Організація та методика обліку, аналізу та аудиту загальновиробничих витрат підприємства

Прийом послідовних підстановок -- послідовна заміна базової величини одних і тих же чинників фактичною, з подальшим відніманням від результату кожної наступної підстановки попереднього результату.

Кількість підстановок рівняється кількості чинників, що впливають на результативний показник, плюс одиниця.

Різниця результатів показує величину впливу окремого чинника на узагальнюючий показник.

Спосіб різниць, тобто знаходження різниць між фактичною та базисною величинами окремих показників з наступним визначенням впливу цих різниць на відхилення узагальнюючого показника від бази - давно відоме спрощення прийому ланцюгових підстановок. Вплив різниць на загальне відхилення визначається в ті ж послідовності, що і при ланцюгових підстановках, але величина відхилення визначається безпосередньо при кожному розрахунку. Всі показники, що передують розрахунку різниці конкретного показника, включаються до розрахунку за повною фактичною величиною, а всі наступні за базисною.

Прийом абсолютних різниць за своїм змістом зводиться до вирахування відхилень всіх фактичних показників від базових.

Формально даний прийом включає такі математичні дії:

а) шляхом порівняння визначаються по кожному показнику позитивні (+) та негативні (-) відхилення від базових величин:

Для визначення впливу зміни чисельності робітників на обсяг продукції потрібно

Перерахунок показників є різновидністю елімінування. Він використовується для досягнення спів ставності показників за обсягом, структурою, якістю тощо. Його суть полягає в тому, що планові або базові показники за певною методикою перераховуються на фактичний обсяг результативного показника, забезпечуючи при цьому базу для порівняння.

Прийоми балансових співвідношень основані на порівнянні засобів чи витрат з джерелами їх утворення або покриття. Вони складаються з прийомів балансового узгодження і перевірки достовірності вихідних даних аналітичних розрахунків та прийомів балансової оцінки виконання плану і розрахунків впливу чинників.

Балансовий (матеріальні баланси, баланси праці, фінансові баланси) і сальдовий прийоми застосовуються тоді, коли відомі деякі однорідні показники і є можливість через них визначити значення інших показників чи чинників, перевірити їх взаємозв'язок.

Ці прийоми використовуються для аналізу фінансового стану підприємства та перевірки вірності розрахунків, виконаних прийомом ланцюгових підстановок, абсолютних чи відносних різниць тощо.

Спосіб аналітичних групувань застосовується для систематизації або класифікації первинних даних про явища, процеси, причини і чинники, що їх обумовили, та виявлення закономірностей їх впливу на результати господарської діяльності.

Аналітичні групування діляться на типологічні, структурні та факторні.

Останніми роками все більше розширюється сфера застосування способу різниць у відсотках. При такому спрощеному варіанті ланцюгових підстановок попередньо враховується зміна показників у відсотках відносно до їх базисної величини, причому зіставляються відсотки за послідовними добутками кількох окремих показників, що відбивають їх залежність один від одного. Множачи різниці відсотків на базисну величину узагальнюючого показника, визначають абсолютну величину впливу відповідного окремого показника на зміну узагальнюючого.

Прийом відносних різниць - оцінює вплив чинників шляхом вирахування добутку відносної величини відхилення чинника та абсолютної величини результативного показника.

Технологія застосування цього прийому зводиться до виконання таких математичних дій:

Першочергово, з усіх показників вираховується процент виконання плану. На наступному кроці визначаються відносні відхилення. Із величини відсотка виконання плану першого чинника віднімаємо 100. Далі, із добутку відсотків виконання плану кожного наступного і попереднього чинників вираховується добуток процентів виконання плану попередніх чинників. В кінці, замість відсотка виконання плану останнього чинника беремо відсоток виконання плану результативного показника, із якого вираховується добуток відсотків виконання планів попередніх чинників.

При аналізі господарської діяльності інколи користуються прийомом виділення вузьких місць та провідних ланок. Цей прийом допомагає виявити «вузькі місця», тобто від яких сторін діяльності у вирішальній мірі залежить суттєве покращання процедури, яка служить провідною ланкою у цій роботі. Зосередження уваги на цих вузьких місцях та провідних ланках підсилює оперативність аналізу, дієвість його висновків і водночас зменшує витрати праці на проведення аналізу.

Поряд з аналізом вузьких місць важливо вивчити провідні ланки, що визначають зростання ефективності виробництва, наприклад, своєчасність введення в експлуатацію нових потужностей, підвищення якості продукції тощо.

На практиці інколи застосовують прийом «часткової участі», тобто пропорційного поділу відхилення за узагальнюючим показником між чинниками, що його зумовили.

Досягнення обчислювальної техніки та прикладної математики значно розширило можливості виміру зв'язків між взаємопов'язаними чинниками та визначення їх відносного впливу на ефективність виробництва.

Якщо активність таких чинників невелика, то їх вплив вимірюється традиційними аналітичними прийомами - балансовим, ланцюгових підстановок. Економіко-математичні методи дають суттєвий ефект при аналізі виробничо-господарської діяльності великих сукупностей - підприємств, продукції та інших показників. їх доцільно також застосовувати в аналізі тих аспектів роботи господарського об'єкта, які пов'язані з випадковими обставинами та стохастичними процесами, наприклад, з попитом населення, з кліматичними умовами, з суб'єктивними чинниками тощо, і там, де можна одержати дані суб'єктивних спостережень.

У практиці аналізу сьогодні використовуються вибіркові методи, зокрема мала вибірка; методи статистичної обробки хронологічних та просторових рядів, особливо визначення їх варіацій; кореляційний, регресивний та дисперсійний аналіз; лінійне програмування; теорія масового обслуговування; сітьові та інші графічні методи; теорія управління запасами; диференційне та інтегральне обчислення; економіко-математичне моделювання; теорія ігор тощо.

Всі ці методи розкриваються в курсах вищої математики, теорії вірогідностей, математичної статистики, математичного програмування.

Прийоми аналізу використовуються в тому чи іншому поєднанні на різних етапах здійснення цього методу -- при вивченні об'єкта, вимірі окремих чинників та узагальненні результатів аналізу.

Так, при попередньому вивченні об'єкта застосовуються прийоми порівняння, групування, розробки системи взаємопов'язаних аналітичних показників, а також деталізації загальних результатів за місцем та часом їх одержання цілком достатні для якісного аналізу, який передує кількісному.

При подальшому поглибленні аналізу виникає необхідність виміру впливу окремих чинників та зв'язку між ними, елімінованого впливу тих з них, які залежать від об'єкта, що аналізується. З цією метою застосовують різні прийоми кількісного виміру впливу окремих чинників--ланцюгової підстановки, балансовий метод, сучасні економіко-математичні методи.

На завершальному етапі--при узагальненні матеріалів аналізу та підсумковому підрахунку резервів -- знову набуває найважливішого значення прийом порівняння, оскільки шляхом порівняння підсумків ізольованого підрахунку резервів за кожною з трьох груп виробничих ресурсів (основних засобів, матеріальних витрат, трудових ресурсів) визначається комплексна величиїта резервів. Крім того, на цьому етапі застосовуються економіко-математичні методи для вибору оптимального варіанта використання виявлених резервів.

1.4 Огляд економічної літератури і нормативних актів з обліку загальновиробничих витрат

Виробництво є одним із основних процесів господарської діяльності підприємства. У процесі виробництва використовують природні ресурси, сировину, матеріали, паливо, енергію, трудові ресурси, основні засоби і одержують готову продукцію, яку потім реалізують. Характерною особливістю цього процесу є формування витрат на виробництво продукції, що становлять її виробничу собівартість. До витрат виробництва відносять витрати, обумовлені технологією виробництва, перебувають у залежності від обсягу випущеної продукції і складають її речову основу.

На рахунках управлінського обліку повинна своєчасно, повно і правдиво відображатися інформація про фактичні витрати на виробництво продукції, яка використовується для обчислення фактичної собівартості окремих її видів, а також для контролю за раціональним використанням трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Скорочення витрат і зниження собівартості продукції позитивно впливає на кінцеві результати діяльності підприємства. Досягнення запланованої ефективності виробництва вимагає постійного зіставлення витрат і одержаних результатів [35].

Сільськогосподарське виробництво має ряд галузей, а в середині їх - підрозділи, ланки, бригади. Це зумовлює проведення ряду витрат, які за своїм економічним змістом є виробничими, але непрямими, тобто витрати на обслуваговуння та управління виробництвом [38].

До таких витрат відносяться загальновиробничі витрати. Загальновиробничими є витрати, повязанні з обслуговуванням основних і допоміжних цехів і підрозділів та управління ними [7].

Методологія відображення в обліку та розподілу загальновиробничих витрат встановлена П(С)БО 16 «Витрати» та Методичними рекомендаціями з планування, обліку та калькулювання продукції, робіт та послуг сільськогосподарськими пядприєствами [38].

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. № 27/4248, визначає методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації щодо витрат підприємства і розкриття її у фінансовій звітності. Норми даного П(С)БО розповсюджуються на підприємства, організації і інших юридичних осіб незалежно від форм власності (окрім банків і бюджетних установ). Проте дія даного П(С)БО не розповсюджується на витрати, пов'язані з виконання будівельних контрактів і надання послуг з їх виконання. В той же час П(С)БО 16 фактично замінило всі ті типові положення по планувнню, обліку і калькуляції собівартості продукції, обліку витрат, що існували раніше [35].

Багато науковців вивчають проблеми, пов'язані з введенням в дію Національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, відбулися значні зміни в системі відображення і групування облікової інформації. Істотно змінився порядок обліку і розподілу загальновиробничих витрат.

У п.16 П(С) БУ 16 «Витрат» наголошується, що «загальновиробничі витрати» розділяють на постійних і змінних. Практичною метою визначення у складі загальновиробничих витрат постійних і змінних є різний порядок розділення постійних і змінних загальновиробничих витрат на об'єкти витрат, продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які вимагають визначення пов'язаних з їх виробництвом витрат. Змінні загальновиробничі витрати необхідно включати в кожен об'єкт витрат, з використанням бази розподілу, виходячи з фактичних потужностей звітного періоду, а постійні - з використанням бази розподілу при нормальній потужності [24].

Проте, відповідно до Методичних рекомендацій № 132 загальновиробничі витрати в сільському господарстві всі відносяться до змінних і розподіляються по закінченні року між об'єктами обліку пропорційно загальній сумі витрат, без вартості насіння, кормів, сировини, матеріалів та напівфабрикатів та відносяться на собівартість тільки тієї продукції, яка виробляється в даній бригаді, фермі, цеху чи у відповідній галузі [38].

Отже на підставі тексту П(С) БУ 16 «Витрат» можна зробити висновок, що розділяти загальновиробничі витрати на змінну і постійну необхідно для цілей калькуляції виробничої собівартості (робіт, послуг). Але залишається незрозумілим наступне:

-чим обумовлена необхідність пропонованої методики розподілу загальновиробничих витрат?

-якими методами визначають змінність (постійність), того або іншого виду загальновиробничих витрат?

Відповіді на ці та інші питання, пов'язані з розділом витрат на змінних і постійних дає Кирданов М.П. Також відповіді на ці питання можна знайти в досвіді країн з ринковою економікою, в бухгалтерському обліку яких розділ витрат на змінних і постійних широко використовується [24].

Система обліку постійних і змінних витрат, на думку Кудирова Е.О, дозволяє отримати необхідну інформацію для планування і контролю діяльності підприємства, але вимоги П(С)БО 16 розділяти загальновиробничі витрати на постійні і змінні є доцільними з ряду причин:

- по-перше, вся фінансова звітність будується на відображенні повної виробничої собівартості не тільки в частині змінних витрат. І займатися подібним розділом лише для того, щоб включати в собівартість загальновиробничі витрати за окремими нормативними ставками, змінних і постійних витрат, не має сенсу (тим паче, що процес визначення складу і оцінки змінних і постійних витрат за нормальною потужностю дуже трудомісткий);

- по-друге, для цілей внутрішньогосподарського обліку розрахунок, згідно додатку 1 до П(С) БУ 16, не дає ніякої вигоди, тому що розділ загальновиробничих витрат на змінні та постійні здійснюється за розрахунковими, а не за фактичними даними [31].

Таким чином застосування на підприємстві системи обліку постійних і змінних витрат має бути питанням внутрішньогосподарчого обліку, з використанням принципу співвідношення вигоди і витрат.

Вербило О.Ф. та Ярошинський В.М. у своїй статті зазначають, що поділ загальновиробничих витрат на постійні та змінні за П(С)БО 16 "Витрати" також вимагає розширення аналітичного обліку, аналітичні рахунки необхідно вести не тільки за місцями виконання, центрами і статтями (видами) витрат, а й з поділом на постійні та змінні. Тому для обліку загальновиробничих витрат доцільно передбачити по рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" субрахунки: 911 "Змінні загальновиробничі витрати", 912 "Постійні загальновиробничі витрати". Розмежування та облік витрат на окремих субрахунках забезпечить їх правильний розподіл та включення у виробничу собівартість чи собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Згідно з П(С)БО 16 "Втрати", накопичена інформація по субрахунку 911 відноситься на рахунок 23 "Виробництво" з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо, виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Така методика розподілу вимагає визначення фактичної потужності за звітний період.

Відповідно до П(С)БО 16 "Витрати", накопичена інформація на субрахунку 912 відноситься на рахунок 23 "Виробництво" з використанням вказаної бази розподілу при нормальній потужності підприємства, що також вимагає облічувати нормальну потужність підприємства за звітний період, нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Така методика вимагає деталізації субрахунка 912 і передбачення до нього двох аналітичних рахунків: 9121 "Постійні загальновиробничі витрати при нормальній потужності"; 9122 "Відхилення постійних загальновиробничих витрат від нормальної потужності". Накопичення інформації по цих аналітичних рахунках дає можливість розподіляти витрати із , убрахунка 9121 і відносити їх на рахунок 23 "Виробництво". Накопичена інформація по субрахунку 9122, на наш погляд, може залишитися нерозподіленою у вигляді сальдо по субрахунку за умови, якщо у звітному періоді була відсутня реалізація продукції (робіт, послуг), розподілятися та відноситися на рахунок 90 "Собівартість релізації" в іншому звітному періоді при реалізації продукції (робіт, послуг). Як видно, така методика значно ускладнює як облік, так і розподіл загальновиробничих витрат.

За офіційними матеріалами [37], загальновиробничі витрати в сільськогосподарських підприємствах не діляться на постійні та змінні. За визначеними методичними рекомендаціями складом загальновиробничих витрат їх облік доцільно здійснювати на окремих субрахунках рахунка 91 "Загальновиробничі витрати": 911 "Загальновиробничі витрати", 912 "Окремі види витрат діяльності підприємства". Облік витрат ведеться за встановленими статтями.

Загальновиробничі витрати обліковуються по кожному підрозділу окремо і розподіляються між об'єктами обліку витрат. Загальновиробничі витрати, що включають окремі види витрат всіх напрямів діяльності господарства, розподіляються між основними галузями та об'єктами витрат основного виробництва, базою розподілу визначено суми прямих витрат (без витрат основних матеріалів, насіння. сировини) [9, с. 270].

Таким чином, дослідження показало, що проблема обліку та аудиту витрат з точки зору методологічних основ їх класифікації за елементами та статтями напрацьована в офіційних документах. Правові засади регулювання організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" [21], методологія бухгалтерського обліку витрат підприємництва - П(С)БО 16 "Витрати" [48]. Забезпеченню єдності в складі та класифікації витрат, застосування методики їх планування та обліку і визначення собівартості продукції (робіт, послуг) сприяють розроблені Методичні рекомендації [37]. Для організації навчання на основі офіційних документів напрацьована достатня кількість літературних джерел. Проте організація аналітичного обліку витрат виробництва та витрат діяльності розкрита в них недостатньо глибоко і вимагає удосконалення.

Розвиток різних форм власності у значній мірі скоротив сферу відомчого контролю, обмежив втручання державних органів у фінансову діяльність підприємств та обумовив зростання потреби в незалежному в: і держави аудиту щодо достовірності, повноти бухгалтерської звітності і відповідності її чинному законодавству [53].

Аудит операцій з обліку витрат на виробництво продукції (робіт і послуг) дозволяє встановити відповідності порядку обліку витрат, які застосовуються на підприємстві, нормативним документам що діють в Україні [2].

Одним з найважливіших напрямів аудиту є вивчення поелементного складу і структури витрат в динаміці за ряд років, що дозволяє аудиторам визначити головні напрями пошуку резервів зниження собівартості продукції. До цих витрат з урахуванням їх економічного змісту відносять і загальновиробничі витрати [5].

Огляд думок учених і практиків щодо питання обліку та аудиту загальновиробничих витрат вимагає детальнішого вивчення і розробки облікової політики в дипломній роботі для ТОВ «Агрофірма Пригородне» Сімферопольскього району АРК.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ОБЛІКУ ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ В ТОВ «АГРОФІРМА ПРИГОРОДНЕ»

2.1 Організаційна характеристика ТОВ «Агрофірма Пригородне»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Пригородне» Сімферопольського району Автономної республіки Крим було створено в травні 2000 року в процесі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства «Пригородне» відповідно до Закону України: «Про колективні сільськогосподарські підприємства», «Про господарські товариства», «Про власність», «Про підприємництво». Указом президенту України «Про невідкладні заходи по прискоренню реформування аграрного сектора економіки» і стало правонаступником КСП «Пригородне». Колективне сільськогосподарське підприємство було організоване в 1996 році як овочі-молочне господарством, а до цього це був радгосп «Пригородне», заснований на базі колгоспу і відокремленої овощебахчевої станції.

Основним документом, в якому регламентуються основні положення господарської економічної і соціальної діяльності підприємства, є його статут, що приймається загальними зборами членів суспільства і що діє впродовж всього періоду діяльності суспільства.

Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України і свого Статуту.

Метою діяльності товариства є повне і своєчасне задоволення потреб населення, підприємств і держави у вироблюваній товариством продукції і послугах, що надаються, отримання прибутку і реалізація її на підставі економічних і соціальних інтересів учасників товариства, членів трудового колективу і держави.

У 2000 році було проведено розпаювання землі і 785 пайовиків передали свої земельні паї в оренду Агрофірмі.

ТОВ Агрофірма «Приміське» складається з 10 засновників на чолі з директором Пенеджі Олександром Яковичем.

Форма власності господарства - приватна.

Н аданий час господарство орендує 464 земельних ділянок загальною площею 1056 га, решта земель, які належать сільськогосподарському підприємству, знаходиться у веденні Мірновської сільської ради.

ТОВ «Агрофірма Пригородне» розташоване в передмісті Сімферополя - предгірній зоні Криму, в с. Мирному. Підприємство знаходиться в 5 км від м. Сімферополя, від аеропорту центрального в 5 км., найближчій залізничній станції Бітумна - 4 км., найближчого порту Евпаторія - 60 км. Територію Агрофірми розділяють автомобільні траси: Сімферополь - Харків і Сімферополь - Евпаторія. Через територію господарства проходить міський тролейбусний маршрут. Близька відстань від обласного центру дозволяє ТОВ «Агрофірмі Пригородне» швидко і вигідно вивозити готову продукцію, а також завозити необхідну сировину.

ТОВ «Агрофірмі Пригородне» плодово-овочевого напряму виробництва, а останніми роками практично переважає овочівництво закритого грунту.

З півдня господарство межує, частково з м. Сімферополем і частково з ТОВ "Дзержінське", із західного боку - і землями ТОВ "Дубки" і ТОВ "Роднікове", з північною - межує з землями овоче-баштанної станції і ТОВ «Агрофірмі Пригородне». З східного боку територія господарства межує з землями Агроформи "Лікарські трави".

По території ТОВ «Агрофірмі Пригородне» з півдня на північ протікає ріка Салгір. Грунти по долині річки Салгір наносні алювіальні малопотужні чорноземи, а в решті території карбонатні щебеневі малопотужні з глинистою основою чорноземи.

Основними напрямами діяльності ТОВ «Агрофірмі Пригородне»: виробництво, заготівка, зберігання сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки. Структура управління господарства організована таким чином: село Мирне - центральна бухгалтерія, в селі Белоглінка розташована молочно-товарна ферма, рільнича бригада, ремонтно-будівельна бригада і теплично-овочевий комбінат (рис. 2.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1. Структура управління ТОВ «Агрофірмі Пригородне»

Специфіка сільськогосподарського виробництва полягає в тому, що в нім переплітаються природні і економічні процеси оновлення. Це підкреслює особливості технологічних процесів і своєрідність технічної оснащеності і організації виробництва. Також це впливає на особливості організації обліку сільськогосподарського підприємства.

Організація бухгалтерського обліку - це комплекс заходів власника підприємства, спрямованих на забезпечення реєстрації господарського життя, узагальнення їх з метою отримання необхідної інформації для складання звітності і ухвалення управлінських рішень.

Організація бухгалтерського обліку ТОВ «Агрофірмі Пригородне» складається з трьох взаємозв'язаних етапів:

- організація роботи облікового апарату;

- вибір оптимальної форми обліку;

- вибір конкретного застосування методу бухгалтерського обліку.

До складу облікового апарату в ТОВ «Агрофірмі Пригородне» входить центральна бухгалтерія під керівництвом головного бухгалтера. У ТОВ «Агрофірмі Пригородне» організація бухгалтерського обліку централізованого типу - коли первинна інформація збирається в бухгалтерії від різних підрозділів господарства, а її обробка, формування звітних даних і розробка звітності вже здійснюється в бухгалтерії. Зазначимо, що з 2003 р. для полегшення і удосконалення роботи, бухгалтерію автоматизували за комп'ютерною програмою 1С: Підприємство 7.7.

У структуру облікового апарату ТОВ «Агрофірмі Пригородне» входять: - Головний бухгалтер, який виконує роботу бухгалтера по формуванню та поданню звітності; заступник головного бухгалтера і він же бухгалтер по податках, розрахунках з підзвітними особами і з постачальниками; бухгалтер матеріального відділу, також він веде розрахунки з покупцями; бухгалтер по оплаті праці; касир; диспетчер автопарку; бухгалтер по розрахунках; економіст.

Структура облікового апарату детально наведена на рис. 2.2.

загальновиробничий облік витрата бухгалтерський

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2. Схема облікового апарату ТОВ «Агрофірмі Пригородне»

Організація бухгалтерської служби на підприємстві передбачає:

· визначення функцій та обов'язків облікових працівників;

· побудову самостійної роботи облікового апарату (графік роботи і внутрішній взаємозв'язок);

· зв'язок із зовнішніми підрозділами своїх і інших для отримання і передачі інформації.

Розподіл обов'язків між бухгалтерами, а так само їх права здійснюється згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» і штатного розкладу.

Штатний розклад - внутрішній нормативний документ, який визначає посадовий склад працівників підприємства, штатні одиниці і оклади. Обмежує штатну кількість працівників на підприємстві. Так само окрім штатних працівників на підприємстві є і інші працівники, але на інших умовах.

Розподіл функцій в бухгалтерії визначений в Положенні «Про бухгалтерію», яке є внутрішнім нормативним документом. В ньому визначається порядок виникнення обов'язків і організація роботи бухгалтерії. Даний документ містить правила внутрішнього розпорядку роботи бухгалтерії.

Умови кожного працівника регламентуються посадовою інструкцією, яка складається відділом кадрів і затверджується керівником. Для зміни даного документу, керівник видає Наказ. На основі посадової інструкції складається трудовий контракт з бухгалтером. Найбільш відповідальними є обов'язки головного бухгалтера, тобто йому необхідно контролювати діяльність інших бухгалтерів, перевіряти їх роботу і на підставі їх даних складати бухгалтерську, податкову і статистичну звітність.

З наведеного вище можна зробити висновок, що основнім недоліками організації обліку на підприємстві є відсутність графіку документообігу.

2.2 Організація обліку загальновиробничих витрат в ТОВ «Агрофірма Пригородне»

При організації обліку загальновиробничих витрат в ТОВ «Агрофірма «Пригородне» їх поділяють на змінні та постійні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом (рослинництва та тваринництва), які змінюються прямо пропорційно зміні обсягу виробництва. Такі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин роботи, заробітної плати, обсягу діяльності (наприклад, кількість готової продукції), прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності за звітний період. Іншими словами, змінні загальновиробничі витрати повністю включаються до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) в період їх виникнення» тобто списуються на витрати виробництва (в дебет рахунку 23 "Виробництво") щомісяця. У цьому разі розподіл загальновиробничих витрат - це розподіл змінних загальновиробничих витрат на одиницю бази з подальшим віднесенням на різні види продукції, що виготовляються на підприємстві.

До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу виробництва. Загальновиробничі постійні витрати формуються протягом звітного періоду в однакових розмірах незалежно від обсягу виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Серед них - амортизація, орендна плата щодо основних засобів, які використовуються з виробничою метою, витрати на утримання будівель та обладнання цехів (дільниць), опалення, освітлення цехів, дільниць, а також витрати на управління виробництвом, зокрема, витрати на оплату праці управлінського персоналу цеху тощо.

Постійні загальновиробничі витрати в ТОВ «Агрофірма «Пригородне» розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (прямих витрат). Таким чином, розподіл загальновиробничих витрат здійснюється в ТОВ «Агрофірма «Пригородне» в наступній послідовності (рис. 2.3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.3. Порядок розподілу загальновиробничих витрат в ТОВ «Агрофірма «Пригородне»

Наведемо приклад розподілу загальновиробничих витрат в ТОВ «Агрофірма «Пригородне» (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Розподіл і списання загальновиробничих витрат рослинництва на об'єкти обліку витрат за 2008 р.

Культури		Витрати	Насіння	База росподілу	Коеф.	Загально-виробничі витрати
Озима пшениця урожаю поточного року	896988		896988		41132
Озима пшениця урожаю майбутнього року	309106	163094	146012		7301
Кукурудза на зелену масу	234786	28094	206692		10335
Овочі закритого грунту	411308	76094	335214		16761
Разом		1852188	267282	1584906	0,05	75528

Загальна схема організації обліку загальновиробничих витрат в ТОВ «Агрофірма Пригородне» представлена на рис. 2.4.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.4. Загальна схема організації обліку загальновиробничих витрат в ТОВ «Агрофірма Пригородне»

З наведеної схеми видно, що після розподілу загальновиробничих витрата на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» немає залишку.

2.3 Методика обліку загальновиробничих витрат в ТОВ «Агрофірма Пригородне»

Відображення в обліку ТОВ «Агрофірма «Пригородне» загальновиробичих витрат здійснюється на підставі первинних документів (табл. 2.1).

Облік загальновиробничих витрат в ТОВ «Агрофірма «Пригородне» ведуть на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати", який має такі субрахунки: 911 "Загальновиробничі витрати рослинництва"; 912 "Загальновиробничі витрати тваринництва"; 913 "Загальновиробничі витрати промислових виробництв"; 914 "Загальновиробничі витрати всіх напрямків діяльності"(рис. 2.5).

Таблиця 2.2

Первинні документи для ведення обліку загальновиробничих витрат в ТОВ «Агрофірма «Пригородне»

№ з/п	Назва документу	Призначення	Посилання на додаток
1	2	3	4
2	Рахунок	Призначено для: - оформлення попередніх домовленостей на отримання послуг на загальновиробничі потреби; - доведення до відома бухгалтерії про факт отримання послуг на загальновиробничі потреби.
3	Видаткова накладна	Призначена для відображення відпуску товарних цінностей на загальновиробничі потреби
	Видатковий касовий ордер	Призначена для підтвердження видачі готівки на загальновиробничі потреби
	Виписка банку	Призначена для підтвердження перерахування коштів постачальникам за послуги віднесені на загальновиробничі потреби
	Авансовий звіт	Призначений для підтверждення витрат з відрядження повязанного з загальновиробничими витратами
	Довідка бухгалтерії	Призначена для відображення в обліку розподілених загальновиробничих витрат

За дебетом рахунка 91 відображується сума визнанних витрат, а за кредитом, відповідно, розподілу, списання їх на рахунок 23 "Виробництво".

Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами відповідальності та статтями витрат.

Загальновиробничі витрати обліковують в ТОВ «Агрофірма «Пригородне» на вказаних субрахунках за нижченаведеними статтями.

На статті "Матеріальні витрати" враховують витрати на утримання будівель, споруд, інвентарю, включаючи польові стани, легкового автотранспорту; вартість палива, будматеріалів, запчастин, малоцінних і швидкозношуваних предметів, що використовуються на господарські потреби цехів, бригад, ферм тощо. Дебетують рахунок 91 і кредитують рахунки 20, 22. На цю статтю відносять також витрати за рахунок господарства на відшкодування утримання транспортних засобів спеціалістів, які використовуються ними для службових цілей. Дебетують рахунок 91 і кредитують рахунки 20. Окремим елементом матеріальних витрат є транспортне обслуговування робіт усередині господарства: перевезення сільськогосподарських машин та інвентарю, води та палива для тракторів і комбайнів, різних матеріалів, а також працівників господарства на польові стани, в бригади, на ферми. Дебетують рахунок 91 і кредитують рахунок 23.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.5. Призначення та побудова рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» в ТОВ «Агрофірма «Пригородне»

На статті "Витрати на оплату праці" обліковують основну та додаткову оплату праці працівників апарату управління галуззю відповідно до номенклатури посад апарату управління, основну і додаткову оплату праці персоналу: інженерів-енергетиків, інженерів-гідро-техніків, технологів, бригадирів, обліковців та ін. На суму нарахованої оплати праці дебетують рахунок 91 і кредитують рахунок 66.

На статті "Відрахування на соціальні заходи" обліковують відрахування на пенсійне забезпечення, соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, соціальне страхування на випадок безробіття, соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, від нарахованої заробітної плати працівників апарату управління галузі (цеху), бригади та іншого персоналу. Дебетують рахунок 91 і кредитують рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням".

На статті "Амортизація" відображують суму амортизаційних відрахувань на основні засоби, нематеріальні активи та інші необоротні активи загальногалузевого призначення. Дебетують рахунок 91 і кредитують рахунок 13.

На статтю "Інші витрати" відносять платежі зі страхування основних засобів загальногалузевого призначення, винагороди за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, витрати на відрядження, плату стороннім організаціям за пожежну та сторожову охорону, витрати на операційну оренду необоротних активів загальновиробничого призначення, інші витрати, не включені до попередніх статей. На цій же статті враховують витрати на забезпечення нормальних умов праці і техніки безпеки: влаштування і утримання дезінфекційних камер, душових, лазень, забезпечення спецодягом і спецвзуттям, захисними пристроями, придбання довідників і плакатів з охорони праці, організації лекцій і доповідей з правил техніки безпеки. Дебетують рахунок 91, кредитують рахунки 20, 22, 65, та ін.

Розглянемо журнал господарських операцій з обліку загальновиробничих витрат в ТОВ «Агрофірма «Пригородне» (табл. 2.2).

Поточний облік загальновиробничих витрат завершується в кінці року їх розподілом та списанням на відповідні об'єкти.

Синтетичний облік загальновиробничих витрат на виробництво, ведеться на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».

Дані про витрати узагальнюють в регістрі синтетичного обліку в документі програми «1С:Бухгалтерія» «Оборотно-сальдової відомості за рахунком 91», і регістрі аналітичного обліку документі «Аналіз рахунку до рахунку 91».

Розглянемо основні господарські операції з обліку загальновиробничих витрат в ТОВ «Агрофірма «Пригородне» за 2008 р.:

1. Нараховано амортизацію по основних засобах і нематеріальних активах загальновиробничого призначення

Внутрігосподарська накладна Дт 91 КТ 13 36,8 грн.

2. Виробничі запаси списано на загальновиробничі потреби

Внутрігосподарська накладна Дт 91 КТ 20 4,2 грн.

3. Передано в експлуатацію малоцінні та швидкозношувані предмети загальновиробничого призначення

Внутрігосподарська накладна Дт 91 КТ 22 0,9 грн.

4. Списано витрати по відрядженню на загальновиробничі витрати

Авансовий звіт Дт 91 КТ 372 5,1 грн.

5. Віднесено частину витрат майбутніх періодів на загальновиробничі витрати

Довідка бухгалтерії Дт 91 КТ 39 0,2 грн.

6. Нараховано забезпечення виплат відпускних працівникам, зайнятих з організацією та управлінням виробництва

Довідка бухгалтерії Дт 91 КТ 471 0,6 грн.

7. Відображено вартість робіт і послуг підрядників, пов'язаних з організацією та управлінням виробництва

Акт виконаних робіт Дт 91 КТ 63 105,2 грн.

8. Проведено нарахування на заробітну плату працівників, зайнятих з організацією та управлінням виробництвом до фондів соціального спрямування

Розрахунково-платіжна відомість Дт 91 КТ 65 50,2 грн.

9. Нараховано заробітну плату працівникам загальновиробничого призначення

Розрахунково-платіжна відомість Дт 91 КТ 66 326,8 грн.

10. Віднесено на загальновиробничі витрати вартість робіт і послуг, виконаних іншими кредиторами

Акт виконаних робіт Дт 91 КТ 685 4,1 грн.

11. Списано загальновиробничі витрати на виробництво

Довідка бухгалтерії Дт 23 КТ 91 1021,4 грн.

Операції з обліку загальновиробничих витрат в ООО «Агрофірма Пригородне» оформлені з наступними порушеннями:

1. Не повне заповнення типових форм первинних документів, не вказані окремі реквізити.

2. Невідповідне перенесення даних з первинних документів і звідно-накопичувальних відомостей в регістри аналітичного і синтетичного обліку.

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ В ТОВ «АГРОФІРМА ПРИГОРОДНЕ»

3.1 Економічна характеристика діяльності ТОВ «Агрофірма Пригородне»

Важливим завданням будь-якого сільського господарства є правильне і раціональне використання землі. Для цього необхідно вивчити її розміри, структуру, порушення порядку землекористування, чинників розбалансованості земель і розробити заходи щодо найбільш раціонального їх використання. При цьому необхідно розумітися на структурі земель і встановити чи задовольняє вона вимогам нормальної роботи і завданням подальшого розвитку, чи всі орні землі знаходяться в господарському обороті, чи раціонально використовують інші угіддя.

Розглянемо склад та структуру земельних угідь ТОВ Агрофірма «Пригородне» (таблиця. 3.1).

Таблиця 3.1

Склад і структура земельних угідь в ТОВ Агрофірма «Приміське» за 2006-2008 рр.

Вид угідь	2006 р.	2007 р.	2008 р.
	га	%	га	%	га	%
Загальна земельна площа	2046	Х	1613	Х	1056	100,0
Всього с/х угідь	1528	100	1297	100	1056	100,0
з них: рілля, в т.ч.	1261	82,5	1221	94,1	1056	100,0
зрошувані землі	317	20,7	317	24,4	317	30,0
Пасовища	50	3,3	34	2,6	х	х
Багаторічні насадження	217	14,2	42	3,2	х	х

Таким чином, загальна земельна площа за останні роки трохи скоротилася і склала в 2008 р. 1056 га, при 2046 га в 2006 р. Зменшення відбулось в наслідок скорочення орендованої землі, що вплинуло на зменшення загальної площі сільськогосподарських угідь на 990 га. Підприємство перестало орендувати пасовища і багаторічні насадження, а також різко скоротило площу оренди ріллі. Так в 2006 р. площа ріллі складала 1058 га, а в 2008 вона склала 1056 га (на 472 га менше). Зміна площ спричинила і зміну структури. Так в структурі сільськогосподарських угідь в 2008 р. присутня лише рілля, питома вага якої склала 100 %, що на 17,5 % більше рівня 2006 р.

Результати господарської діяльності багато в чому залежать від рівня спеціалізації виробництва. Розміри виробництва неабиякою мірою впливають на його спеціалізацію. Тому проведемо аналіз розміру підприємства за основними і допоміжними показниками. Основними є обсяг виробництва (реалізація) продукції, допоміжними: площа земельних угідь, вартість основних і оборотних засобів, кількість працівників, та інші.

Для аналізу розмірів виробництва в господарстві розглянемо динаміку основних показників діяльності ТОВ «Агрофірма Пригородне», які наведені в табл. 3.2.

Дані таблиці свідчать про те, що виробництво валової продукції скоротилося, на 8,6 % або 938,3 тис.грн. у 2008 році в порівнянні з 2006 роком. Це дає можливість стверджувати, що управлінці підприємства не розробили бізнес-план з оптимального співвідношення вироблюваної продукції, що забезпечує стабільний розвиток галузей.

Через підвищення цін на вироблену продукцію спостерігається збільшення виручки від реалізації продукції на 13317 тис.грн. і як наслідок відублось зростання товарної продукції на 2739,5 тис.грн. або на 29,2 % у 2008 році в порівнянні з 2006 роком, а до рівня 2007 року зростання товарної продукції склало 18,5 %. Зменшення вартості основних засобів з 23352,1 тис.грн. у 2006 р. до 22527,5 тис.грн. у 2008 р. відбулося в наслідок списання застарілої техніки і не надбання нової. Разом з тим необхідно зазначити скорочення кількості працівників на 71 людину. З 283 чоловік в 2006 році до 212 чоловік в 2008 році. Це викликано частковою автоматизацією робочих процесів у галузі овочівництва.

Таблиця 3.2.

Основні фінансово - економічні показники діяльності ТОВ «Агрофірма Пригородне» за 2006 - 2008 рр.

Показники	Од. вим.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення, (+, -)
					2007 до 2006 рр.	2008 до 2007 рр.
					Сума	%	Сума	%
1	2	3	4	5	6=4-3	7=6/3*100	8=5-4	9=8/4*100
1. Обсяг виробництва (робіт, послуг)	тис. грн.	11268,6	12263	14542	3273,4	29,0	2279	18,6
2. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг)	тис. грн.	9390,5	10238,0	12130,0	10847,5	115,5	1892,0	18,5
3. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)	тис. грн.	9786,1	11594,0	11924,0	1807,9	18,5	330,0	2,8
4. Валовий прибуток	тис. грн.	-395,6	-1356,0	206,0	601,6	-152,1	1562	-115,2
5. Рентабельність продукції	%	-4,0	-11,7	1,7	-	94,6	-	13,4
6. Чисельність працівників	чол.	283	253	212	-30	-10,6	-41	-16,2
7. Середньорічна продук-тивність праці 1-го працівника	тис. грн.	33,2	40,4	57,2	7,2	21,7	16,8	41,6
8. Фонд оплати праці	тис. грн.	2328,3	2658,9	2853,0	330,6	14,2	194,1	7,3
9. Середньорічна заробітна плата 1-го працівника	грн.	8227,2	10509,6	13458	2282,4	27,7	2948,4	28,1
10. Коефіцієнт зносу основних засобів	%	0,66	0,68	0,71	-	0,02	-	0,03
11. Запаси	тис. грн.	559,3	430	694	-129,3	-23,1	264	61,4
12. Дебіторська заборгованість	тис. грн.	237,5	1388	379	1150,5	484,4	-1009	-72,7
13. Кредиторська заборгованість	тис. грн.	4472,5	5356	4344	883,5	19,8	-1012	-18,9
14. Оборотність в днях:	-
- запасів	дн.	21	13	21	-8	-38,1	8	61,5
- дебіторської заборгованості	дн.	8	41	35	33	412,5	-6	-14,6
- кредиторської заборгованості	дн.	164	166	131	2	1,2	-35	-21,1
15. Чистий прибуток	тис. грн.	1245,2	-1875	-1537	-4995,2	401,1	338,0	-18,0
16. Загальна рентабельність	%	11,5	-15,0	-11,9	-	-26,5	-	3,1
14. Витрати операційної діяльності, в т.ч.:	тис. грн.	1077,9	866,0	1037,0	-211,9	19,7	171,0	19,7
- адміністративні витрати	тис. грн.	468,9	518,0	561,0	49,1	10,5	43,0	8,3
- витрати на збут	тис. грн.	252,8	269,0	304,0	16,2	6,4	35,0	13,0
- інші операційні витрати	тис. грн.	356,2	79,0	172,0	-277,2	-77,8	93,0	117,7

Продукція сільського господарства створюється і реалізується як товар, тому товарно-грошові стосунки відіграють важливу роль в розвитку агропромислового комплексу і країни в цілому. Валова продукція сільського господарства - це маса продукції, вироблена за певний період (за господарський рік). Залежно від характеру використання вона ділиться на дві частини: одна для споживання в сільському господарстві і сільським населенням, інша надходить в народногосподарський оборот і складає товарну продукцію галузі.

У сільськогосподарському підприємстві товарна продукція включає всю реалізовану продукцію незалежно від каналів і місця реалізації. Суспільна потреба в продуктах харчування і сільськогосподарській сировині задовольняються за рахунок товарної продукції, тому товарність сільського господарства в цілому має велике народногосподарське значення. Під спеціалізацією сільськогосподарського підприємства розуміється зосередження його діяльності на виробництві одного або декількох видів продукції, відповідним умовам господарства. Основним економічним показником, що характеризує спеціалізацію підприємства, є структура товарної продукції сільського господарства і, перш за все, питома вага продукції головної галузі, що відображає рівень спеціалізації. Чим менше число товарних галузей, тим вище рівень спеціалізації, а, отже, сучасніша організація і ефективність виробництва.

Розглянемо спеціалізацію господарства на підставі вивчення структури товарної продукції, наведену в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3.

Структура товарної продукції в ТОВ «Агрофірма Приміське» за 2006-2008 рр.

Найменування продукції	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2008 р. в % до 2006 р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Рослинництво
Зернові	648,5	6,9	7968	77,8	1034,5	8,5	159,5
Овочі	8000,7	85,2	1017,5	9,9	10446,8	86,1	130,6
Інша продукція рослинництва	15,4	0,2	559,4	5,5	-	-	-
Разом по рослинництву	8664,6	92,2	9544,9	93,2	11481,3	94,6	132,5
Тваринництво:
КРС (у живій вазі)	129,6	1,4	239,3	2,3	289,9	2,4	223,7
Молоко	356,3	3,8	310,5	3,1	312,2	2,5	87,6
Свині (у живій вазі)	16,6	0,2	9,6	0,1	1,4	0,1	8,4
Разом по тваринництву	502,5	5,3	559,4	5,5	603,5	5,0	120,1
Продукція підсобно-промислових підприємств	160,6	1,7	134,1	1,3	45,2	0,4	28,1
Реалізація товарів	42,0	0,4	-	-	-	-	-
Реалізація іншої продукції і послуг	20,8	0,2	-	-	-	-	-
Всього	9390,5	100	10238,4	100	12130,0	100,0	129,2

На підставі даних таблиць. 3.3 можна зробити висновок, що ТОВ «Агрофірма Пригородне» має глибоку спеціалізацію у галузі рослинництва, оскільки її питома вага в структурі товарної продукції за період з 2006 по 2008 рік збільшилась з 92,2 % до 94,6 %. При детальному вивченні видів продукції в цій галузі видно, що найбільша питома вага впродовж 2006-2008 років припадає на овочівництво - 86,1%, а в 2007 р. - зернові - 77,8 %.

Решта видів продукції галузі рослинництва в 2006-2007 р. займає незначну питому вагу, а в 2008 р. інші види продукції не виробляють.

Найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції галузі тваринництва займає молоко, так в 2008 р. його питома вага в структурі товарної продукції склала 2,5%, що на 1,3 % менше в порівнянні з 2006 р., 2,4 % припадає під м'ясо КРС. Інші види продукції галузі тваринництва займають незначну питому вагу в структурі, а тому вважаємо, що галузі такого виробництва є допоміжними.

Незначну питому вагу займає в 2008 р. в грошовій виручці промислова продукція - 0,4 %, при 1,7 % у 2006 р. На підставі цього відзначимо, що в господарстві скорочуються обсяги переробки продукції.

З наведеного вище аналізу можемо зробити висновок, що в 2008 р. ТОВ «АФ Пригородне» спеціалізується на виробництві овочів.

Крім того розташування товариства близько до республіканського центру м. Сімферополь сприяє швидкій реалізації різних видів продукції, а відкриття фірмових магазинів дає можливість збільшити розміри її продажу.

Однією з умов зростання обсягу валової і товарної продукції сільськогосподарського підприємства є розвиток виробничого потенціалу, зокрема матеріально - технічної бази, основних і оборотних фондів. Сукупність виробничих фондів підприємства характеризується їх загальною вартістю за балансовою оцінкою

Для характеристики виробничої діяльності підприємства проведемо аналіз забезпеченості ТОВ «Агрофірма «Пригородне» основними засобами виробництва в таблиці 3.4 за 2006-2008 роки.

Таблиця 3.4

Аналіз забезпеченості ТОВ Агрофірма «Пригородне» основними засобами виробництва за 2006-2008 рр.

Показники	Роки	2008 у % до 2006
	2006	2007	2008
Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис.грн.	26652,1	23687,7	22527,5	84,5
Енергетична потужність, тис.л.с.	38,6	37,2	35,4	91,7
Середня кількість працівників, чол.	283	253	212	74,9
Площа сільгоспугідь, га	1528	1297	1056	69,1
Фондозабезпеченість, тис.грн.	17,4	18,2	21,3	122,4
Фондоозброєність праці, тис.грн.	94,2	93,6	106,3	112,8
Енергозабезпеченість, л.с.	25,3	28,6	33,5	132,4
Енергоозброєність праці, л.с.	136,4	147,0	166,9	122,4

Аналізуючи дані таблиці 3.4, слід зазначити, що забезпеченість господарства основними засобами трохи зросла. Фондозабезпеченність господарства в 2008 році зросла порівняно з 2006 роком на 22,4 % і склала в 2008 році 21,3 тис.грн. Фондоозброєність праці зросла на 12,8 тыс.грн. і склала в 2008 році 106,3 тыс.грн. Таке зростання фондозабезпеченості і фондоозброєності відбулося в результаті скорочення площі сільськогосподарських угідь і середньоспискової чисельності робочих.

Енергозабезпеченість і енергоозброєність також зросли в аналізованому періоді і склали в 2008 р. 33,5 л.с. і 166,9 л.с. відповідно при 25,3 л.с. і 136,4 л.с. у 2006 р.

Прибуток є одним з найважливіших показників фінансових результатів діяльності підприємства. Цей показник характеризує абсолютну ефективність господарювання підприємства за всіма напрямками його діяльності: виробничою, інвестиційною, фінансовою, постачальницько-збутовою. Збільшенням розміру доходів і прибутку складає основу економічного розвитку підприємства і зміцнення його фінансових стосунків зі всіма ділянками ринкових стосунків. Щорічна наявність прибутку і постійне її збільшення створює фінансову базу для самофінансування, розширеного відтворення, вирішення проблем соціального і матеріального заохочення персоналу. Найважливішим джерелом прибутку є реалізація сільськогосподарської продукції, а тому вивчимо фінансові результати від реалізації продукції (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Аналіз фінансових результатів і рівень рентабельності ТОВ «Агрофірма Приміське» Сімферопольського району за 2006-2008 рр.

Показники	2006р.	2007р.	2008 р	2008 р. в % до 2006 р.
Виручка від реалізації всього, тис. грн.	9228,6	10238,4	12130	131,4
Собівартість реалізованої продукції всього, тис. грн.	10614,9	11594,1	11924	112,3
Прибуток (збиток), тис. грн.	-1386,3	- 1355,7	206	-
Рівень рентабельності (збитковості),%	-13,0	- 11,7	1,7	-

Як видно з даних таблиці. 4.5. 2008 р. був найкращим для підприємства. Так в 2008 р. прибуток склав 206 тис.грн., при збитках в 2006 р. і 2007 р. 1386,3 тис.грн. і 1355,7 тис.грн. відповідно. Зазначимо, що в 2008 р. рівень рентабельності склав 1,7 %, при збитковості в 2006 і 2007 рр. 13,0 % і 11,7 % відповідно.

Виходячи з аналізу попередніх таблиць, необхідно відзначити, що на даному етапі свого розвитку керівництво знаходить ресурси розширеного відтворення і має тендецію до поліпшення економічного стану.

З розвитком ринкових стосунків внутрішнім і зовнішнім користувачам необхідно мати інформацію про фінансовий стан підприємстві. Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю параметрів, які відображають наявність, доцільність розміщення і ефективність використання фінансових ресурсів, реальні і потенційні фінансові можливості. А так само він є синтетичним показником, який впливає на ефективність господарської діяльності підприємства.

Проведемо аналіз фінансового стану ООО «Агрофірма Пригородне» за даними таблиці. 3.6.

Таблиця 3.6

Показники фінансового стану ТОВ «Агрофірма Приміське»

за 2006-2008 рр.

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхи-лення
1	2	3	4	5=4-2
1. Показники майнового положення:
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,67	0,68	0,71	0,04
Коефіцієнт придатності основних засобів	0,33	0,32	0,29	-0,04
Частка оборотних активів в майні	0,31	0,34	0,22	-0,09
Частка дебіторської заборгованості в майні	0,09	0,12	0,05	-0,04
2. Показники ліквідності:
Коефіцієнт поточної ліквідності	2,65	1,58	0,64	-2,00
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,29	0,39	0,12	-0,17
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,04	0,25	0,01	-0,03
3. Показники ділової активності:
Тривалість операційного циклу, дн.	104	68	46	-58
Тривалість фінансового циклу, дн.	60	7	5	-55
Оборотність власного капітана,об	1	2	3	2
Оборотність мобільних активів, про.	3	3	7	4
Оборотність сукупного капіталу, про.	1	1	2	1
4. Показники фінансової стійкості:
Коефіцієнт концентрації власного капіталу	0,64	0,53	0,48	-0,16
Коефіцієнт фінансової залежності	1,56	1,90	2,09	0,53
Коефіцієнт концентрації привернутого капіталу	0,36	0,47	0,52	0,16
Коефіцієнт співвідношення привернутого і власного капіталу	0,56	0,90	1,09	0,53
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-0,07	-0,26	-0,62	-0,55
5.Коефіцієнти рентабельності:
Рентабельність сукупного капіталу (ROA)	0,09	-0,14	-0,15	-0,25
Рентабельність власного капіталу (ROE)	0,15	-0,31	-0,38	-0,54
Операційна рентабельність реалізованої продукції	0,18	-0,13	-0,04	-0,22
Чиста рентабельність діяльності

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 
•  4 

дипломная работа "Організація та методика обліку, аналізу та аудиту загальновиробничих витрат підприємства" скачать

Подобные документы

• Організація аудиту загальновиробничих витрат

  Дослідження організації виробництва та системи бухгалтерського обліку на підприємстві, визначення аудиторського ризику та суттєвості. Перелік об'єктів аудиту загальновиробничих витрат. Аналіз методики складання планів та програм фінансових перевірок.
  
  курсовая работа [66,3 K], добавлен 20.11.2012
  

• Облік загальновиробничих, адміністративних витрат та витрат на збут

  Проведення обліку загальновиробничих і адміністративних витрат підприємства в економічних умовах в Україні. Журнал реєстрації господарських операцій. Оцінка вибуття виробничих запасів, нарахування амортизації, розрахунок собівартості продукції і прибутку.
  
  курсовая работа [46,3 K], добавлен 08.06.2014
  

• Облік, аналіз і аудит витрат на торговельному підприємстві

  Економічна сутність витрат. Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. Організація обліку витрат торговельного. Аналіз нормативних документів з обліку витрат.
  
  дипломная работа [1,1 M], добавлен 24.09.2016
  

• Облік загальновиробничих витрат

  Побудова обліку виробничих витрат і вибір методів калькуляції собівартості продукції. Витрати коректуються з урахуванням затверджених у встановленому порядку лімітів. Об'єкт дослідження – харчове підприємство ТОВ "Аріс". Розглянуто удосконалення обліку.
  
  курсовая работа [64,6 K], добавлен 21.12.2008
  

• Організація і методологія обліку, аналізу та аудиту витрат на збут в ПрАТ "Фабрика Мрія"

  Розгляд теоретичних основ формування витрат на збут підприємства. Ознайомлення з науково-нормативним забезпеченням аналізу і аудиту витрат на збут. Розробка напрямів інтеграції фінансового, податкового, управлінського та статистичного обліку організації.
  
  дипломная работа [1015,8 K], добавлен 27.09.2015
  

• Шляхи вдосконалення фінансового та управлінського обліку, аудиту і аналізу ефективності витрат СТОВ "Старокотельнянське" Андрушівського району Житомирської області

  Поняття та економічна сутність витрат підприємства, головний зміст, основні етапи та методика правового регулювання їх обліку, аналізу і аудиту. Вивчення та оцінка стану обліку витрат, шляхи удосконалення даного процесу на СТОВ "Старокотельнянське".
  
  дипломная работа [274,1 K], добавлен 18.12.2013
  

• Особливості обліку витрат основного виробництва

  Економічна сутність і зміст витрат на виробництво продукції. Зведений облік витрат на виробництво і складання звітної калькуляції собівартості продукції. Міжнародний досвід обліку витрат на виробництво продукції. Групування витрат по статтям калькуляції.
  
  курсовая работа [66,8 K], добавлен 29.11.2010
  

• Управлінський аспект обліку витрат, виходу продукції свинарства і обчислення її собівартості

  Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Обсяг і структура товарної продукції. Показники платоспроможності та ліквідності. Економічний зміст виробничих витрат та завдання обліку виходу продукції. Класифікація витрат виробництва.
  
  дипломная работа [97,4 K], добавлен 22.08.2011
  

• Облік виробничих витрат у птахівництві

  Основні теоретичні і методичні основи обліку затрат. Продукції птахівництва. Організація обліку і контролю витрат. Продукції птахівництва. Вдосконалення обліку та контролю затрат. Облік витрат на охорону праці. Правове забезпечення обліку витрат.
  
  дипломная работа [129,4 K], добавлен 08.12.2008
  

• Аналіз обліку витрат виробництва

  Теоретичні основи обліку витрат виробництва. Аналіз стану організації обліку витрат виробництва і виходу картоплі в Агрофірмі "Косівщинська", шляхи його вдосконалення. Методика обліку витрат на виробництво і виходу картоплі в сільському господарстві.
  
  курсовая работа [226,9 K], добавлен 12.07.2010
  

Другие документы, подобные "Організація та методика обліку, аналізу та аудиту загальновиробничих витрат підприємства"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам