Механізація вирощування озимого ріпаку у товаристві з обмеженою відповідальністю "Оболонь-Агро" Чемеровецького району Хмельницької області з розробкою висівного апарата

Бал

Метод визначення

Відхилення фактичної глибини загортання насіння від заданої

± 0,5

± 1

> ± 1

3

2

1

Вскрити борозни за сошниками, які не йдуть по слідах коліс трактор або зчіпки.

Поперек рядків над виритою борозною покласти лінійку і другою лінійкою заміряти глибину загортання.

Заміри проводити три рази на зміну.

Відхилення фактичної норми висіву від заданої, %

± 2

± 5

> ± 5

4

3

1

Знайти різницю між заданою і фактичною нормою висіву насіння , визначення по витраті насіння на 1га в масовому обрахуванні або на 1 погонний метр рядка - в кількісному .

Різницю розділити на задану норму висіву і помножити на100%

Відхилення ширини стикових міжрядь для суміжних проходів, см

до 3

3…5

> 5

2

1

0

На протязі зміни 2…3 рази в 4…5 місцях рядка довжиною 50 м на кінцях і посередині гонів заміряти ширину стикових міжрядь.

Одержане середнє значення порівняти з нормативним.

Обслуговуючий персонал посівного агрегату зобов'язаний уважно слідкувати за роботою висівних апаратів і за станом інших робочих органів сівалки. Кінцеву оцінку якості сівби ріпаку дають після появи сходів.

Висновки

Розроблена нами операційно - технологічна карта дозволяє правильно, в агротехнічні строки і в відповідності з агротехнічними вимогами та необхідною якістю організувати сівбу озимого ріпаку

4 УДОСКОНАЛЕННЯ ЗЕРНОВОЇ СІВАЛКИ

4.1 Технічні вимоги

1 Продуктивність за годину чистої роботи , га /год 3,6

2 Ширина захвату при повному наборі сошників , м 3,6

3 Маса сівалки , кг ( не більше ) 1840

4 Габаритні розміри , мм

ширина 4225

довжина 3700

висота 1580

5 Транспортний просвіт , мм 150

ширина колії , мм 4025

транспортна швидкість , км/год до 20

робоча швидкість , км/год до 10

6 Ширина міжрядь при повному наборі сошників , мм

одно дискових сошників 150

7 Глибина ходу сошників , мм дводискових 40...80

8 Кількість сошників , шт наральних 23

9 Висівний апарат , шт

для висіву зернових культур і несипучого насіння трав - штампований ,

котушковий для висіву добрив - котушково штифтові ( з нерегульованою

довжиною робочої частини котушки 24

10 Механізм передачі зубчасто-ланцюгової (центральної)

передаточні числа на вали :

зернових апаратів : 0,198; 0,428; 0,616;1,33; 1,668

тукових апаратів : 0,067; 0,112; 0,160; 0,232; 0,268; 0,386

11 Сумарний об'єм зерно тукового ящика , дм³

відділення для насіння 453

відділення для добрива 212

12 Тяговий опір ( при повному наборі сошників) у роботі , Н 6108

4.2 Загальна будова , технологічний процес роботи

Сівалка СЗ-3.6А складається із слідуючих основних вузлів і механізмів:

1 Рами із валами підйому сошників і контр приводів.

2 Механізму підйому сошників .

3 Причіпного пристрою .

4 Коліс пневматичних .

5 Зернотукового ящика .

6 Механізмів передач .

7 Однодискових сошників .

8 Насіннєпроводів .

9 Підніжних дошок .

10 Борозна для розкидання посіву .

11 Загортачів .

12 Ящика для інструменту.

Рама сівалки опирається на два пневматичних опорно - приводних колеса. До сошникового брусу кріпляться поводки з одно дисковими сошниками розміщеними у два ряди . До заднього ряду сошників за допомогою спеціальних кронштейнів кріпляться загортачі.

Спереду, до брусу рами, кріпиться причіпний пристрій з підставкою.

В косинках на рамі укладені вали підйому сошників . Підйом і опускання сошників здійснюється за допомогою гідравлічного циліндра, який змонтований на середній шпиці причіпного пристрою.

Зверху на рамі встановлено зерно туковий ящик який має в зернотравяному відсіку зворушувачі і нагнітачі.

Привод на вали зернових і туковисівних апаратів , а також на вали зворушувачів і нагнітачів здійснюється від коліс через вал контрприводу і відповідні редуктори, розташовані в середній частині сівалки.

Висівні апарати з'єднані із сошниками насіннєпроводами. Позаду до рами прикріплена підніжна дошка з огорожею. На боковій шпиці причіпного пристрою закріплений ящик для інструменту.

Висів насіння і добрив при рядовій сівбі здійснюється слідуючим чином : насінням ріпаку чи інших зернових , зернобобових культур або несипучим насінням трав заповнюють зернотравяні відсіки ящика , а добривами - тукові відсіки. Насіння і добрива заповнюють приймальну частину висівних апаратів і поступають на робочу частину котушок.

При русі сівалки котушки висівних апаратів обертаються і захвачують насіння і добрива своїми шаблонами і штифтами виносять їх в насіннєпроводи , розміщені під висівними апаратами .

Зворушувачі і нагнітачі слід включати в роботу тільки при сівбі несипучого насіння трав.

При висіві насіння ріпаку , зернових , зернобобових і інших подібних за насінням культур , для попередження дроблення насіння , поломок висівних апаратів і механізмів передач нагнітачі і зворушувачі . повинні бути відключені.

По насіннєпроводу насіння і добрива поступають в одно дискові сошники.

Із сошників воно направляється на дно боріздки утвореної диском сошника у грунті.

4.3 Розрахунок сошника

Однодискові сошники розсувають грунт в сторону з невеликим переміщенням його частинок в верх і ущільнюють дно бороздки, але трохи менше ніж кілевидні сошники . Для дводискових сошників значення а_с рекомендують приймати рівним 25...26 см. Для зменшення віддалі а_с між сошниками у відповідності з агротехнічними вимогами їх розташовують по ходу сівалки у два ряди.

Рисунок 4.1 Схема до розрахунку сошника

Ширина сошника залежить від розмірів і властивостей насіння ( повинен бути забезпечений вільний прохід насіння з насіннєпроводу в борозну ) , від норми висіву , глибини заробітку насіння і конструктивних можливостей . Так, у анкерних і кілевидних сошниках для насіння трав , льону і зернових культур ширина робочої частини сошника може бути до 20 ...26 мм, у полозовидних сошниках кукурудзяних і бавовняних сівалок відповідно до 30... 40 мм, у комбінованих одно канальних сошників - 42 мм, у двоканальних 53 мм. Ширину бороздки між нижніми точками ріжучих країв обох дисків визначають слідуючим чином (рисунок 4.1). Диски сошника розташовуються один до другого під кутом і дотикаються один до одного в точці m, розташованій під кутом б до вертикалі . Якщо сошник розрізати площиною mО m, яка проходить через центр дисків , то в розрізі одержимо дійсну величину кута ш розташування дисків . Точка M є нижньою точкою кромки диска. Спроектувавши її на радіус mО, одержимо точку в, а спроектувавши її на середню лінію mО₁ між дисками одержимо точку С .

Очевидно що

; (4.1)

Так як (4.2)

,

або (4.3)

де - ширина борозни .

При відомих значеннях кута ш і радіуса диска R, легко встановити оптимальні значення ширини бороздки при максимальній глибині ходу дисків . Причому , чим більший кут б , тим більше значення , і при значенні

б =45 ? …50 ? ширина бороздки стає настільки значною що диски починають працювати окремо, проводячи дві самостійні бороздки , між якими утворюється гребінь.

На рівномірність глибини укладки та заробки насіння здійснює великий вплив стійкість ходу сошника . Вона залежить від системи кріплення сошників до рами і від напрямку діючих на сошники сил. Система кріплення індивідуально повідкова , одношарнірна.

Так як в удосконаленій сівалці для сівби ріпаку ми використовуємо одно дисковий сошник , то кут нахилу диску до лінії руху буде рівний .

4.4 Розрахунок на міцність зварних швів кронштейна - повідка шлейфа сівача

Слід визначити довжину швів, що кріплять кутник 100?100?10 мм до рами сівалки, кутник і рама виготовленні із сталі Ст.3. Зварювання ручне . Навантаження динамічне.



Рисунок 4.2 Схема до розрахунку зварного з'єднання

Визначаємо допустиму напруженість розтягування за формулою

;

Визначаємо допустиму напругу зрізу у шві по таблиці 2.1 прийнявши електроди марки Э 42

;

Знаходимо зусилля , яке може передати кутик , який має переріз

А = 1900 мм ² (ГОСТ 8509-57):

;

.

Визначають необхідну сумарну довжину лобового і флангового швів за формулою, прийнявши галтель шва

Довжину флангових швів визначають за формулою

;

Визначаємо навантаження що передається на флангові шви

;

Флангові шви розташовані не симетрично відносно центру ваги перерізу кутка. Ці відстані приймаємо по ГОСТ 8509-77:

a = 28.3 ; в = 100 - 28,3 = 71,7 мм.

Виходячи з того, що навантаження на флангові шви розподіляється по закону важеля , знаходимо

;

;

;

;

Знаходимо довжину кожного флангового шва

;

;

;

.

4.5 Підготовка сівалки до роботи

Перевірити технічний стан висівних апаратів, сошників, насіннєпроводів, загортачів, механізму підйому сошників, механізму переміни передач та інші. Перевірити щоб торці котушок висівних апаратів лицювались з внутрішньою площиною розеток при крайньому положенні важеля регулювання норми висіву насіння.

При невідповідності відрегулювати переміщенням корпуса(коробки) висівного апарата по днищу насіннєвого ящика . Клапани туковисівних апаратів повинні торкатись виступів котушок при верхньому положенні важеля клапанів . Перевірити , щоб диски сошників вільно прокручувались , кромки їх були гострі, а чистки не торкались дисків. Натягнути ланцюги механізму приводу . При зусиллі на ланцюг 100 Н він повинен прогнутися на 10...12 мм . Встановити тиск в опорно-приводних пневматичних колесах сівалки 0,16...0,20МПа.

Встановити важелями клапанів та болтами з пружинами насіннєвисівних апаратів зазори між площиною клапанів і нижніми ребрами муфт 1...2 мм для зернових культур на 8...10 мм для зернобобових. У туковисівних апаратах встановити важелями спорожнювачів зазор 8...10 мм між клапанами і штифтами котушок . При висіві добрив підвищеної вологості цей зазор слід дещо збільшити. Кількість висіву мінеральних добрив у невеликих межах можна змінити заслінками висівних апаратів, розміщеними у задній стінці тукового ящика.

Вибрати передаточне відношення механізму переміни передач залежно від норми висіву насіння і добрив.

Підібрати і встановити зірочки (шестерні) в редукторах сівалки відповідно до вибраного передаточного відношення за певною кількістю зубів зірочок (шестерень) для передачі руху на вали зернових і туковисівних апаратів.

Визначити кількість висіяного насіння сівалкою за 15 обертів коліс за формулою

;

де - норма висіву насіння , кг/га;

- робоча ширина захвату сівалки, м;

- діаметр обода колеса сівалки, м;

- коефіцієнт проковзування коліс , ( = 0,08...0,10).

Виконати пробний висів насіння всієї сівалки або її половини ( дванадцять висівних апаратів ) чи тільки для трьох висівних апаратів з використанням спеціального відбирача проб. Прокрутити колеса сівалки 15 разів . Зібрати висіяне насіння і зважити його. Кількість висіяного насіння повинна відповідати розрахунковій . Можливе відхилення 3%. При не відповідності змінити важелем регулятора довжину робочої частини котушок і дослід повторити.

Розставити сошники на задану ширину міжрядь. Покласти розмічувальну дошку (рейку) перед сошниками сівалки так щоб її середина збігалася з серединою сошникового брусу.

Перевести у транспортне положення і відрегулювати гвинтовими тягами , що з'єднують передні круглі вали з квадратними , відстань 150... 180 мм для сівалки СЗ-3,6А і 190 мм для СЗ-3,6 від поверхні майданчика до нижньої кромки усіх сошників.

Висновки

Конструктивно-технологічною особливістю удосконаленої сівалки є спроектовані під сівбу ріпаку одно дискові сошники з додатковим борозноутворювачами .

5 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

5.1 Система природозберігаючих мір при вирощуванні і збиранні сільськогосподарських культур

Проблема удосконалення природо використання охорони навколишнього середовища на Україні затрудняється тим що тут рівень інфляційних процесів в економіці дуже високий , а забезпеченість такими важливими ресурсами як вода і грунт в розрахунку на душу населення в декілька разів нижче , ніж в середньому по країнам СНД. На Україні дуже високий рівень розробленості сільськогосподарських земель (80%), а в таких областях , як Вінницька , Тернопільська і Кіровоградська , перевищує 90% ( в середньому по країнах СНД - 37,5%, в Англії 29,6%, Франції - 32% , Германії - 32,3% ). Високий також рівень регулювання і використання поверхневих вод . Завжди актуальним для України є питання про раціональне використання і відновлення лісових ресурсів, оскільки лісистість її території низька (16%) , і тому розміщення лісів по території дуже нерівномірна.

Всіма видами ерозії на Україні пошкоджено близько 30% оброблювальних земель.

Щорічні втрати ґрунту складають 600 млн. тон гумусу. З гектара витрачається 500 … 700 кг поживних речовин , що в 2…3 рази більше ніж вноситься з підживленням за висновками спеціалістів , це найвищий рівень ерозійних процесів в світі.

На одну тону продукції рослинництва в умовних зернових одиницях , витрачають майже 7 тон ґрунту.

Успіх захисту від ерозії при вирощуванні і збиранні озимого ріпаку залежить від основних правил агротехніки , застосованих в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю виробничої фірми «Гуменецьке».

При боротьбі з водною ерозією агротехнічними заходами до найбільш ефективних слід віднести поперечна оранка , культивація і рядова сівба поперек схилів. На більш крутих схилах більше 5^_ поперечна оранка не забезпечує затримання дощових і талих вод. Для цього необхідно доповнювати будуванням водозатримуючого мікрорельєфу : переривчасте боронування , мікроклімати , підгортання рядків. При цьому кожна борозна , кожний гребінь стає перешкодою на шляху стікання води і перешкоджає змиванню дрібних і найбільш родючих частинок ґрунту, одночасного зберігання запасів вологи в ньому.

Механічна ерозія появляється при використанні зверх важких тракторів без врахування можливої границі щорічного самовідновлення ґрунту.

При цьому руйнується структура ґрунту погіршується її водно - фізичні властивості пригнічується біологічна активність. Уникнути багаторічні прикочування колесами машин можна при сумісності операцій, примінення мінімуму обробітку , особливо на вологих ґрунтах підвищенням продуктивності грунтообробних і інших машин шляхом збільшення ширини захвату, зменшення металомісткості сільськогосподарських машин.

Другий важливий елемент захисту від ерозії - водозатримання і посилення водопоглинення на полях . Це досягається правильною ( контурно орієнтованим обробітком ґрунту , регулярним внесенням гною , компостів і інших добрив , введенням і чітким дотриманням науково - обґрунтованої сівозміни, розумним обмеженням площі посівів просапних культур і інше). В грунтах збільшується вміст гумусу , поліпшується структура і властивості.

Хімізація сільського господарства , як відомо передбачає застосування великої кількості різного роду добрив і пестицидів. Накопичення їх може здійснювати негативний вплив на властивості грунту. Наприклад, може змінюватися загальна чисельність мікроорганізмів або їх окремих видів а це потягне за собою зміну властивостей грунту до самоочищення, може вплинути на її родючість.

Для запобігання забруднення грунту нафтопродуктами необхідно прийняти заходи по боротьбі з розсівними транспортними засобами і самохідної збиральної техніки.

5.2 Загальні вимоги безпеки технологічного процесу сівби озимого ріпаку

Безупинне піклування про працю людини постійно було в центрі уваги нашого уряду . По всіх галузях проводиться планування роботи по усуненню факторів , шкідливих для здоров'я працюючих. Розробляється система заходів для забезпечення безпеки цілих технологічних процесів.

При вирощуванні озимого ріпаку одним із найбільш небезпечних процесів являється сівба , оскільки при її виконанні зайнята значна кількість робіт які зв'язані по технологічному процесу з ядохімікатами, обертаючими частинами машин, вантажопідйомними і транспортними машинами, а також з іншими шкідливими факторами і вимагається підвищена узгодженість дій працюючих.

Технологічний процес включає 6 основних операцій : протруювання насіння перед посівом ; подрібнення і підготовка добрив ; навантаження добрив в транспортні засоби ; навантаження насіння в транспортні засоби ; транспортування насіння і добрив ; заправка сівалки насінням і добривами.

Суворе і неухильне виконання розроблених нами заходів і правил безпеки процесу сівби озимого ріпаку дозволяє знизити взаємодії шкідливих і небезпечних факторів на працівників. Розглянемо більш детально кожну з операцій технологічного процесу сівби.

5.3 Протруювання насіння озимого ріпаку перед посівом

Умови роботи : протруювання проводиться на протруювачі Навантажувачі насіння ПСШ - 5 . Використовується ядохімікат „Гранозан” ; стан протруювання напівсухий, норма використання ядохімікату - 1,5 кг/ ті 5 …10 л води із клеючими присадками.

Діючі шкідливі і небезпечні фактори : обертаючі частини машини , засміченість шкідливими речовинами, нервово - психічні перевантаження.

До роботи допускаються практично здорові люди віком не менше 18 років які пройшли відповідну підготовку з послідуючою перевіркою знань. Слід забезпечити їм медичний огляд не менше одного разу на місяць.

До роботи не допускаються , вагітні жінки і жінки що годують дітей , особливо при використанні сильнодіючих препаратів.

Час роботи з ядохімікатами не повинен перевищувати 6 годин , а з сильнодіючими - 4 години.

Працювати дозволяється тільки в спецодязі і засобах індивідуального захисту, костюми робочі чоловічі з бавовняних тканин з добавкою синтетичних волокон і комбінованого просочення по ГОСТ 12.4.011-75 і жіночі по ГОСТ 12.4.034-78 ; фартухи робочі по ГОСТ 12 845-67 і нарукавники по ТУ - 78-181-70 ; рукавиці технічні гумові двошарові по ГОСТ 200 10-74; напівчобітки з манжетами по ГОСТ 12.4.068-79; респіратори РУ - 60 М по ГОСТ 12.4.011-75 і ГОСТ 12.4.034-78; захисні окуляри з прозорим склом по ГОСТ 12.4.003 - 74.

Видача отрутохімікатів з складу господарства проводиться у відповідності з вимогами безпеки по письмовому розпорядженню керівника підприємства або іншої відповідальної особи. Відповідальний за охорону праці і видачу ядохімікатів комірник , в обов'язки якого входить прийом і видача отрутохімікатів збереження цілісності тари, очистка складу і очистка території про застосування. Про застосування пестицидів ведуться записи в спеціальному журналі. Залишки не використані за зміну передають слідкуючій зміні про що ведеться запис в книзі обліку , або здають на склад теж із відповідними записами в книгу обліку.

Забороняється вивантажувати протруєне насіння в будь яку тару або на підлогу. Слід використовувати мішки із міцного матеріалу ,що не пропускає пилу з написами «ПРОТРУЄНО» або «ОТРУЙНЕ»

Протруєне насіння використовують тільки для сівби. Категорично забороняється використовувати його для харчових цілей , а також на корм тваринам і птиці. Не використане протруєне насіння підлягає поверненню на склад або знищенню , всі машини і предмети які контактують з протруєним насінням підлягають знешкодженню.

5.4 Подрібнення і підготовка добрив до сівби

Умови роботи : розтарування і подрібнення добрив проводять на агрегаті АІР - 20 з потужністю приводу 30 кВт.

Діючі шкідливі і небезпечні фактори по ГОСТ 12.0.002-74: обертальні рухомі частини , деталі машин, забруднення повітря, нервово - психічне перевантаження.

До роботи допускаються практично здорові люди віком не менше 18 років які пройшли відповідну підготовку з послідуючою перевіркою знань.

До роботи не допускаються вагітні жінки. Працювати слід тільки в спец одязі і засобах індивідуального захисту:

а) костюми робочі з бавовняних тканин з добавкою синтетичних волокон без насичення по ГОСТ 12.4.011-75 і ГОСТ 12.4.034-78;

б) рукавиці спеціальні з бавовняної тканини з шкіряними накладками по ГОСТ 12.4.010-75;

в) напівчобітки з манжетом по ГОСТ 12.4.068-79;

г) респіратор РУ - 60 М по ГОСТ 12.4.011-75 і ГОСТ 12.4.034-78;

д) захисні окуляри з прозорим склом по ГОСТ 12.4.013 - 74.

Під час роботи подрібнювача заборонено :

а) проштовхувати і витягувати застряглі куски подрібнювального матеріалу і інші предмети , які застрягли в машині;

б) ліквідовувати неполадки і регулювати машину;

в) очищувати робочі органи від добрив ;

г) розрівнювати руками або яким не будь предметом добрива в бункері;

д) подавати добрива в подрібнювач великими кусками.

Очищення машини проводиться при повному звільненні від добрив ; очищувати робочі органи і поверхні слід чистиком з рукояткою , а проштовхувати застряглі предмети дерев'яними проштовхувачами.

5.5 Навантаження мінеральних добрив в транспортний засіб

Завантаження автомобільного завантажувача сівалок УЗСА - 40 на шасі автомобіля ГАЗ - 53 А здійснюють навантажувачем ПЕ - 0,8 Б, який змонтований на тракторі ЮМЗ - 6 Л.

Діють шкідливі і дуже шкідливі фактори по ГОСТ 12.0.002-74.

Працювати дозволяється тільки в спеціальному одязі і засобах захисту:

а) напівкомбенізони робочі з бавовняної тканини з добавочними елементами по ГОСТ 125.48-67; ГОСТ 92 82-67;

б) черевики і напівчеревики кирзові по ТУ - 17-1023-75;

в) респіратор РУ - 60 М по ГОСТ 12.4.011-75 і ГОСТ 12.4.034-78;

г) захисні окуляри з прозорим склом по ГОСТ 12.4.013 - 74.

Під час завантаження забороняється знаходитися в кабіні чи на підніжці , а також проводити технічне обслуговування .

Під час завантаження добрив скло кабіни та двері тісно закривають.

Під час завантаження добрив в бункер машини робочі органи завантажувача повинні проходити збоку або позаду машини.

Забороняється різко повертати стрілу з завантаженим ковшем. Граничний кут повороту грейферного навантажувача ПЕ - 0,8 Б не більше 100 …120^_.

Не допустиме знаходження людей під піднятою стрілою.

5.6 Транспортування протруєного насіння та мінеральних добрив на поле

Умови роботи : транспортування насіння на поле здійснюється завантажувачем сівалок АС - 2 УМ на шасі ГАЗ - 52 А , мінеральних добрив - завантажувачем УЗСА - 40 на шасі ГАЗ - 53 А.Діючі шкідливі фактори визначаються по ГОСТ 12.0.002-74: рухомі машини , робота з пестицидами, наявність шкідливих машин, перевантаження.

Дозволяється працювати тільки в спец одязі і з засобами індивідуального захисту :

а) костюми літні для роботи механізаторів по ТУ 18-866-72 і ТУ 17-866-72;

б) черевики кирзові по ГОСТ 179-74.

Транспортні засоби можуть бути відправлені в рейс тільки з дозволу особи відповідальної за експлуатацію транспортних засобів після перевірки технічного стану.

Особи які супроводжують транспорт, повинні знаходитись в кабіні водія знати правила безпеки сільськогосподарських робіт.

Для транспортування вибирають маршрут по дорогах , що мають , по можливості рівну проїзну частину , справні мости і неінтенсивний рух.

Швидкість транспортування не повинна перевищувати 40 км/год а під час туману , дощу , снігопаду зменшується вдвоє.

5.7 Заправка сівалок насінням і мінеральними добривами

Умови роботи : заправка сівалок проводиться автозавантажувачем насіння АС - 2 УМ; автозавантажувачем добрив УЗСА - 40.

Діюча небезпека і шкідливі фактори визначають по ГОСТ 12.0.002-74: обертальні ,піднімаючі і рухомі частини машин , наявність шкідливих речовин.

Дозволяється працювати тільки в спецодязі і засобах індивідуального захисту :

а) костюми літні для робітників по ТУ 18-866-72 і ТУ 17-866 -72 ;

б) черевики кирзові по ГОСТ 179-74;

в) респіратор РУ - 60 М по ГОСТ ,4,011-75 і ГОСТ 12.4.034-078.

Заправляти сівалки насінням і добривами слід тільки під час зупинки агрегату.

Забороняється допускати до роботи на ці операції людей , які хворіють близорукістю.

Робітникам , що обслуговують агрегати під час заправки слід стояти з підвітряного боку.

5.8 Сівба озимого ріпаку

Умови роботи: сівбу площ агрегатом в складі Т - 150 + СП -11 + 3 СЗО - 3,6 М ; норма висіву насіння - 6 ... 8 кг/га мінеральних добрив - 80 кг/га.

Діючі небезпечні і шкідливі фактори по ГОСТ 12.0.002-74: обертальні і рухомі частини робочих органів і машин ; дія шкідливих речовин, запиленість повітря, перевантаження.

Дозволяється працювати тільки в спеціальному одязі і індивідуальних засобах захисту:

а) костюми літні для робітників - механізаторів по ТУ 18-866-72 і ТУ 17-866 -72 ;

б) черевики кирзові по ГОСТ 179-74;

в) респіратор РУ - 60 М по ГОСТ ,4,011-75 і ГОСТ 12.4.034-078.

г) захисні окуляри з прозорим склом типів 02, 03, 04, 09 по ГОСТ 12.4.

013 - 74.

Одежа повинна бути добре підігнана до фігури і закрита.

Приводні механізми машини повинні бути закриті захисними кожухами.

При русі сівалки, сівальники повинні знаходитися на рефлейній підніжці шириною 30см з бортиками на передній і задній стінці висотою 2см, а руками триматися за поручні на насіннєвому ящику.

Кришки насіннєвих і тукових ящиків слід тримати закриті забороняється робота агрегату при відсутності двохсторонньої сигналізації між трактористом і сіяльником.

Забороняється під час руху прокручувати нерухомі диски сошників і котушки висівних апаратів,

При русі агрегату не можна зіскакувати з нього , піднімати і опускати маркер , розрівнювати насіння руками.

Змащування , огляд і ремонт сівалки проводити тільки в опущеному стані сошників при повній зупинці агрегату .

При розворотах і переїздах агрегату маркер і сошники обов'язково потрібно піднімати в транспортне положення.

При сівбі забороняється курити і приймати їжу , а по закінченні роботи необхідно очистити одяг , руки вимити старанно водою з милом.

Висновки

1. Розглянута нами система природозберігаючих заходів при вирощуванні і збиранні сільськогосподарських культур дозволяє економно витрачати природні ресурси зменшити екологічний тиск на навколишнє середовище та зберегти його для прийдешніх поколінь.

2. Розглянуті заходи з безпеки життєдіяльності при підготовці насіння та сівби ріпаку дозволяє організувати безпечне виконання всіх технологічних процесів.

6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПРОЕКТУ

6.1 Техніко-економічні показники вирощування ріпаку на насіння

Система техніко-економічних показників механізації вирощування ріпаку на насіння може бути розрахована за даними слідуючої таблиці (таблиця 6.1).

Таблиця 6.1 Техніко-економічні показники вирощування ріпаку за інтенсивною технологією

Показники	Існуюча технологія та механізація робіт	Спроектована технологія механізованих робіт
1	Площа посіву , га	30	30
2	Урожайність , т/га	2,86	3,30
3	Валове виробництво, т	86	99
4	Затрати праці на сівбу ріпаку, люд/год на 1 га посіву на 1 т продукції	13,9 4,85	12,3 3,72
5	Собівартість , грн/т	600	550
6	Ціна реалізації, грн/т	1400	1300
7	Грошова виручка, грн	12400	138600
8	Чистий дохід , грн	-	18200

6.2 Техніко-економічні показники удосконалення механізації сівби ріпаку

Визначаємо продуктивність серійної і удосконаленої сівалки за формулою

; (6.1)

де - продуктивність агрегату за одну годину експлуатаційного

часу, га/год;

- робоча ширина захвату агрегату, м;в обох випадках- 3,6 м;

- робоча швидкість посівного агрегату, км/год; серійна машина

= 8,05 км/год; удосконалена = 9,6км/год;

- коефіцієнт використання часу зміни; = 0,78 у обох випадках;

Визначаємо змінну продуктивність посівного агрегату

, (6.2)

де - змінна продуктивність агрегату, га;

- час зміни, год; - 7 год ;

Таким чином удосконалена сівалка порівняно з серійною дозволяє підвищити продуктивність

; (6.3)

.

Визначаємо питомі затрати праці на сівбу озимого ріпаку агрегатом з серійною та удосконаленою сівалками за формулою

; (6.4)

де - кількість обслуговуючого персоналу ; = 1 чол.

;

.

Визначаємо питомі експлуатаційні затрати на використання посівного машинно-тракторного агрегату на сівбі ріпаку

; (6.5)

де - питомі експлуатаційні затрати, грн/га;

- питомі затрати на амортизацію по всіх елементах машинно-тракторного агрегату, грн/га;

- питомі затрати на ремонт і технічне обслуговування по всіх елементах машинно-тракторного агрегату, грн/га;

- питомі затрати на паливо та мастильні матеріали, грн/га;

- питомі затрати на заробітну плату обслуговуючому

персоналу, грн/га.

Питомі затрати на амортизацію трактора визначають за формулою

; (6.6)

де - норма річних відрахувань на реновацію трактора, %; = 10%;

- норма річних відрахувань на капітальний ремонт трактора, %; = 5%

- балансова вартість трактора, грн; балансову вартість визначають за формулою

; (6.7)

де - коефіцієнт торгової націнки трактора ; =1,1 [33];

- ціна трактора, грн; = 98000 грн;

;

- річне завантаження трактора , годин; для трактора МТЗ-80;

= 1300 год ;

;

.

Питомі затрати на амортизацію сівалок визначаємо за формулою

; (6.8)

де - норма річних відрахувань на реновацію сівалки, %;

= 12,5% ;

- балансова вартість машини, грн;

- річне завантаження машини, годин; = 50 годин .

Ціну машини, з врахуванням модифікації розраховують за формулою

(6.9)

де - ціна удосконаленої машини, грн;

- маса удосконаленої машини, кг; = 1457 кг;

- маса серійної машини, кг; = 1380 кг;

- ціна серійної машини, грн; = 29358 грн;

;

.

; (6.10)

;

.

Визначаємо затрати на поточний ремонт і технічне обслуговування, зберігання трактора і сівалки

+; (6.11)

де - норма річних відрахувань на поточний ремонт і технічне обслуговування трактора, %;=10 %;

- норма річних відрахувань на поточний ремонт і технічне обслуговування сівалки, %;= 7 %;

+;

+.

Визначаємо питомі витрати на паливо та мастильні матеріали

(6.12)

де - погектарна витрата палива, кг/га;

- комплексна ціна палива, грн/кг; = 8 грн/кг.

;

.

Визначаємо питомі затрати на заробітну плату

; (6.13)

де - коефіцієнт, що враховує надбавку за кількість; = 1,4;

- кількість трактористів, що обслуговують посівний агрегат; =1;

- кількість допоміжних працівників, що обслуговують посівний

агрегат; =1;

- змінна тарифна ставка тракториста, грн; =25грн;

- змінна тарифна ставка допоміжного працівника, грн; = 20 грн;

;

.

Визначаємо очікувану прибавку урожаю ріпаку за рахунок покращення якості розподілу насіння в рядку .

;

;

Визначаємо економію експлуатаційну затрат при повному завантаженні нової сівалки

; (6.14)

.

Спроектована сівалка може забезпечити розподіл насіння ріпаку з коефіцієнтом варіації в той час, як сівалка СЗ - 3.6 А забезпечує розподіл насіння з Таким чином удосконалена сівалка забезпечує рівномірність розподілу насіння ріпаку на 20% більшу ніж серійна. З врахуванням того, що кожен процент рівномірності розташування насіння порівнюється до прибавки урожаю ріпаку, то визначають очікувану прибавку урожаю:

; (6.15)

.

При ціні ріпаку 140 грн/ц , одержимо прибуток за додаткову продукцію

.

Додаткові капіталовкладення приймають рівними балансовій вартості машини

.

Річну економію палива визначають за формулою

 ; (6.16)

кг.

Народногосподарська ефективність додаткових капіталовкладень визначають за формулою

; (6.17)

.

Термін окупності додаткових капіталовкладень

; (6.18)

року.

Енергомісткість процесу сівби ріпаку визначають за формулою

; (6.19)

;

.

Матеріаломісткість в процесі сівби ріпаку визначають за формулою

; (6.20)

де - конструктивна маса машини і трактора , відповідно, кг;

;

.

Результати розрахунку техніко-економічних показників заносимо в таблицю 6.1 .

Таблиця 6.1 - Техніко-економічні показники удосконалення механізації сівби ріпаку на насіння

ПОКАЗНИКИ	Посівний агрегат
	Серійний	Модернізований
1	Площа посівів ріпаку, га	30	30
2	Балансова вартість, грн	137158	138796
3	Продуктивність агрегату , га/год	2,26	2,7
4	Питомі експлуатаційні затрати , грн/га	99.04	85.35
5	Річна економія експлуатаційних затрат, грн	-	1848
6	Термін окупності капіталовкладень , років	-	1.7
7	Енергомісткість процесу сівби , кВт•год/га	26,0	21,8
8	Матеріаломісткість процесу сівби , кг/га	13.36	11.75

Висновки

Розраховані нами техніко-економічні показники як по технологічній частині так і конструктивній розкривають технологічну суть економічної ефективності вирощування ріпаку на насіння.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

1. Більшу частину посівних площ в господарстві відводиться під зернові та кормові культури. Досить значна увага приділяється вирощуванню олійних культур соняшнику та ріпаку. Але механізовані технології їх вирощування вимагають вдосконалення.

2. Аналіз літературних джерел показує що сільськогосподарські підприємства України мають весь комплекс машин для повної механізації вирощування ріпаку на насіння. Серед висівних апаратів слід виділити конструкцію котушкових апаратів які слід модернізувати і застосовувати в слідуючих поколіннях сівалок.

Серед робочих органів для загортання насіння в грунт перевагу слід віддати одно дисковим сошникам які теж слід модернізувати і використовувати в удосконалених машинах.

3. Розроблена нами операційно - технологічна карта дозволяє правильно, в агротехнічні строки і в відповідності з агротехнічними вимогами та необхідною якістю організувати сівбу озимого ріпаку .

4. Конструктивно-технологічною особливістю удосконаленої сівалки є спроектовані під сівбу ріпаку одно дискові сошники з додатковим борозноутворювачами та ланцюгові шлейфи.

5. Розглянуті системи природозберігаючих заходів при вирощуванні і збиранні сільськогосподарських культур дозволяє економно витрачати природні ресурси зменшити екологічний тиск на навколишнє середовище.

6. Розглянуті заходи з безпеки життєдіяльності при підготовці насіння та сівби ріпаку дозволяє організувати безпечне виконання всіх технологічних процесів.

7. Розраховані нами техніко-економічні показники підтверджують ефективність прийнятих у проекті технічних рішень. Використання сучасної комп'ютерної техніки дозволяє підвищити якість виконаних робіт в тому числі і якість дипломного проекту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Матеріали що до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999р № 1509-99.- К.: Наукметодцентр Мінагропрому України, 1999.-20с.

2. Про оренду землі. Закон України від 6 жовтня 1998 року №161-XIV. -К.: Відомості Верховної Ради України , № 46-47, 1998.- с. 882…890.

3. Указ президента України « Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників». -К.: Урядовий кур'єр , № 231-232, 3 грудня 1998.с.4.

4. Указ президента України « Про гарантування захисту економічних інтересів та поліпшення соціального забезпечення селян-пенсіонерів, які мають право на земельну частку (пай)». -К.: Урядовий кур'єр , № 242-243, 17 грудня 1998.с.4.

5. Указ Президента України "Про заходи щодо розвитку виробництва палива з біологічної сировини" -К.: Урядовий кур'єр , № 142-143, 26 вересня 2003.с.4.

6. Про затвердження Програми розвитку виробництва дизельного біопалива на період до 2010 року постанова Кабінету Міністрів України -К.: Урядовий кур'єр , № 64-653 25травня 2006.с.8…33.

7. Сельхозтехника 97. Справочник - каталог предложений мирового рынка ( применительно к сельскохозяйственным предприятиям Украины и других стран СНГ). Том 1. Тракторы. Почвообрабатывающие машины. Посевные и посадочные машины / Составители Э. Финн, С. Бородин, П. Хоммер.- К.: Юнивест Маркетинг,1997.-182с.

8. Сельскохозяйственная техника. Каталог. В трёх томах. -М.: Информагротех, 1991-365с. в 1 томе , 369с. во 2 томе.

9. А.В. Рудь, І.О. Мошенко. Методичні вказівки для підготовки даних на дипломне проектування з механізації вирощування сільськогосподарських культур(програма переддипломної виробничої практики): Кам'янець-Подільський, ПДАТУ, 2005.-11с.

10. Рапс, сурепица/ А.А. Гольцов А.М. Ковальчук В.Ф. Абрамов Н.З. Милащенко. Под общей редакцией А.А. Гольцова. -М.: Колос ,1983.-192с.,ил.

11. А.А. Готлевский В.А Макеев. Озимый рапс. -М.: Россельиздат, 1983.-135с., ил.

12. Г.М. Ковальчук. Ріпак озимий цінна олійна і кормова культура.-К.: Урожай, 1987.-112с.

13. В.Д. Гайдаш, Г.М. Ковальчук , Г.Т. Дем'янчук. Ріпак - культура великих можливостей . -Ужгород: Карпати , 1986. -62с. -( Бібліотека передового досвіду. Технологія виробництва).

14. Комплекс машин и оборудования для механизации возделывания рапса по интенсивной технологии. Каталог. -М.: Агронииэнито, 1989. -60с.

15. Машиновикористання в землеробстві/ В.Ю. Ільченко, Ю.П. Нагірний, П.А. Джолус та ін. За редакцією В.Ю. Ільченка, Ю.П. Нагірного. -К.: Урожай, 1996. -384с.

16. А.В. Рудь, О.М. Коноваленко, І.О. Мошенко, В.В. Іванишин. Практикум по сільськогосподарських машинах і знаряддях. -К.: Урожай, 1996.-208с.

17. Сеялка пневматическая для посева рапса и зерновых культур СПР-6. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. Белинск, Белинсксельмаш,1986.-72с.

18. Механіко-технологічні властивості сільськогосподарських матеріалів/ Г.А. Хайліс, А.Ю. Горбовий, З.О. Гошко, М.М. Ковальов, С.Ф. Юхимчук. -Луцьк Ред.-вид. ЛДТУ, 1998.-268с.

19. Н.З.Малащенко, В.Ф. Абрамов Технология выращивания и использования рапса и сурепицы. -М.: Агропромиздат, 1989. - 223с.

20. Справочное руководство по черчению/ В.Н. Боданов, И.Ф. Малежик, А.П. Верхола и др. -М.: Машиностроение, 1989.-864с.

21. Эксплуатация машинотракторного парка: Учеб. Пособие для с. х. вузов/ А.П Ляхов, А.В. Новиков, Ю.В. Будько, П.А. Кункевич и др.; Под ред. Ю.В. Будько. -М.: Урожай, 1991. -336с.

22. Експлуатація машинотракторного парку в аграрному виробництві / В.Ю Ільченко, П.І. Карасьов, А.С. Лімоніт та ін.; За ред. В.Ю.Ільченка. -К.: Урожай 1993. -288с.

23. Методичні рекомендації з організації виконання та захисту дипломних проектів освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр». Для студентів із спеціальності 6.091900 - «Механізація сільського господарства»та керівників дипломних проектів/ І.М. Бендера, М.І. Самокиш, А.В. Рудь,

В.І. Дуганець, І.О. Мошенко, В.Ю. Бурдега; За ред. А.В. Рудя. -Кам'янець-Подільський, 2006.-22с. Г.М. Гряник, С.Д. Лахман Д.А. Бутко Охорона праці. -К.: Урожай, 1994.-472с.

24. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник/ Д.Г. Войтюк, В.О. Дубровін, Т.Д. Іщенко та ін; За ред. Д.Г. Войтюка. -К.: Вища освіта, 2004.-544с

25. Г.О. Білявський, М.М. Падун, Р.С. Фурдуй Основи загальної екології: Підручник. -К.: Либідь, 1993.-304с.

26. А.Г. Тихонов Економіко екологічні аспекти інтенсифікації у землеробстві. -К.: Урожай, 1990.-152с.

27. Агро-союз. Сельхозтехника. Трактора. Грузовые автомобили. Прицепы и полуприцепы. Запасные части./Прайс-каталог, 2008.-352с.

28. Б.Г. Бурдіян, В.О. Дерев'янко, А.І. Кривульченко Навколишнє середовище та його охорона : Навч. посібник. -К.: Вища школа,1993. -227с.

29. О.М. Куценко, В.М. Писаренко Агроекологія. -К.: Урожай, 1995.-256с.

30. Дипломне та курсове проектування / Д.Г. Войтюк, О.В. Дацишин, В.С. Колісник та ін.; За ред. О.В. Дацишина. -К.: Урожай, 1996.-192с.

31. Річні звіти базового господарства за 2006, 2007, 2008 роки.

Размещено на Allbest.ru