- банк звертається до позичальника з письмовою претензією, в якій зазначається факт непогашення заборгованості за кредитом або відсотками (з визначенням суми заборгованості), а також пропонується дати дозвіл на реалізацію предмета застави;

- позичальник дає позитивну відповідь на претензію банку; у відповіді дається дозвіл банку на реалізацію предмета застави відповідно до умов договору застави і чинного законодавства (у зв'язку з неможливістю самостійно розрахуватися за наданий кредит або відсотки за користування ним).

У разі нотаріально завірених договорів застави, при неотриманні дозволу заставника на реалізацію закладеного майна банк звертається в нотаріальну контору або до приватного нотаріуса за одержанням виконавчого напису на договорі застави для одержання права на реалізацію предмета застави.

При зобов'язальних відносинах між сторонами, в тому числі при впорядкуванні договору застави, сторони мають право самостійно встановлювати договірну ціну предмета застави. Нормативними актами визначено лише порядок оцінювання державного майна, що підлягає приватизації або відчуженості іншим засобом. Сторони договору застави, особливо коли мова йде про недержавну форму власності, домовляються про ціну предмета застави на свій розсуд.

Таким чином, рекомендації з оцінки ефективності кредитного забезпечення в комерційних банках України можна систематизувати та зобразити у вигляді схеми ( див. рис. 3.3).

Як бачимо, розмаїтість та складність заставних відносин визначають велику кількість форм прояву цього інструменту забезпечення банківських кредитів. Разом з тим слід пам'ятати, що існують безліч узаконених засобів ухилень від сплати позичок, починаючи від дроблення підприємств-боржників із перенесенням боргів на неплатоспроможне підприємство, до надання в заставу майна, яке вже перебуває в заставі іншого банку чи юридичної особи. Це підтверджує актуальність зосередження уваги фахівців на подальшому аналізі законодавства про заставу як ефективного засобу забезпечення захисту економічних інтересів комерційного банку.

Рис. 3.3 Рекомендації щодо оцінки ефективності кредитного забезпечення в комерційних банках України

Як бачимо, розмаїтість та складність заставних відносин визначають велику кількість форм прояву цього інструменту забезпечення банківських кредитів. Разом з тим слід пам'ятати, що існують безліч узаконених засобів ухилень від сплати позичок, починаючи від дроблення підприємств-боржників із перенесенням боргів на неплатоспроможне підприємство, до надання в заставу майна, яке вже перебуває в заставі іншого банку чи юридичної особи. Це підтверджує актуальність зосередження уваги фахівців на подальшому аналізі законодавства про заставу як ефективного засобу забезпечення захисту економічних інтересів комерційного банку

3.3 Оцінка кредитоспроможності позичальників - фізичних осіб та організація реалізації заставного майна як спосіб зниження банківського ризику

Процес кредитування пов'язаний з діями багаточисельних та різноманітних факторів ризику, які здатні спричинити непогашення кредиту в встановлений термін. Тому надання кредитів банк обумовлює вивченням кредитоспроможності клієнта, тобто вивченням факторів, які можуть спричинити їх непогашення. Оцінюючи кредитоспроможність клієнта, банківська установа фактично визначає рівень кредитного ризику, який вона візьме на себе, встановлюючи кредитні стосунки з цим клієнтом [30, с.83].

Під кредитоспроможністю позичальника розуміють спроможність юридичної чи фізичної особи повністю і в зазначені терміни виконати всі умови кредитної угоди. Національний банк України в «Положенні про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків»розробив методику аналізу фінансового стану позичальника, яка має враховуватися банками обов'язково.

Метою аналізу кредитоспроможності приватних позичальників є оцінка кредитних ризиків, які дещо відрізняються від ризиків, що присутні при кредитуванні юридичних осіб. Більшість споживчих кредитів невеликі тому банки змушені збільшувати кількість позичальників, які мають різні особисті і фінансові характеристики, щоб покрити власні витрати на кредитування.

Процес аналізу та оцінювання кредитоспроможності клієнта складається з двох етапів:

- оцінювання моральних та етичних якостей позичальника, його репутації та намірів щодо повернення позички;

- прогнозування платоспроможності позичальника на період кредитування.

Для оцінки кредитоспроможності позичальника - фізичної особи банки встановлюють перелік показників та їх нормативних значень залежно від виду кредиту (на придбання чи будівництво житла, придбання транспортних засобів, товарів тривалого використання, інші потреби), обсягів і строків кредитування, виду забезпечення [17].

Оцінка кредитоспроможності позичальника - фізичної особи визначається за результатами аналізу кількісних показників (економічна кредитоспроможність) та якісних характеристик (особиста кредитоспроможність), підтверджених відповідними документами і розрахунками.

Під час розгляду питання про надання кредиту і надалі в процесі обслуговування боргу банк має обрати для аналізу ті показники, які так чи інакше можуть вплинути на виконання зобов'язань за кредитом. Потрібно також визначити рівень імовірного впливу обраних показників на кредитоспроможність позичальника, встановивши для кожного з них нормативні значення та відповідні бали значущості (вагові коефіцієнти).

Під час оцінювання фінансового стану позичальників - фізичних осіб, які отримують кредит як підприємці, потрібно також враховувати показники, встановлені для аналізу діяльності юридичних осіб:

- менеджмент (рівень менеджменту, ділова репутація та зв'язки в діловому світі, готовність і спроможність відповідати за виконання кредитних зобов'язань);

- чинники ринку (вид галузі, привабливість товарів чи послуг, пропонованих клієнтом на ринку, обсяг такого ринку та рівень конкуренції на ньому, тривалість діяльності клієнта на ринку);

- прогноз руху грошових потоків (співвідношення власного капіталу та суми кредиту, співвідношення грошових оборотів за місяць і суми кредиту).

За результатами проведеного аналізу фінансовий стан позичальника визначається точкою у багатовимірному просторі, параметрами якого є означені показники. Оскільки працювати з такою кількістю оцінок досить складно, то на наступному етапі проводиться агрегування і за певними критеріями визначається належність кожного позичальника до одного з п'яти класів, позначених літерами: А, Б, В, Г, Д. У процесі ідентифікації класу позичальника банк бере до уваги не лише його фактичний фінансовий стан, а й оцінює перспективи (поліпшення, погіршення чи підтримка фінансового стану на тому самому рівні). Крім фінансового стану позичальника (контрагента банку), в процесі визначення ризиковості кредитних операцій банку оцінюються ще два параметри: стан обслуговування позичальником кредитної заборгованості за основним боргом і відсотками (комісії чи інші платежі); рівень та якість забезпечення кредитної операції.

Аналіз кредитоспроможності клієнта передує укладенню з ним кредитного договору і дозволяє виявити фактори ризику, які здатні привести до непогашення виданого банком кредиту в обумовлений строк, і оцінити ймовірність своєчасного повернення кредиту. Аналіз платоспроможності проводиться як по позичальнику так і по його поручителю. При цьому метод аналізу і документація така ж сама, як і при аналізі самого позичальника. В результаті проведеної роботи визначається можливості клієнта виконувати платежі на погашення основного боргу і відсотків за нього, а поручителя - виконувати їх у випадку неплатоспроможності основного позичальника.

Ключовими факторами аналізу будь-якої заявки на отримання споживчого кредиту є характер позичальника і його кредитоспроможність. Банк аналізує кредитоспроможність позичальника на основі таких основних документів:

- заявки на отримання кредиту;

- паспорт, на основі якого працівник банку визначає місце проживання по останній адресі, вік, сімейний стан і наявність дітей;

- довідки з місця роботи, де повинно бути вказано: середньомісячна заробітна плата (за останні 6 місяців), сума прибуткового і інших податків які щомісячно сплачує позичальник, стаж роботи на підприємстві, сума обов'язкових щомісячних відрахувань (аліменти, страхові внески);

- книжки по розрахункам плати за квартиру і комунальні послуги;

- документи які підтверджують прибутки по вкладах в банках і цінним паперам.

На основі досвіду оцінки кредитного ризику споживчого кредитування, який використовується в своїй діяльності банками Франції, Германії, США комерційними банками України була розроблена методика оцінки кредитних ризиків по кредитам приватних осіб. В основі методики знаходиться техніка кредитного "скорингу", яка адаптована до умов країни з перехідною економікою і масштабу цін України. Вона базується на бальній оцінці чинників кредитного ризику. Кредитний скоринг є різновидом загальнішого методу - рейтингових систем оцінювання кредитоспроможності позичальника [30, с.42].

За допомогою цієї методики проводиться прийняття рішення по наданню споживчого кредиту на основі оцінки ризику приватних позичальників, а також оцінка ризику існуючого споживчого кредитного портфелю. Основним джерелом інформації для аналізу за даною методикою є дані про клієнта, які відображені в заявці на отримання споживчого кредиту.

Алгоритм опрацювання заявки у Дельта Банку передбачає декілька основних розділів для аналізу з розподілом їх питомої ваги кожного з розділів в загальному підсумку:

1. Загальні дані - 20%;

2. Фінансові показники - 25%;

3. Характеристики кредиту - 50%;

4. Моральні якості - 5%.

Кожному з цих параметрів надається відповідна вага, який визначає його значення. В залежності від варіанту відповіді (який має за собою визначену бальну оцінку) по кожному з параметрів формується бальна оцінка шляхом множення ваги параметра на бальну оцінку варіанту відповіді. Сума усіх бальних оцінок параметрів утворює підсумок розділу. Сума підсумків усіх розділів утворює загальний підсумок роботи алгоритму. Як підсумок по конкретному запиту встановлюється відповідний ризик кредитування. В залежності від суми накопичення балів приймається один з варіантів рекомендацій по прийняттю рішення:

1. Менше 40 балів - надання кредиту недоцільна (ризик більше 60%);

2. Від 40 до 60 балів - інформація потребує додаткового опрацювання (ризик від 40 до 60%);

3. Більше 60 балів - позитивна рекомендація по наданню кредиту (ризик менше 40%).

На підставі проведеного аналізу кількісних (системи показників в динаміці) та якісних факторів (основний вид діяльності та форма власності) Дельта Банк визначає клас надійності позичальника:

Клас А - (стандартний кредит) позичальник має здоровий фінансовий стан та достатні джерела доходів (постійну роботу, доходи від цінних паперів та ін.) для обслуговування боргу протягом терміну дії кредитної угоди; виконуються всі умови кредитного договору та вимоги банку щодо надання фінансової та іншої інформації.

Вся документація стосовно застави повна і має позовну силу. Вартість застави дозволяє погасити борг по кредиту та відсотки на умовах примусового продажу (протягом трьох місяців від дати вилучення), враховуючи витрати на вилучення та продаж, нестабільність цін.

Клас Б - (під контролем) фінансовий стан позичальника добрий або дуже добрий, але немає можливості підтримувати його на цьому рівні протягом тривалого часу (зміна місця роботи позичальника, що привело до зменшення його доходів, зменшення доходів від володіння цінними паперами). Позичальник не завжди відвертий у стосунках з банком щодо пояснення фінансового стану, іноді надається недостовірна інформація. Кредит використаний за цільовим призначенням та виконуються всі умови кредитного договору. Вся документація стосовно застави повна і має позовну силу. Вартість застави покриває основну суму боргу по кредиту і відсотках, в разі примусового продажу (протягом трьох місяців від дати вилучення) враховуючи витрати на вилучення та продаж, нестабільність цін.

Клас В - (субстандартний кредит) фінансова діяльність задовільна, але спостерігається чітка тенденція до погіршення (зміна місця роботи, хвороба позичальника або членів сім`ї та інше). Невиконання умов кредитного договору (несвоєчасна сплата процентів, використання кредитних коштів не за цільовим призначенням, невиконання умов щодо належного зберігання заставленого майна та інше). Позичальник несвоєчасно надає інформацію банку про фінансовий стан, або відмовляється надати її взагалі. Вся документація стосовно застави повна і має позовну силу. Проте вартість застави не може покрити основну суму боргу по кредиту і відсотків в разі примусового продажу (протягом трьох місяців від дати вилучення), враховуючи витрати на вилучення та продаж, нестабільність цін.

Клас Д, Г - (сумнівний, безнадійний кредити) фінансовий стан позичальника незадовільний (втрата місця роботи, відсутні джерела погашення позики, втрата застави). Невиконання умов кредитного договору (припинення сплати відсотків, використання кредиту не за цільовим призначенням, невиконання умов щодо належного зберігання заставленого майна та інше). Позичальник залишив Україну або його місцеперебування невідоме. Застави немає або документи по оформленню застави не мають позовної сили. Потрібно уникати кредитів наступних видів: бланкові кредити; позик під гарантію; позик, які забезпечені неліквідним майном або майном поручителя, повне право якого викликає сумнів; позик для закупівлі нерухомості з метою її перепродажу. З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту кредиторів і вкладників комерційних банків та відповідно до статті 24 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національним банком України було встановлено порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків [1].

Оцінювання якісних показників для аналізу кредитоспроможності приватних позичальників у Дельта Банку проводиться з використанням балів, що представлені у таблиці фінансового стану позичальника - фізичної особи наведено у табл. 3.2.

При оцінці 2-4 бали позичальник має змогу отримати кредит, а 0 балів банк відмовляє у наданні кредиту. Оцінка 1 бал характеризує ймовірність неповернення кредиту й вимагає більш ретельного аналізу кредитоспроможності фізичної особи.

Отже, показники оцінки приватних позичальників Дельта Банку можна спостерігати у таблиці 3.2 [14, с. 156-157].

Таблиця 3.2 Оцінювання фінансового стану позичальників - фізичних осіб за якісними показниками аналізу

Показник	Значення показника	Бал
Загальний матеріальний стан клієнта	Наявність оригіналів документів, що підтверджують право власності на нерухомість	2
	Наявність оригіналів документів, що підтверджують право власності на автомобіль	1
	Відсутність оригіналів документів про право власності на нерухомість чи автомобіль	0
Соціальна стабільність клієнта	Загальний стаж роботи понад 5 років	2
	Загальний стаж роботи від 1 до 5 років	1
	Загальний стаж роботи до 1 року	0
Місце роботи позичальника та посада	Власний бізнес або керівна посада	3
	Спеціаліст, топ-менеджер підприємства	2
	Службовець, робітник	1
Сімейний стан	Одружений	2
	Вдівець (вдова)	1
	Неодружений або розлучений	0
Ділова репутація	Добра ділова репутація	4
	Відсутня інформація щодо ділової репутації	0
Вік позичальника	Від 25 до 55 років	2
	До 25 і понад 55 років	1
Кредитна історія клієнта	Не користувався кредитами в минулому	3
	Стан обслуговування боргу в минулому класифікувався як «добрий»	2
Кредитна історія клієнта	Стан обслуговування боргу в минулому класифікувався як «слабкий»	1
	Стан обслуговування боргу в минулому класифікувався як «незадовільний»	0

Таким чином, фізичні особи, що звернулися за наданням кредиту, змогли його отримати, оскільки результат їх оцінки отриманий на рівні 2 бали та вище.

Для оцінки кредитоспроможності позичальників - фізичних осіб ПАТ «ДельтаБанк» використовує інформацію про їх матеріальне становище, яка слугує базою для проведення коефіцієнтного аналізу.

В процесі коефіцієнтного аналізу розраховують показники:

1) коефіцієнт поточної платоспроможності позичальника - фізичної особи (КПП):

КПП = СЧД/ЩЗкр (3.1)

де СЧД - сукупний чистий дохід позичальника за місяць;

ЩЗкр - щомісячні зобов'язання позичальника щодо погашення кредиту та сплати процентів за ним.

2) сукупний чистий дохід позичальника (СЧД):

СЧД = СД - СВ (3.2)

де СД - сукупні доходи позичальника, підтверджені відповідними документами;

СВ - сукупними витратами та зобов'язаннями.

3) рівень забезпечення кредиту (ЗК):

ЗК = ВЗ/(Скр.+Вкр.) (3.3)

де ВЗ - заставна вартість забезпечення;

Скр - сума кредиту;

Вкр - нараховані проценти за один місяць користування кредитом.

Відповідно до отриманих результатів ПАТ «ДельтаБанк» присвоює відповідні бали, на основі яких приймається рішення про надання чи відмову у кредиті [14, с. 159] (табл.3.3).

Якщо позичальник отримав 5 балів, то він безперечно отримує кредит;

З-4 бали оцінюються як добрий фінансовий стан, отже видача кредиту можлива;

2 бали свідчать про задовільний фінансовий стан, та необхідність більш детального аналізу кредитоспроможності клієнта.

Таблиця 3.3 Оцінювання фінансового стану позичальників - фізичних осіб за кількісними показниками аналізу

Показник	Значення показника	Бал
Сукупні чисті доходи позичальника	СЧД не менш як на 50% перевищують ЩЗкр.	5
	СЧД не менш як на 25% перевищують ЩЗкр.	3
	СЧД менш як на 25% перевищують ЩЗкр.	1
	СЧД менше за ЩЗкр.	0
Кошти на рахунках у банку	Наявність коштів на рахунках у сумі, що перевищує суму кредиту	4
	Наявність коштів на рахунках у сумі меншій за суму кредиту	2
	Немає коштів на рахунках у банку	0
Забезпечення кредиту	Заставна вартість майна не менш як на 50% перевищує суму кредитної заборгованості	5
	Заставна вартість майна не менш як на 25% перевищує суму кредитної заборгованості	3
	Заставна вартість майна менш як на 25% перевищує суму кредитної заборгованості	1
	Заставна вартість майна є меншою ніж сума кредитної заборгованості	0

Аналіз таблиці 3.3 дозволяє зробити висновок, що кількісні показники в нормі є свідоцтвом гарантії повернення кредитів фізичними особами - позичальниками банку та ймовірності мінімального ризику втрати кредитних ресурсів банку. В свою чергу погіршення ситуації за показником забезпечення кредиту, що значно підвищує ризики банку та є підставою у відмові у кредитах для окремих позичальників.

Організаційні особливості реалізації заставного майна по проблемних кредитах передбачають два основних шляхи реалізації застави [5]:

- добровільна реалізація майна;

- примусова реалізація майна.

При виборі шляху реалізації заставленого майна слід враховувати, що якщо коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, у випадку, коли ця реалізація проводилась не через аукціони (публічні торги), недостатньо для погашення заборгованості за кредитом, а інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна не призвели до повного покриття заборгованості, кредитор втрачає право погасити непогашену частину заборгованості, яка набуває ознак безнадійної, за рахунок страхового резерву, створеного за рахунок валових витрат [24, с.98].

Таким чином, визначення способу реалізації заставленого майна з метою погашення заборгованості за кредитом здійснюється Кредитним комітетом на підставі відповідних висновків кредитного підрозділу, підрозділу по роботі з заставним майном та підрозділу по роботі з «проблемною» заборгованістю, в якому повинні міститись наступні дані:

- наявність заставленого майна;

- фактична ринкова вартість заставленого майна на момент реалізації з урахуванням ПДВ;

- наявність потенційних покупців на заставлене майно;

- достатність коштів, що можуть бути одержані від реалізації заставленого майна, для погашення заборгованості за кредитом, процентами, штрафами, неустойками та ін. в повному обсязі;

- наявність попередньої згоди заставодавця на добровільне погашення кредиту за рахунок заставленого майна;

- наявність іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, в порядку, визначеному арбітражно-процесуальним законодавством.

Добровільна реалізація заставленого майна.

При досягненні згоди заставодавця на добровільну реалізацію заставленого (або іншого) майна, установи банку отримують письмове підтвердження цьому, в якому має міститись:

- згода заставодавця на добровільну реалізацію заставленого майна;

- перелік цього майна або конкретне посилання на договір застави;

- приблизні ціни реалізації з урахуванням ПДВ.

З метою пришвидшити і полегшити реалізацію майна, отриманого банком в заставу за кредити, для банків пропонується внести зміни у механізм придбання заставного майна. Для цього розробити і запровадити нові інструменти для налагодження ефективної роботи з клієнтами в непростих ринкових умовах. Необхідно сформувати і розмістити на офіційному Інтернет-сайті базу заставного майна, а також надати вкладникам можливість використання депозитів, оформлених у банку, для купівлі об'єктів з цієї бази.

З метою поліпшення якості обслуговування клієнтів, які бажають реалізувати або придбати об'єкти з бази заставного майна, удосконалити процедуру реалізації заставного майна шляхом продажу фізичним особам в обмін на депозит або за готівку.

Окрім істотного спрощення і прискорення процесу реалізації заставного майна, покращити умови придбання земельних ділянок, що знаходяться у заставі банку. Придбання земельних ділянок можна здійснювати за рахунок грошових коштів з депозитного, накопичувального або поточного рахунків. Якщо залишок на рахунку перевищує вартість об'єкта, що купується, банк здійснить видачу готівки у розмірі до 10% від вартості ділянки, що купується.

Відповідно до правил придбання заставного майна клієнтам, які відчувають труднощі в обслуговуванні кредитів, мають прострочену заборгованість понад 90 днів і особливо потребують прискорення реалізації заставного майна, створені найсприятливіші умови. Об'єкти застави за такими кредитами можуть бути придбані за рахунок депозиту в повному обсязі (без обов'язкового внесення готівки/безготівкових коштів). Якщо сума депозиту покупця менша вартості об'єкта застави, то частина коштів, якої не вистачає, вноситься готівкою або зовнішніми безготівковими зарахуваннями. Інші об'єкти застави за кредитами без простроченої заборгованості, а також за кредитами з простроченою заборгованістю до 90 днів можуть бути реалізовані за такою схемою: до 50% вартості - за рахунок депозиту, не менше 50% вартості - за рахунок готівки і зовнішніх безготівкових коштів. Можливість придбання об'єкта за рахунок депозиту на 50% або 100% від його вартості вказана безпосередньо у базі за кожним об'єктом застави.

Дані у базі пропонується оновлювати щонайменше щотижня на сайті баку, а також вони мають бути доступні у кожному відділенні банку і Контактному центрі. На сайті банку потрібно розмістити інформацію для клієнтів про те, як внести об'єкт застави до бази і що потрібно для його придбання.

Висновки до розділу 3

1. Метод кредитного скорингу використовується комерційними банками для вивчення репутації індивідуальних позичальників, його пристосовано до особливостей банку і характеру вітчизняного банківського законодавства. Використання автоматизованих банківських систем дозволяє банкам скоротити витрати і час на обслуговування клієнтів, контролювати виконання банківських операцій у реальному масштабі часу, приймати обґрунтовані рішення у найкоротший термін, що впливає на якість роботи і конкурентоздатність банківських установ.

2. Заходи для поліпшення оцінювання заставного майна при кредитуванні полягають в удосконаленні законодавства як на рівні держави, так і на рівні банківських установ. Основна мета таких заходів - запобігання ухиленням від сплати позичок, починаючи від дроблення підприємств-боржників із перенесенням боргів на неплатоспроможне підприємство, до надання в заставу майна, яке вже перебуває в заставі іншого банку чи юридичної особи. Доцільно зосередити увагу фахівців на подальшому аналізі законодавства про заставу як ефективного засобу забезпечення захисту економічних інтересів комерційного банку.

На рівні банків необхідно впровадити систему вимог до предмету застави та оцінки застави, закріпивши її відповідні у внутрішніх нормативних документах. Це дозволить врахувати вимоги до предмету застави та вимоги до оцінки застави, а також психологічні та фінансові фактори виникнення проблемних кредитів.

3. Удосконалення методичного підходу до оцінки кредитоспроможності потенційних позичальників на прикладі ПАТ «Дельта Банк» полягає в адаптації кількісних і якісних показників під потреби банку та його нормативні документи, а також комплексному врахуванні загальних даних про клієнта, фінансових показників, характеристик кредиту та моральних якостей, а також стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості, рівня та якості забезпечення кредитної операції.

Банк визначає клас надійності позичальника на підставі проведеного аналізу вказаних показників. Це дозволяє прийняти рішення по наданню споживчого кредиту на основі оцінки ризику приватних позичальників, а також оцінити ризик існуючого споживчого кредитного портфелю.

4. Удосконалення процедур по реалізації банками забезпечення за безнадійними позиками полягає у внесенні змін у механізм придбання заставного майна. Інструменти з реалізації заставного майна по проблемних кредитах як спосіб удосконалення кредитування, які залежно від добровільної чи примусової реалізації мають враховувати параметри внесення змін у механізм придбання заставного майна та його подальшого продажу.

Для цього доцільно розробити і запровадити нові інструменти для налагодження ефективної роботи з клієнтами в непростих ринкових умовах. Необхідно сформувати і розмістити на офіційному Інтернет-сайті базу заставного майна, а також надати вкладникам можливість використання депозитів, оформлених у банку, для купівлі об'єктів з цієї бази.

З метою поліпшення якості обслуговування клієнтів, які бажають реалізувати або придбати об'єкти з бази заставного майна, доцільно вдосконалити процедуру реалізації застави шляхом продажу фізичним особам в обмін на депозит або за готівку.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

У даному розділі роботи розглянуто питання охорони праці у кредитному відділі ТВБВ №10014/048 філії - Миколаївського обласного управління АТ «Державний Ощадний банк України», виконана інтегральна оцінка умов праці та запропоновані заходи, спрямовані на їх покращення.

Також проаналізовані заходи щодо запобігання вчинення протиправних дій на операційно - касових працівників.

4.1 Охорона праці в кредитному відділі ТВБВ №10014/048 філії - Миколаївського обласного управління АТ «Державний Ощадний банк України»

Опис обраного виробничого приміщення, робочих місць,їх обладнання та складання вихідних даних для кількісної оцінки умов праці.

Приміщення кредитного відділу ТВБВ №10014/048 розташовано в одноповерховій будівлі, що знаходиться у с.м.т. Березнегувате Миколаївської області по вулиці Леніна. Розміри приміщення складають м. У приміщенні влаштовано одне металопластикове вікно (з подвійними склопакетами) розмірами м. Приміщення зовнішньою стіною спрямовано за азимутом в діапазоні Аз =136…225 град.

Приміщення має сучасний офісний інтер'єр. Стеля виконана у вигляді підвісної конструкції із синтетичного матеріалу білого кольору. Стіни мають гладку поверхню кольору білої слонової кістки. Підлога має дерев'яне покриття червоно-жовтого кольору.

У приміщенні розташовано п'ять робочих місць, обладнаних сучасними персональними комп'ютерами з необхідними периферійними пристроями, два лазерних принтери, лазерний ксерокопіювальний пристрій. Для зберігання робочої документації та науково-технічної літератури передбачена дві шафи індивідуального виготовлення. За дозволом адміністрації періодично використовуються побутова електротехніка (електричний чайник та мікрохвильова піч).

Напруга джерела живлення електроспоживної техніки - 220 В. Електромережа виконана у вигляді трипровідної з дотриманням усіх вимог нормативних документів. За небезпекою ураження електричним струмом приміщення відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом.

Мікрокліматичні умови у літній період (частково у перехідний) забезпечується спліт-системою кондиціонування, потужності якої не завжди вистачає для забезпечення комфортних умов праці. У зимовий період опалення здійснюється центральною системою, яка також не завжди забезпечує необхідний тепловий режим.

Деякий дискомфорт, пов'язаний із виробничим освітленням, може відчуватися у певні часи робочого дня.

За даними контрольних обстежень, виконанням необхідних вимірів, а також експертних оцінок здійснена оцінка умов праці (основних факторів виробничого середовища та трудового процесу) в обраному виробничому приміщенні (табл. 4.1). Наведені у табл. 4.1 відомості являються вихідними даними для виконання подальших розрахункових робіт даного розділу наукової магістерської роботи.

Інтегральна оцінка умов праці в обраному виробничому приміщенні.

Для інтегральної оцінки умов праці [42] в обраному виробничому приміщенні слід скористатися даними табл. 4.1 та здійснити оцінку питомої ваги кожного із наведених там факторів виробничого середовища та трудового процесу, скориставшись наведеними у додатку Л даного розділу роботи критеріями бальної оцінки.

У табл. 4.1 представлені параметри, що необхідні для інтегральної оцінки умов.

Таблиця 4.1

Оцінка факторів умов праці в обраному виробничому приміщенні

№ з/п	Фактор умов праці на робочому місці	Значення показника	Тривалість дії фактора, хв.
1	Температура повітря на робочому місці (РМ) у виробничому приміщенні, : - теплий період - холодний період	- 20	- 480
2	Відносна вологість повітря на РМ, %	30	480
3	Швидкість руху повітря на РМ, м/с	0,25	420
4	Освітленість на РМ, лк	150	420
5	Мінімальний розмір об'єкта розпізнавання, мм	1,5	360
6	Виробничий шум, дБА	55	480
7	Інтенсивність теплового випромінювання, Вт/м?	200	480
8	Токсична речовина, озон, кратність перевищення ГДК	1,5	480
9	Виробничий пил ( паперовий та ін.), кратність перевищення ГДК	1,8	480
10	Робоче місце (РМ), поза та переміщення у просторі	Робоче місце стаціонарне, поза вільна маса переміщення вантажу до 5 кг	480
11	Кількість важливих об'єктів спостереження	4	480
12	Тривалість зосередженого спостереження, % часу зміни	60	420
13	Тривалість повторюваних операцій, с	50	420
14	Змінність роботи	Дві зміни	480
15	Тривалість безперервної роботи за добу, годин	10	600
16	Режим праці та відпочинку	Відсутність обґрунтованого режиму праці та відпочинку	480
17	Нервово-емоційне навантаження	Прості дії по заданому плану з можливістю корегування	420
18	Кількість рухів пальців на годину	1000	420
19	Монотонність тривалість операцій,які повторюються , с	25	420

 - нормативне значення і - того фактору умов праці (прийняті значення відповідають оптимальному (допустимому) класу умов праці згідно з Гігієнічною класифікацією [43]);

- дійсне значення і - того фактору умов праці (відповідно до даних табл.. 1.1);

- оцінка і - того фактору умов праці (відповідно до даних додатку А даного розділу роботи), балів;

- тривалість дії і - того фактору умов праці (відповідно до даних табл.. 1.1), хв.;

- відносна тривалість дії і - того фактору умов праці (за прийнятої тривалості робочої зміни = 480 хв.), хв., тобто:

(4.1)

- фактична оцінка питомої ваги і - того фактору умов праці, балів, а саме:

(4.2)

За даними додатку К визначаємо елемент умов праці, який одержав у балах найбільшу оцінку . Принципово таких елементів може бути декілька.

Таким елементом являється елемент , який пов'язаний з тривалістю елемент вважається визначаючим.

Далі розраховується:

1. Середній бал усіх елементів крім визначаючого , балів:

, (4.3)

де n - фактична кількість врахованих елементів умов праці (у даному випадку n = 19).

Тоді:

=

2. Інтегральна бальна оцінка умов праці на робочому місці у кредитному відділі , балів.

Отримане значення інтегральної оцінки умов праці порівнюємо зі значеннями, наведеними в додатку Л даного розділу магістерської наукової роботи і робимо висновок відносно категорії важкості праці.

Згідно даними додатку М умови праці на визначеному робочому місці відносяться до VI категорії, коли роботи виконуються в несприятливих умовах.

Оцінка ефективності заходів щодо покращення умов праці.

З метою визначення відповідності фактичних умов праці на заданому робочому місці відносно нормативних (відносно оптимального або допустимого класу умов праці [42, 44]), визначаємо коефіцієнт умов праці.

При розрахунку коефіцієнта умов праці враховуємо ті фактори, які мають відповідні фактичні та нормативні чисельні значення.

Зазначений коефіцієнт визначається як середньо геометрична величина показників, що характеризують умови праці за такою формулою:

(4.5)

де - індекс відхилення фактичних значень елементів праці від нормативних за відповідними показниками;

m - кількість показників, що характеризують елементи умов праці, за якими проводились виміри.

Для розрахунку коефіцієнта відхилення , коли підвищення чисельного значення фактору умов праці (у відповідних межах) призводить до покращення умов праці, застосовується формула:

(4.6)

Коли підвищення чисельного значення фактору призводить до погіршення умов праці рекомендується залежність:

(4.7)

Таким чином, за даними табл. 4.1 індекси відхилення мають значення:

- за температури повітря у холодний період року 20/22 = 0,9;

- за відносної вологості 30/45 = 0,6;

- за швидкості повітря 0,2/0,25 = 0,8;

- за освітленості на робочих місцях 150/200 = 0,75;

- за мінімального розміру об'єкту розпізнавання 1,0/1,5 = 0,6;

- за виробничим шумом 50/55 = 0,90;

- за рівнем інтенсивності теплового випромінювання 140/200 = 0,7;

- за вмістом токсичної речовини (озону) 1/1,5 =0,6 ;

- за вмістом паперового пилу 1/1,8 =0,55;

- за кількістю важливих об'єктів спостереження 4/5 = 0,8;

- за тривалості зосередженого спостереження 25/60 = 0,42;

- за тривалості повторюваних операцій 50/100 = 0,5;

- за тривалості безперервної роботи протягом доби 10/10 = 1;

- за кількості рухів пальців на годину 360/1000 = 0,36;

- за тривалості операцій повторюваних операцій 25/100 = 0,25.

Отримані значення свідчать про значне відхилення факторів умов праці від їх нормативних значень.

Визначимо коефіцієнт умов праці:

Визначений коефіцієнт умов праці значно відхиляється від свого оптимального значення . Це свідчить про необхідність проведення комплексу заходів з охорони праці.

Пропонується до всіх факторів умов праці, бальна оцінка яких перевищує значення , вжити заходи (надати рекомендації) з метою досягнення кожним із розглянутих елементів умов праці саме зазначеного вище значення().

За даними табл. 4.2 визначаємо інтегральний показник важкості праці за формулою, що використовується, коли умови праці оцінюються балами «1» або «2»:

(4.8)

де

(4.9)

Тоді для даних умов праці згідно табл. 1.2 маємо:

;

балів.

Відповідно до даних, наведених у додатку М, отримане значення інтегрального показника балів, відповідає ІІ категорії умов праці, тобто роботам, що виконуються в умовах, які відповідають гранично допустимим концентраціям (ГДК) і рівням (ГДР) санітарно-гігієнічних елементів праці, а також допустимим величинам психофізіологічних факторів.

Інтегральний показник важкості праці дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини у такій послідовності:

1. Ступінь втоми працівника на визначеному робочому місці В, у. о.

(4.10)

де чисельні значення 15,6 і 0,64 - це коефіцієнти регресії.

Тоді:

- до впровадження комплексу заходів з охорони праці коефіцієнт втоми складає

- після впровадження комплексу заходів з охорони праці коефіцієнт втоми складає

.

2. Рівень працездатності людини П, у. о.

(4.11)

Тоді:

- до впровадження комплексу заходів з охорони праці рівень працездатності складає

;

- після впровадження комплексу заходів з охорони праці рівень працездатності складає

.

3. Зміна продуктивності праці , %.

(4.12)

Виконані розрахунки довели, що проведені заходи з охорони праці призвели до зменшення важкості праці з VI до ІІ категорії, і відповідно, зниженню втоми, підвищенню працездатності працівників у кредитному відділі ТВБВ №10014/0048 філії-Миколаївського обласного управління АТ “Дежавний Ощадний банку України»

Крім того, вказані заходи можуть призвести до підвищення продуктивності праці співробітників відділу на 9,4 %.

4.2 Заходи щодо запобігання вчинення протиправних дій на операцій-но-касових працівників ТВБВ №10014/048 філії-Миколаївського обласного управління АТ «Державний Ощадний банк України»

Перед тим як приступити до роботи, операційно-касові працівники перевіряють:

а) наявність та справність замків, засувів на дверях, ґрат, вікна видачі чи лотка бункера (пристрій, що призначений для передавання цінностей або документів між: касиром і клієнтом) тощо;

б) працездатність засобів охоронно-пожежної та тривожної сигналізації;

в) наявність кнопки (педалі) тривожної сигналізації, відсутність біля неї предметів, що можуть заважати скористатися нею;

г) працездатність засобів зв'язку,, наявність переліку номерів телефонів балансової установи банку, а також: довідкових служб;

д) наявність та працездатність необхідного для роботи обладнання (сейф, комп'ютер чи електронний контрольно-касовий апарат, прилад для контролю захисних елементів банкнот тощо).

Якщо під час огляду та перевірки операційно-касові працівники з'ясовується, що охоронно-пожежна, тривожна сигналізація пошкоджена; відсутні або не працюють засоби зв'язку; двері кабіни (приміщення), двері, що ведуть до касової зали надійно не зачиняються; відсутні або пошкоджені грати, за допомогою засобів зв'язку або іншим чином повідомляють про виявлені недоліки керівництву установи банку і в подальшому діють згідно з їхніми вказівками.

При відчиненні-зачиненні установи банку (особливо перед початком робочого дня, перед обідньою перервою і після неї, по закінченні робочого дня) з метою запобігання злочинним діям вивчають та оцінюють обстановку біля приміщення установи та в операційній залі , щоб впевнитись у відсутності осіб, поведінка яких викликає підозру.

Про підозрілих осіб (відвідувачі, які не обслуговуються, але часто з'являються в касовому залі, особи, які намагаються залишити або залишили валізи, коробки, тощо) та тривожну обстановку навколо установи банку через засоби зв'язку операційно касові працівники негайно повідомляють керівництво установи банку та правоохоронні органи.

Перед тим, як тимчасово залишити робоче місце, необхідно сховати всі цінності у сховище цінностей (сейф), замкнути його, ключ вийняти із шпаринки замка. Після виходу з кабіни (приміщення), замикають двері та попереджають керівника або його заступника про свою тимчасову відсутність на робочому місці.

Основна сума готівки зберігається у внутрішній металевій шкатулці сейфа. Ключі від сейфа і внутрішньої шкатулки необхідно зберігати у різних місцях.

Підкріплення шляхом інкасації значних сум готівки здійснюється з урахуванням заявки клієнтів.

Під час роботи двері до касового вузла і кабіни касира постійно зачинені зсередини. Не дозволяється залишати незамкненим сейф та ключі у шпаринці замка сейфу.

Протягом робочого дня, в міру накопичення готівки до суми встановленого ліміту, операційно касові працівники формують готівку для вивезення її до відповідної установи банку. Підготовку готівки до вивезення проводять в окремому приміщенні, або під час відсутності клієнтів та відвідувачів, не порушуючи режиму обслуговування клієнтів. При цьому необхідно зробити заявку на виклик служби інкасації.

При доставці підкріплення до установи банку та при вивезенні надлишків цінностей вимагати від інкасаторів пред'явлення службового посвідчення особи та інших відповідних документів (доручення на вивіз/доставку цінностей тощо).

Забороняється впускати в кабіну будь кого, включаючи й охорону, за винятком технічного персоналу згідно зі списком, затвердженим керівництвом установи банку, а перевіряючих осіб лише у супроводі однієї з осіб установи банку, яка відповідальна за схоронність цінностей, з дозволу керівництва балансової установи банку.

При прибутті перевіряючих необхідно впевнитися в наявності у них документа, що посвідчує особу і тільки після цього у присутності однієї з осіб установи банку, яка відповідальна за схоронність цінностей, допускати до перевірки.

Операційно-касові працівники суворо дотримуються вимог "Порядку організації касової роботи в установах АТ '"Ощадбанк", затвердженого постановою правління АТ "Ощадбанк" від 29.01.2004 № 11-1 зі змінами та доповненнями, а саме:

приймати від клієнта готівку поаркушним перерахуванням, перевіряти її на справжність і платіжність, при цьому залишати готівку на столі в полі зору клієнта, але в місці, недоступному для нього:

перевіряти повноту оформлення касових документів, передавати їх клієнту на підпис;

готувати до видачі еквівалентну суму і видавати її разом із документом клієнту, а прийняту готівку ховати у сейф чи до шухляди столу. При підрахунку готівки й підготовлянні її для видачі клієнту тримати її на такій відстані від вікна видачі, яка виключає викрадення;

не тримати на робочому столі ніякої іншої готівки, крім тієї що приймається від особи, яка вносить готівку. Знаходження на столі та інших відкритих місцях готівки та цінностей, не пов'язаних із здійсненням поточних прибутково-видаткових операцій, заборонено.

не перевищувати на робочому мені запасу готівки та цінностей, мінімально необхідного обсягу для. забезпечення безперебійного обслуговування клієнтів, визначеного відповідальним працівником установи банку;

- забезпечувати конфіденційність інформації про кожну операцію та клієнтів банку.

Якщо під час обміну валюти клієнт змінює свої наміри щодо обміну, операційно - касові працівники припиняють виконання операції, запропоновують клієнту остаточно визначитись і, тільки впевнившись у його остаточному рішенні, продовжують виконання операції. Забороняється під час видачі готівки клієнтам на вимогу останніх проводити обмін готівки одного номіналу на готівку іншого номіналу.

У випадку, коли вимоги клієнта виконати неможливо, необхідно ввічливо відмовити й рекомендувати йому звернутися до керівництва установи банку.

Необхідно уникати прямих відповідей на запитання клієнтів про максимальну суму, на яку може бути здійснений обмін валюти.

Заходи при виникненні надзвичайних обставин.

У разі виникнення на робочому місці надзвичайних обставин (затоплення, пожежа, землетрус тощо) необхідно попередити про це керівництво установи банку, всі цінності якнайшвидше зачинити в сховищі цінностей (сейфі), вжити заходів особистої безпеки та створити умови для доступу в примкнення служб ліквідації наслідків надзвичайних обставин.

У випадку незаконного вимагання сторонньою особою цінностей негайно і непомітно включити тривожну сигналізацію. При можливості через засоби зв'язку повідомити керівництво установи банку або правоохоронні органи про ситуацію, що склалася, та діяти у відповідності до їх розпоряджень.

У випадку реальної загрози життю або здоров'ю негайно і непомітно для зловмисників необхідно включити тривожну сигналізацію. Постійно мати на увазі, що життя і здоров'я людей - найбільша цінність. Для особистої безпеки і захисту інших людей необхідно виявити витримку, зовнішній спокій і разом із тим вживати всіх можливих заходів до якнайдовшого перебування нападників в установі банку, після чого виконати їхні вимоги та запам'ятати прикмети. Про надзвичайну подію негайно повідомити керівництво установи банку та чекати прибуття співробітників міліції.

У разі виявлення ознак шахрайства (найчастіше вчиняється при здійсненні купівлі - продажу валюти: повернення клієнтом отриманих банкнот у зв'язку із відмовою здійснювати таку валютно-обмінну операцію, наполягання клієнта про здійснення обміну отриманих банкнот на іншу валюту) негайно подати до органу міліції сигнал тривоги і, не викликаючи підозри у зловмисників, вживати заходів щодо їх перебування в установі банку до прибуття наряду міліції.

Висновки до розділу 4

В даному розділі було здійснено інтегральні бальну оцінку умов праці в кредитному відділі ТВБВ №10014\048 філії-Миколаївського обласного управління АТ «державний Ощадний банк України». Згідно розрахунків бальна оцінка становить 45,67 балів. Отримане значення свідчить , що умови праці відноситься до IV категорії , коли роботи виконуються в несприятливих умовах.

Виконані розрахунки щодо покращення умов праці призвели до зменшення важкості праці з IV до II категорії і, відповідно зниження втоми та підвищення продуктивності праці працівників на 9,4%.

В роботі також проаналізовано ряд заходів щодо запобігання протиправних дій на операційно - касових працівників ТВБВ №10014\048

Висновки

Таким чином, проведене дослідження дозволяє дійти наступних висновків та зробити такі пропозиції:

1. Серед особливостей споживчого кредитування визначено:

- споживчий кредит сприяє розв'язанню суперечності між можливим тимчасовим «замороженням» коштів і необхідністю їх ефективного використання.

- за допомогою споживчого кредиту банки акумулюють тимчасово вільні кошти одних клієнтів з тим, щоб надати позику іншим клієнтам, залучені таким чином кошти становлять основу кредиту.

- надання споживчого кредиту населенню, з одного боку, збільшує його поточний платоспроможний попит, підвищує життєвий рівень, з іншого прискорює реалізацію товарних запасів, надання послуг.

2. Недосконалість банківської системи характеризується неврегульованістю чинного законодавства у сфері споживчого кредитування. Головною проблемою є недостатній рівень інформованості населення. Ситуація потребує реформування, адже на сьогодні відсутні нормативно-правові акти для регулювання кредитування фізичних осіб і захисту прав споживачів. Необхідно створення законодавчого документу, що забезпечить повернення банків до справедливої конкуренції та надання повної інформації про умови кредитування.

3. Важливою умовою ефективної реалізації кредитної політики банку та забезпечення необхідного рівня доходності, платоспроможності й ліквідності банківської діяльності є дотримання всіх процедур основних етапів банківського кредитування. Для цього важливо враховувати пріоритетні напрями в кредитуванні, визначені кредитною політикою банку, обсяги кредитів та структуру кредитного портфеля, граничні розміри кредиту на одного позичальника, методики оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника, рівень процентної ставки.

Необхідно більш об'єктивне врахування ризиків, пов'язаних з вартістю та ліквідністю кредитного забезпечення. Доцільним є вдосконалення підходів до оцінки заставного майна з кредитами, виданими фізичним особам, що дозволить банківській установі знизити ризики кредитування у майбутньому

4. Характерною є тенденція до стрімкого зростання абсолютних та відносних показників кредитного портфелю фізичних осіб. У 2011-2013 рр. у ПриватБанку він зріс на 124,4%, у Дельта Банку - 213,8%, у Райффайзен Банку Аваль - 82,9%, в Укрсоцбанк - 91,5%, в Надра Банку - 100,1%. Це свідчить про позитивні зрушення в банківському секторі, збільшення кількості позичальників та покращення рівня їх життя.

Підходи банків до структури кредитного портфелю у розрізі забезпечення, розділились. Частка бланкових кредитів у ПриватБанку і Дельта Банку складає мінімум 70%. Значно менший відсоток кредитів забезпечені нерухомим майном - від 10 до 25%. Укрсоцбанк віддає перевагу нерухомому майну в якості забезпечення (до 80% кредитного портфелю фізичних осіб) та гарантіям і поручительствам (від 13 до 16% кредитного портфелю).

Райффайзен Банк Аваль і Надра, не мали стабільності в своїй політиці кредитного забезпечення. Найменш популярним видом забезпечення є депозити та цінні папери, частка забезпечення якими у всіх банків становить менше 1%. Тому можна стверджувати, що політика банку та вимоги до застави є індивідуальними і впливають на розробку пропозицій щодо підвищення ефективності їх діяльності.

Щодо розподілу наданих кредитів у 2011-2013 рр. за видами валют, то ПриватБанк та Дельта Банк переважно кредитували в гривні (від 87% до 92% в загальному обсязі наданих кредитів). Райффайзен Банк Аваль кредитує як у гривні, так і в іноземній валюті (коливання частки не значні і складають від 40 до 60%). У Надра Банку та Укрсоцбанку найбільш питому вагу протягом досліджуваного періоду займають кредити, надані у іноземній валюті (61% і 82% відповідно у 2013 році), але спостерігається зменшення цього показника як в динаміці, так і у структурі кредитів наданих фізичним особам.

Зростає частка кредитів у національній валюті, що пояснюється зростанням довіри позичальників до національної валюти внаслідок потрясінь на ринку іпотечного кредитування у іноземній валюті у зв'язку із стрімким зростанням їх курсу.

5. Основні проблеми кредитування фізичних осіб в умовах сучасної ринкової економіки пов'язані з процесом «розбудови» правової держави та громадянського суспільства. Одним із її пріоритетів є створення законодавчої бази для розвитку ринку кредитних ресурсів, а також сприятливих умов для залучення коштів у економіку України. У процесі трансформації української економіки введено в дію чимало нормативно-правових актів щодо кредитування. Деякі з них недостатньо обґрунтовані, а деякі - суперечать один одному. Крім цього, за міжнародними зобов'язаннями, зокрема, згідно з Угодою про партнерство і співробітництво України з Європейським Союзом, наша країна має узгодити вітчизняне чинне законодавство, у тому числі регулювання кредитних відносин, із європейськими стандартами.

6. Метод кредитного скорингу використовується вітчизняними банками для вивчення репутації індивідуальних позичальників, пристосовуючи алгоритм скоригну до кредитної політики і характеру вітчизняного банківського законодавства. Використання автоматизованих банківських систем дозволяє банкам скоротити витрати і час на обслуговування клієнтів, контролювати виконання банківських операцій у реальному масштабі часу, приймати обґрунтовані рішення у найкоротший термін, що впливає на якість роботи і конкурентоздатність банківських установ.

Для зниження ризику при видачі кредитів запропоновано модель скорингової системи, яка є гнучкою і адаптовано під потреби конкретного банку та законодавства, а також дозволяє приймати обґрунтовані рішення у найкоротший термін.

Рекомендації з оцінювання заставного майна при кредитуванні полягають в удосконаленні законодавства як на рівні держави, так і на рівні банківських установ. Існують безліч узаконених засобів ухилень від сплати позичок, починаючи від дроблення підприємств-боржників із перенесенням боргів на неплатоспроможне підприємство, до надання в заставу майна, яке вже перебуває в заставі іншого банку чи юридичної особи. Тому варто зосередити увагу фахівців на подальшому аналізі законодавства про заставу як ефективний засіб забезпечення захисту економічних інтересів комерційного банку.