Торкнувшись покупців зазначимо, що підприємству при наявних можливостях слід розширювати коло своїх покупців, не загострювати увагу лише на кількох основних замовниках. Потрібно рекламувати свою продукцію в певних колах та не боятися відкривати нові горизонти ринку збуту.

Для того щоб мати більш чітке уявлення про стан реалізації продукції на даному підприємстві та розрахунків за неї, наведемо аналіз основних показників реалізації у динаміці, та виявимо вплив різних факторів на неї у наступному розділі даної роботи.

3. Аналіз реалізації готової продукції та виконання договірних зобов'язань на ТОВ «УКРТЕХНІКА»

3.1 Аналіз реалізації продукції

Головне завдання промислового підприємства - найбільш повне забезпечення споживчого попиту висоякісною продукцією. Темпи зростання обсягу виробництва продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на рівень витрат, прибутку та рентабельності будь-якого підприємства.

Реалізація продукції - важлива завершальна стадія кругообігу коштів будь-якого підприємства. Від того, як організована система реалізації продукції, залежить неперервність виробничого процесу, оборотність оборотного капіталу, результати фінансово-господарської діяльності, рентабельність. Несвоєчасна реалізація негативно впливає на споживачів продукції, оскільки вона викликає порушення їх нормальної діяльності.

Тому аналіз виконання договірних зобов'язань з реалізації продукції є невід'ємною частиною успішної діяльності будь-якого підприємства. Метою аналізу реалізації продукції є знаходження шляхів збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції порівняно з конкурентами, розширення частки ринку при максимальному використанні виробничих потужностей і, як результат, збільшення прибутку підприємства. Проводячи аналіз реалізації продукції, можна надати пропозиції щодо швидкого маневрування ресурсами при зміні кон'юнктури ринку.

Окресливши завдання аналізу в загальних рисах, доцільно навести детальний перелік завдань, які ставить перед собою автор при освітленні даної теми. Це:

оцінка виконання завдань з реалізації за обсягом продукції;

встановлення динаміки обсягу реалізації продукції;

визначення впливу факторів на відхилення за обсягом реалізації;

оцінка наслідків виконання завдань з реалізації продукції.

Для аналізу використовуються дані ф. 1-П «Звіт підприємства по продукції», ф. 2 «Звіт про фінансові результати», картки складського обліку готової продукції та дані аналітичного обліку.

Оцінка виконання планових завдань з реалізації, вивчення динаміки обсягу реалізації продукції проводиться за показником виторгу від реалізації продукції. Інформація, наведена у ф. 2, дає можливість визначити цей показник у двох оцінках:

у відпускних цінах (ст. 010 «Виручка від реалізації продукції»);

у діючих оптових цінах підприємства.

Останній показник визначається як різниця між виторгом і податком на додану вартість. реалізація продукція розрахунок облік

Аналіз реалізації продукції проводиться в кілька етапів, які наведені у табл. 3.1.

Спочатку дають оцінку виконання планових завдань з реалізації продукції. Для цього фактичні показники виторгу від реалізації продукції порівнюють з плановим завданням, визначають абсолютне відхилення та відсоток виконання плану.

Таблиця 3.1 Аналіз виконання планових завдань з реалізації продукції та динаміки обсягу реалізації

Показник	За 2006 рік (тис. грн.)	За 2007 рік	Відхилення планової реалізації від 2006 р.	Відхилення фактичної реалізації
		за планом (тис. грн.)	фактично (тис. грн.)	тис. грн.	%	від плану	від 2006 р.
						тис. грн.	%	тис. грн.	%
А 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Реалізація продукції в діючих оптових цінах підприємства	1972,2	3370,2	3770,3	+1398,0	+70,9	+400,1	+12	+ 1798,1	+91

Наступний етап аналізу передбачає вивчення динаміки реалізації продукції. Фактичні показники виторгу від реалізації продукції звітного періоду порівнюють з аналогічними показниками відповідних минулих періодів. Визначають темп зростання, темп приросту, абсолютний приріст обсягу реалізації.

Для оцінки напруженості плану порівнюють фактичні темпи зростання обсягу реалізації з плановими (показники в графах 9 і 5). Значне перевищення фактичного темпу над плановим дає підставу думати, що в плані не повністю були враховані можливості і резерви збільшення обсягу виробництва.

На звітний період, з урахуванням нових потужностей модернізованого обладнання, планувався темп приросту обсягу реалізації 70,9 % до минулого року, що становить 1398 тис. грн. Фактичний темп приросту 91 %, або 1798,1 тис. грн. Це свідчить про напруженість плану реалізації. Планове завдання з обсягу реалізації виконано на 112,0 %. Понад завдання реалізовано продукції на 400,1 тис. грн.

З діаграми, яка зображена на рис. 3.1, видно що підприємство у 2007 році явно перевищило планові обсяги реалізації за більшістю видів продукції, що є наглядним підтвердженням даних, викладених у табл. 3.1. Також з графіку випливає, що перші два зразки продукції користувалися більшим попитом, ніж було заплановано. В зв'язку з чим підприємству довелося протягом року корегувати планові обсяги та нарощувати випуск в значній кількості. За іншими видами продукції спостерігається теж відхилення від запланованих обсягів, але воно незначне. Взагалі така картина свідчить про необхідність більш чіткого планування реалізації продукції.

На відхилення за обсягом реалізації продукції впливає низка факторів, а саме: рівень виконання завдань з випуску товарної продукції за обсягом, асортиментом та якістю; зміна залишків готової продукції на складі на початок та кінець звітного періоду; зміна залишків товарів відвантажених на початок та кінець звітного періоду; ритмічність виробництва; забезпеченість підприємства тарою, транспортними засобами; чітка система організації збуту продукції, контролю за ходом випуску, відвантаження продукції, оформлення розрахунків і надходження платежів від покупців та ін.

Аналізом встановлюється реальність плану реалізації, його взаємозв'язок з планами виробництва, собівартості товарної продукції, відвантаженням та залишками нереалізованої продукції. Оцінка цих показників проводиться за допомогою балансу товарної продукції. Дані для такого розрахунку візьмемо з Додатку У.

У тому разі, коли виторг від реалізованої продукції визначається за відвантаженою продукцією, баланс товарної продукції має такий вигляд:

РП = ГПп + ТП - ГПк; (3.1)

ВП = РП

де РП - реалізована продукція;

ГПп, ГПк - залишки готової продукції на складі, відповідно, на початок і кінець періоду;

ТП - випуск товарної продукції;

ВП - відвантаження продукції.

Баланс товарної продукції складається у відпускних цінах (планових або діючих) без податків і відрахувань від виторгу або за собівартістю (плановою або фактичною).

Фактори зміни обсягу реалізації розраховуються за допомогою прийомів порівняння. При цьому враховують, що фактори зміни залишку готової продукції на кінець року та продукції, відвантаженої на кінець року, спричиняє вплив, протилежний за знаком зміні цих факторів.

Для вивчення впливу таких факторів аналізується баланс товарної продукції (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Аналіз факторів зміни обсягу реалізованої продукції за 2007 рік (за собівартістю)

Показники в планових оптових цінах підприємства	Сума, тис. грн.
	план	факт	відхи-лення (+,-)
1. Залишок готової продукції на початок року	60,00	78,90	+18,9
2. Випуск товарної продукції	2265,50	2606,18	+ 340,68
3. Залишок готової продукції на кінець року	145,50	102,59	- 42,91
4. Відвантаження продукції за рік (с.1+с.2-с.3)	2180,00	2582,49	+402,49

Позитивно вплинули на обсяг реалізації наступні фактори: збільшення залишків готової продукції на складах підприємства на початок року та значне їх зменшення на кінець року, а також збільшення обсягів випуску продукції, що дало підприємству змогу задовольнити попит на свій товар за рахунок наявних можливостей. Але все ж підприємству слід приділяти більше уваги планування виробництва та реалізації продукції.

Для вивчення впливу окремих факторів на відхилення за обсягом реалізації продукції необхідно розглянути співвідношення обсягу реалізованої та випущеної товарної продукції за планом та звітом і порівняти заплановану й фактичну зміну за звітний період залишків нереалізованої продукції. Зміна залишків нереалізованої продукції визначається як різниця в обсягах випуску і реалізації товарної продукції, яка наведена в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 Співвідношення обсягу реалізованої та випущеної товарної продукції за 2007 рік

Показники	За планом	Фактично	Відхилення від плану (+,-)	% виконання плану
Випуск товарної продукції	3000,0	3057,1	+57,1	101,9
Реалізація товарної продукції	3370,2	3770,3	+400,1	112,0
Зміна залишків готової продукції на складах і товарів відвантажених за звітний рік (зниження -, зростання +), р. 1 - р. 2	- 370,2	- 713,2	- 343,0	192,6

Перевиконання плану з реалізації продукції на суму 400,1 тис. грн. досягнуто за рахунок збільшення випуску товарної продукції порівняно з плановим завданням (резерви збільшення описані вище). Підприємство у звітному році реалізовано продукції більше ніж виробило. Це досягнуто за рахунок зменшення залишків готової продукції на складах. Тобто обсяг реалізації було розширено на 343 тис. грн. за рахунок реалізації залишків продукції. Також потрібно зазначити, що залишки продукції були зменшені на 713,2 тис. грн., при плані - 370,2 тис. грн. З одного боку таке зменшення залишків є позитивним моментом, але дуже ризикованим. При такому стрімкому нарощуванні виробництва та реалізації продукції підприємству могло не вистачити наявних залишків.

Аналізуючи ситуацію в сфері реалізації на даному підприємстві, слід порекомендувати (нагадати) плановикам, що план реалізації не повинен перевищувати суму запланованого випуску товарної продукції і залишків нереалізованої продукції на початок планового періоду, оскільки такий план нереальний. Він не повинен також дорівнювати цій сумі, оскільки для забезпечення неперервності та ритмічності реалізації товарної продукції підприємство повинно мати перехідні запаси готової продукції. Тому при плануванні обсягу реалізації продукції обов'язково повинні передбачатись залишки нереалізованої продукції на кінець планового періоду.

При цьому в плані залишки на початок планового періоду, як правило, повинні дорівнювати фактичним залишкам, оскільки, якщо план з реалізації складався до початку планового періоду, виходячи з очікуваних залишків, то згодом він має бути уточнений за залишками, які фактично створилися на підприємстві.

Для забезпечення успішного виконання плану з реалізації продукції важливо проводити попередній аналіз, у ході якого вивчається забезпеченість виконання плану реалізації продукції.

Такий аналіз проводиться за даними оперативного планування, обліку відвантаження продукції й очікуваного отримання коштів за відвантажену продукцію. Розрахунок складається щомісяця або щодекади за такою формою:

Джерела виконання плану реалізації, тис. грн.

залишок готової продукції на початок місяця

товари відвантажені, термін оплати яких не настав

стягнена дебіторська заборгованість

Усього залишків Виключається із залишків:

вартість продукції, яка не має попиту

збільшення дебіторської заборгованості

Усього залишків на реалізацію Реалізація продукції відвантаженої

з випуску поточного місяця

Усього план з реалізації

Використання на підприємстві саме такої форми при плануванні дозволить більш чітко спланувати кількість продукції для відвантаження. Такий розрахунок є основою для встановлення обсягу відвантаження продукції за декадами, обчислюється подекадне завдання здачі продукції кожному цеху, складаються графіки відвантаження щодо окремих виробів. Планування надходження коштів за продукцію, відвантажену з випуску поточного місяця, передбачає врахування строків документообігу та даних про платоспроможність покупців.

Підприємство здійснює реалізацію продукції відповідно до укладених договорів поставок. Зазвичай в договорі обумовлюється загальна сума та кількість поставок продукції на певний період з щомісячним розподілом. Але в процесі діяльності досліджуване підприємство обов'язково щомісячно уточнює кількість продукції, яка підлягає поставці в наступному місяці. Саме тому оцінка виконання договірних зобов'язань із поставок продукції є важливим об'єктом аналізу діяльності підприємства.

З огляду на важливість виконання договірних зобов'язань та безпосередній їх вплив на обсяги реалізованої продукції, наступний підрозділ даної роботи присвячується саме аналізу виконання таких угод.

3.2 Аналіз виконання договірних зобов'язань

Аналіз реалізації продукції тісно пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань щодо поставок продукції. Невиконання договірних зобов'язань спричиняє зменшення виручки, прибутку, штрафні санкції. Крім того за умов конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що призведе до спаду виробництва.

Аналіз передбачає дослідження та оцінку:

обґрунтованості та напруженості договірних зобов'язань;

виконання договірних зобов'язань із поставок продукції за асортиментом, якістю і строками поставок;

змін у структурі поставок продукції на експорт.

Інформаційною базою аналізу є дані оперативного та статистичного обліку, відділу збуту, маркетингу, працівники якого повинні організувати контроль за виконанням договірних зобов'язань у розрізі окремих договорів, видів продукції, строків поставки. Окрім того, використовуються дані про сплачені підприємством штрафи, пені та неустойки, які надають інформацію про невиконання або порушення договорів поставок.

Процент виконання договірних зобов'язань обчислюється за формулою:

Кп = (ТПп - ТПн) : ТПп Ч 100, (3.2) 100 %= (2484 - 0) : 2484 Ч 100

де К - відсоток виконання плану договірних зобов'язань;

ТПп - плановий обсяг продукції для укладення договорів;

ТПн - недопоставлено продукції за договорами.

Тепер розшифруємо цей формалізований запис помісячно в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 Аналіз виконання договірних зобов'язань за 2007 рік

Період	Виробництво продукції; для виконання договорів за планом (тис. грн.)	Недопоставлено продукції за договірними зобов'язаннями (тис. грн.)	Виконання договірних зобов'язань із поставок продукції
	за звітній місяць	за період з початку року	за звітній місяць	за період з початку року	за звітній місяць	за період з початку року
					тис. грн.	%	тис. грн.	%
Січень	200	200	-	-	200	100	200	100
Лютий	200	400	-	-	200	100	400	100
Березень	200	600	-	-	200	100	600	100
Квітень	180	780	-	-	180	100	780	100
Травень	174	954	-	-	174	100	954	100
Червень	166	1120	-	-	166	100	1120	100
Липень	200	1320	-	-	200	100	1320	100
Серпень	200	1520	-	-	200	100	1520	100
Вересень	200	1720	-	-	200	100	1720	100
Жовтень	250	1970	-	-	250	100	1970	100
Листопад	250	2220	-	-	250	100	2220	100
Грудень	264	2484	-	-	264	100	2484	100

Дані, наведені у табл. 3.4, показують, що обсяги поставок за договорами поставок продукції протягом 2007 року виконувались стовідсотково. Це свідчить про високий рівень платіжної культури та точність у виконання договірних умов. Але, на жаль, таке виконання договірних зобов'язань не підкріплюється точністю планів, які складаються на рік. Справа в тім, що той план, який досліджуване підприємство укладає з фірмою-покупцем, підлягає щомісячному перегляду й корегуванню. Тому саме завдяки такій обачній політиці спостерігається таке досконале виконання зобов'язань.

Аналізуючи дані планового виробництва та реалізації продукції на рік та дані, наведені у табл. 3.3, виникає питання про надлишкову кількість, яка закладена у договорах. Ця різниця між планом виробництва та поставками згідно договорів в повному обсязі покривається за рахунок залишків готової продукції на складах, про що свідчать дані табл. 3.3, де зображено зменшення залишків продукції за рік.

Оскільки договір вважається виконаним лише тоді, коли виконуються всі умови поставки, то аналіз передбачає оцінку рівня виконання зобов'язань з поставок відповідно до передбачених асортименту, якості і строків. Але наводити такий аналіз не є доцільним, бо виконання саме договірних зобов'язань є сто відсотковим, отже і за асортиментом картина буде аналогічної.

У підприємства є віднедавна іноземні партнери, але там також договори виконуються на всі 100%. Тому наводити аналогічну таблицю за експортом не є актуальним.

Краще зазначимо, що на даному підприємстві взагалі окрім договірних поставок, більше не планується виготовлення жодного з видів продукції. Тобто ті одноразові продажі товарів «новим» покупцям забезпечуються лише за рахунок залишків готової продукції. Але такий підхід є ризикованим. Бо зараз, коли підприємство нарешті вийшло з кризового стану у нього є чималі заготівлі продукції, бо в попередніх періодах реалізація була менш активною. Але при таких швидких темпах нарощування обсягів реалізації, підприємству слід задуматися і про закладення в плані на наступний рік певної частки (наприклад 10% від договірних поставок) продукції для непередбачених одноразових відвантажень. Така кількість не буде надто надлишкової, навіть якщо непередбачені поставки не виникнуть, що мало імовірно, а при їх наявності підприємство зможе задовольнити потреби нових покупців, і можливо розширити їх коло.

Доцільно привести перелік покупців даного підприємства за 2007 рік у вигляді гістограми, зображеної на рис. 3.3. Як вже зазначалося раніше, у підприємства є «одноразові» покупці, обсяг відвантажень яким не є суттєвим порівняно з основним покупцем. Тому такі дрібні покупці об'єднаємо у групу «інші», аби проаналізувати їх загальний вплив на реалізацію.

З графіку, зображеного на рис. 3.3 видно, що ТОВ ІПК Техніка є найбільшим покупцем продукції даного підприємства. До речі саме з цим товариством досліджуване підприємство й здійснює щомісячне корегування планових обсягів поставок продукції. Бо саме це підприємство є найголовнішим споживачем виготовляємої продукції.

З графіку видно, що на другому місці за обсягом споживання пропонуємої продукції стоїть іноземне товариство, партнерські зв'язки з яким досліджуване підприємство намагається налагодити якомога щільніші.

Також з графіку видно, що справді частка «незапланованих» покупців в загальному обсязі отриманої виручки не значна. Можливо тому підприємство й не планує виробництво продукції для них (Додаток У).

Наведений перелік, хоча й не в повному обсязі, але відображає склад дебіторської заборгованості підприємства. Бо саме несвоєчасні розрахунки покупців за отриману продукцію й формують дебіторську заборгованість. Тому розглядаючи виконання договірних зобов'язань, необхідно приділити певну увагу й розгляду дебіторської заборгованості.

По-перше, розглянемо якісний склад дебіторської заборгованості досліджуваного підприємства. Для аналізу використаємо дані бухгалтерського балансу та дані аналітичного обліку.

Перш за все вивчають, які зміни відбулися в складі та структурі дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду порівняно з початком, а також у питомій вазі дебіторської заборгованості щодо загальної суми поточних активів, що відображено у табл. 3.5.

Таблиця 3.5 Аналіз стану дебіторської заборгованості на підприємстві за 2007 рік

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення
	сума (тис. грн.)	питома вага у %	сума (тис. грн.)	питома вага у %	сума (тис. грн.)	питома вага у %
1. Розрахунки з дебіторами:	15,6	100,0	226,5	100,0	+ 210,9	-
-за товари, роботи і послуги, строк оплати яких не настав	-		-		-
-за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк	-		-		-
- з іншими дебіторами	-		-		-
2. Оборотні активи	1214,9	х	1766,3	х	+ 551,4	х
3. Питома вага дебіторської заборгованості в загальній сумі поточних активів (%)		1,3		12,83		+11,53

Як видно з табл. 3.5 дебіторська заборгованість на кінець 2007 року помітно зросла. Але це явище є абсолютно нормальним і закономірним, бо розширення кола покупців призводить й до збільшення дебіторської заборгованості. Найголовніше, що така заборгованість на даному підприємстві не переростає в довгострокову й погашається протягом 3 - 4 місяців з дати її виникнення.

Аналізу підлягають також темпи зростання дебіторської заборгованості. Більш високі темпи зростання порівняно з минулими періодами, пов'язані з неплатежами, свідчать про погіршення платоспроможності підприємства.

На досліджуваному підприємстві дебіторська заборгованість на кінець року порівнюючи з початком зросла на 145,2 % (). Порівняно з минулим роком (100,0 %) темп зростання підвищився на 45,2 %. Таке стрімке підвищення темпів зростання дебіторської заборгованості зумовлено значним збільшенням кола покупців та розширенням асортименту виробляємої продукції. На початок 2006 року у підприємства взагалі не було дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (Додаток Ф, Ф1), але у тому ж 2006 році у підприємства сума чистого збитку складала 120,9 тис. грн. За рахунок певних дій, описаних у другому розділі даної роботи, підприємство на сьогоднішній день є прибутковим, але це не дуже позитивно відзначилось на показнику дебіторської заборгованості.

Важливо дати оцінку показникам якості та ліквідності дебіторської заборгованості. Під якістю дебіторської заборгованості слід розуміти вірогідність одержання цієї заборгованості в повній сумі. Показником цієї вірогідності є термін утворення заборгованості, а також питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі. Практика свідчить, що більший строк дебіторської заборгованості, то нижча вірогідність її одержання.

Тому в ході аналізу доцільно згрупувати дебіторську заборгованість за термінами її виникнення. Наявність такої інформації дозволяє виявити як загальні тенденції розрахункової дисципліни, так і конкретних покупців, які найчастіше потрапляють у число ненадійних платників.

У даному випадку тривалість дебіторської заборгованості характеризується даними, що містяться у табл. 3.6.

Значну питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості, а саме 84,42 % (), становить заборгованість за строками виникнення до одного місяця. Це дуже позитивний показник діяльності підприємства. До того ж відсутність заборгованості, строк погашення якої більше 6 місяців, відіграє неабияку роль у фінансовій стійкості підприємства й обумовлює відсутність простроченої заборгованості.

Таблиця 3.6 Аналіз тривалості дебіторської заборгованості на підприємстві в 2007 році

Статті дебіторської заборгованості	Усього	У межах строку (до 20 дн.)	Час після прострочення заборгованості
			до 1 міс.	до 3 міс.	від 3 до 6 міс.	від 6 до 9 міс.	від 9 міс. до 1 року
Розрахунки з дебіторами	226,5	126,2	65,0	25,3	10,0	-	-
Питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі (%)	0

Якість дебіторської заборгованості визначається її оборотністю.

Оборотність характеризується такими показниками:

тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості, або період інкасування (кількість днів перебування коштів у дебіторській заборгованості);

коефіцієнт оборотності (швидкість обороту дебіторської заборгованості).

Тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості відображає середню кількість днів, необхідних для її повернення, і обчислюється за формулою:

(3.2)

де Т.об.дт. - тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості;

Сз.дт.зб. - середній залишок дебіторської заборгованості;

Д - кількість днів у періоді, за який проводиться аналіз;

В - виторг від реалізації

Коефіцієнт оборотності (Коб.дт.) показує, скільки разів заборгованість утворюється і надходить підприємству за період, що аналізується, або скільки разів протягом аналізованого періоду обсяги надходжень від реалізації можуть вмістити в собі середній залишок боргових прав (дебіторів). Цей показник визначає ефективність кредитного контролю з боку підприємства. Кредитного тому, що даючи товар (роботи, послуги) з відтермінуванням платежу іншим суб'єктам господарської діяльності, підприємство фактично їх кредитує.

Коефіцієнт оборотності обчислюється за формулою:

Коб.дт. = (3.3)

Аналізується також показник, який являє собою відношення середнього розміру дебіторської заборгованості до виторгу від реалізації продукції.

При визначенні показників оборотності до уваги беруть лише суми по дебіторах - покупцях (замовниках) як такі, що мають пряме відношення до обсягів реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг).

Розрахунок перерахованих показників, що характеризують якість дебіторської заборгованості наведемо за останні два роки у табл. 3.7.

Таблиця 3.7 Аналіз показників оборотності дебіторської заборгованості

Показники	За 2006 рік	За 2007 рік	Відхилення
1. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (швидкість обороту, рази)	126,42	31,15	-95,27
2. Тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості (дні)	3	12	+9
3. Відношення середнього розміру дебіторської заборгованості до виторгу від реалізації	0,0079	0,032	+0,024

Дані табл. 3.7 дозволяють зробити висновок про те, що стан розрахунків з дебіторами, порівнюючи з минулим роком, дещо погіршився: на 8,71 дня збільшилася тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості, кількість оборотів зменшилася до 31,15 раз, а відношення середнього розміру дебіторської заборгованості до виторгу від реалізації збільшилося на 0,024.

Але ще раз зазначимо, що таке документальне погіршення стану розрахунків з дебіторами аж ніяк не свідчить про збитковість діяльності, а радше навпаки.

На цьому аналіз стану розрахунків з покупцями можна вважати закінченим. Та все ж таки з метою управління дебіторською заборгованістю необхідно контролювати стан розрахунків з покупцями, розширюючи при цьому коло покупців, щоб зменшити ризик несплати одним або декількома крупними покупцями, стежити за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості.

Вивчивши динаміку виконання плану реалізації продукції та виконання договорів поставки, необхідно встановити фактори зміни їх обсягу.

Такими факторами, які впливають на обсяг реалізації продукції можуть бути: фактори, пов'язані з маркетинговою діяльністю, виробничі фактори, фактори, пов'язані зі збутом та складуванням, з транспортуванням продукції, з роботою фінансового та інших підрозділів підприємства та багато інших.

3.3 Застосування економіко-математичних методів в аналізі реалізації продукції

Отже, на реалізацію впливає ціла низка факторів, які переплітаються між собою, діють спільно і знаходяться в так званому кореляційному взаємозв'язку і залежності. Спостерігаючи статистичний зв'язок між ознаками, можна приблизно уявити значення результативної ознаки у вигляді залежності від однієї або декількох факторних ознак, прагнучи при цьому, щоб спостережувані дані якомога ближче відтворювалися цією функцією. Функція, що відображає статистичний зв'язок між ознаками, називається рівнянням регресії. Якщо таке рівняння зв'язує лише дві ознаки («х», «у») -- це рівняння парної регресії. Якщо ж рівняння відображає залежність результативної ознаки від двох і більше факторів - це рівняння множинної регресії [71].

Рівняння парної регресії виражається формулою:

y = f (x) (3.8)

рівняння множинної регресії виглядає таким чином:

y = f (x1, x2, …, x3) (3.9)

Рівняння регресії -- це метод кількісного вираження впливу відібраних факторів на показник, що вивчається, метод вибору зв'язку між ними.

Оберемо в якості залежної змінної (у) рентабельність продукції, а в якості незалежних змінних (хі) - питома вага машин і устаткування в основних засобах та обсяг реалізованої продукції на 1 грн. заробітної плати (табл. 3.8).

Таблиця 3.8 Вихідні дані

Номер спостере-ження	Рентабельність реалізованої продукції (у)	Питома вага машин і устаткування в основних засобах, % (х1)	Обсяг реалізованої продукції на 1 грн. заробітної плати, грн. (х2)
1	0,27	30,10	2,80
2	0,28	29,70	3,00
3	0,29	32,70	3,40
4	0,30	31,90	3,50
5	0,27	33,80	3,20
6	0,31	35,30	3,60
7	0,29	36,00	3,55
8	0,33	35,20	3,70
9	0,36	34,90	3,87
10	0,38	37,40	3,95
11	0,40	38,00	4,20
12	0,46	35,50	4,67
13	0,51	36,00	5,60
14	0,58	33,90	6,13
15	0,59	35,30	6,57
16	0,63	34,50	6,78
17	0,68	38,00	6,89
18	0,70	37,00	7,20
19	0,75	39,40	7,56
20	0,78	40,80	7,85
21	0,76	39,30	8,00
22	0,80	38,50	8,12
23	0,83	40,10	8,50
24	0,82	40,20	8,70

Найбільш простим і поширеним випадком є представлення економетричної моделі у вигляді рівняння парної (тобто однофакторної) лінійної регресії, яке виражається формулою [71]:

у = а + вх, (3.10)

де параметр «а» (вільний член) визначає точку перетину прямої лінії, що описується вище приведеним рівнянням з віссю ординат;

параметр «в» - це тангенс кута нахилу прямої до осі абсцис, який визначає, наскільки сильно буде нахилена ця пряма до осі абсцис.

Розрахуємо параметри однофакторної лінійної моделі, яка відображає кореляційний взаємозв'язок величини рентабельності реалізованої продукції (у) та питомої ваги машин і устаткування в основних засобах (х) (табл. 3.9).

Цей взаємозв'язок носить лінійний характер і виражається рівнянням:

Розрахуємо числові значення параметрів «а» і «в» цього парного лінійного рівняння, використавши для цього розв'язання системи нормальних рівнянь:

 (3.11)

де n - кількість спостережень, взятих до розрахунку.

Таблиця 3.9 Розрахунок підсумкових величин для визначення однофакторної лінійної кореляції моделі та її оцінних показників

№ спо стережень	у	х	у Ч х	X2	У2	Урозр.	У-Урозр.	(У -Урозр.)2	У-Ус	(У-Ус)2
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	0,27	24,00	6,48	576,00	0,07	0,37	-0,10	0,01	-0,25	0,06
2	0,28	22,50	6,30	506,25	0,08	0,35	-0,07	0,00	-0,24	0,06
3	0,29	19,00	5,51	361,00	0,08	0,31	-0,02	0,00	-0,23	0,05
4	0,30	22,60	6,78	510,76	0,09	0,35	-0,05	0,00	-0,22	0,05
5	0,27	24,50	6,62	600,25	0,07	0,37	-0,10	0,01	-0,25	0,06
6	0,31	23,00	7,13	529,00	0,10	0,36	-0,05	0,00	-0,21	0,04
7	0,29	25,60	7,42	655,36	0,08	0,39	-0,10	0,01	-0,23	0,05
8	0,33	27,40	9,04	750,76	0,11	0,41	-0,05	0,00	-0,19	0,03
9	0,36	26,30	9,47	691,69	0,13	0,40	-0,04	0,00	-0,16	0,02
10	0,38	27,80	10,56	772,84	0,14	0,41	-0,03	0,00	-0,14	0,02
11	0,40	26,70	10,68	712,89	0,16	0,40	0,00	0,00	-0,12	0,01
12	0,46	32,00	14,72	1024,00	0,21	0,46	0,00	0,00	-0,06	0,00
13	0,51	36,00	18,36	1296,00	0,26	0,51	0,00	0,00	-0,01	0,00
14	0,58	41,30	23,95	1705,69	0,34	0,58	0,00	0,00	0,06	0,00
15	0,59	43,50	25,67	1892,25	0,35	0,60	-0,01	0,00	0,07	0,01
16	0,63	43,20	27,22	1866,24	0,40	0,60	0,03	0,00	0,11	0,01
17	0,68	44,10	29,99	1944,81	0,46	0,61	0,07	0,01	0,16	0,03
18	0,70	43,20	30,24	1866,24	0,49	0,60	0,10	0,01	0,18	0,03
19	0,75	45,80	34,35	2097,64	0,56	0,63	0,12	0,01	0,23	0,05
20	0,78	47,80	37,28	2284,84	0,61	0,65	0,13	0,02	0,26	0,07
21	0,76	53,20	40,43	2830,24	0,58	0,72	0,04	0,00	0,24	0,06
22	0,80	52,90	42,32	2798,41	0,64	0,71	0,09	0,01	0,28	0,08
23	0,83	56,00	46,48	3136,00	0,69	0,75	0,08	0,01	0,31	0,10
24	0,82	55,10	45,18	3036,01	0,67	0,78	0,04	0,00	0,30	0,09
У(n=24)	12,37	866,50	10718,61	750822,25	153,02	12,37	0,00	0,07	11,85	140,53

Враховуючи дані табл. 3.9, система рівнянь буде мати наступний вигляд:

Вирішуючи систему за допомогою множення першого рівняння на величину (-36,10), отримуємо:

Додавши одне рівняння до іншого, позбавляємось від параметра «а» і після відповідних спрощень маємо:

в =.

Після цього підставляємо значення параметра «в» у перше рівняння і отримуємо:

а

Таким чином, парну лінійну модель можна представити так:

у = 0,08 + 0,012х.

Використавши це рівняння, можна визначити розрахункові значення залежної змінної (Урозр.) для заповнення графи 7 табл. 3.9.

Зіставлення розрахункових значень з фактичними значеннями залежної змінної показує, що відхилення між ними незначне.

Показником, що підтверджує правильність розрахунків, є те, що сума розрахункових значень дорівнює сумі фактичних значень. Таким чином, розв'язання виконано правильно.

Модель парної кореляційної залежності показує, що зростання рентабельності реалізованої продукції знаходиться у прямій залежності від питомої ваги машин і устаткування в основних засобах.

Для того, щоб оцінити тісноту зв'язку між залежною змінною (у) і незалежною (х), необхідно визначити кореляційне відношення (з) і коефіцієнт кореляції (r).

Кореляційне відношення розраховується за наступною формулою:

(3.12)

де урозр., ус -- відповідно розрахункове та середнє значення залежної перемінної, причому:

(3.13)

Отже кореляційне відношення буде:

З розрахунку кореляційного відношення видно, що тіснота зв'язку дуже велика.

Тепер розрахуємо коефіцієнт кореляції за формулою:

(3.14)

0,89

Величина даного коефіцієнта також свідчить про досить велику тісноту зв'язку.

Оскільки відхилення між кореляційним відношенням і коефіцієнтом кореляції не існує, це підтверджує правильність вибраної лінійної форми зв'язку.

Щоб виявити, чи можна розробленою лінійною однофакторною моделлю користуватися на практиці, потрібно оцінити, наскільки точно ця модель описує вихідні дані. Показниками, що дозволяють оцінити точність розрахунків, є середньоквадратичне загальне відхилення залежної перемінної і варіація.

Середньоквадратичне загальне відхилення визначається за формулою:

(3.15)

Отже, розроблена модель може бути практично використана для аналізу залежності рентабельності реалізованої продукції від питомої ваги машин і устаткування в основних засобах. Але у модель доцільно було б включити інші фактори, які впливають на залежну змінну й простежити їх вплив.

Іншим фактором, який спричиняє вплив на рентабельність продукції буде обсяг реалізованої продукції на 1 грн. заробітної плати.

Розрахуємо параметри однофакторної лінійної моделі, яка відображає кореляційний взаємозв'язок величини рентабельності реалізованої продукції (у) та обсягу реалізованої продукції на 1 грн. заробітної плати (х) (табл. 3.10).

Таблиця 3.10 Розрахунок підсумкових величин для визначення однофакторної лінійної кореляції моделі та її оцінних показників

№ спо стережень	у	х	у Ч х	X2	У2	Урозр.	У-Урозр.	(У -Урозр.)2	У-Ус	(У-Ус)2
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	0,27	3,25	0,88	10,56	0,07	0,33	-0,06	0,00	-0,25	0,06
2	0,28	3,15	0,88	9,92	0,08	0,32	-0,04	0,00	-0,24	0,06
3	0,29	3,20	0,93	10,24	0,08	0,32	-0,03	0,00	-0,23	0,05
4	0,30	3,50	1,05	12,25	0,09	0,35	-0,05	0,00	-0,22	0,05
5	0,27	3,45	0,93	11,90	0,07	0,34	-0,07	0,01	-0,25	0,06
6	0,31	3,83	1,19	14,67	0,10	0,38	-0,07	0,01	-0,21	0,04
7	0,29	3,60	1,04	12,96	0,08	0,36	-0,07	0,01	-0,23	0,05
8	0,33	3,75	1,24	14,06	0,11	0,37	-0,04	0,00	-0,19	0,04
9	0,36	3,90	1,40	15,21	0,13	0,39	-0,03	0,00	-0,16	0,03
10	0,38	3,85	1,46	14,82	0,14	0,38	0,00	0,00	-0,14	0,02
11	0,40	4,30	1,72	18,49	0,16	0,42	-0,02	0,00	-0,12	0,01
12	0,46	4,73	2,18	22,37	0,21	0,46	0,00	0,00	-0,06	0,00
13	0,51	5,92	3,02	35,05	0,26	0,58	-0,07	0,01	-0,01	0,00
14	0,58	6,13	3,56	37,58	0,34	0,60	-0,02	0,00	0,06	0,00
15	0,59	6,57	3,88	43,16	0,35	0,64	-0,05	0,00	0,07	0,00
16	0,63	6,78	4,27	45,97	0,40	0,66	-0,03	0,00	0,11	0,01
17	0,68	6,89	4,69	47,47	0,46	0,67	0,01	0,00	0,16	0,03
18	0,70	7,20	5,04	51,84	0,49	0,70	0,00	0,00	0,18	0,03
19	0,75	7,00	5,25	49,00	0,56	0,68	0,07	0,01	0,23	0,05
20	0,78	7,10	5,54	50,41	0,61	0,69	0,09	0,01	0,26	0,07
21	0,76	7,86	5,97	61,78	0,58	0,76	0,00	0,00	0,24	0,06
22	0,80	8,30	6,64	68,89	0,64	0,80	0,00	0,00	0,28	0,08
23	0,83	8,57	7,11	73,44	0,69	0,83	0,00	0,00	0,31	0,10
24	0,82	8,52	6,99	72,59	0,67	0,82	0,00	0,00	0,30	0,09
У(n=24)	12,37	131,35	1624,80	17252,82	153,02	12,37	0,00	0,06	11,85	140,42

Враховуючи дані табл. 3.10, система рівнянь буде мати наступний вигляд:

Вирішуя систему за допомогою множення першого рівняння на величину (-5,47), отримуємо:

Додавши одне рівняння до іншого, позбавляємось від параметра «а» і після відповідних спрощень маємо:

в = = 0,09.

Після цього підставляємо значення параметра «в» у перше рівняння і отримуємо:

а

Таким чином, парну лінійну модель можна представити так:

у = 0,02 + 0,09х.

Використавши це рівняння, можна визначити розрахункові значення залежної змінної (Урозр.) для заповнення графи 7 табл. 3.10.

Правильність розрахунків є правильною, що підтверджує сума розрахункових значень, яка дорівнює сумі фактичних значень.

Тепер розрахуємо значення кореляційного відношення за вище згаданою формулою:

З розрахунку кореляційного відношення видно, що тіснота зв'язку дуже велика. Тепер розрахуємо коефіцієнт кореляції:

.

Величина даного коефіцієнта також свідчить про досить невелику тісноту зв'язку.

Оскільки відхилення між кореляційним відношенням і коефіцієнтом кореляції незначне, це підтверджує правильність обраної лінійної форми зв'язку.

Також наведемо значення середньоквадратичного загального відхилення:

Отже, розроблена модель також може бути практично використана для аналізу залежності рентабельності реалізованої продукції від об'єму реалізованої продукції на 1 грн. заробітної плати. Але значення кореляційного відношення першого фактора більше, ніж у другого, що свідчить про більшу залежність рентабельності реалізованої продукції від питомої ваги машин і устаткування ніж від об'єму реалізації. Тобто все ж таки на практиці слід використовувати першу лінійну модель.

4. Охорона праці на ТОВ «УКРТЕХНІКА»

Бухгалтерія ТОВ «УкрТехніка» знаходиться на першому поверсі п'ятиповерхової цегляної будівлі. Загальна площа складає 20 м2, висота приміщення 3,2 м. Кількість працюючих у відділі 3 особи, таким чином на кожного працівника припадає 6,6 м2 площі і відповідно 21,3 м3 об'єму, що цілком відповідає встановленим нормам і стандартам.

Згідно з існуючими нормами на кожного працівника повинно бути 4,5 м2 площі і 15 м3 об'єму у відповідності з СНіП-90-81 і ТсанПіН 3.3.2.007-98 [91]. Таким чином, розміри площі та об'єму приміщення відповідає встановленим нормам.

Стеля в приміщенні підвісна з гіпсокартону, стіни кімнати бежевого кольору, на підлозі - паркет світлого кольору, на вікнах жалюзі.

В приміщенні знаходиться три стола, дві шафи і сейф.

Для забезпечення необхідних умов нормальної життєдіяльності людини і високого рівня працездатності важливе значення мають метеорологічні умови. Мікроклімат визначають такими параметрами: температурою повітря в приміщенні, відносною вологістю повітря, швидкістю руху повітря, атмосферним тиском.

Опалення приміщення в холодний період року здійснюється за допомогою централізованої системи опалення.

Приміщення відділу вентилюється природним шляхом ? повітря надходить через кватирки, двері, вікна.

Результати вимірювання метеорологічних параметрів показали, що температура повітря складає 20 С у холодний період, відносна вологість повітря дорівнює 60 % і швидкість руху повітря - 0,12 м/с, що цілком відповідає сучасним санітарним нормам по ДОСТ 12.005-88.

Основним джерелом шуму у відділі є робота 3 комп'ютерів та 2 принтерів. Рівень шуму у відділі не перевищує 50 дБА.

Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці і їх відповідність стандартам і норма, представлені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 Параметри санітарно-гігієнічного стану праці в приміщенні відділу

Параметр	Фактичне значення	Норматив по ГОСТ 12.1.00588 і іншим державним нормативам	Відповідність фактичного значення державному нормативу
Рівень шуму, дБА	40-55	50-65	Відповідає
Освітленість, лк	300	300-400	Відповідає
Температура повітря у перехідний період, С	20-22	18-22	Відповідає
Відносна вологість, %	40-60	40-60	Відповідає
Швидкість повітря, м/с	0,1	0,1	Відповідає

Важливе значення для виконання всіх видів робіт є правильно виконане раціональне освітлення. У даному приміщенні освітлення характеризується поєднанням природного та штучного освітлення в світлі години доби.

Джерелом природного освітлення є 2 вікна розміром (1,8 Ч 1) м2.

Перевіримо достатність природного освітлення у приміщенні відділу за формулою:

(4.1)

де площа вікон, м2;

площа підлоги приміщення, м2.

Для даного приміщення = 3,6 м2, = 19 м2, тоді маємо

.

Отже, на підставі даного розрахунку можна зробити висновок, що природного освітлення для даного приміщення достатньо.

Створення оптимального штучного освітлення має основне значення для зорової роботи і активної діяльності організму в цілому. В зв'язку з цим необхідно встановити достатність штучного освітлення в приміщенні. Для роботи з документами з використанням комп'ютера необхідно у відповідності з існуючими нормами забезпечити у приміщенні освітленість у межах 300-400 лк.

Недостатня освітленість або її надмірна кількість знижує активність життєвих процесів і негативно впливає на працездатність людини.

Головним джерелом світла є лампи розжарювання та газорозрядні лампи різноманітних типів. Газорозрядні (люмінесцентні) лампи мають світло близьке до природного і дозволяють створити високу освітленість.

Джерелом штучного освітлення в даному приміщенні є 2 світильника, в яких знаходиться по 4 люмінесцентні лампи типу ЛД.

Розрахуємо світовий потік ламп, який необхідно для створення у відділі нормативного значення освітленості Енорм=300 лк.

Освітлення штучне за допомогою двох світильників по 4 лампи у кожному.

Значення світового потоку, згідно формули:

, (4.2)

де Ен - нормативне значення освітленості 300 лк;

S - освітлювана площа 20 м2,

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення 1,1;

k - коефіцієнт запасу 1,5;

N - кількість світильників, шт.;

з - коефіцієнт використання світлового потоку, який залежить від коефіцієнта відбиття стель, стін і підлоги та індексу приміщення і дорівнює 0,5.

Коефіцієнти відбиття світового потоку від стін, підлоги та стелі відповідно дорівнюють:

сстін = 70%; сстелі = 50%; спідлоги = 30%.

Індекс приміщення визначається за формулою:

(4.3)

де А і В - відповідно довжина приміщення -5 м, ширина - 4м.

hп - висота від світильника до освітлюваної поверхні, яка дорівнює 2м

.

Відповідно таблиці з = 0,5.

.

Таким чином, світовий потік ламп має значення 2565 лм. Нормативне значення можна отримати за допомогою збільшення або кількості світильників у приміщенні, або за допомогою збільшення потужності ламп, які застосовуються. Це значення можна отримати, якщо використовувати люмінесцентні лампи типу ЛБ, потужність яких 40 Вт.

Аналізуючи дані, які наведені в табл. 4.1, можна зробити висновок, що параметри, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні відділу, відповідають існуючим державним нормам.

Щоденно в приміщенні відділу здійснюється вологе прибирання. У відповідності з діючими нормами повинні бути передбачені загальні побутові приміщення (туалет, умивальні кімнати та ін.).

На кожному поверсі є жіночі та чоловічі туалети, також є умивальні кімнати з системою гарячої та холодної води.

Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці показав, що приміщення знаходиться в задовільному стані, тому що керівництво приділяє належну увагу стану охорони праці.

Тепер розглянемо існуючий на підприємстві стан безпеки. Приміщення відділу відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки, оскільки відсутні висока вологість і температура, немає хімічно-активного середовища і струмопровідної середи. Однак варто дотримуватись вимог електронебезпечності при експлуатації приладь, світильників, ПК.

Все обладнання, серед якого 3 комп'ютери і 2 принтери та електроосвітлення працюють під напругою 220 В.

Монітори стоять на робочих столах на відстані 1,5 м від стіни, системні блоки сховані у столи, принтери стоять на спеціальній тумбі. Ширина проходу між робочими місцями понад 1,5 м, що відповідає санітарним нормам.

Забезпечення електробезпеки залежить від конструкції електрообладнання, використання технічних засобів захисту. Для того, щоб захистити людину від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції, передбачене захисне заземлення. Крім захисного заземлення в даному приміщенні застосовують захисне відключення. Захисне відключення рекомендують застосовувати як допоміжний засіб, коли нема впевненості у надійності заземлення. Цей прилад дозволяє миттєво (протягом 0,1-0,2 с) автоматично відключати дільницю електромережі при виникненні небезпеки ураження людини струмом.

Електрична проводка виконана під штукатуркою. У приміщенні встановлені 5 розеток, які розташовані на відстані 1 м від підлоги. Розетки підключені до групових щитків через трипровідну мережу, а сама проводка схована в подвійній ізоляції.

Працівники відділу при прийнятті на роботу проходять первинний інструктаж по техніці безпеки.

Тепер розглянемо стан пожежної безпеки досліджуваного приміщення.

Будинок, у кому знаходиться приміщення відділу, відноситься до 1 ступеня по вогнестійкості, відділ відноситься до категорії Д пожежонебезпеки, тому що відсутні легкозаймисті речовини.

Пожежна профілактика передбачає наявність ефективних заходів, як попереджують загорання, або, у разі пожежі, забезпечення швидкого його гасіння.

Для успішного проведення протипожежної профілактики необхідно основні причини пожеж. Основними причинами пожеж можуть бути:

незадовільний стан обчислювальної та іншої оргтехніки, електротехнічних приладів та порушення правил їхньої експлуатації;

несправність електропроводки та опалювальних приладів та порушення правил їхньої експлуатації;

невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Для забезпечення пожежної безпеки підприємства необхідно проводити профілактичні заходи:

1) вибір та експлуатація обладнання з урахуванням пожежобезпечності;

2) відповідний вибір та будова систем опалення та кондиціювання;

3) застосування електрообладнання та світильників, які відповідають класу пожежо-, вибухонебезпезпеці приміщень.

У приміщенні є 1 хімічний вогнегасник ВХП-10. Також є протипожежний водопровід, який об'єднаний із господарсько-питним. Для гасіння пожеж у середині будівлі встановлений внутрішній пожежний кран з приєднаним до нього рукавом, який знаходиться у спеціальній ніші з надписом “ПК”. Кран знаходиться у коридорі та розташований на висоті 1,35 м від підлоги.

Приміщення обладнано такими засобами пожежної сигналізації та звязку, як телефон загального призначення та пожежний оповісник ручної дії, який вмикається натиском кнопки у разі виникнення пожежі.

Для інформування людей про місця розташування вогнегасників вивішуються спеціальні вказівні знаки. На кожному поверсі є схема евакуації у разі виникнення пожежі.

Засоби, які застосовуються для попередження і ліквідації пожеж, відповідають правилам протипожежної безпеки, схвалені і дозволені службою пожежної охорони.

Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці, техніки безпеки та пожежної безпеки показав, що приміщення відділу знаходиться в задовільному стані, але мають місце деякі недоліки. Для усунення існуючих недоліків слід запровадити наступні заходи:

для вентиляції приміщення і видалення надлишків тепла необхідно придбати кондиціонер, продуктивність якого приблизно 1000 м3/год;

для швидкої ліквідації пожеж необхідно запровадити сучасну автоматичну систему пожежегасіння;

обладнати спеціальну кімнату для паління.

Поліпшення умов праці сприяє зниженню професійних захворювань працівників, підвищує працездатність, тому заходи по усуненню існуючих недоліків пропоную внести до колективної угоди на наступний рік.

Висновок

Отже, для вдалого господарювання в сучасних умовах підприємство просто повинно всіма можливими засобами максимізувати розмір свого прибутку. Зараз умови конкуренції на ринку дуже жорстокі, тому необхідно приділяти увагу навіть незначним на перший погляд речам. Наприклад, таким як облікова політика та обліковий процес. Мається на увазі, що конкуренту абсолютно все одно яким чином у конкуруючого суб`єкту ведеться бухгалтерський облік, це навіть не помітно. Але така дрібна деталь відіграє в кінцевому результаті вагому роль.

Ми вже зазначали, що прибуток здебільшого формується за рахунок доходів від реалізації продукції. Отже, правильний облік саме процесу реалізації продукції та доходів одержаних від неї і є важливою умовою успішного ведення приватної справи.

Дана робота присвячена висвітленню реалізації готової продукції, як теоретично, так і практично. На основі вивченої системи документообігу на підприємстві, автор виділив недоліки, усунення яких допоможе підприємству швидко отримувати результати оперативного аналізу своєї діяльності. Бо зараз без аналітичного підходу до результатів своєї виробничої та сбутової діяльності, дуже важко випереджати конкурентів. Звісно сучасна технічна та технологічна озброєність надають певні привілеї, але цього замало. Необхідно постійно аналізувати позиції та переваги конкурентів та обертати їх на свій бік.

З огляду на це, детальне вивчення матеріалів даної роботи допоможе досліджуваному підприємству стати прибутковішим. І це не прсто слова, а доведені факти, що щоденний аналіз результатів діяльності приносить непередбачувані вигоди.

А тепер узагальнемо всі теоретичні та практичні позиції, які було викладено в даній роботі.

У роботі була проаналізована макроекономічна ситуація, яка склалася в нашій країні за останні п'ять років, а також наведені причини зміни значень тих чи інших показників. Статистичний матеріал подано у вигляді таблиць, які містять порівняльну інформацію за кожною галуззю.

В роботі достатньо детально висвітлюється теоретична частина досліджуваного питання. Надаються твердження різних авторів, викладені різні підходи, а також думка автора. Наведені класифікації, принципи побудови та діяльності тих чи інших явищ, механізми роботи.

Зазначимо, що не дивлячись на деякі особливості бухгалтерського обліку різних країн світу, визначення готової продукції та її реалізації суттєво не відрізняються. Виходячи з того розмаїття наведених тверджень, на думку автора, найбільш точно відображає суть досліджуваного поняття тлумачення, надане Костюченко В. М. Окрім сутності готової продукції, наведена її класифікація та склад виробничої собівартості. Також в роботі розкривається спірне питання між обліковими підходами в бухгалтерському та податковому обліках.

Взагалі обрана тема розділена на дві підтеми, взаємозалежні між собою. Тому в усіх розділах наводиться інформація й щодо реалізації готової продукції, й щодо розрахунків з покупцями та замовниками. Тому друга складова досліджуваного питання також теоретично обґрунтована в окремому підрозділі.

Теоретично також висвітлена в роботі діяльність досліджуваного підприємства, надана його детальна техніко-економічна та соціальна характеристика, наведений аналіз низки показників.

У роботі також було розглянуте визначення реалізації з погляду цивільного й податкового законодавства, розглянута система обліку готової продукції, що діє на досліджуваному підприємстві. Були розглянуті такі важливі моменти як: документальний облік випуску готової продукції, методи обліку продажів, система розрахунків з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію.

В результаті вивчення цих питань була виявлена недостатність застосовуваних форм первинного обліку. Виявилося, що на даному підприємстві не розрізняють внутрішнє та зовнішнє відвантаження продукції, для чого застосовують один і той же документ. На думку автора, на підприємстві доцільно впровадити застосування накладної на внутрішнє переміщення матеріалів (ф. М-11) та інших первинних форм обліку. Автором також була запропонована схема документообігу, яка повинна дотримуватися на підприємстві.

За допомогою засобів табличного процесора Excel була розроблена форма зведеного обліку - Відомість відвантаження, відпуску та реалізації продукції. Вона містить всю необхідну інформацію для оперативного аналізу відвантаженої продукції, передбачуваної суми виручки від продажу, стану розрахунків за неї. Для заповнення цієї відомості бухгалтерові необхідно мінімум знань, бо її форма повністю автоматизована, містить посилання на довідкові таблиці, а всі розрахункові стовпці містять вже запрограмовані формули для обчислення потрібних даних. На думку автора, практичне застосування такої відомості значно полегшить збір інформації щодо кількості відвантаженої продукції та заборгованості за неї.

Поряд з теоретичним аспектом розгляду проблеми, у роботі був присутній і практичний елемент, що являв собою аналіз впливу окремих факторів на процес реалізації продукції. Були проаналізовані як первинні документи, так і зведені. Інформація наводилась за останні два роки у порівнянні з запланованими показниками. За кожним фактом відхилення були наведені пояснення або припущення автора з приводу виникнення розбіжностей. Кожен етап аналізу підкріплений висновками та при необхідності рекомендаціями щодо усунення виявлених негативних аспектів. Більшість показників наведена у вигляді гістограм, що забезпечують більш просте сприйняття порівнюваної інформації. Основні показники наведені у динаміці.