Банківське кредитування фізичних осіб

Оригінали кредитного кредитної справи, зберігаються у архіві банку, в спеціально призначеному сховищі. Також кредитний договір переводиться у електронний вигляд.

На підставі підписаних документів, спеціальних розпоряджень бухгалтерії, наданих кредитним підрозділом банку, працівники бухгалтерії в автоматизованому режимі здійснюють операції, що пов'язані з видачею кредиту, нарахуванням та сплатою процентів, комісійної винагороди.

Протягом всього терміну дії кредиту (до остаточного погашення) працівники банку, здійснюють супровід кредиту, тобто контроль та нагляд за виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором:

- перевірка цільового використання коштів;

- перевірка наявності та вартості заставного майна;

- оцінка фінансового стану позичальника;

- контроль за своєчасним погашенням кредиту та відсотків за ним;

- оцінка якості кредитної заборгованості.

Перевірка цільового використання кредиту здійснюється за кредитами наданими у розмірі понад 50 тис. грн

Працівник кредитного відділу ще на стадії надання кредиту позичальнику в безготівковому порядку проводить перевірку цільового використання (відповідності платіжних документів, що надав позичальник для сплати за призначенням вказаним у кредитному договорі).

Цільове використання коштів що надані позичальнику у готівковій формі, згідно кредитної політики ПАТ «Дельта Банк» не прослідковується, це можна розцінювати, як негативний момент, оскільки наступний вид кредитування є більш ризикованим, тому що не несе під собою забезпечення, а також тому що неможливо прослідкувати чи насправді відбувається цільове використання кредитних коштів.

За цільовими кредитами, перевірка стану якості заставного майна відбувається одноразово, та в подальшому не проводиться.

Кредитний працівник протягом всього періоду дії кредиту здійснює контроль за своєчасністю погашення кредиту та відсотків, відслідковує та попереджує виникнення негативні моменти, щодо погашення кредиту, а саме:

- відповідність погашення графіку платежу;

- своєчасність сплати процентів;

- контроль за погіршенням фінансового стану позичальника, контроль за достовірністю інформації щодо фінансового стану;

- наявність інформації, щодо фінансового стану позичальника, отриманої службою безпеки банку від третіх осіб, яка може бути негативно оціненою.

За умови, якщо працівниками кредитного відділу виявлені ознаки невідповідності критеріям, що перелічені вище, кредитний працівник, зобов'язаний:

- проінформувати службу безпеки, та керівника, щодо можливості появи проблемної заборгованості;

- направити позичальнику лист з інформацію про прострочену кредитну заборгованість та відсотки за нею, та про необхідність її термінового погашення;

- виявити заходи, що є необхідними для своєчасного погашення кредитної заборгованості та відсотками.

За умови якщо банком виявлено порушення, яке не передбачене в умовах кредитного договору, банк може застосувати санкції, які описані в відповідному пункті кредитної угоди.

Якщо позичальник не виконує вимоги, щодо погашення кредиту за кредитним договором починається правова робота відповідно до діючого законодавства України, та відбуваються заходи, щодо погашення кредиту, шляхом реалізації заставного майна.

ПАТ «Надра Банк» надає кредити на придбання нерухомості, автомобілів та товарів.

Останнім часом зростає роль банківського кредитування населення під заставу нерухомості.

Іпотека може бути встановлена на нерухоме майно, яке заставодавець має право продавати або відчужувати в інший спосіб. До об'єктів іпотеки належать:

- підприємства, будівлі, споруди та інше нерухоме майно, що використовується у підприємницькій діяльності;

- житлові будинки і квартири;

- дачі, садові будинки, гаражі й інші споруди споживчого призначення;

- земельні ділянки.

Об'єкт (предмет) іпотеки має належати заставодавцю на правах власності або повного господарського розпорядження. Застава нерухомого майна передбачає укладення угоди про іпотеку у вигляді заставної.

Аванс при кредитуванні нерухомості не може бути меншим 50 % вартості нерухомості, що купується. В якості кредитних коштів при іпотечному кредитуванні банк надає кредити або ж встановлює кредитні ліміти на пластикові картки. Кошти надаються перерахуванням на рахунок фізичної особи, яка купує нерухомість або ж безпосередньо фізичній особі, яка її продає. Максимальний розмір кредиту не повинен перевищувати 50 % від ринкової вартості нерухомості, що купується. Ринкова вартість нерухомості визначається експертом кредитного підрозділу банку і фіксується в експертному заключенні.

Процентна ставка встановлюється відповідно до процентних ставок затверджених рішеннями Кредитного комітету Банку.

Забезпеченням повернення позичених коштів являються нерухомість, що купується фізичною особою, а також договір покупця юридичної особи, що здійснює операції з нерухомістю. У відповідності до цього договору юридична особа зобов'язується погасити заборгованість фізичної особи, яка купує нерухомість, перед банком у випадку невиконання фізичною особою своїх зобов'язань.

Погашення кредиту і процентів може відбуватись шляхом внесення готівки в касу банку, перерахуванням коштів з рахунку фізичної особи, яка купує нерухомість, відповідно до умов кредитного договору.

Схема процесу кредитування нерухомості.

1. Юридична особа, що здійснює операції з нерухомістю та Банк заключають договір про спільне обслуговування клієнтів.

2. Юридична особа здійснює підбір клієнтів (покупця і продавця) нерухомості та інформує їх про основні вимоги при наданні Банком іпотечного кредиту та власні послуги.

3. Продавець надає юридичній особі необхідні документи на продавану нерухомість.

4. Юридична особа здійснює оцінку об'єкта нерухомості й експертизу наданих документів.

5. Юридична особа надає у кредитний підрозділ Банку експертну оцінку об'єкта нерухомості.

6. Юридична особа направляє Покупця в Банк. Покупець заповнює заявку встановленого зразка на надання іпотечного кредиту.

7. Відповідальний кредитний працівник Банку здійснює оцінку фінансового стану позичальника на підставі заявки наданої Покупцем. Кредитний підрозділ Банку проводить незалежну експертну оцінку продаваної нерухомості й остаточно визначається із сумою кредиту.

8. Після узгодження видачі кредиту всіма службами банку Протокол узгодження підписує відповідальна особа, що має повноваження щодо ухвалення рішення про видачу кредиту.

