Депозити як головне джерело формування банківських ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Кредитно-економічний факультет

Кафедра банківської справи

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ: «ДЕПОЗИТИ ЯК ГОЛОВНЕ ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ РЕСУРСІВ»

Виконала: Яременко Альвіна

Перевірила: Охрименко І.Б.

КИЇВ-2014

Зміст

Вступ

1. Депозитні ресурси банку: сутність та види

2. Сучасний стан депозитного ринку України

3. Перспективи розвитку депозитної бази банків України

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Актуальність теми визначається тим, що специфіка діяльності банківських установ полягає в тому, що вони працюють в основному із залученими ресурсами. Головним джерелом формування банківських ресурсів є кошти населення. Вони забезпечують необхідні ресурси для здійснення банками діяльності на фінансовому ринку, і тому являються джерелом зростання прибутку. Операції, завдяки яким банк формує свої ресурси, є пасивними. Пасивні операції є первинними щодо активних операцій, необхідною передумовою яких є достатність ресурсів. Саме в результаті здійснення пасивних операцій банки залучають додаткові ліквідні кошти.

Важливе теоретичне і практичне значення мають дослідження в даній темі, які здійснювали ряд різних вчених, зокрема: О.Я. Стойко, О.Д. Вовчак, А.В. Череп, Л.О. Примостка, О.В. Васюренко, А.В. Демківський, С.М. Козьменко та інші, а також деякі наукові статті українських вчених у періодичній літературі - Н.П. Дребота, С.І. Співака, Ж.В. Гарбар, Т. А. Васильєвої, О.А. Дмітрієвої, Д.І. Олійника та А.П. Вожжова. Проте тема не розкрита і не досліджена в повному обсязі, а також існують ще багато напрямів вдосконалення залучення ресурсів з депозитних джерел. І внаслідок цього дана тема потребує подальшого дослідження, яке має вагоме значення в плануванні та здійснення банківської діяльності.

Інформаційною базою написання реферату є чинні законодавчі та нормативні акти, що регулюють діяльність банків, офіційні матеріали Державного комітету статистики та Національного банку України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних економістів, присвячені проблемам управління банківськими ризиками.

1. ДЕПОЗИТНІ РЕСУРСИ БАНКУ: СУТНІСТЬ ТА ВИДИ

Банки є насамперед підприємствами, що спеціалізуються на посередницькій діяльності, яка пов'язана, з одного боку, з купівлею вільних грошових коштів на ринку ресурсів, а з другого - їх продажем підприємствам, організаціям та населенню. За таких умов для банків є однаково важливими як операції із залучення коштів, так і з їх розміщення. Від операцій із залучення коштів залежить розмір банківських ресурсів і, отже, масштаби діяльності комерційних банків. В свою чергу, вигідне розміщення ресурсів сприяє підвищенню дохідності та ліквідності комерційних банків, забезпечує їх економічну самостійність та стабільність.

На даному етапі існування банківської системи України не існує єдиного визначення «ресурси банку», тому необхідно розглянути бачення декількох авторів, щоб сформувати певне визначення, яке надалі буде використано в моїй роботі. Отже, О.Я. Стойко надає наступне визначення «Ресурси комерційного банку - це сукупність грошових коштів, які знаходяться у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій» [1, с. 115].

Зовсім інше, повніше визначення представлено журналом «Економіст»: «Банківські ресурси - це сукупність власних, залучених та інших фінансових коштів банку, що перебувають у безпосередньому його розпорядженні і використовуються на його розсуд для здійснення повномасштабної банківської діяльності» [2].

Зазвичай, залучені ресурси комерційного банку і становлять депозитні, бо мають добровільний та персональний характер залучення, а запозичені ресурси мають не депозитний спосіб акумуляції. Тож розглянемо визначення «залучених коштів» та «депозитних ресурсів». У таблиці 1 зображено місце депозитних ресурсів серед ресурсів банку.

Таблиця 1 - Місце депозитних ресурсів серед ресурсів банку

Постановою № 91 визначено: «Залучені кошти - кошти юридичних та фізичних осіб у національній та в іноземній валюті (у тому числі в банківських металах)» [3].

М.І.Савлук визначає, що «Залучені кошти банку - це сукупність коштів на поточних, депозитних та інших рахунках банківських клієнтів (юридичних та фізичних осіб), на рахунках громадських організацій, різноманітних суспільних фондів, які розміщуються в активі з метою отримання прибутку чи забезпечення ліквідності банку. Основну суму залучених коштів становлять тимчасово вільні грошові капітали, що виникають на основі кругообігу промислового і торгового капіталу, грошові накопичення держави, особисті грошові накопичення населення» [4]. Проаналізувавши вище викладене доцільно дати таке визначення залучених (депозитних) ресурсів - це сукупність тимчасово вільних коштів клієнтів (в національній або іноземній валюті), які були залучені банком на певних умовах і на визначений термін, з умовою подальшої виплати процентів вкладникам, і які забезпечують банку необхідний обсяг коштів для здійснення активних операцій і виконання нормативних вимог за законодавством.

В якості залучених ресурсів банк може використовувати як залишки на поточних рахунках клієнтів, так і залишки на рахунках, які банк відкриває при проведенні депозитних операцій.

Варто відмітити, що основним джерелом депозитних ресурсів є кошти фізичних та юридичних осіб. На етапі залучення головним завданням банку є виявлення клієнтів, які мають надлишок вільних грошових коштів та забезпечення сприятливих умов для розміщення їхніх власних ресурсів у відповідному банку [5].

Базовими ознаками класифікації депозитних ресурсів є: джерело їх формування; міра стабільності; валюта, в якій вони залучаються; резидентність вкладників; строки, на які їх залучає банк; інструменти залучення; цільове призначення депозиту; спосіб юридичного оформлення.

Класифікація депозитів за різними ознаками представлена у таблиці 2.

Таблиця 2 - Класифікація депозитів

Система управління депозитними ресурсами банку має на меті забезпечення найефективніших форм та умов залучення ресурсів з різних джерел відповідно до потреб банку.

2. СУЧАСНИЙ СТАН ДЕПОЗИТНОГО РИНКУ УКРАЇНИ

У липні динаміка депозитів резидентів формувалася на фоні триваючої напруги на сході країни, збільшення внутрішньої міграції та зменшення схильності до заощаджень. Незважаючи на наявність негативних очікувань серед економічних агентів, відплив депозитів резидентів протягом місяця уповільнився. Зниження залишків спостерігалося насамперед на рахунках домашніх господарств. Водночас відбувся приріст депозитів у секторі нефінансових корпорацій, в основному на рахунках на вимогу в національній валюті.

Станом на 01.08.2014 залишки депозитів, залучених від резидентів, становили 655.1 млрд. грн. За місяць вони зменшилися на 2.4 млрд. грн., або на 0.4%. Насамперед знизилися залишки депозитів домашніх господарств, зокрема в Луганській області через подальше погіршення рівня суспільної безпеки, а також у Київському регіоні та Дніпропетровській області через підвищення витрат домашніх господарств на купівлю товарів та благодійність. Крім того зменшення залишків на депозитних рахунках нефінансових корпорацій (НК) відбулося у банківських установах Кіровоградської, Миколаївської та Тернопільської областей. Водночас зросли депозити на рахунках на вимогу в національній валюті у банківських установах Донецької області, зокрема через початок робіт по відновленню втраченої інфраструктури. Приріст депозитів резидентів у річному обчисленні уповільнився до 4.2% порівняно з 6.3% у червні.

Скорочення залишків спостерігалося переважно на депозитних рахунках в іноземній валюті - на 1.8 млрд. грн., або на 0.6%. Водночас депозити в національній валюті зменшилися на 0.6 млрд. грн., або на 0.2%. Протягом місяця переважно скорочувалися строкові депозити в національній валюті, особливо короткострокові - на 1.2 млрд. грн., або на 1.0%, та депозити в іноземній валюті строком від 1 року до 2 років - на 3.8 млрд. грн., або на 3.0%. У річному обчисленні найвищими залишалися темпи приросту депозитів строком більше 2 років - 25.7%.

За місяць залишки депозитів сектору домашніх господарств (ДГ) зменшились на 2.7 млрд. грн., або на 0.6%, - до 425.1 млрд. грн. У річному обчисленні темпи приросту депозитів ДГ уповільнилися до 1.5% (порівняно з 3.2% у червні). На скорочення депозитів ДГ, крім високого рівня невизначеностей щодо подальшого розвитку, впливало уповільнення темпів зростання реальної заробітної плати, що зумовлювало зменшення схильності до заощаджень. Незважаючи на скорочення, депозити ДГ залишались найбільшою складовою у структурі депозитів резидентів (64.9%).

У липні кошти на рахунках ДГ зменшилися як у національній валюті на 1.2 млрд. грн., або на 0.5%, так і в іноземній валюті у гривневому еквіваленті на 1.5 млрд. грн., або на 0.7%. Серед депозитів в іноземній валюті зниження залишків спостерігалося за всіма основними валютами, але переважно в доларах США. Упродовж місяця відбувся частковий перерозподіл коштів з довгострокових на короткострокові рахунки ДГ. Насамперед скорочення спостерігалося на рахунках від 1 року до 2 років на 3.8 млрд. грн., або на 2.0%. Натомість короткострокові депозити збільшилися за місяць на 1.2 млрд. грн., або на 1.0%. Залишки депозитів сектору НК у гривневому еквіваленті за місяць зросли на 1.8 млрд. грн., або на 0.9%, - до 194.8 млрд. грн. Зокрема в національній валюті депозити збільшилися на 2.0 млрд. грн., або на 0.9%. Серед них насамперед зросли залишки на рахунках на вимогу на 4.4 млрд. грн., або на 6.4%, за одночасного зниження залишків на короткострокових рахунках. Зростання обсягів виробництва в окремих галузях та отримання кредитної підтримки мали позитивний вплив на збільшення залишків на рахунках на вимогу НК. Водночас тимчасове призупинення роботи підприємств та порушення логістики на сході країни зумовило зменшення залишків коштів на їхніх рахунках. Додаткові ризики для бізнесу в умовах нестабільної ситуації потребували перерозподілу грошових потоків з метою їхньої диверсифікації. Строкові кошти спрямовувалися на поповнення обігових коштів корпорацій.

Суттєве збільшення депозитів у національній валюті відбувалося насамперед на рахунках корпорацій сільського господарства, виробництва електричного устаткування, наземного і трубопровідного транспорту, складського господарства, професійної, наукової та технічної діяльності. Натомість зменшилися залишки на рахунках у національній валюті в корпорацій сфери металургійного виробництва, виробництва напоїв, добування металевих руд. У корпорацій оптової торгівлі зменшилися залишки на короткострокових рахунках у національній валюті та зросли на рахунках на вимогу. Серед депозитів в іноземній валюті найсуттєвіше збільшилися залишки на рахунках корпорацій оптової торгівлі, металургійного виробництва, виробництва хімічних речовин і хімічної продукції, добування металевих руд, сфери інформації та телекомунікацій.

Графік 1 - Депозити сектору домашніх господарств за видами валют

Графік 2 - Депозити сектору домашніх господарств за строками

Депозити ІФК (інші фінансові корпорації) порівняно з попереднім місяцем зменшилися на 1.7 млрд. грн., або на 5.7%, - до 27.5 млрд. грн. насамперед за рахунок страхових корпорацій та недержавних пенсійних фондів, що характерно для початку кварталу. У річному обчисленні темпи їхнього приросту збільшилися до 26.9% порівняно з червнем 2014 року 20.0% [6].

Графік 3 - Депозити сектору нефінансових корпорацій за видами валют.

Графік 4 - Депозити сектору нефінансових корпорацій за строками.

3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДЕПОЗИТНОЇ БАЗИ БАНКІВ УКРАЇНИ

У банківській практиці України для налагодження депозитних послуг згідно з вимогами ринкової економіки велике значення має розробка і впровадження системи депозитних рахунків. До головних елементів цієї системи належать: форми депозитних розрахунків, режими здійснення депозитних операцій, порядок розміщення коштів на депозитах; умови їх вилучення, встановлення строків зберігання коштів, регулювання величини процентних виплат [7]. Ринок депозитних вкладів на сьогоднішній день достатньо насичений. Усі програми, які вимагає ринок, уже на ньому присутні. А ринок сьогодні вимагає лояльних умов і максимальних ставок. Тому нові високотехнологічні продукти поки що для нашої країни не актуальні. Це такі продукти, як комбінація банківських внесків зі страховими продуктами та інші складніші програми. Наприклад, в Україні не дуже активно працює програма довгострокових накопичувальних депозитів строком на 10 - 20 років, тобто на такому рівні, як це відбувається в розвинених європейських країнах. В Україні більше користуються попитом короткострокові депозити - строком до двох років. Безумовно, банки сьогодні можуть, виходячи зі своїх можливостей, запропонувати депозити строком на 10 років. Але, по-перше, процентна ставка по них буде нижча, ніж та, що існує по внесках строком на рік. По-друге, населення психологічно ще не готове до таких довгострокових внесків. Депозити серед населення, звичайно, потрібні, адже альтернатив не існує. Люди розуміють, що інфляція буде у будь-якому випадку - розмістять вони гроші на депозит чи ні. Але, помістивши гроші в банк, можна хоча б нівелювати вплив інформації і хоча б нічого не втратити [8].

Сьогодні депозити - це не спосіб заробітку, а швидше засіб зберегти те, що є, з найменшими втратами для себе. Хоча при високих відсотках заробити також можливо. Згідно з останніми дослідженнями, більшість принаймні отримує назад вкладені кошти, навіть якщо втрачає на відсотках [6].

Важливим чинником зростання обсягів депозитного ринку в Україні є зростання грошових доходів юридичних та фізичних осіб, що за умови відсутності фінансового ринку як альтернативи інвестування визначає депозитні вклади як головне джерело портфеля активів. За цих умов особлива увага звертається на фінансові аспекти діяльності банку. Забезпечення фінансової стабільності банку в сучасних умовах базується на використанні механізму банківського менеджменту, складовою якого є депозитна політика банку. Таким чином, ефективність управління та функціонування банку значною мірою визначається ефективністю реалізації депозитної політики. У кожній країні розробляються принципи регулювання і стимулювання банківського ринку. Час показує, що необхідно знаходити абсолютно нові підходи і банківські й фінансові інститути мають розглядатися не самі по собі, а як фундамент національної економіки. І з цієї точки зору стійкість фінансових інститутів, їх рентабельність буде найважливішим показником не лише для фінансової системи країни, а для економіки в цілому, тобто ефективність банківської системи має оцінюватися інтегрально - з погляду її функцій у національній або світовій економіці. Це радикально інший підхід до фінансово-банківської системи, який дасть можливість переглянути взаємозв'язок з реальним сектором економіки і домогосподарствами.

депозитний ринок банк процентний

ВИСНОВКИ

Дослідження ресурсів і ресурсної бази банку виявило, що необхідність залучення достатньої кількості ресурсів - це ключове завдання банку. Тому що достатня ресурсна база дозволяє банку здійснювати активні операції і отримувати прибуток, тобто досягати основної мети діяльності.

Отже, на даний момент формування банківських ресурсів через депозити є найбільш вигідним як для інвесторів, так і для самих банків. За умови розвитку економіки України, і банківської системи в тому числі, в тих тенденціях, в яких він відбувається зараз, депозити ще багато років залишаться основним джерелом формування банківських ресурсів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Стойко, О. Я. Банківські операції [Текст] : підруч. / ред. О. Я. Стойко. К. : КУНЕС, 2002 р. - 252 с.

2. Положення про порядок визначення та формування обов'язкових резервів для банків України [Електронний ресурс] / Постанова № 91 від 16.03.2006. НАУ-Online. - Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0312-06.

3. Савлук, М. І. Гроші та кредит [Текст] : підруч. / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін. ; за заг. ред. М. І. Савлука. - 4-те вид., перероб. і доп.- К. : КНЕУ, 2006. - 744 с.

4. Мещеряков, А. А. Формування та використання ресурсної бази банку [Текст] / А. А. Мещеряков // Фінанси України. - 2006. - № 3. - C. 89-94.

5. www.bank.gov.ua - офіційний сайт НБУ.

6. Кириленко В. Депозитна політика комерційного банку/ В. Кириленко / Банківська справа. - 2005. - № 2. - С. 42-50.

7. Ковшар А. І. Шляхи удосконалення депозитної політики на сучасному етапі / А. І. Ковшар // Фінанси України. - 2011. - № 7. - С. 42-45.

Размещено на Allbest.ru