Для підприємств, які використовують рахунки класу 8 "Витрати за елементами", операція з передачі МШП в експлуатацію відображується таким записом:

Д-т 80 "Матеріальні витрати"

К-т 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети";

Д-т 23 "Виробництво"

К-т 80 "Матеріальні витрати".

Правильність оприбуткування МШП, придатних для експлуатації, що були повернуті на склад, аудитор встановлює за їх відображенням у бухгалтерському обліку на дебеті рахунку 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" і кредиті рахунку 71 "Інший операційний дохід" (табл. 5.2).

Таблиця 5.2 ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ ОПРИБУТКУВАННЯ МШП

Перевіряються законність списання МШП, його методика, порядок. Правильність списання МШП перевіряється за даними актів. Акти перевіряють з погляду правильності їх оформлення, розгляду керівником підприємства з метою виявлення робітників, з вини яких було допущено бій, порчу або втрату приладів. У комісії зі списання МШП, повинні брати участь фахівці, акт затверджується керівником. На предмет списання МШП має бути документ, що підтверджує здавання їх у металобрухт або в утильсировину, інакше сума збитку відноситься на рахунок винних.

Під час аудиту потрібно здійснювати перевірку збереження, надходження і використання малоцінних і швидкозношуваних предметів за окремими їх групами і видами. Одним із важливих завдань є перевірка збереження малоцінних і швидкозношуваних предметів. Аудитор особливу увагу звертає на закріплення МШП за конкретними особами в місцях їх зберігання і використання, на наявність на всіх підприємствах відповідного маркування (фарбами, прикріпленням жетонів, проставленням штампів тощо), правильне оформлення первинними документами руху МШП. Потрібно перевірити правильність ведення обліку в місцях зберігання цінностей на картках комірника і співставити ці дані з аналітичним обліком у бухгалтерії. При перевірці збереження і використання виробничого інвентарю встановлюють, чи кожному інвентарному об'єкту присвоєно відповідний номер.

МШП, які знаходяться в експлуатації на підприємствах, інвентаризуються окремо від тих цінностей і предметів, що знаходяться в запасі. Збереження цих цінностей залежить від організації матеріальної відповідальності і умов зберігання цінностей, дотримання положення їх оцінки, обліку отримання і списання цінностей, організації щоденного контролю за наявністю цінностей. При проведенні перевірки підприємств зберігання МШП, правильність їх використання щодо кожного об'єкта перевіряють дослідженням фактичної наявності цінностей у місцях зберігання та експлуатації. Крім того, у процесі перевірки перевіряють обґрунтованість норм видачі МШП, додержання правил експлуатації спецодягу і спецвзуття, виробничого інвентарю і меблів При цьому установлюють своєчасність та повноту оприбуткування на складі цих цінностей, їх маркировку, проставлення штампа підприємства, фарбою, що незмивається на спецодязі та спецвзутті в момент прийняття цих цінностей завскладом. При перевірці операцій вибуття із комори МШП виробничого інвентарю і даних накладних на відпуск цих цінностей відповідним робітникам, співставляють із даними аналітичного обліку за рахунком 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". А необоротні малоцінні предмети значатьсяться на рахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи". При перевірці виявляють чи затверджена керівником комісія для здійснення оперативного контролю за зберіганням малоцінних цінностей на підприємстві.

Однією із умов документальної перевірки операцій даних цінностей у процесі перевірки є контроль руху цінностей і правильності їх списання відповідно до тієї оцінки, яка прийнята при їх оприбуткуванні. руху.

Крім того, аудитору необхідно дослідити матеріали інвентаризації інших необоротних активів і МШП та звернути увагу на точність визначення збитку, який підлягає відшкодуванню винними особами.

Аудитору необхідно з'ясувати виконання статті 10 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", якою передбачено, що підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності зобов'язані провести інвентаризацію активів і зобов'язань. Тому інвентаризації підлягають усі існуючі МШП (тобто не списані з обліку) як на складі, так і ті, що обліковуються кількісно в експлуатації. Аудитору для розв'язання поставлених питань частіше за все необхідно встановити розмір нестач та лишків необоротних активів і МШП, обґрунтованість списання цих цінностей, правильність оприбуткування, правильність застосування норм амортизаційних відрахувань, зносу та ін.

Аудитор досліджує отримані інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, акти інвентаризаційних комісій, письмові пояснення матеріально відповідальних осіб, протоколи, накази та інші документи. При цьому він перевіряє, чи був виконаний передбачений інструкцією порядок проведення інвентаризації, чи правильно оформлені інвентаризаційні матеріали, чи обґрунтовані результати зіставлення облікових та фактичних даних про залишки цінностей.

Досліджуючи нестачі інших матеріальних необоротних активів та МШП, аудитор використовує первинні документи, матеріали інвентаризації, усі бухгалтерські записи, надані для розгляду, які звіряються з первинними документами про надходження, вибуття і рух інших матеріальних необоротних активів та МШП. Встановлюють випадки передчасної заміни спецодягу і спецвзуття, їх причини внаслідок використання МШП не за призначенням або підміни нових предметів тими, що вже були в експлуатації.

Правильність виведення результатів інвентаризації МШП за матеріально відповідальними особами перевіряють при аудиті за даними порівняльних відомостей, за найменуваннями кожного виду цінностей. Необхідно встановити достовірність відображення результатів інвентаризації МШП в обліку, якщо виявлена недостача, то їх необхідно відображати відповідно до пункту 27 П(С)БО 9, зокрема вартість повністю витрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) МШП списується на витрати звітного періоду, і до прийняття рішень про конкретних винних осіб зазначена вартість відображається в балансовому обліку.

Аудитор встановлює відповідність синтетичного обліку й аналітичного. Нестача МШП, що перебувають на складі, виявлена під час інвентаризації, відображається у такий спосіб: Д-т 947, К-т 22, віднесена на витрати поточного періоду сума ПДВ на вартість МШП, яких бракує, - Д-т 949, К-т 641; віднесені на фінансовий результат (недостача МШП: Д-т 791, К-т 947; віднесена сума нестачі МШП на конкретну особу: Д-т 375, К-т 716) й одночасно Д-т 716, К-т 641 на суму ПДВ, пов'язану з відшкодуванням винною особою. Сума нестачі погашена винною особою через:

- утримання (за заявою) із заробітної плати: Д-т 661, К-т 375;

- внесення грошових коштів до каси підприємства: Д-т 301, К-т 375.

Типові недоліки в проведенні інвентаризації:

- порушення строків проведення інвентаризації;

- нерівномірний їх розподіл за календарними періодами;

- порушення принципу раптовості;

- неякісне проведення інвентаризації, а саме:

- недотримання правил перевірки вимірювальних пристроїв перед початком інвентаризації;

- включення в опис насправді неперевірених залишків цінностей;

- відпуск та приймання матеріалів під час проведення інвентаризації без спеціальних позначок у первинних документах;

- недотримання правил перевірки цін в описах;

- недбале оформлення документів, а саме:

- відсутність прізвищ, ім'я та по-батькові матеріально відповідальних осіб та членів комісії на інвентаризаційному описі та порівняльній відомості;

- відсутність дати проведення інвентаризації, відсутність порівняльної відомості;

- відсутність загальних підсумків кількості та суми за описом;

- недостатньо інформації про вид матеріальних цінностей, сорт;

- несвоєчасне оформлення та визначення результатів інвентаризації та їх відображення в обліку, особливо в пересортуванні;

- проведення інвентаризації некомпетентними в її проведенні особами.

Аудитор також застосовує дані податкового обліку. Це робиться насамперед для правильності визначення об'єктів оподаткування. Так, згідно зі ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" прибуток як об'єкт оподаткування визначається способом зменшення скоригованого валового прибутку за звітний період:

· на суму валових витрат;

· суму амортизаційних відрахувань.