9. При прийнятті позитивного рішення про видачу кредиту Банк інформує про це Покупця і юридичну особу.

10. Покупець, Продавець і юридична особа оформляють у нотаріуса договір купівлі-продажу нерухомості між Продавцем і Покупцем. Покупець перед оформленням договору передає Продавцю аванс у розмірі 50% вартості нерухомості.

11. Банк і Покупець оформляють і підписують кредитні документи.

12. Юридична особа підписує тристоронній договір поручительства з Банком і Покупцем про тім що юридична особа є поручителем по фінансових зобов'язаннях Покупця перед Банком.

13. Банк відкриває Покупцю і Продавцю поточні рахунки фізичних осіб у відповідності з встановленим порядком.

14. Покупець підписує договір-доручення для перерахування коштів з рахунка Покупця на поточний рахунок Продавця.

15. Оформлений договір закупівлі-продажу реєструється юридичною особою у МБТІ, а також оформляється довідка-характеристика на продану нерухомість для подальшого висновку договору застави.

16. Банк і Покупець оформляють у Нотаріуса договір застави на придбану Покупцем нерухомість на користь банку.

17. Одночасно з висновком договору застави Покупець зобов'язаний застрахувати придбану нерухомість на суму кредитного договору включаючи відсотки за весь термін користування кредитом на користь банку за умови, що страхова сума не буде перевищувати ринкову вартість нерухомості.

18. Кошти з рахунка Покупця на підставі договору-доручення перелічуються на поточний рахунок Продавця з призначенням платежу переклад засобів фізичній особі.

19. Порядок погашення заборгованості за кредитом.

- відсотки за користування кредитом - щомісяця:

- сума основного боргу щомісяця рівними частками.

Відсотки нараховуються прості на залишок заборгованості за кредитом.

20. У випадку неповернення Покупцем у термін суми основного боргу по кредиту чи відсотках за використання кредиту і прийнятті у встановленому порядку кредитним комітетом рішення про звертання стягнення на предмет застави Банк передає Нотаріусу для здійснення виконавчого напису наступні документи: розрахунок заборгованості, копію кредитного договору, оригінал договору застави і повідомляє Агента письмово про невиконання фінансових зобов'язань Покупця перед Банком, з вимогою погасити заборгованість.

21. Відповідальний співробітник банку разом з юридичною особою здійснюють наступні заходи:

- звертаються до районного державного виконавця з договором застави на який проставлена виконавчий напис нотаріуса;

- державний виконавець приймає рішення у відповідності з законодавством.

22. Після реалізації закладеного майна погашається заборгованість Покупця перед Банком у повному обсязі включаючи заборгованість по сумі основного боргу, відсотки за користування кредитом (кредитним лімітом), штрафи і пені.

23. При повному погашенні заборгованості за кредитом до закінчення терміну дії термінового депозиту юридична особа може затребувати засоби що знаходяться на внеску.

Організація видачі кредитів населенню для купівлі автомобілів.

Для отримання кредиту фізична особа повинна надати в банк такі документи:

1) Анкета-заява на надання кредиту/установлення кредитного ліміту.

2) Копія паспорта.

3) Копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.

4) Договір закупівлі-продажу.

Після одержання Повідомлення Банку про згоду надання засобів і перерахування згідно договору закупівлі-продажу:

1) Свідчення про реєстрацію автомобіля в органах ДАІ.

2) Договір страхування автомобіля (поліс) на користь Банку, як предмета застави і документ, що підтверджує оплату страхових платежів.

3) Документ, що підтверджує внесення часткового платежу (авансу).

Документи надані Покупцем:

1) Довідка з місця роботи про доходи за останні 6 місяців.

2) Згода чоловіка (дружини) на передачу автомобіля в заставу Документи заповнювані Банком:

1) Розрахунок Банком фінансового стану Покупця.

2) Письмове повідомлення Банку про можливість надання засобів Покупцю і їхнє перерахування в оплату за договором купівлі-продажу автомобіля.

3) Кредитний договір / Договір про відкриття карткового рахунку і встановленні кредитного ліміту.

4) Договір застави.

Безпосередньо етапи кредитування в ПАТ «Надра Банк» наступні:

1. Банк укладає з Продавцем договір про співробітництво.

2. Покупець заповнює заявку на надання кредиту. Банк розглядає можливість кредитування (установлення кредитного ліміту).

3. При позитивному рішенні про видачу кредиту Банк інформує про це Покупця і Продавця офіційним повідомленням.

4. Покупець і Продавець укладають договір закупівлі-продажу. Позичальник-покупець здійснює авансовий (частковий) платіж Продавцю.

5. Продавець укладає з Покупцем договір на збереження автомобіля до повної оплати цю вартості.

6. Продавець разом з Покупцем реєструє автомобіль в органах ДАІ.

7. Покупець і Банк укладають кредитний договір з умовою видачі кредиту після висновку договорів: застави автомобіля в забезпечення зобов'язань за кредитним договором, а також Договору страхування автомобіля на користь Банку і надання Банку доказу сплати страхового платежу.

8. Позичальник-покупець і Банк укладають договір застави і засвідчують його в нотаріуса.

9. Полягає договір страхування автомобіля на користь "Приватбанку".

10. Банк робить видачу кредиту. Покупець робить повний розрахунок із Продавцем за автомобіль.

11. Продавець передає автомобіль Покупцю зі збереження по акті прийому-передачі.

Як правило, максимальна сума кредиту на одного позичальника встановлюється індивідуально. Розмір авансу коливається від 30 % до 70 %. Кредитні кошти надаються Покупцю шляхом перерахування їх на рахунок Продавця або ж встановлення кредитного ліміту на пластикову карту.

Погашення Покупцем заборгованості по кредиту здійснюється:

- відсотки за користування кредитом - щомісяця

- сума кредиту (кредитного ліміту) щомісяця рівними частками

Відсотки нараховуються прості на залишок заборгованості за кредитом. Для стимулювання менеджерів автосалонів передбачається виплата винагороди в розмірі 1 % річних, що становить 0,79 % від суми кредиту.

Організація видачі кредитів населенню для купівлі товарів довгострокового користування.

Останнім часом продаж товарів в кредит стає дуже популярним. На відміну від попередніх видів кредитування, продажі товарів в кредит розрахований для середнього класу.

Термін кредиту, як правило, становить 1 рік. Покупець отримує кредит для купівлі товару в розмірі не більше як 50 % його вартості.

Порядок взаємодії клієнта, продавця і банку при кредитуванні:

- Банк укладає з Продавцем договір про співробітництво;

- Покупець вибирає потрібний йому товар, знайомиться з умовами розстрочки і переліком документів для банку, резервує обраний товар терміном на два банківських дні. Покупцю видасться договір купівлі-продажу у 3-х екземплярах не підписаний продавцем, і довідка з торгової крапки з підписом і печаткою;

- Покупець з документами звертається в прилегле відділення банку, що здійснює операції кредитування і заповнює заявку;

- Для підтвердження даних про себе позичальник представляє довідку з місця роботи, у якій зазначена його заробітна плата;

- Здійснюється розрахунок фінансового стану позичальника, і при дотриманні умови, коли платіжний баланс родини з урахуванням кредиту й інших обов'язкових платежів залишається позитивним, оформляється договір застави товару, що здобувається, що нотаріально не завіряється і кредитний договір;

- Позичальнику відкривається поточний рахунок, на який він вносить наявними свій внесок. Кредитні засоби також вносяться у виді наявних на цей рахунок, і здійснюється оплата товару на розрахунковий рахунок продавця;

- Позичальник з копією платіжного доручення направляється до продавця і закінчує оформлення документів у торговій точці, договір купівлі продажу, дата даного договору - не пізніше дати договору застави.

Враховуючи, що при кредитуванні фізичних осіб для купівлі товарів довгострокового користування основною умовою являється щомісячне погашення рівними частинами основної суми кредиту і процентів, необхідно ретельно стежити за всіма платежами клієнта по погашенню боргу і у випадку затримки платежу на термін більше 30-ти днів і одразу ж реагувати шляхом отримання назад товару, передачі його продавцю та реалізації на комісійній основі.

Відділ споживчого кредитування Банку служить сприянню короткостроковій і середньостроковій прибутковості Банку, вимірюваної прибутком на інвестований капітал.

Предметом відділу є:

- споживчий кредит - кредит, який видається як в національній, так і в іноземній грошовій одиниці фізичним особам -резидентам України на придбання споживчих товарів та послуг і який повинен бути повернений, згідно з умовами кредитного договору;

- кредитний ліміт - сума грошових коштів, яку банк надає в тимчасове користування власникові пластикової картки на умовах терміновості, зворотності і платності. Можливе надання як національної, так і в іноземній валютах.

При кредитуванні з власних ресурсів, Банк дотримується думки, що депозит є основним джерелом коштів тільки для коротко-і середньострокових кредитів, які надаються таким чином, щоб Банк міг виконати свої зобов'язання вразі непередбаченого вилучення вкладів.

ПАТ «UniCredit Bank Ukraine» при кредитуванні фізичних осіб віддає перевагу працівникам підприємств і фірм, перебувають на обслуговуванні в банку, а також клієнтам, які мають позитивну клієнтську історію роботи з банком.

Аналіз фінансового стану Позичальника є одним з основних елементів у процесі кредитного аналізу.

Основними критеріями високої кредитоспроможності фізичної особи є:

- стійкі позитивні грошові потоки, підтверджені документально, з врахуванням перспективи на шість місяців;

- високі моральні якості;

- стабільність стосунків у сім'ї та на роботі;

- якісне забезпечення кредиту.

Банк використовує як забезпечення заставу, поручительство, гарантію. Завдання кредитного працівника - переконатися, що всі кредити забезпечені, в разі застави, майно застраховано Прийнятна абсолютна і відносна вартість застави повинна підтримуватися протягом усієї дії кредитного договору, беручи до уваги, як можливе зменшення вартості, так і зменшуваний розмір основної суми кредиту в разі проведення планового погашення кредиту. Всі клієнти, зобов'язані надавати прийнятний заставу для отримання кредиту. Бланкові кредити можуть надаватися на короткі терміни (не більше 2-х років) клієнтам з відмінним фінансовим становищем і кредитною історією. Частка бланкових кредитів - небільше 5% від загального обсягу кредитного портфеля.

Кредитний портфель банку класифікований відповідно до вимог за такими групами ризику: стандартні; під контролем; субстандартні; сумнівні; безнадійні.

У відношенні проблемних кредитів Банк застосовує наступні правила:

- кредитний Комітет встановлює обсяг резервування для проблемних кредитів;

- оцінка страхового резерву проводиться відповідно до вимог НБУ щодо проблемних кредитів з урахуванням забезпечення;

- кредити класифіковані Банком як безнадійні, списуються за рахунок страхового резерву і виносяться на позабалансові рахунки, після чого проводиться робота по поверненню заборгованості протягом 3 років;

- відпрацювання проблемних кредитів ведеться згідно із затвердженим внутрішнім становищем.

Основні принципи, які необхідно суворо дотримуватися - платність, терміновість, зворотність, забезпеченість, цільова спрямованість, територіальність і персональна відповідальність.

Платність - видача позикових коштів здійснюється на певних кредитним договором умовах оплати банку процентного доходу позичальником за користування кредитними ресурсами.

Терміновість - видача коштів позичальнику здійснюється на строго визначений договором строк.

Повернення - за умовами договору позичальник зобов'язується в обумовлений термін повернути позикові кошти в повному обсязі, включаючи плату за використання ресурсів і всі можливі нараховані штрафні санкції.

Забезпеченість - засоби позичальникові видаються тільки за умови надання їм у розпорядження банку на термін договору ліквідних активів, за рахунок яких банк буде в змозі, при неможливості виконання зобов'язань позичальником, в короткі терміни погасити борг за рахунок активів позичальника.

Цільове використання - кредити видаються тільки на конкретну мету. Тільки за наявності такої банк в змозі простежити законність використання наданих позичальникові ресурсів, що в комплексі з якісною опрацюванням питань фінансового аналізу, механізмів і джерел погашення заборгованості дає практично повну гарантію своєчасного повернення коштів.

Перелік напрямів цільового використання споживчих кредитів визначається сутністю операції, тобто задоволення потреб населення, наприклад:

а) придбання товарів тривалого користування (меблі, побутова техніка);

б) придбання транспортних засобів;

в) придбання товарів народного споживання;

г) цільові потреби (лікування, навчання народження дітей, відпочинок, і т.д.);

д) будівництво.

Таким чином, механізм споживчого кредитування розглянутими банківськими установами населення досить комплексно охоплює всі стадії надання та обслуговування кредиту та направлений на швидке реагування на потреби клієнта, а також на можливі ризики у ході кредитування. Однак, при дослідженні систем споживчого кредитування було виявлено, що банківськими установами недостатньо об'єктивно враховуються ризики, пов'язані з вартістю та ліквідністю кредитного забезпечення. Вважаю, що доцільним є вдосконалення підходів до оцінки заставного майна з кредитами, виданими фізичним особам, що дозволить банківській установі знизити ризики кредитування у майбутньому.

2.3 Оцінка ефективності операцій банку зі споживчого кредитування

Проведемо детальний аналіз кредитування фізичних осіб у складі кредитного портфеля банків.

Аналіз кредитування фізичних осіб проводиться за напрямками кредитування, за також за видами наданих кредитів, за видами валют, за ступенем ризику, за строками надання, видами забезпечення та ін.

На першому етапі аналізу визначимо загальний обсяг кредитування фізичних осіб досліджуваними банківськими установами у 2011-2013 рр. та його частку у кредитному портфелі (додаток Б).

Аналіз результатів розрахунку абсолютних та відносних показників свідчить про те, що протягом досліджуваного періоду кредитний портфель фізичних осіб досліджуваних банків мав тенденцію до стрімкого зростання. У 2011-2013 рр. у ПриватБанку він зріс на 124,4%, у Дельта Банку- 213,8%, у Райффайзен Банку Аваль - 82,9%, в Укрсоцбанк - 91,5%, в Надра Банку - 100,1%. Це свідчить про позитивні зрушення в банківському секторі, збільшення кількості позичальників та покращення рівня їх життя. У загальній динаміці кредитного портфелю також спостерігалось суттєве підвищення (додаток Б).

Наступним етапом аналізу кредитування фізичних осіб є дослідження його структури за різними ознаками: видами, строками кредитування, валютою кредитування тощо.

В додатку Б представлено аналіз кредитування фізичних осіб аналізованими банками у 2011-2013 рр. за видами та строками виданих кредитів, з якої видно, що протягом усього досліджуваного періоду в кредитній діяльності банку переважають кредити, що відносяться до напрямку споживчого кредитування, та переважно спостерігається збільшення їх абсолютного обсягу в динаміці. Так, у звітному 2013 р. сума виданих кредитів на споживання зросла в ПриватБанку та Дельта Банку, що свідчить про посилення кредитної політики банку у даному напрямку з метою отримання високого доходу разом з підвищеним ризиком. В інших банках хоча й існує тенденція до скорочення споживчого кредитування, але з часом вона уповільнюється, що пов'язано із відносною стабілізацією на ринку банківських послуг після фінансової кризи.

Також слід відмітити позитивну тенденцію щодо динаміки абсолютних показників кредитування за іншими видами: зростання іпотечного кредитування у кредитному портфелі всіх банків, окрім Надра Банку, у 2013 р. порівняно з 2011. Слід також зазначити, що їх частка у загальному обсязі кредитування фізичних осіб у протягом досліджуваного періоду залишалась практично незмінною. На відміну від позитивної динаміки змін за іншими кредитами, спостерігається стагнація на ринку іпотечного кредитування.

Проаналізувавши забезпечення за кредитами фізичних осіб, можна зробити висновок, що для банків ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Дельта Банк» найбільш поширеними є бланкові кредити, частка яких у структурі кредитного портфелю банків складає мінімум 70%. Значно менший відсоток кредитів забезпечені нерухомим майном - від 10 до 25%. Укрсоцбанк віддає перевагу нерухомому майну в якості забезпечення (до 80% кредитного портфелю фізичних осіб) та гарантіям і поручительствам (від 13 до 16% кредитного портфелю). Такі банки, як Райффайзен Банк Аваль і Надра, не мали стабільності в своїй політиці стосовно кредитного забезпечення. Райффайзен Банк Аваль майже припинив бланкове кредитування фізичних осіб у 2013 році порівняно з 2014 (74% і 5% відповідно), а Банк Надра різко збільшив обсяги наданих кредитів без забезпечення (14% і 83% відповідно).

Найменш популярним видом забезпечення є депозити та цінні папери, частка забезпечення якими у всіх банків становить менше 1%.

Суми кредитів у розрізі видів забезпечення та структура кредитного портфелю за видами забезпечення наведена у додатку Г і додатку Д відповідно.

Наступним етапом аналізу кредитування фізичних осіб є дослідження наданих кредитів за видами валют, що можна спостерігати у додатку Ж.

Щодо розподілу наданих банком кредитів у 2011-2013 рр. за видами валют, то ПриватБанк та Дельта Банк переважно кредитували в гривні (від 87% до 92% в загальному обсязі наданих кредитів). Райффайзен Банк Аваль кредитує як у гривні, так і в іноземній валюті (коливання частки не значні і складають від 40 до 60%). У Надра Банку та Укрсоцбанку найбільш питому вагу протягом досліджуваного періоду займають кредити, надані у іноземній валюті (61% і 82% відповідно у 2013 році), але спостерігається зменшення цього показника як в динаміці, так і у структурі кредитів наданих фізичним особам.

Варто відзначити, що протягом досліджуваного періоду в ПриватБанку та Дельта Банку зростає частка кредитів у національній валюті, при цьому абсолютний обсяг таких кредитів також зростає. У Приватбанку 95% кредитного портфелю у 2013 р. порівняно з 73% у 2011 р., у Дельта Банку відповідно 87% і 62%. Дана тенденція просліджується і в інших досліджених банках, однак у них частка гривневих кредитів менша. Це пояснюється зростанням довіри позичальників до національної валюти внаслідок потрясінь на ринку іпотечного кредитування у іноземній валюті у зв'язку із стрімким зростанням їх курсу.

Отже, проведений аналіз кредитного портфелю фізичних осіб комерційних вітчизняних банків дозволив зробити висновок, що організація кредитного процесу банків може вважатися задовільною, адже попри суттєвий вплив негативних факторів впливу, що мають макроекономічне походження, банки намагаються підтримувати свої позиції, змінюючи кредитну лінійку з метою мінімізації ризику по ряду напрямків кредитування з підвищеним ступенем ризику. Характеризуючи якісні властивості змін у структурі кредитних портфелів банків, слід зауважити, що вони відбуваються відповідно до загальноекономічних змін у економіці держави та мають, таким чином, об'єктивний характер.

Висновки до розділу 2

1. Механізм споживчого кредитування розглянутими банківськими установами населення досить комплексно охоплює всі стадії надання та обслуговування кредиту та направлений на швидке реагування на потреби клієнта, а також на можливі ризики у ході кредитування. Однак, при дослідженні систем споживчого кредитування було виявлено, що банківськими установами недостатньо об'єктивно враховуються ризики, пов'язані з вартістю та ліквідністю кредитного забезпечення. Доцільним є вдосконалення підходів до оцінки заставного майна з кредитами, виданими фізичним особам, що дозволить банківській установі знизити ризики кредитування у майбутньому.

2. Аналіз результатів розрахунку абсолютних та відносних показників кредитного портфелю фізичних осіб досліджуваних банків показав тенденцію до стрімкого зростання. У 2011-2013 рр. у ПриватБанку він зріс на 124,4%, у Дельта Банку- 213,8%, у Райффайзен Банку Аваль - 82,9%, в Укрсоцбанк - 91,5%, в Надра Банку - 100,1%. Це свідчить про позитивні зрушення в банківському секторі, збільшення кількості позичальників та покращення рівня їх життя.

3. Підходи банків до структури кредитного портфелю у розрізі забезпечення, розділились. Частка бланкових кредитів у структурі кредитного портфелю ПриватБанку і Дельта Банку складає мінімум 70%. Значно менший відсоток кредитів забезпечені нерухомим майном - від 10 до 25%. Укрсоцбанк віддає перевагу нерухомому майну в якості забезпечення (до 80% кредитного портфелю фізичних осіб) та гарантіям і поручительствам (від 13 до 16% кредитного портфелю).

4. Райффайзен Банк Аваль і Надра, не мали стабільності в своїй політиці стосовно кредитного забезпечення. Найменш популярним видом забезпечення є депозити та цінні папери, частка забезпечення якими у всіх банків становить менше 1%. Тому можна стверджувати, що політика банку та вимоги до застави є індивідуальними і впливають на розробку пропозицій щодо підвищення ефективності їх діяльності.

5. Щодо розподілу наданих банком кредитів у 2011-2013 рр. за видами валют, то ПриватБанк та Дельта Банк переважно кредитували в гривні (від 87% до 92% в загальному обсязі наданих кредитів). Райффайзен Банк Аваль кредитує як у гривні, так і в іноземній валюті (коливання частки не значні і складають від 40 до 60%). У Надра Банку та Укрсоцбанку найбільш питому вагу протягом досліджуваного періоду займають кредити, надані у іноземній валюті (61% і 82% відповідно у 2013 році), але спостерігається зменшення цього показника як в динаміці, так і у структурі кредитів наданих фізичним особам.

6. Варто відзначити, що протягом досліджуваного періоду в кредитних портфелях зростає частка кредитів у національній валюті, що пояснюється зростанням довіри позичальників до національної валюти внаслідок потрясінь на ринку іпотечного кредитування у іноземній валюті у зв'язку із стрімким зростанням їх курсу

7. Організація кредитного процесу банків може вважатися задовільною, адже попри суттєвий вплив негативних факторів впливу, що мають макроекономічне походження, банки намагаються підтримувати свої позиції, змінюючи кредитну лінійку з метою мінімізації ризику по ряду напрямків кредитування з підвищеним ступенем ризику. Характеризуючи якісні властивості змін у структурі кредитних портфелів банків, слід зауважити, що вони відбуваються відповідно до загальноекономічних змін у економіці держави та мають, таким чином, об'єктивний характер.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ КРЕДИТУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

3.1 Формування скорингової системи як засіб зниження ризику при видачі кредитів

Незалежно від якості кредитного портфеля та методів, які застосовуються при управління кредитним ризиком, усі банки тією чи іншою мірою стикаються з проблемами неповернення кредитів.

Проблемними кредитами називають такі, за якими своєчасно не проведені один чи кілька платежів, значно знизилась ринкова вартість забезпечення, виникли обставини, за яких банк матиме сумнів щодо повернення позики [26].

Проблемний актив це:

- прострочена і сумнівна кредитна заборгованість;

- прострочена вексельна заборгованість;

- дебіторська заборгованість, яка виникла на основі договору, в т.ч. по картковим рахунком з терміном прострочки більше 90 днів;

- дебіторська заборгованість, яка виникла на основі договору з терміном знаходження на балансі більше року;

- виконані банком позабалансові зобов'язання (авалі, гарантії), за які банку не надійшла компенсація в термін, визначений договором.

Безнадійний актив - це актив, степінь ліквідності якого оцінюється на рівні, близькому до нуля і який відрізняється від інших активів за наступними ознаками:

- в наявності є документи, що підтверджують факт визнання дебітора банкротом;

- дані про відсутність дебітора (позичальник ховається чи знаходиться в розшуку, позичальник являється недієздатним чи померлим, виїзд на ПМЖ в іншу країну, ін.);

- забезпечення відсутнє або неліквідне.

Проблемними, насамперед, можуть стати кредити, ризик по яких є підвищеним. Досвідчений працівник банку може ще на ранній стадії помітити ознаки процесу фінансових труднощів, що зароджуються, та вжити заходів до виправлення ситуації і захисту інтересів банку[28].

Сигнали раннього попередження про наявність фінансових труднощів у позичальника систематизовано та наведено у вигляді схеми (рис. 3.1).

Рис. 3.1 Сигнали раннього попередження про наявність фінансових труднощів у позичальника

При наявності вказаних або схожих подій необхідно, щоб співробітник відділу споживчого кредитування ініціював програму активного моніторингу діяльності позичальника.

Кредитний портфель банку служить головним джерелом його доходів і одночасно головним джерелом ризику при розміщенні активів. Від структури і якості кредитного портфеля в значній мірі залежить стійкість банку, його репутація, фінансові результати. Таким чином, банки ведуть чіткий контроль за якістю позичок у портфелі, проводять незалежну експертизу, виявляють випадки відхилення від прийнятих стандартів і мети кредитної політики банку, аналізують склад портфеля з метою виявлення надмірної концентрації кредитів у певних галузях чи у окремих позичальників, проблемних позичок тощо.

Оскільки за кожним кредитом існує ризик непогашення боргу через непередбачені обставини, банк прагне видавати кредити найбільш надійним клієнтам. Однак він не повинний упускати можливостей розвивати свої позичкові операції і за рахунок надання кредитів, пов'язаних з підвищеним ризиком, оскільки вони приносять більш високий дохід. З огляду на пропорційну залежність між рівнями ризику і прибутковості позичкових операцій, банк повинний будувати свою кредитну політику так, щоб забезпечувався баланс між обережністю і ризикованістю. Надмірна обережність позбавляє банк багатьох прибуткових можливостей, а надмірна ризикованість створює погрозу втрати не тільки дохід від відсотків, але і позичені кошти.

Відомо, що зарубіжні банки, вивчаючи репутацію індивідуальних позичальників, використовують метод кредитного скорингу, пристосовуючи його до особливостей банку і характеру банківського законодавства країни. Техніка кредитного скорингу була розроблена американським економістом Д. Дюраном на початку 1940-х років і використовує такі коефіцієнти при нарахуванні балів [26]:

1. Вік: 0.1 бала за кожний рік понад 20 років (максимум 0.30);

2. Стать: жінка - 0.40; чоловік - 0;

3. Термін проживання: 0.042 за кожний рік проживання в даній місцевості (максимум 0.42 бала);

4. Професія: 0.55 - за професію з низьким ризиком. 0 - за професію з високим ризиком і 0,16 - для інших професій;

5. Робота в корпорації: 0,21;

6. Стаж: 0,059 - за кожний рік праці в даній корпорації (максимум - 0.59 бала);

7. Фінансові показники: 0,45 - за наявність банківського рахунку; 0.35 за володіння нерухомістю; 0.19 - при наявності страхового поліса із страхування життя.

Межа, що розділяє "хороших" і "поганих" клієнтів, - 1,25 бала. Клієнт, котрий набрав більше ніж 1,25 бала, вважається кредитоспроможним, і - навпаки. Модель скорингу дозволяє провести експрес-аналіз у присутності клієнта за його заявою на кредит.

Сам скоринг здійснюється за допомогою скорингової моделі, тобто своєрідних вагів, які зважують математично виражені характеристики позичальника, що впливають на його здатність вчасно розплатитися кредитором.

Оскільки в основі кредитного скорингу лежать статистичні закони, це означає в процесі скорингу можливі помилки з певною часткою ймовірності. І якщо ця помилка виникає, то або банк втрачає свої гроші, або позичальникові помилково відмовляють у видачі кредиту. І банк знову ж таки втрачає гроші, які міг би у вигляді відсотків. А позичальник, що не відбувся, природно, не отримує потрібний йому кредит.

Необхідно зробити важливе доповнення: все вищесказане стосується виключно кредитування фізичних осіб. Принципових відмінностей між іпотечним, авто і споживчим експрес-кредитуванням немає. Відмінність полягає тільки в тому, що в першому і другому випадку позичальника вивчають набагато пильніше, ніж в третьому випадку. Це і не дивно: чим з більшою сумою банку треба розлучитися, тим більше повинна бути його упевненість в тому, що він отримає свої гроші назад.

Існує декілька різновидів скорингу. Розглянемо основні з них [17].

Application-скоринг - оцінка кредитоспроможності позичальників для отримання кредиту. Саме цей вид є основним бар'єром для багатьох потенційних позичальників. Якщо по Application-скорингу позичальник не набрав необхідної кількості балів, то йому відмовляють в отриманні кредиту або пропонують інші умови, зменшуючи суму або збільшуючи відсотки.

Fraud-скоринг - оцінка вірогідності шахрайства потенційного позичальника. Часто шахраї намагаються отримати кредит, і звичайно не мають ані найменшого бажання потім повернути отримані гроші. Намагаючись оминути перший тип скорингу, шахраї створюють образ ідеального позичальника. В рамках Fraud-скорингу виконуються численні процедури, що відсікають шахраїв. Природно, в кожному банку Fraud-скоринг реалізований по-своєму і його механізм складає комерційну таємницю.

Collection-скоринг - визначення пріоритетних справ і напрямів роботи відносно позичальників, стан кредитного рахунку яких класифікований як „незадовільний". Тобто, по суті, Collection-скоринг - це механізм роботи з простроченою заборгованістю. Якщо позичальник затримує виплати по кредиту, то банк починає ним працювати, м'яко нагадуючи про необхідність погасити борг. Чим більше часу, тим наполегливішим стає банк. І так до тих пір, поки справа про неоплачений кредит не опиняється в суді або колекторському бюро, що спеціалізується на роботі з подібною заборгованістю [37, с.35].

Виходячи з існуючих моделей оцінки кредитного ризику за допомогою кредитного скорингу можна зробити висновок, що дану модель можна адаптувати під особливості фізичних осіб-клієнтів конкретного банку.

Для банку ПАТ КБ «Дельта Банк» запропоновано автоматизувати процес видачі кредитів фізичних осіб з використанням методу скорингу.

Спираючись на історію минулих років, можна створити математичну скорингову модель оцінки ризику при видачі кредиту фізичній особі і на основі анкетних даних позичальника ухвалити рішення про видачу кредиту (див. рис. 3.2.).

Рис 3.2 Модель ухвалення рішення про видачу кредиту

Таким чином було з'ясовано, що кредитний скоринг є на сьогоднішній день найбільш перспективним методом оцінки кредитного ризику, яка є достатньо гнучкою.

Водночас, система кредитного скорингу - це складна комп'ютерна програма, що дозволяє проводити оцінку позичальника і подальшу роботу з ним в автоматичному режимі. В Україні швидкими темпами формувався ринок програмно-технічних комплексів, що автоматизували різні сфери діяльності банків. Тому банківський сектор економіки України на сьогодні виявився чи не найбільший щодо використання в повсякденній практиці найсучасніших інформаційних технологій. Використання автоматизованих банківських систем дозволяє банкам скоротити витрати і час на обслуговування клієнтів, контролювати виконання банківських операцій у реальному масштабі часу, приймати обґрунтовані рішення у найкоротший термін, що впливає на якість роботи і конкурентоздатність банківських установ. Таким чином, інформаційні системи і технології є невід'ємною частиною будь-якого підрозділу як Національного банку України, так і комерційних банків.

Утім, українських банків, де діє спеціалізована скорингова система, що підтримує всі типи скорингу, поки небагато. Але переваги, які отримує позичальник і банк, якщо банк використовує таку систему, очевидні.

Варто зазначити, що оцінка кредитної заявки здійснюється практично миттєво. Деякі системи здатні здійснювати скоринг швидкістю до 200 заявок на секунду. Звичайно, це не означає, що кредит видадуть за одну двохсоту секунди. Все одно інформація перевірятиметься людьми, адже багато бізнес-процесів, що йдуть в банку при кредитуванні фізичних осіб, практично неможливо автоматизувати. Але ухвалити рішення за 2-3 хвилини в споживчому кредитуванні, де суми не великі і грає роль швидкість - це реально. Особливо коли йдеться про відділення банку, розташоване, наприклад, в супермаркеті електроніки. Дані методики можуть бути корисними для банків, орієнтованих на споживче кредитування фізичних осіб, до яких належать у більшій мірі ПриватБанк та Дельта Банк.

3.2 Рекомендації з оцінки ефективності кредитного забезпечення в комерційних банках України

Під формою забезпечення банківської позички слід розуміти конкретне джерело погашення боргу, юридичне оформлення права кредитора на його використання, організацію контролю банку за достатністю даного джерела.

В банківській практиці використовується два джерела погашення позичок - первинні і вторинні. Для фінансово-стабільних позичальників, які належать до першокласних клієнтів банку, цілком достатньо закріпити в кредитній угоді первинне джерело погашення позички. Але першокласні клієнти не є домінуючими в загальній масі позичальників, тому в більшості випадків банки змушені застосовувати, поряд з первинними, і вторинні (додаткові) засоби захисту від кредитного ризику, тобто вимагати від позичальників певного забезпечення.

Згідно із Законом України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення будь-якого зобов'язання. При здійсненні заставних операцій банки керуються законом "Про заставу", Цивільним кодексом України та іншими нормативними документами. Кредитор, котрий приймає заставу, має право при невиконанні боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати компенсацію з вартості заставного майна шляхом його реалізації.

Предметом застави можуть бути нерухомість, товарно-матеріальні цінності, цінні папери, готова продукція, сировина, прибутки майбутніх періодів, майнові права тощо. Предметом застави може бути будь-яке майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужене заставодавцем, а також цінні папери і майнові права.

Заставне майно мусить мати:

- високу ліквідність, тобто здатність до конвертації в грошові кошти;

- здатність до тривалого зберігання (як правило, протягом терміну користування позичкою);

- стабільні ціни;

- низькі витрати щодо зберігання і реалізації;

- легкий доступ для контролю.

Застава повинна забезпечити не тільки повернення позички, а й сплату процентів і пені за договором. Вартість застави має бути вищою, ніж розмір позички. Основні засади при кредитуванні під заставу:

- базою для визначення обсягу кредиту, що надається під заставу, має бути ліквідаційна вартість об'єкта застави;

- базою для розрахунку ліквідаційної вартості об'єкта повинна бути його ринкова вартість;

- ліквідаційна вартість об'єкта завжди менша, ніж його ринкова вартість.

Одним із найефективніших способів забезпечення зобов'язань є іпотека застава нерухомості. Об'єкти нерухомості мають, як правило, значну вартість. Крім того, вони пов'язані із землею, а отже, їх неможливо сховати, таємно перемістити в інше місце чи якимось іншим способом вивести з-під контролю заставодержателя. Позичальник одержує кредит на тривалий період, причому має змогу зберегти за собою заставлену нерухомість, не ризикуючи іншим майном. Кредитор же отримує безпрограшний варіант відшкодування позики. Важливою передумовою іпотеки є об'єктивна оцінка майна, вартість якого зазначається і в договорі, і в заставній. Порядок оцінювання майна визначається, як правило, сторонами договору про іпотеку.

Одним із фундаментальних принципів є необхідність державної реєстрації іпотеки за місцем знаходження її предмета. Незареєстрована іпотека недійсна. Державна реєстрація носить і публічний, відкритий характер. Для кожного цілісного об'єкта нерухомого майна у спеціальній установі повинна вестися книга реєстрації прав на майно чи поземельна книга, де записується все, що стосується речових прав на нього. Чинним законодавством України не передбачено єдиного порядку реєстрації землі та нерухомого майна. Повноваженнями з реєстрації різних видів нерухомості наділені різні органи:

- місцеві ради, які видають Державні акти на право власності на землю;

- місцеві органи Держкомзему, які ведуть Земельний кадастр;

- місцеві відділення Бюро технічної інвентаризації (БТІ), які реєструють будівлі;

- органи Фонду державного майна України, які реєструють зміну права власності в процесі приватизації.

Іпотека може оформлятися у вигляді заставної - іменного цінного папера, який засвідчує право власника вимагати виконання грошового зобов'язання, забезпеченого іпотекою майна, а в разі його невиконання вимагати звернення і стягнення на заставлене майно. Заставна дає змогу здійснити своєрідну інтеграцію ринку нерухомості та фондового ринку.

Витрати на оцінку повної вартості і нотаріальне оформлення застави по кредиту Позичальник бере на себе. Банк як забезпечення кредиту розглядає наступні основні види забезпечення:

- договір застави майнових прав на внески фізичних осіб, ощадні і депозитні сертифікати;

- житлові будинки, квартири і гаражі;

- нерухомість, чи устаткування товари юридичних осіб (додаток);

- акції, облігації й інші цінні папери;

- автотранспорт;

- будь-яке інше майно споживчого і виробничого призначення, крім окремих видів майна, застава якого заборонений законом;

- поручительство фізичних і юридичних осіб. У цьому випадку банк повинний чітко розуміти, що поручительство повинне бути обґрунтоване розрахунком фінансового ліміту поручителя, при необхідності підкріплено заставою майна поручителя.

При прийнятті в заставу майна, останнє повинно бути застраховане, якщо це передбачено договором. Якщо закладене майно залишається у володінні Заставника, то останній зобов'язаний застрахувати його на користь банку у страховій компанії за узгодженням з банком до видачі кредиту. При висновку договору застави рухомого майна обов'язково виробляється реєстрація такого забезпечення в Державному реєстрі. При цьому реєстрація застави рухомого майна виробляється за рахунок засобів Позичальника, що вказується в договорі застави. При цьому необхідно зажадати від реєстратора Державного реєстру виписку про, чи наявність відсутності в ньому, запис про закладене рухоме майно Позичальника (Заставника).

Основні вимоги при оформленні договору застави:

1. Укладаючи договори застави, необхідно дотримувати вимоги Закону України "Про заставу" у частині обов'язкової згоди відповідних органів на заставу майна (у тому числі вимога про узгодження договорів застави майна з Фондом держмайна по підприємствах, що знаходиться в процесі приватизації).

2. У договорі застави відображати, що на вибір Банку у відповідності з Законом України "Про заставу" стягнення на предмет застави і його реалізація можуть бути зроблені шляхом відчуження у власність Банку в рахунок погашення боргових зобов'язань.

3. Передбачати в договорах застави майна (за винятком договорів застави товарів в обороті, а також нерухомості) наступні пункти:

1) у випадку порушення Позичальником зобов'язань, забезпечуваних договором застави, заставник зобов'язується передати майно заставоутримувачу в заставу по акту прийому-передачі майна, який підписується сторонами;

2) при заставі Заставоутримувач зобов'язаний:

- уживати заходів, необхідні для збереження предмета застави;

- негайно повернути предмет застави.

3) при заставі Заставоутримувачу надається право:

- користатися предметом застави;

- вимагати заміни предмета застави при виникненні загрози загибелі, ушкодження чи зменшення вартості предмета застави. При відмові заставника виконати ці вимоги - достроково звернути стягнення на предмет застави.

4. Документи по забезпеченню: при заставі квартири (житлового будинку) фізичною особою:

1) заява від клієнта;

2) документ, що підтверджує право власності (договір купівлі-продажу, договір доручення чи інший документ);

3) технічний паспорт;

4) довідка-характеристика (з печаткою БТІ);

5) реєстраційне посвідчення (з печаткою БТІ);

6) договір страхування об'єкта нерухомості на користь банку і платіжне доручення про сплату страхового внеску;

7) рішення опікунської ради (якщо прописані неповнолітні);

8) згода дружини (чоловіка) на передачу майна в заставу (нотаріально засвідчена) або особиста присутність при заключні договору застави;

9) якщо один з власників помер, необхідно надати нотаріусу свідоцтво про смерть;

10) правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій знаходиться предмет іпотеки (рішення розпорядження) місцевих органів виконавчої влади, державні акти на право користування землею;

11) довідка з державної нотаріальної контори по місцю знаходження майна про відсутність заборони на відчуження майна;

12) акт експертної оцінки вартості об'єкту нерухомості (по окремій вимозі банку.

Ефективність забезпечення ілюструє табл. 3.1. Найбільшу кількість балів, а це означає найбільшу ефективність, мають: іпотека (одна з форм застави) і застава внесків. У цих випадках спостерігається порівняно високий розмір максимальної суми кредиту щодо наданого забезпечення кредиту. Разом з тим, складність оцінювання іпотеки знижує максимальний рівень кредиту. [12] (див. табл. 3.1)

Таблиця 3.1 Диференційована оцінка ефективності забезпечення повернення кредиту

Форма забезпечення повернення кредиту	Кількість балів	Максимальна сума кредиту у відсотках до забезпечення
1. Іпотека	3	60-80
2. Застава внесків, що знаходяться в банку	2	100
3. Порука (гарантії)	2	Залежно від ступеня кредитоспроможності поручителя (гаранта) - до 100
4. Застава цінних паперів	2	Цінні папери, що приносять твердий прибуток 70-80,акції - 50-60
5. Уступка вимог із постачання товарів або надання послуг	1	20-40
6. Передача права власності	1	20-50

Предметом застави має бути високоліквідне майно, що належить позичальнику на правах власності, а також майнові права, за винятком випадків, передбачених в Законі України "Про заставу".

Не можна приймати в заставу майно, що раніше було передане заставодавцем в оренду третій особі, бо навіть у тому разі, коли банк за договором застави набуває право на таке майно, він буде зобов'язаний здати його в оренду цій третій особі (тому що договір оренди зберігає свої дії для нового власника, ЦК України).

З метою повернення кредиту, відсотків за користування ним, а також компенсації витрат, пов'язаних із реалізацією закладеного майна, необхідно, щоб загальна заборгованість за кредитом (основний борг разом із відсотками) не перевищувала 70-75 % реальної вартості закладеного майна. Якщо ж суми, отриманої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право одержати задоволення з іншого майна боржника (Закону "Про заставу").

Перед упорядкуванням договору застави майна, що залишається у володінні заставодавця, необхідно вимагати надання копії договору страхування майна, страхового полісу (або засвідчення), а також копії документа про перерахування страхового внеску. При настанні страхового випадку заставодержатель має переважне право задоволення своїх вимог із суми страхового відшкодування.

Невиконання вимог щодо форми договору застави і його нотаріального засвідчення призводить до недійсності договору з наслідками, передбаченими законодавством України (повернення предмета застави заставнику). Проте якщо банк у судовому порядку доведе, що заставодавець ухилився від нотаріального посвідчення договору застави, договір може бути визнано дійсним (ЦК України). Такий договір подальшого нотаріального посвідчення не потребує.

У разі неповернення кредиту або відсотків за користування ним, чи в разі несплати пені за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором (залежно від того, як це написано в договорі застави) виникає необхідність реалізації предмета застави. Реалізації предметів застави відповідності до Закону України "Про заставу" має передувати звернення стягнення на закладене майно. Звернення стягнення на закладене майно здійснюється за рішенням арбітражного суду, якщо інше не передбачено законом, а також на підставі виконавчого напису нотаріуса (в тому разі, якщо договір застави був нотаріально завірений). З метою прискорення звернення стягнення і в подальшому реалізації закладеного майна рекомендується використовувати такий порядок: