Інноваційні банківські послуги в ПАТ КБ "ПриватБанк"

Сутність та характерні особливості ринку банківських послуг. Продуктова політика банку та методи її формування. Комплексна оцінка ринкового середовища на ринку банківських послуг та ефективності інноваційної продуктової політики ПАТ КБ "Приватбанк".

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 16.06.2013
Размер файла 1,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інноваційні банківські послуги в ПАТ КБ «ПриватБанк»

1. Теоретичні основи організації та функціонування ринку банківських послуг

1.1 Сутність та характерні особливості ринку банківських послуг

Сучасний ринок фінансових послуг банків оперує наступними взаємопов'язаними термінами: «банківський продукт», «банківська операція» та «банківська послуга». Слід визначити, що в законодавчих джерелах, науковій та учбовій літературі з питань банківської діяльності в Україні існують різні методологічні підходи до визначення сутності та взаємозв'язку цих термінів. Передусім, це пов'язано з тим, що окремі банківські операції та послуги взаємопов'язані, надаються клієнтам одночасно і в єдиному пакеті, а визначення терміну «банківський продукт» запозичено в термінології маркетингу та не має віддзеркалення в жодному з законодавчих документів України.

Так, згідно визначень роботи [54, c. 127]:

1. Банківські операції це саме практичні дії (упорядкована, внутрішньоузгоджена сукупність дій) працівників банку в процесі обслуговування клієнтів (надання йому замовленої конкретної послуги), форма втілення в дійсність банківського продукту. Тут слід мати на увазі, що сам банківський продукт не що інше, як банківська технологія, тобто певне вміння співробітників банку, яке може застосовуватися, якщо це потрібно клієнтам, але може і не використовуватися, залишаючись в «резерві».

2. Банківська послуга як товар це невідчутна, нематеріальна дія або виконання роботи, що не супроводжується володінням чимось матеріальним. Звичайно такі дії або види робіт відбуваються в момент безпосереднього контакту виробника банківської послуги та її споживача. З цих причин, на думку фахівців, якість банківської послуги має відношення до інтерактивного процесу, що відбувається між банком і клієнтом.

Тому банківську послугу можна охарактеризувати як виконання банком певних дій в інтересах клієнтів. Однак у зв'язку зі значним розширенням сфери банківської діяльності останнім часом з'явилися нетрадиційні види «банківських продуктів», безпосередньо не пов'язані з наданням послуг (купівля-продаж фінансових зобов'язань банку, що вільно обертаються на фондовому ринку, тощо).

Згідно методологічних визначень роботи [57, c. 36]:

1. Банківська операція це будь-яка дія банку, яка знаходить своє відображення в його облікових реєстрах.

2. Банківську послугу можна охарактеризувати як операцію банку (дію банку), яка виконується в інтересах клієнта.

Таким чином, поняття банківської операції охоплює значно ширше коло дій банку. Кожна банківська послуга є одночасно однією або сукупністю кількох банківських операцій, але не кожна банківська операція набуває характеру банківської послуги.

В Енциклопедії банківського маркетингу [33, c. 72]:

1. Банківські операції визначаються як сукупність різних видів і напрямів діяльності банку у сфері фінансово-кредитних відносин з метою одержання прибутку: залучення грошових коштів і їх розміщення; здійснення кредитування і розрахунків, емісійна діяльність; купівля і продаж цінних паперів та валютних цінностей; касове обслуговування юридичних і фізичних осіб; зберігання, купівля та продаж банківських металів тощо.

2. На противагу цьому банківські послуги трактуються як певний набір дій банківської установи, які здійснюються на замовлення та в інтересах клієнтів у сфері грошово-кредитних відносин без залучення додаткових резервів. Надання послуг, як правило, оформляється угодою між банком та клієнтом-замовником і приносить банкові дохід.

Згідно класифікаційних визначень наукової роботи [30, с. 21]:

1. Банківська послуга це набір упорядкованих дій банку, які безпосередньо не пов'язані з формуванням та використанням ресурсів банку і не несуть ризику їх втрати, або ризик втрати ресурсів банку є обмеженим. Основною формою оплати банківських послуг є комісії. В роботі виділений ряд критеріїв, які відрізняють поняття банківських послуг від банківських операцій (табл. 1.1 [30]), основними з них є формування та використання банківських ресурсів та фактор ризику, на основі яких можна дати визначення банківської послуги.

Таблиця 1.1. Основні відмінності банківських операцій від банківських послуг

Критерій

Характеристика банківської операції

Характеристика банківської послуги

1. Формування та використання ресурсів

Активні операції пов'язані з використанням ресурсів банку

Послуги безпосередньо не пов'язані з формуванням та використанням ресурсів.

2. Збільшення вимог та зобов'язань банку

Активні операції, як правило, збільшують вимоги, а пасивні зобов'язання банку щодо третіх осіб

Послуги, як правило, не збільшують ні вимоги, ні зобов'язання банку

3. Ризик втрати активів банку

При проведенні операцій банк несе ризик втрати активів та неотримання запланованих доходів від проведення даної операції. Активним операціям притаманний кредитний, процентний ризик, валютний, портфельний, правовий, операційний.

Не притаманний. Найбільш небезпечний операційний ризик (помилки при наданні послуг).

4. Використання основних засобів

Рівень використання основних засобів, як правило, незначний. Переважно це комп'ютери та засоби зв'язку.

Значна кількість послуг передбачає використання спеціальних, часто дорогих основних засобів (інкасація броньовані автомобілі, збереження цінностей сейфи та систему охорони).

5. Формування резервів

Операції вимагають формування резервів

Не передбачають формування резервів

6. Вивчення контрагента і зовнішнього середовища

Активні операції обов'язково передбачають вивчення контрагента та/або ринку.

Не має принципового значення.

7. Відношення до ВВП

Доходи від операцій відносяться до проміжного споживання і лише частково включаються у ВВП

Доходи від послуг відносяться до кінцевого споживання і включаються в ВВП

8. Ступінь самостійності

Операція є самостійним банківським продуктом. Її проведення не обумовлює обов'язкового надання банківських послуг.

Існує група послуг, яка пов'язана з проведенням банківських операцій (напр. інкасація готівки з подальшим зарахуванням на рахунок банку)

Всі вищенаведені наукові трактування термінологій «банківський продукт», «банківська операція» та «банківська послуга» перехрещують законодавчі визначення статей 4751 Закону України «Про банки та банківську діяльність» [1] (актуальним станом змін на 18.09.2012).

Згідно з ст. 47 «Види діяльності банку» Закону України «Про банки та банківську діяльність» [1] на підставі банківської ліцензії банки мають право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті.

До банківських послуг належать:

1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку. Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з юридичними особами агентських договорів.

Банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також діяльність щодо (види діяльності не віднесені до банківських та фінансових послуг):

1) інвестицій;

2) випуску власних цінних паперів;

3) випуску, розповсюдження та проведення лотерей;

4) зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа;

5) інкасації коштів та перевезення валютних цінностей;

6) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій);

7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг.

Статтями 4951 Закону [1] обумовлені терміни «кредитні операції», «інвестиційні операції» та «розрахункові банківські операції», до яких віднесені:

Стаття 49. Кредитні операції:

а) вищеозначена банківська послуга розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

б) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені;

в) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

г) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

д) лізинг.

Стаття 50. Прямі інвестиції банків. Банки здійснюють прямі інвестиції та операції з цінними паперами відповідно до законодавства України про цінні папери, інвестиційну діяльність та згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України.

Стаття 51. Розрахункові банківські операції. Для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті (банківська послуга, означена вище). Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.

Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

Таким чином, Закон України «Про банки та банківську діяльність» [1] не розділяє окремо терміни «банківська послуга» та «банківська операція».

Це відповідає визначенню роботи [73, c. 87]:

1. Традиційно суть банківської операції зводиться до комплексу взаємопов'язаних дій банку і клієнта, які здійснюють від імені банку і передбачають переміщення коштів для вирішення конкретного фінансово-економічного завдання;

2. Банківські послуги це дії банку, спрямовані на зростання його прибутковості, які супроводжують і оптимізують банківські операції. Тобто, банківські послуги існують нерозривно з банківськими операціями, як єдиний процес, та можуть надаватись окремо.

Учені-економісти А. Мороз, М. Савлук та ін. автори підручника «Банківські операції» вважають, що банківські операції та послуги взаємопов'язані, надаються клієнтам одночасно, однак між ними існують суттєві відмінності [24, c. 144]:

1. Банківські послуги відрізняються від операцій банку за своїм змістом. Вони не збільшують банківські вимоги чи банківські зобов'язання, слабо посилюють їх ризики, не передбачають формування нових резервів. Плата за послугу встановлюється у формі комісійної винагороди. Види банківських послуг розрізняються набором пов'язаних між собою за певним критерієм процедур, що здійснює банківська установа, які можна об'єднати в одну групу з єдиною назвою, наприклад, ліцензовані, неліцензовані, чисті, комісійні тощо.

2. Більшість учених-економістів переконана, що банківські послуги є різновидом банківських операцій, або що банківська операція є різновидом банківської послуги.

3. Основу «банківського продукту» формують різного роду послуги. До основних банківських послуг належать: залучення коштів і подальше їх розміщення у кредитному, інвестиційному та інших портфелях. Від різниці у процентах за цими послугами банки й одержують найбільший прибуток. Проте навіть у межах цих двох послуг може бути вироблено безліч найрізноманітніших форм банківських продуктів.

4. Первинною у банківській діяльності є банківська операція, яка супроводжує надання банком тієї чи іншої послуги, що, в кінцевому підсумку, є продуктом банківської діяльності. Отже, продуктом банку є різного роду послуги. Коло банківських продуктів може збільшуватись також і завдяки тому, що надання цілком однакових послуг окремими банками здійснюється по-різному.

Таким чином, існування окремих ринків банківських операцій та банківських послуг, згідно гіпотезі автора [30], викладеній в табл. 1.1, є вельми спірним та не підтверджується законодавчими документами по організації діяльності банківської системи України. Офіційні документи Національного банку України розділяють всі здійснювані операції банків на [15, c. 9]:

процентні;

комісійні;

торговельні;

операції з власністю, інвестиціями та правами на власність;

інші операції, до яких відносять нарахування та стягнення штрафів, пені та інших.

Відповідно з [15], при здійсненні процентних операцій (депозитні, кредитні операції) супутні технологічні банківські послуги надаються безплатно, а їх вартість автоматично враховується в процентних доходах та процентних витратах. Тобто, до банківських платних послуг слід відносити комісійні операції, обумовлені Планом рахунків банків [15], а статус кваліфікації інших операцій банку є невизначеним. Невизначена також технологія класифікації та обліку операцій, які виконуються програмно-технологічними комп'ютерними системами банку, оскільки сьогодні ці комплекси виконують як чисті касово-розрахункові операції (тобто надають банківські послуги), так і кредитно-депозитні операції (виконують процентні операції в автоматичному режимі, надаючи при цьому супутні банківські послуги обслуговування засобів карткових платежів чи віддалених систем «електронних» платежів).

Таким чином, при викладені матеріалів дипломного дослідження, будемо притримуватись класифікації «Банківський продукт» = «Банківська послуга»+» Банківська операція».

Банківська послуга це комплекс інтерактивної взаємодії банківського службовця чи банківського машинного комплексу самообслуговування з клієнтом, який супроводжує документарне (чи «електронне») оформлення права клієнта на придбання банківського продукту, що фіксується виконанням в реєстрах банку банківської операції по руху готівкових чи безготівкових коштів між клієнтом та банком;

Відповідно, ринок банківських послуг це ринок індивідуальних технологій банків по наданню послуг клієнтам при придбанні їми банківських продуктів (комплексних послуг) і виконанні банками відповідних грошово-облікових банківських операцій;

Існують особливі риси ринку банківських послуг, до яких можна віднести: існування його лише в грошовій формі; значний вплив суб'єктивного чинника на його розвиток; пряма залежність його стану від розвитку ринків, які він обслуговує та інші.

Ринок банківських послуг це специфічна сфера економічних відносин, функцією яких є організація попиту і пропозиції на банківські продукти.

Інфраструктура ринку банківських послуг це сукупність організаційно правових форм, які обслуговують формування попиту і пропозиції, купівлю-продаж банківських послуг через кредитно фінансові інститути. Основними складовими елементами інфраструктури ринку банківських послуг є центральні і комерційні банки, небанківські кредитно-фінансові інститути, інформаційні технології і засоби зв'язку, консалтингові компанії, офшорні зони тощо.

Ринок банківських послуг є однією із важливих і невід'ємних складових сучасної ринкової економки. Тому сьогодні зростає інтерес до різних аспектів діяльності банків та методів управління ними. Банки поступово перетворилися у основних посередників у перерозподілі капіталів, у забезпеченні безперервності процесу економічного відтворення. Умови зростаючої конкуренції і комерціалізації діяльності диктують необхідність реорганізації структур, розробки гнучких ринкових стратегій, проведення сегментації ринку банківських послуг, розвитку нових його сегментів, послуг та методів обслуговування.

З точки зору продуктової структури ринок банківських послуг являє собою сукупність пропонованих для продажу банківських послуг. Це обумовлює виділення у його структурі певних сегментів, що відповідають окремим групам банківських продуктів: ринок кредитних продуктів; ринок інвестиційних продуктів; ринок розрахунково-касових продуктів; ринок депозитних продуктів та інші ринки банківських продуктів [50, c. 62].

Банківським послугам властиві певні специфічні характеристики [69, c. 29]:

невідчутність;

невіддільність;

непостійність якості;

незбереженість.

Невідчутність банківської послуги полягає в тому, що її не можна побачити, продемонструвати, спробувати, відчути або транспортувати. Послугу неможливо придбати наперед. Відсутність відчутних характеристик послуги до початку її реалізації збільшує невизначеність банківського продукту.

Невіддільність банківської послуги означає, що її не можна відокремити від джерела надання незалежно від того, чи надається послуга людиною, чи машиною. Складовою частиною надання послуги вважається і сам контакт з споживачем. Виробництво, продаж і споживання банківської послуги здійснюється одночасно.

Непостійність якості полягає в різноманітності і нестандартності банківської послуги. Залежно від часу, місця надання, типу споживача та багатьох інших факторів якість послуг коливається в дуже широких межах.

Незбереженість послуги полягає у тому, що її неможливо виробляти наперед і зберігати з метою подальшої реалізації.

1.2 Сутність та класифікація банківських послуг

Банки надають клієнтам різноманітні послуги, їх об'єднують у певні групи за відповідними ознаками і критеріями. Найбільш поширеною є класифікація банківських послуг, в якій виділяють такі групи послуг: ліцензовані, неліцензовані, чисті, сурогатні, комісійні, гонорарні, спредові, балансові, позабалансові тощо [54, c. 102].

До ліцензованих банківських послуг належать такі, надання яких потребує ліцензії Національного банку України. Це, зокрема: касове обслуговування клієнтів; інкасація та перевезення грошових цінностей; ведення рахунків клієнтів у національній та іноземній валюті; залучення депозитів юридичних і фізичних осіб; видача гарантій і поручительств; управління грошовими коштами та цінними паперами за дорученням клієнтів тощо.

Чистими називаються послуги, що не несуть будь-якого ризику для активів банку, крім ризику операційних помилок. Наприклад, здійснення розрахунків за власні кошти клієнтів, інкасові послуги, інкасація готівки, касове обслуговування та ін. Сурогатними називаються послуги, кінцевий результат від здійснення яких може вплинути на активи банку, хоч на момент надання послуги такого впливу не відбувається. Наприклад, гарантії, підтверджені акредитиви, непокриті чеки, аваль і акцепт векселів тощо.

До комісійних належать послуги, за надання яких банк стягує з клієнта плату у вигляді комісії, а сам не сплачує ніяких комісій при їх наданні. Це збереження цінностей у власному депозитарії, ведення реєстрів власників цінних паперів, розміщення цінних паперів, емітованих клієнтами за їх дорученням тощо.

Гонорарними називаються послуги, за надання яких банк отримує від клієнтів обумовлену наперед плату. Це лізинг, трастові, консультаційні та деякі інші послуги.

До спредових відносять послуги, чисті доходи від яких формуються як різниця між комісією, отриманою від клієнта, та комісією, сплаченою при організації даної послуги. Прикладом такої послуги є видача клієнтам готівки за рахунок купленої в інших банків або в установі НБУ. Спред виникає лише тоді, коли банк використовує сторонніх (третіх) осіб при наданні послуг клієнтам.

До балансових належать послуги, що обліковуються на балансових рахунках (кредитні, інвестиційні, валютні операції). Ці послуги, у свою чергу, можуть бути активними та пасивними. Послуги, що не обліковуються на балансових рахунках, відносять до позабалансових (гарантії, поручительства, консультації), їх надання не супроводжується вкладенням або залученням коштів.

Ринок банківських послуг в Україні перебуває на стадії формування. Найбільшим попитом користуються послуги розрахунково-касового характеру, депозитні та кредитні послуги. Проте з розвитком ринкових відносин з'являється попит і на такі послуги, як фінансовий лізинг, факторинг, гарантії, трастові послуги.

Швидко розвивається попит на послуги банків у сфері обігу цінних паперів: купівля-продаж цінних паперів за заявками клієнтів, розміщення емісії цінних паперів тощо. Банки, виконуючи функції трасту (довірчі операції), можуть: обслуговувати облігаційні послуги; здійснювати тимчасове управління справами компаній на випадок їх реорганізації чи ліквідації; надавати послуги депозитарію (зберігання акцій, за якими акціонери передали право голосу уповноваженим представникам); здійснювати розпорядження активами; інвестувати кошти клієнта у визначені ним види активів; управляти коштами благодійних фондів та ін.

Банківську послугу з однієї сторони можна охарактеризувати як форму задоволення потреб клієнта, а з погляду організації банківської діяльності як певний порядок взаємопов'язаних організаційних, інформаційних, фінансових та юридичних заходів, прив'язаних до місця та часу виконання і об'єднаних в єдину технологію [69, c. 28].

Банківські послуги можна охарактеризувати такими показниками [40, c. 23]:

1. Якість банківських послуг (зручність, безпека і надійність, вартість послуги, оперативність в поданні і т.д.).

2. Ширина продуктового ряду (базовий асортимент банківських послуг) це кількість основних видів послуг, які банк може запропонувати клієнтам.

3. Глибина асортименту послуг це число варіантів і модифікацій певного виду послуг, які орієнтовані на конкретні запити окремих груп банківських клієнтів. Зазначений параметр продуктового ряду банку дозволяє достатньо чітко ідентифікувати продукти кожного банку.

Послуги, що надаються банками, умовно поділяються на чотири типи (табл. 1.2): стратегічні, поточні, оперативні, спеціальні.

Таблиця 1.2. Основні типи банківських послуг і банки, що їх надають [67]

Типи банківських послуг

Надаються центральним банком

Надаються комерційним банком

1. Стратегічні

Дозволяють клієнту банку розробити та досягти істотних стратегічних перетворень у характері, напрямках і масштабах діяльності або способі життя

Грошова політика та емісія; забезпечення ресурсів для фінансування наукових досліджень і розвитку стратегічно важливих галузей; підтримка купівельної спроможності та валютного курсу національної грошової одиниці, надання й анулювання банківських ліцензій; оголошення банкрутства

Інвестиційні кредити, розміщення позик, пластикові картки, синдиковані позики, злиття та поглинання банків, заставні операції, ощадні рахунки; формування промислово-фінансових груп

2. Поточні

Дозволяють клієнту банку оптимальним чином досягти цілей, поставлених у річному плані

Банківський нагляд; контроль за дотриманням нормативів; облік векселів; інформування уряду; грошовий обіг; валютні резерви

Споживчий кредит; незабезпечений кредит; операції на грошовому ринку; депозитні рахунки; бюджетні рахунки; чековий кліринг

3. Оперативні

Дозволяють клієнту банку підготуватися та швидко вирішити незаплановані проблеми

Надання кредитів банківським установам; підтримка валюти; дії з забезпечення нагляду; переговори з МВФ про надання кредитів

Депонування, застава цінностей; забезпечені кредити; страхування життя; страхування кредитів; факторинг; лізинг

4. Спеціальні

Дозволяють клієнту с одержати професійну допомогу в непередбачених кризових ситуаціях

Гарантії заощаджень клієнтів; гарантії по банкнотах; підтримка банку; підбір керівних кадрів

Рефінансування; вторинні застави; обсяг страхової відповідальності; продаж послуг

Спрямованість на задоволення потреб клієнта є важливим критерієм. Банківські послуги за цим класифікатором поділяються на три рівні. Перший рівень це основні банківські послуги, які в дійсності і купує клієнт. Другий її рівень це банківські послуги в реальному виконанні, тобто поточний асортимент банку. Третій рівень це розширені банківські послуги, спрямовані на формування дружніх відносин з клієнтом, надання йому різнобічної допомоги.

Класифікація банківських продуктів і послуг наведена на рис. 1.1. Згідно з наведеною класифікацію банківські продукти групуються з точки зору функціонального призначення банків, а саме: платіжно-розрахункові продукти, ощадно-капіталотворчі продукти, кредитно-інвестиційні продукти.

Рисунок 1.1. Класифікація банківських продуктів і послуг [73]

Платіжно-розрахункові банківські продукти це сукупність банківських послуг посередництва при платежах і розрахунках.

Ощадно-капіталотворчі банківські продукти це сукупність банківських послуг з мобілізації грошових доходів і заощаджень та перетворення їх у реальний позиковий капітал.

Кредитно-інвестиційні банківські продукти це сукупність банківських послуг щодо створення кредитних засобів.

Ознакою групування послуг для платіжно-розрахункових банківських продуктів є посередництво при платежах і розрахунках, для ощадно-капіталотворчих банківських продуктів мобілізація грошових доходів і заощаджень та перетворення їх у реальний позиковий капітал, для кредитно-інвестиційних банківських продуктів створення кредитних засобів. Наведені ознаки групування дають можливість визначити відповідні банківські послуги.

Банківські послуги посередництва при платежах і розрахунках це коло розрахунково-касових і посередницьких операцій комерційного банку.

Банківські послуги з мобілізації грошових доходів і заощаджень та перетворення їх у реальний позиковий капітал це коло депозитних, міжбанківських, емісійних і комісійних операцій комерційного банку (рис. 1.1).

Банківські послуги щодо створення кредитних засобів це коло кредитних, інвестиційних і засновницьких операцій комерційного банку.

На підставі загального поняття банківської операції визначимо відповідні операції комерційного банку у наведеній класифікації (рис. 1.1) [73].

Розрахунково-касові операції це сукупність процедур, які забезпечують зберігання коштів клієнтів на відповідних рахунках, отримання платежів на користь клієнтів та здійснення грошових переказів за дорученням власників коштів, прийняття готівкових коштів для зарахування на рахунки клієнтів та видачу готівки з цих рахунків через операційну касу банку.

Посередницькі операції це сукупність процедур щодо розміщення цінних паперів емітентів на первинному фондовому ринку щодо роботи з фондовими цінностями, іноземною валютою, інших дій на грошовому ринку, в яких банки виступають як посередники різних сторін фінансових угод.

Депозитні операції це сукупність процедур із залучення тимчасово вільних коштів юридичних та фізичних осіб на рахунки різних типів: поточні, бюджетні, вкладні, ощадні, кодовані.

Міжбанківські операції це сукупність процедур з не депозитного залучення ресурсів на міжбанківському ринку: отримання кредитів від Національного банку, позик, одержаних від інших комерційних банків; процедур з надання позик банкам та розміщення депозитів у Національному банку.

Емісійні операції це сукупність процедур з формування власного капіталу та недепозитного залучення фінансових ресурсів, що здійснюється через випуск банківських акцій, облігацій, векселів та інших боргових зобов'язань.

Комісійні операції це сукупність процедур консультування, інформування, аудиту, обліку, страхування, фінансового менеджменту та інших процедур, які дають можливість банку отримати невідсоткові доходи у вигляді комісії.

Кредитні операції це сукупність процедур з надання банком позичальнику в тимчасове користування вільних грошових ресурсів на умовах платності, забезпеченості, поворотності, строковості та цільового характеру.

Інвестиційні операції це сукупність процедур з вкладання фінансових ресурсів у різноманітні корпоративні та державні цінні папери, інші боргові зобов'язання шляхом придбання цих фондових цінностей на фондових біржах й організованому позабіржовому ринку.

Засновницькі операції це сукупність процедур із безпосередньої участі комерційного банку у створенні нових господарюючих суб'єктів.

Таким чином, банківський продукт конкретизується сукупністю банківських послуг, а банківська послуга сукупністю операцій. Цей підхід до класифікації банківських продуктів і послуг сприяє ефективності оцінки позицій досліджуваної на предмет внесення змін послуги в системі банківських продуктів.

Для оперативного здійснення розрахунково-касових операцій банки використовують високотехнологічні банківські системи, які дозволяють дистанційно управляти рахунками і банківськими операціями в режимі on-line. На базі таких систем створюються спеціальні продукти кеш-менеджменту, які дають можливість корпоративним клієнтам оптимізувати процес управління своїми грошовими потоками.

Кеш-менеджмент це інноваційний комплексний продуктовий пакет банку для корпоративних клієнтів, який містить кеш-пулінг, договірне списання кредитної заборгованості (Direct Debit), довгострокове доручення (Standing Order) і дозволяє:

дистанційно управляти рахунками і банківськими операціями в режимі online;

значно знизити витрати на кредитування через оптимальне використання власних внутрішніх ресурсів;

оптимізувати доходи від власних внутрішніх ресурсів;

підвищити контроль над фінансовими потоками філій, дочірніх компаній;

автоматизувати погашення кредитів і регулярні платежі;

знизити витрати та ризики на проведення банківських операцій.

Кеш-пулінг це автоматичне зрівнювання сальдо рахунків філій (дочірніх компаній) через рахунок головної компанії шляхом концентрації позитивних залишків і погашення негативних залишків рахунків групи.

Кеш-пулінг дозволяє:

здійснити значне зниження витрат на овердрафти завдяки компенсації негативних залишків за одними рахунками позитивними залишками за іншими;

оптимізувати фінансування філій/дочірніх компаній через використання групового овердрафту;

заощадити час і скоротити витрати завдяки автоматизації операцій;

центральному казначейству головної компанії отримати повний контроль над фінансовими потоками філій (дочірніх компаній);

вивільнити локальних менеджерів від необхідності вирішення питань управління грошовими потоками філій (дочірніх компаній);

забезпечити високі обсяги вкладень коштів завдяки концентрації всіх коштів на одному рахунку.

Автоматичні платежі корпоративних клієнтів здійснюються шляхом використання договірного списання кредитної заборгованості (Direct debit) та довгострокового доручення (Standing Order).

Банки пропонують корпоративним клієнтам ряд депозитних програм з ефективного розміщення тимчасово вільних коштів, які передбачають гнучкі умови та постійну інформаційну підтримку. Поширеними депозитними програмами є строковий депозит, депозитна лінія, депозитна лінія плюс, гнучкий строковий депозит, овернайт.

Стандартні програми кредитування: кредитна лінія (мультивалютна кредитна лінія); овердрафт; автокредит; програма кредитування на придбання обладнання; програма кредитування для придбання нерухомості; фінансування оборотного капіталу за ринковою ставкою; торгове фінансування; проектне фінансування; кредитування групи.

Вітчизняні банки пропонують корпоративним клієнтам такі види документарних операцій:

випуск імпортних акредитивів, як покритих, так і не забезпечених грошовим покриттям, підтверджених першокласними банками;

обслуговування експортних акредитивів, що надходять на користь клієнта відповідно до укладених зовнішньоекономічних контрактів, а саме авізування та їх підтвердження;

використання такої форми забезпечення контрактних зобов'язань між клієнтом та його партнерами як гарантія шляхом випуску прямих або підтверджених першокласними банками гарантій.

Окрім безпосереднього виконання документарних операцій, корпоративним клієнтам пропонуються:

консультаційні послуги при складанні проектів договорів, що передбачають документарні форми розрахунків;

послуги з розробки схем розрахунків та допомогу в оформленні товаросупроводжуючих документів;

сприяння у розробці нестандартних видів документарних операцій, таких, як переказні, револьверні, резервні акредитиви, різні форми банківських гарантій.

Із метою максимального задоволення потреб корпоративних клієнтів у банках діють центри проектного фінансування, центри торгового фінансування, центри обслуговування міжнародних компаній.

Провідні банки України пропонують корпоративним клієнтам різні схеми фінансування експортних та імпортних контрактів; мають широку мережу кореспондентських рахунків у багатьох іноземних банках, що дозволяє ефективно підтримувати та фінансувати торгові операції клієнтів.

Деякі банки пропонують інноваційні банківські продукти і послуги, які дозволяють отримувати вищий прибуток шляхом покупки акцій інвестиційних фондів. Для цього продуктовою політикою передбачене створення інвестиційних програм.

Продуктова політика банків містить розробку депозитних програм для фізичних осіб. Такі програми є унікальними для кожного банку і передбачають надання клієнтові можливості самостійно підвищувати процентну ставку за своїм депозитним вкладом. Умови програм є конфіденційними. Докладну інформацію про умови програм клієнт може отримати не через телефонну консультацію або Інтернет-сайт, а тільки особисто відвідавши відділення банку.

Комерційні банки надають фізичним особам послуги з розміщення тимчасово вільних грошових коштів на банківських вкладах на вигідних умовах у національній та іноземній валютах.

Головні переваги депозитних програм такі:

можливість розміщення коштів у національній та іноземній валютах (доларах США, євро);

можливість захисту розміщених коштів від валютних ризиків за допомогою послуги з конвертації вкладу в іншу валюту протягом дії депозитного договору;

вклади з різними режимами виплати відсотків (щомісячним, наприкінці терміну дії депозитного договору);

процентні ставки, фіксовані на весь час дії договорів;

кожному вкладнику за бажанням надається пластикова картка у межах програми пакетного обслуговування для отримання нарахованих відсотків за вкладом на картку;

можливість внесення коштів на депозитний вклад готівковим і безготівковим шляхом.

Намагаючись трансформувати депозитні продукти для фізичних осіб комерційні банки пропонують депозити, які поєднують можливість накопичувати, заощаджувати, отримувати дохід і при цьому вільно розпоряджатися коштами тоді, коли потрібно клієнту. Отже, сучасні депозитні продукти дозволяють клієнтові:

розміщувати кошти на будь-який зручний для нього період;

мати постійний доступ до рахунку без обмежень щодо мінімального строку, зниженої процентної ставки або нарахування комісій при достроковому знятті;

щомісячно отримувати додатковий дохід у вигляді нарахованих процентів за підвищеною ставкою, розмір якої порівняний з дохідністю строкового депозиту;

почати накопичення всього, наприклад, з 10 гривень, 10 доларів США або 10 євро;

оформити депозит з видачею міжнародної платіжної картки або без неї;

користуватися депозитними коштами 24 години на добу 7 днів на тиждень в мережі банкоматів по всій Україні;

розраховуватися карткою за товари та послуги в торговельних мережах в Україні та за кордоном;

не витрачати час на похід до банку та довгу процедуру оформлення дострокового розірвання договору, замовлення коштів;

поповнювати депозит у будь-який час в будь-якому відділенні банку по всій Україні.

Для зручності клієнта здійснюється безкоштовне відкриття пластикової картки, на яку можуть перераховуватись відсотки за вкладом, а по закінченню строку дії депозитної угоди основна сума депозиту. Крім того, вкладники можуть взяти участь в заохочуючих програмах банку та отримати додаткове підвищення процентної ставки за вкладом. Комерційні банки пропонують клієнтам повний спектр послуг з розрахункового та касового обслуговування поточних рахунків у національній та іноземній валютах. Для зручності обслуговування клієнтів створені системи телебанкінгу та Інтернет-банкінгу, які дозволяють розпоряджатися вільними грошовими коштами без відвідування банку. Окрім цього, зазначені системи дозволяють банкові обслуговувати клієнтів у різних регіонах України.

Види розрахунково-касових послуг для фізичних осіб:

відкриття та ведення рахунків у національній та іноземній валютах;

безготівкові розрахунки;

операції з готівковими коштами;

надання виписки про стан рахунка клієнта.

Відкривши поточний рахунок у гривнях клієнт отримує можливість проводити такі операції:

зняття готівкою грошових коштів, які надходять на поточний рахунок у готівковій та безготівковій формах;

безготівкові розрахунки з юридичними та фізичними особами, у тому числі комунальні платежі;

приватні грошові перекази на користь фізичних осіб в Україні та поза її межами;

отримання на поточний рахунок заробітної плати, пенсії, різних видів матеріальної допомоги та інших виплат;

отримання інформації про залишок та рух коштів на рахунках з будь-якої точки світу за допомогою послуг віддаленого управління рахунками.

Послуги віддаленого управління рахунками є інноваційним елементом розрахунково-касових послуг для фізичних осіб, а саме: система віддаленого банківського обслуговування StarAccess (система «Банк через Інтернет») для фізичних осіб і корпоративних клієнтів; система «Клієнт-Банк»; мобільний банкінг; SMS-банкінг.

Продуктовою політикою комерційних банків передбачені заходи, спрямовані на постійне удосконалення кредитних продуктів і послуг. Фізичним особам кредити видаються у гривнях, у доларах США та євро. Максимальний термін кредитування залежить від мети кредитування:

кредит для придбання житла до 2130 років;

кредит для придбання автомобіля до 7 років;

споживчий кредит до 210 років;

за програмою мікрокредитування до 7 років;

беззаставний кредит на купівлю товарів та послуг до 4 років.

Більшість банків надає кредити на споживчі цілі під заставу будь-якого ліквідного майна (нерухомість, автотранспорт, грошові вклади) для фізичних осіб. Заставою у подібних випадках може виступати: нерухомість; автотранспорт; грошовий вклад у банку; порука третіх осіб (юридичних і фізичних).

1.3 Продуктова політика банку та методи її формування

Під продуктовою політикою розуміють створення нових, вдосконалення існуючих, перевірку і пристосування банківських послуг з метою задоволення виникаючих потреб наявних або потенційних клієнтів банку. При цьому слід відмітити, що розробка та впровадження нового «банківського продукту» завжди потребує розробки нової банківської послуги, але не завжди потребує розробки нової банківської операції [54, c. 305].

Тому в продуктовій політиці можна чітко виділити два структурні елементи:

наявні банківські продукти;

розвиток продуктового ряду банку, який може здійснюватися такими шляхами:

а) зміна структури і параметрів пропонованих продуктів;

б) розширення асортименту послуг шляхом запровадження продуктів, які не використовуються даним банком, але використовуються іншими банками;

в) розробка і впровадження нових для ринку банківських продуктів.

Продуктова політика комерційного банку це сукупність методів та інструментів щодо реалізації інноваційних змін в існуючому продуктовому портфелі банку з метою максимізації банківського прибутку [53, c. 28].

Продуктова політика банків у розрізі корпоративних клієнтів формується за такими принципами [73, c. 82]:

надання високоякісного банківського обслуговування за конкурентоспроможними цінами;

комплексне обслуговування корпоративних клієнтів;

трансформація і розширення спектру фінансових інструментів, продуктів і послуг;

сегментація ринку корпоративних клієнтів за галузевим принципом;

реалізація індивідуального підходу у роботі з клієнтами.

Ефективність реалізації продуктової політики залежить від внутрішніх і зовнішніх можливостей банку. Тому потребують розгляду методи і інструменти аналізу ринкових можливостей комерційного банку та співвіднесення їх із внутрішніми можливостями з метою отримання показників необхідних інноваційних змін у продуктовому портфелі.

Продуктова політика банку є результатом інтеграції сучасних методів контролінгу, маркетингу і менеджменту з метою [54, c. 308]:

з'ясування реального фінансового стану банку, його ринкових позицій, центрів прибутків, проблемних (збиткових) структурних підрозділів, працівників, відповідальних за результати діяльності підрозділу;

з'ясування перспектив розвитку банку;

визначення розміру прибутку, необхідного для розвитку банку;

розрахунку можливих прибутків і витрат на визначену звітну дату, прибутковості окремих фінансових інструментів;

визначення видів банківських продуктів і послуг, які повинні принести прибуток у майбутньому;

визначення міри готовності комерційного банку до кризових ситуацій.

У зв'язку з цим, доцільними для використання при формуванні продуктової політики є методи прогнозування ринку банківських продуктів і послуг, до яких відносять екстраполяцію, експертні оцінки, математичне моделювання та чартизм. Прогнозні оцінки ринкових тенденції здійснюють за такою схемою:

виявлення ринку, що обслуговується (виявлення клієнтів і їх потреб; виявлення продуктів, що задовольняють потреби; визначення і пошук ресурсів для задоволення потреб ринку);

оцінка ринково-виробничих характеристик сегментів (вимоги до банківських продуктів і частота їх придбання; визначення міри концентрації клієнтів і їх фінансових характеристик та мотивів прийняття рішень);

оцінка привабливості ринку (розмір ринку; фактичні і очікувані темпи зростання; тенденції концентрації і потужності клієнтів; важливість послуг для клієнта);

оцінка рівня і характеру ризиків;

оцінка доцільності та ефекту впровадження нових послуг;

оцінка конкурентного середовища.

Постійний моніторинг впливу факторів макрооточення на діяльність комерційного банку сприяє підвищенню точності прогнозних оцінок в процесі реалізації продуктової політики.

Модифікація продуктового портфеля банку та доповнення його принципово новими елементами є основою продуктової політики. Процес розробки і впровадження нових банківських продуктів і послуг містить такі етапи [54, c. 323]:

1) пошук і відбір ідей: формулювання ідей, які б задовольнили певні потреби споживачів, ранжування ідей стосовно методів задоволення цієї потреби і в розробці задуму нового продукту;

2) визначення економічної ефективності продажу нової послуги: розрахунок прямих та накладних витрат і очікуваних доходів, розрахунок чистої приведеної вартості, розрахунок окупності та рентабельності інноваційного проекту. Розрахунок економічної ефективності нового продукту базується на аналізі беззбитковості, тобто доходи від продажу нового продукту мають бути вищими від витрат;

3) розробка технології нової банківської послуги: створення внутрібанківського нормативного документа про продукт, який передбачає визначення послуги, її характеристику і тип потенційного клієнта, правовий статус надання послуги (посилання на законодавчі та нормативні акти), особливості і відмінні ознаки банківського продукту, загальні принципи функціонування продукту та опис дій банку і клієнта при продажу продукту, відображення операцій купівлі і продажу продукту в бухгалтерському обліку та звітності;

4) встановлення стандарту якості банківської послуги: стандарт якості подається в технологічній карті послуги. Технологічна карта є документом, який містить детальний перелік операцій, які, відповідно до чинного законодавства та можливостей банку, складають завершений комплекс процедури надання послуг;

5) визначення маркетингових складових надання послуги: аналіз потенційних ринків збуту, сегментування клієнтів та визначення місткості кожного з ринків та сегментів, розробка складових елементів поширення нового банківського продукту, оцінка необхідності створення додаткової філійної мережі, або збільшення потужності наявної мережі, визначення каналів поширення інформації про новий продукт, вартість і ефективність їх використання;

6) визначення ризиків нового продукту за ринковими, товарними, економічними, фінансовими і збутовими критеріями. До ринкових критеріїв належать: відповідність потребам споживачів; реальний обсяг продажів; стабільність ринків збуту; рівень державного регулювання. До економічних і фінансових критеріїв належать: рентабельність, строк окупності, можливості цінової диференціації та рівень новизни продукту. Товарні критерії нової банківської послуги визначають рівень її конкурентоспроможності, міру ознайомленості з нею потенційних споживачів, можливість створення нової потреби або задоволення існуючої потреби більш раціональним способом. Збутові критерії містять: рівень можливого охоплення діючої мережі банку для продажу послуги; складність заходів для нарощування потужності мережі або її розширення; додаткові канали збуту; характер і масштаби рекламної компанії;

7) випробування продукту, що передбачає вирішення таких завдань: визначення місця виведення продукту на ринок; встановлення строку випробування; здійснення пробних продажів лояльним клієнтам; збір і аналіз інформації про пробні продажі; прийняття рішення щодо перспектив нового продукту (широкий продаж, зміна ціни, зміна технології надання, зняття продукту з продажу);

8) виведення нового продукту на ринок: забезпечення всіх установ банку необхідною нормативною документацією, технічним і програмним забезпеченням, рекламними матеріалами; проведення навчання персоналу; розробка і проведення ефективної рекламної кампанії з метою стимулювання збуту; масове виведення продукту на ринок;

9) моніторинг життєвого циклу нового продукту: контроль за рівнем витрат, за дотриманням плану розповсюдження і стимулювання збуту, контроль за адекватного реакцією на претензії клієнтів, моніторинг реакції конкурентів, аналіз платоспроможності клієнтів, проведення заходів щодо вдосконалення продукту, управління ціною, пошук нових ринків збуту і аналіз впливу продукту на фінансові результати та імідж банку.

Продуктова політика є основою ефективної системи збуту банківських продуктів і послуг. Крім того, інноваційні зміни продуктового портфеля є результатом детального аналізу запитів існуючих і потенційних клієнтів, тому формування продуктової політики пов'язане з визначенням кількісного та якісного складу клієнтської бази.

Із точки зору клієнтської сегментації, заходи продуктової політики банку спрямовані на фізичних осіб, підприємства середнього та малого бізнесу, корпоративних клієнтів, інвестиційний бізнес.

Значний вплив на ефективність продуктової політики чинять фактори внутрішнього середовища комерційного банку, а саме [67, c. 201]:

наявність методичної і програмної баз моніторингу процентних ставок, аналізу продуктового портфеля, типізації клієнтів, аналізу регіональної мережі;

досвід використання методичної і програмної бази на професійному рівні;

досконалість володіння методами прийняття багатокритеріальних рішень щодо інноваційних змін у продуктовому портфелі банку;

досвід використання методів оцінки корпоративного іміджу банку, визначення чинників впливу на позитивний імідж банку, систематизації інформації;

ефективність визначення факторів впливу на диверсифікацію продуктового портфеля банку;

здатність аналізувати, моделювати та контролювати поведінку клієнтів в процесі трансформації банківських продуктів і послуг;

досвід та професіоналізм володіння методами дискримінантного та системного аналізу, прогнозних оцінок.

Таблиця 1.3. Методи формування продуктової політики комерційного банку [54]

Метод

Характеристика

Аналіз ринку банківських продуктів і послуг

Місткість ринку, сегментування ринку, характер попиту, розмір попиту, фактори попиту, вибір ринків для розширення діяльності, визначення впливу факторів макрооточення на трансформацію банківських продуктів і послуг, суб'єкти конкуренції, інформація про конкурентів, оцінка конкурентного середовища (абсолютна і відносна частка ринку і їх тенденції, порівняння якості обслуговування, відносна рентабельність, концентрація клієнтів)

Аналіз мікросередовища банку

Прибутковість операцій за сегментами ринку, кредитний / депозитний портфель банку, розробка банківських продуктів і послуг, виявлення і розвиток конкурентних переваг банку, виявлення й усунення слабких сторін банку, оперативне коригування ринкової стратегії банку

Аналіз доцільності інноваційних змін у продуктовому портфелі банку

Оцінка витрат, очікуваний життєвий цикл, очікувані прибутки, план впровадження нових продуктів, відповідність запитам клієнтів, визначення стадії життєвого циклу, наявність супутніх сервісних послуг, конкурентоздатність продукту

Аналіз політики обслуговування клієнтів банку

Типологія клієнтів (юридичні, фізичні, старі, молоді тощо), критерії і мотиви вибору банку і продукту, потенційні потреби клієнтів, наявність потенційних клієнтів

Аналіз рівня інформаційних технологій

Наявність маркетингових програм і планів маркетингу, ймовірність досягнення стратегічних і тактичних цілей трансформації, структура і якість маркетингової інформаційної системи, організаційна структура маркетингових служб, критерії відбору персоналу, розподіл прав і відповідальності, наявність програми стимулювання збуту, канали поширення інформації про банк, рівень і ефективність рекламної діяльності, робота із засобами масової інформації

Аналіз філійної мережі

Чисельність і спеціалізація персоналу у філіях, очікувані обсяги послуг, філійна сітка і розміщення філій, підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, витрати на обслуговування, пропускна здатність в пунктах обслуговування клієнтів, швидкість обслуговування, нові форми банківського сервісу, наявність стандартів обслуговування (зручність, швидкість, якість)

Прогнозування

Тенденції розвитку ринку банківських продуктів і послуг під впливом політичних, правових факторів, факторів економічної кон'юнктури та ділової активності, інфляційних факторів, стадії життєвого циклу банківських продуктів, цінової політики, конкурентного середовища; фактичні і очікувані темпи зростання ринку; тенденції концентрації і потужності клієнтів; важливість послуг для клієнта

Оцінка ризиків реалізації продуктової політики банку

За ринковими критеріями: відповідність потребам споживачів; реальний обсяг продажів; стабільність ринків збуту; рівень державного регулювання. За товарними критеріями: рівень конкурентоспроможності банківських продуктів і послуг; міра ознайомленості з ними потенційних споживачів; можливість створення нової потреби або задоволення існуючої потреби більш раціональним способом. За економічними і фінансовими критеріями: рентабельність; строк окупності; можливості цінової диференціації; рівень новизни продукту. За збутовими критеріями: рівень можливого охоплення діючої мережі банку; нарощування потужності мережі або її розширення


Подобные документы

  • Конкурентна позиція ПАТ КБ "Приватбанк" в основних сегментах банківських послуг на фінансовому ринку України. Оцінка економічної ефективності та окупності проекту впровадження міні-терміналів(картрідерів) для проведення платежів з карткових рахунків.

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 15.06.2013

  • Сутність, ознаки та класифікація банківських послуг. Дослідження показників концентрації ринку банківських послуг в Україні у розрізі кредитних та депозитних операцій банків. Аналіз прибутку, рентабельності активів і власного капіталу ПАТ КБ "Приватбанк".

    курсовая работа [382,0 K], добавлен 09.02.2014

  • Банківські послуги – продукт банківської діяльності. Види банківських послуг та відмінності від операцій. Вплив розвитку банківських послуг на обсяг ВВП. Перспективи розвитку банківських послуг в Україні.

    курсовая работа [219,8 K], добавлен 03.09.2007

  • Сутність цінової політики комерційного банку. Формування цін на банківські продукти і послуги, методи та підходи до реалізації даного процесу. Цінова політика банків на депозитні та кредитні продукти. Трансфертне ціноутворення та напрямки вдосконалення.

    курсовая работа [376,8 K], добавлен 20.06.2012

  • Особливості банку, як суб’єкта ринку. Теоретичні основи конкурентоспроможності банку та аналіз факторів, які на неї впливають. Методика оцінки конкурентоспроможності банку. Характеристика маркетингових заходів підвищення конкурентоспроможності банку.

    дипломная работа [3,8 M], добавлен 06.07.2010

  • Особливості ринку банківських послуг, їх поширення в Україні. Характеристика та види діяльності ПАТ "Укрсоцбанк", динаміка обсягу активів. Сутність нетрадиційних банківських послуг. Аналіз охорони праці, основні заходи підвищення пожежної безпеки.

    дипломная работа [2,9 M], добавлен 14.05.2012

  • Становлення ринку банківських послуг в Україні. Діюча практика надання комерційними установами послуг своїм клієнтам: депозитних, кредитних, розрахунково-касових та інвестиційних. Перспективи та шляхи подальшого розвитку ринку в державі та за кордоном.

    дипломная работа [508,8 K], добавлен 04.02.2011

  • Поняття, структура та механізм забезпечення банківських кредитів. Аналіз фінансового стану та оцінка кредитної політики ЗАТ КБ "ПриватБанк". Вплив забезпечення кредитування на доходність банку. Ефективність забезпечення банківських кредитів в Україні.

    дипломная работа [402,4 K], добавлен 29.11.2010

  • Діяльність банків та класифікація їх операцій в ринкових умовах. Оцінка фінансового стану та показників діяльності КБ "Приватбанк". Аналіз структури і перспективи розвитку внесків і депозитів. Заходи для поліпшення прибутковості банківських операцій.

    курсовая работа [223,8 K], добавлен 20.02.2011

  • Дослідження діяльності комерційних банків і страхових компаній. Традиційні і нетрадиційні послуги банківських посередників на ринку фінансових послуг. Управліня кредитними ризиками. Відшкодування збитків, формування страхового фонду грошових коштів.

    контрольная работа [66,0 K], добавлен 13.06.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.