Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення

Основи економічної ефективності виробництва продукції тваринництва. Сучасний рівень економічної ефективності виробництва молока у господарствах. Резерв збільшення та перспективи розвитку виробництва молока і підвищення його економічної ефективності.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.12.2008
Размер файла 145,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

На підприємстві облік заробітної плати працівників є документальним, достовірним, та однаковим у всіх галузях господарювання. Робітники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору на підприємстві у відповідності із Законом України, конкретизуючи права та обов'язки працівників, а також оплата за працю, відрахування у фонди, розрахунок прибуткового податку.

У зв'язку з цим на підприємстві організується оперативний та бухгалтерський облік праці та її оплата.

Для того щоб виконувати задачі, які стоять перед обліком, на підприємстві створені:

- контроль за чисельністю персоналу та використанням робочого часу;

правильність документального оформлення виробки робітників та службовців;

своєчасне нарахування заробітної плати та допомог, а також їх видача;

своєчасне утримання сум податків та перерахування їх до бюджету;

розподіл заробітної плати по об'єктах калькулювання;

планування звітів про працю.

Облік праці і заробітної плати - один із самих важливих і складних відділів роботи, потребуючих точних та оперативних даних, в яких відображаються зміни в чисельності працівників, кодах виробничих затрат, затратах робочого часу, категоріях працівників та здійснюється контроль за використанням трудових ресурсів. Організація оплати праці здійснюється на основі: законодавчих та інших нормативних актів, генерального замовлення на державному рівні; колективних договорів; трудових договорів; регіональних та галузевих замовлень.

На кожному підприємстві, установі організації виникає необхідність оцінити і оплатити працю.

При цьому документування господарських операцій має забезпечити одержання своєчасної та об'єктивної інформації про чисельність працівників, використання робочого часу, виробіток продукції і розрахунки щодо оплати праці.

Облік руху особового складу СВК "Колос" здійснюється у плановому відділі та відділі кадрів. При цьому обліку підлягають всі працівники незалежно від виконуваної роботи та займаної посади.

Охорона праці працівників в господасрстві визначається відповідно до Закону України “Про охоронк праці” від 21 листопада 2002 року № 229-ІV (із змінами і доповненнями), який визначає права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

У кожному підприємстві є в наявності затверджений трудовий договір, який не містить положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови відповідають вимогам законодавства.

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

В умовах товарного виробництва і ринкових відносин індивідуальні витрати сільськогосподарських підприємств формують собівартість продукції.

Собівартість продукції - це витрати сільськогосподарських підприємств на виробництво і реалізацію продукції, визначені в грошовій формі. Собівартість продукції як економічна категорія є частиною вартості товару, оскільки не включає витрати, які втілюються і реалізуються у вартості додаткового продукту.

В умовах ринкової економіки кількість показників та методів їх обчислення постійно зростатиме.

Земля - це продукт природи, і лише в процесі виробничої діяльності людей вона стає засобом виробництва.

У сільському господарстві земля - це головний засіб виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

Економічна ефективність землі в сільському господарстві виражена системою показників, що характеризують, як ефективність використання всіх закріплених за господарством земельних ресурсів, так і ефективність окремих її видів.

Ефективність використання землі характеризується натуральними і вартісними показниками. До вартісних показників відносяться: валова продукція, товарна продукція, валовий дохід і прибуток.

Валова продукція сільського господарства являє собою всю масу виробленої в даному році продукції, включаючи приріст незавершеного виробництва.

Товарна продукція - це частина валової продукції, яка була реалізована й прийняла форму товару.

Валовий дохід - знов створена вартість живою працею робітників колективу за рік. Вона включає в себе фонд оплати праці і чистий дохід.

Прибуток - вираховується як перевищення виручки від товарної продукції над її собівартістю.

У 2006 році сільськогосподарський виробничий кооператив "Колос" спрацював із прибутком в сумі 1105,0 тис. грн., в той час як у 2005 році дане підприємство спрацювало із прибутком у сумі 929,0 тис. грн., а у 2004 році у сумі 735,0 тис. грн. Отже господарство із року в рік працює більш ефективніше, отримуючи при цьому все більше і більше прибутку. Фінансовий прибуток від операційної діяльності склав за 2006р. у сумі 871,0 тис. грн., а у 2005 році - 513,0 тис. грн. і у 2004 році 453,0 тис. грн. У доході виручка від реалізації продукції рослинництва складає у сумі 4597,1 тис грн. при загальній сумі реалізації на 9791,1 тис. грн. або 47,0 тис. грн., продукція тваринництва складає 3237,0 тис. грн. або 33,1% від загальної суми реалізації, промислової продукції реалізовано на суму 925,0 тис. грн., надано послуг на суму 724,0 тис. грн. та реалізовано товарів на суму 303,0 тис. грн. Прибутковими у 2006 році була продукція рослинництва.

Обсяг реалізації (виручки) товарів, робіт, послуг у сільськогосподарському виробничому кооперативі „Колос” у 2006 році склав 9791,1 тис. грн. без податку на додану вартість, що на 31,8% або на 2360,1 тис. грн. більше ніж у 2005 році та на 49,7% або на 3251,1 тис. грн. більше ніж у 2004 році. Тобто щороку обсяг виручки від реалізації зростає.

Собівартість реалізованої продукції у 2006 році склала 8465,0 тис. грн., що на 33,1% більша ніж у 2005 році та на 47,7% більша ніж у 2004 році. Тобто так як зростає виручка від реалізації товарів, робіт, послуг так зростає і собівартість реалізованої продукції. Проте валовий прибуток також зростає і у 2006 році він склав 1326,1 тис. грн., що на 253,1 тис. грн. більше прибутка 2005 року та на 518,1 тис .грн. більше прибутка 2004 року. Якщо проаналізувати обсяги реалізації по галузях, то отримаємо слідуючу картину, висвітлену у таблиці ___.

таблиця ___

(тис грн.)

виручка від реалізації

повна собівартість реалізованої продукції

2005р.

2006р.

% 2006р. до 2005р.

2005р.

2006р.

% 2006р. до 2005р.

Рослинництво

3397,1

4597,1

135,3

3607,1

4045,0

112,1

Тваринництво

2623,0

3237,0

123,4

2283,4

3516,0

154,0

Промислова продукція

776,9

925,0

119,1

858,9

975,0

113,5

Реалізація іншої продукції, робіт, послуг

191,0

724,0

379,1

194,7

760,0

390,3

Реалізація товарів

443,0

303,0

68,4

469,9

251,0

53,4

Всього по господарству

7431,0

9791,1

131,8

7414,0

9552,0

128,8

(тис. грн.)

прибуток (збиток)

рентабельність, у %

2005р.

2006р.

% 2006р. до 2005р.

2005р.

2006р.

% 2006р. до 2005р.

Рослинництво

-210,0

552,1

362,9

-5,8

13,6

334,4

Тваринництво

339,6

-279,0

45,1

14,9

-7,9

34,6

Промислова продукція

-82,0

-50,0

61,0

-9,5

-5,1

53,7

Реалізація іншої продукції, робіт, послуг

-3,7

-36,0

973,0

-1,9

-4,7

247,4

Реалізація товарів

-26,9

52,0

293,3

-5,7

20,7

463,1

Всього по господарству

17,0

239,1

1406,5

0,2

2,5

125,0

Видно, що обсяг реалізації зріс в порівнянні із 2005 роком, але якщо у 2005 році прибуткова була лише галузь тваринництва, то у 2006 році прибутковою стала галузь (основна) рослинництва.

Крім цього хотілося б зазначити, що у 2006р. від реалізації зернових та зернобобових культур отримано виручку в сумі 2782,1 тис. грн. та прибуток в сумі 275,3 тис грн. із рівнем рентабельності 11,0%, насіння соняшнику отримано виручку в сумі 1160,0 тис. грн. та прибуток в сумі 406,9 тис. грн. із рівнем рентабельності 54,0%. А от овочі, цукровий буряк, соя, ріпак було реалізовано із збитком, тобто повна собівартість реалізованої продукції була більша над виручкою від реалізації. Також у 2006 році вся продукція тваринництва була збиткова із-за високої собівартості продукції окрім продукції свинини, яка уже не один рік прибуткова. В той же час у 2005 році продаж і великої рогатої худоби, і свиней був прибутковим. В таблиці 10 можна побачити відношення повної собівартості 1 цнт реалізованої продукції та реалізаційної ціни того ж самого 1 цнт.

таблиця

(грн за 1 цнт)

повна собівартість

ціна реалізації

різниця

Зернові та зернобобові культури

53,85

59,77

5,92

в т.ч. пшениця

53,32

53,20

-0,12

гречка

56,47

154,99

98,52

кукурудза

51,18

56,88

5,70

ячмінь

59,38

57,52

-1,86

горох

103,30

54,49

-48,81

овес

31,08

41,70

10,62

Соняшник

61,23

94,32

33,09

Соя

119,79

105,26

-14,53

Ріпак

112,96

93,07

-19,89

Цукрові буряки

17,82

16,20

-1,62

Велика рогата худоба

853,41

526,31

-327,1

Свині

650,51

733,54

83,03

Птиця

2239,13

1130,43

-1108,70

Молоко

100,75

93,09

-7,66

Яйця (за 1 тис.шт.)

454,79

327,13

-127,66

Отже із даної таблиці чітко видно яка продукція була прибутковою, а яка збитковою. А тому комплекс по виробництву сільськогосподарської продукції являє собою досить складну структуризовану систему, в яку крім галузей рослинництва та тваринництва входять борошномельна, круп'яна, комбікормова, хлібопекарна та інші галузі промисловості, транспортна інфраструктура і система сервісного обслуговування. Тому концепція його розвитку передбачає модернізацію всіх галузей і складових, удосконалення економічних і технологічних зв'язків між ними, їх збалансований розвиток, комплектування, комбінування і кооперування виробництва, використання найновіших технологій, збільшення асортименту і поліпшення якісних показників кінцевої продукції, підвищення економічної ефективності її виробництва.

Таким чином, для підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції необхідно:

поліпшити селекційну роботу, направлену на виведення нових сортів;

забезпечити дотримання технологічної дисципліни на полях та фермах, виконання вимог наукових обґрунтувань;

забезпечувати правильне зберігання продукції, для чого прискорити спорудження в місцях виробництва добротних сховищ, зерноскладів та навісів;

створити сучасну елеваторну промисловість, реконструювати старі елеватори, збільшити місткість сховищ зерна, оснастити їх новітнім ваговим та розвантажувальним обладнанням, зерносушарками та всіма необхідними механізмами для гарантування тривалого і надійного зберігання зерна.

Для скорочення втрат сільгосппродукції і збереження її якості потрібно забезпечити господарства сучасною технікою, удосконалити технологію збирання.

Виробничі фонди сільського господарства залежно від економічного значення в процесі виробництва, характеру обороту і способу перенесення вартості на створений продукт поділяються на основні і оборотні.

Основні виробничі фонди - це засоби виробництва, які протягом тривалого часу беруть участь у процесі виробництва, зберігають натурально - речову форму і поступово, частинами переносять свою вартість на створений продукт.

Оборотні виробничі фонди - це засоби виробництва, які повністю споживаються протягом одного виробничого циклу, втрачають натурально - речову форму і повністю переносять свою вартість на готовий продукт .

Основні фонди поділяються на:

фонди сільськогосподарського призначення;

фонди не сільськогосподарського призначення;

невиробничі фонди.

Основні фонди сільськогосподарського призначення - це фонди, які приймають участь в процесі виробництва сільськогосподарської продукції. До них відносяться: будинки, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження і т.д.

Фонди не сільськогосподарського призначення спрямовані на виробництво продукції промислового характеру, ці фонди пов'язані з будівлею, торгівлею, суспільним харчуванням і т. д.

Невиробничі фонди не приймають безпосередньої участі в виробництві продукції, але відіграють важливу роль, створюючи сприятливі умови для життя і високопродуктивної праці сільськогосподарських працівників.

На балансі СВК "Колос" знаходиться основних засобів на суму 33376,0 тис .грн. В тому числі будинків і споруд на суму 24232,0 тис. грн. або 72,6% від загальної суми основних засобів, машин та обладнання на суму 6021,0 тис. грн. або 18,0% від загальної суми основних засобів, транспортних засобів на суму 1086,0 тис. грн. або 3,2% від загальної суми основних засобів, інструментів, приладів, інвентарю налічується на суму 57,0 тис. грн. або 1,7% від загальної суми основних засобів, робочої і продуктивної худоби налічується на суму 1877,0 тис. грн. або 5,6 тис. грн., багаторічних насаджень на суму 35,0 тис. грн. або 0,1% від загальної суми основних засобів, інших основних засобів обліковується на суму 68,0 тис. грн. або 0,2% від загальної суми основних засобів. На протязі 2006 року в господарство надійшло основних засобів на суму 1315,0 тис. грн., в тому числі ввели в дію будинки і споруди на суму 188,0 тис .грн., придбано машин і обладнання на суму 783,0 тис грн., транспортних засобів на суму 832,0 тис грн., інструментів, приладів на суму 7,0 тис. грн. та робочої і продуктивної худоби на суму 315,0 тис. грн. Крім цього на підприємстві на кінець 2006 року залишилось незавершене будівництво на суму 298,0 тис. грн. Середньорічна вартість активі у 2006 році становила в СВК "Колос" 35461,0 тис. грн. в той час як у 2005 році даний показник становив 33788 тис. грн., тобто на 5,0% більше за 2005 рік.

Фондозабезпеченість господарства - це вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на одного средньорічного працівника.

Економічна ефективність використання основних виробничих фондів характеризується фондовіддачею, фондоємкістю продукції та нормою прибутку.

Фондовіддача - це вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.

Фондоємкість продукції - це середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на 1грн валової продукції.

Для визначення економічної ефективності використання основних і оборотних фондів сільськогосподарського виробництва обчислюють норму прибутку . Цей показник визначають з відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних виробничих фондів:

Нп,

де Нп - норма прибутку, %

П - прибуток, грн.;

Фосн і Фоб - середньорічна вартість відповідно основних і оборотних фондів, грн.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів ко характеризує кількість оборотів за рік і визначається за формулою:

де Вр - виручка від реалізації продукції, грн.;

Мв - вартість молодняка, переведеного в основне стадо, грн.;

Вс - виручка від реалізації основного стада, грн.;

Зо - середньорічні залишки оборотних засобів, грн.

Тривалість одного обороту визначається діленням кількості днів у році на коефіцієнт оборотності засобів.

Існує два способи збільшення виробництва продукції сільського господарства - екстенсивний та інтенсивний.

Інтенсифікація сільського господарства - це такий спосіб ведення, за якого збільшення виробництва продукції досягається за рахунок додаткових вкладень, спрямованих на широке використання досягнень науково - технічного прогресу, застосування більш ефективних засобів виробництва і прогресивних технологій, що забезпечують підвищення продуктивності земельних угідь і поголів'я худоби.

Основним показником, що характеризує рівень інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є сума основних виробничих фондів, поточних виробничих фондів і поточних виробничих затрат без амортизації в розрахунку на одиницю оброблюваної площі.

Прямий і головний показник, найбільш широко відображає суть рівня інтенсивності, тобто концентрацію живої та уречевленої праці в розрахунку на одиницю земельної площі.

Для аналізу досягнутого рівня основний показник може бути розподілений на 2 частини:

1) Фондозабеспеченність - це відношення основних фондів сільськогосподарського призначення до земельної площі.

2) Фондоозброєнність - це відношення виробничих затрат до земельної площі.

Показник

2002 рік

2003 рік

2004 рік

2005 рік

2006 рік

Фондозабеспеченність

3703

3943

4051

4155

4264

Фондоозброєнність

1061

1067

1070

1430

1732

Вони є додатковими показниками.

Економічну ефективність інтенсифікації характеризують наступні показники:

1.Вихід валової продукції з одиниці земельної площі. Вся валова продукція в господарствах оцінюється в співставних цінах, це дозволяє використовувати даний показник в динаміці, а також виконувати співставлення діяльності господарств, що працюють в однакових умовах.

Допоміжні показники: товарна продукція, валовий дохід, чистий дохід, прибуток в розрахунку на одиницю земельної площі.

2.Продуктивність праці - це відношення валової продукції до одиниці затрат праці.

3.Фондовіддача і фондоємність.

Питома вага основних фондів сільськогосподарського призначення по господарству висока. Вона складає 77,6%, з них найбільш питому вагу займають будинки, споруди та передавальні пристрої - 64,7%, машини і обладнання - 23,3%.

Економічна ефективність використання основних фондів зростає з підвищенням фондовіддачі та зниженням фондомісткості виробництва продукції, що і відбувалося в господарстві протягом 2002-2006 років.

За період 2002-2006 років спостерігався прогрес по відношенню до показників рівня інтенсифікації. Ця зміна призвела до того, що фондозабезпеченість збільшилась на 15,1% за рахунок збільшення середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 15,0% при одночасному зменшенні площі сільськогосподарських угідь на 0,2%. Потрібно звернути увагу на обчислення амортизації основних фондів в розрахунку на 100 га. сільськогосподарських угідь в розрізі кожного року періоду 2002-2006 років. В 2001-2003 роках після реформування господарства всі наявні основні засоби були переоцінені. Закуплялися нові основні засоби. Крім того, деяку частину основних фондів дане підприємство орендує. Тому в 2004 році відрахування амортизації збільшилось на 30,0 тис .грн. в порівнянні з попереднім роком, в 2005 році ще збільшилось на 77,9 тис. грн., а в 2006 році вже зменшилося на 57,9 тис.грн. Вцілому ж економічна ефективність інтенсифікації показала, що валова продукція в співставних цінах 2000 року, а також в розрахунку на 100 гр сільськогосподарських угідь, за останні три роки збільшилась у 1,2 рази, а на 1 робітника у 1,3 рази. Це сталося через те, що валова продукція в співставних цінах 2000 року збільшилась на 24,6%, а чисельність працівників за цей же період зменшилась на 2,7%.

Собівартість продукції - це витрати сільськогосподарського підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі.

У сільськогосподарському виробництві розрізняють собівартість виробничу і повну, індивідуальну і галузеву, планову і фактичну

Виробнича собівартість включає витрати сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції, а повна собівартість - витрати на виробництво і реалізацію продукції.

Індивідуальна собівартість відображує витрати окремого сільськогосподарського підприємства на виробництво і реалізацію одиниці продукції. Галузева собівартість характеризує середні витрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції окремої галузі певної сукупності господарств.

Планова собівартість - це витрати, які передбачає господарство відповідно до нормативів витрачання виробничих ресурсів і оплати праці з розрахунку на одиницю продукції. Фактична собівартість характеризує рівень проведених господарством витрат на виробництво і реалізацію сільськогосподарської продукції.

Важливою економічною категорією, яка властива діяльності підприємств на принципах господарського розрахунку, є рентабельність. Рентабельність - показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який свідчить про те, що господарство від своєї діяльності одержує прибуток.

Прибуток господарств - це реалізована частина їхнього чистого доходу.

Характеризуючи рентабельність виробництва окремих видів продукції, галузей і господарств в цілому, недостатньо визначити величину прибутку, необхідно зіставити її з виробничими витратами за допомогою таких показників, як рівень рентабельності і норма прибутку.

За період 2004 -2006 років у СВК "Колос" спостерігається тенденція до збільшення валового доходу, а як наслідок і до збільшення чистого доходу як складової валового доходу. Причиною цього може бути те, що після реформування АПК держава дозволила підприємствам самостійно розпоряджуватись валовим доходом після сплати обов'язкових платежів до бюджету , тобто підприємство може використати той дохід , який залишився у його розпорядженні на розширення виробництва (а саме укладати у придбання основних і оборотних фондів), на благодійну діяльність і т.д. Так як , середньорічна вартість основних фондів і оборотних засобів господарства щороку зростає (у 2004 році на 2,4% у порівнянні до попереднього року, у 2005 році на 3,3% і у 2006 році на 5,0%), то можна сказати, що господарство постійно відраховує кошти із чистого доходу на придбання капіталу. Отже , СВК "Колос" має не просту, а розширену форму відтворення. Підприємство має високу ступінь розораності земель (майже 76% від загальної площі с/г угідь займає рілля ). Звідси, господарство має добрі умови для розвитку рослинництва. Тому, валова продукція у співставних цінах 2000 року рослинництва займає майже 65% усієї валової продукції господарства. Проте, як валова продукція рослинництва, так і валова продукція тваринництва, збільшилась за 2004-2006 роки на 14,1% і 50,6% відповідно.

Рівень рентабельності у господарства за 2006 рік невисокий хоча і збільшився в порівнянні з 2005 роком на 25 відсоткових пункти і це зумовлено тим, що повна собівартість продукції (або матеріальні затрати) залишаються порівняно високими). В той же час коефіцієнт прискорення собівартості продукції більший коефіцієнта прискорення валового доходу ).

Досягти підвищення рівня рентабельності можна за деяких умов:

ефективної роботи галузі рослинництва та тваринництва;

підвищення рівня продуктивності праці;

підвищення рівня організації виробництва, прибуткового асортименту продукції, повного використання виробничих потужностей;

і т.д.

За період 2002-2006 років показники рівня інтенсивності по господарству мають тенденцію до збільшшення. Зокрема, забезпеченість основними фондами на 1га сільськогосподарських угідь збільшилась на 15,1% за рахунок збільшення їх середньорічної вартості. Проте, економічна ефективність інтенсифікації за 2004-2006 роки зросла. Виробництво валової продукції на 1 гривню основних фондів сільськогосподарського призначення збільшилося на 18,5% внаслідок підвищення вартості валової продукції у співставних цінах та збільшення середньорічної вартості основних фондів. Чистий прибуток на гривню основних і оборотних засобів за 2004-2006 роки зріс на 46,7%, а на 1 га с/г угідь на 50,6%. Рівень рентабельності хоча і залишається за останні 3 роки зі знаком "+", але до 2004 року зменшився на 39,0% відсоткових пункта, а виручка від реалізації зросла на 49,7%. Можливо, затрати або повна собівартість на виробництво продукції залишаються порівняно високими з виручкою від реалізації.

Негативним є те, що чистий прибуток зростає повільніше, ніж валовий прибуток від реалізації.

Такий рівень рентабельності обумовлений зростанням рівня витрат. В майбутньому, щоб подолати зниження рівня чистого прибутку і рентабельності, підприємству слід нарощувати переглянути витрати підприємства.

Рентабельність характеризує ефективність спожитих засобів виробництва що включають суму річної амортизації основних фондів і вартість у господарстві матеріальних оборотних засобів.

Норма прибутку визначається з відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних фондів і визначається у відсотках.

Практично в різних господарствах часто досягають однакового рівня рентабельності при виробництві однойменної продукції, але мають різні показники норми прибутку.

На основі додатку 3 розглянемо енергетичні ресурси, їх структуру, енергозабезпеченість та електроозброєність праці.

У складі техніки, що використовується в господарстві, переважає МТП. За його допомогою виконуються механізовані роботи в рослинництві, тваринництві та транспортні роботи. Так на кінець 2006 року у сільськогосподарському виробничому кооперативі "Колос" на обліку налічувалося 39 тракторів всіх марок, 3 трактори на яких змонтовані машини, 38 тракторних причепів, 21 сівалка, 9 зернозбиральних комбайнів, 4 кормозбиральних комбайни, 4 бурякозбиральні машини. Також налічувалося 4 жатки валкові, 6 доїльних установок та агрегатів, 2 роздавачі кормів для великої рогатої худоби, 17 транспортерів для прибирання гною. У 2005 році у господарстві було списано 1 кормозбиральний комбайн і списано по зносу 2 сівалки та 2 тракторних причепи. Останніх було списано ще 2 у 2006 році. Але у 2006 році було куплено 3 сівалки. Всього енергетичних потужностей на кінець 2006 року було 13330 к.с. Обсяг механізованих робіт МТП обчислюється в умовних еталонних гектарах. Еталонний гектар - це умовна одиниця, яка відповідає оранці 1 га ріллі за еталонних умов:

питомий опір грунту - 0,5 кг./см2 при швидкості руху агрегату 5 км./год.;

глибина оранки 20-22 см., агрофон - стерня зернових колосових, вологість грунту - 22%; рельєф рівний, довжина гону 800 м.;

висота над рівнем моря - 200 м.;

Для трактора кожної марки визначений відповідний нормативний виробіток в еталонних гектарах за одиницю робочого часу. Еталонний виробіток за 1 год., для трактора ДТ- 75 становить 1 га., тому його приймають за еталонний.

Матеріально-технічна база сільського господарства - це сукупність засобів виробництва і енергії всіх галузей сільського господарства. ЇЇ елементами є земельні ресурси, трактори, автомобілі, електрообладнання, ПММ, продуктивна худоба, насіння, корми, добрива тощо.

Енергетичні ресурси являють собою сукупну потужність механічних двигунів (тракторів, комбайнів, вантажних автомобілів), електродвигунів, електроустановок та робочої худоби. Згідно з Міжнародною системою одиниці (СІ), основною одиницею потужності вважається кіловат. Перерахунок потужності з кінських сил у кіловати здійснюється за коефіцієнтом 0,736. Потужність деяких двигунів вимірюється в кіловат-амперах (1 кВтА=0,8 кВт).

Транспортування вантажів на сільськогосподарських підприємствах здійснюється автомобілями, тракторами, самохідними шасі, живою тягловою силою та ін. Автомобільний транспорт найефективніший внаслідок високої маневреності і забезпечує доставку вантажів з найменшими затратами праці і коштів. Недоліком його використання є сезонність. Він зайнятий в середньому 240-260 днів на рік, решту часу простоює через бездоріжжя, відсутність палива, технічні несправності тощо.

2.2. Динаміка поголів'я корів, їх продуктивності та виробництва молока

Найважливішою галуззю продуктивного тваринництва України є скотарство, яке постачає незмінні продукти харчування і цінну сировину для харчової і переробної промисловості.

В останні роки відбувається тенденція до різкого скорочення поголів'я ВРХ та й взагалі галузі тваринництва. На сьогоднішній день підприємcтву сільського господарства, не вигідно займатися тваринництвом. Галузь рослинництва більш менш переживає скрутне становище.

Найвищого рівня виробництва молока в Україні було досягнуто наприкінці 90-х років. Пізніше тенденції його розвитку істотно змінилися. У Кіровоградській області, як і по всій Україні, у період кризи у найскладнішому становищі опинилася молочна галузь. Обсяг виробництва скоротився у 2006 році порівняно з 1990 роком майже у 2 рази.

Економічну ефективність галузі скотарства в окремих категоріях господарств можна охарактеризувати за допомогою таких натуральних та вартісних показників: продуктивність великої рогатої худоби; витрати кормів на 1 ц. молока; 1 ц приросту великої рогатої худоби та на одну умовну голову; трудомісткість одиниці продукції.

Показники ефективності галузі скотарства співставляють по кожній групі тварин, як в натуральній так і у вартісній формах з середніми показниками по району чи показниками іншого господарства, або з даними цього ж господарства за кілька років. При цьому необхідно проаналізувати та спів ставити показники продуктивності худоби, та продуктивність праці, затрати праці у люд. год. в розрахунку на одиницю продукції.

Потім аналізують собівартість продукції по кожному виду продукції, що дасть змогу установити рівень тенденції, зміни собівартості продукції та виявити невикористані резерви.

Вся вироблена продукція в господарстві несе назву валова продукція. При цьому проводять аналіз рівня товарності в розрізі окремих видів продукції. Рівень товарності в галузі тваринництва значно більш ніж в галузі рослинництва. Це можна пояснити тим, що більшість продукції рослинництва використовують на внутрішньогосподарські потреби.

Виробнича спеціалізація господарства визначається питомою вагою ведучої товарної продукції. Ведучою галуззю в даному господарстві, СВК “Колос” є рослинництво.

Станом на 1 серпня 2007 року у сільськогосподарському виробничому кооперативі "Колос" є в наявності 1329 голів великої рогатої худоби, із них 724 голови м'ясного напрямку так як дане господарство являється племінною фермою великої рогатої худоби м'ясного напряму породи "Знам'янська", в тому числі корів м'ясного напрямку 220 голів, середнє поголів'я корів молочного стада становило 279 голів, наявність свиней становило 2632 голови, коней 44 голови, середнє поголів'я птиці складало 2500 голів, в тому числі курей-несучок становило 1815 голів.

В той же час на початок 2007 року поголів'я великої рогатої худоби становило 1315 голів, в тому числі корів 501 голова, що на 100 га сільськогосподарських угідь припадає 8 голів. Із загальної кількості поголів'я великої рогатої худоби телят до 1 року було 376 голів, телиць від 1 до 2 років осіменених було 21 голова, телиць від 2 років і старше осіменених було 70 голів, телиць від 2 років і старше неосіменених було 30 голів, бугаїв плідників становило 6 голів. Свиней станом на 1 січня 2007 року обліковувалось 1824 голови, в тому числі основних свиноматок 150 голів, ремонтних свинок старше 4-х місяців 257 голів, поросят до 2-х місяців 338 голів.

Динаміку чисельності поголів'я худоби та птиці можна побачити із таблиці 8.

таблиця 8

(голів)

2004

2005

2006

2005р. до 2004р.,%

2006р. до 2004р.,%

2006р. до 2005р.,%

Велика рогата худоба

1160

1175

1315

101,3

113,4

111,9

в т.ч. корів

452

500

501

110,6

110,8

100,2

Свині

1182

1613

1824

136,5

154,3

113,1

Коні

35

37

39

105,7

111,4

105,4

Птиця

4554

6305

5097

138,4

111,9

80,8

Як видно із таблиці поголів'я худоби щороку збільшується в зв'язку із тим, що господарство має не лише племінну ферму по відгодівлі великої рогатої худоби м'ясного напряму породи "Знам'янська", а й племінну ферму по вирощуванню свиней породи "Біла Українська". Поголів'я птиці на кінець 2006 року зменшилося у порівнянні з початком 2006 року, але у порівнянні із 2004 роком поголів'я зросло.

Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Колос” вироблено основних видів продукції тваринництва:

таблиця 9

(цнт)

2004

2005

2006

2005р. до 2004р.,%

2006р. до 2004р.,%

2006р. до 2005р.,%

Молоко

10400

10181

11169

97,9

107,4

109,7

М'ясо - всього

2475

2814

4040

113,7

163,2

143,6

в тому числі

великої рогатої худоби

1623

1209

1476

74,5

90,9

122,1

свинини

756

1529

2509

202,2

164,1

164,1

птиці

96

76

55

79,2

57,3

72,4

Яйця (тис.шт.)

244

446

392

182,8

160,7

87,9

Як видно у 2006 році виробництво продукції тваринництва збільшилося у порівнянні з 2005 роком окрім виробництва м'яса птиці та яєць.

Розглянемо динаміку розвитку молочного скотарства у сільськогосподарському виробничому кооперативі „Колос" (табл. ).

Аналізуючи худобу, насамперед необхідно проаналізувати показники її продуктивності, які показують, чи взагалі потрібно утримувати дану худобу в господарстві. Показники продуктивності молочного поголів'я у сільськогосподарському виробничому кооперативі „Колос" можна розглянути у таблиці.

Таблиця

Динаміка виробництва молока у сільськогосподарському виробничому коперативі „Колос”

Показники

2002

2003

2004

2005

2006

2006 р. до 2004 р.

2006 р. до 2002 р.

відхи-лення +;-

%

відхи-лення +;-

%

Поголів'я корів, гол

367

272

272

272

291

19

107,0

-76

79,3

Валовий надій, ц

13930

10162

10400

10181

11169

769

107,4

-2761

80,2

Надій молока на одну корову, кг

3796

3736

3824

3743

3838

14

100,4

42

101,1

Обсяги виробництва молока на 100 га с/г угідь, кг

229

167

171

167

184

13

107,6

-45

80,4

Таблиця

Показники динаміки поголів'я корів у СВК “Колос”

Роки

Поголів'я корів, гол

Абсолютний приріст, гол.

Темп зростання, %

Темп приросту, %

Значення 1% приросту, %

базисний

ланцюговий

базисний

ланцюговий

базисний

ланцюговий

ланцюго-вий

2002

367

-

-

-

-

-

-

-

2003

272

-95

-95

74,1

74,1

-25,9

-25,9

2004

272

-95

0

74,1

100,0

-25,9

0,0

2005

272

-95

0

74,1

100,0

-25,9

0,0

2006

291

-76

19

79,3

106,7

-20,7

6,7

Таблиця

Показники динаміки надою молока від однієї корови у СВК "Колос"

Роки

Надій молока від однієї корови, кг.

Абсолютний приріст, гол.

Темп зростання, %

Темп приросту, %

Значення 1% приросту, %

базис-ний

ланцюговий

базисний

ланцюговий

базисний

ланцюговий

ланцюго-вий

2002

3796

-

-

-

-

-

-

-

2003

3736

-60

-60

98,4

98,4

-1,6

-1,6

2004

3824

28

88

100,7

102,4

0,7

2,4

2005

3743

-53

-81

98,6

97,9

-1,4

-2,1

2006

3838

42

95

101,1

102,5

1,1

2,5

2.3. Стан кормової бази і ефективність використання кормів

Потреба в елементах споживання - це та кількість необхідної енергії, поживних і біологічно активних речовин, яка потрібна організму тварини для участі в обмінних процесах, пов'язаних з покриттям затрат на підтримку життя, формування нових тканин тіла при рісті та відгодівлі, отриманню продукції, здійсненню репродуктивних функцій, збереження здоров'я.

Потреби тварин в елементах споживання змінюються. Вони залежать від виду, віку, фізіологічного стану, рівня продуктивності та використання тварин.

Недоотримання або надлишок в кормах необхідних поживних речовин або нездібність організму використовувати їх змінює плин біохімічних функцій, знижує продуктивність тварин та нерідко викликає захворювання.

Для годівлі молочних корів використовують в основному корми рослинного походження. Хімічний склад, поживність, а іноді і доброякісність корму залежать від грунтових і кліматичних умов, виду і сорту рослин, системи агротехніки, норм внесення добрив, строків і методів збирання, консервування, умов зберігання і способів підготовки до згодовування. Особливої гостроти в останні роки набуло питання хімізації кормовиробництва, тобто широке застосування при вирощуванні кормових культур мінеральних добрив, насамперед азотних, а також різних гербіцидів, пестицидів.

Під раціональною організацією кормової бази, слід розуміти насамперед повну відповідність її структури та об'єму виробничому напрямку і потребам тваринництва. Крім того, вона повинна забезпечувати виробництво максимальної кількості кормів з одиниці площі при відносно низькій їх собівартості, тобто структура кормової бази повинна мати наукове обгрунтування виходячи з природно-кліматичних умов зони, в якій вона створюється. Для цього безпосередньо у господарствах під час організації кормової бази всі кормові культури повинні оцінюватися за урожайністю, виходом кормових одиниць та перетравного протеїну, а також за затратами праці та коштів з розрахунку на кормову одиницю та перетравний протеїн .

Усі корми, які використовують у тваринництві поділяють на такі основні групи:

1) рослинні, які підрозділяють на зелені, грубі, соковиті, відходи промислової переробки сільськогосподарської продукції (жом, брага), концентровані (комбікорми, висівки, макуха, шрот, відходи хлібозаводів та інші);

2) тваринного походження - молоко і відходи маслоробної та сироварної промисловості, відходи м'ясокомбінатів та рибної промисловості;

3) мінерально-кісткове борошно, кухонна сіль, крейда та інші;

4) вітамінні.

На склад молока і його кількість сприятливо діють якісні зелені корми, сіно, сінаж, силос, коренеплоди і більшість концентрованих кормів. Деякі корми надають молоку специфічного присмаку (наприклад, туркепс, бруква - присмаку редьки), погіршують якість масла і сиру, тому їх добові об'єми обмежують. При згодовуванні деяким коровам трави, сіна та соломи, засмічених ріпаком, дикою редькою, полином, дикими цибулею та часником, молоко і продукти його переробки набувають характерного присмаку і запаху і стають непридатними для вживання. Тому такі корми краще згодовувати молодняку і поголів'ю на відгодівлі. Крім того, молоко може вбирати запах деяким кормів під час доїння, наприклад силосу, тому його потрібно згодовувати після доїння.

Для годівлі тварин і птиці кормів на початок 2007 року було 33920 цнт 13571 цнт к.о., соковитих кормів 5839 цнт к.о. За 2006 рік на корм всім видам худоби та птиці 50348 цнт кормових одиниць. За структурою використання кормів концентровані корми складали 54,8% від загальної кількості кормів (27589 цнт к.о.), грубі корми складали 18,6% до загальної кількості кормів або 9345 цнт к.о., соковиті корми в структурі витрачання кормів на годівлю склали 22,0% до загальної кількості або 11070 цнт к.о., інші корми склали 4,6% або 2344 цнт к.о. Надійшло усіх видів кормів в господарство 59971 цнт кормових одиниць. За структурою вони мають такий вигляд: концентровані корми 51,5%, грубі корми 32,3%, соковиті корми 12,3% та інші корми 3,9%. Всі види кормів були заготовлені власними силами окрім 1419 цнт к.о. комбікормів із 30877 цнт к.о. концентрованих кормів, які були закуплені.

Господарство спеціалізується на виробництві продукції сільськогосподарських культур, деяких галузях тваринництва - скотарства, свинарства і бджільництва та реалізації іншої продукції, робіт і послуг. В таблиці 1 наведено дані про витрати виробничих ресурсів, урожайність, ціну реалізації та собівартість виробництва продукції, а також вміст поживних речовин в 1 ц продукції, що виділяється на годівлю худоби.

При формуванні обмежень необхідно врахувати, що кожен працівник може відпрацювати в середньому за рік 280 днів, на одному тракторі в середньому за рік може бути відпрацьовано 210 машино-змін.

Продуктивність луків та пасовищ - 90 ц/га, а природних сінокосів -15 ц/га. В 1 ц зеленої маси трави пасовищ 0,19 кг кормових одиниць, 22 гр протеїну і 3 гр каротину, а в 1 ц сіна природних сінокосів відповідно 0,32; 0,043; 1,5. В 1 ц соломи відповідно 0,2 ц.к.од., 0,008ц. протеїну; 0,8 гр. каротину.

Згідно із нормативами витрат кормів на 1 голову поголів'я із звичайною технологією виробництва та згідно надою молока від корови на 1 корову в рік потрібно 31,1 ц.к.од., 3,11 ц перетравного протеїну і 210 гр каротину; на 1 ц приросту свиней відповідно 7,28 ц.; 8,4 гр.

Для годівлі худоби виділяється 1% валового збору пшениці, 5% проса, 25% овса, 15% збору овочів та картоплі, цукрового буряку та врожай кукурудзи, ячменю, багаторічних трав та інших культур. Крім того, господарство може виготовити комбікорм, в 1 ц якого міститься 0,9 ц.к.од., 0,11 ц. перетравного протеїну та 0,2 гр. каротину.

Посівна площа зернових культур не повинна перевищувати 50% від загальної площі всіх посівних культур, а площа багаторічних трав на сіно - не менше 60% від загальної площі багаторічних трав, по соняшнику не більше 12%.

При визначенні потреби в кормах господарство враховує допустимі границі вмісту окремих груп кормів у відсотках від загальної річної потреби в кормових одиницях для кожної з тваринницьких галузей.

Таблиця 3

Потреба в кормах, %

Показники

Для ВРХ

Для свиней

Концентрати

19-25

78-83

Грубі

20-24

Зелені

26-30

5-7

Соковиті та коренеплоди

23-24

10-31

Потреба в кормах для ВРХ приведена згідно нормативам структури витрат кормів на 1 корову по рівням молочної продуктивності і по продукції вирощування в молочному і молочно-м'ясному скотарстві, а для свиней - по природно-кліматичній зоні Степу.

А тому оптимальна виробнича структуру господарства для двох критеріїв оптимальності посівної площі, при якій загальний прибуток від реалізації всієї продукції буде максимальний буде виглядати так:

1. Економіко-матиматична модель:

х1- посівна площа озимої пшениці, га;

х2- посівна площа ячміня ярого, га;

х3- посівна площа кукурудзи на зерно, га;

х4- посівна площа овса, га;

х5- посівна площа соняшника, га;

х6- посівна площа гречки, га;

х7-посівна площа сої (проса), га;

х8- посівна площа цукрового буряка (фабричного), га;

х9- посівна площа картоплі, га;

х10- посівна площа під овочі відкритого грунту, га;

х11- посівна площа під багаторічні трави на зелений корм, сінаж, силос, га;

х12- посівна площа під однорічні трави на зелений корм, сіно і випас, га;

х13- посівна площа під чорний пар, га;

х14- кількість корів, гол;

х15- кількість приросту живої маси свиней, гол;

х16- кількість кілограмів кукурудзи в раціоні, кг;

х17- кількість ячменя, кг;

х18- кількість овса, кг;

х19- кількість проса, кг;

х20- кількість картоплі, кг;

х21- кількість буряку, кг;

х22- кількість сіна люцерни, кг;

х23- кількість сіна суданки, кг;

х24- кількість соломи озимої пшениці, кг;

х25- кількість соломи ячмінної, кг;

х26- кількість соломи овсяної, кг;

х27- кількість просяної, кг;

х28- кількість кукурудзи, кг;

х29- кількість овса, кг;

х30- кількість озимої пшениці, кг;

х31- кількість макухи, кг;

х32- кількість молока цільного, кг;

х33- кількість кабачків кормових, кг;

х34- кількість гички цукрового буряку, кг;

х35- допоміжна змінна.

2. Систему обмежень:

1) Використання виробничих ресурсів:

а) По ріллі:

х12345678910111213 <=4594;

2) По технологічній структурі сівозміни:

а) по площі озимої пшениці та ячменя:

х1 + х2<=0,8*4594,

х1 + х2<=3675,2;

б) по площі соняшнику:

х5<=0,12*4594,

х5<=551,28;

в) по площі багаторічних трав на зелений корм, сінаж, силос :

х11<=0,2*4594,

х11<=918,8;

3) По використанню трудових ресурсів:

8,2х1+3,84х2+7,8х3+2,8х4+1,1х5+1,5х6+6,9х7+6,25х8+46,8х9+125х10+

+82,05х11 +4,5х13=<12040;

Загальна кількість кормових одиниць в раціоні

1,33х16+1,18х17+1х18+0,94х19+0,31х20+0,14х21+0,48х22+0,53х23+0,2х24+0,34х25+

+0,32х26+0,48х27+0,2х28+0,22х29+0,16х30 +1,8х31+0,34х32+0,06х33+0,16х34 >=х35,

х35 >=8,6;

Загальна кількість перетравного протеїну в раціоні

73х16+85х17+79х18+67х19+15х20+11х21+102х22+51х23+5х24+11х25+14х26+17х27+

+13х28+2,1х29+21х30+324х31+33х32+8х33+19х34 >=897,8;

Визначаємо загальну кількість жиру в раціоні

42х16+22х17+40х18+32х19+2х20+3х21+19х22+18х23+13х24+18х25+18х26+16х27+

+5х28+11х29+8х30+77х31+37х32+1х33+7х34 >=225;

Загальна кількість сухої речовини в раціоні

0,85х16+0,861х17+0,878х18+0,862х19+0,247х20+0,143х21+0,852х22+0,953х23+

+0,846х24+0,866х25+0,876х26+0,823х27+0,212х28+0,279х29+0,245х30+0,9х31+

+0,15х32+0,066х33+0,175х34 >=10,7;

Загальна кількість клітковини в раціоні

38х16+49х17+97х18+80х19+8х20+12х21+287х22+282х23+334х24+366х25+350х26+

+312х27+54х28+82х29+73х30+129х31+11х33+27х34 >=3000;

Загальна кількість кальцію в раціоні

0,9х16+2х17+1,7х18+1,4х19+0,3х20+0,6х21+18,4х22+5,5х23+2,6х24+4,9х25+3,0х26+

+3,4х27+1,08х28+1,4х29+0,9х30+5,9х31+1,3х32+0,3х33+2,9х34 >=55,6;

Визначаємо загальну кількість фосфору в раціоні

2,4х16+3,8х17+2,9х18+5,1х19+0,6х20+0,3х21+1,7х22+1,6х23+0,9х24+0,7х25+0,8х26+

+1,6х27+0,68х28+0,9х29+0,6х30+12,9х31+1,2х32+0,2х33+2х34 >=38,5;

Загальна кількість каротину в раціоні

0,3х16+0,5х17+0,2х18+2х19+12х22+15х23+4х24+4х25+2х26+8х27+54х28+

+53х29+31х30+2х3132+0,3х33+38х34>=384,8;

Фактична вага концентрованих кормів

х16171819<=3,8 - по max концентрованих кормів;

х16171819>=1,8 - по min концентрованих кормів;

Фактична вага грубих кормів

х222324252627<=12 - по max грубих кормів;

х222324252627>=5 - по min грубих кормів;

В соковитих кормах

а) всього кормових одиниць

0,48х22+0,53х23<= 0,5х35- по max грубих кормів;

0,48х22+0,53х23<= 0,4х35- по min грубих кормів;

б) питома вага буряку

х21<=0,24(х2021);

х>=1

І тому

3. Цільова функція:

Z=(45-44.01)*0.9*22.9х1+(33,33-45.00)*0.75*12х4+(98.74-75.48)*1.4х5+(133.58-44.71)*2.5х6+(59.72-37.10)*21.1*0.75х7+(12.69-24.97)*0.85*130х8 +(54.54-70)*0.85*7.5х9 +(59.68-96.15)*0.85*150х10+(56,63-75,13)*11,84х20+(345,56-888,89)*1,37х20+(860,47-1119,05)х21> max

Z=0,21х1-105,03х4+32,56х5+222,18х6+357,96х7-1356,9х8-98,56х9-4649,93х10-219,04> max

Тому на сьогоднішньому етапі розвитку, господарству необхідно провести заходи по удосконаленню структури посівних площ. Необхідно звернути увагу на розв'язанні проблеми кормового білка, насамперед за рахунок збільшення виробництва рослинного білка.

Широкий набір кормових культур і високий рівень їх урожайності в свою чергу висувають необхідність вирощування польових культур у науково - обґрунтованих сівозмінах, де створюються найбільш сприятливі умови для високої ефективності добрив, вапнування, травосіяння, обробітку ґрунту, тощо. Тому систему сівозмін слід розглядати, як основу організації створення сталої та міцної кормової бази.

2.4. Економічна ефективність виробництва молока у господарствах

Показники ефективності виробництва молока залежать від застосування способів удосконалення організації і технології виробництва. Істотно впливають на них наслідки виробничої діяльності господарства в цілому, що й треба врахувати при розробленні заходів для підвищення ефективності роботи ферм і комплексів.

Важливим показником ефективності виробництва є собівартість 1 центнера продукції. Проаналізуємо собівартість 1 центнера молока у господарстві (додаток ).

Основним резервом для зниження собівартості молока є підвищення продуктивності праці при одночасному підвищенні заробітної плати обслуговуючого персоналу і зменшення витрат, пов'язаних з виробництвом та використанням кормів. Вплив собівартості одного центнера продукції можна розрахувати за допомогою кореляційно-регресивного аналізу. При цьому розраховують рівняння прямої лінії:

Собівартість продукції - важливий узагальнюючий економічний показник виробничо - фінансової діяльності підприємства, організації чи окремого виробника. Зниження собівартості продукції має велике народногосподарське і економічне значення в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва.

Вплив на їх собівартість можна прослідковують за допомогою кореляційно - регресійного аналізу.


Подобные документы

  • Сутність та показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва продукції молока. Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Беєво" Сумської області. Резерви і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції молока.

    курсовая работа [217,7 K], добавлен 19.06.2012

  • Наукові основи підвищення ефективності тваринництва. Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Показники економічної ефективності виробництва яловичини і методика їх визначення. Виробничі ресурси господарства та їх використання.

    курсовая работа [59,3 K], добавлен 19.02.2011

  • Показники економічної ефективності виробництва молока та методика їх визначення. Виробничі ресурси господарства та їх використання. Динаміка поголів'я корів, їх продуктивності та валового виробництва молока. Перспективи розвитку молочного скотарства.

    курсовая работа [71,3 K], добавлен 22.04.2014

  • Виробництво зерна та зерновий ринок в Україні. Основи підвищення економічної ефективності виробництва зерна. Проектне обґрунтування урожайності зернових та визначення беззбиткового обсягу виробництва. Підвищення економічної ефективності виробництва.

    курсовая работа [84,4 K], добавлен 11.05.2009

  • Показники економічної ефективності виробництва молока та методика їх визначення. Динаміка поголів’я корів, їх продуктивності та валового виробництва молока. Інтенсифікація молочного скотарства. Організація праці в тваринництві, її нормування і оплата.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 27.07.2015

  • Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Показники економічної ефективності виробництва свинини і методика їх визначення. Виробничі ресурси господарства та їх використання. Обґрунтування рівня беззбитковості свинарства.

    курсовая работа [65,8 K], добавлен 18.05.2014

  • Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, головні показники ефективності. Рівень виробництва зернових культур на підприємстві, що вивчається. Розробка шляхів підвищення економічної ефективності виробництва зернових культур.

    курсовая работа [87,2 K], добавлен 14.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.