4) несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

5) оформляють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списанню нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таких втрат і нестач.

Проведення інвентаризації активів і зобов'язань складається з наступних стадій: організаційна, підготовча, порівняльно-аналітична та результативна (підсумкова ) стадії [9].

Процес здійснення будь-якої інвентаризації розпочинається з підготовки та видачі наказу на її проведення, що є внутрішнім документом і регламентує порядок проведення та об'єкти інвентаризації, оформлення необхідної документації.

До складу інвентаризаційної комісії доцільно включати фахівців добре обізнаних в складській справі, інженерно-технічних працівників, здатних дати оцінку технічного стану засобів; економістів, бухгалтерів; спеціалістів з маркетингу. Комісію очолює керівник підприємства або його заступник.

Наказ вручається голові інвентаризаційної комісії перед початком інвентаризації або від'їздом до місця її проведення. Разом з ним видається пломбіратор або інші технічні засоби.

Перед проведенням інвентаризації керівник збирає інвентаризаційну комісію і проводить інструктаж з наступних питань:

- ознайомлення з виданим наказом, метою, завданнями, способами інвентаризації;

- висвітлення загальних правил і специфічних особливостей в методиці інвентаризації певних об'єктів;

- уточнення об'єктів, які підлягають інвентаризації;

- забезпечення бланками описів, канцтоварами, вимірювальними приладами склад комісії;

- ознайомлення з правилами оформлення інвентаризаційних описів;

- пояснення порядку прийняття заходів у випадку необхідності проведення повторної інвентаризації;

- висвітлення обов'язків, прав і відповідальності кожного члена інвентаризаційної комісії.

До початку проведення інвентаризації матеріально відповідальні особи в присутності комісії складають звіт про останні проведені операції відображають їх у регістрах обліку і разом з описом документів під розписку здають до бухгалтерії. Це дозволяє розмежовувати документи, що відносяться до моменту проведення інвентаризації та після її проведення, що має важливе значення для правильного визначення облікових даних та виведення результатів інвентаризації. Складений матеріально відповідальною особою звіт та додані первинні документи детально перевіряють члени комісії.

Інвентаризація повинна проводитись в присутності всіх членів комісії та матеріально відповідальних осіб. При колективній матеріальній відповідальності - з обов'язковою участю бригадира

В приміщенні де проводиться інвентаризація сторонні особи не допускаються. Інвентаризаційна комісія зобов'язана:

- опломбувати всі місця зберігання активів, де є окремі чи додаткові входи та виходи;

- припинити операції щодо руху майна на складі;

- отримати та перевірити звіти матеріально відповідальних осіб з доданими до них виправдовуючи ми документами. Для цього матеріально відповідальній особі пропонується рознести в книгу складського обліку всі прибуткові та видаткові документи, з виведенням залишків на момент інвентаризації;

- взяти у матеріально відповідальних осіб розписку;

- організувати необхідну підготовку майна до інвентаризації;

- перевірити правильність ваговимірювальних приладів.

Інвентаризація повинна проводитись так, щоб все майно було відображене в інвентаризаційних описах так, щоб виключалася можливість пред'явлення одних і тих же активів повторно.

Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться за місцем зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються за окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості [21].

На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складають акти, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування.

При інвентаризації зобов'язань перевірці підлягають всі первинні документи, що містять інформацію про виникнення та погашення (списання) зобов'язань. Зокрема в ході проведення інвентаризації зобов'язань слід встановити терміни їх виникнення та частину заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Загальний строк позовної давності для правовідносин, що регулюються законодавством України, визначено Цивільним кодексом України і становить три роки. Але для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність, менша або триваліша порівняно із загальною (від 1 до 10 років).

В ході інвентаризації зобов'язань дебіторам та кредиторам підприємства надсилають (передають) виписки, що вказують на реальне існування заборгованості. Підприємства дебітори або кредитори протягом 10-ти днів з дня одержання цих виписок повинні підтвердити таку заборгованість або заявити свої заперечення з цього приводу. [28].

При зберіганні однорідного майна в декількох місцях (склади , комори) в період інвентаризації в одному з них доступ до інших повинен бути заборонений. Перед тим, як опломбувати окремі місця зберігання майна, матеріально відповідальна особа повинна зачинити їх на ключ при цьому ключі залишаються у матеріально відповідальної особи.

Припинення операцій з надходження та відпуску майна не повинно негативно впливати на роботу підприємства. Через це важливо правильно здійснити розрахунок потреб необхідних запасів для виробничих потреб на час інвентаризації та попередньо видати його зі складу. У тих випадках, коли зробити це не можливо, як виняток допускається здійснення господарських операцій з руху майна в процесі інвентаризації. Відпуск майна здійснюється при обов'язковій участі інвентаризаційної комісії.

Під час перерви в роботі комісії ключ від місця зберігання знаходиться в матеріально відповідальної особи, а печатка - у голови комісії [8].

Початок інвентаризації вважається час пред'явлення матеріально відповідальною особою комісії всіх виправдовуючи документів складання звіту опечатування і отримування розписки про повноту пред'явлення документів.

Інвентаризаційні описи складаються тільки на дату початку інвентаризації з подальшим коригуванням на цю ж дату фактичної наявності того майна по якому відбувся рух в період інвентаризації.

Бланки інвентаризаційних описів видає бухгалтерія заповнення будь-яких реквізитів в описах до початку інвентаризації забороняється. Грубим порушенням порядку проведення інвентаризації є видача на руки комісії описів в яких відображена наявність активів за даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризаційні описи складаються окремо:

1) по кожній матеріально відповідальній особі;

2) кожному місцю зберігання майна;

3) окремо на майно, що надійшло в ході інвентаризації;

4) окремо на майно, що знаходиться на відповідальному зберіганні;

5) окремо на майно, зіпсоване і не придатне для використання в процесі виробництва.

Описи повинні складатися акуратно, без помарок і підчисток, текст і цифри слід писати чітко і розбірливо.

В процесі заповнення інвентаризаційних описів здійснюють взаємну звірку кожної сторінки опису і у випадку виявлення розбіжностей по окремих позиціях негайно здійснюють перерахунок порівняння тих запасів, по яких виявилися розбіжності з фактом.

Допущені помилки при заповненні описів і неточності виправляють у всіх екземплярах. Якщо помилки були виявлені працівниками бухгалтерії, то про їх виправлення повідомляють осіб, що допустили помилки. Працівники бухгалтерії також підписуються при виправленні.

В інвентаризаційних описах не дозволяється залишати незаповнені рядки. В останніх листках вони прокреслюються. Ціни повинні відповідати одиниці виміру майна.

При оформленні інвентаризаційного опису кожна його сторінка нумерується. В кінці сторінки цифрами і прописом виводиться підсумок натуральних одиниць, записаних на сторінці. Після закінчення записів вказується кількість заповнених рядків кожна сторінка та опис в цілому підписуються всіма учасниками інвентаризації. Кількість примірників інвентаризаційних описів повинна бути достатньою, щоб не виникало необхідності їх додаткового складання. Оформлені згідно вимог інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою, яка також дає розписку про те, що інвентаризація проведена правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має. Інвентаризаційна комісія, що підписує описи, несе відповідальність за дотримання порядку, способів і строків проведення інвентаризації, за правильність підрахунку та занесення записів до опису. Інвентаризаційні описи та інші документи передають в бухгалтерію тільки через членів інвентаризаційної комісії за переліком під розписку, де зазначається кількість зданих документів. За наслідками проведеної інвентаризації інвентаризаційною комісією складається протокол із зазначенням в ньому стану складського господарства результатів інвентаризації і висновків щодо них пропозицій щодо заліку недостатків та лишків при пересортуванні списання недостач в межах норм природного убутку а також понаднормових недостач і втрат від псування запасів. Ревізор повинен ознайомитись зі змістом протоколу. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений керівником підприємства в 5 - ти денний строк. За результатами проведеної інвентаризації видається наказ керівника підприємства, відповідно до якого приймається рішення щодо виявлених розбіжностей. Облікові дані узгоджуються згідно з фактичними. Якщо матеріально відповідальна особа не погоджується з недостачею, надані нею пояснення обов'язково вивчаються. В такому випадку необхідно провести повторну інвентаризацію. Крім цього, перевіряється своєчасність та ефективність відшкодування матеріально відповідальними особами сум по недостачах запасів, виявлених за минулі періоди. Отже, інвентаризація важлива тим, що дає можливість одержати інформацію про загальний стан активів і відповідно, робити висновки з приводу майнового та фінансового стану підприємства, тобто про його величину та можливість, про те, наскільки наявні ресурси дозволяють йому розгорнути господарську діяльність, в якій мірі воно потребує фінансової допомоги. А також інвентаризація є важливим заходом в проведенні якого повинен бути зацікавлений насамперед власник, керівник, головний бухгалтер підприємства.

5. Документальне оформлення результатів інвентаризації та її обліку

В практичній діяльності на підприємствах можуть бути в процесі дослідження виявлені порушення та недоліки а саме нестачі та лишки матеріальних цінностей та коштів, а також позитивні і негативні сумарні різниці повинні знайти відповідне відображення в бухгалтерському обліку. [32].

Інвентаризаційні різниці можна визначити лише шляхом порівняння фактичних і облікових даних. Порядок регулювання інвентаризаційних різниць залежить від характеру та причин виявлених лишків або нестач матеріальних цінностей та коштів, втрат та псування цінностей. Виявлені лишки майна в бухгалтерському обліку за результатами інвентаризації відображаються по дебету відповідних рахунків, що призначені для обліку такого виду майна і кредиту рахунку "Прибутки і збитки". Нестачі різних видів майна, що виявлені при проведенні інвентаризації, до встановлення причин і винних в їх виникненні попередньо відносять в дебет рахунку "Нестачі і втрати від псування цінностей", який призначений для узагальнення інформації про наявність сум нестач, розкрадань і втрат від псування цінностей, виявлених в процесі їх заготівлі, зберігання і реалізації, незалежно від того, підлягають вони віднесенню на рахунки витрат виробництва (обігу) або винних осіб. Після проведення інвентаризації складають інвентарний опис, порівняльну відомість (за наявності відхилень від даних обліку), розрахунок природних втрат (за потреби), розрахунок по зарахуванню пересортуванню, пояснення матеріально-відповідальної особи за фактами нестач, лишків, псування, пересортування тощо, розрахунок матеріальної шкоди. Послідовність визначення, регулювання та відображення результатів інвентаризаційного процесу схематично можна відобразити таким чином (рис. 5.1.).



Рис 5.1.Визначення регулювання та відображення результатів інвентаризації

Результати інвентаризації підлягають обліку. Синтетичний облік ведеться в журналах-ордерах 3 ( за кредитом рахунка 375), 5-5А (за кредитом рахунків 947, 976, 991, 993, 992,84), 6 (за кредитом рахунків 716, 719, 746). Аналітичний облік результатів інвентаризації ведуть в розрізі витрат та доходів за видами діяльності, за об'єктами нестач та надлишків в регістрах довільної форми.

В бухгалтерському обліку для відображення результатів інвентаризації використовуються такі субрахунки, як 375, 716, 719, 84, 947, 991, 992, 993, 072, 976, 746.

На субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодування завданих збитків" ведеться облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків в результаті недостач і втрат від псування запасів, недостач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця встановлено. Якщо встановлено , що нестачі та втрати виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом 5-ти днів після встановлення нестач і втрат підлягають передачі органам попереднього слідства, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов.

Оцінювання нестачі матеріальних цінностей роблять згідно з порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року. № 116. Відповідно до названого Порядку розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей визначається за їх балансовою вартістю (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче від 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту, з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рзб = ((Бв - А) х Іі + ПДВ + Азб ) х 2), (1.1)

де Рзб - розмір матеріального збитку;

Бв - балансова вартість об"єкта основних засобів;

А - амортизаційні відрахування;

Іі - індекс інфляції;

ПДВ - податок на додану вартість;

Азб - акцизний збір.

У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію та обліковуються лише в кількісному виразі. Розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж 50 % ринкових цін.

Із стягнутих сум здійснюється відшкодування збитків завданих підприємству, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

На субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів" узагальнюється інформація про суми відшкодування підприємству вартості раніше списаних активів.

На субрахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності" узагальнюється інформація про інші доходи віл операційної діяльності, зокрема про доходи від операцій з тарою, від інвентаризації тощо.

На рахунку 84 "Інші операційні витрати" ведеться облік інших операційних витрат, що не відображаються на інших рахунках класу 8, серед яких витрати від знецінення запасів, їх псування, списання активів.

На субрахунку 947 "Недостачі і втрати від псування цінностей" ведеться облік недостач грошових коштів та інших активів, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження та реалізації, якщо на час встановлення недостачі винуватця не встановлено.

На субрахунку 991 "Втрати від стихійного лиха" ведеться облік втрат від стихійного лиха.

На субрахунку 992 "Втрати від техногенних катастроф і аварій" ведеться облік втрат, понесених підприємством в результаті техногенних катастроф і аварій, що сталися на самому підприємстві чи іншому підприємстві.

На субрахунку 993 "Інші надзвичайні витрати" ведеться облік втрат від інших надзвичайних подій.

На субрахунку 072 "Невідшкодовані втрати і нестачі від псування цінностей" відображається зменшення суми невідшкодованих недостач і втрат від псування запасів після встановлення конкретних винуватців з одночасними записами по дебету субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредиту субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів". На субрахунку 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" узагальнюється інформація про інші доходи від звичайної діяльності, які не відображені на інших субрахунках 74 "Інші доходи", зокрема від списання кредиторської заборгованості, що не виникла в ході операційного циклу, по закінченню строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнається доходом, сума до оцінки об'єктів необоротних активів у випадках, передбачених положеннями бухгалтерського обліку. На субрахунку 976 "Списання необоротних активів" відображається залишкова вартість списання необоротних активів та витрати, пов'язані з їх ліквідацією (розбирання, демонтаж) [10]. Порядок відображення результатів інвентаризації на наведених субрахунках за різного роду випадків розглянемо детальніше (табл. 5.1).

Таблиця 5.1.

Журнал господарських операцій виявлених лишків та нестач майна за різних обставин

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	Дебет	Кредит
1 2 3
Недостача виробничих запасів
1.Якщо винну особу не встановлено
Відображено суму недостачі у склад витрат звітного періоду	947 " Нестачі і втрати від псування цінностей"	Рахунки обліку запасів 20"Виробничі запаси"
Відображено на позабалансовому рахунку суму недостачі	072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей"	-
2. Якщо винну особу встановлено
Відображено суму недостачі у складі витрат звітного періоду	947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"	Рахунки обліку запасів
Сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі фактичної недостачі	375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"	716 "Відшкодування раніше списаних активів"
Відображено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету	719 "Інші доходи від операційної діяльності"	643 "Розрахунки за податками"
Отримано суму відшкодованих витрат	30 "Каса"	375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"
Перераховано до бюджету різницю між сумою відшкодування і балансовою вартістю запасів, яких не вистачає	642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"	311 "Поточні рахунки в національній валюті"
Недостача основних засобів
1. Якщо винну особу не встановлено
Відображено суму нестачі у складі витрат звітного періоду	947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"	10 "Основні засоби"
Відображено на позабалансовому рахунку суму недостачі	072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей"	-
2.Якщо винну особу встановлено
Відображено знос списаних основних засобів	131 "Знос основних засобів"	10 "Основні засоби"
Відображену залишкову вартість відсутніх 1	947 "Нестачі і втрати від 2	3
основних засобів	псування цінностей"	10 "Основні засоби"
Сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі фактичної недостачі	375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"	716"Відшкодування раніше списаних активів"
Сума до відшкодування, що дорівнює різниці між розміром матеріальної шкоди, розрахованої згідно з діючим законодавством та балансовою вартістю основних засобів	375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"	716 "Відшкодування раніше списаних активів"
Нараховано суму, що підлягає сплаті до бюджету	716 "Відшкодування раніше списаних активів"	642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"
Одержано суму відшкодування втрати	30,31 "Каса", "Поточні рахунки в національній валюті"	375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"
Перераховано до бюджету належну суму	642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"	311 "Поточні рахунки в національній валюті"
Недостача основних засобів внаслідок крадіжки (якщо винну особу не встановлено) та інших надзвичайних подій
Списано вартість основних засобів, втрачених внаслідок надзвичайних подій	99 "Надзвичайні витрати"	10 "Основні засоби"
Списано запаси, втрачені внаслідок надзвичайних подій	99 "Надзвичайні витрати"	Відповідні рахунки класу 2 "Запаси"
Отримано відходи від списання запасів, знищених внаслідок надзвичайних подій	209 "Інші матеріали"	75 "Надзвичайні доходи"
Лишки виробничих запасів
Оприбутковано запаси, раніше не обліковані на балансі	Рахунки обліку запасів	719 "Інші доходи від операційної діяльності"

Результати проведених інвентаризацій безпосереднього відображення у фінансовій звітності не мають.

Проте суми матеріальної шкоди, що підлягають відшкодуванню винними особами, відображаються у складі іншої дебіторської заборгованості в балансі підприємства.

В табл. 5.2. наведені основні статті звітності, в яких відображаються результати інвентаризації.

Таблиця 5.2.

Відображення результатів інвентаризації у звітності

Форма звітності	Назви статей
Баланс (ф. №1)	Інша поточна дебіторська заборгованість
Звіт про фінансові результати (ф № 2)	-інші операційні доходи; -витрати на збут (в торгівельних організаціях);
	-інші операційні витрати; -інші витрати; -надзвичайні витрати
Звіт про рух грошових коштів (Ф3)	-як зменшення(збільшення оборотних активів; -як рух коштів від надзвичайної діяльності;
Звіт про власний капітал (ф4)	Інших змін в капіталі: списання невідшкодованих збитків; Безкоштовно отриманих активів;

Таким, чином в даному розділі було визначено, що інвентаризація майна і фінансових зобов'язань проводиться з метою забезпечення достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах. Що є необхідним для будь-якого господарюючого суб'єкта і диктується сучасними умовами господарювання.

6. Шляхи удосконалення процесу інвентаризації в умовах ПЕОМ на базовому підприємстві ТОВ НВП «Аргон»

Ефективність роботи бухгалтера на підприємстві суттєво підвищується завдяки засобам інформатизації та автоматизації, які дозволяють оперативно накопичувати відповідні бази даних про наслідки господарської діяльності та використовувати їх для формування редагування і друку вихідних документів, квартальних, піврічних і річних звітів, а також надавати інформаційні послуги відповідним організаціям, ланкам управління щодо ефективності роботи.

Мікроекономічний механізм повинен сприяти виконанню конкретних завдань, що стоять перед підприємством у конкретний період, конкретній ситуації, і одночасно відповідати інтересам усіх зацікавлених осіб. Ефективність цього процесу пов'язана з функціонуванням сфери, що обслуговує систему управління підприємством та становить основу його інформаційного забезпечення - сферою бухгалтерського обліку.

Тому кожне підприємство для себе впроваджує нові технології.

Підприємство ТОВ НВП «Аргон» закупило для себе програму 1С Підприємство 7.7.

"1С: Підприємство" - це універсальна комп'ютерна система призначена для автоматизації діяльності підприємств різних видів і форм, що використовується на різноманітних об'єктах господарювання для автоматизації функцій управління і господарського обліку. Від інших інформаційних систем подібного класу ця інформаційна система відрізняється своєю конфігурованістю.

ІТ - відділ який займається розробками та вдосконаленням комп'ютерних програм, модернізували програму для конкретного підприємства, створивши всі умови не тільки для проведення інвентаризації, але і для чудового та правильної ведення облікової політики підприємства.

Взаємозв'язок інформаційної системи підприємства та системи бухгалтерського обліку підприємства можна проілюструвати за допомогою наступної схеми (рис. 3.1).

Рис. 6.1. Структура інформаційної системи підприємства

Також не тільки для проведення інвентаризації, але і для запобіганню виникнення пересортиць, підприємством було закуплено ТЗД-термінал збору данних. За допомогою цього терміналу, можна сканувати товари,як при прийомці товару, так і при інвентаризації. При проведенні інвентаризації певної групи товарів, на ТЗД проходить загрузка інвентаризаційної відомості, потім товар сканується, вводиться кількість, після цього відомість за допомогою WI -FI зв'язку скидається інвентаризаційну відомість бази 1 С.

Перед проведенням інвентаризації формуються інвентаризаційні відомості:

«Отчеты- Внешние отчеты-Реестер инвентаризацый»



Рис.6.2 Схема формування інвентаризаційних відомостей

Вибравши число, склад на якому будуть формуватися відомості а також список груп товарів формуємо самі відомості:

Рис 6.3.Порядок формування інвентаризаційних відоиостей

Після того як відомості сформувались ми можемо знайти: «Журналы- Инвентаризацыя» і відповідно заповнювати в ручну, або за допомогою ТСД.



Рис 6.4. Сформований перелік відомостей

Вигляд відомості яку потрібно заповнити, та вивести фактичну наявність товару по певній групі:

Рис6.5.Сформована інвентаризаційна відомість по відділу самообслуговання

Окрім того, що рахується товар який знаходиться у торгівельному залі, проводиться інвентаризація складів. Формуються такі самі відомості тільки по складах магазину:

Рис.6.6. Складська інвентаризаційна відомість

Після повного проведення інвентаризації формуються Висновки інвентаризації. Відповідно до того, чи підрозділ вклався у норму інвентаризації, складається службова записка, в якій вказується чи підрозділу мають виплати ти премію, чи він має відшкодувати збитки, врахувавши всі відшкодування постачальників.

Отже, як висновок можна зазначити, що ТОВ НВП «Аргон» організувало порядок проведення інвентаризації належним чином, відповідно національним стандартам автоматизувавши облік за рахунок запровадження на підприємстві програми "1С: Бухгалтерія" а тобто одну із інформаційних підсистем як "1С: Підприємство". Яка знижує трудомістку працю бухгалтерської служби і апарату управління (керівництва)та покращує організацію та ведення бухгалтерського обліку, що в свою чергу призводить до ефективного і контрольованого, управління та використання фінансових ресурсів і майна підприємства.

Висновки і пропозиції

Необхідність вільно оперувати інформацією про фактичний стан справ є життєво необхідною для будь-якого господарюючого суб'єкта і диктується сучасними умовами господарювання.

Своєчасне отримання інформації про фактичний стан майна, реальність фінансових зобов'язань досягається первинним бухгалтерським спостереженням - реєстрацію даних, що безпосередньо отримуються при вивченні об'єкту бухгалтерського обліку.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"[1] для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності передбачено проведення підприємствами незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов'язань.

На сучасному розвитку ринкових відносин необхідність проведення інвентаризації для господарюючих суб'єктів не зникає , а навпаки, суттєво зростає. Інвентаризація сьогодні - це не лише теоретичне підґрунтя бухгалтерського обліку і господарського контролю, алей організаційна форма, яка використовується для виявлення та оцінки фактичного стану майнової бази, підвищення ефективності використання ресурсів, контролю за роботою матеріально відповідальних осіб, а також виявлення між його фактичною наявністю і даними обліку, виявлення винних в цьому осіб.

Під інвентаризацією розуміють перевірку фактичної наявності та стану об'єкту контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівнянь отриманих даних з даними бухгалтерського обліку.

Мета інвентаризації полягає у виявленні фактичної наявності і стану об'єкту, що перевіряється, виявленні відхилень від тих нормативних, планових, облікових і багатьох інших характеристик, відповідно до яких він може функціонувати. Досягнення мети та розв'язання завдань, що поставлені при проведенні інвентаризації можливо лише при належному організаційному, технічному, економічному та обліково-аналітичному її забезпеченні.

Інвентаризація є важливим заходом, в проведенні якого повинні бути зацікавлені власник, головний бухгалтер, керівник підприємства і за певних обставин матеріально відповідальна особа Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку є обов'язковим, важливим, суттєвим і необхідним елементом його методу. Взаємозв'язок інвентаризації з іншими елементами методу бухгалтерського обліку носить односторонній характер. Інвентаризації як елементу методу обліку властива певна самостійність і незалежність від інших елементів, В ієрархічній системі цей елемент може зайняти будь-яке місце після документації як засіб контролю. В обліковому циклі інвентаризація передує балансу і звітності. Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"[1] передбачено, що перед складанням річної фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію. В інших періодах періодичність і об'єкти інвентаризації (основні засоби, нематеріальні активи, сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, товари, готівка, розрахунки тощо) визначаються власником підприємства (крім випадків обов'язкового проведення інвентаризації). Інвентаризація в господарському контролі не обмежується прийомами фактичного контролю, вона також поєднує в собі документальні прийоми та прийоми узагальнення результатів інвентаризації.

В господарській діяльності в межах одиничного підприємства об'єктами інвентаризації виступають об'єкти як бухгалтерського обліку, так і господарського контролю, фактичну наявність і стан яких можна визначити органолептичними прийомами та шляхом перевірки або підтвердження сальдо.

Методика організації і проведення інвентаризацій, що застосовується практиками, є незрозумілою, недосконалою, не формує цілісного уявлення про інвентаризацію, призводить до її проведення з багатьма порушеннями.

Тому в методологічному аспекті інвентаризацію слід розглядати як процес, що складається із сукупності стадій, які об'єднують впорядковані в часі і просторі взаємопов'язані процедури, виконання яких є необхідним і достатнім для досягнення мети інвентаризації.

Виділення в інвентаризаційному процесі таких стадій, як організаційна, підготовча, технологічна і результативна дозволяє представити інвентаризаційний процес у вигляді алгоритму, що суттєво спрощує роботу інвентаризаційної комісії.

Результати інвентаризаційного процесу суттєво впливають на господарський процес. Інвентаризаційні різниці в процесі прийняття управлінських рішень слід аналізувати за такими напрямками: оцінка якості інформації; оцінка якості можливого управлінського рішення; оцінка відхилення для прийняття управлінського рішення.

При виведенні результатів можуть бути й нестачі, й надлишки товарів. У пп. 11.12 п. 11 Інструкції N 69 відображено загальний порядок регулювання нестач і надлишків, а саме:

взаємний залік надлишків і нестач внаслідок пересортиці можливий лише за товарно-матеріальними цінностями однакового найменування й у тотожній кількості за умови, що ці надлишки й нестачі утворювалися в однієї матеріально відповідальної особи й за один період, що перевіряється;

якщо в результаті такого взаємозаліку вартість товарів, яких не вистачає, більше ніж вартість товарів, які виявилися в надлишку, то різницю вартості має бути віднесено на винних осіб. Якщо конкретних винних у пересортиці не встановлено, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх до складу інших витрат операційної діяльності. При цьому в протоколах засідань інвентаризаційної комісії мають відображатися вичерпні пояснення причин, через які різниці не може бути віднесено на винних осіб. У разі якщо вартість товарів у надлишку виявилася більшою за вартість товарів, яких не вистачає, то в цьому випадку різниця відноситься на збільшення залишків відповідних матеріальних цінностей та інших операційних доходів;

протокол інвентаризаційної комісії має бути розглянуто і затверджено керівником підприємства у п'ятиденний термін;

затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в місяці, в якому закінчено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року.

При виведенні результатів інвентаризації товарів у роздрібній торгівлі потрібно обов'язково врахувати вартість втрат у межах норм природного убутку. Ці втрати є тільки нормованим видом витрат, а інформація про розміри норм природного убутку міститься в нормативних документах. До речі, вичерпний перелік нормативно-правових актів щодо норм природного убутку, які підприємства можуть використовувати у роботі, викладено в листі контролюючих органів. Як правило, норми природного убутку наводяться у відсотках до товарообігу в міжінвентаризаційний період. Норми є граничними і застосовуються лише при виявленні нестачі відповідно до Інструкції

У разі виявлення нестачі товарів у сумі, що перевищує норми природного убутку, ця сума належить до стягнення з матеріально відповідальних осіб. Слід зазначити, що встановлення й аналіз причин виникнення нестач і надлишків є одним з основних завдань інвентаризаційних комісій - як постійно діючої, так і робочих. Основними причинами виникнення нестач і надлишків у роздрібній торгівлі є такі:

-відсутність належного контролю за роботою матеріально відповідальних осіб і, як наслідок, крадіжки з боку персоналу;

-недостатній контроль з боку охорони в торговельному залі та, як наслідок, крадіжки з боку покупців;

-несвоєчасне або неправильне (тобто вибір не тих позицій товару) проведення в бухгалтерському обліку документів: накладних на прибуття товару від постачальників, накладних на відпускання в інші точки підприємства або стороннім підприємствам-покупцям; актів на списання товару;

-помилки при відображенні продажу товару через реєстратор розрахункових операцій (як правило, модуль РРО з'єднано із загальною обліковою системою): касир може набрати неправильний код товару - таке часто буває, коли штрих код ушкоджений і не зчитується.

Саме використання автоматизованого обліку при проведенні інвентаризації, як правило, скорочує на 40-50% терміни її проведення, усуває ймовірність помилок у номенклатурних номерах, цінах та інших реквізитах та запобігає викривленню результатів інвентаризації. Традиційні способи перерахування, зважування, перемірювання цінностей, а також їх оцінка, при проведенні інвентаризації в умовах автоматизованого обліку, збережуть своє значення, що пояснюється неможливістю повністю уникнути помилок при визначенні фактичної наявності та стану об'єкту інвентаризації.

Список використаних джерел

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV // Ліга: еліт Закон Copyright: ІАЦ «Ліга». 2009.

2. Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням, нестачею або втратою дорогоцінних каменів і валютних цінностей: Закон України № 217 / 95-ВР від 06.06.1995 р. // Галицькі контракти.- 2006. - №6.

3. Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей: Постанова Кабінету Міністрів України №116 від 22.01.1196 р. // Галицькі контракти. - 2009. - №6.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999, № 246 // Все про бухгалтерський облік.- 2006. - № 112.

5. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. № 3125-ХИ.//http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws

6.Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69//http://zakon.rada.gov.ua/cgi

7. Боярко Н. С. Розпочато період проведення річної інвентаризації // Бухгалтерія. - 2006. - № 24.- С 2-8.

8. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / видання 3-е, доп. і перероб. - Житомир: ЖІТІ, 2010. - 640с.

9. Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., Малюга Н.М. Контроль і ревізія: підручник для студентів спеціальності " Облік і аудит" / За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. - 3є вид.доп.і перероб. - Житомир: ПП "Рута" , 2008. - 544с.

10. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів. - 2-ге вид. перероб. та доп. - Житомир: ПП "Рута" 2007. - 672с.

11. Бухгалтерський фінансовий облік. Конспект лекцій / За ред. Бутинця Ф. Житомир: ЖІТІ, 2006. - 688с.

12. Бухгалтерський словник / За ред. Ф.Ф.Бутинця. ЖІТІ - Житомир: ПП "Рута", 2001. - 224с.

13. Бухгалтерський облік. Опорний конспект лекцій /За ред. М. Г. Гайдай - К., 2007 - 206с.

14. Васюта - Беркут О.І. Теорія бухгалтерського обліку: навчальний посібник - К.: МАУП, 2001 - 176с.

15. Велш Г.А., Шорт Д.Г. Основи фінансового обліку / Пер. з англ. О. Мінін, О. Ткач. - К.: Основи, 2003. - 943с.

16. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні:Навчально-практичний посібник. - Дніпропетровськ, ТОВ "Баланс-клуб", 2007. - 768с.

17. Гольцова С.М., Плікус І.Й. Бухгалтерський облік: Навч. посібник для студентів вузів . - Суми: Університецька книга, 2006. - 254с.

18. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник /За ред. М.В.Кужельного - 6-те видання. - К.:А.С.К.,2002. - 266с.

19. Дерій В. С. Ревізія та інвентаризація - найважливіші елементи методу економічного контролю // Бухгалтерія в сільскому господарстві. - 2006. - № 20. - С 7-9.

20. Деречин В.В., Кізім М.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. Посібник / За ред. Деречина В.В. / - К.: Центр навчальної літератури. 2006. - 352с.

21. Дубій О. Інвентаризація 2004 // Все про бухгалтерський облік. - 2004 - № 114. - С 2 - 15.

22. Загожай В.Б., Базась М.Ф., Матюха М.М. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В.Б. Загожай, М.Ф. Базася. - К.: МАУП, 2009. - 968с.

23. Загородній А.Г., Партин Г.О. Бухгалтерський облік основи теорії та практики: Навч. Посіб. - 3-те вид. перероб.доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. - 377с.

24. Калюга О. Інвентаризація // Вісник податкової служби. - 2003. - № 37. - С 38-47.

25. Косміна Р.М. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 2003. - 174с.

26. Коли і як проводять інвентаризацію // Все про бухгалтерський облік 2004 р. - № 112. - С 45-54.

27. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Навчальний посібник. - К.: Знання - Прес, 2005 - 492с.

28. Лишиленко О.В. Теорія бухгалтерського обліку Навчальний посібник. Київ : Видавництво "Центр навчальної літератури" , 2010 рік. - 215 с.

29. Мельничук Г. Інвентаризація запасів // Школа бухгалтера. - 2007. - №1. - С 34-37.

30. Остап'юк М.Я. Історія бухгалтерського обліку: Навч. посібник / М.Я Остап'юк. - К.: Знання, 2005 - 276с.

31. Пантелійчук Л., Жданова Л. Інвентаризація 2004 в запитаннях і відповідях // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. - № 11. - С 3 -12.

32. Партин Г. Бухгалтерський облік: основи теорії і практики. Навч. Посіб. К.: Знання, 2000. - 276 с.

33. Пархоменко В. Інвентаризація як інструмент достовірності фінансової звітності // Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. - № 1. - С 12-20.

34. Писаревська І.С Інформаційні системи обліку та аудиту: Навчальний посіб. К.: КНЕУ, 2004. - 369с.

Размещено на Allbest.ru