Здатність підприємства своєчасно погашати свої боргові зобов'язання характеризує фінансовий стан підприємства. Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є фінансова стійкість. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової залежності підприємства щодо володіння майном і його використання. Коло найважливіших показників діяльності підприємств і показників, які характеризують стан, рух і розміщення їх фінансових ресурсів, тобто фінансову стійкість, включає:

- прибутковість (рентабельність) діяльності підприємства;

- наявність і динаміку основних та оборотних коштів;

- ступінь фінансової незалежності підприємства;

- ліквідність і платоспроможність.

Ознакою фінансової стійкості підприємства є постійне зростання валюти балансу, тобто загальної суми його фінансових ресурсів. Побачити, наскільки ПП “Будпослуги №1” забезпечений фінансовими ресурсами, можна в таблицях 2.3 - 2.7.

Таблиця 2.3.

Склад і структура засобів підприємства (активи) за 2007-2009 р. р

Як видно з таблиці 2.3., валюта балансу підприємства зменшилась на 171,8 тис. грн. Це свідчить про процес зменшення фінансового потенціалу ПП “Будпослуги №1”. Найбільшу питому вагу по відношенню до валюти балансу займають необоротні активи, однак вони зменшились за 2007-2009 роки на 72,9 тис. грн, тобто на підприємстві зменшились основні фонди (основні засоби - на 25,1 тис. грн). Оборотні активи також зменшилися на 205,9 тис. грн, порівняно з 2007 р. Це означає, що зменшується оборотність оборотних активів, тобто зменшується прибуток. Проаналізуємо динаміку пасивів підприємства (таб.2.4)

Таблиця 2.4.

Склад і структура формування джерел господарських засобів підприємства (пасиви) за 2007-2009 рр.

Найбільшу питому вагу на підприємстві займає власний капітал. Це означає, що підприємство практично використовує власні кошти для покриття своїх зобов'язань. З 2007 р до 2009 р. власний капітал підприємства зменшився на 163,4 т. грн. Це пов'язано із зростанням величини непокритих збитків. Що ж стосується поточних зобов'язань, то вони зменшились на 0,07% по відношенню до валюти балансу, однак зросли у абсолютному значенні в основному за рахунок зростання кредиторської заборгованості, тобто підприємство має зобов'язання перед різними кредиторами. Для визначення можливості підприємства оперувати власними коштами розрахуємо коефіцієнти фінансової стійкості. Основні показники фінансової стійкості підприємства показані в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Аналіз фінансової стійкості ПП “Будпослуги №1”

З таблиці видно, що більшість коефіцієнтів фінансової стійкості перебувають у межах оптимального рівня, але є й такі, які перевищують цей рівень і ті, які взагалі знаходяться на дуже низькому рівні. Наприклад, коефіцієнт автономії, який характеризує частку власників підприємства в загальній сумі авансових коштів, становить 0,98, при мінімальному рівні 0,5. Це означає, що фінансова стійкість і незалежність підприємства від кредиторів дуже висока, тобто всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті його власними коштами. Прослідкувавши динаміку цього коефіцієнта за 2007-2009 р. р. можна сказати, що цей коефіцієнт не змінився і є сталим. Що стосується коефіцієнта структури довгострокових вкладень, коефіцієнта довготривалого залучення позикових коштів і коефіцієнта структури залученого капіталу, то вони зовсім відсутні на підприємстві. Це також означає, що підприємство має дуже високий рівень фінансової стійкості. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами становить 0,84, що є вищим від нормативного значення і має тенденціє до зростання. Це засвідчує спроможність підприємства провадити незалежну фінансову політику. Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів має значення більше 0,8, що дає підприємству можливість прийняти рішення про залучення позик для формування частини необоротних активів. Коефіцієнт маневреності власного капіталу нижчий за мінімальну межу нормативу більш ніж у 2 рази, що підтверджує високу капіталізацію оборотних кошті підприємства.

Отже, проаналізувавши всі показники фінансової стійкості підприємства, можна зробити висновок, що ПП “Будпослуги №1” має достатньо коштів, щоб самостійно погасити всі фінансові зобов'язання, тобто має достатньо високий рівень фінансової стійкості. Фінансова стійкість підприємства формується також під впливом рентабельності його діяльності. Рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва, або сукупних витрат підприємства. Динаміку основних показників рентабельності ПП “Будпослуги №1” показано в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6.

Основні показники рентабельності ПП “Будпослуги №1”

З таблиці видно, що всі показники рентабельності ПП “Будпослуги №1” перебувають у дуже поганому стані. Це пов'язано з тим, що підприємство збиткове, тобто говорити про задовільний фінансовий стан, фінансову стійкість підприємства не доводиться навіть при збереженні якийсь час спроможності розрахуватися за своїми фінансовими зобов'язаннями. Це означає, що показники фінансової стійкості підприємства через деякий час також опустяться на низький рівень, якщо підприємство не отримає прибуток. Фінансово-господарська діяльність підприємства забезпечується наявними фінансовими ресурсами (капіталом) - як власними, так і позиковими. Їх розмір і стан розміщення в активи характеризується бухгалтерським балансом, який являє собою основне джерело фінансового стану. Валюта балансу відповідає на запитання про розмір фінансових ресурсів, яким володіє підприємство, а динаміка цього показника - процес нарощування (зменшення) фінансового потенціалу підприємства. В залежності від того, якими платіжними засобами підприємство має можливість погасити свої зобов'язання, розраховують декілька показників ліквідності (табл.2.7).

Таблиця 2.7.

Аналіз показників ліквідності ПП “Будпослуги №1”

Коефіцієнт ліквідності поточної показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. За досліджуваний період цей показник скоротився на 0,05 грн, але є високим і відповідає нормативу. Коефіцієнт ліквідності швидкої зріс на 1,23, що означає збільшення у структурі балансу частки виробничих запасів. Коефіцієнт ліквідності абсолютної показує, яку частину короткострокових зобов'язань підприємство може погасити негайно. Даний показник значно менший за норматив у 2007-2008 р. р., однак у 2009 він зріс і майже відповідає нормативу.

Однак, основним елементом дипломного дослідження є фінансовий результат. Аналіз динаміки і складу фінансових результатів підприємства приведений у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Аналіз динаміки і складу фінансових результатів підприємства ПП “Будпослуги №1”

Як показують розрахунки, підприємство збиткове. Однак, є тенденція до швидкого скорочення величини чистого збитку (на 78,3 тис. грн.), що є позитивним явищем. При цьому привертає увагу зростання частки адміністративних витрат на 13,9 тис. грн. при одночасному скороченні собівартості реалізованої продукції, що можна охарактеризувати незадовільно. Проаналізуємо основні показники, що впливають на чистий прибуток (збито) підприємства.

Аналіз чистого прибутку (збитку) приведений у таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Аналіз чистого прибутку підприємства а 2007-2009 р. р.

Як свідчить розрахована таблиця, за звітний період виручка від реалізації продукції зменшилась на 430,4 т. грн. Собівартість реалізованої продукції зменшилась на 352,4 т. грн, однак зросли адміністративні витрати (на 13,9 т. грн.) при одночасному зменшенні збутових витрат на 54,6 т. грн. та інших операційних витрат на 36,4 т. грн. Доходи від фінансової діяльності знизились на 88 т. грн.

Фінансовий результат підприємства характеризується збитком (у звітному періоді 5,2 т. грн.). Однак, як зазначалося вище, спостерігається позитивна тенденція до скорочення його величини на 78,1 т. грн у порівнянні з базовим періодом. Розрахунки доводять, що на підприємстві скрутний стан, однак є тенденція до його покращення у наступних періодах.

2.3 Облік формування фінансових результатів діяльності для фінансової звітності

Згідно п.11 П (С) БО 16 перелік статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюються підприємством.

В свою чергу стаття “Загальновиробничі витрати" поділяється на розподілені й нерозподілені витрати. Розподілені витрати належать до виробничої собівартості продукції, нерозподілені витрати - до собівартості реалізованої продукції.

Із собівартості продукції виводяться статті “Загальногосподарські витрати" і “Позавиробничі витрати”. Замість цих статей вводяться статті “Адміністративні витрати" та “Витрати на збут”, які не належать на собівартість продукції, а списуються на фінансовий результат діяльності. Витрати, передбачені в статті “Витрати на підготовку та освоєння виробництва" частково переносять до складу “Загальновиробничих витрат”, частково до “Інших операційних витрат”.

Розраховуючи кошториси всіх виробничих витрат до витрат приведеної номенклатури слід додати суми витрат за статтями: “Адміністративні витрати”, “Витрати на збут”, частково “Інші операційні витрати”.

Зі статті “Інші операційні витрати" до повної собівартості продукції, зокрема, належать витрати: на дослідження та розробки, втрати від знецінення запасів, нестачі й втрати від псування цінностей, визнані штрафи, пені, неустойки.

Важливе значення для формування показників фінансових результатів діяльності підприємства має визначення номенклатур статей загальновиробничих і адміністративних витрат, а також витрат на збут продукції.

Загальний перелік таких витрат приведений в п. п.15,18,19 П (С) БО 16. В таблиці 2.11 проведено співставлення статей непрямих витрат згідно з П (С) БО 16 і Типовими положеннями.

Номенклатура статей витрат на збут продукції повністю відповідає номенклатурі позавиробничих витрат Типових положень. При цьому стаття “Представницькі витрати" перенесена до загальногосподарських витрат, а стаття “Витрати на ярмарки та виставки” відповідає витратам на рекламу продукції.

Загальновиробничі витрати згідно П (С) БО 16 об'єднують статті “Витрати на утримання та експлуатацію обладнання” та “Загальновиробничі витрати" Типових положень.

Стаття “Сума зносу МШП" за новими нормативами передбачає нарахування зносу (амортизації) малоцінних необоротних матеріальних активів. Стаття “Втрати від браку" перенесена до складу інших прямих виробничих витрат. Статті “Витрати на пожежну і сторожову охорону”, “Витрати на консультаційні та інформаційні послуги" передбачені статтями адміністративних витрат. Стаття “Витрати на забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям" є складовою частиною витрат на охорону праці та техніки безпеки.

Статті “Втрати від нестач матеріальних цінностей" загальновиробничих і загальногосподарських витрат перенесено до складу інших операційних витрат (рахунок 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”).

Стаття загальногосподарських витрат “Поточні витрати на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення" передбачена в складі загальновиробничих витрат. Витрати за статтею “Проценти за кредит” перенесено до інших витрат звичайної діяльності (рахунок 951 “Відсотки за кредит”).

Інші статті загальногосподарських витрат, які не мають аналогів у складі адміністративних витрат П (С) БО 16 за своїми характеристиками можуть бути віднесені до статті загальновиробничих витрат: витрати на навчання та перепідготовку кадрів, по організованому набору робочої сили, по перевезенню працівників до місця роботи, при виконанні робіт вахтовим методом, відшкодування працівникам по втраті здоров'я, якщо ці втрати передбачені діючим законодавством.

При формуванні статей загальновиробничих витрат до їх складу необхідно включати витрати основних цехів, та інших підрозділів, які безпосередньо забезпечують процес виробництва (склади виробничих запасів, відділ постачання, тощо).

До фінансових витрат належать витрати на оплату процентів та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням додаткового капіталу.

Втратами від участі в капіталі є збитки від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які облікуються методом участі в капіталі.

До інших витрат належать витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з реалізацією та/або виробництвом продукції.

Надзвичайні витрати виникають внаслідок надзвичайних подій, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства та не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному наступному періоді.

Відповідно до Плану рахунків облік витрат ведеться на рахунку 23 “Виробництво”, а також рахунках класу 8 “Витрати за елементами” і класу 9 “Витрати діяльності”. Загальну схему обліку витрат і формування статей Звіту про фінансові результати приведено у додатку В.

Методика ведення обліку на конкретному підприємстві визначається наказом про облікову політику. Однією із особливостей цього документу є те, що в ньому визначено один з встановлених нормативними документами методів відображення окремих показників, які впливають на формування поточних фінансових результатів діяльності.

До таких показників, зокрема, належать:

метод нарахування амортизації основних засобів і інших необоротних матеріальних активів, порядок віднесення необоротних матеріальних активів до малоцінних необоротних матеріальних активів (п. п.5, 26 П (С) БО 7);

оцінка вибуття запасів та на дату балансу (п. п.16, 24 П (С) БО 9);

перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат, методика розподілу загальновиробничих витрат на об'єкти витрат (п. п.11,16 П (С) БО 16).

Велике значення для формування показників фінансових результатів діяльності підприємства має методика розрахунку податку на прибуток.

Така методика для впровадження з 2001 року приведена у П (С) БО 17 “Податок на прибуток”. Цим нормативним документом передбачено відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності сум податку на прибуток, розрахованих згідно з обліковим прибутком (збитком) і податковим прибутком (збитком).

Обліковий прибуток (збиток) визначається на підставі даних бухгалтерського обліку і відображається згідно з П (С) БО 3 у Звіті ро фінансові результати як фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування у рядках 170 (прибуток) або 175 (збиток).

Податковий прибуток (збиток) визначається на основі обліку валових доходів, валових витрат і суми амортизаційних витрат, розрахований за методикою оподаткування прибутку за звітний період. Сума податку на прибуток, визначена у звітному періоді у відповідності з податковим законодавством є поточним податком на прибуток. Згідно з П (С) БО 17, показник податку на прибуток розглядається як загальна сума витрат (доходу) за податком на прибуток, розрахована з облікового прибутку (збитку) і складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов'язання і відстроченого податкового активу.