Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення

При цьому використовують лінійне рівняння регресій:

де - значення собівартості;

а₀ - початок відліку або значення при х = 0;

а₁ - коефіцієнт регресії ;

х - значення факторного признаку.

Для розрахунку параметрів а₀ і а₁ складають систему рівнянь:

Економічний зміст регресії показує, що в досліджуваній сукупності господарств при зростанні надою на 1 ц собівартість молока зменшується. Для кількісної характеристики цільності зв'язку між продуктивністю корів і собівартістю молока визначається перший лінійний коефіцієнт кореляції :

Отже, коефіцієнт кореляції обернений і характеризує середній зв'язок.

Визначають коефіцієнт детермінації :

Коефіцієнт детермінації показує, що з усієї сукупності факторів, що впливають на формування і відхилення собівартості молока, вплив продуктивності копів оцінюється в 37 %, а 63 % - це вплив інших факторів.

Знаходять середню помилку вибіркового коефіцієнта парної кореляції за формулою :

,

де r - коефіцієнт кореляції,

n - вибіркова сукупність.

За допомогою цього значення знаходять ймовірність або надійність коефіцієнта кореляції, яка визначається за формулою :

В нашому прикладі відношення коефіцієнта кореляції до його середньої помилки більше 3. Отже, коефіцієнт кореляції є вірогідним, тобто зв'язок між досліджуваними явищами є доведеними.

Кореляційний аналіз - це метод кількісної оцінки взаємозалежності між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно - економічні явища і процеси.

Залежно від форми зв'язку між факторною і результативною ознаками вибирають тип математичного рівняння, за допомогою якого визначають характеристики кореляційного аналізу. Прямолінійну форму зв'язку визначають рівнянням прямої лінії:

У_х=а₀+а₁х , де

У_х - теоретичні значення результативної ознаки;

а₀ - початок відліку;

а₁ - коефіцієнт регресії;

х - значення факторної ознаки.

Параметри а₀ і а₁ рівняння регресії обчислюють способом найменших квадратів. Цей спосіб зводиться до складання і розв'язування системи двох рівнянь з двома невідомими:

де n - кількість спостережень.

Розв'язавши цю систему рівнянь, дістанемо:

; ;

При від'ємному значенні а₁ означає, що розв'язок між собівартістю і продуктивністю корів зворотній. Тобто, чим більша продуктивність, тим менша собівартість і навпаки.

Завданням кореляційного аналізу є визначення щільності зв'язку між корелюючими величинами. Кількісним показником щільності прямолінійного зв'язку є коефіцієнт парної кореляції, який обчислюється за формулою:

деr -лінійний коефіцієнт кореляції;

- середнє значення відхилення факторної ознаки;

- середнє значення відхилення результативної ознаки.

Отже, для підвищення продуктивності корови необхідно, насамперед знизити собівартість 1 центнера молока. Для цього необхідно впроваджувати комплексну механізацію виробничих процесів, які в свою чергу сприятимуть зменшенню витрат заробітної плати на центнер молока, або зменшенню собівартості центнера молока на 13-14%.

У господарстві у 2006 році надій молока склав у кількості 11169 цнт і середньорічний надій на 1 корову склав 3838 кг. Собівартість 1 цнт молока у 2006 році склала 99,47 грн за 1 цнт в той час як у 2005 році даний показник становив 83,77 грн за 1 цнт. хоча середньорічний надій склав 3743 кг. При виробництві 1 цнт молока продуктивність праці склала 5,5 люд-год проти 6,4 люд-год у 2005 році.

Значним резервом зниження собівартості молока є зменшення витрат на корми. Для цього потрібно значно підвищити урожайність культур, які використовують для годівлі; істотно поліпшити зберігання та підготовку кормів до згодовування. Одночасно треба враховувати не тільки зоотехнічну але й економічну оцінку кормових раціонів. Під час економічної оцінки кормів враховувати не лише середню багаторічну урожайність, але і можливі її підвищення.

Амортизаційні відрахування, вартість поточних ремонтів, електроенергії, пального, транспортних витрат та інших, зниження цих витрат, залежить не тільки від здійснення режиму економії, але і від наслідків виробничої діяльності всього господарства. Найбільш помітний вплив на цю групу витрат має рівень середньорічної продуктивності корів. Розмір окремих частин цих витрат залежить від інтенсивності виробництва, рівня спеціалізації та концентрації. Наслідки узагальнення досвіду, показують, що при більш інтенсивному веденні скотарства амортизаційні відрахування, витрати на поточний ремонт та інші витрати помітно зростають. Одночасно, з використанням більш досконалої технології виробництва, економія фонду заробітної плати помітно перевищує їх зростання.

Найбільш наочні наслідки господарювання підприємств одержують при зіставленні витрат на виробництво продукції з результатами її реалізації. Велике значення для підвищення ефективності роботи молочних комплексів має товарність продукції та її якість. Чим вища питома вага реалізованої продукції по відношенню до валової, а також її якість (в першу чергу вміст жиру в молоці, та його відповідність до сорту), тим більше грошових надходжень, а також вищий прибуток.

Значним резервом зниження собівартості молока є підвищення продуктивності праці.

Для вивчення динаміки явищ, ступенів виконання плану застосовують: індексний метод.

На основі даних додатків зробимо аналіз впливу різних факторів на формування продуктивності праці у тваринництві.

Оскільки продуктивність праці вимірюється кількістю продукції, виробленою за одиницю часу, або затратами робочого часу на виробництво одиниці продукції, для визначення рівня продуктивності праці необхідно знати обсяг продукції та час, затрачений на її виробництво. Використовують також вартісні показники продуктивності праці, які одержують шляхом ділення вартості продукції на затрачений робочий час.

При вивченні динаміки продуктивності праці на виробництві окремих видів продукції в сільському господарстві розраховують індивідуальні індекси продуктивності праці. При обчисленні їх за сукупністю різнорідної продукції співвідношення затрат робочого часу на виробництво продукції в поточному періоді та фактичними затратами робочого часу на продукцію звітного періоду. Структурна формула цього співвідношення має вигляд:

Обернену величину індексу продуктивності праці називають індексом затрат робочого часу.

Наведені індекси називають трудовими індексами продуктивності праці. Агрегатний індекс продуктивності праці у статистиці має назву «трудовий індекс продуктивності праці фіксованого складу».

На практиці широко застосовується вартісний метод вимірювання динаміки продуктивності праці. Такий методичний підхід дає змогу одержати узагальнюючу характеристику динаміки продуктивності праці шляхом обчислення вартісного індексу продуктивності праці.

3. Шляхи збільшення виробництва молока і підвищення його економічної ефективності

3.1. Перспективи розвитку молочного скотарства

Виходячи з нормативів споживання молока та молокопродуктів (390 кг. на душу населення ), за даними науково-дослідного інституту гігієни та харчування, внутрішня потреба України у молочній продукції становить понад 19 млн. тонн. Україна за своїми природними умовами та ресурсним потенціалом може задовольнити не тільки власні потреби у продовольстві, а й експортувати значні обсяги харчових продуктів.

Основу формування балансового прибутку підприємства становить прибуток від реалізації продукції. Його питома вага 90-95% від загальної суми балансового прибутку. Основна мета управління формуванням прибутку на підприємстві є виявлення всіх факторів, що визначають його розмір і пошук резервів подальшого його збільшення. Механізм управління прибутком підприємства базується на системі аналізу, який отримав назву "взаємозв'язок витрат, обсягу виробництва і прибутку". Ця система аналізу дозволяє виявити роль окремих факторів у формуванні прибутку. Балансовий прибуток (БП) формується за умови, коли :

ВД > Взм + Впост + Податкові платежі, або коли

Чистий дохід > Витрати змінні + Витрати постійні,

де : ВД - валовий дохід;

Взм - змінні витрати;

Впост - постійні витрати.

ЧД = ВД - Податкові платежі

де : ЧД - чистий дохід.

БП = ЧД - В, (3.11)

де : В - загальна сума витрат.

Беззбитковість забезпечується коли дохід дорівнює витратам. Валовий дохід формується під впливом двох основних факторів :

1. ціна реалізації одиниці продукції;

2. кількість реалізованої продукції.

Чистий дохід від реалізації продукції при незмінному валовому доході формується під впливом податкових платежів, які входять до ціни продукції.

Основною метою управління операційними витратами на підприємстві є оптимізація їх суми і рівня, що забезпечувало б високі темпи розвитку операційної діяльності і досягнення планових обсягів операційного прибутку.

Важливою умовою ефективності управління операційним прибутком є розподіл операційних витрат на постійні та змінні.

До змінних відносять витрати, розмір яких змінюється із зміною обсягу виробництва: витрати на сировину і матеріали, заробітна плата основного виробничого персоналу, паливо і енергія на технологічні цілі та інші витрати.

До постійних відносяться такі витрати, величина яких не змінюється із зміною обсягу виробництва, наприклад, орендна плата, відсотки за кредит, амортизація основних фондів, деякі види заробітної плати керівників підприємства (адміністративні витрати) та інші витрати.

Слід відмітити, що розподіл витрат на постійні та змінні є умовним, оскільки деякі види витрат носять напівпостійний і напівзмінний характер.

Важливим якісним фактором, який має суттєвий вплив на формування прибутку від реалізації продукції є співвідношення частки постійних і змінних витрат в загальній їх сумі. Ефект впливу цього фактору на прибуток вимірюється показником, який має назву коефіцієнт операційного ліверіджу.

Операційний ліверідж - це фінансовий механізм управління прибутком підприємства за рахунок оптимізації співвідношення постійних і змінних витрат. Коефіцієнт операційного ліверіджу (КОЛ) - це показник, який характеризує відношення суми постійних витрат (В_пост) до суми змінних витрат (В_змін) :

, (3.12)

Розрахунок критичного обсягу виробництва

, (2.14)

де q - обсяг виробництва продукції;

Z_C - постійні витрати;

р - ціна продажу одиниці виробу;

Z_V - змінні витрати на одиницю виробу;

d - маржинальний дохід на одиницю виробу.

Розрахунок критичного обсягу виручки (продажу N).

, (2.15)

Розрахунок критичного рівня постійних витрат (Z_const).

, (2.16)

Розрахунок критичної ціни реалізації (p).

, (2.17)

Розрахунок рівня маржинального доходу (d у % до N).

, (2.18)

Розрахунок планового обсягу для заданої суми планового (очікуваного) прибутку (q_пл).

, (2.19)

де q_пл - обсяг продаж, що забезпечує отримання необхідного рівня планової суми прибутку, тонн;

R_пл - планова сума прибутку від реалізації продукції, тис. грн.

При управлінні постійними витратами слід мати на увазі, що високий їх рівень в значній мірі визначається галузевими особливостями здійснення операційної діяльності. Слід відмітити, що постійні витрати в меншій мірі піддаються швидким змінам, тому підприємства, що мають високий коефіцієнт операційного ліверіджу, втрачають гнучкість в управлінні своїми витратами.

Проте, кожне підприємство має достатньо можливостей зниження при необхідності суми питомої ваги постійних операційних витрат. До таких резервів можна віднести суттєве скорочення адміністративних витрат (витрат на управління) при несприятливій кон'юнктурі товарного ринку; продаж частки обладнання і нематеріальних активів, що не використовуються, з метою зниження потоку амортизаційних відрахувань, широке використання короткострокових форм лізингу машин і обладнання замість їх придбання у власність, скорочення обсягу ряду споживаємих комунальних послуг і деякі інші.

До основних резервів економії змінних витрат відносять зниження чисельності робітників основного та допоміжного виробництв за рахунок забезпечення росту продуктивності їх праці, скорочення розмірів залишків сировини, матеріалів і готової продукції в періоди несприятливої кон'юнктури товарного ринку, забезпечення вигідних для підприємства умов постачання сировини і матеріалів та інші.

Основні перешкоди зростання та розвитку галузі переробки молока в Україні пов'язані з нижченаведеними чинниками.