Помилки та відхилення аудитор відмічає у своїх робочих документах

5.2 Практичний аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів на ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12

У відповідності з вимогами аудитор повинен мати достатню уяву про структуру внутрішнього контролю клієнта перед складанням плану аудиторської перевірки. Достатня уява про структуру контролю дозволяє аудитору визначити типи можливих відхилень, степені ризику і розробити методику проведення перевірки для їх виявлення. Аудитор отримує уяву про клієнта, визначаючи особливості заходів і процедур стосовно до кожного елементу структури контролю, і, виясняючи, чи працюють вони в дійсності, тобто чи використовуються вони на підприємстві. Уява про структуру контролю, необхідного при складанні плану проведення аудиторської перевірки (тобто для встановлення і прийняття відповідних дій при визначенні можливості відхилення матеріалів) формується на основі раніше накопиченого на підприємстві досвіду використання результатів аудиторської перевірки за минулий рік, на основі анкетування персоналу фірми-клієнта, спостерігання за виконанням персоналом своїх обов'язків і аналізу підготовленого напередодні клієнтом опису заходів і процедур, а також іншої документації. Для отримання свідчення про правильне використання заходів і процедур аудитор аналізує записи, документи, звіти.

Система внутрішнього контролю може рахуватися ефективною, якщо вона своєчасно попереджає про виникнення недостовірної інформації, та виявляє її. Оцінюючи ефективність системи внутрішнього контролю, аудиторська організація повинна зібрати достатню кількість аудиторських доказів. Якщо аудиторська організація вирішує покластися на систему внутрішнього контролю і систему бухгалтерського обліку для отримання достатнього степеню впевненості в достовірності бухгалтерської звітності, вона повинна відповідним шляхом скорегувати об'єм аудиторської перевірки.

Аудиторський ризик -- це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень. Тому аудитор повинен проаналізувати степінь ризику перед проведенням перевірки.

Для того, щоб запобігти аудиторському ризику або зробити його мінімальним, аудитор має визначити оптимальний обсяг інформації для дослідження, щоб він міг взяти на себе професійну відповідальність. При цьому вартість доказів (свідоцтв) має бути мінімальною.

Аудиторський ризик пов'язаний з внутрішньогосподарським ризиком. Щоб оцінити на початку ризик аудитор має вивчити фактори, які створюють ризик,а саме: характер бізнесу клієнту, чесність адміністрації, результати попереднього аудиту, первинний і вторинний аудит, професіоналізм бухгалтерських кадрів, вірогідність привласнення коштів, достовірність сальдо на рахунках бухгалтерського обліку. Аудитор повинен оцінити перелічені фактори і вирішити, який із них найбільш важливий для наступного врахування при визначенні аудиторського ризику.

Після завершення аналізу ризику та перевірки системи внутрішнього контролю аудитори можуть приступити до розробки загального плану і програми аудиторської перевірки. Створений безпосередньо перед проведенням перевірки план визначає послідовність дій аудитора, тобто в яких напрямках і з якою інтенсивністю буде проводитися перевірка.

Джерелами аудиту операцій з обліку необоротних активів є первинні документи на їх надходження, вибуття і внутрішнє переміщення (акти приймання-здавання об'єктів, акти на списання, інвентарна картка, картка обліку руху необоротних активів, розрахунки амортизації), дані аналітичного і синтетичного обліку. Нами було перевірено правильність ведення інвентарних карток індивідуального і групового обліку необоротних активів, своєчасне заповнення всіх реквізитів у них. Якщо карток на окремі об'єкти не було, нами було запропоновано керівництву підприємства відновити аналітичний пооб'єктний облік необоротних активів. Достовірність даних про наявність і рух об'єктів перевіряють зіставленням суми за інвентарною карткою із сумою, показаною в описі інвентарних карток. Крім того, ми встановили відповідність даних аналітичного обліку необоротних активів їхньому залишку за рахунком 11 „Необоротні малоцінні активи" на відповідні дати.

Нами було перевірено повноту і своєчасність проведення інвентаризації, правильність відображення її результатів у бухгалтерському обліку. Цим самим він з'ясовує, чи можна довіряти результатам проведеної інвентаризації, щоб зменшити аудиторський ризик. Повноту і своєчасність оприбуткування інших необоротних активів визначено шляхом порівняння дати оприбуткування за рахунком 112 з датами, вказаними у первинних документах (актах введення в експлуатацію, актах приймання-передання тощо).

Документально перевірені операції зі списання необоротних активів, правильність оформлення їх, законність і доцільність вибуття і відображення його в обліку.

Аудиторська діяльність вимагає від аудитора самостійних дій, обґрунтувань та прийняття рішень і супроводжується певним ризиком.

Попередню оцінку розміру властивого ризику було порівняно з найсуттєвішими залишками по бухгалтерських рахунках і певних категоріях операцій. У разі неналежного виконання співробітниками підприємства цього аналізу або їх повного ігнорування визначено у загальному плані перевірки високий розмір властивого ризику. Нами встановлено властивий ризик на рівні 0,80.

Ризик контролю, тобто ризик того, що система внутрішнього контролю підприємства не виявить помилок, встановлено на рівні 0,60. Аудитор не може впливати на цей ризик. Він тільки оцінює його, вивчаючи ефективність системи контролю.

Ризик невиявлення помилок є результатом проведення аудиторської перевірки, наслідком виконаної аудитором роботи. За цей ризик аудитор несе повну відповідальність, тобто він визначає ступінь якості, рівня його діяльності. Ризик невиявлення склав 0,10. Відповідно припустимий аудиторський ризик становить:

ПАР = ВР*РК*РН,

ПАР = 0,80*0,60*0,10 = 0,048.

Тобто, припустимий аудиторський ризик встановлено на рівні 4,8%.

Перед початком аудиторської перевірки було складено план аудиту.

Тест оцінки системи внутрішнього контролю і рух обліку необоротних активів та МШП

Складено аудитором Андрієнко О.В.

План аудиту

Аудиторська фірма "Крокус"

Суб'єкт господарювання ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12

Період перевірки 1.02.2008р. - 15.04.2008р.

З'ясувавши метод організації перевірки та кількість необхідних аудиторських процедур, які дадуть можливість встановити об'єктивну істину щодо інформації з питань законодавства з питань МШП та інших необоротних активів, була складена робочу програму. Робоча програма охоплює такі питання:

правильність оприбуткування інших необоротних активів та МШП, які надійшли на підприємство;

дотримання порядку ведення оперативного кількісного обліку МШП за місцями експлуатації й матеріально відповідальними особами;

правильність оцінки малоцінних швидкозношуваних предметів при придбанні;

дотримання встановленого порядку нарахування зносу;

правильність оприбуткування придатних для експлуатації МШП, які повернуті на склад;

дотримання порядку списання з балансу МШП, які в момент запровадження П(С)БО були передані в експлуатацію, або тих МШП, які не відповідають критерію активу;

забезпеченість оперативного внутрішнього контролю за рухом МШП та інших необоротних активів.

Аудиторська фірма "Крокус"

Суб'єкт господарювання ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12

Період перевірки 1.03.2008р. - 25.03.2008р.

ПРОГРАМА АУДИТУ ОПЕРАЦІЙ З ОБЛІКУ МШП ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

В результаті проведення аудиторської перевірки МШП та інших необоротних активів на підприємстві виявлені такі порушення.

При перевірці правильності документального оформлення та проведення інвентаризації виявлено наступне порушення. У інвентаризаційному описі від 31 листопада 2007 р. зазначено інвентаризаційну комісію у складі: голова комісії Коваленко К.А., Юрченко М.М., Потапенко О.В., Зеленяк І.В., Сингаївський П.А. У той же час згідно із Наказом керівника про проведення інвентаризації № 311 від 24 вересня 2006 р. визначено комісію у складі: Коваленко К.А., Юрченко М.М., Назаренко О.В., Зеленяк І.В., Сингаївський П.А.

Відсутні будь-які документально засвідчені зміни щодо складу інвентаризаційної комісії, внесені до Наказу № 311, що може свідчити лише про формальне, а не іактичне проведення інвентаризації.

При перевірці актів на списання МШП виявлено наступне порушення. У Акті на списання МШП від 30 вересня 2007 р. відсутні № та дата відповідного акту вибуття МШП ( Акт вибуття № 9 від 30 вересня 2007 р.).

У картці обліку спецвзуття відсутні підписи в отриманні деяких працівників, проте дане взуття знаходилося в їхньому користуванні (картка обліку взуття хлібного цеху, бригади № 3 від 30 жовтня 2006 р. - відсутні підписи Прасолової О.А., Дудки Л.І., Орловської Т.М.).

Звіт про проведення аудиту на ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 4

15.04.2008р. м. Київ

Згідно договору № 251 від 25.01.2008р. аудиторською фірмою "Крокус" було проведено аудит фінансової звітності ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12. Період перевірки: 01лютого - 15 квітня 2008 р.

Під час перевірки встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться за журнально - ордерною формою обліку. Бухгалтерська звітність складена у повному обсязі та відповідає в цілому даним обліку. Система бухгалтерського обліку, прийнята на підприємстві, відповідає законодавчим та нормативним вимогам.

Але в ході аудиторської перевірки мають місце певні помилки та порушення, а саме:

При перевірці правильності проведення інвентаризації виявлено невідповідність складу інвентаризаційної комісії Наказу № 31 від 24 вересня 2006 р.(у інвентаризаційному описі № 182 від 11 листопада 2006 р. вказане прізвище бухгалтера Потапенко О.В., а в Наказі - Назаренко О.В.);

Відсутні дані про № та дату Акту на вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів, що є основою для Акту на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (Акт на списання від 30 вересня 2007 р.);

При перевірці карток обліку спецвзуття виявлено відсутність підписів деяких працівників (картка обліку взуття хлібного цеху, бригади № 3 від 30 жовтня 2006 р. - відсутні підписи Прасолової О.А., Дудки Л.І., Орловської Т.М.)

Ці порушення перекручують реальний стан підприємства і дають уявлення про недостатній рівень внутрішнього контролю за збереженням та рухом МШП у межах підприємства.

Аудитор аудиторської фірми "Крокус"

(сертифікат серії А № 695043 ) Андрієнко В.О.

Аудиторська фірма "Крокус" (ліцензія серії НА № 128964 від 12.05.2004р., 01011, Україна, м. Київ, вул.Боженка,4, офіс № 2. Телефон (044)210-69-85, р/р № 1289036425 в АКБ "Аваль", м. Київ, МФО 126305, ЄДРПОУ 12604500)

Аудиторський висновок аудиторської фірми "Крокус"

Акціонерам ВАТ "Київхліб"

Аудиторською фірмою "Крокус" було проведено перевірку доданої фінансової звітності у складі: баланс станом на 1 січня 2008 року та звіт про фінансові результати та їх використання за 2007 рік звітний рік підприємства ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12. Відповідальність за надану звітність несе керівництво підприємства. До наших обов'язків входить підготовка висновку на основі інформації, отриманої під час аудиторської перевірки цього звіту.

Під час аудиторської перевірки проаналізовано бухгалтерські принципи, які використовувалися підприємством, розглянуто оцінки матеріальних статей балансу, застосовувані керівництвом підприємства, і звітності в цілому. Ми вважаємо, що зібраної під час перевірки інформації досить для складання висновку.

Під час перевірки встановлено, що операції з обліку МШП та інших необоротних активів, з проведення інвентаризації МШП здійснені з порушеннями встановленого порядку Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових засобів і документів та розрахунків, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, Наказу про призначення інвентаризаційної комісії.

Виявлені порушення були усунуті до моменту складання аудиторського висновку. Ми підтверджуємо, що надана інформація дає дійсне та повне уявлення про реальний склад активів та пасивів та результати діяльності суб'єкта перевірки. Система бухгалтерського обліку, прийнята на підприємстві, відповідає законодавчим та нормативним вимогам.

Звітність складена за дійсними даними бухгалтерського обліку та достовірно відображає у всіх суттєвих аспектах фактичне фінансове становище підприємства, що перевіряється на 15 квітня 2008 року за результатами операцій за період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Аудитор аудиторської фірми "Крокус" Андрієнко О.В.

( сертифікат серії А № 695043)

15.04.2008 р.

Аудиторська фірма "Крокус" (ліцензія серії НА № 128964 від 12.05.2004р., 01011, Україна, м. Київ, вул.Боженка,4, офіс № 2. Телефон (044)210-69-85, р/р № 1289036425 в АКБ "Аваль", м. Київ, МФО 126305, ЄДРПОУ 12604500).

ВИСНОВКИ

В умовах постійної зміни Законів, несталості нормативної бази в державі-заслуговує на особливу увагу питання обліку та аналізу, аудит надходження і використання необоротних малоцінних активів, малоцінних і швидкозношуваних предметів. Раціональне використання цих матеріалів зменшує матеріальні витрати на виробництво, зменшує її собівартість і сприяє підвищенню прибутків. Тому правильно і своєчасно проведений аналіз на Хлібокомбінаті № 12 також є дуже важливим. В дипломній роботі розкрити такі завдання: облік, аналіз та аудит необоротних малоцінних активів, МШП, а саме: облік, аудит та аналіз надходження та використання необоротних малоцінних активів, МШП; особливості обліку необоротних малоцінних активів, МШП.

Сьогодні порядок обліку запасів суттєво змінився. Метологичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття ії у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" .

До складу запасів віднесено малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не перевищує один рік, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та інше.

Згідно Наказу про облікову політику підприємства

Необоротними матеріальними активами на підприємстві вважаються матеріальні активи з терміном використання більше одного року, незалежно від їх вартості, а саме:

- меблі;

- інструменти і господарський інвентар;

- прилади, побутова техніка;

- спецодяг, спецвзуття і засоби індивідуального захисту;

- посуд та інше.

Нарахування амортизації малоцінних необоротних активів проводиться у розмірі 50% їх вартості у першому місяці використання, а решту 50% - у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу)

Для обліку малоцінних необоротних активів на ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12 використовується субрахунок 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи". За дебетом рахунка відображається надходження МНМА за первісною вартістю; сума витрат на поліпшення об'єкта (реконструкція, модернізація); сума дооцінки. За кредитом рахунка відображається вибуття МНМА внаслідок продажу, безплатної передачі і списання через непридатність до подальшої експлуатації.

У разі передачі в експлуатацію МНМА не списуються з балансу.. Нарахована амортизація відображається за кредитом рахунка 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів". Списання МНМА, які є в експлуатації, здійснюється за рахунок нарахованої амортизації.

Нарахування амортизації малоцінних необоротних активів проводиться у розмірі 50 % їх вартості у першому місяці використання, а решту - 50% у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу).

Перевірка МШП здійснюється за видами предметів за однорідними групами відповідно до встановленого аналітичного обліку їх.

Раціональне використання матеріалів зменшує матеріальні витрати на виробництво, зменшує її собівартість і сприяє підвищенню прибутків.

У 2006-2007 році до малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві відносились предмети праці терміном служби менше одного року незалежно від їхньої вартості та предмети вартістю до 500 грн. за ціною придбання не залежно від терміну служби. До складу запасів віднесено малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не перевищує один рік, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та інше. Бухгалтерський облік надходження та вибуття МШП ведеться якісно, первинні документи та облікові реєстри заповнюються вчасно. Підприємство своєчасно та правильно перешло на новий План рахунків бухгалтерського обліку. Хлібокомбінат № 12 обліковує МШП згідно нового Плану рахунків бухгалтерського обліку на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", З метою забезпечення збереження вказаних предметів в експлуатації на підприємстві організовано належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні.

Враховуючи, що питання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності належать до компетенції Міністерства фінансів України, а також те, що вже встановлено часовий критерій для визначення належності до МШП, на мою думку, слід застосовувати цей критерій і до податкового обліку. Тим більше, що саме цей критерій є вирішальним для визначення належності активу до основних засобів з метою ведення податкового обліку (підпункт 8.2.1 ст. 8 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств").

Згідно з П(С)БО 9 "Запаси" знос МШП взагалі не нараховується, а вартість переданих в експлуатацію МШП виключається зі складу активів (списується з балансу витрат) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та по відповідних особах протягом терміну їх фактичного використання. На Хлібокомбінаті оцінка запасів, у тому числі МШП, при відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті здійснюється за методом FIFO . Цей метод оцінки найбільш простий і найменш трудомісткий . В залежності від методу оцінки списання запасів в бухгалтерському обліку буде залежати і податковий облік. Так, в податковому обліку дані про залишки на початок та кінець періода приймають участь в перерахунку згідно вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". За підсумками перерахунку уточнюються валові витрати, що в свою чергу впливає на оподаткований прибуток.

На підприємстві облік операцій з руху МШП та інших необоротних активів ведеться якісно, та своєчасно оформлюються первинні документи, але є деякі недоліки в їх заповненні. Проте щомісяця документація перевіряється, і більшість недоліків усувається при такій перевірці.

Під час проведення інвентаризації перед підприємством постають дві основні задачі: як правильно провести інвентаризацію і як документально її оформити. У більшості випадків це задачі інвентаризаційної комісії, а задача бухгалтерії - правильно відобразити інвентаризаційні різниці у бухгалтерському та податковому обліку.

Склад комісії формують спеціалісти, які добре розуміються на об'єктах інвентаризації, їх цінах та вимогами до обліку.

При проведенні інвентаризації комісія повинна визначити фактичну наявність і стан об'єктів шляхом підрахунку, виміру, зважування, огляду аж до лабораторних вимірів і аналізів у місцях збереження, а також наявність і стан об'єктів перевірки за матеріально відповідальними особами. За результатами інвентаризацій виявлено випадки нестач та надлишків малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі. Це свідчить про недостатній контроль за зберіганням малоцінних та швидкозношуваних предметів. Керівництву необхідно приділити увагу цьому питанню.

З метою забезпечення зберігання цих предметів в експлуатації, підприємство повинне організувати контроль за рухом таких цінностей, зокрема, вести оперативний облік у кількісному вираженні по місцях експлуатації і матеріально відповідальним особам протягом терміну їхнього фактичного використання.

Якщо інструменти й пристосування видаються у тимчасове користування (як правило, протягом зміни), в таких випадках треба використовувати інструментальні марки (жетони), де вказано номер цеху, табельний номер робітника, номер кладовки. Можливе застосування одно-і двомарочних варіантів такого обліку. За одномарочним варіантом робітникам, яким протягом зміни треба буде кілька разів отримувати інструменти для виконання передбачених технологією робіт, видають необхідну кількість (4 - 6) інструментальних марок, за котрі вони розписуються в інструментальній картці чи книжці. В обмін на ці марки, які комірник поміщає на місця зберігання інструментів, робітники одержують необхідні їм інструменти для тимчасового користування. При поверненні інструментів процес відбувається у зворотному порядку: інструменти кладуть на місце, а робітник отримує зданий жетон (інструментальну марку), й наступного разу знову може отримати таким самим чином необхідні для роботи приладдя чи інструменти. Застосування таких жетонів пришвидшує видачу інструментів, що на великих підприємствах дуже важливо, оскільки часто поблизу інструментально-роздавальних кладовок утворюються значні черги, що зумовлює непродуктивні втрати робочого часу, і не може свідчити про високий рівень управлінського обліку. За виданими інструментальними марками легко визначити, в якого робітника знаходиться той чи інший інструмент або приладдя. Однак при одномарочному варіанті доволі багато часу йде на визначення кількості інструментів (приладдя), що знаходяться одночасно в того чи іншого робітника. Тому часто застосовують двомарочний варіант обліку, за яким використовуються марки з табельними номерами робітників і марки з номенклатурними номерами інструментів, котрі робітникам не видаються, а знаходяться на місцях зберігання інструментів. Перші при видачі інструментів кладуть на місця їхнього зберігання, а другі - на контрольну дошку з табельними номерами робітників. Таким чином, наглядно видно, які інструменти одночасно знаходяться в того чи іншого робітника, що посилює контроль за цільовим використанням інструментів, своєчасним поверненням їх у кладовку, коли виникає гостра потреба в них на іншому робочому місці. Так само можна організувати облік змінного спецодягу, вимірювальних приладів, якщо вони видаються на нетривале користування.

Точні дані про фактичне забезпечення інструментами й приладдями можливі за умови чіткого обліку їхнього знаходження у відповідних місцях: на складах, у центрах відповідальності, ремонті тощо. Необхідно, щоб контроль - один із найголовніших аспектів управлінського обліку - здійснювався всюди на кожному робочому місці, безперечно, в межах компетенції таких працівників. Щодо розглянутого документа важливим є забезпечення дотримання встановлених термінів виконання передбачених робіт, що мають контролювати як відповідальні особи майстерні (цеху), де вони виконувались, так і комірник інструментально-роздавальної кладочки, зіставляючи дату складання замовлення з датою повернення інструменту (приладдя).

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон Україні "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV

2. Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР

3. Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР

4. Інструкція "Про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів, документів та розрахунків", затверджена наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69.

5. Положення "Про порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", затверджене Постановою КМУ № 116 від 22.01.96 p.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за №288/4509

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. №246 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за №751/4044

9. Болюх М. А. Економічний аналіз. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 555с.

10. Бутинець Ф. Ф. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. - Житомир: ПП "Рута", 2001. - 543 с.

11. Бутинець Ф.Ф.,Давидюк Т.В.,Малюга Н.М.,Чижевська Л.В.Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. - 2-те вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута" 2002. - 480с.

12. Гончарук А. Я., Рудницький В. С. Аудит: Вид. 2-ге, перероблене та доповнене. - Львів: Оріяна-Нова, 2004. - 292 с. 9.

13. Грабова Н.Н., Добровський В.Н. Бухгалтерський облік у промислових та торгівельних підприємствах, 2000. -- КАСК, 2000. - 624с.

14. Давидов Г. М. Аудит. Підручник. - К.: Знання, 2004. - 514 с

15. Ефимова О. В. Финансовый анализ. -- М.: Бухгалтерский учет, 1996.

16. Економічний аналіз: Навч. посіб. / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбатюк, за ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 540 с.

17. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. -- К.: Знання-Прес, 2000. -- 207 с.

18. Ізмайлова К. В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. -- К.: МАУП, 2003. -- 148 с.

19. Лишиленко О. В. Бухгалтерський фінансовий облік. - Київ: Центр учбової літератури, 2003.

20. Нашкерська Т.В.Фінансовий облік . Навчальний посібник. - Київ: Кондор, 2005. - 303с.

21. Сопко В.В Бухгалтерський облік . Навч. посібник. - 3-те вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 578с.

22. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський і фінансовий облік на підприємствах України:Підручник для студ. екон. спец. вищ. навч. закл - 6-те вид.,- К.: А. С. К., 2005. - 734с.

23. Олексій ОЛЕКСЕНКО. Малоцінні необоротні матеріальні активи і малоцінні швидкозношувані предмети в запитаннях і відповідях. // Дебет - Кредит №37, 2001

24. Ольга Хамайдюк. Проводим годовую инвентаризацию.// Дебет- Кредит№ 48,2007

25. Павлюк І.Проблеми бухгалтерського обліку виробничих запасів, товарів та пропозиції щодо їх вирішення / Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. - №6. - с. 40-41.

26. Пушкар М.С Фінансовий облік . Підручник. - Тернопіль: Карт - бланш, 2002. - 628с.

27. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб.-- К.: Знання-Прес, 2002.-- 233 с.

28. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С., Негашев Е. В. Методика финансового анализа. -- 3-е изд., перероб. и доп. -- М.: ИНФРА-М, 2001. -- 208 с.

Размещено на Allbest.ru