Розробка обґрунтованого комплексу заходів боротьби з темно-бурою плямистістю листя ячменю

З екологічної точки зору оранку на зяб можна замінити на безполицеву,що сприятиме накопиченню в ґрунті гумусу та попереджатиме розвиток вітрової та водної ерозії.

Перед сівбою насіння обов'язково протруюють проти комплексу шкідливих організмів, в основному проти сажкових хвороб, кореневих гнилей, пліснявіння несіння та інших хвороб. У господарстві застосовували протруйник Раксил, 2% з.п. з нормою витрати 1,5 кг/т. Щоб засіяти 850 га ярим ячменем необхідно 153 т насіння (середня норма висіву 180 кг/га; 850 га*0,180 т/га).

Виходячи з норми витрати препарату на 153 т насіння необхідно 229,5 кг Раксил, 2% з.п.

Фізико-хімічні та токсикологічно-гігєнічна характеристика Раксил, 2% з.п. визначається складовими компонентами,діюча речовина-тебуконазол. Шкірно-резорбтивна токсичність середня (ЛД50 для щурів 500 мг/кг, коефіцієнт-1-3). Не подразнює шкіру та очі кролів. Раксил-контактно-системний фунгіцид захисної та терапевтичної дії. Препарат добре витримується рослинами,має ретардантну дію. Завдяки високій здатності прилипання поліпшує санітарно-гігієнічну ситуацію при обробці та використанні насіннєвого матеріалу.

Доцільніше поряд з протруєнням зерна ячменю провести його обробку мікроелементами-біологічно-активними речовинами.

При використанні мікроелементів можна зменшити на 20% кількість протруйників,що складе 120 л економії препарату чи 5738,1 грн., не враховуючи пестицидного пресу на навколишнє середовище.

З метою зменшення пестицидного навантаження доцільно 30% фунгіциду замінити замінити на аміачну селітру,при цьому можна зекономити 198 л препарату, або 8873,0 грн.

Внесення аміачної селітри збільшує урожайність на 10-15%,що дасть змогу зменшити посівну площу ярого ячменю на 10%, тобто 85 га і цим зменшити рівень розорюванності і ерозії ґрунту.

Наведемо деякі розрахунки:

1) Мфунг=?Sяр. ячм. *0,24m/га*n, де:

Мфунг-маса витраченного фунгіциду;

n-норма витрати препарату, кг/т.

Мфунг=850*0,24*2,5=510

2) Мфунг. з.н.с. =Мфунг. *0,7, де:

М фунг. з.н.с. - маса фунгіциду,що піде на забруднення навколишнього середовища;

М фунг. з.н. с=510*0,7=357

3) Мфунг. з.г.в. = Мфунг. з.н.с*0,03, де:

М фунг. з.г.в. - маса фунгіциду,котрий піде на забруднення ґрунтових вод;

М фунг. з.г.в. =357*0,03=10,71 кг

4)Визначаємо масу забруднення препаратом поверхневих стоків:

М фунг. п.с. = Мфунг. з.н.с. *0,3;

М фунг. п.с. = 357*0,3=107,1 кг

5) Вирахуємо забруднення атмосфери:

М фунг.з.а. =Мфунг. з.н.с. *0,4

М фунг. з. а. =357*0,4=142,8

6) При застосуванні аміачної селітри маса замінника буде дорівнювати:

М замін. = М фунг. * 0,3 = 153, тобто частка протруювача буде складати 153 кг.

Отже,якби застосовували аміачну селітру у господарстві. можна було б зменшити посівну площу ярого ячменю на 85 га. Цю землю краще засіяти багаторічними травами це сприятиме отриманню екологічно чистої продукції наступного року.



7. Охорона працi

Охорона працi - це система законодавчих aктів, соцiально-економiчних, органiзацiйних, технiчних, гiгiєнiчних та лiкувально-профiлактичних заходiв i засобiв, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я i працездатностi людини в процесi працi (Бутко, 1995; Євтушенко, Марютін, 2004).

Вищим державним органом, що здiйснює державне управлiння охороною працi, є Кабiнет Miнiстpiв України. Biн розробляє i забезпечує реалiзацiю Нацiональної програми полiпшення стану безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища, визначає функції загальних та галузевих Міністерств щодо охорони праці та встановлює порядок створення і використання фондiв охорони працi (Заплатинський, 1999; Д'яконов, 2006).

Забезпечення безпечних i нешкiдливих умов працi на виробництвi покладається на власника або уповноважений ним орган. Фiнансування охорони працi здiйснюється власником. Працiвник не несе нiяких витрат на заходи щодо охорони праці.

Власник зобов'язаний створити в кожному структурному пiдроздiлi i на робочому мiсцi умови працi вiдповiдно до вимог нормативних aктів, а також забезпечити дотримання прав працiвникiв, гарантованих законодавством про охорону працi. Працiвник має право вiдмовитися вiд дорученої роботи, якщо створилася ситуацiя, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей якi його оточують, i навколишнього природного середовища (Пістун, 1999; Лапін, 2007).

Недотримання правил безпеки і гігієни праці при роботi з отрутохімікатами призводить до частих та хронічних отруєнь тварин та людини.

Забороняється допуск до роботи осiб, що не пройшли навчання, iнструктаж або перевiрку знань з питань охорони працi. На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення iнструктажу працiвникiв з питань охорони працi, протипожежної безпеки.

Професiйнi отруєння спостерігаються у людей, що систематично виконують роботу по пiдготовцi отрутохімікатів до використання i їх застосуванням при протруєннi, обприскуваннi чи знезараженнi примiщень.

Велику загрозу для тварин, риби, птахiв, корисних комах несуть порушення правил використання, транспортування та зберiгання отрутoxiмікатів, особливо коли вони розкладені по полю, полезахисним лiсосмугам та змитi водою у водоймища (Скобло, 2000).

Задля зведення нанiвець негативної дiї пестицидiв на людей, тварин та довкiлля виробники засобiв захисту систематично ведуть роботи щодо їх удосконалення. До застосування не допускають препарати без всебiчного вивчення їх дiї на тварин, корисних комах, мiкрофлору ґрунту, персистентностi тощо. Розробляють правила щодо технiки безпеки пiд час роботи з кожним препаратом i регламенти їх застосування згiдно з Законами України:"Про захист рослин", "Про пестициди i агрохiмiкати", "Про забезпечення caнiтapнoro та епiдемiологiчного благополуччя населення", що викладенi в "Перелiку пестицидiв i aгpoxiмiкaтiв, дозволених до використання в Укpaїнi" (2004).

Зокрема, в Законi України "Про пестициди i агрохiмiкати" стаття 11 "Транспортування, зберiгання, застосування, утилiзацiя, знищення та знешкодження пестицидів і aгpoxімікатів" та торгiвля ними здiйснюється відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберiгання i застосування пестицидiв i arpoxiмiкaтiв та iншими нормативними актами. Особи, дiяльнiсть яких пов'язана з транспортуванням, зберiганням, застосуванням пестицидiв i aгpoxiмiкaтiв та торгiвлею ними, повиннi мати допуск (посвiдчення) на право роботи iз зазначеними препаратами (Заплатинський, 1999; Д'яконов, 2006).

При виконаннi професiйних зобов'язань на виробничих дiлянках господарства, під впливом різноманітних випадків можуть скластися небезпечнi ситуацiї. В основному при:

незабезпеченостi робiт механiзацiєю i автоматизацiєю процесiв;

малою унiверсальнiстю засобiв механiзацiї;

не повнiй реалiзацiї вимог безпеки в конструкцiях машин;

недостатньої надiйностi технiки;

порушення режимiв роботи та поведiнки робiтникiв;

6) низькiй якостi вивчення атестацiї та дотриманнi iнструктажiв з технiки безпеки (Скобло, 2000; Д'яконов, 2006).

В ТОВ «Агрофірма Зарожне» охорона працi органiзована на належному piвнi. Для збереження пестицидiв вiдведений склад з вентиляцією, що розташований поодаль вiд житлових об'єктів. Засоби захисту знаходяться в спецiалiзованому примiщеннi, для кожного препарату вiдводиться мiсце згiдно з їх маркуванням. Склад мaє також окремий кабiнет для складування, санвузол, душеву.

На вcix виробничих дiлянках господарства розташованi кутки з технiки безпеки. Кабiнет з охорони працi та кутки оснащенi наглядними посiбниками, iнструкцiями, журналами з охорони працi.

Протруєння та обприскування проводиться за допомогою спецiальної технiки (обприскувачi, протруйники). Уci роботи пов'язанi з виконанням фiтофармакологiчних засобiв виконують пiд керiвництвом спеціаліста з захисту рослин і реєструються у спеціальному журналі.

Вiдповiдальнiсть за охорону працi та тexнiку безпеки покладена на керівників господарства.

В господарстві майже усі робiтники забезпеченi засобами iндивiдуального захисту:спецодягом, гумовими рукавицями, гумовими чоботами, засобами захисту opraнів зору (окуляри),респiраторами (РУ-60М, 80 шт; РIГ-67, 2 шт; Астра - 4 шт), промисловими протигазами - 6шт,але повністю задовольнити потреби вcix членiв колективу господарство не в змозi.

Щорiчно перед початком робiт по захисту рослин yci особи, що зайнятi в них проводять iнструктаж з технiки безпеки при роботi з пестицидами та медичний огляд.

При застосуваннi пестицидів дотримуються всіх регламентів по використанню. Загальна тривалість робочого дня з сильнодіючими препаратами складає 4 години, з високотоксичними - 6 годин.

Уci роботи з пестицидами проводять рано вранцi при швидкостi вітру не бiльше 5 км за годину, агрегат при цьому рухається зi швидкiстю до 12 км на годину.

До роботи з пестицидами не допускають дiтей та пiдлiткiв вiком до 18 pоків, вагiтних жiнок та жiнок-годувальниць, осiб з рiзними хронiчними захворюваннями та людей пенсiйного віку (чоловiки та жiнки старшi вiдповiдно 55 та 50 pоків).

Для зведення до мiнiмуму негативного впливу пестицидiв на людей та навколишнє середовище систематично ведуться роботи щодо їх вдосконалення. Розробляються правила щодо технiки безпеки при роботi з кожним препаратом та регламенти їх застосування. Постiйно розширюється та вдосконалюється асортимент засобiв iндивiдуального захисту.



ВИСНОВКИ

Ячмінь-культура великих потенційних можливостей. Однак значною перешкодою на шляху отримання високих врожаїв ячменя є широке розповсюдження та висока шкодочинність темно-бурої плямистості. У зв'язку з цим нами було вивчено та встановлено,що:

1. Темно-бура плямистість ярого ячменю Bipolaris sorokiniana Shoem широко розповсюджена та шкодочинна у східній зоні Лісостепу України. В роки проведення досліджень (2006-2007 р.р. ) розвиток хвороби становив 23-27%. В ТОВ «Агрофірма Зарожне» Чугуївського району Харківської області під час проведення досліджень на посівах відмічалася тенденція зростання поширенності та розвитку темно-бурої плямистості листя ячменя.

2. Інфекція збудника темно-бурої плямистості листя зберігається у насінні,на рослинних рештках та в грунті.

3. Встановлена залежність між ураженням листя та врожаєм ячменя. При обробці посівів урожайність складає 26 ц/га на відміну від контроля-23ц/га.

4. Протруєння насіння Раксил 2%, з.п. знижує ураження сходів кореневими гнилями 1,5-1,7%та позитивно впливає на структуру врожаю.

5. Однократне обприскування посівів ячменю Амістар-Екстра 280 SC в період кущіння-вихід в трубку обмежує поширеність на 3,5% та розвиток темно-бурої плямистості порівняно з контролем на 13,0%. Біологічна ефективність препарату становить 56,5%

6. Економічна ефективність комплекса захисних заходів, рекомендова-них нами при вирощуванні ярого ячменю в господарстві,виражається в отриманні додаткової продукції з 1 га посіву - 3 ц, що складає 300 грн. збереженої продукції.

Рекомендації виробництву

В ТОВ «Агрофірма Зарожне» Чугуївського району Харківської області при вирощуванні ярого ячменю за інтенсивної технології в боротьбі з темно-бурою плямистістю необхідно застосовувати комплекс захисних заходів,звернув особливу увагу на наступні заходи:

1) розміщувати ярий ячмінь безпосередньо після цукрового буряку,кукурудзи,інших технічних культур;

2) проводити плоско різний обробіток грунту під ячмінь,почергово з глибокою оранкою,використовуя внесення повного комплекса добрив (N60P60K60);

3) протруювання насіння ячменя за 3-5 днів до посіва Раксил 2% з.п.;

4) обприскувати посіви ячменю Амістар-Екстра 280 SC з нормою витрати 0,5 л/га при ураженні не менше 5%листя темно-бурою плямистістю в період кущення-вихід в трубку. Другу обробку проводять пр необхідності повторного ураження листя (до фази воскової стиглості), на 5-10%.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алімов Д.Н., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва. К.:Вища школа,1995. -347 с.

2. Арєшніков Б.А., Гончаренко М.П., Костюковский М.Г. та ін. Захист зернових культур від шкідників, хвороб і бур'янів при інтенсивних технологіях. - К.: Урожай. 1991. -224 с

3. Афанасенко О.С., Ишкова Т.И. Методические указания по диагностике и методам полевой оценки устойчивости ячменя к возбудителям пятнистостей листьев / ВИЗР. - Л. - Пушкин,1987. -20 с.

4. Афанасенко О.С. Изучение устойчивости ячменя к возбудителю сетчатого гельминтоспориоза в контролируемых условиях // Тр. по прикл. ботанике и селекции. -1977. -Т. 58, вып. 3. - с. 120-123.

5. Балацький О.Ф. Охорона навколишнього середовища. - К.: 1977. - 32 с.

6. Барбаянова Г.Л. Гельминтоспориозы ячменя в Приморском крае // Тр. Приморского СХИ. -1976. -Вып. 44. -с. 3-12.

7. Бегляров Г.А. Химическая и биологическая защита растений. - М.: «Колос», 1983. -346 с.

8. Беляков И.И. Ячмень в интенсивном земдледелии -М.: Росагропромиздат, 1990. -176 с.

9. Беляков И.И. Технология выращивания ячменя. - М.: 1985. - 185 с.

10. Билай В.И. Основы общей микологии. - К.: Высшая школа, 1989. -392 с.

11. Билай В.И. Основы общей биологии. -К., 1989. - 105 с.

12. Білик М.О.,Кулєшов А.В. Практикум з фітосанітарного моніторингу і прогнозу - Х.: ХНАУ, 2006. - 228 с.

13. Білик М.О., Кулєшов А.В. Прогноз розвитку хвороб і шкідників сільськогосподарських культур:Практикум. - Х., 2001. -180 с.

14. Білоус Г., Спрут І. Ячмінь: як одержати хороший урожай // Сільський журнал. -1997. - №3. - С. 33.

15. Бондарцев А.С. Болезни культурных растений и меры борьбы с ними. - М. - Л.: Сельхозгиз,1981. -600 с.

16. Бровдій В.М., Гилий В.В., Федоренко В.П. Біологічний захист рослин. -К.: 2004. -304 с.

17. Буга С.Ф. Интегрированная система защиты ячменя от болезней. -М.: Ураджай,1990. -151 с.

18. Буга С.Ф. Особенности Формирования эпифитотий наиболее вредоносных болезней и обоснование системы защиты в условиях Лесостепи и Полесья Белорусской ССР: Автореф. дис. д-ра с. -х. наук. - М, 1988. - 48 с.

19. Бутенко Н.Ф. Защита окружающей среды от заражения пестицидами. - М.: 1981. -7 с.

20. Бутко Д.А. та ін. Практикум з охорони праці. -К.: Урожай, 1995. -137 с.

21. Войтова Л.Р. Влияние гельминтоспориозной семенной инфекции на урожай ячменя // Сб. науч. тр. / Белорус. с. -х. акад. -1975. -Т. 140. - с. 87-92.

22. Войтова Л.Р. Микрофлора семян ячменя // Сб. науч. тр. /Белорус. с. -х. акад. -1982. -Вып. 93. -с. 3-7.

23. Врочинский К.К., Маковский В.Н. и др. Применение пестицидов и охрана окружающей среды. - К.:Вища школа,1979. -208 с.

24. Гончаренко М.П. Хвороби зернових // Захист рослин. -1998. -№2. -с. 2-3.

25. Городній М.М., Козлов М.В., Бідзиля М.В. Агрохімічний аналіз. -К.: Вища шк.., 1972. -268 с.

26. Губернатор В.С. Ячмінь. -К.: «Урожай»,1977. - 104 с.

27. Дементьева М.И. Фитопатология. 3-е изд-во, перераб. и. доп. -М.: Агропромиздат,1985. -398 с.

28. Доля М.М., Поколій Й.Т., Мамчур Р.М. та ін. Фітосанітарний моніторинг. - К.: 2004. -194 с.

29. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - М.: Агропромиздат, 1985 -351 с.

30. Дунай Н.Ф., Рябцев Г.А., Слободнюк Л.И. Механизация защиты растений. - М.: Колос,1979. -272 с.

31. Д'яконов В.І. Безпека життєдіяльності. - Х.: ХНАУ, 2006. -208 с.

32. Євтушенко М.Д., Лісовий М.П., Пантелєєв В.К., Слісаренко О.М. Імунітет рослин. - К.: Коло біг, 2004. -303 с.

33. Євтушенко М.Д. Сучасний стан і перспективи розвитку захисту рослин // Вісник Харків. НАУ -2002. - №3. - с. 9-12.

34. Заковоротний О.О. Роль агротехніки при інтегрованому захисті ярого ячменю // Захист і карантин рослин. - 2002. - Вип. 48. -с. 25-31.

35. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності: Опорний конспект лекцій. -К.: КДТЕу,1999. -208 с.

36. Захаренко В.А., Ченкин А.Ф., Черкасов В.А. и др. Справочник по защите растений. -М.: Агропромиздат, 1985. - 415 с.

37. Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво. -К.: «Аграрна осві-та», 2001. -590 С.

38. Каменська С.М., Бачинський О.В. Якісний ячмінь - це не складно // Агросектор. -2004. - Вип. 3. -с. 22-23.

39. Ковалишина Г. Ефективність застосування протруйників на ярому ячмені // Пропозиція. -2 003. -№3. -с. 67.

40. Козаченко М.Р., Попов С.І., Наумов О.Г., Масомедов Р.Д. Методи створення сортів ярого ячменя та технологія вирощування. -Х., 2002. -24 с.

41. Кондратенко В.И., Доронина Г.М., Власов Д.Ю. Комплексная система защиты ярового ячменя,возделываемого по интенсивной технологии, от вредителей, болезней и сорных растений в Ростовской области: Рекомендации / ВИЗР. -Л.,1991. -22 с.

42. Кононюк В.А., Борисонік З.Б., Муратов А.Г. Ячмінь. -К.: Урожай,1986. -144 с.

43. Корейшо Е.Г. Ячмень и овес. - М.: Гос-е изд-во с/х лит. -ры, 1959. -302 с.

44. Куценко О.М., Писаренко В.М. Агроекологія. - К.: Урожай, 1995. -256 с.

45. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. -6-те вид., перероб. І доп. -К.:Знання, 2007. -332 с.

46. Лисенко С.В., Ретьман С.В. Захист ярого ячменю від хвороб // Захист рослин. -1998. -№1. -с. 8-9.

47. Лихочвор В.В., Праць Р.Р., Долєжал Я. Ячмінь. - Л.: НВФ «Українські технології», 2003. -88 с.

48. Лихочвор В.В. Практичні поради з вирощування зернових та зернобобових культур в умовах Західної України - Л.: НВФ «Українські технології», 2001. -800 с.

49. Лісовий М.П. Стан та перспективи селекції на стійкість щодо збудників основних хвороб рослин в Україні // Вісник агарної науки. -2000. -№12: Спеціальний випуск: Стан і перспективи селекції. - с. 70-72.

50. Лісовий М.П. Довідник із захисту рослин. - К.: «Урожай»,1999. -743 с.

51. Лобас М.Г. Розвиток зернового господарства України. - К.: НВАТ «Агроінком», 1997. - 447 с.

52. Лукьянова М.В., Трофимовская А.Я., Гудкова Г. Ячмень. Культурная флора СССР. Том. 2., ч. 2. -Л.: Агропромиздат,Ленингр. отд.-е, 1990. - 421 с.

53. Методические указания по краткосрочному прогнозу распространенности болезней сельскохозяйственных культур / Сост.: А.Е. Чумаков, И.И. Минкевич, Т.И. Захарова. -М., 1972. -37 с.

54. Методическик рекомендации по составлению прогноза развития и учету вредителей и болезней сельскохозяйственніх растений (Бобчук И.В., Григоренко В.Г., Коваль М.К. и др.). Научная редакция Ченкинім А.Ф., Омелютой В.П. -К.: 1981. -237 с.

55. Михайлин Н.В., Курдюков Ю.Ф., Лацинина Л.П. и др. Технология возделывания чяменя: Рекомендации. -С,1999. -16 с.

56. Омелюта В.Т., Григорович І.В., Чабан В.С. та ін. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур. - К.: Урожай, 1986. -196 с.

57. «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», К.: 2004.

58. Пересипкін В.Ф. Сільськогосподарська фітопатологія - К.: «Аграрна освіта», 2000. - 415 с.

59. Пересыпкин В.Ф. Болезни сельскохозяйственных культур. Т-1. -К.: «Урожай», 1989. -213 с.

60. Пересыпкин В.Ф. Болезни зерновых культур при мнтенсивных технологиях их возделывания. - М.: Агропромиздат, 1991. -272 с.

61. Писаренко В.М., Писаренко П.В. Захист рослин:екологічно обґрунтовані системи. -П.: «Інтер Графіка»,2002. -353 с.

62. Пікуш Г.Р., Бондаренко В.І. Зернові культури. -К.: «Урожай»,1985. -271 с.

63. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. - С.: Університетська книга,1999. -310 с.

64. Полывяный А.М. Гельминтоспориозные пятнистости листьев ячменя и меры борьбы с ними на северо-востоке лесостепи Украинской ССР: Автореф. дис. … канд. с. -х. наук.:- Л., 1989. -19 с.

65. Поляков И.Я., Персов М.П., Смирнов В.А. Прогноз развития вредителей и болезней сельскохозяйственных культур (с практикумом). -Л.: «Колос»,1984. -317 с.

66. Попкова К.В. Общая фитопатология. -М.: Агропромиздат,1989. -399 с.

67. Пройда П.А. Полосатая пятнистость ячменя. Helmintosporium gramineum и методы борьбы с ней // Юбилейная сессия Харьк. с. -х. ин-та. -Х., 1941. -с. 46-48.

68. Рандалу Н. Распространение и вредоносность гельминтоспориозов ячменя в Эстонской ССР и борьба с ними // Докл. науч. конф. по защите растений. -Вильнюс,1959. -с. 273-277.

69. Ретьман С.В. Весняний захист ячменю//Захист рослин. -1998. -№2. -с. 4-5.

70. Скобло Ю.С. та ін. Безпека життєдіяльності. -В.:Нова книга,2000. -368 с.

71. Трофимовская А.Я. Ячмень (Эволюция, классификация, селекция). -Л.:«Колос »,1972. -294 с.

72. Тюлина Л.Р. Вредоносность грибных болезней ячменя на северо-востоке Европейской части СССр и меры борьбы с ними // Тр. Кировоград. СХИ. -1980. -Т-68. -с. 46-55.

73. Федоренко В.С. Одержання конідій гриба Helmintosporium gramineum Rabenh на штучних живильних середовищах // Захист рослин. -1964. -Вип. 1. -с. 110-113.

74. Цимбал М.М. Гельмінтоспоріоз на ячмені // Сільське господарство України. -1957. -№10. -с. 62-64.

75. Ченкин А.Ф., Черкасов В.А. и др. Справочник агронома позащите растений. -М.: «Агропромиздат»,1990. -367 с.

76. Черкасов В.А. Экономическая эффективность защиты растений. -К.: «Картя Молдовеняскэ», 1976. -205 с.

77. Чумакова А.И. Сопряженная эволюция растения-хозяина и патогенна // Тез. докл. IX Всесоюзного совещания по иммунитету растений к болезням и вредителям. -М., 1991. -Т-2. -с. 182.

78. Шестиперова З.И., Полозова Н.Л. Мучнистая роса и пятнистости яровых зерновых культур. -Л.: Колос, 1973. -с. 23-28.

79. Широков А.И., Шорохов А.В. Изучение устойчивости сортообразцов ячменя к гельминтоспориозу в условиях Предуралья Свердловской области // Тр. Урал. НИИСХ. -1977. -Т-19. -с. 30-35.

80. Шпокаускене О.И. Распространение видов Dipolaris и Penicillium во внутренних тканях семян ячменя Литовской ССР // Экология микроорганизмов и продукты их обмена. Вильнюс, 1983. -с. 111-113.

81. Drechsler Ch. Phytopatological and taxonomic aspekts of Ophiebolus Pyrenophora, Helminthosporium and ntw genius Cochliobolus, Phytopatology, XXIV,1934,P. 41-48.

82. Lacicowa B. Zaprawiania fungicydami systemicznymi ziarna jecmicnia jarego porazenego przez H. sorokin. Sacc. // Ochr. Rosl.,1982. N6. s. 6-9.

83. Lescar L. Le traitement des semences cereales // Phytoma, 1981. N 324. p. 25-27.

84. Mochammad A.,Machmoud M. Physiologic specialization in H. gramineum. -Plant. Dis Reporter, 1976. 60. 8:711-712.

85. Nisicado V. Studies on the Helminthosporium disease of Graminese in Japan. - Kuraschiki, Ohara Schonokwai,1928. P. 111-126.

86. Tekkauz A., Mills I. New types of virulence in Pyrenophora teres in Canada//Canad. Plant. Sc.,1974. N 54. P. 731-734.

ДОДАТКИ

Вплив умов року і передпосівного протруювання насіння на розвиток темно-бурої плямистості на ярому ячмені сорту Вакула,%

Рік Фактор А	Варіант Фактор В	Повторення,дані обліків	Середнє
		1	2	3	4	5
2006	Контроль	23	23	25	26	27	25
	Протруйник	20	12	15	16	16	16
2007	Контроль	21	23	25	25	26	24
	Протруйник	9	10	10	10	11	10

Результат двохфакторого дисперсійного аналізу з повтореннями

Дисперсія	Сума квадратів	Ступінь свободи	Середній квадрат	Fф	F05	НСР 05	%
Загальна Су	775,75	19
Повторень Ср	21,00	4
Варіанта А	48,05	1	48,05	13,79	4,08	1,82	6,74
Варіанта В	638,45	1	638,45	183,29	1,82	89,55	2,57
Взаємодія АВ	26,45	1	26,45	7,59	4,75	2,57	3,71
Помилка Сz	41,80	12	3,48

Вплив умов року і передпосівного протруювання насіння на поширеність темно-бурої плямистості на ярому ячмені сорту Вакула,%

Рік Фактор А	Варіант Фактор В	Повторення,дані обліків	Середнє
		1	2	3	4	5
2006	Контроль	48,5	48,5	52,3	54,5	58,0	52,4
	Протруйник	60,0	50,0	56,6	58,0	58,0	56,5
2007	Контроль	47,5	50,0	55,0	55,5	60,0	53,6
	Протруйник	38,5	42,5	42,5	44,0	48,5	43,2



Результат двохфакторного дисперсійного аналізу з повтореннями

Дисперсія	Сума квадратів	Ступінь свободи	Середній квадрат	Fф	F05	НСР 05	%
ЗагальнаСу	780,76	19
Повторень Ср	183,16	4
Варіанта А	183,62	1	183,62	22,43	4,75	2,79	36,77
Варіанта В	49,30	1	49,30	6,02	4,75	2,79	9,87
Взаємодія АВ	266,45	1	266,45	32,55	4,75	3,94	53,36
Помилка Сz	98,23	12	8,19

Вплив умов року і передпосівного протруювання насіння препаратом Раксил 2% з.п. і обприскування препаратом Амістар-Екстра 280 SC на розвиток темно-бурої плямистості на ярому ячмені сорту Вакула у 2006 році, %

Рік Фактор А	Варіант Фактор В	Повторення,дані обліків	Середнє
		1	2	3	4	5
2006	Контроль	23	23	25	26	27	24,8
	Протруйник	13	10	10	11	12	11,2

Результат двохфакторного дисперсійного аналізу з повтореннями

Дисперсія	Сума квадратів	Ступінь свободи	Середній квадрат	Fф	F05	НСР 05
ЗагальнаСу	482,00	9
Повторень Ср	10,00	4
ВаріантівСv(Cc)	462,40	1	462,20	192,67	7,71	7,71
Помилка Сz	9,60	4	2,40

Вплив умов року і передпосівного протруювання насіння препаратом Раксил 2%з. п. і обприскування препаратом Амістар-Екстра 280 SC на поширеність темно-бурої плямистості на ярому ячмені сорту Вакула у 2006 році,%



Рік Фактор А	Варіант Фактор В	Повторення,дані обліків	Середнє
		1	2	3	4	5
2006	Контроль	48,5	48,5	52,3	54,5	58	52,4
	Протруйник	57,5	45	45	49,5	49	49,2

Результат двохфакторного дисперсійного аналізу з повтореннями

Дисперсія	Сума квадратів	Ступінь свободи	Середній квадрат	Fф	F05	НСР 05
ЗагальнаСу	195,46	9
Повторень Ср	69,19	4
ВаріантівСv(Cc)	24,96	1	24,96	0,99	7,71	8,85
Помилка Сz	101,31	4	25,33

Вплив передпосівного протруювання препаратом Раксил 2%, з.п. і вегетаційного обприскування препаратом Амістар-Екстра 280 SC на урожайність ярого ячменя сорту явакула у 2006-2007 рр., ц/га

Рік Фактор А	Варіант Фактор В	Повторення	Середнє
		1	2	3	4
2006	Контроль	21,5	22,4	25	22,9	23
	Обробка	24,8	25,3	24,8	24,9	25
2007	Контроль	26,9	26	29	30,2	28
	Обробка	30	28,9	31,5	36,1	31,6

Результат двохфакторного дисперсійного аналізу з повтореннями

Дисперсія	Сума квадратів	Ступінь свободи	Середній квадрат	Fф	F05	НСР 05	%
Загальна Су	219,92	15
Повторень Ср	23,47	3
Варіанта А	138,06	1	138,06	50,79	5,12	1,86	80,28
Варіанта В	31,36	1	31,36	11,54	5,12	1,86	18,23
Взаємодія АВ	2,56	1	2,56	0,94	5,12	2,63	1,49
Помилка Сz	24,46	9	2,72

Размещено на Allbest.ru