Аналіз банківських операцій та послуг

Крім вищенаведених джерел запалювання, існують інші, які не слід виключати під час аналізу пожежної небезпеки.

Одним із найпоширеніших засобів є використання електроустаткування, що відповідає за своїм виконанням пожежонебезпечним та вибухонебезпечним зонам, групам та категоріям вибухонебезпечних сумішей.

Вимоги щодо виконання електрообладнання для пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон регламентуються ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних електроустановок".

У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу можуть застосовуватись електроустановки, що мають ступінь захисту відповідно до вимог ДНАОП. Ступінь захисту оболонок електрообладнання характеризується можливістю проникнення в оболонку твердих тіл і рідини.

У вибухонебезпечних зонах повинно застосовуватись електрообладнання у вибухозахищеному виконанні і, як виняток, електрообладнання відповідного ступеня захисту оболонки. За призначенням електрообладнання у вибухозахищеному виконанні поділяється на дві групи: рудниче і загальнопромислового призначення (не в рудниках).

Електрообладнання у вибухозахищеному виконанні загальнопромислового призначення класифікується за рівнем вибухозахисту, видом вибухозахисту та категорією за БЕМЩ (безпечною експериментальною максимальною щілиною) і температурною групою суміші, в якій це обладнання виконує функції вибухозахисту.

За рівнем вибухозахисту виділяють: електрообладнання підвищеної надійності проти вибуху, вибухобезпечне електрообладнання, особливо вибухобезпечне електрообладнання.

У вибухозахищеному електрообладнанні застосовуються такі види вибухозахисту: вибухонепроникна оболонка; заповнення або продування оболонки захисним газом з надлишковим тиском; іскробезпечне електричне коло; кварцове заповнення оболонки; масляне заповнення оболонки тощо. Система протипожежного та противибухового захисту являє собою, так би мовити, другий ешелон забезпечення пожежної безпеки, яка починає діяти з виникненням перших ознак пожежі.

Система спрямована на створення умов обмеження розповсюдження і розвитку пожеж і вибухів за межі осередку при їх виникненні, на виявлення та ліквідацію пожежі, на захист людей та матеріальних цінностей від дії шкідливих та небезпечних факторів пожеж і вибухів.

Обмеження розповсюдження та розвитку пожежі, загалом, забезпечується: потрібною вогнестійкістю будівель та споруд; використанням негорючих матеріалів для внутрішнього оздоблення приміщень; використанням антипіренів і вогнегасних сумішей; улаштуванням протипожежних відстаней між будівлями та спорудами; влаштуванням протипожежних перешкод; встановленням граничнодопустимих за техніко-економічними розрахунками площ і поверхів виробничих будівель та поверховості будівель і споруд, улаштуванням протипожежних відсіків та секцій; улаштуванням аварійного відключення та перемикання установок та комунікацій; використанням засобів, що запобігають або обмежують розлив і розтікання пожежонебезпечної рідини під час пожежі; використанням вогнеперешкоджуючих пристроїв в устаткуванні; локалізацією пожежі вогнегасними речовинами, автоматичними установками пожежогасіння, а також шляхом утворення розривів горючого середовища випалюванням вибуховими речовинами, розбиранням (видаленням) горючого матеріалу.

Пожежна небезпека будівель та споруд, а також здатність до поширення пожежі визначаються кількістю та властивостями матеріалів, що знаходяться в будівлі, а також пожежною небезпекою будівельних конструкцій, яка залежить від ступеня вогнестійкості та горючості матеріалів, з яких вони зроблені й визначається відповідно до ДБН В. 1.1-7-2001. Залежно від матеріалу виготовлення основні будівельні конструкції поділяють на кам'яні, залізобетонні, металеві, дерев'яні, а також такі, що містять полімерні матеріали.

Горючість та здатність чинити опір дії пожежі будівельними конструкціями характеризуються їх вогнестійкістю.

Вогнестійкість конструкції - це здатність конструкції зберігати несучі та (або) огороджувальні функції в умовах пожежі. Нормована характеристика вогнестійкості основних будівельних конструкцій називається ступенем вогнестійкості. Ступінь вогнестійкості будівель та споруд залежить від меж вогнестійкості будівельних конструкцій та меж поширення вогню по них.

Межа вогнестійкості конструкції - це показник вогнестійкості конструкції, який визначається часом від початку вогневого випробування за стандартного температурного режиму до втрати конструкцією несучої здатності, цілісності або теплоізолювальної здатності.

Межа поширення вогню будівельними конструкціями - це розмір зони пошкодження зразка в площині конструкцій від межі нагрівання до найбільш віддаленої точки пошкодження.

За вогнестійкістю усі будівлі та споруди поділяються на вісім ступенів - 1, 2, 3, За, Зв, 4, 4а, 5, характеристики яких наведені в СНиП 2.01.02-85. Цим документом також регламентуються мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій і максимальні межі поширення вогню по них.

Одним із найпоширеніших у будівництві заходів для запобігання можливості розповсюдження пожежі на сусідні будівлі та споруди є протипожежні відстані, які, крім того, створюють сприятливі умови для забезпечення маневрування, встановлення, розгортання пожежної техніки та підрозділів пожежної охорони. Потрібні величини протипожежних відстаней наведені у додатку 3.1 до ДБН 360-92.

Для запобігання розповсюдженню пожежі та продуктів горіння з приміщень або пожежного відсіку з осередком пожежі в інші приміщення, створюють протипожежні перешкоди. Протипожежна перешкода - це будівельна конструкція, інженерна споруда чи технічний засіб, що має нормовану межу вогнестійкості і перешкоджає поширенню вогню.

За допомогою перешкод, які обмежують розповсюдження пожежі та продуктів горіння, можуть бути створені безпечні зони або приміщення для тривалого чи короткочасного перебування людей, що сприяє успішному проведенню операцій їх рятування у разі пожежі. Типи протипожежних перешкод та їх мінімальні межі вогнестійкості наведені в ДБН В. 1.1-7-2001. У цьому ж документі та інших нормативних актах визначені поняття, сутність, умови використання, кількісні параметри решти способів та засобів попередження розповсюдження і розвитку пожежі.

Захист людей у разі пожежі є найважливішим завданням всієї системи протипожежного захисту. Вирішення цього завдання становить велику складність, оскільки має власну специфіку та здійснюється іншими шляхами, ніж захист будівельних конструкцій чи матеріальних цінностей.Рятування являє собою вимушене переміщення людей назовні при впливові на них небезпечних факторів пожежі або при виникненні безпосередньої загрози цього впливу. Вимушений процес руху людей з метою рятування називається евакуацією. Евакуація людей із будівель та споруд здійснюється через евакуаційні виходи. Шляхом евакуації є безпечний для руху людей шлях, який веде до евакуаційного виходу.

Евакуаційний вихід - це вихід з будинку (споруди) безпосередньо назовні або вихід із приміщення, що веде до коридору чи сходової клітки безпосередньо або через суміжне приміщення. Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть із приміщень:

- першого поверху безпосередньо назовні або через вестибюль, коридор, сходову клітку;

- будь-якого поверху, крім першого, у коридор, що веде на внутрішню сходову клітку або сходову клітку, що має вихід безпосередньо назовні або через вестибюль, відокремлений від прилеглих коридорів перегородками із дверима;- у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечене виходами. Із приміщень, розташованих на другому та більш високих поверхах (висотою не більше ЗО м) допускається передбачати евакуаційний (запасний) вихід на зовнішні сталеві сходи. Кількість евакуаційних виходів із приміщень та з кожного поверху будівель потрібно приймати за СНиП 2.09.02-85, але не менше двох. Евакуаційні виходи повинні розташовуватись розосереджено. Мінімальну відстань L між найбільш віддаленими один від одного евакуаційними виходами з приміщення можна визначати за формулою: L = 1,5лШ, де П - периметр приміщення.

Ширина шляхів евакуації в світлі повинна бути не менше 1 м, висота проходу - не менше 2 м. Влаштування гвинтових сходів на шляхах евакуації не допускається. Між маршами сходів необхідно передбачати горизонтальний зазор не менше 50 мм.

Двері на шляху евакуації повинні відкриватися за напрямком виходу з приміщення. Улаштування розсувних дверей на шляхах евакуації не допускається. Мінімальна ширина дверей на шляхах евакуації повинна бути 0,8 м. Ширина зовнішніх дверей сходових кліток повинна бути не менша ширини маршу сходів.

Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу із приміщення безпосередньо назовні або на сходову клітку не повинна перевищувати значень, наведених у СНиП 2.09.02-85.Необхідний час евакуації людей (хв) із громадських і виробничих будинків встановлено в СНиП ІІ-2-80.

Виконання нормативних вимог до шляхів евакуації ще не гарантує повного успіху евакуації людей у разі пожежі. Для забезпечення організованого руху під час евакуації та попередження паніки технічні рішення повинні бути доповнені організаційними заходами, до яких, передусім, належать інструктаж та навчання персоналу. З цією самою метою розробляють плани евакуації з будівель та місць масового перебування людей. План евакуації складається з двох частин: графічної і текстової. Графічна частина являє собою план поверху або приміщення, на який нанесено пронумеровані евакуаційні шляхи і виходи з маршрутами руху Маршрути руху до основних евакуаційних виходів зображуються суцільними лініями зі стрілками зеленого кольору, маршрути до запасних виходів - пунктирними зеленими лініями зі стрілками. Окрім маршруту руху, на плані позначаються місця розташування засобів оповіщення та пожежогасіння. Текстова частина плану евакуації, яка являє собою таблицю з переліком та послідовністю дій у разі пожежі для конкретних посадових осіб і працівників, затверджується керівником об'єкта. План евакуації вивішується на видному місці, а його положення повинні систематично відпрацьовуватись на практиці.

Дуже важливо для безпеки людей створити протидимний захист приміщень і особливо шляхів евакуації. Протидимний захист забезпечується обмеженням розповсюдження продуктів горіння в будівлях та приміщеннях, ізоляцією можливих місць виникнення пожежі, примусовим видаленням диму. Ці задачі вирішуються за допомогою об'ємно-планувальних та конструктивних рішень при проектуванні об'єктів, деякими технологічними прийомами в процесі будівництва, завдяки використанню спеціальних пристроїв і вентиляційних систем, які призначені для видалення диму, зниження температури і конденсації продуктів горіння.

Для своєчасного здійснення заходів з евакуації людей, включення стаціонарних установок пожежогасіння, виклику пожежної охорони тощо, вибухопожежонебезпечні об'єкти обладнуються системами пожежної сигналізації, запуск яких може здійснюватись автоматично або вручну. Система пожежної сигналізації повинна швидко виявляти місця виникнення пожежі, надійно передавати сигнал на приймально-контрольний прилад і до пункту прийому сигналів про пожежу, перетворювати сигнал про пожежу у сприйнятливу для персоналу захищуваного об'єкта форму, вмикати існуючі стаціонарні системи пожежогасіння, забезпечувати самоконтроль функціонування.

До складу будь-якої системи пожежної сигналізації входять пожежні сповіщувачі, приймальний прилад та автономне джерело електроживлення. Пожежний сповіщувач - це пристрій для формування сигналу про пожежу. В залежності від способу формування сигнали ПС бувають ручні та автоматичні.Ручний сповіщувач являє собою технічний пристрій (кнопка, тумблер), за допомогою якого особа, яка виявила пожежу, може подати повідомлення на приймальний прилад або пульт пожежної сигналізації.

Ручні сповіщувачі встановлюються всередині приміщень на відстані 50 м, а поза межами приміщень - на відстані 150 м один від одного. Автоматичний пожежний сповіщувач системи пожежної сигналізації встановлюється в зоні, яка охороняється, та автоматично подає сигнал тривоги при виникненні однієї або кількох ознак пожежі: підвищенні температури, появі диму або полум'я на приймальний прилад (пульт), появі значних теплових випромінювань.

Сповіщувачі за видом контрольованого параметра поділяються на теплові, димові, полум'яні (світлові), комбіновані. За видом зони автоматичні сповіщувачі поділяються на точкові (найбільш чисельна група) та лінійні. Точкові сповіщувачі контролюють ситуацію в місці розташування сповіщувача і, таким чином, сигнали від них є адресними, з точним визначенням місця пожежі.

Лінійні ПС реагують на виникнення фактора пожежі впродовж певної безперервної лінії, при цьому спрацювання будь-якого ПС у шлейфі не дає інформацію про конкретне місце пожежі.

За кількістю можливих спрацьовувань ПС поділяють на одноразові та багаторазові. Більшість ПС, що випускається, є багаторазовими. Одноразові ПС в наш час застосовуються у виключних випадках, наприклад, як запобіжники, що вимикають подачу живлення на певну установку у разі виникнення пожежі.

Приймально-контрольні прилади пожежної та охоронно-пожежної сигналізації - це складова частина засобів пожежної та охоронно-пожежної сигналізації, призначена для прийому інформації від пожежних (охоронних) сповіщувачів, перетворення та оцінки цих сигналів, видачі повідомлень для безпосереднього сприймання людиною, подальшої передачі повідомлень на пульт централізованого спостереження (ПЦС), видачі команд на включення сповіщувачів і приладів керування системи пожежогасіння і димовида-лення, забезпечення перемикання на резервні джерела живлення у разі відмови основного джерела.

Вибір типу окремих елементів, розробка алгоритмів і функцій системи пожежної сигналізації виконується з урахуванням пожежної небезпеки та архітектурно-планувальних особливостей об'єкта.

Способи і засоби гасіння пожеж. Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію пожежі, що виникла, називається пожежогасінням.

Основою пожежогасіння є примусове припинення процесу горіння. На практиці використовують декілька способів припинення горіння.

Спосіб охолодження ґрунтується на тому, що горіння речовини можливе тільки тоді, коли температура її верхнього шару вища за температуру його запалювання. Якщо з поверхні горючої речовини відвести тепло, тобто охолодити її нижче температури запалювання, горіння припиняється. Спосіб розведення базується на здатності речовини горіти при вмісті кисню у атмосфері більше 14-16% за об'ємом. Зі зменшенням кисню в повітрі нижче вказаної величини полум'яне горіння припиняється, а потім припиняється і тління внаслідок зменшення швидкості окислення. Зменшення концентрації кисню досягається введенням у повітря інертних газів та пари із зовні або розведенням кисню продуктами горіння (у ізольованих приміщеннях).

Спосіб ізоляції ґрунтується на припиненні надходження кисню повітря до речовини, що горить. Для цього застосовують різні ізолюючі вогнегасні речовини (хімічна піна, порошок та інше ).

Спосіб хімічного гальмування реакцій горіння полягає у введенні в зону горіння галоїдно-похідних речовин (бромисті метил та етил, фреон та інше), які при потраплянні у полум'я розпадаються і з'єднуються з активними центрами, припиняючи екзотермічну реакцію, тобто виділення тепла. У результаті цього процес горіння припиняється.

Спосіб механічного гасіння полум'я сильним струменем води, порошку чи газу.

Спосіб вогнеперешкоди заснований на створенні умов, за яких полум'я не поширюється через вузькі канали, переріз яких менше критичного. Реалізація способів припинення горіння досягається використанням вогнегасних речовин та технічних засобів. До вогнегасних належать речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створювати умови для припинення горіння. Серед них найпоширенішими є вода, водяна пара, піна, газові вогнегасні склади, порошки, пісок, пожежостійкі тканини тощо. Кожному способу припинення горіння відповідає конкретний вид вогнегасних засобів. Наприклад, для охолоджування використовують воду, водні розчини, снігоподібну вуглекислоту; для розведення горючого середовища - діоксид вуглецю, інертні гази, водяну пару; для ізоляції вогнища - піну, пісок; хімічне гальмування горіння здійснюється за допомогою брометилу, хладону, спеціальних порошків.

Вибір вогнегасної речовини залежить від характеру пожежі, властивостей і агрегатного стану речовин, що горять, параметрів пожежі (площі, інтенсивності, температури горіння тощо), виду пожежі (у закритому або відкритому повітрі), вогнегасної здатності щодо гасіння конкретних речовин та матеріалів, ефективності способу гасіння пожежі.

Оскільки вода є основною вогнегасною речовиною, необхідно приділити особливу увагу створенню та працездатності надійних систем водопостачання. Відповідно до протипожежних норм, кожне промислове підприємство обладнують пожежним водопроводом. Він може бути об'єднаним з господарсько-питним або водопроводом, який використовують у виробничому процесі. Воду також можна подавати до місця пожежі з водоймищ річок або підвозити в автоцистернах.

Основними елементами устаткування водяного пожежогасіння на об'єктах є пожежні гідранти, пожежні крани, пожежні рукави, насоси та ін. Пожежні гідранти використовують для відбору води із зовнішнього водопроводу. Біля місця їх розташування повинні бути встановлені покажчики з нанесеними на них: літерним індексом "ГІГ", цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева).

Пожежний кран являє собою комплект пристроїв, який складається із клапана (вентиля), встановленого на пожежному трубопроводі і обладнаного пожежною з'єднувальною головкою, та пожежного рукава з ручним стволом. Пожежні крани повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. Пожежні рукави необхідно утримувати сухими, складеними в "гармошку" або скатку, приєднаними до кранів та стволів. Не рідше одного разу на 6 місяців їх треба розгортати та згортати заново. На дверцятах пожежних шафок повинні бути вказані після літерного індексу "ПІП" порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони.

Для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу об'єктів, застосовуються первинні засоби пожежогасіння. До них належать: вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати), пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо). їх застосовують для ліквідації невеликих загорянь до приведення в дію стаціонарних та пересувних засобів гасіння пожежі або до прибуття пожежної команди. Кожне приміщення, відділення, цех, транспортні засоби повинні бути забезпечені такими засобами у відповідності з нормами.

Серед первинних засобів пожежогасіння особливе місце займають вогнегасники. Залежно від вогнегасних речовин, що використовуються, вогнегасники ділять на пінні, газові та порошкові.

а) хімічний пінний ВХП-10:

1 - корпус,

2 - поліетиленовий стакан з кислим розчином,

З - ручка,

4 - горловина,

5 - рукоятка,

6 - шток,

7 - кришка,

8 - сприск,

9 - гумовий клапан;

б) повітряно-пінний ВПП:

1 - корпус, 2 - дифузор, З - гумова трубка, 4 - кришка, 5 - ручка, 6 - важіль,7 - шток, 8 - балон з повітрям, 9 - трубка сифону;

в) вуглекислотний ВВ-2:

1 - суцільнотягнутий сталевий корпус, 2 - хомути кріплення вогнегасника,З - маховичок голчастого запірного клапана, 4 - рукоятка, 5 - дифузор;г) порошковий ВИ: 1 - корпус, 2 - балон зі стисненим повітрям,

З - шланг, 4 - патрубок.

Пінні вогнегасники застосовують для гасіння твердих та рідких горючих матеріалів, за виключенням речовин, які здатні горіти та вибухати при взаємодії з піною. Також ними не можна гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою.

За способом утворення піни пінні вогнегасники поділяються на хімічні та повітряно-механічні.

Заряд хімічно-пінного вогнегасника ВХП-10 складається з кислотної та лужної частин. При приведенні вогнегасника в дію кислотна та лужна складові змішуються, і відбувається хімічна реакція з інтенсивним виділенням вуглекислого газу. Частина цього газу іде на утворення піни з розчину, який містить піноутворювач. Інша частина створює тиск (до 1 МПа), необхідний для викиду піни. Час дії вогнегасника - 60 с, довжина струменя - 6-8 м, кратність піни - 8-10. У повітряно-пінних вогнегасниках піна утворюється завдяки механічному перемішуванню розчину піноутворювача стиснутим повітрям, яке міститься у спеціальному балончику. Вони випускаються двох типів: ВПП-5 та ВПП-10. Кратність піни цих вогнегасників - 55, дальність викиду піни - 4,5 м.

Вуглекислотні вогнегасники випускають трьох типів: ВВ-2, ВВ-5 та ВВ-8 (цифри показують місткість балону у літрах). їх застосовують для гасіння рідких та твердих речовин (крім тих, що можуть горіти без доступу повітря), а також електроустановок, що знаходяться під напругою до 1000 В.Вуглекислота у вогнегаснику знаходиться у рідкому стані під тиском 6-7 МПа. При відкритті вентиля балона вогнегасника за рахунок швидкого адіабатичного розширення вуглекислий газ миттєво перетворюється у снігоподібну масу, у вигляді якої він і викидається з конусного дифузора вогнегасника. Час дії вогнегасників цього типу 25-40 с, довжина струменя 1,5-3 м.

