Облік і аналіз активів в бухгалтерському обліку

20,22

46

12.Внутрішнє переміщення запасів

20,22

20,22

14,00

13.Надлишки матеріальних цінностей, виявлені під час інвентаризації

20,22

719

14.Уцінка запасів

946

20,22

15.Нестачі виявлені під час інвентаризації

947

20,22

16.Списання запасів на виробництво загальновиробничі та загальногосподарські витрати

23,91,92

20,22

1750,00

17.Відпуск на сторону матеріальних цінностей за фактичною собівартістю

943

20,22

63,25

Малоцінні та швидкозношувані предмети оцінюються за первісною вартістю, до якої включаються всі витрати на їх придбання.

Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі

До складу молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі включають поголів'я, вирощене у власному господарстві та придбане на стороні: молодняк всіх видів з моменту одержання приплоду до переведення в основне стадо чи вибуття тварин на відгодівлі.

Збільшення кількості тварин на вирощуванні та відгодівлі на ТОВ „Лан” відбувається внаслідок придбання їх на інших підприємствах або приплоду.

Тварини придбані в інших сільськогосподарських підприємств за грошові кошти або в обмін на інші тварини або запаси, оприбутковуються на підставі Товаро-транспортних накладних або Рахунків-фактур.

При одержанні приплоду завідувач ферми складає у двох примірниках Акт на оприбуткування приплоду тварин (додаток 24). Записи в ньому здійснюються індивідуально по кожній голові приплоду великої рогатої худоби і коней, а по всіх інших тваринах - загалом із зазначенням статі. На підставі акта робляться записи в книзі місяця складається звіт про рух худоби і птиці на фермі, що передається в бухгалтерію. Цей звіт на ТОВ „Лан” складається в довільній формі, хоча для нього передбачена типова форма №102. Причиною цього є відсутність відповідних бланків на господарстві.

Молодняк та відгодоване поголів'я великої рогатої худоби і свиней зважують щомісяця, а також при переведенні у наступну вікову групу, від однієї матеріально відповідальної особи до іншої, в основне стадо, продажу тощо. Результат зважування молодняку тварин і тварин на відгодівлі, що залишилися в групі на кінець звітного періоду, відображають у Відомості зважування тварин, яка на ТОВ „Лан” складається у довільній формі за браком відповідних бланків.

Розрахунок приросту живої маси визначається за формулою:

П=В_К.П.+В_В-В_Н-В_П.П. (12)

де П - приріст живої маси;

В_К.П. - вага поголів'я на кінець періоду;

В_В - вага тварин, які вибули протягом періоду (включаючи вагу падежу);

В_Н - вага приплоду і поголів'я, яке надійшло протягом періоду;

В_П.П. - вага поголів'я на початок періоду.

Вибуття тварин в інші господарства або на переробні підприємства обліковують у товарно-транспортній накладній.

У разі забою тварин знятих з відгодівлі або нагулу, вимушеного дорізу, падежу, загибелі від стихійного лиха або з інших причин, комісія, призначена керівником підприємства складає Акт на вибуття тварин та птиці (ф.100) на кожен випадок окремо. На ТОВ „Лан” цей акт складається без використання бланків у зв'язку з їх відсутністю.

Після затвердження акта виконують записи про вибуття поголів'я в Книзі обліку руху тварин і птиці і його разом зі звітом про рух тварин і птиці на фермі подають в бухгалтерію.

Якщо молодняк тварин відпускають працівникам підприємства у рахунок заробітної плати або як натуральну оплату праці, то оформляють накладну внутрішньогосподарського призначення (додаток 25)

В усіх випадках переведення тварин з однієї облікової групи і іншу складають Акт на переведення тварин з групи в групу (додаток 10)

Синтетичний облік тварин ведеться на рахунку 21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі”

На ТОВ „Лан” до цього рахунка відкрито наступні субрахунки:

211 „Молодняк тварин на вирощуванні”

212 „Тварини на відгодівлі”

213 „Птиця”

Аналітичний облік молодняку ведеться в розрізі матеріально відповідальних осіб за такими виробничими й віковими групами:

1. Велика рогата худоба: телички на випоюванні; бички на випоюванні; телички на дорощуванні; бички на дорощуванні; телиці для ремонту стада; нетелі; корови-первістки для реалізації;

2. Свині: підсосні свинки під матками; підсосні кабанчики під матками; свинки на дорощуванні; кабанчики на дорощуванні; ремонтні свинки, ремонтні кабанчики.

3. Коні: молодняк робочих коней (за роками народження і статтю).

Найпоширеніша кореспонденція рахунків з обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі наведена в таблиці 18.

Таблиця 18

Кореспонденція рахунків з обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі

Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
	Дебет	Кредит
2	3	4	5
1.Оприбутковано приплід	211	232	106,00
2.Оприбутковано молодняк, придбанні від інших підприємств: - вартість тварин - ПДВ	211 641	63 63
3.Переведено до основного стада молодняк тварин	155 107	211 155	860,00
4.Реалізовано покупцями молодняк тварин - ПДВ	901 361 701	211 701 641
5.Забито молодняк і дорослу худобу на відгодівлі на м'ясо	23	21
6.Реалізовано тварин м'ясо переробним підприємствам у живій вазі - нарахована сума виручки - відображена сума дотації, що належить підприємству - збільшення доходу на вартість дотації	361 361 48	701 48 701
7.Переведено молодняк тварин працівникам в рахунок оплати праці	901 661 701	21 701 641	640,00
8. Списані загиблі тварини внаслідок стихійного лиха	911	21	250,00

Для обліку молодняку тварин і тварин на відгодівлі використовують Журнал-ордер №9 С.-Г. який складається з двох частин - прибуткової (відомість де відображають надходження тварин та видаткової (безпосередньо Журнал-ордер №9)), де відображається вибуття. Записи в Журналі-ордері виконують на підставі, звітів про рух тварин і птиці на фермі. При цьому одержаний за місяць приплід та приріст живої маси оцінюється за типовою собівартістю поточного року, переведенні тварини з основного стада за їх балансовою вартістю, куплені тварини - за цінами придбання. Вибуття тварин - за цінами придбання. Вибуття тварин оцінюється за плановими цінами 1 ц. живої маси.

Записи проводять окремо, по кожній статево-віковій групі ферми. По кожній групі в розрізі ферми. По кожній групі підраховують підсумки за місяць та з початку року. Місячні дані за кожним видом тварин і статевих групах у вартісному виразі за наявності худоби на початок і кінець місяця, їх руху за відповідними каналами переносять до оборотної відомості №9 а С.-Г. аналітичного обліку за рахунками 21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі”. Підсумкові дані з дебету і кредиту рахунка 21 в розрізі кореспондуючих рахунків переносять на лицьовий бік Журналу-ордера №9 С.-Г. для подальшого рознесення кредиту рахунка в кореспонденції з іншими рахунками до Головної книги.

Копію Журналу-ордеру №9 С. Г. ТОВ „Лан” подано в додатку 7.

Облік незавершеного виробництва та готової продукції

До незавершеного виробництва включено витрати на озимі посіви, на оранку зябу, підготовку пару, а також видатки на закладання садів.

Облік незавершеного виробництва здійснюється відповідно до встановленого порядку на рахунках бухгалтерського обліку, передбачених для узагальнення інформації про витрати основного виробництва.

Об'єктами обліку витрат у незавершеному виробництві є виконані роботи (витрати під урожай наступного року: оранка на зяб, лущення, внесення добрив, снігозатримання, горні пари тощо).

Витрати обліковуються за таким статтями: витрати на оплату праці; відрахування на соціальні засади; добрива; роботи та послуги; витрати на утримання основних засобів; інші витрати на організацію виробництва й управління.

Для оформлення витрат виробництва використовується ціла система первинних та зведених документів.

Підставою для нарахування оплати праці є табелі обліку робочого часу, облікові листи праці й виконаних робіт, облікові листи трактористів-машиністів.

Добрива списують на підставі Акта про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, пестицидів і гербіцидів (в додатку 7).

Вартість робіт і послуг наданих сторонніми організаціями відносяться на об'єкти обліку виробництва за рахунками-фактурами.

Амортизацію основних засобів включають до виробничих витрат на підставі відомостей нарахування амортизаційних відрахувань.

Облік інших витрат ведуть на основі рахунків відповідних організацій, установ і підприємств, довідок бухгалтерії та звітів про рух матеріальних цінностей.

Розподіл витрат по управлінням та обслуговування виробництва проводять на підставі відповідних розрахунків, які оформляються довідками бухгалтерії.

Для накопичення витрат по незавершеному виробництву призначений рахунок 23 „Виробництво”, для якого на підприємстві відкриваються субрахунки.

Зведений облік незавершеного виробництва ведеться в виробничому звіті № 10.3 а С. Г., підсумки якого переносяться в Журнал-ордер №10.3 С. Г., а його дані - в Головну книгу.

Облік готової продукції рослинництва зокрема зерна на ТОВ „Лан” здійснюють наступним чином.

Для оформлення відправлення зерна від комбайна на тік застосовують талон шофера і талон комбайнера, які реєструються в Журналі обліку виданих талонів.

При кожній відправці від комбайна повного бункера зерна комбайнер передає водієві один талон комбайнера, а водій передає один талон водія. В місцях збереження зерна його зважують, після чого водій передає завідувачу току, або комірнику талон, отримані від комбайнера. Реєстр приймання зерна від шофера.

Після зважування транспортного засобу із зерном, завідувач току записує номера талонів комбайнерів, та інші дані в Реєстр отримання зерна вагарем. Після розвантаження зерна водій повертається і завідувач току зважує транспортний засіб і записує в реєстр масу тари, визначає масу зерна.

Одночасно завідувач току фактичну масу прийнятого зерна записує в реєстр приймання зерна від водія.

Водій на підставі свого Реєстру приймання зерна записує щоденно кількість перевезеного зерна в Дорожній лист вантажного автомобіля і в кінці дня здає його в бухгалтерію.

Комбайнер після закінчення зміни завідувачу током всі талони, отримані від нього в облік отримує виписку з реєстру про намолот зерна зібраного на скошеній площі. На підставі цих даних комбайнер заповнює обліковий лист тракториста-машиніста і здає його в бухгалтерію. Талон комбайнера і талон водія, здані в кінці робочого дня завідувач току разом з відомістю руху зерна та іншої продукції і прикладними до неї Реєстрами приймання зерна передаються відповідні записи в бухгалтерських реєстрах.

Основними первинними документами з обліку надходження молока є Журнал обліку надою молока, який ведеться завідувачем ферми.

В ньому по кожній доярці щоденно записується кількість корів, що дояться, кількість надоєного молока вранці, вдень, увечері. Завідувач ферми щоденно визначає відсоток жиру в молоці по кожній групі корів і перераховує прийняте молоко в одновідсоткове і стандартне.

Для обліку щоденного надходження і витрачання молока протягом місяця на кожній фермі ведеться Відомість руху молока.

Після завершення звітного періоду один примірник Відомості руху молока разом з Журналом надою молока по надходженню, лімітно-забірними картками. Товаро-транспортними накладними та іншими документами по витрачанню молока надається в бухгалтерію.

Другий примірник Відомостей руху молока служить підставою для оприбуткування і списання витраченого молока в кінці складського обліку.

Для узагальнення інформації про надходження та реалізацію готової продукції призначенні рахунок 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва”.

Дані про рух готової продукції узагальнюють в журналі-ордері №10.1 С. Г. на відповідному субрахунку. Для обліку незавершеного виробництва складається наступна кореспонденція рахунків.

Таблиця 19

Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
	Дебет	Кредит
1.Використано матеріали під час виробництва	23	203 208 207 209	4521,00 11337,80 560,80 360,30
2. Нараховано амортизацію основних засобів зайнятих у будівництві	23	13	1240,50
3. Нарахована заробітна плата працівників зайнятих у виробництві	23	66	1854,80
4. Нараховано відрахування на соціальні заходи	23	65	714,01
5. Інші витрати під час виробництва	23 64 23 64	63 63 685 685	380,60 76,12 420,00 84,00

Сума всіх витрат, зібраних на рахунку 23 є вартістю незавершеного виробництва.

3.3.2 Облік дебіторської заборгованості

На кінець 2003 року - періоду, який досліджується, на балансі ТОВ „Лан” було 327 тис. грн. дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги, 6 тис. грн. дебіторської заборгованості за рахунками з бюджетом та 173 тис. грн. іншої поточної заборгованості.

До дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги відноситься заборгованість покупців за відвантажену продукцію.

Первинними документами по обліку реалізованої продукції є товарно-транспортні накладні.

Основними документами, який є підставою для бухгалтерського обліку реалізованого зерна є Приймальна квитанція, яка складається на заготівельному підприємстві і передається на господарство.

Молоко реалізується за допомогою товарно-транспортних накладних форми №1 С. Г. (молоко, сировина).

Дебіторська заборгованість по розрахунках з покупцями накопичується на дебеті рахунка 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”.

Синтетичний облік розрахунків з покупцями ведеться в журналі-ордері №11 С. Г.

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом обліковується на дебеті рахунка 64 „Розрахунки за податками та платежами”. Підставою для виникнення такої дебіторської заборгованості є розрахунки бюджетних відшкодувань або переплата податку чи платежу в попередніх періодах.

До іншої поточної дебіторської заборгованості відноситься дебіторська заборгованість по розрахунках за претензіями, за відшкодування завданих збитків та з іншими дебіторами.

Підставою для виникнення дебіторської заборгованості є: акти приймання вантажів; рішення господарських судів, письмова згода постачальників на задоволення претензій тощо.

Облік розрахунків за претензіями ведеться на рахунку 374 „Розрахунки за претензіями”. Зведеним документом для їх обліку є Журнал-ордер №8 С. Г. та відомість №8 а С. Г., де ведеться облік по кожному дебітору.

В цьому ж журналі ордері обліковують розрахунки по відшкодуванню завданих розрахунки по відшкодуванню завданих збитків. Для обліку такої дебіторської заборгованості передбачений рахунок 375 „Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”.

Облік розрахунків з різними дебіторами ведеться на рахунку 377 з відповідною назвою.

Основна кореспонденція рахунків з обліку дебіторської заборгованості наведена в таблиці 20.

Таблиця 20

Кореспонденція рахунків з обліку дебіторської заборгованості

Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
	Дебет	Кредит
А	1	2	3
1.Реалізовано продукцію Нарахована ПДВ	36 701	701 641	156,78 26,13
Погашено дебіторську заборгованість покупця	31	36	150,00
Пред'явлена претензія постачальнику за нестачу запасів після їх оприбуткування	374	20,21,22
Пред'явлена претензія обліку на суму, помилково списані з поточних рахунків	374	311
Віднесено нестача запасів за обліковим цінами на винних осіб	375	716
Видано з каси утриманні із заробітної плати відповідача по виконавчих листах аліменти	377	301
Видано з каси кошти в підзвіт	372	301	710,00
Відшкодовані невитрачені суми	301	372	10,00
Представлено звіт	92, 203, 207	372	80,00 64,50 521,85

3.3.3 Облік грошових коштів

Облік грошових коштів в касі та на рахунках в банку на ТОВ „Лан” ведеться відповідно до порядку передбаченого чинним законодавством.

Первинними документами по обліку касових операцій є Прибутковий касовий ордер (тип. Ф. КО-2), який пiдписується головним бухгалтером, Видатковий касовий ордер (тип. Ф. КО-2) або Платіжна відомість.

Всі прибуткові і видаткові ордери та документи, що їх замінюють, не повинні містити виправлень і мають бути виписані чітко і ясно.

Прибуткові і видаткові ордери реєструються в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (тип. Ф. № КО-3) Надходження і видачу грошей обліковують у Касовій книзі (тип. Ф. КО-4), записи до якої робить касир одразу після одержання або видачі грошей за кожним ордером. Наприкінці кожного робочого дня касир підсумовує операції за день визначає залишок грошей у касі на наступний день і передає до бухгалтерії відривний листок касової книги з копіями записів за день та доданими прибутковими та видатковими касовими документами як звіт касира, під розписку в касовій книзі. ТОВ „Лан” веде одну касову книгу. Вона пронумерована, прошнурована і скріплена сургучною печаткою. На останній сторінці Касової книги вказана кількість пронумерованих сторінок яка завірена підписами керівника та головного бухгалтера господарства.

Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі призначено рахунок 30 „Каса”. На ТОВ „Лан” облік грошових коштів ведеться лише в національній валюті.

Операції, що відображенні на рахунку 30 записують до Журналу-ордера №1 С. Г. та відомості підсумками за день на підставі звітів касира з доданими до них документами. З лицьового боку Журналу-ордера №1 С. Г. та відомості відображають кредит рахунка 30, а зі зворотного - дебетові обороти по касі. Копію Журналу-ордера №1 С. Г. наведено в додатку 36.

В додатку 9 подано опис документів по обігу грошових коштів.

ТОВ „Лан” має відкриті поточні рахунки в банках Промінвест та Мрія. Під час проведення розрахунків застосовуються платіжні доручення. Внесок готівки на поточний рахунок проводиться за Об'явкою про внесення готівки, яка заповнюється в одному примірнику. На прийняті суми банк видає квитанцію, яка служить підставою для списання грошових коштів по касі. Копію об'яви про внесення готівки подано в.

При списанні грошових коштів з поточного рахунка за касове і розрахункове обслуговування здiйснених господарських операцiй банк виписує меморіальний ордер.

Не рідше одного разу на місяць банки надсилають на підприємство виписку з поточного рахунка, додаючи копію документів, на підставі яких було здійснено операції по рахунку.

Для обліку операцій поточного рахунка передбачено рахунок 31 „Рахунки в банках”, до якого на підприємстві відкрито два субрахунки.

Узагальнений облік операцій з грошовим коштами в банках здійснюється в Журналі-ордері №2 С. Г. та відомості на підставі виписки банку.

Копію журналу-ордера №2 С. Г. та виписки банку подано в додатку 9

Найпоширеніша кореспонденція рахунків з обліку грошових коштів наведена в таблиці 21

Таблиця 21

Кореспонденція рахунків з обліку грошових коштів

Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
	Дебет	Кредит
А	1	2	3
1.Одержано готівку для виплати зарплати	30	31	2500,00
2.Надійшла виручка від покупців за реалізовану продукцію	30	36	150,00
3.Виплачено заробітну плату	661	30
4.Видано в підзвіт на витрати на відрядження	372	30	150,00
5.Внесено в банк на поточний рахунок	31	30	150,00
6.Надійшли на рахунок в банку кошти від покупців за продукцію	31	36	480,00
7.Повернено іншим підприємством раніше виданий аванс	31	371
8.Погашена претензія виставлена іншому підприємству	31	374
9.Підійшли на рахунок кошти як відшкодування завданих збитків	31	375
10.Повернено кошти постачальниками за товари які не були доставлені	31	371
11.Перераховано кошти постачальникам за товари	631	311	756,00
12.Сплачено податки, збори, обов'язкові платежі	641 642	31	83,10
13.Сплачено збір до: - Пенсійного фонду - Фонди соціального страхування, - Фонди страхування на випадок безробіття - Фонд страхування від нещасного випадку на виробництві	651 652 653 656	311	83,10 28,40 23,60 21,30

3.4 Облік витрат майбутніх періодів

До витрат майбутніх періодів відносяться витрати на капітальний ремонт орендованих основних засобів, якщо він здійснюється за рахунок коштів орендарів, попередня передплата технічної літератури, газет, журналів, орендна плата, виплачена наперед, витрати на будівництво тимчасових літніх таборів і загонів для тварин, траншей та інших не- капітальних споруд для силосування, витрати на культуртехнічні роботи для поліпшення земель за рахунок власних коштів. Особливістю витрат майбутніх періодів є те, що їх враховують у собівартість продукції протягом наступного і подальших років у частині, яка припадає на кожний рік. Цей строк не може перевищувати 4 роки.

Для обліку витрати майбутніх періодів призначений рахунок 39 „Витрати майбутніх періодів” на якому узагальнюється інформація про зроблені витрати в звітному році, що підлягають розподілу на об'єкти обліку витрат майбутніх звітних періодів. По дебету рахунка 39 відображається накопичення витрат майбутніх періодів, в кореспонденції з кредитом рахунків 11, 13, 20, 22, 30, 31, 37, 47, 63, 64, 65, 66, 68, а по кредиту - їх списання (розподілу) і включення до складу витрат звітного періоду. При цьому дебетують рахунки 15, 23, 37, 91, 93, 94, 99.

Аналогічні рахунки відкривають окремо для обліку кожного виду витрат. Записи на рахунок роблять за датами рахунків фактур накладних внутрішньогосподарського призначення чи лімітно-забірних карток, нарядів на відрядну роботу та ін. Витрати майбутніх періодів накопичується у виробничому звіті (ф. № 10.3 б С. Г.) та зведеній відомості №10.3 д С-Г Журналу-ордера №10.3 С-Г.

В досліджувальному періоді (2003 році) на балансі ТОВ „Лан” не було витрат майбутніх періодів.

Наведемо умовну кореспонденцію рахунків з обліку витрат майбутніх періодів в таблиці 19.

Таблиця 22

Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
	Дебет	Кредит
1. Здійснення витрат, що належать до витрат майбутніх періодів. Наприклад, передплата періодичних видань.	39	31, 30	240,00
2. Щомісячне списання витрат майбутніх періодів на витрати звітного періоду	92, 91, 23	39	20,00

3.5 Порядок відображення операції із активами в звітності

З Журналів-ордерів, які містять інформацію про рух активів за місяць, залишки переносять до Головної книги, де систематизується наявність активів на вiдповiдний період.

Дані Головної книги є джерелом складання фінансової звітності. Інформація про активи підприємства міститься в Балансі (ф №1) та Звіті про рух грошових коштів. В додатках 3-5 подана річна звітність ТОВ „Лан” за 2001-2003 роки.

Основними звітними документами, що містить інформацію про наявність активів на підприємстві є Баланс, зокрема його перша частина - актив.

В активі балансу майно підприємства відображено в трьох розділах: І „Необоротні активи”; ІІ „Оборотні активи” та ІІІ „Витрати майбутніх періодів”.

Інформація надається про наявність майна на початок звітного періоду (кварталу або року) і на його кінець.

Інші необоротні матеріальні активи в балансі включаються до статті „Основні засоби”. В свою чергу інформація основні засоби подається в трьох рядках: залишкова вартість, первісна вартість та знос.

Запаси описуються на таких рахунках: виробничі запаси (сюди включають і малоцінні та швидкозношувані предмети), тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво, готова продукція.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги відображаються по статтях чиста реалізаційна вартість, первісна вартість, резерв сумнівних боргів.

Валюта балансу або підсумок активу дорівнює вартості усього майна підприємства на звітний період.

Детальну інформацію про наявність та рух грошових коштів підприємства за певний перiод відображено в Звіті про рух грошових коштів (ф. №3).

В цьому звіті відображено рух грошових коштів за звітний та за попередній період - їх надходження та видаток.

Рух коштів розділено відповідно до видів діяльності в результаті якої він відбувається: операційної, інвестиційної та фінансової.

На ТОВ „Лан” рух коштів відбувається в результаті операційної та фінансової діяльності.

Ще одним звітним документом, де міститься інформація про активи, є Примітки до річної фінансової звітності (ф. №5).

В примітках міститься така інформація: нематеріальні активи за групами та їх рух за рік; основнi засоби за групами та їх рух за рік; капiтальнi інвестиції за видами; грошові кошти за видами; запаси вiдповiдно до їх детального подiлу дебіторська заборгованість за строками погашення.

Тобто, в примітках подається більш детальніший опис майна підприємства.

Розділ 4 Аналіз активів підприємства

4.1 Значення, завдання і система показників аналізу

Аналіз активів підприємства частково вже було проведено в розділі 2, коли оцінювався фінансовий стан ТОВ „Лан”. В цьому розділі вивчимо стан та ефективність використання активів більш детально.

Аналіз активів підприємства має досить важливе значення під час оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства. Ефективність використання активів як оборотних так і необоротних безпосередньо впливає на фінансовий стан підприємства.

Брак або неправильне формування та використання активів може виявитися головною причиною несвоєчасностi оплати заборгованостi перед постачальниками за одержану сировину та матерiали, неповного та неритмiчного забезпечення необхідними ресурсами, а отже і погіршення результатів виконання своїх зобов'язань перед найманими працівниками, власниками та державою.

Забезпеченість підприємства активами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для подальшого поліпшення кількісних і якісних показників господарювання.

Головними завданнями аналізу активів підприємства є:

- аналіз обсягу, структури та динаміки основних засобів і нематеріальних активів, їх відповідності вимогам технічного прогресу та оптимальним параметрам виробництва;

- вивчення технічного стану основних засобів, темпів, форм і способів їх оновлення;

- визначення оівня використання основних засобів і факторів, що на нього впливають;

- виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів і нематеріальних активів;

- оцінка потреби підприємства в матеріальних ресурсах;

- аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів, визначення впливу факторів на виявлені відхилення показників матеріаловіддачі;

- виявлення внутрішньовиробничих резервів економії матеріальних ресурсів та оцінка їх впливу на обсяг виробництва.

Під час аналізу основних засобів оцінюються показники оновлення, вибуття та зносу основних засобів. Наведені показникирозраховуються для всіх виробничих основних засобів та по групах.

Економічна ефективність функціонування основних засобів є складовою частиною результату використання всіх виробничих ресурсів підприємства. Визначаючи економічну ефективність використання основних засобів, використовують систему натуральних і вартісних показників, а також співвідносні оцінки темпів зростання випуску продукції і темпів зростання обсягу основних засобів.

Загальним показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача.

Оцінити наскільки ефективно підприємство використовує свої ресурси дозволяє аналіз ділової активності, оскільки саме цей показник зумовлює платоспроможність, фінансову стійкість та стабільність діяльності підприємства.

Ділова активність проявляється в динамічності розвитку підприємства, швидкості обороту засобів підприємства. Критеріями ділової активності є рівень ефективності використання ресурсів підприємства, стійкість економічного зростання.

Оборотність активів може оцінюватися швидкістю обороту - кількістю оборотів, що роблять за період, який аналізується, активи підприємства або їх складові; періодом обороту - середнім строком, за який повертаються кошти, що вкладені в господарську діяльність підприємства.

Під час аналізу грошових коштів визначаються показники рентабельності грошових потоків по кожному виду діяльності.

Основними джерелами для аналізу активів підприємства є фінансова звітність.

В балансі підприємства, зокрема в його активі, наведена інформація про майно, яке контролюється підприємством. Відповідно до його даних проводиться горизонтальний і вертикальний аналіз активів. Звіт про фінансові результати несе інформацію про доходи витрати та результати діяльності підприємства. Дані цього звіту використовується під час аналізу ділової активності підприємства (оборотності активів)

Інформація наведена в звіті про рух грошових коштів використовується під час детального аналізу грошових коштів та їх динаміки відповідно до напрямів діяльності.

Під час аналізу активів, особливо, коли необхідна деталізація даних використовується примітки до річної фінансової звітності.

4.2 Методика аналізу активів підприємства

Під час аналізу досліджується стан необоротних активів на ТОВ „Лан”, дається оцінка показників ділової активності (оборотності) активів підприємства та вивчається рух грошових коштів на підприємстві.

Оцінка стану необоротних активів підприємства проводиться шляхом визначення коефіцієнта зносу, коефіцієнта оновлення та коефіцієнта вибуття.

Коефіцієнт зносу характеризує частину зношених основних засобів у загальній їх вартості і показує ступінь зношеності основних засобів. Коефіцієнт зносу розраховується відношенням суми зносу до первісної вартості основних засобів. Даний показник визначається окремо за 2001, 2002, 2003 рік та оцінюється в динаміці. За нормального стану справ на підприємстві даний показник повинен мати тенденцію до спаду.

Наступними показниками стану необоротних активів на підприємстві є коефіцієнти оновлення та вибуття, що відображають, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові та яка частина цих засобів, з якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула через знос та з інших причин.

Коефіцієнт оновлення визначається відношенням вартості основних засобів, що надійшли за період до вартості основних засобів на кінець періоду.

Коефіцієнт вибуття визначається відношенням вартості основних засобів, що вибули за період до вартості основних засобів на початок періоду.

Коефіцієнти визначаються за 2001-2003 роки і порівнюються в динаміці.

Якщо в динаміці коефіцієнт оновлення зростає, це є позитивною тенденцією. Важливо щоб коефіцієнт вибуття був меншим за коефіцієнт оновлення. Така ситуація свідчить про наявність нормальної інвестиційної політики на підприємстві.

Показникам ефективності використання основних засобів є коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача), який розраховується відношенням суми чистого доходу до середньої вартості основних фондів.

Аналіз нематеріальних активів починається з оцінки їх динаміки в розмірі класифікаційних груп, тому що вони не однорідні за своїм складом характером використання в процесі виробництва, за ступенем впливу на фінансові результати та результати господарської діяльності. Розраховуються абсолютні та відносні відхилення щодо попередніх періодів.

Аналіз і оцінка структури нематеріальних активів здійснюється за видами, джерелами надходжень термінами корисного використання, ступенем правової захищеності рівнем ліквідності та ризику вкладень капіталу в нематеріальні активи.

При формуванні висновків потрібно враховувати що сприятливий вплив на фінансовий стан здійснює підвищення частини засобів в об'єктах інтелектуальної власності.

Для аналізу структури нематеріальних активів за строками корисного використання складається таблиця, в якій нематеріальні активи рахуються за роками протягом 10 років і більше. Чим вища частина нематеріальних активів з більш тривалим терміном використання, тим більший економічний ефект, отриманий господарюючим суб'єктом.

Аналіз за степенем ліквідності та ризику інвестицій в нематеріальні активи здійснюється наступним чином:

1. Нематеріальні активи розбиваються на три групи: високоліквідні, середньоліквідні, низьколіквідні.

2. Визначається питома вага кожної групи в загальній величині нематеріальних активів.

3. Дається оцінка нематеріальних активів за ступенем ліквідності та ризику.

Розвиток економічного ефекту (Е_Т)використання ліцензій і ноу-хау за період t може бути проведений за формулою:

, (13)

де P_t - вартісна оцінка результату використання ліцензійної технології за рік t;

S_t - витрати пов'язані з використанням ліцензійної технології за рік t;

R - ставка дисконтування (приведення різноманітних витрат до порівняного за часом виду).

В якості R -для розрахунків використовується середня річна ставка банківського відсотку, середньорічна норма прибутку, середній норматив ефективності капітальних вкладень.

Кінцевий ефект від використання нематеріальних активів виражається у загальних результатах господарської діяльності: у зниженні витрат на виробництво, збільшенні обсягів реалізації продукції, збільшенні прибутку, підвищенні платоспроможності та стійкості фінансового стану.

Виходячи з цього темпи зростання виручки від реалізації продукції або прибутку повинні випереджати темпи зростання нематеріальних активів.

Для визначення загальної ефективності використання матеріальних активів розраховується такі показники:

- доходність нематеріальних активів (Д_НА);

- фондовіддача нематеріальних активів (Ф_НА);

- рентабельність продаж (Р_П)

Доходність нематеріальних активів визначається за формулою

, (14)

де П_Р - прибуток від реалізації;

НА - вартість нематеріальних активів.

Фондовіддача нематеріальних активів визначається за формулою:

, (15)

де Ц_Д - чистий дохід від реалізації продукції.

Рентабельність продаж визначення за формулою:

, (16)

Дані показники порівнюються в динаміці.

В роботі не проведено аналізу використання нематеріальних активів у зв'язку з тим, що на балансі ТОВ „Лан” така група активів відсутня.

Для аналізу ефективності використання активів визначаються показники ділової активності (оборотності). До таких показників відносяться: коефіцієнт оборотності активів коефіцієнт оборотності оборотних активів, коефіцієнт оборотності запасів, коефіцієнт оборотності коштів в розрахунках дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності основних засобів.

Загальна оборотність активів (коефіцієнт оборотності активів) є узагальнюючим показником оборотності і характеризує швидкість обороту всього майна підприємства за балансом. Даний коефіцієнт прямо пропорційний обсягу продаж та зворотно та зворотно пропорційний сумі активів, що використовуються. Вимірює загальну оборотність чи інтенсивність використання активів. Порівнюється в динаміці за останні три роки.

Підтримання ділової активності підприємства передбачає прискорення оборотності оборотних активів. Цей показник характеризує швидкість обороту (кількість обороту за період) всіх оборотних активів підприємства (як грошових так і матеріальних) і дозволяє проаналізувати можливість вивільнення їх з господарської діяльності та визначити напрями більш ефективного використання. Визначаються відношенням обсягу чистого доходу від реалізації до середньої вартості оборотних активів. Порівнюється в динаміці за останні три роки.

Коефіцієнт оборотності запасів розраховується відношенням собівартості реалізованої продукції до середньої вартості запасів і характеризує ефективність їх використання. Порівнюється в динаміці за останні три роки.

Коефіцієнти оборотності коштів в розрахунках характеризує розширення або скорочення комерційного кредиту, наданого підприємством. В умовах неплатежів значення цього коефіцієнта дуже велике. Якщо коефіцієнт збільшується, можна зробити висновок про підвищення оборотності відповідного виду дебіторської заборгованості. Порівнюється в динаміці за 2001--2003 роки.

Узагальнюючим показником ефективності використання активів пiдприємства є тривалiсть обороту активiв, що представляє собою кількість днів, яка необхідна для перетворення в грошову форму і є величиною оберненою до коефіцієнта оборотності помноженого на 360

Перiоди обороту дебiторської заборгованостi запасiв, кредиторської заборгованостi використовується для розрахунку тривалості фінансового циклу - часу, протягом якого грошові кошти вилученні з обороту. Дані показники порівнюються в динаміці за останні три роки. Позитивними тенденціями є скорочення терміну обороту дебіторської та кредиторської заборгованості. Негативна - зростання терміну обороту матеріальних засобів.

Далі більш детального аналізується рух грошових коштів на підприємстві оскільки вони являють собою групу найбільш високоліквідних активів.

Аналіз руху грошових коштів починається з оцінки в динаміці тривалості фінансового циклу за 2001-2003 роки.

Тривалість фінансового циклу (Т_ФЦ) визначається за формулою:

Т_ФЦ=t_ОБВЗ+t_обДТЗ-t_{об КЗ,} (17)

де t_ОБВЗ - термін обороту виробничих запасів;

t_обДТЗ - термін обороту дебіторської заборгованості;

t_{об КЗ} - термін обороту кредиторської заборгованості.

Термін обороту окремих груп активів визначається за наступними формулами:

, (19)

де - середня дебіторська заборгованість;

ВР - виручка від реалізації.

, (20)

де - середня дебіторська заборгованість

Позитивним явищами під час аналізу руху грошових коштів є скорочення фінансового циклу.

Фінансовий цикл може бути скорочений за рахунок прискорення виробничого циклу прискорення оборотності дебіторської заборгованості та певного сповільнення оборотності кредиторської заборгованості.

Дані для оцінки ефективності використання визначається за формулою:

, (21)

де Ф_р - фінансовий результат діяльності підприємства;

З_с - середній залишок грошових коштів.

Даний показник характеризує суму прибутку (збитку), яка припадає на одну гривню грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства в середньому протягом періоду, що досліджується.

Фінансовим результатом є чистий прибуток або збиток за відповідний період.

Рентабельність витрачених коштів (Р_В)визначається за формулою:

, (22)

де ГП_Н - негативний грошовий потік.

Цей показник характеризує суму прибутку або збитку, яка припадає на одну гривню грошових коштів витрачених під підприємством під час періоду.

Рентабельність грошових коштів отриманих (Р_Н) визначається за формулою:

, (23)

де ГП_П - позитивний грошовий потік.

Рентабельність грошових коштів отриманих показує суму прибутку або збитку, яка припадає на одну гривню грошових коштів, які отримано підприємством за період, що досліджується.

Рентабельність числового грошового потоку (Р_ЧП) показує суму прибутку (збитку) на одну гривню чистого грошового потоку і визначається за формулою:

, (24) де ГП_Ч - чистий грошовий потік.

Узагальнюючим показником оцінки руху грошових коштів є коефіцієнт ефективності грошових потоків, який визначається за формулою:

, (25)

де К_Е - коефіцієнт ефективності грошових потоків.

Перераховані вище показники ефективності використання грошових потоків аналізується в динаміці за останні три роки. При цьому визначається абсолютні та відносні відхилення.

4.3 Аналіз ефективності використання активів підприємства

Аналіз проводиться відповідно до послідовності, що зазначена у вище наведеній методиці.

Отже, насамперед проводимо аналіз стану необоротних активів. Дані систематизуємо в таблицю

Таблиця 23

Оцінка стану необоротних активів

Показники	2001	2002	2003	Зміна (+, -)
				2002 рік у порівнянні з 2001 р.	2003 рік у порівнянні з 2002 р.
А	1	2	3	4	5
1. Первісна вартість основних засобів на початок року, тис. грн..	14851	3253	3254	-11598	1
2. Сума зносу на початок року, тис. грн..	5688	2046	2069	-3642	23
3. Вартість основних засобів, що надійшли протягом року, тис. грн.	51	22	33	-29	11
4. Вартість основних засобів на кінець року, тис. грн.	11649	21	40	-11628	19
5. Первісна вартість основних засобів на кінець року, тис. грн.	3253	3254	3247	1	-7
6. Сума зносу на кінець періоду, тис.	2046	2069	2087	23	18
7. Коефіцієнт зносу на початок періоду	0,383	0,629	0,636	0,246	0,007
8. Коефіцієнт зносу на кінець періоду	0,629	0,636	0,643	0,0007	0,007
9. Коефіцієнт оновлення	0,016	0,007	0,016	-0,009	0,009
10. Коефіцієнт вибуття	0,784	0,006	0,012	-0,778	0,006

Аналіз поведений в таблиці 23 показує що на ТОВ „Лан” з останніми роками технічна база підприємства є доволі застарілою. Основні засоби за останні два роки зношенні більше як на 60%. На початок 2001 року коефіцієнт зносу сягав 0,383, а вже не кінець цього року він зріс майже вдвічі. З таблиці видно, що в 2001р. iстотно зменшилась первiсна вартiсть основних засобів. Це могло бути пов'язано з їх реалізацією або уцінкою. З того, як зріс коефіцієнт зносу можна зробити висновок, що підприємство реалізувало найменш застарілі основні засоби. Різкий стрибок рівня зносу спостерігається лише в 2001 році. Далі динаміка його росту стабілізувалася.

Розрахунок коефіцієнта оновлення показує, що підприємство повільно оновлює свою матеріально технічну базу. Найнижчий рівень оновлення спостерігається 2002 році. Він сягає лише 0,7% від загальної вартості основних засобів на кінець року.

Коефіцієнт вибуття в 2001 році сягає 0,784. Це доволі високий показник, що має негативне значення. Даний показник не обов'язково пов'язаний з вибуттям основних засобів. Якщо ретельніше розглянути звітність підприємства, то бачимо, що в 2001 році відбувалася зміна облікової політики. Це потягнуло за собою зміни оцінки основних засобів, нарахування амортизації. Отже, коефіцієнт вибуття порівняти в динаміці за 2001-2002 роки неможливо. В такому разі могли бути погані та необ'єктивні висновки.

Якщо порівняти коефіцієнт вибуття 2003 2002 роки, то бачимо незначний ріст.

Порівняння коефіцієнта оновлення з коефіцієнтом вибуття за останні два роки показує, що підприємство швидше оновлює свої основні засоби ніж ліквідує і ця тенденція зростає, що є позитивним явищем.

Далі проведемо аналіз ефективності використання активів підприємства. Для цього розрахуємо показники ділової активності (табл. 24)

Таблиця 24

Показники ділової активності (оборотності)

Показники	2001	2002	2003	Зміна (+, -)
				2002 рік у порівнянні з 2001 р.	2003 рік у порівнянні з 2002 р.
1. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	0,152	0,381	0,337	0,229	-0,044
2. Коефіцієнт оборотності активів	0,240	0,495	0,450	0,225	-0,045
3. Коефіцієнт оборотності оборотних активів	0,809	0,724	0,669	-0,085	0,055
4.Коефіцієнт оборотності запасів	1,065	1,005	1,005	-0,06	-
5. Коефіцієнт оборотності коштів в розрахунках (дебіторської заборгованості)	4,092	3,109	2,434	-0,989	-0,675
6. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	2,703	2,473	2,167	-0,23	-0,306

В цілому з таблиці 24 можна зробити невтішні висновки. Коефіцієнт оборотності оборотних активів має тенденцію до спаду. Розглянемо показники детальніше.

Узагальнюючим показником ефективності використання активів підприємства є коефіцієнт оборотності активів. З розрахунків бачимо, що даний коефіцієнт в 2002 році зріс майже вдвічі порівняно з 2001 роком, а в 2003 році він знижується. Таку тенденцію пов'язую зі змінами коефіцієнта оборотності основних засобів (фондовіддачі). Цей показник змінюється аналогічно до вище розглянутого. В 2001 році фондовіддача має досить низький рівень. В наступних роках ситуація покращується.

Різкий стрибок фондовіддачі 2002 р. порівняно з 2001 роком пояснюється причинами наведеними під час аналізу стану необоротних активів. В 2003 році. фондовіддача спадає, що характеризує зниження ефективності використання основних засобів. Фондовіддача показує скільки гривень чистого доходу припадає на одну гривню середньорічних основних фондів.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів показує зниження ефективності використання оборотних активів як 2002 рік так і в 2003 рік. Ефективність використання запасів також відповідно знижується, хоча в 2003-2002 роках є сталою.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості має тенденцію до спалу як 2002 рік так і в 2003 рік, що показує погіршення стану розрахунків з ТОВ „Лан”.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості також спадає, що для ТОВ „Лан” не має негативних наслідків, а є засобом прискорення фінансового циклу.

Показник тривалості фінансового циклу характеризує ефективність використання грошових коштів, як найбільш ліквідних активів.

Тривалість фінансового циклу безпосередньо залежить від термінів обороту запасів та дебіторської заборгованості, а також від терміну обороту кредиторської заборгованості. Розрахунок наведено в таблиці 25

Таблиця 25

Визначення тривалості фінансового циклу

Показники	2001	2002	2003	Зміна (+, -)
				2002 рік у порівнянні з 2001 р.	2003 рік у порівнянні з 2002 р.
1. Термін обороту виробничих запасів, днів	343	363	363	20	-
2. Термін обороту дебіторської заборгованості, днів	89	117	150	28	33
3. Термін обороту кредиторської заборгованості, днів	135	148	168	13	20
4. Тривалість фінансового циклу, днів	297	332	345	35	13

Отже, з таблиці 25 можна зробити негативні висновки - збільшення тривалості фінансового циклу. Найбільш вагому причину в цьому відіграє збільшення терміну і обороту дебіторської заборгованості. В 2002 році спостерігається також і збільшення терміну обороту запасів.

Позитивне значення під час аналізу тривалості фінансового циклу має ріст терміну обороту кредиторської заборгованості, хоча це не характеризує фінансову дисципліну ТОВ „Лан” з кращого боку. Все ж збільшуючи термін обороту кредиторської заборгованості, підприємство може вкласти дані кошти та отримати економічну вигоду.

Загальний висновок, який можна зробити з таблиці 18, це те, що фінансовий цикл підприємства в основному залежить від стану розрахунків з ними дебіторів, який з року в рік погіршується.

Проаналізуємо рух грошових коштів на підприємстві детальніше. Для цього розрахуємо показники рентабельності грошових коштів (таблиця 26)

Таблиця 26

Аналіз руху грошових коштів

Показники	2001	2002	2003	Зміна (+, -)
				2002 рік у порівнянні з 2001 р.	2003 рік у порівнянні з 2002 р.
А	1	2	3	4	5
1. Рентабельність залишку грошових коштів, %	750,0	200,0	191,7	-550	-8,3
2. Рентабельність витрачених грошових коштів, %	4,8	3,1	6,5	-1,7	3,4
3. Рентабельність отриманих грошових коштів, %	7,7	3,1	4,1	-4,6	1,0
4. Рентабельність чистого грошового	-	300	287,5	-	-12,5
потоку, %
5. Коефіцієнт ефективності грошових коштів	-	0,11	0,14	-	0,03

Результати розрахунків виявилися невтішними. По всіх видах рентабельності спостерігається або спад або незначний ріст. В 2001 році у зв'язку з тим, що на підприємстві чистий грошовий потік прирівнюється до нуля, неможливо розрахувати рентабельність чистого грошового потоку та коефіцієнт ефективності грошових потоків.

Підтвердити негативні висновки можна з того, що рентабельність залишку грошових коштів та рентабельність чистого грошового потоку в 2003 році зменшилася порівняно з 2002 роком за рахунок зменшення суми чистого доходу, оскільки і чистий грошовий потік і залишок коштів зросли.

Отже, підсумуємо результати аналізу. В більшості випадків не було можливості оцінити зміни показників в 2002 році у порівнянні з 2001 роком. В 2001 році відбулася зміна облікової політики, а це під час аналізу дуже важко врахувати щоб досягти об'єктивності своїх висновків.

В 2003 році у порівняні з 2002 роком майже всюди спостерігається негативні тенденції. Зокрема по показниках ефективності використання окремих груп активів - зниження рівня фондовіддачі оборотності запасів, оборотності дебіторської заборгованості, зокрема тривалість фінансового циклу, основні показники ефективності грошових потоків або знижується або зростає в незначній мірі.

Підприємству слід переглянути склад своїх активів та вжити заходи щодо зменшення суми дебіторської заборгованості.

Розділ 5. Автоматизація обліку і аналізу активів

5.1 Аналіз сучасного програмного забезпечення автоматизації бухгалтерського обліку

Автоматизація бухгалтерського обліку на підприємстві і підготовка фінансової звітності в умовах перехідної економіки є однією з найважливіших задач. Сам по собі бухгалтерський облік на підприємстві може розглядатися як внутрішня справа підприємства, а основою для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства з боку держави служить звітність (бухгалтерський баланс та інші багаточисельні звітні форми). Комп'ютерна програма дасть можливість бухгалтеру зекономити його час і сили за рахунок автоматизації рутинних операцій, знайти арифметичні помилки в обліку і звітності, оцінити поточний фінансовий стан підприємства і його перспективи.

Перший етап розробки програм автоматизації бухгалтерського обліку співпав по часу із перебудовою, коли в країні з'явилась реальна потреба в продуктах такого типу для потреб малих підприємств і кооперативів, обслуговування тимчасових трудових колективів та інших суб'єктів бухгалтерського обліку. Цей період характеризувався масовим ввезенням в нашу країну персональних комп'ютерів, що в значній мірі обумовило вибір останніх в якості основної апаратної платформи для бухгалтерських розробок. Більшість програм створювалось у вигляді АРМ (автоматизованих робочих місць) і призначалось для використання на автономних комп'ютерах. В той час були популярні перші бухгалтерські програми: „Фінанси без проблем” (Хакерс Дизайн), „Турбо-бухгалтер” („ДІЦ”), „Парус” („Парус”).

Другий етап пов'язаний із розвитком комерційних структур і початком приватизації. На хвилі загальної комерціалізації спостерігалося бурхливе зростання тиражованих розробок, які в значній мірі потіснили замовлювані. Саме тоді були створені сьогоднішні фірми-лідери: „1С”, „Діасофт”, „Омега”.

Сучасний, третій етап розвитку бухгалтерських програмних систем характеризується створенням інтегрованих програмних засобів, які об'єднують декілька предметних галузей автоматизації.

Найбільш повною є класифікація програм бухгалтерського обліку, яка складалася при проведенні конкурсів програмного забезпечення в межах СНД. Доповнений і уточнений перелік основних класів програмного забезпечення, що зазвичай пропонується на конкурсах і виставках, та його характеристику представлено в додатку.

Для малого і середнього бізнесу широко використовується програма "Інфо-бухгалтер" фірми "Інфо-бухгалтер" (раніше відомої як ТОВ "Информатик"). В продажі пропонуються слідуючі версії: для MS-DOS - базова 2.6, професіональна 3.5; для Windows - професіональна 7.1. Для ведення обліку на декількох комп'ютерах розроблена мережева версія. Всі версії розраховані на непідготовленого користувача. Програма виконує всі необхідні розрахунки і в ній можна розраховувати також зарплату, податки, розраховувати амортизацію основних засобів, проводити фінансовий аналіз підприємства.

Можна сказати, що бухгалтеру, працюючому з "Інфо-бухгалтерія", достатньо ввести господарські операції - все інше буде виконано автоматично. Сьогодні програма стала майже стандартом для багатьох користувачів і розробників - недарма більшість програм мають можливість передачі даних в систему "Інфо-бухгалтер". "Інфо-бухгалтер" також пропонує: баланс зі всіма додатками; оборотні відомості; Головну книгу; відомості аналітичного обліку по рахункам; журнали-ордери; аналіз фінансової діяльності з побудовою графіків і діаграм.

Програма "Фолио" (АО "Центр економічних наук комп'ютерних програм Фоліо") пропонує бухгалтеру: ведення бухгалтерського обліку будь-якого числа підприємств на одному комп'ютері з можливістю одержання зведеного балансу декількох підприємств; ретельний фінансовий аналіз діяльності організацій, по яким ведеться бухгалтерія; облік руху коштів в динаміці; фінансовий баланс для керівника і звіт про прибуток і збитки по місяцям і рокам; аналітичні показники; валюта; зарплата; склад; система прогнозування оптимальної ціни продажу партії товару; можливість генерації нових форм звітності.

Програма “Парус-Предприятие 7.11” комплексною програмою автоматизації бухгалтерського обліку підприємств малого і середнього бізнесу. Після встановлення програми немає необхідності проводити будь-які серйозні налагодження, однак користувач має право налагодити програму відповідно до умов функціонування підприємства та організації обліку: переналагодити план рахунків, номенклатуру запасів, створити бланки, зразки заповнення документів, правила їх обробки в обліку тощо.