Методологічні засади обліку, економічного аналізу, внутрішнього та зовнішнього аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів та малоцінних необоротних активів на підприємствах хлібопекарської галузі на прикладі ДП АТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12

При роботі з номенклатурним довідником підтримується стандартний набір операцій роботи з реєстрами і додаткові операції, які зосереджені в пунктах кнопки "Операції"). При роботі з довідником слід пам'ятати, що запис, задіяний в картотеці складського обліку, не може бути видалена.

Мал. 3.6. Реєстр номенклатури товарів.

Відомості, що виводяться в полях Ціна залишку і Ціна визначена (дата визначення ціни залишку), підраховуються автоматично в процесі експлуатації додатка і в режимі ведення довідника не коректуються.

Екранна форма введення / коректування записів в довіднику номенклатури запасів має наступний вигляд:

Мал. 3.7. Екран введення / коректування запису номенклатурного довідника.

Заповнення полів форми:

· Група -- шифр групи заповнюється на основі даних довідника груп запасів сформованого раніше.

· Номенклатурний номер може мати довжину в 13 знаків і складатися з цифр, букв латинського і російського алфавітів (регістр букв не розрізняється). Номенклатурний номер вводиться користувачем самостійно або за умовчанням пропонується наступний. Він має бути унікальним усередині вибраної групи.

· Найменування вводиться з клавіатури (до 35 символів). Жодних додаткових обмежень не накладаються. Зміна можлива в процесі експлуатації.

· Одиниця виміру -- задається лише основна одиниця, яка є одиницею зберігання товару на складі.

· Спецодяг -- ознака віднесення номенклатури до "Спецодягу"; встановлюється і знімається уручну шляхом вибору з двох значень: Так / Немає.

· Код ОКДП може мати довжину до 20 символів, в додатку Сировина. Матеріали несе чисто інформаційне значення, але необхідний для формування рахунків-фактур відповідно до стандарту.

Наступні дев'ять рядків цієї форми можуть мати інші назви або взагалі не виводитися на екран залежно від способу налаштування параметрів Ці додаткові характеристики є допоміжними.

· Марка, Розмір, Профіль, Сорт -- поля призначені для довільного введення додаткової інформації по номенклатурі, яка може використовуватися для пошуку, сортування і фільтрації даних (як при роботі з номенклатурним довідником в різних режимах, так і при формуванні звітів). Для прискорення введення атрибутів ведуться спеціальні довідники атрибутів, які можуть оперативно доповнюватися. Ці довідники є однорівневими.

· Ієрархія. На відміну від довідників атрибутів, ієрархічні довідники є багаторівневими. Використовуючи їх, користувач дістає можливість вводити інформацію по номенклатурі, за допомогою якої надалі можна отримувати різні группировочные звіти по заданому рівню ієрархії. До номенклатурного номера "прив'язується" найменування останнього рівня ієрархічного довідника. Для цього в полі Ієрархія необхідно визначити ієрархічний довідник (список довідників викликається клавішею F2) і вибрати гілку ієрархії в спеціальному вікні (Рис.3.7).

Рис.3.7. Екранна форма введення ієрархічної "прив'язки".

При введенні кожного рівня користувач може користуватися довідником відповідного рівня вибраної ієрархії, при необхідності можливе введення нових значень. Зміна прив'язаного до номенклатурного номера значення ієрархії допустима у будь-який момент роботи. В цьому випадку номенклатурний номер автоматично змінює своє положення в ієрархії у всіх режимах роботи з номенклатурою і звітах.

· Ієрархічний довідник -- пропуском вибирається значення Так / Немає. Якщо Ви раніше вказали ієрархію і "прив'язали" до даної номенклатури ієрархічний довідник, то перегляд ієрархії, до якої прив'язаний номенклатурний номер, можливий з реєстру без відкриття картки номенклатури по кнопці "Операції" (пункт Ієрархія) або по клавішах Alt+I. При виборі Немає інформація ієрархічного довідника не відображується.

· Стандарт, Параметр -- числові атрибути можуть бути застосовані при налаштуванні друкарських форм складських документів і використані як параметри у формулах моделей калькуляції і шаблонах проводок типових операцій. Використання цих атрибутів і їх найменування визначаються в налаштуванні параметрів

· Норма запасу -- графа виводиться або не виводиться на екран залежно від налаштування параметрів. Вказується кількість норми запасу. Значення враховується при формуванні ведомости дефіциту товару на складі і розрахунку вільного до відпустки кількості товару.

Облік МБП в експлуатації

Тека Учет МБП в експлуатації містить наступні режими:

Рис.3.8. Тека Учет МБП в експлуатації.

Призначення першого режиму Журнал обліку МБП в експлуатації в якій те мірі аналогічно призначенню режиму Картотека складського обліку, але в цьому режимі ведеться облік МБП, вже списаних із складу в експлуатацію. У цьому режимі можна ввести початкові залишки по МБП в експлуатації і отримати інформацію про поточну наявність МБП в експлуатації в розрізі номенклатури і по матеріально-відповідальних особах (МОВЛЯВ).

Наступний режим Спісаніє МБП з експлуатації призначений для введення документів списання МБП.

Режим Перемещеніє МБП в експлуатації дозволяє оформити документ передачі МБП від одного МОЛ до іншого. Оскільки для введення МБП в эскплуатацию вони мають бути списані із складу, документ передачі МБП в експлуатацію формується в загальному режимі Облік руху запасів з виглядом руху Передача матеріалів (МБП).

Наступні два режими -- Амортизація спецодягу і Амортизація спецодягу - податкова -- дозволяють виробляти списання спеціального інструменту, спеціальних пристосувань, спеціального устаткування і спеціального одягу для цілей бухгалтерського і податкового обліку відповідно.

Журнал обліку МБП в експлуатації

Журнал МБП в експлуатації ведеться окремо по рахунках обліку МБП. Тому, якщо в налаштуванні рахунків МБП в експлуатації (див. п. 3.3.5) визначено декілька рахунків, то при вході в режим буде запропоновано вибрати рахунок журналу. Якщо визначений лише один рахунок МБП, то при виборі режиму відразу розкривається реєстр обліку МБП в експлуатації (Рис.3.9).

Рис.3.9. Екранна форма журналу обліку МБП в експлуатації.

Наявність МБП в обліку показується в розрізі матеріально-відповідальних осіб (з довідника співробітників) або об'єктів аналітичного обліку рахунку МБП, залежно від налаштування рахунку. У графі Кількість показується кількість переданих МБП даному МОЛ за вирахуванням вже списаних або переданих іншому МОЛ.

У нижній частині екрану вказується документ, на підставі якого здійснювалася передача МБП в експлуатацію, нарахований при передачі знос, дата закінчення терміну експлуатації. Правіше відображується інформація про кількість МБП: прийнятих даною матеріально-відповідальною особою, списаних і переданих іншому МОЛ по поточному рядку.

Записи в журналі формуються на підставі складських документів про передачу МБП в експлуатацію або переміщення МБП в експлуатації. Редагувати і видаляти ці записи в даному режимі не можна.

Також тут можливе введення початкових залишків по МБП, що знаходиться в експлуатації.

Сервісні можливості при роботі з реєстром

При роботі зекранною формою журналу обліку МБП в експлуатації доступна кнопка "Операції", яка включає наступні пункти:

Рис.3.10. Кнопка "Операції" в журналі обліку МБП в експлуатації.

· Рахунки витрат (клавіші Ctrl+Z) -- завдання рахунків витрат для запису по спецодягу, введеному в журнал обліку МБП в експлуатації в режимі введення початкових залишків.

· Рух по МОЛ вперед / Рух по МОЛ назад (клавіші End / Home) -- послідовне (зверху вниз / від низу до верху) переміщення в списку між матеріально-відповідальними особами (або об'єктами аналітичного обліку), якщо ведомость сформована по декількох МОЛ або об'єктам.

· Підсумовувати (клавіші Shift+F6) дозволяє розрахувати суму по всіх записах в журналі або по відфільтрованих записах.

Введення початкових залишків МБП в експлуатації

Для введення початкових залишків МБП, що знаходяться в експлуатації, передбачений режим введення даних (пункт меню Правка Новий запис, відповідна кнопка на панелі інструментів або клавіша F4), в цьому випадку у верхній частині екрану з'являється напис Початковий залишок. Введені таким чином відомості можна коректувати в даному режимі, якщо по ним ще не вироблялося списання або передача іншому МОЛ. Введення і коректування таких записів здійснюються в спеціальному вікні:

Рис. 3.11. Екранна форма введення / коректування МБП в експлуатації.

· Відповідальна для Мат. особа -- вибирається з довідника відповідно до налаштування рахунку поточного журналу обліку МБП -- довідник співробітників або аналітичний довідник рахунку МБП в експлуатації (залежно від налаштування).

· Група, н/номер і партія вибираються відповідно з довідника груп, номенклатурного довідника і довідника партій. Для введення МБП по якій-небудь групі запасів необхідно, щоб для неї вже був визначений метод обліку в схемі зберігання. Номенклатурний номер і партія можуть при цьому оперативно вводитися в довідники.

· Кількість -- вводиться кількість МБП, яка числилася в обліку за МОЛ на початок поточного періоду.

· Вартість залишку в складських цінах вводиться повністю на всю вказану в попередньому полі кількість.

· Тривалість експлуатації -- при необхідності вказується тривалість експлуатації МБП в місяцях.

· Метод списання -- для МБП з ознакою "спецодяг" метод списання заповнюється автоматично відповідно до налаштування рахунків обліку МБП в експлуатації для даного СПИ. Для спецодягу з лінійним методом списання можна вказати накопичений знос. Якщо для МБП не вказана ознака "спецодяг", або відповідно до вказаного СПИ метод списання встановлений Процентний, то доступно для заповнення поле Початковий знос %.

· Початковий знос -- вводиться знос (у відсотках), вже нарахований по цьому МБП на момент введення початкових залишків.

· Накопичений знос -- сума накопиченого зносу. При введенні початкових залишків вводиться користувачем, надалі змінюється автоматично при закритті ведомости амортизації і при формуванні документів на переміщення МБП.

· Рахунок витрат, Шифр витрат -- поля доступні для МБП з ознакою "Спецодяг" з лінійним методом списання і призначені для введення рахунку і аналітики, на яких списуватимуться суми нарахованої амортизації спецодягу.

· Дата видачі -- дата переміщення МБП між матеріально-відповідальними лиуами.

· Номер документа -- вводиться номер документа, на підставі якого була здійснена передача МБП.

· Дата введення в експлуатацію -- при введенні початкових залишків не може бути більше дати початку поточного періоду. Введення в експлуатацію в поточному періоді виробляється через документи руху.

Після закриття розрахункового періоду вся введена інформація залишається, а в журналі МБП в експлуатації для тих записів, які були передані в закритому періоді, в полі Залишок з'являється запис "з попереднього періоду".

У режимі коректування (пункт меню Правка Редагувати / клавіша Enter) ручна модифікація полів, починаючи з поля Вартість залишку заборонена, якщо існує хоч би одна ведомость амортизації відповідного типа і / або є документ переміщення або списання по рядку.

У формі введення / коректування записів для МБП з лінійним методом списання передбачена кнопка "Под. облік або комбінація клавіш Ctrl+N, яка дозволяє ввести / проглянути інформацію за вартістю залишків в сумі накопиченого зносу і амортизаційну групу для цілей податкового обліку

На відміну від документів передачі МБП в експлуатацію, бухгалтерські рахунки витрат в початкових залишках доступні для введення і коректування лише для спецодягу з лінійним методом списання. Податкові рахунки витрат доступні для введення і коректування лише для спецодягу з лінійним методом списання і що перевищує за своєю вартістю для податкового обліку максимальну вартість спецодягу, визначену в налаштуванні параметрів

Списання МБП з експлуатації

Списання МБП з експлуатації виробляється на підставі документів -- відомостей списання, що формуються в режимі Учет МБП в експлуатації ЃЕ Списання МБП з експлуатації. При вході в режим на екран виводиться реєстр вже наявних відомостей списання.

Рис. 3.12. Реєстр відомостей списання МБП з експлуатації.

У нижній частині екрану для поточної відомості вказується шифр і найменування МОЛ або об'єкту аналітичного обліку, з яких робилося списання. Ця інформація буде відсутня, якщо списання здійснювалася по декількох МОЛ або об'єктам.

Робота з відомостю списання

При роботі з реєстром допустимі звичайні режими роботи із списками.

При коректуванні ведомости списання (пункт меню Правка Редагувати, відповідна кнопка на панелі інструментів або клавіша Enter) або при введенні нової ведомости (пункт меню Правка Новая запись, відповідна кнопка на панелі інструментів або клавіша F4) на екрані розкривається форма вигляду (Рис.3.13):

Рис.3.13. Відомость списання МБП зексплуатації.

Відомость складається з двох частин У верхній частині, заголовку відомости, вказуються загальні відомості по документу -- код типової операції, номер і дата документа, причина списання. Рахунок обліку МБП в експлуатації і шифри МОЛ або аналітичних об'єктів, по яких ведеться облік, вибираються з відповідних довідників, ці поля є умовами накладення фільтру при розкритті журналу МБП в експлуатації для внесення відомостей про списані МБП. Якщо ці поля не заповнені -- розкривається вся картотека МБП в експлуатації. У верхньому вікні показана також загальна сума списання, яка підраховується автоматично при введенні відомости.

У середній частині ведомости доступний перегляд і сортування вже введених рядків. Введення і коректування рядків здійснюються в меню, що розкривається по пункту, Правка - Новий запис, кнопці на панелі інструментів або по клавіші F4 журналі МБП в експлуатації.

Набор списку МБП до списання виробляється аналогічно набору списку з картотеки при формуванні документів витрати із складу. На відміну від складської картотеки, в пропонованому журналі по кожному МБП виводиться інформація про документ передачі, МОЛ і терміні закінчення експлуатації. У цьому реєстрі допустимі наступні операції роботи із списками: сортування кнопка на панелі інструментів або клавіша F3) і пошук по різних параметрах (пункт меню Правка - Пошук, відповідна кнопка на панелі інструментів або клавіша F7).

Для прискорення набору списку МБП до списання можна скористатися додатковою функцією, що викликається по пункту Списати все (кнопка "Операції") або натисненням клавіші "+". При цьому видається запит, в якому слід вибрати один з пропонованих варіантів списання МБП в списку (Рис.3.14):

Рис.3.14. Запит на списання.

Перенесення набраного списку МБП у ведомость списання здійснюється по пункту Перенести у ведомость (кнопка "Операції") або натисненням клавіші Tab.

Після цього виробляється формування проводок по документу (пункт меню Правка - Зберегти, відповідна кнопка на панелі інструментів або клавіша F10). Генерація проводок виробляється на підставі типових операції по списанню МБП.

Рис. 3.15. Реєстр МБП в експлуатації для списання.

У нижній частині виводиться інформація по кожному рядку відомости списання: номер складу, з якого МБП були передані в експлуатацію, шифр і номер документа надходження МБП в експлуатацію, шифри і найменування МОЛ або об'єктів аналітичного обліку з яких робиться списання, а також суму списання по рядку.

При списанні МБП з ознакою "спецодяг" в записі здавальника зменшується вартість, що амортизується, накопичений бухгалтерський і податковий знос (вартості, що пропорційно амортизується).

Якщо рядки відомости списання для МБП з ознакою "спецодяг" віддаляються, значення вартості, що амортизується, і накопиченого зносу здавальника відновлюються.

Відповідні рядки відомости списання можна видалити лише в тому випадку, якщо немає відомости амортизації, з датою більше дати списання, в яку попали рядки здавальників, з яких списали спецодяг.

Основним завданнями обліку МШП на Хлібокомбінаті № 12 є:

1) визначення первісної вартості придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів;

3.5 Висновки і пропозиції за розділом

На субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальних інструментів і спеціальних пристосувань, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів.

На Хлібокомбінаті № 12 застосовується прямолінійний метод нарахування амортизації, який ще донедавна був найпоширенішим на вітчизняних підприємствах. Щомісячна сума амортизації визначається діленням вартості об'єкта, що амортизується (первісна за вирахуванням ліквідаційної), на кількість місяців очікуваного корисного використання об'єкта.

Нарахування амортизації провадиться щомісячно незалежно від фінансових результатів. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, а також призупиняється на період реконструкції, модернізації об'єкта.

Суму нарахованої амортизації на підприємстві відображають за дебетом рахунків обліку витрат i кредитом рахунку 13 "Знос необоротних активів".

2) контроль за зберіганням їх як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;

3) контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації;

4) виявлення зносу МШП за час їх експлуатації, а також правильне віднесення цього зносу на затрати підприємства кожного періоду.

Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про МШП і розкриття її у фінансовій звітності здійснюються на основі П(С)БО 9 "Запаси".

Одиницею обліку МШП, як i інших запасів, є їх найменування або однорідна група. Оприбуткування МШП здійснюється за первісною вартістю. Первісна вартість залежить від способу одержання МШП.

Запаси при вибутті (в т.ч. МШП), згідно Наказу про облікову політику, оцінюються за методом FIFO.

Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, які передані в експлуатацію, виключається із складу активів (списується з балансу).

Удосконалення обліку та аналізу активів здійснюється за допомогою автоматизованого обліку на підприємстві, що дозволяє практично повністю вирішити проблему точності та оперативності інформації.

Під час проведення інвентаризації перед підприємством постають дві основні задачі: як правильно провести інвентаризацію і як документально її оформити. У більшості випадків це задачі інвентаризаційної комісії, а задача бухгалтерії - правильно відобразити інвентаризаційні різниці у бухгалтерському та податковому обліку.

Склад комісії формують спеціалісти, які добре розуміються на об'єктах інвентаризації, їх цінах та вимогами до обліку.

При проведенні інвентаризації комісія повинна визначити фактичну наявність і стан об'єктів шляхом підрахунку, виміру, зважування, огляду аж до лабораторних вимірів і аналізів у місцях збереження, а також наявність і стан об'єктів перевірки за матеріально відповідальними особами.

З метою забезпечення зберігання цих предметів в експлуатації, підприємство повинне організувати контроль за рухом таких цінностей, зокрема, вести оперативний облік у кількісному вираженні по місцях експлуатації і матеріально відповідальним особам протягом терміну їхнього фактичного використання.

Якщо інструменти й пристосування видаються у тимчасове користування (як правило, протягом зміни), в таких випадках треба використовувати інструментальні марки (жетони), де вказано номер цеху, табельний номер робітника, номер кладовки. Можливе застосування одно-і двомарочних варіантів такого обліку. За одномарочним варіантом робітникам, яким протягом зміни треба буде кілька разів отримувати інструменти для виконання передбачених технологією робіт, видають необхідну кількість (4 - 6) інструментальних марок, за котрі вони розписуються в інструментальній картці чи книжці. В обмін на ці марки, які комірник поміщає на місця зберігання інструментів, робітники одержують необхідні їм інструменти для тимчасового користування. При поверненні інструментів процес відбувається у зворотному порядку: інструменти кладуть на місце, а робітник отримує зданий жетон (інструментальну марку), й наступного разу знову може отримати таким самим чином необхідні для роботи приладдя чи інструменти. Застосування таких жетонів пришвидшує видачу інструментів, що на великих підприємствах дуже важливо, оскільки часто поблизу інструментально-роздавальних кладовок утворюються значні черги, що зумовлює непродуктивні втрати робочого часу, і не може свідчити про високий рівень управлінського обліку. За виданими інструментальними марками легко визначити, в якого робітника знаходиться той чи інший інструмент або приладдя. Однак при одномарочному варіанті доволі багато часу йде на визначення кількості інструментів (приладдя), що знаходяться одночасно в того чи іншого робітника. Тому часто застосовують двомарочний варіант обліку, за яким використовуються марки з табельними номерами робітників і марки з номенклатурними номерами інструментів, котрі робітникам не видаються, а знаходяться на місцях зберігання інструментів. Перші при видачі інструментів кладуть на місця їхнього зберігання, а другі - на контрольну дошку з табельними номерами робітників. Таким чином, наглядно видно, які інструменти одночасно знаходяться в того чи іншого робітника, що посилює контроль за цільовим використанням інструментів, своєчасним поверненням їх у кладовку, коли виникає гостра потреба в них на іншому робочому місці. Так само можна організувати облік змінного спецодягу, вимірювальних приладів, якщо вони видаються на нетривале користування.

Точні дані про фактичне забезпечення інструментами й приладдями можливі за умови чіткого обліку їхнього знаходження у відповідних місцях: на складах, у центрах відповідальності, ремонті тощо. Необхідно, щоб контроль - один із найголовніших аспектів управлінського обліку - здійснювався всюди на кожному робочому місці, безперечно, в межах компетенції таких працівників. Щодо розглянутого документа важливим є забезпечення дотримання встановлених термінів виконання передбачених робіт, що мають контролювати як відповідальні особи майстерні (цеху), де вони виконувались, так і комірник інструментально-роздавальної кладочки, зіставляючи дату складання замовлення з датою повернення інструменту (приладдя).

Враховуючи, що питання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності належать до компетенції Міністерства фінансів України, а також те, що вже встановлено часовий критерій для визначення належності до МШП, на мою думку, слід застосовувати цей критерій і до податкового обліку. Тим більше, що саме цей критерій є вирішальним для визначення належності активу до основних засобів з метою ведення податкового обліку (підпункт 8.2.1 ст. 8 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств").

РОЗДІЛ IV. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ МШП ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

4.1 Теоретичні основи економічного аналізу МШП та інших необоротних активів

Економічний аналіз являє собою системне, комплексне і взаємопов'язане вивчення економічної діяльності організаційних структур з метою виявлення та мобілізації резервів, визначення ступіню впливу факторів на результати виробничих процесів за допомогою опрацювання відповідної інформації.

Технічний стан необоротних активів характеризується їх зносом (придатністю).

Коефіцієнт зносу показує питому вагу вартості необоротних активів, що вже перенесена на вироблену продукцію.

Коефіцієнт зносу обчислюється за наступною формулою (4.1).

, (4.1)

де Кзносу - коефіцієнт зносу;

Знос - знос інших малоцінних необоротних активів;

ПВ - первісна вартість інших малоцінних необоротних активів;

ЗВ - залишкова вартість інших малоцінних необоротних активів.

Коефіцієнт придатності показує питому вагу малоцінних необортних матеріальних активів, які придатні для подальшого використання у процесі виробництва продукції.

, (4.2)

де К прид. - коефіцієнт придатності.

Коефіцієнти зносу та придатності розраховуються як на початок, так і на кінець періоду. Чим нижче коефіцієнт зносу та вище коефіцієнт придатності, тим краще технічний стан підприємства. Важливий етап аналізу необоротних активів є вивчення їх руху. Рух необоротних активів характеризується коефіцієнтами оновлення, вибуття, приросту. Коефіцієнт оновлення відбиває інтенсивність оновлення необоротних активів і визначається як відношення вартості необоротних активів, які надійшли за звітний період, до їх вартості на кінець звітного періоду.

, (4.3)

де Необ.Анадійшли - малоцінні необоротні матеріальні активи, які надійшли за звітний період;

Необ.Ак. - вартість МНМА на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт вибуття характеризує ступінь інтенсивності вибуття МНМА із господарського використання і розраховується наступним чином:

, (4.4)

де Квиб. - коефіцієнт вибуття;

Необ.Авибули - малоцінні необоротні матеріальні активи, які вибули за звітний період;

Необ.Ап. - вартість МНМА на початок звітного періоду.

Коефіцієнт приросту характеризує рівень приросту МНМА за звітний період, розраховується як відношення вартості приросту малоцінних необоротних матеріальних активів до їх вартості на початок періоду.

, (4.5)

де Кпр. - коефіцієнт приросту; Необ.Апр. - вартість приросту МНМА.

Аналіз малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві проводиться, виходячи з їхньої класифікації по структурі та по місцю знаходження - таблиця 4.1.

Таблиця4.1 Аналіз структури малоцінних та швидкозношуваних предметів

Показник	За фактичний період	За звітний період	Відхилення
			Абсолютне, +/-	Відносне, %
1. Малоцінні та швидкозношувані предмети, в т.ч.:	А	В	С=В-А	С/2А*100%
1.1. За роллю у виробничому процесі:
а) виробничого призначення;	А1	В1	С1=В1-А1	С1/А1*100%
б) невиробничого призначення	А2	В2	С2=В2-А2	С2/А2*100%
1.2. За місцем зберігання:
а) МШП на складі;	А3	В3	С3=В3-А3	С3/А3*100%
б) МШП в експлуатації	А4	В4	С4=В4-А4	С4/А4*100%
1.3. За вартістю:
а) до 10 грн.;	А5	В5	С5=В5-А5	С5/А5*100%
б) більше 10 грн.	А6	В6	С6=В6-А6	С6/А6*100%

Аналіз структури малоцінних та швидкозношуваних предметів здійснюється шляхом визначення питомої ваги кожної структурної одиниці МШП у загальній вартості малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві. Потім аналізується абсолютне та відносне відхилення даних звітного року від фактичного.

Також малоцінні та швидкозношувані предмети класифікуються за місцем зберігання: МШП на складі та МШП ув експлуатації. Аналіз структури МШП за місцем знаходження наведено у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Аналіз структури малоцінних та швидкозношуваних предметів за місцем знаходження

Показники	Залишки	Відхилення
	Факт	Звіт	В сумі, тис.грн.	В питомій вазі, %
	Сума, тис.грн.	Питома вага, %	Сума, тис.грн.	Питома вага, %
1. Малоцінні та швидкозношувані предмети, в т.ч.:	А=A1+A2	100	В=B1+B2	100	В-А	-
а) МШП на складі;	А1	С1=А1/А*100%	В1	D1=B1/B*100%	В1-А1	D1-C1
б) МШП в експлуатації	А2	С2=А2/А*100%	В2	D2=B2/B*100%	В2-А2	D2-C2

У відповідності з класифікацією малоцінні та швидкозношувані предмети поділяються також за призначенням. (табл. 4.3.).

Таблиця4.3 Аналіз структури малоцінних та швидкозношуваних предметів за призначенням

Показники	Залишки	Відхилення
	Факт	Звіт	В сумі, тис.грн.	В питомій вазі, %
	Сума, тис.грн.	Питома вага, %	Сума, тис.грн.	Питома вага, %
1. Малоцінні та швидкозношувані предмети, в т.ч.:	А=A1+A2	100	В=B1+B2	100	В-А	-
а) МШП виробничого призначення;	А1	С1=А1/А*100%	В1	D1=B1/B*100%	В1-А1	D1-C1
б) МШП невиробничого призначення	А2	С2=А2/А*100%	В2	D2=B2/B*100%	В2-А2	D2-C2

За даними таблиці робиться висновок про зміни у структурі МШП за призначенням. Зміни обчислюються як в сумі, так і в питомій вазі.

Основним показником ефективності використання малоцінних та швидкозношуваних предметів є їх оборотність. Її звичайно обраховують в днях обороту шляхом ділення середніх залишкі малоцінних та швидкозношуваних предметів на середньоденний товарообіг або множенням середніх залишків малоцінних та швидкозношуваних предметів на кількість днів аналізуємого періоду та діленням на товарообіг за цей період.

Середньорічні залишки малоцінних та швидкозношуваних предметів можуть визначатися по середній хронологічній або арифметичній (за даними поточного обліку).

При обрахуванні оборотності малоцінних та швидкозношуваних предметів товарообіг прийнято брати в роздрібних цінах.

Оборотність малоцінних та швидкозношуваних предметів можна розглядати також і в кількості обертів (швидкість обернення).

Швидкість обернення обраховується шляхом ділення обсягу товарообігу за вивчаємий період на середні залишки малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Оборотність матеріальних цінностей вивчають в динаміці. По підприємству встановлюють, наскільки прискорилась або уповільнилася оборотність малоцінних та швидкозношуваних предметів та скільки внаслідок цього вивільнилося або додатково залучено коштів. Для визначення цієї суми, внаслідок зміни часу обернення малоцінних та швидкозношуваних предметів, необхідно фактичний середньоденний товарообіг звітного періоду помножити на прискорення або уповільнення оборотності малоцінних та швидкозношуваних предметів в днях.

Прискорення обертання оборотних коштів підприємства, до яких належать і МШП, призводить як до підвищення ефективності їх використання, так і до ефективності діяльності в цілому. За умов прибуткової роботи підприємства наслідком прискорення обертання оборотних коштів є збільшення величини виробленої продукції та річного прибутку. У випадку, коли існують обмеження попиту на продукцію, що виробляє підприємство, прискорення процесу обертання призводить до вивільнення з обороту певної суми оборотних коштів і появи можливості їх використання в іншому напрямку діяльності підприємства з метою отримання додаткового прибутку або досягнення певного соціального ефекту.

Оскільки виробничі запаси займають найбільшу частку в структурі оборотних активів, стабілізація діяльності підприємства значною мірою залежить від їх стану, ефективного використання та оптимізації їх обороту. Тому підприємства мають нормувати оборотні кошти.

Норматив власних оборотних коштів -- це мінімальний (оптимальний) рівень оборотних коштів, необхідний підприємству для стабільної роботи. Підприємство визначає (розраховує) нормативи власних оборотних коштів.

При прямому методі розрахунку нормативів застосовують два показники:

-- одноденні витрати (потреба споживання підприємством), що визначається згідно з кошторисом витрат за квартал, рік;

-- норматив запасу в днях.

Значення нормування оборотних коштів полягає в наступному:

По-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва.

По-друге, нормування оборотних коштів дає змогу ефективно використовувати оборотні кошти на кожному підприємстві.

По-третє, від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності.

По-четверте, обгрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприємницької діяльності.

Норматив для малоцінних ти швидкозношуваних предметів залежить від складу цієї статті. Норматив оборотних коштів для малоцінних і швидкозношуваних предметів визначається окремо для кожної групи незалежно від характеру їх використання у виробництві: малоцінний і швидкозношуваний господарський інвентар; спеціальний одяг і спеціальне взуття; спеціальний інструмент і спеціальні пристосування; змінне обладнання: виробнича тара. Потреби в оборотних коштах для кожної групи розраховується для створення запасів на складі та в експлуатації.У зв'язку з тим, що вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, які знаходяться в експлуатації, відображається в обліку за мінусом зносу, то, визначаючи норматив, беруть у рахунок 50 % їхньої повної вартості. Решта вартості списується на собівартість продукції під час передачі зі складу в експлуатацію. Для визначення нормативу оборотних коштів на складі малоцінні та швидкозношувані предмети враховуються за їхньою повною вартістю.

Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розробку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період - рік (як правило), півріччя, квартал.

4.2 Економічний аналіз малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів на Хлібокомбінаті №12

Технічний стан необоротних активів характеризується їх зносом (придатністю).

Коефіцієнт зносу показує питому вагу вартості необоротних активів, що вже перенесена на вироблену продукцію.Коефіцієнт зносу обчислюється за наступною формулою (4.1)

Так, на початок 2006 року коефіцієнт склав:

0,51.

На кінець 2006 року:

0,52.

У 2007 році коефіцієнт зносу дорівнював:

На початок: 0,52.

На кінець: 0,54.

Коефіцієнт придатності показує питому вагу малоцінних необортних матеріальних активів, які придатні для подальшого використання у процесі виробництва продукції. Коефіцієнт придатності розраховується за допомогою формули (4.2).

На початок 2006 року: Кприд. = 1-0,51=0,49

На кінець 2006 року:Кприд. = 1-0,52=0,48.

У 2007 році даний показник складав:

На початок 2007 року: Кприд. = 1-0,52=0,48

На кінець 2007 року:Кприд. = 1-0,54=0,46.

Коефіцієнт оновлення відбиває інтенсивність оновлення необоротних активів і визначається як відношення вартості необоротних активів, які надійшли за звітний період, до їх вартості на кінець звітного періоду. Для розрахунку даного показника використаємо формулу (4.3).

2006 рік: =0,02.

2007 рік: =0,06.

Коефіцієнт вибуття характеризує ступінь інтенсивності вибуття МНМА із господарського використання і розраховується за формулою (4.4)

У 2006 році даний коефіцієнт дорівнював:

Квиб.==0,05.

За 2007 рік значення показника було таким:

Квиб.==0,05.

Коефіцієнт приросту характеризує рівень приросту МНМА за звітний період, розраховується як відношення вартості приросту малоцінних необоротних матеріальних активів до їх вартості на початок періоду (формула (4.5)):

2006 рік: Кпр.==0,002.

2007 рік: Кпр.==0,01.

Зробивши розрахунки основних показників ефективності використання МНМА, можна зробити висновок, що значення показників значно не змінилися внаслідок незначних змін у вартості МНМА. Майже 50% малоцінних необоротних активів придатні для використання у подальшому процесі виробництва продукції. Збільшився коефіціент приросту з 0,002 у 2006 році до 0,01 у 2007 році. Дуже низьке значення коефіціента оновлення, що свідчить про невисокий рівень оновлення МНМА на підприємстві.

Проведемо аналіз малоцінних та швидкозношуваних предметів на Хлібокомбінаті № 12. Дані аналізу наведені у таблицях 4.4.

Таблиця 4.4. Аналіз структури малоцінних та швидкозношуваних предметів

Показники	За 12 місяців 2006 р.	За 12 місяців 2007 р.	Відхилення
			Абсолютне, +/-	Відносне, %
1. Малоцінні та швидкозношувані предмети, в т.ч.:	107,8	136,4	28,6	26,53
1.1. За роллю у виробничому процесі:
а) виробничого призначення;	89,5	98,2	8,7	9,72
б) невиробничого призначення	18,3	38,2	19,9	108,74
1.2. За місцем зберігання:
а) МШП на складі;	74,2	93,56	19,36	26,09
б) МШП в екплуатації	33,6	42,84	9,24	27,50
1.3. За вартістю:
а) до 10 грн.;	51,4	55,6	4,2	8,17
б) більше 10 грн.	105,02	126,61	21,59	20,56
2. Знос МШП	78,2	81,5	3,3	4,22
3.Результати інвентаризації:
а) нестача МШП;	0,3	0,2	-0,1	-33,33
б) надлишки МШП	0,5	0,3	-0,2	-40,00

За даними таблиці слідує, що на Хлібокомбінаті № 12 обсяги малоцінних та швидкозношуваних предметів збільшилися на 28,6 тис. грн., або на 26,53%.

У складі МШП переважають малоцінні та швидкозношувані предмети виробничого призначення.

На підприємстві знаходяться, головним чином, МШП, вартість яких більше 10 грн. Відмічається збільшення нарахування суми зносу на 3,3 тис.грн. або на 4,22 %.

За результатами інвентаризації за звітні періоди виявлено зменшення сум нестач на 0,1 тис. грн. та зменшення надлишків на 0,2 тис. грн.

Аналіз структури МШП за місцем знаходження наведений у таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 Аналіз структури малоцінних та швидкозношуваних предметів за місцем знаходження

Показники	Залишки	Відхилення
	2006 рік	2007 рік	В сумі, тис.грн.	В питомій вазі, %
	Сума, тис.грн.	Питома вага, %	Сума, тис.грн.	Питома вага, %
1. Малоцінні та швидкозношувані предмети, в т.ч.:	107,8	100	136,4	100	28,6	-
а) МШП на складі;	74,2	68,83	93,56	68,59	19,36	-0,24
б) МШП в екплуатації	33,6	31,17	42,84	31,41	9,24	0,24

Малоцінні та швидкозношувані предмети поділяються за місцем їх зберігання: на складі (74%) та в експлуатації (34%). З таблиці 4.5 видно, що вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі за 2006 рік становила 74,2 тис.грн., а за 2007 рік - 93,56 тис.грн. Вартість МШП в експлуатації збільшилася на 9,24 тис. грн. Питома вага МШП на складі перевищує питому вагу МШП в експлуатації на 0,24 %. На підприємстві відмічається тенденція збільшення малоцінних та швидкозношуваних предметів. У відповідності з класифікацією малоцінні та швидкозношувані предмети поділяються також за призначенням (табл. 4.6).

Таблиця 4.6 Аналіз структури малоцінних та швидкозношуваних предметів за призначенням

Показники	Залишки	Відхилення
	2006 рік	2007 рік	В сумі, тис.грн.	В питомій вазі, %
	Сума, тис.грн.	Питома вага, %	Сума, тис.грн.	Питома вага, %
1. Малоцінні та швидкозношувані предмети, в т.ч.:	107,8	100	136,4	100	28,6	-
а) МШП виробничого призначення;	89,5	83,02	98,2	71,99	8,7	-11,03
б) МШП невиробничого призначення	18,3	16,98	38,2	28,01	19,9	11,03

Як бачимо з таблиці 4.6, на підприємстві переважають МШП виробничого призначення (83% із загальної вартості МШП).

Отже, узагальнюючи результати аналізу можна відмітити, що на Хлібокомбінаті № 12 спостерігається тенденція збільшення обсягів малоцінних та швидкозношуваних предметів, як в цілому, так і по структурі, знос малоцінних та швидкозношуваних предметів нараховується своєчасно та правильно, існують недоліки у зберіганні малоцінних та швидкозношуваних предметів, що відображається у наявності нестач та надлишків матеріальних цінностей.

Основним показником ефективності використання малоцінних та швидкозношуваних предметів є їх оборотність. Її звичайно обраховують в днях обороту шляхом ділення середніх залишкі малоцінних та швидкозношуваних предметів на середньоденний товарообіг або множенням середніх залишків малоцінних та швидкозношуваних предметів на кількість днів аналізуємого періоду та діленням на товарообіг за цей період.

Середньорічні залишки малоцінних та швидкозношуваних предметів можуть визначатися по середній хронологічній або арифметичній (за даними поточного обліку).

При обрахуванні оборотності малоцінних та швидкозношуваних предметів товарообіг прийнято брати в роздрібних цінах.

Оборотність МШП у 2006 році дорівнювала:

= 0,64.

Оборотність МШП за 2007 рік складає:

= 0,61.

Оборотність малоцінних та швидкозношуваних предметів можна розглядати також і в кількості обертів (швидкість обернення).

Швидкість обернення обраховується шляхом ділення обсягу товарообігу за вивчаємий період на середні залишки малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Швидкість оберненя 2006 року складає:

= 562,99,

а у 2007 році:

= 588,14.

Узагальнимо отримані дані в таблиці 4.7.

Таблиця 4.7 Основні показники ефективності використання малоцінних та швидкозношуваних предметів

Показник	Рік	Відхилення
	2006	2007
Оборотність МШП	0,64	0,61	-0,03
Швидкість обернення	562,99	588,14	25,15

Отже, у 2007 році порівняно з попереднім 2006 роком оборотність малоцінних та швидкозношуваних предметів уповільнилася на 0,03, а швидкість обертання прискорилася на 25,15 днів.

Оборотність матеріальних цінностей вивчають в динаміці. По підприємству встановлюють, наскільки прискорилась або уповільнилася оборотність малоцінних та швидкозношуваних предметів та скільки внаслідок цього вивільнилося або додатково залучено коштів. Для визначення цієї суми, внаслідок зміни часу обернення малоцінних та швидкозношуваних предметів, необхідно фактичний середньоденний товарообіг звітного періоду помножити на прискорення або уповільнення оборотності малоцінних та швидкозношуваних предметів в днях.

Прискорення обертання оборотних коштів підприємства, до яких належать і МШП, призводить як до підвищення ефективності їх використання, так і до ефективності діяльності в цілому. За умов прибуткової роботи підприємства наслідком прискорення обертання оборотних коштів є збільшення величини виробленої продукції та річного прибутку. У випадку, коли існують обмеження попиту на продукцію, що виробляє підприємство, прискорення процесу обертання призводить до вивільнення з обороту певної суми оборотних коштів і появи можливості їх використання в іншому напрямку діяльності підприємства з метою отримання додаткового прибутку або досягнення певного соціального ефекту.

Викликає занепокоєння зменшення оборотності малоцінних та швидкозношуваних предметів, що пов'язано зі зменшенням чистого доходу від реалізації продукції.

4.3 Висновки і пропозиції за розділом

Економічний аналіз є важливим інструментом пошуку внутрішньовиробничих резервів економії та раціонального використання запасів. На досліджуваному підприємстві питанням організації економічного аналізу не приділяється належної уваги. Так, великою проблемою для більшості машинобудівних заводів є відсутність спеціальних відділів економічного аналізу. Як наслідок процес проведення аналізу там або зовсім відсутній або ведеться розрізнено відділами та службами, а дуже часто і окремими службовцями, які не володіють достатніми знаннями. Крім того, жоден функціональний відділ підприємства ні матеріально, ні морально не зацікавлений у щоденному виявлені негативних відхилень, які виникають по їх прямій або опосередкованій вині

Аналізом використання запасів на підприємствах повинні займатися служби нормування або комплексні бригади, які доцільно об'єднувати в самостійні відділи економічного аналізу до складу яких би входили технологи, конструктори, економісти, працівники служб нормування матеріалів, технічного контролю та матеріально-технічного постачання, представники виробничих підрозділів. Такі відділи повинні створюватися адміністрацією підприємства. Створення єдиного підрозділу, який би займався економічним аналізом взагалі і оперативним, зокрема, дозволить покращити його якість.

Важливим моментом при організації аналізу використання виробничих запасів є те, що він повинен проводитися як по підприємству - в цілому, так і в низових ланках підприємства, тобто по окремим цехам, зокрема.

Аналіз малоцінних та швидкозношуваних предметів, а також інших необоротних малоцінних активів проводиться переважно за підсумками роботи звітного періоду. Внаслідок цього резерви виявляються із запізненням, а результати аналізу не можуть бути своєчасно та ефективно використані. Для характеристики ефективності використання малоцінних необоротних активів використовуваються наступні показники: коефіцієнти придатності, зносу, вибуття, оновлення та приросту, які характеризують технічний стан та рух необоротних активів. Зробивши розрахунки основних показників ефективності використання МНМА, можна зробити висновок, що значення показників значно не змінилися внаслідок незначних змін у вартості МНМА. Майже 50% малоцінних необоротних активів придатні для використання у подальшому процесі виробництва продукції. Збільшився коефіціент приросту з 0,002 у 2006 році до 0,01 у 2007 році. Дуже низьке значення коефіціента оновлення, що свідчить про невисокий рівень оновлення МНМА на підприємстві. Аналіз структури малоцінних та швидкозношуваних предметів здійснюється шляхом визначення питомої ваги кожної структурної одиниці МШП у загальній вартості малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві. Потім аналізується абсолютне та відносне відхилення даних звітного року від фактичного. В процесі дослідження визначені основні напрями забезпечення економного й ефективного використання наявних ресурсів. Для підвищення ефективності виробництва запропоновано впроваджувати заходи з раціонального використання виробничих запасів. Одним з таких напрямків є встановлення обґрунтованих норм витрат запасів, в тому числі і малоцінних та швидкозношуваних предметів. Організація ефективної системи контролю за використанням малоцінних та швидкозношуваних предметів може бути забезпечена лише в тісному взаємозв'язку з нормуванням, аналізом і системою стимулювання економії ресурсів. Але як в економічній літературі, так і на практиці питання аналізу малоцінних та швидкозношуваних предметів запасів і їх використання розглядаються найчастіше ізольовано, без зв'язку з іншими функціями управління. Нормування використання запасів є одним із способів, який виступає активним засобом ресурсозбереження, і відповідно слугує однією з найважливіших передумов раціонального використання сировини й матеріалів в процесі виробництва. Нормування є необхідною передумовою організації обліку раціонального використання запасів і передує обліку і аналізу. Від реальності нормативних показників залежить дієвість всієї системи обліку використання матеріальних ресурсів. На Хлібокомбінаті № 12 процесу нормування виробничих запасів повинна приділятися особлива увага. Зокрема, це стосується заготівельних цехів, де споживається основна частина виробничих запасів, і вирішується проблема раціонального використання матеріалів. Розрахунок норм виробничих запасів забезпечує досягнення таких цілей. По-перше, дозволяє зменшити їх загальне використання; по-друге, не дозволяє безгосподарно обходитися з матеріальними цінностями, і відповідно надає можливість підвищити ступінь ефективності їх використання; по-третє, має велике виховне значення.

РОЗДІЛ V. ВНУТРІШНІЙ І ЗОВНІШНІЙ АУДИТ МАЛОЦІННИХ І ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ ТА АУДИТ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

5.1 Теоретичні основи внутрішнього та зовнішнього аудиту МША та інших необоротних активів

Аудиторська перевірка малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) починається з встановлення правомірності їх визначення підприємством. Об'єктами досліджень є будь-які господарські операції з іншими матеріальними необоротними активами та МШП, які здійснювалися на підприємстві протягом певного періоду. Відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби" до МШП належать малоцінні та швидкозношувані предмети із строком використання не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Аудитор з'ясовує правильність самостійного розподілу підприємством МШП, що визначено обліковою політикою згідно з наказом керівника, на дві групи (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Схема розподілу МШП, які обліковуються на Балансі

До першої групи входять МШП, строк використання яких менш як один рік (операційний цикл). Такі МШП відносять до складу запасів підприємства. Вони обліковуються на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" і відображуються у розділі ІІ активу Балансу в складі виробничих запасів (рядок 100 Балансу "Виробничі запаси"). До другої групи включають МШП, строк використання яких перевищує один рік (операційний цикл). Такі матеріальні цінності підлягають включенню до складу необоротних активів підприємства, обліковуються на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" субрахунок 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" та відображуються в розділі І активу Балансу в складі основних засобів.

Інші необоротні матеріальні активи:

§ бібліотечні фонди;

§ малоцінні необоротні матеріальні активи;

§ тимчасові (нетитульні) споруди;

§ природні ресурси;

§ інвентарна тара;

§ предмети прокату;

§ інші необоротні матеріальні активи.

Аудитору слід також пам'ятати, що за іншими матеріальними необоротними активами справедлива вартість визначається в разі:

- безкоштовної передачі активів;

- якщо об'єкти інших матеріальних необоротних активів отримані внаслідок бартерних операцій;

- якщо об'єкти передані як внесок до статутного капіталу.

Основними завданнями при перевірці стану і операцій з іншими матеріальними необоротними активами та МШП, є:

1) установлення правильності документального оформлення операцій з надходження, переміщення та використання інших матеріальних необоротних активів та МШП;

2) установлення відповідності відображення в бухгалтерському обліку операцій з іншими матеріальними необоротними активами та МШП вимогам чинних нормативних актів з бухгалтерського обліку та звітності

3) установлення посадової особи, яка відповідальна за здійснення та документальне оформлення незаконної господарської операції;

4) перевірка правильності віднесення окремих об'єктів до складу інших матеріальних необоротних активів та МШП;

5) перевірка правильності нарахування амортизації, своєчасність та повнота віднесення її до витрат підприємства;

6) установлення правильності визначення і списання збитків, що були понесені внаслідок ліквідації неповною мірою амортизованих об'єктів;

Таким чином, об'єктами дослідження операцій з іншими матеріальними необоротними активами та МШП є:

* реальність відображення в балансі;

* достовірність оцінки;

* надходження, вибуття та достовірність відображення їх в обліку;

* правильність нарахування та відображення в обліку амортизації та зносу;

* дооцінка, уцінка, правильність відображення її в обліку та фінансовій звітності;

* стан збереження інших матеріальних необоротних активів та МШП.

Основні джерела інформації -- нормативні акти, якими керується аудитор під час перевірки операцій з іншими матеріальними необоротними активами та МШП:

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Затверджений постановою ВР України від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

2. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Затверджений постановою ВР України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

3.Інструкція про порядок нарахування пені. Затверджена наказом ДПА України від 01.03.2001 р. № 77.

4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах". Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 р. № 137. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби". Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246.

8. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356.

9. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.08.1994 р. за № 202/ 412. (зі змінами і доповненнями).