Главная База знаний "Allbest" Бухгалтерский учет и аудит Організація обліку видатків у Держказначействі району

Організація обліку видатків у Держказначействі району

Сутність видатків бюджетної установи та їх класифікація. Аналіз особливостей первинного, поточного та підсумкового обліку видатків. Організація збереження облікових документів. Технічне і програмне забезпечення обліку видатків у Держказначействі району.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.08.2015
Размер файла 187,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

по організації обліку

на тему: ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВИДАТКІВ У ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСТВІ РАЙОНУ

Харків - 2014

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОБЛІК ВИДАТКІВ ЯК ОБ'ЄКТ ОРГАНІЗАЦІЇ

1.1 Сутність видатків бюджетної установи та їх класифікація

1.2 Нормативно-правове забезпечення обліку видатків

1.3 Зарубіжний досвід організації обліку видатків органами казначейства

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОБЛІКУ ВИДАТКІВ У ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСТВІ РАЙОНУ

2.1 Організація первинного обліку видатків

2.2 Організація поточного обліку видатків

2.3 Організація підсумкового обліку видатків

2.4 Організація збереження облікових документів

2.5 Організаційне, технічне і програмне забезпечення обліку видатків у Держказначействі району

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Гарантією ефективної реалізації державою своїх функцій є раціональне та своєчасне використання бюджетних ресурсів. Обґрунтований розподіл державних коштів вимагає постійного пошуку напрямів удосконалення, аналізу показників ефективності та узагальнення набутого досвіду різних країн світу.

Облік бюджетних коштів дає змогу отримати вичерпну інформацію про виконання кошторису видатків бюджету, їх наявність та порядок розподілу. На основі цих даних здійснюється контроль за збереженням, цільовим використанням фінансових ресурсів державних установ. Від того, яким чином буде вирішене дане питання, залежить успішне функціонування бюджетної установи чи організації, тому якісна організація обліку і контролю видатків є актуальною на сьогодні, і має важливе значення для держави в цілому.

На сьогодні підвищується інтерес вчених до теоретичних та практичних питань з використання бюджетних коштів державними та місцевими бюджетами, пошуку ефективних шляхів удосконалення планування, розподілу та здійснення видаткової частини бюджету в умовах ринкових відносин.

Метою роботи є дослідження обліку видатків в Зачепилівському УДКСУ.

Реалізація мети вимагає вирішення ряду завдань, головними з яких є:

- дослідження сутності видатків, їх класифікації;

- вивчення законодавчих та нормативних документів щодо організації обліку видатків в установі;

- аналіз зарубіжного досвіду організації обліку видатків органами казначейства;

- аналіз стану організації обліку видатків у досліджуваній установі

дослідження організації збереження облікових документів;

- розгляд організаційного, технічного і програмного забезпечення обліку видатків у Держказначействі району.

Об'єктом дослідження є обліковий процес видатків Зачепилівського УДКСУ в Харківській області.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних питань, які пов'язані з організацією обліку видатків досліджуваної установи.

В основу дослідження покладено такі методи, як збір фактів (спостереження, реєстрація, вимірювання), опис і аналіз фактів. Також використані методи: порівняння, аналізу і синтезу - для виявлення спільних та відмінних рис у наукових підходах до організації бухгалтерського обліку; індукцію, дедукцію, узагальнення - при формуванні висновків.

Об'єктом дослідження даної роботи є управління Державного казначейства у Зачепилівському районі Харківської області. Відділення Державного казначейства у Зачепилівському районі утворене у лютому 1996 року відповідно до Указу Президента України “Про Державне казначейство України ” від 27.04.95 №335

На підставі Указу Президента України від 27 квітня 1995 року № 335 «Про Державне казначейство України» в 1996 році було створене відділення Державного казначейства у Зачепилівському районі.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів від 06.07.2006 року № 644 «Про затвердження Типової структури Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі та реорганізацію територіальних органів Державного казначейства України» Відділення Державного казначейства у Зачепилівському районі реорганізовано в Управління Державного казначейства у Зачепилівському районі Головного управління Державного казначейства України у Харківській області з 24 жовтня 2006 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 року № 651 «Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби» було утворено управління Державної казначейської служби України у Зачепилівському районі Харківської області, яке є правонаступником прав та обов'язків територіальних органів Державного казначейства України. Відповідно до наказу Міністерства фінансів від 12.10.2011 року № 1280 «Про затвердження Положень про територіальні органи Державної казначейської служби України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2011р. за № 1236/19974, наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 року № 118 затверджено Положення про управління Державної казначейської служби України у Зачепилівському районі Харківської області.

Згідно Положення про управління Державної казначейської служби України у Зачепилівському районі Харківської області визначені функції та цілі управління :

1) здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів;

3) здійснює відкриття та закриття рахунків поточного бюджетного періоду, а також відкриття рахунків наступного бюджетного періоду;

4) здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду;

5) здійснює безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України;

6) здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;

7) проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами у порядку, встановленому законодавством;

8) веде базу даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складає та веде єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

9) веде облік бюджетних асигнувань, доводить до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витяг із розпису державного бюджету та зміни до нього;

10) здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету;

11) забезпечує організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності;

12) погоджує призначення на посади та звільнення з посад головних бухгалтерів бюджетних установ;

13) веде бухгалтерський облік усіх операцій з виконання державного та місцевих бюджетів;

14) зводить та складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади в обсязі та строки, визначені бюджетним законодавством. Складає та подає відповідним місцевим фінансовим органам звітність про виконання місцевих бюджетів;

15) здійснює у межах повноважень контроль за:

веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;

бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;

відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;

відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

відповідністю платежів узятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням;

дотриманням правил валютного контролю за операціями з бюджетними коштами в іноземній валюті;

дотриманням порядку проведення лотерей з використанням електронних систем прийняття сплати за участь у лотереї в режимі реального часу;

закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти при здійсненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;

16) здійснює попередження учасників бюджетного процесу про неналежне виконання бюджетного законодавства;

17) зупиняє операції з бюджетними коштами та ініціює зупинення бюджетних асигнувань у разі вчинення учасником бюджетного процесу порушення бюджетного законодавства;

18) надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до компетенції Казначейства України;

19) забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації, яка обробляється органами Казначейства України;

20) здійснює відповідно до законодавства України управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

21) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Казначейство України Президентом України.

Згідно штатного розпису на 2015 рік структура управління була такою:

ѕ керівництво;

ѕ відділ видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів;

ѕ відділ звітності та бухгалтерського обліку операцій з виконання бюджетів;

ѕ спеціаліст інформаційних технологій та захисту інформації.

Інформаційною базою підготовки дипломної роботи стали Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства фінансів України, Міністерства статистики, Державної податкової адміністрації та ін., праці вітчизняних та іноземних вчених.

РОЗДІЛ 1. ОБЛІК ВИДАТКІВ ЯК ОБ'ЄКТ ОРГАНІЗАЦІЇ

1.1 Роль, завдання та принципи організації обліку видатків у Держказначействі району

Одним і головних завдань бухгалтерського обліку в бюджетних установах є постійний облік і контроль за видатками установи.

Витрати -- суми видатків та витрат, що виникли в результаті фінансово-господарської діяльності з використання активів бюджетної установи для повного та ефективного виконання кошторису протягом поточного бюджетного року та які підтверджені відповідними первинними документами.

Видатки -- витрати коштів бюджетної установи, що виникли у ході здійснення основної діяльності в межах сум, установлених кошторисом бюджетної установи. Видатки є одним з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є підставою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу для виявлення резервів зниження таких видатків.

Перелік видатків бюджетної установи, що здійснюються строго відповідно до затверджених кошторисів, згрупованих за кодами економічної класифікації видатків та статтями кошторису відповідного міністерства.

Усі видатки, що здійснюють бюджетні установи поділяють на:

- касові;

- фактичні.

Оскільки кошторис складається із загального і спеціального фондів, видатки поділяються на:

- видатки загального фонду;

- видатки спеціального фонду.

Видатки мають досить складну структуру, тому їх подають у вигляді класифікації. Бюджетна класифікація видатків багаторівнева і являє собою розмежування видатків за функціональними, відомчими, економічними та програмними ознаками:

Рисунок 1.1 Класифікація видатків бюджету

Функціональна класифікація (КФКВК) характеризує склад витрат бюджету за галузям господарської діяльності -- за функціональною ознакою (державне управління, судова влада, освіта, охорона здоров'я, соціальний захист, соціальне забезпечення, культура, мистецтво. Засоби масової інформації, фізична культура, спорт тощо).

Відомча класифікація видатків (КВК) складена у вигляді переліку головних розпорядників бюджетних коштів (міністерства, управління, відомства, комітетів, держадміністрацій тощо). На її підставі Державне казначейство України в місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів. Так, Міністерству фінансів України присвоєно код 350. Тим самим визначається галузь, до якої належить установа. Відомча класифікація видатків місцевих бюджетів визначається відповідно до рішення про місцевий бюджет.

Програмну класифікацію видатків (КПК) застосовують для формування бюджету за програмно-цільовим методом, тобто бюджет складають із врахуванням конкретних цільових програм головних розпорядників коштів, яким і надають відповідні коди.

Програмну класифікацію видатків та кредитування державного бюджету, відповідно до вимог частини третьої статті 38 Бюджетного кодексу України, щорічно визначають у законі про Державний бюджет України.

Структура кодування програмної класифікації видатків державного бюджету міститься в наказі Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її запровадження від 27.12.2001р. №604» зі внесеними змінами та коригуваннями. Код програмної класифікації містить сім знаків.

Економічна класифікація видатків (КЕКВ) складається із:

- поточних видатків;

- капітальних видатків;

- нерозподілених видатків;

- кредитування бюджету.

Економічна класифікація видатків дає змогу забезпечити єдиний підхід до планування і обліку витрат бюджетних установ, виділити захищені статті та забезпечити єдиний підхід до всіх розпорядників коштів виконання бюджету. Коди економічної класифікації видатків бюджету застосовують для складання видаткової частини кошторисів розпорядників бюджетних коштів, розписів бюджетів, планів асигнувань відповідно до видів видатків.

КЕКВ містить чотири знаки.

Економічна класифікація видатків бюджету багаторівнева. На першому рівні видатки поділяються на такі групи:

поточні (2000);

капітальні (3000);

нерозподілені (9000).

На другому рівні видатки поділяються на підгрупи. На третьому рівні видатки поділяються на статті [7;11-13].

Аналогічно деталізують всі інші види видатків бюджетних установ. За цими кодами виділяють і обліковують видатки бюджетів усіх рівнів та всіх бюджетних установ ( табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Економічна класифікація видатків бюджету

Код

Найменування

2000

Поточні видатки

2100

Оплата праці і нарахування на заробітну плату

2110

Оплата праці

2111

Заробітна плата

2112

Грошове забезпечення військовослужбовців

2120

Нарахування на оплату праці

2200

Використання товарів і послуг

2210

Предмети, матеріали, обладнання та інвентар

2220

Медикаменти та перев'язувальні матеріали

2230

Продукти харчування

2240

Оплата послуг (крім комунальних)

2250

Видатки на відрядження

2260

Видатки та заходи спеціального призначення

2270

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв

2271

Оплата теплопостачання

2272

Оплата водопостачання та водовідведення

2273

Оплата електроенергії

2274

Оплата природного газу

2275

Оплата інших енергоносіїв

2280

Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм

2281

Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм

2282

Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку

2400

Обслуговування боргових зобов'язань

2410

Обслуговування внутрішніх боргових зобов'язань

2420

Обслуговування зовнішніх боргових зобов'язань

2600

Поточні трансферти

2610

Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)

2620

Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів

2630

Поточні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям

2700

Соціальне забезпечення

2710

Виплата пенсій і допомоги

2720

Стипендії

2730

Інші виплати населенню

2800

Інші поточні видатки

2900

Позицію виключено

3000

Капітальні видатки

3100

Придбання основного капіталу

3110

Придбання обладнання і предметів довгострокового користування

3120

Капітальне будівництво (придбання)

3121

Капітальне будівництво (придбання) житла

3122

Капітальне будівництво (придбання) інших об'єктів

3130

Капітальний ремонт

3131

Капітальний ремонт житлового фонду (приміщень)

3132

Капітальний ремонт інших об'єктів

3140

Реконструкція та реставрація

3141

Реконструкція житлового фонду (приміщень)

3142

Реконструкція та реставрація інших об'єктів

3143

Реставрація пам'яток культури, історії та архітектури

3150

Створення державних запасів і резервів

3160

Придбання землі та нематеріальних активів

3200

Капітальні трансферти

3210

Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)

3220

Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів

3230

Капітальні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям

3240

Капітальні трансферти населенню

9000

Нерозподілені видатки

Економічна класифікація видатків має важливе значення для ведення бухгалтерського обліку, оскільки за її кодами організовують аналітичний облік касових та фактичних видатків бюджетних установ.

Враховуючи той факт, що Управління утримується за рахунок коштів лише загального фонду, проведемо аналіз касових та фактичних видатків таким фондом.

Касові видатки -- усі суми проведені органом державного казначейства з реєстраційного, поточного рахунку, як готівковою, так і у формі безготівкової оплати рахунків. Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням коштів бюджету згідно із затвердженим кошторисом установи. Однак за цими видатками неможливо визначити фактичне використання коштів, тому що окремі суми можуть бути нараховані але не виплачені. Касові видатки показують суму асигнувань, які одержала і витратила установа за окремими кодами економічної класифікації видатків, що дає змогу мати дані про касове виконання кошторису та про залишки невикористаних асигнувань на певну дату. Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків.

Фактичні видатки -- дійсні витрати коштів бюджетної установи, оформлені відповідними первинними документами і здійснені за рахунок коштів в Управління загального фонду бюджету, а також нараховані або проведені, але не сплачені. До них належать видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою. Їх облік дає змогу контролювати хід виконання кошторису установою загалом та дотримання встановлених норм видатків за окремими кодами економічної класифікації. Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому під час виконання планового обсягу робіт вони повинні відповідати сумам асигнувань за кошторисом.

Наведемо приклади касових та фактичних видатків за кодами економічної класифікації (КЕКВ) в УДК (табл. 1.2).

У практиці бюджетного процесу відокремлюють ще видатки розвитку та видатки споживання.

Видатки розвитку -- видатки бюджетів на фінансове забезпечення наукової, інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансове забезпечення капітальних вкладів виробничого і невиробничого призначення; фінансове забезпечення структурної перебудови економіки; інші видатки, пов'язанні з розширеним відтворенням.

Таблиця 1.2. Касові та фактичні видатки за КЕКВ Управління державного казначейства України у Зачепилівському районі

КЕКВ

Фактичні видатки

Касові видатки

1

2

3

2111

Заробітна плата

Перераховано заробітну плату (перші 5 днів лікарняних) на карткові (вкладні) рахунки

2120

Нараховано внески до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.

Перераховано внески до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.

2210

Списано на поточні потреби, канцтовари, господарське приладдя, інші ТМЦ

Перераховано постачальникам за канцтовари, господарське приладдя, інші ТМЦ

2240

Списано на видатки установи послуги в'язку

Здійснено оплату послуг зв'язку

2250

Списано видатки на відрядження згідно з авансовим звітом

Перераховано на карткові (вкладні) рахунки для видачі коштів під звіт

2272

Списано на видатки установи плату за водопостачання та водовідведення

Перераховано згідно з платіжним документом за водопостачання та водовідведення

2273

Списано суму видатків за фактичну кількість спожитої електроенергії на підставі підтвердних документів

Перераховано згідно з платіжним документом за електроенергію

2274

Списано суму видатків за фактичне споживання природного газу

Перераховано згідно з платіжними документами плату за інші комунальні послуги

Видатки споживання -- частина видатків бюджетів які забезпечують поточне, функціонування органів держаної влади та місцевого самоврядування, бюджетних установ, поточні між бюджетні трансферти та видатки на фінансове забезпечення заходів соціального захисту населення та соціально-культурної сфери, а також інші видатки, не віднесені до видатків розвитку та нерозподілених видатків.

В основі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за видатками лежить комплекс організаційних процедур щодо забезпечення обліку видаткових операцій, здійснення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів та формування фінансової звітності про виконання бюджетів за видатками.

У процесі казначейського обслуговування бюджетів за видатками органи Казначейства здійснюють такі функції:

1) здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів;

3) здійснює відкриття та закриття рахунків поточного бюджетного періоду, а також відкриття рахунків наступного бюджетного періоду;

4) здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду;

5) здійснює безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України;

6) здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;

7) проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами у порядку, встановленому законодавством;

8) веде базу даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складає та веде єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

9) веде облік бюджетних асигнувань, доводить до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витяг із розпису державного бюджету та зміни до нього; 10) здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету;

11) забезпечує організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності;

12) погоджує призначення на посади та звільнення з посад головних бухгалтерів бюджетних установ;

13) веде бухгалтерський облік усіх операцій з виконання державного та місцевих бюджетів;

14) зводить та складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади в обсязі та строки, визначені бюджетним законодавством. Складає та подає відповідним місцевим фінансовим органам звітність про виконання місцевих бюджетів;

15) здійснює у межах повноважень контроль за:

веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;

бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;

відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;

відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

відповідністю платежів узятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням;

дотриманням правил валютного контролю за операціями з бюджетними коштами в іноземній валюті;

дотриманням порядку проведення лотерей з використанням електронних систем прийняття сплати за участь у лотереї в режимі реального часу;

закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти при здійсненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;

16) здійснює попередження учасників бюджетного процесу про неналежне виконання бюджетного законодавства;

17) зупиняє операції з бюджетними коштами та ініціює зупинення бюджетних асигнувань у разі вчинення учасником бюджетного процесу порушення бюджетного законодавства;

18) надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до компетенції Казначейства України;

19) забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації, яка обробляється органами Казначейства України;

20) здійснює відповідно до законодавства України управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

21) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Казначейство України Президентом України.

1.2 Нормативно-правове забезпечення обліку видатків

Функції державного регулювання облікової системи України реалізуються через систему органів державної влади та державного управління (рис. 1.2). Організація єдиної системи бухгалтерського обліку України перебуває у віданні Кабінету Міністрів України -- найвищого органу влади та державного управління.

Загальне керівництво системою обліку і статистики країни здійснює Державний комітет статистики України. До його функцій належать: ведення обліку виконання державних планів розвитку народного господарства; ведення статистики за галузями економіки країни; розробка та затвердження форм звітності, порядку їх складання і подання; розробка єдиних показників, за якими здійснюється облік; регламентація первинного обліку стосовно всіх галузей економіки України.

Регулювання загальних питань методології бухгалтерського обліку та звітності здійснює Міністерство фінансів України через Управління методологією бухгалтерського обліку та звітності. При Міністерстві фінансів України як дорадчий орган діє Методологічна рада з бухгалтерського обліку, у складі якої працюють висококваліфіковані науковці, фахівці Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представники громадських організацій бухгалтерів та аудиторів України.

Наступним рівнем у структурі органів керівництва бухгалтерським обліком бюджетних установ є рівень даної підсистеми обліку безпосередньо. Регламентація бухгалтерського обліку бюджетних установ належить до прямих функцій Державного казначейства України, яке було створено як одне з управлінь Міністерства фінансів України. Так, з-поміж багатьох функцій і завдань Казначейства України від 13.04.2011 № 460/2011 «Положення про Державну казначейську службу України» зазначено таке: «Розробка нормативно-методичних документів із питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій, що використовують бюджетні кошти та кошти державних позабюджетних фондів». По суті декларовано методологічне керівництво Державного казначейства у сфері не тільки бухгалтерського обліку виконання бюджетів, а й бухгалтерського обліку виконання кошторису доходів і видатків.

Рисунок 1.2 Структура органів керівництва бухгалтерським обліком бюджетних установ

Останньою ланкою в системі органів, що визначають методику та методологію бухгалтерського обліку бюджетних установ, є сама установа.

Дослідимо сукупність нормативних документів, які регулюють питання обліку і контролю видатків, виокремивши чотири рівні, та представимо на рисунку 1.3.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.3 Класифікація нормативних документів, що регулюють облік і контроль видатків бюджетних установ

Розглянемо детальніше зміст нормативних актів щодо регулювання використання видатків бюджетних установ.

У Конституції України (ст. 95) зазначено загальні основи формування бюджетної системи, а саме: розподіл суспільного багатства між населенням і регіонами повинен ґрунтуватися на принципах справедливості та неупередженості.

Закон про Державний бюджет України, встановлює державні видатки на суспільні потреби, обсяг і цільову спрямованість цих видатків.

На нашу думку, Конституція в певному сенсі лімітує фінансові ресурси, якими управляє Уряд упродовж бюджетного періоду з метою реалізації державної політики. Основним принципом складання бюджету є його збалансованість. Важливою умовою формування систематичних звітів про доходи і видатки є їх обов'язкове оприлюднення.

До сталого діючого законодавства, що регулює діяльність бюджетних установ, в першу чергу, належить Бюджетний Кодекс України, за яким видатки класифікуються за економічними кодами та відомчою структурою, до тимчасового - Закон про Державний бюджет, який утверджує основні статті бюджету на звітний рік та регулює бюджетні взаємовідносини. Фінансово-плановими актами є рішення про місцеві бюджети, які затверджуються відповідними радами та реалізуються їх виконавчими органами.

Порядок складання, затвердження кошторисів бюджетних установ та головні правила до їх виконання регулює Постанова Кабміну № 228 від 28 лютого 2002р. «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ». В ній розкривається сутність основних понять щодо функціонування механізму створення кошторису, також зазначається перелік необхідних документів, строки, суб'єкти та послідовність затвердження кошторисів доходів і видатків.

Наступним документом, що регулює видатки бюджетних установ є «Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», затверджена Наказом Мінфіну та Держказначейства № 333 від 12.03.2012р., зі змінами, внесеними наказом Міністерства Фінансів України №754 від 21.06.2012 р. «Про внесення змін до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету».

Дана інструкція розкриває порядок застосування кодів економічної класифікації видатків бюджетних установ,надає перелік кодів та назв статей видатків, їх склад та характеристику.

Для організації синтетичного та аналітичного обліку використовується «Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання», затверджена наказом Держказначейства № 68 від 27.07.2000р.. Даний документ розкриває назви та зміст форм меморіальних ордерів та накопичувальних відомостей, в яких мають обліковуватися видатки бюджетної установи.

Невід'ємною складовою нормативного забезпечення обліку видатків є застосування Плану рахунків для бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну № 611 від 26.03.2013р. Він має два розділи: балансові та позабалансові рахунки. В свою чергу, балансові рахунки поділяються на вісім класів, видатки бюджету за загальним та спеціальним фондами обліковуються на рахунках 8 класу.

Складання та подання фінансової звітності стосовно діяльності бюджетної установи, зокрема, про стан розподілу та витрачання бюджетних коштів, висвітлює «Порядок складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами державних коштів», затверджений Наказом Мінфіну України № 44 від 24.01.2012р. Перший розділ даного документу містить інформацію про вимоги, що висуваються до звітності, тлумачення головних понять, основні положення, які повинні виконувати користувачі даного порядку. У наступному розділі розкривається склад звітності та періодичність її подання до відповідних державних органів. Третій розділ включає детальну характеристику кожної форми звітності по підрозділах та за окремими рядками, та порядку її заповнення.

Нормативно-правове регулювання контролю видатків бюджетної установи здійснюється відповідними законами, постановами, положеннями та іншими законодавчими документами.

Даним порядком окреслюються суб'єкти, об'єкти внутрішнього контролю, чисельність спеціалістів для проведення перевірок, перелік завдань та функцій, які повинні виконувати працівники служби внутрішнього аудиту, зобов'язання та права керівників таких підрозділів.

Одним з засобів контролю за діяльністю установи та збереженням майна виступає проведення інвентаризації. Порядок її здійснення регламентує «Положення про інвентаризації активів та зобов'язань», затвердженого Наказом Мінфіну № 879 від 02.09.2014р. В даному Положенні міститься інформація про мету проведення інвентаризації, обов'язки та повноваження керівників та комісії, яка здійснює перевірку, основні ділянки та елементи за якими відбувається контрольні дії (необоротні активи, матеріали та медикаменти, продукти харчування, грошові кошти тощо).

Варто зазначити, що нормативно-правове забезпечення, що регулює організацію контролю видатків розроблено значно слабше, на відміну від нормативно-правової бази обліку і звітності.

1.3 Зарубіжний досвід організації обліку видатків

Практика управління фінансовими ресурсами та організації контролю за бюджетними коштами дозволяє оперативно маневрувати обмеженими державними коштами, спрямовувати їх на першочергові соціально-економічні проблеми.

Юрій С.І. та Стоян В.І. виділяють три системи у сфері муніципального управління, за допомогою яких забезпечується касове виконання бюджетів:

1.“Системи єдиного казначейства” - використовується у тих країнах, де організація касового виконання бюджетів в органах місцевого самоврядування перебуває під контролем державної влади і організовується державним казначейством. Як приклад можна навести Францію, де держава керує муніципальними коштами;

2.“Системи автономного управління” - коли функцію касового виконання місцевих бюджетів та інших фондів фінансових ресурсів покладено на муніципалітет, як це організовано у Німеччині, Австрії, Польщі та ін.; 3.Змішаних систем (Італія, Португалія ) , при яких організація касової справи у великих муніципалітетах контролюється і забезпечується державним казначейством, а менші за чисельністю населення та територіально віддалені муніципалітети мають певну автономію в управлінні коштами. В кожній країні роль казначейства різна. Казначейство України сприяє оптимальному управлінню фінансовими ресурсами. Діяльність казначейства Російської Федерації здійснює управління доходами та видатками рублях та іноземній валюті, бере участь в реалізації грошово-кредитної політики. Казначейство Великобританії здійснює контроль за видатками громадських фондів,але головною функцією є управління економікою країни для досягнення економічних цілей [5]. Казначейство Франції здійснює збір державних податкових і неподаткових платежів, зарахування відрахувань до фондів соціального страхування, проводить виплати бюджетних коштів, здійснює контроль і оплату видатків місцевих колективів і публічних установ, надає допомогу службам префектур у дотриманні законності та бюджетного контролю діяльності місцевих колективів [6]. Специфіка казначейства Латвії проявляється у виконанні функцій в двох напрямах: в галузі звітів про виконання державного бюджету і бюджету місцевого самоврядування; в галузі банківських справ, інвестицій, кредитів та кредитування. Також , крім цих функцій, здійснює короткостроковий інвестиційний депозит або депозит у вигляді латвійських державних цінних паперів для управління грошовими коштами.

Казначейству Австрії належить провідна роль у галузі системи планування, розподілу, складання, використання бюджету, а також контролю за використанням фінансових ресурсів. Також консультує керівників всіх міністерств з питань щодо обсягу ресурсів, виступає з пропозиціями стосовно розподілу загального обсягу ресурсів між програмами, які здійснюють міністерства, враховуючи політику та фінансові зобов'язання уряду[1].

Основним призначенням казначейства Америки є сприяння оптимальному фінансовому управлінню державними ресурсами. Казначейство забезпечує своєчасне отримання бюджетними установами необхідних ресурсів для функціонування державних служб при одночасному доведенні до мінімуму видатків на фінансування держави[3].

Також, розглянувши специфіку функціонування системи казначейства Грузії, ми можемо відмітити, що це найбільш вдало організована система. Казначейство Грузії забезпечує облік грошових коштів шляхом переходу на єдиний казначейський рахунок(з 2006 року), обслуговування клієнтів за принципом “одного вікна”, а саме коли представники організацій мають справу лише з департаментами, які виконують функції фронт-офісу. Основними функціями є проведення розрахунків за системою RTGS(система валових платежів в режимі реального часу), контроль за ефективним використанням бюджетних коштів[6].

Та все ж спільною рисою казначейств зарубіжних країн є концентрація на єдиному казначейському рахунку бюджетних коштів та контроль за їх цільовим використанням.

Видатки -- витрати коштів бюджетної установи, що виникли у ході здійснення основної діяльності в межах сум, установлених кошторисом бюджетної установи. Видатки є одним з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є підставою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу для виявлення резервів зниження таких видатків.

Видатки мають досить складну структуру, тому їх подають у вигляді класифікації. Бюджетна класифікація видатків багаторівнева і являє собою розмежування видатків за функціональними, відомчими, економічними та програмними ознаками.

У роботі було досліджено роль державних органів у забезпеченні організації обліку видатків та досліджено сукупність нормативних документів, які регулюють питання обліку і контролю видатків. Було зроблено висновок, що нормативно-правове забезпечення, що регулює організацію контролю видатків розроблено значно слабше, на відміну від нормативно-правової бази обліку і звітності.

До сталого діючого законодавства, що регулює діяльність бюджетних установ, в першу чергу, належить Бюджетний Кодекс України, за яким видатки класифікуються за економічними кодами та відомчою структурою, до тимчасового - Закон про Державний бюджет, який утверджує основні статті бюджету на звітний рік та регулює бюджетні взаємовідносини. Фінансово-плановими актами є рішення про місцеві бюджети, які затверджуються відповідними радами та реалізуються їх виконавчими органами.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОБЛІКУ ВИДАТКІВ У ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСТВІ РАЙОНУ

2.1 Організація первинного обліку видатків

Будь-яка господарська операція повинна відображатись на місці її здійснення у відповідних бухгалтерських документах. Таку реєстрацію господарських операцій називають первинним обліком, який є основою бухгалтерського обліку. Господарські операції відображають в бухгалтерському обліку методом їхнього суцільного і безперервного документування. Записи в бухгалтерському обліку здійснюють на підставі первинних документів.

Первинні документи -- це письмові свідчення, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації установи на їхнє здійснення.

Первинний бухгалтерський документ -- бланк встановленої форми, призначений для відображення господарських операцій. Первинні документи складають на бланках типових форм, а також на бланках спеціалізованих форм.

Первинні документи можуть класифікуватися за такими ознаками (рис. 2.1):

Основним документом, який регулює загальні правила застосування первинних документів, є Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказам Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88. положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності установи. Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складати українською мовою.

Рисунок 2.1 Класифікація бухгалтерських документів

видаток облік бюджетний держказначейство

Первинні документи повинні бути складені у момент здійснення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення. З оформленням кожної господарської операції первинним документом починається перша стадія обліку.

Первинні документи для надання їм сили та доказовості повинні містити такі обов'язкові реквізити:

назва документа (форми);

номер, дата і місце складання;

назва установи від імені якої складено документ;

зміст, обсяг, одиниця вимірювання господарської операції;

посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За відсутності будь-якого реквізиту первинний документ втрачає свою доказову силу і не може бути підставою для записів у системі рахунків бухгалтерського обліку.

Залежно від характеру операції до первинних документів можуть бути внесені додаткові реквізити:

ідентифікаційний код установи;

підстава для здійснення операції;

номери рахунків за дебетом і кредитом;

назва казначейства (отримувача і платника коштів), номер його коду;

призначення платежу: назва товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється платіж (договір, рахунок тощо), із зазначенням його номера і дати;

код економічної класифікації видатків із зазначенням сум під час здійснення видатків з бюджету;

коди бюджетної класифікації доходів та термін платежу;

суму податку на додану вартість, або надпис «без податку на додану вартість».

Первинні документи складають на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Записи у первинних документах , облікових регістрах повинні здійснюватися тільки чорнилом темного кольору, кульковими ручками, за допомогою принтерів та іншими засобами, які б забезпечили збереження цих записів впродовж встановленого терміну зберігання документів та запобігли внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.

Вільні рядки у первинних документах підлягають обов'язковому прокреслюванню. Керівник установи забезпечує фіксування фактів всіх господарських операцій, що були здійснені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами (відділами), службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей та документів.

Відповідно до законодавства діяльність бюджетних установ здійснюється за рахунок коштів, що надходять х державного бюджету, і додаткових доходів отримання яких дозволено чинним законодавством України. Бюджетне фінансування -- безповоротне, без відкладне виділення коштів з державного бюджету.

Здійснення операцій за доходами та видатками державного бюджету через органи державного казначейства обов'язкове для всіх розпорядників його коштів. При казначейській формі виконання державного бюджету розпорядникам коштів відкриваються реєстраційні рахунки в органах державного казначейства. Відкриття реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків визначено в Порядку відкриття рахунків у національній валюті в органах державного казначейства, затвердженому наказом ДКУ від 02.12.2002р. № 221.

Фінансування та оплата витрат проводяться органами державного казначейства за наявності відомостей про територіальне розташування мережі установ на відповідній території та на підставі затверджених кошторисів доходів і видатків.

Кошти, які надходять на рахунки розпорядників коштів вважаються отриманими доходами цього розпорядника і підтверджені випискою органу державного казначейства, в якому обслуговується даний розпорядник. Зразок виписки із реєстраційного рахунку подана в додатку №28. Видатки розпорядників бюджетних коштів проводять органи ДКУ з реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунків розпорядників бюджетних коштів, здійснюючі платежі з цих рахунків. Підставою для видатків є платіжні доручення розпорядників коштів і зареєстровані в органах державного казначейства України зобов'язання та фінансові зобов'язання, які підтверджують цільове спрямування коштів.

Органи ДКУ приймають від розпорядника бюджетних коштів платіжні доручення і підтвердні документи, якими є первинні документи проведених установою господарських операцій на здійснення видатків:

акти виконаних робіт;

накладні;

товарно-транспортні накладні;

рахунки фактури;

трудові угоди;

заяви на перерахування коштів на карткові (вкладні рахунки) тощо.

У бюджетній установі всі документи, пов'язані з фінансово-господарською діяльністю (чеки, платіжні доручення, розрахунково-платіжні та платіжні відомості, документи на видання ТМЦ тощо) підписує (візує) керівник бюджетної установи і головний бухгалтер, документи без підпису одного з них є недійсними і не приймаються до виконання.

Помилки в первинних документах виправляють закреслюючи неправильний текст або суму і надписуючи над закресленим правильний текст або суми. Закреслення виконують тонкою рискою так, щоб можна було прочитати раніше написане. Виправлення помилок у первинному документі повинно супроводжуватись надписом «Виправлено» і затверджено підписами осіб, які підписують документ, із зазначенням дати виправлення. У документах, якими оформлені касові та банківські операції виправлення не допускаються.

Особи, які склали і підписали документ, відповідають за достовірність даних, а також за своєчасне і якісне складання первинних документів.

2.2 Організація поточного обліку видатків

Одним із головних завдань бухгалтерського обліку в бюджетній установі є постійних облік і контроль за видатками установи.

Усі видатки, що здійснюються в установі, що утримується за рахунок коштів державного бюджету поділяються на касові та фактичні. Бухгалтерські записи щодо збільшення чи відновлення касових видатків робляться на підставі виписок з реєстраційних (поточних) рахунків і доданих до них документів у накопичувальних відомостях--меморіальних ордерах.

Протягом місяця облік операцій по здійсненню видатків з цих рахунків ведеться в накопичувальній відомості руху грошових коштів загального фонду в органах державного казначейства форма 381 (бюджет)- меморіальний ордер 2.

Меморіальні ордери складаються за кожним рахунком окремо.

Якщо в установі відкрито декілька реєстраційних рахунків, накопичувальні відомості ведуться за кожним рахунком окремо, з присвоєнням меморіальним ордерам номерів відповідно № 2-1, 2-2 і т.д..

Аналітичний облік касових видатків ведеться в картці аналітичного обліку касових видатків, форма та порядок заповнення якої встановлено наказом ДКУ від 06.10.2000р. №100 «Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядок їх складання». Облік касових видатків ведеться за кодом бюджетної класифікації, з виділенням видатків за фондом, за кожним рахунком, відкритим в органі Державного казначейства на ім'я установи.

У картках підбиваються підсумки за місяць і з початку року. У підсумку видатків суми, що надійшли на відновлення касових видатків, рахуються з мінусом. Картка аналітичного обліку касових видатків ведеться щомісячно та заповнюється щоденно бухгалтером на підставі виписок органу Державного казначейства. Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням коштів бюджету із затвердженим кошторисом установи. Одна за цими видатками неможливо визначити фактичне використання коштів, тому що окремі суми можуть бути нараховані але не виплачені. Касові видатки показують суму асигнувань, які одержала і витратила установа за окремими кодами економічної класифікації видатків, що дає змогу мати дані про касове виконання кошторису та про залишки невикористаних асигнувань. Проте дійсні витрати коштів бюджетної установи, оформлені відповідними первинними документами і здійснені а рахунок відповідного фонду бюджету, а також нараховані або проведені, але не сплачені відображають фактичні видатки.

Синтетичний та аналітичний облік проведених фактичних видатків ведеться за правилами, встановленими Державним казначейством України. Для обліку видатків бюджетних установ планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено 8 клас рахунків «Витрати». Зокрема видатки загального фонду державного бюджету обліковуються на рахунку 80 «Видатки із загального фонду» на субрахунку 801 «Видатки державного бюджету на утримання установи та інші заходи». На субрахунку 801 обліковуються фактичні видатки за рахунок коштів державного бюджету на утримання установи та на інші заходи. Видатки бюджетних коштів проводяться відповідно до затверджених кошторисів.

Після закінчення року фактичні видатки списуються з кредиту субрахунку 801 в дебет субрахунку 431 «Результат виконання кошторису за загальним фондом».

В бюджетній установі облік фактичних видатків ведеться в картках (книзі) аналітичного обліку фактичних видатків. Вони ведуться щомісячно за кодами економічної класифікації видатків за загальним та спеціальним фондами. За кожним видом коштів як загального так і спеціального фондів облік ведеться окремо.

Записи в картку аналітичного обліку фактичних видатків здійснюються на підставі меморіальних ордерів. Суми відшкодованих фактичних видатків зазначають на зворотному боці картки. Усі видатки в картці накопичуються і підсумовуються з початку року. Після закінчення місяця у картці (книзі) аналітичного обліку фактичних видатків виводяться підсумки за місяць і початку року.

Синтетичний облік видатків загального фонду ведеться в книзі журнал-головна.

Схему аналітичного та синтетичного процесу облікового процесу фактичних видатків бюджетної установи можна зобразити у вигляді схеми (рис).

Рисунок 2.2 Схема аналітичного та синтетичного процесу облікового процесу фактичних видатків бюджетної установи

Таблиця 2.1. Відображення в бухгалтерському обліку операцій а рахунок коштів загального фонду Управління державного казначейства України в Зачепилівському районі

№

Зміст господарської операції

КЕКВ

Кореспонденція

№ меморіального ордеру

Касові

Фактичні

дебет

кредит

1

2

3

4

5

6

7

1.

Нарахована заробітна плата за лютий 2006

2111

801

661

5

2.

Утримано внески до Пенсійного фонду (0,5%-2%)

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены