Методика і техніка складання бухгалтерського балансу підприємства

Змістовна частина бухгалтерського балансу визначається його будовою та структурою. У побудові активу і пасиву є як вітчизняна, так і світова практика. Вітчизняна практика: актив будують у порядку зростання ліквідності:

- нерухомість;

- запаси;

- кошти.

Пасив будують за зобов'язаннями перед власниками коштів: спочатку своїми, а потім чужими.

Світова практика: актив будують у порядку убування ліквідності:

- грошові кошти;

- товари і запаси;

- нерухомість;

- акціонерний капітал.

Пасив будують за ступенем погашення:

- поточні рахунки до оплати;

- довготермінові Пасиви;

- акціонерний капітал.

Як відомо з попереднього, баланс - це моментний показник зафіксованих на певну дату активів і пасивів підприємства. Причому у звітній формі балансу є дві дати: на початок звітного періоду і на кінець звітного періоду. Ця обставина дає можливість зіставляти показники балансу як у цілому, так і складові активу і пасиву в часі, визначати динаміку активів, зміни частки окремих статей чи розділів балансу, тобто структурні зрушення.

Проте, в процесі господарської діяльності відбувається безперервний рух засобів, зміна їх складу, розміщення та зміни у джерелах їх формування. Засоби та їх джерела під впливом господарських операцій збільшуються або зменшуються. Внаслідок чого змінюються і окремі статті балансу. В окремих випадках ці зміни зумовлюють появу нових статей балансу або зникнення інших.

Усі господарські операції за характером змін, які вони викликають у стані засобів та джерелах їх утворення (в активі і пасиві балансу), поділяються на чотири типи:

Операції першого типу характеризують зміни у складі господарських засобів і зумовлюють зміни в активі балансу: одна стаття активу збільшується, а друга зменшується на однакову суму. До операцій такого типу належать: відпуск матеріалів у виробництво; надходження заборгованості від дебіторів у касу або на поточний рахунок підприємства; видача коштів із каси підзвітним особам; оприбуткування готової продукції із виробництва тощо.

Операції другого типу викликають зміни у джерелах формування господарських засобів, що призводить до змін двох статей пасиву балансу: одна стаття пасиву збільшується, а друга - зменшується на одну і ту ж суму. До операцій такого типу відносять: погашення заборгованості постачальникам за рахунок отриманих кредитів банку; утримання податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати робітників і службовців, що підлягає перерахуванню до бюджету та ін.

Операції третього типу характеризують надходження, додаткове залучення господарських засобів в оборот підприємства, зумовлюють збільшення залишків на одну і ту же суму на відповідних статтях активу і пасиву балансу. Загальний підсумок при цьому теж збільшується, але рівність підсумків активу і пасиву не порушується. До операцій такого типу можна віднести: зарахування кредиту, наданого банком, на рахунок підприємства; зарахування на баланс основних засобів, введених в експлуатацію, з одночасним збільшенням статутного капіталу, як джерела їх утворення; нарахування заробітної плати працівникам з одночасним збільшенням витрат виробництва тощо.

Операції четвертого типу характеризують вибуття засобів із підприємства, призводять до зменшення на ту саму суму залишків відповідних статей активу і пасиву балансу. Загальний підсумок балансу при цьому також зменшується, але рівність підсумків активу і пасиву зберігається. До операцій такого типу відносять: списання з балансу основних засобів і, відповідно, зменшення статутного капіталу; погашення заборгованості (з поточного або іншого рахунка) постачальникам за матеріали, підрядникам за послуги; перерахування до бюджету податків та інших платежів.

Розглянуті чотири типа операцій охоплюють всі можливі варіанти змін у балансі і дають змогу зробити наступні висновки:

1) кожна господарська операція вносить зміни не менше ніж у дві статті балансу. Це зумовлено особливостями кругообігу засобів, у процесі якого відбуваються зміни або в складі засобів господарства, або в складі їх джерел, або одночасно і в складі засобів і в складі джерел їх формування;

2) підсумки активу і пасиву балансу змінюються тільки у тому випадку, коли господарська операція стосується одночасно і засобів господарства і джерел їх утворення. Тобто при надходженні засобів або при їх вибутті (операції третього і четвертого типів). Операції ж, що зумовлюють тільки перегрупування засобів у активі або зміни їх джерел в пасиві балансу, на підсумок балансу не впливають.

3) рівність підсумків активу і пасиву балансу зберігаються після будь-якої операції. Ця рівність зумовлена тим, що всі операції викликають або перегрупування залишків у статтях активу чи пасиву або одночасне збільшення або зменшення на однакову суму статей активу і пасиву.

Отже, застосування в бухгалтерському обліку балансового узагальнення при якому кожна господарська операція відображається у постійному порівнянні наявних засобів та їх джерел, забезпечує можливість контролю за правильністю використання засобів.

При аналітичному вивченні бухгалтерського балансу слід пам'ятати його моментну природу і враховувати цю обставину, формулюючи висновки. Щоб висновки були коректними, з такої ситуації можна легко вийти, якщо в аналітичних розрахунках використовувати середні величини: середньоарифметичну просту або середню хронологічну, обчислені за даними на початок і кінець звітного періоду, на кінець кожного кварталу чи місяця.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ ВАТ «СМЗ» ДЛЯ СКЛАДАННЯ, ПОДАННЯ ТА АНАЛІЗУ ЙОГО БАЛАНСУ

2.1 Загальна характеристика діяльності підприємства

Сніжнянський машинобудівний завод - підрозділ ВАТ «Мотор Січ», який зараз крім продукції оборонного значення збільшує виробництво товарів народного споживання

Сніжнянський машинобудівний завод був створений як філія ордена Леніна Запорізького машинобудівного заводу імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції в 1970 році. У 1974 році філія була перетворена в Сніжнянський машинобудівний завод. В даний час СМЗ входить до складу ВАТ «Мотор Січ» як структурний підрозділ.

Підприємство створювалося як вузькоспеціалізоване, основним завданням його було виробництво комплектуючих на авіаційні двигуни, що випускаються головним заводом. Виробничі потужності і вживані технології були збалансовані під конкретну номенклатуру виробів.

Зараз СМЗ бере участь в роботах по виробництву і ремонту 55 типів і модифікацій двигунів, які виготовляються ВАТ «Мотор Січ». Всесвітньо відомі авіабудівні фірми є споживачами моторної продукції акціонерного товариства. 61 вид літальних апаратів з двигунами ВАТ «Мотор Січ» експлуатуються в 105 країнах світу.

Колектив заводу бере активну участь у виготовленні авіаційних газотурбінних двигунів для сучасних літаків і наземних установок. Так ведеться освоєння і підготовка до серійного виробництва двигунів для літаків ТУ334-100, ТУ334-200, БЕ-200, ТУ-324, ЯК-130, L-59, L-159, АН-38, БЕ-32 АН-148 і гелікоптерів МІ-34, МІ-24, МІ-17, МІ-14.

Крім того на заводі освоєний серійний випуск більше 40 найменувань продукції промислового призначення і споживчих товарів, які можна умовно розділити на декілька напрямів.

За весь час існування заводу було проведене і реалізоване більше 4500 казанів парових автоматичних КПА-500 Г (Ж), які знаходять своє застосування у всіх галузях, де є технологічна потреба в насиченій парі. Вони експлуатуються у всіх республіках колишнього Радянського Союзу, окрім Вірменії, Естонії і Киргизії.

Завод випускає для потреб гірської промисловості ланки сполучні підвищеної надійності трьох модифікацій (ПН-24, ПН-26, ПН-30). Конструкція ланок дозволяє застосовувати їх як на вітчизняному, так і на зарубіжному устаткуванні, зокрема ланка ПН-24 може використовуватися на конвеєрах СПЦ-163, СП-301М, СП-88; установка стругових ВУСТ-4; перевантажувачах ПТК-1000, ПС. Ланка ПН-26 - на конвеєрах СП-326, СПЦ-261, СПЦ-262, СПЦ-271, СПЦ-273. Ланка ПН-30 - на конвеєрі СП-230.

Для потреб фермерів, сільських жителів СМЗ проводить мотоблоки «Мотор Січ МБ-4,05», які агрегатуються з цілим рядом навісного устаткування до них і дозволяють істотно полегшити сільськогосподарські роботи.

Сніжнянський машинобудівний завод пропонує для використання при ремонті дорожнього покриття засоби малої механізації власного виробництва - це вібромашина «Мотор Січ ВБ-2С» і асфальтобетоноріз «Мотор Січ АБР-1С». Дані вироби дозволяють якісно і в короткі терміни здійснювати латочний ремонт асфальтового покриття.

Для потреб залізничного господарства «Укрзалізниці» СМЗ випускає засоби малої механізації - це домкрат гідравлічний «Мотор Січ ДГ-20» і розгонщик гідравлічний «Мотор Січ РГ-04С». Вони використовуються при середньому і капітальному ремонтах залізничного полотна.

Підприємство освоїло виробництво декількох модифікацій воздухонагрівачів, які відрізняються потужністю і можуть застосовуватися для обігріву ангарів, цехів, нежилих приміщень, а також сушки зерна, бетону і т.п.

Крім всього вище перерахованого СМЗ випускає велику гамму споживчих товарів - це м'ясорубки, соковижималки, паяльні лампи, врізні замки, набори слюсарного інструменту, автомобільні домкрати. І ці вироби мають великий попит на ринку.

Юридична адреса: 86600, Донецька область, м. Сніжне, вул. Трудова, буд.83.

Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний т і інші рахунки в установах банків.

Пiдприємство займається виробничою дiяльнiстю, продажем товарiв, наданням послуг. Фiнансування дiяльностi здiйснюється за рахунок власних коштiв, отриманих вiд реалiзацiї готової продукцiї, товарiв, послуг.

Органiзацiйна структура ЗАТ «СМЗ» представлена:

1) апарат управлiння (займається управлiнням виробництва, забезпеченням замовлень та фiнансування замовлень);

2) економiчний вiддiл (розрахунки собiвартостi продукцiї, та економiчної доцiльностi виконання замовлень як окремих так i рiчних);

3) бухгалтерiя (бухгалтерський облiк, поточна бухгалтерська, а також налогова звiтнiсть);

4) виробничо-технiчний вiддiл (керує виробничим процесом, формує та керує технологiчним процесом);

5) вiддiл матерiально-технiчного постачання;

6) служба технiчного контролю (забезпечує контроль за дотриманням технологiчних режимiв на всiх стадiях виробничого процесу. Приймає заходи по попередженню виробництва i запобiганню випуску продукцiї, не вiдповiдної встановленим вимогам, виявляти причини i винуватцiв браку, органiзовувати облiк браку. Запобiгання випуску (постачання) пiдприємством продукцiї, не вiдповiдної вимогам стандартiв i технiчних умов, затвердженим зразкам (еталонам), проектний-конструкторськiй i технологiчнiй документацiї, умовах постачання i договорiв або некомплектної продукцiї, а також змiцнення виробничої i пiдвищення вiдповiдальностi всiх ланок виробництва за якiсть продукцiї, що випускається.);

7) лабораторiя (вiдповiдає за вивчення вiдповiдностi вживаних на пiдприємствi засобiв i методiв вимiрювань вимогам забезпечення оптимальних режимiв технологiчних процесiв i контролю якостi продукцiї; розробка пропозицiй по вдосконаленню засобiв i методiв вимiрювань);

8) служба охорони працi (здiйснює контроль за створенням безпечних i здорових умов працi i проведенням заходiв в цiй областi, iнструкцiй, правив, норм по ВIД, промисловiй санiтарiї, за наданням працiвникам пiдприємства встановлених пiльг i компенсацiям за умовами працi. Органiзує вивчення умов працi на робочих мiсцях, роботу по проведенню паспортизацiї санiтарно-технiчного стану цеху, перевiрку технiчного стану устаткування, запобiжних i захисних пристроїв, здiйснювати контроль за ефективнiстю роботи вентиляцiйних i аспiрацiйних систем);

ЗАТ «СМЗ» складається з таких структурних пiдроздiлiв:

1) цех №1, який спецiалiзується на виробництвi авіаційних, газотурбінних двигунів;

2) цех №2, який спецiалiзується на виробництвi товарів народного споживання.

Ще iснують допомiжнi цехи, якi забеспечують нормальну роботу пiдприємства:

1) ремонтно-механiчний

2) транспортний

3) ремонтно-будiвельний

4) енергетичний

5) пароводопостачання.

Номенклатура продукції, що випускається Сніжнянським машинобудівним заводом представлена у табл.2.1

Таблиця 2.1 - Номенклатура продукції

Найменування	Характеристика
авіаційні газотурбінні двигуни для сучасних літаків і наземних установок	двигуни для літаків ТУ334-100, ТУ334-200, БЕ-200, ТУ-324, ЯК-130, L-59, L-159, АН-38, БЕ-32 АН-148 і гелікоптерів МІ-34, МІ-24, МІ-17, МІ-14. 61 вид літальних апаратів з двигунами ВАТ «Мотор Січ» експлуатуються в 105 країнах світу
казани парові автоматичні КПА-500 Г (Ж),	застосувуються у всіх галузях, де є технологічна потреба в насиченій парі.
ланки сполучні підвищеної надійності трьох модифікацій (ПН-24, ПН-26, ПН-30).	для потреб гірської промисловості застосовуються на конвеєрах та перевантажувачах
мотоблоки «Мотор Січ МБ-4,05»	для потреб фермерів, сільських жителів. Мотоблоки агрегатуються з цілим рядом навісного устаткування і дозволяють істотно полегшити сільськогосподарські роботи.
вібромашина «Мотор Січ ВБ-2С» і асфальтобетоноріз «Мотор Січ АБР-1С».	дані вироби дозволяють якісно і в короткі терміни здійснювати латочний ремонт асфальтового покриття
домкрат гідравлічний «Мотор Січ ДГ-20» і розгонщик гідравлічний «Мотор Січ РГ-04С».	використовуються при середньому і капітальному ремонтах залізничного полотна.
декілька модифікацій воздухонагрівачів	відрізняються потужністю і можуть застосовуватися для обігріву ангарів, цехів, нежилих приміщень, а також сушки зерна, бетону і т.п.
споживчі товари	- це м'ясорубки, соковижималки, паяльні лампи, врізні замки, набори слюсарного інструменту, автомобільні домкрати. І ці вироби мають великий попит на ринку.

Підприємство володіє багатьма сучасними технологіями виробництва деталей авіаційних газотурбінних двигунів, такими як: вакуумне осадження зносостійких покриттів (нітриду титану на поверхню лопаток), точне штампування лопаток, що забезпечує мінімальні припуски під механічну обробку, глибинне шліфування профільних поверхонь з використанням правки абразивних кругів діамантовими правлячими роликами; електрохімічні і електрофізичні методи обробки; зварка деталей в середовищі захисних газів і вакуумних камерах; вакуумне осадження жаростійких покриттів на лопатках турбіни; фінішні операції віброабразивної обробки і ультра звукового зміцнення пера і хвостовика робочих лопаток компресора і турбіни. Є устаткування для зварки (у камері з контрольованою атмосферою, контактною, в середовищі захисних газів) і паяння(пічній і струмами високої частоти).

Завод має в своєму розпорядженні спеціалізований корпус для електрохімічної обробки лопаток. Застосування автоматизованого проектування за допомогою систем EVCLID, ACAD, ADEM, системи автоматизованої розробки технологічних процесів «TECHCARD», наявність в крупному інструментальному цеху сучасних і високоточних верстатів, можливість точної електроерозійної обробки складно-фасонних деталей і штампів електродами і інструментами дозволяють забезпечити високий організаційно-технічний рівень підготовки виробництва лопаток нових виробів в задані терміни. На СМЗ прагнуть забезпечити високу надійність і якість деталей і вузлів авіаційної техніки, що виготовляються. Цій меті служать спеціальні лабораторні дослідження із застосуванням сучасних технічних засобів. Організована на підприємстві система метрологічного забезпечення повністю відповідає вимогам ICO-9001-2000

Електротехнічна лабораторія Сніжнянського машинобудівного заводу ВАТ «Мотор Січ» акредитована на право проведення випробувань і вимірювань: силових кабельних ліній; силових трансформаторів; трансформаторного масла. КРУ і КРУН; масляних і електромагнітних вимикачів; вимикачів навантаження; електроустановок, апаратів, вторинних ланцюгів і електропроводки напругою до 1 КВ; електродвигунів змінного і постійного струму; засобів захисту.

Сніжнянський машинобудівний завод у 2012 р. виготовив 24 двигуни АН-148. При цьому 8 двигунів виготовлені для 4 літаків, збірка яких у 2013 р. планується на київському заводі «Авіант» і 12 двигунів для 6 АН-148, які у 2013 р. планується зібрати на Воронезькому авіазаводі. Крім того, 4 авіадвигуни планується зібрати у вигляді ремкомплектів для Індії і Китаю.

Основними ринками збуту являються Україна та Росiя. Основними споживачами у 2011 роцi були:

1) Алчевський меткомбiнат г. Алчевськ;

2) ВАТ «Марiупольский завод тяжкого машинобудування»;

3) ТОО «Гiдроелектромаш», Казахстан;

4) ТОВ «Регiонпромгрупп», г. КиЇв;

5) ТМ ВЕЛТЕК м.Київ;

6) ЧП Шишов, Росiя;

7) ВАТ «Запорiжський механiчний завод»

Загальні показники діяльності підприємства наведені в таблиці 2.2.

Як можна побачити з наведених даних в 2011 році виробництво та реалізація продукції збільшилися в 1,5 рази. При цьому собівартість зростала меншими темпами, що дозволило підприємству отримати в 2011 році валовий прибуток від продукції в сумі 251 тис.грн. Але слід зазначити, що цього прибутки було замало, щоб покрити адміністративні та збутові витрати. В результаті підприємство отримало збиток від реалізації продукції за повною собівартістю в сумі 1,4 млн.грн. Загальний же збиток підприємства становить 2,1 млн.грн. й збільшився в порівнянні з 2010 роком на 523,4 тис.грн. Таке становище, на нашу думку, є результатом неефективної цінової політики, що призводить до занадто великих знижок в ціні і, як наслідок, до збитків підприємства.

Це висновок підтверджує той факт, що інші господарсько-виробничі показники діяльності підприємства покращилися - заробітна плата зросла на 20,%, продуктивність праці на 58,9%. Зменшення фондовідачі пов'язане з проведенням в кінці року часткової модернізації виробництва та встановленням більш продуктивного, але й більш коштовного обладнання.

В цілом ж слід зробити висновок, що незважаючи на покращення окремих показників діяльності, підприємство ще не взмозі покращити фінансові показники діяльності. Як таке становище вплинуло на фінансовий стан підприємства, розглянемо при відповідному аналізі.

Таблиця 2.2 - Основні показники діяльності ЗАТ «СМЗ»

Показники	2010 р.	2011 р.	Відхилення
			абсол.	відн., %
Виробництво товарної продукції, тис.грн.	6493,8	9806,66	3312,9	151,0
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн.	5919,0	8911,0	2992,0	150,5
Собівартість реалізованих продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн.	6152,0	8660,0	2508,0	140,8
Валовий прибуток від реалізації, тис.грн.	-233,0	251,0	484,0	-107,7
Адміністративні витрати, тис.грн.	1335,0	1510,0	175,0	113,1
Витрати на збут, тис.грн.	170,0	164,0	-6,0	96,5
Прибуток від реалізації продукції (за повною собівартістю), тис.грн.	-1738,0	-1423,0	315,0	81,9
Чистий прибуток (збиток), тис.грн.	-409,0	-2100,0	-1691,0	513,4
Середньооблікова чисельність працівників, чол.	141,0	134,00	-7,0	95,0
Фонд оплати праці, тис.грн.	1637,0	1873,0	236,0	114,4
Середньомісячна заробітна плата, грн.	967,5	1164,8	197,3	120,4
Продуктивність праці, тис.грн.	46,1	73,2	27,1	158,9
Середньорічна вартість ОВФ, тис.грн.	42508,5	82317,9	39809,4	193,7
Фондовіддача, грн.	0,153	0,119	-0,034	78,0

2.2 Організація обліку та аудиту на підприємстві

Для забезпечення ведення бухгалтерського облiку та аудиту на Пiдприємствi дiє спецiалiзована бухгалтерська служба в кiлькостi 3 осiб на чолi з головним бухгалтером. Пiдприємством обрано журнально-ордерну форму ведення бухгалтерського облiку на машинних носiях, частково на паперових носiях. Бухгалтерський облiк на Пiдприємствi здiйснюється в цiлому вiдповiдно Закону України «Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi» вiд 16.07.99р. № 996-XIV, Положень (стандартiв) бухгалтерського облiку в Українi. Основою для бухгалтерського облiку господарських операцiй є первиннi документи, якi фiксують факти здiйснення господарських операцiй. Для контролю та впорядкування оброблених даних на пiдставi первинних документiв можуть складатися зведенi облiковi документи. Iнформацiя систематизується на рахунках бухгалтерського облiку в регiстрах синтетичного та аналiтичного облiку шляхом подвiйного запису на рахунках бухгалтерського облiку.

З метою складання фiнансових звiтiв згiдно П(С)БО протягом 2010 року були встановленi такi принципи облiкової полiтики:

1) ведення бухгалтерського облiку й складання фiнансової звiтностi (крiм Звiту про рух грошових коштiв) проводиться Пiдприємством за принципом нарахування, тобто результати господарських операцiй i подiй вiдображаються в облiкових реєстрах у момент їх здiйснення. Виходячи з цього принципу, доходи в звiтi про фiнансовi результати вiдображаються в тому перiодi, у якому вони були отриманi, а витрати - вiдповiдно до них, що забезпечує визначення фiнансового результату вiд господарської дiяльностi на основi порiвняння доходiв звiтного перiоду з витратами, понесеними для одержання цих доходiв. Такий пiдхiд до складання фiнансових звiтiв дає можливiсть iнформувати користувачiв не тiльки про надходження або сплату коштiв у минулому, а й про зобов'язання сплатити кошти або про їхнi надходження в майбутньому;

2) основними засобами згiдно з П(С)БО №7 «Основнi засоби» визнаються матерiальнi активи, що утримуються Пiдприємством для використання у виробництвi, постачаннi товарiв, наданнi послуг, для адмiнiстративних цiлей i будуть використовуватися, як очiкується, протягом бiльш одного року. Одиницею облiку основних засобiв є об`єкт основних засобiв. Основнi засоби класифiкуються по групах. Первiсна оцiнка об'єктiв основних засобiв здiйснюється за фактичними витратами на їх придбання, доставку, встановлення, спорудження та виготовлення. Нарахування амортизацiї основних засобiв проводиться згiдно податкового законодавства методом зменшення залишку шляхом використання встановлених норм до залишкової вартостi основних засобiв. Вартiсна межа для розподiлення матерiальних активiв на основнi засоби та малоцiннi необоротнi матерiальнi активи встановлена в сумi до 1500 грн. Амортизацiя малоцiнних необоротних активiв нараховується у розмiрi 100% вiд первiсної вартостi при видачi в експлуатацiю;

3) нематерiальними активами визнаються немонетарнi активи, що не мають матерiальної форми, можуть бути iдентифiкованi i утримуються Пiдприємством для використання в процесi виробництва, для адмiнiстративних цiлей. Первiсна оцiнка нематерiальних активiв здiйснюється за фактичними витратами на їх придбання, доставку. Нарахування амортизацiї нематерiальних активiв проводиться прямолiнiйним методом, виходячи iз строку корисного використання.

3) запасами згiдно П(С)БО №9 «Запаси» вважаються активи, що використовуються для споживання в процесi виробництва, виконання послуг, для керування пiдприємством, для подальшого продажу в умовах звичайної господарської дiяльностi. Запаси включають сировину, матерiали, паливо, запаснi частини, малоцiннi та швидкозношуванi предмети, якi використовуються протягом не бiльш одного року, напiвфабрикати, незавершене виробництво, готову продукцiю, товари. Одиницею бухгалтерського облiку запасiв визнається їхнє найменування. Первiсна оцiнка запасiв визнається за собiвартiстю, до якої включаються витрати на придбання, передбаченi п.9-14 П(С)БО № 9 «Запаси». Не включаються до первiсної вартостi запасiв, а вiдображаються у витратах перiоду: нестача запасiв, витрати на збут, iншi витрати, не пов`язанi з придбанням запасiв. При вiдпустцi запасiв у виробництво, продажу та iншому вибуттi їх облiк здiйснюється за методом середньовзвiшенної собiвартостi. Вартiсть малоцiнних i швидкозношуваних предметiв термiном служби менш одного року списується на витрати перiоду в момент видачi їх в експлуатацiю з подальшою органiзацiєю оперативного кiлькiсного облiку таких предметiв у мiсцях їхньої експлуатацiї i визначенням вiдповiдальних осiб протягом термiну їхнього фактичного використання. Вартiсть незавершеного виробництва включає прямi та загальновиробничi витрати;

4) дебiторська заборгованiсть визнається активом, якщо iснує ймовiрнiсть одержання.

Пiдприємством майбутнiх економiчних вигод та її можливо достовiрно визначити. Первiсна оцiнка дебiторської заборгованостi вiд реалiзацiї визначається за вартiстю вiдвантаженої готової продукцiї, товарiв, робiт, послуг. Дебiторська заборгованiсть вiд реалiзацiї визнається одночасно з визнанням доходiв вiд реалiзацiї готової продукцiї, товарiв, робiт та послуг. У балансi дебiторська заборгованiсть вiд реалiзацiї оцiнюється за чистою вартiстю, що дорiвнює сумi дебiторської заборгованостi. Iнша дебiторська заборгованiсть складається iз заборгованостi, що не пов`язана з реалiзацiєю.

5) грошовими коштами i їхнiми еквiвалентами у фiнансовiй звiтностi приймаються грошовi кошти на розрахункових, поточних рахунках та грошовi кошти в касi Пiдприємства, на якi Пiдприємство не має обмежень у їхньому використаннi;

6) до складу витрат майбутнiх перiодiв включаються суми витрат, що мали мiсце протягом поточного чи попереднiх звiтних перiодiв, але приналежнi до наступних звiтних перiодiв;

7) зобов`язання вiдображаються тiльки тодi, коли актив отриманий, або коли Пiдприємство уклало безвiдмовну угоду придбання активу. Класифiкацiя зобов`язань здiйснюється згiдно пп. 4.4.6-11 П(С)БО №11 «Зобов`язання». Поточнi зобов`язання вiдображаються в балансi по сумi погашення;

8) доходи визнаються згiдно вимог П(С)БО №15 «Доход». Визнанi доходи класифiкуються за такими групами: доходи (виручка) вiд реалiзацiї готової продукцiї, товарiв, робiт, послуг, iншi операцiйнi доходи, фiнансовi доходи, iншi доходи. Склад доходiв, що вiдносяться до вiдповiдної групи, визначений П(С)БО №3 «Звiт про фiнансовi результати»;

9) доходи майбутнiх перiодiв включають суми доходiв, нарахованих протягом поточного або попереднiх перiодiв, що призначенi до наступних звiтних перiодiв;

10) класифiкацiя витрат на виробництво проводиться вiдповiдно вимог П(С)БО №16 «Витрати». До собiвартостi готової продукцiї включаються прямi та загальновиробничi витрати. Базою розподiлення загальновиробничих витрат на собiвартiсть готової продукцiї встановлена заробiтна плата робiтникiв основного виробництва. Витрати, не пов`язанi з операцiйною дiяльнiстю, якi не включаються до собiвартостi готової продукцiї, вiдображаються як витрати перiоду. Витрати вiдображаються в бухгалтерському облiку одночасно зi зменшенням активiв чи зi збiльшенням зобов`язаннь. Класифiкацiя адмiнiстративних витрат i витрат на збут здiйснюється вiдповiдно вимог п.п.18, 19 П(С)БО № 16 «Витрати»;

11) вiдстроченi податки визначаються згiдно П(С)БО № 17 «Податок на прибуток»;

12) податковий облiк здiйснюється вiдповiдно до чинного законодавства України: з податку на додану вартiсть - в книгах продажу та придбання товарiв, робiт, послуг та на рахунках бухгалтерського облiку; з податку на прибуток - в накопичувальних вiдомостях з облiку валових доходiв та валових витрат; з iнших податкiв, зборiв та обов`язкових платежiв - на рахунках бухгалтерського облiку;

13) змiни облiкової полiтики вносяться, якщо: змiнюються вимоги Мiнiстерства фiнансiв України, змiнюються вимоги установчих документiв, змiни в облiковiй полiтицi забезпечать достовiрне вiдображення подiй в фiнансовiй звiтностi. У разi змiн в облiковiй полiтицi вiдображати вплив таких змiн згiдно П(С)БО №6 «Виправлення помилок та змiни у фiнансових звiтах».

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерський баланс підприємства. Його значення настільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу [24].

Баланс - це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну дату. Тому, вивчаючи баланс, керівники підприємства набувають уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, пересвідчуються у правильності вибраного стратегічного курсу, ефективності використання ресурсів тощо.

Важливу інформацію з балансу черпають і аудитори, які мають змогу вибирати правильне рішення щодо проведення перевірок, виявлення слабких місць у системі обліку, різних помилок у зовнішній звітності клієнта. І нарешті, аналітики для аналізу фінансового стану підприємства використовують передовсім дані балансу. Для аналізу фінансового стану підприємства важливо вміти читати баланс, тобто знати зміст кожної зі статей, спосіб її оцінки, взаємозв'язок з іншими статтями, якісну характеристику.

Уміння читати баланс дає можливість [24]:

- одержати необхідний обсяг інформації про підприємство;

- розрахувати рівень забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

- установити, за рахунок яких чинників змінилася величина оборотних коштів;

- оцінити фінансовий стан підприємства за звітний період.

Отже, бухгалтерський баланс дозволяє оцінити фінансовий стан підприємства на даний момент часу, але виявити причини виникнення такого стану можна, тільки користуючись методами економічного аналізу фінансового стану.

2.3 Облік результатів діяльності та аудит балансу підприємства ВАТ «СМЗ»

фінансовий звітність бухгалтерський баланс

Фінансовим результатом діяльності підприємства є прибуток або збиток.

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати.

Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для одержання якого були здійснені ці витрати.

Прибуток утворюється в тих випадках, коли отримані доходи перевищують витрати, здійснені підприємством.

Прибуток (збиток) - кінцевий фінансовий результат операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства.

Згідно з П(С)БО для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно співставити доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для одержання визнаних доходів.

Для обліку і узагальнення інформації про фінансові результати використовується рахунок 79 «Фінансові результати», призначений для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності і надзвичайних подій.

По кредиту рахунку 79 «Фінансові результати» відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, по дебету - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки(непокриті збитки)».

Визначення фінансового результату складається у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Також існують субрахунки до рахунку 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 791 «Фінансові результати від основної діяльності» визначається прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства. По кредиту субрахунку обліковується в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг і від іншої операційної діяльності (рахунки 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний доход»), по дебету - суми в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат: 90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».

На субрахунку 792 «Результат фінансових операцій» визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. По кредиту субрахунку відображається списання сум в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі й інших фінансових доходів, по дебету - списання фінансових витрат із рахунку 95 «Фінансові витрати» і 96 «Втрати від участі в капіталі».

На субрахунку 793 «Результат від іншої звичайної діяльності» визначається прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. По кредиту рахунку обліковується списання сум в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства, по дебету - списання витрат по рахунку 97 «Інші витрати».

На субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій» визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. По кредиту субрахунку відображається списання доходів, отриманих від надзвичайних подій, по дебету - списання витрат від надзвичайних подій, що враховується на рахунку 99 «Надзвичайні витрати».

Рахунки доходів закриваються щомісяця або наприкінці звітного періоду, в наступному звітному періоді на цих рахунках початкове сальдо повинно бути рівним нулю.

Співставлення дебетового і кредитового обороту за звітний період на рахунки 79 «Фінансові результати» показує фінансовий результат - чистий прибуток (збиток).

Інформація про фінансові результати діяльності підприємства узагальнюються в Головній книзі і звітності.

Більш детально облік фінансових результатів відображено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Облік фінансових результатів. Операційна діяльність

Зміст господарської операції	Дт рахунку	Кт рахунку
Закрито рахунки доходів від реалізації:
- товарів	702 «Доход від реалізації товарів»	791 «Результат основної діяльності»
- робіт, послуг	703 «Доход від реалізації робіт, послуг»	791 «Результат основної діяльності»
Відображено відрахування з доходу від реалізації на суму - наданих знижок покупцям; - вартість повернутих покупцем продукції, товарів; - суми, одержувані підприємством на користь комітента; - принципала; - інші суми, що підлягають відрахуванню з доходу	791 «Результат основної діяльності»	704 «Відрахування з доходу»
Закрито рахунки інших операційних доходів, зокрема: - доходів від реалізації іноземної валюти; - інших оборотних активів; - доходи від операційної оренди активів; - операційної курсової різниці; - кредиторської заборгованості з минулим терміном позову; - отриманих штрафів, пені, неустойки;	71 «Інший операційний доход»	791 «Результат основної діяльності»
- Списані на фінансові результати:
- виробнича собівартість реалізованої готової продукції	791 «Результат основної діяльності»	901 «Собівартість реалізованої готової продукції»
- фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок)	791 «Результат основної діяльності»	902 «Собівартість реалізованих товарів»
- виробнича собівартість виконаних робіт, наданих послуг	791 «Результат основної діяльності»	903 «Собівартість реалізованих робіт, послуг»
Адміністративні витрати	791 «Результат основної діяльності»	92 «Адміністративні витрати»
Витрати на збут	791 «Результат основної діяльності»	93 «Витрати на збут»

Облік нерозподіленого прибутку (збитку) розглядається в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Облік нерозподіленого прибутку (збитку)

Зміст господарської операції	Дт рахунку	Кт рахунку
Закрито сальдо по рахунку 79:
- прибуток	79 «Фінансові результати»	441»Прибуток нерозподілений»
- збиток	442» Непокриті збитки»	79 «Фінансові результати»
За підсумками звітного періоду зменшена сума нерозподіленого прибутку на суму прибутку, використану в звітному році	441»Прибуток нерозподілений»	443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»
За підсумками звітного періоду збільшені непокриті збитки на суму прибутку, використаного в звітному році	442» Непокриті збитки»	443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»
Списано непокриті збитки за рахунок нерозподіленого прибутку	441»Прибуток нерозподілений»	442» Непокриті збитки»
Списано непокриті збитки за рахунок резервного капіталу	43 «Резервний капітал»	442» Непокриті збитки»

У фінансовому обліку чистий прибуток (збиток) формується в звітному періоді. Для визначення чистого прибутку (збитку) використовуються згідно з П(С)БО 3 такі поняття:

1) чистий доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який визначається шляхом вирахування з доходу відповідних податків, зборів, знижок;

2) валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) й собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

3) прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, за вирахуванням адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат;

4) фінансові результати (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), за вирахуванням фінансових та інших витрат (збитків);

5) прибуток (збиток) від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і сумою податків із прибутку. Збиток дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування і сумі податків із прибутку;

6) чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності і надзвичайного прибутку (збитку) і податків на надзвичайний прибуток.

Правила ведення податкового обліку, визначені Законом, полягають в тому, що датою збільшення валового доходу платника податку вважається (залежно від того, що відбулося раніше):

1) дата зарахування від покупця в рахунок оплати товарів (робіт, послуг), що підлягають реалізації (на банківські рахунки або оприбутковування готівки в касі);

2) або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку для покупця.

Відповідно датою збільшення валових витрат платника податку вважається:

1) дата списання засобів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а у разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

2) або дата оприбутковування платником податку товарів, для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання платником податку товарів (робіт, послуг).

Слід зазначити, що прибуток податковий і бухгалтерський практично не співпадають, що пов'язано з різницею в оцінках доходів і витрат для цілей бухгалтерського і податкового обліку. В результаті неспівпадіння дат відображення доходів і витрат в бухгалтерському і податковому обліку виникають тимчасові різниці. Або, використовуючи формулювання П(С) БО 17, тимчасова різниця - це різниця між оцінкою активу і зобов'язання за даними фінансової звітності і відповідно податковою базою цього активу або зобов'язання.

Якщо, на підприємстві до кінця звітного періоду існує зобов'язання (наприклад, одержаний від покупців аванс за продукцію, який враховується на субрахунку 681 «Розрахунки по авансах одержаним»), включене у валовий дохід і не відображене у складі бухгалтерських доходів, можна говорити про виникнення тимчасової різниці, що підлягає відніманню.

Отже, поточний податок на прибуток при цьому буде вищий за витрати на податок на прибуток в бухгалтерському обліку (має місце «переплата»). В цьому випадку відбувається визнання відстроченого податкового активу.

Відстрочений податковий актив - це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в подальших податкових періодах унаслідок:

1) тимчасової різниці, що підлягає відніманню;

2) перенесення податкового збитку, не включеного в розрахунок зменшення податку на прибуток в звітному періоді;

3) перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими неможливо скористатися в звітному періоді.

Облік відстроченого податкового активу ведеться на однойменному рахунку 17.

Відстроченим податковим активом визнається також сума збитку, по якій визначається зменшення податку на прибуток поточного або попереднього періоду.

Якщо на підприємстві до кінця звітного періоду існує актив включений у валові витрати і не відображений у складі бухгалтерських витрат, можна говорити про виникнення тимчасової різниці, що підлягає оподаткуванню. Отже, поточний податок на прибуток при цьому буде нижчий за витрати на податок на прибуток в бухгалтерському обліку (має місце «не донарахування»). В цьому випадку відбувається визнання відстроченого податкового зобов'язання.

Відстрочене податкове зобов'язання - це сума податку на прибуток, який сплачуватиметься в подальших періодах від тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Облік відстроченого податкового зобов'язання ведеться на однойменному рахунку 54.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 17 відстрочене податкове зобов'язання не признається у випадках:

1) якщо амортизація гудвілу податковим законодавством не передбачена (гудвіл згідно Закону про прибуток не підлягає амортизації і не враховується при визначенні прибутку, оподаткування);

2) первинного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (окрім об'єднання підприємств), що не впливають на обліковий і податковий прибуток (збиток).

Отримані доходи, витрати та результати діяльності, підприємства відображають в «Звіті про фінансові результати» за формою № 2.

Заповнюючи Форму № 2, варто керуватися принципом бухгалтерського обліку нарахування і відповідності доходів і витрат. Відповідно до цього принципу для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для одержання цих доходів. Тому доходи і витрати відображаються у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їхнього виникнення, незалежно віддати надходження або сплати коштів. У такий спосіб доходи і витрати відображають з урахуванням ступеня завершення операційного циклу.

Форма № 2 складається з трьох розділів:

У розділі І відображається інформація про доходи та витрати в зв'язку з господарською діяльністю підприємства за звітний період. У результаті визначається величина чистого прибутку, що являється фінансовим результатом діяльності підприємства.

Розділ II представляє структуру витрат підприємства на виробництво, керування, збут і інші операційні витрати по економічних елементах.

У розділі ІІ «Елементи операційних витрат» Звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), які зазнало підприємство у процесі своєї діяльності і протягом звітного періоду, за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством.

Розділ III заповнюється акціонерними товариствами, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються і купуються на фондових біржах. Дані цього розділу містять інформацію про чистий прибуток на одну акцію і про розмір оголошених дивідендів, що пригодяться на одну просту акцію.

3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «СМЗ» ЗА 2010 - 2011 РОКИ

3.1 Горизонтальний та вертикальний аналіз активу та пасиву балансу

Приведення звітного балансу до такої форми, що, з одного боку, уможливлює об'єктивний аналіз, а з другого є максимально зручною для проведення аналітичних розрахунків є необхідним етапом, що передує проведенню аналізу [25]. Аналіз балансу починається з експрес-аналізу, метою якого є поточна і достатньо швидка оцінка фінансового стану і динаміки розвитку підприємства. Експрес-аналіз балансу проводиться в кілька етапів:

- підготовчий;

- попередній огляд бухгалтерської звітності:

- читання балансу.

Мета першого етапу - переконатися в тому, що баланс готовий до читання. Для цього проводиться проста рахункова перевірка балансу за формальними ознаками і по суті. На цьому етапі необхідно перевірити правильність заповнення граф, наявність усіх необхідних форм і додатків, перевірити валюту балансу і всі проміжні підсумки, а також перевірити, чи всім вимогам П(С)БО відповідає складений баланс. Експрес-аналіз показників балансу підприємства здійснюється в динаміці за допомогою персональних комп'ютерів. При цьому застосовується проста система аналітичних таблиць, послідовний перегляд яких даватиме повну інформацію про фінансовий стан підприємства [26].

На другому етапі необхідно ознайомитись з примітками до звіту, оцінити тенденції основних показників діяльності, можливу якісну модифікацію в майбутньому фінансового стану підприємства.

Основний етап в експрес-аналізі - третій, тобто читання балансу. Він передбачає попереднє загальне ознайомлення з результатами роботи підприємства і його фінансовим станом безпосередньо за бухгалтерським балансом, а також розрахунок коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства. Читання балансу починають зі встановлення зміни валюти балансу за період, що аналізується. Для цього порівнюється валюта балансу за звітній і попередній періоди.

Сутність горизонтального аналізу складається в порівняння показників звітності попередній і поточний роки.

Горизонтальний аналіз балансу полягає в порівнянні кожної статті балансу і розрахунку змін абсолютних і відносних величин, а також якісній характеристиці виявлених відхилень. Горизонтальний (динамічний) аналіз цих показників дає можливість установити абсолютні відхилення й темпи зростання за кожною статтею балансу.

При цьому здійснюється постатейне зіставлення звітів і визначається абсолютна й відносна зміна статей. Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей або груп, що входять до складу бухгалтерської звітності. У його основі лежить вирахування базисних темпів росту статей балансу.

Вертикальний (структурний) аналіз балансу дає можливість зробити висновки про співвідношення власного і позичкового капіталу, що свідчить про рівень автономності підприємства за умов ринкових відносин, про його фінансову стабільність. На відміну від горизонтального, що показує динаміку статей фінансової звітності за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності за допомогою цього методу аналізу з'ясовують, яку частку групи або підгрупи становить конкретна стаття, що дозволяє визначити вплив показника цієї статті на діяльність підприємства.

Зведений аналіз активу балансу, який характеризує зміни в складі майна підприємства, наведений у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Горизонтальний та вертикальній аналіз активу балансу

Актив	2010 р.	2011 р.	Відхилення
	сума, тис.грн.	питома вага,%	сума, тис.грн.	питома вага,%	по сумі	по питомій вазі, в.п.
					тис.грн.	% росту
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи, залиш. вартість	1,4	0,01	0,0	0,00	-1,4	0,0	0,00
Незавершене будівництво	208,6	1,64	226,0	1,84	17,4	108,3	0,2
Основні засоби, залиш. вартість	7844,5	61,52	8651,0	70,38	806,5	110,3	8,86
Усього за розділом I	8054,5	63,17	8877,0	72,22	822,5	110,2	9,06
II. Оборотні активи
Запаси, у т.ч.:	2753,0	21,59	1572	12,79	-1181	57,1	-8,8
виробничі запаси	1279,4	10,03	976,0	7,94	-303,4	76,3	-2,09
готова продукція	1473,6	11,56	596,0	4,85	-877,6	40,4	-6,71
Дебіторська заборгов. за товари, роботи, посл.	386,3	3,03	1358,0	11,05	971,7	351,5	8,02
Дебіторська заборг. за розрахунками:	1136,4	8,91	120,0	0,98	-1016,4	10,6	-7,93
Інша поточна дебіторська заборгованість	0,0	0,0	17,0	0,14	17,0	1700	0,14
Грошові кошти та їх еквіваленти:	15,7	0,12	5,0	0,04	-10,7	31,8	-0,08
Інші оборотні активи	392,4	3,08	330	2,68	-62,4	84,1	-0,4
Усього за розділом II	4683,8	36,73	3402,0	27,68	156,0	72,6	-9,05
III. Витрати майбутніх періодів	12,2	0,1	12	0,1	-0,2	0,0	0,00
Баланс	12750,5	100,00	12291,0	100,0	249,0	96,4	0,00

Таблиця 3.1 - Горизонтальний та вертикальній аналіз пасиву балансу

Пасив	2010 р.	2011 р.	Відхилення
	сума, тис.грн.	питома вага,%	сума, тис.грн.	питома вага,%	по сумі	по питомій вазі, в.п.
					тис.грн.	% росту
I. Власний капітал
Статутний капітал	122,8	5,78	123,0	3,02	0,2	100,2	-2,76
Додатковий капітал	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,00
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	-1430,2	-67,3	-468,0	-11,49	-962,2	17,07	55,81
Усього за розділом I	-1307,4	-61,52	-345,0	-8,47	-962,4	13,8	53,05
II. Забезпечення таких витрат і платежів
Усього за розділом II	0,0	0,00	0,0	0,00	0,0	0,0	0,00
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків та фінансові зобов'язання	0,0	0,0	244,0	5,99	244,0	599,0	5,99
Інші довгострокові зобов'язання	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,00
Усього за розділом III	0,0	0,0	244,0	5,99	244,0	599,0	5,99
IV. Поточні зобов'язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	632,5,0	29,76	2575,0	63,24	1943,0	212,5	33,48
Поточні зобов'язання за розрахунками, у т.ч.:	2665,7	96,2	1707,0	41,92	-958,7	43,6	-54,28
з одержаних авансів	2044,2	8,01	214	5,26	-1830,2	65,7	-2,75
з бюджетом	252,5	11,88	467	11,67	214,5	98,2	-0,21
зі страхування	238,7	11,23	569	13,97	330,3	124,4	2,47
з оплати праці	130,3	6,13	457	11,22	326,7	183,0	5,09
Інші поточні зобов'язання	134,2	6,32	1002,0	24,6	867,8	389,2	18,28
Усього за розділом IV	3432,4	161,52	4173,0	102,48	740,6	63,4	-59,04
Баланс	2125,0	100,00	4072,0	100,00	1947,0	191,6	0,00

На відміну від горизонтального, що показує динаміку статей фінансової звітності за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. За допомогою цього методу аналізу з'ясовують, яку частку в групі або підгрупі становить конкретна стаття, що дозволяє визначити вплив показника цієї статті на діяльність підприємства.

Як можна побачити з наведених даних, вартість майна ЗАТ «СМЗ» у 2011 р. у порівнянні з 2010 р. зменшилась на 418 т. грн., темп зростання у 2011 р. у порівнянні з 2010 р. склав 91,6%, що може говорити про скорочення господарського оберту.

У структурі сукупних активів питома вага необоротних активів дорівнює 63,27% та 71,81% відповідно. Підприємство має «важку» структуру активів (частка необоротних активів становить більше 40% та спостерігається зріст коефіцієнту оборотності активів). Як бачимо з даних балансу підприємства, залишкова вартість основних засобів зросла з 7845 тис. грн. у 2010 р. до 8651 тис. грн. у 2011 р., що свідчить про приріст основних засобів, який, як правило, відбувається у результаті придбання основних виробничих фондів.

Таблиця 3.1- Аналіз структури оборотних коштів ВАТ «СМЗ»

Найменування статей	2010 р.	2011 р.	Відхилення
	Абсолютне, тис.грн.	Питома вага, %	Абсолютне, тис.грн.	Питома вага, %	+;-	%	в.п.
Оборотні активи
Запаси	2753	58,79	1572	45,26	-1181	57,1	-13,53
Дебіторська заборгованість	1522	32,5	1497	43,1	-25	98,4	10,6
Грошові кошти та їх еквіваленти	16	0,34	74	2,13	58	462,5	1,79
Інші оборотні активи	392	2,37	330	9,5	-62	84,2	7,13
Усього оборотні активи	4683	100	3473	100	-1210	74,2	Х

Вартість оборотних активів підприємства протягом 2011 зменшилась на 1210 т. грн., темп зросту складав 151,72% і 74,16% відповідно.

Виходячи з даних структури оборотних коштів, наведених в таблиці 3.1, можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу займають запаси - 45,26 % та дебіторська заборгованість - 43,1 %.

При цьому, якщо питома вага запасів зменшилася на 13,53 відсоткових пунктів (в.п.), то питома вага дебіторської заборгованості в структурі оборотних активів зросла на 10,6 в.п.

В 2011 році трохи збільшилися найбільш ліквідні активи - грошові кошти, їх остаток на кінець становить 74 т. грн.

В цілому, по результатам аналізу майна підприємства, можна зробити висновок, що його структура погіршилася, що свідчить про появу у підприємства проблем с платоспроможністю.

Відомості, які приводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного капіталу, скільки притягнуте в оборот підприємства довгострокових і короткострокових коштів.

Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які кошти воно має у своєму розпорядженні і куди вони вкладені. Необхідність у власному капіталі (розділ 1 пасиву балансу) обумовлена вимогами самофінансування підприємств.