Вуглекислотно-брометилові вогнегасники ВВБ-3 та ВВБ-7 за зовнішнім виглядом та будовою мало відрізняються від вуглекислотних, їх заряджають сумішшю, що складається із 97% бромистого етилу та 3% вуглекислого газу. Завдяки високій змочувальній здатності бромистого етилу продуктивність цих вогнегасників у 4 рази вища продуктивності вуглекислотних. Порошкові вогнегасники призначені для гасіння твердих, рідких та газоподібних горючих речовин та електроустановок під напругою до 1000 В. Вид матеріалів та речовин, горіння яких можна гасити, залежить від типу порошку. Промисловість випускає порошкові вогнегасники марок ПС-1, ПС-2, ОП-9, ОП-Ю(з), ОПУ-5 та ін.

Вибір типу і розрахунок необхідної кількості вогнегасників проводиться на підставі рекомендацій, наведених в таблицях (див. ОНТП 24-86) в залежності від їх вогнегасної здатності, граничної площі, класу пожежі у приміщенні чи об'єкта, що потребує захисту.

Громадські будівлі та споруди промислових підприємств повинні мати на кожному поверсі не менше двох ручних вогнегасників. При захисті приміщень, у яких знаходяться електронно-обчислювальні машини, копіювальна та інша оргтехніка, а також телефонних станцій, архівів тощо, необхідно враховувати специфіку вогнегасних речовин у вогнегасниках, що можуть призвести під час гасіння пожежі до псування обладнання. Такі приміщення рекомендується забезпечувати вуглекислотними вогнегасниками з урахуванням гранично допустимої концентрації вогнегасної речовини.

Максимально допустима відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника має бути: 20 м - для громадських будівель та споруд, ЗО м - для приміщень категорії А, Б, В (горючі гази та рідини); 40 м - для приміщень категорії В і Г; 70 м -для приміщень категорії Д.

Приміщення, обладнані стаціонарними установками автоматичного пожежогасіння, комплектуються вогнегасниками на 50% їх розрахункової кількості. Для гасіння великих загорянь у приміщеннях категорій А, Б, В застосовують стаціонарні установки водяного, газового, хімічного та повітряно-пінного гасіння.

Обстеження умов праці на підприємстві

Ефективність витрат на забезпечення пожежної безпеки об'єктів економіки є обов'язковою умовою при техніко-економічному обгрунтуванні заходів, направлених на підвищення пожежної безпеки. Ефективність витрат на забезпечення пожежної безпеки визначається як соціальними (оцінює відповідність фактичного положення встановленому соціальному нормативу), так і економічними (оцінює економічний результат, що досягається) показниками.

Об'єктом дослідження було відділення ПАТ «Укрсоцбанку». Проведений аналіз дозволяє встановити місця, де існує потенційна небезпека пожежі або іншої несприятливої дії на персонал і запропонувати заходи щодо забезпечення безпечних умов праці. Заходи можуть бути як технічного, так і організаційного характеру.

Було виявлено наступні порушення:

1) відсутність інструкції з пожежної безпеки;

2) недостатня кількість первинних засобів гасіння пожежі (вогнегасник у кількості 1);

3) невідповідність кількості вогнегасників плану безпеки;

Пропоную наступні заходи підвищення пожежної безпеки:

1) збільшити кількість наказових та вказівних знаків безпеки в коридорах, на сходових клітках і дверях евакуаційних виходів;

2) впровадити нові протипожежні системи (протидимний захист, пожежна автоматика, протипожежне водопостачання, протипожежні двері, клапани);

3) збільшити кількість первинних засобів гасіння пожежі (вогнегасники; пожежний інвентар: пожежні відра, ящики з піском, совкові лопати; пожежний інструмент: гаки, ломи, сокири)

4) введення інструкцій та обов'язкове ознайомлення з правилами пожежної безпеки;

5) введення учбових пожежних тривог;

6) регулярна перевірка на наявність обладнання та стан його працездатності.

Для здійснення запропонованих заходів було розраховано витрати на придбання протипожежного інвентарю (див. табл. 4.1).

Таблиця 4.1 Витрати на здійснення заходів підвищення пожежної безпеки

Статі витрат	Кількість одиниць (об'єм/м3)	Ціна за одиницю,гр	Сума, гр.
Вогнегасник вуглекислий ВВ - 3	3	175	525
Щит пож. відкр. компл. (лом, баг, 2 вед, сокира, лопата)	1	430	430
ШПК-320В (вбудований без задньої стенкі 540х1300х230)	3	850	2550
Знаки пожежної безпеки	30	0,5	15
Ящик для піску (звичайний) 800х400х400	2	400	800
Пісок	2	100	200
Брезент	3	98	294
Захисний екран (кошма) 2 шар. 1,5 х2	1	160	160
Разом			4974

За допомогою цих заходів на нашому підприємстві буде налагоджена система протипожежної безпеки, що дозволить більш успішно функціонувати підприємству. Затрати щодо заходів на поліпшення умов пожежної безпеки склали 4974 гривні. Ці затрати слід вважати ефективними з соціальної та економічної точки зору, так як забезпечують виконання нормативу по виключенню впливу на людей небезпечних факторів пожежі, встановленого ГОСТом, що зніжують ризики втрат трудових, матеріальних, капітальних ресурсів. Завдяки цим заходам можно знизити плинність кадрів на 20-25 %,а приріст продуктивності праці збільшити на 15--20 %.

Таблица

КАРТА УМОВ ПРАЦІ
Підприємство (організація, установа)	Номер робочого місця____________
Відділення ПАТ «Укрсоцбанку»	Професія (посада) касир
Виробництво_______________________	_______________________________
Цех (участок, відділ) 2 поверх	_______________________________
	(код за ЄТКД, КД, повна назва)
	Номери аналогічних
	робочих місць ___________________
Оцінка факторів виробничого і трудового процесів
№ пор.	Фактори виробничого середовища і трудового процесу	Дата дослідження	Нормативне значення (ГДУ, ГДК)	Фактичне значення	3-й клас: шкідливі і небезпечні умови , характер праці	Тривалість дії фактора, % за зміну	Примітки
					І ступінь	ІІ ступінь	ІІІ ступінь
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Шкідливі хімічні речовини
	1-й клас небезпеки			-
	2-й клас небезпеки			-
	3-й, 4-й класи небезпеки			-
2	Пил переважно фіброгенної дії			-
3	Вібрація (загальна і локальна)			-
4	Шум			+
5	Інфразвук			-
6	Ультразвук			-
7	Неіонізуючі випромінювання:
	· радіочастотний діапазон			-
	· діапазон промислової частоти			-
	· оптичний діапазон (лазерне випромінювання)			-
8	Мікроклімат у приміщенні:
	· температура повітря, град. С			+22
	· швидкість руху повітря, м/с			0
	· відносна вологість повітря, %			82
	· інфрачервоне випромінювання, Вт/м кв			-
9	Температура зовнішнього повітря (під час роботи на відкритому повітрі), град. С			-16
	· влітку
	· взимку
10	Атмосферний тиск			760
11	Біологічні фактори:
	Мікроорганізми			-
	1-й клас небезпеки			-

Таблица

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	2-й клас небезпеки	1.02.12		-
	3-й, 4-й класи небезпеки			-
	Білкові препарати
	1-й клас небезпеки			-
	2-й клас небезпеки			-
	3-й, 4-й класи небезпеки			-
	Природні компоненти організму (амінокислоти, вітаміни тощо)
	1-й клас небезпеки			-
	2-й клас небезпеки			-
	3-й, 4-й класи небезпеки			-
12	Важкість праці:
	Динамічна робота			-
	· потужність зовнішньої роботи, (Вт) при роботі за участю м'язів нижніх кінцівок і тулуба			-
	· те саме, при роботі з переважною участю м'язів плечового пояса			-
	· маса підйому і переміщення вантажу, кг			-
	· дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук (кількість за зміну)			-
	Статичне навантаження
	· величина навантаження за зміну (кг с) при утриманні вантажу:			-
	однією рукою			-
	двома руками			-
	за участю м'язів тулуба і ніг			-
13	Робоча поза			Сидячи
	Нахили тулуба, переміщення в просторі (переходи, зумовлені технологічним процесом)			850
14	Напруженість праці
	Увага:
	· тривалість зосередження (% до тривалості зміни)			100%
	· частота сигналів у середньому за годину			-
	Напруженість аналізаторних функцій:
	· зору (категорія зорових робіт за СНиП ІІ-4-79)			-
	· слуху (при виробничій потребі сприйняття мови або диференціювання сигналів)			-

Таблица

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	Емоційна й інтелектуальна напруженість	1.02.12		+
	Одноманітність:			-
	· кількість елементів у багаторазово повторюваних операціях			-
	· тривалість виконання повторюваних операцій, в сек			-
	· час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дій (% до тривалості зміни)			-
15	Змінність			-
	Кількість факторів

Рекомендовано розмістити кондиціонер для поліпшення руху повітря у приміщенні з об'ємом 251,46 м^3,адже згідно з результатами дослідження людина є працездатною,нормально себе почуває,якщо t⁰ навколишнього середовища повітря не виходить за межі 18-20⁰С,відносна вологість повітря 40-60%,швидкість руху повітря 0,1-0,2 м/с.

У нашому приміщенні ці норми порушуються,адже температура повітря становить +22⁰С,відносна вологість повітря перевищує нормальну(82%),а швидкість руху повітря взагалі на нульовому рівні. Як відомо, збільшення температури повітря виробничого середовища більше 20⁰С призводить до зниження працездатності людини на 50-60 %.

Таким чином, рекомендую до встановлення кондиціонер, наступної моделі: Mitsubishi Electric MSZ-GA71VA/MUZ-GA71VA), який обслуговує площу в 71 м² по холоду і 81 м² по теплу з потужністю 2,42-2,45 кВт,з рівнем шуму 33 Дб,енергоефективність EER=2,93.

Вартість такої моделі - 8240,44 грн. (якщо курс USD=8,02),вартість установки складає 650 грн. Додатково оплачується магістраль-110 грн.,штроблення під трасу в бетоні складає 80 грн,захисний козирець зовнішнього блоку кондиціонеру -150 грн. Таким чином,загальна вартість установки кондиціонера даної моделі складе 9530,44 грн.

За допомогою цих заходів на нашому підприємстві може бути налагоджена система охорони праці,ща дозволить йому більш успішно функціонувати.

Науковий консультант к.е.н.,доцент Глущенко О.В.

Висновок

В результаті проведеного дослідження в дипломній роботі ми зробили висновки,що:

1. Послуги комерційних банків можна визначити як проведення банківських операцій за дорученням клієнта на його користь за певну плату. Послугами найчастіше є активно-пасивні операції банків (це комісійні, посередницькі операції, що виконуються банками за дорученням клієнтів за певну плату - комісію).

2. До активно-пасивних операцій належать операції з інкасування дебіторської заборгованості (отримання грошей за дорученням клієнтів на підставі різних платіжних документів), перевізні операції, торгово-комісійні, консультаційні, довірчі (трастові) операції, бухгалтерське обслуговування клієнтів, здача в оренду сейфів і осередків та інші.

3. Для поліпшення процесу надання послуг комерційними банками потрібно: підвищити ефективність управління, впливаючи на попит і пропозицію на банківські послуги. Стимулюючи попит і видозмінюючи пропозицію банківських послуг, банки зможуть підтримувати на постійно високому рівні свою рентабельність.

4. Розширення спектру банківських послуг може здійснюватися як на основі модифікації послуг, які вже надаються банками населенню, так і шляхом упровадження нових їх видів. Зокрема, з метою підвищення привабливості розміщення вільних грошових коштів приватних клієнтів можуть коректуватися умови раніше діючих внесків, передбачатися введення додаткових механізмів збільшення зацікавленості вкладників, регулюючих розмір процентної ставки, умови розміщення внеску, можливість капіталізації відсотків, пролонгацию внеску, умови дострокового отримання окремих внесків або їх частини без втрати прибутковості.

5. Модифікація банківських послуг може здійснюватися також шляхом надання їх на новій технологічній основі: з використанням систем видаленого доступу - Інтернету, засобів мобільного зв'язку - послуга SMS-банкінг, через банкомати - надання пластикових карт, інфокіоски - здійснення комунальних і інших платежів з використанням пластикових карт в автоматизованому і on-line режимі в крупних супермаркетах. Зокрема, перевагою інфокіосків є їх сучасні функціональні можливості: погашення кредиту, поповнення рахунку, оплата різних банківських послуг, надання інформації клієнтам про стан рахунку, курси валют, послуги банку, система голосового супроводу і рекламна інформація про банк.

6. Упровадження нових послуг в області електронного банкінга, послуг з управління грошовою готівкою спроможних клієнтів з урахуванням їх індивідуальних потреб. Однією з ефективних форм організаційної структури управління інноваційними процесами в банку може стати створення фінансового супермаркету. В крупних містах на основі високотехнологічних офісів доцільна організація фінансових супермаркетів за допомогою альянсу банку, компанії страховки і фінансово-промислової групи. В такому супермаркеті клієнту буде запропонований максимальний набір послуг як в банківському обслуговуванні, так і у фінансовому консалтингу і страхуванні.

Таким чином клієнт фінансового супермаркету отримає доступ до комплексу фінансових послуг в одному місці і затрачуватиме на цей мінімальний час, не вдаючись до послуг додаткових служб.

В дипломній роботі був проведений аналіз фінансового стану ПАТ «Укрсоцбанку» і аналіз послуг, що надаються відділенням фізичним особам.Розглянувши динаміку результатів фінансової діяльності відділення, було відзначено зростання активів на 45% в основному за рахунок активної кредитної політики відділення. Зростання пасивів було забезпечено збільшенням ресурсів (залучених коштів) відділення за рахунок розширення клієнтської бази та залучення коштів клієнтів (некредитних організацій).

Прибуток банку в 2012 році в кілька разів перевищила показник 2011 року. Темпи зростання прибутку перевищили темпи зростання активів і капіталу відділення, що сприяло збільшенню показників його діяльності.

Рентабельність активів склала 5,57%, а рентабельність капіталу - 33,87%, що в 1,12 рази більше, ніж аналогічні показники 2011 року. Все це свідчить про те, що відділення постійно вдосконалюється, намагаючись вижити у важких умовах конкуренції, нарощує спектр надаваних послуг, покращує якість вже наявних і розробляє абсолютно нові. Слід зазначити, що для банків ситуація на сьогоднішній день склалася не з простих. З одного боку, спостерігається поява на ринку «блукаючих» клієнтів, які займаються пошуками кращого банківського сервісу в розрізі РКО (в даному випадку мається на увазі безперешкодне проходження платежів) або ресурсної бази (кредитів і кращих умов їх видачі). З іншого боку, перед співробітниками клієнтського блоку банку керівництвом кредитно-фінансового інституту ставиться завдання нарощування пасивів банку (тобто залучення грошових коштів клієнтів). Отже, українським банкам доводиться сьогодні працювати в жорсткому конкурентному середовищі, тому що надані ними продукти і послуги досить схожі. Тому банки намагаються використовувати для свого розвитку все нове та інноваційний, щоб, вигідно відрізнятися на тлі інших фінансово-кредитних установ. ПАТ «Укрсоцбанк» здійснює різноманітні операції і надає своїм клієнтам різного роду банківські послуги. Вони досить конкурентоспроможні, оскільки мають ряд переваг, по відношенню до послуг банків-конкурентів. Серед них:

1.Наявність інформаційно-платіжних терміналів самообслуговування, за допомогою яких можна здійснювати оплату кредитів, комунальні та інші платежі, що дозволяє знизити навантаження на працівників банку, які приймають платежі. Платежі через термінали самообслуговування відбуваються за тими ж тарифами, як якщо б вони відбувалися через касирів банку і без справляння додаткових комісій.

2. Розширено спектр послуг з використанням «Мобільного банку». За допомогою цієї послуги стало можливим переводити гроші з однієї карти на іншу. Також на досить високому рівні знаходиться обслуговування клієнтів. Все це сприяє залученню нових клієнтів банку та збереження вже наявних, що в свою чергу сприяє збільшенню прибутковості відділення, збереженню іміджу на високому рівні.

У зв'язку з тим, що банки намагаються надавати клієнтам найбільший спектр послуг, стати універсальним банком, здатним задовольнити потреби як юридичних, так і фізичних осіб були розроблені наступні пропозиції:

- впровадити нові види депозитних вкладів;

- замінити наявні сейфи (банківські сейфи), призначені для зберігання цінностей і документів на більш сучасні;

- необхідно створити окрему зону (окремий зал) для обслуговування VIP - клієнтів;

- здійснювати оплату різних платежів через інформаційно-платіжний термінал самообслуговування (ІПТС) готівкою;

- розширити спектр платежів через ІПТС (можна додати здійснення таких платежів: за дитячу школу мистецтв, за охорону і технічне обслуговування сигналізації квартир, розширити спектр податків);

- зробити можливим здійснювати платежі через ІПТС за допомогою банківських карт інших банків;

- вдосконалити послугу «Мобільний банк»;

- розширювати сучасні інтернет-послуги.

Список літератури

1. Алексеєнко М.Д. Капітал банку: питання теорії і практики. - К.: Вид-во КНЕУ, 2008. - 276 с.

2. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. Е.Ф. Жукова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2000. - 471 с.

3. Банковское дело: Учебник / Под ред. О.И. Лаврушина. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 576 с.

4. Банківська енциклопедія / Під ред. проф. Мороза А.М. - К. "Ельтон", 1997. - 328 с.

5. Банківські операції: Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; Заг. Ред. А.М. Мороза. - 2-ге вид., випр. і допов. - К.: Вид-во КНЕУ, 2008. - 476 с.

6. Банківські операції і послуги: Підручник / Л.П. Снігурська . - К.: МАУП, 2006. - 456 с.

7. Барановський А. Рынок банковских услуг в Украине / Финансовая Украина. - 1999. - № 28. С. 44.

8. Бутенко О. Ермакович В. Банки Украины: вчера, сегодня, завтра // Финансовая Украина. - 2002. - №12 . С. 18-19.

9. Бюлетень Національного банку України - 2012. - № 2.

10. Бюлетень Національного банку України - 2012. - № 3.

11. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. Посіб. - К.: Знання, 2008. - 174 с

12. Васюренко О.В. Банківські операції: -- 6-те вид., перероб. і допов. -- К.: Знання, 2011. -- 318 с.

13. Вовк В. Особливості формування конкурентної стратегії банку на ринку банківських послуг // Вісник НБУ. - 2011. - № 9 - С. 20-26.

14. Вступ до банківської справи: Учбовий посібник / Відп. ред. М.І Савлук. - К.: Лібра, 2005. - 344 с.

15. Гладких Д.М. Цінова структура банківських послуг і кредитних ресурсів в Україні // Вісник НБУ. - 1999. - № 3 - С. 50-53.

16. Головко В., Тетерук А. Квартальні фінансові рахунки України: методологічні та практичні аспекти складання // Вісник НБУ. - 2011. - №8 - С. 12-18.

17. Гроші та кредит: Підручник / За ред. Б.С. Івасіва. - К.: КНЕУ, 1999. - 404 с.

18. Даниленко А., Домрачев В. Очікувані зовнішні фактори розвитку та ризики для української економіки у 2011 - 2012 роках // Вісник НБУ. - 2011. - № 5 - С. 10-14.

19. Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській справі: Навч. посіб. - К.: Алеута, 2004. - 478 с.

20. Дзюблюк О.В. Про деякі напрями розвитку ринку банківських послуг в Україні // Фінанси України. - 2001. - №1. - С.86-91.

21. Дзюблюк О.В. Проблеми підвищення ефективності кредитних операцій комерційних банків // Вісник НБУ. - 2010. - № 9. - С. 55-56.

22. Дик В.В., Суспицын В.Ю. Банковские операции в Интернет: Учебное пособие. - М.: МГУ, 2008. - 254 с.

23. Жуков Е.Ф. Банки и небанковские кредитные организации и их операции: Учеб. пособие. - М.: АО «Арго», 2004. - 291 с.

24. Жуков Е.Ф. Менеджмент и маркетинг в банках: Учеб. пособие. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 191 с.

25. Зайцев О. Email Paymant - хит сезона в американском банковском бизнесе // Банковская практика за рубежом. - 2003. - № 8. - С. 72-75.

26. Зайцев О. Мировой частный банковский бизнес: перемены неизбежны // Банковская практика за рубежом. - 2009 № 9. - С. 74-77.

27. Заруба О.Д. Фінансовий менеджмент у банках: Навчальний посібник. - К.: Знання, 1999. - 172с.

28. Иванов А.Н. Инвестиционные и консультационные услуги иностранных банков // Деньги и кредит. - 2003. - №5. - С. 61-65.

29. Івасів І., Корнилюк Р. Вплив іноземних банків на банківську систему України // Вісник НБУ. - 2011. - № 10. - С. 84-91.

30. Каджаева М.Р., Дубровская С.В. Банковские операции: Учебное пособие. - М.: Издательский центр «Академия», - 4-е изд., 2008. -- 400 с.

31. Капран В.І., Кривченко М.С., Коваленко О.К., Омельченко С.І. Банківські операції: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 208 с.

32. Кириленко В.Б. Статутний капітал банку: особливості формування // Фінанси, облік і аудит. - 2010. - № 15 - С. 257-264

33. Кириченко О., Гіленко І., Ятченко А. Банківський менеджмент: Навч посіб. для вищих навчальних закладів. - К.: Основи, 2002. - 671с.

34. Кифяк Р. Альтернативні канали продажу банківських продуктів як пріоритетний напрям розвитку банківського бізнесу // Вісник НБУ. - 2011. - № 10. - С. 106-110.

35. Коваленко Н., Човнюк Ю. Тенденції розвитку лізінгу: світовий досвід і реалії в Україні // Банківська справа. - 2000. - №6. - С. 29-32; 2001. - № 1. - С. 47-51.

36. Компанієць С. Довіра до банківської системи зміцнюється // Вісник НБУ. - 2009. №4. - С. 18-20.

37. Коробкіна С. Безготівкові розрахунки та шляхи вдосконалення їх // Банківська справа. - 2008. № 1. - С. 49-52.

38. Косова Т.Д., Циганок О.P. Банківські операції: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 372 с.

39. Коцовська Р.Р., Павлишин О.П., Хміль Л.М. Банківські операції: Навч. посіб. - К.: УБС НБУ: Знання. - 2010. - 390 с.

40. Кравець В. Перспективи здійснення безготівкових розрахунків в Україні // Банківська справа. - 2010. - №4. - С. 31, 41.

41. Кредит і кредитні правовідносини: економічна природа і практика законодавчого регулювання: Теорія, практика, інформативна база. - К.: Козаки, 2006. - 144 с.

42. Кредитна система України і банківські технології: Навч. посіб.: У 3 кн. / В.С. Стельмах, А.В. Шаповалов, В.Л. Кротюк та ін.; За ред. І.В. Сала. - Львів, 2002.

43. Курилин Б.И. Безопасность банковских операций: Оценка и минимизация рисков. - К., 1995.

44. Лаврик М. Ю. Риски факторинговых операций // Банковское дело. - 2004. - № 7. - С. 45-47.

45. Лапко Н.Т. Роль банківських установ у поліпшенні платіжної дисципліни // Вісник НБУ. - 2001. - №8 С. 15-19.

46. Левченко О. Класифікація банківських кредитів // Сіверянський літопис. - 1999. - № 1. - С. 179-191.

47. Лисенков Ю., Педь І. Акредитиви: практика застосувань у зовнішньоекономічних операціях // Вісн. НБУ. - 2003. - № 3. - С. 18-23.

48. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посіб. / О.І. Береславська, О.М. Наконечний, М.Г. Пясецька та ін.; Заг. ред. М.І. Савлука. - К.: Вид-во КНЕУ, 2002. - 392 с.

49. Маланчук Т.В. Проблеми споживчого кредитування в умовах фінансової кризи // Правовий вісник Української академії банківської справи. - 2011. - № 1. - С. 2-5.

50. Мирун Н.И., Герасимович А. Банковское обслуживание предприятий и населения. - К.: Национальная академия управления, 2000. - 280 с.

51. Мілай А.О. Кредитно-розрахункові операції: Навч. посіб.: - МАУП, 2004. - 204 с.

52. Міщенко В.І. Банківські операції: Навч. посіб.: К.: Знання, 2007. - 796 с.

53. Мозалев А.А. Необходимость внедрения электроных услуг в коммерческих банках // Банковские услуги. - 2003. - № 3. - С. 14-19.

54. Мороз А.М. Банківські операції Підручник. -- К.: КНЕУ, 2008. -- 608 с

55. Мороз А.М., Савлук М. І. Банківські операції: Навч. посіб.: За ред. Н. Царик. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 384 с.

56. Мороз А.М., Савлук М. І., Пуховкіна М.Ф. та ін. Банківські операції: Навч. посіб.: За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 384 с.

57. Науменкова С. Ринок фінансових послуг: основні тенденції розвитку // Вісник НБУ. - 2004. - № 1. - С.36-43.

58. Новашина Т.С., Криворучко С.В. Операции банков с ценными бумагами: Навч. посіб.: М. : Московская финансово-промышленная академия, 2005. - 367 с.

59. Овсейко С.В. Международные банковские операции: Учеб. пособ.: М.: Право международной торговли , 2003. - 316 с.

60. Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк. - 3-тє вид. - К.: Алерта; Львів: ЛБІ НБУ, 2003- 500с.

61. Осташ С. Управління банківськими послугами // Вісн. НБУ. - 2002. - №10 - С. 47-50.

62. Петрашко Л. П. Валютні операції: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2001. - 204 с.

63. Петрук О. М. Банківська справа: Навч. посіб. / За ред. Ф. Ф. Бутинця. - К.: Кондор, 2007. - 466 с.

64. Підсумки діяльності комерційних банків України за 2011 рік // Вісник НБУ. - 2011. - № 3 - с. 2-7.

65. Поляков В.В. Розничные банковские услуги: продуктовый подход: Моногр. - Иркутск: Издательство БГУЭП, 2011. - 164 с.

66. Примостка Л., Береславська О. Роль і функції строкового ринку в економічній системі // Вісн. НБУ. - 2004. - № 8. - С. 16-17.

67. Про банки і банківську діяльність. Закон України від 07.12.2000 № 2121 - III // ВВР України. - 2001. 0 № 5, 6. - Ст. 36.

68. Про Національний банк України. Закон України від 20.05.99 № 679 - XIV // Уряд. Кур'єр. -2001. - 4 трав.

69. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні. Закон України від 12.07.01 № 2658 - II // Уряд. Кур'єр. -2010. - 12 верес.

70. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті. Закон України від 07.05.96 № 184/96 - ВР (із змін. і допов.) // ВВР України. - 1996.

71. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Закон України від 12.07.01 № 2664 - III // Уряд. Кур'єр. -2001. - 23 серп.

72. Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах. Інструкція затв. постановою Правління НБУ від 12.11.03 № 492.

73. Про порядок регулювання діяльності банків в Україні. Інструкція затв. постановою Правління НБУ від 28.08.01 № 368.

74. Про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами. Положення затв. постановою Правління НБУ від 06.08.03 № 246.

75. Про порядок здійснення банками вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами. Положення затв. постановою Правління НБУ від 03.128.03 № 516.

76. Про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України. Положення затв. постановою Правління НБУ від 16.12.02 № 246.

77. Руденко Л.В. Органіхація міжнародних кредитно - розрахункових операцій в банках: Навч. посіб. - К.: Академія, 2002. - 376 с.

78. Савін К. Платіжні картки як сучасний інструмент банківського маркетингу: міжнародний досвід та перспективи для України // Банківська справа. - 2000. -№ 1. - С. 40-46.

79. Савлук М.І. Вступ до банківської справи. - К., 2008.

80. Сохань П. Становлення банківської системи України // Банківська справа. - 2010. - № 3 - C. 34-46.

81. Стойко О. Я. Банківські операції підручник за ред. О. Я. Стойко. - К.: КУНЕС, 2009 .

82. Тавасиев А.М. Банковское дело: дополнительные операции для клиентов: Учеб. пособ. (под ред. Тавасиева А. М. ). М.: Финансы и статистика, 2005.

83. Тавасиев А.М., Бычков В.П., Москвин В.А. Банковское дело: базовые операции для клиентов: Учеб. пособ. М.: Финансы и статистика, 2005. -- 304 с.

84. Тишина Л.С., Тен В.В. Учёт и операционная деятельность в банках Методические указания, программа и контрольные задания. - Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2009. - 24 с.

85. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции: ИПЦ "Вазар-Ферро", 1994. - 320 с.

86. Циганов С. А. Особливості функціонування комерційних банків на ринку цінних паперів // Фінанси України - 2003. - № 6 - С. 122 -125.

87. Череп А.В., Андросова О.Ф. Банківські операції: Київ, 2008. - 408 с.

88. Шатохина З.А. Операции коммерческих банков с драгоценными металлами: Учеб. пособ. - Хабаровск: РИЦ ХГАЭП, 2007. - 88 с.

89. Шевченко Р.І. Банківські операції: Навч.-метод. посіб. Для самост. вивч. дисц. - К.: Вид-во КНЕУ, 2009. - 276 с.

90. Шимкович В. Банковские операции…по телевизору // Банковская практика за рубежом. - 2003. - № 5 - С. 71-73.

91. Шимкович М. Путь к международному банку лежит через Интернет // Банковская практика за рубежом. - 2011. - № 1 - С. 24-25.

92. Юрчук Г. Електронна комерція та її перспективи для банківської системи України // Вісник НБУ. - 2008.- № 3. - С. 21-27.

93. Яременко Ю. Незамінний компонент банківських послуг // Вісник НБУ. 2010 - № 4. - С.22-23.

94. http://www.bank.gov.ua

95. http://www.aub.com.ua

96. http://news.finance.ua

97. http://banki.ua

98. info@unicredit.ua

99. http://www.usb.com.ua

Додатки

Додаток А

Таблиця 1.1 Основні відмінності банківських операцій від послуг

Критерій	Характеристика операції	Характеристика послуг
1Формування та використання ресурсів	Активні операції пов'язані з використанням ресурсів банку, пасивні операції- з формуванням.	Послуги, безпосередньо не пов'язані з формуванням та використанням ресурсів.
2. Збільшення вимог та зобов'язань банку	Активні операції, як правило, збільшують вимоги, а пасивна- зобов'язання банку щодо третіх осіб.	Послуги, як правило не збільшують ні вимоги, ні зобов'язання банку.
3. Ризик втрати активів банку	При проведенні операцій банк несе ризик втрати активів та неотримання запланованих доходів від проведення цієї операції.	Ризик не притаманний. Найбільш небезпечний операційний ризик (помилки при наданні послуг).
4. Використання основних засобів	Рівень використання основних засобів, як правило, незначний. Переважно- це комп'ютери та засоби зв'язку.	Значна кількість послуг передбачає використання спеціальних, часто дорогих основних засобів (інкасація- броньовані автомобілі, зберігання цінностей - сейфи та системи охорони).
5. Формування резервів	Операції потребують формування резервів.	Не передбачають формування резервів.

Подобные документы

• Аналіз стану і тенденцій розвитку ринку банківських послуг

  Сутність, ознаки та класифікація банківських послуг. Дослідження показників концентрації ринку банківських послуг в Україні у розрізі кредитних та депозитних операцій банків. Аналіз прибутку, рентабельності активів і власного капіталу ПАТ КБ "Приватбанк".
  
  курсовая работа [382,0 K], добавлен 09.02.2014
  

• Аналіз нетрадиційних послуг банка

  Теоретичні аспекти нетрадиційних банківських послуг: їх сутність, види, відмінні риси та значення в банківській діяльності. Загальний аналіз трастових операцій та депозитарних послуг. Оцінка ефективності їх використання та шляхи вдосконалення цих послуг.
  
  курсовая работа [94,4 K], добавлен 18.02.2011
  

• Банківські послуги

  Банківські послуги – продукт банківської діяльності. Види банківських послуг та відмінності від операцій. Вплив розвитку банківських послуг на обсяг ВВП. Перспективи розвитку банківських послуг в Україні.
  
  курсовая работа [219,8 K], добавлен 03.09.2007
  

• Економічні основи функціонування ринку банківських послуг в Україні

  Становлення ринку банківських послуг в Україні. Діюча практика надання комерційними установами послуг своїм клієнтам: депозитних, кредитних, розрахунково-касових та інвестиційних. Перспективи та шляхи подальшого розвитку ринку в державі та за кордоном.
  
  дипломная работа [508,8 K], добавлен 04.02.2011
  

• Інноваційні банківські послуги в ПАТ КБ "ПриватБанк"

  Сутність та характерні особливості ринку банківських послуг. Продуктова політика банку та методи її формування. Комплексна оцінка ринкового середовища на ринку банківських послуг та ефективності інноваційної продуктової політики ПАТ КБ "Приватбанк".
  
  дипломная работа [1,4 M], добавлен 16.06.2013
  

• Аналіз діяльності та підвищення ефективності банківських операцій КБ "ПриватБанк"

  Діяльність банків та класифікація їх операцій в ринкових умовах. Оцінка фінансового стану та показників діяльності КБ "Приватбанк". Аналіз структури і перспективи розвитку внесків і депозитів. Заходи для поліпшення прибутковості банківських операцій.
  
  курсовая работа [223,8 K], добавлен 20.02.2011
  

• Аналіз ефективності банківських операцій з пластиковими картками та шляхи їх вдосконалення

  Основа сьогоднішніх електронних грошей. Визначення ролі та значення пластикових карток у сфері банківських послуг. Механізм здійснення банками операцій із застосуванням карток. Шляхи удосконалення ефективності банківських операцій з пластиковими картками.
  
  курсовая работа [55,7 K], добавлен 20.01.2010
  

• Політика впровадження нових банківських послуг ПАТ КБ "ПриватБанк"

  Конкурентна позиція ПАТ КБ "Приватбанк" в основних сегментах банківських послуг на фінансовому ринку України. Оцінка економічної ефективності та окупності проекту впровадження міні-терміналів(картрідерів) для проведення платежів з карткових рахунків.
  
  курсовая работа [2,6 M], добавлен 15.06.2013
  

• Основні форми забезпечення банківських позик та їх аналіз

  Роль та місце забезпечення в процесі кредитування. Значення аналізу банківських кредитів в Україні та методика аналізу. Характеристика основних форм забезпеченості банківських позик. Аналіз фінансової діяльності банку на прикладі ПАТ "БАНК ФОРУМ".
  
  курсовая работа [190,1 K], добавлен 12.02.2012
  

• Підвищення конкурентоспроможності банку на ринку банківських послуг (на матеріалах АКБ "Приватбанк")

  Особливості банку, як суб’єкта ринку. Теоретичні основи конкурентоспроможності банку та аналіз факторів, які на неї впливають. Методика оцінки конкурентоспроможності банку. Характеристика маркетингових заходів підвищення конкурентоспроможності банку.
  
  дипломная работа [3,8 M], добавлен 06.07.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам