Облікові процедури відображення господарських операцій щодо витрат діяльності Лютенського споживчого товариства Гадяцького району Полтавської області

Місце складання чи обробки

Відповідальна особа за своєчасне та правильне виконання робіт

Час на обробку та виконання робіт, год

Заповнення реквізитів:

назва робіт, номер деталі або операції, код витрат

За день до початку роботи

Цех, дільниця, бригада, ферма

Обліковець цеху, ферми, дільниці

1

розряд роботи, розцінка, норма часу, підписи

Три години після одержання від обліковця

Відділ організації праці та її оплати

Нормувальник

2

прізвище, табельний номер, дата початку роботи, строки виконання

Протягом зміни після одержання нарядів

Контора цеху

Обліковець цеху

5

Ознайомлення з нарядом та підпис працівника, що погодився виконати роботу

Після закінчення зміни

Робоче місце працівника

Майстер, бригадир

6

Здавання в архів

Після повного використання

Бухгалтерія

Старший бухгалтер сектора

10

Форма графіка документообороту, порядок його складання та обсяг показників не регламентуються. Усі ці питання розв'язують залежно від конкретних умов відповідного господарства та вимог головного бухгалтера щодо ведення бухгалтерського обліку.

Раціональна організація руху документів передбачає встановлення максимально коротких відрізків часу на їх передавання й обробку; визначення конкретних строків передавання документа від виконавця до виконавця, від одного сектора обліку на інший; від бухгалтерії до обчислювального центру тощо.

Бухгалтерський облік і звітність в торгівлі здійснюються з дотриманням єдиних методологічних принципів, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», прийнятих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, законодавчих і нормативних актів з урахуванням специфіки діяльності торговельних підприємств [21].

Дослідження стану обліку витрат у торговельних підприємствах споживчої кооперації України виявило недосконалість організації, технології збору та обробки інформації. Дані про рівень витрат отримують із значним запізненням і в узагальненому вигляді, що знижує оперативність обліку та ускладнює пошук резервів для поліпшення діяльності. Цьому здебільшого заважає недосконала внутрішньовідомча звітність, яку застосовують у системі споживчої кооперації. Зокрема, на досліджуваних підприємствах роздрібної торгівлі споживчої кооперації сьогодні не існує такого внутрішнього звіту, де б узагальнювалась інформація про собівартість реалізованих товарів за окремими їх найменуваннями, товарними групами, матеріально відповідальними особами, торговельними відділами та торговельними точками. В товарно-грошовому звіті форми № 058 собівартість реалізованих товарів відображується загальною сумою за звітний період.

У розвиток наведених вище пропозицій автором пропонується форма Звіту про собівартість реалізованих товарів у роздрібній торгівлі, яку наведено у табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Звіт про собівартість реалізованих товарів у роздрібній торгівлі за вересень місяць 2012 р.

Назва статей	План	Факт	Відхилення (+,-)
Купівельна вартість товарів	70000,00	76390,00	+6390,00
Інші витрати	13000,00	13000,00	-
Транспортно-заготівельні витрати	12000,00	12400,00	+400
Разом: собівартість реалізованих товарів	95000,00	101790,00	+6790,00

Застосування цього Звіту на практиці сприятиме визначенню більш достовірного фінансового результату від операційної діяльності підприємства роздрібної торгівлі та дасть можливість здійснювати оперативний контроль за витратами, які включають до собівартості реалізованих товарів у роздрібній торгівлі, у необхідних розрізах.

3.3. Синтетичний та аналітичний облік витрат діяльності підприємства

Для одержання різних за степенем деталізації показників у бухгалтерському обліку є два види рахунків: синтетичний та аналітичний.

Так, рахунки бухгалтерського обліку, що відкриваються на підставі статей балансу для обліку руху необоротних і оборотних активів, капіталу та зобов'язань, містять узагальнені (синтетичні) дані в грошовій одиниці.Облік, що здійснюється за допомогою синтетичних рахунків, називається синтетичним і служить для контролю за узагальненими показниками.Щоб отримати детальні (аналітичні) відомості про стан і рух кожного виду необоротних і оборотних активів та капіталу і зобов'язань, а також про господарські процеси, ведуть аналітичні рахунки з кожного виду матеріалів, розрахунків з постачальниками, покупцями, розрахунки з оплати праці.

Облік, що здійснюється на аналітичних рахунках, називається аналітичним. Кількість аналітичних рахунків до відповідного синтетичного рахунку залежить від наявності та особливостей тих чи інших об'єктів обліку.

Аналітичний облік має велике контрольне значення для правильного ведення бухгалтерського обліку. Показники аналітичного обліку використовують при складанні калькуляції виготовленої продукції, виконаних робіт, послуг тощо. Усе це допомагає в оперативному керівництві роботою та в здійсненні контролю за господарською діяльністю на підприємстві [74].

Між даними синтетичного та аналітичного обліку є нерозривний зв'язок. Він полягає в тому, що початковий і кінцевий залишки синтетичного рахунку повинні бути рівні та ідентичні за значенням загальним сумам відповідних залишків аналітичних рахунків. Це випливає з того, що аналітичні рахунки деталізують дані синтетичного рахунку, показують складові частини тих обєктів, які узагальнено відображені на синтетичному рахунку.

Для узагальнення показників аналітичного обліку на кожному синтетичному рахунку використовують таблиці спеціальної форми, які називаються обіговими відомостями. Підсумки цієї відомості збігаються з відповідними показниками синтетичного рахунку. Нетотожність підсумків обігової відомості на аналітичних рахунках з даними синтетичного рахунку свідчить про наявність помилок в обліку, які потрібно виправити [36].

Таким чином, взаємне звіряння даних синтетичного і аналітичного обліку за допомогою складання обігових відомостей дозволяє контролювати записи на рахунках бухгалтерського обліку. У цьому полягає контрольне значення обігових відомостей.

Первинний облік будь-яких бухгалтерських операцій які відбуваються на підприємстві - є фундаментом всього обліку загалом, первинні документи допомагають бухгалтеру відобразити в обліку ту чи іншу операцію яка відбулася, шляхом їх накопичення протягом певного звітного періоду

Протягом звітного періоду доходи та витрати підприємства накопичуються відповідно на рахунках класів 7 «Доходи і результати діяльності» та 9 «Витрати діяльності». Дані синтетичного та аналітичного обліку цих рахунків використовуються для складання звіту про фінансові результати. Проміжні звіти про фінансові результати за звітні періоди (квартал, піврічні)складаються за рахунками зазначених класів, а фінансові результати можуть визначатися в проміжних звітах оперативно без відповідних записів на бухгалтерських рахунках. Особливістю визначення фінансових результатів є окремий облік доходів і витрат основної (операційної) діяльності, іншої звичайної діяльності (в тому числі фінансових операцій) та надзвичайних подій. Кінцевий фінансовий результат від основної діяльності та інших її видів визначається в кінці року і відображається в обліку заключними записами на відповідних субрахунках до рахунку 79 «Фінансові результати». На цьому рахунку після заключних записів сальдують за звітний рік чистий дохід за видами діяльності та витрати на відповідну діяльність [18].

Бухгалтерський облік повинен забезпечити отримання інформації про витрати за видами діяльності, а також за елементами витрат.

Для обліку витрат та господарських процесів підприємства призначені рахунки 8 та 9 класів.

Для узагальнення інформації про витрати підприємства, здійснені протягом звітного періоду, призначені рахунки класу 8 «Витрати за елементами». В Лютенському споживчому товаристві рахунки цього класу не використовуються.

Витрати відображаються на рахунках бухгалтерського обліку тоді, коли їх оцінка може бути достовірно визначена в момент вибуття активу або збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

На рахунка класу 8, крім рахунку 85 «Інші затрати», ведеться облік витрат операційної діяльності за елементами витрат. Рахунок 85 застосовується для узагальнення інформації про витрати, пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також про витрати , пов'язані із запобіганням надзвичайним подіям та ліквідацією їх наслідків [55].

У фінансовій звітності витрати операційної діяльності групуються не лише за економічними елементами, але і за функціональною ознакою, тому торгівельному підприємству надається право вибору варіанту обліку витрат:

- з використанням рахунків класу 8 «Витрати за елементами» і класу 9 «Витрати діяльності»;

- з використанням рахунків тільки класу 8 «Витрати за елементами» для суб'єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності;

- з використанням рахунків тільки класу 9 «Витрати діяльності» - для всіх підприємств.

В Наказі про облікову політику Лютенського споживчого товариства зазначено, що для обліку витрат воно використовує 9 клас рахунків «Витрати діяльності», а для відображення даних про витрати у другому розділі Звіту про фінансові результати здійснює вибірку витрат за економічними елементами, що є не дуже зручним. На нашу думку доцільніше було б скористатись способом паралельного використання рахунків як 8 так і 9 класів [75].

Розглянемо методику обліку витрат, що виникають під час звичайної діяльності Лютенського споживчого товариства.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю споживчого товариства включають:

- собівартість реалізованих товарів;

- адміністративні витрати;

- витрати на збут;

- інші операційні витрати.

Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків.

За дебетом рахунків класу 9 відображаються суми понесених витрат, за кредитом - списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку собівартості реалізованих товарів відбувається на підставі розрахунків та довідок бухгалтерії тощо. Ознайомлення з матеріалами поточного обліку свідчить про те, що вони заповнюються своєчасно та якісно [68].

За дебетом рахунку 90 «Собівартість реалізації» відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг, фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), а за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

До класу рахунків витрати діяльності відноситься і рахунок 90 «Собівартість реалізації». За дебетом цього рахунка відображається собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг. За кредитом -- списання на фінансовий результат.

Облік собівартості виконаних робіт в Лютенському споживчому товаристві Гадяцької райспоживспілки Полтавської облспоживспілки розглянемо в таблиці (табл. 3.4).

На рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображаються загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. До загальногосподарських витрат належать витрати на утримання адміністративно - управлінського персоналу, витрати на службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, сума податків, зборів [66].

Таблиця 3.4

Облікове відображення собівартості виконаних робіт в Лютенському споживчому товаристві

Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
	Дт	Кт
Відображено собівартість робіт	903	23	1200
Визнано дохід від реалізації робіт	361	703	1800
Відображено податкове зобов'язання з ПДВ по доходу від реалізації	703	641	300
Списано собівартість реалізації робіт на фінансовий результат	791	903	1200
Списано дохід від реалізації робіт на фінансовий результат	703	791	1500

Суми визнаних адміністративних витрат, до яких відносяться: загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення (оренда, податки, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); відображаються по дебету, а списання на рахунок 79 «Фінансові результати» - по кредиту цього рахунку.

На рахунку 93 «Витрати на збут» ведеться облік витрат, пов'язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг, відображення в бухгалтерському обліку яких відбувається на підставі: авансових звітів, актів виконаних робіт, видатково-касових ордерів, накладних, рахунків, посвідчень про відрядження, довідок бухгалтерії, розрахунків бухгалтерії тощо.

Господарські операції які відбулися у Лютенському споживчому товаристві у грудні 2012 р. проілюструємо в табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Кореспонденція рахунків Лютенського споживчого товариства за рахунком 92 «Адміністративні витрати» у грудні 2012р.

Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
	Дт	Кт
Нараховано оплату праці апарату управління підприємством	92	661	648000
Здійснено відрахування на соціальні заходи працівників управлінського апарату	92	65	240000
Обліковуються витрати на службові відрядження працівників	92	372	35000
Списано канцтовари на адміністративні витрати	92	22	5000
Відображено амортизаційні відрахування основних засобів загальногосподарського призначення	92	131	18000
Відображено використання електроенергії для приміщень загальногосподарського призначення та послуги зв'язку	92	631	4000
Відображено витрати на інформаційно-консультативні професійні послуги	92	685	12000
Списано паливо-мастильні матеріали на роботу службових легкових автомобілів	92	203	20000
Визнано витрати на супровід касира та розрахунково-касове обслуговування в банку	92	685	22000
Списано адміністративні витрати на фінансовий результат від операційної діяльності	791	92	1013000

Сума визнаних витрат на збут товарів, зокрема: витрати пакувальних матеріалів; витрати на ремонт тари; оплата праці за комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділу, які займаються збутовими витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг відображається по дебету, а списання на рахунок 79 «Фінансові результати» - по кредиту цього рахунку [62].

Господарські операції які відбулися у Лютенському споживчому товаристві у грудні 2012 р. проілюструємо в табл. 3.6.

Таблиця 3.6

Кореспонденція рахунків Лютенського споживчого товариства за рахунком 93 «Витрати на збут» у грудні 2012 р.

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
	Дебет	Кредит
Відображено витрати на службові відрядження працівників збуту	93	372	427,06
Нараховано заробітну плату працівникам пов'язаних зі збутом товарів	93	661	4154,24
Нараховано єдиний соціальний внесок	93	651	1566,15
Списано вартість виробничих запасів, використаних на ремонт магазину.	93	20	455,50
Списано витрати на збут на фінансові результати	93	79	663,74
Відображено у складі інших витрат, перерахована сума за послуги банку.	93	311	204,29

Аналітичний облік по рахунках 92 «Адміністративні витрати» та 93 «Витрати на збут» ведеться за статтями витрат. Дослідження змісту регістрів аналітичного обліку цими за рахунками за 2010 - 2012 рр., свідчить про те, що склад витрат Лютенського споживчого товариства вужчий ніж запропонований у книзі обліку К-21 та К-22.

Склад статей Лютенського споживчого товариства за рахунком 92 «Адміністративні витрати» має вигляд:

- витрати на оплату праці апарату управління;

- єдиний соціальний внесок;

- витрати на службові відрядження;

- інші витрати на утримання адміністративного персоналу.

Склад статей Лютенського споживчого товариства за рахунком 93 «Витрати на збут» має вигляд:

- витрати на оплату праці продавців;

- єдиний соціальний внесок;

- витрати на утримання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

- амортизація основних засобів;

- податки, збори та інші обов'язкові платежі;

- витрати на зв'язок;

- інші витрати на збут.

Рахунок 93 «Витрати на збут» призначений для обліку витрат на збут, відображення в бухгалтерському обліку яких відбувається на підставі: авансових звітів, актів виконаних робіт, ВКО, накладних, рахунків, посвідчень про відрядження, РПВ, довідок бухгалтерії, розрахунків бухгалтерії тощо. Сума визнаних витрат на збут товарів, зокрема: витрати пакувальних матеріалів; витрати на ремонт тари; оплата праці за комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділу, які займаються збутом; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням товарів відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг відображається по дебету, а списання на рахунок 79 «Фінансові результати» -- по кредиту цього рахунку. Аналітичний облік по рахунках 92 «Адміністративні витрати» та 93 «Витрати на збут» ведеться за статтями витрат.

Рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності» призначений для обліку інших витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут».

По дебету рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» ведеться облік витрат операційної діяльності (крім основної діяльності), а саме облік: собівартості реалізованої іноземної валюти, яка визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю в еквіваленті, вираженому в грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти, інших операційних витрат, зокрема, витрат на виплату матеріальної допомоги, а списання на рахунок 79 «Фінансові результати» - по кредиту цього рахунку [75].

Рахунок 95 «Фінансові витрати» призначено для обліку витрат фінансової діяльності підприємства.

Фінансова діяльність - діяльність, яка приводить до зміни розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Рахунок 95 «Фінансові витрати» ведеться за субрахунками: 951 «Відсотки за кредит», 952 «Інші фінансові витрати».

На субрахунку 951 «Відсотки за кредит» ведеться облік витрат, пов'язаних з нарахуванням та сплатою відсотків за користування кредитами. На субрахунку 952 «Інші фінансові витрати» ведеться облік витрат, пов'язаних із залученням позикового капіталу, зокрема витрат, пов'язаних з випуском, утриманням та обігом власних цінних паперів; нарахуванням відсотків за договорами кредитування (крім банківських кредитів), фінансового лізингу та інше.

Облік фінансових витрат слід гармонізувати з нормами положення (стандарту) 31 «Фінансові витрати». Слід визначити вимоги за якими актив відноситиметься до кваліфікаційних і коли фінансові витрати необхідно капіталізувати.

Тобто, якщо підприємство здійснюватиме будівництво «виробничого» приміщення за кредитні ресурси протягом періоду більшого, ніж 3 місяці, то записи щодо фінансових витрат будуть наступні: Дт 95 «Фінансові витрати» Кт 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» на суму таких відсотків та Дт 151 «Капітальне будівництво» і кредит рахунку 95 на суму капіталізації відсотків. Причому, після введення об'єкта в експлуатацію витрати більше не капіталізуються і виконується лише перших з двох записів. Капіталізація відсотків у такому випадку вдосконалення обліку фінансових витрат дозволить більш достовірно оцінити для постановки на баланс об'єкт, що будується.

Рахунок 96 «Втрати від участі в капіталі» призначено для обліку втрат від зменшення вартості інвестицій, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, що виникають в процесі інвестиційної діяльності підприємства. Інвестиційну діяльність Лютенське споживче товариство протягом досліджуваних трьох років 2009-2012 рр. не здійснювало.

Інвестиційна діяльність - це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів (наприклад, платежі з придбанням основних засобів, надходження коштів від продажу необоротних активів, надання позик іншим підприємствам, надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки тощо).

Метод участі в капіталі -- метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується на суму відповідно збільшення або зменшенні частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування [54].

Відповідно до п. 28 Положення (стандарту) 16 втратами від участі в капіталі є збитки від інвестицій і асоційовані, дочірні та сумісні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі [60].

Рахунок 96 «Втрати від участі в капіталі» ведеться за субрахунками: 961 «Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства», 962 «Втрати від спільної діяльності», 963 «Втрати від інвестицій в дочірні підприємства».

За дебетом рахунка 96 «Втрати від участі в капіталі» та його субрахунків відображається сума визнаних втрат, за кредитом - списання втрат на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 961 «Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства» ведеться облік втрат, пов'язаних із зменшенням частки інвестора в чистих доходах об'єкти інвестування (зокрема, внаслідок одержання асоційованими підприємствами збитків), або зменшенням власного капіталу асоційованих підприємств внаслідок інших події (переоцінка необоротних активів та інвестицій тощо).

На субрахунку 962 «Втрати від спільної діяльності» ведеться облік втрат, пов'язаних із зменшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування (зокрема, внаслідок одержання спільними підприємствами збитків) або зменшенням їх власного капіталу внаслідок інших подій (переоцінка необоротних активів та інвестицій тощо).

На субрахунку 963 «Втрати від інвестицій в дочірні підприємства» ведеться облік втрат, пов'язаних із зменшенням частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування (зокрема, внаслідок одержання дочірніми підприємствами збитків) або зменшенням їх власного капіталу внаслідок інших подій (переоцінка необоротних активів та інвестицій тощо).

Рахунок 97 «Інші витрати» призначено для обліку витрат, які виникають в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать:

- собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість і витрати, пов'язані з реалізацією фінансових інвестицій);

- собівартість реалізованих необоротних активів (залишкова вартість і витрати, пов'язані з реалізацією необоротних активів);

- собівартість реалізованих майнових комплексів (залишкова вартість і витрати, пов'язані з реалізацією майнових комплексів);

- втрати від неопераційних курсових різниць (втрати за активами і зобов'язаннями неопераційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти.

- сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій

- списання необоротних активів (залишкова вартість списаних нео-боротних активів та втрати, пов'язані з їх ліквідацією, демонтаж, розбирання тощо)

- інші витрати звичайної діяльності.

За дебетом рахунка 97 «Інші витрати» відображається, як зазначалося раніше, сума визнаних витрат, по кредиту - списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

Інші рахунки пов'язані з обліком витрат від інвестиційної та фінансової діяльності Лютенське споживче товариство не веде крім рахунків: 97 «Інші витрати» на якому ведеться облік витрат, що виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг [77].

За дебетом цього рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 «Фінансові результати». 981 «Податок на прибуток» на якому ведеться облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності.

За дебетом рахунку відображається нарахована сума податку на прибуток, за кредитом - включення до фінансових результатів на рахунку 79.

Зміст записів на загальній схемі бухгалтерського обліку витрат торгівельних підприємств можна представити наступним чином:

- списання на зменшення чистого доходу операційної діяльності кінцевого сальдо адміністративних витрат підприємства;

- щомісячне списання витрат на придбання товарів, їх доставку та доведення до придатного для реалізації стану, що за розрахунком відносяться до реалізованих товарів, на збільшення їх собівартості; списання на зменшення чистого доходу операційної діяльності кінцевого сальдо витрат на збут підприємства;

- списання на зменшення чистого доходу операційної діяльності кінцевого сальдо інших витрат операційної діяльності підприємства;

- списання кінцевого сальдо інших витрат на субрахунок 793 «Результат іншої звичайної діяльності».

При журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку, яка використовується підприємствами споживчої кооперації, в тому числі і Лютенським споживчим товариством, всі господарські операції оформляються первинними документами, затвердженими в установленому порядку [74].

Синтетичний облік господарських операцій ведеться у реєстраційному Журналі і Головній книзі. Підставою для записів в них є меморіальні ордери.

Контроль за адміністративними втратами і витратами та збутом (реалізацією, продажем) товарів, продукції громадського харчування ведеться за видами (статтями) витрат на підставі даних аналітичного обліку у книгах № К - 21, К - 22. Книга № К - 21 використовується для обліку адміністративних витрат роздрібної торгівлі та громадського харчування споживчих товариств, книга К - 22 використовується для обліку витрат на збут Для обліку витрат у книзі на кожний місяць використовується один розгорнутий лист (одна сторінка). Записи господарських операцій за дебетом відповідного субрахунку робляться за видами (статтями) витрат , що записані в лівій стороні книги на підставі меморіальних ордерів. Справа від номенклатури видів (статей) витрат розміщені вільні графи.

В кожній графі записують номер меморіального ордеру (перший рядок) та номер кореспондуючого рахунку (другий рядок). Суми витрат записуються за відповідними статтями. Після запису сум з кожного меморіального ордера, розраховують підсумок графи, а після запису всіх меморіальних ордерів за місяць - підбивається підсумок за місяць за кожним видом витрат, який записується у графі «Разом за місяць». У цих книгах записуються також суми витрат за статтями з початку року [14].

У кінці місяця загальна сума витрат за місяць з відповідних субрахунків перераховується на дебет рахунка 79 «Фінансові результати». При цьому складаються меморіальні ордери на перерахування витрат за місяць.

У Головній книзі рахунки витрат записують у розрізі субрахунків окремими позиціями. Після закінчення місяця у Головній книзі підраховують підсумки місячних оборотів кожного рахунку (субрахунку), виводять залишки на кінець місяця та складають оборотну відомість.

Проведене дослідження організації обліку в Лютенському споживчому товаристві, вивчення підходів до методології первинного, вторинного спостереження за господарськими операціями, що формують витрати і доходи, дозволяє зробити висновок про те, що загалом організація обліку є достатньо ефективною, а методологія відповідає діючим в Україні регламентам.

Між тим, для організації обліку відповідальності нами запропоновано конкретизувати обов'язки з контролю за виникненням витрат і формуванням доходів за окремими співробітниками споживчого товариства [12].

Якість фінансового обліку витрат і доходів зумовлює достовірність третинного спостереження за цими важливими показниками господарської діяльності.

Значна сума витрат торговельних підприємств йде на товарозабезпечення. Це витрати на формування договірної політики з постачальниками товарів та на їх замовлення, оплата праці товарознавців і відрахування на соціальні заходи з неї, поштово-телеграфні та інші витрати. Цю групу витрат пропонуємо обліковувати на окремому субрахунку 2895 «Витрати на товарозабезпечення».

Зважаючи на те, що товари в торговельних підприємствах споживчої кооперації не тільки реалізовуються, а й зберігаються, вважаємо доцільним витрати на зберігання товарів обліковувати на субрахунку 9112 «Витрати на зберігання товарів роздрібної торгівлі» та відображувати в фінансовій звітності окремим рядком 042 «Витрати на зберігання товарів».

Однією із проблем обліку собівартості реалізованих товарів є визначення та розподіл транспортно-заготівельних витрат. Для відображення сум транспортно-заготівельних витрат по товарах, що надійшли до магазину, призначена остання графа товарно-грошового звіту (форма № 058). Із звітів матеріально відповідальних осіб суму транспортно-заготівельних витрат записують у журнал форми № К-3. Для обліку транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) відкривають окремий аналітичний рахунок - субрахунок 2892 «Транспортно-заготівельні витрати в роздрібній торгівлі».

Сума ТЗВ, яку відносять до товарів, що були реалізовані, розподіляється між залишком товарів і реалізованими товарами розрахунковим способом із застосуванням методу середньої арифметичної простої. Як свідчать проведені дослідження, такий метод має суттєві недоліки, оскільки його застосування на практиці приводить до отримання розрахованих середніх даних, які за суттю є далекими від фактичних даних. Проте в умовах, коли немає можливості визначити ТЗВ, що відносять до певної групи товарів, немає необхідності робити розрахунок ТЗВ за методом середньої арифметичної зваженої. Ця проблема справляє негативний вплив на інформаційне забезпечення визначення витратомісткості окремих товарних груп.

Альтернативним методом є не облік ТЗВ на одному аналітичному рахунку у загальній сумі, а їх розподіл відповідно до груп товарів, по яких вони були здійснені, за кожним товарним документом. В умовах комп'ютеризації обліку для цього у довіднику «План рахунків» необхідно встановити для субрахунку 2892 субконто «Товарно-матеріальні цінності». В комп'ютері буде накопичуватись інформація про транспортно- заготівельні витрати (ТЗВ) за товарними групами.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» надає підприємствам право обирати форму бухгалтерського обліку і визначати методи ведення виробничого (управлінського) обліку. З огляду на особливості здійснення торговельної діяльності та необхідність забезпечення в досліджуваних підприємствах і організаціях споживчої кооперації дієвого контролю за різними видами витрат обігу та резервів їх зниження вважаємо за доцільне розширити склад витрат, що відображуються за деякими статтями адміністративних витрат і витрат на збут у Книгах аналітичного обліку.

Ураховуючи наведене вище, пропонуємо деталізувати склад витрат, що відображуються за статтею 3 «Витрати на утримання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів» у Книзі форми № К-22, а саме - виділити такі статті: 3.1. «Витрати на операційну оренду основних засобів»;

3.2. «Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію та інші»; 3.3. «Витрати на послуги, пов'язані із забезпеченням пожежної, відомчої та позавідомчої охорони».

З метою підвищення аналітичності обліку витрат на сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів у складі статті 9 «Податки, збори та інші обов'язкові платежі» доцільно також виділити статті: 9.1. «Плата (податок) за землю»; 9.2. «Податок з власників транспортних засобів»; 9.3. «Плата за ліцензії»; 9.4. «Комунальний податок»; 9.5. «Інші податки і збори».

Із статті 12 «Витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів» у Книзі форми № К-22 необхідно виокремити такі статті: 12.1. «Витрати на дезінфекцію та дератизацію»; 12.2. «Витрати на утримання холодильного обладнання, морозильників»; 12.3. «Інші господарські витрати на утримання торгових приміщень».

Крім того, зважаючи на те, що деякі відомості про окремі види витрат на збут у Книзі форми № К-22 подано в згорнутому вигляді по статті «Інші витрати на збут», пропонуємо використати вільні рядки Книги для відкриття таких аналітичних статей: 13. «Витрати на ремонт основних засобів»; 14. «Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів при відпуску їх в експлуатацію»; 15. «Витрати, пов'язані з виготовленням і використанням бланків бухгалтерських документів, регістрів, звітності».

Споживспілкам та їх підприємствам, що ведуть аналітичний облік адміністративних витрат, для забезпечення постійного контролю за використанням коштів на їх здійснення рекомендовано деталізувати склад деяких видів витрат за окремими статтями, що відображуються у Книзі форми № К-21, а саме:

- із статті 3 «Витрати на утримання основних засобів та інших малоцінних необоротних матеріальних активів» виділити статті:

3.1. «Витрати на утримання службового автомобільного транспорту»;

3.2. «Витрати на оперативну оренду основних засобів»; 3.3. «Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію та інше»; 3.4. «Витрати на послуги, пов'язані із забезпеченням пожежної, відомчої та позавідомчої охорони»;

- із статті 7 «Витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, факс, телекс тощо)» виокремити статті: 7.1. «Витрати на телефонний зв'язок»; 7.2. «Витрати на мобільний зв'язок»; 7.3. «Поштово-телеграфні витрати»;

- із статті 9 «Податки, збори та інші обов'язкові платежі» виділити такі статті: 9.1. «Плата (податок) за землю»; 9.2. «Комунальний податок»; 9.3. «Інші податки і збори».

З метою реалізації цих пропозицій на підприємствах споживчої кооперації слід внести відповідні корективи до методики фінансового обліку торговельних витрат.

Проте практика доводить, що торговельним підприємствам споживчої кооперації часто недостатньо інформації про витрати у розрізі встановленої номенклатури статей, а Інструкція № 304 не містить рекомендацій щодо здійснення обліку торговельних витрат за елементами. У цьому зв'язку з метою виділення ділянки обліку витрат за елементами у системі рахунків бухгалтерського обліку в дрібних підприємствах споживчої кооперації пропонуємо застосовувати інтегровану методику фінансового й управлінського обліку, а у великих підприємствах та організаціях - двокругову.

Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено «вмонтування» рахунків внутрішньогосподарського (управлінського) обліку до системи рахунків фінансового обліку підприємств і організацій. Вважаємо, що для цілей організації управлінського обліку торговельних витрат до рахунків фінансового обліку витрат, передбачених Планом рахунків, потрібно відкрити рахунки третього і четвертого порядків -- субрахунки й аналітичні рахунки внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.

У розвиток наведених вище пропозицій стосовно побудови обліку витрат на досліджуваних підприємствах споживчої кооперації нами запропоновано структуру субрахунків та аналітичних рахунків внутрішньогосподарського (управлінського) обліку торговельних витрат (табл. 3.7).

Аналізуючи рахунки, наведені у табл. 3.7, слід зазначити, що суттєвим є виділення на рівні аналітичного обліку торговельних витрат за місцями зберігання товарів та їх видами, за працівниками, що відповідають за формування витрат, і статтями витрат підприємств роздрібної торгівлі.

Так, ураховуючи наведені пропозиції щодо деталізації обліку витрат на збут до рахунку 93 «Витрати на збут; на опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію та інші; на послуги, пов'язані із забезпеченням пожежної, відомчої та позавідомчої охорони; на дезінфекцію та дератизацію; на утримання холодильного обладнання, морозильників; інших господарських витрат на утримання торгових приміщень.

Організація аналітичного обліку в запропонованих напрямах дасть змогу, на наш погляд, мати більш повне розуміння поведінки витрат для їх оперативного контролю і визначити на цій основі фінансовий результат від здійснення операційної діяльності.

Таблиця 3.7

Пропонована деталізація основних рахунків обліку витрат споживчих товариств

Синтетичні рахунки	Аналітичні рахунки (субрахунки третього порядку)	Аналітичні рахунки (субрахунки четвертого порядку)
902 «Собівартість реалізованих товарів»	«Собівартість реалізованих товарів оптової торгівлі» «Собівартість реалізованих товарів роздрібної торгівлі»	Витрати на товарозабезпечення за місцями зберігання товарів
		Витрати на товарозабезпечення за працівниками
		Витрати на товарозабезпечення за видами ТМЦ
		Витрати на товарозабезпечення за статтями витрат
911 «Витрати на зберігання товарів»	9111 «Витрати на зберігання товарів оптової торгівлі» 9112 «Витрати на зберігання товарів роздрібної торгівлі»	Витрати на зберігання товарів за місцями виникнення
	9111	Витрати на зберігання товарів за відповідальними працівниками
	9111	Витрати на зберігання товарів за статтями витрат
92 «Адміністративні витрати»	9201 «Адміністративні витрати підприємств» 9202 «Адміністративні витрати споживспілок»	Адміністративні витрати за місцями виникнення
	9201	Адміністративні витрати за відповідальними працівниками
93 «Витрати на збут»	9301 «Витрати на збут оптової торгівлі» 9302 «Витрати на збут роздрібної торгівлі»	Витрати на збут за місцями виникнення
	9301	Витрати на збут за відповідальними працівниками
	9301	Витрати на збут за статтями витрат

Наведені рекомендації сприятимуть більш повному розкриттю даних про витрати торговельних підприємств, що, в свою чергу, дасть змогу поліпшити інформаційне забезпечення процесу управління торговельними витратами. на рівні підприємств і організацій споживчої кооперації, а отже, більш ефективну їх діяльність.

3.4 Проект автоматизації обліку витрат діяльності

Ухвалення управлінських рішень в умовах постійно змінного, динамічного середовища вимагає не тільки аналізу, оцінки і прогнозування внутрішнього розвитку підприємства, але і забезпечення відповідності між зовнішнім мікросередовищем, зовнішнім макросередовищем і результатами фінансово-господарської діяльності підприємства, що, у свою чергу, висуває високі вимоги до інформаційного забезпечення управління підприємством.

В даний час на ринку комп'ютерних програм є універсальні аналітичні програми і спеціальні, що використовуються в окремих галузях економіки. Більшість користувачів віддають перевагу універсальним комп'ютерним програмам унаслідок їх достатньо легкої настройки і адаптації до особливостей бухгалтерського обліку в різних галузях.

Впровадження інформаційних технологій пов'язане з капітальними вкладеннями, як на придбання комп'ютерної техніки, так і на розробку проектів та виконання підготовчих робіт. Тому перед впровадженням системи потрібно економічно обґрунтувати доцільність її створення. Це означає, що повинна бути визначена ефективність використання автоматизованих комп'ютерних технологій.

На всіх комп'ютерах буде встановлена програмна оболонка Microsoft Windows XP Professional, пакет програм Office 2003 Professional Edition, антивірусна програма Касперського Personal, та програма для ведення бухгалтерського обліку 1С: Бухгалтерія 7.7 для України.

Як видно з табл. 3.8 на придбання програм підприємству прийдеться витратити 7464 гривні.

Загальна вартість автоматизації, включаючи придбання трьох комп'ютерів і відповідного програмного забезпечення складе:

9000+7464=16464 грн

Під ефективністю автоматизованого перетворення розуміють доцільність використання засобів комп'ютерної техніки при формуванні, передачі та обробці даних.

Загальний склад програмного забезпечення представлений у табл.3.8.

Таблиця 3.8

Програмне забезпечення бухгалтерського відділу Лютенське споживче товариство

Програми	Ціна
Microsoft Windows XP Professional (3 шт.)	2700
Office 2003 Professional Edition (3 шт.)	1500
Антивірус Касперського Personal (3 шт.)	672
1С: Бухгалтерія 7.7 для України (сітьова версія+гарантія на рік )	2592
Разом	7464

Розрізняють розрахункову та фактичну ефективність. Розрахункова визначається на стадії проектування, фактична - за результатами впровадження проекту.

Крім того, виділяють пряму і непряму економічну ефективність. Під прямою економічною ефективністю розуміють економію матеріально-трудових ресурсів та грошових коштів, що отримані в результаті скорочення управлінського персоналу, фонду ЗП, витрачання матеріалів внаслідок автоматизації певних видів облікових та аналітичних робіт.

Визначення економічної ефективності впровадження інформаційних систем в обліку на підприємстві:

1) зменшення трудомісткості робіт

Тек=Тр-Тк, де (3.1)

Тр - сума трудових витрат при ручному способі обробки інформації;

Тк - сума трудових витрат при комп'ютерній обробці.

2) чисельність працівників, що підлягають звільненню

Чвив=Тек/Фм, де (3.2)

Чвив - чисельність звільнених працівників;

Фм - місячний фонд робочого часу одного працівника.

3) вартість розробки комп'ютерної системи БО

В=Во+…+Вп (3.3)

4) термін окупності витрат на розробку комп'ютерної системи БО

С=В/Пр, де (3.4)

С - термін окупності;

Пр - очікуваний прибуток за рік.

Проведемо розрахунок економічної ефективності впровадження комп'ютерної системи БО для нашої фірми. До автоматизації у бухгалтерії працювало вісім чоловік, а після її впровадження шість працівника було звільнено.

1) Тек=(22*8*8)-(22*8*6)=352 год/міс.

2) Чвив=352/(22*8)=2 чол.

3) В=9000+8184=16464 грн.

4) С=16464/30000=0,548 (200 днів).

Після проведення автоматизації на підприємстві буде зменшена трудомісткість роботи на 352 годин щомісяця, відповідно буде звільнено 2 працівники, що значно зменшить витрати підприємства на оплату праці; загальна вартість автоматизації з урахуванням вартості комп'ютерної техніки та відповідного програмного забезпечення складе 16464 гривні, але при очікуваному річному прибутку підприємства -- 30 тис. грн вона окупиться протягом 200 календарних днів.

Автоматизація обліку вносить певні зміни до технології роботи бухгалтерії. Так, один виконавець поєднує функції декількох суміжних ділянок обліку, наприклад, касир не тільки виписує прибуткові та видаткові касові ордери, а й розносить їх суми по бухгалтерських рахунках. Те ж саме відбувається при обробці одного первинного документу, який відноситься до декількох ділянок обліку. При проведенні оплати послуг постачальника платіжним дорученням, одночасно можна обробити і рахунок постачальника, дані якого розносяться по об'єктах та шифрах аналітичного обліку. При цьому одразу ж формуються відомості про витрати на виробництво. Всі названі вище операції може виконати одна людина, до того ж, тільки вона відповідає за результати своєї роботи.

Комп'ютерні інформаційні технології дозволяють суттєво прискорити операції починаючи з підготовки документів і до їх архівного збереження. При автоматизації підприємство має змогу згрупувати дані бухгалтерського обліку, що дозволяє отримати інформацію про дебіторську заборгованість в обсязі і вигляді, достатньому для проведення аналізу розрахунків з дебіторами, тобто задовольняє вимоги отримання повної, оперативної інформації щодо стану дебіторської заборгованості.

В Україні використовується значна кількість програмних продуктів для автоматизації бухгалтерського обліку, найбільш популярними з яких є: «Парус», «Fin Expert», «БЕСТ», «Lady Fin», «Фінанси без проблем», «1C - Бухгалтерія - Проф. для Windows» та ін.

Система 1C: Бухгалтерія - Проф. для Windows» є універсальною бухгалтерською програмою. Основні особливості цієї програми:

- ведення синтетичного й аналітичного обліку стосовно потреб підприємства;

- можливість ведення кількісного багатоваріантного обліку;

- одержання всієї необхідної звітності та різнорідних документів по синтетичному й аналітичному обліку;

- повна настроюваність: можливість доповнювати і змінювати план рахунків бухгалтерського обліку, систему проводок, ведення аналітичного обліку, форм первинних документів, форм звітності;

- можливість автоматичного друку вихідних (первинних) документів.

До складу «1С:Бухгалтерії 8 для України» включений план рахунків бухгалтерського обліку, відповідний до Наказу Міністерства Фінансів України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його використання» від 30.11.1999 р. № 291. Склад рахунків, організація аналітичного, валютного, кількісного обліку на рахунках відповідають вимогам законодавства по веденню бухгалтерського обліку й відбиттю даних у звітності. При необхідності користувачі можуть самостійно створювати додаткові субрахунки й розрізи аналітичного обліку.

Вихідними даними для програми є господарські операції, що вносяться до Журналу господарських операцій.

Програма «1C - Бухгалтерія» дозволяє вводити господарські операції декількома способами:

- ручне введення операцій;

- використання типових операцій;

- використання режиму «документи і розрахунки».

- На підставі введених господарських операцій програма формує звітність по синтетичному обліку та різні допоміжні документи, зокрема:

- оборотно-сальдову відомість за рахунками і субрахунками;

- «шахматку»;

- аналіз рахунку за підсумками і кореспонденцією даного рахунку з відповідними рахунками;

- обороти по дебету і кредиту рахунка і відповідне сальдо, також обороти і сальдо по рахунках за відповідний період; журнал-ордер і відомість, по рахунку;

- зведені проводки-підсумки за відповідною кореспонденцією;

- аналіз рахунка за датами;

- звіт по журналу операцій - вибірку проводок із журналу операцій за визначеними рахунками, кореспонденцією та іншими ознаками;

- картку рахунка і всі проводки з даним рахунком.

Програма може утримувати відомості за будь-який період часу.

Для ведення аналітичного обліку програма дозволяє вводити необмежену кількість довідників об'єктів аналітичного обліку (субконто): за видами продукції, матеріалами, підприємствами, співробітниками та ін.

Усі документи по аналітичному обліку формуються у грошовому, а якщо це потрібно, то і в натуральному виразі.

Крім цього, програма дає змогу створювати звіти довільної форми, що використовують дані не лише синтетичного, а й аналітичного обліку.

Для ведення обліку розрахунків підприємства з різними дебіторами у програмі використовується інформація з довідників: «Сотрудники», «Налоги и начисления», «Счета нашей фирмы», «Контрагенты», «Номенклатура», «Места хранения» (додаток С).

У довіднику номенклатура зберігається список ТМЦ (товарів, продукції, матеріалів), а також інформація про послуги, що їх надають і отримують. Дані цього довідника використовують для заповнення різноманітних документів і для впровадження аналітичного обліку на рахунках 20, 22, 26, 28 та інших.

В типовій конфігурації довідник «Місця зберігання» використовують з метою зберігання основних засобів, нематеріальних активів, матеріалів. Цей довідник застосовують для виписування первинних документів та аналітичного обліку на рахунках 10, 11, 12, 20, 26, 28 та інших. Стосовно кожного елемента потрібно зазначити тип місця зберігання і його назву. Якщо тип місця зберігання Склад, то його характеризують ще одним параметром - вид. Цей параметр може набувати два значення Склад або Магазин.

Аналітичний облік витрат діяльності організується з використанням відповідного субконто.

Довідник «Виды затрат/Види витрат» містить список видів витрат. Довідник використовується як при редагуванні документів, так і для ведення аналітичного обліку по бухгалтерських рахунках: 23, 39, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99.

Структуру цього довідника можна створювати на свій розсуд, залежно від завдань з аналізу витрат, які стоять перед фірмою.

Довідник «Виды затрат/Види витрат» знаходиться у меню «Справочники/ Довідники», натиснувши на який ЛКМ, відкриється відповідний довідник.

Типовою конфігурацією передбачено основні види витрат, які потрібно лише доповнити.

Відкривши потрібну папку, необхідно натиснути ЛКМ на кнопку на панелі інструментів , яка означає «Новая строка/Новий рядок», або ж натиснути на клавіатурі клавішу Insert:

Довідник має трирівневу структуру. Для кожного елемента довідника слід ввести найменування та вказати бухгалтерський рахунок, на який в кінці місяця будуть списуватися суми витрат по цій статті. Ця інформація буде використовуватися при проведенні документа «Фінансові результати» в режимі «Закриття елементів витрат». В якості такого рахунку може бути обраний один з наступних рахунків: 23, 91, 92, 93, 94. Якщо підприємство не використовує рахунки класу 9, значення даного реквізиту може бути не заповнене.

Включений прапорець «Відноситься до постійних загальновиробничих витрат» є ознакою того, що поточна стаття витрат, як об'єкт аналітики рахунку 91 «Загальновиробничі витрати», є постійними загальновиробничими витратами.

Наприклад, можна додати наступні види витрат:

У папку «Адміністративні витрати»: Амортизація адміністративних необоротних активів, Відрядні витрати, Витрати на матеріально-технічне забезпечення апарату управління, Послуги консультаційного та інформаційного характеру, Витрати на урегулювання спорів у судових органах тощо.

У папку «Витрати на збут»: витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства тощо.

У папку «Інші операційні витрати»: витрати на дослідження та розробки; втрати від операційної курсової різниці; втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення.