Управління валютною позицією комерційного банку

- значні коливання курсу національної валюти відносно інших валют (інфляція, дефляція);

- відкритість (доступність) міжбанківського ринку;

- рівень політичної та геополітичної стабільності;

- стійкість фінансових ринків (у тому числі можливість протидіяти спекулятивним атакам);

- зміни процентних ставок (наприклад, LIBOR, облікової ставки тощо);

- можливість знецінення майна, що перебуває як забезпечення за кредит-ними операціями банків (зокрема, через падіння цін на ринку нерухомості, кризу окремих галузей економіки тощо);

- волатильність цін на енергоресурси.

Ураховуючи світовий досвід щодо здійснення стрес-тестування та рекомендації, які викладені в Основних принципах ефективного банківського нагляду, що розроблені Базельським комітетом з банківського нагляду, банкам доцільно здійснювати стрес-тестування за такими ризиками:

- кредитний ризик;

- ризик ліквідності;

- ринковий ризик (валютний ризик, ризик зміни процентної ставки);

- операційний ризик.

Поширенішими методами здійснення стрес-тестування є сценарний аналіз і аналіз чутливості. Сценарії стрес-тестування мають враховувати вірогідність виникнення надзвичайних обставин як у межах одного ринку, так і в межах кількох ринків або валют одночасно. Стрес-тестування чутливості полягає в дослідженні впливу на діяльність банку одного або кількох взаємо-пов'язаних факторів ризику. У разі використання цього підходу стрес-тестування здійснюється оцінка впливу миттєвої зміни одного фактора ризику, тоді як інші базові умови залишаються незмінними.

Для оцінки та управління ринковим ризиком ПАТ "Альфа-Банк" використовує такий поширений та відомий інструмент оцінки потенційних втрат по існуючим відкритим позиціям, як VaR аналіз [32]. Банком розроблена власна методика оцінки ризику на основі розрахунку експоненціально зваженої волатильності (середньоквадратичне відхилення). Цей метод розрахунку дає можливість надавати останнім значенням коливанням котирувань більш вагоме значення. Розрахунок максимально можливого прогнозного рівня втрат від негативної зміни котирувань з рівнем ймовірності 95% (або 99%) за один день дорівнює:

Д = VaR*Р, (2.1)

де VaR = 1,65у (або 2,33 у ) - квантіль стандартизованого нормального розподілу, що покриває площину значень випадкової величини з ймовірністю 95% (або 99%); Р - розмір відкритої валютної позиції.

Методика базується на статистичному вивченні закономірностей функ-ціонування ринків та дозволяє свідомо обмежувати наявні ринкові ризики на прийнятному для Банку рівні. На рис.2.3 -2.6 наведені результати розрахунку середньорічного значення VAR(Р=0,99) для валютних курсів долара США, євро та російського рубля у 2007 -2010 рр.

Рис.2.3. Аналіз волатильності офіційних курсів долара США, євро та російського рубля до національної валюти України в докризовий період (січні 2007 р. - вересні 2008 р.)

Рис.2.4. Аналіз волатильності офіційних курсів долара США, євро та російського рубля до національної валюти України в січні - грудні 2008 р. (жовтень 2008 р. - початок впливу світової кризи ліквідності БС в Україні)

Рис.2.5. Аналіз волатильності офіційних курсів долара США, євро та російського рубля до національної валюти України в січні - грудні 2009 р.

Рис.2.6. Аналіз волатильності офіційних курсів долара США, євро та російського рубля до національної валюти України в січні - жовтні 2010 р.

Як показує аналіз результатів розрахунків курсових валютних ризиків VAR, наведених на рис.2.3 - 2.6:

1. В докризовий період 2007 - 2008 рр. величини VAR (P=0,99) максимальних відхилень курсу від його середньорічного значення становили (рис.2.3):

- по долару США - 3,84%;

- по євро - 13,41%;

- по російському рублю - 8,22%.

2. В кризовий період 2008 рр. величини VAR (P=0,99) максимальних відхилень курсу від його середньорічного значення становили(рис.2.4):

- по долару США - 35,19%;

- по євро - 27,32%;

- по російському рублю - 22,69%.

3. В перший післякризовий період 2009 рр. величини VAR (P=0,99) максимальних відхилень курсу від його середньорічного значення становили(рис.2.5):

- по долару США - 4,65%;

- по євро - 15,89%;

- по російському рублю - 18,19%.

4. В другий післякризовий період 2010 рр. величини VAR (P=0,99) максимальних відхилень курсу від його середньорічного значення становили(рис.2.6 -2.7):

- по долару США - 1,14% (0,22% за останній період 2 місяців);

- по євро - 11,84% (8,52% за останній період 2 місяців);

- по російському рублю - 5,65%(3,01% за останній період 2 місяців)

Рис.2.7. Аналіз волатильності офіційних курсів долара США, євро та російського рубля до національної валюти України в вересні - жовтні 2010 р.

В табл.2.7 -2.8 наведені результати стрес-тестування впливу валютної позиції в ПАТ "Альфа-Банк" у 2007 - 2008 рр. та 2008 -2009 рр.

Таблиця 2.7 Результати стрес-тестування впливу валютної позиції в ПАТ "Альфа-Банк" у 2007 - 2008 рр. [32]

Таблиця 2.8 Результати стрес-тестування впливу валютної позиції в ПАТ "Альфа-Банк" у 2008 - 2009 рр. [32]

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВАЛЮТНОЮ ПОЗИЦІЄЮ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

3.1 Основні проблеми додержання лімітів валютної позиції в умовах антикризового регулювання НБУ міжбанківського валютного ринку у 2009 - 2010 рр.

Відповідно до постанов НБУ № 107[17] і № 109 [20], що вступили в чинність 23 квітня 2009 р., комерційні банки повинні були перейти на нову методику розрахунку валютної позиції. До появи цих двох документів банки скуповували ВКВ для формування резервів під валютні кредити, нова ж методика розрахунку змусила їх розпродати ВКВ, причому в конкретний термін - до 23 червня 2009 р.. Власне, цього й домагався НБУ квітневими постановами - збільшення пропозиції інвалюти.

Однак, відповідно до офіційної інформації за станом на 1 червня 2009 р. норматив відкритої валютної позиції порушували 12 великих українських банків, за неофіційним даними - близько 20. І їм наприкінці липня 2009 р. загрожували серйозні санкції: штрафи в розмірі 0,1 - 1% статутного капіталу. НБУ прислухався до аргументів і обігів великих вітчизняних банків з іноземним капіталом, для яких проблема з позицією була актуальна. До того ж проводилося явне лобіювання даного питання з боку міжнародних фінансових організацій, а материнські структури банків з іноземними коріннями навіть збиралися втриматися від капіталізації своїх українських "дочок", якщо ця проблема не буде вирішена.

Постановою НБУ № 328 [19] банкам продовжили строки виконання нормативу відкритої валютної позиції за новою методикою до 1 січня 2011 р. Причому здійснюватися воно буде за графіком, затвердженому центробанком у відношенні кожного банку:

"Дозволити банкам до 01.01.2011 за кредитними операціями, заборгованість за якими була реструктуризована/змінена валюта зобов'язання до 31.08.2009 включно з дотриманням усіх принципів, визначених пунктом 1 цієї постанови, виходячи з умов відповідних програм реструктуризації/зміни валюти зобов'язання:

- поступове приведення фактичного значення ліміту загальної короткої відкритої валютної позиції до нормативного значення, установленого Національним банком України, відповідно до індивідуальних графіків, погоджених Національним банком України, у частині його перевищення, пов'язаного зі зміною валюти зобов'язання за кредитами, наданими в іноземній валюті, на національну валюту."

Антикризовою постановою Правління Національного банку України від 28 лютого 2009 року N 108 були також внесені зміни до „Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою" [10], які суттєво впливають на додержання лімітів валютної позиції комерційних банків:

1. Купівля, обмін іноземної валюти з метою формування резервів під заборгованість в іноземній валюті для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями забороняється.

2. Купівля іноземної валюти з метою здійснення валютної операції на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку забороняється. Резидент виконує такі зобов'язання за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту) коштів в іноземній валюті.

3. Суттєво накладені додаткові та подовжені існуючі обмеження щодо використання механізму хеджування ризиків валютної позиції за рахунок використання світової практики форвардних та ф'ючерсних валютних контрактів.

У Положенні [10] терміни вживаються в такому значенні:

- валютна операція на умовах "тод" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в день укладення договору;

- валютна операція на умовах "том" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в перший робочий день після дня укладення договору;

- валютна операція на умовах "спот" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції на другий робочий день після дня укладення договору;

- валютна операція на умовах "форвард" - валютна операція за форвардним договором, умови якого передбачають виконання цієї операції (з поставкою валюти за договором) пізніше ніж на другий робочий день після дня укладення договору;

- валютний дериватив - це стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання купити, продати та/або обміняти іноземну валюту на визначених у цьому документі умовах у майбутньому;

- форвардний договір - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) іноземну валюту у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого договору;

Пунктами 22, 23, 24 Положення [10] внесені жорсткі обмеження на операції банків та комерційних резидентів на міжбанківському валютному ринку України:

"22. Суб'єкти ринку зобов'язані здійснювати торгівлю іноземною валютою на умовах "тод", "том" або "спот", крім випадків, зазначених у пунктах 23 і 24 цього розділу.

23. Уповноважені банки мають право здійснювати валютні операції на умовах "форвард" для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора.

Резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати валютні операції на умовах "форвард" для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за зовнішньоекономічним договором за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи.

Тобто, форвардні контракти хеджування валютної позиції банку "гривня -валюта" та "валюта - гривня" - заборонені, окрім особливих умов п.24.

24. Уповноважені банки та резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати на міжбанківському валютному ринку України валютні операції за гривні з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора на умовах "форвард" для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо гривні за операціями, зазначеними в абзаці другому пункту 10 цього розділу.

(10. Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є такі:

- розрахунки на території України між резидентами - суб'єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку)."

Ф'ючерсні та опціонні операції з валютними контрактами "гривня -валюта" та "валюта -гривня" п.26 Положення [10] на міжбанківському валютному ринку України - заборонені:

"26. Суб'єкти ринку не мають права проводити операції з валютними деривативами, а також операції в іноземній валюті з іншими похідними фінансовими інструментами, базовим активом яких є валютні цінності, курси валют, процентні ставки, індекси, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку".

Таким чином, регулювання валютної позиції банку за рахунок форвардних, ф'ючерсних та опціонних операцій на міжбанківському валютному ринку України при прийнятих НБУ регулюючих рішеннях неможливе, хоча "Планом рахунків" [8] такі банківські операції передбачені.

В той же час, НБУ повідомляв комерційні банки про допустимість угод з похідними інструментами валютних контрактів на міжнародних валютних біржах, але неконвертованість гривні та практична відсутність використання гривні в експортних контрактах резидентів України різко обмежує цю можливість для стандартизованих валютних ринків світу, на яких гривня не котирується із-за відсутності попиту (крім "спот"-контрактів ММВБ [31]).

3.2 Пропозиції впровадження інструментів хеджування валютної позиції комерційного банку за допомогою міжбанківських реальних (нефорвардних) "своп" - операцій "валюта-гривня"

В операціях хеджування, як і в спекулятивних операціях, зазвичай використовуються різні модифікації трьох різновидів строкових операцій:

класичні строкові контракти (форварди та ф'ючерси);

строкові угоди з правом відмови від їх виконання (опціони);

строкові контракти, що ускладнені зустрічними обмінними операціями у комбінації з негайною поставкою (валютні та боргові свопи).

Дериватив (derivative instrument) -- це інструмент (контракт), вартість якого базується на зміні ціни фінансового інструменту, що лежить в його основі (актив, індекс тощо). Таким чином, один інструмент є похідним від іншого.

Строкові угоди -- це операції купівлі-продажу валютних та фінансових ресурсів, в рамках яких платіж (поставка визначеної суми у конкретних грошових одиницях) здійснюється в обов'язковому порядку через установлений проміжок часу (зазвичай від одного тижня до півроку). Строкові угоди дозволяють їх учасникам фіксувати до терміну виконання угоди курс іноземної валюти, що склався на дату підписання останньої.

Форвардний контракт (forward contract) -- це угода купівлі-продажу товару, іноземної валюти або фінансового інструменту з поставкою та розрахунком у майбутньому. Форвардний контракт укладається на гнучких умовах. Тут може бути встановлено будь-які терміни та суми операцій і не потребується внесення гарантованого депозиту.

Форвардні контракти дозволяють страхувати не тільки валютні, а й кредитні ризики. Найбільш поширеними видом контракту, що дозволяє управляти кредитними ризиками, є угода про майбутню відсоткову ставку (Forward Rate Agreement, FRA). Вона здатна захистити від несприятливого руху номінальних (ринкових) відсоткових ставок.

Класичні строкові угоди з погляду управління валютними ризиками не є достатньо ефективними. Вони не дозволяють реалізувати вигоду у випадку сприятливого руху курсу валют. Проте страхувальник має змогу захистити себе відразу від обох видів валютного ризику, звернувшись до опціону.

Опціон (option) -- це різновид строкової угоди, котра надає його власни-ку право (не зобов'язує, як форвард чи ф'ючерс) купити (Call Option) або прода-ти (Put Option) товар, валюту чи фінансовий інструмент протягом певного тер-міну часу за обумовленою ціною в обмін на сплату визначеної суми (маржі, премії). Опціон не є обов'язковим для виконання.

Більшість опціонів використовується для хеджування і спекуляції та рідко виконуються. Опціон ще називають умовною строковою угодою або угодою з премією.

Досить широкі можливості для управління валютними та відсотковими ризиками відкривають страхувальнику багаторівневі строкові угоди, що поєд-нують негайні поставки валюти. Це операції своп (Swap), що являють собою повний або частковий обмін заборгованістю.

Класичний валютний "своп" (currency swap) - це валютна операція, що поєднує купівлю або продаж валюти на умовах "спот" з одночасним продажем (або купівлею) тієї ж валюти на певний строк на умовах "форвард", тобто здійснюється комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакові суми, але з різними датами валютування [24].

Використання валютних "свопів" досягло апогею на початку 80-х років 20 сторіччя, що було зумовлено такими обставинами:

політика багатьох центральних банків змусила комерційні банки здійснювати фінансування активів з "плаваючою" відсотковою ставкою зобов'язаннями теж із "плаваючою" відсотковою ставкою, а не за рахунок короткострокових депозитів;

надання взаємних позичок на міжнародних валютних ринках набуло спекулятивного характеру;

зниження відсоткових ставок сприяло зниженню ризиків за валютними "свопами".

В даний час розрізняють класичні операції "своп" та їх різновиди у виді опціонних, валютно-відсоткових "свопів" і т.д.

Класичні "свопи" у залежності від послідовності здійснених операцій "спот" і "форвард" підрозділяють на репорт і депорт.

Репорт - це продаж валюти на умовах "спот" і одночасна купівля на умовах "форвард".

Депорт - це купівля валюти на умовах "спот" і продаж на умовах "форвард".

Операція, коли купівля (продаж) валюти здійснюється на основі двох угод за курсом "аутрайт", називається "форвард-форвард", або "форвардний своп".

У разі укладення угоди "своп" дата виконання ближчої угоди називається датою валютування, а дата виконання зворотної угоди, віддаленої в часі, - датою завершення "свопу" (maturity).

Залежно від термінів укладення угоди "своп" поділяють на:

- звичайні (операції репорту і депорту);

- тижневі - "своп" s/w (spot-week swap), коли перша угода виконується на умовах "спот", а друга - на умовах тижневого "форварда";

- одноденні - "своп" t/n (tomorrow-next swap), коли перша операція здійснюється з датою валютування "завтра", а зворотна - на умовах "спот";

- форвардні ("форвард-форвард").

Для класичних угод "своп" (репорт і депорт) використовуються два валютні курси - "спот" і "аутрайт". Останній визначається за стандартною методикою: курс "спот" плюс (мінус) форвардна маржа (премія або дисконт).

Угоди "своп" є міжбанківськими операціями і мають багато спільного з операціями "аутрайт". На практиці вони використовуються значно частіше, ніж прості форвардні операції.

Останнім часом угоди "своп" стали ширше здійснюватися не тільки між комерційними банками, але і між центральними банками, що можна розглядати як угоди про взаємне кредитування в національних валютах. З цією метою в 1969 р. була утворена багатобічна система взаємного обміну валют на базі використання операцій "своп" через Банк міжнародних розрахунків у Базелі (Швейцарія).

Головна мета використання валютних "свопів" полягає в:

- забезпеченні фінансування довгострокових зобов'язань в іноземній валюті;

- хеджуванні довгострокового валютного ризику;

- заміні валюти, в якій надходять прибутки від інвестицій, на іншу за вибором інвестора;

- забезпеченні конвертації експортованого капіталу в іншу валюту.

Технічно хеджування валютних ризиків за допомогою валютних "свопів" здійснюється через:

- фіксацію валютного курсу на майбутній період;

- організацію зустрічних грошових потоків.

Переваги у використанні угод "своп" перед чистими форвардними угодами:

- при здійсненні валютного "свопа" завдяки регулярному обміну відсотковими (компенсаційними) виплатами значно зменшується валютний ризик, оскільки він розподіляється між учасниками угоди;

- використання "свопів" дає можливість забезпечити хеджування довгострокових операційних та економічних ризиків;

- під кутом зору бухгалтерського обліку валютні "свопи" класифікують як забалансовий інструмент, тобто вони не відбиваються в балансі і на рахунку прибутків і збитків, що наділяє їх певними технічними перевагами.

Однак, останнім часом набувають поширення валютні "свопи", що не пе-редбачають компенсаційних виплат, а відбувається відповідний залік сум гро-шових коштів, що передаються контрагентами. До таких угод відносять:

- амортизовані "свопи", угоди за якими змінюють номінальну вартість контракту (amortizing swap);

- валютні опціонні "свопи", за якими один із учасників угоди має право протягом певного періоду підвищити номінальну вартість "свопу" (currency option swap );

- двовалютні "свопи", за якими номінальні суми і відсоткові ставки виражені в різних валютах ( dual currency swap ).

Оскільки класичні документарні угоди валютних "Swap - свопів" на між-банківському валютному ринку України по парі "валюта -гривня" та "гривня-валюта" - заборонені НБУ [10], в Україні для управління відкритою валютною позицією доцільно реалізувати наступну схему недокументарних валютооб-мінних "свопів" на базі реальних міжбанківських операцій:

1. Схема зменшення довгої відкритої валютної позиції, коли активи в валюті значно перевищують зобов'язання в валюті:

- на міжбанківському ринку банк залучає міжбанківський кредит в валюті у банка-корреспондента;

- як заставу за залучений валютний кредит банк розташовує в банку -кореспонденті міжбанківський депозит в гривні на еквівалентну суму за обумовленим курсом між банками курсом;

- строки кредиту та депозиту - рівні.

Як результат "своп" - операції - у банка зростають зобов'язання в валюті, що скорочує рівень відкритої довгої валютної позиції.

2. Схема зменшення короткої відкритої валютної позиції, коли зобов'я-зання в валюті значно перевищують активи в валюті:

- на міжбанківському ринку банк розташовує міжбанківський депозит в валюті в банку-корреспонденті (операція еквівалентна видачі міжбанківського кредиту);

- використовуючи розташований валютний депозит як заставу банк залу-чає від банка -кореспондента міжбанківський кредит в гривні на еквівалентну суму за обумовленим курсом між банками курсом;

- строки кредиту та депозиту - рівні.

Як результат "своп" - операції - у банка зростають активи в валюті, що скорочує рівень відкритої короткої валютної позиції.

Особливістю запропонованих схем реальних валютообмінних "свопів" є міжбанківські операції на обох етапах, тобто відсутність валютообмінних строкових контрактів, які заборонені НБУ. Всі ризики та витрати "своп" - операції закладені в відсотковій ставці депозиту та кредиту, а також в розрахунку еквівалентності валютного та гривневого "тіла" операції, тобто поточного (на мо-мент начала операції) та спрогнозованого (на момент завершення операції) курсу валюти. Операції валютообмінних "свопів" з метою керування валютною позицією банку виконуються "ділінговими" підрозділами за розрахунками казначейства банку по необхідним сумам на наявним резервам валюти.

ВИСНОВКИ

Під валютною позицією розуміють співвідношення між сумою балансових та позабалансових вимог банку та сумою його балансових та позабалансових зобов'язань у певній іноземній валюті. За світовим досвідом основними методами управління валютною позицією банка є лімітування позиції та хеджування позиції. Ліміти валютної позиції, встановлені НБУ, визначають верхню межу допустимого валютного ризику:

- ліміт ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Л13) - не більше 30%;

- у тому числі обмежується ризик загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1) - не більше 20%;

- і ризик загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) - не більше 10%.

Враховуючи руйнівний характер впливу девальвації національної валюти України у жовтні - грудні 2008 року на валютні операції та валютні ризики в діяльності комерційних банків України, Національний банк України прийняв на початку 2009 року ряд постанов, які суттєво регулюють визначення, нормативи та ліміти валютного ризику відкритої валютної позиції та зміни в порядку роз-рахунку валютної позиції банків (постанови НБУ від 28.02.2009 № 107 - 109).

Проведений аналіз якості управління валютною позицією в ПАТ "Альфа-банк" у кризовий період 2008 - 2009 рр. показав, що:

1. Станом на 01.01.2009 р. контролюємий НБУ у 2008 році норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку Н13 становив 20,5593% (нормативне значення - не більше 30 %).

2. Станом на 12.05.2009 р. при зміні НБУметодики розрахунку валютної позиції та примусового переводу валютних коштів резервів кредитного ризику в національну валюту в ПАТ "Альфа-Банк" рівні валютної позиції різко вийшли за лімітні обмеження:

- розмір загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку Л13 (ліміт - не більше 30 %) - 68,71%;

- розмір загальної довгої відкритої валютної позиції банку Л13-1 (ліміт - не більше 20%) - 50,78%;

- розмір загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) - (ліміт - не більше 10 %) - 17,93%.

На протязі 2-го півріччя 2009 року ПАТ "Альфа-Банк" привів фактичні розміри відкритих валютних позицій на рівень, обумовлений лімітами НБУ, за рахунок різкого нарощування зобов'язань в валюті, що компенсувало "гривневий перехід" валютних резервів кредитного ризику .

3. Станом на 01.01.2010 р. в ПАТ "Альфа-Банк" забезпечено дотримання валютної позиції на рівнях які задовольняють ліміти:

- ліміт загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку Л13 (нормативне значення - не більше 30 %) - 8,4868%;

- ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку Л13-1 (норма-тивне значення - не більше 20%) - 8,4868%;

- ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) - (нормативне значення - не більше 10 %) - 0%.

4. В той же час, проведений аналіз основних показників діяльності ПАТ "Альфа-Банк" у 2006 -2009 рр. та по 3-х кварталах 2010 р. показав, що при валютному відсотку кредитного портфелю від 63% у 2008 році до 49% у 2010 році банк, внаслідок впливу світової фінансової кризи, повинен був різко підняти обсяг резервів на кредитні ризики з 8% у 2008 році до 24% у 2010 році, при яких діяльність банку стала збитковою(2009) та малоприбутковою(2010).

Основною проблемою для банку є кризова заборона НБУ формувати резерви кредитних ризиків валютних кредитів в валюті кредиту, що потребує при створенні цих резервів в гривні підвищувати їх розмір за рахунок додавання ризику валютообмінної операції при покритті резервами (списанні) сумнівних та безнадійних кредитів, або при використанні резервів для дострокового повернення валютних депозитів, що були джерелом виданих валютних кредитів.

Як показує проведений в курсовій роботі аналіз результатів розрахунків курсових валютних ризиків VAR:

1. В докризовий період 2007 - 2008 рр. величини VAR (P=0,99) максимальних відхилень курсу від його середньорічного значення становили:

- по долару США - 3,84%;

- по євро - 13,41%;

- по російському рублю - 8,22%.

2. В кризовий період 2008 рр. величини VAR (P=0,99) максимальних відхилень курсу від його середньорічного значення становили:

- по долару США - 35,19%;

- по євро - 27,32%;

- по російському рублю - 22,69%.

3. В перший післякризовий період 2009 рр. величини VAR (P=0,99) максимальних відхилень курсу від його середньорічного значення становили:

- по долару США - 4,65%;

- по євро - 15,89%;

- по російському рублю - 18,19%.

4. В другий післякризовий період 2010 рр. величини VAR (P=0,99) максимальних відхилень курсу від його середньорічного значення становили:

- по долару США - 1,14% (0,22% за останній період 2 місяців);

- по євро - 11,84% (8,52% за останній період 2 місяців);

- по російському рублю - 5,65%(3,01% за останній період 2 місяців).

Таким чином, волатильність поточного курсу основних валют зовнішньо-економічної торгівлі України станом на кінець 2010 року поступово знижується до докризового рівня, в відповідний рівень валютного ризику знизився в десятки разів (особливо по регульованому НБУ курсу долара США). В той же час, проведений в курсовій роботі аналіз курсу долара США до рівня вартості золота показує, що кредитний характер основної світової розрахункої валюти - долара США та відсутність прив'язки його курсу до вартості золота (відмова від золотого еквіваленту) характеризується суттєвою девальвацією вартості долара США відносно вартості основних дорогоцінних металів, що ставить під сумнів „розрахунковий світовий стандарт":

- вартість 1 трійської унції золота з рівня 310 USD у 2000 р. зросла до рівня 1400 USD у 2010 р.;

- „золота" девальвація „паперо-кредитної" валюти -долар США за 10 років становить 351,6%, тобто по 35% на рік.

Таким чином, згортати кризові заходи НБУ 2009 року по стабілізації валютного ризику в комерційних банках України треба поступово з оглядом на світову нестабільність основних валют зовнішньоторгівельних відносин, та враховуючи масову "доларизацію" депозитних та готівкових збережень населення України. Проведений в курсовій роботі аналіз регулятивних кризових заходів НБУ показав, що хеджування валютної позиції банку за рахунок форвардних, ф'ючерсних та опціонних операцій на міжбанківському валютному ринку України при прийнятих НБУ регулюючих рішеннях неможливе. В той же час, НБУ повідомляв комерційні банки про допустимість угод з похідними інструментами валютних контрактів на міжнародних валютних біржах, але неконвертованість гривні та практична відсутність використання гривні в експортних контрактах резидентів України різко обмежує цю можливість для стандартизованих валютних ринків світу, на яких гривня не котирується із-за відсутності попиту (крім "спот"-контрактів ММВБ). Оскільки класичні документарні угоди валютних "Swap - свопів" на міжбанківському валютному ринку України по парі "валюта -гривня" та "гривня-валюта" - заборонені НБУ, в Україні для управління відкритою валютною позицією доцільно реалізувати наступну схему недокументарних валютообмінних "свопів" на базі реальних міжбанківських операцій:

1. Схема зменшення довгої відкритої валютної позиції, коли активи в ва-люті значно перевищують зобов'язання в валюті:

- на міжбанківському ринку банк залучає міжбанківський кредит в валю-ті у банка-корреспондента;

- як заставу за залучений валютний кредит банк розташовує в банку -кореспонденті міжбанківський депозит в гривні на еквівалентну суму за обу-мовленим курсом між банками курсом;

- строки кредиту та депозиту - рівні.

Як результат "своп" - операції - у банка зростають зобов'язання в валюті, що скорочує рівень відкритої довгої валютної позиції.

2. Схема зменшення короткої відкритої валютної позиції, коли зобов'я-зання в валюті значно перевищують активи в валюті:

- на міжбанківському ринку банк розташовує міжбанківський депозит в валюті в банку-корреспонденті (операція еквівалентна видачі міжбанківського кредиту);

- використовуючи розташований валютний депозит як заставу банк залу-чає від банка -кореспондента міжбанківський кредит в гривні на еквівалентну суму за обумовленим курсом між банками курсом;

- строки кредиту та депозиту - рівні.

Як результат "своп" - операції - у банка зростають активи в валюті, що скорочує рівень відкритої короткої валютної позиції. Особливістю запропонованих схем реальних валютообмінних "свопів" є міжбанківські операції на обох етапах, тобто відсутність валютообмінних строкових контрактів, які заборонені НБУ. Всі ризики та витрати "своп" - операції закладені в відсотковій ставці депозиту та кредиту, а також в розрахунку еквівалентності валютного та гривневого "тіла" операції, тобто поточного (на момент начала операції) та спрогнозованого (на момент завершення операції) курсу валюти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України „Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року N 2121-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 24 липня 2009 року N 1617-VI - http://www.liga-zakon.net - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України "Ліга-закон", 2009

2. Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 року N 679-XIV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 21 серпня 2009 року N 1608-VI - http://www.liga-zakon.net - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України "Ліга-закон", 2009

3. Закон України „Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року N 514-VI - http://www.liga-zakon.net - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України "Ліга-закон", 2009

4. Закон України „Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" від 23 червня 2009 року N 1533-VI - http://www.liga-zakon.net - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України "Ліга-закон", 2009

5. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик- менеджменту в банках України // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 02.08.2004 № 361 - http://www.liga-zakon.net - - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України "Ліга-закон", 2009

6. Про затвердження Положення про порядок формування та викорис-тання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 6 липня 2000 року N 279 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 1 грудня 2008 року N 406) - http://www.liga-zakon.net - - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України "Ліга-закон", 2009

7. Про окремі питання щодо діяльності банків в період фінансово-економічної кризи // Затверджено постановою Правління НБУ від 22 липня 2009 року N 421 - http://www.liga-zakon.net - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України "Ліга-закон", 2009

8. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 280 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 6 серпня 2009 року N 458) -- http://www.liga-zakon.net - - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України "Ліга-закон", 2009

9. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 10 вересня 2009 року N 541) - http://www.liga-zakon.net - - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України "Ліга-закон", 2009

10. Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою // Пос-танова Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 281 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 23.12.2009 N 762)

11. Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами // Постанова Правління Національного банку України від 06.08.2003 N 325 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 28.02.2009

12. Положення про застосування Національним банком України захо-дів впливу за порушення банківського законодавства // Постанова Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 369 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 28.02.2009 N 107)

13. Положення про порядок встановлення Національним банком України лімітів відкритої валютної позиції в безготівковій та готівковій формах та контроль за їх дотриманням уповноваженими банками // Постанова Правління Національного банку України від 12.08.2005 N 290 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 28.02.2009 N 107)

14. Про схвалення Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні // Постанова Правління НБУ від 2 червня 2009 року N 315 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 24 грудня 2009 року N 764 (зміни, внесені пунктом 3 Змін, затверджених постановою Правління Національного банку України від 24 грудня 2009 року N 764, набрали чинності з 1 лютого 2010 року)

15. Про схвалення Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні // Постанова Правління НБУ від 11.04.2005 N 125 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 22.12.2005 № 493 (поточний стан -скасована Постанова Правління НБУ від 2 червня 2009 року N 315 ))

16. Про схвалення Методичних рекомендацій щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України // Постанова Правління НБУ від 06.08.2009 N 460 17. Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національно-го банку України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку // Постанова Правління НБУ від 28.02.2009 N 107

18. Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національ-ного банку України // Постанова Правління Національного банку України від 28 лютого 2009 року N 108 19. Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів // Постанова Правління Національного банку України від 3 червня 2009 року N 328

20. Щодо дотримання банками лімітів загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції // Лист НБУ № 40-511/3326-11712 від 17.06.2009

21. Банківські операції: Підручник. - 2-ге вид., випр. і доп./ А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.Мороза. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.

22. Банківський нагляд:Навчальний посібник / Міщенко В.І.;Яценюк А.П.; Коваленко В.В.;Коренєва О.Г.- К.: Знання, 2004.- 406 с.

23. Герасимович А.М., М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко Аналіз банківської діяльності Підручник. -- За ред. А. М. Герасимовича. -- К.: КНЕУ, 2006. -- 600 с.

24. Грюнинг, Хенни. Анализ банковских рисков. Система оценки корпоративного управления и управления финансовым риском : пер. с англ. / Х. ван Грюнинг, С. Б. Братанович. - М. : Весь мир, 2007. - 290 с.

25. Ляховский В.С., Коробейников Д.В., Серебряков П.А. Справочник по управлению рисками банковской деятельности. - М.:Гелиос АРВ , 2006.

26. Максименко А.В. Облік і аналіз валютних операцій в комерційних банках: Дис. канд. екон. наук: 08.06.04 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2002. - 187 арк.

27. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. -- 2-е вид., доп. і перероб. -- К.: КНЕУ. 2004. -- 468 с.

28. Примостка Л.О. Банківські ризики: теорія та практика управління: Монографія. - К.: КНЕУ, 2008. - 456 с.

29. Управління банківськими ризиками. Навчальний посібник - за ред. проф. Примостки Л.О. - К.:КНЕУ, 2007. - 616 с.

30. Офіційний Інтернет-сайт НБУ - HTTP://www.bank.gov.ua

31. Офіційний Інтернет-сайт Асоціації банків України - HTTP:// WWW.AUB.COM.UA

32. Офіційний Інтернет-сайт ПАТ "Альфа-Банк" - http://www.alfabank.com.ua/, 2010

33. http:// - Біржа дорогоцінних металів

Додаток А

Валютні рахунки бухгалтерського обліку банків України, які враховуються при розрахунках валютної позиції

100	Банкноти та монети
1001	А	Банкноти та монети в касі банку
1002	А	Банкноти та монети в касі відділень банку
1003	А	Банкноти та монети в обмінних пунктах
1004	А	Банкноти та монети в банкоматах
1005	А	Банкноти та монети, інкасовані до перерахування
1007	А	Банкноти та монети в дорозі
101	Дорожні чеки
1011	А	Дорожні чеки в касі банку
1012	А	Дорожні чеки в касі відділень банку
1013	А	Дорожні чеки в обмінних пунктах
1017	А	Дорожні чеки в дорозі
110	Банківські метали
1101	А	Банківські метали в банку
1102	А	Банківські метали у відділенні банку
1107	А	Банківські метали в дорозі
120	Кошти на вимогу в Національному банку України
1200	А	Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України
1203	А	Кошти обов'язкових резервів банку в Національному банку України
1207	А	Накопичувальний рахунок банку в Національному банку України
1208	А	Нараховані доходи за коштами на вимогу в Національному банку України
121	Строкові вклади (депозити) у Національному банку України
1211	А	Кошти, що надані Національному банку України за операціями репо
1212	А	Короткострокові вклади (депозити) у Національному банку України
1215	А	Неамортизована премія за строковими вкладами (депозитами) у Національному банку України
1216	КА	Неамортизований дисконт за строковими вкладами (депозитами) у Національному банку України
1218	А	Нараховані доходи за строковими вкладами (депозитами) у Національному банку України
13	Кошти Національного банку України
130	Кореспондентський рахунок Національного банку України в банку
1300	П	Кореспондентський рахунок Національного банку України в банку
1308	П	Нараховані витрати за кореспондентським рахунком Національного банку України в банку
131	Короткострокові кредити, що отримані від Національного банку України
1310	П	Кредити овернайт, що отримані від Національного банку України шляхом рефінансування
1311	П	Кошти, що отримані від Національного банку України за операціями репо
1312	П	Короткострокові кредити, що отримані від Національного банку України шляхом рефінансування
1313	П	Короткострокові стабілізаційні кредити, що отримані від Національного банку України
1315	П	Неамортизована премія за короткостроковими кредитами, що отримані від Національного банку України
1316	КП	Неамортизований дисконт за короткостроковими кредитами, що отримані від Національного банку України
1317	П	Прострочена заборгованість за короткостроковими кредитами, що отримані від Національного банку України
1318	П	Нараховані витрати за короткостроковими кредитами, що отримані від Національного банку України
132	Довгострокові кредити, що отримані від Національного банку України
1322	П	Довгострокові кредити, що отримані від Національного банку України
1323	П	Довгострокові стабілізаційні кредити, що отримані від Національного банку України
1324	П	Довгострокові кредити, що отримані від Національного банку України за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій
1325	П	Неамортизована премія за довгостроковими кредитами, що отримані від Національного банку України
1326	КП	Неамортизований дисконт за довгостроковими кредитами, що отримані від Національного банку України
1327	П	Прострочена заборгованість за довгостроковими кредитами, що отримані від Національного банку України
1328	П	Нараховані витрати за довгостроковими кредитами, що отримані від Національного банку України
133	Строкові вклади (депозити) Національного банку України
1332	П	Короткострокові вклади (депозити) Національного банку України
1334	П	Довгострокові вклади (депозити) Національного банку України
1335	П	Неамортизована премія за строковими вкладами (депозитами) Національного банку України
1336	КП	Неамортизований дисконт за строковими вкладами (депозитами) Національного банку України
1338	П	Нараховані витрати за строковими вкладами (депозитами)
14	Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, та цінні папери, емітовані Національним банком України
140	Боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у торговому портфелі банку
1400	А	Облігації внутрішньої державної позики, що рефінансуються Національним банком України, у торговому портфелі банку
1401	А	Облігації зовнішньої державної позики, що рефінансуються Національним банком України, у торговому портфелі банку
1402	А	Боргові цінні папери органів державної влади та місцевого самоврядування, що рефінансуються Національним банком України, у торговому портфелі банку
1403	А	Боргові цінні папери, випущені банками та небанківськими фінансовими установами, що рефінансуються Національним банком України, у торговому портфелі банку
1404	А	Боргові цінні папери нефінансових підприємств, що рефінансуються Національним банком України, у торговому портфелі банку
1405	АП	Переоцінка боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України, у торговому портфелі банку
1406	КА	Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у торговому портфелі банку
1407	А	Неамортизована премія за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у торговому портфелі банку
1408	А	Нараховані доходи за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у торговому портфелі банку
141	Боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1410	А	Облігації внутрішньої державної позики, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1411	А	Облігації зовнішньої державної позики, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1412	А	Боргові цінні папери органів державної влади та місцевого самоврядування, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1413	А	Боргові цінні папери, випущені банками та небанківськими фінансовими установами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1414	А	Боргові цінні папери нефінансових підприємств, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1415	АП	Переоцінка боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1416	КА	Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1417	А	Неамортизована премія за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1418	А	Нараховані доходи за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1419	А	Прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж
142	Боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку до погашення
1420	А	Облігації внутрішньої державної позики, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку до погашення
1421	А	Облігації зовнішньої державної позики, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку до погашення
1422	А	Боргові цінні папери органів державної влади та місцевого самоврядування, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку до погашення
1423	А	Боргові цінні папери, випущені банками та небанківськими фінансовими установами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку до погашення
1424	А	Боргові цінні папери нефінансових підприємств, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку до погашення
1426	КА	Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку до погашення
1427	А	Неамортизована премія за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку до погашення
1428	А	Нараховані доходи за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку до погашення
1429	А	Прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку до погашення
143	Боргові цінні папери, емітовані Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1430	А	Боргові цінні папери, емітовані Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1435	АП	Переоцінка боргових цінних паперів, емітованих Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1436	КА	Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами, емітованими Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1437	А	Неамортизована премія за борговими цінними паперами, емітованими Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1438	А	Нараховані доходи за борговими цінними паперами, емітованими Національним банком України, у портфелі банку на продаж
144	Боргові цінні папери, емітовані Національним банком України, у портфелі банку до погашення
1440	А	Боргові цінні папери, емітовані Національним банком України, у портфелі банку до погашення
1446	КА	Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами, емітованими Національним банком України, у портфелі банку до погашення
1447	А	Неамортизована премія за борговими цінними паперами, емітованими Національним банком України, у портфелі банку до погашення
1448	А	Нараховані доходи за борговими цінними паперами, емітованими Національним банком України, у портфелі банку до погашення
149	Резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України
1490	КА	Резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1491	КА	Резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку до погашення
1492	КА	Резерви під заборгованість за нарахованими доходами за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж
1493	КА	Резерви під заборгованість за нарахованими доходами за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку до погашення
150	Кошти на вимогу в інших банках
1500	АП	Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках
1502	А	Кошти банків у розрахунках
1507	П	Нараховані витрати за отриманими кредитами овердрафт від інших банків
1508	А	Нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках
1509	А	Прострочені нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках
151	Строкові вклади (депозити), що розміщені в інших банках
1510	А	Депозити овернайт, що розміщені в інших банках
1512	А	Короткострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках
1513	А	Довгострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках
1514	А	Довгострокові вклади (депозити), що розміщені на умовах субординованого боргу
1515	А	Неамортизована премія за строковими вкладами (депозитами), що розміщені в інших банках
1516	КА	Неамортизований дисконт за строковими вкладами (депозитами), що розміщені в інших банках
1517	А	Прострочена заборгованість за строковими вкладами (депозитами), що розміщені в інших банках

Подобные документы

• Формування прибутку комерційного банку

  Види та значення прибутку комерційного банку. Оцінка показників ефективності та прибутковості КБ. Шляхи підвищення прибутковості банку. Вплив НБУ на прибутковість комерційного банку. Можливості використання зарубіжного досвіду у формуванні прибутку банку.
  
  дипломная работа [1,8 M], добавлен 03.07.2011
  

• Формування і розподіл прибутку комерційного банку

  Сутність, види та значення прибутку комерційного банку. Джерела формування прибутку комерційного банку. Напрямки розподілу прибутку комерційного банку. Прибутковість комерційних банків України.
  
  курсовая работа [37,0 K], добавлен 10.09.2007
  

• Фінансова діяльність комерційного банку на прикладі діяльності АКБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

  Сутність та напрямки фінансової діяльності комерційного банку. Структура джерел власного, залученого та запозиченого капіталу банку та методи управління ними. Характеристика діяльності та рейтингове місце КБ "Приватбанк" в банківській системі України.
  
  дипломная работа [3,2 M], добавлен 02.07.2010
  

• Управління активними операціями комерційного банку (на прикладі ПАТ КБ "Приватбанк" за 2007-2010 роки)

  Вплив світової фінансової кризи на процеси в економіці країни та діяльність комерційних банків. Аналіз динаміки змін обсягів активів балансу та кредитних ставок банку. Напрямки реструктуризації та вдосконалення управління структурою кредитного портфелю.
  
  дипломная работа [12,0 M], добавлен 10.07.2011
  

• Капітал комерційного банку

  Склад і структура ресурсів комерційного банку. Поняття власного капіталу. Формування депозитних ресурсів банку. Капітальні вкладення у нематеріальні активи. Порядок формування статутного та додаткового капіталу банку. Елементи резервного капіталу.
  
  контрольная работа [85,8 K], добавлен 19.10.2012
  

• Аналіз фінансових результатів комерційного банку

  Поняття та сутність доходів, витрат і прибутку комерційного банку. Існуючі методики аналізу основних показників аналізу прибутковості комерційного банку. Оцінка ефективності діяльності Приватбанку і прогнозування його прибутку в найближчому майбутньому.
  
  дипломная работа [304,6 K], добавлен 09.10.2010
  

• Фінансова стійкість комерційного банку як об’єкт аналізу й прогнозування

  Комерційний банк: основні функції та роль в економіці. Сутність фінансової стійкості комерційного банку, нормативно-правове регулювання НБУ. Аналіз банківської системи України, проблеми та шляхи підвищення фінансової стійкості комерційного банку.
  
  курсовая работа [974,5 K], добавлен 22.12.2011
  

• Методи управління активами і пасивами комерційного банку

  Cуть активів та пасивів комерційного банку, методи управління. Загальна характеристика АТ "Сбербанк Росії" як фінансової установи, аналіз активів та пасивів. Концепція удосконалення кредитно-депозитних операцій банку. Методи зниження кредитних ризиків.
  
  дипломная работа [215,9 K], добавлен 28.10.2011
  

• Доходи та витрати комерційного банку

  Теоретичні основи формування доходів та витрат комерційного банку. Використання показників доходів та витрат. Методики аналізу діяльності комерційного банку. Оцінка витрат. Використання нових методик оцінки доходів та витрат комерційного банку.
  
  курсовая работа [121,8 K], добавлен 28.05.2007
  

• Комерційний банк у ринковій системі господарювання

  Формування та прогнозування ресурсів комерційного банку. Обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств і організацій. Діяльність комерційного банку у сферах ринків фінансових послуг. Відносини комерційного банку з податковою системою країни.
  
  отчет по практике [64,7 K], добавлен 22.09.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам