Главная База знаний "Allbest" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Розробка проекту поліпшення меліоративних умов, гідрологічного режиму і санітарного стану ріки Мокра Сура

Розробка проекту поліпшення меліоративних умов, гідрологічного режиму і санітарного стану ріки Мокра Сура

Гідрографічна й гідрологічна характеристика ріки Мокра Сура. Характеристика пропуску максимальних витрат весняного водопілля та дощового паводку. Розрахунок заходів з розчищення русла. Оцінка впливу заходів з розчищення русла на навколишнє середовище.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 14.02.2013
Размер файла 209,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Іхтіологічні та орнітолоогічні дослідження проводили за загальноприйнятим методикам.

1.6.1 Флора та рослинність прибережжя та мілководь

До водянної рослинності відносять. В сучасний період природні лісові біогеоценози на території заплави р. Кільчень практично не залишились. Червонокнижних і рідкісних видів та угруповань на досліджуваній ділянці не зареєстровано.

В руслі ріки зареєстровано всього 11 видів, що надзвичайно мало для річки такого типу внаслідок заростання та промислово-сільскогосподарського забруднення.

Водяна рослинність в руслі представлена окремими фрагментами.

З угруповань занурених рослин - куширу зануреного (Ceratophyllum demersum).

З повітряно-водяних рослин: рогозу широколистого (Typha latifolia), частухи подорожникової (Alisma plantago-aquatica).

Таким чином рослинність ділянок запланованого розчищення русла відрізняється надмірним заростанням повітряно-водяною рослинністю, що перетворює русло ріки на очеретові болота і спрощеним складом угруповань макрофитів у порівнянні з іншими частинами ріки.

До прибережної рослиності відносять. В заплаві р. М. Сура розповсюджена мезофільно-лучна, гігрофільно-лучна рослинність з домінуванням бур'янистих видів.

Мезофільно-лучна рослинність в основному представлена угрупованнями злаків, серед яких домінують пирій повзучий (Elytrigia repens), зрідка костриця лучна (Festuca pratensis), а також різнотрав'я: морква дика (Daucus carota), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia), лопух великий (Arctium lappa), полин звичайний (Artemisia vulgaris). В їх складі кульбаба лікарська (Taraxacum officinale), щавель кінський (Rumex confertus), нетреба звичайна (Xanthium strumarium), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare) та ін.

Гігрофільно-лучна (лучно-болотна) рослинність зустрічається фрагментами трохе вище урізу води і представлена угрупованнями мітлиці повзучої (Agrostis stolonifera), бульбокомишу морського (Bolboschoenus maritimus) з такими гігрофільними видами: вовконіг європейський (Lycopus europaeus), щавель кучерявий (Rumex crispus), жовтець отруйний (Ranunculus sceleratus), жовтець повзучий (Ranunculus repens), алтей лікарський (Althea officinalis) перстач гусячий (Potentilla anserina) та інші.

Червонокнижних і рідкісних видів та угруповань на досліджуваній ділянці не зареєстровано.

ріка водопілля розчищення русло

1.6.2 Іхтіофауна

Ділянка ріки, де проектується розчистка русла, розташована в нижній течії р. Мокра Сура.

Особливістю процесу функціонування нижньої течії ріки, включаючи її абіотичні (морфологія, гідрологія, гідрохімія) і біотичні (фітопланктон, вища водна рослинність, зоопланктон, зообентос, іхтіофауна) параметри є багатофакторний трансформуючий вплив антропогенного походження. На цій ділянці починається звуження долини ріки, широка (до 4,5 км) двостороння заплава поступово змінюється на односторонню, шириною від 400 м до 1,5 км.

Прилягаючі ландшафти представляють собою мережу стариць, насипів, ярів і балок. Це колишні притоки ріки, деякі з них перетворилися на стічні канави, що приносять у акваторію Мокрої Сури скиди промислових і комунально-побутових вод, та змиті з ланів і сільгоспугідь органічні і інші забруднювачі. Значний вплив полягає також у використанні прибережжя під випас худоби та сільгоспугіддя.

Основними формуючими факторами у прибережжі є цивільне будівництво (більше 95% прибережної зони тут зайнято населеними пунктами) і скид стічних вод міської агломерації. Більше 45% обсягу річного стоку ріки складають забруднені стічні води - з 96,5 млн.м3/рік. Значний перепад висот від витоків до гирла, що міг би сприяти природній промивці акваторії, частково нівелюється підпором Дніпровського водосховища та перекриттям русла по всій течії ріки дамбами, запрудами, мостовими переходами та ін. Тим самим, по всій акваторії ріки, особливо в районі від с. Сурсько-Литовське до понтонного мосту (верхів`я Сурської затоки водосховища), формуються застійні зони із суцільно замуленими мілководними акваторіями, які у вегетаційний період здебільшого повністю заростають зануреною водною рослинністю.

Ділянка ріки від с. Новоалександрівка до с. Братське потерпає від всіх наведених факторів. Наближеність до Дніпровського водосховища фактично не впливає на формування фауни риб ділянки через високий рівень антропогенного навантаження, звуженості і мілководності русла, відсутності ефективних нерестовищ і шляхів до них, та можливості міграції молоді з цих акваторій на верхні ділянки ріки. Товщина донних відкладень на окремих ділянках перевищує 3 метри.

Перелічений комплекс негативного впливу визначає вкрай збіднілий склад фауни риб на даній ділянці.. По суті проводити порівняльний аналіз в змінах функціональних структур іхтіокомплексу даної акваторії з іншими ділянками ріки, некоректно взагалі з причини практичної відсутності угруповань риб на цій акваторії.

Таблиця 1.6 - Видовий склад, кількісні параметри фауни риб р. Мокра Сура.

Види риб

Станції відбору проб

Район с. Новоалександрівка - с. Братське

Усереднено по акваторії

ріки

х

%

у

х

%

у

1

2

3

4

5

6

7

Тюлька

-

-

-

0,07

0,01

0,11

Вівсянка

-

-

-

496,07

27,3

666,97

Гірчак

-

-

-

1225,13

67,42

1901,79

Плоскирка

-

-

-

0,33

0,02

2,01

Карась золотий

-

-

-

1,67

0,09

0,93

Карась сріблястий

-

-

-

3,13

0,17

15,57

Короп

-

-

-

0,07

0,01

26,25

Краснопірка

-

-

-

0,6

0,03

3,23

Лящ

-

-

-

1,93

0,11

52,04

Лин

-

-

-

0,35

0,02

1,21

Товстолобик

-

-

-

0,07

0,01

3,79

Плітка

12,5

4,95

354,25

33,48

1,85

129,75

Верховодка

-

-

-

45,63

2,51

209,91

Чебачок амурський

240,0

95,05

933,4

0,67

0,03

0,49

Щипавка

-

-

-

2,2

0,12

8,31

Щука

-

-

-

0,83

0,05

75,42

Йорж

-

-

-

0,6

0,03

2,73

Окунь

-

-

-

1,73

0,09

3,75

Судак

-

-

-

0,2

0,01

3,19

Бичок-пісочник

-

-

-

1,6

0,09

7,78

Бичок-головач

-

-

-

0,3

0,02

4,71

Бичок-гонець

-

-

-

0,13

0,01

0,07

Всього

252,5

100,00

1287,65

1816,79

100,00

3120,01

Промислово цінні

-

-

-

2,2

0,12

81,48

Промислові

12,5

4,95

354,25

42.19

2.32

235,66

Малоцінні промислові

240,0

95,05

933,4

45,7

2,5

210,2

Непромислові.

-

-

-

1726,7

95,04

2592,85

Примітка: х - чисельність, екз/100м2; у - біомаса, г/100 м2; %-доля виду від загальної чисельності.

З зареєстрованих на всій акваторії ріки 22 видів риб, на ділянці від с. Новоалександрівка до с. Братське у прибережних біотопах встановлено всього 2 види - плітка і випадковий далекосхідний інтродуцент - чебачок амурський. Останній, при чисельності 240,0 екз/100м2 займає 95% чисельного складу іхтіофауни. Плітка реєструється у кількості 12,5 екз/100м2 (5% від загальної чисельності). Відсутність в пробах інших видів риб свідчить про те, що на даній ділянці вони практично не мешкають, а можуть лише короткочасно тут знаходитися при міграційних процесах. Тобто ця ділянка практично не відповідає умовам життєдіяльності більшості представників туводної іхтіофауни. Характерна ознака - найвищий рівень пристосування до цих, замулених, вкрай забруднених стоками акваторій проявив саме новий для регіону вид - чебачок амурський, а не типові усталені до будь-яких шкідливих впливів аборигенні види місцевої фауни - гірчак, карась сріблястий та ін. Ці види (разом з іншими ) реєструються на ділянках нижче по течії і значно вище по течії (в районі с. Сурсько-Литовське).

В цілому, загальний стан іхтіоценозу на ділянці від с.Новоалександрівка до с.Братське, слід класифікувати як деструктивний. Слід зазначити, що процеси природного відтворення риб (нерест) тут не відбуваються, умови існування і нагулу як молоді, так інших вікових груп риб, характеризуються як критичні. Негативні зміни в структурі і параметрах іхтіоценозу повністю відповідають загальному рівню техногенного навантаження.

Виходячи з вищенаведеного, зазначимо, що проведення комплексу робіт по розчищенню русла і відновленню гідрологічного режиму з вилученням надлишків донних відкладень є не тільки припустимим, але і вкрай необхідним заходом.

1.7 Оцінка якості води та донних відкладень

Оцінка якості води й донних відкладень виконана по матеріалам гідрогеологічних і біолого-екологічних досліджень становища р. Мокра Сура, проведеним у серпні 2006 р.

Вода р. Мокра Сура мінералізована і в ній порушені процеси самоочищення. Цього року мінералізація склала на період відбору проб 1140 мг/л, жорсткість - 9,2 мг-экв./л, реакція слаболужна. Концентрація хлоридів 196 мг/л, концентрація сульфатів 350,6 мг/л, катіони подані в основному іонами натрію, кальцію та магнію, що характерно для рік даного району і визначається характером їхнього живлення.

За результатами спостережень якість води річки по хімічному аналізу більшості показників, відповідає вимогам встановленим до водойм рибогосподарського використання.

В той же час результати досліджень донної фауни показують, що якість води річки, згідно різних систем індикації за макрозообентосом, дозволяє віднести її до дуже забрудненої. Річка потребує проведення невідкладних робіт по її оздоровленню.

По утриманню водорозчинних солей гумусовані шари донних відкладень віднесені до середньозасолених.

Сухий залишок водяних витяжок до 0,596 %. Тип засолення по аніонах хлоридно-сульфатний, по катіонам калієво-натрієвий. Реакція середовища слаболужна, рН - 7,9.

Наявність важких і кольорових металів у донних відкладеннях, у порівнянні з їхніми значеннями в ґрунтах даного регіону, незначна і залежить від характеру донних відкладень, ступеня збагачення проб органічною речовиною і детритом. Вміст важких і кольорових металів не перевищує гранично допустимих концентрацій, за виключенням міді. Концентрація міді на порядок вище ГДК але незначно перевищує фонове значення.

Хімічний склад води ріки Мокра Сура приведений у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 - Зміст хімічних компонентів у поверхневих водах

№

п/п

Найменування хімічних компонентів

ГДК,

мг/л

р. Мокра Сура,

мг/л

Дата відбору:

2.08.2006 р.

1

Смак

-

0

2

Колір

-

0

3

Запах

-

0

4

Прозорість

-

30

5

Сухий залишок

-

1140

6

РН

6,5-8,5

7,9

7

Жорсткість загальна

мг-экв/л

9,2

8

Na + K

-

202,4

9

Ca

-

88,2

10

Mg

-

58,4

11

Cl

350,0

196,0

12

SO4

500,0

350,6

13

HCO3

-

305,1

14

CO3

-

відс.

15

NO3

45,0

13,0

16

NO2

3,3

0,082

17

Fe загальне

0,3

0,25

18

NH4

2,0

< 0,15

19

Ni

0,1

0,061

20

Cu

1,0

0,021

21

Pb

0,03

0,001

22

Cd

0,001

< 0,01

23

Cb

0,1

0,022

24

Mn

0,1

0,021

Вміст важких і кольорових металів у донних відкладеннях приведений у таблиці 1.8.

Донні відкладення є одним з інформативних компонентів водних екосистем, тому що відображають всі зміни, які відбуваються на водозборі й у самих водоймах у процесі їхньої еволюції. Донні відкладення формуються під впливом заплавних ґрунтів і внутрішньоводоймових процесів, що відбуваються в них.

Таблиця 1.8 - Зміст важких металів у донних відкладеннях

№

п/п

Найменува-ння показників

Форма

присутності

ГДК для ґрунтів, форма

мг/кг

Зміст, мг/кг

р. Мокра

Сура

ПК 14+50

р. Мокра

Сура

ПК 117+50

р. Мокра Сура

(фон)

масова

рухома

13.06.2006р.

02.08.2006р.

02.08.2006р.

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Мідь Cu

масова

-

3,0

46,45

24,93

42,56

2.

Свинець Pb

масова,

подвижна

32,0

20,0

6,88

2,05

3,35

3.

Кадмій Сd

масова

-

0,5

0,19

0,62

0,39

4.

Марганець Mn

масова

1500

-

191,74

270,88

273,77

5.

Кобальт Со

масова

-

5,0

3,20

0,5

0,5

У процесі формування в донних відкладеннях, особливо мулових, акумулюється значна кількість різних хімічних речовин - органічних, біогенних, токсичних. Накопичуючи їх з водної товщі, або поставляючи у воду за певних умов, донні відкладення тим самим відіграють немаловажну роль у формуванні гідрохімічного режиму і якості води водойми, сприяючи їхньому самоочищенню й вторинному забрудненню.

При вишукуваннях були відібрані зразки донних відкладень р. Мокра Сура на ПК 14+50 і ПК 117+50.

Основні типи донних відкладень на досліджуваній ділянці являють собою мули піщанисті і мули дисперсні.

Наявність важких металів у донних відкладеннях примірно дорівнює їхнім значенням у ґрунтах даного регіону й залежить від характеру донних відкладень, ступеня збагачення проб органічною речовиною й детритом.

Найбільш високими концентраціями представлена мідь (до 46,45 мг/кг). Зміст важких металів в мулах р. Мокра Сура наведено в табл. 1.8.

Утримання важких і кольорових металів повсюдно не перевищує гранично допустимих концентрацій, за виключенням міді

У зв'язку із заплавною діяльністю в руслі ріки донні відкладення характеризуються значною строкатістю фізико-хімічних і агрохімічних властивостей.

Потужність гумусированных донних відкладень варіює від 1,8 до 2,8 м, по змісту гумусу переважають малогумусні (гумусу 3, 2-5,0%), на окремих ділянках зустрічаються середньогумусні (5, 2-5,5%).

У загальній масі відкладень слабогумусні шари (зміст гумусу 1,5 - 2,4%) мають невелику потужність ( 40-50 см), іноді зовсім відсутні.

Вміст органічної речовини донних відкладень варіює в межах 1,55-6,47%, загального азоту 0,095-0,291% рухливого фосфору 1,5-13,0 мг на

100 г ґрунти, обмінного калію 28-35 мг на 100 г ґрунти.

У зв'язку з тим, що технологія розчищення русла не дозволяє проводити селективну виїмку донних відкладень: окремо добре гумусовані й слабогумусовані з оглеєними грунтоутворюючими породами, існує небезпека створення плям слабогумусованих з поверхні шарів на ділянках планування (землевання).

Незважаючи на певні обсяги слабогумусованих ґрунтів у загальній масі відкладень, середній зміст гумусу у відвалах розкриву при ретельному перемішуванні складе 2-3%. Тому при розрівнюванні ґрунтів досить важливо гарне перемішування й перекриття менш гумусованих шарів добре гумусованими (на практиці обумовлене візуально - по кольору наносимого шару).

Узагальнюючи вищевикладене можна зробити наступні висновки:

1. Донні відкладення по змісту гумусу цілком придатні для землевання відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ 17.4.2.02.-83 і ДЕРЖСТАНДАРТУ 17.5.3.06.-85.

2. Обов'язкова витримка відвалів (із проморожуванням) протягом 1-2 сезонів для поліпшення фізичних властивостей ґрунтів.

3. По агро - й фізико-хімічних показниках донні відкладення істотно не відрізняються від фонових ґрунтів заплави, а в ряді випадків, мають кращі характеристики, тому донний мул складований у тимчасові відвали при розчищенні русла доцільно використовувати для землевання малородючих ґрунтів. При цьому варто керуватися наступними положеннями:

- вміст органічної речовини в мулі повиненстановити не менш 2%;

- сухий залишок водної витяжки не більше 0,3%;

- ділянки землевання повинні добре дренуватися, а найбільш сприятливі ґрунти для цієї мети легкого механічного складу, тобто супіщані й легкосуглинисті;

- при розрівнюванні хорошо гумусованих ґрунтів по площі заплави, особливу увагу необхідно приділяти створенню рівномірних шарів по змісту гумусу.

4. Доцільно після виїмки донних відкладень провести агрохімічне обстеження ґрунтів відвалів, тому що при розкритті можлива виїмка ґрунту зі строкатістю по змісту гумусу.

5. Оскільки донний мул в основній масі багатий органічними речовинами, однак бідний рухливими формами фосфору, треба при землеванні доповнити недолік фосфору мінеральними добривами. Найбільш доцільно використовувати мул після витримки й підсихання в аеробних умовах протягом не менш 6 місяців і компостування спільно із гноєм (доза гною зменшується в 2-2,5 рази проти звичайної, що дає крім додаткового збагачення рухливими формами живильних речовин, гарне перемішування органо-мінеральної маси, поліпшення її фізичних властивостей).

6. Донний мул, як правило, слабкозасолений тому при землеванні варто внести гіпс у дозі 1-2 т/га, щоб уникнути утворення соди при природному промивному режимі засолених ґрунтів. Гіпс доцільно вносити при компостуванні, чим досягається більш рівномірне перемішування його з органо-мінеральною масою.

7. Перед землеваням заплавних земель доцільно провести фрезування дернини для роздроблення коріння рослинності й кращого контакту наносимого шару із ґрунтом ділянок землевання.

8. Після нанесення мулу на ділянки, їх треба залужити багаторічними травами й витримати протягом 3-4 років у меліоративному стані, тобто під шаром багаторічних трав.

У цілому, розчищення русла ріки, навіть на порівняно невеликому відрізку, дозволить змінити меліоративний стан ґрунтів за рахунок поліпшення водно-повітряного й сольового режимів, що сприятливо позначиться надалі на формуванні лугових рослинних асоціацій.

Заходи щодо збереження й поліпшення екологічного стану заплавних земель повинні супроводжуватися агротехнічними, лісомеліоративними - на прибалочних схилах і гирловій частині балок, що виходять до заплави

р. Мокра Сура уздовж ділянки розчищення русла. У заплаві повинен дотримуватися режим прибережних смуг і водоохоронної зони з розробкою й впровадженням відповідних заходів, що сприяють збереженню екологічного стану заплавних земель.

2. Обґрунтування гідротехнічних заходів з розчищення русла р. Мокра Сура

2.1 Сучасний стан річища та заплави в районі с. Новоолександрівка

У результаті порушення водного режиму (спорудження перемичок у руслі, винос продуктів ерозії з діючих ярів і балок, відсутності водоохоронних зон, оранка берегів впритул до урізу води) відбулося замулення ріки Мокра Сура, що викликало підйом рівня ґрунтових вод на прилягаючих землях; а в період паводків створюється підпір води, що затоплює заплавні землі та населені пункти Дніпропетровського району.

2.2 Характеристика пропуску максимальних витрат весняного водопілля та дощового паводку

Весняна повінь спостерігається кожен рік. Середня дата початку повені - 27 лютого. Максимальна витрата води спостерігається у середньому

11 березня, кінець повені - 7квітня. Середня тривалість повені складає 39 діб, найбільша тривала 61 добу (1974 р.), найменша - 13 діб (1951 р.). Середній обсяг стоку повені складає 5,8 млн. м, найбільший - 22,6 млн. м. спостерігався у 1970 р.

Середня із найбільших витрат води весняник повінь складає 13,4 м/с, (табл. 2.1) найбільша спостерігалась 09.03.1986 р. - 78,5 м/с. За останні 20-30 років спостерігається тенденція зменшення інтенсивності максимальних витрат весняних повіней на річках регіону у 1,5 рази у порівнянні з попереднім періодом, що пов`язано з загальним потеплінням, особливо в зимові місяці, і зменшенням накопичення снігу.

Дощові паводки спостерігаються після тривалих дощових опадів. Середня витрата дощових паводків складає 3,0 м/с , найбільша спостерігалась 27 січня 1979 р. - 71,1 м/с. Середній об'єм стоку паводків складає 0,9 млн. м, найбільший - 12,4 млн. м (1979 р.).

