Розробка обґрунтованого комплексу заходів боротьби з темно-бурою плямистістю листя ячменю

Господарське значення і біологічні особливості розвитку ярого ячменю. Поширеність, шкодочинність, симптоми проявлення і таксономія збудника темно-бурої плямистості листя ячменю. Біологічні особливості збудника хвороби, обґрунтування захисних заходiв.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 02.10.2014
Размер файла 1,5 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Попередниками ярого ячменю в господарстві були цукровий буряк та кукурудза на зерно.

Після збирання цукрового буряку проводили безплужний обробіток лемішними лущильниками. Після кукурудзи поле дискували у двох напрямках дисковими боронами і потім проводили оранку на зяб на глибину 23-25 см.

Ячмінь дуже чутливий до удобрення, швидко реагує наростанням маси. Добрива впливають на біохімічний склад зерна. На ячмінь добре впливає післядія органічних добрив, тому їх вносили під попередник, а під сам ячмінь вносили лише мінеральні добрива. Норма добрив становила N45-60P45-60K45-60.

Сортовий склад формували залежно від мети вирощування.

Для товарних посівів ячменю використовували насіння категорії PH 1-3, яке має чистоту не менше 98 і схожість не нижче 92%. Після зими насіння прогрівали на сонці. Ярому ячменю завдають великої шкоди такі хвороби, як летюча сажка, тверда сажка, чорна сажка, жовта іржа, стеблова іржа, карликова іржа та ін. Розвитку сажкових грибів запобігає протруювання насіння. За 10 днів до сівби його протруювали Раксилом 2%, з. п. (н.в. 1,5 кг/т), за допомогою ПС-10А.

Висівали ячмінь рано, як тільки ґрунт можна було обробляти. Кожен день запізнення із сівбою після настання оптимального строку призводить до зниження врожайності, адже ґрунт втрачає багато вологи і починають розвиватися шкідники.

Сівбу ярого ячменю у господарстві ТОВ Агрофірма «Зарожне» у 2006 р. розпочали у другій декаді квітня-15-17 числа, у 2007 р. - у першій декаді квітня-5-6 числа.

Норма висіву становила 180 кг/га. Глибина загортання насіння 4-5 см. Одразу після посіву поле коткували кільчасто-шпоровими котками. До появи сходів проводили боронування зубовими боронами, тому що внаслідок дощів утворилася щільна ґрунтова кірка.

Через 12-14 днів після посіву, коли з'явилися сходи бур'янів, зробили оранку з передплужниками на глибину 20-22 см. Надалі, у міру появи сходів бур'янів, поле боронували. Навесні проводили закриття вологи і вирівнювання ґрунту зубовими боронами і шлейфами в 1-2 сліди. Через 3-4 дні проводили культивацію в 1-2 сліди на глибину 6-8 см.

У фазу кущіння на сорті Вакула застосовували гербіцид Базагран 48%, в.р. (н.в.1,8 кг/га) проти однорічних дводольних бур'янів обприскувачем ОП-2000 та МТЗ-82.

Хвороби листя, стебел колоса (борошниста роса, види іржі, гельмінтоспоріозні плямистості) контролюють під час вегетації. Для цього проти темно-бурої плямистості провели обробку фунгіцидом Амістар-Екстра 280 SC (н.в. 0,5 л/га) ОП-2000 та МТЗ-82 у фазу колосіння.

Збирання врожаю ярої культури проводили прямим комбайнуванням зерновими комбайнами у фазу воскової стиглості. Збирання розпочали в кінці липня -25-30 числа. При запізненні із збиранням колос ячменю поникає й обрізається під час скошування. Це призводить до великих втрат врожаю.

Екологічно-обґрунтована система захисту ярого ячменю від хвороб та шкідників базується на даних обліку та спостереження. Найбільш поширеними шкідниками є: дротяники, красногруда п'явиця. Раніше проти п'явиці проводили хімічний захист, використовували БІ-58 (н.в. 1,0 л/га), Золон (н.в. 1,5 л/га), але це загострило природоохоронну проблему. У зв'язку з цим виняткової ролі роль набув екологічний підхід, заснований на мінімальному використанні пестицидів, аж до повної заміни їх іншими речовинами (мінеральними добривами, їх сумішшю, регуляторами росту), які мають токсичний вплив на шкідника. Проти них у господарстві не було проведено хімічного захисту.

Крім темно-бурої плямистості листя, ярий ячмінь, як і всі інші культури, може уражуватися різними видами хвороб. Серед них найбільш поширеними є: сажкові захворювання (летюча, тверда та чорна сажки), іржасті хвороби (лінійна іржа, карликова), борошниста роса і кореневі гнилі, риноспоріоз, септоріоз. Проти цих захворювань було проведено комплекс заходів захисту культури.

Велику роль відіграло дотримання прийнятих у господарстві сівозмін. Уникали висівання ячменю на полях, де попередником були зернові колосові культури, що особливо важливо при кореневих гнилях та деяких інших хворобах.

Проводили ретельне очищення, калібрування і протруєння насіння. Проти летючої, твердої та чорної сажки, кореневих гнилей, септоріозу і пліснявіння використовували Раксил 2%, з.п. (н.в. 1,5 кг/т). Протруєння проводилося завчасно (за 10 днів до посіву) із зволоженням (10 л води на 1 т насіння) та використанням плівкоутворювальних речовин.

Посів ярого ячменю проводився в оптимальні строки з урахуванням біологічних особливостей сорту, що важливо для підвищення стійкості рослин до хвороб.

Внесення фосфорно-калійних добрив проводили разом з посівом ячменю, що важливо проти борошнистої роси, іржастих хвороб та плямистостей.

Проведення агротехнічних, біологічних і хімічних заходів проти бур'янів і шкідників під час вегетації рослин значно знизило резервацію та розповсюдження збудників хвороб.

Своєчасне збирання врожаю без утрат зменшило можливість збереження і розмноження збудників багатьох хвороб. Було проведено повітряно-тепловий обігрів насіння. Це підвищило його енергію проростання, схожість, стійкість сходів до кореневих гнилей та інших хвороб.

Ретельне знищення з осені сходів падалиці ячменю і дикорослих злаків зменшило резервацію багатьох збудників хвороб. Восени після збирання врожаю провели комплекс зяблевого обробітку грунту, що обмежило перезимівлю і розповсюдження багатьох патогенів.

3. Матеріали і методика досліджень

Як відмічає В.А. Захаренко (1985), захист рослин від шкідливих організмів став обов'язковим елементом технології сучасного інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Планування та організація його застосування в господарстві, раціональне використання захисних заходів із системою оптимізації агрофону за рахунок агротехнічних та організаційно-господарських заходів спираються на різного роду інформацію. Для її отримання організовано збір та обробку даних, які характеризують: видовий склад, поширеність і розвиток шкідливого організму; розвиток і стан посівів; профілактичні заходи, що проводяться, та їх ефективність. Від повноти і своєчасності цієї інформації залежить можливість прийняття правильних рішень і заходів щодо забезпечення оптимального фітосанітарного стану для отримання стабільних урожаїв всіх культур.

Вивчення особливостей біології, поширеності і шкодочинності темно-бурої плямистості ячменю в нашій зоні ми проводили за допомогою польових та вегетаційних дослідів (Поляков та ін., 1984; Захаренко та ін., 1985; Білик та ін., 2006).

Вивчення розповсюдженності і діагностичних ознак захворювання проводили шляхом обстеження ярого ячменю на полях ТОВ Агрофірма «Зарожне» на виробничих посівах. При дослідженнях розповсюдженості хвороби визначали систематичне положення збудника, інтенсивність ураження рослин, строки проявлення хвороби (за фенологічним та календарним показником).

Поширеність темно-бурої плямистості на ярому ячмені встановлювали шляхом спостереження на стаціонарних ділянках. Обліки проводили в період максимального розвитку хвороби - від фази колосіння до молочно-воскової стиглості зерна, через кожні 10-12 днів. Установлювали час проявлення перших ознак хвороби та динаміку її розвитку. Техніка обліків полягає у загальній оцінці стану рослин, відборі пробних зразків та їх ретельному огляді, частіше безпосередньо у полі. Облікова проба являє собою групу рослин. Згідно методики (Білик та ін., 2001) проби розташовували по діагоналі поля, враховуючи по 10 рослин в кожній з них. На площі до 100 га брали 20 проб; при великих площах (до 300 га) на кожні наступні 100 га додатково береться 20 проб по 10 рослин. Рослини розглядаються знизу доверху та оцінюються всі листя за балово-процентною шкалою, або за рисованою шкалою: 0 - ознаки відсутні; 1 - дуже слабке проявлення, плями займають до 5%поверхні; 3 - слабке проявлення, плями займають до 6-25%поверхні; 4- середнє проявлення, плями займають до 26-50% поверхні; 5 - сильне проявлення, плями займають вище 75%поверхні (Чумаков та ін., 1972; Ченкін та ін., 1981; Омелюта й ін., 1986).

Як відмічає І.Я. Поляков (1984), розвиток хвороби відображає усереднену інтенсивність (ступінь) ураження однієї рослини, ділянки або поля. Для цього розраховують середньоарифметичне з однорідних показників ступеня ураження окремих органів (листя) або рослини в цілому. У випадку, якщо облік інтенсивності ураження проведено за бальними шкалами, для характеристики ураження посівів розраховують середній бал ураження, а при обліку ураженості у відсотках - середній відсоток розвитку хвороби за формулою:

R = ?ав / N,

де: R - розвиток хвороби, балів або%;

?ав - сума добутків кількості хворих рослин (а) на відповідний бал або відсоток ураження (в);

N-загальна кількість рослин у пробі.

Переведення бальної оцінки відсоткову проводять за формулою:

R=(?авЧ100) / NK,

де:?ав - сума добутків кількості хворих рослин (а) на відповідний бал або відсоток ураження (в);

N - загальна кількість обстежених рослин;

К - найвищий бал шкали обліку.

Для фітопатологічної оцінки стану посівів необхідно чітко розрізняти поширеність уражених рослин. Поширеність хвороби - це кількість хворих рослин або її окремих органів відносно до всіх оглянутих на одиниці площі ділянки (поля), виражене у відсотках. Її розраховують за формулою:

Р=(nЧ100) / N,

де: Р - поширеність хвороби,%;

N - загальна кількість рослин в пробах, шт;

N - кількість хворих рослин в пробах, шт.

Динаміку розвитку темно-бурої плямистості визначали при звичайному зараженні рослин шляхом систематичних обліків досліджуванних ділянок та виробничих посівів зони.

Обліки проводили на виробничих посівах та дослідних ділянках. Площа виробничих посівів становила: сорт “Вакула” - 65 га та 75 га, “Бадьорий” - 80 га, “Джерело” - 70 га, дослідних ділянок - по 0,01 га.

На сорті “Вакула” - 65 га та “Бадьорий” - 80 га у 2006 р. використовували протруйник Раксил 2%, з.п. (н.в. 1,5 кг/т). Протруювання насіння проводили суспензією препарату (10 л води на 1 т насіння) за допомогою ПС-10А, за 10 днів перед посівом. У фазу колосіння проводили обприскування на “Вакулі” та “Бадьорому” фунгіцидом Амістар-Екстра 280 SC (н.в. 0,5 л/га) за допомогою ОП-2000 + МТЗ-82.

На перших двох дослідних ділянках площами по 0, 01 га на сортах “Вакула” та “Бадьорий” спостерігали розвиток хвороби без застосування: Раксилу 2% з.п., Амістар-Екстра 280 SC та Базагран 48% в.р.

На інших двох дослідних ділянках площами по 0,01 га на сортах “Вакула” та “Бадьорий” досліджували розвиток та поширеність темно-бурої плямистості без застосування Базаграну 48%в.р. та Амістару-Екстри 280 SC, але з використанням Раксилу 2%з.п.

На цих дослідних ділянках проводили такі ж агротехнічні заходи, як і на виробничих посівах, спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку ярого ячменю, а також на знищення бур'янів.

У 2007, як і у 2006 р. обліки щодо ураження темно-бурою плямистістю на ярому ячмені проводилися на сортах “Вакула” - 75 га та “Джерело” - 70 га. На виробничих посівах перед висівом культури завчасно проводили протруювання насіння Раксилом 2%, з.п. (н.в. 1,5 кг/т) за 10 днів до посіву (10 л води на 1 т насіння) за допомогою ПС-10А. Висівали ячмінь сіялкою СЗ-3,6. Після посіву поле коткували кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6. До появи сходів проводили боронування зубовими боронами БЗС-С18, тому що внаслідок дощів утворилася щільна ґрунтова кірка. Через 12-14 днів після посіву, коли з'явилися сходи бур'янів, зробили оранку з передплужниками на глибину 20-22 см. Протягом усієї вегетації рослини в подальшому не проводили ніяких заходів щодо запобігання розвитку і поширеності темно-бурої плямистості.

На двох дослідних ділянках площею 0,01 га на сортах “Вакула” та “Джерело” не застосовували протруйника Раксил 2%, з.п. (н.в. 1,5 кг/т), але були проведені такі ж самі агротехнічні захисні заходи, для створення сприятливого фону для розвитку ярого ячменю.

Сортову стійкість ярого ячменю до темно-бурої плямистості вивчали на виробничих посівах ТОВ Агрофірма «Зарожне» Чугуївського району Харківської області. Обстеження проводилися за методикою, описаною вище.

Ефективність протруювання насіння як одного із засобів зниження ураженості листя ячменю темно-бурою плямистістю вивчали в польових дослідженнях. На виробничих посівах і дослідних ділянках проводили обліки ураженості ячменю темно-бурою плямистістю, а також врожайності зі структурними показниками.

Головні елементи структури врожаю (продуктивна кущистість рослин, маса колоса, 1000 зерен та ін.) визначали у вегетаційно-польових дослідах шляхом аналізу всіх рослин, в польових та виробничих - всіх рослин з облікових ділянок, масу 1000 зерен визначали за ДСТУ 12042-66.

Ефективність обприскування посівів ярого ячменю проти темно-бурої плямистості у фазу колосіння визначали в польових дослідах. На виробничих посівах проводили обліки ураженості ячменю.

Вивчення ефективності комплексу захисних заходів (в тому числі застосування протруйників насіння та фунгіцидів) проводили протягом двох років польових дослідів та визначали біологічну, господарську та економічну ефективності комплексу.

За данними І.Я. Полякова (1984), М.О. Білика (2006), біологічну ефек-тивність заходів боротьби з хворобами оцінюють, порівнюючи зараженість рослин на оброблених полях та на контрольних ділянках. Обліки проводяться одночасно-до та після обробки. Різницю в ураженності рослин контрольної та обробленої ділянок виражають у відсотках. Її визначають за формулою:

Т = (Рк - Ро)Ч100 / Рк,

де: Т - біологічна ефективність,%;

Рк - поширенність або розвиток хвороби у контролі,%;

Ро - аналогічний показник у досліді.

Контролем слугує ділянка поля, де захисні заходи не проводилися.

Господарську ефективність необхідно оцінювати у зв'язку не з одним, а з усім комплексом захисних заходів, що відобразився на врожаї посіву. В цьому випадку порівнюють бункерний урожай з поля, де проводився захист, і контрольної ділянки в перерахунку на 1 га. Його виражають в абсолютних показниках та у відсотках, приймаючи за 100% врожайність рослин контрольної ділянки.

Розрахунок проводять за формулою:

Хо = (А-В)Ч100 / А,

де: Хо - господарська ефективність,%;

А - врожайність на обробленому полі;

В - врожайність на контрольній ділянці.

Економічну ефективність встановлюють шляхом порівняння вартості отриманої додаткової продукції та всіх видів витрат на проведення захисних заходів. Визначення ефективності необхідне для оцінки якості захисних заходів, а також накопичення інформації, яка використовується для характеристики просторової структури та морфофізіологічного стану популяції (Черкасов, 1976; Поляков та ін., 1984).

Важливу роль у сучасній агрономічній науці відіграють статистичні методи планування дослідів та обробки отриманих експериментальних даних. Донедавна застосування статистики в дослідженнях зводили головним чином до визначення середніх значень та їх помилок. У теперішній час математична статистика є активним засобом планування експерименту. Принципові її вимоги - рендомізація неконтрольованих її умов досліджень, яка дозволяє в деякій мірі компенсувати систематичні погрішності, а статистично обґрунтований план експерименту визначає метод математичного аналізу даних. Дослід показує, що при значній неоднорідності неконтрольованих умов проведення досліду тільки рендомізовані плани забезпечують об'єктивну, статистично достовірну оцінку результатів досліджень.

Поряд з важливим завданням планування експерименту сучасні математичні методи складають невід'ємну частину процесу обробки та інтерпретації результатів спостережень та дослідів. Вони дозволяють отримати максимум інформації від первинних даних, оцінити, наскільки суттєві реальні різниці між варіантами, встановити коефіцієнти рівнянь регресій та виробничих функцій - математичних моделей врожаїв, якості продукції та інших показників (Доспєхов, 1985).

Дані математичної обробки експериментального матеріалу наведені у додатках.

ячмінь збудник плямистість захисний

4. Результати досліджень

4.1 Поширеність, розвиток та шкодочинність темно-бурої плямистості ярого ячменю в умовах ТОВ Агрофірма «Зарожне» Чугуївського району Харківської області

Поширеність - це кількісний показник, який показує частоту хвороби на рослинах чи на окремих органах, а розвиток-якісний показник, який визначають візуально за площею ураженої поверхні органів рослин або за інтенсивністю проявлення симптомів хвороби (Білик та ін., 2001). Ці показники оцінюють за допомогою різних умовних шкал. Частіше використовують процентно-бальні шкали, які були використані нами при вирішенні цього питання.

Для встановлення поширеності і розвитку темно-бурої плямистості в посівах ячменю протягом вегетаційного періоду 2006 та 2007 рр. виконували регулярні їх обстеження, що давало змогу зафіксувати строки проявлення хвороби та динаміку поширеності і її розвитку. На підставі цього визначали доцільність застосування фунгіциду.

Результати досліджень із цих питань наведені у відповідних розділах роботи. Дані щодо поширеності та розвитку хвороби представлені в табл. 1.

Обліки проводили у фазу колосіння і до кінця молочно-воскової стиглості зерна. Обліки виконувалися за шкалою Пітерсона (Доля та ін., 2004) по другому і третьому листках.

Як видно з табл. 1., на початку колосіння поширеність хвороби становила 57,5%, розвиток становив 13,0%. Надалі тривало поширення хвороби, спричинене погодними умовами того періоду: температура повітря 17,8 °С і достатня кількість опадів - 62,6 мм. Поширеність хвороби у фазу молочної стиглості зерна становила 45,0%, а розвиток відповідно 10,0%. Найбільшого поширення хвороба набула у кінці молочно-воскової стиглості зерна і становила 49,0%, а розвиток - 12,0%.

Таблиця 1

Динаміка поширеності і розвитку темно-бурої плямистості на ярому ячмені сорту “Вакула” у ТОВ Агрофірма «Зарожне» Чугуївського району Харківської області

Сорт

Дані обліків

Середнє

Дати обліку

01.06.

11.06.

23.06.

03.07.

14.07.

Вакула-65 га (2006 р.)

Розвиток хвороби,%

13,0

10,0

10,0

11,

12,0

11,2

Поширеність хвороби,%

57,5

45,0

45,0

49,5

49,0

49,2

Вакула-75 га (2007 р.)

Розвиток хвороби,%

9,0

10,0

10,0

10,0

11,0

10,0

Поширеність хвороби,%

38,5

42,5

42,5

44,0

48,5

43,2

Як видно з табл. 1, у 2007 р. також спостерігався розвиток темно-бурої плямистості на ярому ячмені. Так, на початку колосіння поширеність хвороби становила 38,5%, а розвиток - 9,0%. Надалі хвороба продовжувала поширюватися. На початку молочної стиглості зерна поширеність становила 42,5%, а розвиток 10,0%. Максимального поширення хвороба набула у кінці молочно-воскової стиглості зерна і становила 48,5%, а розвиток 11,0%.

Отже, на підставі виконаних двохрічних дослідів можна зробити висновок, що темно-бура плямистість у посівах ярого ячменю проявляється щорічно. Поширеність і розвиток хвороби значною мірою залежить від погодних умов у період вегетації культури.

Аналіз наукових джерел (Білай, 1989; Лісовий, 1999) показує, що механізм шкодочинності хвороб рослин, які спричинюють гриби, є складний і переважно опосередкований. Патологічний процес, який відбувається в уражених рослинах негативно впливає на ріст, розвиток і формування структури врожаю рослин. Нами виконано ряд досліджень із цього питання. Отримані результати викладені в табл. 2.

З табл. 2 та рис. 1 видно, що у фазі кущіння довжина стебла уражених рослин була на 1,4 см менша, ніж у здорових, у виході в трубку - на 9,1 см, у період колосіння - цвітіння - на 8,2 і 7,7 см відповідно; а протягом молочно-воскової стиглості - на 7,5 і 7,7 см менша, ніж у здорових рослин.

Також спостерігається аналогічний вплив темно-бурої плямистості на довжину листкових пластинок, котра у хворих рослин була відповідно на 1,1 см; 3,9; 8,8; 12,1; 13,5 та 11,1 см менша, ніж у здорових (рис. 2, табл. 2).

У результаті зменшення довжини листків в уражених рослин розвивається значно менша, ніж у здорових площа листкової пластинки. Відставання в рості уражених плямистістю рослин ячменю зумовлюється зниженням маси як всієї рослини, так і окремих її органів.

4.2 Симптоми проявлення темно-бурої плямистості, цикл розвитку збудника Bipolaris sorokiniana Shoem

Хвороба проявляється на сходах і дорослих рослинах довгастими темними плямами у вигляді штрихів і смуг. Іноді утворюється один корінь замість трьох, а паростки викривлюються і гинуть. На листках дорослих рослин виникають спочатку темні, а пізніше темно-сірі або світло-бурі плями, дещо подовжені. У центрі вони світліші, з темною облямівкою. У місцях плям з'являється оливково-бурий або чорно-сірий наліт. Іноді нижні вузли стебла загнивають, внаслідок чого воно пом'якшується і вилягає. Уражене стебло вкривається чорно-сірим нальотом (рис. 3, 4).

Колоскові лусочки ураженого колоса буріють, зародковий кінець насіння чорніє або стає коричневим.

Цикл розвитку гриба Bipolaris sorokiniana Shoem представлений у табл. 3, з якої видно, що збудник темно-бурої плямистості Bipolaris sorokiniana Shoem може зберігатися міцелієм у насінні. Для його знезараження застосовується протруювання насіння. Також гриб може зберігатися конідіями на рослинних рештках.

Таблиця 2

Вплив ураження темно-бурою плямистістю на ріст і розвиток рослин ярого ячменю (2006 р.)

Фаза розвитку рослин

Довжина стебел, см

Довжина листкової пластинки, см

Маса рослини, г

Маса листкової пластинки, г

Маса стебла, г

Товщина стебла, мм

здорові

уражені

здорові

уражені

здорові

уражені

здорові

уражені

здорові

уражені

здорові

уражені

Кущіння

40,0±0,5

38,2±0,9

19,1±1,0

18,2±0,8

42,0±0,2

34,6±0,1

15,2±0,4

15,1±0,1

33,6±0,4

23,2±0,2

-

-

Вихід у трубку

58,6±0,3

48,5±1,3

22,2±1,7

18,4±1,6

67,0±0,2

41,6±0,2

19,3±0,2

16,4±0,3

42,2±0,8

25,3±0,3

2,8±0,3

1,2±0,2

Колосіння

66,2±0,6

57,1±1,5

28,9±1,5

20,0±1,6

75,6±0,2

47,6±0,4

27,1±0,2

16,1±0,1

42,7±0,3

26,2±0,3

2,9±0,2

1,8±0,2

Цвітіння

71,4±0,5

62,7±1,5

32,2±1,3

20,2±1,2

76,5±0,2

46,1±0,3

25,6±0,4

15,0±0,2

44,0±0,5

24,6±0,8

3,3±0,2

2,2±0,2

Молочна стиглість

72,2±1,6

65,0±1,3

30,7±2,8

18,0±2,0

70,2±0,3

44,2±0,2

16,7±0,3

15,0±0,6

41,0±0,4

24,0±0,4

3,4±0,2

2,3±0,2

Воскова стиглість

72,2±1,6

64,8±1,3

27,6±2,6

18,1±1,0

51,2±0,2

35,5±0,3

15,6±0,4

15,0±0,3

30,2±0,3

20,2±0,4

3,4±0,2

2,3±0,2

Рис. 1. Вплив темно-бурої плямистості на динаміку висоти здорових і уражених рослин ярого ячменю сорту “Вакула” у 2006 р.

Рис. 2. Вплив темно-бурої плямистості на динаміку росту листкових пластинок здорових і уражених рослин ярого ячменю сорту Вакула у 2006 р.

Найбільш сильне ураження рослин хворобою відбувається в період виходу в трубку-цвітіння. Для завчасного запобігання поширеності і розвитку хвороби проводять обприскування посівів фунгіцидами один, а при необхідності декілька разів, починаючи від фази кущення і до кінця молочно-воскової стиглості зерна. Застосування протруйника та фунгіциду дає змогу запобігти поширенню та розвитку хвороби.

Рис. 3. Симптоми темно-бурої плямистості на листках ярого ячменю

Рис. 4. Динаміка розвитку темно-бурої плямистості на листках ячменю

Таблиця 3

Цикл розвитку гриба Bipolaris sorokiniana Shoem-збудника темно-бурої плямистості листя

До посіву

Проростання, сходи

2-3 листка

Кущення

Вихід в трубку

Колосіння, цвітіння

Налив, молочна стиглість

Воскова стиглість

Етапи онтогенезу

Цикл розвитку гриба

Заходи захисту

- протруювання насіння

- період зараження

- обробка посівів фунгіцидами

4.3 Вплив агрометеорологічних факторів на поширеність і розвиток темно-бурої плямистості на ярому ячмені в умовах ТОВ Агрофірма «Зарожне» Чугуївського району Харківської області

Згідно з науковими даними (Беляков, 1990; Лукьянова, 1990; Пересип-кін, 2000) на поширеність і розвиток грибних плямистостей рослин суттєво впливають агрометеорологічні фактори, в першу чергу частота опадів і температура повітря.

Таким чином, одним з питань наших досліджень було визначення впливу цих факторів на поширеність і розвиток темно-бурої плямистості протягом 2006-2007 рр. Результати досліджень наведені в табл. 4, 5 та рис. 5, 6, 7, 8.

Так, у 2006 р. у зимовий період спостерігалася досить прохолодна погода, що призвело до вимерзання озимини; середня температура повітря становила -10,4°С. Весна спостерігалася затяжна і характеризувалася невеликими перепадами температури, у квітні середня температура повітря майже збігалася з багаторічними даними і становила 9,2°С. У цілому погодні умови того періоду сприяли початку посівних робіт у другій декаді квітня. Тепла погода спостерігалася в травні (табл. 4). Термічний фон інших місяців був трішки більший від середніх багаторічних (рис. 5, 6). Зафіксовано достатню кількість опадів. Середня вологість повітря протягом літнього періоду була трішки вища від норми. Гідротермічний коеффіціент Г.Т. Селянинова дорівнював 1,1. Метеорологічні дані 2006 р. виявилися досить сприятливими для розвитку темно-бурої плямистості, особливо в травні і на початку червня, коли була сприятлива температура, достатня кількість вологи та спостерігалася необхідна вологість повітря.

Таблиця 4

Погодні умови вегетаційного періоду ячменю (квітень-липень) 2006 р. (за даними Роганської метеостанції Харківської області)

Метеопоказники

Квітень

Травень

Червень

Липень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Середня температура повітря у 2006 р., °С

6,8

10,9

9,7

12,3

15,8

17,3

19,6

17,8

23,3

19,6

22,1

19,9

Середня багаторічна температура повітря, °С

6,0

8,0

10,9

13,9

15,8

16,4

18,7

18,9

19,9

20,2

20,9

20,5

Відхилення температури від багаторічних даних, °С

0,8

2,9

-1,2

-1,6

0,0

0,9

0,9

-1,1

3,4

-0,6

1,2

-0,6

Опади, мм.

12,8

4,1

2,3

15,5

20,0

28,9

0,4

62,6

2,7

0,0

14,8

1,7

Багаторічні дані опадів, мм

10,0

11,0

14,0

15,0

13,0

21,0

15,0

22,0

22,0

17,0

29,0

25,0

Відхилення опадів від багаторічних даних, мм

2,8

-6,9

-11,7

0,5

7,0

7,5

-14,6

40,6

-19,3

-17,0

-14,2

-23,3

Середня вологість повітря у 2006 р.,%

78

69

48

47

62

68

53

69

62

51

60

66

Багаторічні дані по вологості,%

63

59

55

43

40

44

47

47

48

62

62

61

Відхилення від норми,%

15

10

-7

4

22

24

6

22

14

-11

-2

5

ГТК

0,3

1,4

1,1

0,3

ТВП

6,6

31,2

4,4

10,9

Рис. 5. Метеорологічні дані вегетаційного періоду,розвиток та поширеність темно-бурої плямистості на ярому ячмені у 2006 році

Рис. 6. Клімограма відхилень кліматичних даних за 2006 рік від середніх багаторічних

У 2007 р. спостерігалися не дуже спритливі умови для розвитку темно-бурої плямистості.

Весна 2007 р. виявилася ранньою. З табл. 5 видно, що спостерігалося значне зменшення опадів у квітні та різке їх збільшення у травні, що могло негативно вплинути на розвиток ярого ячменю. На рис. 7, 8 показано відповідність погодних умов вегетаційного періоду нашої зони у 2007 р. розвитку темно-бурої плямистості. Температура повітря також коливалася, але це не перешкодило посіяти ячмінь в оптимальні строки. Внаслідок збільшення температури повітря і вологості почався розвиток хвороби. Підвищення температури повітря та різкі коливання опадів, на відміну від багаторічних даних, у кінці червня призвели до спалоху хвороби, і відсоток її розвитку значно зріс. Гідротермічний коефіцієнт Г.Т. Селянинова становив 1,5.

У цілому в зоні вирощування ярого ячменю створені досить сприятливі умови, однак малосніжні зими з відлигами та непостійний сніговий покрив, що викликав утворення на посівах льодової кірки, нерівномірне розповсюдження опадів протягом року, особливо у весняно-літній період, весняні приморозки - усе це негативно впливає на ріст і розвиток культури.

Як бачимо з наведених даних, погодні умови в роки проведення досліджень (2006-2007 рр.) були різними, загалом спричиняли розвиток темно-бурої плямистості ячменю на території ТОВ Агрофірма «Зарожне».

Таблиця 5

Погодні умови вегетаційного періоду ячменю (квітень-липень) 2007 року (за даними Роганської метеостанції Харківської області)

Метеопоказники

квітень

травень

червень

липень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Середня температура повітря у 2006 році,°С.

8,2

7,9

9,1

9,2

19,0

24,9

19,4

22,5

19,2

20,4

25,0

27,3

Середня багаторічна температура повітря,°С.

7,9

8,0

10,9

13,9

15,8

16,4

18,7

18,9

19,9

21,0

21,6

21,5

Відхилення температури від багаторічних даних,°С.

0,3

-0,1

-1,8

-4,7

3,2

8,5

0,7

3,6

-0,7

-0,6

3,4

5,8

Опади,мм.

6,1

3,7

6,9

17,3

2,7

25,8

9,0

4,4

80,4

1,7

0,0

15,7

Багаторічні дані опадів,мм.

13,3

11,0

14,0

15,0

13,0

21,0

15,0

22,0

22,0

25,4

24,1

23,8

Відхилення опадів від багаторічних даних,мм.

-7,2

-7,3

-7,1

2,3

-10,3

4,8

-6,0

-17,6

58,4

-23,7

-24,1

-8,1

Середня вологість повітря у 2006 році,%.

59

59

56

61

48

46

53

60

65

61

56

58

Багаторічні дані по вологості,%.

63

65

61

57

55

58

57

60

61

61

60

62

Відхилення від норми,%.

-4

-6

-5

-4

-7

-12

-4

0

4

0

-4

-4

ГТК

0,6

0,8

1,5

0,4

ТВП

4,5

26,2

63,7

42,2

Рис. 7. Метеорологічні дані вегетаційного періоду,розвиток та поширеність темно-бурої плямистості на ярому ячмені у 2007 році.

Рис. 8. Клімограма відхилень кліматичних даних за 2007 рік від середніх багаторічних

4.4 Оцінка стійкості сортів ярого ячменю до ураження темно-бурою плямистістю

Концентрація та спеціалізація виробництва передбачає збільшення площ під зернові культури-в цих умовах спостерігається більше насичення зерновими,що призводить до підсиленного розмноження та накопичення окремих груп та видів збудників хвороб,в тому числі гельмінтоспоріозних. Як свідчать багато авторів (Буга, 1988; Лісовий, 2000) однією з причин більшої розповсюдженості та шкодочинності гельмінтоспоріозних плямистостей є сприйнятливість до цієї хвороби вирощуваних сортів. Розвиток зерновиробництва на шляху інтенсифікації та спеціалізації передбачило необхідність вирощування обмеженної кількості культур,але з високою потенційною врожайністю. Це обумовлює з одного боку підсилення сівозмін зерновими культурами,з іншого-вирощування генетично стійких сортів. В популяціях генетично стійких сортів відбувається накопичення пропагул біотипів фізіологічних рас патогенів,що характеризуються підвищеною стійкістю до неблагоприємних факторів зовнішнього середовища. В результаті рослини втрачають стійкість,виникає загроза епіфітотій.

З цієї ж причини великий вплив на підсилення інфекційного фону ґрунту та посівів обумовлює впровадження високоврожайних сортів,сприйнятливих до хвороб. Наприклад,всі зарубіжні,районовані сорти ячменю,були сприйнятливими до місцевих популяцій збудників гельмінтоспоріозів в середньому та сильному ступені (Буга, 1990; Доля та ін., 2004). Ці ж ознаки сприйнятливості нових сортів ячменя до гельмінтоспоріозних плямистостей в різних географічних зонах відмічени і зарубіжними дослідниками (Machammad, Machmod, 1976; Tekauz, Mills, 1974). Автори пов'язують це явище з різними складами популяції грибів та екологічними умовами.

Вирощування стійких сортів - найбільш економічно вигідний та радикальний засіб контролю фітосанітарного стану посівів. Такі сорти здатні повніше реалізувати свій біологічний потенціал урожайності.

Вирощування стійких сортів зумовлює поліпшення фітосанітарного стану в агробіоценозах,оскільки на них,як правило,шкідливі організми або зовсім не здатні розвиватися,або розвиток їх обмежується імунологічними властивостями сорту. Завдяки цьому значно зменшується запас інфекції в рослинних рештках і ґрунті. Стійкі сорти сприяють ефективності організаційно-господарських,агротехнічних,біологічних,генетичних та інших заходів з обмеження поширення шкідливого організму. На стійких сортах пестициди або взагалі не застосовують,або застосовують в обмежених обсягах,завдяки чому знижується забрудненість сільськогосподарської продукції, ґрунту, джерел води та повітря;зберігаються корисні організми та нейтральні живі компоненти навколишнього середовища;знижується або взагалі відсутня фітотоксична дія пестицидів;значно знижується собівартість продукції рослинництва та зростає рівень рентабельності її виробництва (Євтушенко та ін., 2004).

Як стверджує М.М. Доля та ін. (2004) найбільш стійкими сортами (стійкість до 80%) до темно-бурої плямистості є: Звершення, Джерело, Бадьорий, Докучаєвський 15, Козак-пивоварні, серед зернових - Фенікс, Ефект, Одеський 131, Етикет, Здобуток.

Враховуючи важливість цього питання для науки та виробництва нами в умовах ТОВ «Агрофірма Зарожне» Чугуївського району Харківської області на протязі 2006-2007 р.р. була виконана оцінка стійкості окремих сортів (Вакула, Бадьорий, Джерело) ярого ячменю. Результати досліджень наведені в табл. 6.

Таблиця 6

Оцінка стійкості сортів ярого ячменю до їх ураження темно-бурою плямистістю у 2006-2007р.р.

Сорти

Поширеність хвороби,%

Розвиток хвороби,%

Червень

Липень

Червень

Липень

2006 р.

2007 р.

2006 р.

2007 р.

2006 р.

2007 р.

2006 р.

2007 р.

Вакула

49,7

50,8

56,3

57,8

23,6

23,0

26,5

25,5

Бадьорий

48,4

-

52,2

-

23,3

-

25,5

-

Джерело

-

47,5

-

52,8

-

22,0

-

24,5

Як видно з табл. 6 в умовах нормального зволоження (ГТК 1,1) вегетаційного періоду 2006 року на досліджуванних сортах ярого ячменю був відмічений значний розвиток ( 23-26,5%) темно-бурої плямистості.

У 2007 році спостерігалась тенденція до загального збільшення розвитку хвороби (23-26%). Найбільш стійким сортом проти темно-бурої плямистості виявилося Джерело, розвиток хвороби в середньому складав 22-24,5%, найбільш сильно уражувалися сорти Вакула та Бадьорий, де розвиток хвороби сягав 23-26,5% та 23,3-25,5%.

Разом з тим при аналізі ураженості сортів слід враховувати фактори господарської діяльності сільськогосподарського підприємства. Так, в господарстві ТОВ «Агрофірма Зарожне» не завжди дотримуються сучасної агротехніки,в наслідок чого сорти значно уражуються хворобою і знижується врожайність.

За рівних погодних умов вегетаційного періоду наведені середні показники,за нашою думкою,в значному ступені залежали від організаційно-господарських заходів.

З даних,наведених в цьому розділі,можна зробити висновок про те,що сортові властивості відіграють значну роль в зменшенні розповсюдженості та шкодочинності темно-бурої плямистості. Проявлення цих ознак в більшості підтримується високою культурою землеробства та організаційно-господарських міроприємств, направленими на підвищення врожайності культури та зниження шкодочинності хвороби.

4.5 Біологічна та господарська ефективність фунгіцидів при захисті ячменю від темно-бурої плямистості у ТОВ «Агрофірма Зарожне» Чугуївського району Харківської області

4.5.1 Біологічна ефективність протруйників при обробці насіння

Інтенсивні технології вирощування зернових культур передбачають максимальне та ефективне використання всіх заходів та засобів,направлених на оптимізацію умов їх вирощування з метою отримання високих врожаїв. В таких умовах застосування комплекса тільки агротехнічних заходів не дозволяє повністю відсторонити негативний вплив на врожай наслідків ураження посівів даною хворобою. Результати багатьох досліджень в різних зонах країни,свідчать про великі можливості,високої біологічної та економічної ефективності знезараження насіння в обмеженні негативного впливу патогенної мікрофлори (Буга, 1990; Lescar, 1981; Lacicowa, 1982).

В залежності від видового складу збудників використовують препарати контактної та системної дії. Підкреслюючи,що одним із умов підвищення врожайності зернових культур є посів здоровим насінням. Г. Ковалишина (2003) пропонує для оздоровлення посівного матеріала системні фунгіциди. Основою ціленаправленного та раціонального використання протруйників слугує об'єктивна оцінка рівня зараженості насіння основними збудниками хвороб. Критерієм якості протруювання є ступень знезараженності насіння. В той же час посів в інфікований ґрунт вільний від збудників темно-бурої плямистості або знезараженого насіння не попереджає розповсюдження патогенна в стеблистої.

Як видно із наведених даних,обробка насіння з метою знищення інфекційного початку, продовжує залишатися одним із важливих питань захисту культурних рослин. Розвиток хімії,синтез нових препаратів дає можливість дослідникам застосовувати та перевіряти на справі нові речовини з метою визначення найбільш ефективних у боротьбі із збудниками хвороб із врахуванням їх адаптації та резистентності,а також найменш небезпечних для людини та навколишнього середовища.

Як показали наші дослідження та огляд літератури,що всі сорти ярого ячменю уражуються темно-бурою плямистістю. Існуючі агротехнічні та інші заходи не дають бажаного ефекту. В сучасному технічному вирощуванні ярого ячменю в ТОВ «Агрофірма Зарожне» широко використовують фунгіциди для його захисту від інфекційних хвороб. Зважаючи на це нами були проведені дослідження з цього питання. Результати досліджень наведені в табл. 7.

При проведенні досліджень у 2006-2007 р.р. нами визначалась ефективність передпосівної обробки насіння ячменя проти кореневих гнилей, збудником яких є гриб Bipolaris sorokiniana Shoem. Виходячи із результатів наших дослідів,можна зробити висновок про те,що застосування Раксил 2% з.п., як протруйника насіння,не суттєво знижує розвиток хвороби,але позитивно впливає на загальні показники структури врожаю та його кількість.

Таким чином можна зробити висновок про необхідність обробки насіння для його оздоровлення і захисту рослин ячменя від ґрунтової та насіннєвої інфекції.

З табл. 7 видно,що при застосуванні Раксил 2%, з.п. ураження сходів хворобою було відсутнє,у той час як на контрольних ділянках не застосовували Раксил 2%, з.п. поширеність склала у 2006 році 5,0%, а у 2007 році - 6,5%, а розвиток відповідно 1,5 та 1,7%.

Таблиця 7

Вплив протруйника на поширеність та розвиток кореневих гнилей,збудником яких є гриб Bipolaris sorokiniana Shoem на ярому ячмені сорту Вакула у 2006-2007рр.

Варіант досліду

Норма витрати, кг/т

Поширеність хвороби,%

Розвиток хвороби,%

2006 рік

%

В % до контролю

%

В % до контролю

Контроль (без протруйника)

-

5,0

100,0

1,5

100,0

Раксил,2%з. п.

1,5

0,0

100,0

0,0

100,0

2007 рік

Контроль (без протруйника)

-

6,5

100,0

1,7

100,0

Раксил,2%з. п.

1,5

0,0

100,0

0,0

100,0

4.5.2 Біологічна та господарська ефективність фунгіциду при обприскування посівів ячменю проти темно-бурої плямистості

У зв'язку з тим,що інфекція збудника темно-бурої плямистості листя поширюється під час вегетаційного періоду аерогенним шляхом,не дивлячись на різні агротехнічні заходи та протруювання насіння,в польових умовах можливі спалахи вторинного проявлення хвороби. В цьому випадку буде ефективним застосування фунгіцидів. В літературі зустрічається досить мало даних по застосуванню фунгіцидів,а в зоні наших робіт практично немає повідомлень про результати досліджень і застосування фунгіцидів проти темно-бурої плямистості листя ячменю. Обприскування посівів ячменю передбачає захист від комплексу хвороб,що уражують культуру,в першу чергу борошнистою росою,іржею та грибковими плямистостями,до яких відноситься і темно-бура плямистість (Лобас,1997;Лихочвор та ін., 2003).

У наших дослідженнях був використан фунгіцид Амістар-Екстра 280 SC. Біологічна ефективність Амістар-Екстра 280SC відображена на діаграмі (рис. 9).

Досліди по застосуванню Амістар-Екстра 280SC були проведені на площах, засіяних протруєнним насінням. Це дозволило визначити сумісну дію двох заходів на розвиток рослини та уражуваність їх темно-бурою плямистістю.

Одноразове застосування Амістар-Екстра 280SC на полі,засіяному знезараженним насінням,дало позитивні результати:загальні показники розвитку рослин значно покращилися,ураження листя темно-бурою плямистістю зменшилося майже в 1,5-2 рази; маса 1000 зерен збільшилась на 1,3 рази на відміну з контролем, де не проводилася ніяка обробка (табл. 8).

З діаграми (рис. 9 видно,що обприскування посівів ярого ячменю фунгіцидом Амістар-Екстра 280 SC суттєво впливає на обмеження поширеності та розвитку темно-бурої плямистості на листі ячменю та зменшує зараженість зерна нового врожаю. Так,після обробки посівів ячменю поширеність хвороби становила 45,0% на відміну від контролю 48,5%, а розвиток відповідно склав 10,0% та 23,0%,і біологічна ефективність становила 56,5%.

Рис. 9. Біологічна ефективність Амістар-Екстра 280 SC при захисті ячменю сорту Вакула від темно-бурої плямистості, 2006 р.

Як видно з табл. 8,застосування фунгіциду Амістар-Екстра 280 SC (н. в. 0,5 л/га) позитивно впливає на структуру врожаю. Так в контролі висота рослин становила 58,7 см,а при обробці 66,2 см;збільшилася довжина колосу на 0,3 см;за рахунок збільшення зерен в колосі на 1,1 шт - збільшилася і маса 1000 зерен на 1,3 г. Таким чином можна зробити висновок,що застосування фунгіциду позитивно впливає як на ріст так і на розвиток самої культури,і сприяє підвищенню якості і врожайності ячменю на 5 ц/га.

Таблиця 8

Вплив Амістар-Екстра 280SC на структуру врожаю ярого ячменю сорту Вакула

Варіант досліду

Норма витрати препарату,л/га

Структура врожаю

Урожайність

Висота рослин, см

Довжина колосу, см

Кількість зерен в колосі, шт

Вага 1000 зерен, г

ц/га

У % до контролю

Контроль (без обробки)

-

58,7

7,4

20,0

37,4

23

-

Амістар-Екстра 280 SC

0,5

66,2

7,7

21,1

38,7

25

92,0

HСP05

-

2,1

0,1

1,2

0,7

-

-

5. Органiзацiйно-економiчне обґрунтування захисних заходiв

Економiчна ефективнiсть захисту рослин від шкдливих организмів оцiнюється в грошовому виразi за вiдповiдною формулою порiвнянням вapтocтi врожаю, зiбраного з поля, де застосовували засоби захисту, з вартістю врожаю, зiбраного з контрольної ділянки. До показників ефективностi вiдносяться:

Прибавка врожаю - збереження врожаю з 1 га площi у порiвняннi з контролем, яка виражається в ц або грн.

Додатковий чистий прибуток - рiзниця мiж вартiстю додаткової продукцiї та сумою додаткових витрат на застосування засобiв захисту рослин.

Окупнiсть додаткових витрат - відношення вapтocті додаткової продукцiї до додаткових витрат, що виражається в грн. на її одержання. Вона показує, скiльки необхiдно додаткового врожаю у вapтicнoму виразi на кожну грн., яка витрачена на засоби захисту рослин.

Рiвень рентабельностi - вiдношення додаткового чистого прибутку до додаткових витрат, виражених у відсоткакax.

На полi ярого ячменю сорту Вакула, у 2006 році проводилась обробка фунгіцидом Амістар-Екстра 280SC, з нормою витрати 0,5 л/ га препарату. Обприскування проводилося на площi 65 га проти комплексу плямистостей. Обприскування проводилося самохiдним обприскувачем «Spray соор». Технологiя обприскування включає транспортування води на поля, якi обробляють, конструкцiя обприскувача передбачае приготування робочої сумiшi прямо у полi, та сам процес обприскування.

Продуктивнiсть обприскувача 9 га/год, що становить 54 га за зміну. Ширина захвату складає 18,5 м,, витрата робочої рiдини 300 л/га, тривалiсть робочого дня шiсть годин.

Експлуатацiйнi витрати:

1. Заробiтну плату трактористу - машинiсту II класу нараховують, виходячи з тарифного фонду за виконану нормозмiну в розмiрi 14,0 грн., доплата за класнiсть та шкiдливiсть по 10%, доплата за продукцiю - 25%.

Зп. = Зп.н.з. +Дк. +Дш. +Дпр.,

Де Зп.н.з. - заробiтна плата за нормозмiну;

Дк; Дш; Дпр. - доплата за класнiсть, шкiдливiсть та продукцiю;

Вз. - виробiток за змiну.

Зп. =14,0+1,4+1,4+3,5/54=0,37 грн.

2. Витрати на амортизацiю агрегату складаються з амортизацiйних вiдрахувань по експлуатацiї обприскувача «Spray соор».

Балансова вapтicть обприскувача (Бв. о.) -78734 грн., нормативне рiчне навантаження (Нр. н. о.) - 2500 га.

Ао. = (Ев. о. х15)/100 = 78734*15/100=11810. 1

У розрахунку на 1 умовний еталонний га:

А.О. = (Ао/Нр. н.о.) х Тз.,

де Тз. - тривалiсть робочої змiни

А.О. = (78734/2500) х6 = 3,4 грн.

3. Витрати на поточнi ремонти (Вп.р.) та технiчний догляд (Вт.д.) складаються з 12%вiдрахувань вiд балансової вapтocтi обприскувача:

Вп.р. Вт.д. (о.) = (Бв. о. х 12)/100 = (78734 х 12)/100 = 9448,08 грн.

У розрахунку на 1 умовний еталонний га:

Вп.р. Вт.д. = (В.п.р. Вп.д. (о.)/Нр. н. О.) х Тз.

Вп.р. Вт.д. = (9448,08/2500) х6= 0,41 грн.

4. Вартiсть паливно-мастильних матеріалів (ПММ),слід визначити виходячи з норми їх витрати за змiну роботи агрегату та середнiх оптових цін.За нормативними даними у розрахунку на одну змiну роботи агрегату необхiдно 120 кг дизельного палива та 4 кг мастильних матерiалiв. Вартiсть дизпалива за 1 кг становить 2,45 грн., мастильних матерiалiв - 4,5 грн.

У розрахунку на 1 га вартiсть ПММ складає:

Впмм = (ДПз х2,45)+(ММз х4,5),

Де ДПз, ММз - витрати дизельного палива та мастильних матерiалiв за змiну.

Впмм = (120 х 2,45)+(4 х4,5)= 5,7грн.

5. Витрати пов'язанi з виготовленням робочої рідини, які складаються з вapтocтi фунгіциду та витрати на доставку води. Цiна фунгіциду за 1 л - 230,25 грн. Собiвартiсть 1т/км доставки води (Сд.в. ) - 8 грн. Витрата Амістар-Екстра 280 SC на 1 га складає 05 л, кiлькiсть та вiдстань доставки води - 300 л або 0,3т на 3 км (0,9т/км)

Ввр.р. = (Н. в.пр. х 230,25)+(Сд.в.х 0,9)

Ввр. = (0,2 х230,25)+(8 х 0,9) = 53,25 грн.

6. Визначення суми витрат на збирання додаткової продукцiї:

? в.д.п. = ВС. в. +Зт. +Вд.в.,

Де Вс. в. - витрати на збирання врожаю, (розрахунок амортизацiї комбайну «Джондiр» на 1га 5,36 грн. );

З. т - заробiтна плата комбайнеру за змiну - 2.18 грн.;

Вд.в. - витрати на доставку врожаю (1 т/км коштує 2,6 грн., додатковий врожай - 2,7 ц/га, вiдстань - 3км: 2,6 х 0,27 х 3 = 2,02 грн.)

?в.д.п. = 5.36+2,18+2,02=9,56.

7. Bapтicть додаткової продукцiї. Цiна 1 ц товарного зерна складає 95 грн.:

8. В.д.п. = 2,7х100,00 = 270,00 грн.

Сума затрат на проведення додаткових витрат:

?д.з. = Зп. +А.о. +Вп. р. Вт. д. +В пмм+Вв. в.р. +? в.д.п

?д.з. = 0,37+3,4+0,41 + 5,7 + 53,25+9,56 = 63,13 грн.

10. Додатковий чистий прибуток:

Дч.п. = в.д.п. - ?д.з. = 300,0-63,13=236,87 грн.

11. 0купнiсть додаткових витрат:

Од.в. = Вд.п. ?д.з =236,87/63,13= 3,7г

12. Piвeнь рентабельностi захисних заходiв:

Р = Дч.п. / ?д. з. =(136,87/63,13)*100%=375%.

Основні економічні показники занесено до таблицi 10.

Таблиця 10

Основні економiчнi показиики застосування Амістар-Екстра 280SC проти комплексу плямистостей на ярому ячмені у ТОВ «Агрофірма Зарожне» Чугуївського району Харківської області

Показники

Значення показникiв у розрахунку на 1 га.

Урожайнiсть в контролi, ц/га

23,0

Урожайнiсть в дослiдi, ц/га

26,0

Кiлькiсть збереженого врожаю, ц/га

3,0

Реалiзацiйна цiна 1 ц продукцiї, грн.

100,00

Bapтicть збереженої продукцiї, грн.

300,0

Сума додаткових витрат, грн.

63,13

Додатковий умовний чистий прибуток, rpн. 1 ra

236,87

Окупнiсть додаткових витрат, грн.

3,7

Рентабельнiсть,%

375

6. Охорона навколишнього середовища

Навколишнє середовище-сукупність на даний момент фізичних,хімічних,біологічних характеристик,а також спеціальних факторів,здатних впливати прямо або опосередковано на даний момент,або розтягнуте у часі впливу на біоту і людей (Бровдій, 2004).

Основним середовищем накопичення пестицидних речовин є ґрунт, а основним елементом регулювання забрудненості ґрунту є мікроорганізми (Бутенко, 1981). Залежно від погодних факторів,а також господарської діяльності людини, відбувається поступове погіршення стану ґрунтів, руйнування його структури і зниження родючості. Це викликає їх деградацію.

Деградація ґрунтів, а нерідко повне їх вилучення з сільськогосподарського використання,відбувається в наслідок процесів вітрової та водної ерозії, дегуміфікації, декальцинації,переущільнення сільськогосподарською технікою та нераціональної експлуатації зрошувальних систем,що призводить до підтоплення та заболочення,вторинного засолення та осолонення ґрунтів. Ходова система сільськогосподарського агрегату значно впливає на ґрунт. Після проходу колес тракторів на поверхні поля утворюється колія, яка погіршує мікрорельєф, робить його більш ерозійно небезпечним, збільшує поверхню випаровування вологи. В результаті, після проходження декількох різних тракторів (наприклад, Т-150К), ущільнення чорнозему типового проявляється на глибині 0,5-0,6 м. В наслідок переущільнення в орному шарі значно зменшується врожайність зернових і просапних культур на 15-30% (Балацький, 1977; Куценко та ін., 1995).

Що стосується пестицидів,їх потенційна небезпека зумовлюється токсичністю для людей і тварин, а в деяких випадках і для рослин. Циркуляція хімічних препаратів і продуктів їх трансформації в атмосфері,у воді,в живих організмах,призводить до забруднення ними біосфери в цілому. Їх небезпечність характеризується стійкістю в об'єктах середовища (ґрунт, вода, рослини), рухливістю хімічних речовин,здатністю до накопичення в біологічних системах,токсичністю для теплокровних організмів,корисної флори та фауни (Бутенко, 1981; Городній та ін., 1993).

Загальна площа землекористування ТОВ «Агрофірма Зарожне» дорівнює 4200 га, в тому числі сільськогосподарських земель - 4100 га, що складає 97,6% від загальної площі господарства,з них ріллі-3300 га,або це 80,5% від площі сільськогосподарських угідь.

Ярий ячмінь займає 850 га, чи 25,8% від площі ріллі. Середня врожайність за 2006-2007 рр. по господарству досягла 29,7%.

В господарстві ярий ячмінь розміщують після цукрового буряку та кукурудзи на зерно. Культура повертається на своє місце через 3-4 роки від попередника,що відповідає всім екологічним нормам вирощування.

Обробіток ґрунту після збирання цукрового буряку включає безплужний обробіток лемішними лущильниками. Після кукурудзи поле дискували у двох напрямках дисковими боронами і потім проводили оранку на зяб на глибину 23-25 см.

Ячмінь добре використовує післядію органічних добрив,тому їх вносили під попередник,а під сам ячмінь вносили лише мінеральні добрива.

Одразу після посіву поле коткували кільчасто-шпоровими котками. До появи сходів проводили боронування зубовими боронами,тому що внаслідок дощів утворилася щільна ґрунтова кірка.

Через 12-14 днів після посіву,коли з'явилися сходи бур'янів,зробили оранку з передплужниками на глибину 20-22 см. Надалі,у міру появи сходів бур'янів,поле боронували. Навесні проводили закриття вологи і вирівнювання ґрунту зубовими боронами і шлейфами в 1-2 сліди. Через 3-4 дні проводили культивацію в 1-2 сліди на глибину 6-8 см.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.