Облік і аудит грошових коштів та їх еквівалентів (диплом)

При заповненні у ПКО і ВКО фіксують підставу для їх складання і перелічують додані до них документи. Такими документами, зокрема можуть бути службова записка, заява, розрахунок бухгалтера.

Видача готівки з каси, не підтверджена підписом одержувача у видатковому документі, для виведення готівки в касі не враховується. А отже, усі видані за такими документами гроші будуть класифіковані, як нестача.

Крім того, видача готівки з каси через ВКО обов'язкова, якщо кошти виплачують особам, які не значаться у штатному розкладі підприємства [32].

Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 від 15.12.2004 р. передбачає, що видати гроші не працівникам підприємства можна і за окремою відомістю.

Платіжну відомість виписує бухгалтер. Після того, як він занесе прізвища одержувачів і суми, що їх належить сплатити, неодмінно потрібно підписати її у керівника і головного бухгалтера. Обов'язково тут же зазначають строки видачі готівки і загальну суму за відомістю (гривень - словами, копійок - цифрами).

Усі прибуткові й видаткові касові ордери та документи, що їх замінюють, до передачі в касу реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (ф. № КО-3 або № КО-За). Видаткові касові ордери, які оформляються на основі платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей на виплату зарплати, реєструються після її видачі.

Після реєстрації бухгалтер передає касові документи касиру для оплати. Оплативши їх і заповнити свою частину документа, касир фіксує кожну операцію в касовій книзі підприємства, її типова форма, як і форми журналу реєстрації прибуткових і видаткових документів, затверджена наказом Міністерства статистики.

Реєстрація прибуткових і видаткових касових документів може здійснюватися з використанням технічних засобів. При цьому в машинограмі «Вкладний аркуш журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів», яка складається за відповідний день, забезпечується також формування даних для обліку руху коштів за цільовим призначенням [32].

Усі надходження і видачі готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі, типова форма якої затверджена наказам Міністерства статистики України № 51 від 15.02.1996 р.

Касова книга - обліковий регістр, призначений для обліку касових операцій касиром підприємства (додаток Е).

Відокремленому підрозділу слід вести касову книгу, якщо він проводить розрахунки готівкою, оформляючи її прибутковим і видатковим касовими ордерами. Якщо застосовує реєстратор розрахункових операцій або розрахункову книгу, то касова книга не обов'язкова.

На кожну іноземну валюту відкривається окрема касова книга. Записи в касовій книзі здійснюються у 2-х примірниках через копіювальний папір кульковою ручкою темного кольору або чорнилами. Перші примірники аркушів залишаються в касовій книзі. Другі примірники повинні бути відривними і є звітами касира. Перші і другі примірники нумеруються однаковими номерами. Приписки та необумовлені виправлення в касовій книзі забороняються. Зроблені виправлення завіряються підписами касира і головного бухгалтера підприємства або особи, яка його замінює [6].

У ТОВ «Бурат-Агро» ведеться касова книга в національній валюті, яка пронумерована, прошарована і опечатана печаткою. Кількість аркушів в касовій книзі підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера. Касова книга складається з двох частин: з горизонтальною розміткою і без неї. Обидві частини аркуша нумерують однаково. Та його частина, на якій є горизонтальна розмітка - перший примірник. Записи починають на лицьовій стороні цієї частини аркуша після слів «Залишок на початок дня», яка залишається в касовій книзі. Другу його половину, без горизонтальної розмітки, заповнюють під копіювальний папір таким чином. Перед тим як почати новий аркуш, його згинають по лінії відрізу, підкладаючи відривну його частину під ту, що залишається у книзі. Відривна частина аркуша касової книги і буде звітом касира.

Звіт касира - це документ, який передається касиром підприємства в бухгалтерію, і представляє собою відривний листок касової книги з додатком прибуткових та видаткових касових документів [5].

Якщо з якоїсь причини одержувач не зміг особисто прийти в касу за грошима і замість нього гроші видають довіреній особі, касиру слід у відомості перед підписом про одержання грошей зробити напис «За довіреністю».

Отже, якщо готівку видають за довіреністю, то бухгалтеру необхідно зазначити у видатковому документі прізвище, ім'я і по батькові одержувача. У видатковому касовому документі це записують після П.І.Б. довірителя. Довіреність залишається у касира і додається до ВКО або відомості.

Операції з руху грошових коштів у касі підприємства записують до регістрів на підставі звітів касира з доданими до них первинними документами прибутковими та видатковими касовими ордерами. Попередньо первинні документи групуються по кореспондуючих рахунках, при цьому однорідні операції (з однаковою кореспонденцією) відображаються загальною сумою за день [62].

Регістрами бухгалтерського обліку, в яких відображаються касові операції при журнально-ордерній формі обліку, є журнал-ордер № 1 і відомість по рахунках. Журнал-ордер № 1 використовують для відображення по рахунку 30 «Каса» кредитових оборотів, відомість по рахунках - дебетових оборотів. І в тому і в іншому випадку записи здійснюються у розрізі кореспондуючих рахунків, у хронологічному порядку підсумками за кожний день.

У відомості, в розрізі кореспондуючих рахунків накопичуються дебетові обороти, обороти по рахунку 30 «Каса». Водночас ці суми відображаються у відповідних журналах-ордерах за кредитовою ознакою.

Записи у відомостях робляться аналогічно, тобто на підставі звітів касира з попереднім групуванням документів по кореспондуючих рахунках. Залишок коштів у касі показується у відомості лише на початок і кінець місяця. Протягом місяця для контролю і оперативних цілей використовують дані про залишки коштів, наведені у звіті касира.

Журнал-ордер № 1 та відомість по рахунках відкривають на місяць. У цих регістрах можна записати дані 27 звітів касира (за кількістю вільних рядків), окремий рядок виділяється для підрахунку підсумку. Оскільки в Головній книзі поточні обороти наводяться тільки по рахунках першого порядку, для перенесення оборотів за місяць з журналу-ордера № 1 та відомості по рахунках, в яких відображаються операції з іноземною грошовою готівкою, в них передбачено окремий рядок, який дозволяє відобразити загальні підсумки по рахунку 30 «Каса» [54].

Сальдо на кінець місяця у відомості № 1.1 виводиться шляхом підсумовування сальдо на початок місяця, зазначеного у відомості, підсумку дебетового обороту за місяць, відображеного у відомості, та віднімання підсумку кредитового обороту за місяць, показаного в журналі-ордері № 1. Отримане сальдо звіряють із залишком коштів у касі, що значиться на підставі останнього звіту, а потім переносять до відомості наступного місяця, де воно показується як залишок по касі на початок місяця.

Наприкінці місяця підсумки кредитових оборотів по рахунку 30 в розрізі кореспондуючих рахунків переносяться з журналу-ордера № 1 до Головної книги. Загальний кредитовий оборот з журналу-ордера № 1 записують у Головній книзі до кредиту рахунка 30 «Каса», а суми, що його складають, по рахунках, які дебетуються, переносять до дебету відповідних кореспондуючих рахунків. У відомості 1.1 також визначають підсумки по дебету рахунка 30 «Каса» і виводять сальдо на 1 число наступного за звітним місяця [60].

ТОВ «Бурат-Агро» здійснює операції з грошовою готівкою інших держав (долари, євро), її облік ведеться в окремих касових книгах за видами валют. У бухгалтерському обліку операції в іноземній валюті ведуться на окремому субрахунку 302. Для відображення таких операцій у регістрах журнально-ордерної форми використовують журнал-ордер № 1 і відомість № 1.1.

Крім того, аналітичний облік коштів у касі в іноземній валюті слід організувати в гривнях і водночас у тій валюті, в якій здійснено платежі. З цією метою ведуться картки аналітичного обліку для відображення руху валюти по кожному її виду. Записи до регістрів також здійснюють на підставі звітів касира, котрі, як зазначалося, складають по кожній валюті окремо.

Банки відкривають своїм клієнтам рахунки відповідно до Інструкції «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті» № 492 від 12.11.2003 р. затверджене Постановою Правління Національного Банку України зі змінами та доповненнями. Інструкція визначає порядок відкриття, переоформлення та закриття поточних, депозитних (вкладних) рахунків у національній та іноземній валюті, а також бюджетних рахунків у національній валюті України [22].

Для відкриття рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

­ заяву на відкриття рахунку встановленого зразка, підписану керівником і головним бухгалтером підприємства;

­ картку із зразками підписів (завірені нотаріально) осіб, яким відповідно до чинного законодавства або установчих документів підприємства надано право розпоряджатися рахунком і право підпису розрахункових документів. До картки включається також відтиск печатки підприємства;

­ копія свідоцтва про державну реєстрацію (завірена нотаріально чи органом, що видав свідоцтво ) у органи державної виконавчої влади;

­ копію статуту підприємства (завірена нотаріально чи реєструючим органом); установа банку, в якій відкриваються рахунки (субрахунки), ставить відмітку про відкриття рахунку на тому примірнику Статуту, на якому стоїть відмітка податкових органів про реєстрацію підприємства у податкових органах, після чого цей примірник повертається власникові рахунку;

­ копії паспортів головного бухгалтера та керуючого (з сторони);

­ довідка ДПІ (оригінал);

­ довідка з Пенсійного фонду (оригінал).

Документи на відкриття рахунку подають до банку особи, які мають право першого і другого підписів. При цьому вони повинні пред'явити паспорт або документ, що його замінює і довідку про присвоєння їм ідентифікаційного номера ЄДРПО.

Право першого підпису мають керівники підприємства (зразок підпису керівника вноситься до картки в обов'язковому порядку) і відповідні посадові особи, уповноважені керівником. Право другого підпису належить головному бухгалтеру підприємства, якщо така посада передбачена штатним розкладом. Якщо посада головного бухгалтера відсутня у штатному розкладі, то право другого підпису має посадова особа, яка виконує функції головного бухгалтера, або особа, на яку покладені обов'язки ведення бухгалтерського обліку і звітності. Право другого підпису може бути надане керівником також іншим відповідальним посадовим особам [79].

Після отримання повного пакету документів банк повинен відкрити поточний рахунок юридичній особі протягом 10 календарних днів. При відкритті рахунка між установою банку і клієнтом (підприємством) укладається договір на розрахунково-касове обслуговування. Днем відкриття рахунка вважається дата, указана на заяві про відкриття рахунка [4].

Безготівкові розрахунки проводяться за такими формами розрахункових документів:

­ платіжними дорученнями;

­ платіжними вимогами-дорученнями;

­ чеками;

­ акредитивами;

­ векселями;

­ платіжними вимогами;

­ банківськими платіжними картками.

ТОВ «Бурат-Агро» обслуговується у ПАТ «Промінвестбанк» і проводить безготівкові розрахунки в основному платіжними дорученнями та чековими книжками.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Платіжне доручення виписує платник для перерахування визначеної суми зі свого рахунку на рахунок одержувача. Платник подає платіжне доручення в банк, який його обслуговує [34]. Воно приймається до виконання протягом 10 днів з дати заповнення тільки в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку або за рахунок кредиту (додаток Ж.1).

Чеком визнається цінний папір, який містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платіж зазначеної в ньому суми чекоотримувачу. Учасниками чекового обігу виступають три особи: чекодавець, платник по чеку та чекоотримувач. Платником в чековому зобов'язанні може бути лише банк, де чекодавець має кошти, якими він може розпоряджатися шляхом видачі чеків. Розрахунки чеками представляють собою сукупність операцій з видачі, одержання, обігу та оплати чеків. Чек дійсний протягом 10 днів, не враховуючи дня його виписки. Розрізняють грошові та розрахункові чеки [46].

Якщо будь-який реквізит не заповнений або заповнений з порушенням вимог, то банк не має права приймати такий документ до виконання. Крім того, в розрахункових документах не допускаються різного роду виправлення (як у паперовому, так і в електронному вигляді), незалежно від того, хто вносить ці зміни - клієнт чи банк. При ньому підприємства і фізичні особи несуть повну відповідальність за правильність внесених у розрахункові документи даних.

Надані в банк документи повинні мати наступні реквізити: назву номер поточного рахунку, ідентифікаційні коди підприємства-відправника та підприємства-отримувача грошових коштів, число, місяць, рік виписки [34].

Банк реєструє всі здійснені операції по руху коштів на рахунку у виписці, до якої додаються підтверджуючі документи, як це показано на рис. 2.2.

Загальновстановленої форми виписки немає (кожен банк вибирає зручну для нього форму), але вона повинна містити: дату, номери рахунків дебітора та кредитора, коди операцій, суми.

Виписки банк повинен подавати підприємству по мірі руху коштів на рахунку. При отриманні виписки бухгалтер робить її котировку, тобто нумерує, перевіряє наявність первинних документів та відповідність суми у виписці сумам, зазначених в даних документах, проставляє кореспонденцію рахунків (додаток Ж.2).

При опрацюванні виписки бухгалтер повинен знати, що банк, зберігаючи кошти підприємства на рахунку, вважає себе його боржником. Тобто в банку на суму коштів, що зберігається на рахунку, виникає кредиторська заборгованість. Тому залишок коштів та їх надходження банк записує по кредиту (збільшення кредиторської заборгованості), а списання, видачу коштів - по дебету. Тому у виписці за дебетом відображається списання коштів з рахунка і відповідно за кредитом їх надходження на рахунок. На полях перевіреної виписки проставляються коди кореспондуючих рахунків. Дані з виписок банку переносяться в реєстри, потім в Головну книгу та у форми фінансової звітності. Таким чином, виписка - це фактично другий примірник особового рахунку підприємства, відкритого банком [51].

Рис. 2.2. Схема руху грошових коштів на рахунках в банку

Кошти з рахунків підприємства списуються за розпорядженням власника рахунків у черговості, яка визначається керівником підприємства, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Доручення підприємств на перерахування коштів приймається банками до виконання тільки в межах наявних коштів на їх рахунках за винятком доручень на перерахування з основних рахунків підприємств до бюджетів та державних цільових фондів, суми податків, зборів (обов'язкових платежів) неподаткових платежів, пені, штрафів та інших, передбачених законодавством.

Регістрами бухгалтерського обліку, в яких відображаються операції на рахунках у банках при журнально-ордерній формі обліку, є журнал-ордер № 1 (додаток З) і відомість № 1.2. Журнал-ордер № 1 використовується для відображення операцій зі списання коштів з рахунків (тобто кредитових оборотів по рахунку 31), відомість № 1.2 - операцій з надходження коштів на рахунки (тобто дебетових оборотів по рахунку 31). І в журналі-ордері, і у відомості обороти відображаються по кореспондуючих рахунках.

Підставою для бухгалтерських записів у журналі-ордері № 1 і відомості № 1.2 є виписки банків по рахунках з доданими до них виправдними документами щодо кожної суми.

Записи в журналі-ордері № 1 по кореспондуючих рахунках здійснюються підсумками за однією або декількома виписками установи банку. Коли записи робляться підсумками за декількома виписками, то в графі «Дата» мають бути наведені початкова і кінцева дати виписок. Суми з виписок переносяться до регістрів загальними підсумками за однорідними операціями, тобто суми з однаковою кореспонденцією рахунків об'єднуються згідно зі зробленою розміткою про кореспондуючі рахунки.

Перенесення до журналу-ордера сум підсумками за день (або декілька днів), а не по кожній операції значно полегшує облікову роботу, оскільки різко скорочується кількість записів. Такий порядок доцільний ще й тому, що суми, записані загальними підсумками до цього регістру, в аналітичному обліку знаходять своє відображення в інших регістрах журнально-ордерної форми. Наприклад, на суму оплати рахунків постачальників одночасно здійснюються записи в журналі-ордері № 6, який ведеться по кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» по кожному постачальнику.

У відомості № 1.2 в розрізі кореспондуючих рахунків накопичуються дебетові обороти по рахунку 31 «Рахунки в банках». Водночас ці суми відображаються у відповідних журналах-ордерах за кредитовою ознакою [64].

Записи до відомості робляться також на підставі виписок банку з попереднім підсумовуванням операцій по кореспондуючих рахунках. Залишки коштів на поточному рахунку в банку наводяться у відомості тільки на початок і кінець місяця. Протягом місяця для оперативних цілей використовуються дані про залишки коштів, показані у виписках банку (додаток Ж.2).

У підсумкових графах журналу-ордера № 1 і відомості № 1.2 проставляються загальні суми щодо операцій за день, які мають відповідати підсумку виписки банку. Наприкінці місяця в регістрах підраховуються підсумки оборотів у кореспонденції з іншими рахунками і визначаються залишки на перше число наступного за звітним місяця.

Сальдо на кінець місяця у відомості № 1.2 виводиться шляхом підсумовування відображеного у відомості сальдо на початок місяця і підсумку дебетового обороту за відомістю та віднімання підсумку кредитового обороту за журналом-ордером № 1.

Отримане сальдо має бути ідентичним залишку, показаному в банківській виписці на останній день місяця. Виведене сальдо на кінець місяця переноситься потім до відомості наступного місяця, де воно показується як залишок по рахунку на початок місяця.

Загальний оборот по кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках» з журналу-ордера № 1 переноситься до колонки «Оборот по кредиту» Головної книги. Водночас усі суми, які склали цей оборот, записуються по дебету відповідних кореспондуючих рахунків у Головній книзі розділі «Оборот по дебету» в колонці «З кредиту рахунка 31 за журналом-ордером № 1». Обороти по дебету рахунка 31 (з відомості № 1.2) будуть занесені до Головної книги при рознесенні інших журналів-ордерів з кредиту відповідних рахунків.

На зворотному боці журналу-ордера № 1 передбачено спеціальну таблицю для відображення аналітичних даних до рахунка 31 «Рахунки в банках». У цій таблиці аналітичні дані до рахунка 31 фіксуються в розрізі окремих видів рахунків, відкритих підприємством в установах банків.

До розділу «Аналітичні дані по рахунку 31» переносять залишки на початок місяця по аналітичних рахунках з того ж розділу журналу-ордера № 1 за минулий місяць. Обороти по всіх рахунках записують до журналу-ордера 1 і відомості № 1.2 на підставі виписок без розподілу на субрахунки та аналітичні рахунки.

У кінці журналу-ордера і відомості зазначаються дата завершення записів у журналі-ордері та відомості і дата перенесення оборотів до Головної книги. Все це засвідчується підписами виконавців і головного бухгалтера [65].

Важливе значення в умовах журнально-ордерної форми обліку має взаємне звіряння оборотів у регістрах. Тому перш ніж перенести підсумки за кредитовими оборотами з журналу-ордера № 1 до Головної книги, потрібно по кожному кореспондуючому рахунку провести звіряння підсумків з даними інших регістрів. Так, кредитові обороти з журналу-ордеру № 1 звіряють: по рахунку 31 «Рахунки в банках» - з відповідними даними у відомості № 1.2, по рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» - з даними розроблювальної таблиці «Зведення даних щодо розрахунків з робітниками і службовцями», по рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» - з даними відповідних листів-розшифрувань по дебету цього рахунка тощо. Тільки після такого звіряння підсумкові дані журналу-ордера № 1 переносять до Головної книги. Дані відомості № 1.1 за дебетовими оборотами також звіряють з даними інших облікових регістрів. Так, дебетові обороти у відомості 1.2 по рахунку 31 «Рахунки в банках». Після звіряння підсумків журналу-ордера № 1 і перенесення їх до Головної книги про це роблять відповідну позначку. Після цього журнал-ордер підписують виконавці, а також головний бухгалтер. При цьому зазначають дату завершення записів і звіряння і дату відображення оборотів у Головній книзі (додаток И).

Крім рахунків у національній валюті, підприємства можуть мати рахунки в іноземній валюті. Облік коштів в іноземній валюті в бухгалтерському обліку здійснюється на субрахунках 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» і 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» рахунка 31 «Рахунки в банках». Відображення в бухгалтерському обліку руху коштів в іноземній валюті здійснюється в гривнях шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України, що діяв на дату проведення операції.

Усі операції, пов'язані з витрачанням і надходженням коштів в іноземній валюті, відображаються в журналі-ордері № 1 (по кредиту субрахунків 312 і 314) і відомості № 1.2 (по дебету зазначених субрахунків) на підставі виписок банку і перевірених первинних документів.

З метою одержання в одному регістрі всієї суми оборотів у розрізі кореспондуючих рахунків підсумкові показники журналу-ордера № 1 і відомості № 1.2 переносяться до журналу-ордера № 1 і відомості № 1.2 відповідно (до передбаченого для цього спеціального рядка).

Аналітичний облік коштів в іноземній валюті слід організувати в гривнях і водночас у тій валюті, в якій здійснено платежі [71].

У ТОВ «Бурат-Агро» відкрито декілька валютних рахунків, тому що підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність. Іноземна валюта використовується, як засіб платежу в розрахунках з резидентами та нерезидентами. Для відкриття валютного рахунку необхідно: копія установчих документів; картка зі зразками підписів осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком і з відбитком печатки підприємства; копія документів про реєстрацію підприємства; довідка про реєстрацію в податковій інспекції.

Кошти в іноземній валюті облічується окремо по кожній валюті, яка перераховується в національній валюті України. Банк надає підприємству виписки у валюті та гривнях, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку. Внаслідок зміни валютних курсів виникає курсова різниця.

Курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Курсові різниці відображаються в обліку на дату розрахунку із застосуванням монетарних статей на дату балансу. Курсові різниці, які виникають при перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей операційної діяльності, відображаються у складі інших доходів або витрат операційної діяльності, за винятком курсових різниць щодо фінансових інвестицій у господарські одиниці за межами України [69].

Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових документів та грошових коштів в дорозі в ТОВ «Бурат-Агро» використовується рахунок 33 «Інші кошти». На цьому рахунку обліковуються кошти в дорозі і грошові документи (розрахункові чеки, платіжні доручення, перекази), що наприкінці місяця не зараховані на розрахунковий рахунок. Грошові документи поділяються на два види цінні папери та інші грошові документи (путівки у будинки і табори відпочинку, чеки, поштові марки,проїзні квитки і т. ін.).

Вся інформація по рахунку 33 «Інші кошти» узагальнюється у журналі-ордері № 1 та відомості 1.3. Журнал-ордер містить інформацію по дебету рахунку, а відомість 1.3 - кредитовий оборот рахунку, залишок виводиться на кінець місяця і записують в узагальнюючій відомості «Аналітичні дані по рахунках» в кінці журналу-ордеру № 1 та відомостях по рахунках, розділ VII.

2.3. Синтетичний та аналітичний облік грошових коштів та їх еквівалентів

грошовий облік звітність аудит

Порядок відображення грошових розрахунків у бухгалтерському обліку суб'єктів господарювання регламентується Інструкцією «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженого наказом МФУ № 291 від 30.11.1999 р. Згідно цієї інструкції зі змінами та доповненнями, Наказом Міністерства фінансів № 48 від 08.02.2014 р. рахунок «Каса» змінив назву на рахунок «Готівка» з відповідними до нього субрахунками [42].

Для відображення коштів у ТОВ «Бурат-Агро» в робочому плану рахунків використовуються такі рахунки і субрахунки:

? 30 «Каса»;

? 31 «Рахунки в банках»;

? 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

? 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;

? 3121 «Валютний рахунок у країні»;

? 3122 «Валютний рахунок за кордоном»;

? 3123 «Транзитний валютний рахунок».

? 313 «Інші рахунки в банках в національній валюті»;

? 314 «Інші рахунки в банках в іноземній валюті»;

? 33 «Інші кошти»;

? 331 «Грошові документи у національній валюті»;

? 332 «Грошові документи в іноземній валюті»;

? 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»;

? 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»;

? 335 «Електронні гроші, номіновані в національній валюті» [41];

? 34 «Короткострокові векселі одержані»;

? 35 «Поточні фінансові інвестиції»;

? 351 «Еквіваленти грошових коштів»;

? 352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

Обліку касових операцій рахунок 30 «Каса» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів у касі підприємства. За дебетом рахунку відображається надходження грошових коштів, за кредитом - виплата готівки з каси підприємства [73].

Для обліку операцій на рахунках в установах банків ТОВ «Бурат-Агро» Решетилівського району використовує рахунок 31 «Рахунки в банках». Даний рахунок призначений для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках і можуть бути використані для поточних операцій. За дебетом рахунка 31 «Рахунки в банках» відображається надходження грошових коштів, за кредитом - їх використання.

Відображення господарських операцій з руху готівки та грошових коштів на рахунках в банку ТОВ «Бурат-Агро» наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Облік готівки та грошових коштів на рахунках в банку в

ТОВ «Бурат-Агро»

Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, тис. грн
	Д-т	К-т
А	1	2	3
Одержано з поточного рахунку в національній валюті готівка для різних цілей	301	311	5 000
Надійшла в касу виручка за продукцію власного виробництва	301	701	3 500
Надійшла до каси виручка за товари	301	702	8 000
Повернуто до каси невикористані підзвітні суми	301	372	500
Одержані до каси гроші від винних осіб за відшкодування завданих підприємству збитків	301	375	423
Виплачено з каси працівникам заробітну плату	661	301	4 500
Видано готівку під звіт працівникам підприємства	372	301	2 000
Внесена готівка з каси підприємства на йогобанківські рахунки	311	301	5 500
Передана з каси готівка інкасатору	333	301	5 500
Відображено нестачу готівки в касі за результатамиінвентаризації	947	301	320
Зараховано на поточний рахунок у банку грошовікошти, які надійшли від покупців за реалізовану продукцію	311	361	10 200
Зараховано на поточний рахунок у банку грошовікошти, які були в дорозі	311	333	5 500
Зараховано на поточний рахунок одержані банківські кредити:- довгострокові- короткострокові	311311	501601	24 0005 000
Зараховано на поточний рахунок одержані штрафи, пені, неустойки	311	715	9 650
Зараховано на поточний рахунок у банках кошти цільового фінансування та цільових надходжень	311	48	48 652
Списано з поточного рахунка в банку готівкові кошти, видані підприємству для видачі заробітної плати	301	311	8 900
Списано з поточного рахунка грошові кошти, перераховані постачальникам за одержані запаси	631	311	18 450
Списано з поточного рахунка кошти, перераховані постачальникам як аванси	371	311	9 000
Перераховано кошти органам соціального страхування	65	311	3 200
Перераховано кошти для погашення заборгованості з банківських кредитів:- довгострокових- короткострокових	501601	311311	24 0005 000

Для обліку іноземної валюти на рахунках у банку в робочому плану рахунків відкрито субрахунок 312 «Поточний рахунок в іноземній валюті».

Методологічні засади обліку операцій в іноземних валютах визначені Положенням (стандартом) бухгалтерському обліку 21 «Вплив змін валютних курсів». Згідно з П(С)БО 21 операції в іноземній валюті відображаються при їх первісному визнанні у грошовій одиниці України шляхом перерахування суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції [57].

У бухгалтерському обліку нарахування курсової різниці при збільшенні курсу відображається таким чином:

1. По рахунках активів:

­ ДТ 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість»;

­ ДТ 302 «Каса в іноземній валюті»;

­ ДТ 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;

­ ДТ 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»;

­ з КТ 714 «Дохід від операційної курсової різниці» або КТ 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці».

2. По рахунках зобов'язань:

­ ДТ 945 «Втрати від операційної курсової різниці» або ДТ 974 «Втрати від неопераційної курсової різниці»;

­ КТ 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;

­ КТ 55 «Інші довгострокові зобов'язання»;

­ КТ 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті»;

­ КТ 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками».

Зменшення курсу іноземної валюти відображається зворотними проводками: для рахунків активів з використанням субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці»; для рахунків зобов'язань - з використанням субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» [73].

Таблиця 2.4.

Облік іноземної валюти на рахунках в банку в

ТОВ «Бурат-Агро»

Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, тис. грн
	Д-т	К-т
Збільшення валютного курсу в результаті перерахунку залишку грошових коштів в іноземній валюті на рахунку в банку	312	714	320,00
Зменшення валютного курсу в результаті перерахунку залишку грошових коштів в іноземній валюті на рахунку в банку	945	312	510,00
Збільшення валютного курсу в результаті перерахунку дебіторської заборгованості за операційною діяльністю	362	714	640,00
Зменшення валютного курсу в результаті перерахунку дебіторської заборгованості за операційною діяльністю	945	362	78,00
Збільшення валютного курсу в результаті перерахунку кредиторської заборгованості за інвестиційною і фінансовою діяльністю	974	632	189,00

ТОВ «Бурат-Агро» використовує субрахунки 312 та 314, оскільки реалізовує свою продукцію не лише вітчизняним покупцям, а й закордонним контрагентам і сплачує виставлені рахунки в різних валютах.

Сільськогосподарські підприємства можуть відкривати в банку рахунки, на яких обліковують грошові документи і грошові кошти в дорозі як у національній, так і в іноземній валютах. До грошових документів, які облічуються на субрахунках 331 «Грошові документи в національній валюті» і 332 «Грошові документи в іноземній валюті», відносяться документи, що знаходяться в касі підприємства: оплачені путівки в будинки відпочинку і санаторії, поштові марки, проїзні талони на службові роз'їзди та інші грошові документи. Аналітичний облік грошових документів здійснюється за їх видами.

До грошових коштів у дорозі, які облічуються на субрахунках 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» і 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» відноситься виручка, одержана підприємством за послуги, виконані роботи або реалізовану готову продукцію, внесена в касу банку або поштового відділення для зарахування на поточний рахунок, але які ще не зараховані за призначенням. Підставою для відображення в обліку сум є: при здачі виручки - квитанція установи банку, поштового відділення, копії супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку тощо.

Короткострокові фінансові вкладення обліковуються на рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції», який має 2 субрахунки: 351 «Еквіваленти грошових коштів», 352 «Інші поточні фінансові інвестиції». За дебетoм рахунку 35 відображається придбання (надходження) еквівалентів грошовиx коштів та поточниx фінансових інвестицій, за кредитом - змeншення їх вартості та вибуття [11]. Відображення у бухгалтерському обліку ТОВ «Бурат-Агро» еквівалентів грошових коштів наведено в табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Облік еквівалентів грошових коштів у ТОВ «Бурат-Агро»

Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, тис. грн
	Д-т	К-т
Придбано еквіваленти грошових коштів в обмін на грошові кошти	351	311	1650,00
Погашено еквіваленти грошовими коштами	311	351	2040,00
Списано балансову вартість реалізованих еквівалентів грошових коштів	971	351	1700,00
Одержано еквіваленти грошових коштів для погашення дебіторської заборгованості	351	36,37	3200,00

Згідно з НП(С)БО 1 еквіваленти грошових коштів - це різновид фінансових інвестицій, що відображаються на рахунку 35 «Короткострокові фінансові інвестиції». Для того щоб вважатися еквівалентом грошових коштів, фінансова інвестиція повинна вільно конвертуватися у гроші. Прикладом еквівалентів грошових коштів можуть бути казначейські векселі, а також депозитні сертифікати з терміном погашення до 3 місяців.

Казначейські векселі - векселі, які видаються за рахунок фінансування витрат державного бюджету (за винятком витрат на оплату праці та інших грошових виплат населенню) за згодою відповідного отримувача коштів із державного бюджету.

Депозитний сертифікат - це свідоцтво банку про терміновий процентний внесок, що засвідчує право вкладника (тільки юридичної особи) на одержання після встановленого терміну суми внеску та відсотків за ним [3]. Вони застосовуються як короткострокові фінансові інвестиції, адже депозитні сертифікати гаратують відносно високий дохід і є досить ліквідними коштами.

2.4 Розкриття інформації щодо грошових коштів у звітності

Успішна діяльність підприємства можлива лише за наявності необхідної кількості грошових коштів. З них починається і ними закінчується операційний цикл діяльності будь-якого підприємства. Інформація про наявність та рух грошових коштів є корисною:

? для користувачів фінансової звітності про оцінку спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їхні еквіваленти, часу такого генерування і впевненості в ньому;

? для потреб підприємства щодо використання цих грошових коштів, вона дає можливість оцінити ліквідність та платоспроможність підприємства.

Для забезпечення керівництва підприємства належними обсягами інформації щодо стану розрахунків підприємства та поточної наявності грошових коштів слід скористатися такими звітами:

? «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» форма № 1;

? «Звіт про рух грошових коштів» форма № 3;

? «Примітки до фінансової звітності» форма № 5.

Згідно НП(С)БО 1 баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату [44].

Відображення інформації про грошові кошти у Балансі підприємства представлено у табл. 2.6.

«Звіт про рух грошових коштів» подають юридичні особи усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ). Відповідно до додатку 1 до НП(С)БО 1 «Звіт про рух грошових коштів» може бути складений за прямим чи непрямим методами, із застосуванням відповідної форми звіту: форма № 3 - за прямим методом або форма № 3-н - за непрямим методом. Підприємство може на власний розсуд обрати відповідний метод розрахунку, про те необхідно обов'язково внести зміни в наказ про облікову політику в частині фінансової звітності. У зв'язку із цим, підприємства вже за 1 квартал 2013 р. подавали фінансову звітність за новими вимогами, як наслідок, внесення змін до наказу про облікову політику має бути не пізніше 9 квітня (останні день подання звітності за 1 квартал).

Таблиця 2.6

Відображення інформації про грошові кошти у Балансі

Баланс	Баланс (звіт про фінансовий стан)	Зміст	Джерело інформації	Різниця
назва статті	код	назва статті	код
Грошові кошти та їх еквіваленти:	Грошові кошти та їх еквіваленти	1165	Вносять загальну суму готівки в касі підприємства, грошей на поточних та інших рахунках у банку, які можна використати для поточних операцій, а також коштів у дорозі, електронних грошей,	Сальдо Дт 30, 31, 33, 351	Раніше кошти та еквіваленти показували окремо в національній, та іноземній валютах. Тепер усю суму таких активів незалежно від валюти й місцезнаходження (каса,
в національ-ній валюті	230
				еквівалентів коштів як в національній, так і в іноземній валюті		розрахунковий рахунок) включають до аналізованої статті
у тому числі в касі	231	вписуваний рядок Готівка	1166	Розшифровують суму готівки підприємства, як в національній, так і в іноземній валюті	Сальдо Дт 30	Раніше рядок був стаціонарним і відображав дані лише про готівку в касі
в іноземній валюті	240	вписуваний рядок Рахунки в банках	1167	Вносять загальну суму коштів на поточному та інших рахунках підприємства	Сальдо Дт 30, 31	Раніше такого рядка не було

За допомогою прямого методу розкриваються основні валові грошові надходження і витрати. Він потребує постійного накопичення даних про рух грошових коштів, узагальнення потрібних показників в аналітичному обліку. ТОВ «Бурат-Агро» складає звіт за прямим методом ( додаток А.3, Б.3, В.3).

За допомогою непрямого методу чистий прибуток або збиток коригуються з урахуванням операцій негрошового характеру, відстрочення, нарахування минулих років, майбутніх надходжень чи платежів, статей доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю. Він ґрунтується на максимальному використанні вже підготовлених показників фінансових звітів - балансу і звіту про фінансові результати та мінімальному використанні даних первинних документів, облікових регістрів та аналітичних і синтетичних рахунків бухгалтерського обліку [7].

У «Звіті про рух грошових коштів» за обох методів розгорнуто наводяться суми надходжень та видатків грошових коштів підприємства, що виникають в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності протягом звітного періоду. Якщо рух грошових коштів у результаті однієї операції включає суми, які належать до різних видів діяльності, то ці суми у звіті наводяться окремо у складі статей щодо відповідних видів діяльності [37].

Використання різних форм і методів побудови звіту про рух грошових коштів дозволяє проводити аналіз їх обсягів і структури в декількох аспектах. В результаті користувач інформації отримує детальне уявлення про операційні, інвестиційні і фінансові операції підприємства за звітний період. Це, у свою чергу, дозволяє йому зробити висновок про сильні і слабкі сторони данного підприємства, його поточні і потенційні проблеми, недоліки в управлінні та господарській діяльності.

Крім інформації про залишки грошових коштів та їх еквівалентів на початок і кінець звітного періоду в «Балансі» та їх змін, які наводяться в «Звіті про рух грошових коштів» за видами діяльності передбачається наводити у «Примітках до фінансової звітності» таку інформацію про:

? склад грошових коштів;

? склад статей «Інші надходження», «Інші платежі» та інших статей, які об'єднують декілька видів грошових потоків;

? не грошові операції інвестиційної та фінансової діяльності;

? наявність значного сальдо грошових коштів, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство [14].

Склад грошових коштів розкривається у «Примітках до річної фінансової звітності» ( ф. № 5) у розділі VI «Грошові кошти», а усі інші пункти подаються у вигляді текстового матеріалу. Цей розділ включає рядки із 640 по 691 [55]. У даному розділі розшифровується залишок грошових коштів на кінець року за даними рахунків, на яких вони обліковуються ( додаток А.5, Б.5, В.5).

Отже, фінансова звітність є провідною категорією, що покликана забезпечити користувачів інформацією і, як наслідок, створити умови для ефективної та цілеспрямованої роботи підприємства. Грошові кошти та їх еквіваленти як найліквідніші активи потребують постійного контролю та повного відображення у фінансовій звітності підприємства. Про взаємозв'язок між прибутком (збитком) від звичайної діяльності й грошовими коштами та іншими їх перетвореннями надає інформацію «Звіт про рух грошових коштів», «Баланс» та «Примітки до річної фінансової звітності».

2.5 Досвід автоматизації обліку грошових коштів

Застосування комп'ютерних технологій у бухгалтерському обліку значно підвищує продуктивність праці бухгалтерів. Досвід комп'ютеризації бухгалтерського обліку підприємств дозволяє виділити дві передумови характерні для організації комп'ютеризованого обліку:

1. Наявність грошових коштів для інвестицій у створення та експлуатацію інформаційної системи.

2. Зацікавленість директора і головного бухгалтера підприємства у впровадженні інформаційних систем [2].

Бухгалтерський облік в ТОВ «Бурат-Агро» є автоматизованим і ведеться за допомогою програми «1С: Бухгалтерія 8.0», яка має істотні переваги:

? «1С: Бухгалтерія 8.0» полегшує роботу бухгалтера, автоматизуючи самі трудомісткі і рутинні процеси;

? спрощує підготовку бухгалтерської та податковою звітності;

? забезпечує прозорий і зрозумілий облік згідно із законодавством і потребами реального бізнесу.

Відмінності між журнально-ордерною і автоматизованою обліковими формами полягають у послідовності виконання операцій і збереження даних. Найбільша кількість помилок в обліку при «паперовій» формі виникає на етапі перенесення даних з одного первинного документа до іншого, а також при складанні різноманітних довідок і звітів. Застосування автоматизованого обліку дозволяє повністю позбутися помилок такого типу.

При автоматизованій формі процес ведення вхідної інформації проводиться тільки один раз і частково контролюється програмним забезпеченням, решта процесів - складання реєстрів, звітності тощо - проводиться автоматично. Тим більше, що програмне забезпечення дозволяє перевірити повноту, правильність заповнення реєстрів відповідно до нормативних актів, швидко виявити помилку і вказати способи її виправлення.

Таким чином, підвищується достовірність та оперативність інформації. Обліковий працівник заповнює дані в електронну форму первинного документа, відображену на екрані дисплея. Помилкові дані коригуються. Одночасно інформація фіксується на машинному носії, і в разі потреби первинний документ може бути роздрукований у визначеному форматі [9].

Також важливою рисою інформаційної системи обліку є можливість формувати велику кількість звітів, розрахунків, проводити економічний, фінансовий аналіз діяльності підприємства. Вартість і витрачений час на складання зазначених форм незначна, що дає змогу повністю задовольнити інформацією різноманітного характеру управлінський персонал, скласти прогнозні розрахунки для прийняття ефективних рішень.

При формуванні первинних даних по банківських операціях застосовується технологія, аналогічна технології обробки даних як і по касових операціях. При цьому використовується нормативно-довідкова інформація, що дозволяє автоматично формувати постійні дані банківських первинних документів [20].

Виписки банку є підставою для введення інформації з розрахункових чи валютних рахунків. Обліковий працівник заповнює дані в електронну форму первинного документа, відображену на екрані дисплея. Помилкові дані коригуються.

Одночасно інформація фіксується на машинному носії, а при необхідності первинний документ може бути роздрукований у визначеному форматі [21].

Грошові кошти є обмеженим ресурсом, і успіх підприємства багато в чому визначається здатністю їх раціонально розподіляти і використовувати. Для цього потрібно мати можливість отримати інформацію про їх залишки, джерела, напрями використання [68].

Автоматизована форма обліку рівня «1С: Бухгалтерія 8.0» в ТОВ «Бурат-Агро» на ділянці обліку руху коштів і розрахунків дозволяє отримати:

? оперативні дані про потік коштів;

? інформацію про матеріальний потік, пов'язаний із фінансовим потоком, і навпаки;

? зведену інформацію для аналізу за минулі періоди стандартними засобами;

? зменшити витрати часу і праці на підтримку стандартного документообігу.

Все це, своєю чергою, дозволяє управляти фінансовим потоком (рухом коштів) і вийти на рівень балансування комерційних, виробничих і фінансових цілей підприємства з меншими технічними зусиллями з боку персоналу [40].

Розглянемо організацію бухгалтерського обліку на цій ділянці в конфігурації «1С: Бухгалтерія 8.0».

У довіднику «Рахунки нашої фірми» зберігають інформацію про всі банківські рахунки i каси організації. Довідник використовують як для редагування документів, так i для аналітичного обліку на рахунках бухгалтерського обліку 30 «Каса» і 31 «Рахунки в банках» (додаток К).

Дворівнева реалізація довідника дає змогу створити в ньому групи для розрахункових банківських рахунків у гривнях, банківських рахунків у валюті i готівкових рахунків. Для банківських рахунків у гривнях i валюті потрібно задати прапорець «Безготівковий рахунок», а також банківські реквізити [72].

Господарські операції, пов'язані з банком і розрахунковими рахунками, в «1С: Бухгалтерія 8.0» подані документами, зібраними в меню «Головне меню» - «Банк і каса».

У конфігурації порядок реєстрації надходження і списання коштів, операції реєструються під час проведення документів «Платіжне доручення вхідне», «Платіжне доручення вихідне» (а також «Платіжний ордер вхідний», «Платіжний ордер вихідний»). У конфігурації «Банківська виписка» є обробкою, що збирає всі форми, які належать до конкретного банківського рахунка.

У конфігурації платіжне доручення від платіжного ордера відрізняється тим, що останній не має друкованої форми, ним оформляють платежі, що здійснюються банком згідно з наявними договорами тощо, послуги, розрахунково-касове обслуговування та інше.

Платіж оформляється в два етапи. На першому оформляється сам документ на оплату податку. Вводимо новий документ «Платіжне доручення» і програма автоматично підставляє номер документа і дату, основний розрахунковий рахунок, обчислює новий номер платіжного доручення для цього рахунка.

Екранна форма документа змінюється залежно від вибраної операції. Якщо платіж належить до розрахунків з контрагентами, з'являється таблична частина, в якій вказується замовлення, що оплачується, ПДВ, вид податкової діяльності і т.д. Оскільки сплачується податок, вибираємо казначейський рахунок, на який він надходить. Аналогічно створюється платіжне доручення в іноземних валютах яке наведено в додатку Л.

Для зручності заповнення призначення платежу можна скористатися кнопкою «Заповнити». При цьому автоматично підставляється інформація, введена при заповненні до форми рахунка з короткою назвою «Податок на прибуток», - бюджетний код платежу і зміст, який підставлятиметься у платіжне доручення. Кодовий рядок для бюджетного платежу буде виведений на закладці «Друк». Залишиться доповнити її відповідно до вимог банку і одержувача [40].

Кнопка «Друк» дозволяє сформувати і роздрукувати у потрібній кількості примірників форму платіжного доручення. Кнопка «Записати» потрібна для збереження в базі неоплачених документів, прапорець «Оплачено» ставиться після отримання із банку виписки, що підтверджує проходження платежу. Дати формування доручення та його оплати можуть відрізнятися. Документ можна заповнити, скориставшись механізмом «введення на підставі» за документами «Надходження товарів і послуг», «Надходження додаткових витрат», «Звіт комітента про продажі», «Повернення товарів від покупця» (додаток Ж.1).

Аналогічно заповнюються вхідні платіжні доручення. В екранній формі цих документів ставиться вхідний номер вихідних документів і дата (заповнюються за випискою банку). Крім того, вхідні платіжні доручення можна заповнити на підставі документів «Рахунок на оплату покупцеві», «Звіт комісіонера», «Реалізація товарів і послуг» і т.д.

Факт руху грошей по розрахунковому рахунку в типовій конфігурації відображається документом «Банківська виписка». При внесенні змін у конфігурацію цього документа, можна здійснювати контроль за оплатою оформлених замовлень. Для цього в документі «Банківська виписка» створюється додатковий стовпчик, у якій поруч із замовником готової продукції підприємства відображається номер замовлення, по якому пройшла оплата. Банківська виписка ТОВ «Бурат-Агро» наведений в додатку Ж.2.

Після отримання з банку виписки за розрахунковим рахунком за день платежі реєструють у програмі. Для групової реєстрації відомостей використовується обробка «Виписка банку», що вводиться датою паперового документа.

Документ вводиться для кожного розрахункового рахунку окремо. Кожен рядок табличної частини відповідає одному платіжному дорученню. За допомогою кнопки «Заповнити» у виписку підставляються платіжні доручення за вказану дату. А наявні несплачені, ті, що сплачені за даними виписки, зазначаються прапорцем. Сюди ж додають документи, проведені згідно з випискою (паперовим документом), відомості про які ще не реєструвалися в базі. Виписку проводять. Всі платіжні доручення отримують статус «Оплачено». Сформовані проведення пов'язуються лише зі своїм документом «Платіжне доручення». Документ також використовується для перевірки раніше зареєстрованих виписок [40].

Для ведення обліку операцій купівлі іноземної валюти використовується документ «Купівля валюти», який містить інформацію про суму придбаної валюти, суму витрачених коштів в національній валюті, курси валюти, суму витрат, пов'язаних з придбанням валюти, суму обов'язкових платежів, пов'язаних з операцією придбання валюти. Документ не має друкованої форми, формує проведення, пов'язані з одержанням валюти за рахунок коштів в національній валюті, попередньо переведених на спеціальний рахунок.

Для ведення обліку операцій продажу іноземної валюти використовується документ «Продаж валюти», який містить інформацію про суму проданої валюти, суму одержаних коштів в національній валюті, курси валюти, суму витрат і суму обов'язкових платежів, пов'язаних з продажем валюти. Документ не має друкованої форми, формує проведення, пов'язані з одержанням коштів в національній валюті за рахунок валютних коштів, попередньо переведених на спеціальний рахунок [22].

Особливістю відображення в обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти є необхідність попереднього списання коштів на спеціальний рахунок з використанням документа «Банківська виписка».