Дослідження продуктивності пшениці озимої селекції СГІ залежно від сортового складу в незрошуваних умовах ПОК "Зоря" Білозерського району Херсонської області

Куяльник

7

13

25

131

25

25

39

13

278

Ужинок

7

14

23

133

26

27

40

14

284

Землячка

8

14

24

135

25

26

40

13

285

Безмежна

7

14

25

131

25

28

40

15

285

Бунчук

6

13

28

136

22

25

35

12

277

3.2 БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ СОРТОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ

Біометричні показники рослин кожного сорту є одним із факторів, які здатні пояснити їх кінцеву продуктивність та адаптивні властивості до конкретних умов вирощування. Під час проведення досліджень було проведено вимірювання таких біометричних показників, як висота рослин у динаміці їх розвитку по фазах вегетації, а також площа листкової поверхні. Особливу увагу слід приділити показнику площі листкової поверхні, оскільки саме він вказує на загальний фотосинтетичний потенціал рослин, який неопосередковано в свою чергу впливає на продуктивність. Висота рослин сорту - показник, який опосередковано може вплинути на такі адаптивні властивості як придатність до інтенсивних технологій вирощування і вирощування при зрошенні, стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища (зокрема, вітру), здатність до конкуренції з бур'янистою рослинністю. Дані, одержані внаслідок біометричних спостережень, наведено в таблицях 3.2 і 3.3.

Таблиця 3.2

Висота рослин сортів озимої пшениці за фазами вегетації, см

2011 - 2012 рр.
Сорт	Куяльник	Ужинок	Землячка	Безмежна	Бунчук
Фаза вегетації	Трубкування	43	40	46	44	45
	Колосіння	71	65	76	70	65
	Воскова стиглість	80	75	85	81	77
2012 - 2013 рр.
Сорт	Куяльник	Ужинок	Землячка	Безмежна	Бунчук
Фаза вегетації	Трубкування	46	40	48	48	45
	Колосіння	65	64	71	76	65
	Воскова стиглість	74	70	82	85	75

Найбільш високорослими в наших дослідженнях були сорти Землячка і Безмежна, які за висотою рослин перевищили стандарт (сорт Куяльник) у 2012 р. на 1-5 см, а у 2013р. - 9-11 см. Більш низькорослими були сорти Ужинок і Бунчук (табл.. 3.2).

Внаслідок проведених 2-річних досліджень було визначено, що рослини усіх сортів пшениці озимої відносяться до низькорослих, і їх висота у фазу воскової стиглості коливалася в межах 70 - 85 см. Це свідчить про те, що усі досліджувані сорти є сортами інтенсивного типу і придатні до вирощування у зрошуваних умовах та умовах високих агрофонів. Найбільш короткостебловим сортом виявився Ужинок (висота рослин 70 - 75 см), а найбільш високостебловим - сорт Землячка (висота рослин 82 - 85 см). Виняткова карликовість рослин сорту Ужинок може бути одним із факторів підвищеної стійкості рослин до вилягання.

Таблиця 3.3

Площа листової поверхні на 1 рослину, см2

2011 - 2012 рр.
Сорт	Кількість листків на 1 рослину	Середня площа 1 листка, см2	Мінімальна площа 1 листка, см2	Максимальна площа 1 листка, см2	Площа листової поверхні на 1 рослину, см2
Куяльник	5	25,6	15,0	36,2	128,0
Ужинок	4	21,0	11,8	30,2	84,0
Землячка	4	24,3	12,9	35,6	97,2
Безмежна	4	27,1	18,1	36,0	108,4
Бунчук	4	27,7	17,0	38,3	110,8
2012 - 2013 рр.
Куяльник	5	24,9	14,3	35,5	124,5
Ужинок	4	22,3	12,5	32,1	89,2
Землячка	4	24,9	13,2	36,6	99,6
Безмежна	5	25,5	16,1	34,8	127,5
Бунчук	5	27,4	16,2	38,5	137,0

При обчисленні площі листової поверхні на рослину пшениці озимої було застосовано метод заміру параметрів листків, згідно з яким площа одного листка становитиме:

S= А*В*К, (3.1)

де: А - довжина листка, см;

В - ширина листка у найширшому місці, см;

К - перевідний коефіцієнт (0,67).

У таблиці 3.3 наведено усереднені дані за мінімальною, максимальною та середньою площею листка у рослин кожного сорту. Площа листової поверхні на 1 рослину розраховувалась шляхом множення середньої кількості листків на рослині на середню площу одного листка. Вимірювання висоти рослин і параметрів листків проводилися на кожній дослідній ділянці сорту у 10 типових рослин, відібраних по діагоналі ділянки.

У той же час рослини сорту Ужинок в середньому мали мінімальну площу листової поверхні на рослину (84 - 89,2 см2). Максимальною площею асиміляційного апарату характеризуються сорти Куяльник (124,5 - 128 см2) та Бунчук (110,8 - 137,0 см2), що свідчить про високий фотосинтетичний потенціал цих сортів. Особливої уваги застосовує сорт Бунчук, оскільки максимальна площа листкової поверхні у нього підкріплюється еректоїдним розташуванням листків на стеблі, що забезпечує кращі умови для засвоєння сонячного світла і дихання.

3.3 ДОСЛІДЖЕННЯ СОРТОВОЇ МІНЛИВОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ СТРУКТУРИ ВРОЖАЮ

При аналізі сортової мінливості елементів структури врожаю нами велика увага приділялася вивченню показників продуктивного стеблостою, і основних параметрів колосу досліджуваних сортів. (табл.. 3.4 і 3.5.).

Таблиця 3.4

Показники густоти хлібостою, шт./м2

Сорт	Загальна к-ть стебел	Густота прод. стеблостою	Продуктивна кущистість (Ккущ)	Відсоток продуктивних стебел, %
1	2	3	4	5
Куяльник	510	300	1,05	58,8
Ужинок	435	266	1,06	61,1
Землячка	555	321	1,07	57,8
Безмежна	537	325	1,08	60,5
Бунчук	547	336	1,11	61,4
2012 - 2013 рр.
Куяльник	576	426	1,34	74,0
Ужинок	612	410	1,21	67,0
Землячка	579	429	1,32	73,6
Безмежна	657	418	1,18	63,6
Бунчук	596	430	1,30	72,1

Виходячи з таблиці 3.4 можна зробити висновки, що в середньому за 2 роки досліджень максимальну густоту продуктивного стеблостою і продуктивну кущистість забезпечив сорт Бунчук: 336 і 430 шт/м2 продуктивних стебел/м2 відповідно, і продуктивна кущистість 1,11 і 1,30. Найгіршими ці показники виявились у сорту Ужинок (266 і 410 продуктивних стебел/м2 і коефіцієнт кущистості в середньому 1,135), проти 300 і 426 шт/м2 - відповідно у контрольного сорту Куяльник. Максимальний середній відсоток продуктивних стебел на рослину забезпечив сорт Бунчук (66,75%), мінімальний - сорт Безмежна (62,05%).

Врахування основних параметрів колосу і зерна, наведених у таблиці 3.5, є важливим елементом аналізу структури урожайності сортів. Найбільший практичний інтерес становлять показники маси 1000 зерен та середньої кількості зерен, що формує один колос, оскільки саме ці два показника надають можливість спрогнозувати та оцінити продуктивний потенціал рослини з урахуванням її продуктивного стеблостою. Виходячи з одержаних дослідних даних можна визначити, що максимальну кількість зерен на колос формують рослини сортів Ужинок та Бунчук (34,5 - 39,5 та 35,5 - 39,5 зерен відповідно), а мінімальну - рослини сорту Землячка (26,0 - 28,8 зерен). Варто також відмітити чітку залежність кількості сформованих зерен від параметрів довжини колоса: максимальна кількість зерен на колос у сортів Ужинок і Бунчук відповідає і максимальній довжині колосів у рослин цих сортів, у той час як колос рослин сорту Землячка має мінімальну довжину (табл. 3.5). Втім, варто зазначити, що велика кількість сформованих зерен означає високу продуктивність: важливо враховувати крупність зерна, його масу. Сорт Бунчук є кращим із досліджуваних сортів саме за співвідношенням кількість/маса зерен, оскільки поєднує максимальну кількісну продуктивність з високою масою 1000 зерен (42 г), у той час як кількісно високопродуктивний сорт Ужинок є низькопродуктивним через дрібність зерна (маса 1000 - 36 г). Найвищу крупність зерен забезпечив сорт Землячка (маса 1000 зерен - 44 г).

Таблиця 3.5

Параметри колосу і зерна*

2011 - 2012 рр.
Сорт	Довжина колосу, см	Кількість зерен в колосі, шт.	M1000, г	У, г/колос
Куяльник	8,5	29,8	39	1,16
Ужинок	9,0	39,5	35	1,38
Землячка	6,5	26,0	44	1,14
Безмежна	6,5	29,5	43	1,27
Бунчук	9,5	39,5	42	1,66
2012 - 2013 рр.
Куяльник	8,5	30,5	40	1,22
Ужинок	8,8	34,5	37	1,27
Землячка	6,8	28,8	44	1,27
Безмежна	7,0	30,2	42	1,27
Бунчук	9,5	35,5	42	1,49

* - надаються усереднені дані щодо колосів головного стебла

3.4 МІНЛИВІСТЬ ПОЛЬОВОЇ СХОЖОСТІ І ЗИМОСТІЙКОСТІ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Визначення польової схожості дозволяє одержати дані щодо найбільшої адаптованості насіння конкретних сортів озимої пшениці до проростання в заданих агровиробничих умовах. Визначення польової схожості проводилося за допомогою майданчиків площею 1 м2, які розкладалися у 4-кратній повторності у 10 місцях дослідних ділянок сорту з наступним прямим підрахунком рослин, що зійшли, і співставленням їх кількості з заданою нормою висіву (табл. 3.6). Найкращу польову схожість забезпечив сорт Землячка, найгіршу - сорт Безмежна.

Зимостійкість - це здатність рослин переносити без шкоди несприятливі умови перезимівлі, такі як вплив низьких температур, льодяна кірка, випрівання та випирання [51]. Несприятливі погодні умови 2011 - 2012 та 2012 - 2013 рр. досліджень (особливо в пізньоосінній період вегетації та частково у зимовий) спричинили невисокий відсоток перезимівлі рослин пшениці озимої (в межах 60 - 80%).

Визначення зимостійкості рослин сортів озимої пшениці проводили методом монолітів, які брали у лютому після відлиги. Вирубані сокирою і лопатою блоки ґрунту з рослинами (30 см довжини, 30 см завширшки, глибиною 20 см) поміщали у пронумеровані дерев'яні ящики. Перші 2 дні моноліти тримали у приміщені з температурою 5 - 10єС. Потім ящики тримали у теплому приміщенні з температурою 18 - 20єС. На 15-й день проводили аналіз: підраховували кількість мертвих і живих рослин, на яких почало відростати листя та з'явилися нові корінці. За відношенням кількості живих рослин до загальної їх кількості, знаходили ступінь зимостійкості рослин кожного сорту (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Зимостійкість і здатність до виживання сортів пшениці озимої

Сорт	Польова схожість, %	Перезимувало рослин, %	Здатність до виживання, %
2011 - 2012 рр.
Куяльник	83,2	68,5	57,0
Ужинок	80,5	62,1	50,0
Землячка	85,1	70,5	60,0
Безмежна	79,2	75,7	59,9
Бунчук	83,5	72,8	60,8
2012 - 2013 рр.
Куяльник	88,2	72,1	63,6
Ужинок	89,0	76,4	68,0
Землячка	87,7	74,1	65,0
Безмежна	87,9	80,8	71,0
Бунчук	85,4	77,5	66,2

Внаслідок проведених 2-річних досліджень було встановлено, що найвищу зимостійкість мають рослини сорту Безмежна (відсоток перезимівлі рослин в середньому становить 78,25 %). Найгіршими показниками зимостійкості характеризуються сорти Ужинок (69,25 %) і Куяльник (70,30 %). Середні показники перезимівлі показали сорти Землячка (72,3 %) і Бунчук (75,15 %). Втім, окрім власне зимостійкості рослин, слід враховувати такий показник, як їх здатність до виживання, яка є комплексною оцінкою (інтегрованим показником) адаптивності сорту до умов вирощування, і базується на паралельному врахуванні даних польової схожості та зимостійкості. Для розрахунку даного показника користуються формулою:

В = С*З/100, де: (3.2)

В - здатність до виживання, %;

С - польова схожість, %;

З - відсоток рослин, що перезимували, %.

За показником здатності до виживання рослин кращими є сорти Безмежна, Бунчук і Землячка (табл. 3.6). Сорти Куяльник і Ужинок демонструють помітно гіршу пристосованість рослин до умов вирощування.

3.5 ФІТОСАНІТАРНІ ОБСТЕЖЕННЯ ПОСІВІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Фітосанітарні обстеження з приводу наявності ураженості рослин хворобами і заселеності посівів шкідниками проводилися по визначених фазах вегетації культури сумісно і згідно з настановами агронома із захисту рослин ПОК «Зоря» Масьонза Л. М. Одержані внаслідок обстежень дані зведені у таблиці 3.7 і 3.8.

Таблиця 3.7

Фітосанітарні обстеження посівів пшениці озимої (хвороби)*

2011 - 2012 рр.
Сорт	Фази вегетації
	сходи	кущення	трубкування	колосіння
	борошниста роса	бор. роса	септо ріоз	плями стості	іржа	іржа	фуза ріоз	септо ріоз
Куяльник	-	+	-	-	-	+	-	-
Ужинок	-	-	-	+	-	+	-	-
Землячка	-	+	-	-	-	+	тол.	-
Безмежна	-	+	-	-	+	+	-	-
Бунчук	-	-	+	-	-	-	-	+
2012 - 2013 рр.
Куяльник	-	+	+	-	-	+	-	-
Ужинок	-	-	+	+	-	+	-	-
Землячка	-	+	-	-	+	+	-	-
Безмежна	-	+	-	-	+	+	-	-
Бунчук	-	-	+	-	-	-	-	-

* - позначка (+) означає, що на дослідних ділянках рослин даного сорту було відзначено наявність ушкоджень у 50 і більше відсотків рослин зі ступенем ураженості хворобою від 2-х балів (згідно з 5-бальною шкалою для діагностики захворювань); позначка (тол.) вказує, що рослини сорту були уражені хворобою, втім, вони виявили толерантність до неї.

З таблиці 3.7 можна помітити, що найвищою стійкістю до патогенів відрізняється сорт Бунчук, який виявився стійким до більшості захворювань протягом 2-річних досліджень (зокрема, єдиний з досліджуваних сортів, який не був уражений бурою іржею), крім септоріозу листя. Усі інші сорти пшениці озимої показали приблизно рівні показники стійкості до фітопатогенів. Окремо можна виділити сорт Землячка, рослини якого у 2011 - 2012 рр. досліджень були уражені фузаріозом колосу, однак проявили толерантність до цього захворювання. Слід зазначити, що всі сорти пшениці озимої, крім сорту Бунчук, протягом 2-х років досліджень уражались бурою іржею. Також відмічено високу частоту уражуваності досліджуваних сортів борошнистою росою, особливо у фазу весняного кущення.

Таблиця 3.8

Фітосанітарні обстеження посівів пшениці озимої (шкідники)*

2011 - 2012 рр.
Сорт	Фази вегетації і шкідники
	сходи	кущення	трубкування	колосіння
	жуже лиця	попе лиці	клоп-черепашка	жуже лиця	трипс	клоп	мухи	жуже лиця
Куяльник	-	-	+	-	+	+	-	-
Ужинок	-	-	+	-	+	+	-	-
Землячка	-	-	+	-	+	+	-	-
Безмежна	-	-	+	-	+	+	-	-
Бунчук	-	-	+	-	+	+	-	-
2012 - 2013 рр.
Куяльник	-	-	-	-	+	+	+	-
Ужинок	-	-	-	-	+	+	+	-
Землячка	-	-	-	-	+	+	+	-
Безмежна	-	-	-	-	+	+	+	-
Бунчук	-	-	-	-	+	+	+	-

* - позначка (+) означає заселеність посівів шкідником у чисельності рівній або вищій за ЕПШ для даного виду шкідника

Щодо ураженості рослин досліджуваних сортів шкідниками, усі без винятку вони не проявили специфічної чи групової стійкості до жодного з фітофагів. Тому у випадку заселеності посівів шкідником на рівні ЕПШ слід негайно проводити обробку відповідним пестицидом, або завчасно проводити профілактичні обробки. Найбільш злісними і поширеними шкідниками виявилися клоп шкідлива черепашка та трипси (табл. 3.8).

3.6 УРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Урожайність - головний показник, який має першочергове значення у дослідах з сортовипробування, оскільки саме за ним проводиться оцінка результатів досліджень і їх достовірності, а також надаються рекомендації щодо впровадження тих чи інших сортів у виробництво у конкретних агровиробничих умовах.

Таблиця 3.9

Урожайність сортів пшениці озимої в дослідах 2011 - 2012 рр.

Варіанти	Урожай по повторенням	Середні	+/- ?, ц/га	+/- ?, %
	1	2	3	4
Куяльник	22,3	22,1	22,5	20,0	21,7
Ужинок	22,5	24,1	23,0	21,8	22,9	+1,2	+5,53
Землячка	21,6	23,1	23,0	23,9	22,9	+1,2	+5,53
Безмежна	26,0	25,3	25,8	25,8	25,7	+4,0	+18,43
Бунчук	33,9	34,8	35,7	35,0	34,9	+13,2	+60,83
НІР05	-	-	-	-	-	1,48	5,78

Таблиця 3.10

Урожайність сортів пшениці озимої в дослідах 2012 - 2013 рр.

Варіанти	Урожай по повторенням	Середні	+/- ?, ц/га	+/- ?, %
	1	2	3	4
Куяльник	33,3	32,1	31,5	33,2	32,5
Ужинок	32,0	32,2	32,8	32,9	32,5	0	0
Землячка	33,5	34,4	34,0	34,1	34,0	+1,5	+4,62
Безмежна	33,8	31,2	33,3	34,6	33,2	+0,7	+2,15
Бунчук	36,8	37,2	36,4	38,0	37,1	+4,6	+14,15
НІР05	-	-	-	-	-	1,42	4,19

Таблиця 3.11

Середня урожайність сортів пшениці озимої за 2 роки

Сорт	Урожайність, ц/га	+/- ?, ц/га	+/- ?, %
Куяльник	27,10	0	0
Ужинок	27,70	+0,60	+2,21
Землячка	28,45	+1,35	+4,98
Безмежна	29,45	+2,35	+8,67
Бунчук	36,00	+8,90	+32,84

Рис. 3.1 Середня урожайність сортів пшениці озимої селекції СГІ

(2011 - 2013 рр.)

Під час проведення 2-річного сортовипробування в ПОК «Зоря» для проведення обліку урожайності використовували метод суцільного обліку. Цей метод передбачає збирання зерна пшениці озимої шляхом прямого комбайнування при досягненні ним вологості 14 %. Для збільшення достовірності досліду після збирання кожної дослідної ділянки проводилась «промивка» комбайну на холостому ході.

Для перевірки значущості різниці у врожайності сортів порівняно зі стандартом (сорт Куяльник) та визначення достовірності самого досліду використовували методи математичної статистики - дисперсійний аналіз. Для проведення математичного аналізу даних було використано програмний пакет MS Excel 2010 [54, 55, 56].

Внаслідок проведених досліджень та математичної обробки даних були зроблені такі висновки:

1) Дворічні сортовипробування рослин було проведено відповідним чином з достовірністю 95 %.

2) Найменша істотна різниця в дослідах склала : 2011 - 2012 рр. - НІР05 = 1,48 ц/га або 5,78 %; 2012 - 2013 рр. - НІР05 = 1,42 ц/га або 4,19 %.

3) Максимальний рівень врожайності у 2011 - 2012 рр. досліджень забезпечив сорт Бунчук - 34,9 ц/га; мінімальний - сорт Куяльник (стандарт) - 21,7 ц/га. Отже, згідно таблиці 3.9, сорт Бунчук достовірно є кращим сортом за продуктивністю у 2011 - 2012 рр.

4) Максимальний рівень врожайності у 2012 - 2013 рр. досліджень забезпечив сорт Бунчук - 37,1 ц/га; мінімальний - сорти Куяльник (стандарт) і Ужинок - по 32,5 ц/га. Отже, згідно таблиці 3.10, сорт Бунчук достовірно є кращим сортом за продуктивністю у 2012 - 2013 рр., і автоматично він є кращим за 2 роки проведення досліджень (табл. 3.11).

5) Крім найбільш продуктивного сорту Бунчук варто відмітити такі сорти як Безмежна і Землячка, які також виявилися кращими ніж сорт Куяльник у 2011 - 2012 та 2012 - 2013 рр. досліджень відповідно. Інші досліджувані сорти не перевищили за своєю врожайністю сорт-стандарт на статистично значиму величину (НІР05), а отже, не можуть бути визначені як більш продуктивні.

3.7 ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ЗЕРНА СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Визначення якісних показників зерна сортів - теж важливий етап проведення виробничого сортовипробування, оскільки сорти, що забезпечують вищу якість зерна завжди становитимуть більший практичний інтерес для виробничників.

Під час проведення досліджень було здійснено визначення двох основних показників якості: вмісту сирої клейковини та її ІДК. Клейковина - гумоподібна еластична маса, вміст і властивості якої багато в чому визначають хлібопекарські якості муки. Методика визначення її вмісту - шляхом відмивання у проточній воді 25 г наважки борошна. Методика визначення ІДК - на приладі ІДК-3М (використовують 4 г відмитої клейковини) [57, 58, 59].

Таблиця 3.12

Якісні показники зерна пшениці озимої

2011 - 2012 рр.
Сорт	ІДК	Вміст сирої клейковини, %	Клас пшениці за вмістом клейковини
Куяльник	100	26,3	ІІІ
Ужинок	90	27,0	ІІІ
Землячка	110	27,0	ІІІ
Безмежна	90	27,5	ІІІ
Бунчук	95	28,0	ІІ
2012 - 2013 рр.
Куяльник	100	26,7	ІІІ
Ужинок	100	26,0	ІІІ
Землячка	95	25,5	ІІІ
Безмежна	90	27,5	ІІІ
Бунчук	90	28,1	ІІ

Внаслідок проведених дослідів (табл. 3.12) було встановлено, що за два роки сортовипробувань усі сорти пшениць, крім Бунчук, забезпечували вміст клейковини, характерний для ІІІ класу зерна (в межах 23 - 28 %). Лише зерно сорту Бунчук можна віднести до ІІ класу якості (28 - 32 %), оскільки вміст сирої клейковини при відмиванні практично відповідає мінімальним вимогам до ІІ класу. За якісним показником ІДК кращими сортами пшениці озимої є сорти Безмежна і Бунчук (середні ІДК 90,0 і 92,5 відповідно).

Усі дослідження і спостереження даного блоку проводилися згідно настанов і рекомендацій агронома-насіннєвода господарства Бовкуна О. М.

3.8 КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ`ЯЗКУ ОСНОВНИХ БІОМЕТРИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ З УРОЖАЙНІСТЮ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

В багатьох агрономічних дослідженнях дуже важливо вияснити залежність між ознаками і встановити їх взаємний зв`язок.

Суть кореляції не обмежується простим її визначенням. За даними. В.О. Ушкаренко методи кореляції вирішують такі завдання:

визначати середню зміну залежної величини відносно впливу одного або комплексу факторів;

встановити ступінь залежності між результативною ознакою й одним із факторів за середнього значення інших;

встановити міру змін відносної величини та залежної змінної на одиницю відносної зміни фактора або факторів;

визначити рівень тісноти зв`язку результативної ознаки з усім комплексом включених до аналізу факторів або з окремим фактором при виключені впливу інших чинників;

статистичний аналіз загального об`єму варіації залежної змінної і визначення ролі кожного фактора в цьому варіюванні;

статистичної оцінки вибіркових показників кореляційного зв`язку отриманих за вибірковими даними.

В класифікаційному плані кореляції поділяються за напрямом (прямі і зворотні), силою (величина значення: повна, сильна, середня, слабка, відсутня ), кількістю зв`язків (простою, множинною), формою (прямолінійні і криволінійні, або кореляційне відношення).

В якості числового показника простої лінійної кореляції, який вказує на тісноту (силу) та напрямок зв`язку фактора Х з фактором У використовують коефіцієнт кореляції.

Враховуючи, що в наших дослідженнях, на величину врожайності сортів пшениці озимої впливає комплекс кількісних морфологічних ознак нами був проведений кореляційний аналіз їх взаємодії(табл. 3.13, табл. 3.14, додаток В). Коефіцієнт кореляції визначають за формулою:

(3.3)

Для проведення кореляційного аналізу дослідних даних було використано програмний пакет MS Excel 2010.

Таблиця 3.13

Кореляційний аналіз взаємозв`язку кількісних ознак сортів пшениці озимої (Урожай 2012р.)

Ознаки	Трива лість вегета періоду, діб	Середня висота 1 рослини, см2	Площа листя 1 рослин. ,см2	Густота продук. Стебло стою, шт./м2	Кілк. зерен у колосі, шт	Урожай ність, ц/га
Тривалість вегетаційного періоду, діб	1
Висота рослин, см	-0,0684	1
Площа листя 1 рослини,см2	-0,7624	0,2117	1
Густота продук. стеблотою,шт./м2	-0,8106	0,4966	0,44782	1
Кількість зерен в колосі, шт	-0,0077	-0,9450	-0,3158	-0,3111	1
Урожайність, ц/га	-0,7092	-0,3347	0,1196	0,6230	0,5492	1

З метою визначення величини впливу досліджуваних факторів на формування урожаю зерна нами був використаний коефіцієнт детермінації (рис. 3.2 і 3.3)

Рис.3.2Дольова участь факторів у формуванні врожайності зерна

Таблиця 3.14

Кореляційний аналіз взаємозв`язку кількісних ознак сортів пшениці озимої (Урожай 2013р.)

Ознаки	Тривалість вегетац. періоду	Середня висота 1 рослини, см2	Площа листя 1 рослин. ,см2	Густота продук стебло стою, шт./м2	Кілк. зерен у колосі, шт	Урожай ність, ц/га
Тривалість вегетаційного періоду, діб	1
Висота рослин, см	0,4850	1
Площа листя 1 рослини,см2	-0,6490	0,2632	1
Густота продук. стеблостою, шт./м2	-0,5242	0,2806	0,5319	1
Кількість зерен в колосі, шт	-0,4662	-0,7006	0,1072	-0,2311	1
Урожайність, ц/га	-0,4958	0,0540	0,5371	0,6231	0,4791	1

Рис.3.3 Дольова учать факторів у формуванні врожайності зерна

Коефіцієнт детермінації D, який розраховується як квадрат коефіцієнту кореляції:

D = r2 (3.4)

Внаслідок проведення аналізу було виявлено, що величини коефіцієнтів кореляції варіюють за роками в залежності від погодних умов. Так, у більш вологому 2013 році між урожайністю і площею листя з однієї рослини становила коефіцієнт кореляції становив r = +0,5371 проти r = +0,1196 у 2012р., між тривалістю вегетаційного періоду і висотаю рослин коефіцієнт кореляції варіював від r =+0,4850 до r = -0,0684 у 2012р. Враховуючи значну мінливість показників коефіцієнтів кореляції за роки досліджень, нами велика увага приділялась більш стабільним коефіцієнтам кореляції між ознаками сортів озимої пшениці.

Внаслідок проведення аналізу було виявлено ознак «урожайність зерна» тісно пов`язана з «густотою продуктивного стеблостою», r = + 0,6231 та r = +0,6230 у 2012 р., «площею листя» r = + 0,1196 у 2012 р. та r = +0,5371 у 2013 р. і «кількістю зерен у колосі» r = + 0,5492 у 2012 р та r +0,4791 у 2013 р. Негативна кореляція виявлена у сортів пшениці озимої селекції СГІ НААНУ між «урожайністю» та «тривалістю вегетативного періоду» r = - 0,7092 у 2012 р. і r = - 0,4958 у 2013 р.

Виходячи з аналізу коефіцієнту детермінації основних кількісних ознак за впливом на врожай зерна пшениці озимої було доведено. що за роки досліджень найбільший коефіцієнт детермінації був у ознаці «тривалість періоду вегетації» - 50,29у 2012 р, та 24,54%.у 2013р. Найбільш стабільним за величиною впливу у роки досліджень була ознака «густота продуктивного стеблостою» - 38,81 та 38,82% відповідно у врожаю 2012 та 2013 рр. Заслуговує на увагу оцінка впливу на величину урожаю ознаки «кількість зерен у колосі» - 30,16% у 2012 р та 22,95 % у 2013 р.

РОЗДІЛ 4

ЕКОНОМІЧНА ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЄВОГО МАТЕРІАЛУ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ

Головною метою функціонування сучасних виробничих піприємств будь-якої форми власності є отримання прибутку від господарської діяльності. Тому економічна оцінка ефективності впровадження варіантів досліду - важливий етап наукової і практичної роботи, оскільки саме вона визначає доцільність подальшого впровадження у виробництво того чи іншого варіанту досліду. Для проведення оцінки економічної ефективності варіантів досліду було розроблено технологічні карти вирощування пшениці озимої для кожного з них відповідно до сучасних галузевих норм і нормативів, а також з урахуванням тарифної сітки [60].

Розрахунок ефективності виробництва зерна пшениці виконано з урахуванням основних економічних показників з використанням нижченаведених формул. Розрахунки проведено для середньої за 2 роки досліджень урожайності культури по варіантах досліду.

Вартість продукції (Впр), грн.:

Впр = У • Цр , де: (4.1)

У - урожайність, ц/га,

Цр - ціна реалізації, грн./ц.

Собівартість 1 ц (С), грн.:

С = Зв / У , де:

Зв - виробничі затрати, грн./га.

Прибуток (П), грн.:

П = Впр -Зв

Рівень рентабельності (Рр), %:

Рр = (П / С) * 100%

Результати проведених розрахунків наведено нижче у формі таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Економічна ефективність варіантів досліду (середня за 2 роки досліджень)

№ п/п	Показники	Куяльник	Ужинок	Землячка	Безмежна	Бунчук
1	Урожайність, ц/га	27,1	27,7	28,5	29,5	36,0
2	Вартість продукції, грн.	4878	4986	5130	5310	6480
3	Загальні витрати на виробництво, грн.	4751,5	4754,6	4758,6	4763,7	4796,6
4	Собівартість 1ц, грн.	175,33	171,64	166,97	161,48	133,24
5	Чистий прибуток, грн.	+126,5	+231,4	+371,4	+546,3	+1683,4
6	Рівень виробничої рентабельності, %	+2,66	+4,87	+7,80	+11,47	+35,10

Як видно з таблиці 4.1,найвищу прибутковість (168,34 грн./га) та найвищий рівень рентабельності забезпечує варіант із сортом Бунчук - 35,10 %. Найменшу економічну ефективність показали сорт-стандарт Куяльник і Ужинок - рівень рентабельності склав 2,66 % та 4,87 % відповідно, а прибуток - 12,65 та 23,14 грн./га. Економічна ефективність технології по сортах Землячка і Безмежна виявилася дещо кращою за стандартну (рівень рентабельності виробництва - 7,80 % і 11,47 % відповідно), втім, значно програє сорту Бунчук. Отже, за економічно доцільне слід вважати впровадження у виробництво саме сорту Бунчук, який забезпечив найвищу рентабельність виробництва і, що не менш важливо, найменшу собівартість одиниці продукції.

Оцінка біоенергетичної ефективності варіантів досліду проводиться для визначення окупності витрат загальної енергії, яка була використана на виробництво зерна пшениці, енергією, накопиченою урожаєм, а також для визначення енергоємності технології. Для цього розробляють спеціальні біоенергетичні карти вирощування культури відповідно до емпірично встановлених нормативів витрат за технологією і надходження енергії з одержуваною продукцією[61]. Ці карти узгоджуються з технологічною картою вирощування культури.

Сукупні енергетичні витрати на технологію визначаються як сума енергетичних витрат на виконання кожної технологічної операції:

Ее = Е1 + Е2 + ... (4.2)

Енергетичні затрати на виконання конкретної технологічної операції визначаються як сума енергетичних витрат, що включають енергію ПММ, затрат праці, витрат електроенергії тощо. При цьому використовують спеціальні перевідні коефіцієнти (енергетичні еквіваленти) для кожного конкретного агрегату чи с/г машини [61]. Тому формула розрахунку (4) виглядає як:

Ет.о. = Ор * Ке, де: (4.3)

Ор - це обсяг роботи (люд.-год, га, год і т.д.);

Ке - енергетичний еквівалент, МДж.

Окремо слід враховувати енергію, яку несе в собі насіннєвий матеріал, засоби агрохімії, пестициди, інші оборотні засоби виробництва. Перерахунок їх фізичного обсягу в енергетичний еквівалент здійснюють за формулою (4.4):

Ем. = Ом * Ке, де: (4.4)

Ом - це фізичні обсяги використовуваних матеріалів.

Тоді формула розрахунку сумарних енергетичних затрат матиме вигляд:

Ее = ?Ет.о. +?Ем. (4.5)

Для визначення приходу енергії з урожаєм основної продукції застосовують формулу:

Епр. = Ке * У, де: (4.6)

У - урожайність основної продукції, кг/га, ц/га, т/га.

Для встановлення енергетичного коефіцієнту по культурі слід розділити величину приходу енергії на величину витрат енергії. Чим вищий енергетичний коефіцієнт, тим вища енергетична ефективність технології. Взагалі прийнято вважати, що сучасні високоінтенсивні енергозберігаючі технології вирощування мають енергетичний коефіцієнт в межах 5 - 7 одиниць. У той час як більшість традиційних технологій має значення енергетичного коефіцієнту в межах 1 - 2. У випадку, коли Ке < 1 можна говорити про дуже енергоємні технології вирощування культур, які з енергетичної точки зору є неефективними (зазвичай, це традиційні парові технології вирощування з використанням енергоємної застарілої техніки, а також екстенсивні технології з широким застосуванням ручної праці). Енергоємність продукції визначають як частку сумарних витрат енергії на одиницю урожаю основної продукції [61].

Результати оцінки біоенергетичної ефективності технології вирощування різних сортів пшениці озимої приведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Оцінка біоенергетичної ефективності технології вирощування озимої пшениці (середня за 2 роки досліджень)

Варіанти	Витрати енергії, тис. МДж/га	Прихід енергії з урожаєм, тис. МДж/га	Приріст енергії, тис. МДж/га	Енергетичний коефіцієнт	Енергоємність продукції, тис. МДж/ц
1. Куяльник	30,44	44,58	14,14	1,46	1,12
2. Ужинок	30,57	45,57	15,00	1,49	1,10
3. Землячка	30,75	46,89	16,14	1,52	1,08
4. Безмежна	30,98	48,53	17,55	1,57	1,05
5. Бунчук	32,45	59,23	26,78	1,83	0,90

Як видно з таблиці 4.2, найвищу енергетичну ефективність забезпечив варіант технології з сортом Бунчук. Мінімальна енергетична ефективність спостерігається у сорту-стандарту Куяльник та сорту Ужинок. Втім, з таблиці 4.2 видно, що усі варіанти досліду показують достатньо високу енергоємність технології, оскільки енергетичний коефіцієнт знаходиться в межах 1 - 2. Це пояснюється застосуванням традиційної парової технології вирощування пшениці озимої у досліді із сортовипробування. На практиці енергетичну ефективність виробництва зерна пшениці озимої можна значно підвищити за рахунок вибору більш привабливого попередника та менш енергоємних (комбінованих) с/г знарядь і агрегатів. Отже, під час впровадження у виробництво, слід зробити акцент на більш енергоощадній технології вирощування озимої пшениці, зокрема, на виборі більш енергетично вигідного попередника.

Проведений аналіз економічної та біоенергетичної ефективності варіантів досліду дає можливість сказати, що найбільш доцільним є впровадження у виробництво сорту Бунчук, як найбільш інтенсивного та високоефективного сорту.

РОЗДІЛ 5

БІЗНЕС-ПЛАН ВПРОВАДЖЕННЯ КРАЩОГО ВАРІАНТУ ДОСЛІДУ В ВИРОБНИЦТВО

Реквізити господарства:

Повна назва підприємства:приватно-орендний кооператив «Зоря»

Назва установчого документа: статут

Місце реєстрації: Білозерський райвиконком

Дата реєстрації:17 лютого 1997 р.

Реєстраційний номер:рішення Білозерської райадміністрації №72-р

Форма власності: колективна

Рік заснування підприємства: 1997 р.

Юридична адреса: с. Чорнобаївка, вул. Комсомольська, 47

Підпорядкованість: Білозерське сільськогосподарське управління

Основні види діяльності:виробництво м'яса, молока, вирощування зернових, технічних, кормових та овочевих культур, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції

Керівник підприємства: Моторний Дмитро Костянтинович

РЕЗЮМЕ

1. Місія - виробництво та реалізація зерна пшениці озимої 2 кл. якості обсягом 3710 ц.

2. Канали реалізації продукції - ООО «Агроскоп Украина».

3. Фінансові результати - виручка 704,9 тис. грн.; прибуток 156,5 тис. грн.; рівень рентабельності - 28,5%.

4. Необхідність залучення інвестицій (кредитів) - необхідності у залученні кредитів та інвестицій немає.

5.1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

5.1.1 КОРОТКА ДОВІДКА ПРО ІСТОРІЮ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Приватно-орендний кооператив «Зоря» (правонаступник Ордена Леніна колгоспу ім. Кірова) знаходиться у Херсонській області, Білозерському районі, с. Чорнобаївка. Засноване підприємство у 1997 р. шляхом укладання установчої угоди. Склад засновників вказано у таблиці 5.1. Безпосередньо у створенні кооперативу приймали участь 8 осіб, було створено статутний фонд у розмірі 941400 грн. і земельний фонд у розмірі 5289,8 га.

Таблиця 5.1

Склад засновників з визначенням їх частки в статутному капіталі

Показники	Фізичні особи	Юридичні особи
	всього	в т.ч. працівники підприємства
Чисельність учасників в т.ч. мають: земельні паї майнові паї	--	--	--
	1431	315	--
	210	210	--
Земельні паї: площа, га сума, тис. грн.	4837	4837	--
	104463	230	--
Майнові паї , тис. грн.	158	158	--
Плата за оренду землі, тис. грн. - майнових паїв, тис. грн.	1000,05	105	--
	--	--	--

5.1.2 МІСЦЕ ЗНАХОДЖЕННЯ, НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ

Відстань до обласного центру (м. Херсон) становить 7 км, до районного (с. Білозерка) - 25 км. Основні шляхи сполучення з господарством - залізничний і автомобільний. Відстань до найближчої залізниці становить 7 км. Щодо автомобільного сполучення, то центром села проходить траса загальнодержавного значення М14. Усі поля господарства сполучені між собою мережею ґрунтових доріг; кожен об'єкт господарства має зручний під'їзд.

Основний профіль господарства - молочнотоварне виробництво та рослинництво (вирощування зернових і кормових культур). Основною галуззю рослинництва є вирощування зернових культур (озимої пшениці), для вирощування яких відведено близько 40 % загальної посівної площі, в тому числі 17 % зрошуваних земель. Друге місце займають кормові культури - 35 % площ і 83 % зрошуваних земель. Вирощуванню кормових культур у господарстві приділяють особливу увагу через необхідність забезпечення кормами потужного тваринницького комплексу (дві молочнотоварні ферми, загальне поголів'я племінної ВРХ яких становить: 1002 голови - дойне стадо; 823 бика; 912 телят). Технічні культури вирощуються на незначних площах (11 %). Загальна площа господарства - 5120 га (в тому числі 1510 га - зрошувані землі).

Розробка бізнес-плану здійснюється для зерна озимої пшениці.

5.1.3 ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА, СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ

ПОК «Зоря» включає в себе наступні підрозділи:

- рослинницькі бригади №1 і №2;

- молочнотоварні ферми №1 і №2;

- машинно-тракторну станцію;

- гаражі та автослюсарні майстерні;

- механізований тік;

- насосну станцію;

- млин і хлібопекарський цех;

- олійний цех.

Структура управління господарства - трьохступенева (голова кооперативу - головний агроном / головний зоотехнік - відповідні бригадири). Головні управлінські питання вирішуються шляхом обговорення Радою кооперативу, до якої входить 9 чоловік (голова кооперативу Моторний Д. К., головні агроном і зоотехнік господарства, головні економіст і бухгалтер та ін. посадові особи).

5.1.4 ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА (ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ)

Основні економічні показники виробничої діяльності підприємства за останні роки і план на даний рік наведено у табл. 5.2 і 5.3.

Таблиця 5.2

Землекористування господарства (склад і площа земельних угідь)

№№	Назва угідь	Наявність, га
		на початок року	на кінець року
11	Загальна площа земель у власності і користуванні, всього	5078,5	5078,5
12	Сільськогосподарські угіддя: в т.ч. рілля багаторічні насадження сіножаті пасовища
		4837	4837
		--	--
		--	--
		17,48	17,48
13	Площа лісів та інших лісовкритих площ, всього	--	--
14	Ставки і водойми	114	114
15	Будівлі та споруди	110	110
16	Площа зрошуваної ріллі	1510	1510
17	Площа орендованої ріллі	4208	4208

Таблиця 5.3

Основні економічні показники

Показники	Фактично	План 2014 р.
	2012	2013
Середньорічна чисельність, чол. в т. ч. зайнятих в с.-г. виробництві	310	315	300
Основні виробничі фонди, тис. грн.	53200	53323	53500
в т. ч. с/г призначення	17258	17752	18000
Оборотні засоби, тис. грн.	9410	9406	9500
Балансовий прибуток, тис. грн.	1450	1690	2060
Рівень рентабельності, %	+5,4	+6,1	+7,5

Як видно з таблиці 5.3, економічні показники діяльності ПОК «Зоря» в період з 2012 по 2013 рр. зростали, що видно із росту рентабельності виробництва та розміру прибутку господарства. У майбутньому році планується продовжити тенденцію до зростання ефективності виробничої діяльності кооперативу, в основному за рахунок залучення оновленого МТП і зменшення витрат праці.

5.1.5 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Існує можливість збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва за рахунок залучення нових с/г машин і агрегатів, що відрізняються вищою якістю обробітку ґрунту і створенням кращих умов для росту і розвитку с/г культур. Розширення асортименту продукції ПОК «Зоря» не планується, канали реалізації не змінюються. Для поліпшення фінансово-економічного стану с/г підприємства слід розширювати асортимент пропонованої продукції (бажано у готовому вигляді, а не сировини), а також залучати інвестиції.

5.2 РИНКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Таблиці розраховуються виходячи з даних технологічної карти. Площа посіву культури приймається рівною 100 га. Споживач - ООО «Агроскоп Украина», з яким у господарстві налагоджено контакти.

Таблиця 5.4

Ринок пропонованої продукції

Споживачі	Вид продукції	Кількість, ц
ООО «Агроскоп Украина»	Зерно пшениці озимої	3710

Таблиця 5.5

Ринок основних засобів виробництва, їх нормативна потреба для вирощування і збирання культури

№ п/п	Назва засобів виробництва	Потреба	Наявність	Купівля (оренда)
1	2	3	4	5
1	Трактори: Т-150 К Т-150 ДТ-75 ЮМЗ-6 МТЗ-80 МТЗ-100 Т-40	2 4 1 2 4 2 1	3 6 4 6 14 2 2	0 0 0 0 0 0 0
2	Дон 1500	2	6	0
3	Сільгоспмашини: ДМТ-4 ПРТ-10 ПЛН-4-35 БЗСС-1,0 КПС-4 МВУ-900 СЗ-10,8 ККШ-6 ОП-2000 ЗЖБ-1,8 КПЕ-3,8	2 2 4 84 8 4 2 12 4 1 2	4 5 10 315 15 4 2 21 4 3 4	0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
4	Технологічне обладнання: ПБ-35 ПФ-0,5 КЗС-40 ПТС-4 ЗМ-60	1 1 1 2 1	2 1 2 15 3	0 0 0 0 0

Таблиця 5.6

Ринок матеріальних ресурсів та їх потреба для вирощування і збирання культури

Назва	Наявність	Потреба	Купівля
1	2	3	4
Насіння, всього, ц	2500	200	---
Мінеральні добрива, ц, всього в т.ч. азотні фосфорні калійні	2881	210	---
	2723	160	---
	158	5	---
	---	---	---
1	2	3	4
Пестициди, всього кг(л) в т.ч.	272	112	---
	Гранстар - 22 Дерозал - 80 Фастак - 90 Імпакт - 80	2 50 10 50	--- --- --- ---
Паливно-мастильні матеріали, ц	---	80,01	80,01

Як видно з таблиць 5.5 і 5.6 ПОК «Зоря» має достатню забезпеченість оборотними та основними фондами для виробництва зерна пшениці на запланованому рівні. Потреба у ПММ буде задоволена шляхом виділення коштів на закупівлю пального на заправних станціях.

Таблиця 5.7

Ринок, наявність і потреба робочої сили

Категорії працівників	Потреба	Наявність на початок року	Необхідність залучення додаткових працівників
1	2	3	4
Всього	19	177	---
Продовження таблиці 5.7
1	2	3	4
В т. ч. трактористи	9	57	---
різноробочі	10	120	---

З таблиці 5.7 видно, що господарство має у своєму розпорядженні достатню кількість робочої сили, і потреб у залученні нових працівників немає.

5.3 ПЛАН МАРКЕТИНГУ

Маркетинг - це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів. Маркетинг - це філософія бізнесу, важлива складова системи управління підприємством. Значення маркетингової діяльності важко переоцінити, оскільки вона спрямовує розвиток підприємства і завдяки набору специфічних інструментів дозволяє успішно реалізувати заплановані економічні й фінансові програми. Кінцевою метою роботи служби маркетингу є підпорядкованість усієї господарської та комерційної діяльності підприємства законам існування та розвитку ринку.

На жаль, ПОК «Зоря» не має власної розвиненої маркетингової служби. Її функції (але дуже обмежено) виконують комерційний та фінансовий відділи господарства. Головним недоліком роботи фахівців господарства є нехтування вивченням ринків збуту продукції (як внутрішніх, так і зовнішніх). Торгівля здійснюється за напрацьованими раніше схемами з одними і тими самими трейдерами та заготівельними компаніями.

Таблиця 5.8

Розрахунок ціни пропозиції і прогнозованої ціни на продукцію

Вид продук ції	Собівартість 1 тони продукції, грн.	Рівень рентабельності, % (фактичний)	Середня реалізаційна ціна продукції, грн./т	Фактичний прибуток, грн./т
			фактична	прогнозована
Зерно пшениці	1332,4	+35,10	1800	1800	467,6

5.4 ПЛАН ВИРОБНИЦТВА ПРОПОНОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Обсяги виробництва зерна пшениці вказано у таблиці 5.9 відповідно до технологічної карти вирощування культури.

Таблиця 5.9

Обсяг виробництва

Показники	Значення
Площа посіву, га	100
Урожайність, ц/га (в масі після доробки)	37,1
Валовий збір, ц	3710
Собівартість 1ц, грн.	133,24
Загальні витрати на виробництво, грн.	494320,4

5.5 ВИТРАТИ ЗА ЕЛЕМЕНТАМИ (КОШТОРИС ВИТРАТ НА ОСНОВНЕ ВИРОБНИЦТВО)

Кошторис витрат на основне виробництво подано у формі таблиці 5.10 згідно з розрахунками по технологічній карті вирощування культури.

Таблиця 5.10

Кошторис витрат на основне виробництво, грн.

№ п/п	Статті витрат	Всього	На 1 га
1	Витрати минулих років	0	0
2	Оплата праці з нарахуваннями	43157,49	431,6
3	Паливно-мастильні матеріали	76012,01	760,1
4	Насіння	64000,0	640,0
5	Добрива	171970,0	1719,7
6	Засоби захисту рослин	15370,0	153,7
7	Транспорт	8715,83	87,2
8	Утримання основних засобів	24527,09	245,3
9	Інші прямі витрати	921,82	9,2
10	Разом витрат	441383,1	4413,8
11	Затрати на організацію і управління	57332,71	573,3
12	Плата за оренду паїв	30000,0	300,0
13	Фіксований податок	3000,0	30,0
14	Всього витрат	479662,2	4796,6

5.6 ФІНАНСОВИЙ ПЛАН

Розрахунок грошових надходжень від реалізації продукції (табл. 5.11) проводиться на основі прийнятої технологічної карти вирощування та фактичних цін на продукцію на внутрішньому ринку.

Таблиця 5.11

Розрахунок грошових надходжень і результати від реалізації продукції

Показники	Результати
Реалізовано, ц	3710
Виручка, тис. грн.	667,80
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	494,32
Результат: прибуток, тис. грн. збиток, тис. грн.	173,48
	---
Рівень виробничої рентабельності, %	35,10

5.7 ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

ПОК «Зоря» має у розпорядженні необхідну кількість робочої сили, машин і знарядь для забезпечення виробництва продукції у запланованих кількостях. Господарство не потребує додаткових зовнішніх інвестицій для забезпечення виробничого процесу основними і оборотними засобами виробництва.

5.8 ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Виходячи з наведених вище матеріалів можна зробити висновок про економічну доцільність виробництва зерна пшениці озимої за розробленою технологічною картою для його подальшого збуту заготівельній компанії ООО «Агроскоп Украина». При цьому чистий прибуток складе 156562 грн., а рівень рентабельності становитиме 28,51%. Залучення додаткових інвестицій та кредитів для проведення виробництва зерна на запланованому рівні не потрібне, оскільки ПОК «Зоря» має достатню кількість власних виробничих потужностей і коштів. Головним недоліком ринкової діяльності господарства є нехтування дослідженням ринку та відсутність маркетингової служби для налагодження збуту продукції.

РОЗДІЛ 6

ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ ПОСІВІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

6.1 АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

Виробничий травматизм - основний показник ефективності роботи служби охорони праці в господарстві. Його аналіз проводиться з метою виявлення основних недоліків у проведенні навчання з питань безпеки праці, а також усунення виявлених у процесі розслідування нещасних випадків несправностей машин і механізмів та порушень з боку санітарно-гігієнічних вимог. Аналіз виробничого травматизму ПОК «Зоря» приведено нижче у вигляді таблиць 6.1 та 6.2.

Таблиця 6.1

Розподіл потерпілих (П) при нещасних випадках та днів непрацездатності (Дн) по місяцям року

Роки	Показники	Місяці року	Всього	К-ть прац	Кч.	Кв. р. с.
		січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень
2011 2012	П.	Росл-во	0	0	0	2	0	0	1	0	3	0	0	0	6	180	33	0,1
	Дн.		0	0	0	10	0	0	5	0	15	0	0	0	30
2012 2013	П.	Росл-во	0	0	1	0	0	1	1	1	0	0	0	0	4	177	23	0,1
	Дн.		0	0	5	0	0	5	5	8	0	0	0	0	23

Кількісний показник частоти травматизму (Кч.) або коефіцієнт травматизму розраховується на 1000 працюючих:

Кч. = Н*1000/С, (6.1)

де: Н - число нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися на підприємстві за звітний період і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше;

С - середньоспискова чисельність працівників на підприємстві за звітний період.

Тобто, Кч. - це кількість нещасних випадків та/або профзахворювань, які сталися у відповідний період часу на 1000 працівників.

В останні роки все частіше використовується такий показник, як коефіцієнт втрат робочої сили (Кв. р. с.), який враховує кількість фактично відпрацбованих і нормованих людино-днів за господарством:

Кв. р. с. = (1 - Дф./Днорма)*100%, (6.2)

Дф. = Днорма - Дн.; Днорма = С*250

Таблиця 6.2

Головні причини нещасних випадків

Причини нещасного випадку	2011 - 2012 рр	2012 - 2013 рр
	кількість	%	кількість	%
Конструктивні недоліки машин, механізмів, обладнання, пристроїв та інструменту	0	0	0	0
Несправність машин, механізмів, обладнання, інструменту	2	33,3	2	50
Недосконалість технології, порушення технологічного процесу	0	0	0	0
Порушення правил техніки безпеки	0	0	0	0
Не застосування засобів індивідуального захисту	3	50	2	50
Недоліки в навчанні безпеки праці	0	0	0	0
Використання працюючого не за спеціальністю	0	0	0	0
Інші причини	1	16,7	0	0
Всього	6	100	4	100

Як видно з вищенаведених таблиць, ПОК «Зоря» характеризується рівнем виробничого травматизму. Основними причинами нещасних випадків у господарстві є нестача необхідних ЗІЗ, а також несправності у застарілій с/г техніці (тракторах і с/г знаряддях).

6.2 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Робота з охорони праці в господарстві ведеться відповідно до вимог діючого законодавства [62], а також правових документів: КЗПП України [63], типового положення про службу охорони праці [64].

Особлива увага в господарстві приділяється санітарно-гігієнічним заходам, що спрямовані на збереження здоров'я робітників і персоналу [62].

Відповідальність за організацію роботи по охороні праці покладено на голову господарства, у галузях - на головних фахівців, а за практичні роботи з охорони праці відповідає інженер з охорони праці.

Організація та проведення санітарно-гігієнічних заходів в господарстві здійснюється згідно санітарних норм та ГОСТу.

Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці та санітарно-побутового обслуговування регулюється документами СН. Використання мінеральних добрив під культури проводиться на підставі СП.

Робочі місця, освітлення, організація під'їзних шляхів, вентиляція робочих приміщень відповідають вимогам Сніп 11-97-76 [65], санітарним нормам, ГОСТу 12.0.003 - 74 [66].

6.3 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАХОДИ

Основними робочими приміщеннями в ПОК «Зоря» є автогаражі, автомайстерні, ангари для с/г техніки, а також виробничі цехи.

Мікроклімат виробничих приміщень в цілому відповідає вимогам Сніп 11-97-76 [65], санітарним нормам, ГОСТу 12.0.003 - 74 [66]. Є зауваження щодо освітленості та високої запиленості гаражних приміщень.

Побутові приміщення господарства утримуються на належному санітарно-гігієнічному рівні. Кімнати відпочинку відсутні, втім, для організації дозвілля є сільський клуб, у якому працівники можуть збиратися в час після роботи.

Кожен працівник ПОК «Зоря» забезпечується безкоштовним триразовим харчуванням, а також необхідними засобами індивідуального захисту на шкідливих роботах. Зберігання спецодягу та ЗІЗ проводиться у спеціально відведених приміщеннях.

Організація видачі необхідного спецодягу та ЗІЗ здійснюється відповідно до типових галузевих норм (табл. 6.3).

Таблиця 6.3

Кількість необхідного спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту

№ п/п	Професія, посада	Марки спецодягу, спецвзуття, захисних засобів	Термін використання, місяці
1	2	3	4
1.	Тракторист-машиніст	Костюм бавовняний Рукавиці комбіновані Окуляри захисні Респіратор	12 До зносу 6 Черговий
2.	Робітник на дробленні, змішуванні і внесенні мін. добрив	Комбінезон бавовняний Рукавиці комбіновані Окуляри захисні Респіратор Рукавиці гумові	Черговий 6 12 До зносу До зносу
3.	Робітник на посівних роботах	Комбінезон бавовняний, пилонепроникний Чоботи гумові Респіратор Окуляри захисні	12 Чергові До зносу До зносу
4.	Машиніст-комбайнер	Костюм б/п з пилонепроникної тканини Рукавиці комбіновані Окуляри захисні Респіратор Шолом брезентовий	12 До зносу До зносу 6 12

6.4 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ПОСІВІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Загальні вимоги безпеки

1. До посіву допускаються особи не молодші 18 років, які не мають медичних протипоказань і пройшли інструктаж та стажування.

2. Роботу на агрегаті розпочинають тільки при його справності.

3. Перевірку стану ділянок поля, розбивки на загони слід проводити тільки в світлу частину доби.

4. Відпочивати слід тільки на спеціально відведених ділянках.

5. Трактори повинні бути зручними і безпечними при технічному обслуговуванні.

Вимоги безпеки перед початком роботи

6. Перед початком роботи перевірити наявність та комплекцію аптечки першої медичної допомоги.

7. Отримати від керівника ділянки завдання на маршрут руху агрегату, вивчити рельєф ділянки та місце поворотів та переїздів.

8. Перед зрушенням з міста перевірити чи не загрожує будь-кому рух агрегату, після чого просигналити та розпочати рух.

9. Перед виїздом в поле випробувати роботу сівалки в холосту.

10. Перед початком роботи перевірити справність посівного агрегату.

11. Не передавати управління посівним агрегатом особам, які не закріплені за ним.

Вимоги безпеки при виконанні технічного процесу

12. Не допускати находження сторонніх людей на агрегаті.

13. Регулювати та перевіряти робочі органи та механізми при заглушеному двигуні.

14. При заправці сівалки обслуговуючому персоналу заборонено бути з навітряного боку.

15. Під час руху агрегату заборонено залишати робочі місця, сидіти чи стояти на підніжках, насіннєвих бункерах та рамі сівалки.

16. В кінці гону тракторист повинен перевірити агрегат, тільки тоді, коли робочі органи повністю витягнуті з ґрунту.

17. В містах повороту агрегату заборонено знаходитись людям і техніці.

18. Розрівнювати зерно у насіннєвому бункері тільки спеціальними дерев'яними лопатами.

19. Очищують сошники та висіваючи апарати чистиками дозволяється тільки при зупиненому агрегаті.

Вимоги безпеки по закінченню роботи

20. Після закінчення роботи агрегат очищують від бруду, ґрунту та пожнивних залишків.

21. Поставити агрегат на стоянку, поклавши під колеса опори.

22. Привести в належний стан робоче місце.

23. По закінченню робіт працівники повинні здати засоби індивідуального захисту та спецодяг на зберігання, прийняти душ.

6.5 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Організація пожежної безпеки в ПОК «Зоря» здійснюється згідно з вимогами і правилами, встановленими у Законі України «Про пожежну безпеку» [67].

Відповідно до наявних факторів пожежної небезпеки й існуючих нормативно-правових актів інженерами з охорони праці розробляються і впроваджуються інструкції з пожежної безпеки, і здійснюється систематичний контроль за виконанням працівниками їх приписів.

У ПОК «Зоря» організовано пожежно-вартова охорона (ПВО) для попередження пожеж, що має в своєму розпорядженні пожежну машину, вогнегасники і всі знаряддя пожежної безпеки.

Усі приміщення забезпечені вогнегасниками та планами евакуації у разі пожежі. Пожежна та електробезпека у виробничих приміщеннях знаходиться на високому рівні. Підвищений вміст пилу у гаражних приміщеннях - один із негативних факторів, що може спровокувати пожежу.

За організацію та стан пожежної охорони в ПОК «Зоря» відповідає голова кооперативу, а на виробничих ділянках - бригадири та головні спеціалісти.

Озима пшениця при дозріванні дуже небезпечна, тому ще до початку жнив голова господарства призначає осіб, відповідальних за протипожежну підготовку полів та збиральної техніки, організацію протипожежного інструктажу механізаторів.

6.6 РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПОЛІПШЕННЮ СТАНУ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Аналізуючи стан охорони праці в господарстві для попередження травматизму робітників і персоналу вважаю за необхідне:

1. Забезпечити робітників якісними і справними засобами індивідуального захисту відповідно до Типових правил техніки безпеки, що відповідають інструкціям з техніки безпеки.

2. Керівникам виробничих ділянок обов'язково необхідно контролювати застосування засобів індивідуального захисту за їх призначенням.

3. Підсилити контроль за виконанням правил техніки безпеки і технологічних правил.

4. Підвищити ефективність навчання з питань охорони праці, проводити пропаганду техніки безпеки.

5. Своєчасно проводити медогляд працівників, особливо тих, які задіяні на шкідливих роботах.