Продуктивність курей несучок в залежності від яруса батареї в підпрємсті "Авіс - Україна"

Крос ,,Хайсекс коричневий” - чотирьохлінійний, завезений з Голландії. У ньому дві лінії батьківської форми породи род-айланд; батьківська лінія материнської форми - синтетична, виведена шляхом схрещуванням курей породи леггорн і білий плімутрок; материнська лінія материнської форми - білий плімутрок. Показники продуктивності наведені в табл. 4.

Тал. 4. Продуктивність курей кросу ,,Хайсекс бурий”

Крос ,,Хайсекс білий” - чотирьохлінійний, створений селекційною компанією „Хендрікс Дженетикс” на базі породи леггорн.

Основними споживачами виробленої продукції є оптові покупці. Решта продукції розподілятися між роздрібною мережею магазинів міста та області . Заплановані канали реалізації продукції наведені у діаграмі.

Рис. 1 Структура реалізації харчових яєць

Основним ринком є Сумська область, таож реалізація продукції проводиться в сусідні області: Харківськю, Полтавськю та Чернігівськю та мегаполіси України. Можлива реалізація на переробні та харчові підприємства.

Вихід на міжнародні ринки у найближчі роки не передбачається

2.2 Методика, виконання роботи

Ефективність роботи птахівничих підприємств значною мірою залежить від раціонального використання виробничих ресурсів і, зокрема, від стану матеріально-технічної бази виробництва. Технічне оснащення пташників є таким самим важливим для галузі, як і використання високопродуктивних кросів та контрольована годівля птиці.

Саме такі підходи до ведення технологічного процесу виробництва харчових курячих яєць надають можливість птахівничим підприємствам досягти високих показників господарювання і конкурентоздатності всього підприємства в цілому. Отже, за інтенсивних умов ведення галузі актуальними є дослідження щодо визначення впливу різних технологічних чинників на продуктивні якості курей сучасних кросів. Потребує вивчення визначення впливу утримання птиці в кліткових батареях різних типів на показники яєчної продуктивності, а також вивчення досвіду провідних птахогосподарств щодо впровадження ресурсозберігаючих прийомів, які спрямовані на подовження строку продуктивного використання промислового стада птиці. Тому основними завданнями нашої роботи було:

v аналіз і оцінка технологічних умов утримання і годівлі курей промислового стада кросів „Хайсекс” в умовах ТОВ“Авіс - Україна”;

v порівняльний аналіз технологічного обладнання для утримання промислового стада яєчних курей у господарстві;

v оцінка продуктивних якостей курей кросу „Хайсекс” при утриманні в кліткових батареях фірми “Техна” різної модифікації (з автоматичним і ручним збором яєць) та в кліткових батареях PrixAgro (Німеччина)за показниками продуктивності;

v Визначити особливість і характер продуктивності курей в залежності від ярусу утримання.

Для вивчення цих питань були використані матеріали зоотехнічного обліку за 3 останніх роки, виробничо-фінансові плани, спеціальна та довідкова література з питань, особисті спостереження за тваринами у господарстві.

3. Особисті дослідження

3.1 Матеріально-технічна база для ведення галузі птахівництва

На сучасному етапі проблема підвищення економічної ефективності виробництва є визначальним фактором економічного і соціального розвитку. Ефективність функціонування кожного підприємства залежить на сам перед від того, що відповідають чи не відповідають рішення умовам діяльності даного підприємства. Базою для обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень може бути тільки глибокий комплексний аналіз виробничої діяльності підприємства (витрат виробництва на цьому підприємстві), джерелами якого є насамперед показники бухгалтерського і зоотехнічного обліку процесу виробництва.

Технологія племінної роботи з птицею включає:

· вирощування молодняку;

· комплектування дорослих стад родинних і прародинних форм кросів;

· виробництво інкубаційних яєць, добового і підрощеного молодняку;

· реалізацію виробленої племінної і гібридної продукції споживачам;

· здачу птиці на забій після завершення терміну її використання.

Для вирощування молодняку від 1 до 110 днів є 6 приміщень на 192 тис. посадочних місць курчат у добовому віці. Приміщення обладнані клітковими батареями БКМ-3 виробництва 1988-1990 років. Вирощений на цій базі ремонтний молодняк переважно використовується для комплектування власного стада. Вільні потужності зони вирощування використовуються для вирощування гібридних несучок для задоволення потреб окремих господарств та населення.

Для утримання дорослого стада є 12 приміщень На птахофабриці використовують клітковий спосіб утримання промислового стада - курей-несучок кросів ,,Хайсекс” утримують у кліткових батареях фірми ,,Техна”, кліткових батареях БКН-3 і фірми PrixAgro (Німеччина) (табл. 6).

Годують курей промислового стада повнораціонними комбікормами за рецептами, які розроблені на основі норм годівлі (табл.7). Комбікорми у господарство постачають підприємства Полтавської області по виготовленню комбікормів для птиці. Весь період використання курей розподіляють на три фази.

Тпбл. 5. Типкліткових батарей в пташниках господарства

Початок несучості в середньому настає у віці 120-150 днів, а ріст інтенсивності несучості триває до 300-350 днів. Тому віковий період 120-300 днів вважають за першу фазу. Раціон першої фази характеризується високим рівнем протеїнового і мінерального живлення.

Період з 300-денного до 420-450-денного віку вважають другою фазою продуктивності і в цей час згодовують раціон помірної поживності - 16 % сирого протеїну і 1130 кДж обмінної енергії. Завершується фаза тоді, коли відмічається постійне зниження несучості, незважаючи на підтримання в раціоні високої концентрації поживних речовин.

У третій фазі використання несучок передбачають подальше зменшення в раціоні кількості протеїну та інших поживних речовин до рівня, який сприяє прояву генетично зумовленої несучості (14г сирого протеїну, 1090 кДж обмінної енергії).

Таб. 6. Рецепт повнораціонного комбікорму для курей-несучок

При утриманні птиці в кліткових батареях застосовують лише сухий тип годівлі. Готовий комбікорм за зовнішнім виглядом однорідний, без ознак псування, запах відповідає вимогам компонентів, які входять до його складу. Роздавання корму проводиться 2-3 рази на день. Добова потреба корму для курей-несучок залежить від рівня несучості і особливостей кросу. Споживання корму птицею за період її використання представлено в табл. 6.

птахівництво яєчний крос

Табл.7. Середньодобове споживання комбікорму

Для отримання високої продуктивності курей-несучок в господарстві намагаються створити оптимальні умови для їх утримання. Одним із факторів, що значно впливають на рівень споживання корму, здоров'я і продуктивність птиці, є температура в приміщенні. Температура повітря у приміщенні становить 16-18оС, відносна вологість 60-70%, допускаються зниження температури на 2оС і підвищення влітку до 26оС. Значна зміна температури негативно впливає на продуктивні показники. Температура і вологість повітря визначається і реєструється не рідше 2-х разів на добу. Сучасні автоматизовані системи контролю мікроклімату у пташнику дозволяють реєструвати всі зміни цих показників протягом доби. Оптимальна швидкість повітря у холодний період становить 0,6 м/с, а у теплий - 1,0 м/с. Правильно встановлена вентиляційна система забезпечує високу якість повітря в пташнику. Вміст вуглекислого газу допускається не більше 0,25 % до об'єму, аміаку - 15 мг/м3, сірководню - 5 мг/м3 . При утриманні промислового стада використовують постійний режим освітлення, який становить 16-17 год. Освітлення у пташнику становить 25-30 лк. Для освітлення використовують звичайні електролампи (від 40 до 75 Вт), які підвішують посередині проходу між клітковими батареями на рівні верхнього краю клітки на відстані 3,5-4 м одна від одної.

Несучок періодично оглядають, видаляють слабких. Для періодичного контролю живої маси несучок виділяють групу курей з окремих кліток із різних зон пташника і проводять щотижневе зважування 100 голів.

Збір яєць на початку несучості проводять 2-3 рази на добу, із підвищенням рівня несучості - 4-5 разів на добу. Перший збір яєць проводять перед ранковою роздачею корму. Категорично забороняється збирати яйця брудними, мокрими руками, класти в кишені, фартухи і відра. За допомогою механізованої системи яйцезбору (або ручного)яйця з кліток потрапляють на яйцесортувальні столи, де пташниця проводить сортування яєць за масою і розкладає їх у горбасті прокладки (картонні чи пластмасові). Яйця розбиті, з ознаками бою чи насічки, забруднені, з дефектами шкаралупи збирають окремо; їх направляють на подальшу переробку. Яйця направляють в яйцесклад, де проводиться підготовка харчових яєць для реалізації. Приміщення мають бути сухими, чистими, з гарною вентиляцією; у них підтримують температуру в межах 8-12оС, відносну вологість - 80-85%.

Аналіз ведення технологічного процесу виробництва харчових яєць в господарстві свідчить, що умови годівлі і утримання відповідають вимогам сучасних норм технологічного проектування ,,Підприємства птахівництва” ВНТП-АПК-04.05” [23], за дотриманням рекомендацій фірм-розробників кросів, що надає можливість досягати високих показників яєчної продуктивності птиці в господарстві.

3.2 Продуктивні якості курей промислового стада кросу ,,Хайсекс ” при утриманні в кліткових батареях різних типів

В господарстві ТОВ « Авіс- Україна» промислове стадо курей утримують у пташниках, в яких встановлене обладнання PrixAgro (Німеччина)(рис.5) і фірми ,,Техна”виробництва нашої країни, та радянських кліткових батареях КБН-3 (рис.3,4,5).

Рис. 3. Обладнання PrixAgro (Німеччина)

Рис. 4. Обладнання фірми ,,Техна” з ручним збором яєць

Рис. 5. Обладнання фірми ,,Техна” з автоматичним збором яєць

Рис.6. Батарея типу КБН-3

Кліткове обладнання фірми ,,Техна”, яке встановлено в господарстві, являє собою 3...4-ярусні прямоточні кліткові батареї для утримання курей-несучок. Підлога клітки виготовлена з металевої сітки і встановлена під кутом 7о для забезпечення скочування яєць у яйцезбірний лоток. Механізм кормороздачі складається з двох бункерів, що пересуваються по рейковому шляху, корм після завантаження у бункери роздавача надходить у годівниці під час його переміщення. Норма видачі корму встановлюється дозатором. Застосування бункерної системи кормороздавання, замість канатно-дискового або спірального кормороздавача, дає змогу зменшити ймовірність поширення збудників інфекційних хвороб і рівномірно розподілити корм по всій довжині батареї. Система напування забезпечує надходження потрібної кількості води в зону напування птиці до ніпельних напувалок вертикальної дії.

В пташниках № 2, 8, 11 встановлена сучасна ліфтова система збору яєць, яка складається з приводних станцій поздовжнього яйцезбору, поперечних конвеєрів збору яєць, поперечного і похилого транспортерів із механізмом підйому і стола яйцезбору. Прибирання посліду здійснюється стрічковими транспортерами, розміщеними під кожним ярусом батареї.

Кліткове обладнаннянімецького виробника (пташник, 7) складається з чотирьохярусної кліткової батареї етажерного типу. Клітка сітчастого типу, передні дверцята - розсувні, з вертикальними прутиками. Підлога клітки - сітчаста з оформленим жолобом під яйцезбір. Кормороздавач бункерного типу. На всіх ярусах батареї встановлено дозатори видачі корму. Напувалки ніпельні. Збір яєць проводиться вручну. Прибирання посліду проводиться стрічковим транспортером.

Рівень продуктивних якостей курей кросу „Хайсекс ” при утриманні в кліткових батареях різних типів різниться поміж групами (табл. 10, рис. 8,9,10) - за рівнем несучості курей, її інтенсивності, витратам кормів та збереженості поголів'я, витратам кормів та інтенсивністю несучості за період використання курей-несучок промислового стада.

Встановлено, що при утриманні курей промислового стада в кліткових батареях фірми “Техна” з автоматичним збором яєць (пташник №2) несучість на початкову несучку становила 280,73 шт. за збереженості поголів'я 59,9% і витратах корму за весь період продуктивного використання - 44,12 кг.

При утриманні птиці в кліткових батареях фірми „Техна” з ручним збором яєць (пташник №3) несучість на початкову несучку становила 264,26 шт. за збереженості поголів'я 84,0%, і витратах корму за весь продуктивний період - 42,67кг. А за утримання в кліткових батареї фірми німецького виробника(пташник №6) отримано результати - 273,67 шт. яєць і 77,97% - рівень збереженості поголів'я і витратах корму 43,04кг на 1 курку несучку-промислового стада.

Відзначимо, що рівень середньодобового споживання кормів був найвищий при утриманні курей промислового стада в пташнику №2, де встановлено кліткове обладнання фірми “Техна” з автоматичним збором яєць.

Табл. 8. Продуктивні якості курей при утриманні в кліткових батареях різних типів

Таким чином, найкращі результати щодо продуктивності курей промислового стада кросу „Хайсекс коричневий” отримано за використання кліткових батареях фірми „Техна” з ручним збором яєць (пташник №3) та в кліткових батареї фірми ,німецького виробника (пташник №6) .

4.3 Продуктивність курей несучок кросу Хайсекс Білий в залежності від ярусу клітинної батареї

Сьогодні на птахофабриці іде технічне і технологічне переозброєння. Інтенсивно проводиться ремонт приміщень і заміна старого, ще радянського обладнання, наприклад клітинних батарей типу КБН -3 для утримання курей несучок, на більш сучасне обладнання. Фірми постачальники пропонують обладнання різноманітне, наприклад етажність деяких батарей доходить до 8.

Кількість ярусів в батареї має свої переваги, головне з них - можливість більш інтенсивно використовувати приміщення. Але виникають і проблеми: в якому ярусі батареї птиці буде комфортніше, а від цього де вона буде краще зберігати і показувати свій генетично закладений потенціал. Якщо технічні проблеми постачання корму, збору яєць і видалення посліду вирішуються, то вплив фактору мікроклімату визначається складніше.

Чим більше птиці в приміщенні - тим більше загазованість і температура. Для цього повинна повністю переобладнувати систему повітрообміну і опалення. відповідна робота занадто затратна. Тому в господарстві зробили невеликий дослід в одному із невиробничих приміщень.

В приміщені була встановлені: одноярусна батарея, триярусна, та п'ятиярусна. В кожному ярусі утримувалось по 120 голів несучок. Посадку птиці проводили в віці 90-95 днів, приблизно за місяць до початку яйцекладки. В якості піддослідних тварин використовували курей кросу « Хайсекс Білий».

Годувалась птиця стандартним комбікормом за схемою годівлі несучок названого генотипу. Збір яєць проводився в ручну з визначенням продуктивності курей в середньому по кожного ярусу. В зв'язку з високими затратами праці контроль яйценосності проводили тільки тричі, в три вікові періоди. Визначалась також збереженість птиці. Результати досліду наведено в таблиці.

Аналіз таблиці показує, що для всіх піддослідних курей притаманні схожі тенденції в динаміці яйцекладки та збереженості. Але, у курей що розмішались в одноярусній батареї показники яєчної продуктивності і життєздатності були декілька вищими.

На наш погляд, кращі результати в багатоярусних батареях були у курей, які знаходились в нижніх ярусах. Але розбіжності між групами несуттєві, Тому, можливо зробити висновок, що незначне зменшення продуктивності в багатоярусних кліткових батареях значно менш тієї вигоди, що вони надають при більш ефективної експлуатації приміщень.

Слід зазначити, що ми не виявили суттєвих змін в характері продуктивності курей кросу « Хайсекс Білий» від висоти багатоярусних батарей.

Дослід наш неповний, не враховує всіх продуктивних якостей, особливо кріпості шкарлупи, що залежить не тільки генотипу і годівлі, а і освітлення птаха і технології яйце збору.

Висновки

1. Ефективність роботи птахівничого підприємства ТОВ « Авіс -Україна», найбільшого виробника харчових яєць в Сумській області, обумовлена дотриманням основних технологічних параметрів утримання і годівлі курей промислового стада і, значною мірою, впровадженням сучасних прийомів роботи зі стадом у відповідності до конкретних умов господарства.

2. Господарство поки що малорентабельне, але прибуткове. Всі зароблені кошти йдуть на погашення кредитної заборгованості та інноваційну реконструкцію птахофабрики.

3. На птахофабриці використовують клітковий спосіб утримання промислового стада - курей-несучок кросів Хайсек Білий та Бурий утримують у кліткових батареях фірми ,,Техна”, кліткових батареях БКН-3 і фірми PrixAgro (Німеччина).

4. Годують курей промислового стада повнораціонними комбікормами за рецептами, які розроблені на основі норм годівлі.Комбікорми у господарство постачають підприємства Полтавської області, що мають досвід виготовлення комбікормів для птиці.

5. Встановлено найвищий рівень продуктивності курей промислового стада кросу „Хайсекс коричневий” при використанні кліткового обладнання фірми „Техна” з ручним збором яєць та в кліткових батареях фірми німецького виробника (несучість на початкову несучку становила 264,26 шт. і 273,67 шт., збереженість поголів'я - 84,0% і 77,97% та витрати корму - 42,67кг і 43,04кг відповідно) порівняно зі стадом птиці, яке утримували в пташнику, де встановлено кліткове обладнання фірми „Техна” з автоматичним збором яєць, оскільки навіть за досягнення високого показника несучості рівень збереженості поголів'я у пташнику був надзвичайно низьким - 59,9%, більшими були і витрати корму - 44,12 кг.

6. При визначенні особливостей характеру продуктивності курей несучок кросу Хайсекс Білий в залежності від ярусу клітинної батареї значних відмінностей не встановлено.Для всіх піддослідних курей притаманні схожі тенденції в динаміці яйцекладки та збереженості. Але, у курей що розмішались в одноярусній батареї показники яєчної продуктивності і життєздатності були декілька вищими. Не виявлено суттєвих змін в характері продуктивності курей кросу «Хайсекс Білий» від висоти багатоярусних батарей. Тому, незначне зменшення продуктивності курей в багатоярусних кліткових батареях значно менш тієї вигоди, що вони надають для більш ефективній експлуатації приміщень.

Позиція виробництву.

При технічному переозброєнні матеріальної бази ТОВ « Авіс - Україна», необхідно поступово перейти на утримання промислового стада курей в багатоярусних клітинних батареяхPrixAgro (Німеччина) ( 4 ярусні) і батареї35 фірми ,,Техна” з автоматичним збором яєць. Це дозволить підвищити яєчну продуктивність птиці, покращити інкубаційні властивості, використання корму і ефективніше використовувати корисну площу виробничих приміщень.

Список літератури.

1. Альматарнех М. Яке утримання для птиці сприятливіше / М. Альматарнех // Тваринництво України. - 2008. - № 10. - С. 31-35

2. Байдевлятов А.Б., Герман В.В., Кирпич В.В. Система ветеринарно - санитарных мероприятий в промышленном птицеводстве.-Киев «Урожай», 1987

3. Барановський Д.І. , Герасимов В.І. та інші. Довідник з технології та менеджменту в тваринництві. - Харків: Еспада, 2002.-572 с.

4. Бондаренко Ю.В. Сравнительная характеристика различных методов сексирования домашних кур.//Птахівництво. Борки 1999, випуск 48, с. 9-18

5. Бородай В. П. Технологія виробництва продукції птахівництва: Підручник / Бородай В. П., Сахацький М .І., Вертійчук А. І. [та ін.]. - Вінниця:Нова Книга, 2006. - 360сБогачик О.Г. Добробут курей-несучок при інтенсивній системі утримання та шляхи його покращення // Ефективне птахівництво. - 2008.- №12.-С. 24-28..

6. Бородай В.П., Мельник В.В., Пономаренко Н.П., Базиволяк С.М., Романів Л.З. Продуктивність курей несучок кросу „Ломанн коричневий” при утриманні у кліткових батареях з різною кількістю ярусів // Актуальные проблемы современного птицеводства. Материалы IX Украинской конференции по птицеводству с международным участием. - Алушта, 2008. - С.10-15.

7. Бородай В.П., Пономаренко Н.П., Мельник В.В. Сучасний стан розвитку птахівництва // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Поліссі України: монографія в 2-х томах, Кабінет міністрів України, Національний аграрний університет. - Київ, Видавництво ТОВ „Алефа”.-2004.-Т.2.- С.72-79.

8. Беленький Б., Беленький А. Рациональные подходы к выбору оборудования // Птицеводство. - 2007 №11. - С. 2-4

9. Вербовиков А.І., Лук'яненко О.О., Гаврик А.П. Прогресивна технологія виробництва яєць. - К.: Урожай, 1983. - 96 с..

10. Довідник птахівника / М.І. Сахацький, І.І. Івко, І.А. Іонов та ін./ Під редакцією М.І. Сахацького - Харків. 2001. - 160 с.

11. Зора В.Б., Ковтун О.А. Вітчизняне кліткове обладнання для утримання батьківського поголів'я курей // Сучасне птахівництво. - 2007. - № 5-6. - С. 33-36.

12. Зора В. Системи для утримання птиці: вибирай сам // Пропозиція . - 2008. - № 8. - С. 34-37.

13. Кавтарашвили А. Ш. О сроках эксплуатации кур-несушек // Сучасне птахівництво. - 2007. - № 2. - С. 15-17.

14. Коваленко А.П, Кравченко В.И. Оценка пластичности и стабильности кроссов яичных кур в системе Европейских конкурсных испытаний.//Цитология и генетика. К.: 1987, т.21, №3, с. 93-94.

15. Лукьянов В. Выбираем клеточные батареи // Птицеводство. - 2007. - №7. - С. 29-32.

16. Морозов А. Техника для птицеводства // Птицеводство. - 2004. - №5. - С. 29-31.

17. Підприємства птахівництва. ВНТП-АПК-04.05.-Київ, Мінагрополітики України, 2005. - 90с.

18. Петров Ю.Є. Підводимо підсумки // Сучасне птахівництво. - 2009. - № 1. - С. 1.

19. Полянский Н.П. Интенсивные системы содержания птицы. - К., 1974. - 75с.

20. Писарев Ю. ,,Биг-Дачмент“ - належній партнер // Птицеводство. - 2004. - №3. - С. 44-45.

21. Производство куриных яиц / Ю.А. Рябоконь, И.И. Ивко, В.А. Мельник и др. Под редакцией Ю.А. Рябоконь. - Харков: Эскада, 2005. - 304с.

22. Промышленное птицеводство / Ф.Ф. Алексеев, М.А. Асриян, Н.Б. Бельченко и др.; сост.: В.И. Фисинин, Г.А. Тардатьян. - М.: Агропромиздат, 1991. - 544с.

23. Птахівництво і технологія виробництва яєць та м'яса птиці / В.І. Бесулін, В.І. Гужва, С.М. Куцак та ін.; За ред. В.І. Бесуліна. - Біла Церква, 2003. - 448 с.

24. Ресурсосберегающая технология производства яиц - МНТЦ “Племптица”, ВНТИП. - Сергиев Посад, 2004. - 111с.

25. Семена В.М. Стан та перспективи розвитку птахівництва України і кадрове забезпечення // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. /Харк. держ. зоовет. акад. - Харків, 2002. - Вип. 10 (34). - С.3-14. Сахацький М. І. Вплив умов утримання на продуктивність курей батьківського стада кросу Хайсекс білий / М.І. Сахацький, М.М. А. Альматарнех // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб./ Інститут птахівництва УААН. - Харків, 2008. - Вип. 62. - С. 181-196..

26. Сахацький М. І. Породи та кроси курей, що використовуються для виробництва харчових яєць в Україні // Сучасне птахівництво. -2006. - №8 (45). - С. 5-9.

27. Селекція сільськогосподарських тварин / Ю. Ф. Мельник, В. П. Коваленко, А.М. Угнівенко та ін. , За заг. ред. Ю. Ф. Мельника, В. П. Коваленка та А.М. Угнівенка. - К.: “Інтас”, 2008. - 445 с.: 28 іл.

28. Семена В. Селекція у птахівництві - потужний фактор інтенсифікації галузі // Тваринництво України 2001/4

29. Семенчук В. Птахівництво України на рубежі нового століття // Тваринництво України 2001/4

30. Степаненко І.А. Генетичний потенціал кросів і порід курей, що ви користовуються для виробництва яєць в Україні / Степаненко І. А., Коваленко Г.Т. // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб./ Інститут птахівництва УААН. - Харків, 2003. - Вип. 53. - С. 134-143

31. Технологія виробництва продукції птахівництва / Бородай В.П., Сахацький М.І., Вертійчук А.І., Мельник В.В. та ін. Підручник. - Вінниця: Нова Книга, 2006. - 360 с.

32. Чаплигін Є.М., Мельник В.О., Івко І.І., Степаненко О.В., Кульбаба С.В. Енергозберігаючі джерела освітлення пташників // Птахівництво. - 2003. - Вип. 53.- С. 476-481.

33. Шевченко М. Вітчизняне обладнання // Сучасне птахівництво. - 2004. - № 4. - С. 14-16.

34. Рекомендації з нормування годівлі сільськогосподарської птиці / Під ред. професора В. Ф. Каравашенка. - Борки: Інститут птахівництва УААН,1998. - 112 с .

35. Царенко О.М. Економічні основи використання ресурсозберігаючих, екологічно чистих і безвідходних технологій у тваринництві і птахівництві Суми. ВАТ “СОД”, видавництво “Казацький вал”, 2002 - 590 с.

36. Царенко П.П. Повышение качества продукции птицеводства. Ленинград, 1986. с.74-101.

37. Якимчик Б. А. Продуктивные и воспроизводительные качества прародительских и родительских форм кросса Хайсекс Белый в условиях Украины / Якимчик Б.А., Статник И.Я., Коваленко А.Т. // Птахівництво:Міжвід. темат. наук. зб./ Інститут птахівництва УААН. - Харків, 2004. - Вип.55. - С. 159-163

Размещено на Allbest.ru