Синтетичний і аналітичний облік на підприємстві

Загальновиробничі витрати розподіляють на об'єкти обліку витрат пропорційно до загальної суми витрат без вартості насіння (в рослинництві), кормів (у тваринництві), матеріалів і напівфабрикатів (у промислових виробництвах). Облік адміністративних витрат. Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні, витрати на збут та інші операційні витрати.

Адміністративні витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства загалом, обліковуються на активному рахунку 92 "Адміністративні витрати". До адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

винагороди за професійні послуги (поштові, телеграфні, телефонні, факс, Інтернет тощо);

амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

витрати на врегулювання спорів у судових органах;

податки, збори та інші передбачені законодавством платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

-плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків. Аналітичний облік ведеться за статтями витрат.

На статті "Витрати на оплату праці апарату управління" обліковують відповідно до номенклатури посад нараховану оплату керівника підприємства, його заступників» головного інженера, працівників економічної і бухгалтерських служб, секретарям-друкарям та ін. Дебетують рахунок 92, кредитують рахунок 66.

На статті "Відрахування на соціальні заходи" обліковують внески на соціальні заходи від нарахованої оплати праці працівників апарату управління. Дебетують рахунок 92, кредитують рахунок 65. На статті "Відрядження і переміщення" враховують витрати на відрядження працівників апарату управління, суми підйомних при переміщенні цих працівників і членів їх сімей. Дебетують рахунок 92, кредитують рахунки ЗО, 37.

На статтю "Інші адміністративні витрати" відносять канцелярські, поштові і телеграфні витрати; вартість бланків планової, облікової та звітної документації; витрати на утримання адміністративних споруд (опалення, освітлення, водопостачання, амортизація і ремонт будівель), вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів й інвентарю, страхові платежі по будівлях; винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські), плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків. Дебетують рахунок 92 "Адміністративні витрати і кредитують рахунки: 13 "Знос необоротних активів"; 20 "Виробничі запаси"; 22, 30, ЗІ, 64, 66, 68 "Розрахунки за іншими операціями". Первинними документами при відображенні накопичення адміністративних витрат є накладна, рахунки, авансові звіти, розрахунки бухгалтерії тощо. Списання адміністративних витрат на фінансові результати оформляється довідкою (розрахунком бухгалтерії), на підставі якої дебетується рахунок 791 "Результати основної діяльності" і кредитується рахунок 92 "Адміністративні витрати".

Для обліку витрат майбутніх періодів призначений рахунок, 39 "Витрати майбутніх періодів", на якому узагальнюється інформація про зроблені витрати в звітному році, що підлягають розподілу на об'єкти обліку витрат майбутніх звітних переодів. По дебету рахунка 39 відображується накопичення витрат майбутніх періодів в кореспонденції з кредитом рахунків 11, 13, 20, 22, ЗО, 31, 37, 47, 63, 64, 65, 66, 68, а по кредиту - їх списання (розподіл) і включення до складу витрат звітного періоду. При цьому дебетують рахунки 15, 23, 37, (84, 85 - при перегрупуванні), 91, 93, 94, 99.

Аналітичні рахунки відкривають окремо для обліку кожного виду витрат. Записи на рахунках роблять за даними рахунків-фактур, накладних внутрішньогосподарського призначення чи лімітно-забірних карток, нарядів на відрядну роботу та ін.

2.6.2 Облік в рослинництві

Облік витрат і виходу продукції галузі рослинництва ведуть на субрахунку 231 "Рослинництво". По дебету цього субрахунку обліковують витрати на виробництво, по кредиту - вихід продукції. Протягом року записи по дебету і кредиту обліковують наростаючим підсумком, відповідно, в поточному році дані субрахунку відображаються розгорнуто. Тільки в кінці року визначають залишок по рахунку, який відображає суму незавершеного виробництва галузі рослинництва.

Облік витрат в галузі рослинництва ведеться за наступною номенклатурою статей:

Ш витрати на оплату праці;

Ш насіння та посадковий матеріал;

Ш паливо та мастильні матеріали;

Ш добрива;

Ш засоби захисту рослин та тварин;

Ш сировина та матеріали (без зворотних відходів);

Ш роботи та послуги;

Ш витрати на ремонт необоротних активів;

Ш Інші витрати на утримання основних засобів;

Ш інші витрати;

Ш непродуктивні витрати (в обліку);

Ш загальновиробничі витрати.

Синтетичний облік витрат та виходу продукції рослинництва ведуть на рахунку 231 "Рослинництво". Витрати рослинництва відображають по дебету субрахунку 231 "Рослинництво", по кредиту - оприбуткування сільськогосподарської продукції від урожаю і списання витрат за посівами, що загинули. Облік витрат на виробництво продукції рослинництва та загальної кількості одержаної продукції за видами обліковують наростаючим підсумком з початку року.

Аналітичний облік на субрахунку 231 "Рослинництво" ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами або групами продукції.

Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва ведеться у Виробничому звіті, який складається за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об'єктів аналітичного обліку за відповідними статтями витрат. Дані Виробничого звіту за кредитом аналітичних рахунків виробництва у межах структурних підрозділів переносяться до зведеної відомості.

На підставі даних Виробничих звітів складається також оборотна відомість по рахунках виробничих витрат, яка передбачає відображення початкового залишку, обороту по дебету і кредиту, залишок на кінець звітного періоду для кожного об'єкта аналітичного обліку в рослинництві.

2.6.3 Облік в тваринництві

Витрати в тваринництві обліковують за статтями, перелік яких наведено в Методичних рекомендаціяхз планування, обліку калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств:

Ш витрати на оплату праці;

Ш паливо та мастильні матеріали;

Ш засоби захисту тварин;

Ш корми;

Ш роботи та послуги;

Ш витрати на ремонт необоротних активів;

Ш інші витрати на утримання основних засобів; > інші витрати;

Ш непродуктивні витрати;

Ш загальновиробничі витрати.

По дебету субрахунку 232 "Тваринництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також загальновиробничі витрати, витрати від браку продукції, по кредиту - суми фактичної виробничої собівартості продукції.

Аналітичний облік по субрахунку 232 "Тваринництво" рахунка 23 "Виробництво" ведеться за встановленою номенклатурою об'єктів обліку та за статтями витрат. Регістром, в якому узагальнюють дані первинних документів про витрати і вихід продукції у тваринництві по підрозділах, є виробничий звіт підрозділу в тваринництві. Його складають за місяць з відповідних первинних і зведених документів: журналу обліку надою молока, відомостей руху молока, актів настригу та оприбуткування вовни, щоденників надходження сільськогосподарської продукції, відомостей зважування тварин, актів на оприбуткування приплоду тощо. У ньому відображаються записи техніко-економічних показників по відповідних об'єктах обліку: середнє поголів'я, витрати праці в людино-годинах, кількість кормо-днів, витрачання кормів у центнерах і в кормових одиницях, вихід основної і побічної продукції тощо.

Для одержання зведених даних по об'єктах обліку витрат у цілому по господарству ведуть зведений виробничий звіт тваринництва, в якому узагальнюють дані про витрати та вихід продукції тваринництва.



2.6.4 Облік в промислових та обслуговуючих виробництвах і господарствах

Для обліку витрат в промислових виробництвах на сільськогосподарських підприємствах призначений субрахунок "Промислове виробництво" рахунку 23 "Виробництво", по дебету якого відображають витрати у відповідних промислових виробництвах, по кредиту - вихід продукції.

Облік витрат на рахунку 23 "Виробництво" по субрахунку 23 "Промислове виробництво" ведуть за витрат та виходу видами виробництв і статтями витрат. В цілому по рахунку 23 "Основне виробництво", субрахунок 23 "Промислове виробництво", можна виділити 3 групи аналітичних рахунків: переробки продукції рослинництва, тваринництва (включаючи і забій тварин) і рахунки інших промислових виробництв.

На рахунках переробки продукції рослинництва обліковують переробку зерна на борошно і крупу, соняшника на олію, сушку, соління, квашення, маринування, консервування.

На рахунках переробки продукції тваринництва обліковують забій тварин і птиці, переробку молока і молокопродуктів, переробку продуктів забою тварин, виготовлення вощини тощо.

На рахунках інших промислових виробництв обліковують витрати на добування торфу, щебеню, бутового каміння, вапна, виробництво цегли, черепиці, перекриттів та інших будівельних матеріалів, витрати по лісорозробкам і розпилюванню лісоматеріалів тощо.

Реалізованою продукцією підприємства вважається продукція (товари, роботи, послуги), за яку покупцеві (замовникові) пред'явлені розрахункові документи: накладна, рахунок.

Пред'явленими розрахунковими документами (покупцеві, замовникові) вважаються документи з моменту подачі їх до установи банку (за умови здійснення розрахункових операцій через установи банків), або передачі їх покупцеві (замовникові) відповідно до умов, передбачених договором (контрактом), тобто без участі установ банків.

Реалізованою вважається продукція, за яку підприємство-продавець одержало плату або авансові платежі.

Таким чином, реалізованою продукцією (роботами, послугами) вважається продажна вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), зазначеної в оформлених як підстава для розрахунків з покупцями (замовниками) документах, або продажна вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), зарахована як платіж на рахунки підприємства в установах банків.

Для обліку реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачені рахунки: 70 "Доходи від реалізації".

90 "Собівартість реалізації", 93 "Витрати на збут".

Для обліку доходів від реалізації призначений рахунок 70 "Доходи від реалізації", який призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, а також про суму знижок, наданих покупцям та про інші вирахування з доходу.

Рахунок 70 "Доходи від реалізації" має такі субрахунки:

"Дохід від реалізації готової продукції" (узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції.

"Дохід від реалізації товарів"

"Дохід від реалізації робіт і послуг"

"Вирахування з доходу"

"Перестрахування"

Доцільно аналітичний облік доходів від реалізації вести за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг і напрямками реалізації.

Основні завдання бухгалтерського обліку реалізації зводяться до нижче наведеного:

-своєчасне документальне оформлення кожної партії реалізованої продукції;

-контроль за своєчасним надходженням плати за реалізовану продукцію;

-визначення фінансових результатів від реалізації продукції (робіт, послуг).

Для відображення собівартості реалізованої продукції, товарів, робіт і послуг, страхових витрат введено активний рахунок 90 "Собівартість реалізації". Рахунок 90 "Собівартість реалізації" має такі субрахунки:

"Собівартість реалізованої готової продукції";

"Собівартість реалізованих товарів"

"Собівартість реалізованих робіт і послуг";

"Страхові виплати".

На дебеті рахунка 90 "Собівартість реалізації" відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок); страхові виплати відповідно до договорів страхування; на кредиті - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".

Не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати. Ці витрати обліковуються на рахунка 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності" і списуються на зменшення фінансових результатів підприємства наприкінці звітного місяця (на дебет рахунка 79).

У зв'язку з реалізацією продукції підприємство здійснює витрати, пов'язані з вивезенням цієї продукції своїм транспортом. Ці витрати відносяться за рахунок підприємства: включаються до складу витрат на збут, які обліковуються на рахунку 93 "Витрати на збут".

До витрат на збут відносяться:

- витрати на здійснення складських, вантажно-розвантажувальних, які включаються до ціни продукції відповідно до базису поставки, передбачено договором;

- витрати на рекламу і попередню підготовку товарів.

Витрати на збут відображаються в обліку в кореспонденції з такими рахунками:

Дебет рахунка 93 "Витрати на збут".

Кредит рахунка 201 "Сировина і матеріали", 66 "Розрахунки з оплати праці", 65 "Розрахунки за страхуванням", 372 "Розрахунки з підзвітними особам" 68 "Розрахунки за іншими операціями" та ін.

Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій призначено рахунок 79 " Фінансові результати".

Рахунок пасивний. Використовується для обліку господарських процес По кредиту відображаються суми в порядку закриття рахунків доходів. По дебету - суми в порядку рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.

2.7 Облік реалізації продукції, робіт і послуг

Реалізованою продукцією підприємства вважається продукція (товари, роботи, послуги), за яку покупцеві (замовникові) пред'явлені розрахункові документи: накладна, рахунок.

Пред'явленими розрахунковими документами (покупцеві, замовникові) вважаються документи з моменту подачі їх до установи банку (за умови здійснення розрахункових операцій через установи банків), або передачі їх покупцеві (замовникові) відповідно до умов, передбачених договором (контрактом), тобто без участі установ банків. Реалізованою вважається продукція, за яку підприємство-продавець одержало плату або авансові платежі.

Таким чином, реалізованою продукцією (роботами, послугами) вважається продажна вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), зазначеної в оформлених як підстава для розрахунків з покупцями (замовниками) документах, або продажна вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), зарахована як платіж на рахунки підприємства в установах банків.

Для обліку реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачені рахунки: 70 "Доходи від реалізації".

90 "Собівартість реалізації", 93 "Витрати на збут".

Для обліку доходів від реалізації призначений рахунок 70 "Доходи від реалізації", який призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, а також про суму знижок, наданих покупцям та про інші вирахування з доходу.

Рахунок 70 "Доходи від реалізації" має такі субрахунки:

"Дохід від реалізації готової продукції" (узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції.

"Дохід від реалізації товарів"

"Дохід від реалізації робіт і послуг"

"Вирахування з доходу"

"Перестрахування"

Доцільно аналітичний облік доходів від реалізації вести за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг і напрямками реалізації.

Основні завдання бухгалтерського обліку реалізації зводяться до нижче наведеного:

- своєчасне документальне оформлення кожної партії реалізованої продукції;

- контроль за своєчасним надходженням плати за реалізовану продукцію;

- визначення фінансових результатів від реалізації продукції (робіт, послуг).

Для відображення собівартості реалізованої продукції, товарів, робіт і послуг, страхових витрат введено активний рахунок 90 "Собівартість реалізації". Рахунок 90 "Собівартість реалізації" має такі субрахунки:

"Собівартість реалізованої готової продукції";

"Собівартість реалізованих товарів"

"Собівартість реалізованих робіт і послуг";

"Страхові виплати".

На дебеті рахунка 90 "Собівартість реалізації" відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок); страхові виплати відповідно до договорів страхування; на кредиті - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".

Не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати. Ці витрати обліковуються на рахунка 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності" і списуються на зменшення фінансових результатів підприємства наприкінці звітного місяця (на дебет рахунка 79).

У зв'язку з реалізацією продукції підприємство здійснює витрати, пов'язані з вивезенням цієї продукції своїм транспортом. Ці витрати відносяться за рахунок підприємства: включаються до складу витрат на збут, які обліковуються на рахунку 93 "Витрати на збут".

До витрат на збут відносяться:

- витрати на здійснення складських, вантажно-розвантажувальних, які включаються до ціни продукції відповідно до базису поставки, передбачено договором;

- витрати на рекламу і попередню підготовку товарів.

Аналітичний облік витрат на збут ведуться у Журналах 5. Витрати на збут відображаються в обліку в кореспонденції з такими рахунками:

Дебет рахунка 93 "Витрати на збут".

Кредит рахунка 201 "Сировина і матеріали", 66 "Розрахунки з оплати праці", 65 "Розрахунки за страхуванням", 372 "Розрахунки з підзвітними особам" 68 "Розрахунки за іншими операціями" та ін.

Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій призначено рахунок 79 " Фінансові результати".

Рахунок пасивний. Використовується для обліку господарських процес По кредиту відображаються суми в порядку закриття рахунків доходів. По дебету - суми в порядку рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток

2.8 Облік капітальних інвестицій

При організації бухгалтерського обліку капітальних інвестицій необхідно керуватися відповідними законодавчими і нормативними документами, а саме

1. Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" №996-ХІV від 16 липня 1999р. зі змінами і доповненнями, внесеним Законами України від 11. 05. 2000р. №1707-III, від 08. 06. 2009р. №1807-III, в 22. 06. 2000р. №1829- III.

2. Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість №141 від 01. 07. 2009р. зі змінами.

3. Вказівками про склад та порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України №112 від 31. 05. 2007р. зі змінами.[12]

Капітальні інвестиції - це витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання будівель або їх частин, обладнання, інструменту, інвентарю, інші капітальні роботи і витрати на проектно-пошукові роботи, геологорозвідувальні і бурові роботи, а також витрати на відведення земельних ділянок і переселення у зв'язку з будівництвом, на підготовку кадрів для підприємств, що будуються та ін.

Для обліку витрат, пов'язаних із придбанням або створенням матеріальних і нематеріальних активів, застосовується рахунок 15 "Капітальні інвестиції". Цей рахунок виконує подвійну функцію, оскільки на ньому ведеться також облік обладнання для встановлення та операцій з придбання або створення нематеріальних активів.

Усі підприємства при відображенні джерел фінансування капітальних інвестицій використовують рахунок 48 "Цільове фінансування і цільові інвестиції".

На дебеті рахунка 15 "Капітальні інвестиції" відображається збільшення визнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, на кредиті - їх зменшення (введення в експлуатацію придбаних або створених необоротних активів).

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень (інвентарними об'єктами).

Первинний облік обсягів і витрат капітальних інвестицій організовують залежно від виду капіталовкладень, способу виконання будівельно-монтажних робіт, а також каналів і способів придбання машин, обладнання та устаткування.

При здійсненні будівництва підрядним способом укладається генеральний договір підряду між підприємством-замовником і спеціалізованою будівельною організацією на весь обсяг і строк будівництва, підписаний у встановленому порядку. В ньому генеральний підрядник зобов'язується збудувати об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації і здати його в експлуатацію в установлені строки. Замовник надає підряднику Проектно-кошторисну документацію, Титульні списки, Акт про відведення обладнання й матеріалів, якими має забезпечити замовник.

По закінченні будівництва складають Акти приймання, довідки про обсяг виконання робіт, що є підставою для перерахування коштів підряднику. При цьому складають відповідні первинні банківські документи залежно від форми розрахунків, обумовленої в генеральному договорі - Платіжне доручення.

Сільськогосподарські підприємства купують автомобілі, трактори, робочі машини і обладнання безпосередньо на заводах і в постачальницьких організаціях Украгротехсервісу. Для одержання машин та обладнання довірені особі (експедитор, завгосп) виписують Довіреність. Основними первинними документами для обліку витрат на придбання основних засобів є Рахунки постачальників, ТТН, Податкові накладні, Авансові звіти підзвітних осіб та ін. Придбані основні засоби оглядає комісія і складає Акт приймання-передачі основних засобів окремо на кожний інвентарний об'єкт, де зазначає основні технічні показники машин і обладнання, балансову вартість тощо. До Акта додають технічну документацію (технічний паспорт, гарантійний талон тощо).

2.9 Облік власного капіталу та забезпечення зобов'язань

Інструктивним матеріалом з обліку власного капіталу та забезпечення зобов'язань є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Звіт про власний капітал". Затверджено Наказом Міністерства фінансів України №87 від 31 березня 1999р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №397/3690 від 21 червня 1999р. із змінами і доповненнями, внесеними Наказом Міністерства фінансів України за №989 від 25 листопада 2008р., зареєстрованими у Міністерстві юстиції за №962/7250 від 10 грудня 2008р. та за станом на 02.02.2009 р.

Поняття "Капітал" асоціюється з поняттям "власність". У момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками) і являє собою вартість майна підприємства. Джерелами формування активів підприємства є власні засоби (власний капітал), позичені кошти (позичений капітал).

Власний капітал - це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені на підприємстві із чистого прибутку.

Створюється підприємство з метою отримання прибутку, і реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу. Власний капітал є гарантією організації бізнесу. На етапі, коли підприємство ще не має зовнішньої заборгованості, основна облікова формула капіталу:

А=К,

оскільки З=0, де А - актив, К - власний капітал, З - боргові зобов'язання.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємство використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства, звідси:

А=3+К

З використанням залучених коштів Власний капітал визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов'язаннями:

К=А-3

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Структура Власного капіталу:

"Статутний капітал" (+);

"Пайовий капітал" (+);

"Додатковий капітал" (+);

"Резервний капітал" (+);

"Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" (+, -);

"Вилучений капітал" (-);

"Неоплачений капітал" (-).

Підприємство веде облік власного капіталу та забезпечення зобов'язань за такими рахунками: 40 "Статутний капітал", 42 "Додатковий капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 43"Резервний капітал".

Статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності і закінчується днем вибуття підприємства з державного реєстру (внаслідок припинення діяльності, банкрутства тощо).

Для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства призначено рахунок 40 "Статутний капітал". За кредитом рахунка 40 "Статутний капітал" відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо. Для обліку додаткового капіталу призначено рахунок 42 "Додатковий капітал", на якому відображають суми до оцінки необоротних активів, вартість активів безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу. За кредитом рахунка 42 "Додатковий капітал" відображується збільшення додаткового капіталу, за дебетом - його зменшення. Зміни в статутному капіталі, що викликані цією операцією відображатимуться на бухгалтерських рахунках тільки після переєстрації величини статутного капіталу в державному реєстрі.

Резервний капітал призначено для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку.

За кредитом рахунка 43 "Резервний капітал" відображується створення резервів, за дебетом - їх використання. Кредитове сальдо цього рахунка відображає залишок невикористаного Резервного капіталу на кінець звітного періоду. Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами та напрямами використання. Щорічні відрахування до резервного капіталу відображуються по дебету рахунка 44 "Нерозподілені прибутки" і кредиту рахунка 43 "Резервний капітал".

Резервний капітал може бути використаний на покриття збитків, або приєднання до статутного капіталу. В цьому разі кореспондуючими рахунками будуть кредит рахунків відповідно 44 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" і 40 "Статутний капітал".

Призначається Резервний капітал на покриття непередбачених витрат, збитків, на сплату боргів підприємства при його ліквідації. Залишки невикористаних коштів Резервного капіталу переходять на наступний рік.

Резервний капітал обліковується на пасивному рахунку 43 "резервний капітал", призначеного для узагальнення інформації про стан та рух Резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів.

Нерозподілений прибуток - це сума прибутку, реінвестована у підприємство; непокритий збиток - це сума збитку, яка не покрита одержаним прибутком. Нерозподілений прибуток є складовою Власного капіталу. Це прибуток, що залишається у підприємства після виплати доходів власникам та формування Резервного капіталу. Сума непокритого збитку в Балансі наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку Власного капіталу. Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків), поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку ведеться на рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

На кредиті рахунка 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" відображається збільшення прибутку підприємства від усіх видів діяльності, на дебет - збитки та використання прибутку.

Для узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів призначено рахунок 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", який має такі субрахунки:

"Забезпечення виплат відпусток";

"Додаткове пенсійне забезпечення";

"Забезпечення гарантійних зобов'язань";

"Забезпечення інших витрат і платежів".

Аналітичний облік забезпечення майбутніх витрат і платежів ведеться за їх видами, напрямками формування й використання. Кошти цільового фінансування надходять з міського бюджету. Для обліку цільового фінансування і цільових надходжень призначений рахунок 48 "Цільове фінансування і цільове надходження". За кредитом рахунка 48 відображують кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямами, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум. Аналітичний облік коштів цільового фінансування і цільових надходжень та витрат здійснюється за їх призначенням та джерелами надходжень,

На субрахунку 441 '' Прибуток нерозподілений " відображуються наявність та рух нерозподіленого прибутку. В бухгалтерському обліку прибуток формується поступово протягом фінансово-господарського року від всіх видів діяльності, внаслідок якої вони

виникають, а саме:

фінансові результати від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, виробництво та продаж яких є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу (основна операційна діяльність);

фінансові результати від реалізації оборотних активів підприємств, доходи від оренди активів (інша операційна діяльність);

фінансові результати від операцій, які призводять до змін розміру і складу власного та позичкового капіталу підприємства (фінансова діяльність);

фінансові результати від операцій або подій, які відрізняються від звичайної" діяльності підприємства і відбуваються рідко або нерегулярно (надзвичайна діяльність).

Процес визначення прибутку чи збитку від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг складається з двох етапів, На першому етапі визначається дохід від реалізації, який зменшується на суму податку на додану вартість. На другому етапі чистий дохід, тобто дохід за мінусом ПДВ списується на фінансовий, результат. Потім на фінансовий результат списується собівартість реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративні витрати, витрати на збут та нараховані податки. Різниця між чистим доходом і перерахованими вище витратами діяльності буде складати фінансовий результат основної діяльності.

Фінансовий результат визначається на рахунку 79 "Фінансові результати". Після чого на підставі бухгалтерської довідки прибуток списують в кредит субрахунки 441 "Прибуток нерозподілений", а збиток - в дебет субрахунку 442 "Непокриті збитки".

Для обліку розподілу прибутку між власниками, відрахування в резервний капітал застосовується субрахунок 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді". Використання прибутку для створення резервного капіталу протягом звітного періоду відображується за дебетом субрахунка 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" в кореспонденції відповідно з рахунком 43 "Резервний капітал". Слід зазначити, що будь-які інші видатки (відрахування до фондів заохочення та розвитку, податки з прибутку тощо) відображуються як витрати на відповідних рахунках (23, 90, 91, 93 тощо).

В кінці року сальдо субрахунку 443 списуватиметься на рахунок нерозподіленого прибутку в дебет субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений".



Розділ 3. Складання звітних калькуляцій та закриття рахунків бухгалтерського обліку

Рахунок вважається закритим тоді, коли на ньому немає залишку. На рахунку 23 "Виробництво" обліковують витрати (за дебетом) І вихід продукції (за кредитом). Продукцію з основного виробництва оприбутковують протягом року за плановою собівартістю. В кінці року обчислюють (калькулюють) фактичну собівартість продукції і доводять її планову собівартість до фактичної. В результаті списання калькуляційних різниць здійснюється закриття аналітичних рахунків з обліку виробництва.

Закриття рахунків відбувається одночасно з калькуляцією продукції, В цій роботі потрібно використовувати Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств (далі - методичні рекомендації), які затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2009 р. № 132.

Закриттям рахунків завершується бухгалтерська робота за звітний рік. Необхідність закриття рахунків випливає із системи ведення бухгалтерського обліку в сільському господарстві, технологічні особливості якого впливають на методику визначення собівартості продукції, списання і розподіл витрат між окремими об'єктами та періодами. Звітним періодом є календарний рік, а витрати в сільському господарстві можуть одночасно відноситися до поточного року та під урожай майбутніх років.

Закриття рахунку означає, що обороти по ньому перенесені на інші рахунки, а тому кінцевий залишок відсутній. Цей процес відрізняється від закриття рахунків, яким передбачено перенесення кінцевого залишку на другу сторону рахунку, а потім знову його запис у регістрах наступного звітного періоду.

До закриття рахунків потрібно відобразити на них господарські операції за звітний рік по 31 грудня включно, врахувати підсумки повної інвентаризації, яка проводиться в кінці року.

На закриті рахунки не відносять відхилення з тих рахунків, які закриваються пізніше. Отже, калькуляційні різниці розподіляють не на всі об'єкти обліку, що викликає певну умовність, позбутися якої неможливо.

Щоб звести до мінімуму умовності при закритті рахунків, потрібно дотримуватися такого принципу: в першу чергу закривають рахунки галузей і виробництв, які мають максимальну кількість споживачів і мінімальні розміри зустрічних витрат. Калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв.

Фактичну собівартість продукції, робіт та послуг допоміжних виробництв визначають щомісяця і за цією оцінкою відносять на споживачів. За таких умов аналітичні рахунки по обліку роботи допоміжних виробництв закриваються щомісяця, а тому наприкінці року їх закриття зводиться лише до розподілу витрат за грудень.

Послуги, надані одним допоміжним виробництвом іншому, оцінюються за плановою собівартістю і не коригуються. Аналітичні рахунки закриваються в такій послідовності: газопостачання, теплопостачання, електропостачання, водопостачання, ремонтна майстерня, холодильні установки, вантажний автотранспорт. Гужовий транспорт і транспортні роботи тракторів калькулюють раз у кінці року.

Витрати першої групи відносять на об'єкти обліку безпосередньо під час їх виникнення і записують за кредитом рахунків 66 "Розрахунки з оплати праці", 65 "Розрахунки за страхування", 20 "Виробничі запаси" і за дебетом рахунків 23 "Виробництво". 91 "Загальновиробничі витрати" тощо. Витрати другої групи включають непряму оплату праці, амортизацію, витрати на утримання та ремонт машин. Ці витрати відносять на об'єкти обліку шляхом розподілу пропорційно обсягу виконаних робіт в умовних еталонних гектарах.

Якщо в окрему групу виділені транспортні роботи тракторів, то їх обліковують на окремому аналітичному рахунку і списують на об'єкти обліку по плановій собівартості згідно з обсягом робіт у тонно-кілометрах або умовних еталонних гектарах. У кінці року планова собівартість коригується до рівня фактичної. Списання витрат майбутніх періодів і загальновиробничих витрат.

За дебетом рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" обліковують витрати, пов'язані з освоєнням нових виробництв, спорудженням тимчасових літніх таборів для утримання тварин, облаштуванням силосних траншей, сплатою авансом орендних платежів, передплатою на газети, журнали, періодичні та довідкові видання. Ці витрати відносять на об'єкти обліку при настанні відповідних облікових періодів: дебет рахунків 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" та інші і кредит рахунку 39. За рахунком 39 на кінець року може бути дебетовий залишок у сумі витрат, що мають бути списані в наступних облікових періодах.

До загальновиробничих витрат, які обліковуються за дебетом рахунку 91 "Загальновиробничі витрати", відносяться виробничі накладні витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва. Детальний перелік загальновиробничих витрат наведено в П(С)БО 16 "Витрати" та у методичних рекомендаціях.

Загальновиробничі витрати групують за галузями виробництва, тому для їх обліку доцільно виділити окремі субрахунки:

"Загальновиробничі витрати рослинництва";

"Загальновиробничі витрати тваринництва";

913"Загальновиробничі витрати промислових виробництв".

Загальновиробничі витрати відносять на собівартість тільки тієї продукції, яка виробляється вданій галузі.

П(С)БО 16 "Витрати" передбачає, що Загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тошо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

У сільському господарстві ці витрати розподіляються між основними галузями та об'єктами витрат пропорційно до суми прямих витрат (без витрат основних матеріалів, кормів, насіння, сировини). Вважаємо, що в сільському господарстві немає ніякої потреби зберігати стару заплутану базу розподілу загальновиробничих витрат. Розподіл їх потрібно здійснювати пропорційно до сум прямої оплати праці, як передбачено П(С)БО 16 "Витрати", і не ускладнювати цей процес. Такої необґрунтованої бази розподілу накладних витрат, яку вигадали в сільському господарстві, немає в жодній галузі народного господарства.

Частина загальновиробничих витрат може бути віднесена безпосередньо на собівартість реалізації в дебет рахунку 90 "Собівартість реалізації". Розподіл загальновиробничих витрат на рахунках відображають так: дебет рахунків 23, 90 і кредит рахунку 91.

До змінних загальновиробничих належать такі витрати, які змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Фактична сума змінних витрат списується на виробництво і включається у собівартість продукції: дебет рахунку 23 "Виробництво" і кредит рахунку 91 "Загальновиробничі витрати". До постійних загальновиробничих належать такі витрати, які залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат при нормальній потужності. Якщо фактична потужність нижча за нормальну, то відповідна частина постійних загальновиробничих витрат відноситься на собівартість реалізації, тобто в дебет рахунку 90 "Собівартість реалізації". Поділ витрат на змінні і постійні в сільському господарстві проблематичний. Тому тут доцільно всі загальновиробничі витрати (змінні і постійні) відносити на виробництво і включати у собівартість продукції незалежно від рівня потужності.

В рослинництві можна виділити три групи аналітичних рахунків:

Рахунки по обліку витрат, які підлягають розподілу в кінці року.

Рахунки по обліку витрат під культури урожаю поточного року.

Рахунки по обліку витрат під урожай майбутніх років.

Аналітичні рахунки третьої групи відображають витрати під урожай майбутніх років, тому їх в кінці року не закривають, а суми витрат показують як незавершене виробництво, шо залишається за дебетом рахунку 20 "Виробництво". Отже, в рослинництві закривають рахунки першої і другої груп. Починають закриття із розподілу загальних витрат на зрошення та осушення земель, їх вапнування та гіпсування. Потім списують витрати по догляду за полезахисними насадженнями, розподіляючи їх на культури, на які впливають такі насадження. Перед закриттям рахунків другої групи на них списують частину витрат бджільництва, що відносяться на запилення сільськогосподарських культур. Цей розрахунок має зробити агрономічна служба разом з пасічниками.

Витрати на обробіток площ, на яких загинув урожай внаслідок стихійного лиха, списуються на надзвичайні витрати. Якщо площа повністю загиблих посівів була пересіяна, на надзичайш витрати відносяться лише вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при пересіві новою культурою (повторювані витрати). Витрати на душення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення суми тощо (неповторювані витрати) списуються в розрізі статей на пересіяну культуру. Після закриття рахунків першої групи та уточнення суми витрат беруться до закриття рахунків другої групи. Цей процес відбувається шляхом калькуляції собівартості продукції, визначення і списання калькуляційних різниць. Виробнича собівартість продукції за видами сільськогосподарських культур визначається:

а)зерна, насіння соняшнику;

б)соломи, сіна;

в)цукрових буряків, картоплі, баштанних культур, овочів, маточників цукрових буряків, коренеплодів:

г)плодів, ягід, винограду, листя тютюну, продукції лікарських та ефіроолійних культур і квітництва, овочів закритого ґрунту:

д) соломки та трести льону, конопель -- франко-пункт зберігання чи переробки (в підприємстві);

є) насіння трав, льону, конопель, овочевих та інших:

є) зеленої маси на корм;

ж) зеленої маси на силос, трав'яного борошна, сінажу, гранул:

Наступні витрати на виконання операцій по підготовці продукції до реалізації та її проведення відносяться на витрати зі збуту.

Собівартість соломи, гички, стебел кукурудзи і соняшнику, капустяного листя та іншої побічної продукції рослинництва визначається виходячи із розрахунково-нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування та інші роботи, пов'язані із заготівлею побічної продукції. При калькуляції вартість побічної продукції виключається із загальної суми витрат.

Продукцію рослинництва протягом року оприбутковують за плановою собівартістю. Тому в кінці року визначають відхилення між фактичною і плановою собівартістю і списують їх згідно з каналами руху продукції рослинництва.

На суму корективу роблять запис за кредитом рахунку 23 і дебетом рахунків 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 90 "Собівартість реалізації" та інших залежно від каналів руху продукції. При цьому запис робиться звичайний, якщо фактична собівартість продукції вища від планової, або методом "червоне сторно" -- у зворотному випадку. Для розрахунку собівартості та визначення суми корективів складають окрему відомість, дані якої розписують по відповідних аналітичних рахунках. Закриття рахунків по тваринництву роблять після калькуляції собівартості по рослинництву і списання калькуляційних різниць, бо в тваринництві використовують корми власного виробництва поточного року. Перед цим закривають також аналітичні рахунки, на яких обліковують переробку продукції рослинництва та виготовлення кормів. На послідовність закриття аналітичних рахунків по тваринництву впливає внутрішній обороті одержаний приплід від молочного стада використовують для дорощування та відгодівлі, молоко -- для випоювання телят та іншим тваринам тощо.

Починають закриття рахунків по обліку в тваринництві з основного молочного стада. Визначають собівартість молока і приплоду та списують калькуляційні різниці, їх відносять: молоко -- по каналах руху: приплід -- в дебет рахунку 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі". Потім визначають собівартість приросту живої маси тварин великої рогатої худоби і суму корективу списують в дебет рахунку 21. Після цього за даними рахунку 21 калькулюють собівартість живої маси тварин і списують калькуляційні різниці з рахунку 21 в дебет рахунків 90 "Собівартість реалізації", 155 "Формування основного стада", коригуючи також вартість тварин основного стада, що сформовані із власного молодняка.

Аналітичні рахунки по обліку вівчарства, конярства, птахівництва, звірівництва та інших галузей тваринництва закривають шляхом калькуляції собівартості продукції і списання калькуляційних різниць.

За субрахунком 232 "Тваринництво" може бути дебетовий залишок як незавершене виробництву лише по таких аналітичних рахунках: бджільництво -- на вартість меду, залишеного у вуликах для годівлі бджіл; рибництво -- на вартість мальків, залишених у ставках на зиму; інкубація -- на вартість яєць та витрат, пов'язаних з інкубацією, якщо до кінця року не одержано пташенят з інкубатора. Рахунки по обліку витрат і виходу продукції промислових виробництв закривають паралельно з рослинництвом і тваринництвом. У кінці року потрібно буде відносити на промислове виробництво корективи із рослинництва та тваринництва в частині, що відноситься до переробленої власної продукції. Закриття рахунків при цьому варіанті буде проводитися в два етапи:

Закриваються аналітичні рахунки, на яких обліковують переробку продукції рослинництва. Це рахунки: млин, крупорушка, переробка овочів, плодів тощо.

2. Закриваються аналітичні рахунки інших промислових виробництв, які не пов'язані з переробкою готової сільськогосподарської продукції.

Показаний порядок закриття аналітичних рахунків промислових виробництв є примірним і уточнюється в господарстві залежно від конкретних умов. Аналітичні рахунки підсобних промислових виробництв закриваються, за винятком тих, на яких є незавершене виробництво, що переходить на наступний рік.

Рахунки класу 8 "Витрати за елементами" (рахунки 80-84) закриваються щомісяця. На них відображають витрати транзитом з метою формування інформації для підрахунку витрат за елементами. Більшість сільськогосподарських підприємств можуть зовсім не користуватися рахунками класу 8.

Рахунки класу 9 "Витрати діяльності" (рахунки 90, 92-99) закривають щомісяця в кореспонденції з рахунком 79 "Фінансові результати". Тому в кінці року по цих рахунках списують в дебет рахунку 79 лише обороти за грудень. Рахунок 90 у грудні закривають лише після перенесення на нього сум корективів, що відносяться до реалізованої продукції власного виробництва.

Рахунки класу 7 "Доходи і результати діяльності" (рахунки 70-75) закривають щомісяця. Тому в кінці року їх закриття здійснюється лише на суму оборотів за грудень. Доходи списують на фінансові результати: дебет рахунків 70-75 і кредит рахунку 79.

Виявлений по рахунку 79 фінансовий результат переносять на рахунок 44 '' Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) ": дебет рахунку 79 і кредит субрахунку 441 " Прибуток нерозподілений" -- на суму одержаного прибутку; дебет субрахунку 442 "Непокриті збитки" і кредит рахунку 79 -- на суму допущених збитків.

Використання прибутку обліковують на субрахунку 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді". Суму використаного прибутку записують у дебет субрахунку 443 і в кредит субрахунку 671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами" -- на суму нарахованих дивідендів, в кредит рахунку 43 "Резервний капітал" -- на суму прибутку, відрахованого в резервний капітал. Використання прибутку відображають записом: дебет субрахунку 441 і кредит субрахунку 443. Після цього субрахунок 443 закривається, а на субрахунку 441 залишається сума нерозподіленого прибутку.

Після проведення заключних записів по закриттю рахунків залишки по незакритих рахунках використовують для складання балансу на 31 грудня (на кінець звітного періоду).



Розділ 4. Річна фінансова звітність

Фінансова звітність - не бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємств за звітний період.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік, тобто період з 1 січня по 31 грудня. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу або року (березень, червень, вересень, грудень). Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим 15 місяців. Тобто першим звітним роком є період до 31 грудня з дати набуття прав юридичної особи, а для тих, що набули цього права після 1 жовтня -- по 31 грудня наступного року. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до моменту ліквідації підприємства. Нормативні та регулюючі документи

Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV.

Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку:

Ш П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності";

Ш П(С)БО 2 "Баланс";

Ш П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати";

Ш П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів";

Ш П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал";

Ш П(С)БО б "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах";

Ш П(С)БО 20 "Консолідована фінансова звітність";

Ш П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва".

Відповідно до статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" до річної фінансової звітності підприємства включені:

Ш Баланс;

Ш Звіт про фінансові результати;

Ш Звіт про рух грошових коштів;

Ш Звіт про власний капітал;

Ш Примітки до річної фінансової звітності.

СТОВ «Україна» складає повну фінансову звітність підприємництва. Фінансова звітність формується в такій послідовності:

Здійснюється арифметичний-та логічний контроль і перевіряються річні записи господарських операцій в Журналі реєстрації господарських операцій;

Відображуються результати інвентаризації стану розрахунків, майна та оцінки залишків запасів для визначення фактичного розміру виробничих витрат.

3. Складається пробний баланс на підставі визначених дебетових і кредитових залишків за всіма рахунками Журналу реєстрації господарських операцій.

Заповнюється "Звіт про фінансові результати" (ф. №2).

Складається "Баланс" (ф. №1) за відповідними статтями активу та пасиву.