кожному регіоні проводять підбір корисних рослин місцевого асортименту, вивчають біологію перспективніших видів. З колекційних фондів відбираються найбільш перспективні сорти для введення в промислову культуру. на основі ландшафтно-екологічного підходу до І.р. створюються ботанічні комплекси з метою збереження світової біорізноманітності і оптимізації середовища. Основними науково-дослідницькими проблемами ботанічних садів (див. Б.с.) України є збагачення вітчизняних рослинних і генетичних ресурсів, інтродукція природних флор, культурних рослин та об'єктивна оцінка інтродуцентів. Понад 90 років важливим і дієвим осередком і.р. є Дослідна станція ЛР УААН (Полтавська обл.), де інтродукційне вивчення пройшли понад 150 видів ЛР, запаси сировини яких недостатні, виснажені, перебувають на межі зникнення або ж знаходяться за межами України.

Пошук і мобілізація рослин шляхом експедицій, безпосереднього обміну рослинами або за делектусом (списком насіння для обміну) дає змогу Дослідній станції ЛР УААН зберегти та примножити генетичне різноманіття ЛР, створити нові сорти з високою продуктивністю біомаси та БАР, виявити найбільш перспективні зразки для створення промислових плантацій і збагатити асортимент сировини для виробництва фармацевтичних препаратів

1. Історико-географічне положення м. Миколаєва

Миколаївська область Населення: 1264,0 тис. осіб Площа: 24,6 тис. кв. км. Обласний центр: м. Миколаїв.

Географічне положення: розташована на півдні України в басейні нижньої течії Південного Бугу, на півдні омивається водами Чорного моря. Клімат: помірно континентальний. Літо спекотне, з частими суховіями; середня температура липня +27°C, січня -4,5°C. Зима малосніжна, порівняно тепла. Максимум опадів випадає влітку, переважно у вигляді злив. Море у купальний сезон (червень-серпень) прогрівається біля берега до +24°C.Природно-рекреаційний потенціал: узбережжя Чорного моря з широкими дрібнопіщаними пляжами - місце розташування профілакторіїв, пансіонатів, будинків і баз відпочинку. Мінеральні води, лікувальні грязі. 89 територій та об'єктів природно-заповідного фонду: частина Чорноморського біосферного заповідника, 26 заказників, у тому числі лісовий заказник державного значення Рацинська Дача; 30 пам'яток природи, серед яких - ботанічне урочище Степок державного значення. А також 19 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, у тому числі Мостовський державного значення, 13 заповідних урочищ, Миколаївський зоопарк - ось неповний перелік заповідних зон регіону.

Адміністративно-територіальний розподіл: 19 районів.

Влада: Миколаївська обласна державна адміністрація; районні держадміністрації. Керівництво Миколаївської обласної державної адміністрації: голова облдержадміністрації, перший заступник голови облдержадміністрації з політико-правових питань; заступник голови облдержадміністрації з фінансово-економічних питань; заступник голови облдержадміністрації з питань житлово-комунального господарства, транспорту, будівництва, енергетики та зв'язку; заступник голови облдержадміністрації з питань аграрної політики; заступник голови облдержадміністрації з соціальних та гуманітарних питань; заступник голови облдержадміністрації з організаційно-кадрової роботи, керівник апарату облдержадміністрації.

Транспортна мережа: основні залізничні вузли - Миколаїв, Первомайськ. Миколаїв поєднаний з найбільшими містами України, є окремі місцеві авіалінії. Товаро-пасажирське судноплавство здійснюється на Південному Бузі. Катери і невеликі баржі ходять у низовинах річок Інгул та Інгулець. Важливе значення має морський транспорт з головним портом у Миколаєві.

Економічний потенціал: потужна багатогалузева промисловість, розвинений агропромисловий комплекс, розгалужена транспортна мережа, портове господарство та значна виробнича, наукова та соціальна інфраструктура. Економічний потенціал регіону - 211 потужних і понад 2,3 тис. статистично малих промислових підприємств, понад 600 сільськогосподарських підприємств та 4,3 тис. фермерських господарств. За обсягами валової доданої вартості на душу населення Миколаївська область посідає 10 місце серед 27 адміністративно-територіальних формувань України. Одні з перших та провідних місць область утримує по виробництву продукції суднобудування, газових турбін, глинозему, електроенергії, соняшнику, зерна тощо.

Історико-культурний потенціал: найцікавіші об'єкти туризму - Будинок штабу Чорноморського флоту 1794 р.; Миколаївська церква 1817 р.; офіцерське зібрання 1820 р.; астрономічна обсерваторія 1821 р.; католицький костьол 1896 р.; старий цвинтар ХVІІІ-ХХ ст.; водогінна вежа ХІХ ст.; церква Пресвятої Богородиці ХІХ ст.; історико-археологічний заповідник “Ольвія”; руїни старогрецького міста Ольвія VІ ст. до н.е. - ІV ст. н.е.; Катерининська церква ХVІІІ ст.; воєнно-історичний музей; музей суднобудування; Покровська церква з дзвіницею 1805-1839рр.; рештки давніх поселень.

деревний листяний інтродукція парк

2. Постановка завдання

Метою нашого дослідження є вивчення біорізноманіття деревних листяних інтродуцентів парків і скверів м. Миколаєва та встановлення успішності їх інтродукції. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: встановити видове різноманіття та оцінити рясність деревних листяних інтродуцентів парків та скверів міста Миколаєва; встановити ареали походження деревних листяних інтродуцентів парків та скверів м. Миколаєва; оцінити успішність та перспективність інтродукції досліджуваних видів парків та скверів міста Миколаєва.

3. Матеріали і методика досліджень

Матеріалами роботи стали гербарні збори та описи рослинності, виконані протягом 2013-2014 рр. шляхом маршрутно-польового обстеження деревних листяних інтродуцентів парків та скверів м. Миколаєва. Оцінка успішності інтродукції деревних листяних рослин парків та скверів м. Миколаєва Камеральну обробку та гербаризацію зразків рослин виконували за загальноприйнятою методикою ботанічних досліджень, ідентифікацію видів здійснювали за допомогою «Определителя растений Украины» [6], видові назви рослин узгоджені із довідниками «Каталог дендрофлори України» [7] та «Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist» [8]. Для оцінки рясності видів використали шкалу О. Друде [2]. Для аналізу успішності інтродукції та ступеня акліматизації деревних порід застосовано методику М.А. Кохно [3]. Ступінь акліматизації видів встановлювали за розрахунками акліматизаційного числа, яке є сумою показників росту, генеративного розвитку, зимостійкості й посухостійкості рослин. Найбільше значення акліматизаційного числа (120-100 балів) відповідає найвищому показнику успішності інтродукції [3]. Регулярність росту встановлювали за наявністю чи відсутністю щорічного приросту пагонів з урахуванням віку рослин (щорічний приріст - 5 балів, не щорічний - 2), генеративний розвиток - за характером цвітіння, зав'язуванням та дозріванням плодів. Для оцінки зимостійкості деревних рослин використов вали шкалу, запропоновану С.Я. Соколовим [5], посухостійкість - за П.А. Генкелем [2].

4. Результати досліджень та їх обговорення

В результаті наших досліджень встановлено, що деревні листяні інтродуценти парків та скверів м. Миколаєва представлені 118 ви- дами з 69 родів, 37 родин, 23 порядків класу Magnoliopsida відділу Magnoliophyta. Найбільшою кількістю інтродукованих видів нараховує родина Rosaceae (30 видів), дещо меншу кількість видів включають родини Salicaceae (9), Fabaceae (8), Caprifoliaceae (8), Ulmaceae (7), Oleaceae (6), Aceraceae (6), Fagaceae (5), Betulaceae (4), решта 20 родин представлені 1-3 видами. Найбільш розповсюдженими видами листяних інтродуцентів зелених зон міста є Platanus orientalis L., Populus italica (Du Roi) Moench, Aesculus hippocastanum L., Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Robinia pseudoacacia L., Sophora japonica L., Gleditsia triacanthos L., Catalpa speciosa (Warder ex Barney) Warder ex Engelm - саме цим видам властивий високий адаптаційний потенціал до несприятливих абіотичних, біотичних та антропогенних факторів. До рідкісних видів-інтродуцентів належать Phellodendron amurense Rupr., Liriodendron tulipiferum L., Malus purpurea Rupr., Albizia julibrissin Durazz., Buddleja davidii Franch.

Оцінка рясності розповсюдження рослин на дослідженій території показала, що 22 види трапляються дуже рясно, 25 - рясно, 33 - досить рясно, 21 - рідко, 11 - поодиноко, 5 видів представлені лише одним екземпляром. Еколого-географічний аналіз досліджуваних видів показав, що найбільш пристосованими до умов півдня України виявились види помірно-континентального клімату, сухих степових схилів, каштанових ґрунтів та чорноземів, ареал яких Європа, Середземномор'я, Мала Азія, Кавказ, у деяких видів - Балкани [3]. Встановлено, що зоною походження більшості інтродукованих рослин дослідженої території є країни Європи (34 види, 29%), з країн Південно-Східної Азії на досліджуваній території інтродуковано 28 видів (24%), Північної Америки - 24 види (20%), Китай є батьківщиною для 19 видів (16%), Японія - для 12 видів (10%), із Австралії походить лише один вид - A. julibrissin (рис. 1).

Для визначення акліматизаційного числа досліджених інтродуцентів були розглянуті 4 біоекологічні показники - ріст, генеративний розвиток, зимостійкість та посухостійкість. За швидкістю росту домінують рослини, що ростуть достатньо швидко (45 видів, 38%), за характером генеративного розвитку переважають рослини, які утворюють повноцінне дозріле насіння (101 вид, 86%). За відношенням стійкості до негативних температур досліджувана флора характеризується домінуванням зимостійких видів (52 види, 44%), за стійкістю до витримування посушливих умов - посухостійких видів (63 види, 53%).

Таким чином, встановлено, що 41% деревних листяних інтродуцентів парків та скверів м. Миколаєва має повну акліматизацію (48 видів), акліматизаційне число перевищує або дорівнює 100. Добру акліматизацію мають 36% від загальної кількості видів (табл. 1). Види з повною та доброю акліматизацією утворюють стійкі інтродукційні популяції, що здатні поширюватись шляхом вегетативного та насіннєвого розмноження. Це свідчить про те, що природно-кліматичні, едафічні та екологічні умови території м. Миколаєва відповідають умовам природного ареалу розповсюдження більшості інтродукованих видів. Саме ці види інтродуцентів є перспективними для подальшого вирощування в умовах м. Миколаєва, а також можуть бути використані як вихідні форми для впровадження в зелене будівництво.

Особливості видового складу рослин та його трансформацію на клумбах Миколаєва впродовж 2010-2014 років

Оптимізація екологічного стану довкілля міст залежить від озеленення населених пунктів, промислових підприємств, установ, садиб та садово-паркового будівництва. Невід'ємною частиною озеленення міста є клумби. Клумби забезпечують жителям міста та туристам необхідні екологічні та санітарно-гігієнічні умови, задовольняють їх естетичні вимоги, захищають ґрунти міста від ерозії та деградації. Вони виступають як елемент міського ландшафту, покращення організації території міста, частиною просторового ансамблю міста, природним елементом в урбоекосистемі [1, 2]. Виконання таких функцій клумб в озелененні міста забезпечується завдяки науково обґрунтованому підбору видів рослин, дизайну композиції клумби у відповідності до її розміщення та значення, біоекологічних особливостей декоративних рослин. Метою даного дослідження стало вивчення видового різноманіття та виявлення особливостей трансформації рослин на клумбах Миколаєва. Дослідження проводили у 2007-2009 роках на клумбах дитячого містечка «Казка», площі Леніна, зоопарку, вулиці Васляєва та кілець на перехресті проспектів Леніна і Жовтневого та проспектів Миру і Жовтневого.

Місто Миколаїв можна віднести до озеленених міст, оскільки в ньому є парки, сквери, бульвари, а також значна кількість клумб на вулицях, біля адміністративних організацій, дитячих закладів та спортивних споруд. У результаті досліджень виявлено трансформацію видового складу квітів на клумбах. Озеленення площі Леніна включає газони і клумби. Газон являє собою низький густий травостій зеленого забарвлення, найкраще для газону висівати низькорослі трави з тонкими стеблами. Композиції клумб на площі Леніна у 2007 році були представлені наступними видами: Tagetes erectus, Coleus WerschaUeltii, Salvia splendens, Cineraria muritima, Tradescantia zebrina. У 2009 році у видовий склад в війшли, крім вище названих, такі види як Canna indica, Begonia semper Vorens. Біля палацу Суднобудівників у 2007 році на клумбі були висаджені: Tagetes erectus, Cineraria muritima, Begonia semperVorens, Chlorophitum comosum. Ця клумба у 2009 році зазнала змін, зараз вона представлена одним видом - Petunia hybrida.

В районі дитячого містечка «Казка» розташовано дуже багато клумб, які представлені такими видами як: Tradescantia zebrine, Petunia hybrida, Begonia semperVorens, Tagetes erectus, Salvia splendens. На даний момент композиції на цих клумбах доповнюють Ipomea purpurea, Impatiens Holstii nana amabilis, Linum. Такий різноманітний видовий склад дає змогу створювати яскраві, оригінальні ІІ Миколаївські міські екологічні читання 10 композиції клумб.

Окремо слід відмітити в озелененні дитячого містечка «Казка» композицію, в якій поєднані опунція, по якій в'ється Ipomea purpurea разом з такими видами як Salvia splendens, Tagetes erectus. Біля зоопарку клумби у 2007 році були представлені наступними видами: Salvia splendens, Petunia hybrida, Aster subcoeruleus. Їм на зміну у 2009 році прийшли Tagetes erectus і Linum. Клумби на вулиці Васляєва впродовж періоду дослідження мали незмінний видовий склад. Він представлений такими видами як Tagetes erectus, Ageratum conyzoides.

Кільце на перехресті проспектів Миру та Жовтневого прикрашене наступними рослинами: Ageratum conyzoides, Tradescantia zebrine, Tagetes erectus, Cineraria muritima. На вулиці Комсомольській клумби прикрашають Chlorophitum comosum, Salvia splendens, Tradescantia zebrine. Окремо слід відмітити малі клумби, які є окрасою різних адміністративних будівель, навчальних закладів. В місті Миколаєві їх дуже багато: біля головного навчального корпусу МДАУ, в районі дитячого містечка «Казка», на площі Леніна та ін. Видовий склад рослин аналогічний великим клумбам. Клумби мають особливо гарний вигляд, якщо створювати композиції з хвойних та квіткових рослин.

В місті Миколаєві таким прикладом можуть бути клумби в Каштановому сквері, на яких поєднано такі рослини як Buddleja davidii з хвой- ними, або ж шовковиця плакучої форми, по якій в'ється Ipomea purpurea. У декоративному мистецтві також можливе використання ліаноподібних рослин. В місті Миколаєві використовується дикий виноград, який в'ється по будівлях. Висновок. Найбільш поширеними рослинами, які вирощуються на клумбах міста Миколаєва, є: Tagetes erectus; Cineraria muritima; Tradescantia zebrine; Chlorophitum comosum; Salvia splendens; Ipomea purpurea. Відмічено трансформацію видового складу, поєднання видів в різних композиціях, дизайну клумб впродовж 2010-2014 років.

Видовий склад деревних рослин парків Миколаєва

Проаналізовано видовий склад деревних насаджень м. Миколаєва. Приведено коротку біоекологічну характеристику найбільш поширених і рідкісних для даної кліматичної зони деревних рослин та їх значення в озелененні міста. Деревні рослини мають пріоритетне значення в озелененні міста. Вони забезпечують санітарно-гігієнічні умови середовища, захищають від забруднення вуглекислим газом, затримують вітер, регулюють водний стік, виконують естетичні та виховні функції, використовуються в оздоровчих цілях в санаторіях, лікарнях.

Насадження в місті розміщують залежно від цільового призначення: зелені насадження для найбільших зон відпочинку; для захисту міста від вітрів і викидів; для покращення мікрокліматичних умов; для краси [1]. Основною ланкою системи озеленення є парки, що представляють собою просторову композицію із пейзажних картин, тісно пов'язаних між собою. Головними компонентами парків є гаї, алеї, масиви, одиночні насадження, газони, квітники, малі архітектурні форми.

Ефективність парків значною мірою залежить від раціонального підбору видового складу дерев та поєднання їх в композиції відповідно до призначення парку, біологічних особливостей рослин, їх екологічної стійкості до несприятливих умов середовища та здатності очищати повітря.

Мета даних досліджень - визначити видовий склад деревних порід парків Миколаєва та вивчити їх біоекологічні особливості. Дослідження проводилося у 2009 році в парках, що створені для найбільших зон відпочинку - Каштановому сквері по вулиці Радянській, дитячому містечку «Казка» та на площі Леніна. Об'єктами досліджень були поширені та рідкісні деревні рослини. В результаті досліджень установлено, що найбільш поширеними видами рослин в парку на площі Леніна та Каштановому сквері є клен гостролистий, акація біла, тополя чорна, береза повисла, каштан звичайний.

Клен гостролистий (звичайний) - Acer platanoides, родина кленові. Дерево висотою до 20 м., з густо широкою кроною і темно-бурою, майже сірою корою. Листки великі; зверху темно-зелені, знизу дещо світліші. Клен є цінною декоративною породою, широко використовується у всіх типах озеленення - парках, лісопарках, садах. Має ряд садових декоративних форм, які зазвичай отримують прививанням.

Акація біла - Robinia pseudoacacia, родина бобових. Квіти білі, пахучі, в повислих китицях. Цвіте в травні-червні на пагонах минулого року. На півдні це дуже гарне велике дерево. Крону формують штучно.

Тополя чорна (осокір) - Populus nigra. Дерево висотою 30-35 м. Крона розлога, стебло потужне, кора світло-сіра, у старих дерев майже чорна. Цвіте в квітні-травні. Розвиває велику листкову масу, тому відіграє важливу роль в очищенні повітря від пилу і в збагаченні його киснем. Вирощують з декоративними цілями для озеленення міст, які дуже забруднені.

Береза повисла (бородавчата) - Betula pendula, родина березові. Дерево висотою до 20 м, кора у молодих дерев і гілок біла. Гілки зазвичай повислі, молоді пагони червоно-бурі. Цвіте в травні. Утворює ліси на місці вирубаних і згорілих сосняків, росте в дубових лісах. Використовують для озеленення рідше, ніж клен.

Каштан звичайний - Aesgulus sativum, родина каштанових. Дерево висотою до 30 м з широкою кроною. Формує велику листкову масу. Використовується для засадження алей та парків [1]. Значним видовим різноманіттям характеризується парк дитячого містечка «Казка». Для його озеленення використані як широко розповсюджені, так і мало поширені в даній кліматичній зоні види дерев та кущів. Серед деревних рослин, що малопоширені в Миколаєві, у даному парку представлені айва японська, бересклет, таволга, самшит, ялівець звичайний, магнолія, катальпа, гінко дволопатеве, ялина карликова (подушковидна), кизильник листопадний.

Айва японська - Chenomeles, родина розоцвітих. Батьківщина - Японія, Китай. Це кущ з шкірястими блискучими листками і яскраво-червоними квітками. Цвіте щорічно навесні. До ґрунтів і вологи невибаглива. Світлолюбива, є зимостійкою декоративною рослиною.

Бересклет - Evonymus, родина бересклетових. Для формування крони застосовують обрізку, яку бересклет переносить добре. Використовують в озелененні за умови, що листки завжди знаходитимуться в чистоті.

Таволга - Spinaea, родина розоцвітих. Невимоглива до умов вирощування рослина з пишним цвітінням з весни до осені. Добре росте при постійній подачі вологи. Використовують у вигляді одиночних посадок і опушок біля дерев.

Самшит - Buxus, родина самшитових. Вічнозелений кущ. Використовується як декоративна рослина. Крони формують обрізанням. Після кожної обрізки значно розростається, що дає змогу створювати найрізноманітніші форми.

Ялівець звичайний - Juniperus communis, родина кипарисових. Дводомна рослина. Вічнозелений чагарник висотою 1-3 м, рідше дерево до 12 м. Має фітонцидну дію. Рослина використовується в декоративному садово-парковому будівництві, в полезахисному лісорозведенні як протиерозійна порода.

Магнолія - Magnolia, родина магнолієвих. Вічнозелені листопадні кущі з великими чашовидними або розлогими квітками та щільними листками. Найбільш поширена магнолія великоквіткова з великими вічнозеленими шкірястими листками та великими пахучими квітками.

Катальпа - Catalpa, родина бегонієві. Листопадні, рідко вічнозелені дерева з округлою кроною. Плід - довга, схожа на стручок коробочка, яка залишається на зиму, придаючи дереву оригінального вигляду.

Гінко дволопатеве - Ginkgo biloba, родина гінкові. Це реліктова рослина, єдина в своєму роді. Є дуже перспективною для озеленення південних міст. Добре витримує умови промислової загазованості, тому використовується для озеленення промислових міст.

Ялина карликова (подушковидна) - Picea abies nidiformia, родина хвойні. Кущ висотою до 0,6 м, діаметр крони 1 м. Крона щільна, подушковидна, з добре вираженою ярусністю горизонтальних гілок. Використовується для озеленення у зв'язку зі стійкістю до газів і диму. Має гарну форму крони.

Кизильник листопадний - Cotoneaster disticha. Листопадна або вічнозелена чагарникова рослина, яка зустрічається в озелененні. Непогано переносить умови міст. Для декоративних цілей квітки малоцінні, але дуже ціняться темно-зелені листки, які восени червоніють. Росте повільно. На одному місці може жити більше 50 років. Добре переносить пересадку [1].

Висновок. Парки Миколаєва характеризуються значним видовим різноманіттям деревних порід, серед яких є навіть реліктові види. Завданням всіх жителів міста, владних структур, працівників зеленого господарства, членів громадських організацій, студентів та учнів навчальних закладів є збереження біорізноманіття деревних рослин на території міста, оптимізація умов вирощування дерев, удосконалення системи догляду, формування, структури паркових композицій. Пропонуємо ввести до складу парків софору японську з декоративним повислим формуванням.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Таким чином, різноманіття деревних листяних інтродуцентів парків та скверів м. Миколаєва включає 118 видів, які належать до 69 родів, 37 родин, 23 порядків, класу Magnoliopsida відділу Magnoliophyta. Найбільшою кількістю видів представлена родина Rosaceae (30 видів, 25% від загальної кількості видів). Розповсюдження більшості інтродукованих видів є досить рясним, що обумовлене широким спектром адаптаційних можливостей видів і забезпечує їх ефективну участі у біоценозі.

Еколого-географічний аналіз показав, що ареали походження більшості листяних інтродуцентів різноманітні; найбільша кількість видів мають євроазійське та північноамериканське походження. Інтродукція переважної більшості видів рослин на дослідженій території є успішною - 90 видам (77%) інтродуцентів властива повна та добра акліматизація. Є відбір найбільш акліматизованих видів листяних інтродуцентів для їх подальшого вирощування в промисловій культурі та всебічне дослідження їх еколого-біологічних особливостей.

Список використаних джерел

1. Лапин П.И. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений / П.И. Лапин, С. В. Сиднева // Опыт интродукции древесных растений. -- М.: Изд-во Главн. бот. сада АН СССР, 1973. -- С. 7--67.

2. Базилевская Н.А. Теория и методы интродукции растений: История и методы сбора исходного материала / Н.А. Базилевская -- Рига: Изд-во Латв. ун-та, 1982. -- 103 с.

4. Калиниченко А.А. Оценка адаптации и целисооб- разности интродукции древесных растений / А.А. Калиниченко // Бюллетень Главного бота- нического сада. -- 1978. -- Вып. 108. -- С. 3--8 .

6. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. -- К.: Наук. думка, 1987. -- 548 с.

7. Кохно М.А. Каталог дендрофлори України / М.А. Кохно. -- К.: Фітосоціоцентр, 2001. -- 72 с.

8. Mosyakin S.L. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk; ed. S.L. Mosyakin. -- Kiev: M.G. Kholodny Inst. of Botany, 1999. -- 345 c.

9. Киселёв, Г.Е. Цветоводство [Текст] / Г.Е. Киселёв. - М.: Изд. «Колос». - 1964.

10. Тулинцев, В.Г. Комнатное цветоводство [Текст] / В.Г. Тулинцев. - М.; -Л.: Сельхозгиз, 1955.

11. Агафонов, Н.В. Декоративное садоводство [Текст] / Н.В. Агафонов, Е.В. Мамонов, И.В. Иванова и др. / Под ред. Н.В. Агафонова. - М.: Колос, 2000. - 320 с.

Размещено на Allbest.ru