Розглянуто порядок формування фінансового результату від основної діяльності підприємств сфери обслуговування та методику їх аналізу.

При вивченні методики аналізу формування показників звіту про фінансові результати

21.

Хом'як, Р.Л. Організація та методика аудиту фінансової звітності суб'єктів господарювання / Р.Л. Хом'як, І. Л. Цюцяк, А.Л. Цюцяк // Логістика. -Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2008 - С. 259-265

Запропоновано методику аудиту фінансової звітності суб'єктів господарювання різних форм власності та видів діяльності, а також наведено основні процедури аудиту фінансової звітності та типові помилки, що можуть бути виявленими під час інспектування цієї ділянки.

При вивченні методики аудиту звіту про фінансові результати

22.

Яценко В.М., Яценко О.В., Яценко М.В., Ткачук І.Й. Інформаційно-організаційне забезпечення побудови і аналізу фінансової звітності, значення її аналітичних показників в управлінні підприємницькою діяльністю // Фінанси, бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - № 21 (1). - с. 3-15.

В статті розглядаються питання інформацій-ного та організаційного забезпечення фінансової звітності. Показані її основні складові, класи-фікація вимог. Дослідже-но методики аналізу фінансової звітності розрахунку основних економічних показників фінансового стану, а також використання їх в управлінні підприємницької діяльності

При вивченні методики аналізу звіту про фінансові результати

Дослідження проблематики щодо удосконалення Звіту про фінансові результати показало, що Підлужна Н.М. та Тесля Г.В. у статті «Удосконалення методики складання фінансової звітності» пропонують в діючу форму №2 «Звіт про фінансові результати» внести такі зміни:

- послідовно відображати доходи і витрати за видами діяльності (рядок 060 «Інші операційні доходи» розмістити після даних про доходи й витрати основної діяльності, рядок 130 («Інші доходи після даних про доходи і витрати фінансової діяльності»);

- виділити статті для відображення фінансових результатів (прибутку чи збитку) окремо від основної, іншої операційної, інвестиційної, фінансової діяльності;

- доповнити Звіт про фінансові результати додатковим рядком «Понаднормативні витрати» для відокремлення чистої собівартості реалізованої продукції та понаднормативних і нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які не є елементом собівартості реалізованої продукції;

- уточнити економічну назву окремих показників («Інші доходи від інвестиційної діяльності» та «Інші витрати від інвестиційної діяльності»);

- вилучити зі Звіту про фінансові результати довідкову інформацію (непрямих податків з обороту, вирахувань із доходу, що не є доходом підприємства) та наводити її в примітках до фінансової звітності;

- додати в розділ І Звіту про фінансові результати порядок формування витрат з податку на прибуток за звітний період;

- для більш ретельного аналізу якості отриманого прибутку елементи операційних витрат наводити в розрізі класифікації витрат за функціями;

- виключити з форми рядки 200-210, одночасно слід передбачити розкриття доходів і витрат внаслідок стихійного лиха, аварій тощо в примітках до фінансових звітів [70, с. 225].

Наведені пропозиції щодо вдосконалення Звіту про фінансові результати, а також новітні підходи до обґрунтування положень бухгалтерського обліку в інформаційному забезпеченні управління підприємством: по-перше, дадуть можливість об'єднати дві облікові підсистеми - фінансову і внутрішньогосподарську в бухгалтерському інформаційному моделюванні управлінських рішень з метою поліпшення фінансових результатів діяльності; по-друге, можуть бути використані в структурі фінансово-господарського контролю будь-яких суб'єктів господарювання незалежно від форм власності.

У фінансовому аналізі використовують різні показники рентабельності. Рентабельність характеризує прибуток, отримуваний з кожної гривні коштів, вкладених у виробництво, чи інші фінансові операції [51, с.301].

Рентабельність визначається як відношення отриманого прибутку до середньої величини використаних за деякий період ресурсів [80, с. 86]. Підприємство є рентабельним, якщо суми виручки від реалізації продукції достатньо не тільки для покриття витрат на виробництво та реалізацію, а й для утворення прибутку [82, с. 316].

Як зазначено в статті Блонської В.І., рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках [21, с. 122]. Передусім, розрізняють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу), рентабельність продукції і рентабельність господарської діяльності. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) визначається в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу. Більш детальне вивчення дохідності підприємства полягає в комплексному підході до оцінки впливу факторів на прибутковість підприємства, розробці алгоритму аналізу дохідності та моделюванні з використанням сучасних комп'ютерних технологій. Теоретико-методологічною базою дослідження є сучасна економічна теорія, дослідження українських та зарубіжних вчених з проблем формування валового доходу та прибутку підприємства, законодавчі акти з питань формування та розподілу прибутку підприємства.

Показники прибутковості є визначальними в оцінках ефективності функціонування господарюючого суб'єкта за всіма видами діяльності: виробничою, комерційною, фінансовою та інвестиційною. В прибутку акумулюються результати виробництва й реалізації продукції (робіт, послуг), їх якості й асортименту, ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів, результати ділового партнерства та виробничо-фінансового менеджменту [28, c.102].

Враховуючи, що діяльність господарюючого суб'єкта може бути не тільки прибутковою, а й збитковою, формуватися за дією факторів внутрішнього і зовнішнього економічного середовища, в обліку й аналізі дають загальну оцінку фінансових результатів, які характеризуються системою абсолютних і відносних показників. Абсолютними показниками є суми прибутку (чи збитку) за структурою його утворення чи розподілу і використання. Відносні показники фінансових результатів -- значення рентабельності, які характеризують відносний (у процентах) ступінь прибутковості вкладеного капіталу в цілому і за його структурою, здійснених витрат чи отриманого доходу. Ці показники розраховують залежно від мети оцінки відносної прибутковості.

Таким чином, використання спеціальної літератури дозволяє висвітлити теоретико-методологічні аспекти обліку та аналізу фінансових результатів та узагальнити наукові підходи до визначення зазначеної економічної категорії.

1.3 Передумови організації та методології оформлення, аналізу та аудиту бухгалтерської звітності про фінансові результати на ТОВ «Шерп-Експо»

ТОВ «Шерп-Експо» - офіційний експедитор виставкового центру «КиївЕкспоПлаза».

Напрямки діяльності: транспортно-експедиційне обслуговування виставкових вантажів в Україну і в усьому світі; оформлення тимчасового ввезення / вивезення експонатів; митний ліцензійний і комерційний склади; навантажувальні і розвантажувальні роботи, а також обробка порожньої тари; міжнародні перевезення виставкових та комерційних вантажів: авто, море , авіа; митне оформлення комерційних вантажів; послуга імпортера; інформаційна підтримка експонентів з митного законодавства; юридичний супровід зовнішньоекономічної діяльності.

Організаційна структура ТОВ «Шерп-Експо» наведена на рис. 1.8.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.8 Організаційна структура ТОВ «Шерп-Експо»

За даною організаційною структурою можна зробити висновок, що вона орієнтована на відповідальність відділів, коли відповідальність за надання послуги від початку до кінця не покладається на якогось одного менеджера. Практична процедура розбивається на етапи, які виконуються працівниками різних відділів. Наприклад, пошук клієнтів та узгодження ставок здійснюється відділом продажів, фінансовий відділ здійснює калькуляцію та виставлення рахунків. При цьому на кожному етапі працівник певного відділу може контактувати безпосередньо з клієнтом, хоча основне навантаження по інформуванню клієнта та здійсненню документообігу лягає на відділ роботи з клієнтами.

Транспортно-експедиційна діяльність за своїм змістом є посередницькою діяльністю, тісно пов'язана з організацією перевезень та є їх невід'ємною частиною. Розглянемо деякі аспекти оподаткування та обліку доходів і витрат транспортно-експедиційних послуг

Для правильної й ефективної організації обліку транспортного експедирування важливо враховувати правові аспекти такого виду діяльності. Одразу зауважимо: відносини, що виникають при транспортному експедируванні вантажів усіма видами транспорту, крім трубопровідного, регулюються відповідним законодавством.

Згідно з абз. 2 ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» [7], транспортно-експедиційна діяльність є підприємницькою діяльністю з надання транспортно-експедиційних послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Отже, на пасажирські перевезення такий вид послуг не поширюється.

Транспортно-експедиційна послуга -- робота, безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів за договором транспортного експедирування. Отже, сфера діяльності транспортних агентів включає такі види перевезень, як експорт з України, імпорт в Україну, транзит по території України та території інших держав, внутрішні перевезення по території України (ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність»).

Згідно КВЕД, транспортно-експедиційні послуги (код 63.4) розглядаються як допоміжні транспортні послуги. Економічні та правові основи діяльності в сфері ЗЕД, в т. ч. і в сфері транспортно-експедиційної діяльності, в Україну регламентовані Законом України від 16.04.91 р. № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність». Зокрема, у ст. 1 «Визначення термінів» наведено поняття «транзит товарів» - переміщення товарів, вироблених за межами України, через територію України без будь-якого використання цих товарів на зазначеній території. До послуг у сфері ЗЕД згідно зі статтею 4 віднесена і транспортно-експедиційна діяльність.

Експедитори надають клієнтам різнопланові послуги, утримання яких зазначено в ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність». До них, зокрема, належать і роботи з ведення обліку вантажів, оформленню товарно-транспортної документації та її розсилання за призначенням.

Транспортно-експедиційне обслуговування вантажів здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності - експедиторами (юридичними та фізичними особами), які діють за дорученням вантажовідправників і вантажоодержувачів. До речі, суб'єктами цих правовідносин можуть бути як юридичні, так і фізичні особи - СПД. Експедитори виконують свої функції без будь-якого втручання в господарську діяльність транспортних організацій. За своєю економічною суттю ця діяльність є посередницької, так як експедитор діє за дорученням замовника (вантажовідправника або вантажоодержувача). Тому доходом експедитора є винагорода за надані послуги.

Експедиційні послуги можуть надаватися також за договором підряду. У такому випадку експедитор виступає генеральним підрядником, залучаючи до виконання комплексу робіт підрядників - перевізників, вантажників, пакувальників, охоронців тощо Доходом експедитора при такій схемі організації робіт є не винагорода, а повна сума виручки від замовника за наданий комплекс послуг.

Поширена практика об'єднання в одному комплексі транспортних та обслуговуючих організацій, в т. ч. і транспортно-експедиційних з виконанням логістичних функцій. Функції кожного виду робіт виконують окремі юридичні особи (фірми), які об'єднуються в холдинги для виконання комплексу робіт з перевезення та експедирування вантажів.

Важливо зазначити, що відносини експедиторів, вантажовідправників і вантажоодержувачів і порядок розрахунків між ними визначаються змістом договору на транспортно-експедиційне обслуговування. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, обов'язків та інших відносин, що не суперечить чинному законодавству.

Договір транспортного експедирування є допоміжним договором перевезень вантажів.

Виділення договору транспортного експедирування в самостійний вид угоди обумовлено, в першу чергу, розвитком централізованих перевезень вантажів та необхідністю координування взаємодії різних видів транспорту. Тому в Цивільному кодексі України даному виду договору присвячена окрема глава (гл. 65), а в Господарському кодексі України - ст. 316.

Згідно з договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів.

Таким чином, договір транспортного експедирування в залежності від його умов може містити елементи кількох видів договорів: доручення, комісії, підряду, зберігання, перевезення та ін

Для побудови обліку, зокрема бухгалтера, важливий розділ договору «Порядок розрахунків». Зокрема, у ньому вказується розмір тарифу, що включає, як правило, провізну плату й винагороду експедитору, розмір зборів за виконання операцій і послуг. У додатку до договору може бути дана розшифровка тарифу. Розмір тарифу визначається на базі ринкових цін на аналогічні послуги та може змінюватися в більшу і меншу сторону в залежності від зміни кон'юнктури ринку послуг і цін на ПММ.

У ньому також вказується, як правило, документальне підставу для нарахувань платежів за послуги - оформлені шляхові листи, відмітки замовника в супровідних товарних документах (товарно-транспортна накладна), акт виконаних послуг, рахунок-фактура, чеки та ін

Надання транспортно-експедиційної послуги оформляється актом, до якого додається звіт експедитора. Важливо, щоб всі понесені експедитором витрати були підтверджені відповідними первинними документами (рахунки, накладні, товарно-транспортні накладні акти, чеки тощо), доданими до звіту експедитора. Зазначена частина витрат відшкодовується експедитору окремо.

Клієнт зобов'язаний видати експедиторові довіреність, якщо вона необхідна для виконання його обов'язків. Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб, але ця умова має бути зазначено в договорі. Крім того, в даному випадку відповідати перед замовником за порушення умов договору буде все одно експедитор.

Отже, важливим моментом відносин є те, що при будь-якій формі договору оплата витрат завжди відбувається за рахунок клієнта. При цьому не важливо, від свого імені або від імені клієнта експедитор здійснює діяльність в рамках такої угоди.

Таким чином, в процесі дослідження передумов організації та методології оформлення, аналізу та аудиту бухгалтерської звітності про фінансові результати на ТОВ «Шерп-Експо», виявлені наступні: основним видом діяльності досліджуваного підприємства є надання транспортно-експедиційних послуг, організаційна структура підприємства орієнтована на відповідальність відділів, коли відповідальність за надання послуги від початку до кінця не покладається на якогось одного менеджера. Тобто практична процедура розбивається на етапи, які виконуються працівниками різних відділів.

Висновок до розділу 1

Дослідження теоретико-методологічних основ складання, аналізу та аудиту бухгалтерських звітів про фінансові результати показало:

Виявлено, що Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів: фінансові результати; елементи операційних витрат; розрахунок показників прибутковості акцій. Призначення звіту про фінансові результати полягає передусім у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Розрахунок цього показника містить визначення таких його складових: чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (послуг), валового прибутку (збитку), фінансового результату від операційної діяльності, прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, прибутку (збитку) від звичайної діяльності, чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Визначено, що при складанні Звіту про фінансові результати необхідно керуватися чинною нормативною правовою базою, що регулює порядок складання даного звіту. Дослідження спеціальної літератури з обліку та звітності фінансових результатів дозволило окреслити основні проблемні питання: необхідність удосконалення формування фінансових результатів в розрізі субрахунків; необхідність удосконалення звіту про фінансові результати.

В процесі дослідження передумов організації та методології оформлення, аналізу та аудиту бухгалтерської звітності про фінансові результати на ТОВ «Шерп-Експо», виявлені наступні: основним видом діяльності досліджуваного підприємства є надання транспортно-експедиційних послуг, організаційна структура підприємства орієнтована на відповідальність відділів, коли відповідальність за надання послуги від початку до кінця не покладається на якогось одного менеджера. Тобто практична процедура розбивається на етапи, які виконуються працівниками різних відділів.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ ЗВІТНОСТІ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ТОВ «ШЕРП-ЕКСПО» ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ

2.1 Інформаційна база складання Звіту про фінансові результати підприємства

Інформаційне забезпечення обліку передбачає створення єдиного інформаційного фонду, систематизацію та уніфікацію показників і документів, розробки засобів формалізованого опису даних тощо. Інформаційне забезпечення -- важливий елемент автоматизованих інформаційних систем обліку, призначений для відображення інформації, що характеризує стан керованого об'єкта і є основою для прийняття управлінських рішень. В бухгалтерському обліку фінансовий результат формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності. Розмір і характер фінансових результатів за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками їх роботи.

Дані для заповнення про фінансові результати накопичуються протягом звітного періоду на рахунках доходів та витрат у автоматизованій системі обліку «1С», яка використовується бухгалтерами підприємства. Наприкінці звітного періоду заступник головного бухгалтера обробляє накопичену інформацію, на підставі якої головний бухгалтер складає звітність.

Для одержання різних за мірою деталізації даних про фінансові результати на ТОВ «Шерп-Експо» ведуть два види рахунків - синтетичні і аналітичні. Синтетичними називаються рахунки, за допомогою яких проводиться узагальнене відображення в грошовому вираженні стану й руху економічно однорідних видів господарських засобів за їхнім складом і розміщенням, а також за джерелами їхнього формування та цільовим призначенням.

Аналітичними називаються рахунки, за допомогою яких здійснюється деталізована характеристика даних синтетичних рахунків. Облік побудований на цих рахунках, називається аналітичним.

При відображенні в обліку фінансових результатів на ТОВ «Шерп-Експо» використовуються субрахунки (рахунки другого порядку деталізації інформації):

791 «Результат операційної діяльності»;

792 «Результат фінансових операцій»;

793 «Результат іншої звичайної діяльності».

Складемо порівняльну таблицю відповідності рахунків витрат і доходів за видами діяльності підприємства (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Відповідність рахунків витрат і доходів за видами діяльності підприємства

№ п/п	Види діяльності	Рахунки доходів	Рахунки витрат
1	Операційна	Рах. 70 «Доходи від реалізації»	Рах. 90 «Собівартість реалізації»
		Рах. 71 «Інший операційний дохід»	Рах. 92 «Адміністративні витрати»; Рах. 93 «Витрати на збут»; Рах. 94 «Інші витрати операційної діяльності»
2	Фінансова	Рах. 72 «Дохід від участі в капіталі»	Рах. 96 «Втрати від участі в капіталі»
		Рах. 73 «Інші фінансові доходи»	Рах. 95 «Фінансові витрати»
3	Інвестиційна	Рах. 74 «Інші доходи»	Рах. 97 «Інші витрати»
4	Надзвичайна	Рах. 75 «Надзвичайні доходи»	Рах. 99 «Надзвичайні витрати»

На субрахунку 791 «Результат операційної діяльності» визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності підприємства. За кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 «Доходи від реалізації», 71 «Іншій операційний дохід»), за дебетом - сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованих робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»).

На субрахунку 792 «Результат фінансових операцій» визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. За кредитом субрахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів, за дебетом - списання фінансових витрат з рахунків 95 «Фінансові витрати» та 96 «Втрати від участі в капіталі».

На субрахунку 793 «Результат від іншої звичайної діяльності» визначається прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. За кредитом рахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства, за дебетом - списання витрат з рахунку 97 «Інші витрати».

По дебету субрахунку 791 «Результат від основної діяльності» відображається собівартість реалізації, адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати, а кредиту - відповідно дохід від реалізації та інші операційні доходи. Якщо в процесі формування інформації про операційну діяльність на даному субрахунку утворюється сальдо по дебету, то це означає збиток від операційної діяльності, а якщо сальдо по кредиту, то прибуток від операційної діяльності.

По дебету субрахунку 792 «Результат фінансових операцій» відображаються фінансові витрати та втрати від участі в капіталі, а по кредиту - відповідно дохід від участі в капіталу та інші фінансові доходи. Якщо в процесі формування інформації про фінансову діяльність на даному субрахунку утворюється сальдо по дебету, то це означає збиток від фінансової діяльності, а якщо сальдо по кредиту, то - прибуток від фінансової діяльності.

По дебету субрахунку 793 «Результат іншої звичайної діяльності» відображається списання витрат іншої звичайної діяльності, а по кредиту - відповідно дохід від іншої звичайної діяльності. Якщо в процесі формування інформації про іншу звичайну діяльність на даному субрахунку утворюється сальдо по дебету, то це означає збиток від іншої звичайної діяльності, а якщо сальдо по кредиту, то - прибуток від іншої звичайної діяльності.

Для обліку доходів на підприємстві ТОВ «Шерп-Експо» використовуються наступні синтетичні рахунки, передбачені планом рахунків: 70 «Доходи від реалізації»; 71 «Інший операційний дохід»; 74 «Інші доходи».

Відповідно, для обліку витрат на підприємстві ТОВ «Шерп-Експо» використовуються наступні синтетичні рахунки, передбачені планом рахунків: 90 «Собівартість реалізації»; 92 «Адміністративні витрати»; 93 «Витрати на збут»; 94 «Інші витрати операційної діяльності»; 95 «Фінансові витрати».

Фінансовий результат від операційної діяльності включає в себе фінансовий результат від реалізації, а також інші операційні доходи і витрати.

Для обліку операцій, пов'язаних з реалізацією, використовуються рахунки:

70 «Доходи від реалізації»

90 «Собівартість реалізації».

Для обліку операцій з реалізації готової продукції використовуються такі субрахунки:

701 «Дохід від реалізації готової продукції»

901 «Собівартість реалізованої готової продукції».

Наведемо приклади відображення в обліку визнання доходів від реалізації готової продукції за грошові кошти відповідно до договору купівлі-продажу. Причому розглянемо особливості відображення в обліку ситуацій, які виникають при розрахунках з покупцями за першими подіями (відвантаження товарів та отримання передоплати) (табл. 2.2).

Для уникнення ситуації появи згорнутого сальдо по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» на досліджуваному підприємстві використовується дуальний субрахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними».

Таблиця 2.2 Відображення в обліку процесу реалізації товарів за грошові кошти згідно укладених договорів на підприємстві ТОВ «Шерп-Експо» за серпень 2011 р.

№ пор	Зміст операції	Типова кореспонденція рахунків	Кореспонденція рахунків, яку застосовує підприємство
		Дебет	Кредит	Дебет	Кредит	Сума
1	Отримана від покупця попередня оплата за товари	311	681	311	681	32569,14
2	Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ	643	641	643	641	5428,19
3	Визнаний доход від реалізації товарів	361	702	361	702	32569,14
4	Відображена сума ПДВ без включення в податкові зобов'язання	702	643	702	643	5428,19
5	Відображена собівартість реалізованих товарів	902	28	902	28	24165,39
6	Раніше отримана попередня оплата покупця закривається в рахунок виконаних зобов'язань з продажу товару (балансуюча операція)	681	361	681	361	32569,14

Для обліку витрат діяльності ТОВ «Шерп-Експо» використовуються такі рахунки (табл. 2.3): 92 «Адміністративні витрати»; 93 «Витрати на збут».

Таблиця 2.3 Відображення в обліку формування та списання адміністративних витрат та витрат на збут на фінансові результати ТОВ «Шерп-Експо»

№ пор	Зміст операції	Типова кореспонденція рахунків	Кореспонденція рахунків, яку застосовує підприємство
		Дебет	Кредит	Дебет	Кредит	Сума
I	Облік адміністративних витрат
1.	Відображено вартість витрачених запасів, необхідних для потреб апарату управління	92	209	92	209	26000
2.	Здійснено нарахування основної і додаткової заробітної плати працівникам апарату управління	92	661	92	661	52136
3.	Проведено відрахування на соціальні заходи від заробітної плати працівників адміністрації підприємства
4.	- ЄСВ (36,67%)	92	651	92	651	16787,79
5.	Відображено витрати на відрядження працівників апарату управління	92	372	92	372	12690,00
6.	Відображено витрати на оплату пожежної і сторожової охорони	92	685	92	685	14587,00
7.	Здійснено нарахування амортизації основних засобів, призначених для обслуговування апарату управління	92	131	92	131	21698,35
8.	Списано частину витрат майбутніх періодів на витрати звітного періоду	92	39	92	39	1259,44
9.	Списано суму адміністративних витрат на фінансові результати	79	92	79	92	150375,30
II	Облік витрат на збут
1.	Відображено вартість витрачених запасів, необхідних для потреб апарату збуту	93	209	93	209	144306,21
2.	Здійснено нарахування основної і додаткової заробітної плати працівникам апарату збуту	93	661	93	661	36598,71
3.	Проведено відрахування на соціальні заходи від заробітної плати працівників апарату збуту
4.	- ЄСВ (36,67%)	93	651	93	651	11784,78
5.	Відображено витрати на відрядження працівників апарату збуту	93	372	93	372	14569,21
6.	Здійснено нарахування амортизації основних засобів, призначених для обслуговування апарату збуту	93	131	93	131	18704
7.	Списано суму витрат на збут на фінансові результати	79	93	79	93	227448,82

Для відображення всіх інших доходів від основної діяльності (крім доходів від реалізації) на підприємстві ТОВ «Шерп-Експо» використовуються такі рахунки: 71 «Іншій операційний дохід»; 94 «Інші витрати операційної діяльності». Інший операційний дохід ТОВ «Шерп-Експо» включає: 711 «Дохід від реалізації іноземної валюти»; 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів»; 713 «Дохід від операційної оренди активів»; 714 «Дохід від операційної курсової різниці»; 716 «Відшкодування раніше списаних активів»; 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Інші витрати операційної діяльності ТОВ «Шерп-Експо» включають: 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти»; 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів»; 944 «Сумнівні та безнадійні борги»; 945 «Втрати від операційної курсової різниці»; 946 «Втрати від знецінення запасів»; 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»; 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки»; 949 «Інші витрати операційної діяльності»«. У кінці звітного періоду (місяця, року) сальдо рахунків 71 і 94 списуються на субрахунок 791 «Результат основної діяльності».

Розглянемо особливості відображення в обліку операцій щодо визнання доходів та витрат від операційної діяльності ТОВ «Шерп-Експо» (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Відображення в обліку формування та списання доходів і витрат від операційної діяльності на ТОВ «Шерп-Експо»

№ пор	Зміст операції	Типова кореспонденція рахунків	Кореспонденція рахунків, яку застосовує підприємство
		Дебет	Кредит	Дебет	Кредит	Сума
I	Облік операцій з продажу іноземної безготівкової валюти
1.	Перераховані дол. США для продажу (курс НБУ 8,3399 грн. за 1 дол.)	377	312	377	312	83399
2.	Зарахування гривень на поточний рахунок від реалізації іноземної валюти (10 000 х 8,35 - 100)	311	711	311	711	83400
3.	Комісійна винагорода банку	377	711	377	711	100
4.	Собівартість проданої валюти (курс НБУ 8,3399 за 1 дол. + комісійні банку = 83 499 грн.)	942	377	942	377	83399
		942	377	942	377	100
5.	Фінансовий результат від продажу іноземної валюти	711	791	711	791	53500
		791	942	791	942	53499
II	Реалізація інших оборотних активів
1.	Відвантажені МШП покупцю	377	712	377	712	1200
2.	Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ	712	641	712	641	200
	Списана собівартість реалізованих МШП	943	22	943	22	800
3.	Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих МШП	791	943	791	943	800
4.	Списано на фінансовий результат чистий дохід від реалізації МШП	712	791	712	791	1000
III	Передача в операційну оренду об'єкта основних засобів
1.	Відображено належну до одержання орендну плату	377	713	377	713	2400
2.	Нараховано ПДВ	713	641	713	641	400
3.	Нарахована амортизація об'єкта, переданого в операційну оренду	949	131	949	131	300
4.	Списані на фінансовий результат витрати	791	949	791	949	300
5.	Визначено фінансовий результат дохід	713	791	713	791	2000
IV	Облік операційної курсової різниці
1.	Перераховано залишок валюти на рахунку за курсом НБУ на дату здійснення операції (дохід від операційної курсової різниці)	312	714	312	714	1200
2.	Відображено різницю між вартістю придбаної валюти за курсом МВРУ і вартістю придбаної валюти за курсом НБУ у разі визнання втрат	945	333	945	333	800
3.	Списані на фінансовий результат витрати	714	791	714	791	1200
4.	Визначено фінансовий результат дохід	791	945	791	945	800
V	Облік штрафів, пені, неустойки
1	Одержані штрафи, пені, неустойки	311	715	311	715	12560
2	Визнані штрафи, пені, неустойки	948	311	948	311	9480
V	Врегулювання в обліку виявлених під час інвентаризації оборотних активів розбіжностей
1	Відображено суму виявлених надлишків МШП (у т. ч. ПДВ)	22	719	22	719	1000
2	Віднесено на витрати вартість вкрадених МШП	947	22	947	22	500
3	Віднесено вартість вкрадених МШП на винну особу	375	716	375	716	1200
4	Нараховані платежі до бюджету із суми відшкодування	716	642	716	642	1100
5	Відкоригована сума податкового зобов'язання в сумі відшкодованого ПДВ, за втраченими МШП	716	641	716	641	100
6	Наприкінці звітного періоду списано суму завданої шкоди на фінансовий результат	791	947	791	947	500

Для відображення всіх інших доходів від іншої звичайної діяльності ТОВ «Шерп-Експо» використовуються такі рахунки: 74 «Інші доходи» (746 «Інші доходи від звичайної діяльності»); 95 «Фінансові витрати» (952 «Інші фінансові витрати»). У кінці звітного періоду сальдо рахунку 74 списується на субрахунок 793 «Результат іншої звичайної діяльності», а 95 - на 792 «Результат фінансових операцій».

Розглянемо особливості відображення в обліку операцій щодо визнання доходів та витрат від фінансової та іншої звичайної діяльності ТОВ «Шерп-Експо» (табл. 2.5).

ТОВ «Шерп-Експо» для обліку витрат використовує рахунки класу 9 «Витрати діяльності», а для обліку доходів - рахунки класу 7.

Накопичення інформації для складання фінансової звітності ТОВ «Шерп-Експо» здійснюється на рахунках бухгалтерського обліку. При цьому не існує жодного документу, який би давав змогу отримати оперативну інформацію про фінансові результати діяльності у будь-який момент часу. Крім того, оскільки за звітний період на підприємстві відбувається значна кількість операцій, обробка та систематизація інформації щодо доходів та витрат підприємства займає значну кількість часу.

Таблиця 2.5 Відображення в обліку формування та списання доходів і витрат від фінансової та іншої звичайної діяльності на ТОВ «Шерп-Експо»

№ пор	Зміст операції	Типова кореспонденція рахунків	Кореспонденція рахунків, яку застосовує підприємство
		Дебет	Кредит	Дебет	Кредит	Сума
I	Врегулювання в обліку виявлених під час інвентаризації необоротних активів розбіжностей
1	Нараховано суму, належну до сплати матеріально-відповідальною особою	375	746	375	746	1200
2	Відображено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, нарахована на залишкову вартість основного засобу	746	641	746	641	100
3	Різницю між сумою відшкодування і ПДВ віднесено на фінансові результати	746	793	746	793	1100
II	Облік операцій з фінансової діяльності
1	Нараховані відсотки за короткостроковим векселем	952	684	952	684	235,16
2	Віднесені на фінансовий результат витрати, пов'язані з нарахуванням відсотків за короткостроковими векселями виданими	792	952	792	952	235,16

З огляду на це, пропонуємо запровадити відомість для накопичення інформації для складання фінансової звітності, зокрема, Звіту про фінансові результати, за формою, наведеною у табл. 2.6.

Створення відомості за наведеною формою дасть змогу не тільки проаналізувати доходи та витрати підприємства, але і забезпечить їх порівняльний аналіз в розрізі видів діяльності ТОВ «Шерп-Експо».

Для контролю показників діяльності підприємства, виявлення тенденцій його розвитку та для коригування планів пропонуємо запровадити внутрішній Звіт про фінансові результати за формою, наведеною у додатку Ф. Він повинен містити фактичні, планові дані, відхилення від планів. Терміни подання даного Звіту необхідно передбачити внутрішніми положення підприємства, проте для покращення організації роботи щодо складання і надання управлінської інформації, на нашу думку, необхідно здійснювати щомісяця.

Таблиця 2.6

Відомість накопичення інформації для складання Звіту про фінансові результати (проект)

Доходи/прибутки	Сума, грн.	Витрати/збитки	Сума, грн.
Операційна діяльність
Доход від реалізації		Собівартість реалізації
		Адміністративні витрати
		Витрати на збут
Інші операційні доходи		Інші операційні витрати
Прибуток від операційної діяльності		Збиток від операційної діяльності
Фінансова діяльність
Дохід від участі в капіталі		Втрати від участі в капіталі
Інші фінансові доходи		Фінансові витрати
Прибуток від фінансової діяльності		Збиток від фінансової діяльності
Інвестиційна діяльність
Інші доходи		Інші витрати
Прибуток від інвестиційної діяльності		Збиток від інвестиційної діяльності
Надзвичайна діяльність
Надзвичайні доходи		Надзвичайні витрати
Прибуток від надзвичайних подій		Збиток від надзвичайних подій

Загалом, форма управлінського Звіту про фінансові результати є більш деталізованою, розкриваючи показники операційної діяльності підприємств в розрізі окремих видів продукції.

Таким чином, запропоновані нами зміни дадуть змогу удосконалити форму Звіту про фінансові результати, усунувши існуючі невідповідності законодавства, а також полегшити процес систематизації інформації щодо доходів та витрат на ТОВ «Шерп-Експо».

2.2 Методика складання Звіту про фінансові результати

Як вже зазначалося раніше, метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Перший розділ Звіту про фінансові результати призначений для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Із цією метою у формі Звіту передбачається послідовне зіставлення його статей. Це досягається використанням класифікації доходів і витрат за видами діяльності і функціями. Кожна стаття базується на даних певного рахунку доходів (класу 7) і витрат (класу 9 або 8).

В узагальненому вигляді техніка складання Звіту про фінансові результати подана у табл. 2.7.

Таблиця 2.7 Методика складання першого розділу Звіту про фінансові результати в ТОВ «Шерп-Експо»

Стаття	Код рядка	Джерело інформації
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарі, робіт, послуг)	010	Оборот за кредитом 701,702,703
Податок на додану вартість	015	Оборот за дебетом 701,702,703 в кореспонденції з кредитом 641/ПДВ
Акцизний збір	020	Оборот за дебетом 701,702 в кореспонденції з кредитом 641/акцізний збір
	025	Оборот за дебетом 701,702,703 в кореспонденції з кредитом 641(податок з реклами, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства), 651(збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з торгівлі ювелірними виробами з золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння), збір за надання послуг сотового мобільного зв'язку ) та інш.
Інші вирахування з доходу	030	Оборот за дебетом 704 (без непрямих податків)
Стаття	Код рядка	Джерело інформації
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	Ряд.10 - ряд.15 - ряд.020 - ряд.025 - ряд.030
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	Оборот за дебетом 901, 902,903,904
Прибуток	050	Ряд.035 - ряд.40 (додатній результат)
збиток	055	Ряд.035 - ряд.40 (від'ємний результат)
Інші операційні доходи	060	Оборот за кредитом 71 (без непрямих податків)
дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, отриманих в результаті сільськогосподарської діяльності	061	Оборот за кредитом 710
Адміністративні витрати	070	Оборот за дебетом 92
Витрати на збут	080	Оборот за дебетом 93
Інші операційні витрати	090	Оборот за дебетом 94
витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції	091	Оборот за дебетом 940
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток	100	050+060+061-070-080-090-091 або 060+061-055-070-080-090-091 Сальдо за кредитом субрах.791
збиток	105	055+070+080+090+091-060 або070+080+090+091-(050+060+061) Сальдо за дебетом субрах.791
Доход від участі в капіталі	110	Оборот за кредитом 72
Інші фінансові доходи	120	Оборот за кредитом 73
Інші доходи	130	Оборот за кредитом 74
Фінансові витрати	140	Оборот за дебетом 95
Втрати від участі в капіталі	150	Оборот за дебетом 96
Інші витрати	160	Оборот за дебетом 97
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток	170	100+110+120+130-140-150-160 або 110+120+130-105-140-150-160
збиток	175	105+140+150+160- 110-130- 160 або 140+150+160-100-110-120-130
Стаття	Код рядка	Джерело інформації
в тому числі від припиненої діяльності після оподаткування та від переоцінки необоротних активів та груп вибуття прибуток,що утворюють припинену діяльність і оцінюються за чистою вартістю реалізації: прибуток	176
збиток	177
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	Оборот за дебетом 981
Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток	190	170-180
збиток	195	175+180
Надзвичайні: доходи	200	Оборот за кредитом 75
витрати	205	Оборот за дебетом 99
Податки з надзвичайного прибутку	210	Оборот за дебетом 982
Чистий:
прибуток	220	190+200-205-210 або 200- 195-205-210
збиток	225	195+205-.200-210 або 205-190-200

Як видно з табл. 2.7, у разі застосування для обліку витрат лише рахунків класу 8 заповнення таких статей як «Адміністративні витрати», «Витрати на збут», «Інші витрати операційної діяльності» потребує відповідно організованого аналітичного обліку на кожному з рахунків економічних елементів.

На першому етапі визначимо чистий дохід (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). При цьому, чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається під час складання Звіту про фінансові результати шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо (рис. 2.4).

За статтею «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів або послуг (кредитові обороти за субрахунками 701 - 703), тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного збору тощо), який відповідає критеріям визнання доходу. Підприємства, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами, за цією статтею показують вартість, за якою реалізовані цінні папери, та суму винагороди за виконання інших операцій, пов'язаних з розміщенням, купівлею та продажем цінних паперів.

Стаття «Податок на додану вартість» містить інформацію про суму податку на додану вартість, яка була включена до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (порядок 010) і відображена по дебету субрахунків 701 -703 та кредиту відповідного рахунку 64.

Стаття «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» містить інформацію про: виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів, яка в обліку списана з кредиту рахунка 90 в дебет рахунка 79; нерозподілену частина умовно-постійних загальновиробничих витрат, яка в обліку відображається окремою проводкою з кредиту рахунка 91 в дебет рахунка 90; понаднормативні витрати, які також списані з кредиту відповідних рахунків у дебет рахунка 90.

Визначення фінансового результату від операційної діяльності є третім етапом, де фінансовий результат (прибуток (збиток)) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Суми інших доходів від операційної діяльності підприємства відображаються у статті «Інші операційні доходи», крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): доход від операційної оренди активів, доход від операційних курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів, доход від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо. Сума доходів показується у рядку 060 за вирахуванням податку на додану вартість та інших непрямих податків. В обліку вона відображається по кредиту рахунку 71 і в кінці звітного періоду (або місяця) списується в кредит рахунку 791. До статті «Адміністративні витрати» включається сума загальногосподарських витрат, пов'язаних з управлінням та обслуговуванням підприємства, що відображені в обліку на рахунку 92 і в кінці звітного періоду (або місяця) списані в дебет рахунка 791. До статті «Витрати на збут» відносяться витрати підприємства, пов'язані із реалізацією продукції (товарів, послуг), рекламу, доставку продукції споживачам тощо. В обліку вони відображаються по дебету рахунку 93 і в кінці звітного періоду (або місяца) відносяться в дебет субрахунку 791.

Всі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг та адміністративних витрат) відображаються у статті «Інші операційні витрати». В обліку вони збираються по дебету рахунка 94 і в кінці звітного періоду (або щомісячно) списуються в дебет субрахунку 791. В обліку інформація про фінансовий результат від операційної діяльності акумулюється на субрахунку 791 у кінці звітного періоду (або щомісяця), а потім списується на субрахунок 441 «Прибуток нерозподілений» або 442 «Непокриті збитки».

На четвертому етапі складання першого розділу Звіту про фінансові результати проводиться розрахунок фінансового результату (прибутку (збитку)) від звичайної діяльності до оподаткування. Який визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат.

Дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі, відображається у статті «Дохід від участі в капіталі».

Стаття «Інші фінансові доходи» включає: дивіденди одержані; відсотки одержані та інші доходи, отримані від фінансових операцій (крім доходів, які облічуються методом участі в капіталі). Усі вони облічуються на рахунку 73 «Інші фінансові доходи», які в кінці звітного періоду (або щомісяця) переносяться на субрахунок 792.

Дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства, що відображаються на рахунку 74, показується у статті «Інші доходи».

Сума доходів вказується у рядку 130 за вирахуванням податку на додану вартість та інших непрямих податків.

Витрати на відсотки та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу включаються до статті «Фінансові витрати». Вони накопичуються на рахунку 95 і в кінці звітного періоду (або щомісяця) списуються на субрахунок 792.

Необхідно зазначити, що збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких провадиться методом участі в капіталі на рахунку 96 «Втрати від участі в капіталі», відображається у статті «Втрати від участі в капіталі».

Інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства, облік яких здійснюється на рахунку 97, відображаються у статті «Інші витрати».

При цьому, фінансові доходи і витрати, доходи і втрати від участі в капіталі переносяться з відповідних рахунків до субрахунку 792 «Результат фінансових операцій», тоді як інші доходи та інші витрати звичайної діяльності переносяться на субрахунок 793 «Результат іншої звичайної діяльності». Саме зіставлення кредитових та дебетових оборотів за субрахунками 791, 792 та 793 дає можливість розрахувати фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування.

На п'ятому етапі складання першого розділу Звіту про фінансові результати проводиться розрахунок фінансового результату (прибутку (збитку)) - від звичайної діяльності. Який визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податку на прибуток.

Сума податку на прибуток від звичайної діяльності, визначена згідно з П(С)БО 17 «Податок на прибуток» показується у статті «Податки на прибуток». В обліку вона відображена по дебету субрахунку 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності».

В обліку інформація, необхідна для розрахунку фінансового результату від звичайної діяльності після оподаткування, зібрана на субрахунках 791, 792, 793 (фінансовий результат до оподаткування) та 981 (податок на прибуток від звичайної діяльності).

На шостому етапі складання першого розділу Звіту про фінансові результати проводиться визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Який розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного доходу, надзвичайних витрат і податків з надзвичайного прибутку.

У статтях «Надзвичайні доходи» і «Надзвичайні витрати» відображаються відповідно:

- невідшкодовані збитки від надзвичайних подій, включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха, техногенних аварій, які визначені за вирахуванням суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел (рахунок 99);

- прибутки (рахунок 75) або збитки (рахунок 99) від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій, наведеному у П(С)БО № 3 «Звіт про фінансові результати».

Збитки від надзвичайних подій відображаються за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків. Сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій (субрахунок 982) відображається у статті «Податки з надзвичайного прибутку».

В обліку фінансовий результат від надзвичайних подій відображається на субрахунку 794, куди в кінці звітного періоду (або щомісяця) списуються надзвичайні доходи, витрати і податок з надзвичайного прибутку.

Чистий прибуток (збиток) в обліку буде перенесений з рахунка 79 «Фінансові результати» на відповідні субрахунки рахунка 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Розглянемо порядок складання другого розділу Звіту про фінансові результати «Елементи операційних витрат» (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Формування розділу ІІ «Елементи операційних витрат»

Показник	Код рядка	Визначення статті
Матеріальні витрати	230	Вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, енергії, будівельних матеріалів, запасних частин тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів
Витрати на оплату праці	240	заробітна плата за окладами і тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці
Відрахування на соціальні заходи	250	відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуале страхування персоналу, відрахування на інші соціальні заходи
Амортизація	260	Сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів
Інші операційні витрати	270	Витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу раніше перелічених елементів
Разом	280

У другому розділі Звіту про фінансові результати операційні витрати (на виробництво, збут, управління та інші операційні витрати) надаються в розрізі економічних елементів, за виключенням внутрішнього обороту.

Показники другого розділу базуються на даних, відображених в обліку на рахунках класу 8. У разі застосування лише рахунків класу 9, як це проводиться на ТОВ «Шерп-Експо», для його заповнення необхідно здійснити аналіз витрат, списаних у дебет рахунків.

При цьому, до другого розділу Звіту про фінансові результати включаються:

- витрати на виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт, здійснені протягом звітного періоду;

- витрати, здійснені підприємством на доставку товарів до місця їх зберігати тощо (відповідно до П(С)БО 9 «Запаси»);

- адміністративні витрати;

- витрати на збут;

- інші операційні витрати.

Собівартість реалізованих товарів у сумі їх купівельної вартості не потрібно розкривати за економічними елементами.

2.3 Відображення інформації щодо фінансових результатів в інших формах бухгалтерської фінансової звітності

Розглянемо структурне місце інформації про фінансовий результат підприємства в інших формах фінансової звітності:

- у ф. №1 «Баланс»: в рядку 350 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)»;

- у ф. 4 «Звіт про власний капітал»: в рядках 130-170 (графа 8).

У ф. 1 «Баланс» у статті «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» відображається або сума нерозподіленого прибутку, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.