Методологічні засади обліку, економічного аналізу, внутрішнього та зовнішнього аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів та малоцінних необоротних активів на підприємствах хлібопекарської галузі на прикладі ДП АТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12

Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, які передані в експлуатацію, згідно з Положенням (стандартом) 9 виключається із складу активів (списується з балансу).

Протягом звітного періоду зі складу підприємства відпущені МШП: на капітальне будівництво -- 83 грн.; на виробництво продукції-- 685 грн.; на загальногосподарські потреби -- 72 грн.; для адміністративних потреб -- 144 грн.; на забезпечення збуту продукції-- 96 грн. Через певний час частина МШП була повернута на склад на суму 40 грн.

ДП АТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12

Накладна на відпуск у виробництво № 958

від 12.05.06р.

Вимагає: Хлібобулочний цех

Код рахунку 91.1

Через: МВО Парубець В.Ф.

Назва сировини	Од.вим.	Кредит рахунку	Кількість	Сума	Дебет рахунку
Рукавиці спец.	шт.	221	5	72,00	911
Сапоги кирзові	пар.	221	2	144,00	92
Рукавиці пятипал.	пар.	221	2	96,00	93
Костюм пекарський	шт.	221	6	685,00	23

Одержав: ________________________Парубець В.Ф.

Видав: __________________________Градченко В.М.

ДП АТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12

НАКЛАДНА НА ВНУТРІШНЄ ПЕРЕМІЩЕННЯ № 3348 від 23.08.06р.

Відправник: Цех хлібобулочний Мат.Відп. Парубець В.Ф.

Отримувач: Склад матеріалів Мат.Відп. Градченко В.М.



№ п/п	Назва	Од.вим.	Кількість	Сума	Рахунок
1	Рушник вафельний	шт.	4	40,00	221

Відпустив: ____________Парубець В.Ф.

Прийняв: _____________Градченко В.М.

У бухгалтерському обліку дані операції відображаються наступними записами (таблиця 3.11)

Таблиця 3.11 Відображення в бухгалтерському обліку операцій із відпущення МШП у виробництво

№ з/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
			дебет	кредит
1	Накладна на внутрішнє переміщення	Видача МШП зі складу:
		- для виробництва продукції	23	22	685
		- для загальногосподарських потреб	91	22	72
		- для адміністративних потреб	92	22	144
		- для забезпечення збуту продукції	93	22	96
2	Накладна на відпуск (внутрішнє переміщення)	Повернення МШП на склад	22	719	40

РЕАЛІЗАЦІЯ

Для відображення доходу від реалізації МШП і інших оборотних активів Планом рахунків передбачений субрахунок 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів". Сума доходу, отримана від реалізації МШП (без обліку сум ПДВ), списується на фінансовий результат і відображається проводкою:

дебет 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів";

кредит 791 "Результат основної діяльності".

У дебет субрахунку 791 списується собівартість реалізованих МШП, а також суми адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Підприємство реалізувало МШП на суму 360 грн. (в тому числі ПДВ - 60 грн.), облікова вартість яких 240 грн.

Форма проведених розрахунків оплата з розрахункового рахунку______________

(бартер, готівка, оплата з розрахункового рахунку, чек тощо)

Розділ	Дата відвантаження (виконання, поставки, товарів (послуг))	Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця	Од. виміру	Кількість (об'єм, обсяг)	Ціна поставки одиниці продукції без урахування ПДВ	Обсяги поставки (база оподакткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткування за ставками	Загальна сума коштів, що підлягає оплаті
						20%	0% (експорт)	0% (реалізація на митній території України)	Звільнення від ПДВ
І	03.08.07	Костюм робочий	шт.	5	300,00	300,00				300,00
	Усього по розділу І				300,00
ІІ	Товаротранспортні витрати					0,00				0,00
ІІІ	Зворотна (заставна) тара									0,00
IV	Надано покупцю:	Надбавка(+)				0,00				0,00
		Знижка (-)				0,00				0,00
V	Усього по розділах І+ІІ+/-IV				300,00				300,00
VI	Податок на додану вартість					60,00				60,00
VII	Загальна сума з ПДВ					360,00				360,00

Суми ПДВ нараховані (сплачені в зв'язку з поставкою товарів (послуг), зазначених у цій накладній, визначені правильно, відповідають суми податкових зобов'язань продавця і включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

У бухгалтерському та податковому обліку операції з реалізації МШП відображаються наступним чином (таблиця 3.12).

Таблиця 3.12 Відображення в бухгалтерському обліку операцій із реалізації МШП

№ з/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
			дебет	кредит
1	Платіжне доручення	Здійснена передоплата від покупця	311	681	360
2	Податкова накладна покупцю	Відображена сума податкових зобов'язань з ПДВ	643	641/1	60
3	Видаткова накладна	Відвантажені МШП покупцю	377	712	360
4		Списана сума ПДВ	712	643	60
5		Списана облікова вартість МШП	943	22	240
6	Бухгалтерська довідка	Списана на фінансовий результат собівартість реалізованих МШП	791	943	240
7		Списана сума доходу від реалізації на фінансовий результат	712	791	360
8		Зарахована заборгованість (передоплата покупця)	681	377	360

ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ

Відповідно до ст. 10 Закону про бухоблік, для того, щоб забезпечити достовірність даних бух обліку та фінансової звітності, підприємства повинні проводити інвентаризацію активів та зобов'язань. Саме інвентаризація дозволяє перевірити та документально підтвердити наявність, стан та оцінку активів та зобов'язань підприємства, що, в свою чергу, забезпечує повну достовірність їхніх показників у бухгалтерській звітності.

Рішення, наскільки часто необхідно проводити інвентаризацію (крім випадків, коли її проведення обов'язкове у відповідності із законодавством), на кожному конкретному підприємстві приймає його керівник (власник). Рішення керівника про періодичність проведення інвентаризації може вказуватися як в окремому наказі по підприємству, так і в наказі про його облікову політику.

Згідно п. 12 Порядку надання фінансової звітності, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 річна інвентаризація повинна проводитися раз в рік у період з 1 жовтня до 31 грудня поточного року.

Несвоєчасне та неякісне проведення інвентаризації , згідно ст. 164/2 КоАП, є порушенням законодавства з фінансових питань та передбачає накладання на винну особу (нею в цьому випадку виступає керівник (власник) підприємства) штрафу у розмірі від 8 до 15 н.м.д.г. (136-255 грн.).

Згідно п. 11 Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових засобів і документів та розрахунків, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. №69, на підприємстві повинна бути створена інвентаризаційна комісія. Склад комісії визначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

Очолювати комісію дозволено представнику голови підприємства, який не виконував обов'язки голови комісії при проведенні річної інвентаризації у минулому році. Це означає, що така особа може бути головою інвентаризаційної комісії не один раз, але не два роки поспіль (п. 11.2 Інструкції № 69). Все це робиться для того, щоб не допустити зговору з корисною метою між головою інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою на місцях, які, як правило, не змінюються роками.

Склад комісії формують спеціалісти, які добре розуміються на об'єктах інвентаризації, їх цінах та вимогами до обліку.

При проведенні інвентаризації комісія повинна визначити фактичну наявність і стан об'єктів шляхом підрахунку, виміру, зважування, огляду аж до лабораторних вимірів і аналізів у місцях збереження, а також наявність і стан об'єктів перевірки за матеріально відповідальними особами.

Основними документами оформлення даних інвентаризації є: розписка матеріально відповідальної особи, інвентаризаційний опис, акт інвентаризації, протокол інвентаризаційної комісії (затверджені Постановою Державного комітету СРСР зі статистики від 28.12.89 р. № 241 "Про затвердження форм первинної документації для підприємств та організацій").

У цих документах не повинно бути виправлень та підчисток, а якщо вони все ж таки є, то ліквідація помилок у документах повинна проводитися відповідно до норм Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженому наказом МФУ від 24.05.95 р. № 88. А саме:неправильний запис акуратно треба закреслити рисочкою таким чином, щоб її можна було прочитати, а над нею робиться правильний запис. Потім внесені виправлення завіряються підписами членів комісії.

Інвентаризаційна комісія в присутності матеріально відповідальної особи визначає фактичну наявність залишків матеріальних цінностей і складає інвентаризаційні описи, у яких відбиваються найменування МШП, їхній номенклатурний номер, одиниці виміру, вид, сорт і інші відмітні ознаки. На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказується прописом число порядкових номерів МШП і загальна кількість у натуральних вимірниках.

На останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально відповідальна особа підтверджує своїм підписом, що всі матеріальні цінності перевірені, внесені в опис правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства складає порівняльні відомості, в яких відбиваються фактичні залишки МШП, і ті, що числяться по даним бухгалтерського обліку.

Акти на списання комірник використовує для оперативного складського обліку, а бухгалтерія - для аналітичного і синтетичного обліку вибуття та зносу МШП. На підставі актів про вибуття зношених або непридатних МШП з експлуатації робляться відповідні записи. Одержані при ліквідації брухт, паливо, запасні частини тощо оприбутковуються за ціною, яку встановлює комісія, у разі можливого їх використання. Статтею 10 Закону про бухгалтерський облік передбачено, що підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності зобов'язані провести інвентаризацію активів і зобов'язань. Тому МШП (тобто не списані з обліку) як на складі, так і ті, що обліковуються кількісно в експлуатації.

Під час інвентаризації перевіряються і документально підтверджуються наявність, стан і оцінка МШП на складі та наявність і стан МШП в експлуатації. Якщо в ході інвентаризації виявляються надлишки (неоприбутковані предмети) МШП на складі або в експлуатації, то їх необхідно оприбуткувати. Не враховані на складі МШП з 1 січня 2000 р. слід оприбуткувати з одночасним визнанням доходу. Планом рахунків для цих цілей передбачений субрахунок 719 "Інші доходи від операційної діяльності" рахунка 71 "Інший операційний дохід". В субрахунку 719 прямо зазначено, що на ньому відображаються доходи від інвентаризації.

Якщо в ході інвентаризації виявляється нестача МШП на складі, то починаючи з 1січня 2000 року відображати її необхідно відповідно до пункту 27 П(С)БО 9, а саме вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) МШП списується на витрати звітного періоду. До прийняття рішення про конкретних вищих осіб зазначена вартість відображається в позабалансовому обліку. Планом рахунків для таких випадків передбачений субрахунок 947 "Недостачі і втрати від псування цінностей" рахунка 94 "Інші витрати операційної діяльності". Згідно з інструкцією №291 на субрахунку 947 ведеться облік нестач і втрат від псування цінностей, у тому числі якщо винуватець не встановлений. Одночасно зі списанням таких МШП на витрати балансова вартість списаних МШП відображається на позабалансовому рахунку 07 "Списані активи" на субрахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей".

Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати втрати, сума, що підлягає відшкодуванню, зараховується до статусу дебіторської заборгованості з одночасним відображенням доходу звітного періоду. А дохід, що буде отриманий підприємством у результаті відшкодування втрат від недостачі МШП, відображається на передбаченому для таких випадків субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів" рахунка 71 "Інший операційний дохід".

Якщо винна особа не встановлена, то сума нестачі повинна числитися на субрахунку 072 не менше строку позовної давності (3 роки) з моменту встановлення факту нестачі МШП.

Якщо у процесі інвентаризації виявляється нестача МШП в експлуатації (що обчислюється кількісно), то тоді інвентаризаційна комісія сама встановлює вартість предмета з урахуванням первісної вартості і ступеня зношеності.

При вивченні нестач (втрат) від псування МШП на складі, така нестача попередньо враховується як витрати звітного періоду у складі інших витрат операційної діяльності. При віднесенні суми настач на винну особу треба використовувати Порядок визначення розміру збитків ід крадіжки, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116.

Розмір збитків від крадіжки, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається по балансовій вартості цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% від балансової вартості на момент встановлення такого факту з врахуванням індексу інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

де - сума збитків, які покриваються винною особою;

Б - балансова вартість матеріальних цінностей, яких не вистачає (на момент встановлення факту крадіжки, нестачі, знищення);

А - сума нарахованих амортизаційних відрахувань за необоротними матеріальними цінностями, яких не витачає;

І - індекс інфляції, який був у період часу між датою придбання та датою виявлення нестачі матеріальних цінностей та який розраховується як добуток щомісячних індексів інфляції за даними Держкомстату;

ПДВ- сума податку на додану вартість, яка віднесена до складу податкового кредиту при придбанні матеріальних цінностей, яких не вистачає;

АЗ - сума акцизного збору для продукції, з продажу якої стягується акцизний збір. Застосовується підприємствами-виробниками та імпортерами при розрахунку суми відшкодування збитків, які понесені у зв'язку з нестачею готової (підакцизної) продукції на складі;

2 - коефіцієнт.

За результатами інвентаризації, яка була проведена на складі підприємства, була виявлена нестача МШП, облікова вартість яких складає 125 грн. Сума ПДВ, яка приходиться на запаси, яких не вистачає, складає 25 грн. Встановлено, винним у нестачі є завскладом.

Розрахуємо суму збитку від виявленої нестачі у відповідності із Порядком № 116, яка належить відшкодуванню винною особою:

Р = (125 грн.*1,031+ 25 грн.) * 2 = 307,75 грн.

Сума збитків, які завдані підприємству складають 157,75 грн., в т.ч. 125 грн. - балансова вартість МШП, яких не вистачає, 25 грн. - сума ПДВ, право на податковий кредит за якою втрачено.

ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНИЙ ОПИС (ЗВІРЯЛЬНА ВІДОМІСТЬ)№34

На підставі наказу № 311 від 10 листопада 2006 р.

Провела перевірку наявності матеріальних цінностей

Місце перевірки

Посада, призвіще, імя, по-батькові матеріально-відповідальної особи

Висновки керівника підприємства

___________________________________________



Всі цінності поіменовані в даному інвентаризаційному описі з № по № комісією перевірені насправді в моїй присутності та внесені в опис, в зв'язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності перелічені в описі, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні.

Підпис 01 Вересень 2006

№ п\п	Назва цінностей	Номенкл. або інвентар. номер	Одиниця виміру	Ціна	Факт. наявність
					кількість	Сума, грн
1	Галоші		шт.		14	76,72
2	Жилет		шт.		15	162,45
3	Костюм пекарський		шт.		224	15232,00
4	Ковпак		шт.		99	665,28
5	Рукавиці		шт.		90	198,00
Всього			шт.		442	16334,45

За даними бухгалтерського обліку	Результати інвентаризації	Примітка
	недостача	надлишок
Кількість	сума	Кількість	сума	Кількість	Сума
21	115,00	7	85,73
19	195,00	4	32,55
224	15232,00
100	672,00	1	6,72
220	484,00			130	286,00
584	16698,00	15	125,00	130	286,00



У таблиці 3.13 показано відображення у регістрах бухгалтерського обліку нестач при інвентаризації.

Таблиця 3.13 Порядок відображення виявлених нестач МШП в обліку

№ з/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
			Дебет	Кредит
1	Акт інвентаризації	Відображена нестача МШП	947	22	125,00*
*Вартість МШП, яких не вистачає, виключається із валових витрат шляхом її відображення у графі 4 по строці А4 таблиці 1 Додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток
2	Податкова накладна	Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ	947	641/1	25,00
3	Бухгалтерська довідка	Відображена сума нестачі до встановлення винної особи на позабалансовому рахунку	072	-	157,75
4	Заява робітника про визнання вини та відшкодування збитків	Відображена заборгованість винної особи з відшкодуванню збитку	375	716	307,75
5	Бухгалтерська довідка	Відображена частина суми відшкодування, яка належить перерахуванню до бюджету (307,75 грн. - 157,75 грн.)	716	642	150,00
6		Списана сума нестачі з позабалансового рахунку	-	072	157,75
7		Відображення списання витрат та доходів, які пов'язані із нестачею, на фінансовий результат:
		- списана балансова вартість МШП, яких не вистачає, з врахуванням ПДВ;	791	947	157,75
		- списано дохід від відшкодування нестачі;	716	791	150,00
8	Прибутковий касовий ордер, розрахункова відомість	Погашена сума нестачі винною особою (шляхом внесення готівки в касу підприємства або утримання із зарплати)	301, 661	375	307,75*
* згідно п.п. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону про податок на прибуток не включаються до складу валового доходу суми грошових засобів або вартість майна, які отримані платником податку за рішенням суду чи у результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством у якості компенсації прямих витрат чи збитків, понесених таким платником податку у результаті порушення його прав та інтересів, які охороняються законом, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат чи відшкодовані за рахунок грошових засобів страхових резервів
9	Платіжне доручення	Перерахована до бюджету частина суми збитку, який відшкодований винною особою	642	311	307,75

У результаті інвентаризації на складі підприємства виявлені лишки МШП (рукавиць у кількості 130 шт.). прийнято рішення оприбуткувати рукавиці за ціною 2,20 грн. за 1 шт.

У бухгалтерському та податковому обліку ця операція відображається наступним чином (таблиця 3.14):

Таблиця 3.14 Порядок відображення виявлених лишків МШП в обліку

№ з/п	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
			Дебет	Кредит
1	Акт інвентаризації	Оприбутковані лишки МШП при інвентаризації	22	719	286,00
Валовий дохід - 286,00 грн.
2	Бухгалтерська довідка	Відображена сума доходу від виявлення лишків МШП у складі фінансових результатів	719	791	286,00

Облік малоцінних необоротних матеріальних активів з метою оподаткування. Податковий облік МНА врегульовано Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями):

· вартість малоцінних необоротних матеріальних активів, що враховуються на рахунку 112, включається до складу валових витрат як вартість запасів згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 i п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з відображенням їх балансової вартості у відомості про балансову вартість матеріальних ресурсів і малоцінних предметів. Витрати на придбання таких малоцінних предметів відображаються у рядку 12 Декларації про прибуток підприємства, а приріст (убуток) їх балансової вартості - у 13 рядку Декларації з відповідним знаком;

· сума нарахованої в бухгалтерському обліку амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів, нарахованої відповідно до п. 27 П(С)БО 7, зменшує балансову вартість таких матеріальних активів i враховується як убуток. їх балансової вартості в рядку 13 декларації.

Для податкового обліку слід пам'ятати, що МНМА - основні засоби, і з 01.01.2000 р. на них слід нараховувати амортизацію за нормами ст. 8 Закону.

У податковому обліку витрати на придбання МШП, а також МНМА обліковуються як витрати на придбання матеріальних активів за правилами, встановленими підпунктом 5.2.1 п. 5.2 та п. 5.9 ст. 5 Закону України від 28.12.94р. №334-94ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції від 22.05.97р. №283/97-ВР).

При обчисленні оподатковуваного прибутку валові витрати фактично збільшує сума нарахованої при передачі в експлуатацію амортизації НМА.

На початок звітного періоду на складі підприємства числилися малоцінні необоротні матеріальні активи на суму 100 грн. За звітний період придбано МНМА на суму 75 грн. Потім у цьому ж звітному періоді МНМА на суму 50 грн було передано на виробництво.

На думку ДПАУ, малоцінні необоротні матеріальні активи відображаються в декларації про податок на прибуток таким чином (таблиці 3.15, 3.16 та 3.17):

У разі 100% амортизації:

Таблиця 3.15 Відображення малоцінних необоротних матеріальних активів в декларації про податок на прибуток при нарахуванні амортизації 100%

12.1	Витрати, пов'язані з придбанням МНМА	12	75	175
12.2	Приріст (убуток) балансової вартості інвентарних запасів купованих товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на складах, в незавершеному виробництві і залишках готової продукції	13	-25	-125

У разі 50% амортизації

Перший місяць (входить до звітного періоду, в якому було придбано МНМА)

Таблиця 3.16 Відображення малоцінних необоротних матеріальних активів в Декларації про податок на прибуток при нарахуванні амортизації 50%

12.1	Витрати, пов'язані з придбанням МНМА	12	75	175
12.2	Приріст (убуток) балансової вартості інвентарних запасів купованих товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на складах, в незавершеному виробництві і залишках готової продукції	13	-50	-150

Місяць списання активів з балансу (не входить до звітного періоду, в якому було придбано МНМА) (у попередніх звітних періодах МНМА не придбавалися)

Таблиця 3.17

12.1	Витрати, пов'язані з придбанням МНМА	12	-	175
12.2	Приріст (убуток) балансової вартості інвентарних запасів купованих товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на складах, в незавершеному виробництві і залишках готової продукції	13	-25	-125

Податковий облік МШП

Придбання МШП

Вартість придбаних МШП включається у склад валових витрат на загальних підставах згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону про податок на прибуток. При цьому обов'язковою умовою є зв'язок здійснюваних витрат на придбання МШП з виробничими потребами.

У відношенні податкових наслідків з ПДВ відмітимо, що підприємство, яке придбаває МШП, має право на податковий кредит згідно п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст.7 Закону про ПДВ у розмірі 20% від вартості МШП у випадку використання МШП у господарській діяльності підприємства у операціях оподаткувань.

Безкоштовне отримання

У податковому обліку при безкоштовному отриманні матеріалів від юридичних або фізичних осіб у підприємства згідно з п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону про податок на прибуток виникають валові доходи.

Однак слід звернути увагу на такі моменти. У склад валового доходу не включається вартість безкоштовно отриманих матеріалів (зокрема, МШП), якщо вони були одержані у вигляді:

- майнових внесків згідно договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи (п.п. 4.2.5 Закону про податок на прибуток);

- міжнародної технічної допомоги, яка надається іншими державами згідно з міжнародними договорами (п.п. 4.2.13 Закону про податок на прибуток);

- безповоротної допомоги громадським організаціям інвалідів та підприємствам і організаціям, які створені такими громадськими організаціями інвалідів (п.п. 4.2.16 Закону про податок на прибуток).

Що ж стосується податкових наслідків з ПДВ, то у підприємства - отримувача у момент одержання безкоштовних МШП такі відсутні, тобто воно не відображає ані податкового кредиту (незалежно від напряму використання отриманих МШП), ані податкового зобов'язання.

Передача МШП в експлуатацію

У відповідності із п. 5.9 ст. 5 Закону про податок на прибуток підприємства повинні вести податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, віднесених протягом звітного періоду на валові витрати.

При цьому в цілях податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів за п.п. 5.9 ст. 5 Закону про податок на прибуток можуть бути використані усі вище перелічені методи оцінки вибуття запасів згідно П(С) БО 9.

Для усіх одиниць обліку запасів, які мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується лише один із приведених методів. Дана норма передбачена П(С)БО 9 та п. 5.9 ст. 5 Закону про податок на прибуток.

Суть перерахунку заклечається у порівнянні вартостей залишків ТМЦ, які були попередньо включені до валових витрат, на початок та на кінець звітного періоду. За результатами такого перерахунку здійснюється коригування валових витрат:

- в бік зменшення, якщо балансова вартість запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду;

- в бік збільшення, якщо балансова вартість запасів на кінець звітного періоду менше їхньої балансову вартість на початок того ж звітного періоду.

При цьому вартість запасів, оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих), у приріст запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку), в убуток запасів не включається.

Повернуті з експлуатації МШП знов включаються у залишки запасів у податковому обліку за п.п. 5.9 ст. 5 Закону про податок на прибуток та числяться до моменту їх повторного списання.

Якщо підприємство приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів у відповідності із правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансової вартості запасів та валових доходів або валових витрат.

Реалізація МШП

У податковому обліку у підприємства, яке реалізує МШП, виникають валові доходи на суму продажу без врахування ПДВ згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону про податок на прибуток, а також податкові зобов'язання, які рівні 20% від вартості реалізованих МШП, згідно Закону про ПДВ (за виключенням випадків, коли така реалізація підпадає під дію ст. 5 Закону про ПДВ, так як такі операції не є об'єктом обкладання ПДВ).

Інвентаризація

Що стосується податкового обліку операцій зі списання сум нестач у межах природного убутку, то Закон про прибуток не виділяє окремо нестачі у межах норм природного убутку і нестачами понад норми. Формально вартість МШП, яких не вистачає, якщо вона раніше була віднесена до складу валових витрат, повинна бути виключена із їхнього складу, оскільки формально такі МШП використовувалися підприємством на цілі, не пов'язані із господарською діяльністю.

Вартість МШП у межах природного убутку відображається у складі валових витрат.

Якщо ж за результатами інвентаризації виявлена нестача МШП у сумі, яка перевищує норми природного убутку, то необхідно знайти винну особу. Але це не завжди вдається.

Для цілей податкового обліку такі нестачі розглядаються як використання, що не пов'язане із господарською діяльністю підприємства, що спричиняє необхідність коригування валових витрат.

Згідно Закону про прибуток необхідно зменшити валові витрати на суму нестачі, оскільки раніше вартість МШП, яких не вистачає, була віднесена підприємством у склад валових витрат з відображенням такого зменшення у декларації з податку на прибуток підприємства.

Законодавство пропонує проводити таке зменшення не "прямо" - шляхом безпосереднього зменшення валових витрат через відповідні строки декларації про прибуток, а (побічно) - за допомогою механізму обліку приросту (убутку) запасів за п. 5.9 ст. 5 Закону про податок на прибуток. Так, сума виявлених нестач МШП відобразиться у графі 4 по строці А4 "Запаси, які використовуються не в господарській діяльності" таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" додатку К1/1 до Декларації з податку на прибуток підприємства.

Що стосується ПДВ за МШП, яких не вистачає, то на підставі п.п. 7.4.4 ст. 7 Закону про ПДВ сума ПДВ, сплачена у зв'язку з придбанням таких МШП і віднесена у момент придбання до складу податкового кредиту, підлягає коригуванню. Таке коригування відбувається нарахуванням податкових зобов'язань за звичайною ціною, але не нижче ціни придбання МШП, яких не вистачає (п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ).

Згідно п.п. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону про податок на прибуток не включаються до складу валового доходу суми грошових засобів або вартість майна, які отримані платником податку за рішенням суду чи у результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством у якості компенсації прямих витрат чи збитків, понесених таким платником податку у результаті порушення його прав та інтересів, які охороняються законом, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат чи відшкодовані за рахунок грошових засобів страхових резервів

Сума виявлених у результаті інвентаризації лишків МШП включається до складу валових доходів на основі п.п. 4.1.6 ст. 4 Закону про податок на прибуток як безкоштовне отримані. До того ж, у склад валових витрат суми таких лишків не включаються і відповідно не перераховуються по п. 5.9 ст.5 Закону про податок на прибуток.

3.2 Наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених з обліку МШП та інших необоротних активів

Дослідженню проблем організації та методології обліку і внутрішнього аудиту матеріальних запасів, в тому числі малоцінних та швидкозношуваних предметів приділили увагу у своїх працях вітчизняні вчені-економісти: Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Герасимович А.М., Голов С.Ф., Давидов Г.М., Дорош Н.І., Завгородній В.П., Кузьмінський А.М., Кужельний М.В., Кулаковська Л.П., Павлюк І.В., Савченко В.Я., Сопко В.В., Ткаченко Н.М., Усач Б.Ф., Швець В.Г. Вагомий внесок у вирішення зазначених проблем внесли зарубіжні вчені: Андрєєв В.Д., Антоні Р.Н., Аренс Е.А. та Лоббек Дж.К., Гуслякова Т.І., Костюк П.А., Міддлтон Д.Р, Нідлз Б.Є, Андерсон Х.Р та Колдуелл Дж.К., Робертсон Дж., Романов А.Н. та Одінцов Б.Є., Шифман З.Б. та інші.

Вагомий внесок у дослідження питань теорії та методології обліку, аналізу та контролю МШП та інших необоротних активів зробили вітчизняні вчені: Верига Ю.А., Калюга Є.В, Ластовецький В.А., Мурашко В.М., Пушкар М.С., Чумаченко М.Г., Шевчук В.А. та зарубіжні: Аврова І.А., Белобжецький І.А., Друрі К., Палій В.Ф., Шпіг А.А., Штейман М.Я. та інші. Розроблені ними теоретичні та методологічні аспекти бухгалтерського обліку і внутрішньогосподарського контролю широко використовуються в практичній діяльності

Проблеми обліку, оцінки і аналізу використання виробничих запасів розглядалися в працях відомих вітчизняних учених-економістів: Бородкіна А.С., Єфіменка В.І., Кірейцева Г.Г., Литвина Ю.Я. Вагомий внесок у розвиток методології питань обліку і аналізу використання МШП та інших необоротних активів зробили зарубіжні вчені: Аксененко А.Ф., Барнгольц Я.М., Бейгельзимер М.Г., Глен А. Велш, Козлова О.П., Левін В.С., Луговий В.А., Маргуліс А.Ш., Новодворський В.Д., Петрова В.І., Покараєв Г.М., Розенберг Н.Я., Смірнов К.А., Тішков І.Є., Цуркану В.І., Чечета А.П.

Дослідженню проблем обліку і аналізу запасів, у тому числі малоцінних та швидкозношуваних предметів у своїх працях приділяли увагу вітчизняні вчені-економісти: Бурчевський В.З., Гуцайлюк З.В., Горецька Л.Л., Дем'яненко М.Я., Жилкіна Л.В., Саблук П.Т., Сахарцева І.І., Чабанова Н.В., та ін.

Вагомий внесок у вирішення зазначених проблем зробили: Бейгельзімер М.Г., Буднік-Сіверский А.Б, Шорт Даніел Г., Воскобойнік М.П., Козіна Т.А., Копайлов В.С., Ліберман Л.В., Немцова З.С., Новодворський В.Д., Старовойтенко Л.І., Терехова Н.С., Цуркану В.І., Шеремет А.Д., Шестьоркіна В.І.,

Значним внеском до розвитку уявлень про малоцінні та швидкозношувані предмети є праці провідних вчених України, Росії та Білорусії.

Серед них праці д.е.н, проф. В.К. Радостовця, присвячені проблемам обліку товарно-матеріальних цінностей, шляхом удосконалення обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції, робіт та послуг.

З питань обліку виробничих запасів були захищені дисертаційні роботи. Так, зокрема, у 1970 р. М.І. Карауш захистив кандидатську дисертацію на тему: "Вопросы совершенствования организации и проведения ревизии сохранности материальных ценностей в легкой промышленности", де розглянув питання методики та шляхів удосконалення ревізії зберігання, надходження та руху матеріальних цінностей, організації забезпечення збереженості цінностей у вироничих цехах, використання матеріалів у виробництві, нормування матеріальних ресурсів.

У 1990 р. докторську дисертацію на тему: "Теория и практика бухгалтерского учета производственных ресурсов" захистив проф. В.Д.Новодворський.

3.3 Відображення в фінансовій та податковій звітності інформації про МШП та інші необоротні активи

Сума інших необоротних активів відображається у складі основних засобів (у рядку 031 форми № 1 "Баланс" відображається первісна вартість МНМА, у рядку 032 - знос інших матеріальних необоротних активів, у рядку 030 форми № 1 "Баланс" відображається залишкова вартість). Вартість одержаних внесків необоротними активами в статутний капітал підприємства як пряма інвестиція не включається до його валового доходу згідно з підпунктом 4.2.5 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Оскільки вартість внеску необоротними активами відображається за валютним курсом на дату реєстрації установчих документів, то курсові різниці за цими операціями не визначаються. Також витрати, пов'язані з одержанням (митні збори, транспортні) як витрати фінансової діяльності, відносяться на рахунок 952 "Інші фінансові витрати" і відповідно відображаються у рядку 140 форми № 2 "Звіт про фінансові результати".

У разі передачі об'єктів МНА безоплатно та у разі продажу МНА, не введених в експлуатацію, їхня вартість включається до складу інших витрат (рядок 160 форми № 2 "Звіт про фінансові результати").

Металобрухт та інші цінні відходи, одержані від списання малоцінних необоротних матеріальних активів, прибуткуються в доходи підприємства за ціною можливого використання або реалізації (рядок 060 "Інші операційні доходи" форми № 2).

Нарахування амортизації необоротних активів відображається у рядку 020 Звіту про рух грошових коштів. Також у рядку 190 "Реалізація необоротних активів" форми № 3 "Звіт про рух грошових коштів" відображається рух грошових коштів від реалізації необоротних активів.

У примітках до фінансової звітності щодо матеріальних необоротних активів наводиться така інформація:

1. Вартість (первісна або переоцінена), за якою ці активи відображені в балансі.

2. Методи амортизації, що застосовуються підприємством, і діапазон строків корисного використання (експлуатації).

3. Наявність і рух у звітному році:

Первісна (переоцінена) вартість і сума зносу на початок звітного року.

Первісна вартість необоротних активів, визнаних активом, з виділенням вартості цих активів, отриманих у результаті об'єднання підприємств.

Сума зміни первісної (переоціненої) вартості та зносу МНМА у результаті переоцінки.

Первісна (переоцінена) вартість і сума зносу МНМА, які вибули.

Сума нарахованої амортизації.

Сума втрат від зменшення корисності, відображена у звіті про фінансові результати у звітному періоді.

Інші зміни первісної (переоціненої) вартості та суми зносу МНМА.

Первісна (переоцінена) вартість і сума зносу на кінець звітного року.

5. У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про зміну розміру додаткового капіталу в результаті переоцінки необоротних активів і обмеження щодо його розподілу між власниками (учасниками).

5.1. У примітках до консолідованої фінансової звітності щодо кожної групи основних засобів наводиться сума курсових різниць у зв'язку з перерахунком вартості основних засобів, наведеної у фінансовій звітності дочірніх підприємств.

Базою оподаткування ПДВ операцій із продажу необоротних активів є їхня договірна (контрактна) вартість з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів за винятком податку на додану вартість (п. 4.1 Закону України "Про податок на додану вартість"). Податкове зобов'язання та право на податковий кредит в операціях купівлі-продажу основних засобів виникають тільки у платників ПДВ. Це відображається у рядках 1 та 10 Декларації з податку на прибуток.

Вартість малоцінних необоротних матеріальних активів, що враховуються на рахунку 112, включається до складу валових витрат як вартість запасів згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 i п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з відображенням їх балансової вартості у відомості про балансову вартість матеріальних ресурсів і малоцінних предметів. Витрати на придбання таких малоцінних предметів відображаються у рядку 12 Декларації про прибуток підприємства, а приріст (убуток) їх балансової вартості - у 13 рядку Декларації з відповідним знаком.

Сума нарахованої в бухгалтерському обліку амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів, нарахованої відповідно до п. 27 П(С)БО 7, зменшує балансову вартість таких матеріальних активів i враховується як убуток. їх балансової вартості в рядку 13 Декларації.

МШП включаються до складу виробничих запасів (рядок 100 форми № 1 "Баланс").

П(С)БО 9 "Запаси" передбачено, що в Примітках до фінансової звітності підприємства розкривають інформацію про:

методи оцінки запасів;

балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп;

балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації;

балансову вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, у заставу;

суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу.

Якщо для оцінки запасів використовується метод ЛІФО, то в Примітках наводиться різниця між вартістю запасів, відображеною на дату балансу в обліку та звітності (найменшою з вартості), обчисленою з застосуванням методу середньозваженої собівартості, ФІФО, чистої вартості реалізації.

Вартість безоплатно отриманих МШП відображається у складі інших доходів звітного періоду - рядок 130 Звіту про фінансові результати.

У випадку повернення придатних для подальшого використання МШП на склад їх вартість включається до іншого операційного доходу (рядок 060 Звіту про фінансові результати).

Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, які передані в експлуатацію, згідно з Положенням (стандартом) 9 виключається із складу активів (списується з балансу): рядок 070 "Адміністративні витрати" форми № 2 Звіту про фінансові результати (на вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів загального призначення, які використовуються в цехах та інших підрозділах основного і допоміжних виробництв, у тому числі і по догляду за машинами й устаткуванням, а також для загальногосподарських потреб); рядок 080 Звіту про фінансові результати -"Витрати на збут" (на вартість малоцінних предметів, які використовуються в підрозділах, пов'язаних із збутом (реалізацією) продукції (товарів, робіт, послуг); рядок 090 "Інші операційні витрати" (на вартість предметів, переданих у користування обслуговуючим виробництвам і господарствам).

Сума доходу, отримана від реалізації МШП (без обліку сум ПДВ), відображається у рядку 010 Звіту про фінансові результати.

У рядку 090 "Інші операційні витрати" відображається сума нестач і втрат від псування цінностей, у тому числі якщо винуватець не встановлений.

Не враховані на складі МШП слід оприбуткувати з одночасним визнанням доходу рядок 060 "Інші операційні доходи" форми № 2.

У підприємства, яке реалізує МШП, виникають валові доходи на суму продажу без врахування ПДВ згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону про податок на прибуток, ця сума знайде своє відображення у рядку 01.6 Декларації з податку на прибуток а також податкові зобов'язання, які рівні 20% від вартості реалізованих МШП, згідно Закону про ПДВ (за виключенням випадків, коли така реалізація підпадає під дію ст. 5 Закону про ПДВ, так як такі операції не є об'єктом обкладання ПДВ). Ця сума ПДВ відображається у рядку 1 "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів" таблиці "Податкові зобов'язання".

Підприємство, яке придбаває МШП, має право на податковий кредит згідно п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст.7 Закону про ПДВ у розмірі 20% від вартості МШП у випадку використання МШП у господарській діяльності підприємства у операціях оподаткувань, що знайде своє відображення у рядку 10 таблиці "Податковий кредит" Декларації з податку на прибуток.

Сума виявлених нестач МШП відобразиться у графі 4 по строці А4 "Запаси, які використовуються не в господарській діяльності" таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" додатку К1/1 до Декларації з податку на прибуток підприємства.

Сума виявлених у результаті інвентаризації лишків МШП включається до складу валових доходів (рядок 01.6 Декларації про податок на прибуток) на основі п.п. 4.1.6 ст. 4 Закону про податок на прибуток як безкоштовне отримані.

3.4 Сучасні комп'ютерні технології ведення обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших малоцінних необоротних активів, виклад їх практичного застосування та пропозиції по удосконаленню обліку МШП та інших необоротних активів

Головною метою функціонування бухгалтерської інформаційної системи на підприємстві є забезпечення керівництва підприємства фінансовою інформацією для прийняття обґрунтованих рішень при виборі альтернативних варіантів використання обмежених ресурсів. В умовах використання комп'ютерних бухгалтерських систем методологія обліку змінилась в різних напрямах, зокрема: змінюється система, бухгалтерська система бухгалтерського обліку, перебудовується методологія обліку, змінюється обліковий процес, підвищується рівень управління, відбувається кількісна і якісна зміна облікового апарату та його функцій.

Комп'ютерні системи на сьогоднішній день дозволяють:

- обробляти і зберігати велику кількість однакових в структурному плані одиниць інформації;

- здійснювати вибірку інформації з великої кількості даних;

- виконувати складні математичні розрахунки;

- одержувати паперову копію будь -якого документу.

Застосування комп'ютерних технологій в бухгалтерському обліку значно підвищує продуктивність праці бухгалтерів і суттєво покращує його організацію на підприємстві, де у веденні бухгалтерського обліку часто панує безлад. Така можливість зумовлена тим, що комп'ютерний спосіб обробки облікової інформації вимагає формального та чіткого опису облікових процедур у вигляді алгоритмів, що впорядковує порядок виконання обов'язків працівниками обліку.

Автоматизоване оброблення даних з обліку виробничих запасів на практиці забезпечується різними способами:

- розробленням спеціальною формою на замовлення управлінської інформаційної системи підприємства (у тому числі й інформаційної системи обліку);

- придбання універсального програмного комплексу (або окремого його модуля) на ринку програмного забезпечення;

- автоматизацією облікового процесу силами фахівців підрозділу з автоматизованого оброблення даних підприємства;

- використанням табличних процесорів обліковими працівниками для забезпечення автоматизованого розв'язання окремих задач конкретної ділянки обліку.

При цьому слід враховувати, що облік запасів здійснюється на складах та в бухгалтерії підприємства.

Технологічний процес автоматизованого оброблення даних з обліку МШП та інших необоротних активів полягає у виконанні всіх потрібних операцій введення, оброблення , збереження й надання потрібної інформації, групування даних на рахунках, із метою контролю за наявністю та витратами матеріальних цінностей зі своєчасним звітності.

Для забезпечення обліку МШП та МНМА на ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12 створені різні рівні робочих місць автоматизованої ділянки обліку даних активів. Такий спосіб передбачає використання комплексної системи організації первинної та вихідної інформації, а єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний, синтетичний та управлінський облік та формування звітності.

Спільна інформаційна база дає можливість спільно використовувати таку нормативно-довідкову інформацію, як довідники: зовнішніх організацій; структурних організацій; підрозділів, статей обліку; допустимої кореспонденції рахунків; номенклатури цінників, виробничих запасів; типових господарських операцій тощо.

Довідник груп запасів

Довідник груп запасів формується при початковому налаштуванні програми і може доповнювати в процесі роботи. Групи створюються користувачем на свій розсуд. Виділення груп залежить лише від особливостей роботи конкретного підприємства. Наприклад, автотранспортне підприємство може виділити велику кількість груп по ГСМ -- "Бензин", "Мастильні матеріали", "Дизельне паливо" і так далі, тоді як на іншому підприємстві всі матеріали такого роду можуть бути об'єднані в одну групу запасів "ГСМ". У основі виділення групи можуть лежати і інші ознаки: фірма-виробник, марка основного об'єкту для комплектуючих запасів (марка автомобіля як основа виділення групи для запчастин) і ін. У складі групи ведеться номенклатурний облік запасів.

У додатках складського обліку група -- це ще і один з аналітичних рівнів рахунку обліку об'єктів зберігання. Якщо говорити про ієрархію рахунків, то вишиковується такий ланцюжок: синтетичний рахунок субрахунок -- склад -- група запасів.

При вході в режим Налаштування, довідники Основне налаштування > Довідник груп ТМЦ на екрані виникає вікно введення / перегляду інформації (Рис.3.2.).

У лівій частині екрану приведений список груп, в правій частині-- характеристики групи, на яку вказує курсор. При діях із списком визначені стандартні операції, використовувані при роботі з реєстрами.

Введення нової групи допускається у будь-який момент роботи з програмою. Видалення запису про групу можливо лише в тому випадку, якщо по ній не відкриті записи в номенклатурному довіднику і ця група не використана при налаштуванні схем зберігання ТМЦ. При введенні нової групи (пункт меню Правка Новий запис, відповідна кнопка на панелі інструментів або клавіша F4) вводяться значення параметрів групи.

Рис. 3.2. Екранна форма режиму Довідник груп ТМЦ.

Основні параметри форми введення:

· Шифр групи -- головна характеристика групи. При формуванні коди можуть використовуватися цифри, букви латинського і російського алфавітів (регістр не розрізняється). Спосіб шифрування груп довільний. Це можуть бути і номери по порядку, і змістовні найменування (наприклад, МБП). Єдина вимога до шифру -- його унікальність. При введенні унікальність шифру контролюється програмою. В тому випадку, якщо шифр використаний при налаштуванні схеми обліку зберігання запасів або при формуванні номенклатурного довідника, змінити його не можна.

· Найменування групи -- поле може містити будь-який текст і не має бути порожнім. Найменування доступне для коректування в ході поточної роботи з програмою, але слід мати на увазі, що непродумана зміна може привести до втрати звичної орієнтації при експлуатації додатка.

Налаштування рахунків МБП в експлуатації

Облік матеріалів (МБП) в експлуатації відрізняється від складського обліку, тому рахунки обліку МБП в експлуатації визначаються в окремому режимі. Перед початком експлуатації додатка Сировина. Матеріали обов'язково слід визначити всі рахунки МБП в експлуатації, які використовуватимуться в господарських операціях. При вході в режим Налаштування, довідники Основне налаштування Налаштування рахунків МБП розвертається реєстр вже введених рахунків (Рис.3.3).

Рис. 3.3 Екранна форма режиму Налаштування рахунків МБП в експлуатації.

При введенні рахунку пропонується план рахунків з додатка Бухгалтерський облік (звернення до довідника по клавіші F2), при цьому не можна вибрати рахунок, який задіяний в довіднику рахунків складського обліку.

Введені рахунки, на яких ведеться облік МБП в експлуатації, використовуються при налаштуванні типових операцій "Передача МБП в експлуатацію", "Переміщення МБП в експлуатації", "Списання МБП". Причому видалення рахунку з цього довідника можливо лише за відсутності типових операцій, що використовують для передачі даний рахунок і за відсутності по даному рахунку записів в журналі обліку МБП в експлуатації, а коригування використовуваного довідника МОЛ -- за відсутності документів руху по вказаному рахунку.

Даний режим дозволяє настроїти методи списання спецодягу на витрати для бухгалтерського і податкового обліку.

Введення і коректування даних здійснюється в спеціальному вікні (Рис. 3.4):

Рис. 3.4. Форма введення / коректування рахунку МБП в експлуатації.

· Номер рахунку -- вибирається з плану рахунків.

· Найменування -- найменування рахунку підвантажується автоматично відповідно до вибраного рахунку; поле доступне для коректування.

· Довідник МОЛ -- якщо на введеному рахунку підтримується аналітичний облік, то можна вибрати (клавішею Пропуск) одне із значень: Співробітники (облік ведеться по МОЛ) або Аналітика (об'єкти аналітичного обліку з аналітичного довідника).

Якщо на рахунку не відкритийвідчиняти аналітичний облікурахування, то до даного поля автоматично прив'язується лишетільки довідник "Співробітники". Змінитизраджувати налаштування довідника можливо лишетільки за відсутності документів руху по вказаному рахунку.

· Метод списання для спецодягу -- для цілей бухгалтерського обліку для спецодягу з терміном корисного використання до року вибирається (клавішею Пропуск) одне з передбачених значень: Процентний або Лінійний.

Процентний метод -- при передачі в експлуатацію вказується відсоток зносу.

Лінійний метод -- призначений лишетільки для номенклатури з ознакою "спецодяг".

Робота з картотекою

Наступним етапом підготовки до роботи з програмою є внесення залишків сировини і матеріалів на складах на момент початку роботи з додатком. Цей режим викликається в розділі головного меню Робота з картотекою. Така Робота з картотекою включає наступні режими (Рис.3.5)

Рис.3.5. Тека Робота з картотекою.

При введенні початкових залишків в картотеку складського обліку використовується номенклатурний довідник. Він може поповнюватися безпосередньо з режиму роботи з картотекою. Але в абсолютній більшості випадків номенклатурний довідник заповнюється заздалегідь безпосередньо в режимі Номенклатурний довідник. Те ж саме відноситься до Довідника партій запасів у тому випадку, коли на підприємстві використовується партионный облік.

Номенклатурний довідник

Вся номенклатура запасів, використовувана на підприємстві, має бути занесена в номенклатурний довідник. Довідник формується при початковому налаштуванні системи, але може бути доповнений в міру необхідності. Запис довідника має класифікуюче значення і прямо ніяк не співвідноситься з місцем зберігання або особливостями бухгалтерського / податкового обліку Така прив'язка здійснюється непрямим шляхом -- визначенням схем зберігання ТМЦ.

Довідник містить повну інформацію про товарно-матеріальні цінності, використовується у всіх робочих режимах при формуванні основних документів.

Для кожного виду запасів при занесенні його в довідник визначаються три основні характеристики:

група товарно-матеріальних цінностей;

номенклатурний номер;

найменування запасу;

а також деякі додаткові відомості.

Група і номенклатурний номер в сукупності однозначно визначають даний об'єкт зберігання. Це означає, що в межах однієї групи номенклатурні номери мають бути унікальні, алета для запасів зіз різних груп вони можуть і збігатися (див. Мал. 3_55).

Номенклатурний довідник викликається в режимі Робота з картотекою Номенклатурний довідник (Рис.3.6).