Обґрунтування проведення робіт вирощування сої по інтенсивній технології в ПП "Лан" Глухівського району з розробкою операційно-технологічної карти посіву сої

, м, (4.9)

де Rміп - мінімальний радіус повороту агрегату, визначаємо за формулою:

, м, (4.10)

Rміп = 1,7х5,4 = 9,18м;

Lа - кінематична довжина агрегату, визначаємо за формулою:

, м, (4.11)

де Lтр - кінематична довжина трактора, м;

Lм - кінематична довжина сільськогосподарської машини, м

Lа = 5,3 + 4 = 9,3 м

Е = 1,5х9,18+9,3 = 23,7м.

Ширина поворотної смуги повинна бути кратна ширині захвату агрегату, тому визначаємо ширину поворотної смуги до конкретних умов за формулою:

, м, (4.12)

де k - коефіцієнт кратності, який визначаємо за формулою:

, (4.13)

k = 32,2 / 9 = 3,5 приймаємо k = 3

Е1 = 5,4*3= 16м.

Ширина поворотної смуги становить 16 м. Поворотну смугу відмічаємо вішками, які встановлюються через кожні 100…150 м від поперечної межі поля. По лінії вішок проїжджають тракторами, відмічаючи колесами межу поворотної смуги.

При довжині поля - Lзаг = 500м.

Визначаємо робочу довжину загінки за формулою:

, м, (4.14)

L = 500 - 2х16 = 468м.

4.5 Організація роботи агрегату в загінці

Організація роботи агрегату включає проведення сукупності заходів, що забезпечують ефективну роботу МТА в загінці. До них відноситься: оптимізація ширини загінки, розрахунок ширини поворотної смуги, провішування перших проходів для забезпечення прямолінійності руху, встановлення місць заправки машин технологічними матеріалами.

Коефіцієнт робочих ходів залежить від способу руху МТА в загінці, довжини гонів, способу повороту і ширини захвату МТА, а також ширини загінки. Спосіб руху МТА переважно задається агровимогами до технологічної операції. Вибір раціонального способу руху повинен здійснюватися з використанням відповідного інформаційного забезпечення операції (бази даних і бази знань).

Після поділу ділянки на загінки, визначення поворотних смуг потрібно встановити місця заправлення агрегатів розподільного типу або вивантаження бункерів для збиральних машин.

Підготовка поля до проведення операції включає також розмічування віхами місць заїзду МТА, першого проходу, а при .русі перекриттям та комбінованих способах -- двох перших проходів (рис. 4.1). Якщо поле має складну конфігурацію, то в багатьох випадках вдається виділити прямокутні загінки, які обробляються типовими способами, а краї ділянки неправильної форми обробляють окремо, враховуючи особливості поля і агротехнічні вимоги.

Рис. 4.1. Варіанти підготовки полів до проведення технологічних операцій:

а --при русі агрегату всклад; б -- при русі агрегату з перекриттям;

Організація операції повинна передбачати також узгоджену взаємодію основного і допоміжних агрегатів у часі та просторі.

Правильний спосіб раціонального способу руху агрегату має велике значення для підвищення якісних і техніко-економічних показників роботи.

Вибір руху залежить від розміру поля. Для даного агрегату найбільш доцільно використовувати гоновий (човниковий) спосіб руху агрегату, тому що при даному способі руху агрегату забезпечується найбільша продуктивність і економічність роботи агрегату, а також додержання агротехнічних вимог. За даного способу руху забезпечується раціональне використання машинно-тракторного агрегату.

4.6 Розрахунок техніко-економічних показників роботи агрегату

Розрахунок можна обмежити визначенням змінної технічної продуктивності агрегату, витрати пального, затрати праці на одиницю виконаної роботи.

Продуктивність агрегату

Продуктивність агрегату - це один із найголовніших показників використання техніки в сільськогосподарському виробництві.

Продуктивність агрегату - це кількість виконаної роботи (високої якості) за певний проміжок часу, визначаємо за формулою:

, га, (4.15)

де vр - робоча швидкість агрегата, визначаємо за формулою:

, км/год., (4.16)

де vт - теоретична швидкість руху, км/год.;

д - коефіцієнт буксування

vр = 7,2(1-(4/100)) = 9,96км/год.;

Тр - час роботи агрегату, визначаємо за формулою:

, год., (4.17)

де Тзм - тривалість зміни, год.;

Ів - коефіцієнт використання часу зміни

Тр = 7х0,72 = 5,04год.

Wзм = 0,1х9х6,91х5,04 = 31га.

Витрата пального

Визначаємо загальну витрату пального за формулою:

, кг, (4.18)

де Gр - витрата пального на робочому ході, кг/год.;

Gхп - витрата пального на холості переїзди, кг/год.;

Gзп - витрата пального на зупинки, кг/год.;

Tхп - час на холості переїзди, год.;

Tзп - час на зупинки, год.

Gз = 52,7х5,04 + 10,5х0,76 + 10х1,2 = 285,2кг

Визначаємо погектарну витрату пального за формулою:

, кг/га, (4.19)

Gга = 285,2/31 = 9,2кг/га.

Затрати праці

Затрати праці на одиницю виконаної роботи визначаємо за формулою:

, люд.год./га, (4.20)

де Ро - кількість основних працівників,

Рд - кількість допоміжних працівників

Зпр = (7х( 1 + 1))/31 = 0,45люд.год./га.

4.7 Організація контролю і оцінки якості роботи

Основні показники якості сівби і садіння культур такі: глибина загортання, норма висіву і садіння, рівномірність загортання, прямолінійність рядків (таблиця 4.1).

Відповідно до агротехнічних вимог відхилення від заданої норми висіву насіння складає ±5 %, добрив ±10 %. Нерівномірність висіву сівалки не повинно перевищувати ±4 %, мінеральних добрив ±8, кожного висівного апарату ±2 %.

Насінини повинні бути загорнуті на однакову глибину із допустимими граничними відхиленнями. При пунктирному способі сівби насінини мають бути рівномірно розподілені у прямолінійних рядках. Допустиме відхилення ширини стикових міжрядь ± 5 см. Відхилення ширини стикових міжрядь у суміжних сівалок не більше ±2 см. Кількість насіння, загортаю чого на задану глибину у суміжних горизонтах повинно бути не менше 90%.

Таблиця 4.1

Контроль якості посіву

Показник	Границя нормативів	Бал	Спосіб визначення
Відхилення від заданої глибини загортання насіння, см	До ±1 Понад ±1	3 0	Перевірити на першому робочому проході агрегату. Відкрити насіння не менше, ніж у 3…5 місцях на всій ширині захвату сівалки і заміряти глибину посіву
Відхилення від стикових міжрядь, см	До ±2 Понад ±2	2 0	Відкрити насіння в рядку, що прилягають до стикового міжряддя не менше ніж у п'яти місцях за довжиною і звірити відстань між рядками лінійкою чи рулеткою
Відхилення від середньої кількості насіння на 1м2, відсотки	До ±3,2 3,2 Понад ±3,2	3 2 0	Відкрити насіння на 1м2 по всій ширині захвату агрегату і підраховувати середню кількість їх на 1м2. Перевіряти необхідно після другого і третього проходу агрегату

При першому проході, проїхавши 20…30 м, необхідно зупинити агрегат і перевірити якість виконання посіву відповідно до агротехнічних вимог. При подальшому виконанні посіву постійно необхідно стежити за станом робочих органів.

У кінці загінки, після її проходу, на поворотній смузі здійснюємо поворот агрегату для зворотного руху. Основні показники якості сівби такі: глибина загортання, норма висіву насіння, рівномірність загортання та прямолінійність рядків. Кінцеву якість сівби визначають після появи сходів, а якість визначають у процесі огляду поля.

Підвищення якості роботи, економічності і продуктивності посівного агрегату досягаємо проведенням комплексу заходів: виконання основних вимог щодо точності виконання початкових регулювань, як на регулювальному майданчику, так і, особливо, на полі при першому-другому проходах агрегату; сучасним проведенням технічного обслуговування і високою організацією праці; шляхом використання виробничих посівних ланок; широким впровадженням бригадного підрозділу.

4.8 Складання операційно-технологічної карти посіву сої

Ефективність виробництва продукції рослинництва великою мірою залежить від раціонального поєднання і послідовності виконання виробничих процесів, повного використання технічних можливостей тракторних агрегатів, правильно організувати виконання кожної операції. Операційно-технологічна карта являє собою комплекс організаційно-технічних правил, які визначаються у формі дотримання виконання технологічної операції. В операційно-технологічній карті записуємо: умови роботи, агротехнічні вимоги, порядок підготовки агрегату і поля до роботи, спосіб руху і швидкісний режим, продуктивність агрегату і витрати пального, контроль за якістю.

Визначаємо тривалість одного циклу за формулою:

, хв., (4.21)

де tр - час повороту, хв.

Тц = ((12х468) / (100х6,91) ) + 2х0,45 = 9,03хв.

Визначаємо технічну продуктивність за цикл з формули:

, га, (4.22)

де ф - коефіцієнт використання часу зміни

Wц = 0,1х9х6,91х0,27х0,85 = 1,43га

Визначаємо кількість циклів за зміну з формули:

, цк/зм, (4.23)

Пц = 7 / 0,27 = 25,93цк/зм

Витрату пального за зміну визначаємо за формулою:

, кг, (4.24)

де Wзм - змінна продуктивність, визначаємо за формулою:

, га, (4.25)

Wзм = 1,43х25,93 = 37,08га;

Qзм = 4,5х37,08 = 166,08кг.

Після проведення розрахунків складаємо операційно технологічну карту.

5. Економічний розділ

5.1 Розрахунок собівартості посіву сої

До прямих експлуатаційних витрат виконання посіву сої відносяться: затрати на плату праці з нарахуванням, вартість ПММ, затрати на ремонт і ТО.

Розмір заробітної плати на виконання посіву визначаємо за формулою:

G1=G·n (5.1)

де: G - оплата праці за виконану змінну норму виробітку під час посіву по певному розряду, грн.;

n - кількість нормозмін;

(5.2.)

F - площа на якій виконується дана операція, F=100га;

Wзм. - продуктивність агрегату за зміну, Wзм=31га/зм

n = 100/31 = 3,23 (5.3)

G1=23,63·3,23=76,32 грн. (5.4.)

Визначаємо доплату за класність тракториста-машиніста.

На підприємстві прийнято за І клас - 20%, за ІІ клас - 10% від загальної оплати праці. Приймаємо:

 (5.5)

Визначаємо заробітну плату з нарахуванням за формулою:

Сзм.=С1+Сдк.+Ссс.+Сф.з.+Сп.ф.+Сн.в. (5.6)

Де: С1 - оплата праці за виконання посіву, грн.;

Сдк - сума доплати за класність, грн.;

Ссс - відрахування на соціальне страхування, грн.;

Сф.з - відрахування в Фонд зайнятості, грн.;

Сп.ф - відрахування у Пенсійний Фонд, грн..;

Сн.в. - відрахування в Фонд нещасних випадків, грн.

Визначаємо відрахування на соціальне страхування за формулою:

Сс.с.= (5.8)

де: Пс.с. - відсоток відрахування на соціальне страхування, Пс.с.=2,9%

Сс.с.= (5.9)

Відрахування у фонд зайнятості Сф.з., грн. визначаємо за формулою:

(5.10)

де: Фз - відсоток відрахування у фонд зайнятості, Фз=1,6%

Сф.з.= (5.11)

Відрахування в Пенсійний фонд Сп.ф., грн. визначаємо за формулою:

(5.12)

де Пп.ф. - відсоток відрахування в пенсійний фонд, Пп.ф=32,3%

Сп.ф.= (5.13)

Відрахування у Фонд від нещасних випадків См.в., грн. визначаємо за формулою:

(5.14)

де: Пн.в. - відсоток відрахувань у фонд від нещасних випадків, Пн.в.=0,88%

Сн.ф.= (5.15)

Заробітна плата за нарахуванням буде становити:

Сз.п.=76,32+7,63+2,43+1,34+27,01+0,74=115,47грн. (5.16)

Визначаємо фонд заробітної плати на 1га посіву сої:

Фз.= (5.17)

Визначення затрат на ПММ.

Визначаємо вартість паливо-мастильних матеріалів під час виконання посіву, витрати ПММ у відсотковому відношенні від витрати основного палива.

На підставі витрачених ПММ визначаємо їх вартість:

С2=Вд.п.+Вд.м.+Ва.м.+Вт.м.+Всол.+Вбен. (5.18)

Вд.п=Qд.п.·nд.п.=920·8=7360 грн. (5.19)

де: Qд.п. - кількість витраченого дизельного палива, кг

nд.п. - вартість дизельного палива, nд.п.=8 грн.

Вд.н.= Qд.о.· nд.о.=29,44 10=294,4 грн. (5.20)

Де: Qд.о - кількість витраченої дизельної оливи, кг;

nд.о. - ціна на 1кг дизельної оливи, nд.о.=10 грн.

ВА.М.=Q.А.О.·nА.О.=9,2·12=110,4 грн. (5.21)

де: Q.А.О. - кількість витраченої автотракторної оливи, кг;

nА.О. - ціна на 1кг автотракторної оливи, nА.О.= 12 грн.

ВТ.О.= QТ.О. ·nТ.О.= 9,2·14=128,8 грн. (5.22)

Де: QТ.О - кількість витраченої трансмісійної оливи, кг;

nТ.О. - ціна на 1кг трансмісійної оливи. nТ.О.=14 грн.

Всол.= Qсол.· nсол.=1,2·15=18 грн. (5.23)

де: Qсол - кількість витраченого солідолу, кг;

nсол. - ціна на 1кг солідолу, nсол.=15 грн.

Вбен.= Qбен. ·nбен.=4,8·8,5=40,8 грн. (5.24)

Де: Qбен. - кількість витраченого бензину, кг;

nбен - ціна на 1кг бензину, nбен=8,5 грн.

Витрати коштів на ПММ будуть становити:

С2=7360+294,4+110,4+128,8+18+40,8=7952,4 грн. (5.25)

Витрати коштів на 1га посіву сої будуть становити:

Сга= (5.26)

Визначення затрат коштів на амортизацію МТА

Визначаємо затрати коштів на затрати МТА:

С3= (5.28)

Де: Бтр. - ціна трактора МТЗ-80, Бтр.=101673 грн.;

Бмаш. - ціна сівалки ССТ-12В, Бмаш.=22680 грн.

Wзм - продуктивність агрегату за змінну, га. Wзм=31га за зміну.

nд.н. - річне навантаження трактора мтз-80, nд.н.=1200 мотогодин.

атр. - норма амортизаційних відрахувань на трактор МТЗ-80,

атр=22%, амаш.=4%

Визначення затрат на технічне обслуговування і ремонт:

Визначаємо затрати коштів на технічне обслуговування і ремонт:

(5.29)

де ат.о.- норма відрахувань на ТО і ремонт на трактор МТЗ-80, ат.о.=22%,

ат.о.- норма відрахувань на ТО і ремонт на сівалку ССТ-12В, ат.о.=12%

Визначення затрат на посів 1га

Визначаємо затрати коштів на посів 1га сої:

С=С1+С2+С3+С4=76,32+79,52+1,019+1,86=158,7 грн. (5.30)

Отже, затрати коштів на посів 1га сої становлять 158,7грн.

5.2 Розрахунок економічної ефективності від впровадження нової технології чи системи машин

Економічна ефективність від впровадження розробленої в дипломному проекті технології вирощування 100га сої за експлуатаційними витратами становитиме, грн.

Е=(Сгос.-С)F (5.31)

Де: Сгос. - прямі експлуатаційні витрати при існуючій організації робіт, грн./га;

С - прямі експлуатаційні витрати запроектованої організації робіт, грн./га;

F - площа обробітку, га.

Е=(235,8-158,7)·100=7710,3 грн. (5.32)

5.3 Розрахунок вартості виготовлення пристрою для балансування коліс

Вартість виготовлення пристрою Спр. грн., визначається за формулою :

Спр. = Сзп. + Сз.ч. + См. + Нв (5.33)

де Сз.п. - заробітна плата робітників, грн.;

Сз.ч. - вартість запасних частин, грн.;

См. - вартість матеріалів, грн.;

Нв - накладні витрати, грн.

Заробітна плата з нарахуванням визначається за формулою :

Сзп. = Сосн. + Сдод. + Сс.с. + Сф.з. + Сп.ф. + Сн.в. (5.34)

де Сосн. - основна заробітна плата, грн.;

Сс.с. - відрахування на соціальне страхування, грн;

Сдод - додаткова заробітна плата, грн.;

Сф.з. - відрахування у фонд зайнятості, грн.;

Сн.в. - відрахування в фонд нещасних випадків, грн.;

Сп.ф. - вірахування в пенсійний фонд, грн.

Дані та розрахунок заробітної плати працівників, що виготовляють пристрій заносимо в таблицю 5.1.

Таблиця 5.1

Розрахунок заробітної плати робітників

Назва операції	Кваліфікація працівника	Розряд	Норма часу, .год.	Погодинна тарифна ставка	Сума, грн.
Слюсарні операції	Слюсар	IV	4,5	5,1	15,00
Свердління	Токар	IV	1,4	5,1	11,00
Монтажні роботи	Слюсар	IV	2,5	5,1	18,00
Зварювання	Зварник	IV	1,0	5,1	12,0
Всього					56,0

Основна заробітна плата робітників Сосн.грн., визначається за формулою :

Сосн. = Т : С (5.35)

де Т - час виконання робіт, год. ;

С - погодинна тарифна ставка,грн.

Визначаємо додаткову заробітну плату Сдод, грн за формулою :

Сдод. = Сосн. * Пд /100 (5.36)

де Пд - відсоток додаткової оплати, Пд = 20 %.

Сдод. = 56,0 * 20 /100 = 11,2 грн.

Визначаємо відрахування на соціальне страхування Сс.с., грн., за формулою :

Сс.с. = ( Сосн. + Сдод. ) * П с.с. / 100 (5.37)

де П с.с. - відсоток відрахування на соціальне страхування, П с.с. = 2,9%.

Сс.с. = ( 56,0 + 11,2 ) * 2,9 / 100 = 1,95 грн.

Відрахування у фонд зайнятості Сф.з. = ( Сосн. + Сдод.) * Фз./ 100 (5.38)

де Фз. = відсоток відрахування у фонд зайнятості, Фз. = 1,6 %

Сф.з. = (56,0 + 11,2) * 1,6 /100 = 1,07 грн.

Відрахування у пенсійний фонд Сп.ф.,грн.,визначаємо за формулою :

Сп.ф. = (Сосн. + Сдод. ) * Пп.ф. / 100 (5.39)

де Пп.ф. - відсоток відрахування в пенсійний фонд, Пп.ф. = 32,2 %

Сп.ф. = (56,0 + 11,2) * 32,2 / 100 = 21,63 грн.

Відрахування в фонд від нещасних випадків Сн.в., грн., визначаємо за формулою :

Сн.в. = ( Сосн. + Сф.д. ) * Пн.в. /100 (5.40)

де Пн.в. - відсоток відрахувань у фонд від нещасних випадків, Пн.в.=0,88%

Сн.в. = (56,0 + 11,2) * 0,88 /100 = 0,59 грн.

Повна заробітна плата за формулою становитиме :

Сз.п. = 56,0 + 11,2 + 1,07 + 1,95 + 21,63 +0,59 = 92,44 грн.

Накладні витрати становлять 60 % від повної заробітної плати робітника :

Нв. = Сз.п. * 60 / 100 = 92,44 * 60 /100 =55,46 грн.

Вартість матеріалів, що необхідні для виготовлення пристрою, грн., визначаємо за формулою : См. = Q * g (5.41)

де Q - маса затраченого матеріалу, g = 15,8 грн.

См. = 15,8 * 9,6 = 151,68 грн.

Отже, вартість виготовленого пристрою становитиме :

Спр. = 92,44 +55,46 + 151,68 = 299,58 грн.

6. Енергозбереження

6.1 Особливості збереження енергії в сільському господарстві

Сільське господарство - це сфера матеріального виробництва, яка визначається специфікою енергетичних процесів у землеробстві з процесами споживання енергії у промисловості, що зумовлює неадекватність темпів зростання енергоспоживання та обсягів виробництва продукції.

Перша особливість с.-г. пов'язана із використанням землі як непересічного чинника виробництва. Земля, як засіб виробництва, обумовлює необхідність відповідності конструкцій техніки, що використовується у рільництві, біологічним вимогам (обмеження тиску ходового апарату на грунт, не пошкодження рослин). Властивості грунту (структура, вологість, які визначають різні умови руху) викликають необхідність витрачати значну кількість енергії на вантажооборот, який залежить від маси машини та протяжності шляху. Трактори тільки на переміщення витрачають 30% і більше потужності. На малоенергоємних роботах понад 75% усіх енерговитрат припадає на переміщення машин і матеріалів.

Внаслідок впливу рельєфу на мобільність с.-г. техніки, взаємодії силової і робочої складових машинних агрегатів зумовлюються високі вібраційні та динамічні конструкційні завантаження. Підвищена запиленість та забрудненість під час роботи машинних агрегатів у польових умовах викликає інтенсивне аброзивне зменшування недостатньо захищених елементів. Земля, як засіб виробництва при правильному використанні не зменшується, а може підвищувати свою віддачу. Підвищення економічної родючості грунтів значною мірою відбувається у процесі енергетичного впливу шляхом застосування досконаліших способів обробітку, меліорації за умови, що процес внесення енергії не порушує екологічної рівноваги. Відомо, що неоднакова якість земельних угідь зумовлює різну врожайність та рівень питомих витрат енергії, що змушує на гірших землях застосувати додаткові обсяги енергії для збільшення виробництва продукції.

Природні екосистеми відрізняються від сільськогосподарські тим, що другі окрім сонячної енергії одержують від людини додаткову енергію (енергія добрив, енергетичні засоби). Зі збільшенням площ земельних угідь зростає розрив у часі між початком і завершенням операцій на різних ділянках. Це зумовлює необхідність використання високопродуктивної, але не завжди енергозаощадливої техніки, а також створює сприятливі умови для маневрування машинами, дозволяє збільшити навантаження на них.

Специфічною особливістю енергоспоживання у сільському господарстві є залежність виробництва від погодно-кліматичних умов, що визначають хід технологічних процесів. Внаслідок неоднакових термінів дозрівання сільськогосподарських культур, різної їх врожайності, змінюється тривалість виконання технологічних процесів, їх енергоємність, а сезонність - визначає нерівномірне завантаження енергетичних засобів протягом року.

6.2 Економіко-організаційні принципи ефективного енергоспоживання

Головна мета організації робіт в сільськогосподарському виробництві - це його безперервність та високопродуктивність, що передбачає відсутність перерв у роботі технічних засобів і забезпечує синхронність процесу виробництва. Принцип безперервності найповніше втілюється у потоковості, за якої забезпечується синхронність виконання виробничих операцій та паралельне поєднання їх у часі, скорочення енерговитрат за рахунок зменшення холостого ходу у технологічному процесі і збільшення машинного часу роботи енергетичних установок. При забезпеченні безперервності створюються умови протікання виробничого процесу без проміжних складів та перевалок скорочується число технологічних операцій. Завдяки дотриманню принципу безперервності зменшуються енерговитрати на переміщення сировини, що обробляється вантажно-розвантажувальні роботи.

Аграрне виробництво повинне бути забезпечене енергоресурсами у таких обсягах, щоб енергетичний чинник щонайменше лімітував обсяги виробництва. Нестачу прямої енергії можна частково компенсувати за рахунок минулих її витрат в інших галузях АПК. Внаслідок дії різних чинників загальний обсяг енергоносіїв може бути обмежений, а це не дозволяє привести у відповідність показники вартості приросту виробництва продукції і приросту витрат енергоресурсів.

Особливістю сільськогосподарських підприємств України як правило є їх багатогалузева орієнтація. Функціональна різноманітність дозволяє уникати значних витрат, сприяти зростанню виробництва за рахунок взаємодії різних видів діяльності, покращити використання трудових ресурсів, використовувати нетрадиційні джерела енергії (енергії вітру, води). При оптимізації енергоспоживання слід враховувати так званий ефект запізнення, який полягає в тому, що проходить певний час, перш ніж втручання (правове, економічне) вплине належним чином на економіку і відповідно на енергоспоживання. Дотримання принципів енергозбереження в кожному окремому господарстві сприяє забезпеченню комплексного ефекту збереження енергії та як слідство підвищення ефективності аграрного виробництва в цілому

6.3 Резерви зменшення енергоємності в рослинництві

Рослинництво характеризується своїм значним потенціалом в області залучення резервів підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Причиною неефективного використання машинно тракторного парку з огляду на енерговитрати в загружені періоди, є неправильна організація їх залучення для виконання операцій посіву та догляду за рослинами. Під культури, які вирощуються за інтенсивними технологіями, вносять різні обсяги органічних та мінеральних добрив.

Зменшення енергоємності виробництва сільськогосподарської продукції може бути забезпечене підвищенням урожайності сільськогосподарських культур, зменшенням кількості технологічних операцій та зменшенням їх енергоємності.

При підвищенні нормативного часу тривалості основних операцій, недобір врожаю характеризується залежністю y = ax2+bx+c чи y = ax2.

Врахування енергетичного чинника змушує дотримуватися наступної залежності: en ? et

де et,, en - енергоємність виробництва сільськогосподарської продукції при виконанні технологічної операції відповідно в агротехнічний строк та при терміні, що його перевищує.

Вирішальне значення в скороченні термінів проведення робіт в рослинництві, втрат урожаю має правильна організація використовування високопродуктивної техніки. Досвід організації комплексів і загонів переконливо довів свої переваги. Комплексне використовування високопродуктивної техніки дозволяє ефективно і якісно не тільки доглядати посіви, але і збирати урожай, скоротити терміни проведення робіт і втрати продукції. Технічне забезпечення комплексів і загонів, оперативне усунення поломок і несправностей досвідченими майстрами, які здатні налагоджувати техніку безпосередньо в полі забезпечують підвищення денної і сезонної продуктивності машин.

7. Охорона праці

7.1 Загальні положення охорони праці в рослинництві

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Всі робітники повинні пройти навчання по техніці безпеки по 8...10-годинній програмі.

Робітники по обслуговуванню сільськогосподарської техніки та механізатори можуть бути допущені до роботи тільки після ввідного інструктажу по техніці безпеки і протипожежній техніці. Після цього вони повинен одержати інструктаж на робочому місці, в якому указують всі особливості роботи і безпечні методи проведення робіт. Такий інструктаж повинен проводитися не рідше одного разу на рік. При переході на нове місце або на інший вид робіт робітник повинен одержати новий інструктаж відповідно до характеру майбутньої роботи.

До початку монтажних робіт місця, небезпечні для роботи і проходу людей, слід захистити, забезпечити написами і покажчиками. У разі майбутньої роботи в нічний час місце монтажу позначити світловими сигналами. На території ремонтного майданчика не повинно бути сміття, відходів і непотрібних в даний момент будівельних матеріалів, які заважають монтажу.

До комплексу сільськогосподарських робіт допускаються особи, що вивчили його конструкцію техніки, прийоми роботи, правила техніки безпеки і безпечної роботи.

Робоче місце повинно відповідати правилам техніки безпеки. Необхідно користуватися спецодягом, спеціальним взуттям і індивідуальними захисними засобами (окуляри, респіратори, маски і ін.).

При виявленні в механізмі яких-небудь несправностей, робітник зобов'язаний негайно повідомити про це адміністрації і не приступати до роботи до усунення дефектів.

При нещасному випадку робітник, що знаходиться поряд, повинен надати першу допомогу потерпілому і одночасно повідомити про те, що трапилося відповідного інженера по техніці безпеки.

Людину, уражену електричним струмом необхідно якнайскоріше звільнити від дії струму, для чого слід відірвати потерпілого від дроту або предмету, що знаходиться під напругою. При цьому, той хто допомагає, не повинен торкатися до потерпілого голіруч: необхідно надіти гумові рукавички і діелектричне взуття або встати на суху дошку і обмотати руки сухим одягом. Після цього потерпілому слід зробити штучне дихання.

7.2 Розробка інструкції з охорони праці на механізованому вирощуванні сої

1. Загальні положення.

1.1. До роботи допускаються працівники, які пройшли інструктаж безпосередньо на робочому місці.

1.2. Технічні засоби повинні бути технічно справні і відповідати вимогам з охорони праці.

1.3. На робочих місцях не повинно бути зайвих вузлів і механізмів.

1.4. На робочих місцях не має бути сторонніх осіб.

1.5. На робочі місця призначається старший ланки.

1.6. Робоче місце забезпечується аптечкою першої медичної допомогою.

1.7. Працівник несе персональну відповідальність за порушення інструкції.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи .

2.1. Працівники повинні з'явитися на роботу за розкладом, запізнення на роботу без об'єктивних причин не допускається.

2.2. Працівники повинні одягнути спеціальний одяг і застібнути всі ґудзики.

2.3. Перевірити агрегат на відповідність вимогам охорони праці.

2.4.Працівники повинні дотримуватись особистої гігієни, тримати в чистоті одяг та інші речі.

2.5. Працівники повинні знаходитися на закріпленому робочому місці, самовільне переміщення на інше робоче місце забороняється.

3. Вимоги безпеки під час вирощування сої

3.1. Користуватися тільки справними інструментами, пристроями.

3.2. Бути обережним при підтягуванні кріплень вузлів і механізмів всієї техніки застосованої в технологічній карті вирощування сої.

3.3. Перед встановленням сівалки на висів треба перевірити надійність підставки.

3.4. Усі регулювальні роботи повинні проводитися справним інструментом.

3.5. Під час руху агрегатів забороняється сходити з трактора і виходити на них.

3.6. Забороняється знаходитись під час повороту біля агрегату, регулювати і очищати робочі органи на ходу в транспортному положенні.

3.7. Забороняється проводити ремонт техніки в піднятому положенні і при працюючому двигуні трактора, рухатися назад.

3.8. Під час заправки агрегату забороняється користуватися відкритим вогнем і палити.

3.9. Заправку агрегату проводити тільки закритим способом.

4. Вимоги з техніки безпеки по закінченню робіт.

4.1. Працівники повинні повідомити керівника про всі порушення техніки безпеки в процесі виконання роботи.

4.2. Виконання вимоги особистої гігієни.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

5.1. У випадку одержання травми припинити роботу або зупинити агрегат, повідомити керівника, надати першу медичну допомогу, а за потреби відправити потерпілого в медпункт або викликати швидку допомогу.

5.2. Під час виникнення пожежі зателефонувати за № 01, а самим приступити до гасіння пожежі.

Складена інструкція затверджується головою господарства та погоджується з головним інженером, інженером з охорони праці та юристом.

7.3 Санітарно-гігієнічні вимоги до проведення ремонтних робіт

Підвищена шумова вібрація, загазованість і неправильна організація робочого місця нерідко є причиною трагічних випадків, оскільки все це впливає на механізаторів, знижується увага. Робота в поганих умовах може призвести до тяжких захворювань. Щоб забезпечити нормальні умови роботи при проведені ремонтних робіт, потрібно дотримуватися організації проведення робіт та бути уважним при їх виконанні.

Розробка та вжиття ефективних заходів запобігання аварійним і травмонебезпечним ситуаціям можливі лише при завчасному виявленні тих небезпек, з яких починаються процеси їх формування, тобто починаючи з кожного окремого робітника.

Оскільки небезпечні умови не завжди завчасно можна виявити, а для вивчення небезпечних дій іноді потрібно багато часу щоб зібрати статистичний матеріал, то і методи виявлення цих небезпек повинні бути відповідно диференційовані. Для цього використовують логічне моделювання безпеки праці на підприємствах, в тому числі і при проведені ремонтних робіт.

Отже основні вимоги такі до проведення ремонтних робіт з точки зору санітарно-гігієнічних вимог є:

усунення безпосереднього контакту працюючих з шкідливим матеріалом;

комплексна механізація та автоматизація процесів виробництва;

герметизація і захист обладнання;

застосування засобів захисту працюючих;

своєчасне одержання інформації про виникнення небезпеки;

вдосконалення системи контролю технологічними процесами.

7.4 Протипожежні вимоги під час виконання операцій

Для запобігання пожежі при виконанні робіт в сільськогосподарському виробництві необхідно обережно поводитися з вогнем і виконувати всі протипожежні заходи. Палити можна тільки в спеціально відведених місцях. Вогненебезпечні матеріали слід берегти в спеціальних приміщеннях. Електромережа повинна бути в справному стані. Обтиральний матеріал треба прибирати в спеціальні залізні ящики з кришками.

На монтажному майданчику і в місцях монтажу на комбайнах не повинні нагромаджуватися у великій кількості легкозаймисті матеріали. Після закінчення роботи слід вимкнути вимикачі, всі електроприлади і освітлювальну мережу, залишивши лише чергове освітлення.

У заготовчих майстернях і на монтажному майданчику повинні бути необхідні засоби для гасіння пожежі. Пожежні крани повинні бути справні, крани повинні мати пожежний рукав і брандспойт. Слід мати у необхідній кількості вогнегасники як на майданчиках монтажу так і на комбайнах.

У разі виникнення пожежі до прибуття пожежної команди слід використовувати всі засоби для гасіння пожежі.

Бензин, що горить, гас, нафта, змащувальні масла необхідно тушити пінними вогнегасниками і піском.

Значення протипожежного захисту об'єктів АПК вимагає від працівників пожежної охорони широкого використання в боротьбі з вогнем , досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіту. Трактористи - машиністи, а також комбайнери повинні не лише знати правила пожежної безпеки, а і неухильно виконувати їх. Основною причиною виникнення пожежі в машино - тракторному агрегаті являється іскра від вихлопних газів тракторів, комбайнів і автомобілів. Причиною цього може бути відсутність або несправність іскрогасника. Підчас роботи на дизелі слід стежити за щільністю контактів приєднання проводів, що йдуть від магнето до запалювальної свічки пускового двигуна, а тому на кожному тракторі , комбайні і автомобілі обов'язково повинен бути встановлені вогнегасники.

8. Охорона природи

8.1 Значення природоохоронних заходів у сільському господарстві

Охорона природи в Україні як і у всьому світі є найважливішою проблемою суспільства. В умовах НТП, швидкого розвитку промисловості, сільського господарства, усіх галузей економіки величезного значення набуває поліпшення охорони природи та раціональне використання природних ресурсів. Основним джерелом забруднення навколишнього середовища в сільському господарстві є с/г техніка, особливо з використанням отрутохімікатів. Спалюючи велику кількість палива, техніка викидає в повітря величезну кількість шкідливих газів, що спричиняє забрудненню атмосфери .

Охорона природи - це система заходів, направлених на підтримання раціональної взаємодії між діяльністю людини і оточуючим середовищем: зберігання і відновлення природних багатств та розумне їх використання . Все це робиться для сьогоднішніх і майбутніх поколінь людей і ці заходи повинні науково обґрунтовуватись і використовуватися на різних рівнях в повній мірі.

8.2 Охорона ґрунтів від ерозії

Руйнування ґрунту та гірських порід потоками води, вітру та технічними засобами є ерозією. Кожен вид ерозії має свої особливості та умови розвитку . Однак наслідками їх дій однаково є знищення родючості ґрунту та його руйнування. Багатовікове використання землі без протиерозійних процесів призвели до значного впливу і видування ґрунтів, утворення ярів, наносів піску, замулення ставків, водойм і річок.

Ерозія може бути спричинена неправильним використанням худоби, безконтрольним вирубуванням лісів, прокладанням траншей, каналів, трубопроводів та іншими видами будівництва, неправильними методами землеробства. Найбільш радикальними заходами для відновлення структури ґрунтів є організаційно - господарські, агротехнічні, агролісомеліоративні та гідротехнічні заходи.

Організаційно - господарські протиерозійні заходи є обов'язковими. Вони передбачають в ерозійному відношенні с/г використання земель і найбільш ефективне використання різних способів і методів боротьби з ерозією.

Агротехнічні заходи - це система ведення господарства з дотриманням всіх норм протиерозійних заходів (мінімальний обробіток землі, застосування органічних добрив, тощо).

Агролісомеліоративні заходи передбачають використання лісових насаджень, які допомагають забезпечити захист ґрунту від видування вітрами.

8.3Охорона ґрунтів від забруднення міндобривами і пестицидами

Розширення меж використання мінеральних добрив та пестицидів в с/г виробництва забезпечено швидким розвитком прогресу в сучасному суспільстві. У землеробстві поряд з мінеральними добривами , вапнуванням і гіпсуванням ґрунтів широко застосовується хімічні засоби захисту рослин, стимулятори росту, різні синтетичні матеріали.

З кожним роком збільшується виробництво отрутохімікатів. Проте тривале внесення у великих дозах в грунт, особливо азотних і фосфорних, виникає забруднення оточуючого середовища нітратами. Тому з метою охорони грунтів від забруднення мінеральними добривами необхідно суворо дотримуватись норм внесення добрив, використовувати добрива у формі гранул, не залишати на полях невикористані добрива, зменшити використання швидкорозчинних добрив у зонах надмірного зволоження.

Ще більшого впливу завдає нерозумне використання пестицидів. Основою для включення в список того чи іншого пестициду є попередні державні випробування, їх токсикологічна і гігієнічна оцінка, визначення конкретних норм витрат, строків використання.

8.4 Заходи щодо збереження зернової маси

Збереження зернової маси культур, які вирощуються, є головним завданням спеціалістів господарства, оскільки від їх ефективного збереження та використання на пряму залишить ефективність ведення господарства. Оскільки раціональне ведення господарства включає всі заходи по вирощуванню с/г продукції, то воно включає і заходи по охороні природи.

Збирання зернових культур -- один з найважливіших виробничих процесів в землеробстві. Щоб без втрат зібрати зерно високої якості, збирання необхідно проводити в найкоротший строк.

Машини повинні бути вибрані і відрегульовані відповідно до будови рослин, а рослини пристосовані для машинного збирання. Придатність тієї або іншої культури до машинного збирання визначається способом збирання, а також фізико-механічними властивостями і біологічними особливостями самої рослини.

При виборі механізованої технології і засобів прибирання враховують агробіологічні властивості і будову органів рослин, висоту і густину стояння, полеглу, міцність, вогкість, розміри і масу плодів, вагове відношення зерна до незернової частини, фазу стиглості, засміченість посівів.

Скошування низькорослих і полеглих рослин вимагає зниження висоти зрізу, що нерідко пов'язане з технічними труднощами; високорослі рослини перенавантажують робочі органи збиральної машини. В тому і іншому випадку відбуваються великі втрати урожаю.

Насіння зернових культур дозріває нерівномірно. Зерна колосових спочатку дозрівають в середній частині, потім у верхній і нижній частинах колоса. Зерна проса раніше дозрівають у верхівці мітелки. Найбільш нерівномірно дозрівають зерна зернобобових культур (горох, соя, квасоля) і багаторічних трав бобів (конюшина, люцерна). Нерівномірне дозрівання приводить до широких коливань маси, вогкості, розмірів насіння, міцності зв'язку зерна з колосом.

Врахування всіх особливостей структури рослин та заходів по їх збиранню призведе до оптимального збереження максимальної кількості їх зернової маси.

Висновки

Розвиток сільськогосподарського виробництва призводить до впровадження в господарства нових технологій вирощування та розширення продукції. В процесі написання дипломного проекту на тему «Обґрунтування проведення робіт вирощування сої по інтенсивній технології в ПП «Лан» Глухівського району з розробкою операційно-технологічної карти посіву сої» нами вивчено технологію вирощування сої та технологічне забезпечення для її здійснення, зроблено технологічну карту посіву та пристрій для балансування коліс сівалок.

В перший частині ми провели аналіз технологій вирощування сої та вказали на переваги впровадження інтенсивних технологій. Виконання розрахункових розділів дипломного проекту дозволили визначитися з порядком проведення робіт по вирощуванню сої та затратами на виконання комплексу проведених робіт. Порядок робіт та їх обсяги були розроблені та окреслені в технологічній карті посіву сої, де було вказано на послідовність описаних операцій, в яких вказані найдоцільніші агрегати з оптимальною продуктивністю.

Згідно організаційно-експлуатаційної частини для більш ефективного використання робочого часу нами були запропоновані заходи по організації механізованих робіт з вирощування сої за новою технологією.

Для безпечних умов праці і збереження навколишнього середовища запропоновано основні заходи безпеки і охорони природи в рослинництві та заходи щодо зменшення шкідливого впливу на ґрунт (ерозія, забруднення хімічними препаратами), а також розроблено інструкцію з охорони праці при механізованому вирощуванні сої.

Обраховано собівартість вирощування сої та визначена економічна ефективність її вирощування, яка становить 7710,3 грн. на 100 гектар.

На основі всіх проведених розрахунків, господарству ПП «Лан» пропонується включити культуру соя для вирощування на своїх полях.

ЛІТЕРАТУРА

соя вирощування інтенсивна технологія

1. Лещенко А.К. Культура сої. - К.: Наукова думка, 1978, - 236 с.

2. Бабич А., Колісник С., Побережна А. та ін. Розміщення посівів і технологія вирощування сої в Україні / Пропозиція, 5, 2000. - с.38-40.

3. Соя. Интенсивная технология /Ю.П.Буряков, А.Д.Сорокин, В.М.Пенчуков и др. - М.:Агропромиздат, 1988. - 48 с.

4. Мельник І.І., Гречкосій В.Д., Марченко В.В. та ін. Оптимізація комплексів машин і структури машинного парку та планування технічного сервісу. Навчальний посібник. - К.: Видавничий центр НАУ, 2001 - 106 с.

5. Білоконь Я. Ю. Нова мобільна сільськогосподарська техніка. Трактори. - ВКП “Аспект”, 1999.

6. Борхаленко Ю. О., Андрусик В. С., та ін. Методичні рекомендації щодо виконання дипломного проекту з дисципліни «Машиновикористання в землеробстві». - Немішаєв: НМЦ, 2006. - 148 с.

7. Войтюк Д. Г. Сільськогосподарські та меліоративні машини. - К.: Вища школа, 2004. - 514с.

8. Геврик Є. О. Охорона праці. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. - 210с.

9. Гришко В. В. Енергозбереження в сільському господарстві. - Полтава, 1993. - 324с.

10. Дробота В. І. та ін. Бізнес-план розвитку сільськогосподарського підприємства. - К.: Мета, 2003. - 336с.

11. Журнали: «Зерно», «Пропозиція» та «Техніка АПК». - 2006

12. Івашина М. Б. Машиновикористання в землеробстві. - Немішаєв: НМЦ, 2003. - 160 с.

13. Івашина М. Б., та ін. Машиновикористання в землеробстві. - К.: Урожай, 1989. - 320 с.

14. Ільченко В. Ю., Карасьов П. І., та ін. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві. - К.: Урожай, 1993. - 288 с.

15. Ільченко В. Ю., Нагірний Ю. П., та ін. Машиновикористання в землеробстві. - К.: Урожай, 1996. - 320 с.

16. Мацибора В. І. Економіка сільського господарства. - К.: Вища школа, 1994. - 258с.

17. Мельник І. І. Машиновикористання в рослинництві. - К.: Кондор, 2004. - 286с.

18. Мотрук Б. Н. Рослинництво. - К.: Урожай, 1999. - 268с.

19. Типові норми виробітку і витрачання палива на механізовані польові роботи. Держагропром УРСР. - К.: Урожай, 1991. - 472 с.

20. Ружицький М. А., Ляшенко В. Д., та ін. Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту з дисципліни «Машиновикористання в землеробстві». - Немішаєв, НМЦ, 2003. - 144 с.

21. Фортуна В. Й., Миронюк С. К. Технологія механізованих сільськогосподарських робіт. - К.: Вища школа, 1991. - 316 С.

22. Ярош Ю. М., Трусов Б. А. Технологія виробництва сільськогосподарської продукції. - К.: Український Центр духовної культури, 2005. - 524 с.

Размещено на Allbest.ru