10.Дообладнати кабінет з охорони праці зразками засобів індивідуального захисту. інженер з охорони праці. Постійно.

11.Придбати 100 респіраторів для використання при обприскуванні посівів ядохімікатами та для інших небезпечних робіт. інженер з охорони праці. Квітень 2003 року.

12.Придбати 50 вогнегасників різних типів: хімічного типу - 10 шт., порошкових - 30 шт., кислотних - 10 шт.; керівник станції пожежної охорони. Квітень 2003 року.

13.Обладнати вогнегасниками всі технічні засоби, що можуть бути пожежо-небезпечними; керівник станції пожежної охорони. Квітень 2003 року

14.Обладнати тваринницький комплекс душовими та кімнатами для відпочинку; інженер з охорони праці. Квітень 2003 року.

15.Забезпечити робітників, що працюють в полі вагончиками для відпочинку та гарячим харчуванням; інженер з охорони праці. Квітень 2003 року.

7 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЕКТУ

7.1 Розрахунок вартості встановлення будівлі

Розрахуємо вартість встановлення акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря.

Спочатку розрахуємо вартість привезення гранітного каміння за формулою:

В_пр.=В+О, (7.1)

де В_пр. - вартість привезення граніту, грн.;

В - вартість витраченого палива на привезення граніту, грн.;

О - оплата праці водія, грн..

Вартість витраченого палива обрахуємо як добуток кількості витрачених літрів пального на вартість 1 л пального і на кількість машин, які необхідно для привезення граніту [24].

Кар'єр знаходиться на відстані 10 км від сіносховища. Для привезення необхідної кількості граніту водію необхідно три рази їздити до кар'єру. Отже, загальний шлях S, який автомобіль проїде для того, щоб привезти граніт, буде рівний :

S=(S₁+S₂)n, (7.2)

де S₁ - шлях до каєра, км;

S₂ - шлях від кар'єра до господарства;

n - кількість рейсів.

S=(10+10)3=60 км.

Вартість одного літра палива становить 1 грн 10 коп. При витраті палива 25 л на 100 км буде витрачено 6025/100=15 л палива. Отже, вартість пального буде становити:

В=151,1=16,5 грн.

Оплату праці шофера визначимо із його місячного окладу. Вважаючи, що для привезення гранітного каміння буде затрачено один робочий день, то оплата праці становитиме:

О=М/Д, (7.3)

де М - місячний оклад водія, грн. М=120 грн;

Д - кількість днів у місяці; Д=30днів.

О=120/30=4,0грн.

Отже, вартість привезення граніту становить:

В_пр=16,5+4,0=20,5 грн.

Визначимо вартість побудови сонячних акумуляторів В_ак.

Для цього візьмемо денну тарифну ставку столяра, яка рівна С=3,34 грн. і помножимо її на кількість робітників N=4, які необхідні для побудови:

В_ст.=СN, (7.4)

В_ст =3,344=13,36 грн.

Аналогічно визначаємо оплату праці слюсарів В_с і зварювальників В_зв:

В_с=3,56·2=7,12грн;

В_зв=3,56·1=3,56грн.

Тоді, вартість побудови сонячних акумуляторів знайдемо за формулою:

В_а.=В_ст.+В_с+В_зв, (7.5)

В_а=13,36+7,12+3,56=24,04 грн.

Визначимо вартість побудови геліопідігрівачів повітря, аналогічно до визначення вартості побудови акумуляторів тепла, врахувавши лише те, що будують їх два дні чотири столяри і один слюсар:

В_г=В_ст·4+В_с·1=13,36·4+7,12·1=60,56 грн.

Обрахуємо вартість будівельних матеріалів.

Вартість плівки визначимо помноживши необхідну кількість її м² на вартість 1 м². На акумулятори тепла необхідно 50 м², а на геліопідігрівачі повітря - 60 м². Вартість 1 м² плівки складає 1,5 грн. Отже вартість плівки становить:

В_п=(60+50)·1,5=165грн.

Вартість чорної фарби для фарбування шиферного покриття під геліопідігрівач повітря становить:

В_ф= Ц_ф·n_ф, (7.6)

де, В_ф - вартість фарби, грн.,

Ц - ціна однієї 3-х кілограмової банки фарби, грн, Ц=28 грн / кг,

n_ф - кількість банок фарби, яка необхідна для фарбування, n=3.

В_ф=28·3=84 грн.

Вартість інших будівельних матеріалів становить по обрахункам: В_ін=550 грн.

Після проведення необхідних підрахунків обчислимо загальну вартість встановлення акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря. Для цього підсумуємо усі отримані дані за формулою:

В_з=В_пр+В_а+В_г+В_п+В_ф+В_і (7.7)

Тоді отримаємо.

В_з=20,5+24,04+60,56+165+84+550=904,1 грн.

7.2 Розрахунок економічних показників

Визначимо балансову вартість споруди за формулою:

Б=Ц·Ч, (7.8)

де Ц - ціна споруди, Ц=В_з=904,1 грн;

Ч - коефіцієнт, який враховує затрати на транспортування машини та її монтаж, Ч = 1,2 [24].

Б=904,1·1,2=1084,92 грн..

Додаткові капіталовкладення визначимо:

К = К₁ - К₀, (7.9)

де К - додаткові капіталовкладення на нову споруду, грн.;

К₁ - капіталовкладення в нову споруду, грн., (К₁=Б);

К₀ - капіталовкладення в базову споруду(К₀=Б₀).

К=1084,92- 0=1084,92 грн..

За розрахунками проведеними в четвертому розділі ми бачимо, що за допомогою акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря за добу економиться 24,96 кг умовного палива.

Визначимо річний (сезонний) економічний ефект за формулою:

Р_е=П·К_д·Ц_п·к, (7.10)

де П - кількість зекономленого палива, кг,

К_д - кількість днів роботи технології,

Ц_п - ціна палива, грн.,

к - перевідний коефіцієнт, к=1,2.

Р_е=24,96·15·1,1·1,2=1494,21 грн.

Обрахуємо строк окупності капіталовкладень за формулою:

С_о=К/Р_е. (7.11)

С_о=1084,92/494,21=2,19 сезону.

Із проведених розрахунків видно, що технологія окупить себе за 2,19 сезону. Отже, дана технологія сушіння сіна є ефективною і корисною для впровадження у господарствах.

Результати розрахунків економічної ефективності проекту заносимо в таблицю 7.1.

Таблиця 7.1 - Техніко-економічні показники проекту

Найменування показника	Базова	Модернізована	Відхилення, +, -
1	2	3	4
Економія палива, кг	-	24,96	-
Кількість обслуговуючого персоналу, чол	2	2	-
Час сушіння сіна протягом доби, год	14	20	6
Витрата електроенергії, кВт	685	630	-55
Додаткові капіталовкладення, грн.	-	1084,92	-
Річний (сезонний) економічний ефект, грн	-	494,21	-
Строк окупності затрат, років	-	2,19	-

З даних таблиці і проведених розрахунків можна зробити висновки, що запропонований варіант акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря є досить економічно вигідним для впровадження у господарствах області. Так бачимо, що модернізований варіант має ряд переваг. Зокрема - економія палива. Даними пристроями економиться 24,96 кілограм умовного палива за добу, що за повний термін сушіння сіна становитиме 249,6-299,52 кілограми умовного палива. Також збільшується тривалість сушіння сіна протягом доби на 6 годин, що становить 20 годин. Це дозволяє скоротити загальний строк сушіння до 5-8 днів. Дана конструкція дає економічний ефект в 494,21 грн. в рік. Впровадження нової технології окупиться за 2,19 сезони.

8 ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЙ НА КОНКУРЕНТНОЗДАТНІСТЬ

Застосування акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря при заготівлі сіна методом активного вентилювання

Урожай (ц/га) (б): сіна 50,0

Урожай (ц/га) (н): сіна 50,0

Вміст обмінної енергії : по базовій - 8,4 МДж/кг; по новій - 8,4 МДж/кг

Вміст обмінної енергії (МДж/га) в готовому продукті:

По базовій : Е^б_u=(_пр*U )= 8,4 МДж/кг _* 5000 кг/га = 42000 МДж/га

По новій: Е^н_u=(_пр*U )= 8,4 МДж/кг _* 5000 кг/га = 42000 МДж/га

1.Коефіцієнт технічного рівня

К_тр = [ (В^б/В^н) + (З_пр^б/З_пр^н) + (П^б/П^н) + (М^б/М^н) ] /4 (8.1)

де - В^і - експлуатаційні затрати по технології, грн/га

З_пр^і - затрати людської праці по технології люд.-год./га

П^і - приведені затрати по технології, грн/га

М^і -питома металоємність технології, кг/га

К_тр^б-н = [(26,5/20,10)+(1,11/0,24)+(39,97/32,16)+(32,88/22,36)]/4=2,164

2.Коефіцієнт енергетичної оцінки

К_е = (Е^б_т/Е^н_т)_*а + (К_ет^н/К_ет^б)_*в + (Е_ш^б/Е_ш^н)_*с (8.2)

а+ в + с = 1; а=0,5;в=0,5; с=0.

де - К_ет^і = Е_у^і / Е_т^і - коефіцієнт енергетичної ефективності технології

Е_т^і - енерговитрати по технології, МДж/га

Е_ш^і - енергетичний еквівалент шкідливих наслідків по технології, МДж/га

К_ет^б,н =Е^б,н_u/Е_т^б,н (8.3)

К_ет^б = 42000(МДж/га) / 458,62(МДж/га) = 91,579

К_ет^н = 42000(МДж/га)/ 288,46(МДж/га) = 145,601

К_е^б-н = (458,62/288,46)_*0,5 + (91,579/145,601)_*0,5 =1,109

3.Коефіцієнт інтегральної оцінки

J=Q^н/Q^б (8.4)

Q^н,б = G^н,б/П^н,б (8.5)

де - Q_i - грошовий вираз отриманої продукції з 1 га на 1 грн. затрат

П_і - приведені затрати по технології, грн/га

G_i - питома вартість отриманої продукції, грн/га

Q^б=42000 (МДж/га) _* 0,07 (грн/МДж) / 39,97 (грн/га)= 73,555

Q^н=42000 (МДж/га) _* 0,07 (грн/МДж) / 32,16 (грн/га) =91,418

J^б-н= 91,418/73,555=1,243

4.Комплексний коефіцієнт конкурентноздатності

K = m_*K_тр + р_*J + n_*K_e (8.6)

m + n + p =1

а) m = n = р=0,333

К^б-н= 0,333_* (2,164+1,243 + 1,109) =1,504

9 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Широке впровадження інтенсивних і індустріальних технологій, використання у великій кількості добрив, гербіцидів веде до порушення історично складених на протязі цілих геологічних епох умов і забруднення навколишнього середовища. Проблема охорони навколишнього середовища прийняла особливе значення і стала міжнародною.

Це необхідно враховувати при виробництві сільськогосподарських культур за інтенсивною технологією. Велику увагу звертають на економічне використання туків - їх вносять при оранці з основним добривом, а також в формі стартових доз при сівбі і дроблених підживлень під час вегетації, що забезпечує найбільш ефективне засвоєння поживних речовин рослинами, не допускаючи змиву поверхневим стоком і зменшує можливість вимивання їх ґрунтовими водами.

Для зменшення негативного впливу пестицидів на навколишнє середовище рекомендується застосовувати їх в мінімальних дозах і тільки при достатній технічній підготовці працівників та суворому дотриманні правил техніки безпеки.

При виборі препаратів слід враховувати не тільки їх токсичність і економічні фактори, а також і поведінку в конкретних об'єктах навколишнього середовища, можливість накопичення в живих організмах.

Забороняється обробляти посіви пестицидами з метою профілактики на випадок появи шкідливих організмів. Рекомендується широко застосовувати інтегровану систему захисту рослин проти шкідників, хвороб і бур'янів.

Впровадження інтенсивної технології виробництва сільськогосподарських культур нерозривно зв'язано з охороною ґрунту від водної і вітрової ерозії. Ерозія ґрунту завжди існувала в природі як негативний процес, швидкість якого такого ж порядку як і швидкість процесу ґрунтоутворення. Це природна геологічна ерозія, якій запобігти неможливо, яка особливої шкоди не завдає (вона проходить повільно і майже непомітно).

Поряд з цим геологічним процесом є прискорена або руйнівна ерозія, яка виникає під впливом діяльності людини. При прискореній ерозії втрата компонентів ґрунту не компенсується і ґрунт частково або повністю втрачає родючість.

Основною причиною підсилення процесу вітрової ерозії є руйнування їх структури внаслідок втрати значної кількості органічних речовин.

Водна ерозія виникає при великих розмірах полів, використанні чистих парів, використанні потужної сільськогосподарської техніки, яка все більше застосовується фермерами.

У глобальних масштабах основними причинами ерозії стали:

- зменшення рослинності;

- розорювання землі на великих площах без застосування ґрунтозахисних сівозмін;

- надмірне випасання тваринами.

Неправильні методи землеробства приводять до появи і розвитку прискореної ерозії.

Основними засобами попередження вітрової ерозії вважають зменшення ширини полів, залишання післяжнивних рослинних рештків на полі, розміщення смугами сільськогосподарських культур впоперек пануючих вітрів, створення захисних лісових смуг.

Встановлено, що збереження на поверхні ґрунту рослинних залишків при застосуванні ґрунтозахисного обробітку - найбільш простий і доступний метод для попередження як вітрової так і водної ерозії.

Ґрунтозахисний обробіток зводить до мінімуму змиття ґрунту і пошкодження його вітром. До числа доступних протиерозійних заходів відноситься оранка і посів впоперек схилу. Оранка впоперек схилу звужує стікання талих вод в середньому на 8,5 мм.

Різне значення в протиерозійному відношенні має створення штучного мікрорельєфу. На зябові він має низьку ефективність внаслідок погіршення фільтраційної здатності ґрунтів. Зовсім інший результат одержують при формуванні стоку у весняно-літній період при зливах. Водопроникність ґрунтів підвищується в 1,5 - 5 разів.

Із спеціальних технологій вирощування озимих на схилах, отримали поширення ґрунтозахисні технології, які передбачають без відвальне мілке рихлення в сукупності з щілюванням. В лісостеповій зоні України, застосовують рихлення з щілюванням. Це скорочує змиття ґрунту в 3-4 рази і підвищує урожайність в середньому на 4,7 ц/га у порівнянні з відповідною оранкою.

Особливе значення в охороні сільськогосподарських угідь належить захисним лісовим насадженням, утвореним біля доріг на межах полів, на схилах ярів і балок, на еродованих ґрунтах, біля річок і водойм. Лісові насадження зменшують швидкість вітру, затримують сніг на полях, зменшують примерзання ґрунту, захищають посіви від шкідливого впливу екстремальних погодних умов. З цією метою на схилах, які мають більше 3,закладаються водорегулюючі і водопоглинаючі лісові масиви, які зменшують поверхневий стік опадів і потім частково переводять їх в ґрунт. На межах полів закладаються різні конструкції лісових смуг, які зменшують силу вітру, затримують сніг на полях, пом'якшують погодні умови.

Усі лісові насадження складають єдину систему захисту території господарства від водної та вітрової ерозії, пом'якшують природнокліматичні умови, особливо в засушливі роки, що проявляється в підвищенні урожайності зернових культур в межах 3-5 ц/га. Особливо важливу роль відіграє конструкція лісових насаджень. Так найбільш продуктивнішими є напівпродувні лісосмуги, які пропускають не більше 25-35% вітрового потоку. Такі полоси в зимовий час не накопичують під кронами багато снігу, він відкладається на полях, а влітку вони сприяють провітрюванню зернових посівів, що значно зменшує розвиток шкідників, особливо в дощову погоду.

Придорожні лісові насадження повинні бути мало продувними і затримувати сніг в зимовий час.

Водорегулюючі і водопоглинаючі насадження ефективніше розміщати широкими смугами з великою кількістю кущів, щоб під ними ґрунт не промерзав і в зимовий час добре пропускав стікаючу з полів воду під час відлиг у зимовий період.

Для запобігання забрудненню повітря не слід допускати спалювання старої соломи, поживних решток, ефективніше застосовувати їх для накопичення органічних речовин в ґрунті.

Впровадження природоохоронних заходів у інтенсивну технологію виробництва сільськогосподарських культур буде сприяти підвищенню родючості ґрунтів, збільшенню врожайності, покращенню якості продукції, охороні навколишнього середовища від руйнування і забруднення.

ВИСНОВКИ

При виконанні дипломного проекту проведено аналіз технології вирощування конюшини на сіно з розробкою геліопідігрівачів повітря (сонячного теплогенератора і шиферної геліопанелі) для досушування сіна активним вентилюванням. Зроблено аналіз господарської діяльності господарства. Проведено аналіз літературних джерел.

На основі передових досягнень науки і техніки розроблена технологічна карта на вирощування конюшини на сіно, побудовані графіки завантаження тракторів і сільськогосподарських машин.

Розроблена операційно-технологічна карта на досушування сіна методом активного вентилювання. Запропонована конструкція акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря для підігрівання повітря при досушуванні сіна. Дана конструкція дає змогу значно зменшити строки процесу сушіння, запобігає зменшенню вмісту поживних речовин у кормі за рахунок зменшення втрат від довгострокового сушіння.

Проведено техніко-економічний розрахунок проекту, з якого видно, що за допомогою акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря економиться 24,96 кілограм умовного палива, а термін сушіння протягом доби збільшується на 6 годин, що дозволяє значно скоротити тривалість загального часу сушіння.

Розглянуто основні проблеми охорони праці та техніки безпеки. Висвітлено актуальні питання, на які необхідно звернути увагу при проведенні інструктажів з техніки безпеки. Запропоновані заходи для поліпшення умов праці в господарстві. Зроблено огляд найбільш суттєвих проблем охорони навколишнього середовища і запропоновано різні заходи по поліпшенню цих умов. Використання запропонованої конструкції дозволяє не затрачати значні кошти на побудову сіносховищ. Також господарства зекономлять і на електроенергії внаслідок використання безкоштовної сонячної енергії у акумуляторах тепла.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Звіти господарства села Бохоники Вінницького району Вінницької області за 1999, 2000, 2001 роки.

2. Багаторічні трави в інтенсивному кормо виробництві / Б.С.Зінченко, П.Т.Дровець, Й.І.Мацьків та ін. За ред. Б.С.Зінченка. - К.: Урожай, 1991. - 192 с.

3. О.А.Бабич, А.Д.Гарькавий. Кормові і лікарські рослини ХХ - ХХІ століття. К.: “Аграрна наука”, 1996.-542с.

4. Методические рекомендации по консервированию трав и кукурузы / В.Р.Панченко, Г.А.Богданов, В.П.Черепанов и др.: - К.: Урожай, 1984. - 44 с.

5. Пятрушявичюс В.И., Любарський В.М. Активное вентилирование травяных кормов. - Агропромиздат. Ленинград. отд-ние, 1986. - 96 с., ил..

6. Довідник по заготівлі і зберіганню кормів/ А.О.Бабич, С.Й.Олішинський (упоряд.), В.А.Ясенець кий та ін. - К: Урожай, 1989. - 176 с., іл..

7. Технология приготовления рассыпного, измельченного сена с досушкой активным вентилированием (рекомендации) / В.А.Бондарев, А.А.Макаров, А.Г.Мюляр и др.: - М.: Агропромиздат, 1988. - 22 с.

8. Примак І.Д., Ґудзь В.П. Операційні технології вирощування кормових культур. - К.: Урожай, 1995. - 288 с.

9. Новые типы сельскохозяйственных хранилищ / А.Л.Шагин, В.Б.Гончаров, Н.В.Криженко. - К.: Урожай, 1990. - 200 с., ил..

10. Устройство для сушки в стогах сельскохозяйственных кормов. А.С.№1438654А1 СССР, МКН А 01 F 25/08/ А.Д.Гарькавый, Л.В.Погорелый, В.А.Ясенецький, П.А.Мороз, Н.П.Каминский и М.И.Дмитрук 4209745/30-15. Заявлено 16.03.87.

11. Устройство для сушки сельскохозяйственных кормов. А.С.№1772904А1 СССР, МКН А 01 F 25/08/ А.Д.Гарькавый, Э.А.Кожевой, Е.П.Скитенко, А.Н.Андрикевич, В.В.Вержиковский, А.В.Гвоздев, Н.П.Каминский и Д.Ф.Москвин. 4329614/30. Заявлено 18.11.84.

12. Устройство для сушки сельскохозяйственного корма в стогах. А.С.№1680009А1 СССР, МКН А 01 F 25/08/ А.Д.Гарькавый, В.В.Панченко, Э.А.Кошевой, И.П.Масло, Д.Ф.Москвин, В.В.Вержиковский и Е.П.Скитенко. 4171767/15. Заявлено 30.12.86.

13. Устройство для замера параметров воздуха при сушке А.С.№262711 СССР, МПК F 26b/ Я.В.Анспакс, В.Г.Вольтер, Э.П.Пунт, А.Н.Борзило и Ю.А.Дерканосов. 1187297/24-6. Заявлено 03.10.67.

14. Сушильная камера А.С.№1495612А1 СССР, МКН F 26 В 9/06/ И.П.Деркачев, А.Д.Гарькавый, В.Е.Болотин, Э.М.Кукуев и Н.В.Соколовская. 4274196/24-06. Заявлено 06.07.87.

15. Каркас гелиосушилки сельскохозяйственных кормов. А.С.№1762793А1 СССР, МКН А 01 F 25/08/ А.Д.Гарькавый, В.В.Панченко и А.В.Спирин. 4366775/15. Заявлено 21.12.87.

16. Сводчатое сооружение. А.С.№1738947А1 СССР, МКН Е 04 В 1/32, Е 04 D 13/18/ А.Д.Гарькавый, П.А.Мороз и В,А.Спирин. 4667222/33. Заявлено 27.03.89.

17. Установка для формирования скирд. А.С.№528064 СССР, МКН А 01 D 85/00, А 01 F 25/08/М.И.Филимонов, В.А.Рикк, В.А.Щедринов, К.М.Ким и Ю.В.Белотелов. 2001350/15. Заявлено 01.03.74.

18. Установка для сушки сельскохозяйственных продуктов. А.С.№1420321 А1 СССР, МКН F 26 B 9/06, А 01 F 25/08/ И.П.Деркачев, А.В.Гвоздев, А.Д.Гарькавый и Н.В.Соколовская. 4163010/24-06. Заявлено 15.12.86

19. Беляков Г.И. Практикум по охране труда. - М.: Агропромиздат, 1988. - 160с., ил. - (Учебники и учеб. пособия для студентов высш. учеб. заведений).

20. Машиновикористання в землеробстві / В.Ю.Ільченко, Ю.П.Нагірний, А.П.Джолос та ін.; За ред. В.Ю.Ільченка і Ю.П.Нагірного. - К.: Урожай, 1996. - 384 с.

21. Методичні вказівки по машиновикористанні в землеробстві. - Вінниця. 1999р.

22. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві / В.Ю.Ільченко, П.І.Карасьов, А.С.Лімот та ін.; За ред. В.Ю.Ільченка. - К.: Урожай, 1993. - 288 с.

23. Гряник Г.М., Лехман С.Д., Бутко Д.А. Охорона праці. - К.: Урожай, 1994. - 272 с., іл..

24. Методичні Вказівки по організаційно-економічному обґрунтуванню інженерних рішень в дипломних проектах по вдосконаленню сільськогосподарської техніки / І.Й.Табенський, О.П.Недбалю, С.Г.Кафлевська, В.Ф.Цвігун. - Вінниця; 2001.-16с..

25. Даффин Дж.А., Бекман У.А. Тепловые процессы с использованием солнечной энергии. Пер. с анг.. - М.: Мир, 1977. - 429 с.

26. Крейт Ф., Блэк У. Основы теплопередачи. Пер.с англ. - М.:Мир. 1983. - 512 с.

27. Корн Г., Корн Т. Справочник по висшей математике для научных работников и инженеров. Пер.с англ. - М.: Наука, 1973 -832 с.

28. Зінченко О.І. Кормо виробництво: Підручник. К.: Вища шк., 1994. - 440с.,іл..

29. Комплексна механізація кормо виробництва / В.А.Ясенецький, С.Й.Олішинський, В.Ю.Поєдинок, А.Д.Гаркавий. - К.: Урожай, 1992. - 216 с.

30. Агулов І.І. та інші. Довідник по зберіганню сільськогосподарської техніки. - К: Урожай, 1988.-104с.

31. Типові норми виробітку, витрати палива на механізовані польові роботи в сільському господарстві. - К.: Урожай, 1987. - 416 с..

32. Ясенецький В.А., Єрмоленко В.О., Гарькавий А.Д. Зниження енергозатрат у тваринництві і кормо виробництві. - К.: Урожай, 1989. - 136 с.

33. Аллилуев В.А. и др. Практикум по эксплуатации машинно-тракторного парка. - М: Агропромиздат, 1987. - 307с.

34. Артеменко Н.А. Экономическая эффективность сельскохозяйственной техники. - М. : Агропромиздат, 1985. - 208 с.

35. Бельских В.И. Справочник по техническому обслуживанию и диагностированию тракторов. - М : Россельхозиздат, 1975.-400с.

36. Гуревич А.М. и др. Техническое обслуживание машинотракторных агрегатов. --М: Росагропромиздат. 1988. - 240 с.

37. Ленский А.В. Специализированное техническое обслуживание машинно-

тракторного парка. - М: Росагропромиздат, 1989. - 236 с.

38. Лурье А.Б. и др. Курсовое и дипломное проектирование по сельскохозяйственным и мелиоративным машинам. - Л.: Агропромиздат. Ленинградское отделение, 1991. - 224 с.

39. Пилыщиков Л.М. Практикум по эксплуатации машинно-тракторного парка, М.: «Колос», 1976. - 272 с.

40. Погорелый Л.В. и др. Научные основы повышения производительности сельскохозяйственной техники. - К.: Урожай, 1989. - 240 с.

41. Антонишин Р.З. и др. Практическое руководство по технологической наладке сельскохозяйственной техники. - К.: Урожай, 1987. - 224 с.

Технологічна карта Заготівля сіна з конюшини з досушуванням методом активного вентилювання і застосуванням акумуляторів тепла (базова)

Урожайність продукції, 50,0 ц/га

Прод. Витрата Затрати Експл. Капітальні Приведені Металоє Енергоза

Шифр Агрегат Дата Одиниця Об'єм змінна, палива, праці, затрати, вкладення, затрати, мність, трати,

N виміру операції га/год кг/га люд*год/га грн/га грн/га грн/га кг/га МДж/га

1 120001 ДТ-75М+ЛДГ-10 20.08 га 1,00 5,14 3,00 0,19 6,71 11,60 8,45 14,38 212,13

Лущення дисковим лущильником

2 140000 Т-150+ПЛН-5-35 05.09 га 1,00 1,00 16,30 1,00 29,18 33,62 34,23 33,88 868,12

Оранка

3 170000 Т-150+СП-16А+БЗТС-1,0 28.03 га 1,00 14,20 1,20 0,07 2,54 4,20 3,17 6,39 81,61

Боронування

4 160090 Т-150К+СП-11А+КПС-4 05.04 га 1,00 6,20 4,20 0,16 8,19 12,37 10,04 8,09 242,94

Передпосівна культивація

5 240030 ДТ-75М+СП-16А+СЗ-3,6А 05.04 га 1,00 4,60 2,60 0,87 189,77 27,19 193,85 16,89 407,06

Посів

6 470000 МТЗ-82+СВУ-2,6А 02.01 га 1,00 5,80 2,00 0,17 3,51 3,73 4,07 9,03 121,04

Снігозатримання

7 430081 ДТ-75М+ПФП-1,2 12.04 га 1,00 171,00 0,59 0,01 0,82 0,22 0,85 0,08 26,14

Завантажування мінеральних добрив

8 730000 ГАЗ-53А 12.04 га 1,00 34,30 1,00 0,03 1,77 0,25 1,81 0,05 55,28

Транспортування добрив

9 420010 МТЗ-82+МВУ-5А 12.04 га 1,00 4,00 3,10 0,25 112,97 13,17 114,95 6,55 4398,33

Внесення мінеральних добрив

10 170000 МТЗ-82+СП-11А+БЗСС-1,0 12.04 га 1,00 7,50 1,70 0,13 3,21 4,32 3,86 5,73 96,71

Боронування

11 510019 ХТЗ-121+3*КРН-3,0 05.06 га 1,00 8,0 2,90 0,43 6,40 9,91 7,89 4,54 155,33

Скошування трави

12 550053 Т-25А+ГВК-6,0А 06.06 га 2,00 3,65 1,20 0,55 6,14 6,05 7,95 10,52 170,16

Ворушіння трави

13 55000 ЮМЗ-6Л+БКФ-2 06.06 га 1,00 2,00 1,20 0,87 6,40 9,37 7,81 10,52 170,16

Згрібання сіна

14 55001 МТЗ-82+ПС-4 06.06 га 1,00 2,50 1,75 0,24 20,10 78,38 32,16 22,36 288,46

Підбирання сіна

15 790000 Т-25А+ПГ-0,2А 06.06 га 1,00 2,00 1,50 2,00 4,86 8,30 6,10 2,71 99,21

Закладання на вентилювання

16 790010 УВС-16 + АТ 06.06 га 1,00 0,20 15,00 5,00 54,30 200,00 84,30 40,00 1908,97

Активне вентилювання 08.06 - - 2,00 4,86 8,30 6,10 2,71 99,21

Всього 92,19 22,24 633,47 948,01 776,50 271,89 11518,55

Технологічна карта Заготівля сіна з конюшини з досушуванням методом активного

вентилювання і застосуванням акумуляторів тепла (нова)

Урожайність продукції, 50,0 ц/га

Прод. Витрата Затрати Експл. Капітальні Приведені Металоє Енергоза

Шифр Агрегат Дата Одиниця Об'єм змінна, палива, праці, затрати, вкладення, затрати, мність, трати,

N виміру операції га/год кг/га люд*год/га грн/га грн/га грн/га кг/га МДж/га

1 120001 ДТ-75М+ЛДГ-10 20.08 га 1,00 5,14 3,00 0,19 6,71 11,60 8,45 14,38 212,13

Лущення дисковим лущильником

2 140000 Т-150+ПЛН-5-35 05.09 га 1,00 1,00 16,30 1,00 29,18 33,62 34,23 33,88 868,12

Оранка

3 170000 Т-150+СП-16А+БЗТС-1,0 28.03 га 1,00 14,20 1,20 0,07 2,54 4,20 3,17 6,39 81,61

Боронування

4 160090 Т-150К+СП-11А+КПС-4 05.04 га 1,00 6,20 4,20 0,16 8,19 12,37 10,04 8,09 242,94

Передпосівна культивація

5 240030 ДТ-75М+СП-16А+СЗ-3,6А 05.04 га 1,00 4,60 2,60 0,87 189,77 27,19 193,85 16,89 407,06

Посів

6 470000 МТЗ-82+СВУ-2,6А 02.01 га 1,00 5,80 2,00 0,17 3,51 3,73 4,07 9,03 121,04

Снігозатримання

7 430081 ДТ-75М+ПФП-1,2 12.04 га 1,00 171,00 0,59 0,01 0,82 0,22 0,85 0,08 26,14

Завантажування мінеральних добрив

8 730000 ГАЗ-53А 12.04 га 1,00 34,30 1,00 0,03 1,77 0,25 1,81 0,05 55,28

Транспортування добрив

9 420010 МТЗ-82+МВУ-5А 12.04 га 1,00 4,00 3,10 0,25 112,97 13,17 114,95 6,55 4398,33

Внесення мінеральних добрив

10 170000 МТЗ-82+СП-11А+БЗСС-1,0 12.04 га 1,00 7,50 1,70 0,13 3,21 4,32 3,86 5,73 96,71

Боронування

11 510019 ХТЗ-121+3*КРН-3,0 05.06 га 1,00 8,0 2,90 0,43 6,40 9,91 7,89 4,54 155,33

Скошування трави

12 550053 Т-25А+ГВК-6,0А 06.06 га 2,00 3,65 1,20 0,55 6,14 6,05 7,95 10,52 170,16

Ворушіння трави

13 55000 ХТЗ-121+БКФ-2+830S 06.06 га 1,00 2,5 1,75 0,24 20,10 78,38 32,16 22,36 288,46

Підбирання сіна

14 790000 Т-25А+ПГ-0,2А 06.06 га 1,00 2,00 1,50 2,00 4,86 8,30 6,10 2,71 99,21

Закладання на вентилювання

15 790010 УВС-16 + АТ 06.06 га 1,00 0,20 15,00 5,00 54,30 200,00 84,30 40,00 1908,97

Активне вентилювання 08.06 0,24 20,10 78,38 32,16 22,36 288,46

Всього 90,99 21,37 627,07 938,64 768,69 261,37 11348,39