По-перше, слабкість внутрішніх ринків по відношенню до загального потенціалу в галузі переробки.

Вдруге, перешкодою розвитку секторів переробки молока є неадекватність та постійне забезпечення якісною сировиною.

По-третє, відсутня навчальна пропаганда культури ведення тваринництва, хоча неякісне утримання тварин, тобто за старими звичаями, відсутність селекційної роботи на селі роблять тварин малопродуктивними.

По-четверте, приватний сектор молочного скотарства поставлений у жорсткі умови виживання. Основна маса населення бажає продавати молоко підприємствам молочної промисловості за місцем проживання, але приймальна мережа потребує значного розширення та оснащення холодильними установками. Повна відсутність належного метрологічного забезпечення в господарствах не дозволяє ефективно запровадити новий ДСТУ.

По-п'яте, має місце дефіцит молочних продуктів для забезпечення потреб населення за рекомендаціями Міністерства охорони здоров'я, щодо раціонального харчування.

Молочна продуктивність корів варіює в значних межах. Рівень її слід визначати окремо для товарних і племінних господарств. У племінних господарствах мінімальна межа молочної продуктивності корів повинна бути 5000 кг. в середньому за рік, у товарних - не нижче 3500 кг. Тому поняття високої молочної продуктивності для різних господарств і умов буде неоднаковим. Слід зазначати і те, що для деяких країн, зокрема для США, наведені показники нині значно вищі.

Саме з поглибленою спеціалізацією, пов'язане підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Помітні позитивні зрушення відбулися у молочному скотарстві: зросло виробництво молока, знизилися затрати праці і витрати кормів у розрахунку на одиницю продукції. Для розвитку молочного скотарства необхідно проводити широку програму технічного переозброєння об'єднань, племінних заводів, сільськогосподарських підприємств, створити умови для впровадження у виробництво досягнень науки. Будівництво тваринницьких комплексів і організація виробництва на промисловій основі у найближчі роки будуть основними у молочному скотарстві.

Проте було б помилковим пов'язати промисловий характер виробництва тільки з будівництвом молочних комплексів. Досвід показує, що застосування нових промислових методів виробництва може бути ефективним лише при технічній реконструкції на основі прогресивної промислової технології можна збільшити обсяг виробництва за порівняно короткий строк при невисоких капіталовкладеннях, скоротити затрати праці і засобів у розрахунку на одиницю продукції. Отже, реконструкція молочних комплексів менш важлива, ніж будівництво нових.

При реконструкції молочних ферм доцільно застосувати найбільш прогресивні технології утримання худоби з урахуванням конкретних умов господарств на основі використання серійних засобів механізації, які забезпечують потоковість технологічних ліній, впровадження ефективної системи відтворення стада; створення сталої кормової бази і забезпечення повноцінної годівлі худоби; використання раціональної організації праці. Найкраще, Коли зростання виробництва молока відбувається за рахунок підвищення продуктивності маточного поголів'я при деякому збільшенні його чисельності. Істотним недоліком, який гальмує інтенсифікацію і підвищення ефективності виробництва молока, є високі витрати кормів на одиницю продукції. Це відбувається в умовах збільшення в раціонах питомої ваги концентрованих кормів. Причиною їх перевитрати є, головним чином, недостатня повноцінність раціонів молочної худоби, особливо за протеїном.

Також необхідно поліпшувати якість молока, удосконалювати роботи молочної промисловості, поліпшувати доведення продукції галузі до споживача.

3.2. Зміцнення кормової бази та поліпшення використання кормів у молочному скотарстві

Ефективність молочного скотарства значною мірою залежить від структури кормів. Необхідна кількість поживних речовин може бути забезпечена різною комбінацією кормів, що дасть різні витрати на 1 кг кормових одиниць. За науковими розрахунками найефективнішими за виходом найбільш цінних поживних речовин з 1 га є багаторічні трави, кормові буряки, кукурудза, зернофуражні культури, тощо. Однак використання високоякісних кормів та концентратів в Україні порівняно з 1993 роком скоротилося більш як на 30%. Найсуттєвіших змін зазнало використання кормів у раціонах худоби. Науковцями, що займаються молочним скотарством, було зроблено висновок, що для вирішення проблем підвищення продуктивності молочного стада та росту ефективності виробництва молока необхідно докорінно змінити структуру заготівельних кормів.

На думку провідних науковців, основними напрямками годівлі молочних корів з метою підвищення їх продуктивності є:

зростання загального рівня годівлі поголів'я худоби;

ліквідація білкового дефіциту в кормах на основі удосконалення структури кормовиробництва;

збільшення в раціоні тих видів кормів, які максимальною мірою сприяють зростанню виходу продукції із розрахунку на голову худоби та поліпшенню її якості;

впровадження передових методів кормовиробництва;

розробка досконалих рецептів комбікормів для окремих статево вікових груп худоби;

створення нових і ефективніше використання зрошуваних культур пасовищ;

обґрунтування режимів годівлі корів на різних стадіях їх репродуктивного циклу.

Для ефективної і стабільної діяльності всього тваринницького комплексу потрібно насамперед змінювати кормову базу, виробництво кормів. Сільськогосподарські підприємства, які вирощують і виготовляють корми, не в змозі самостійно вирішити дану проблему. Тому державі за ранок інших галузей, які переробляють тваринницьку продукцію в кінцевий товар, а також через макроекономічні важелі потрібно компенсувати витрати кормовиробникам, підтримувати їх доходи на належному рівні. Тобто, необхідно внести суттєві корективи в економічний механізм кормовиробництва і маркетинг кормів, у форми організації та управління цієї справи, у вирішення ряду питань щодо спеціалізації і кооперації в кормовиробництві.

За існуючої ситуації пріоритетним напрямком розвитку кормовиробництва стає курс на біологізацію інтенсифікаційних процесів за рахунок удосконалення структури кормових культур на угіддях, раціонального використання пасовищ, зменшення витрат під час заготівлі і зберіганні кормів. Більш уваги потребують також посіви багаторічних бобових трав і бобово злакових травосумішей як найбільш доступного агротехнічного засобу підвищення продуктивності польових і кормових сівозмін за рахунок зменшення витрат гумусу і залучення в землеробство країни зростаючих обсягів біологічного азоту. Ключовим питанням підвищення ефективності травосіяння є відтворення системи насінництва багаторічних трав.

Для усунення дефіциту протеїну, передусім у концентрованих кормах, пріоритетним напрямком повинно стати збільшення обсягів виробництва зернових культур, макухи і шроту за рахунок розширення посівів гороху, вики, люпину, сої. Крім того, потрібно розширити посіви рапсу з метою використання рапсової макухи і шроту в обсязі 30-35% у структурі цих кормів.

Важливим джерелом збільшення виробництва об'ємистих кормів є природні кормові угіддя. Стратегічним напрямком розвитку лучного кормовиробництва є утримання продуктивних пасовищ, у тому числі і на окремих землях.

Однією з основних проблем у кормовиробництві залишається зниження втрат під час заготівлі і збереження кормів, які досягають 30% вирощеного врожаю. Однак її вирішення пов'язане із зміцненням і оновленням матеріально-технічної бази заготівлі кормів, особливо збиральних машин.

Кожний регіон повинен мати програму економічного і соціального розвитку агропромислового виробництва, яка б містила окремий розділ розвитку кормової бази тваринництва, включаючи не тільки внутрішньогосподарське, а й промислове кормовиробництво, сприятиме визначенню потреби в кормах на перспективу та спеціалізованих зон виробництва кормів за видами, сприятиме кооперації та інтеграції у сфері виробництва тваринницької продукції і її переробки, реалізації продуктів тваринництва на місцевих ринках, підвищують їх якість та ефективність агропромислового виробництва в цілому.

Годівля сільськогосподарських тварин є одним з найважливіших виробничих процесів у тваринництві. Ріст, розвиток та продуктивність сільськогосподарських тварин в першу чергу залежать від годівлі їх доброякісними, різноманітними та поживними кормами.

В зв'язку з розповсюдженням нових форм господарювання, розширенням підприємництва та підвищенням зацікавленості виробників в кінцевих результатах своєї праці сьогодні спеціалістам доводиться розв'язувати також дуже важливу економічну задачу: використовуючи наявну кормову базу, необхідно виробляти максимальну кількість м'яса, молока та іншої тваринницької продукції при мінімальній її собівартості. Адже вартість використаних кормів є однією із важливих складових частин собівартості тваринницької продукції.

Розв'язування таких задач неможливе без застосування сучасних економіко-математичних методів, які дозволяють знаходити екстремальні значення деякої функції при накладених на шукані невідомі певних обмежень.

Використання сучасних інформаційних технологій дає можливість розв'язування задачі ретельного та своєчасного підбору кормових раціонів, які б задовольняли всім зоотехнічним вимогам і в той же час мали мінімальну вартість.

3.3. Впровадження раціональних форм організації виробництва молока

У господарствах широко здійснюють спеціалізацію і концентрацію виробництва, підвищують рівень механізації трудомістких процесів, удосконалюють організацію і оплату праці. Кінцевою метою цих заходів є підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, зростання рентабельності виробництва продукції.

Зростання виробництва продукції, скорочення затрат праці і зниження собівартості найбільш успішно вирішується в умовах спеціалізації і концентрації. На спеціалізованих молочних комплексах всі зусилля і матеріальні ресурси зосереджуються на виробництві основного виду продукції і на догляд за однією твариною скорочуються, що сприяє зниженню собівартості і підвищенню рентабельності. Проте у більшості господарств на фермах виробляють не тільки молоко, але і значну кількість яловичини. У зв'язку з тим, що на фермах утримують понадремонтний молодняк, питома вага корів у стаді не перевищують 40%

Основним показником концентрації виробництва є кількість худоби, яку утримують на відділку чи на дільниці. На великих фермах з поголів'ям 500 корів витрати виробництва на одиницю продукції значно зменшується. Ще більш помітно зменшуються ці показники на молочних комплексах з поголів'ям 1200, 1600, і 2000 корів. Найбільш доцільні розміри комплексів визначають шляхом економічної оцінки декількох варіантів утримання худоби на території відповідного господарства .

На багатьох комплексах, що введені в дію у господарствах, питома вага корів у стаді не перевищує 48%. При таких умовах виробництва на молочних фермах утримують не тільки ремонтний, а й частину понадремонтного молодняка. Вплив недостатнього рівня спеціалізації виробництва на основні показники господарювання проаналізовано було вченими на основі роботи 27 великих молочних ферм, на кожній з яких розміщено не менш 800 корів. Аналіз роботи молочних комплексів показує, що питома вага корів у стаді повинна становити не менше 64%. При цьому нетелі на молочний комплекс повинні надходити за 2-3 місяці до отелення, а молодняк передавати на вирощування у віці не старше 6 місяців.

На перспективу основними слід вважати спеціалізовані молочні комплекси з питомою вагою корів у стаді не менше 88% при утриманні молодняка віком не старше місяця. Поряд з комплексами по виробництву молодняка, повинна діяти мережа спеціалізованих комплексів по вирощуванню нетелей та молодняка на м'ясо. Тепер спеціалізовані господарства по виробництву молока і яловичини, вирощування нетелей є у багатьох районах держави.

Досвід роботи молочних комплексів показує, що надходження нетелей і застосування штучного осіменіння та виробництво молока протягом року. В умовах нерівномірного виробництва продукції не можна раціонально використовувати родильні і профілактичні відділення, приміщення молодняка, особливо молочного періоду, удосконалюється використання робочої сили протягом року. Для забезпечення ритмічної роботи комплексів і підприємств по переробці молока його виробництво протягом року повинно наближатися до рівномірного. Відхилення від середньомісячного надходження молока не повинно перевищувати 5%. Так, при річному плані виробництва 36 тис. ц. молока, середньомісячне надходження його має становити від 2840 до 3168 ц. При експлуатації комплексу в період зменшення виробництва молока недостатньо ефективно використовується обладнання, приміщення і робоча сила, а під час перевищення розрахунку показників, навпаки, їх перевантаження. Одночасно при проектуванні треба враховувати також майбутню молочну продуктивність корів.

На ефективність виробництва молока значно впливає біологічні характеристики тварин. Для комплектування стада потрібні корови з високим генетичним потенціалом, придатні для промислової технології утримання. Найбільше цим вимогам відповідає худоба української чорно-рябої молочної, чорно-рябої та інших порід, поліпшених голштинами.

Значним резервом збільшення молочної продуктивності худоби та виробництва молока є ліквідація яловості корів, адже із ялової тварини значно (на 35%) зменшується продуктивність. До того ж галузь недоодержує молодняк, який міг би бути використаний для ремонту основного стада або відгодівлі на м'ясо.

Проблема підвищення продуктивності яриці у молочному скотарстві пов'язана з розширенням комплексної механізації виробничих процесів на фермах. Адже її рівень тут становить лише 70%, а в деяких господарствах найбільша частка робіт пов'язана з виробництвом молока, виконується вручну.

Щоб збільшити темпи зростання продуктивності праці у тваринництві необхідно:

Зупинити спад продуктивності праці, а потім забезпечити її зростання. Більше уваги приділяти впровадженню у тваринництво прогресивних технологій виробництва.

Поліпшити матеріально - технічне забезпечення, виплачувати вчасно заробітну плату, активізувати матеріальне стимулювання аграрної праці.

Освоювати досягнення НТП, забезпечити значні капіталовкладення в галузь тваринництва.

Встановити у виробництві продукції у тваринництві трудову дисципліну, її зміцнити, забезпечити господарство кваліфікованими кадрами.

Застосувати прогресивні форми організації праці, економічно обгрунтувати спеціалізацію СВК „Колос”

Поліпшити породні якості тварин.

Важливим напрямом підвищення ефективності молочного скотарства є поліпшення якості молока. Адже при цьому суттєво зростає ціна його реалізації. Від якості значною мірою залежить і ефективність роботи молокопереробної промисловості. Поліпшення якості молока потребує забезпечення форм необхідними устаткуваннями для його охолодження і фільтрувальними засобами, кваліфікованими кадрами. Слід підтримувати належний санітарний стан у приміщеннях, забезпечувати бездоганну чистоту доїльних установок.

Також одним з напрямків, який може сприяти підвищенню ефективності молочного скотарства, є цілеспрямована селекційна робота. Так, за розрахунками спеціалістів Інституту розведення і генетики тварин УААН, у 1997 році за умов найвищої продуктивності тварин, приріст надоїв молока на одну корову за рахунок селекції становив 744 кг. В той період племінна база характеризувалася високими якісними та кількісними показниками. За останні роки стан селекційної роботи значно погіршився. Молочна продуктивність знизилася на 42%, відтворювальна здатність племінних корів - на 8,9%. Переважна більшість племінних заводів за показниками продуктивності вже не відповідає статусу племінних.

Удосконалення існуючих і створення нових порід у молочному тваринництві, які найбільш адаптовані до умов України - один з головних напрямів розвитку селекційної роботи. Тобто пріоритетами мають стати: підвищення продуктивності худоби; поліпшення природного районування; поглиблення спеціалізації худоби за характером одержаної продукції; поліпшення оплати кормів; продовження строку лактації.

Як відомо, рівень виробництва продуктів тваринництва значною мірою залежить від породного складу поголів'я, тобто генетичного потенціалу продуктивності певного масиву худоби.

Підвищення ефективності виробництва та формування ринку молока пов'язані також із дальшим удосконаленням роботи молочної промисловості, поліпшенням доведення продукції галузі до споживача. В Україні молокопереробна промисловість представлена 466 підприємствами, які випускають широкий асортимент молочної продукції. Але з незбираного молока виробляється значно менше продукції, ніж потрібно за фізіологічними нормами харчування. Тому поряд із збільшенням виробництва молока, необхідно дбати про своєчасну та якісну його переробку. За умов вільного ринку окремі фермерські господарства, а також підприємства суспільного сектора, які розташовані далеко від великих міст, намагаються самостійно здійснювати переробку молока і реалізацію продукції.

Висновки і пропозиції

Внаслідок проведеного аналізу діяльності СВК "Колос" можна зробити висновки:

СВК "Колос”" має високу матеріально-технічну базу. Лише за 2004-2006 роки енергетичні потужності господарства зменшились на 1748 к.с. або на 11,6%; наявність тракторів та зернозбиральних комбайнів залишилась на місці.

Чисельність робітників за 5 років суттєво знизилась. Однією з головних причин цього стало більш механізація, вімова від ручної праці. У 2006 році порівняно з 2002 роком чисельність працівників зменшилась на 150 чол.

Аналіз економічного стану СВК "Колос" показав, що в господарстві за 2005-2006 роки рівень рентабельності збільшився, але не суттєво.

Щоб збільшити темпи зростання рівня рентабельності потрібно впровадити у виробництво обгрунтовану систему землеробства:

розробити оптимальну структуру посівних площ;

виходячи з цієї структури, розробити сівозміну, яка б передбачала науково обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур;

підвищувати родючість грунтів, а для цього ми повинні щорічно планово вносити в грунт мінеральні та органічні добрива.

ефективно використовувати техніку.

Для тваринницької галузі основні чинники:

1. селекційно племінна робота;

2. нові технології годівлі та утримання тварин;

3. потужна кормова база

4. кваліфіковані кадри.

В господарстві потрібно поліпшувати матеріально - технічне забезпечення, виплачувати вчасно заробітну плату, активізувати матеріальне стимулювання аграрної праці.

Необхідно:

1. Освоювати досягнення НТП, забезпечити значні капіталовкладення в галузі тваринництва.

2. Забезпечити виробництво продукції у тваринництві і постійно підвищувати його обсяги; зміцнити трудову дисципліну, забезпечити господарство кваліфікованими кадрами.

3. Застосувати прогресивні форми організації праці, економічно обгрунтувати спеціалізацію господарства.

4. Поліпшити породні якості тварин.

Підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, зростання рентабельності виробництва продукції - основне завдання, яке стоїть перед кожним господарством, а тому у господарстві необхідно здійснювати спеціалізацію і концентрацію виробництва, підвищити рівень механізації трудомістких процесів, удосконалювати організацію і оплату праці. Необхідно встановлювати режим догляду за коровами протягом доби, що призведе до підвищення продуктивності та поліпшить умови праці обслуговуючого персоналу, поліпшувати і удосконалювати режим роботи і відпочинку обслуговуючого персоналу.

Важливим показником ефективності виробництва є собівартість центнера продуції. Тому необхідно, для зниження собівартості молока, підвищити продуктивності праці при одночасному підвищенні заробітної плати обслуговуючого персоналу і зменшення витрат пов'язаних з виробництвом та використанням кормів. Здешевлення виробництва кормів, підвищення їх біологічної повноцінності, скорочення втрат при використанні і раціональна годівля мають першочергове значення. Середня собівартість центнера кормових одиниць для виробництва молока не повинна перевищувати (4) грн. Одночасно виникає необхідність удосконалення застосовуваних технологій виробництва молока. Це стосується питання утримання і годівлі худоби, створення міцної кормової бази, ведення племінної роботи, поліпшення використання і дальшого удосконалення засобів механізації та автоматизації виробничих процесів, скорочення затрат одиниці продукції і підвищення ефективності використання основних засобів виробництва.

Список використаної літератури

1) Закон України "Про банкрутство" // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 31.;

Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991р.;

3) Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами від 24.12.02р. № 349-ІV.;

4) Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1992 р.;

Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991р.;

Закон України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997р.;

6) Про підприємницво в Україні. Закон України від 7 лютого1991р. - Голос України 6.05.1991р.;

1) Бочарников В.П., Свешников С.В., Возняк С.Н. Прогнозные коммер-ческие расчёты и анализ рисков на Fuzzy for Excel.-К.: 2000. - 159с.;

9) Бугуцький О.А., Дієсперов В.С.. Проблеми сільськогосподарської праці в Україні // Економіка АПК.-1998.-№1.-с.65-70;

10) Бугуцький О.А., Михайлов. Ефективне використання праці-основа підвищення продуктивних сил суспільства// Україна: аспекти праці.-2000.-№3.-с.3-9;

2) В.В.Вітвицький. Оптимізація трудових затрат на виробництві молока.// Економіка АПК.-2001.№2.-ст.52.;

3) В.Н.Зимовець. Економічні проблеми розвитку виробництва та розвитку молокопродукції.// Екноміка АПК.-2001.№2.-ст.20-41.;

10) Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. -Київ: Лібра, 2002. -712с.;

11) Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посібник -К.: Вища школа, 1994.;

12) Дієсперов В.. Продуктивність сільськогосподарської праці // Україна: аспекти праці.-2000.-№5.-с.30-35;

13) Економіка сільського господарства / В.П.Мертенс, В.І.Мацибора, Л.Ф.Жмано та ін.; За ред. В.П.Мертенса.-К.: Урожай,-1995.-228 с.;

12) Економічний довідник аграрника. В.І.Дробот, Г.І.Зуб, М.П.Кононенко та ін./ За ред.Ю.Я.Лузана, П.Т.Саблука.-К.: Перса України., 2003.-800с.;

13) І.О.Васчніл. Промислове виробництво молока.//підручник- К.,1986.-Технологія виробництва.;

14) Кардаш В.Я.. Маркетингова товарна політика.: Підручник. -К.: КНЕУ, 2001.-240с.;

15) Касьянов, В.І.Мацибора, В.Й.Шиян: За редакцією О.І.Здоровцова, В.І.Мацибори.-К.: Вир-во УСГА,-1993.- 320 с.;

14) Котлер Ф.. Основы маркетинга: Пер. с англ. -М.: Прогресс,1990.;

15) Лановська М.Г., Черненко Р.М., Шатовська Г.Г. Тваринництво. К.: „Вища школа”, 1993.;

16) Мазур И. И., Шапиро В. Д., Ольдергге Н. Т. Управление проектами: Учебное пособие/ Под общ. ред. И. И. Мазура. - 2-е изд. - М.: Омега Л, 2004. - 664с.;

Маркетинг: Учебник /Под ред. А.Н. Романова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995.;

Мацибора В.І.. Економіка сільського господарства: Підручник.-К.: Вища шк.,-1994.-415 с.;

18) Микитюк В.В., Повод Н.Г. Методические рекомендации Кормление сельскохозяйственных животных. 1997.;

19) О.В.Єгорова. Інтенсифікація виробництва продукції скотарства.// Економіка АПК.-2001.№3.-ст.74-77.;

20) О.І.Боярчук. Кадрове забезпечення розвитку молочного скотарства на Дніпропетровщині.// Економіка АПК.-2001.№5.-ст.109-112.;

21) Опря А.Т.. Статистика: (з програмованою формою контролю знань).-К.: Урожай,-1996.-448 с.;

21) Паблик рилейшнз. Теория и практика /Пер. с англ.: Учебн пособие - М.: Издат. дом "Вильясис", 2000.;

22) П.П.Руснак. Економіка сільського господарства.Київ.-2001.-ст.237-360.;

23) С.М.Курило. Факторний аналіз ефективності молочного скотарства.// Економіка АПК.-2002.№1.-ст.70-76.;

24) С.Р.Камілова. Розвиток молокопродуктивного підкомплексу в Україні // Економіка АПК.-2002.№4.-ст.30-31.;

25) Рабинович И.А.. Маркетинг в комерческой деятельности - Одесса: ИНТМАР, 1993.;

Тарасюк Г. М.. Управління проектами: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів . - К.: Каравела, 2004. - 344с.;

Україна у цифрах у 2003 році: короткий статистичний довідник / за ред.Осауленка О.Г..-2004.-К.-271с.;

27) Шаталин Б.Д., Повод Н.Г. Потребности сельскохозяйственных животных в питательных веществах: Учебное пособие (Днеропетровский государственный аграрный университет, 1998, 154 с.;

Додаток 2

Склад і структура товарної продукції в СВК "Колос"

Види продукції	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	В середньому за 2002-2004 р.р.	В середньому за 2004-2006 р.р.
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%	Тис.грн.	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Зернові і зернобобові- всього	1712,0	19,8	974,0	13,1	2582,0	30,3	2943,2	32,0	3540,1	28,8	1756,0	21,4	3021,8	30,2
в тому числі:
пшениця	1160,0	13,4	69,0	0,9	1466,0	17,2	1606,2	17,5	1573,5	12,8	898,4	10,9	1548,6	15,5
просо	18,0	0,2	128,0	1,7	233,0	2,7			-		126,3	1,5	77,7	0,8
гречка	64,0	0,7	130,0	1,8	166,0	2,0	137,8	1,5	175,4	1,4	120,0	1,5	159,7	1,6
кукурудза	297,0	3,4	303,0	4,1	226,0	2,6	527,8	5,8	697,5	5,7	275,3	3,4	483,8	4,8
ячмінь	108,0	1,3	259,0	3,5	192,0	2,3	351,7	3,8	836,9	6,8	186,3	2,3	460,2	4,6
горох	44,0	0,5	54,0	0,7	199,0	2,3	289,1	3,1	144,4	1,2	99,0	1,2	210,8	2,1
овес	21,0	0,3	31,0	0,4	100,0	1,2	30,6	0,3	112,4	0,9	50,7	0,6	81,0	0,8
Соняшник	201,0	2,3	244,0	3,3	315,0	3,7	428,3	4,7	765,7	6,2	253,3	3,1	503,0	5,0
Соя			12,0	0,2	148,0	1,7	161,2	1,7	225,9	1,8	53,3	0,7	178,4	1,8
Ріпак									144,8	1,2			48,3	0,5
Цукрові буряки	1014,0	11,7	688,0	9,3	418,0	4,9	253,3	2,8	418,9	3,4	706,7	8,6	363,4	3,6
Картопля	-		3,0	0,1	4,0	0,1	25,0	0,3	3,5	0,1	2,3	0,0	10,8	0,1
Овочі відкритого грунту	57,0	0,7	108,0	1,4	121,0	1,4	100,3	1,1	180,0	1,5	95,4	1,2	133,8	1,3
Плоди зерняткові, кісточкові	-		-		12,0	0,1	7,1	0,1			4,0	0,1	6,4	0,1
Ягідники	-		-		0,0		0,3	0,0	0,3	0,0			0,2	0,0
Інша продукція рослинництва	574,0	6,6	838,0	11,3	735,0	8,6	959,2	10,4	964,0	7,8	715,7	8,7	886,1	8,9
Разом по рослинництву	3558,0	41,1	2867,0	38,7	4335,0	50,8	4877,9	53,1	6243,2	50,8	3586,7	43,8	5152,2	51,5
Продано на м'ясо:	1362,0	15,7	1499,0	20,2	1332,0	15,6	1895,4	20,6	2990,0	24,3	1397,7	17,0	2072,5	20,7
ВРХ	875,0	10,1	907,0	12,2	846,0	9,9	1062,5	11,5	1458,0	11,9	876,0	10,7	1122,2	11,2
свині	366,0	4,2	483,0	6,5	363,0	4,2	742,0	8,1	1443,0	11,7	404,0	4,9	849,3	8,5
Птиці	121,0	1,4	109,0	1,5	123,0	1,4	90,9	1,0	89,0	0,7	117,7	1,4	101,0	1,0
Молоко	740,0	8,6	740,0	10,0	647,0	7,6	852,9	9,3	1111,0	9,0	709,0	8,7	870,0	8,7
Яйця курячі	136,0	1,6	115,0	1,5	63,0	0,7	141,9	1,6	154,0	1,3	104,6	1,3	119,6	1,2
Мед	9,0	0,1	12,0	0,2	14,0	0,2	11,2	0,1	-		111,7	0,1	8,4	0,1
Інша продукція тваринництва	263,0	3,0	176,0	2,4	11,0	0,1	111,5	1,2	7,0	0,1	150,0	1,8	43,2	0,4
Разом по тваринництву	2510,0	29,0	2542,0	34,3	2067,0	24,2	3012,9	32,8	4262,0	34,7	2373,0	28,9	3114,0	31,1
Промислова продукція- всього	2324,0	26,8	1524,0	20,6	1595,0	18,7	740,1	8,0	861,0	7,0	1814,3	22,1	1065,4	10,7
у тому числі:
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
продукція допоміжних виробництв і промислів (крім продукції переробки сільгосппродуктів)	2174,0	25,1	188,0	2,5	244,0	2,9	88,8	1,0	42,0	0,3	868,7	10,6	124,9	1,3
Реалізація іншої продукції, робіт і послуг	266,0	3,1	478,0	6,4	533,0	6,3	558,6	6,1	922,0	7,5	425,7	5,2	671,0	6,7
Всього по підприємству	8658,0	100,0	7411,0	100,0	8530,0	100,0	9189,5	100,0	12288,2	100,0	8199,7	100,0	10002,6	100,0

Додаток Динаміка і структура собівартості виробництва 1 ц молока
Статті витрат	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2006 р. до 2004 р.	2006 р. до 2002 р.
	тис.грн.	%	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн	%	відхи-лення +;-	%	відхи-лення +;-	%
Оплата праці з нарахуваннями	127,3	17,2	146,2	19,8	204,7	31,6	215,6	25,3	261,0	23,5	56,3	127,5	133,7	205,0
Корми	414,4	56,0	368,6	49,8	333,3	51,5	515,9	60,5	506,0	45,5	172,7	151,8	91,6	122,1
Засоби захисту тварин	1,9	0,3	1,8	0,2	2,1	0,3	3,2	0,4	4,3	0,4	2,2	347,6	2,4	226,3
Роботи та послуги	12,4	1,6	15,6	2,1	0,4	0,1	4,6	0,5	7,0	0,6	6,6	1750,0	-5,4	56,4
Витрати на утримання основних засобів	29,0	3,9	24,3	3,3	30,2	4,7	27,8	3,3	34,0	3,1	3,8	112,6	5,0	117,2
Витрати на організацію і управління	14,6	2,0	13,7	1,8	11,6	1,8	35,8	4,2	45,4	4,1	33,8	391,4	30,8	311,0
Інші витрати	140,6	19,0	169,8	23,0	64,7	10,0	50,0	5,8	253,3	22,8	188,6	391,5	112,9	180,4
Всього витрат	740,0	100,0	740,0	100,0	647,0	100,0	852,9	100,0	1111,0	100,0	464,0	171,7	371,0	150,1
Собівартість 1 ц. молока, грн.	53,12		72,82		62,21		83,77		99,47		37,26	159,9	46,35	187,3

Додаток 3

Енергетичні ресурси, їх структура, енегрозабезпеченість та електроозброєність праці

Показники	2002 рік	2003 рік	2004 рік	2005 рік	2006 рік	2006р. до 2004р.	2006р. до 2002р.
						відхи- лення +;-	%	відхи-лення +;-	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Наявність тракторів-всього, од.	43	40	39	39	39	-	100,0	-4	90,7
Тракторні причепи-всього,од.	41	41	42	40	38	-4	90,5	-3	92,7
Наявність сівалок, од.	22	22	20	18	21	1	105,0	-1	95,5
Наявність зернозбиральних комбайнів, од.	10	10	9	9	9	-	100,0	-1	90,0
Наявність кормозбиральних комбайнів, од.	5	6	5	4	4	-1	80,0	-1	80,0
Наявність бурякозбиральних машин, од.	3	3	4	4	4	-	100,0	1	133,3
Наявність жаток валкових, од.	6	6	4	4	4	-	100,0	-2	66,7
Наявність доїльних установок та агрегатів, од.	6	6	6	6	6	-	100,0	-	100,0
Наявність роздавачів кормів, од.	3	2	2	2	2	-	100,0	-1	66,7
Наявність транспортерів для прибирання гною, од.	17	17	17	17	17	-	100,0	-	100,0
Енергетичні потужності-всього, к.с.	15523	15104	15078	14137	13330	-1748	88,4	-2193	85,9
Спожито електроенергії, тис. кВт*год.	1310,5	1075,8	962,0	951,7	995,0	33	103,4	-315,5	75,9
Припадає енергоресурсів, к.с.:
на одного середньорічного робітника	35	39	50	45	46	-4	92,0	11	131,4
на 100 га. посівної площі	3,65	3,85	3,63	3,20	2,95	-0,68	81,3	-0,7	80,8
Припадає електроенергії, тис. кВт*год.:
на одного середньорічного робітника	2,97	2,76	3,22	3,04	3,42	0,2	106,2	0,45	115,1
на 100 га. сільськогосподарських угідь	21,56	17,70	15,83	15,66	16,39	0,56	103,5	-5,17	76,0

Додаток 4

Склад і структура основних виробничих фондів

Показники	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	В середньому за 2002-2004 р.р.	В середньому за 2004-2006 р.р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Будівлі, споруди та передавальні пристрої	24730,0	79,5	25109,0	78,8	25404,0	78,0	24216,0	74,0	24232,0	72,6	25081,0	78,8	24617,0	74,8
Машини і обладнання	4620,0	14,8	4657,0	14,6	4991,0	15,3	5490,0	16,8	6021,0	18,0	4756,0	14,9	5501,0	16,7
Транспортні засоби	816,0	2,6	843,0	2,6	846,0	2,6	1064,0	3,2	1086,0	3,3	835,0	2,6	999,0	3,0
Виробничій і господарсь-кий інвентар	34,0	0,1	38,0	0,1	38,0	0,1	53,0	0,2	57,0	0,2	37,0	0,1	49,0	0,2
Робоча і продуктивна худоба	701,0	2,3	1013,0	3,2	1083,0	3,3	1815,0	5,5	1877,0	5,6	932,0	2,9	1592,0	4,9
Багаторічні насадження	35,0	0,1	35,0	0,1	35,0	0,1	35,0	0,1	35,0	0,1	35,0	0,1	35,0	0,1
Інші	176,0	0,6	176,0	0,6	176,0	0,6	68,0	0,2	68,0	0,2	176,0	0,6	104,0	0,3
Разом основних фондів	31112,0	100,0	31871,0	100,0	32573,0	100,0	32741,0	100,0	33376,0	100	31852,0	100,0	32897,0	100,0

Додаток 5

Наявність та використання трудових ресурсів

Показники	2002 рік	2003 рік	2004 рік	2005 рік	2006 рік	2006р. до 2004р.	2006р. до 2002р.
						відхилення +;-	%	відхилення +;-	%
Загальна чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському витобництві, чол.:	441	389	299	313	291	-8	97,3	-150	66,0
в т.ч.:в рослинництві	216	217	159	157	149	-10	93,7	-67	69,0
в т.ч.:в тваринництві	225	172	140	156	142	2	101,4	-83	63,1
Валова продукція у співставних цінах 2000 року	7080,2	4717,9	6517,6	7205,6	8121,7	1604,1	124,6	1041,5	114,7
в т.ч.: рослинництва	4868,4	2699,5	4644,3	5060,5	5301,2	656,9	114,1	432,8	108,9
в т.ч.: тваринництва	2211,8	2018,4	1873,3	2145,1	2820,5	947,2	150,6	608,7	127,5
Річна продуктивність праці, грн.	16055	12128	21798	23021	27910	6112	128,0	11855	173,8
в т. ч.: в рослинництві, грн.	22539	12440	29209	32232	35578	6369	121,8	13039	157,9
в тваринництві, грн.	9830	11735	13381	13751	19863	6482	148,4	10033	202,1
Фонд оплати праці, тис. грн.	1507,0	1661,1	2286,2	2483,7	2898,7	612,5	126,8	1391,7	192,3