Таблиця 2.1 - Розрахунки максимальних витрат весняної повені в басейні р. Мокра Сура

Найменування показників

р. Базавлук в/п Катерино-Наталівка (аналог)

Мокра Сура (гирло)

с. Новоалександровка

1

2

3

4

№ створу,

в/п

Площа басейну F,

км2

1050

2827

2607

Довжина водотоку L,

км

75,3

136

114

Відстань від гирла,

км

84,5

0,0

22

Падіння ріки Н,

м

106,2

108,6

105,2

Інтенсивність водовіддачи am,

мм/год

4,3

4,3

4,3

Коефіцієнт форми та шорсткості русла а

км/добу

8

8

8

Швидкість добігання хвилі повені v=aH1/3

км/добу

37,9

47,7

37,8

Тривалість добігання хвилі повені =L/v,

діб

1,99

2,85

3,02

Тривалість водовіддачи від сніготанення tc, (рис. 49)

діб

3,1

3,0

2,9

Співвідношення n=/tc,

0,64

0,95

1,04

Коефіцієнт редукції: - =(0,28+0,07n)/(1+2n) при n>1; (>tc)

-

- =0,35/(1+2n) при n<1; >1

0,153

0,121

0,114

- =tc/(0,92tc-0,24+(1,94tc+5,95) ); при <1

-

Площа лісів в басейні fл,

км2

30

70,39

156,94

Площа боліт в басейні fб,

км2

6

9,33

0,00

Коефіцієнт складу лісів ,

0,85

0,85

0,85

Коефіцієнт підвищення часу водовіддачи за рахунок залісеності та заболоченості m=1+fл/F+fл/F

1,03

1,02

1,05

Умовний час початку віддачи стоку: - у витоку ріки Ти

діб

3,3

3,3

3,3

- в розрахунковому створі ріки Тс, (рис. 50)

діб

2,7

2,7

2,7

Тривалість неодночасності віддачи стоку tн=Ти-Тс,

діб

0,6

0,6

0,6

Коефіцієнт, що враховує вплив залісеності, заболоченості і

неодночасності сніготанення =(tc+)/(mtc++tн)

0,88

0,90

0,89

Регулюючий об'єм водосховища W1,

млн. м3

2,0

3,5

0

Водозбірна площа водосховища f1,

км2

390

580

540

Об'єм стоку з площі басейну водосховища S1=0,001hp1%f1,

млн. м3

23,4

34,8

32,4

Коефіцієнт, що враховує зарегулювання витрати водосховищем,

r1=1-(W1/S1)[1-(1-f1/F)0,75]

0,97

0,98

1,00

Регулюючий об'єм водосховища W2,

млн. м3

0

0

0

Водозбірна площа водосховища f2,

км2

0

0

0

Об'єм стоку з площі басейну водосховища S2=0,001hp1%f2,

млн. м3

0

0

0

Коефіцієнт, що враховує зарегулювання витрати водосховищем,

r2=1-(W2/S2)[1-(1-f2/F)0,75]

1,00

1,00

1,00

Сумарний коефіцієнт зарегулювання водосховищами, r=r1r2

0,97

0,98

1,00

Максимальна витрата Q1%=0,28amFr,

1%

м3/с

165

362

313,5

Забезпеченість, Р, %/модульний коефіцієнт,

3%

0,75

124

272

235,1

5%

0,64

105

232

200,7

10%

0,47

77,5

170,3

147,4

25%

0,25

41,2

90,6

78,4

0,5%

1,19

196

431

373,1

Шар стоку повені 1 % забезпеченості hp1%,

мм

60

60

60

Об'єм стоку повені W1%=0,001hp1%F,

1%

млн. м3

61,0

166,1

156,4

Забезпеченість, Р, %/модульний коефіцієнт, ,

3%

0,73

44,5

121,3

114,2

5%

0,62

0,59

36,0

98,0

10%

0,37

22,6

61,5

57,9

25%

0,16

9,8

26,6

25,0

0,5%

1,18

72,0

196,0

184,6

3. Проектування та розрахунок заходів з розчищення русла р. Мокра Сура

3.1 Загальна схема намічуваних заходів, що передбачаються проектом

У процесі розробки проекту були виконані детальні топографічні, інженерно-геологічні, гідрогеологічні дослідження заплави ріки Мокра Сура. Використані матеріали техно-робочого проекту «Расчистка русла и регулирование водного режиму реки Мокрая Сура в Днепропетровськой области» виконаного Дніпропетровським філіалом інституту «Укрдіпроводгосп» у 1981 році, рішення якого були реалізовані не в повному обсязі.

У результаті досліджень з'ясовано, русло ріки в районі с. Новоолександрівка - с. Братське сильно замулене, заросло водною рослинністю через що, при проходженні весняних і дощових паводків відбувається регулярне, тривале затоплення заплавних земель і підтоплення присадибних ділянок. Замулення русла на цій ділянці привело до підйому рівня ґрунтових вод у заплаві. У верхній течії ріки виконувалось локальне розчищення й русло перебуває в задовільному стані.

Основною причиною замулення русла ріки є порушення землекористувачами водоохоронного режиму ріки. Захисні лісонасадження по берегах ріки в заплавній частині знищені й не відновлені, водоохоронні зони не відведені, заплавні землі й прируслові схили розорані впритул до урізу води. Крім того, у руслі ріки силами господарств побудовані без проектів ряд мостів і перемичок, що створюють підпор води.

У зв'язку з викладеним, для регулювання водного режиму р. Мокра Сура на ділянці довжиною 12,52 км, передбачається поліпшення гідромеліоративної обстановки в заплаві ріки з виконанням наступних заходів:

- розчистити русло ріки довжиною 11,84 км;

- перевлаштувати водопропускну споруду;

для кращого сполучення населення с. Новоолександрівки і с. Братське спорудити 6 пішохідних містків;

передбачити руслові перемички-перекати для підтримки рівня води в плесах - кількістю 6 шт;

передбачити насадження 15,3 км захисних лісових насаджень;

передбачити облаштування прибережної захисної смуги.

Увесь комплекс заходів варто розглядати, як природоохоронний.

3.2 Розчистка русла ріки

З метою зниження рівня ґрунтових вод у заплаві й запобігання її тривалих затоплень, а також для поліпшення санітарних і гідрологічних умов у районі сіл Новоолександрівка - Братське проектам передбачається розчищення русла ріки довжиною 11,84 км.

Розчистка русла передбачає збільшення перерізу ріки для кращого проходження повені, відновлення плесів з метою створення запасів води в сухий період року.

Розчистка виконується по існуючому руслу, тому проектні параметри поперечного перетину максимально наближені до природного.

Відповідно з п. 7.9 ДБН Б.2.4-1-94 “Планування та забудова сільських поселень”[26] для територій, що забудовані житловими та громадськими будинками розрахунковий рівень води ріки повинен забезпечити пропуск паводків 1% забезпеченості без затоплення забудови.

Прийняті такі розміри поперечного перетину русла: ширина по дну

В= 10 м, закладення укосів m = 2,0, глибина розчистки hср. = 2,5 м. Розчистка русла коливається в межах 0,3…3,0 м., рахуючи від замуленого дна, або від 2,5 м до 5,02 м, якщо рахувати від поверхні землі

Поздовжній профіль р. Мокра Сура приведений на аркуші(лист) - 4.

Розчистка русла передбачається екскаватором - драглайн на сланях з-під води. Екскаватори розробляють ґрунт у відвали. Ґрунт виїмки залишається у відвалах для просушки, а після просушки розкидається екскаваторами на сланях по прилягаючій території й зниженням рельєфу. Після цього вся прибережна полоса планується бульдозерами.

Русло ріки в межах розчистки перетинається з лініями електропередач (13 шт.), кабелями зв'язку (10 шт.), лініями зв'язку (5 шт.) і газопроводами (5шт). Проектом передбачається перебудова комунікацій що знаходяться окремо від споруд відповідно технічних умов власників.

У зв'язку з великою глибиною розчищення (до 2,5 м.) і насиченою мережею підземних комунікацій, що проходять як правило поруч із ними, при проходженні русла під існуючими автодорожніми мостами і магістральними газопроводами розчищення не виконується, для забезпечення безпеки споруд і економічної цілеспрямованості. Не поглиблені ділянки під спорудами передбачається використовувати у вигляді руслових перемичок -перекатів, з метою недопущення переосушення прилягаючих земель і акумуляції меженного стоку, у маловодні роки.

3.3 Гідрологічні розрахунки

Визначення об'єму стоку заданої забезпеченості і його внутрішньорічний розподіл.

При проектуванні підпірних ГТС, що акумулюють стік, в першу чергу необхідно розрахувати об'єми його, які можливі для використання в сільськогосподарському використанні. При проектування об'єктів зрошення - це визначення можливостей місцевого стоку для забезпечення проведення проектних режимів зрошення у відповідності до нормативної забезпеченості року (як правило це 75%-ва забезпеченість). Інше питання розрахунку об'ємів стоку, це визначення максимальних його значень для проектування водоскидних споруд.

Нормою річного стоку називають середнє його значення за багаторічний період, який включає декілька (не менше двох) повних циклів коливань водності при незмінних фізико-географічних умовах .

На території України густота пунктів спостереження за стоком річок не дозволяє прямо визначити норму стоку для невеликих, а тим більше для тимчасових водостоків. Тому цю величину для водозбірної площі р. Мокра Сура будемо визначати як для випадку відсутності даних спостережень.

При відсутності гідрометричних спостережень величину норми стоку визначають за картою ізоліній середнього багаторічного стоку.

Коефіцієнт варіації річного стоку Сv приймемо із довідникових карт , а також із даних гідрометричних спостережень Сv =0,8.

Розрахункове значення відношення коефіцієнта асиметрії (Сs) до коефіцієнта варіації (Cv) необхідно приймати, як середнє за даними групи річок з найбільш тривалішими спостереженнями за розглянутою гідрологічною характеристикою в гідрологічно однорідному районі.

Для випадку, що представлений в дипломному проекті, приймаємо це відношення рівне Cs=1,5Cv.

Для вибраного співвідношення (Cs=1,5Cv) вибирається модульний коефіцієнт (Кр%) при визначенні модуля стоку заданої забезпеченості.

qp% =Kp% *qo, (3.1)

де qo - модуль стоку, знятий з карти ізоліній норми річного стоку.

Об'єм стоку заданої забезпеченості визначаємо за формулою

Wp% =qp% · F · 31,5, (3.2)

де F - площа водозбору, км2.

Крім річних значень стоку, для визначення режиму роботи водосховищ та ставків, необхідно знати і розподіл стоку всередині рокую тобто по сезонам та місяцям. Розподілення в відсотках від річного стоку проводимо з врахуванням пересихання водостоку та водності року з використанням типових схем розподілу стоку.

Для прийнятих значень модуля стоку qo=0,57 л/(с·км2), коефіцієнта варіації Cv=0,80 та Cs=1,5Cv знаходимо значення модульного коефіцієнта річного стоку та зводимо розрахунки модуля та об'єму стоку, що розраховані за формулами (3.1; 3.2), в таблицю 3.1 для найбільш характерних значень забезпеченості року.

Таблиця 3.1 - Значення стоку з водозбору р. Мокра Сура (F=2607 км2)

Забезпеченість року, %

Кр%

q%, л/(с·км2)

W%, тис.м3

0,5

3,85

2,19

179843,9

1

3,49

1,99

163419,8

5

2,57

1,464

120224,4

10

2,11

1,20

98544,6

Норма

1

0,570

46808,6

50

0,814

0,46

37775,4

90

0,148

0,008

656,9

Таким чином в середньо сухий рік об'єм річного стоку складе 22186 тис. м3 .

За відсутності даних спостережень внутрішньорічний розподіл стоку (в % від річного) (табл. 3.2) визначаємо за типовими схемами для Дніпропетровського гідрологічного, в межах якого знаходиться водозбір р. Мокра Сура.

Визначення максимальної витрати весняної повені.

Максимальний стік весняної повені розраховуємо для випадку відсутності даних спостережень за рекомендаціями СНиП 2.01.14-83 [21].

Таблиця 3.2 - Типовий внутрішньорічний розподіл стоку р. Мокра Сура

Характеристика

року

Забезпече-

ність

року, %

Січень

Лютий

Бере-зень

Кві-тень

Тра-вень

Чер-вень

Ли-

пень

Сер-

пень

Вере-

сень

Жов-тень

Листопад

Грудень

Рік

У відсотках річного стоку

Багатоводний

10

17,8

2,7

52,0

8,8

3,0

2,1

0,5

0,1

0,9

1,7

2,6

7,8

100

Середній

50

4,6

4,6

60,0

17,2

2,9

1,7

1,1

0,4

0,7

0,9

4,7

1,2

100

Маловодний

75

7,0

11,9

42,1

24,1

3,4

1,8

0,8

0,5

0,8

1,7

2,8

3,1

100

Дуже маловодний

90

11,2

9,7

34,2

19,5

6,3

3,4

1,4

0,9

1,3

2,6

4,5

5,0

100

В тис.м3

Багатоводний

10

15667

2376

45769

7746

2641

1848

440

88

792

1496

2288

6865

88018

Середній

Норма

2087

2087

27222

7804

1316

771

499

181

318

408

2132

544

45370

Маловодний

75

1553

2640

9340

5347

754

399

177

111

177

377

621

688

22186

Дуже маловодний

90

1382

1197

4220

2406

777

420

173

111

160

321

555

617

12340

Розрахункова максимальна витрата води весняної повені Qр% м3/c заданої щорічної вірогідності перевищення Р% для рівнинних річок визначають за формулою

Qp% = [K0hp%12/(A+A1)n1] A (3.3)

де К0 - параметр що характеризує дружність весеняної повені визначається за даними річок-аналогів;

hр% - розрахунковий шар сумарного весняного стоку (мм) щорічної вірогідності перевищення Р%. При відсутності даних спостережень приймаємо в залежності від середнього багаторічного шару стоку h0, значення якого визначаємо з карти;

- коефіцієнт що враховує нерівність статистичних параметрів шару стоку та максимальних витрат води приймаємо за рекомендаціями, для 1%-ої забезпеченості =1, для 5%-ої -=0,96

- коефіцієнт, що враховує вплив водосховищ ставків та проточних озер. При відсутності таких на водозборі =1

1 - коефіцієнт що враховує зниження максимальної витрати води в залісених басейнах

2 - коефіцієнт що враховує зниження максимальної витрати води в заболочених басейнах. При відсутності боліт 2=1

А - площа водозбору річки (водотоках), км2 ;

А1 - додаткова площа водозбору що враховує зниження редукції км2 приймаємо за рекомендаціями , приймаємо А1=10 км2

п1 - показник ступеня редукції що приймаємо за рекомендаціями .Для XIII району по характеру формування повені приймаємо п1=0,35.

Максимальна витрата води весняної повені Qр% м3/c, розрахована за формулою (3.3) вважається не зовсім точною величиною. Тому всі розрахунки в даному випадку будемо проводити по формулі граничної інтенсивності

Qp=0,28·бm ·ц·F·с·r·л, (3.4)

де Qp - максимальна миттєва витрата (м3/с) ймовірністю перевищення Р%;

0,28 - коефіцієнт розмірності;

am - максимальна інтенсивність водовіддачі (мм/год) 1%-вої ймовірності перевищення;

ц - коефіцієнт редукції модуля максимальної витрати;

F - площа водозбору, км2;

с - коефіцієнт, що враховує вплив залісеності, заболоченості і неодночасності віддачі стоку з басейну;

r - коефіцієнт, що враховує вплив системи водосховищ;

л - коефіцієнт ймовірності перевищення максимальних витрат води.

Максимальна витрата Qp відповідає ймовірністю перевищення Р% і залежить від коефіцієнта л; при л=1 формула (3.10) визначає максимальну витрату основної 1%-вої ймовірності перевищення.

Максимальна годинна інтенсивність водовіддачі am для 1%-вої ймовірності перевищення рекомендується приймати в відповідності з вказівками.

Коефіцієнт редукції модуля максимальної витрати ц визначається в залежності від величини ф і відношення

, (3.5)

де ф - тривалість добігання стоку;

tс - тривалість водовіддачі за добу.

У випадку коли n>1 (ф>tс) коефіцієнт визначається за формулою

, (3.6)

Коли час добігання ф<1 доби, коефіцієнт редукції визначається за формулою

. (3.7)

Тривалість добігання хвилі повені визначається за формулою

, (3.8)

де L - довжина водотоку, км;

х - швидкість добігання, км/добу.

Швидкість добігання хвилі повені в свою чергу визначається

за формулою

х=б·H1/3, (3.9)

де б - коефіцієнт форми русла і шорсткості його дна і стінок;

H - падіння річки від її витоку до розрахункового створу, а для малих річок (з ф<1 доби) від водорозділу до розрахункового створу, м.

Тривалість водовіддачі від сніготанення (силового притоку) tс визначається за картою ізоліній .

Коефіцієнт, що враховує вплив залісеності, заболоченості і неодночасності сніготанення в окремих ділянках басейну визначається за формулою

. (3.10)

Коефіцієнт обліку зарегульованості (зниження) максимальної витрати водосховищем в басейні визначається за формулою

, (3.11)

де W1 - регулюючий об'єм водосховища;

S1 - стік з водозбірної площі f1;

n - показник степені, що приймається для весняної повені рівним 0,75.

Всі розрахунки наведено в таблиці 3.3.

Враховуючи, що водозбір річки значно зарегульований, ймовірно ці витрати будуть значно менші. Тому необхідно їх уточнити шляхом розрахунку гідрографа максимального стоку та його трансформації.

Визначення максимальної витрати дощового паводку.

Модуль максимальної витрати визначається по карті ізоліній

q200 =0,16 м3/(скм2). Показник редукції визначається по карті ізоліній n=0,7. Перехідний коефіцієнт р% від ймовірності перевищення 1% до іншої ймовірності; 5% =0,58, 0,5% =1,5.

Таблиця 3.3 - Значення максимальних витрат весняної повені для розрахункового створу на р. Мокра Сура(F=2607 км2)

Забезпеченість року, %

Модульний коефіцієнт переходу від 1%-вої забезпеченості, Кр%

Максимальна витрата,

Q%, м3/с

Об'єм стоку повені, W%, млн.м3

0,5

1,18

373,1

184,6

1

1

315,5

156,4

3

0,73

235,1

114,2

5

0,59

200,7

92,3

10

0,37

147,4

57,9

25

0,16

78,4

25,0

Максимальну миттєву витрату води річок дощових паводків (Qр% м3/с) для водозборів проводять по редукційній формулі , яка має вид

, (3.12)

де q200 - модуль максимальної витрати (м3/(скм2) ймовірністю перевищення 1 %, приведеною до площі 200 км2;

n - показник ступеню зменшення модуля розрахункової витрати води;

р% - перехідний коефіцієнт від ймовірності перевищення 1 % до заданої ймовірності;

1 - коефіцієнт, який враховує зарегульованість максимальної витрати води проточними озерами.

Модуль максимальної витрати визначається по карті ізоліній

q200 =0,16 м3/(скм2). Показник редукції визначається по карті ізоліній n=0,7. Перехідний коефіцієнт р% від ймовірності перевищення 1% до іншої ймовірності; 5% =0,58, 0,5% =1,5.

Коефіцієнт 1, який враховує зарегульованість максимальної витрати проточними озерами обчислюється за формулою

(3.13)

де f/оз - середньозважена озерність водозбору;

С - параметр який залежить від середнього шару повені; С=0,1; f/оз=0,5%.

Коефіцієнт 1 який враховує зарегульованість максимальної витрати проточними озерами 1 =1/(1+ 0,175*0)= 1.

Коефіцієнт 2 враховує зниження максимальної витрати за рахунок заболоченості водозбору і визначається за формулою

2=1- 0,8 lg(1+0,1 fб). (3.14)

Коефіцієнт 1, 2 враховує зниження максимальної витрати за рахунок заболоченості водозбору 2 =1.

Обчислюємо розрахункову витрату

Q3%= 0,16 · 0,58 · 1 · 1 · 2607 ·(200/ 2607 ) 0,7 = 40,09 м3/с.

Q1%= 0,16 · 1 · 1 · 1 · 2607 ·(200/ 2607 ) 0,7 = 69,12 м3/с.

Q0,5%= 0,16 · 1,5 · 1 · 1 · 2607 ·(200/ 2607 ) 0,7 = 103,68 м3/с.

Об'єм дощового паводка 1 % ймовірності перевищення обчислюють по його шару той же забезпеченості, який визначається по карті ізоліній для центра водозбору р. Мокра Сура біля с. Новоалександрівка становить h1%=8 мм. В величину шару стоку, яка знята з карти вводимо поправочний коефіцієнт в залежності від розміру площі водозбору та розрахункової забезпеченості.

Тоді шар стоку дощового паводку 5% = 8 · 0,58 · 0,16 = 0,7424 мм., шар стоку дощового паводку 1%= 8 · 1 · 0,16 = 1,28 мм., 5%= 8 · 1,5 0,16 = 1,93 мм

Об'єм стоку паводка W5%= 0,7424 · 2607 = 1935 тис.м3.

Об'єм стоку паводка W1%= 1,28 · 2607 = 3337 тис.м3.

Об'єм стоку паводка W0,5%= 1,93 · 2607 = 5031 тис.м3.

Розрахунок і трансформація гідрографа стоку весняної повені заданої ймовірності перевищення.

Визначаємо умовну тривалість підйому повені tn, яка залежить від коефіцієнтів несиметричності гідрографа Кs дружності повені Кд,

(3.15)

(3.16)

де h п - шар стоку за період підйому повені, мм; h - сумарний шар стоку повені, мм.

Умовна тривалість підйому повені визначається по графіку в залежності від значень Кs і Кд .

Коефіцієнт несиметричності визначається, в залежності від розмірів площі водозбору Кs =0,36.

Максимальна середньодобова витрата 1 % забезпеченості

Q1%=315/1,20 = 262 м3/с.

Максимальна середньодобова витрата 5 % забезпеченості

Q5%=200,7/1,20 = 166 м3/с.

Тоді модуль середньодобової витрати 1 % ймовірності перевищення буде

q=262 ·1000/ 2607 = 100,5 л/(с*км2).

Коефіцієнт дружності повені обчислюємо по формулі (3.16):

Коефіцієнт дружності повені складають Кд= 100,5 / 110 = 0,91.

За допомогою графіка при Кs =0,36 і Кд=1,0 визначаємо tп= 10 діб.

За цими даними можна визначити координати розрахункового гідрографа та побудувати його. Проте в нашу задачу входить тільки визначення ймовірного зниження Максимальної витрати за рахунок значного зарегулювання стоку в розрахунковому створі.

За даними кадастрових зйомок та паспортизації водних об'єктів на розглянутому водозборі сягає 70 шт з загальним об'ємом близьким до стоку 50%-вої забезпеченості, тобто 38 млн.м3. При відповідному завчасному регулюванні (спрацюванні) об'ємів напередодні великої повені регулюючий об'єм можливо довести до величини 50-70 млн.м3.

Отже, проведемо розрахунок трансформації весняної повені водосховищем спрощеним способом, що дасть змогу визначити ступінь зниження максимальної витрати.

Максимальну трансформовану витрату весняної повені знаходимо за формулою

. (3.17)

Регулюючу ємність приймемо середню із прогнозованого значення. Об'єм стоку повені 1%-вої забезпеченості приймемо у відповідності до таблиці 3.3 - 156,4 млн.м3; для 5%-вої забезпеченості - 92,3 млн.м3.

Маємо =262.(1-60/156,5)=162,44 м3/с.

Маємо =166.(1-60/92,3)=58,1 м3/с.

3.4 Конструкція водопропускної споруди

На ділянці регулювання водного режиму ріки передбачається перебудова водопропускної споруди на ПК 125+20[аркуші 1,5]. Існуюча водопропускна споруда представляє собою трубчатий переїзд із трьох ниток залізобетонних труб Ш 1200мм. У період паводка й сильних зливових дощів споруда затоплюється перетворюючись у брід. Створюється підпір і підтоплення прилягаючих орних і присадибних земель.

Для забезпечення нормального пропуску води на переїзді через ріку, передбачається перебудова водопропускної споруди.

Водопропускна споруда запроектована із залізобетонних труб круглого поперечного перерізу ТН 200.50-5п-4кп (Ш 2.0 м, L=5 м), у чотири нитки. Більш інтенсивні витрати проходять по заплаві ріки.

3.5 Конструкція руслових перемичок-перекатів

Для зменшення розмиваючих швидкостей в руслі ріки і акумуляції води в плесах в меженний період, що не дає можливості заростати руслу ріки водяною рослинністю, передбачено 6 руслових перемичок-перекатів. Руслові перемички являють собою земляні переливні греблі які получаються на ділянках, де не розчищається русло ріки.

Це ділянки під існуючими капітальними спорудами: автодорожніми мостами на ПК...ПК 21+50, 76+57, 98+08 магістральним газопроводом на

ПК 118+90, газопроводом на ПК 66+91 і газопроводом на цегельний завод ПК 46+54, де по технічних умовах ТОВ «Новоолександрівський цегельний завод» у зв'язку з безперервним виробництвом заводу неможливо відключити газопровід навіть на короткий строк, щоб перекласти газопровід.

3.6 Конструкція пішохідних містків

Ріка Мокра Сура в районі проектної розчистки проходить по населеному пункту с. Новоолександрівка і біля с. Братське. Для забезпечення зв'язку між двома частинами села і між селами, в місцях організованих переходів через ріку передбачається будівництво пішохідних містків, замість примітивних кладок кустарного виробництва.

Передбачено побудувати 6 пішохідних містків висячого типу довжиною 30 м по ТПР 820-1-060.86, на ПК...ПК 10+32, 34+74, 60+88, 64+64, 88+68, 108+56. Конструктивно пішохідний місток являє собою береговий пролітний блок з дерев'яного настилу шириною 1 м і товщиною дошки 40 мм, зі сталевими пілонами й монолітними фундаментами і якорями.

Обґрунтування водоохоронних зон і прибережих захисних смуг

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річки встановлюється водоохоронна зона.

Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.

На території водоохоронної зони забороняється:

Використання стійких та сильнодіючих пестицидів;

Влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

Скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, зниження, кар'єри та ін.), а також у струмки.

До складу водоохоронної зони входить прибережна захисна смуга, заплавні тераси, брівки і схили корінних берегів, а також балки і яри, що безпосередньо впадають у річкову долину.

Ріка Мокра Сура має площу водозбору 2830 км2. Виходячи з цього ріка віднесена до категорії середніх рік, тому ширина прибережної захисної смуги, відповідно «Водному кодексу України», становить 50 м від урізу води (в межах водоохоронної зони) по обох берегах ріки.

Проектом передбачена посадка в ПЗС захисних лісонасаджень шириною 10 м на ділянці розчистки русла, загальною довжиною 15,3 км, із посадкою дерев основної породи - вільха, допоміжної породи - верби (чагарникової форми) і чагарнику - шипшини.

У межах населеного пункту прибережна смуга встановлюється з урахуванням конкретних сформованих умов планування і забудови. У межах прилягаючих до рік присадибних земель громадян прибережна смуга може бути звужена за умови використання земельної ділянки з метою, що виключає шкідливий вплив на водний об'єкт.

У межах прибережної смуги забороняється:

- розорювання земель (крім підготування ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво й городництво;

- збереження і застосування пестицидів і добрив;

- устрій літніх таборів для худоби;

будівництво будь-яких споруджень (крім гідротехнічних, гідрометричних і лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів, стоянок автомобілів;

миття й обслуговування транспортних засобів і техніки;

- устрій звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, цвинтарів, скотомогильників, полів фільтрації та інше.

На земельних ділянках дна ріки можуть провадитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних споруджень, укладкою кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові і геологорозвідувальні роботи.

Об'єктів, розташування яких на території водоохоронної зони не відповідає вимогам Водного і Земельного кодексів України, і які пропонуються винесенню з території прибережної захисної смуги - немає.

Місця і порядок проведення позначених робіт визначаються відповідними проектами, що погоджуються з органами місцевого самоврядування і з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства і геології.

Підтримка водоохоронних зон і прибережних смуг у належному стані і дотримання режиму використання їхньої території покладається на керівників організацій і підприємств, а також на громадян, у використанні яких знаходяться земельні угіддя, розташовані в межах водоохоронних зон і смуг.

Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних смуг та їх експлуатацію, а також за дотриманням режиму використання покладений на виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів і державні органи охорони навколишнього природного середовища. Компетенція міських і сільських рад визначена Водним кодексом України.

Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських та районних у містах рад народних депутатів у галузі регулювання водних відносин

До відання сільських, селищних, міських та районних у містах рад народних депутатів у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

- здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

- контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

- встановлення правил загального користування водними об'єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу;

- обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції;

- організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи підприємств, установ і організацій;

- організація інформування населення про стан водних об'єктів, а також про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть негативно вплинути на здоров'я людей, та про заходи, що вживаються для поліпшення стану вод;

- вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.

Облаштування захисних прибережних смуг необхідно виконувати при розчищенні наступної ділянки ріки, тому що досвід розчищення річок показує, що тільки через два-три роки закінчиться формування берегів і трав'яного покриву на вийнятих ґрунтах, відновиться меліоративний стан ґрунтів, покращиться їх водоповітряний і сольовий режим. Це дозволить виконати посадку лісонасаджень, забезпечити їхнє вирощування й подальший ріст.

Весь комплекс заходів варто розглядати як природоохоронний.

5. Організація виробництва робіт з розчистки русла

Проектований об'єкт розташований у с. Новоолександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, що в 12 км від м. Дніпропетровська.

У районі будівництва добре розвинута дорожня мережа. Біля с. Новоолександрівка проходить міжобласна дорога Дніпропетровськ-Запоріжжя. Є розгалужена мережа автодоріг місцевого значення із твердим покриттям.

Промисловість, що забезпечує будівництво матеріалами, зосереджена в містах Дніпропетровську, Павлограді, Новомосковську та інш.

Докладний перелік проектованих споруд приведений у технічній частині проекту.

Вибір типу землерийних машин і механізмів прийнятий виходячи з обсягів земляних робіт, оптимальних схем проведення робіт, і технічної можливості застосування відповідних механізмів на даній ділянці розчищення. Наявність великої кількості повітряних ліній електропередач, у тому числі ВЛ-35 кВ із мінімальним провисом проводів 5.5 м, автодорожніх мостів, не дозволяє використовувати для розчищення земснаряд. Тому розчищення русла прийнято виконувати екскаваторами драглайн на сланях.

Нормативна тривалість будівництва визначена у відповідності зі СНиП 1.04.03-85* р.4, п.18 стор.51 і складає 15 місяців, у тому числі підготовчий період 2 місяці (див. розрахунок).

Під час виконання будівельно-монтажних робіт необхідно строго додержуватись вимог СНиП 3.02.01.-87, СНиП 3.07.03-85 і СНиП III-4-80, а також правила пожежної безпеки під час виконання БМР ППБ 05-86.

Всі земляні роботи механізовані. Основні землерийні механізми прийняті в проекті для розчистки русла р. Мокра Сура: екскаватор драглайн ємністю ковша 0.8 м3 , екскаватор ЕО-2621 ємністю ковша 0.25 м3, бульдозер на тракторі Т-100.

Розчищення виконується двома заходами. Першим - екскаватор розробляє приблизно половину об'єму розчистки у відвал. Другим заходом виконується доробка об'єму й формування укосу. Після часткової просушки ґрунту у відвалах виконується розкидання близько 60% об'єму по прилягаючій території шаром до 0.5 м. Після остаточної просушки вийнятого ґрунту виконується планування всієї прибережної смуги бульдозером.

Таблиця 5.1.-Розрахунок тривалості будівництва

1. Назва й місцезнаходження будівництва

Регулювання водного режиму р. Мокра Сура у Дніпропетровській області

2. Проектна потужність

- розчищення русла ріки

- 11.84 км

3. Кошторисна вартість, Всього

в т. ч. БМР

- 12965.856 тис. грн.

- 9059.101 тис.грн.

4. Строк уведення об'єкта в дію

- 2008р.

5. Початок будівництва об'єкта по плану

- 2007 р.

6. Тривалість будівництва визначена по

СНиП 1.04. 03-85* розділ 4, п.18 стор. 51

а) розчищення русла й регулювання рік

при обсязі земельних робіт - 868,144 тис. м3

Зменшення потужності складе:

(1- 0.868144)х100/1=13.19%

Зменшення норми тривалості будівництва складе:

13.19х0.3 = 3.96 ? 4%

Тривалість будівництва дорівнює:

Т= 15х(100-4)/100=14.4 ? 15 мес.

в т.ч. підготовчий період

15 місяців

2 місяці

Підрядчик по будівництву об'єкту визначається тендером.

Монтаж збірних залізобетонних і сталевих конструкцій гідротехнічних споруд і зворотне засипання пазух застінного простору виконувати відповідно до вимог СНиП 3.07. 01-85, III-15-76* і III-16-80, СНиП III-18-75*, СНиП III-4-80*.

Зворотне засипання котлованів під споруди ведеться екскаватором із грейферним ковшем 0, 65-0,8 м3 і бульдозером на тракторі потужністю 100 к.с., з ущільненням ґрунту.

Товарний бетон рекомендується приготовляти й поставляти пересувними бетонозмішувачами типу СБ-91 на автомобілі КРАЗ або КАМАЗ і автосамосвалами із БРУ м. Новомосковска. Збірні залізобетонні конструкції будуть поставлятися з Новомосковського, Самаровського заводів залізобетонних виробів.

Проектні споруди, як об'єкт будівництва в цілому , не мають складної і не освоєної технології і відносяться до нескладних об'єктів.

Технологія проведення робіт по будівництву пішохідних мостиків

Проектом передбачено виготовлення металевих конструкцій пілонів, анкерів, підвісок арматурних сіток і дерев'яних конструкцій пролітних блоків у майстернях або на полігонах.

На будівельному майданчику виконуються роботи з розробки котлованів бетонуванню якорів і фундаментів і монтажні роботи пілонів і пролітних будов.

Послідовність виконання будівельно-монтажних робіт:

Розбивка осей споруди на місцевості;

Розробка котлованів якорів і фундаментів екскаватором, і доробка вручну;

Установка опалубки, арматурних сіток, анкерних болтів і бетонування якорів і фундаментів;

4. Після затвердіння бетону приєднуються анкерні тяги й засипаються котловани, трамбуючи з доведенням щільності ґрунту до 1.65 т/м3;

5. Монтаж автокраном металевих конструкцій пілонів, строго дотримуючись вертикальності стійок.

6. Натяжка несучих канатів: - канати розгортаються на березі. Один кінець закріплюється за допомогою затискачів за попередньо встановлені відтяжки, визначається середина каната від якої в обидва боки відкладається половина розрахункової довжини (для ПМВ- 30-1 розрахункова довжина між пілонами дорівнює 36.48 м) каната між пілонами, до іншого кінця несучого каната прив'язується допоміжний канат, перекидається через ролики пілона й перевозиться на інший берег. За допомогою лебідки або бульдозера несучий канат перетягається через ролики опор з розрахунку, щоб відмітки на канатах перебували над роликами пілонів, і закріплюється за відтяжку.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены